Фінансові ризики підприємства

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

1. Поняття фінансового ризику

2. Класифікація фінансових ризиків

3. Характеристика фінансового ризику

4. Страхування ризиків

5. Методи уникнення фінансового ризику

5. Поняття ситуації ризику

Бібліографічний список

1. Поняття фінансового ризику

Під фінансовим ризиком підприємства розуміється ймовірність виникнення несприятливих фінансових наслідків у формі втрати доходу і капіталу в ситуації невизначеності умов здійснення його фінансової діяльності.

Фінансові ризики підприємства характеризуються великим різноманіттям та з метою здійснення ефективного управління ними класифікуються за такими основними ознаками:

За видами. Цей класифікаційна ознака фінансових ризиків є основним параметром їх диференціації в процесі управління. Характеристика конкретного виду ризику одночасно дає уявлення про генеруючому його факторі, що дозволяє "прив'язати" оцінку ступеня ймовірності виникнення та розміру можливих фінансових втрат по даному виду ризику до динаміки відповідного фактора. Видове різноманіття фінансових ризиків у класифікаційної їх системі представлено в найбільш широкому діапазоні. При цьому слід зазначити, що поява нових фінансових інструментів та інші інноваційні фактори будуть відповідно породжувати і нові види фінансових ризиків.

На сучасному етапі до числа основних видів фінансових ризиків підприємства відносяться наступні:

Ризик зниження фінансової стійкості (або ризик порушення рівноваги фінансового розвитку). Цей ризик генерується недосконалістю структури капіталу (надмірною часткою використовуваних позикових засобів), що породжує незбалансованість позитивного і негативного грошових потоків підприємства за обсягами. Природа цього ризику і форми його прояву розглянуті в процесі викладу дії фінансового левериджу. У складі фінансових ризиків про ступінь небезпеки (генеровані загрози банкрутства підприємства) цей вид ризику відіграє провідну роль.

Ризик неплатоспроможності підприємства. Цей ризик генерується зниженням рівня ліквідності оборотних активів, що породжує розбалансованість позитивного і негативного грошових потоків підприємства в часі. За своїми фінансовими наслідків цей вид ризику також відноситься до числа найбільш небезпечних.

Інвестиційний ризик. Він характеризує можливість виникнення фінансових втрат в процесі здійснення інвестиційної діяльності підприємства. Відповідно до видів цієї діяльності поділяються і види інвестиційного ризику - ризик реального інвестування і ризик фінансового інвестування. Всі розглянуті види фінансових ризиків, пов'язаних із здійсненням інвестиційної діяльності, належать до так званих "складним ризикам", підрозділяються в свою чергу на окремі їх підвиди. Так, наприклад, у складі ризику реального інвестування можуть бути виділені ризики несвоєчасного завершення проектно-конструкторських робіт; несвоєчасного закінчення будівельно-монтажних робіт; несвоєчасного відкриття фінансування по інвестиційному проекту; втрати інвестиційної привабливості проекту у зв'язку з можливим зниженням його ефективності і т.п. Так як всі підвиди інвестиційних ризиків пов'язані з можливою втратою капіталу підприємства, вони також включаються в групу найбільш небезпечних фінансових ризиків.

Інфляційний ризик. В умовах інфляційної економіки він виділяється в самостійний вид фінансових ризиків. Цей вид ризику характеризується можливістю знецінення реальної вартості капіталу (у формі фінансових активів підприємства), а також очікуваних доходів від здійснення фінансових операцій в умовах інфляції. Оскільки цей вид ризику в сучасних умовах має постійний характер і супроводжує практично всі фінансові операції підприємства, у фінансовому менеджменті йому приділяється постійна увага.

Процентний ризик. Він полягає в непередбаченій зміні процентної ставки на фінансовому ринку (як депозитної, так і кредитної). Причиною виникнення даного виду фінансового ризику (якщо елімінувати раннє розглянуту інфляційну його складову) є зміна кон'юнктури фінансового ринку під впливом державного регулювання, зростання або зниження пропозиції вільних грошових ресурсів та інші фактори. Негативні фінансові наслідки цього виду ризику проявляються в емісійній діяльності підприємства (при емісії як акцій, так і облігацій), в його дивідендній політиці, в короткострокових фінансових вкладеннях та інших фінансових операціях.

Валютний ризик. Цей вид ризику властивий підприємствам, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність (імпортують сировину, матеріали і напівфабрикати і експортують готову продукцію). Він проявляється в недоотриманні передбачених доходів в результаті безпосереднього впливу зміни обмінного курсу іноземної валюти, що використовується у зовнішньоекономічних операціях підприємства, на очікувані грошові потоки від цих операцій. Так, імпортуючи сировину і матеріали, підприємство програє від підвищення обмінного курсу відповідної іноземної валюти по відношенню до національної. Зниження цього курсу визначає фінансові втрати підприємства при експорті готової продукції.

Депозитний ризик. Цей ризик відображає можливість неповернення депозитних вкладів (непогашення депозитних сертифікатів). Він зустрічається відносно рідко і пов'язаний з неправильною оцінкою і невдалим вибором комерційного банку для здійснення депозитних операцій підприємства. Проте випадки реалізації депозитного ризику зустрічаються не тільки в нашій країні, але і в країнах з розвиненою ринковою економікою.

Кредитний ризик. Він має місце у фінансовій діяльності підприємства при наданні ним товарного (комерційного) або споживчого кредиту покупцям. Формою його прояву є ризик неплатежу або несвоєчасного розрахунку за відпущену продукцію в кредит готову продукцію, а також перевищення розрахункового бюджету з інкасування боргу.

Податковий ризик. Цей вид фінансового ризику має ряд проявів: ймовірність введення нових видів податків і зборів на здійснення окремих аспектів господарської діяльності; можливість збільшення рівня діючих ставок податків і зборів; зміна строків і умов здійснення окремих податкових платежів; ймовірність відміни діючих податкових пільг у сфері господарської діяльності підприємства . Будучи для підприємства непередбачуваним (про це свідчить сучасна вітчизняна фіскальна політика), він робить істотний вплив на результати його фінансової діяльності.

Структурний ризик. Цей вид ризику генерується неефективним фінансуванням поточних витрат підприємства, що обумовлює високу питому вагу постійних витрат в загальній їх сумі. Високий коефіцієнт операційного леверіджу при несприятливих змінах кон'юнктури товарного ринку та зниженні валового обсягу позитивного грошового потоку з операційної діяльності генерує значно більш високі темпи зниження суми чистого грошового потоку по цьому виду діяльності (механізм прояву цього виду ризику докладно розглянуто при викладенні питання операційного левереджа).

Криміногенний ризик. У сфері фінансової діяльності підприємств він проявляється у формі оголошення його партнерами фіктивного банкрутства; підробки документів, що забезпечують незаконне присвоєння сторонніми особами грошових та інших активів; розкрадання окремих видів активів власним персоналом та інші. Значні фінансові втрати, які у зв'язку з цим несуть підприємства на сучасному етапі, обумовлюють виділення криміногенного ризику в самостійний вид фінансових ризиків.

Інші види ризиків. Група інших фінансових ризиків досить широка, але за ймовірністю виникнення або рівнем фінансових втрат вона не настільки значуща для підприємств, як розглянуті вище. До них належать ризики стихійних лих та інші аналогічні "форс-мажорні ризики", які можуть призвести не тільки до втрати передбачуваного доводу, але й частини активів підприємства (основних засобів; запасів товарно-матеріальних цінностей), ризик несвоєчасного здійснення розрахунково-касових операцій ( пов'язаний з невдалим вибором обслуговуючого комерційного банку); ризик емісійний та інші.

2. Класифікація фінансових ризиків

Продовжимо розглядати класифікацію фінансових ризиків за такими основними ознаками:

За характеризується об'єкта виділяють наступні групи фінансових ризиків:

Ризик окремої фінансової операції. Він характеризує в комплексі весь спектр видів фінансових ризиків, притаманних певній фінансової операції (наприклад, ризик властивий придбання конкретної акції);

Ризик різних видів фінансової діяльності (наприклад, ризик інвестиційної чи кредитної діяльності підприємства);

Ризик фінансової діяльності підприємства в цілому. Комплекс різних видів ризиків, властивих фінансовій діяльності підприємства, визначається специфікою організаційно-правової форми його діяльності, структурою капіталу, складом активів, співвідношенням постійних і змінних витрат і т.п.

За сукупністю досліджуваних інструментів:

Індивідуальний фінансовий ризик. Він характеризує сукупний ризик властивий окремим фінансовим інструментам;

Портфельний фінансовий ризик. Він характеризує сукупний ризик, властивий комплексу однофункціональні фінансових інструментів, об'єднаних в портфель (наприклад, кредитний портфель підприємства, його інвестиційний портфель і т.п.).

За комплексності дослідження:

Простий фінансовий ризик. Він характеризує вид фінансового ризику, який не розчленовується на окремі його підвиди. Прикладом простого фінансового ризику є ризик інфляційний;

Складний фінансовий ризик. Він характеризує вид фінансового ризику, який складається з комплексу розглянутих його підвидів. Прикладом складного фінансового ризику є ризик інвестиційний (наприклад, ризик інвестиційного проекту).

5. За джерелами виникнення виділяють такі групи фінансових ризиків:

Зовнішній, систематичний або ринковий ризик (всі терміни визначають цей ризик як незалежний від діяльності підприємства). Цей вид ризику характерний для всіх учасників фінансової діяльності і всіх видів фінансових операцій. Він виникає при зміні окремих стадій економічного циклу, зміні кон'юнктури фінансового ринку й у ряді інших аналогічних випадків, на які підприємство в процесі своєї діяльності вплинути не може. До цієї групи ризиків можуть бути віднесені інфляційний ризик, процентний ризик, валютний ризик, податковий ризик і частково інвестиційний ризик (при зміні макроекономічних умов інвестування);

Внутрішній, несистематичний або специфічний ризик (всі терміни визначають цей фінансовий ризик як залежить від діяльності конкретного підприємства). Він може бути пов'язаний з некваліфікованість фінансовим менеджментом, неефективною структурою активів і капіталу, надмірної прихильністю до ризикових (агресивним) фінансових операцій з високою нормою прибутку, недооцінкою господарських партнерів та іншими аналогічними факторами, негативні наслідки яких значною мірою можна запобігти за рахунок ефективного управління фінансовими ризиками.

Розподіл фінансових ризиків на систематичний і несистематичний є однією з важливих вихідних передумов теорії управління ризиками.

За фінансових наслідків всі ризики підрозділяються на такі групи:

Ризик, що тягне тільки економічні втрати. При цьому виді ризику фінансові наслідки можуть бути тільки негативними;

Ризик, що тягне упущену вигоду. Він характеризує ситуацію, коли підприємство в силу сформованих об'єктивних і суб'єктивних причин не може здійснити заплановану фінансову операцію (наприклад, при зниженні кредитного рейтингу підприємство не може отримати необхідний кредит і використати ефект фінансового левериджу);

Ризик, що тягне як економічні втрати, так і додаткові доходи. У літературі цей вид фінансового ризику часто називається "спекулятивним фінансовим ризиком", так як він зв'язується із здійсненням спекулятивних (агресивних) фінансових операцій. Однак цей термін (в такій ув'язці) представляється не зовсім точним, тому що даний вид ризику властивий не тільки спекулятивним фінансовим операціям (наприклад, ризик реалізації реального інвестиційного проекту, прибутковість якого в експлуатаційній стадії може бути нижче або вище розрахункового рівня).

За характером прояву у часі виділяють дві групи фінансових ризиків:

Постійний фінансовий ризик. Він характерний для всього періоду здійснення фінансової операції і пов'язаний з дією постійних факторів. Прикладом такого фінансового ризику є процентний ризик, валютний ризик і т.п.

Тимчасовий фінансовий ризик. Він характеризує ризик, що носить перманентний характер, що виникає лише на окремих етапах здійснення фінансової операції. Прикладом такого виду фінансового ризику є ризик неплатоспроможності ефективно функціонуючого підприємства.

За рівнем фінансових втрат ризики підрозділяються на наступні групи:

Допустимий фінансовий ризик. Він характеризує ризик, фінансові втрати за яким не перевищують розрахункової суми прибутку по здійснюваній фінансовій операції;

Критичний фінансовий ризик. Він характеризує ризик, фінансові втрати за яким не перевищують розрахункової суми валового доходу по здійснюваній фінансовій операції;

Катастрофічний фінансовий ризик. Він характеризує ризик, фінансові втрати за яким визначаються частковою або повною втратою власного капіталу (цей вид ризику може супроводжуватися втратою і позикового капіталу).

По можливості передбачення фінансові ризики поділяються на такі дві групи:

Прогнозований фінансовий ризик. Він характеризує ті види ризиків, які пов'язані з циклічним розвитком економіки, зміною стадій кон'юнктури фінансового ринку, передбачуваним розвитком конкуренції і т.п. передбачуваність фінансових ризиків носить відносний характер, тому що прогнозування з 100%-ним результатом виключає розглядається явище з категорії ризиків. Прикладом прогнозованих фінансових ризиків є інфляційний ризик, процентний ризик і деякі інші їх види (у короткостроковому періоді);

Непрогнозований фінансовий ризик. Він характеризує види фінансових ризиків, що відрізняються повної непередбачуваністю прояви. Прикладом таких ризиків виступають ризики форс-мажорної групи, податковий ризик і деякі інші.

Відповідно до цього класифікаційною ознакою фінансові ризики підрозділяються також на регульовані і нерегульовані в рамках підприємства.

По можливості страхування фінансові ризики підрозділяються також на дві групи:

Страхуються фінансовий ризик. До них належать ризики, які можуть бути передані в порядку зовнішнього страхування відповідним страховим організаціям (відповідно до номенклатури фінансових ризиків, прийнятих ними до страхування);

Нестрахуемая фінансовий ризик. До них відносяться ті їх види, по яких відсутня пропозиція відповідних страхових продуктів на страховому ринку.

Склад ризиків цих розглянутих двох груп дуже рухливий і пов'язаний не тільки з можливістю їх прогнозування, але й з ефективністю здійснення окремих видів страхових операцій в конкретних економічних умовах при сформованих формах державного регулювання страхової діяльності.

3. Характеристика фінансового ризику

Фінансовий ризик є однією з найбільш складних категорій, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, якій притаманні такі основні характеристики:

Економічна природа.

Фінансовий ризик проявляється у сфері економічної діяльності підприємства, прямо пов'язаний з формуванням його прибутку і характеризується можливими економічними його втратами в процесі здійснення фінансової діяльності. З урахуванням перерахованих економічних форм свого прояву фінансовий ризик характеризується як категорія економічна, займаючи певне місце в системі економічних категорій, пов'язаних із здійсненням господарського процесу.

Об'єктивність прояви.

Фінансовий ризик є об'єктивним явищем в функціонуванні будь-якого підприємства. Ризик супроводжує практично всі види фінансових операцій та всі напрями фінансової діяльності підприємства. Хоча ряд параметрів фінансового ризику залежать від суб'єктивних управлінських рішень, об'єктивна природа його прояви залишається незмінною.

Імовірність реалізації.

Імовірність категорії фінансового ризику проявляється в тому, що ризикове подія може відбутися, а може і не відбутися в процесі здійснення фінансової діяльності підприємства. Ступінь цієї ймовірності визначається дією як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів, однак імовірнісна природа фінансового ризику є постійною його характеристикою.

Невизначеність наслідків.

Ця характеристика фінансового ризику визначається недетермініруемостью його фінансових результатів, в першу чергу, рівня прибутковості здійснюваних фінансових операцій. Очікуваний рівень результативності фінансових операцій може коливатися в залежності від виду рівня ризику в досить значному діапазоні. Фінансовий ризик може супроводжуватися як суттєвими фінансовими втратами для підприємства, так і формуванням додаткових його доходів.

Очікувана несприятливість наслідків.

Наслідки прояви фінансового ризику можуть характеризуватися як негативними, так і позитивними показниками результативності фінансової діяльності, цей ризик у господарській практиці характеризується і вимірюється рівнем можливих несприятливих наслідків. Це пов'язано з тим, що ряд вкрай негативних наслідків фінансового ризику визначають втрату не лише доходу, але і капіталу підприємства, що приводить його до банкрутства (тобто до незворотних негативних наслідків для його діяльності).

Варіабельність рівня.

Рівень фінансового ризику, притаманний тій чи іншої фінансової операції або певного виду фінансової діяльності підприємства не є незмінним. Перш за все, фінансовий ризик істотно варіює в часі, тобто залежить від тривалості здійснення фінансової операції, тому що фактор часу надає самостійне вплив на рівень фінансового ризику (проявляемое через рівень ліквідності вкладених фінансових коштів, невизначеність руху ставки позичкового відсотка на фінансовому ринку і т.п.). Крім того, показник рівня фінансового ризику значно варіює під впливом численних об'єктивних і суб'єктивних факторів, які знаходяться у постійній динаміці.

Суб'єктивність оцінки.

Незважаючи на об'єктивну природу фінансового ризику як економічного явища основний оціночний його показник - рівень ризику - носить суб'єктивний характер. Ця суб'єктивність, тобто нерівнозначність оцінки даного об'єктивного явища, визначається різним рівнем повноти та достовірності інформаційної бази, кваліфікації фінансових менеджерів, їх досвіду у сфері ризик-менеджмент і іншими чинниками.

4. Страхування ризиків

Страхування ризиків, основний прийом зниження ризику. Страхування ймовірних втрат служить не тільки надійним захистом від невдалих рішень, але і підвищує відповідальність осіб, які приймають рішення, примушуючи їх серйозніше ставиться до розробки і прийняття рішень, регулярно проводити захисні заходи у відповідності зі страховими контрактами. Правда, важко використовувати механізм страхування при освоєнні нової продукції або нових технологій, тому що страхові компанії не мають в своєму розпорядженні в таких випадках достатніми даними для проведення розрахунків.

У більшості випадків страхування ризиків має на увазі страхування:

будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних ризиків і гарантійних зобов'язань;

майна;

обладнання від поломок;

цивільної відповідальності;

життя і здоров'я провідних співробітників.

Російські страхові компанії традиційно здійснюють страхування по всіх перерахованих видів. Принципово новими підходами до страхування підприємницького ризику для російського ринку стали:

страхування від перерв у виробництві;

страхування від ризиків невиконання договірних зобов'язань.

Страхування від перерви у виробництві

Підприємство може застрахуватися від збитків внаслідок простою виробництва (надання послуг), який виникне через незалежні від підприємства причин. Залежно від умов договору страхування можуть відшкодовуватися збитки, наприклад, виробничої компанії, понесені як у результаті повної зупинки діяльності, так і з-за часткового зниження оборотів, пов'язаного з настанням страхового випадку.

Страхування від втрати прибутку внаслідок вимушеної перерви у виробництві здійснюється, як правило, спільно з іншими видами страхування, наприклад з майновим.

Договір страхування передбачає виплату компенсації, якщо перерва у виробництві викликаний однією з наступних причин (страхових випадків): пожежа, удар блискавки, вибух, протиправні дії третіх осіб, стихійні лиха і т.д. (За винятком військових дій або зміни політичної ситуації в країні).

Для того, щоб надалі уникнути розбіжностей зі страховою компанією, в договорі страхування від перерв у виробництві необхідно вказати максимально повний перелік статей витрат, які будуть компенсовані, а також детальний алгоритм їх визначення.

Як правило, згідно з умовами договору страхування страхова компанія береться відшкодувати:

а) неодержаний прибуток (розмір прибутку за період простою визначається виходячи з прибутку, отриманого за минулий рік, якщо в минулому році у компанії не було прибутку, то неодержаний прибуток за договором страхування не виплачується);

б) витрати, зроблені для запобігання перерви в діяльності;

в) постійні витрати, які не залежать від обсягів виробництва (кількості наданих послуг, виконаних робіт), у тому числі:

витрати на соціальні відрахування і заробітну плату співробітників (крім тих, для кого встановлена ​​відрядна оплата праці);

плату за оренду приміщення;

відсотки за кредитами, залученими до настання страхового випадку;

податки і збори, які не залежать від результатів застрахованої діяльності (податок на майно, земельний податок, реєстраційні збори і т.д.).

Межа відповідальності страхової компанії (розмір максимальної суми виплат) визначається як сума збитків та упущеної вигоди, розрахована на підставі даних бухгалтерської звітності за максимально можливий термін припинення діяльності, який визначається експертним шляхом.

При складанні договору особливу увагу необхідно звернути на розмір встановленої франшизи, яка може визначатися як в днях, так і у відсотках від максимальної суми виплати. Розмір франшизи за договорами страхування від перерв у виробничій діяльності, як правило, становить 3-10 днів.

Страховий тариф встановлюється страховою компанією в залежності:

від галузі народного господарства, до якої належить підприємство;

від максимального страхового періоду зупинки виробництва;

від встановленого розміру франшизи.

Розмір страхового тарифу може коливатися в межах 0,6-5% 2 від страхової суми.

Страхування ризику невиконання договірних зобов'язань

Серед найбільш затребуваних способів страхування ризику невиконання зобов'язань можна виділити страхування комерційних (товарних) кредитів та лізингових операцій.

Страхування комерційних кредитів

Об'єктом договору страхування комерційних кредитів є майнові інтереси підприємства, які можуть бути порушені через повної або часткової несплати дебіторами фактично отриманих товарів (робіт, послуг).

Страхова компанія виплачує компенсацію у наступних випадках:

дебітор визнаний банкрутом у судовому порядку;

форс-мажорні обставини (за винятком ризиків військових дій і політичних ризиків);

тривала прострочення платежу, яка обумовлюється в договорі страхування і може складати в залежності від специфіки діяльності підприємства від 60 до 360 днів.

При цьому сума завданої шкоди, не компенсується у випадку аварії на виробництві, відсутність потрібних товарів, грошових коштів, умисного невиконання договірних зобов'язань і т.д.

При невиконанні договірних зобов'язань через форс-мажорних обставин страхова компанія виплачує страхову суму, як правило, через 30 днів. Якщо невиконання зобов'язань викликано банкрутством контрагента, то страхова компанія повинна виплатити компенсацію після того, як боржник буде визнаний банкрутом за рішенням суду.

Як правило, при страхуванні комерційних (товарних) кредитів полягає генеральний договір страхування. Підприємство, яке уклало такий договір, повідомляє про всі своїх покупців страхової компанії, яка оцінює їх платоспроможність. Для визначення ступеня страхового ризику та прийняття рішення щодо розміру страхової премії страхова компанія може зажадати установчі документи, бухгалтерську звітність, копії контрактів, довідку про кредитоспроможність та інші необхідні документи.

За результатами перевірки поданих документів формується список компаній, видача комерційного кредиту яким буде застрахована. Для кожного контрагента встановлюється максимальний розмір страхової суми. Тариф становить 1-2,5% від максимальної суми виплати, встановленої у договорі, і для кожного контрагента розраховується окремо виходячи з:

кількості контрактів на місяць;

середньої суми контрактів;

наявності постійних договорів з контрагентами;

наявності збитків.

Не страхуються договори з контрагентами, що мають на момент підписання договору дебіторську заборгованість перед компанією. Проте цих дебіторів можна включити у страхове покриття після погашення дебіторської заборгованості. При появі нового контрагента або зміну значущих умов договору страхова компанія залишає за собою право змінити умови страхування: знизити або збільшити тариф, а також відмовитися страхувати контрагента, якщо його платоспроможність викликає сумнів.

При настанні страхового випадку розмір збитку і компенсації, яка буде виплачена підприємству, що застрахувала свій ризик, буде включати:

суму збитків у розмірі вартості втраченого товару або невиконаних зобов'язань;

упущену вигоду (прибуток);

додаткові витрати на визначення розміру шкоди, судові витрати і т.д.

Термін, на який укладається договір страхування, дорівнює строку договору, за яким виникли зобов'язання.

Страхування лізингових операцій

В даний час на ринку страхових послуг є можливість застрахувати не тільки майно, передане в лізинг, але і фінансовий ризик, пов'язаний з операціями лізингу: повної або часткової несплати лізингового платежу у встановлені терміни без обліку прибутку лізингової компанії. Важливо відзначити, що за договором страхування не відшкодовуються збитки, викликані зміною курсів валют, неустойки, відсотків за прострочення, штрафами та іншими непрямими витратами.

Договір страхування фінансового ризику лізингодавця укладається на термін, рівний терміну договору лізингу, а страховий тариф коливається в межах 0,5-5% від максимальної суми відшкодування.

Страхові випадки за договором лізингу аналогічні тим, які встановлюються для договорів страхування комерційних кредитів.

Застрахувати ризик несплати лізингових платежів може тільки лізингова компанія, яка надає майно в лізинг. Відповідно страхова компанія компенсує збитки лізингової компанії.

5. Методи уникнення фінансового ризику

Метод уникнення фінансового ризику полягає в розробці таких заходів внутрішнього характеру, які повністю виключають конкретний вид фінансового ризику.

До числа основних заходів для уникнення фінансових ризиків належать:

Відмова від здійснення фінансових операцій, рівень ризику за якими надмірно високий

Незважаючи на високу ефективність цього заходу, її використання носить обмежений характер, тому що більшість фінансових операцій пов'язано зі здійсненням основної виробничо-комерційної діяльності підприємства, що забезпечує регулярне надходження доходів і формування його прибутку.

Відмова від використання в високих об'ємах позикового капіталу

Зниження частки позикових фінансових засобів в господарському обороті дозволяє уникнути одного з найбільш істотних фінансових ризиків - втрати фінансової стійкості підприємства. Разом з тим, таке уникнення ризику тягне за собою зниження ефекту фінансового левериджу, тобто можливості отримання додаткової суми прибутку на вкладений капітал.

Відмова від надмірного використання оборотних активів в низьколіквідних формах

Підвищення рівня ліквідності активів дозволяє уникнути ризику неплатоспроможності підприємства в майбутньому періоді. Однак таке уникнення ризику позбавляє підприємство додаткових доходів від розширення обсягів продажу продукції в кредит і частково породжує нові ризики, пов'язані з порушенням ритмічності операційного процесу через зниження розміру страхових запасів сировини, матеріалів, готової продукції.

Відмова від використання тимчасово вільних грошових активів в короткострокових фінансових вкладеннях

Цей захід дозволяє уникнути депозитного і процентного ризику, проте породжує інфляційний ризик, а також ризик упущеної вигоди.

Перерахований та інші заходи уникнення фінансового ризику не дивлячись на свій радикалізм у відкиданні окремих їх видів позбавляє підприємство додаткових джерел формування прибутку, а відповідно негативно впливає на темпи його економічного розвитку і ефективність використання власного капіталу.

5. Поняття ситуації ризику

Поняття "ситуація ризику", згідно Енциклопедичному словнику (Єфімов С.Л. "Економіка і страхування"), визначається таким чином: всі ризикові обставини, взяті в єдності і взаємодії; визначають природний стан об'єктів страхування і обстановку (взаємообумовлені причинно-наслідкові зв'язки) , в якій цей об'єкт знаходиться.

Існування ризику безпосередньо пов'язано з невизначеністю. Невизначеність припускає наявність чинників, при яких результати дій не є детермінованими, а ступінь можливого впливу цих факторів на результати невідома; це неповнота або неточність інформації про умови реалізації проекту.

Розрізняють такі три типи ситуації:

ситуація визначеності, коли вибір конкретного плану дій з безлічі завжди можливих приводить до відомого, точно визначеного результату;

ситуація ризику, при якій вибір конкретного плану дій, взагалі кажучи, може призвести до будь-якого результату з їх фіксованого безлічі. Однак для кожної альтернативи відомі імовірності здійснення можливого результату, тобто кожна альтернатива характеризується кінцевої імовірнісним безліччю;

ситуація невизначеності характеризується тим, що вибір конкретного способу дій може призвести до будь-якого результату з фіксованого безлічі результатів, але ймовірності їх здійснення невідомі. Тут можна виділити два випадки: або ймовірності невідомі в силу відсутності необхідної статистичної інформації, або про об'єктивні ймовірностях взагалі говорити не має сенсу.

Таким чином ситуація ризику характеризується наступними ознаками:

наявність невизначеності;

необхідність вибору альтернатив дій (при цьому потрібно мати на увазі, що відмова від вибору також є різновидом вибору);

можливість оцінити ймовірність здійснення обраної альтернативи, тому що в ситуації невизначеності ймовірність настання подій в принципі неустанавліваема.

Ситуація ризику - це різновид ситуації невизначеності, коли настання подій ймовірно і може бути визначено. Іншими словами, ризик - це оцінена будь-яким способом імовірність, а невизначеність - це те, що не піддається оцінці.

Говорячи про невизначеність, відзначимо, що вона може проявлятися по-різному:

у вигляді імовірнісних розподілів (розподіл випадкової величини точно відомо, але невідомо яке конкретно значення прийме випадкова величина)

у вигляді суб'єктивних ймовірностей (розподіл випадкової величини невідомо, але відомі ймовірності окремих подій, певні експертним шляхом);

у вигляді інтервальної невизначеності (розподіл випадкової величини невідомо, але відомо, що вона може приймати будь-яке значення в певному інтервалі).

Бібліографічний список

  1. Єфімов С.Л. Економіка і страхування: енциклопедії. слів. -М., 1996

  2. Фомічов А. Ризик-менеджмент: Дашков і К-М., 2008

  3. Ризик-менеджмент. Балдін К.В., Воробйов С.М., уч. посібник 2005

  4. Управління ризиками. Чернова Г.В., Кудрявцев А.А. навчальний посібник, 2005

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Реферат
63.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Фінансові ризики в діяльності підприємства
Фінансові ризики
Фінансові ризики 2
Фінансові ризики 3
Фінансові ризики 2 Поняття і
Фінансові ризики 2 Сутність і
Фінансові ризики та методи їх зниження
Фінансові ризики на ринку цінних паперів
Показники прибутку Фінансові ризики та їх класифікація
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru