Фінансове планування в організації 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Фінансове планування в організації

ЗМІСТ

Введення

1. Фінансове планування як складовий елемент системи управління підприємством

1.1 Поняття внутрішньофірмового фінансового планування, його місце і роль в системі управління підприємством

1.2 Теоретичні та методичні основи організації внутрішньофірмового фінансового планування

Введення

Раціональне управління фінансовими ресурсами є найважливішим фактором конкурентноздатності і виживання підприємства в ринковій економіці. В умовах сучасної російської дійсності рішення проблеми визначення найбільш ефективних шляхів залучення та використання фінансових ресурсів ускладнюється недостатністю досвіду ринкових відносин у країні, нестабільної соціально-політичною обстановкою. Завдання пошуку та обгрунтування орієнтованих у майбутнє управлінських рішень щодо формування та використання фінансових ресурсів комерційної організації вирішується в рамках специфічного напряму людської діяльності та фінансової науки: фінансового планування. Фінансове планування полягає в розробці, обгрунтуванні та контролі за реалізацією найбільш ефективних шляхів використання всіх форм наявних і залучених фінансових засобів для досягнення цілей фірми.

У літературі, особливо у вітчизняній, можна помітити зміщення уваги авторів у бік аспектів здійснення внутрішньофірмового фінансового планування на великих промислових підприємствах. Разом з тим практика показує, що такі характерні особливості малого бізнесу, як дефіцит фінансових ресурсів, нестійке ринкове становище, низький запас фінансової міцності, високий рівень фінансових ризиків, необхідність залучення стратегічних інвесторів визначають необхідність здійснення фінансового планування також і на малих підприємствах і, як наслідок , важливість вивчення і подальшої розробки методичних і практичних аспектів даної проблеми. У випадку з малим бізнесом особливий інтерес представляють такі складні аспекти впровадження системи внутрішньофірмового фінансового планування, як економічна доцільність та ефективність системи, реорганізація інформаційної системи підприємства та автоматизація планових розрахунків, відповідність рівня вирішуваних питань кваліфікаційним рівнем управлінських працівників. Актуальність поставленого питання підсилюється тією роллю, яка в російській економіці та політиці держави сьогодні відводиться вітчизняному малому бізнесу у вирішенні завдань підвищення якості товарів і послуг, збільшення зайнятості населення, реформування житлово-комунального господарства, сільського господарства, транспорту, системи охорони здоров'я, побутового обслуговування.

Отже, метою цієї дипломної роботи є вивчення теоретичних, методичних і практичних аспектів організації внутрішньофірмового фінансового планування на підприємстві. Для досягнення даної мети автор ставить перед собою наступні завдання:

  1. Вивчення вітчизняних і зарубіжних теоретичних і методичних розробок в області внутрішньофірмового фінансового планування.

  2. Вивчення діючої практики управління фінансами на конкретному підприємстві, її інструментів, недоліків та можливостей її удосконалення.

  3. Розробка пропозицій щодо вдосконалення системи управління фінансами досліджуваного підприємства на основі впровадження системи фінансового планування.

Логіка побудови структури роботи підпорядкована вирішенню названих завдань. У першому розділі цієї роботи представлені узагальнені автором за підсумками вивчення відповідної літератури теоретичні та методичні основи організації внутрішньофірмового фінансового планування: поняття внутрішньофірмового фінансового планування, його місце і роль в системі управління підприємством, принципи його здійснення, механізм і процес фінансового планування, питання організації даної діяльності в господарюючих суб'єктах, а також коротко висвітлено особливості двох найбільш поширених на практиці систем внутрішньофірмового фінансового планування: бізнес - планування і бюджетування.

1. Фінансове планування як складовий елемент системи управління підприємством

  1. Поняття внутрішньофірмового фінансового планування, його місце і роль в системі управління підприємством

Основою життєдіяльності суспільства є процеси відтворення. Чотирма основними стадіями процесів відтворення є виробництво, обмін, розподіл і споживання. На стадії обміну виникають специфічні відносини між суб'єктами суспільства - фінансові відносини. У загальній сукупності фінансових відносин виділяються взаємопов'язані сфери: державні фінанси, фінанси підприємств, фінанси домашніх господарств. Підприємство як центр мобілізації трудових, матеріальних та інформаційних ресурсів є основним суб'єктом процесів суспільного відтворення, тому фінанси підприємств є основним елементом загальної сукупності фінансових відносин  . Підприємство - це самостійний господарюючий суб'єкт, що займається різними видами економічної діяльності (виробництво продукції (товари), надання послуг, виконання робіт), метою якої є забезпечення суспільних потреб, вилучення прибутку і збільшення капіталу. Підприємство можна розглядати як «надскладну відкриту соціально-технічну систему, пов'язану специфічними відносинами із зовнішнім середовищем», а саме инициирующую потоки ресурсів і перетворюючу їх у продукт (товари, роботи, послуги), споживання яких іншими суб'єктами економіки (іншими фірмами, державою, населенням ) забезпечує досягнення основних цілей, що визначають факт створення та існування даного суб'єкта. Споживання підприємством ресурсів і передача виробленого продукту зовнішнього оточення в сучасній економіці забезпечується зустрічним рухом фінансових потоків. Фінансові потоки мають певні властивості: цільова спрямованість, зміна вартості з плином часу, невизначеність (ризик) майбутніх потоків. Організація фінансів підприємства в ринковій економіці будується відповідно до принципів господарської самостійності, самофінансування, матеріальної відповідальності, зацікавленості в результатах діяльності, формуванні фінансових резервів, здійсненні контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства. Як будь-яка складна система, підприємство має потребу в управлінні. Управління підприємством являє собою свідому цілеспрямовану, систематичну і безперервну діяльність людей з надання прямого і непрямого впливу на функціонування підприємства. Управління являє собою цілеспрямований циклічний процес у вигляді послідовно реалізованих функцій управління: облік, аналіз, планування, регулювання, контроль. Цілі підприємства та шляхи їх досягнення формуються в рамках функції «планування». Планування, таким чином, займає центральне місце у процесі прийняття рішень та являє собою орієнтований в майбутнє регулярно повторюваний процес прийняття рішень, в якому поєднуються різні види управлінської діяльності: волевиявлення суб'єкта управління та втілення в життя цієї волі. У системі управління різними аспектами діяльності підприємства в сучасних умовах господарювання управління фінансами є найбільш складним і відповідальним ланкою. Це зумовлено покладеними на нього завданнями:

  • максимізація прибутку та ринкової вартості підприємства;

  • уникнути банкрутства підприємства;

  • виживання підприємства в умовах конкурентної боротьби;

  • нарощування обсягів виробництва та реалізації, підвищення якості продукції;

  • забезпечення необхідного рівня виконання соціальних обов'язків і зобов'язань по платежах до системи державних фінансів.

Управління фінансами підприємства здійснюється з допомогою фінансового механізму, суб'єктом управління в якому виступає фінансова служба підприємства, а об'єктом управління - фінансова діяльність підприємства в розрізі її окремих складових. Управління фінансовими відносинами підприємства у фінансовому механізмі здійснюється різними фінансовими методами за допомогою фінансових інструментів. Під фінансовими інструментами маються на увазі будь-які операції (операції) підприємства, що впливають на величину його активів і зобов'язань. До методів фінансового управління відносяться фінансовий облік, фінансовий аналіз, фінансове планування, фінансове регулювання і фінансовий контроль. Таким чином, фінансове планування можна визначити як метод управління фінансовою діяльністю підприємства, заснований на ухваленні орієнтованих у майбутнє рішень з приводу формування, розподілу і використання фінансових ресурсів для досягнення його цілей. Основна мета внутрішньофірмового фінансового планування - забезпечення оптимальних можливостей для успішної господарської діяльності, отримання необхідних для цього коштів і, в кінцевому підсумку, досягнення та підвищення прибутковості підприємства при дотриманні певного балансу між прибутковістю, ліквідністю і ризиком. Мета визначає завдання фінансового планування, до яких відносяться:

  1. Забезпечення необхідними фінансовими ресурсами виробничої, інвестиційної та фінансової діяльності.

  2. Оцінка ступеня раціональності використання капіталу, визначення шляхів його ефективного вкладення.

  3. Визначення способів залучення внутрішньогосподарських резервів збільшення прибутку за рахунок економного використання грошових коштів.

  4. Встановлення раціональних фінансових відносин із зовнішнім оточенням.

  5. Дотримання інтересів акціонерів та інших інвесторів.

  6. Контроль над фінансовим станом, платоспроможністю і кредитоспроможністю фірми.

У ринковій економіці важливість фінансового планування визначається повною відповідальністю господарюючого суб'єкта перед державою, персоналом, власниками, інвесторами та іншими контрагентами за зовнішні фінансові наслідки господарської діяльності: своєчасне виконання зобов'язань по платежах у бюджет і позабюджетні фонди. Фінансове планування має вирішальне значення при створенні, виживання і розвитку підприємства, так як воно:

  1. Надає можливості визначення життєздатності ідеї підприємства в умовах конкуренції.

  2. Служить інструментом залучення зовнішнього фінансування.

  3. Втілює стратегічні цілі у форму конкретних фінансових показників.

  4. Забезпечує фінансовими ресурсами закладені в виробничому плані економічні пропорції розвитку.

1.2 Теоретичні та методичні основи організації внутрішньофірмового фінансового планування

Здійснення фінансового планування на підприємстві грунтується на певній методології, тобто науковій системі положень, що визначають загальні напрямки, принципи і способи вирішення завдань фінансового планування.

Сучасна методологія фінансового планування включає в себе:

  1. Технологію, або механізм фінансового планування.

  2. Логічну послідовність процесу фінансового планування.

  3. Організаційне забезпечення фінансового планування на підприємстві.

Сукупність перерахованих елементів утворює систему внутрішньофірмового фінансового планування.

Зміст кожного елемента системи внутрішньофірмового фінансового планування підпорядковується певним принципам, тобто базовим і спільним для всіх суб'єктів правилами (умовами). Перш за все, це загальноекономічні принципи: системність, цілеспрямованість, комплексність, оптимальність, ефективність, науковість, пріоритетність, збалансованість, директивність, самостійність, конкретність, об'єктивність, динамічність, ризик. Також це принципи всієї планової діяльності на підприємстві:

  1. Принцип необхідності планування вимагає повсюдного обов'язкового планування і виконання планів для будь-якого виду трудової діяльності.

  2. Принцип єдності означає, що планування в організації повинне характеризуватися наявністю взаємозв'язку між своїми елементами та його орієнтацією на загальні цілі.

  3. Принцип безперервності полягає, по-перше, у забезпеченні безперервності процесу планування на підприємстві в рамках встановленого циклу, а по-друге, в безперервній зміні планів новими.

  • Принцип гнучкості вимагає додання планам і процесу планування достатньої гнучкості для внесення можливих змін.

  • Принцип точності свідчить, що кожен план повинен бути складений з граничною ступенем точності, сумісної зі ступенем невизначеності вихідних даних.

  • Принцип участі передбачає залучення кожного члена економічної організації у планову діяльність.

    Фінансове планування має також враховувати основні економічні закони розвитку фінансів: закон отримання прибутку, закон вартості, закон грошового обігу, закон накопичення капіталу, закон економії часу, фундаментальне протиріччя між прибутковістю, ліквідністю і ризиком, обмеженість фінансових ресурсів.

    Механізм, або технологія внутрішньофірмового фінансового планування, визначається типами планування, методами та показниками планування [5, с.19].

    Тип планування визначається наступними ознаками:

    1. За ступенем невизначеності розрізняють детерміноване, ймовірнісна і стохастичне планування.

    2. За тимчасової орієнтації ідей планування виділяють реактивне, інактивні, преактівное і інтерактивне планування.

    3. За горизонту (тривалості) розрізняють довгострокове, середньострокове і короткострокове планування.

    4. За типом цілей виділяють оперативне, тактичне, стратегічне і нормативне планування.

    5. По черговості в часі розрізняють поточне, ковзне і позачергове планування.

    Методи внутрішньофірмового фінансового планування є способи пошуку, вибору та обгрунтування необхідних планових показників і шляхів їх досягнення. Різноманіття накопичених наукою і практикою методів фінансового планування визначає необхідність їх класифікації. Так, застосовувані у фінансовому плануванні на підприємстві методи можна розділити на загальнонаукові, методи, застосовувані у всіх системах планування, спеціальні методи фінансового планування. До першої групи можна віднести аналіз і синтез, індукцію і дедукцію, наукові абстракції, експериментальні методи. До другої групи належать експертні, статистичні, нормативні, балансові, програмно-цільові, інженерно-економічні, проектно-варіантні, мережеві методи. Спектр спеціальних методів фінансового планування досить широкий і включає в себе такі групи:

    1. Методи економічного аналізу.

    2. Методи економіко-математичного моделювання: стохастичні моделі, математичне програмування, імітаційні моделі.

    3. Методи обліку тимчасової вартості грошових потоків (дисконтування та нарощування):

    4. Методи оперативно-календарного планування.

    5. Неформалізовані методи фінансового планування (експертні, евристичні методи).

    6. Спеціалізовані методи фінансового планування: метод відсотка від реалізації, бюджетне планування, розрахунково-аналітичний метод на базі матричного балансу, метод оптимізації планових рішень, граничний аналіз.

    7. Методи прогнозування обсягу продажів: оцінки торговими працівниками, опитування споживачів, аналіз часових рядів, економетричні моделі [2, с. 174].

    Тип і методи планування, а також багато інших чинників визначають систему показників фінансового планування на конкретному підприємстві, які представляють собою якісні і кількісні характеристики його фінансової діяльності [5, с. 24]. Планування спирається на облікові і формує планові показники. Класифікація застосовуються в сучасному плануванні показників дуже широка і може бути проведена за такими ознаками: за роллю в економічній роботі, за економічним змістом, по відношенню до діяльності, за критерієм математичних обчислень, по відношенню до вимірювача, за формою звітності, за роллю в управлінні.

    Послідовність процесу фінансового планування на підприємстві підпорядковується загальній логіці процесу планування. Процесу планування обов'язково передує аналіз, у тому числі аналіз ситуації на ринку, аналіз поточної і перспективної позиції підприємства. Метою процесу планування є конкретні управлінські рішення, тому по закінченні власне планової роботи здійснюється затвердження (прийняття) і реалізація рішень. Контроль є логічним продовженням і завершенням всього циклу планування і супроводжує весь процес виконання планів. Контроль предполагает учёт фактических показателей и сравнение их с плановыми для определения эффективности деятельности предприятия в целом, а также эффективности планового процесса.

    Логическая последовательность собственно процесса планирования может быть представлена в виде пяти последовательно реализуемых стадий (прилож. 1)

    Процесс планирования на предприятии начинается с выявления несоответствия (стратегического разрыва) между желаемым будущим состоянием предприятия и его будущим состоянием в случае экстраполяции тенденций настоящего. Далее осуществляется стратегическое планирование как поиск путей ликвидации стратегического разрыва, то есть путей достижения целей. Среднесрочное планирование (тактическое) детализирует действия (политику) предприятия по всем аспектам его деятельности для достижения поставленных стратегическим планированием задач. Назначение оперативного планирования – управление деятельностью предприятия в краткосрочном периоде. Степень детализации хорошо поставленного оперативного планирования должна быть настолько высока, чтобы на его основе могла строиться вся текущая работа. Стратегическое, тактическое и оперативное планирование характеризуют как тесно взаимосвязанные подсистемы общей системы внутрифирменного планирования. Внутри каждой подсистемы процесс планирования также строится по определённым этапам. Так, этапами стратегического финансового планирования являются определение периода формирования финансовой стратегии, исследование факторов внешней среды, формирование стратегических целей, конкретизация целей по периодам реализации, разработка финансовой политики по отдельным аспектам финансовой деятельности предприятия, разработка системы организационно-экономических мероприятий по обеспечению реализации финансовой стратегии, оценка эффективности разработанного плана. Этапы тактического финансового планирования определяются применяемыми методами и, как правило, подчинены последовательности планирования различных аспектов финансовой деятельности: производства и сбыта, доходов и расходов, движения денежных средств, изменений в активах и капитале. Исходным этапом тактического планирования в рыночной экономике обычно является прогнозирование продаж/ Логика оперативного планирования продиктована повседневной деятельностью предприятия: после выбора периода (горизонта), обеспечивающего достаточную степень надёжности, рассчитывается объём возможных поступлений (денежных средств), составляется график (план, календарь) выплат, определяется сальдо денежных средств и источники его покрытия.

    Внутрифирменное финансовое планирование для эффективного выполнения своих задач должно основываться на определённом организационном обеспечении, то есть должны быть определёны субъекты планирования, взаимодействие их между собой и с другими подсистемами предприятия (учётной службой, руководителями, исполнителями и подсистемой контроля). Состав субъектов планирования зависит от масштаба предприятия. На крупных и средних предприятиях плановые функции осуществляются специальным отделом планирования, на малых сочетаются в лице руководителя или главного бухгалтера. Также от масштаба предприятия зависят такие факторы как степень децентрализации плановых процессов и порядок планирования. Общепризнанным является выделение порядка «снизу-вверх» и «сверху - вниз», наиболее эффективным считается сочетание этих методов путём многократного пересмотра и согласования планов. Эффективность планирования в значительной степени зависит от информационной базы, в том числе информации о самом предприятии, а также его внешней среде. Основным источником информации о предприятии является бухгалтерская служба, которая ведёт бухгалтерский, налоговый и управленческий учёт. Потребности субъектов планирования в учётной информации находят своё отражение в таких регламентирующих работу бухгалтерии актах, как учётная политика предприятия, положение по ведению управленческого учёта, график документооборота и регламент представления отчётной информации. Система сбора информации о внешней среде обычно опирается на менее формализованные методы, однако также должна быть соответствующим образом регламентирована. Организация финансового планирования на предприятии должна также включать автоматизацию обработки плановой информации [59, с.16]. Сформированный порядок организации процессов внутрифирменного финансового планирования закрепляется регламентом в Положении о финансовом планировании на предприятии и находит также свое отражение в таких внутренних нормативных актах предприятия, как Положение о материальном стимулировании.

    На каждом предприятии формируется специфическая система финансового планирования, что определяется уникальной совокупностью её элементов в каждом хозяйствующем субъекте: характеристики типа планирования, применяемые методы и показатели, процесс и организация.

    Практика управления выделила относительно самостоятельные системы внутрифирменного финансового планирования, наибольшее распространение из которых получили бизнес-планирование и бюджетирование.

    Особенности бизнес - планирования как системы внутрифирменного финансового планирования заключаются в следующем:

    1. Основная задача бизнес - планирования – обоснование финансовой эффективности создаваемого нового предприятия или проекта.

    2. Бизнес-план обычно составляется на долго- или среднесрочную перспективу, характер планового процесса – единовременный несистематический.

    3. Наибольшее внимание при разработке финансового плана предлагаемого проекта уделяется планированию доходов и расходов, движения денежных средств как наиболее важных для кредитора данных.

    4. Так как бизнес - планирование обычно подразумевает создание нового предприятия или диверсификацию существующего бизнеса, то особую важность приобретает обоснование рыночной политики фирмы и прогнозирование результатов сбыта.

    5. Финансовый раздел бизнес-плана обязательно должен включать анализ чувствительности чистого приведённого эффекта к изменению различных исходных показателей проекта [2, 144].

    Бюджетирование как система внутрифирменного финансового планирования характеризуется следующими чертами:

    1. Основная задача бюджетирования заключается в предупреждении и пресечении нерационального использования средств предприятий путём своевременного и точного планирования хозяйственных операций, товарно-материальных и финансовых потоков и создания условий для контроля и анализа хода их реального осуществления.

    2. Бюджетирование предназначено для оперативного и тактического планирования сроком, как правило, не более одного календарного года. Плановые процессы зачастую имеют скользящий (непрерывный) характер.

    3. Бюджетирование охватывает все стороны деятельности предприятия, что находит выражение в составлении сводного финансового плана (генерального, или мастер - бюджета).

    4. Показатели и технология бюджетирования на каждом конкретном предприятии являются конфиденциальной информацией, не предназначенной для внешних пользователей [59, с.37].

    5. Особую значимость в системе внутрифирменного бюджетирования, в отличие от бизнес-планирования, приобретает разработка системы мероприятий организации и автоматизации плановых процессов, стимулирования персонала к разработке и достижению плановых показателей, а также разработка системы контроля и обратной связи.

    список использованной литературы

    1. Методические рекомендации по реформированию предприятий (организаций): Приложение к приказу Министерства экономики РФ от 01.10.97 г. №118

    2. Алексєєва М.М. Планування діяльності фірми. Навчально-методичний посібник. – М. Финансы и статистика, 1998. – 246 с.,

    3. Анискин Ю.П. Организация и управление малым бизнесом. Навчальний посібник. - М.: Фінанси і статистика, 2001. - 160 с.

    4. Ансофф И. Стратегическое управление: Пер. з англ. М.: Экономика, 1989. - 322 с.

    5. Бадокина Е.А., Ружанская Н.В. Бюджетирование. Сыктывкар: Изд-во Сыктывкарского университета, 2002. - 170 с.

    6. Балабанов І.Т. Фінансовий аналіз і планування господарюючого суб'єкта. - М.: Фінанси і статистика, 2001. - 208 с.

    7. Білолипецький В.Г. Фінанси фірми. Курс лекций / Под. ред. І.П. Мерзлякова. - М.: Инфра-М, 1999. - 298 с.

    8. Бизнес-планы. Полное справочное пособие / под ред. І.М. Степнова – М.: Лаборатория Базовых Знаний, 2001. - 240 с.

    9. Бланк І.А. Основи фінансового менеджменту. В 2-х т. - К.: Ника-Центр, 1999.

      1. Бочаров В.В. управление денежным оборотом предприятий и корпораций. - М.: Фінанси і статистика, 2002. – 144 с.: ил.

      2. Брігхем Ю., Гапенскі Л. Фінансовий менеджмент. – Спб.: Изд-во СпбУЭиФ, 1996.-

      3. Бухалков М.І. Внутрішньофірмове планування. Підручник. - М.: Инфра-М, 2004. - 400 с.

      4. Ван Хорн Дж. К. Основи управління фінансами: Пер. з англ. / Гол. ред. серії Я.В. Соколов. - М.: Фінанси і статистика, 1997. – 800 с.: ил. – (Серия по бухгалтерскому учёту и аудиту).

      5. Горемыкин В.А., Бугулов Э.Р., Богомолов А.Ю. Планування на підприємстві. Підручник. – М.: ФилинЪ, 2000. - 328 с.

      6. Дайле А. Практика контроллинга: Пер. з нім. / Под ред. и с предисл. М.Л. Лукашевича, Е.Н. Тихоненковой. - М.: Фінанси і статистика, 2003. - 336 с.

      7. Джей К. Шим, Джоэл Г. Сигел. Фінансовий менеджмент. – М.: ФилинЪ, 1996.– 400 с.

      8. Дэвид Г. Бэнгз Руководство по составлению бизнес-плана / Пер. з англ. и с предисл. Макаревича Л.М. – М.: Фин-пресс, 1998. - 256 с.

      9. Дэвид Ирвин. Финансовый контроль. М.: Фінанси і статистика, 1998. - 256с.

      10. Егоров Ю.Н., Варакута С.А. Планування на підприємстві. – М.: Инфра-М, 2001. - 176 с.

      11. Єфімова О.В. Фінансовий аналіз. – М.: Изд-во «Бухгалтерский учёт», 1999. - 352 с.

      12. Ільїн А.І. Планування на підприємстві: Підручник / А.І. Ільїн. - М.: Нове знання, 2001. - 2-е вид., Перераб. - 635 с.

      13. Кандалинцев В. Четыре цели составления бизнес-плана // Финансовый директор. №4, 2003. С. 30-33

      14. Кандинская О. Стратегический маркетинг и финансовое планирование // Маркетинг. №2, 2001. С. 34-46

      15. Кац И. Система внутрифирменного планирования // Проблемы теории и практики управления. №4, 1999. С. 84-89

      16. Ковальов В.В. Введення у фінансовий менеджмент. - М.: Фінанси і статистика, 1999. - 768 с.: Іл.

      17. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз: методи й процедури. - М.: Фінанси і статистика, 2002. - 560 с.: Іл.

      18. Ковалёва А.М., Лапуста М.Г., Скамай Л.Г. Фінанси фірми: Підручник. – М.: Инфра-М, 2001. - 416 с.

      19. Кожинов В.Я. Налоговое планирование и прогнозирование финансового результата деятельности предприятий. Навчальний посібник. - М.: Іспит, 2002. - 160 с.

      20. Коласса Б. Управління фінансовою діяльністю підприємства. Проблеми, концепції і методи: Навч. Пособие / Пер. з франц. під ред. Я.В. Соколова. – М.: Финансы, Юнити, 1997. - 576 с.

      21. Коно Т. Стратегия и структура японских предприятий

      22. Контролінг у бізнесі. Методологические и практические основы построения контроллинга в организациях / А.М. Карминский, Н.И. Оленев, А.Г. Примак, С.Г. Фалько. - М.: Фінанси і статистика, 1998. – 256 с.: ил.

      23. Курятников А.Б. Внутрифирменное финансовое планирование: Автореферат к.э.н. Спб.: Изд-во СпбУЭиФ, 1998. - 24 с.

      24. Павлова Л.М. Фінансовий менеджмент: Підручник для вузів. - 2-е вид., Перераб. і доп. – М.: Юнити-Дана, 2001. - 269 с.

      25. Предприятие в нестабильной экономической среде/Под ред. С.А. Панова, Г.Б. Клейнера – М.: Экономика, 1997.-288с.

      26. Пелих А.С. Бизнес-план, или как организовать собственный бизнес. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Ось-89, 2002. - 96 с.

      27. Петров А.Н. Методология выработки стратегии предприятия. – Спб: Изд-во СпбУЭФ, 1992.-127с.

      28. Романова М.В. Финансовое планирование и учёт затрат на промышленном предприятии на основе автоматизированных систем управления // Финансы и кредит. №9, 1999. С. 32-35

      29. Рубинштейн Т.Б. Планирование и расчёты денежных средств фирм и компаний. – М.: Ось-89, 2001. - 599 с.

      30. Румянцева Є.Є. Современные финансовые технологии управления предприятием: реорганизация финансовой функции // Менеджмент в России и за рубежом. №1, 2002. С. 111-124

      31. Рындин А.Г., Шамаев Г.А. Организация финансового менеджмента на предприятии. – М.: Русская деловая литература, 1997. - 352 с.

      32. Савицька Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 5-е изд. / Г.В. Савицька. – Минск: Новое знание, 2001. - 688 с.

      33. Сазанов А.С. Организация бюджетных процессов на предприятии оптовой торговли // Финансовый менеджмент. №2, 2003. С.3-7

      34. Самочкіна В.М. Гнучке розвиток підприємства. Аналіз та планування. - М.: Справа, 1999. – 336с.

      35. Слепов В.А. Финансовая политика компании // Финансы. №9, 2003. С.56-59

      36. Стоянова Е.С. Фінансовий менеджмент. Російська практика. – М., Перспектива, 1995. - 194 с.

      37. Стоянова Е.С., Штерн М.Г. Фінансовий менеджмент для практиків: короткий професійний курс. - М.: Перспектива, 1998. - 239 с.

      38. Стратегическое планирование / Под ред. Уткина Э.А. - М.: Тандем, 1998. - 440с.

      39. Титов С.Ю. Особенности использования финансового анализа в текущем управлении предприятием // Вестник Московского Университета, сер. 6 «Экономика». №1, 2000. С. 95-107

      40. Уткін Е.А. Фінансове управління. – М.: Экмос, 1997. - 208с.

      41. Уткін Е.А. Управління фірмою. – М.: Акалис, 1996. – 516с.

      42. Фінансове планування і контроль. Під ред. М.А. Поукока, А.Х. Тейлора

      43. Финансовое управление фирмой / В.И. Терехин, С.В. Моисеев, Д.В. Терехин, С.Н. Цыганков; под ред. В.І. Терьохіна. – М.: Изд-во «Экономика», 1998. – 350с.

      44. Фінансовий менеджмент. Підручник / За ред. Н.Ф. Самсонова. – М.: Юнити, 2001. - 496 с.

      45. Финансы / Учебник под ред. А.М. Ковалёвой. - М.: Финансы и статистика, 1997.- 336с.

      46. Фінанси підприємств. Учебник / Н.В. Колчина, Г.Б. Поляк, Л.П.Павлова и др.; под ред. проф. Н.В. Колчин. -2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Юнити-Дана, 1998 – 447 с.

      47. Хабаров М. Реорганизация финансово-экономической службы предприятия // Финансовый директор. №2, 2003. С. 38-45

      48. Хан Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга: Пер. з нім. / Под ред. и с предисл. А.А. Турчака, Л.Г. Головача, М.Л. Лукашевича. - М.: Фінанси і статистика, 1997. – 800с.: ил.

      49. Хасанов Б.А. Система финансового контроля и внутренний аудит // Аудиторские ведомости. №3, 2003. С. 48-51

      50. Хруцький В.Є., Сизова Т.В., Гамаюнов В.В. Внутріфірмове бюджетування: Настільна книга з постановки фінансового планування. - М.: Фінанси і статистика, 2002. – 400с.: ил.

      51. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С., Негашев Є.В. Методика фінансового аналізу. - М.: Инфра-М, 2001. - 208с.

      52. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Фінанси підприємств. Навчальний посібник. – М., Инфра – М, 1997. - 343 с.

      53. Щіборщ К.В. Бюджетування діяльності промислових підприємств Росії. – М., ДиС, 2001. - 544 с.

  • Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Фінанси, гроші і податки | Контрольна робота
    72.9кб. | скачати


    Схожі роботи:
    Фінансове планування в організації
    Фінансове планування в комерційній організації
    Фінансове планування в організації ТОВ СтройДорМашЛізінг
    Фінансове планування Необхідність і завдання фінансового планування
    Фінансове планування 3
    Фінансове планування 2
    Фінансове планування
    Фінансове планування і прогнозування
    Фінансове планування підприємства
    © Усі права захищені
    написати до нас
    Рейтинг@Mail.ru