Фінансовий аналіз діяльності умовного підприємства

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Фінансовий аналіз діяльності підприємства

Фінансовий аналіз підприємства на основі його звітності
Фінансовий аналіз являє собою оцінку фінансового стану підприємства, моделювання певного прогнозу цього стану на основі його бухгалтерської звітності, в основному використовую форму № 1, № 2 та інші види звітності. Практично всі користувачі цієї звітності підприємства використовують фінансовий аналіз для прийняття оптимальних рішень в особистих інтересах, але також важливим в першу чергу фінансовий аналіз є власне для підприємства. Проведемо горизонтальний і вертикальний види аналізу, мета яких полягає в тому, щоб виявити зміни, що відбулися у статтях балансу підприємства, форми № 2, а також допомагати у прийнятті рішення про характер продовження діяльності самого підприємства. Горизонтальний і вертикальний аналіз фінансової звітності підприємства є ефективним засобом для дослідження стану підприємства та ефективності його діяльності. Якщо практичні висновки з проведеного аналізу досить правдоподібні і відповідають дійсності, тобто проведені з високою часткою ймовірності та малим ступенем помилки, то результати фінансового аналізу можливо втілити в життя. Тому, проведена діагностика фінансового стану підприємства хоча і має умовний характер, але в якісному аспекті вона спрямована на виявлення всіляких проблем діяльності та проведення комплексу заходів щодо їх усунення.
Горизонтальний і вертикальний аналіз
Почнемо з аналізу форми № 1, тобто балансу підприємства. Спочатку, були дані баланси за 2007 і 2008 рр.., Як умова. Провівши аналіз можна зробити наступні висновки. Загальна сума активів збільшилась на 6230,5 тис. грн., Дане збільшення відбулося за рахунок того, що поточні зобов'язання збільшилися на 1804 тис. грн. та власний капітал збільшився на 4581 тис. грн., в середньому за 2007-2008 рр.., а довгострокові зобов'язання знизилися на 154,5 тис. грн.
Збільшення суми необоротних активів на 1133 тис. грн відбулося за рахунок збільшення величини основних засобів, вартість яких зросла, що може свідчити про поповнення частини необоротних засобів, але нематеріальні активи знизилися, що може бути викликано їх частковою ліквідацією або продажем. У незначній мірі знизилися довгострокові фінансові інвестиції, а незавершене будівництво зросло, що може негативно вплинути на підприємство, тому що частина грошових коштів відволікається з обороту. Але, зменшення довгострокової дебіторської заборгованості в цілому позитивно позначається на підприємство, так як воно отримує грошові кошти за раніше придбані борги.
Сума оборотних коштів збільшилася на 5100 тис. грн., Переважно за рахунок значного збільшення дебіторської заборгованості за розрахунками за виданими авансами та заборгованості за товари, роботи і послуги, і деякого зростання виробничих запасів, у вигляді придбаної сировини і матеріалів, незавершеного виробництва і готової продукції на складі. Збільшення дебіторської заборгованості означає, що боржники підприємства не вчасно розплачуються зі своїми боргами. Сума грошових коштів та їх еквівалентів збільшилася, що позитивно впливає на роботу підприємства.
Власний капітал виріс на 4581 тис. грн. за рахунок зростання статутного фонду на 2827,5 тис. грн, нерозподіленого прибутку і додаткового капіталу. Підприємство, швидше за все, додаткову випустило акцій для формування залучених коштів, або ж отримало прибуток в 2007 році і реінвестувати її значну частину, або поповнило частина необоротних активів переважно за рахунок основних фондів і вкладень у незавершене будівництво, про що свідчать активи балансу. До того ж величина власного капіталу в 2008 р. менше величини необоротних засобів, тобто частина цих активів формується за рахунок позикових коштів, що і відображається зростанням довгострокових заборгованостей, що свідчить про непогашення їх за рахунок отриманого в 2008 році прибутку.
На тлі збільшення оборотних коштів, величина поточних зросла тільки на 1804 тис. грн. Це відбулося за рахунок зниження короткострокових кредитів банків, поточної заборгованості за розрахунками з бюджетом, але збільшилися внаслідок кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги. Знизилися наші борги по відношенню до учасників, зі страхування та з оплати праці, що позитивно впливає на підприємство.
Частка необоротних активів падає з 31,8% до 29,1% в основному за рахунок значного зниження вартості нематеріальних активів та зниження довгострокової дебіторської заборгованості. Хоча й була збільшена частина основних фондів і незавершеного будівництва, але це не вплинуло на зниження частки необоротних активів.
Частка оборотних коштів підприємства зростає з 68,2% до 70,9%. в основному за рахунок зростання незавершеного виробництва і дебіторської заборгованості.
Значно зростає величина власного капіталу в структурі активів підприємства з 60,7% до 63,2%, що говорить про зниження рівня ризику та залежності від кредиторів.
Частка короткострокових заборгованостей росте з 28,1% до 28,3%, також значно зменшується частка довгострокових зобов'язань з 11,2% до 8,5%.
Висновки:
Практично не відбувається істотних змін у структурі активів балансу підприємства незалежно від того, що була збільшена вартість основних засобів та незавершеного будівництва, але в рівних пропорціях з зниженням необоротних засобів збільшилися оборотні, зокрема за рахунок збільшення НЗП.
1. Збільшення питомої ваги оборотних активів говорить про те, що зростає ймовірність формування досить мобільної структури активів, що сприяє зменшенню оборотності.
2. Структура з низькою часткою грошових коштів може свідчити про проблеми оплати послуг підприємства, але ми спостерігаємо зміну такої структури в позитивному напрямку. Збільшення кількості готової продукції нерозвантажений на складах впливає негативно, тому що свідчить про проблеми реалізації та додаткового фінансування.
3. Зниження довгострокових фінансовий інвестицій сприяє залученню коштів в основну діяльність, але відбувся приріст інших необоротних активів на тлі збільшення вартості основних засобів та незавершеного будівництва. Підприємство має відносно легку структури основних засобів (не більше 40% загальних активів), що свідчить про мобільність майна підприємства. Структура необоротних засобів поступово падає, що є позитивним явищем. Незважаючи на це компанія може використовувати кошти модернізовані і більшої потужності, що раціонально для виготовлення продукції і отримання конкурентних переваг.
4. Збільшення вартості незавершеного будівництва може негативно позначитися на підприємстві, потрібно додатково проаналізувати доцільність вкладень. До того ж відбулося збільшення майна підприємства, що означає зростання господарського обороту, що призведе до достатньої платоспроможності.
5. Залишків коштів повинно вистачати для проведення виплат. Нерозумно тримати великі суми грошей на підприємстві, а їх в принципі і немає, для погашення заборгованостей. Можливо вони були погашені в попередньому періоді. Зростання дебіторки пов'язаний зі зростанням дебіторської заборгованості за виданими авансами і чистої дебиторкой за товари, роботи, послуги. Величина заборгованості дебіторів також показує відношення до споживачів продукції підприємства. Так як векселі - найбільш надійна дебіторська заборгованість, то підприємство надає відстрочку платежу, коли хоче зберегти клієнтів. Але у нас векселя знижуються, тому компанія веде переважно лояльну політику до дебіторів. Довгострокова дебіторська заборгованість зменшилася, що спричинить швидке виведення коштів з обороту.
6. Основним джерелом формування сукупних активів є власний капітал, структура якого зростає через зростання іншого додаткового капіталу та нерозподіленого прибутку.
7. Підприємство вдається до довгострокової позикою для погашення (фінансування) дебіторки. У цілому кредиторка зростає, але компанія можливо залучає кошти через випуск акцій, щоб згладити структуру пасивів і не допустити падіння стійкості власного капіталу. Але відбувається достатній зростання власного капіталу, що може відволікати увагу підприємства від кредиторів.
Форма № 2
Виручка підприємства збільшилася на 40,81875%, у той час як собівартість зросла на 25,75925%. Якщо і далі так піде, то компанії не слід вкладати гроші в об'єкти інвестування, щоб компенсувати зростання собівартості. Спостерігається зростання валового доходу від операційної діяльності в розмірі на 104,046%, що було викликано не тільки великим зростанням витрат на збут, а й значним збільшенням доходів. Підприємство підвищує витрати на реалізацію, маркетингові витрати, які пов'язані не тільки з просуванням продукції, а й можливим пошуком нових ринків збуту, так як продукція швидше за все перестає користуватися попитом, про що свідчить підвищення готової продукції на складах, і тому підприємство змушене витрачати кошти на пошук ринків збуту. У слідстві з цим, також ростуть адміністративні витрати підприємства.
Доходи від фінансової діяльності перевищували витрати, тому вони значно вплинули на формування чистого прибутку. Хоча, фінансові витрати впали, що пов'язано з переглядом можливих альтернатив вкладення тимчасово вільних власних коштів в інші фінансові активи, і доходи від інвестиційної діяльності впали, тому що інвестиційні проекти підприємства були неприбутковими. Таким чином, підприємство отримало доходи від інвестиційної та фінансової діяльності, що підвищило рівень чистого прибутку на 101,3663%.
Ділова активність підприємства
швидкість оборотності
оборотність
Коефіцієнти оборотності
2007
2008
2007
2008
активів
13,96848873
15,85541
25,77229
22,70518
основних засобів
151,0948204
187,0968
2,38261
1,924138
оборотного капіталу
20,47496674
22,37371
17,58245
16,09032
сировини і матеріалів
75,23315308
91,24425
4,785124
3,945454
незавершеного виробництва
392,5349973
255,5159
0,917116
1,408914
готової продукції
85,06078777
100,0434
4,232267
3,598438
дебіторської заборгованості
51,19538603
56,68495
7,031884
6,350892
кредиторської заборгованості
52,24162334
56,11049
6,891057
6,415913
власного капіталу
23,00804631
25,08908
15,6467
14,34887
Коефіцієнти оборотності активів
Тенденція всіх розглянутих показників у цілому позитивна для підприємства, так як прискорюються періоди відволікання грошових коштів з виробничого циклу, а отже значно швидкого надходження грошей. Тому як, знизилася оборотність загальних активів, тобто зросла їхня віддача у процесі виробництва і формування виручки, підвищилася віддача необоротного капіталу, так як тепер робити те ж кількість продукції потрібно з меншим обсягом необоротних засобів, або ж зросла ефективність їх використання. Але, можливо підприємство нещодавно купило нові засоби і встигло частково або повністю їх освоїти і отримати переваги. Також, оборотність оборотних коштів знизилася, що пояснюється зростанням дебіторської заборгованості, і зниженням частки запасів в структурі майна підприємства. Позитивним є зниження оборотності основних засобів і, як наслідок, підвищення фондовіддачі.
Коефіцієнти оборотності товарно-матеріальних запасів
Коефіцієнти оборотності ТМЗ змінюються за рахунок зниження оборотності Сим і значного зростання оборотності НЗВ, що свідчить про відносне зниження рівня сим на тлі зростання виручки від реалізації. Коефіцієнт оборотності незавершеного виробництва свідчить про відносне збільшення рівня витрат на утримання товарно-матеріальних запасів на тлі зростання виручки, до того ж зростає ризик неможливості переходу матеріалів з незавершеного виробництва в готову продукцію. Збільшення періоду оборотності НЗВ говорить про неефективну внутрішній системі запасів на складах. Спостерігаються нібито суперечливі думки про збільшення товарно-матеріальних запасів на складах і підвищення ризику їх простою і втрат, але в, то ж час, виручка зросла в більшій мірі, ніж виробничі запаси, а, значить, таке їх збільшення є позитивним для підприємства.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
Зростання швидкості оборотності ефективно впливає на підприємство, тому що клієнти отримують споживчі кредити, і під час оплачують їх. Можливо споживачі, які отримують споживчий кредит і відстрочку, зараз шукають нового виробника, що значно послаблює конкурентні позиції підприємства. До того ж, збільшується дебіторська заборгованість за товари (роботи, послуги), що може бути свідченням того, що підприємство лояльно відноситься до споживачів, і не поспішає з вимогою і отриманням грошових коштів за відвантажену продукцію. Тому, в наступних періодах діяльності потрібно переглянути ефективність споживчого кредиту та зіставити їх з термінами погашення кредиторської заборгованості.
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості
Оборотність знижується, що свідчить про підвищення мобільності діяльності підприємства в процесі розрахунків зі своїми боргами. Зменшення обсягів кредиторської заборгованості пов'язано з фінансуванням нестачі грошових коштів, які надходять від дебіторів, а отже, знижується залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування.
Коефіцієнт оборотності власного капіталу.
Оборотність знижується, що свідчить про зниження кредитних ресурсів, подорожчання позикового капіталу, і в той же час, не тягне за собою ризик неплатоспроможності, і ймовірність втрати позичальників.
Операційний і фінансовий цикли
Цикли господарської діяльності, дні
2007
2008
Виробничий цикл
9,934507535
8,952807
Операційний цикл
16,96639122
15,3037
Фінансовий цикл
10,0753343
8,887785
Операційний цикл в 2008 році знизився значно у порівнянні з 2007 роком з 16,96 днів до 15,3 днів, а фінансовий цикл скоротився з 10,07 днів до 8,88 днів у 2008 році. Скорочення фінансового циклу має позитивний вплив і свідчить про зростання фінансової стійкості підприємства, і зниження операційного циклу позитивно позначається на підприємство, так як зменшується період часу, протягом якого воно не отримує грошові кошти. Скорочення операційного циклу відбулося за рахунок скорочення оборотності сировини і матеріалів, дебіторської заборгованості, і оборотності готової продукції.
Скорочення оборотності сировини і матеріалів з 4,78 днів до 3,94 днів у 2008 році може свідчити про ефективну роботу відділу постачання підприємства, ефективної поставки матеріалів від постачальників, і скорочення їх простою на складі. Збільшення ж оборотності НЗВ може говорити про не проведення вдосконалення виробничого процесу або про менш ефективне використання наявних виробничих потужностей. До того ж, збільшення швидкості оборотності готової продукції і зменшення оборотності з 4,23 днів до 3,59 днів у 2008 році, є позитивним фактором, так як зростає швидкість перетворення готової продукції в грошову форму. Можливо, зменшуються терміни відвантаження продукції, і підвищується попит на товар. Але зниження оборотності готової продукції тісно пов'язане з поведінкою дебіторів, тому потрібно проаналізувати додатково оборотність дебіторської заборгованості. Зменшення оборотності дебіторської заборгованості говорить про те, що покупці почали швидше розплачуватися за продукцію. Саме з причини зниження оборотності боргів дебіторів, більшою мірою зменшується операційний цикл.
Відбулося скорочення фінансового циклу, тобто часу, протягом якого грошові кошти відвернені з обігу. Позитивним моментом також є те, що період оборотності кредиторської заборгованості більше періоду оборотності дебіторської, отже, підприємство може оплатити рахунки, які пред'являються кредиторами, пізніше, ніж покупці розплатяться за продукцію. Але, оскільки терміни оплати кредиторської заборгованості вище, ніж дебіторської, то немає необхідності шукати кошти на фінансування зобов'язань, тому як вони вже надходять від боржників підприємства.
Пропозиції щодо поліпшення ситуації, що склалася на підприємстві
1. Проаналізувати додатково ефективність деяких вкладень у капітал інших підприємств, тому як вони приносять збитки, а не прибутки. Це стосується в основному довгострокових вкладень і покупки цінних паперів на фондовому ринку.
2. Необхідно знизити зростаючі витрати операційної діяльності шляхом зниження витрат на збут та адміністративних витрат.
3. Використовувати комерційні кредити банків, але дебіторська заборгованість збільшується, і в наявності немає грошей для подальшого її погашення, тобто, підприємство надає більш вигідні умови покупцям, ніж йому надають постачальники;
4. Поліпшити взаємини з постачальниками, кредиторами, і отримати від них таких же умов, які підприємство надає дебіторам;
5. Організувати ефективну і швидку відвантаження продукції, а також скорочувати терміни погашення заборгованості за відвантажену продукцію;
6. Проводити рекламну кампанію для підвищення рівня попиту на вироблену продукцію і збільшення її оборотності.
7. Не допускати збільшення частки власного капіталу в активах, і вкладати кошти нерозподіленого прибутку шляхом реінвестування.

Аналіз платоспроможності підприємства на основі показників ліквідності балансу
Ліквідність - це можливість активу трансформуватися в грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю періоду часу, протягом якого відбувається ця трансформація. Чим менше цей період, тим вища ліквідність даного виду активу. Ліквідність підприємства - це наявність у нього оборотних коштів у розмірі, достатньому для погашення короткострокових зобов'язань.
Ліквідність балансу - це можливість суб'єкта господарювання звернути активи в готівку і погасити свої платіжні зобов'язання. Це ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення їх у готівку повинен відповідати терміну погашення платіжних зобов'язань.
Платоспроможність - це наявність у підприємства грошових коштів для розрахунків з кредиторською заборгованістю, яка вимагає негайного погашення.
Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів активу, згрупованих за ступенем спадної ліквідності і зобов'язань по пасиву, згрупованих за термінами погашення у зростанні.
Групи активу:
А1 - абсолютно ліквідні активи (220 +230)
А2 - швидко реалізованих активи (130 +150 + ... +210)
А3 - повільно реалізовані активи (100 +120)
А4 - важкореалізовані активи (080)
Групи пасиву:
П1 - найбільш термінові зобов'язання (520-610)
П2 - середньострокові зобов'язання (500 +510)
П3 - довгострокові зобов'язання (480)
П4 - постійні пасиви (380)
Зіставимо підсумки наведених груп по актив і пасиву:
Таблиця аналізу ліквідності балансу
Актив
2007
2008
Пасив
2007
2008
Зміна недолік / надлишок
2007
2008
А1
278,5
830,5
П1
6924
9078
-6645,5
-8247,5
А2
11658,5
14360
П2
350
0
11308,5
14360
А3
5729,5
7576
П3
2900
2745,5
2829,5
4830,5
А4
8226,5
9359,5
П4
15721,5
20302,5
-7495
-10943
Баланс
25895,5
32126
Баланс
25895,5
32126
Як бачимо, баланс підприємства не є абсолютно ліквідним, тому що одна умова не виконується, а саме високоліквідні активи не перевищують найбільш термінові пасиви, тим більше в 2008 році різниця значно зростає, що є негативною тенденцією. У 2007 році сума кредиторської заборгованості перевищувала суму грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень на 6645,5 тис. грн, а в 2008 році - на 8247,5 тис. грн., Тобто відбулося погіршення структури балансу. В іншому, в принципі, різниця між складовими активів і пасивів збільшувалася. Позитивною є тенденція збільшення нерозподіленого прибутку у власному капіталі на тлі зниження деяких видів короткострокової кредиторської заборгованості та боргів дебіторів. Серед заходів щодо поліпшення ліквідності балансу слід відзначити можливості збільшення короткострокових фінансових інвестицій, щоб збільшити величину А1, при цьому, продовжувати домагатися від дебіторів погашення своїх зобов'язань у строки, щоб залучити грошові кошти в оборот і поповнювати готівку. Не завадило б зменшити суму запасів і ймовірності їх простою, до того ж, грошові кошти, отримані від довгострокових вкладень, гнучко переводити в оборотні активи, збільшуючи або фінансові інвестиції, або готівкові кошти, сприяючи підвищенню ліквідності балансу в найближчих періоди діяльності.
Розрахуємо показник ліквідності балансу підприємства:
α = (α1 * А1 + α2 * А2 + α3 * А3) / α1 * П1 + α2 * П2 + α3 * П3,
де α1 = 1; α2 = 0,5; α3 = 0,3


=
1 *
278,5
+
0,5 *
11658,5
+
0,3 *
5729,5
=
0,982007
2007
1 *
6924
+
0,5 *
350
+
0,3 *
2900

=
1 *
830,5
+
0,5 *
14360
+
0,3 *
7576
=
1,03854
2008
1 *
9078
+
0,5 *
0
+
0,3 *
2745,5
Загальний показник ліквідності в 2008 році в порівнянні з 2007 роком збільшився, що говорить про поліпшення ліквідності підприємства в процесі розрахунків зі своїми боргами. У середньому на 98% у 2007 році підприємство може погасити свої короткострокові зобов'язання за рахунок загальної величини оборотних коштів. Цей показник в принципі позитивно характеризує діяльність підприємства, оскільки зменшує ймовірність неплатоспроможності та банкрутства підприємства. У 2008 році цей показник ліквідності поліпшується і досягає 103%.
Розрахуємо відносні показники ліквідності, які використовуються для оцінки платоспроможності підприємства:
1) коефіцієнт абсолютної або негайної ліквідності:
Показує, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом. Оцінка ліквідності допускає, що дебіторська заборгованість також не зможе бути погашена в строк для задоволення потреб короткострокових кредиторів.


Коефіцієнт абсолютної ліквідності, який характеризує господарську діяльність зарубіжних підприємств, виступає орієнтиром для вітчизняних підприємств.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності:
[0,2 - 0,5] - зарубіжні підприємства
[0,2 - 0,35] - вітчизняні підприємства
Кабсол.ліквід. 2007
=
278,5
=
0,038287
7274
Кабсол.ліквід. 2008
=
830,5
=
0,0914849
9078
Коефіцієнт збільшується, тому як зростає величина короткострокових фінансових вкладень і грошових коштів, тому ймовірність неплатоспроможності підприємства на першу вимогу кредиторів зменшується. Але все ж, величина коефіцієнта значно нижче нормативної, що свідчить про управління ліквідними коштами підприємства.
2) коефіцієнт швидкої або термінової ліквідності:

Основна концепція полягає в тому, що цей показник допомагає оцінити на скільки можливо буде погасити поточні зобов'язання якщо положення стане дійсно критичним, при цьому виходять із припущення, що товарно-матеріальні запаси взагалі не мають ніякої ліквідаційної вартості.
Коефіцієнт швидкої ліквідності <1
[0,5 - 1] - зарубіжні підприємства
[0,7 - 1] - вітчизняні підприємства
Кбистр.ліквід. 2007
=
278,5
+
1764
+
0
=
0,28079
7274
Кбистр.ліквід. 2008
=
830,5
+
2319,5
+
0
=
0,34699
9078
Цей показник зростає, що свідчить про збільшення бистроліквідних активів підприємства. Але він не входить до обмеження нормативу.
3) коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття):

Цей показник робить спробу продемонструвати захищеність власників поточних боргових зобов'язань від небезпеки відмови від платежу. Передбачається, що чим вищий цей коефіцієнт, тим краще позиції кредиторів.
Коефіцієнт поточної ліквідності ≤ 2
[1 - 2]
Якщо коефіцієнт поточної ліквідності = 2-3, то:
1. перефінансування підприємства, однак, величина всіх коефіцієнтів залежить від галузі, від виробничого і операційного циклів.
2. нераціональна структура капіталу, тому як відбувається нераціональне вкладення коштів і їх використання
Якщо К <1, то це означає високий фінансовий ризик, тому що у підприємців наявність грошових коштів має більше значення, ніж прибуток.
Ктекущ.ліквід. 2007
=
17666,5
=
2,4287
7274
Ктекущ.ліквід. 2008
=
22766,5
=
2,5078
9078
Коефіцієнт збільшується, тому зростає перевищення оборотних активів над поточними зобов'язаннями. У підприємства збільшується обсяг обігових коштів, спрямованих на покриття своїх короткострокових заборгованостей, що є позитивною тенденцією діяльності суб'єкта господарювання. Перевищення розрахованого показника над нормативними може бути викликано або перефінансування підприємства, або нераціональною структурою капіталу, тому як відбувається нераціональне вкладення коштів і їх використання.
Аналіз фінансової стійкості підприємства
Однією з ключових задач фінансового аналізу підприємства є вивчення показників, що відображають його фінансову стійкість. Вона характеризується стабільним перевищенням доходів над витратами, вільним маневруванням грошовими коштами та ефективним їх використанням в процесі поточної (операційної) діяльності.
Джерела формування запасів:
1) наявність власних оборотних коштів:

ВОК = СК - НА
2) наявність власних і довгострокових джерел формування запасів: ДІФ = [СК + ДЗК] - НА
3) загальна величина основних джерел формування запасів:
ОІФ = ([СК + ДЗК] - НА) + КЗК = ДІФ + КЗК
Виділяють 4 типи фінансових ситуацій за ступенем їх стійкості:
1. Абсолютна стійкість - крайній тип фінансової стійкості
СОС ≥ Запаси
2. Нормальна стійкість:
СОС <Запаси
ДІФ ≥ Запаси
3. Нестійкий фінансовий стан:
СОС <Запаси
ДІФ <Запаси
ОІФ ≥ Запаси
4. Кризовий стан, при якому підприємство знаходиться на межі банкрутства.
Таблиця. Аналіз джерел формування запасів
Показник
2007
2008
Зміна, тис. грн.
СК
15721,5
20302,5
4581
НА
8226,5
9359,5
1133
СОС
7495
10943
3448
ДЗК
2900
2745,5
-154,5
ДІФ
10395
13688.5
3293.5
КЗК
350
0
-350
ОІФ
10745
13688.5
2943.5
Запаси
9982
12667,5
2685,5
Надлишок / недолік СОС
-2487
-1724.5
762.5
Надлишок / недолік ДІФ
413
1021
608
Надлишок / недолік ОІФ
763
1021
258
Тип фін. стійкості
Нормальна фінансова стійкість
Нормальна фінансова стійкість
Коефіцієнти структури капіталу
Показники структури капіталу мають призначення показати ступінь можливого ризику банкрутства підприємства у зв'язку з використанням позикових фінансових ресурсів.
1. Коефіцієнт автономії (незалежності)

Коефіцієнт автономії має бути ≥ 0,5, для забезпечення фінансової стійкості та незалежності від зовнішніх джерел фінансування.
2. Коефіцієнт фінансової залежності

3. Коефіцієнт іммобільності


4. Коефіцієнт співвідношення (коефіцієнт фінансового ризику)
Відношення заборгованості до власного капіталу оцінює частку використовуваних позикових фінансових ресурсів і розраховується як відношення загальної суми заборгованості, що включає поточні зобов'язання і всі види довгострокової заборгованості, і загального власного капіталу компанії. Цей коефіцієнт показує в іншому вигляді відносні частки вимог Ссудодатель і власників і також використовується для характеристики залежності компанії від позикового капіталу.


Тобто, чим більше коефіцієнт автономії, тим менше фінансова залежність підприємства від зовнішніх кредиторів і навпаки. Для збереження мінімальної фінансової стабільності коефіцієнт співвідношення повинен бути обмежений зверху значенням співвідношення вартості мобільних коштів підприємства з вартістю іммобілізованих коштів (коефіцієнт іммобільності)
5. Коефіцієнт довгострокових залучених оборотних коштів - відношення довгострокової заборгованості до інвестованого капіталу. Цей показник дає більш точну картину ризику компанії при використанні позикових засобів. Дозволяє приблизно оцінити частку позикового капіталу при фінансуванні капітальних вкладень у необоротні активи.


Коефіцієнт короткострокової заборгованості - показує частку короткострокових заборгованостей у структурі всіх банківських кредитів підприємства.

6. Коефіцієнт кредиторської заборгованості - виражає частку кредиторської заборгованості в загальній сумі зобов'язань підприємства

7. Коефіцієнт маневреності - показує, яка частина власного капіталу знаходиться в мобільній формі, що дозволяє відносно вільно маневрувати капіталом.

8. Коефіцієнт автономії джерел формування запасів - показує частку власних оборотних коштів у структурі основних джерел формування запасів, включаючи власний капітал, довгострокові та короткострокові кредити банків за відрахувань необоротних активів.

9. Коефіцієнт забезпеченості запасів власними джерелами - показує, яка частина товарно-матеріальних запасів належить до власних оборотних коштів. За нормативами, цей коефіцієнт ≥ 0,6 - 0,8. Крім того, він повинен бути обмежений знизу значенням коефіцієнта автономії джерел формування запасів.

10. Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними оборотними засобами - частка коштів власного фінансування з структурі оборотних активів.

11. Коефіцієнт платоспроможності підприємства - ступінь відношення власного капіталу і сукупних позикових коштів підприємства. Граничне значення, що забезпечує мінімальну фінансову стійкість = 1

Показники фінансової стійкості
2007
2008
Коефіцієнт автономії
0,607113
0,631965
Коефіцієнт фінансової залежності
1,647139
1,582367
Коефіцієнт співвідношення
0,647139
0,582367
Коефіцієнт довгостроковості залучення оборотних коштів
0,155734
0,119121
Коефіцієнт короткострокової заборгованості
0,107692
0
Коефіцієнт кредиторської заборгованості
0,680558
0,767793
Коефіцієнт платоспроможності
1,545262
1,717131
Коефіцієнт іммобільності
2,147511
2,432448
Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними оборотними засобами
0,424249
0,480662
Коефіцієнт забезпеченості запасів власними джерелами
0,750852
0,863864
Коефіцієнт автономії джерел формування запасів
0,697534
0,79943
Коефіцієнт маневреності
0,000137
0,00012
Проаналізувавши показники фінансової стійкості, можна зробити наступний висновок: фінансового стан підприємства і в 2007 і в 2008 можна назвати нормальною фінансовою стійкістю і навіть можна простежити якесь покращення фінансової стійкості в 2008 році в порівнянні з 2007, так як ступінь перевищення Запасів над СОС скорочується, а перевищення ДІФ і ОІФ над Запасами зростає. Подібне поліпшення було викликано зростанням СОС за рахунок зростання власного капіталу більшою мірою нематеріальні активи. У підприємства є власні і довгострокові позикові джерела фінансування. ДІФ в 2008 році збільшилися на 3293.5 тис. грн., Спостерігається зниження нестачі СОС і довгострокового позикового капіталу.
Коефіцієнт автономії виріс з 0,607113 до 0,631965, і залежність від кредиторів відповідно зменшилася, про що свідчить зниження коефіцієнта залежності. Співвідношення позикового і власного капіталу змінилося у бік зменшення, так як зростання СК випередив зростання позикових коштів, тому можна з упевненістю сказати, що стійкість висока. Збільшення власного капіталу відбулося за рахунок поповнення статутного капіталу в звітному 2008 році. Підприємства справило емісію цінних паперів, зросла величина нерозподіленого прибутку, а величина чистого прибутку теж виросла. Значить, частина нерозподіленого прибутку була реінвестована.
Як бачимо коефіцієнт співвідношення менше 1 і знижується в 2008 році в порівнянні з 2007 - це говорить про перевищення СК над ЗК та його більше зростання в 2008 році, отже підприємство працює на власних коштах.
Розраховані коефіцієнти наявності та динаміки СОС знаходяться в межах норми. Коефіцієнт маневреності значно менше 0,5, що говорить про значну маневреності підприємства і значній частці мобільних засобів у всіх власних коштах підприємства. Коефіцієнт автономії джерел формування запасів зростає в 2008 році, що викликано значним зростанням СОС і меншим зростанням ДЗК і КЗК. Коефіцієнт автономії джерел формування запасів знаходиться в межах норми для промислових підприємств і росте в динаміці, що означає зростання забезпеченості формування запасів власними оборотними засобами.
Коефіцієнти структури балансу показують співвідношення різних видів позикових коштів у загальній їх кількості. Проаналізувавши їх можна зробити висновок, що підприємство практично відмовляється від короткострокового кредитування, так як коефіцієнт короткострокової заборгованості непомірно малий у 2007 році і дорівнює 0 у 2008. У невеликій кількості присутні довгострокові позики в структурі капіталу, але їх частка також падає разом з падінням коефіцієнта довгострокового залучення позикових коштів. Найбільшу частку в структурі позикових коштів займає кредиторська заборгованість - це показує досить високе значення коефіцієнта кредиторської заборгованості і його зростання в 2008 році. У підсумку можна зазначити, що підприємство хоч і працює на власних коштах і майже не вдається до довгострокової і короткострокової заборгованості, але має досить високу частку кредиторської заборгованості та її частка зростає в динаміці - це викликано зростанням заборгованості підприємства за товари, роботи, послуги через Через брак коштів у наявності через затримку оплати наших товарів, робіт і послуг дебіторами.
Аналіз показників рентабельності
Показники рентабельності характеризують як ефективність діяльності підприємства в цілому, так і прибутковість, ефективність різних напрямків його діяльності. Вони більш повно, ніж прибуток, відображають остаточні результати господарювання, тому що їх величина надає співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами. Коефіцієнти рентабельності дають можливість оцінити рівень прибутковості використання активів і пасивів підприємства, господарської діяльності. Для цього використовують співвідношення різних видів прибутку (чистої, прибутку від реалізації) та відповідних показників. Тому, ідея показників рентабельності полягає в тому, щоб продемонструвати, наскільки окупаються витрати, які несе підприємство в процесі своєї діяльності. Говорячи про рентабельність діяльності підприємства, ми визначаємо, скільки прибутку приносить кожна гривня витрат, тому критерієм окупності витрат виступає прибуток організації.
Є значне число показників рентабельності, розглянемо головні з них:
1) рентабельність витрат (виробничої діяльності):
Показує, скільки прибутку отримує підприємство з кожної гривні вкладень у виробництво і реалізацію продукції.

Рентабельність виробничої діяльності 2007 =
36010,5
=
0,124418
289430
Рентабельність виробничої діяльності 2008 =
72513
=
0,199219
363985
Підприємство в 2007 році отримало 0,12 чистого прибутку з кожної 1 грн., Витраченої на виробництво і реалізацію продукції, а в 2008 році - 0,20. Рентабельність витрат (виробничої діяльності) виросла з-за перевищення зростання чистого прибутку над зростанням собівартості продукції.
2) рентабельність виробничих фондів:
Характеризує віддачу від використання основних виробничих фондів, тобто скільки гривень прибутку приносить кожна гривня, вкладена в основні фонди.

Рентабельність
основних виробничих фондів 2007 =
36010,5
=
3,607543
9982
Рентабельність
основних виробничих фондів 2008 =
72513
=
5,724333
12667,5
Віддача від використання основних фондів збільшилася, отже, підприємство ефективно освоює їх.
3) рентабельність (прибутковість) продажів:
Характеризує ефективність підприємницької діяльності підприємства.

Прибутковість продажів ROS 2008 =
36010,5
=
0,099553
361721
Прибутковість продажів ROS 2007 =
72513
=
0,142357
509371
У 2007 році на кожну 1 грн. обсягу продажів доводилося 0,1 грн. бухгалтерського прибутку, а в 2008 році - 0,14 грн.
Знову-таки, показник говорить про ефективність усіх видів діяльності підприємства як єдиного цілого.
4) рентабельність активів:
Найкращий показник, що відображає ефективність діяльності підприємства. Характеризує прибутковість всіх активів і показує, скільки грошових одиниць треба підприємству для отримання 1 гривні прибутку, незалежно від джерел їх залучення. Це основний показник конкурентоспроможності підприємства.

Рентабельність активів ROA 2007 =
36010,5
=
1,390608
25895,5
Рентабельність активів ROA 2008 =
72513
=
2,257143
32126
Віддача від використання всіх активів підвищилася з огляду на зростання підсумку балансу в 2008 році і підвищення чистого прибутку.
5) рентабельність інвестицій:

Порівняння рентабельності всіх активів з рентабельністю інвестованого капіталу дозволяє оцінити залучення підприємством довгострокового позикового капіталу.
Рентабельність інвестованого капіталу ROI 2007 =
36010,5
=
1,933813
18621,5
Рентабельність інвестованого капіталу ROI 2008 =
72513
=
3,146173
23048

У 2007 році на кожну 1 грн. авансованого капіталу припадало 1,93 грн. чистого прибутку, а в 2008 році - 3,15 грн. Чистий прибуток виріс в більшій мірі, ніж виріс інвестований капітал, що є позитивною тенденцією.
6) рентабельність власного капіталу:

Порівняння рентабельності власного капіталу та рентабельності активів показує вплив на чистий прибуток позикового капіталу.
Рентабельність власного капіталу ROE 2007 =
36010,5
=
2,290525
15721,5
Рентабельність власного капіталу ROE 2008 =
72513
=
3,571629
20302,5
Показує величину чистого прибутку, що припадає на 1 грн. власного капіталу. Даний показник зростає, так як чистий прибуток зростає в більшій мірі ніж власний капітал.
У цілому можна відзначити, що на підприємстві покращувалися всі показники рентабельності, це означає, що воно ефективно використовує вкладені кошти і від цього значно зростає чистий прибуток підприємства.
Важливим аспектом аналізу рентабельності є оцінка факторів, що впливають на розмір ROA.
1. Розрахунок впливу зміни до оеффіціента оборотності активів:
2007

2. Розрахунок впливу зміни рентабельності продажів:

3. Загальна сума впливу.

Показники
2007
2008
Виручка від реалізації, тис. грн
361721
509371
Чистий прибуток, тис. грн
36010,5
72513
Середньорічна сума активів, тис. грн
25895,5
32126
ROA
1,390608
2,257143
ROS
0,099553
0,142357
Коефіцієнт оборотності активів
13,96848873
15,85541
Зміна за рахунок коефіцієнта оборотності
0,188048
Зміна за рахунок ROS
0,678443
ΔROA
0,866491
Як бачимо, зміна рентабельності активів було викликано більшою мірою зростанням рентабельності продажів, ніж коефіцієнта оборотності, хоча і його зростання вніс свою лепту в дану зміну.
Розрахунок впливу факторів на зміну рентабельності власного капіталу підприємства
1. Розрахунок впливу зміни за допомогою коефіцієнта оборотності активів:

2. Розрахунок вплив зміни за рахунок рентабельності продажів:


3. Розрахуємо вплив зміни за рахунок коефіцієнта фінансової залежності:

4. Загальна сума впливу.


Показники
2007
2008
Виручка від реалізації, тис. грн
361721
509371
Чистий прибуток, тис. грн
36010,5
72513
Середньорічна сума активів, тис. грн
25895,5
32126
Власний капітал
15721,5
20302,5
ROЕ
2,290525
3,571629
ROS
0,099553
0,142357
Коефіцієнт фінансової залежності
1,647139
1,582367
Коефіцієнт оборотності активів
13,96848873
15,85541
Зміна за рахунок Коефіцієнту оборотності активів
0,309414
Зміна за рахунок ROS
1,117872
Зміна за рахунок Коефіцієнту фінансової залежності
-0,146198
ΔROЕ
1,281088
У даному випадку, провівши факторний аналіз можемо зробити висновок, що зміна рентабельності власного капіталу підприємства в більшій мірі обумовлена ​​зміною рентабельності продажів, у меншій мірі - зміною коефіцієнта оборотності активів, а зміна коефіцієнта фінансової залежності вплинуло на досліджуваний показник у бік зниження.
У цілому всі показники рентабельності збільшуються, що в основному викликане зростанням чистого прибутку, і слідчо ефективним використанням коштів підприємством. Підвищилося значення показника рентабельності активів з 1,39 до 2,25 в 2008 році. Співвідношення прибутку та активів відображає можливість підприємства до їх оновлення без залучення зовнішніх джерел фінансування. У нашому випадку існують можливості підприємству фінансувати свій розвиток. Так як показник зростає, то з часом підприємство набуває можливості самостійно фінансувати оновлення своїх основних і оборотних коштів. У цілому підприємство працює ефективно.
Аналіз ринкової активності
Мета інвестування у фінансові активи залежить від переваг кожного вкладника. Класичний варіант - вкладення коштів у цінні папери відомих промислових компаній.
В умовах нестабільної економічної кон'юнктури і браку достовірної інформації про діяльність підприємств в Україні прийняття правильного рішення про інвестування вимагає від вкладника вміння правильно оцінювати якість обертаються на ринку емісійних цінних паперів.
Під інвестиційною привабливістю розуміється наявність економічного ефекту від вкладення вільних грошових коштів в акції та облігації емітента при мінімальному рівні ризику. Вона оцінюється за допомогою показників ринкової активності.
Показник
2007
2008
Номінальна ціна акції, грн.
3
2
Ринкова ціна акції (+% до ном.)
7
7
Дивідендна політика (% від ПП)
12
12
Привілейовані акції
-
-
Якщо акції пропонуються вперше, то оцінку проводять, використовуючи показники фінансової стійкості, платоспроможності та ліквідності активів, оборотності активів і власного капіталу та прибутковості капіталу. Якщо акції звертаються деякий час на ринку, використовують такі показники:
1) Дохід на 1 акцію:


Кількість акцій 2007 =
11602,5
=
3867,5
3
Кількість акцій 2008 =
14430
=
7215
2
Дохід на 1 акцію 2007 =
36010,5
=
9,311
3867,5
Дохід на 1 акцію 2008 =
72513
=
10,0503
7215
У 2007 році на 1 звичайну акцію доводилося 9,31 грн. прибутку, а в 2008 - 10,05 грн.
2) Дивіденд на 1 акцію

Дивіденд на 1 акцію 2007 =
4321,26
=
1,1173
3867,5
Дивіденд на 1 акцію 2008 =
8701,56
=
1,206
7215
Дивіденд в 2008 році виріс з 1,12 до 1,21 грн.
3) Балансова вартість 1 об. акції


Балансова вартість акції 2007 =
15721,5
=
4,065
3867,5
Балансова вартість акції 2008 =
20302,5
=
2,813
7215
У 2008 році скоротилася величина акціонерного капіталу, що припадає на 1 акцію на 1,25 грн.
4) Коефіцієнт котирування акцій:


Коефіцієнт котирування акцій 2007 =
5,1
=
1,25
4,065
Коефіцієнт котирування акцій 2008 =
3,4
=
1,21
2,813
5) Прибутковість акцій

Прибутковість акції 2007 =
1,1173
=
0,219
5,1
Прибутковість акції 2008 =
1,206
=
0,355
3,4
У 2008 році збільшилась кількість звичайних акцій підприємства практично в два рази. Зростання кількості акцій пов'язаний зі збільшенням статутного капіталу. Виріс дохід на 1 акцію. Це відбулося за рахунок зростання величини чистого прибутку, але число акцій збільшилася в меншому ступені. З цих же причин виріс дивіденд на 1 акцію. Дивідендний вихід залишився незмінним, що свідчить про проведену політиці стабільних дивідендів (12% від ПП).
Балансова вартість знизилася з 4,06 до 2,81 грн. в 2008 році. Число звичайних акцій зросла в більшій мірі, ніж виріс власний капітал підприємства. Збільшення власного капіталу не покрило збільшення числа акцій, внаслідок чого знизилася балансова вартість звичайних акцій.
Відхилення ринкової ціни акції від її балансової вартості збільшилася, що пояснюється зменшенням ринкової ціни акції в меншій мірі, ніж зниження балансової ціни, що призвело до зменшення котирування акцій.
Підприємству варто переглянути свою дивідендну політику. Слід більшу частину прибутку направляти на реінвестування, щоб оновлювати основні засоби. Так як у підприємства немає привілейованих акцій, зростає ризик отримання своїх законних дивідендів власників простих акцій. Так як підприємство використовує політику постійних дивідендів, то на величину дивідендів впливає і чистий прибуток, і кількість акцій.
Оцінка ймовірності банкрутства
У зарубіжних країнах для оцінки ризику банкрутства підприємства широко використовується факторні моделі багатьох відомих економістів. Всі системи прогнозування банкрутства, розроблені закордонними авторами, включають в себе декілька (від двох до семи) ключових показників, що характеризують фінансовий стан комерційної організації. На їх основі в більшості з названих методик розраховується комплексний показник ймовірності банкрутства з ваговими коефіцієнтами у індикаторів.
Найбільш точними в умовах ринкової економіки є багатофакторні моделі прогнозування банкрутства, які зазвичай складаються з п'яти-семи фінансових показників. У практиці зарубіжних фінансових організацій для оцінки ймовірності банкрутства найбільш часто використовується так званий «Z-рахунок» Е. Альтмана, який представляє собою пятифакторную модель, побудовану за даними успішно діючих і збанкрутілих промислових підприємств США.
У формулі Альтмана використовуються п'ять змінних:
Х1 - відношення оборотного капіталу до суми активів підприємства;
Х2 - відношення нерозподіленого доходу до суми активів;
Х3 - відношення операційних доходів (до вирахування відсотків і податків) до суми активів;
Х4 - відношення ринкової вартості власного капіталу до загальної суми позикового капіталу;
Х5 - відношення суми продажу до суми активів.
Розрахуємо ймовірність банкрутства підприємства за моделлю Альтмана, яка була запропонована в 1983 році як доповнення для фірм, які не котирувалися на біржі, тобто, фактично підходили для оцінки вітчизняних підприємств.








Показник
2007
2008
Х1
0,682223
0,708663
Х2
0,033867
0,052761
Х3
1,572937
2,587063
Х4
1,545262
1,717131
Х5
13,96849
15,85541
Z2007 =
19,95261195
Z2008 =
25,08813695
Порівнюючи ймовірність банкрутства з прикордонним значенням 1,23, можна сказати, що на даному підприємстві вона мала. Однак, використання в умовах нашої країни моделі Альтмана є не зовсім коректним.
Комплексний аналіз господарської діяльності підприємства
Проведено аналіз діяльності підприємства на підставі його звітності. За звітний період змінилася стрyктyра капіталу, а в розділі «Необоротні активи» збільшилася частка незавершеного будівництва та основних засобів. Це спричинило за собою зміну в стрyктyре пасиву балансу підприємства. Збільшився обсяг статутного капіталу. Що стосується структури оборотних активів підприємства, то за аналізований період спостерігається збільшення величини оборотних активів, особливо НЗВ, що може характеризувати уповільнення його обороту. Це об'єктивно є однією з важливих проблем на досліджуваному підприємстві. За аналізований період збільшився обсяг запасів - джерелом такого збільшення збільшення власного капіталу. Збільшення запасів супроводжується зростанням обсягу готової продукції. Це говорить про прагнення за рахунок вкладень у запаси убезпечити грошові кошти, а також про неефективність обраної економічної стратегії, внаслідок якої значна частина оборотних активів иммобилизована в матеріально-виробничі запаси, чия ліквідність може бути невисокою. Виробничі запаси і продукція лежить на складі, тому необхідно знизити обсяг поставляються сировини і матеріалів. так як одна умова не виконується, а саме високоліквідні активи не перевищують найбільш термінові пасиви, тим більше в 2008 році різниця значно зростає, що є негативною тенденцією. У 2007 році сума кредиторської заборгованості перевищувала суму грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень на 6645,5 тис. грн, а в 2008 році - на 8247,5 тис. грн., Тобто відбулося погіршення структури балансу. В іншому, в принципі, різниця між складовими активів і пасивів збільшувалася. Позитивною є тенденція збільшення нерозподіленого прибутку у власному капіталі на тлі зниження деяких видів короткострокової кредиторської заборгованості та боргів дебіторів. Серед заходів щодо поліпшення ліквідності балансу слід відзначити можливості збільшення короткострокових фінансових інвестицій, щоб збільшити величину А1, при цьому, продовжувати домагатися від дебіторів погашення своїх зобов'язань у строки, щоб залучити грошові кошти в оборот і поповнювати готівку. Не завадило б зменшити суму запасів і ймовірності їх простою, до того ж, грошові кошти, отримані від довгострокових вкладень, гнучко переводити в оборотні активи, збільшуючи або фінансові інвестиції, або готівкові кошти, сприяючи підвищенню ліквідності балансу в найближчих періоди діяльності. Проаналізувавши показники фінансової стійкості, можна зробити наступний висновок: фінансового стан підприємства і в 2007 і в 2008 можна назвати нормальною фінансовою стійкістю і навіть можна простежити якесь покращення фінансової стійкості в 2008 році в порівнянні з 2007, так як ступінь перевищення Запасів над СОС скорочується, а перевищення ДІФ і ОІФ над Запасами зростає. Подібне поліпшення було викликано зростанням СОС за рахунок зростання власного капіталу більшою мірою нематеріальні активи. У підприємства є власні і довгострокові позикові джерела фінансування. ДІФ в 2008 році збільшилися на 3293.5 тис. грн., Спостерігається зниження нестачі СОС і довгострокового позикового капіталу. У цілому всі показники рентабельності збільшуються, що в основному викликане зростанням чистого прибутку, і слідчо ефективним використанням коштів підприємством. Підвищилося значення показника рентабельності активів з 1,39 до 2,25 в 2008 році. Співвідношення прибутку та активів відображає можливість підприємства до їх оновлення без залучення зовнішніх джерел фінансування. У нашому випадку існують можливості підприємству фінансувати свій розвиток. Так як показник зростає, то з часом підприємство набуває можливості самостійно фінансувати оновлення своїх основних і оборотних коштів. У цілому підприємство працює ефективно. Але, той факт, що підприємство працює в основному на власному капіталі одночасно і знижує ризик неплатоспроможності та знижує ефективність рентабельності власного капіталу.
Пропозиції щодо поліпшення ситуації, що склалася на підприємстві
1. Проаналізувати додатково ефективність деяких вкладень у капітал інших підприємств, тому як вони приносять збитки, а не прибутки. Це стосується в основному довгострокових вкладень і покупки цінних паперів на фондовому ринку.
2. Необхідно знизити зростаючі витрати операційної діяльності шляхом зниження витрат на збут та адміністративних витрат.
3. Використовувати комерційні кредити банків, але дебіторська заборгованість знижується, і в наявності немає грошей для подальшого її погашення, тобто, підприємство надає більш вигідні умови покупцям, ніж йому надають постачальники;
4. Поліпшити взаємини з постачальниками, кредиторами, і отримати від них таких же умов, які підприємство надає дебіторам;
5. Організувати ефективну і швидку відвантаження продукції, а також скорочувати терміни погашення заборгованості за відвантажену продукцію;
6. Проводити рекламну кампанію для підвищення рівня попиту на вироблену продукцію і збільшення її оборотності.
Управлінському апарату необхідно ретельно відслідковувати стан підприємства також за допомогою факторного аналізу, оскільки горизонтальний і вертикальний аналіз не дозволяють встановити всі причинно-наслідкові зв'язки.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Курсова
282.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Фінансовий аналіз діяльності підприємства
Фінансовий аналіз діяльності підприємства 2
Фінансовий аналіз діяльності підприємства
Фінансовий аналіз діяльності підприємства 2 Аналіз динаміки
Фінансовий аналіз господарської діяльності підприємства в будівництві
Фінансовий аналіз діяльності підприємства 2 Порядок проведення
Необоротні активи Фінансовий аналіз діяльності підприємства
Фінансовий аналіз діяльності підприємства на прикладі ТОВ Техмашсервіс
Фінансовий аналіз діяльності торгового підприємства з метою підвищення ефективності управління
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru