додати матеріал

приховати рекламу

Фінансовий облік

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

Міністерство освіти і науки України
МІЖГАЛУЗЕВИЙ ІНСТИТУТ УПРАВЛІННЯ

ЗВІТ

про навчальну практику
з фінансового обліку
Студентки групи
БД-101
Чуркін Ольги

За проведену практику ______ року

Здано комплексний залік, з оценкой________
_____________ Професор Макаренко А.М.
"___" ________ 200___года

Київ - 2003

1. Загальні положення
2. Деталізація практики за темами
2.1. Облік основних засобів і нематеріальних активів
2.2. Облік довгострокових фінансових інвестицій
2.3. Облік виробничих запасів, витрат виробництва, готової продукції, товарів та їх реалізація
2.4. Облік праці та її оплати
2.5. Облік касових операцій та операцій на рахунках у банках
2.6. Облік довгострокових позик, довгострокових зобов'язань за облігаціями та фінансову оренду
2.7. Облік фінансових рзультатів підприємства, порядок складання звіту про фінансові результати
3. Висновки та пропозиції
1. Загальні положення
При проведенні комплексної практики мною досконально вивчені організаційні напрямки методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності на прикладах підприємств, різних галузей народного господарства. У повній відповідності до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та новим Планом рахунку.
При вирішенні завдань заповнювалися бланки первинних документів, облікові регістри (журнали-ордери, обліковий баланс, Головна книга, сальдовий баланс, фінансова звітність).
2. Деталізація практики за темами
2.1. Облік основних засобів і нематеріальних активів.
При складанні звіту про практику по темі "Облік основних засобів" коротко охарактеризуємо поняття "основні засоби", їх облік і документальне оформлення основних засобів.
Основні засоби (відповідно до П (С) БО 7) - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесск виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить понад один рік (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечувати:
- Контроль за збереженням основних засобів;
- Своєчасне правильне документальне відображення в обліку надходження основних засобів, їх внутрішнього переміщення (з цеху в цех, зі складу на склад, з відділу у відділ тощо), ефективне використання, вибуття (ліквідація, реалізація, безоплатна передача);
- Своєчасне (щомісячне) відображення в обліку зносу, амортизації основних засобів;
- Відображення в обліку витрат на ремонт основних засобів;
- Визначення результатів ліквідації, а також втрат від списування не повністю амортизованих об'єктів основних засобів;
- Виявлення зайвих та морально застарілих основних засобів.
Крім того, бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити контроль за ефективним використанням виробничих площ, обладнання, машин, транспортних засобів та інших засобів праці.
При організації документального оформлення обліку основних засобів необхідно керуватися наступними нормативними актами:
1. Наказом Міністерства статистики України № 352 від 29.12.1995г. "Про затвердження типових форм первинного обліку". Цим наказом Міністерствостатістікі затвердив Типові форми первинної документації з обліку основних засобів, введені в дію з 1 січня 1996р.
2. Переліком типових документв (наказ Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України № 41 від 20.07.98г.)
Типова форма № ОЗ-1 "Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів" застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів для обліку введення їх в експлуатацію, для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху (відділу, дільниці) в інший, а також для виключення їх зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації).
Типова форма № ОЗ-2 "Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів" застосовується для оформлення приймання-здачі основних засобів з ремонту, реконструкції та модернізації.
Типові форми № ОЗ-3 "Акт на списання основних засобів" і № ОЗ-4 "Акт на списання автотранспортних засобів" застосовуються для оформлення вибуття окремих об'єктів основних засобів при їх повної або часткової ліквідації.
Типова форма № ОЗ-5 "Акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини" застосовується в будівельно-монтажних організаціях для оформлення передачі, установки і пуск будівельних машин і подальшого їх демонтажу і передачі машінопрокатной базі.
Типова форма № ОЗ-6 "Інвентарна картка обліку основних засобів" застосовується для аналітичного обліку та узагальнення інформації про всі типи основних засобів на підприємстві.
Типова форма № ОЗ-7 "Опис інвентарних карток з обліку основних засобів" застосовується для реєстрації інвентарних карток.
Типова форма № ОЗ-8 "Картка обліку руху основних засобів" застосовується бухгалтерією при ручній обробці облікової документації.
Типова форма № ОЗ-9 "Інвентарний список основних засобів" - для пооб'єктного обліку основних засобів за місцем їх знаходження (експлуатації) за матеріально відповідальними особами.
Типові форми № ОЗ-14 "Розрахунок амортизації основних засобів" (для промислових підприємств), № ОЗ-15 "Розрахунок амортизації основних засобів" (для будівельних організацій), № ОЗ-16 "Розрахунок амортизації по автотранспорту" використовуються для розрахунку амортизації основних засобів .
Нематеріальні активи - це немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані (відокремлені від підприємства) та утримуються підприємством з метою використання більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях або надання в оренду іншим особам.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 ​​"нематеріальні активи" № 242 від 18.10.99г. (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.99г. За № 750/4043) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і розкриває інформацію про них у фінансовій звітності.
2.2. Облік довгострокових фінансових інвестицій.
Правила обліку, звітності і розкриття інформації викладені в П (С) БО 12 "Фінансові інвестиції".
Згідно з П (С) БО 2 "Баланс", фінансові інвестиції - активи, якими володіє підприємство з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), збільшення вартості капіталу або інших вигод для інвестора.
Фінансові інвестиції
Акції, що дають право отримання дивідендів
Акції, що дають право участі в капіталі
Ринкові цінні папери
Неринкові цінні папери


Довгострокові - вкладення коштів на значний термін (понад 1 року) в ін юр. самост. пред-ия з метою отримання можливості впливу на них або отримання доп. прибутку

Короткострокові - терміном погашення до 1 року з метою вигідного розміщення тимчасово вільних коштів

Облігації держави і корпорацій
Акції
Цінні папери


Схема: Класифікація інвестицій.
Рахунок № 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» призначений для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, у Статутний капітал інших підприємств, створених на території країни і за кордоном та ін
Рахунок № 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» має такі субрахунки:
№ 141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом участі в капіталі»
№ 142 «Інші інвестиції пов'язаним сторонам"
№ 143 «Інвестиції непов'язаним сторонам»
На дебеті активного рахунка № 14 «Довгострокові фінансові інвестиції" відображається вартість довгострокових інвестицій, на кредиті - їх вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об'єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі.
Аналітичний облік довгострокових фінансових інвестицій ведеться за видами довгострокових фінансових вкладень і об'єктів інвестування. При цьому побудова аналітичного облік повинне забезпечувати можливість отримання інформації про довгострокові фінансові вкладення в об'єкти, як на території країни, так і за кордоном.
Первісна вартість інвестицій в облігаціях оцінюється за вартістю їх придбання. Якщо інвестиції здійснюються між датами сплати відсотків, то неоплачений відсоток розраховується на дату придбання. Якщо інвестиції в цінні папери мають довгостроковий характер, то різниця між вартістю придбання облігації та вартістю її погашення повинна бути амортизована.
2.3. Облік виробничих запасів, витрат виробництва, готової продукції, товарів та їх реалізації.
У ході практики з обліку виробничих запасів витрат виробництва, готової продукції, товарів та їх реалізації була докладно розглянута первинна документація з їх обліку.
Запаси - це активи, які переробляються у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва.
За призначенням матеріали групуються таким чином:
1. Сировина і основні матеріали
2. Допоміжні матеріали
3. Паливо
4. Тара і тарні матеріали
5. Будівельні матеріали
6. Запасні частини для ремонтів
7. Тварини на вирощуванні та відгодівлі
8. Матеріали сільськогосподарського призначення
Типові форми з обліку сировини і матеріалів.
1) Журнал обліку вантажів, що надійшли (форма № М-1) застосовується для обліку та контролю за надходженням та оприбуткуванням матеріальних цінностей.
2) Прибутковий ордер (форма № М-4) застосовується для обліку матеріалів, що надходять на підприємство від постачальників або з переробки.
3) Акт про приймання матеріалів (форма № М-7) застосовується для оформлення приймання матеріальних цінностей, які мають кількісні і якісні розбіжності з даними супровідних документів постачальника.
4) Лімітно-забірна карта (форма № М-8 та М-9, М-28 і М-28а) використовуються для оформлення відпуску матеріалів, які систематично витрачаються при виготовленні продукції, а також для поточного контролю за дотриманням встановлених лімітів відпуску матеріалів на виробничі потреби і є виправдувальним документом для списання матеріальних цінностей зі складу.
5) Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів (форма № М-10) використовується для обліку відпуску матеріалів понад встановленого ліміту або при заміні матеріалів і є підставою для списання матеріалів зі складу.
6) Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма № М-11) використовується для обліку руху матеріальних цінностей всередині підприємства і їх відпустки господарствам свого підприємства, розташованого за межами його території, а також стороннім організаціям.
7) Картка складського обліку (форма № М-12) застосовується для обліку руху матеріалів на складі по кожному сорту, виду і розміру, заповнюється на кожний номенклатурний номер матеріалу і ведеться МОЛ.
8) Відомість обліку залишків матеріалів на складі (форма № М-14) ведеться на підприємствах, які враховують матеріал по оперативно-бухгалтерським методом.
9) Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від встановлених норм запасу (форма № М-18) використовується для контролю за відхиленням фактичного залишку матеріалів від встановлених норм запасу і для контролю залишків матеріалів, що знаходяться без руху.
10) Матеріальний звіт (форма № М-19) застосовується в будівельних організаціях у тих випадках, коли матеріально відповідальною особою є начальник дільниці.
11) Накладна на відпуск ТМЦ (форма № М-20) є підставою для списання ТМЦ підприємством, що здійснило їх відпуск, для оприбуткування їх підприємством-одержувачем і для дозволу на вивіз їх з території підприємства-постачальника, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.
Готова продукція - це матеріальний результат виробничої діяльності кожного підприємства. Крім випуску речовинної продукції (машин, взуття, одягу, хліба, кондитерських виробів тощо), підприємство може виконувати певні роботи для інших підприємств або надавати їм послуги. Наприклад, ремонтні роботи, перевезення вантажів своїм автотранспортом для інших підприємств і т.п. На відміну від речовинної продукції, під якою мається на увазі вислів «Готова продукція», даний вид продукції називають «Виконані роботи та послуги».
Реалізованою продукцією підприємства вважається продукція (товари, роботи, послуги), за яку покупцеві (замовникові) пред'явлені розрахункові документи. Пред'явленими розрахунковими документами (покупцеві, замовникові) вважаються документи з моменту передачі їх до установи банку (за умови здійснення розрахункових операцій через установи банків) або передачі їх покупцеві (замовникові) відповідно до умов, передбачених договором (контрактом), тобто без участі банків.
2.4. Облік праці та її оплати
Облік розрахунків з оплати праці здійснюється на підставі типових форм, затверджених наказом Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з працівниками і службовцями по заробітній платі» № 144 від 22.05.96г., На виконання заходів щодо реалізації державної програми переходу Україна на міжнародну систему обліку і статистики.
Основними показниками праці та заробітної плати, що підлягають обліку, є: чисельність працівників, їх професії, кваліфікація, витрати робочого часу в людино-годинах. Кількість виготовленої продукції (виконання робіт, послуг), розмір Фонду оплати праці за категоріями працюючих, видами нарахувань, нарахування премій, відпускних, розмір відрахувань за їх видами та ін Ці дані необхідні для визначення таких економічних показників, як рівень забезпеченості робочою силою, середній заробіток, рівень продуктивності праці та ін
Типові форми з обліку розрахунків з працівниками і службовцями по заробітній платі:
a) Розрахунково-платіжна відомість (форма № П-49) застосовується для розрахунку та видачі заробітної плати всім категоріям працюючих
b) Розрахункова відомість (форма № П-51) застосовується для розрахунку заробітної плати і пенсії всім категоріям працюючих. При цьому «Особовий рахунок» (типова форма № П-54) не ведеться.
c) Платіжна відомість (форма № П-53) застосовується для обліку і видачі заробітної плати і пенсії.
d) Особовий рахунок (форма № П-54 і П-54а) застосовується для відрахування відомості про заробітну плату за попередні періоди та пенсії.
e) Накопичувальна картка обліку виробітку і заробітної плати (форма № П-55) використовується для щоденного обліку обсягу робіт, виконаної бригадою або окремими працівниками.
2.5. Облік касових операцій і операцій на рахунках у банках.
Рахунок № 31 «Рахунки в банках» призначено для обліку наявності і руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках у банках і можуть бути використані для поточних операцій.
Операції по рахунку № 31 «Рахунки в банках" відображаються на підставі перевірених виписок банку і грошових документів, доданих до них. Якщо у виписках банку виявляються помилково проведені операції на рахунку № 31, то вони відображаються відповідно на дебеті або кредиті рахунку № 31 в кореспонденції з субрахунком № 374 «Розрахунки за претензіями». Про помилки письмово сповіщають установу банку і вимагають їх виправлення. Помилки, допущені в операціях рахунка № 31, необхідно своєчасно виявляти і слідкувати за їх обов'язковим і точним виправленням установою банку. Не виявлені або не виправлені помилки тягнуть за собою втрати грошових коштів і повинні бути в кінцевому рахунку списані на витрати підприємства. За рахунком № 31 залишок на кожний даний момент часу має відповідати залишку грошових коштів, зафіксованому у виписці банку за поточними рахунками підприємства.
Каса - самостійний структурний підрозділ підприємства, призначений для збереження коштів і проведення розрахунків готівкою. Матеріальна відповідальність за збереження коштів і проведення касових операцій покладено на касира. З яким укладають договір про матеріальну відповідальність у формі зобов'язання касира (або іншої уповноваженої особи).
Грошові кошти до каси надходять з рахунку в банках (№ 31), поміщеного наслідок реалізації ТМЦ, від підзвітних осіб і т.д.
Надходження коштів у касу оформляють прибутковими касовими ордерами (якщо від фізичних осіб, то обов'язково видається квитанція зі штампом або печаткою з підписом головного бухгалтера і касира, або відбитком касового апарату), видачу - видатковими касовими ордерами. Прибуткові касові ордери підписують головний бухгалтер і касир, а видаткові - керівник підприємства, головний бухгалтер і касир. У прибуткових ордерах вказують, від кого, за що або для чого одержано гроші, а у видаткових - кому, за що і для чого вони видаються. У ордерах також проставляють кореспондуючі рахунки, на яких має бути відображена операція і зазначені виправдувальні документи, які були підставою для складання ордерів (чеки, авансові звіти, заяви тощо)
Ліміти залишку готівки у касі для кожного підприємства встановлюються комерційними банками за місцем відкриття рахунку з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства. Якщо ліміт залишку готівки в касі підприємства взагалі не встановлено, вся готівка в його касі на кінець дня має бути здана до банку (незалежно від причин відсутності ліміту каси).
2.6. Облік довгострокових позик, довгострокових зобов'язань за облігаціями та фінансову оренду.
Підприємства в сучасних умовах господарювання систематично залучають позикові кошти. З цією метою складається кредитний договір між установою банку і підприємством, в якому визначаються об'єкти кредитування, умови одержання та погашення позик, включаючи плановий розмір кредиту, процентні ставки плати за кредит, умови і розміри їх підвищення та зниження, розмір власних оборотних коштів, використовуваних підприємством на формування матеріальних запасів і виробничих витрат, зобов'язання підприємства по заставі кредитуються цінностей, джерела погашення позики, терміни, на які вони надаються, та інші умови кредитування.
Як правило, кредитний договір укладається на рік, але в окремих випадках він може бути складений і на більш тривалий термін.
На рахунку № 50 «Довгострокові позики» враховують надані банком довгострокові кредити для технічного переобладнання, реконструкції та розширення діючих підприємств. А також на інші об'єкти планового будівництва підприємством. Банки при наданні кредитів відбирають найбільш ефективні проекти, які можуть значно підвищити продуктивність праці, ефективно розвинути наукомісткі види виробництва. Підвищити якість продукції. Фінансують соціально-культурні об'єкти, житлове будівництво та ін
Надаються підприємствам довгострокові кредити на термін більше року з виплатою через 5-6 років, можливі також і більш тривалі терміни виплати, умови яких передбачені в кредитному договорі.
Облігація - це цінний папір з визначеним терміном дії, власник якої має право на отримання процентів у встановлені терміни та повернення номінальної вартості облігації емітентом у визначені строки та погашення. Облігації підприємств можуть випускатися підприємцями всіх форм власності. Для цього необхідно, що б держ. комісія з цінних паперів та фондового ринку справила реєстрацію випуску облігацій, інформації про їх емісію і відліку про погашення облігацій. Відсотки, які виплачуються за облігації, представляють собою плату за користування позиковими засобами. Кожен періодичний платіж визначається шляхом множення номінальної вартості облігації на встановлену ставку відсотків. Продажна ціна облігації, по суті, залежить від ринкової ставки відсотків, тобто ставки відсотків. Під яку покупці облігацій бажали б інвестувати свої кошти і яка відповідає ставці відсотків, виплачуваних по облігаціях і аналогічними умовами позики.
Фінансова оренда, згідно з П (С) БО 14, - це оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків і вигод, пов'язаних з правом користування та володіння активом.
Оренда вважається фінансовою за наявності хоча б однієї з наведених нижче ознак:
1. Орендар набуває право власності на орендований актив після закінчення терміну оренди
2. Орендар має можливість та намір придбати об'єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання
3. Термін оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об'єкта оренди
4. Нинішня, тобто справжня, вартість мінімальних орендних платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об'єкта оренди.
2.7. Облік фінансових результатів, порядок складання звіту про фінансові результати.
Фінансові результати (прибуток, збитки) визначаються шляхом визначення доходів та відповідних витрат підприємства від:
- Основної діяльності;
- Фінансових операцій;
- Іншої звичайної діяльності;
- Надзвичайних подій.
Формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П (С) БО 15 «Доходи».
Доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, що сприяють зростанню власного капіталу (крім збільшення капіталу за рахунок внесків власників).
До доходів підприємства належать:
¨ дохід від реалізації готової продукції;
¨ інший операційний дохід;
¨ дохід від участі в капіталі;
¨ інші фінансові доходи;
¨ інші доходи;
¨ надзвичайні доходи.
До витрат підприємства відносяться:
v собівартість реалізації продукції;
v адміністративні витрати;
v витрати на збут;
v інші операційні витрати;
v витрати від участі в капіталі;
v фінансові витрати;
v інші витрати;
v податок на прибуток;
v надзвичайні витрати.
Витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками).
Послідовність процесу визначення фінансових результатів підприємства можлива за допомогою таких формул.
I. Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ЧД):
ЧД = Д - (ПДВ + АЗ + ПС + ПР)
де Д - дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
ПДВ - податок на додану вартість;
АС - акцизний збір;
ПС - інші збори або податок з обороту;
ПР - інші витрати.
II. Розрахунок валового прибутку (збитку) (ВП (У)):
ВП (У) = ЧД - СРП
де ЧД - чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
УРП - собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
III. Визначення собівартості готової продукції, виробленої за звітний період (СГП)
СГП = НП н + Р оп - НП до
де НП н - залишок незавершеного виробництва на початок звітного періоду;
Р оп - витрати на виробництво звітного періоду;
НП до - залишок незавершеного виробництва на кінець звітного періоду.
IV. Визначення собівартості реалізованої продукції (УРП)
УРП = ГН Н + СП О - ДП До
де ГН н - залишок готової продукції на початок звітного періоду;
СП про - собівартість продукції, виробленої за звітний період;
ДП к - залишок готової продукції на кінець звітного періоду.
V. Визначення фінансового результату від операційної діяльності (ФР од)
ФР од = ВП (У) + ПІД - (АР + РС + ПОР)
де ВП (У) - валовий прибуток (збиток);
ПІД - інші операційні доходи;
АР - адміністративні витрати;
РС - витрати на збут;
ПОР - інші операційні витрати.
VI. Розрахунок фінансового результату - прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування (ФР од):
ФР од = (ФР од1 + ДК + ПФД + ПД) - (ФР + ПК + ПР)
де ФР од1 - фінансові результати від операційної діяльності;
ДК - дохід від участі в капіталі;
ПФД - інші фінансові доходи;
ПД - інші доходи;
ФР - фінансові витрати;
ПК - втрати від участі в капіталі;
ПР - інші витрати.
VII. Розрахунок фінансового результату - прибутку від звичайної діяльності (П):
П = П од - НП
де П од - прибуток від звичайної діяльності,
НП - податок на прибуток.
VIII. Розрахунок чистого прибутку або збитку (ЧП (У))
ПП (У) = (ФР од + Д ЧД) - (НП ЧД + Р ЧД + УНП ЧД)
де ФР од - фінансовий результат від звичайної діяльності (прибуток або збиток)
Д ЧД - дохід від надзвичайної діяльності
НП ЧД - податок на прибуток від надзвичайної діяльності
Р ЧД - витрати від надзвичайної діяльності
УНП ЧД - зменшення податку на прибуток від збитків від надзвичайної діяльності
3. Висновки та пропозиції
Реформування системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, необхідної як внутрішнім, так і зовнішнім користувачам, є складовою частиною заходів, орієнтованих на введення економічних відносин ринкового спрямування.
Необхідність переходу на Національні стандарти з урахуванням Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку обумовлена ​​рамками реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію зі світовим економічним простором, які передбачає адаптацію законодавства України до законодавств розвинутих країн світу і спрямований на розвиток ринкових відносин, впровадження різноманітних норм власності, охоплення приватизацією різних галузей .
Чітке побудова бухгалтерського обліку відповідно до змін в його організації і техніці ведення підвищує роль обліку як основного способу отримання достовірної інформації для прийняття економічно обгрунтованих рішень та попередження ризику у виробничо-господарської фінансової діяльності підприємств, в системі оподаткування, в зобов'язаннях довгострокових, поточних і розрахункових операцій, у складанні фінансової звітності тощо
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Звіт з практики | 58,4кб. | скачати

Схожі роботи:
Фінансовий облік 2
Фінансовий облік на підприємстві
Фінансовий облік на підприємстві 2
Бухгалтерський фінансовий облік 3
Фінансовий облік на підприємстві
Фінансовий облік на підприємстві
Просунутий фінансовий облік
Фінансовий і управлінський облік
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru