Фінансовий менеджмент 10

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Федеральне агентство з освіти
Сибірський державний аерокосмічний університет
імені академіка М. Ф. Решетньова
Кафедра «Фінанси і кредит»
Курсова робота
з дисципліни «Фінансовий менеджмент»
варіант 9
Студента гр. ФКЗВ-71
Єрмаченко А.О.
Науковий керівник
Кузнєцова В.А.
Красноярськ, 2009

ЗМІСТ
Введення
1. Формування фінансових звітів
2. Аналіз фінансових документів
3. Розрахунок і аналіз важелів і ризиків
4. Моделювання показників зростання підприємства
Висновки
Бібліографічний список

Введення
У цій роботі досліджується діяльність підприємства з заданими вихідними даними за два звітні періоди. Аналіз проводиться в розрізі фінансового менеджменту - науки управління фінансами підприємства, спрямованої на досягнення його стратегічних і тактичних цілей.
У роботі складається і аналізується основна фінансова звітність (баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про фонди та їх використання), дається оцінка ймовірності настання банкрутства, розраховуються операційний і фінансовий важелі, і розглядається модель стійкого стану підприємства.
Результатом роботи є висновки, отримані в результаті аналізу діяльності підприємства і дають висновок про ефективність фінансового управління підприємства.

Вихідні дані для роботи
Таблиця 1.1
Галузь: виробництво та торгівля спорттоварами (у млн. дол)
Найменування статей
1-й рік
2-й рік
Амортизація на кінець року
105
Нерозподілений прибуток на кінець року
945
Гроші
120
260
Обсяг продажів
3105
3405
Земля
20
20
Цінні папери
51
60
Будівлі та споруди (первісна вартість)
150
207
Заборгованість по зарплаті і податках
148
176
Податок на прибуток
180
186
Матеріали в запасах
187
150
Відсоток до сплати
18
31
Нематеріальні активи
136
139
Адміністративні витрати
669
761
Готова продукція
400
321
Акціонерний капітал
88
97
Короткострокова позика
301
109
Заборгованість клієнтів
522
596
Обладнання (первісна вартість)
228
271
Довгострокова банківська позика
30
69
Дивіденди
45
45
Амортизація за рік
44
47
Інші довгострокові зобов'язання
31
51
Собівартість проданих товарів (без амортизації)
1865
2041
Заборгованість перед постачальниками
166
135
Комерційні витрати
3
4
Додаткова інформація
Акціонерний капітал складається з 77,9 млн. шт. звичайних акцій.
Ринкова ціна звичайної акції 83 дол
Частка змінних витрат у собівартості проданих товарів - 70%, в комерційних витратах - 50%.

1. Формування фінансових звітів
Фінансова звітність за багатьма міжнародними стандартами повинна містити такі документи: звіт про прибутки та збитки, балансовий звіт, звіт про фонди та їх використання. Далі в роботі сформовані дані документи.
Звіт про прибутки та збитки - складається за певний період, в даному випадку за рік, і відображає доходи та витрати підприємства залежно від їх джерел. Звіт наведено в Таблиці 1.2. Спочатку відображені доходи і витрати підприємства від операційної діяльності: обсяг продажу, собівартість, амортизація за період, комерційні та управлінські витрати взяті з вихідних даних. При цьому обсяг продажів є доходом, інші позиції враховуються як витрати. У підсумку отримуємо операційний прибуток (за 1-й рік у розмірі 3105-1865-44-3-669 = 524 млн. дол, за 2-й 3405-2041-47-4-761 = 552 млн. дол.) Оподатковуваний прибуток визначається як операційний прибуток плюс інші доходи підприємства (включаючи відсотки до отримання) і мінус інші витрати (включаючи відсотки до сплати). У даному випадку з перерахованих результатів діяльності підприємства є тільки відсотки до сплати, віднявши які з операційного прибутку отримуємо оподатковуваний прибуток (524-18 = 506 млн. дол і 562-31 = 521 млн. дол для 1-го і 2-го років відповідно). Чистий прибуток визначається вирахуванням податку на прибуток з оподатковуваного прибутку: 506-180 = 326 млн. дол для 1-го року і 521-186 = 335 млн. дол для 2-го. Потім враховуємо виплату дивідендів і в результаті отримуємо нерозподілений прибуток: 326-45 = 281 млн. дол для 1-го року і 335-45 = 290 млн. дол для 2-го року.
З даного звіту видно, що за підсумками 2-го року чистий прибуток зріс на 2,8% в порівнянні з позицією 1-го року. Це відбулося за рахунок збільшення обсягу продажів, які у свою чергу зросли на 9,7%. Проте в результаті зрослих постійних витрат (зростання склало 13,8%) і збільшення витрат по сплаті відсотків (зростання склало 72,2%) збільшення розмірів чистого прибутку виявилося не таким відчутним.
Таблиця 1.2
Звіт про прибутки та збитки за рік (у млн. дол)
Найменування статей
за 1-й рік
за 2-й рік
Продажі
3105
3405
Собівартість проданих товарів
1865
2041
Амортизація
44
47
Комерційні витрати
3
4
Управлінські витрати
669
761
Операційний прибуток
524
552
Відсотки до отримання
0
0
Відсотки до сплати
18
31
Інші доходи
0
0
Інші витрати
0
0
Оподатковуваний прибуток
506
521
Податок на прибуток
180
186
Чистий прибуток
326
335
Дивіденди
45
45
Нерозподілений прибуток
281
290
Баланс - звіт, що відображає майно підприємства на певний момент часу. Баланс складається з чотирьох розділів, два з яких становлять активи, а два - пасиви. Активи поділяють на фіксовані: в даному завданні сюди входять нематеріальні активи (без змін з вихідних даних) і матеріальні активи (земля, обладнання, будівлі і споруди), на які нараховується амортизація (зазначено у вихідних даних) і в балансі для зручності відображається сума матеріальних активів за залишковою вартістю (матеріальні активи мінус амортизація) та на поточні: в які входять запаси (готова продукція плюс матеріали в запасах), дебіторська заборгованість, короткострокові фінансові вкладення і гроші. Пасиви так само як і активи поділяються на постійні (фіксовані) та поточні. Постійні пасиви включають в себе власний капітал (складається з акціонерного капіталу, додаткового капіталу та нерозподіленого прибутку) і довгостроковий позиковий капітал (довгострокова банківська позика, інші довгострокові зобов'язання) . Поточні пасиви включають в себе короткострокову банківську позику, заборгованість перед постачальниками, рахунки до оплати.
За описаною схемою розподілу статей балансу вихідні дані зведені в Таблицю 1.3, яка і являє собою баланс аналізованого підприємства на кінець 1-го і 2-го років.
Таблиця 1.3
Балансовий звіт на кінець року (у млн. дол)
Найменування статей
31.12.1 го року
31.12.2 го року
I. Фіксовані активи
нематеріальні активи
136
139
матеріальні активи - всього, в т.ч.:
398
498
Обладнання (первісна вартість)
228
271
Будівлі та споруди (первісна вартість)
150
207
Земля
20
20
мінус амортизація
105
152
разом амортизуються активи за залишковою вартістю
293
346
довгострокові фінансові вкладення
0
0
Разом у розділі I
429
485
II. Поточні активи
Запаси - всього, в т.ч.:
587
471
Матеріали в запасах
187
150
Готова продукція
400
321
дебіторська заборгованість
522
596
короткострокові фінансові вкладення
51
60
гроші
120
260
Разом по розділу II
1280
1387
Баланс
1709
1872
III. Постійні пасиви
власний капітал - всього, в тому числі:
1033
1332
акціонерний капітал
88
97
додатковий капітал
0
0
нерозподілений прибуток
945
1235
довгостроковий позиковий капітал - всього, в т.ч.:
61
120
Довгострокова банківська позика
30
69
Інші довгострокові зобов'язання
31
51
Разом у розділі III
1094
1452
IV. Поточні пасиви
короткострокова банківська позика
301
109
заборгованість перед постачальниками
166
135
рахунки до оплати
148
176
Разом у розділі IV
615
420
Баланс
1709
1872
Працюючий капітал: 1280-615 = 665 (1094-429 = 665) - 1-й рік
1387-420 = 967 (1452-485 = 967) - 2-й рік
Звіт про фонди та їх використання показує джерела формування фондів підприємства та напрямки використання цих фондів. Дані для цього звіту беруться із звіту про прибутки та збитки (за 2-й рік) і з балансу (як різниця між значеннями статей 2-го і 1-го років). Даний звіт сформований в Таблиці 1.4. З нього видно, що в якості джерел довгострокових коштів виступають чистий прибуток (значення взяті зі звіту про прибутки та збитки за 2-й рік), емісія акцій (різниця обсягу акціонерного капіталу між балансом 2-го і 1-го років), банківська позика (теж як різниця балансових статей довгостроковій банківської позики 1-го і 2-го років), інші довгострокові позики (різниця відповідних статей балансу). Разом довгострокових коштів: 450 млн. дол Ці кошти, у свою чергу, були спрямовані на придбання фіксованих активів (різниця балансових статей матеріальних активів 498-398 = 100 плюс різниця балансових статей нематеріальних активів 139-136 = 3) і на виплату дивідендів ( дані зі звіту про прибутки та збитки за 2-й рік). Усього використано довгострокових коштів: 148 млн. дол Отже, не використано 450-148 = 302 млн. дол Зміни в працюючому капіталі розраховуються як різниця між змінами в поточних активах (різниця між відповідними значеннями позицій балансу за 2-й і 1-й рік: 1387-1280 = 107) і змінами в поточних пасивах (аналогічний розрахунок за даними балансу: 420-615 = -195) і в підсумку становить 107 - (-195) = 302 млн. дол
Невикористані довгострокові кошти пішли на збільшення поточних активів і на зменшення поточних пасивів (погашення короткострокової позики та заборгованості перед постачальниками). Збільшення працюючого капіталу говорить про прагнення організації забезпечити виробництво в більшій мірі власними засобами виробництва. Це підвищує поточну ліквідність, проте знижує рентабельність власних коштів. Хоча в цілому, збільшення працюючого капіталу можна розцінювати як позитивний аспект фінансової політики підприємства.
Таблиця 1.4
Звіт про фонди та їх використання за 2-й рік (у млн. дол)
Найменування
Сума
Розрахунок
1. Джерела довгострокових коштів:
а) внутрішні:
чистий прибуток
амортизація
б) зовнішні:
емісія акцій
емісія облігацій
банківська позика
інші
Разом (а)
335
47
9
0
39
20
450
звіт про прибутки та збитки
97-88
69-30
51-31
2. Використання довгострокових коштів (довгострокові вкладення):
придбання фіксованих активів
погашення довгострокових позик
виплата дивідендів
інше
Разом (b)
Перевищення (недолік) за довгостроковими засобам (ab)
103
0
45
0
148
302
(498-398) + (139-136)
звіт про приб. і вибуття.
450-148
3. Зміни в працюючому капіталі:
зміни в поточних активах (с)
зміни в поточних пасивах (d)
Разом (с-d)
107
-195
302
1387-1280
420-615
107 +195
2. Аналіз фінансових документів
Вертикальний аналіз фінансових документів дозволяє оцінити частки різних компонентів у загальному складі звітів, простежити динаміку зміни цих показників, а також провести порівняльний аналіз діяльності різних організацій. При вертикальному аналізі балансу за 100% приймається загальна сума активів (пасивів), а інші статті виражаються у відсотках від цієї суми; для вертикального аналізу звіту про прибутки і збитки за 100% приймається загальна сума продажів.
При проведенні вертикального аналізу балансу (Таблиця 2.1) можна встановити, що співвідношення часток фіксованих і короткострокових активів практично не змінилося за аналізований період. Відбулося лише деякий перерозподіл коштів всередині короткострокових активів: збільшилася частка грошових коштів одночасно зі зменшенням частки запасів (була продана готова продукція). У структурі пасивів, навпаки, збільшилася частка постійних пасивів по відношенню до частки поточних пасивів. Це відбулося, в першу чергу, за рахунок збільшення частки власного капіталу (суттєво зросла нерозподілений прибуток та її частка) і зменшення частки (і суми) короткострокових позик.
Таблиця 2.1
(У%)
Баланс
1-й рік
2-й рік
Активи
I. Фіксовані активи
амортизуються активи за залишковою вартістю
23,9
24,8
довгострокові фінансові вкладення
1,2
1,1
Разом у розділі I
25,1
25,9
II. Поточні активи
Запаси
34,3
25,2
дебіторська заборгованість
30,5
31,8
короткострокові фінансові вкладення
3,0
3,2
Гроші
7,0
13,9
Разом по розділу II
74,9
74,1
Разом активів
100,0
100,0
Пасиви
III. Постійні пасиви
власний капітал - всього, в тому числі:
60,4
71,2
акціонерний капітал
5,1
5,2
додатковий капітал
0,0
0,0
нерозподілений прибуток
55,3
66,0
довгостроковий позиковий капітал
3,6
6,4
Разом у розділі III
64,0
77,6
IV. Поточні пасиви
короткострокова банківська позика
17,6
5,8
заборгованість перед постачальниками
9,7
7,2
рахунки до оплати
8,7
9,4
Разом у розділі IV
36,0
22,4
Всього пасивів
100,0
100,0
Перераховані факти говорять про можливо не зовсім ефективне використання коштів, тому що великий обсяг нерозподіленого прибутку не повною мірою реалізовує потенціал підприємства.
Вертикальний аналіз звіту про прибутки і збитки (Таблиця 2.2) показує, що в розглянутому періоді діяльності підприємства відбулося зниження частки прибутку (операційної, оподатковуваного, чистою, нерозподіленого) щодо обсягу продажів. Частково це відбулося внаслідок збільшення частки управлінських видатків. Так само на скорочення частки прибутку вплинуло збільшення частки відсотків до сплати.
Таблиця 2.2 в (%)
Звіт про прибутки та збитки
1-й рік
2-й рік
Продажі
100,0
100,0
Собівартість проданих товарів
60,1
59,9
Амортизація
1,4
1,4
Комерційні витрати
0,1
0,1
Управлінські витрати
21,5
22,3
Операційний прибуток
16,9
16,2
Відсотки до отримання
0
0
Відсотки до оплати
0,6
0,9
Інші доходи
0
0
Інші витрати
0
0
Оподатковуваний прибуток
16,3
15,3
Податок на прибуток
5,8
5,5
Чистий прибуток
10,5
9,8
Дивіденди
1,4
1,3
Нерозподілений прибуток
9,0
8,5
Горизонтальний аналіз фінансових документів дозволяє оцінити зміну значення фінансових показників у часі. Тут за 100% приймається значення показника на початковий момент і значення в наступні моменти розраховуються виходячи з цієї бази.
Таблиця 2.3 (у%)
Баланс
1-й рік
2-й рік
Активи
I. Фіксовані активи
амортизуються активи за залишковою вартістю
100,0
113,1
довгострокові фінансові вкладення
0
0
Разом у розділі I
100,0
113,1
II. Поточні активи
запаси
100,0
80,2
дебіторська заборгованість
100,0
114,2
короткострокові фінансові вкладення
100,0
117,6
гроші
100,0
216,7
Разом по розділу II
100,0
108,4
Разом активів
100,0
109,5
Пасиви
III. Постійні пасиви
власний капітал - всього, в тому числі:
100,0
128,9
акціонерний капітал
100,0
110,2
додатковий капітал
0
0
нерозподілений прибуток
100,0
130,7
довгостроковий позиковий капітал
100,0
196,7
Разом у розділі III
100,0
132,7
IV. Поточні пасиви
короткострокова банківська позика
100,0
36,2
заборгованість перед постачальниками
100,0
81,3
рахунки до оплати
100,0
118,9
Разом у розділі IV
100,0
68,3
Всього пасивів
100,0
109,5
Провівши горизонтальний аналіз балансу (Таблиця 2.3), можна побачити, що валюта балансу збільшилася. Це говорить про те, що діяльність підприємства не стоїть на місці. Найбільше зростання серед активів можна спостерігати за статтею грошей (216,7% - внаслідок реалізації запасів, які склали 80,2%). Серед пасивів - за статтею довгострокових позик (196,7% - внаслідок отримання банківської позики та інших довгострокових позик). Серед зменшилися статей пасивів можна назвати короткострокові позики (36,2%) і заборгованість перед постачальниками (81,3%). Зазначені факти вказують на те, що підприємство здійснило перехід на менш ризиковані довгострокові кредити, і за рахунок цих позикових коштів (плюс кошти від реалізації запасів) придбало фіксовані активи (будівлі та споруди, обладнання). Тут можна судити про те, що підприємство запланувало розширення (або модернізацію) виробництва.
Таблиця 2.4
Звіт про прибутки та збитки
1-й рік
2-й рік
Продажі
100,0
109,7
Собівартість проданих товарів
100,0
109,4
Амортизація
100,0
106,8
Комерційні витрати
100,0
113,3
Управлінські витрати
100,0
113,8
Операційний прибуток
100,0
105,3
Відсотки до отримання
100,0
0
Відсотки до сплати
100,0
172,2
Інші доходи
100,0
0
Інші витрати
100,0
0
Оподатковуваний прибуток
100,0
103,0
Податок на прибуток
100,0
103,3
Чистий прибуток
100,0
102,8
Дивіденди
100,0
100,0
Нерозподілений прибуток
100,0
103,2
Горизонтальний аналіз звіту про прибутки і збитки (Таблиця 2.4) показує, що найбільш за все збільшилася позиція відсотків до сплати (172,2%), внаслідок збільшення обсягу кредитів, про який вже згадувалося раніше. Так само можна виділити зростання комерційних (113,3%) і управлінських (113,9%) витрат. Проте обсяг продажів виріс менш відчутно (109,7%), ніж комерційні або управлінські витрати, звідси - уповільнення зростання прибутку. Збільшення управлінських витрат можна пояснити збільшенням обсягу фіксованих активів. Коефіцієнтний аналіз дає змогу оцінювати та порівнювати фінансові показники з різних категорій. Найбільш поширені (традиційні) коефіцієнти наведені в Таблицях 2.5 та 2.6. Дані для розрахунку беруться з відповідних показників балансу та звіту про прибутки та збитки.
Таблиця 2.5 Фінансові коефіцієнти (1-й рік)
Найменування коефіцієнтів
Формула для розрахунку
Розрахунок (значення)
Фінансова залежність
коефіцієнт довгострокової залежності

61/1094 = 0,1
коефіцієнт загальної залежності

(61 +615) / 1709 = 0,4
коефіцієнт залучення коштів

(61 +615) / 1033 = 0,7
коефіцієнт покриття відсотків

524/18 = 29,1
Рентабельність
рентабельність продажів

326/3105 = 10,5%
рентабельність активів

326/1709 = 19,1%
рентабельність власного капіталу

326/1033 = 31,6%
Ліквідність
поточна ліквідність

1280/615 = 2,1
термінова ліквідність

(1280-587) / 615 = 1,1
Якість управління активами
період інкасації
(В днях)
× 360
522/3105 * 360 = 61
оборотність запасів

3105/587 = 5,3
оборотність активів

3105/1709 = 1,8
Ринкові коефіцієнти
ціна / прибуток

83 / (326/77, 9) = 19,8
ринкова / балансова вартість акцій

83 / (1033/77, 9) = 6,3
* Сума довгострокових зобов'язань та поточних пасивів.
** Розраховується діленням власного капіталу на загальну кількість звичайних акцій.
Таблиця 2.6
Фінансові коефіцієнти (2-й рік)
Найменування коефіцієнтів
Формула для розрахунку
Розрахунок (значення)
Фінансова залежність
коефіцієнт довгострокової залежності

120/1452 = 0,1
коефіцієнт загальної залежності

(120 +420) / 1872 = 0,3
коефіцієнт залучення коштів

(120 +420) / 1332 = 0,4
коефіцієнт покриття відсотків

552/31 = 17,8
Рентабельність
рентабельність продажів

335/3405 = 9,8%
рентабельність активів

335/1872 = 17,9%
рентабельність власного капіталу

335/1332 = 25,2%
Ліквідність
поточна ліквідність

1387/420 = 3,3
термінова ліквідність

(1387-471) / 420 = 2,2
Якість управління активами
період інкасації
(В днях)
× 360
596/3405 * 360 = 63
оборотність запасів

3405/471 = 7,3
оборотність активів

3405/1872 = 1,8
Ринкові коефіцієнти
ціна / прибуток

83 / (335/77, 9) = 19, 3
ринкова / балансова вартість акцій

83 / (1332/77, 9) = 4,9
Розраховані коефіцієнти за обидва розглянутих року, а також і середні по галузі, зведені в Таблицю 2.7.
Проаналізуємо отримані значення:
Можна сказати, що коефіцієнти довгострокової та загальної залежності не перевищують середньогалузевих показників (а коефіцієнт загальної залежності за результатами 2-го року навіть зменшився за рахунок зменшення зобов'язань одночасно із зростанням активів). Це говорить про те, що підприємство досить впевнено забезпечує себе коштами, до того ж володіє істотним потенціалом можливих позик. Коефіцієнт залучення коштів у 2-му році став нижче середньогалузевого за рахунок збільшення власного капіталу та зменшення суми зобов'язань (причому в обох факторів співмірні темпи зміни), що показує хорошу забезпеченість підприємства власними засобами, однак поряд з цим і дещо знижує рентабельність власних коштів. Коефіцієнт покриття відсотків (характеризує здатність забезпечити виплату відсотків за рахунок операційного прибутку) за 1-й рік мав відмінну позицію і значно перевищував середньогалузевий значення, однак за 2-й різко знизився (в першу чергу через істотне збільшення суми відсотків до сплати, так як сума операційного прибутку змінилася незначно) і став менше середньогалузевого, таким чином, істотно знизилася захищеність підприємства від несплати відсотків за позиками. У цілому показники коефіцієнтів фінансової залежності даного підприємстві можна оцінити як хороші, що говорить про правильну кредитну політику керівництва.
Таблиця 2.7
Коефіцієнти фінансового стану підприємства
Найменування
коефіцієнта
Чисельне значення
Середній показник галузі
1-й рік
2-й рік
коефіцієнт довгострокової залежності
0,1
0,1
0,16
коефіцієнт загальної залежності
0,4
0,3
0,4
коефіцієнт залучення коштів
0,7
0,4
0,5
коефіцієнт покриття відсотків
29,1
17,8
20,5
рентабельність продажів
10,5%
9,8%
10,5%
рентабельність активів
19,1%
17,9%
20,6%
рентабельність власного капіталу
31,6%
25,2%
26,0%
поточна ліквідність
2,1
3,3
2,5
термінова ліквідність
1,1
2,2
1,5
період інкасації (у днях)
61
63
56
оборотність запасів
5,3
7,3
3,8
оборотність активів
1,8
1,8
1,9
ціна / прибуток
19,8
19, 3
ринкова / балансова вартість акцій
6,3
4,9
Показники рентабельність продажів, активів, власного капіталу в основному нижче, ніж середньогалузеві. Тут можна сказати про те, що підприємство недостатньо ефективно отримує прибуток. Найгірші показники має рентабельність активів (як за 1-й, так і за 2-й рік нижче середнього). Так як сума обсягу продажів, активів і власного капіталу збільшилася за підсумками 2-го року (щодо 1-го), а в той же час сума чистого прибутку приблизно однакова в 1-м і 2-му роках, то це й спричинило зниження показників рентабельності. Недостатньо конкурентноспроможні показники рентабельності змушують задуматися керівництву підприємства про зниження витрат (та / або про збільшення ціни на продукцію) для збільшення рентабельності продажів, про ефективність отримання прибутку (одиниці прибутку на кожну одиницю коштів) і про ефективність використання власного капіталу, тим більше, що темпи зростання чистого прибутку нижче темпів зростання нерозподіленого прибутку.
Коефіцієнти поточної і термінової ліквідності за 1-й рік нижче, ніж у середньому по галузі, однак за 2-й рік ці показники істотно перевищили середньогалузеві значення. Коефіцієнт поточної ліквідності збільшився за рахунок зниження суми поточних пасивів і одночасно з цим збільшення суми поточних активів. Це говорить про те, що поточні зобов'язання підприємства стали заможнішими, отже, підприємство в більшій мірі забезпечила себе від ризику нездатності провести виплати. Коефіцієнт термінової ліквідності за 2-й рік виріс дуже сильно в порівнянні зі значенням 1-го року. Цьому послужило, крім згаданих факторів, зменшення суми запасів. Так як вважається, що запаси є менш ліквідним об'єктом, ніж гроші або дебіторська заборгованість, то коефіцієнт термінової ліквідності більш точно відображає здатність підприємства швидко покрити зобов'язання. Той факт, що значення коефіцієнтів ліквідності за 2-й рік набагато більше середньогалузевих, говорить про успішні дії керівництва підприємства, що призвели до надійного рівня фінансової безпеки та наявності певного резерву ліквідних коштів.
Період інкасації - це той проміжок часу, за який проходить повернення підприємству дебіторської заборгованості. У розглянутому випадку видно, що цей показник вище середньогалузевого (а за другий рік ще й збільшився за рахунок більшого темпу зростання дебіторської заборгованості в порівнянні з темпом зростання продажів), що може свідчити про не зовсім оптимально збудованих відносинах з торговими партнерами, а може бути і про не зовсім вірною кредитній політиці підприємства. Коефіцієнт оборотності запасів показує швидкість руху запасів підприємства. Для досліджуваного підприємства цей коефіцієнт значно вище, ніж середньогалузевий, що говорить про ефективне управління запасами. За 2-й рік значення коефіцієнта оборотності запасів різко зросла в порівнянні з попереднім періодом з-за того, що в 2-му році значна частка запасів була продана, а продажі зросли. За 2-й рік значення даного показника практично вдвічі перевищує середньогалузевий, проте тут треба не забувати і про вірогідність ризику не надання продукції покупцям або нездатності здійснити виробництво в необхідному обсязі через відсутність матеріалів. Коефіцієнт оборотності активів показує ефективність використання підприємством всіх наявних ресурсів або скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна грошова одиниця активів. Значення цього показника не змінилося за аналізовані 2 роки і тримається майже на рівні середнього по галузі (трохи менше). Це говорить про прийнятний використанні наявних у розпорядженні підприємства активів. Так, поряд з збільшенням активів у 2-му році підприємство змогло збільшити прибуток настільки, щоб забезпечити значення цього коефіцієнта на колишньому рівні.
Ринкові коефіцієнти характеризують дохідність і вартість акцій підприємства. Співвідношення ринкової ціни акції і прибутку на одну акцію показує, скільки грошових одиниць засобів акціонерів припадає на одну грошову одиницю чистого прибутку в розрахунку на одну акцію. Видно, що цей показник за розглядається час змінився незначно (за 2-й рік став трохи менше за рахунок збільшення суми чистого прибутку). Співвідношення ринкової і балансової вартості однієї акції показує ринкову вартість однієї акції в порівнянні з її балансовою вартістю. Тут спостерігається зменшення значення цього коефіцієнта за 2-й рік внаслідок збільшення власного капіталу (зростання акціонерного капіталу і нерозподіленого прибутку). Ринкові коефіцієнти можна проаналізувати і оцінити в порівнянні з динамікою аналогічних показників конкуруючих компаній, тому говорити про які-небудь оцінках чи середніх значеннях по галузі в даному випадку недоречно. Однак, можна сказати про те, що в 2-му звітному періоді в очах потенційних акціонерів акції даного підприємства стали менш привабливими з точки зору інвестування коштів.
Взаємозв'язок між різними коефіцієнтами можна охарактеризувати з використанням формули Du Pont:

Ліва частина формули являє собою комбінацію коефіцієнтів (рентабельності продажів, оборотності активів і мультиплікатора власного капіталу), а права частина - результат цієї комбінації, тобто рентабельність власного капіталу (ROE). За допомогою цієї формули можна визначити фактор, що робить найбільший вплив на величину чистого прибутку, отриманого на кожну одиницю власного капіталу. Розрахунки наведено в Таблиці 2.8.
Таблиця 2.8
Рік
Рентабельність продажів
Оборотність активів
Мультиплікатор власного капіталу
Рентабельність власного капіталу (ROE)
1
326/3105 = 0,11
3105/1709 = 1,82
1709/1033 = 1,65
0,32
2
335/3405 = 0,10
3405/1872 = 1,82
1872/1332 = 1,41
0,25
З отриманих даних можна зробити висновок про те, що на зниження рентабельності власного капіталу не вплинуло значення коефіцієнта оборотності активів (він залишився незмінним), а вплинуло лише зменшення рентабельності продажів (у незначній мірі) і зменшення мультиплікатора власного капіталу (в домінуючій ступеня). Зменшення значення мультиплікатора власного капіталу пов'язано з незначним зростанням активів підприємства за 2-й рік в порівнянні з зростанням власного капіталу, який, у свою чергу, виріс в основному за рахунок збільшення нерозподіленого прибутку. Проведений аналіз ROE дозволяє сказати про те, що підприємству необхідно більш ефективно використовувати свій прибуток. Щоб власний капітал працював більш ефективно, необхідно залучати позиковий капітал, частка якого в структурі пасивів цього підприємства не надто висока.
Оцінка ймовірності настання банкрутства для підприємства дуже важлива, її потрібно проводити регулярно, щоб заздалегідь запобігти ситуації, яка може призвести до банкрутства. Для такої оцінки в даній роботі буде застосована модель Альтмана та R-model.
При використанні моделі Альтмана розраховується Z-рахунок, який обчислюється за формулою де компоненти, у свою чергу, обчислюються як


Ринкова ціна власного капіталу дорівнює добутку ринкової ціни однієї акції на кількість акцій.
Розрахунок індексу Альтмана наведено в Таблиці 2.9.
Таблиця 2.9 Розрахунок індексу Альтмана
Рік
X 1
X 2
X 3
X 4
X 5
Z
1
(1280-615) / 1709 = 0,39
281/1709 = 0,16
524/1709 = 0,31
(83 * 77,9) / (615 +61) = 9,56
3105/1709 = 1,82
9,26
2
(1387-420) / тисячі вісімсот сімдесят дві = 0,52
290/1872 = 0,15
552/1872 = 0,29
(83 * 77,9) / (420 +120) = 11,97
3405/1872 = 1,82
10,81
Так як отримані значення Z-рахунку за обидва роки набагато перевищують 2,99, то можна з упевненістю сказати про те, що у даного підприємства стан благополучне і ймовірність банкрутства дуже мала. Для розрахунку ймовірності банкрутства, використовуючи R-model, застосовують такі формули: Інтегральні витрати включають в себе виробничі, комерційні, управлінські та фінансові витрати. Розрахунок індексу R наведено в Таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 Розрахунок індексу R - model
Рік
X 1
X 2
X 3
X 4
R
1
(1280-615) / 1709 = 0,39
326/1033 = 0,32
3105/1709 = 1,82
326 / (1865 +44 +3 +669 +18) = 0,13
3,75
2
(1387-420) / тисячі вісімсот сімдесят дві = 0,52
335/1332 = 0,25
3405/1872 = 1,82
335 / (2041 +47 +4 +761 +31) = 0,12
4,75
Отримані значення R-рахунки набагато перевищують 0,42. Це дозволяє говорити про вкрай малу ймовірність настання банкрутства аналізованого підприємства. У підсумку оцінка ймовірності настання банкрутства, виконана двома способами, дала ідентичний результат, значить ці дані підтверджують один одного.
3. Розрахунок і аналіз операційного та фінансового важелів і ризиків підприємства
Розрахунок і аналіз операційного та фінансового важелів виконують для того, щоб виявити і оцінити потенційні ризики, яким піддається операційна діяльність досліджуваного підприємства. Для цього необхідно сформувати управлінську модель звіту про прибутки та збитки. Тут, на відміну від класичної моделі, оподатковуваний і чистий прибуток розраховують тільки від операційної діяльності. Для цього інші доходи і витрати (крім відсотків до сплати) з Таблиці 1.2 виключаються, а податок на прибуток перераховується. Але так як у випадку розглянутого підприємства інші доходи і витрати відсутні, то податок на прибуток перераховувати немає потреби, але з вихідних даних можна визначити, що ставка податку дорівнює 36%. До змінних витрат за умовами завдання ставляться 70% собівартості, 50% комерційних витрат. До постійних витрат, відповідно, відносяться 30% собівартості, 50% комерційних і 100% управлінських витрат. Операційний прибуток розраховується як різниця продажів і суми витрат. Решта розрахунок ведеться як і в класичній моделі. З урахуванням цих особливостей сформована Таблиця 3.1.
Таблиця 3.1
Звіт про прибутки та збитки (управлінська модель) (млн. дол)
Найменування статей
1-й рік
2-й рік
Продажі
3105
3405
Змінні витрати
(1865 +44) ∙ 0,7 +3 ∙ 0,5 = 1337,8
(2041 +47) ∙ 0,7 +4 ∙ 0,5 = 1463,6
Постійні витрати
(1865 +44) ∙ 0,3 +3 ∙ 0,5 +669 =
1243,2
(2041 +47) ∙ 0,3 +4 ∙ 0,5 +761 =
1389,4
Операційний прибуток
3105-1337,8-1243,2 = 524
3405-1463,6-1389,4 = 552
Фінансові витрати
18
31
Оподатковуваний прибуток
506
521
Податок на прибуток
180
186
Чистий прибуток
326
335
Величина чистого прибутку вийшла такою ж, як і в Таблиці 1.2 через те, що, як вже зазначалося, інші доходи і витрати дорівнюють нулю.
Контрибуційної маржа (КМ) представляє собою різницю між величиною продажів і змінних витрат. Однак, частіше користуються поняттям Коефіцієнту контрибуційної маржі, що дорівнює відношенню контрибуційної маржі до обсягу продажів.
Точка беззбитковості (поріг рентабельності) розраховується діленням постійних витрат на коефіцієнт контрибуційної маржі.
Запас фінансової міцності дорівнює різниці суми продажів і порога рентабельності. Найчастіше цей показник використовують у процентному вираженні щодо обсягів продажів.
Розраховані значення перерахованих показників за обидва роки представлені в Таблиці 3.2.
Таблиця 3.1
Розрахунок контрибуційної маржі, точки беззбитковості і запасу фінансової міцності (млн. дол,%)
Показники
1-й рік
2-й рік
1. Продажі
3105
3405
2. Змінні витрати
1337,8
1463,6
3. Контрибуційної маржа (1-2)
1767,2
1941,4
4. Коефіцієнт контрибуційної маржі (3:1)
0,57
0,57
5. Постійні витрати
1243,2
1389,4
6. Точка беззбитковості (5:4)
2184,32
2436,85
7. Запас фінансової міцності
у вартісному виразі (1-6)
у відсотках (6:1)
920,68
70,35%
968,15
71,57%
Провівши розрахунки, можна зробити певні коментарі і висновки. Для нормального функціонування підприємства необхідно, щоб розмірів контрибуційної маржі вистачало не тільки на покриття постійних витрат, але і на формування прибутку. Коефіцієнт контрибуційної маржі не змінився на досліджуваному інтервалі часу. Тобто змінні витрати за 2-й рік по відношенню до 1-го року виросли так само, як і зросли продажі. Точка беззбитковості (поріг рентабельності) - така виручка від реалізації, при якій підприємство вже не має збитків, але ще не має і прибутку. Таким чином для покриття всіх витрат підприємству необхідно 2184,32 млн. дол (1-й рік) і 2436,85 млн. дол (2-й рік: показник збільшився за рахунок збільшення постійних витрат). Запас фінансової міцності показує, на скільки обсяг продажів перевищив своє граничне значення. Якщо виручка від реалізації опускається нижче порога рентабельності, то це означає, що фінансовий стан підприємства погіршується, утворюється дефіцит ліквідних засобів. У разі досліджуваного підприємства запас фінансової міцності високий, тобто підприємство здатне витримати 70-відсоткове зниження виручки від реалізації без серйозної загрози для свого фінансового становища, що є наочною ілюстрацією доброго фінансового стану підприємства. Проте, видно, що запас фінансової міцності виріс за 2-й рік у порівнянні з 1-м приблизно на 1%, в той час як обсяг продажів в ці ж терміни виріс майже на 10%. Така ситуація пояснюється тим, що витрати (змінні та постійні) теж виросли (на 9% і 12% відповідно).
Операційний важіль - такий феномен, в результаті прояви якого зміни в продажах призводять до змін операційного прибутку, до того ж більш істотним. Сила впливу операційного важеля - це процентна зміна операційного прибутку як результату процентної зміни обсягу продажів.
,
де% D - процентна зміна.
Щоб розрахувати силу операційного важеля, користуються формулою
.
Фінансовий важіль проявляє свій ефект у збільшенні до рентабельності власних коштів, одержуваної завдяки використанню кредиту, незважаючи на те, що кредит є платним. Підприємству, з одного боку, вигідно використовувати позиковий капітал, з іншого боку, занадто великий обсяг виплат за відсотками ліквідує операційний прибуток, так як саме вона є джерелом погашення цих відсотків. Силу фінансового важеля можна визначити як
.
Щоб розрахувати силу важеля, користуються формулою:

Розраховані значення сили операційного та фінансового важелів наведені в Таблиці 3.2.
Таблиця 3.2
Операційний і фінансовий важелі підприємства
Найменування
1-й рік
2-й рік
Сила операційного важеля
1767,2 / 524 = 3,37
1941,4 / 552 = 3,52
Сила фінансового важеля
524 / (524-18) = 1,04
552 / (552-31) = 1,06
З проведених розрахунків випливає, що сила операційного важеля має значення близько трьох з половиною. Це означає, наприклад, що в разі зміни обсягу продажу на 10% операційний прибуток зміниться на 33,7% (для 1-го року) або на 35,2% (для 2-го року). Відповідно, якщо обсяги продажів впадуть приблизно на 30%, то підприємство повністю позбудеться прибутку. Деяке збільшення даного показника у 2-му році в порівнянні з 1-м стало наслідком більш інтенсивного зростання значення контрибуційної маржі в порівнянні з зростанням значення операційного прибутку. Сила фінансового важеля виросла в 2-му році за рахунок того, що збільшилися фінансові витрати (в даному випадку відсотки до сплати) більш істотно, ніж збільшилася операційний прибуток. Якщо сила фінансового важеля буде продовжувати рости, то може наступити такий стан підприємства, коли зрослі зобов'язання за кредитами не дадуть підприємству отримувати прибуток, відповідно, воно не здатне виплатити кредит. Хоча, у випадку розглянутого підприємства про такий сценарій розвитку подій говорити передчасно, так як фінансовий стан підприємстві стабільно, про що говорить сукупність різних фінансових показників, які були вже розраховані і проаналізовані.
4. Моделювання показників зростання підприємства
Модель рівня досяжного зростання (SGR) дозволяє розрахувати максимально можливий темп зростання обсягу продажів при заданих фінансових коефіцієнтах (g):
,
де g - потенційно можливе зростання обсягу продажів,%; b - Частка чистого прибутку, що спрямовується на розвиток підприємства (або коефіцієнт реінвестування, розраховується як b = 1 - d, де d - коефіцієнт дивідендних виплат, рівний відношенню загальної суми дивідендів до чистого прибутку); NP - чистий прибуток; S - Обсяг продажів; D - загальна величина зобов'язань; E - власний капітал; А - величина активів (валюта балансу). По суті, цей темп зростання продажів являє собою відношення приросту обсягу продажів (D S) до його початкової величини (S о), тобто × 100%. Вихідною величиною є продаж минулого року. Для оцінки так само необхідно розрахувати і фактичний рівень зростання продажів, який визначається за формулою
Розраховані параметри наведені в Таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 Розрахунок рівня досяжного зростання
Показники
1-й рік
2-й рік
Рентабельність продажів
326/3105 = 0,105
335/3405 = 0,098
Відношення активів до продажу
1709/3105 = 0,550
1872/3405 = 0,550
Коефіцієнт залучення коштів
(615 +61) / 1033 = 0,654
(420 +120) / 1332 = 0,405
Коефіцієнт реінвестування (b)
1 - (45/326) = 0,862
1 - (45/335) = 0,866
Рівень досяжного зростання (g),%
37,4%
27,8%
Фактичне зростання продажів (f),%
(3405-3105) / 3105 = 9,7%
Інформація відсутня
Розраховані дані показують, що фактичне зростання продажів виявився у кілька разів нижче розрахункового. Цьому є кілька причин: не зовсім ефективне використання активів (про це говорили і знижені значення показників рентабельності активів, розраховані раніше), не дуже високий коефіцієнт залучення коштів (про те, що підприємству необхідно активніше використовувати залучений капітал теж зазначалося раніше), коефіцієнт реінвестування теж можна трохи підвищити (скоротити виплату дивідендів) з метою досягнення більшого зростання продажів.

Висновки
На підставі проведеного дослідження фінансових показників підприємства за два звітні періоди можна зробити наступні висновки:
- Чистий прибуток в 2-му звітному періоді зросла не так істотно, як зріс обсяг продажів. Це пов'язано, в основному, з відчутним збільшенням управлінських витрат (через придбання будівель і споруд).
- Валюта балансу у 2-му звітному періоді збільшилася в порівнянні з 1-м. Збільшення відбулося головним чином за рахунок зростання власного капіталу.
- Працюючий капітал у 2-му році збільшився в порівнянні з 1-м, що, з одного боку, підвищило поточну ліквідність, але з іншого боку, знизило рентабельність власних коштів.
- Коефіцієнти фінансового стану досліджуваного підприємства в більшості своїй краще, ніж середні по галузі. Особливо виділяються показники ліквідності й оборотності запасів. Проте, показники рентабельності і періоду інкасації слід покращувати.
- У цілому фінансове становище підприємства можна оцінити як стабільний, з низьким рівнем вірогідності банкрутства, що говорить про правильне курсі управління підприємством. Поряд з цим спостерігаються деякі проблемні зони, такі як, наприклад, низька рентабельність власного капіталу, в напрямку яких необхідно вживати певних заходів (зокрема, більш активно використовувати можливість залучення позикових коштів). За даними фінансових звітів видно, що підприємство проводить (або починає проводити) модернізацію виробництва, що в майбутньому повинно позитивно вплинути на становище підприємства на ринку.
- Фактичний зростання обсягу продажів за 2-й рік щодо 1-го виявився нижче розрахункового. Причини цього в не зовсім ефективне використання активів, не зовсім високому коефіцієнті залучення коштів. Так само для підвищення темпу зростання продажів можна скоротити обсяг виплачуваних дивідендів.

Бібліографічний список
1. Кузнєцова В.А., «Управління оборотним капіталом», навчальний посібник з курсу «Фінансовий менеджмент», Красноярськ, 2004.
2. Фінансовий менеджмент, під редакцією Є.С. Стоянової, Москва, Перспектива, 2006.
3. Бабаєв Ю.А., Теорія бухгалтерського обліку, Москва, 2008.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Курсова
319.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Фінансовий менеджмент 13
Фінансовий менеджмент 9
Фінансовий менеджмент
Фінансовий менеджмент 6
Фінансовий менеджмент 4
Фінансовий менеджмент 11
Фінансовий менеджмент 2
Фінансовий менеджмент 12
Фінансовий менеджмент
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru