Фінансове управління підприємством

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Чуо "Інститут парламентаризму і Підприємництва"

Кафедра "Фінанси та кредит"

Звіт

Про проходження переддипломної виробничої практики

Фінансове управління підприємством

Мінськ 2009

Зміст

1. Система організації та управління виробництвом, працею і зарплатою, кадрами на підприємстві

2. Організація фінансової роботи на підприємстві

3. Основні виробничі фонди, їх структура, призначення та порядок переоцінки на підприємстві

3.1 Документальне оформлення та облік вибуття та переміщення основних засобів

3.2 Документальне оформлення надходження, списання та ліквідації основних засобів

3.3 Облік зносу основних засобів

4. Оборотні виробничі фонди та оборотні кошти підприємства

5. Грошові доходи і прибуток. Їх джерела і порядок розподілу

6. Оподаткування підприємства

Програми

1. Система організації та управління виробництвом, працею і зарплатою, кадрами на підприємстві

Основними завданнями обліку праці і заробітної плати є:

  1. контроль за використанням робочого часу і виробітку;

  2. правильне нарахування заробітної плати та розподіл її за напрямами витрат;

  3. правильне обчислення податків та інших утримань із зарплати; контроль за використанням фонду заробітної плати.

Кадровим підрозділом підприємства вирішуються такі завдання:

  1. організовується робота з комплектування підприємства кадрами, робітниками і службовцями і відбувається розробка прогнозу поточної і перспективної потреби в кадрах і джерел її задоволення на основі вивчення ринку праці, встановлення прямих зв'язків з навчальними закладами і службами зайнятості, контактів з підприємствами аналогічного профілю, формування працівників усередині підприємства про наявні вакансії, використання засобів масової інформації для приміщення оголошень про наймання працівників;

  2. здійснюється робота з підбору, добору та розстановки кадрів на основі оцінки їх кваліфікації, особистих і ділових якостей, контролюється правильність використання працівників у підрозділах підприємства;

  3. проводиться прийом (заповнюється особистий листок з обліку кадрів, особова картка форми Т2 і укладається контракт (Додаток 2,3,4), розміщення і розстановка молодих фахівців і молодих робітників відповідно до отриманої в навчальному закладі професією і спеціальністю, спільно з керівниками підрозділів проводиться проведення їх стажування і роботи по адаптації до виробничої діяльності;

  4. здійснюється планомірна робота зі створення резерву для висування на основі таких організаційних форм, як планування ділової кар'єри, пересування керівників і спеціалістів (навчання на спеціальних курсах, стажування);

  5. організовується проведення атестації працівників підприємства, її методичне та інформаційне забезпечення, бере участь в аналізі результатів атестації, розробці заходи щодо реалізації рішень атестаційних комісій, визначається коло фахівців, які підлягають повторній атестації;

  6. відбувається розробка систем комплексної оцінки працівників та результатів їх діяльності, службово-професійного просування персоналу, підготовці пропозицій щодо вдосконалення проведення атестації;

  7. здійснюється своєчасне оформлення прийому, переведення і звільнення працівників відповідно до трудового законодавства, положеннями, інструкціями і наказами керівника підприємства, облік особового складу, видачу довідок про теперішню і минулу трудову діяльність працівників, зберігання і заповнення трудових книжок та ведення встановленої документації з кадрів, а також підготовка матеріалів для представлення персоналу до заохочень і нагороджень;

  8. забезпечується підготовка документів з пенсійного страхування, а також документів, необхідних для призначення пенсій працівникам підприємства і їх сім'ям, а також подання їх до органу соціального забезпечення;

  9. проводиться робота з оновлення науково-методичного забезпечення кадрової роботи, її матеріально-технічної та інформаційної бази, впровадження сучасних методів управління кадрами з використанням автоматизованих підсистем "АСУ-кадри" і автоматизованих робочих місць працівників кадрових служб, створенню банку даних про персонал підприємства, його своєчасному поповненню, оперативному поданням необхідної інформації користувачам;

  10. здійснюється методичне керівництво і координація діяльності спеціалістів та інспекторів з кадрів підрозділів підприємства, контролюється виконання керівниками підрозділів законодавчих актів і постанов уряду, постанов, наказів і розпоряджень керівника підприємства з питань кадрової політики та роботи з персоналом;

  11. забезпечуються соціальні гарантії працівників у галузі зайнятості, дотримання порядку працевлаштування і перенавчання вивільнених працівників, надання їм встановлених пільг і компенсацій;

  12. проводиться систематичний аналіз кадрової роботи на підприємстві, розробляє пропозиції щодо її поліпшення;

  13. ведеться табельний облік (Додаток 5), складання і виконання графіків відпусток, контроль за станом трудової дисципліни в підрозділах підприємства і додержанням працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку, аналіз причин плинності, розробляє заходи щодо зміцнення трудової дисципліни, зниження плинності кадрів, втрат робочого часу, контролює їх виконання. Складається звітність з обліку особистого складу та роботи з кадрами.

Працівники відділу кадрів повинні керуватися і повинні знати:

  1. нормативні правові акти, інші керівні, методичні матеріали з управління персоналом;

  2. трудове законодавство Республіки Білорусь;

  3. структуру і штати підприємства, його профіль, спеціалізацію і перспективи розвитку;

  4. кадрову політику і стратегію підприємства; порядок складання прогнозів, визначення перспективної і поточної потреби у кадрах;

  5. джерела забезпечення підприємства кадрами;

  6. стан ринку праці;

  7. системи і методи оцінки персоналу;

  8. методи аналізу професійно-кваліфікаційної структури кадрів;

  9. порядок оформлення, ведення і зберігання документації, їх рухом;

  10. організацію табельного обліку;

  11. передовий вітчизняний та зарубіжний досвід роботи з персоналом;

  12. основи соціології, психології та організації праці;

  13. основи профорієнтаційної роботи;

  14. основи економіки, організації виробництва і управління;

  15. засоби обчислювальної техніки, комунікацій і зв'язку;

  16. правила і норми охорони праці; пожежної безпеки.

2. Організація фінансової роботи на підприємстві

Відповідно до існуючих нормативних та статутними документами підприємство:

  1. здійснює з усіма суб'єктами господарської діяльності угоди та інші юридичні акти, в тому числі купівлі-продажу, підряду, оренди, перевезення, спільної діяльності і т.д.;

  2. самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту населення на товари народного споживання, роботи, послуги та необхідності отримання прибутку, забезпечення виробничого та соціального розвитку підприємства, підвищення особистих доходів його працівників;

  3. укладає договори, контракти, бартерні угоди з усіма суб'єктами господарювання на виробництво, поставку, оптову та роздрібну продаж товарів, надання послуг та інші господарські договори;

  • зміцнює матеріально-технічну базу підприємства;

  • ефективно використовує виробничі потужності, основні фонди та оборотні кошти;

  • забезпечує рентабельну роботу підприємства, встановлює порядок розподілу прибутку, самостійно встановлює види, розміри і напрями використання фондів і резервів підприємства, системи і розміри оплати праці, а також інші види доходів працівників;

  • вирішує питання науково-технічного прогресу, розробки і застосування нової техніки і технології, впровадження наукової організації праці;

  • удосконалює організацію торгівлі, проводить роботу з розвитку торговельної реклами;

  • забезпечує збереження товарно-матеріальних цінностей;

  • здійснює оперативний бухгалтерський облік результатів своєї діяльності;

  • представляє статистичну звітність в межах, встановлених законодавством, має право продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям та установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безкоштовно у тимчасове користування належні йому будинки, споруди, торгові і виробничі площі, обладнання, транспортні засоби, інвентар та інші матеріальні цінності;

  • забезпечує для всіх працівників безпечні умови праці, використання ними прав і соціальних пільг, передбачених законодавством, а також додаткові пільги в межах зароблених коштів, що спрямовуються на споживання.

    Підприємство має право:

    1. будувати, набувати, брати і здавати в найм підсобні для своєї діяльності приміщення, а також всякого роду рухоме та нерухоме майно;

    2. продавати матеріальні цінності та грошові ресурси стороннім організаціям, фізичним особам, які виконують роботи для підприємства, у тому числі матеріально заохочувати їх колективи та окремих співробітників;

    3. набувати у порядку оптової та роздрібної торгівлі необхідну сировину, матеріали, деталі, обладнання, машини, механізми, відходи виробництва, неліквіди, необхідний реквізит у встановленому порядку за оптовими, договірними цінами за готівковим і безготівковим розрахунком;

    4. встановлювати форми розрахунків з організаціями та підприємствами, фізичними особами за угодою сторін. Періодичність розрахунків визначається договором за згодою сторін;

    5. приймати будь-які рішення, що не суперечать чинному законодавству та Статуту підприємства.

    Джерелами формування майна підприємства є:

    1. доходи від реалізації товарів;

    2. надходження від платних послуг населенню;

    3. доходи від цінних паперів;

    4. надходження за оренду;

    5. інші кошти, що утворюються від участі в діяльності спілок, асоціацій, АТ, СП;

    6. кредити баків та інших кредиторів;

    7. інші законні надходження

    3. Основні виробничі фонди, їх структура, призначення та порядок переоцінки на підприємстві

    Основні засоби являють собою сукупність вироблених суспільною працею матеріально-речових цінностей, що діють у незмінній натуральній формі протягом тривалого періоду.

    Основні засоби, що функціонують у галузях матеріального виробництва (промисловість, будівництво, сільське господарство тощо), відносяться до виробничих основних засобів. Вони неодноразово беруть участь у процесі виробництва, зношуються поступово і вартість їх переноситься на створений продукт частинами в міру зношування.

    Невиробничі основні засоби зношуються поступово і втрачають свою вартість частинами у міру зношування.

    Основні засоби на підприємстві враховуються як в поточному обліку, так і в балансі за первісною або відновною вартістю. Первісна вартість основних засобів складається з фактичних витрат на їх придбання, зведення (споруда) та виготовлення, включаючи витрати з доставки, монтажу та встановлення, відсотки за кредит, сплату держмита та інші витрати. Наприклад, до первісної вартості об'єктів, придбаних за рахунок бюджетних коштів, включається податок на додану вартість на підставі документів постачальників (рахунків, накладних).

    По об'єктах, були в експлуатації, в первісну вартість включається сума їх зносу.

    Зміна первісної вартості основних засобів допускається при добудові, дообладнанні, реконструкції та часткової ліквідації відповідних об'єктів. Витрати по ремонту основних засобів (у тому числі з ремонту та реставрації бібліотечного фонду) на збільшення вартості основних засобів не відносяться, а списуються на витрати по кошторису установи.

    Якщо основні засоби отримані безоплатно від інших установ та організацій, то вони приймаються на облік за тією вартістю, за якою значилися на балансі цих установ та організацій. При відсутності даних про балансову вартість кошти враховуються на підставі акта за оцінкою приймальної комісії, затвердженого керівником установи.

    При переоцінці змінюються: первісна вартість (після переоцінки звана відновлювальної вартістю), залишкова вартість та сума зносу основних засобів. При цьому відсоток зносу не змінюється, тобто пропорційне співвідношення відновної вартості, залишкової вартості та суми зносу після переоцінки має зберегтися таким же, як і до переоцінки. За відновної вартості кошти враховуються до наступної переоцінки.

    Переоцінка основних засобів проводиться двома способами:

    1. шляхом індексації первісної вартості окремих об'єктів (індексний метод) або

    2. шляхом застосування прямих методів оцінки (за аналогом і на підставі експертних висновків).

    Коефіцієнти (індекси) перерахунку вартості основних засобів затверджуються Міністерством статистики та аналізу.

    Метод прямої оцінки є найбільш прийнятним і дозволяє виправити неточності, які накопичилися в результаті застосування среднегруппових індексів у ході попередніх переоцінок, тобто передбачає можливість проведення уцінки. Для документального підтвердження відновної вартості при цьому методі можуть бути використані дані про ціни на аналогічну продукцію, отримані від організацій-виробників, торгових, постачальницьких організацій, а також опубліковані в засобах масової інформації та спеціальній літературі, експертні висновки про вартість об'єктів основних засобів.

    При використанні методу прямої оцінки можна використовувати документально підтверджені відомості про ціну відповідного об'єкта в іноземній валюті на дату переоцінки, перерахованої в рублі за офіційним курсом Національного банку на цю дату.

    Для визначення відновної вартості імпортованих основних засобів, виготовлених зарубіжними виробниками, придбаних за іноземну валюту, необхідно зробити наступний розрахунок: перерахувати вартість митних платежів та інших витрат з придбання, доставки, монтажу і установці, які сплачувалися в білоруських рублях, в іноземну валюту за курсом Національного банку на момент їх сплати та додати цю вартість до валютної вартості обладнання. Розрахована таким чином первісна вартість об'єкта основних засобів в іноземній валюті перераховується в білоруські рублі за курсом Національного банку на дату переоцінки.

    Документи та матеріали, що є підставою для переоцінки основних коштів прямим методом, повинні зберігатися разом з іншими документами з переоцінки.

    При проведенні переоцінки складається Відомість переоцінки основних фондів, (Додаток № 1) в якій по кожному об'єкту основних засобів (інвентарному номеру) відображається первісна вартість, відновна вартість, сума зносу і залишкова вартість після переоцінки. Сума зносу визначається виходячи з відновної вартості основних засобів і ступеня (відсотка) їх зносу за даними бухгалтерського обліку до проведення переоцінки. Залишкова вартість основних засобів визначається як різниця між відновною вартістю і переоціненою сумою зносу.

    3.1 Документальне оформлення та облік вибуття та переміщення основних засобів

    Причинами вибуття основних засобів з підприємства можуть бути безоплатна передача їх іншим бюджетним установам і організаціям всередині міністерства (відомства), реалізація, а також списання об'єктів з різних причин:

    • що прийшли в непридатність внаслідок фізичного зносу, аварій, стихійних лих, пожежі, порушення нормальних умов експлуатації та з інших причин;

    • морально застарілі об'єкти, тобто об'єкти основних засобів, застосування яких стає

    Для визначення непридатності основних засобів, неефективності або неможливості проведення їх відновлювального ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання основних засобів наказом керівника у підприємства створюються постійно діючі або робочі комісії. Персональний склад комісії затверджує керівник установи.

    До складу комісії включаються:

    1. керівник або його заступник (голова комісії);

    2. головний бухгалтер або його заступник (в централізованих бухгалтеріях - керівники груп обліку і інших працівників бухгалтерії);

      1. особи, на які покладено відповідальність за збереження основних засобів;

      2. інші працівники, які займаються технічним обслуговуванням основних засобів;

      3. кваліфіковані фахівці сторонніх організацій.

      Комісія при безпосередньому огляді об'єкта, що підлягає списанню, встановлює непридатність його до відновлення і подальшої експлуатації, причини, що обумовили необхідність списання об'єкта (фізичний або моральний знос, порушення нормальних умов експлуатації, аварія та ін), а в необхідних накладних та ін.) Матеріально відповідальна особа розписується на документі постачальника у прийнятті об'єкта на відповідальне зберігання.

      Прийняття на баланс будівель, споруд, насаджень оформляється актами про здачу їх в експлуатацію.

      Документи на вступ основних засобів після їх оформлення разом з технічною документацією, якщо вона є, передаються в бухгалтерію.

      У бухгалтерії для організації обліку і забезпечення контролю за збереженням основних засобів кожному об'єкту присвоюється інвентарний номер і заводиться інвентарна картка обліку ОЗ форми № ОЗ-6 (Додаток № 2).

      Інвентарний номер позначається на жетоні, який прикріплюється до об'єкта. В окремих випадках інвентарний номер позначається фарбою, наприклад на зворотному боці килимів, або іншим способом. При механізації обліку основних засобів об'єктах (предметів) присвоюються коди основних засобів відповідно до класифікатора облікових номенклатур основних засобів, затвердженим у встановленому порядку.

      Коли об'єкт є складним, тобто включає ті чи інші відокремлені елементи, які складають разом з ним одне ціле, на кожному такому елементі повинен бути позначений хоча б інвентарний номер, що й на основному, що об'єднує їх об'єкті.

      Інвентарний номер, присвоєний об'єкту основних засобів, зберігається за ним на весь період його знаходження в даній установі. Номери інвентарних об'єктів, що вибули або ліквідованих за старістю, не повинні присвоюватися іншим, знову надходять об'єктах основних засобів.

      Орендовані основні засоби обліковуються у орендаря під інвентарними номерами, присвоєними їм орендодавцем. Інвентарні номери вказуються у первинних документах.

      Після закінчення робіт з переоцінки складається Акт за результатами переоцінки. Акт підписується комісією з переоцінки основних фондів і затверджується керівником підприємства. В акті зазначаються склад комісії, результати переоцінки основних фондів (первісна вартість до переоцінки, відновна вартість після переоцінки, залишкова вартість до і після переоцінки), сума недостачі і надлишків основних фондів, виявлених при проведенні інвентаризації, перелік документації з переоцінки.

      3.2 Документальне оформлення надходження, списання та ліквідації основних засобів

      Основні кошти, що надходять у підприємство, повинні перебувати на відповідальному зберіганні посадових осіб, призначених наказом керівника підприємства.

      При надходженні об'єктів основних засобів в установу оформляється Акт приймання-передач основних засобів (додаток № 3) (типова форма № междуведомственная ОС-1), який складається комісією, яка призначається наказом керівника підприємства. В акті відображається:

      • найменування об'єкта,

      • джерело придбання (фінансування),

      • дається коротка характеристика об'єкта,

      • перелік додається технічної документації,

      • висновок комісії,

      • первісна вартість об'єкта,

      • сума зносу і

      • інші дані.

      Акт підписують члени комісії, особа, яка приймає об'єкт під свою матеріальну відповідальність, і затверджує керівник підприємства.

      Акт складається, як правило, на кожен окремий об'єкт. Для однотипних і мають однакову вартість машин, апаратури, приладів, господарського інвентарю та обладнання допускається складання загального акта на приймання декількох об'єктів. На практиці часто приймання окремих предметів оформлюється безпосередньо на підставі документів постачальників (накладних, товарно-транспортних).

      На об'єкти, що підлягають ліквідації, комісія складає Акт про ліквідацію основних засобів в бюджетних установах ф. ОС-4. У разі списання з балансу підприємства основних засобів, які вибули внаслідок аварії, до акта на списання додається копія акта про аварію, а також з'ясовуються причини, що викликали аварію, та вказуються заходи, вжиті стосовно винних осіб.

      В актах на списання вказуються такі дані:

      1. рік виготовлення або будівництва об'єкта,

      2. дата його надходження на підприємство і дата введення в експлуатацію;

      3. первісна (відновна) вартість об'єкта, сума нарахованого зносу;

      4. кількість проведених капітальних ремонтів;

      5. причини вибуття об'єкта, стан основних частин, вузлів, конструктивних елементів.

      В актах на списання автотранспортних засобів, крім того, зазначаються:

      1. пробіг автомобіля;

      2. технічна характеристика агрегатів, вузлів, деталей та можливість їх подальшого використання;

      3. перелік вузлів і деталей, що підлягають оприбуткуванню після розбирання.

      Акти на списання основних засобів затверджуються керівником підприємства.

      У залежності від вартості основних засобів, що підлягають списанню, підприємство списує їх з балансу самостійно або з дозволу вищестоящої організації (об'єкти вартістю до 60 мінімальних заробітних плат включно списуються установами самостійно, понад 60 мінімальних заробітних плат до 160 мінімальних заробітних плат - з дозволу вищестоящої організації; понад 160 мінімальних заробітних плат - з дозволу міністерства, інших органів державного управління).

      Розбирання та демонтаж основних засобів до затвердження актів (отримання дозволу вищестоящої організації) на списання не допускається, а після їх затвердження здійснюється протягом місяця.

      Переміщення основних засобів всередині підприємства проводиться за накладними (вимогами) ф. № 434, що виписуються у двох примірниках, якщо інший порядок не встановлено міністерствами та іншими органами державного управління за погодженням з Міністерством фінансів.

      Суми, отримані підприємством від продажу основних засобів, а також матеріалів, отриманих від розбирання окремих об'єктів основних засобів, придбаних за рахунок коштів бюджету, вносяться в дохід відповідного бюджету, а придбаних за рахунок позабюджетних коштів - відносяться на збільшення джерела позабюджетних коштів.

      Відповідно до Постанови Ради Міністрів від 29 жовтня 1998 р., № 1659 реалізація брухту і відходів, що містять дорогоцінні метали, проводиться за розрахунковими цінами, затвердженими Комітетом цін при Міністерстві економіки на момент оплати, за вирахуванням фактичних витрат на їх переробку.

      Вартість матеріалів, отриманих від розбирання окремих об'єктів основних засобів і залишених для ремонту та інших господарських потреб підприємства, відноситься на збільшення бюджетного фінансування або позабюджетних джерел в залежності від того, за рахунок яких джерел купувалися основні засоби.

      Слід зауважити, що рішення реалізувати або не реалізувати матеріали, отримані від ліквідації, в момент їх оприбуткування не завжди буде здійснено саме так, тому правильніше було б відобразити утворення заборгованості перед бюджетом після їх реалізації, а не в момент оприбуткування.

      При переміщенні основних засобів всередині підприємства відбувається зміна матеріально відповідальної особи.

      Облік операцій з вибуття та переміщення основних засобів ведеться в накопичувальній відомості ф. № 438 (меморіальний ордер № 9). Записи в накопичувальну відомість здійснюються за кожним документом. При цьому в графі "Разом" записується сума вибулих та переміщених матеріальних цінностей, яка повинна дорівнювати сумі записів по дебету субрахунків. Після закінчення місяця підсумки за субрахунками записуються в книгу "Журнал-Головна".

      3.3 Облік зносу основних засобів

      У процесі експлуатації основні засоби поступово зношуються. Вони втрачають свої первинні властивості, фізичні якості, техніко-експлуатаційні можливості, в результаті чого зменшується їх вартість.

      Знос визначається і обліковується на будівлях і спорудах, передавальним пристроям, машин і встаткування, робочій худобі, транспортним засобам, виробничому (включаючи приладдя) та господарського інвентарю, багаторічних насаджень, які досягли експлуатаційного віку, нематеріальних активів.

      Знос основних засобів визначається один раз на рік (в кінці року) шляхом множення первісної вартості окремих інвентарних об'єктів, що є в установі на кінець звітного року (незалежно від того, в якому місяці звітного року вони придбані або побудовані), на встановлену річну норму зносу в відсотках. Норми зносу затверджуються урядом.

      Якщо первісна вартість основних засобів не змінюється (останнім часом вона змінювалася щорічно в результаті переоцінки), то річну суму зносу в рублях можна записати в інвентарних картках, звідки вона щорічно записується в накопичувальну відомість. У відомості підраховується річна сума зносу по всіх основних засобах установи.

      Нарахування зносу припиняється при досягненні нульової залишкової вартості основних засобів. Такий порядок викликає необхідність постійного контролю за залишковою вартістю кожного об'єкта основних засобів. З цією метою в інвентарних картках проставляється шифр норми зносу і рік, в якому останній раз буде нараховуватися знос.

      Протягом року загальна сума зносу може бути змінена за рахунок надходження і вибуття основних засобів. Порядок відображення на рахунках операцій з надходження та вибуття розглянуто вище.

      Сума зносу неврахованих об'єктів, виявлених інвентаризацією, визначається по дійсному технічному стану об'єктів з оформленням відповідного акту.

      Сума зносу по вибулим об'єктам визначається в кожному окремому випадку за даними аналітичного обліку.

      4. Оборотні виробничі фонди та оборотні кошти підприємства

      Особливо важливо стан платоспроможності та ліквідності підприємства. Воно може бути ліквідним в більшій або меншій мірі, оскільки до складу поточних активів входять різнорідні оборотні кошти, серед яких є як легко реалізовані, так і важкореалізовані кошти для погашення зовнішньої заборгованості. За ступенем ліквідності статті поточних активів умовно можна розділити на наступні групи:

      1. ліквідні кошти, що знаходяться в негайній готовності до реалізації (грошові кошти, високоліквідні цінні папери);

      2. ліквідні засоби, наявні в розпорядженні підприємства (зобов'язання покупців, запаси товарно-матеріальних цінностей);

      3. неліквідні засоби (вимоги до дебіторів з тривалим терміном освіти, тобто сумнівна дебіторська заборгованість).

      Таблиця 1. Структура оборотних активів підприємства

      Активи

      на 01.01.2006, млн. руб.

      уд. вага,%

      на 01.01.2007, млн. руб.

      уд. вага,

      %

      Сировина, матеріали

      187

      3,0

      237

      3,1

      Малоцінний інвентар

      149

      2,4

      185

      2,4

      Незавершене пр-во

      92

      1,5

      78

      1,0

      Готова продукція

      4774

      77,5

      5795

      76,0

      Товари відвантажені

      25

      0,4

      15

      0,2

      Витрати майбутніх періодів

      2




      Податки з приобрет. цінностям

      500

      8,1

      598

      8,0

      Дебіторська заборгованість

      171

      2,8

      125

      1,6

      Грошові кошти

      261

      4,3

      590

      7.7

      Разом

      6161

      100,0

      7623

      100,0

      На початок 2007 року наявність грошових коштів склало 590 млн. руб. і в порівнянні з початком 2006 року вони збільшилися на 329 млн. руб.

      Таблиця 2. Структура грошових коштів підприємства, млн. руб.

      Грошові кошти

      на 1.01 2006

      на 1.01. 2007

      Відхилення

      Розрахунковий рахунок

      35

      258

      223

      Валютні рахунки

      3

      3

      0

      Інші грошові кошти

      223

      329

      106

      Разом

      261

      590

      329

      За даними таблиці 2 можна зробити висновок, що в звітному році значно збільшилися грошові кошти на розрахунковому рахунку. Збільшилася частка інших грошових коштів (переклади в дорозі, грошових документів, спеціальні рахунки в банках).

      Скорочений варіант аналітичного балансу підприємства на відповідні дати 2006 р. приведено в таблиці 3.

      Таблиця 3. Баланс підприємства, млн. руб.

      Активи і пасиви

      На

      1.01.2006

      На 1.01.2007

      Відхилення

      I. Необоротні активи




      Основні засоби

      10779

      13661

      2882

      II. Оборотні активи




      Запаси

      5204

      6294

      1090

      Товари відвантажені

      26

      15

      -1

      Дебіторська заборгованість

      171

      126

      -45

      Разом поточних активів

      6161

      7623

      1462

      Баланс

      17476

      21988

      4512

      III. Власний капітал

      12011

      15640

      3629

      Частка СК у балансі

      68,7

      71,1

      2,4

      IV. Довгострокові зобов'язання

      -

      -


      V. Короткострокові зобов'язання




      Кредити та позики

      1027

      1029

      2

      Кредиторська заборгованість

      4413

      5295

      882

      Баланс

      17476

      21988

      4512

      Фінансова стійкість, як і фінансове становище підприємства, передбачає дотримання певних виробничих і фінансово-економічних співвідношень, пропорцій в його діяльності. Їх прийнято подавати в нормативних показниках у вигляді співвідношень між статтями його балансу. До таких показників відносяться перш за все згадуються нами раніше:

      1. структура майна та капіталу підприємства (вертикальний аналіз балансу);

      2. співвідношення між елементами його майна і капіталу (горизонтальний аналіз балансу, показники фінансування) на певний момент часу.

      Значить, для підприємства з точки зору його фінансового результату та ліквідності можна визначити оптимальну структуру майна і капіталу. У цьому полягає сенс планування балансу.

      Основні засоби «пов'язують» довгостроковий капітал і є місцем виникнення постійних витрат, які існують незалежно від рівня прибутковості і обсягу випуску. Постійні витрати за логікою раціонального господарювання повинні змушувати підприємство повніше й інтенсивніше використовувати потужності і збільшувати обороти (продажу) підприємства для можливого зменшення собівартості.

      Станом на 1.01.2007 року первісна вартість основних засобів становила 20773 млн. крб. і зросла в порівнянні з минулим роком на 4826 млн. руб. У структурі основних засобів найбільшу питому вагу займає будівлю - 79,5% (16509 млн. крб.), Машини та обладнання - 18,6% (3865 млн. руб.).

      Висока частка основних засобів знижує здатність підприємства пристосовуватися до кон'юнктурних коливань і змін попиту. Тому оснащеність основними засобами дозволяє оцінювати пристосованість до зміни зовнішнього середовища, або гнучкість підприємства.

      Таблиця 4. Структура основних засобів підприємства, млн. руб.

      Основні засоби

      На

      1.01. 2006

      На

      1.01.2007

      Відхилення

      Будівля

      12580

      16509

      3929

      Передавальні пристрої

      54

      71

      17

      Машини та обладнання

      3051

      3866

      815

      Транспортні засоби

      128

      156

      28

      Інвентар, інші засоби

      124

      161

      37

      Разом

      15937

      20763

      4826

      5. Грошові доходи і прибуток. Їх джерела і порядок розподілу

      Товарообіг підприємства у 2007 році склав 49,5 млрд. руб. і в порівнянні з 2006 роком збільшився на 8,7 млрд. руб. Темп росту товарообігу в діючих цінах склав 121,3%, у порівнянних - 106,8%.

      Середньооблікова чисельність працівників у 2007 році склала 1119 чоловік.

      Середньорічна продуктивність праці в звітному періоді склала 3,7 млн. руб.

      Товарні запаси на 1.01.2007 р. склали 7,4 млрд. руб., Товарооборачиваемости - 61 день або сповільнилася на 3 дні.

      Валовий дохід у звітному періоді склав 8,8 млрд. руб. або 18, 47% до обороту. У порівнянні з минулим роком валові доходи зросли на 17,7%. Рівень валових доходів знизився на 0,15% до обороту.

      Рівень витрат обігу склав 15,13% до обороту і в порівнянні з минулим роком знизився на 0,59% до обороту.

      У звітному періоді отримано балансового прибутку в сумі 0,9 млрд. руб., Рентабельність склала 1,90% до обороту. У порівнянні з минулим роком рівень рентабельності зріс на 0,41% до обороту.

      Прибуток підприємства складається з доходів, отриманих від реалізації товарів, послуг та інших надходжень від неторгової діяльності за вирахуванням витрат, визначених нормативними актами.

      Прибуток, що залишається у підприємства, після сплати податків до бюджету та інших обов'язкових платежів і відрахувань надходить у повне його розпорядження.

      Залишилася, прибуток спрямовується на різні фонди. Порядок витрачання коштів визначається підприємством самостійно.

      У 2006 р. прибуток залишається в розпорядженні підприємства склала 508 млн. руб.

      Використання коштів на соціальний і виробничий розвиток підприємства здійснюється самостійно. Не використані залишки коштів у поточному році переносяться на наступний рік і вилученню не підлягають. У звітному періоді було використано чистого прибутку за наступними напрямками:

      • благодійна допомога - 26 млн. крб.;

      • одноразове заохочення - 87 млн. крб.;

      • одноразова допомога - 45 млн. крб.;

      • оплата додаткових відпусток - 21 млн. крб.;

      • матеріальна допомога до відпустки - 95 млн. крб.

      • утримання соціально-культурних заходів - 57 млн. крб.

      Аналіз витрат обігу спрямований на виявлення можливостей підвищення ефективності роботи торгового підприємства за рахунок більш раціонального використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів в процесі здійснення актів купівлі-продажу товарів та організації торговельного обслуговування споживачів. У процесі аналізу необхідно вивчити динаміку витрат обігу.

      Найбільшу питому вагу в 2006 році в загальній сумі витрат обігу займають статті:

      • заробітна плата,

      • витрати на утримання приміщень,

      • амортизація,

      • відсотки за кредит,

      • витрати на ремонт,

      • податки,

      • відрахування і збори.

      В умовах становлення і розвитку ринкової економіки прибуток є основним показником оцінки діяльності підприємства, тому що в ній акумулюються всі доходи, витрати, втрати та збитки, узагальнюються результати господарювання. За прибутком можна визначити рентабельність, вивчити ефективність функціонування суб'єктів господарювання.

      Систематичний аналіз фінансового стану і вміле керування фінансовими ресурсами є найважливішими умовами ефективної діяльності підприємства.

      Для оцінки фінансового стану підприємства застосовується ціла система показників, що характеризують структуру активів і джерела їх фінансування, забезпеченість власними коштами та ефективність їх використання, кінцеві результати господарської діяльності (прибуток і рентабельність), оборотність основних і оборотних коштів, фінансову стійкість, стан розрахунків з фінансовими органами .

      Задача оцінки фінансового стану підприємства полягає насамперед у тому, щоб дати розгорнуту характеристику фінансового стану підприємства на початок і кінець звітного періоду, з тим, щоб бачити, якими активами (майном) має підприємство, як вони розміщені, наскільки ефективно використовуються і за рахунок яких джерел сформовані.

      Іншим важливим завданням оцінки фінансового стану підприємства є визначення платоспроможності підприємства, вивчення кінцевих результатів діяльності. При цьому особливо важливо виявити, наскільки ефективно були використані наявні у підприємства кошти (капітал) для підвищення рентабельності господарської діяльності.

      Основними джерелами інформації для оцінки фінансового стану підприємства є:

      1. Баланс підприємства (форма № 1) (Додаток № 1)

      1. Звіт про прибутки та збитки (форма № 2)

      2. Звіт про рух фондів та др.средств (форма № 3)

      3. Звіт про рух грошових коштів (форма № 4).

      4. Дані статистичної звітності та оперативного обліку за відповідними показниками.

      Кінцева мета оцінки фінансового стану ЗАТ "Іппокрени" - виявити позитивні і негативні сторони у фінансово-господарської діяльності підприємства.

      Проблема забезпечення беззбиткового функціонування, фінансування розширеного відтворення з одного боку, збитковості і можливого банкрутства з іншого багатьох вітчизняних компаній, банків, підприємств різних галузей господарства і сфер діяльності є як можна більш актуальної. Показником ринкової стабільності фірми є її здатність успішно розвиватися в умовах змін зовнішнього і внутрішнього середовища. Тільки зростання прибутку, нововведення забезпечують фінансову основу самофінансування ринкової діяльності фірми, здійснення її розширеного відтворення.

      Завдяки прибули, виконуються зобов'язання підприємства перед бюджетом, банками, іншими підприємствами та організаціями. Застава виживаності підприємства - його міцне становище на ринку. Щоб підприємство могло ефективно функціонувати і розвиватися, йому насамперед потрібна усталеність грошового виторгу, достатньої для розплати з постачальниками, кредиторами, своїми робітниками, місцевими органами влади, державою. Після розрахунків і виконання зобов'язань необхідна ще і прибуток, обсяг якого повинний бути, принаймні, не нижче запланованого. Але фінансова усталеність не зводиться тільки до платоспроможності. Для досягнення і підтримки фінансової стабільності важливі не стільки абсолютні розміри прибули, скільки щодо обсягу капіталу підприємства, власного капіталу й обсягу його виторги, тобто показники рентабельності.

      Ріст виторгу і прибутків, що сприяє нарощуванню рентабельності, росту усталеності підприємства, зменшенню можливості його банкрутства, раціональний лише до визначених меж, оскільки, як правило, високу рентабельність ринкових позицій забезпечують, діючи з підвищеним ризиком. У цьому випадку зростають потенційні можливості збитків, а в наступному і банкрутства.

      Таблиця 5. Основні показники фінансово-господарської діяльності ЗАТ "Іппокрени"

      Показники

      Од.

      ізм.

      Факт за 2006 р.

      Факт за 2007 р.

      Відхилення

      % Зростання

      1. Загальна площа

      м 2

      31250

      31250



      1. Товарообіг

      тис.руб.

      40810070

      49522612

      8712542

      121,3

      1. Середньооблікова чисельність

      чол.

      1117

      1119

      2

      100,2

      1. Товарообіг на 1 м 2

      тис.руб.

      5530

      6710

      1180

      121,3

      1. Товарообіг на 1 працівника (среднемес.)

      тис.руб.

      3045

      3688

      643

      121,1

      1. Товарні запаси на 1.01

      тис.руб.

      7394867

      9152368

      1757501

      123,8

      1. Товарооборачиваемости

      дні

      58

      61

      3

      105,2

      1. Середня заробітна плата на 1 працівника

      тис.руб.

      237,9

      267,2

      29,3

      112,3

      1. Доходи від торговельної та др.відов діяльності

      тис.руб.

      7711678

      9055492

      1343814

      117,4

      1. Валові доходи від реалізації

      тис.руб.


      8842990

      1329458

      117,7

      у% до обороту

      %

      7513532

      18,47

      -0,15

      99,2

      1. Інші доходи

      тис.руб.

      198146

      212502

      14356

      107,2

      1. у% до обороту

      %

      0,5

      0,4

      -0,1

      80

      1. 9.Отчісленіе на поповнення власних оборотних коштів 6%

      тис.руб.

      429615

      505556

      75941

      117,7

      1. 10.Іздержкі звернення

      тис.руб.

      6342718

      7244803

      902085

      114,2

      у% до обороту

      %

      15,72

      15,13

      -0,59

      96,2

      в т.ч. витрати на оплату праці

      тис.руб.

      2724261

      3149568

      425307

      115,6

      питома вага у витратах

      тис.руб.

      43

      43,5

      0,5

      101,2

      1. Податки в собівартості

      тис.руб.

      1292383

      1482531

      190148

      114,7

      питома вага у витратах обігу

      %

      20,4

      20,5

      0,1

      100,5

      1. Податки від валового доходу

      тис.руб.

      339207

      396370

      57163

      116,9

      1. Балансова прибуток

      тис.руб.

      600138

      908763

      308625

      151,4

      у% до обороту

      %

      1,49

      1,9

      0,41

      127,5

      1. Прибуток, що залишається в розпорядженні

      тис.руб.

      319994

      507427

      187433

      158,6

      у% до обороту

      %

      0,78

      1,02

      0,24

      130,8

      1. Прибуток на 1 працівника

      тис.руб.

      537,3

      812,1

      274,8

      151,1

      6. Оподаткування підприємства

      Із загальної суми прибутку виробляються платежі бюджету і відрахування іншим організаціям за встановленими нормативами, договору у відповідності до законодавства Республіки Білорусь.

      Розрахунки з бюджетом (рахунок 68) (Додаток №)

      На рахунку 68 враховуються такі податки та неподаткові платежі:

      1. Податки і збори, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) (дебет рахунків 20, 26, 44 та інших):

      1. Податки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг):

      • податок на додану вартість заповнюється податкова декларація;

      • податок з продажів автомобільного палива;

      • відрахування в республіканський фонд підтримки виробників сільськогосподарської продукції, продовольства і аграрної науки і відрахування коштів користувачами автомобільних доріг; цільові збори в місцеві цільові бюджетні фонди стабілізації економіки виробників сільськогосподарської продукції та продовольства, житлово-інвестиційні фонди і цільовий збір на фінансування витрат, пов'язаних з утриманням та ремонтом житлового фонду; акцизи (для підакцизних товарів).

      Податки, що включаються до складу позареалізаційних витрат:

      • офшорний збір;

      • податки, збори та інші обов'язкові відрахування, сплачені резидентами Республіки Білорусь в бюджет і позабюджетні фонди інших держав, не враховані у складі витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), згідно з законодавством цих держав, за винятком податків збір сплачуються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства за наявності роздільного обліку і документально підтвердження факту сплати податків, зборів та інших обов'язкових відрахувань за кордоном.

      1. Податки з прибутку (дебет рахунку 99):

      • податок на доходи, податку на прибуток;

      • податок на нерухомість;

      • екологічний податок понад нормативи:

      • плата за розміщення відходів понад встановлені ліміти;

      • місцеві податки і збори.

      1. Податок на придбання автотранспортних засобів (дебет рахунків 08, 01) - 5% від покупної ціни (без ПДВ).

      Платежі за землю (земельний податок)

      Платниками земельного податку є юридичні та фізичні особи (включаючи іноземні), яким земельні ділянки надані у володіння, користування або у власність.

      Юридичні особи РБ, іноземні юридичні особи, іноземні держави і міжнародні організації, яким земельні ділянки передані в оренду, є платниками орендної плати.

      Орендодавцями земельних ділянок є сільські, селищні, міські та районні виконавчі і розпорядчі органи в межах своєї компетенції, а також юридичні особи РБ, які мають земельні ділянки у власності.

      Земельний податок встановлюється у вигляді фіксованих платежів за гектар земельної площі. Ставки земельного податку індексуються в порядку, що встановлюється Радміном РБ.

      За орендовані земельні ділянки плата стягується у розмірі, визначеному договором. При цьому розмір орендної плати не повинен бути нижче ставок земельного податку за відповідними категоріями земель.

      Підставою для обчислення земельного податку та орендної плати за землю є державний акт на земельну ділянку.

      Земельний податок юридичними особами обчислюється з місяця, наступного за місяцем надання їм земельної ділянки. Податок сплачується землекористувачами та власниками землі протягом року рівними частинами, але не пізніше 15 квітня, 15 липня, 15 вересня, 15 листопада, а за землі сільськогосподарського призначення - не пізніше 15 вересня, 15 листопада.

      Платежі за землю платниками відносяться на витрати з виробництва та реалізації товарів (робіт, послуг).

      Обчислені суми земельного податку організації відображають в бухгалтерському обліку за дебетом рахунків: 20, 23, 25, 26, 29, 30, 44 і кредитом рахунка 68.

      По знову споруджуваних об'єктів обчислені суми земельного податку відносяться на подорожчання вартості незавершеного будівництва та відображаються в бухгалтерському обліку за дебетом рахунка 08 і кредиту рахунку 68.

      Перерахування сум земельного податку до бюджету відображається за дебетом рахунка 68 і кредитом рахунка 51.

      Податок на доходи

      Об'єктом оподаткування податком на доходи є дивіденди та прирівняні до них доходи.

      Дивідендом для цілей оподаткування визнається частина прибутку підприємства, господарського товариства або господарського об'єднання, що виплачується відповідно власнику (власникам) даного підприємства або учасникам господарського товариства або господарського об'єднання у зв'язку з правом власності на майно підприємства або участю в господарському об'єднанні, за винятком:

      1. виплат акціонерові (пайовику) у грошовій або натуральній формі та розмірі, що не перевищує його внеску (вкладу) до статутного фонду підприємства при його ліквідації або при виході акціонера (пайовика) зі складу учасників;

      2. виплат акціонерам (пайовикам) підприємства у вигляді акцій (паїв) цього ж підприємства, а також у вигляді збільшення номінальної вартості акцій (паїв), якщо такі виплати не змінюють відсоткову частку участі в статутному фонді ні одного з акціонерів (пайовиків).

      До дивідендів для цілей оподаткування прирівнюються доходи від угод (боргових зобов'язань) передбачають участь у прибутках. До доходів від угод (боргових зобов'язань), які не передбачають участі в прибутках підприємств, відносяться облігації, векселі, депозитні сертифікати та інші цінні папери.

      Акціонером (пайовиком) для цілей оподаткування визнається підприємство, що володіє в будь-якій формі правом на частину прибутку (доходу), або весь прибуток (дохід), отриманий підприємством, та на частину майна (або все майно) підприємства при його ліквідації, яким правом брати участь у розподілі прибутку.

      Не є об'єктом обкладення податком на доходи зараховуються в повному обсязі в дохід відповідного бюджету дивіденди, що нараховуються:

      1. на частку в статутному фонді (пакет акцій) господарських товариств, передану (переданий) у власність Республіки Білорусь і (або) адміністративно-територіальної одиниці у встановленому порядку при реструктуризації заборгованості цих господарських товариств по платежах до бюджету;

      2. на належні Республіці Білорусь і (або) адміністративно-територіальним одиницям акції.

      Юридичні особи, які сплачують податок на доходи від дивідендів та прирівняних до них доходів, не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, в якому вони були нараховані, представляють до податкових органів за місцем реєстрації розрахунки податку на доходи наростаючим підсумком з початку року.

      Податок на доходи сплачується до бюджету не пізніше дня, наступного за днем, у якому були нараховані дивіденди та прирівняні до них доходи.

      Якщо протягом місяця дивіденди нараховуються неодноразово, тобто більше одного разу, то до податкового органу разом з розрахунком подається довідка з зазначенням дати нарахування дивідендів та прирівняних до них доходів та суми сплаченого податку.

      Нарахування податку на доходи відображається за дебетом рахунка 99 і кредитом рахунка 68.

      Податок на прибуток

      У 2007 році діють такі ставки податку на прибуток:

      • 24% - за прибутком, що обчислюється в загальновстановленому порядку;

      • 10% - за прибутком підприємств науково-виробничих об'єднань, та інших організацій агропромислового комплексу, отриманої від виробничо-технічного транспортного і наукового обслуговування, матеріально-технічного забезпечення, ремонту і виробництва техніки і обладнання, обслуговування зрошувальних і осушувальних систем, отриманої від надання цих послуг підприємствам і організаціям агропромислового комплексу;

      При цьому в 2007 році звільнені від сплати податку на прибуток з спрямуванням звільнених сум на придбання основних фондів виробничого призначення юридичні особи, які обслуговують сільське господарство, в т.ч. відокремлені підрозділи інших юридичних осіб (спеціалізовані механізовані підрозділи), - у частині обсягів виконаних робіт (наданих послуг) юридичним особам та їхнім відокремленим підрозділам, які здійснюють підприємницьку діяльність з виробництва продукції рослинництва, тваринництва, рибальства та бджільництва. Передбачається наявність переліку таких робіт (послуг), затвердженого Радою Міністрів.

      До складу доходів від позареалізаційних операцій для цілей оподаткування не включаються:

      1. кошти, що надходять із створених відповідно до законодавства Республіки Білорусь фондів і бюджету РБ і використані за цільовим призначенням. Витрати (збитки), для яких ці ​​кошти є джерелом покриття при формуванні оподатковуваної бази не враховуються. Суми коштів, що надійшли з позабюджетних та централізованих фондів і використані не за цільовим призначенням, стягуються до бюджету зі стягненням

      санкцій у подвійному розмірі;

      1. внески до статутного фонду, які виробляються засновниками в порядку, встановленому законодавством;

      2. кошти, отримані суб'єктами господарювання у порядку пайової участі у будівництві житла, утриманні об'єктів невиробничої сфери та використані за цільовим призначенням;

      3. доходи, отримані учасниками спільної діяльності, після сплати податку на прибуток учасником, провідним загальні справи, підтвердженого платіжними документами;

      4. у організацій, що фінансуються з бюджету і релігійних організацій (об'єднань), некомерційних об'єднань юридичних осіб (асоціацій і союзів), створених відповідно до чинного законодавства;

      5. вступні, пайові та членські внески в розмірах, передбачених статутами;

      6. майно і грошові кошти, безоплатно отримані від юридичних і фізичних осіб РБ та інших держав і використані за цільовим призначенням. Зазначене майно і грошові кошти, використані не за цільовим призначенням, підлягають оподаткуванню в загальному порядку. Якщо цільове призначення цього майна і грошових коштів не визначено передавальною стороною, вони використовуються на виконання завдань, визначених статутами громадських і релігійних організацій (об'єднань), некомерційних об'єднань юридичних осіб (асоціацій і союзів), положеннями бюджетних організацій;

      7. суми коштів, отримані на утримання апарату управління об'єднаннями (концернами), створеними за рішенням уряду РБ від організацій, що входять до складу цих об'єднань (концернів), що перераховуються цим організаціями з прибутку, що залишається після оподаткування.

      8. майно, повернене власнику або учаснику організації при її ліквідації або виходу зі складу учасників, раніше внесене в якості внеску до статутного фонду цієї організації, в частині збільшення його вартості, отриманої в результаті переоцінки, проведеної у встановленому законодавством порядку в процесі діяльності даної організації.

      Податок на продаж товарів у роздрібній торговельній мережі

      Відповідно до Закону Республіки Білорусь «Про бюджет Республіки Білорусь на 2007 рік» податок на продаж товарів у роздрібній торговельній мережі вводиться обласними і Мінським міським Радами депутатів.

      Наприклад, в місті Мінську в 2007 році доповнено перелік товарів, які обкладаються податком на продаж, наступними імпортними товарами, реалізованими через роздрібну торговельну мережу:

      • побутова телевізійна апаратура,

      • побутові радіоприймальні пристрої,

      • побутова апаратура магнітного запису,

      • побутова відеоапаратура,

      • музичні центри та

      • побутові холодильники та морозильники.

      Крім цього, обкладається податком на продаж пиво, вино-горілчані та тютюнові вироби, вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, за винятком обручок. У Мінській області стягується податок на продаж пива, винно-горілчаних і тютюнових виробів та ін; в Гродненській області - податок на продаж пива, винно-горілчаних виробів, тютюнових виробів, виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння і т.д.

      Податок на продаж товарів у роздрібній торговельній мережі сплачується у розмірах, які перевищують 15 відсотків виручки від реалізації товарів.

      Підприємства зобов'язані вести окремий облік виручки від реалізації товарів, що обкладається податком на продаж.

      Податок на продаж встановлюється як надбавка до ціни, обчислена від виручки, отриманої від реалізації в роздрібній мережі товарів і виключається з виручки при визначенні сум інших податків і неподаткових платежів.

      У торговельних організаціях, що здійснюють роздрібну торгівлю створюються комісії щодо зняття залишків товарів, облагаеми податком на продаж, на 1-е число місяця. В актах на списання залишків товарів зазначається повне найменування товарів, роздрібної ціни товару, в тому числі вартість скло пляшок сума 15-відсоткового збору, продажна ціна товару.

      У прибуткових документах (накладних) додаткової рядком вказується 15% сума збору, яка включається в продажну вартість товару ..

      У товарних звітах матеріально-відповідальних осіб на початок звітного періоду залишок товарів відображається двома графами: вартість товарів з роздрібної вартості, включаючи вартість склопосуду, і сума 15% податку, який припадає на залишок товарів.

      За знову надійшли товарах в товарному звіті в розділі прихід товарів відображається окремо вартість товарів з роздрібної вартості і сума 15% збору.

      Продажна вартість товарів, які обкладаються 15% податком, визначається шляхом множення роздрібної вартості товарів [відпускна ціна (з ПДВ) + торгова надбавка] без склобутилки на 100 і ділення на 115, до отриманої вартості додається вартість склопосуду. Наприклад, роздрібна вартість коньяку з пляшкою 7500 рублів (пляшка - 500 рублів). Продажна ціна дорівнює [(7500 - 500) х 100]: 115 + 500 = 7868 рублів.

      Сума 15% збору дорівнює 368 рублів (7868 - 7500).

      У бухгалтерському обліку на підставі актів зняття залишку оподатковуваних товарів і на знову одержувані товари на очікуване отримання 15-відсоткового податку на продаж проводиться бухгалтерський запис: дебет рахунка 41 кредит рахунка 83 (субрахунок 15% податок) - 368рублей.

      Сума виручки за оподатковуваними товарах визначається за формулою: залишок на початок місяця плюс сума отриманих товарів мінус залишок товарів на кінець місяця з урахуванням 15-відсоткового податку. Сума 15-відсоткового податку на продаж визначається шляхом множення отриманої виручки від реалізації на 15%.

      Список літератури

      1. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. - Мн.: Нове знання, 2005.

      2. Економіка підприємства: Навчальний посібник / В.П. Волков, А.І. Ільїн, В.І. Станкевич та ін; За заг. ред. А.І. Ільїна - М.: Нове знання, 2004.

      3. Аналіз господарської діяльності в промисловості: Підручник / За заг. Ред. В.І. Стражева. - Мн., 2006.

      4. Аналіз господарської діяльності підприємства: Учеб. посібник / За заг. ред. Л.Л. Єрмолович. - Мн. ТОВ "Інтерпрессервіс", УП "Екоперспектіва", 2001.

      5. Планування діяльності фірми. М.М. Алексєєва - М.: Фінанси і статистика, 2004р.

      6. Фінанси підприємств. А.Д. Шеремет., Р.С. Сайфулін - М.; Инфра-М, 2005р.

      7.Уставние, планові і звітні документи ЗАТ "Іппокрени"

  • Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Фінанси, гроші і податки | Звіт з практики
    204кб. | скачати


    Схожі роботи:
    Управління персоналом у системі управління підприємством
    Фінансове управління запасами
    Управління підприємством
    Фінансове планування на підприємстві Ефективне управління
    Управління ризиками. Фінансове планування і прогнозування
    Фінансове планування та управління фінансовими ресурсами
    Фінансове планування та управління у бюджетних установах
    Управління підприємством АТ Павлодаренергосервіс
    Методи управління підприємством
    © Усі права захищені
    написати до нас
    Рейтинг@Mail.ru