Фінансова стійкість

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Зміст

Введення
Теоретичні питання діагностики фінансового стану і фінансової стійкості підприємства
1.1 Зміст фінансового аналізу
1.2 Методичні підходи до аналізу фінансового стану і фінансової стійкості підприємства
1.3 Інформаційне забезпечення фінансового аналізу
2 Діагностика фінансового стану ТОВ «АРП« Експрес »по бухгалтерської звітності в 2003-2005 рр..
2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «АРП« Експрес »
2.2 Аналіз динаміки і структури майна підприємства і джерел його формування
2.3 Аналіз стратегії фінансування майна підприємства
2.4 Аналіз ліквідності і фінансової стійкості організації
2.5 Аналіз ділової активності та рентабельності підприємства
3 Шляхи та пропозиції зміцнення фінансової стійкості ТОВ «АРП« Експрес »
3.1 Основні напрямки по зміцненню фінансової стійкості ТОВ «АРП« Експрес »
3.2 Заходи щодо зміцнення фінансової стійкості ТОВ «АРП« Експрес »і розрахунок їх ефективності
3.3 Розрахунок впливу запропонованих заходів на основні показники діяльності підприємства
Висновок

Введення
Перехід до ринкової економіки докорінно змінили умови функціонування підприємств, і вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції та послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, а також ефективності торговельної діяльності, аналізу економічних показників, і , як наслідок ефективного використання виявлених резервів. У сучасних економічних умовах діяльність кожного господарського суб'єкта є предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин, що у результаті його функціонування.
Щоб забезпечувати виживання підприємства в сучасних умовах, управлінському персоналу необхідно, перш за все, вміти реально оцінювати економічний стан, як свого підприємства, так існуючих і потенційних конкурентів.
Аналіз і діагностика фінансових результатів діяльності підприємства - найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Однак одного вміння реально оцінювати фінансовий стан не досить для успішного функціонування підприємства та досягнення ним поставленої мети. Конкурентоспроможність підприємству може забезпечити тільки правильне управління рухом фінансових ресурсів і капіталу, що знаходяться в розпорядженні. А це в свою чергу забезпечує виживання і стабільне становище підприємства на ринку.
Одним з важливих умов успішного управління фінансами підприємств є аналіз і діагностика його фінансового стану і фінансової стійкості. Головна мета аналізу - своєчасно виявляти і усувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити резерви зміцнення фінансового стану підприємства і його платоспроможності. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обгрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства і його підрозділів.
Зміст аналізу випливає з його функцій. Однією з таких функцій є - вивчення характеру дії економічних законів, встановлення закономірностей і тенденцій економічних явищ і процесів у конкретних умовах підприємства. Наступна функція аналізу - контроль за виконанням планів і управлінських рішень, за економним використанням ресурсів. Центральна функція аналізу - пошук резервів підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передового досвіду і досягнень науки і практики. Інша функція аналізу - оцінка результатів діяльності підприємства по виконанню планів, досягнутому рівню розвитку економіки, використанню наявних можливостей. І, нарешті, - розробка заходів по використанню виявлених резервів у процесі господарської діяльності.
Формування ринкової економіки вимагає розвитку аналізу в першу чергу на мікрорівні окремих підприємств та їх структурних підрозділів. У той же час аналіз необхідний і на макрорівні, так як пов'язаний з повсякденною діяльністю підприємств і фірм.
В даний час в Росії проблема оцінки фінансового стану підприємства є вкрай актуальною, причому як для різних державних відомств, які контролюють діяльність господарюючих суб'єктів, так і для менеджменту самого підприємства. Причому проблема оцінки фінансового стану дійсно існує, оскільки в сучасній російській науці до цих пір так і не вироблено єдиного підходу до проведення такого роду аналізу.
Результати фінансового аналізу дозволяють виявити вразливі місця, що потребують особливої ​​уваги, і розробити заходи щодо їх ліквідації. Результати аналізу - матеріальна основа управлінських рішень, прийняття яких грунтується також на інтелекті, логіці, досвіді, особистих симпатіях і антипатіях особи, що приймає ці рішення.
Фінансовий стан - комплексне поняття, яке характеризується системою показників, що оточують наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів підприємства, це характеристика його фінансової конкурентноздатності (тобто платоспроможності, кредитоспроможності), виконання зобов'язань перед державою та іншими господарюючими суб'єктами.
Фінансовий стан господарюючого суб'єкта відображає всі сторони діяльності, оскільки рух будь-яких товарно-матеріальних цінностей і трудових ресурсів супроводжується утворенням і витрачанням грошових коштів. Воно визначає конкурентоспроможність, потенціал у діловому співробітництві, оцінює, у якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерство у фінансовому та виробничому відношенні. Фінансово стійке підприємство вільно може маневрувати грошовими засобами і шляхом ефективного їх використання може забезпечити безперебійний процес виробництва та реалізації продукції.
Визначення меж фінансової стійкості підприємств відноситься до числа найбільш важливих економічних проблем в ринкових умовах, оскільки недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства.
У зв'язку з актуальністю теми, головною метою дипломної роботи є проведення загальної діагностики та аналізу фінансового стану і фінансової стійкості на прикладі ТОВ «Агентство розповсюдження друку« Експрес »та розробка заходів щодо зміцнення фінансової стійкості даного підприємства. Оцінка буде дана не тільки з кількісної сторони, але і з аналітичної точки зору.
Для досягнення зазначеної мети, необхідно вирішити такі завдання:
- Розглянути теоретичні та методологічні основи фінансового аналізу, розкрити його роль і значення в ефективності діяльності підприємства;
- Виявити і проаналізувати зміни показників фінансового стану підприємства;
- Виявити факти, що впливають на зміну показників при аналізі фінансового стану підприємства;
- Розробити пропозиції щодо зміцнення фінансової стійкості підприємства.
Об'єктом дослідження дипломної роботи є діяльність ТОВ «Агентство розповсюдження друку« Експрес ».
У ході аналітичної роботи застосовувалися методи групування і порівняння, горизонтальний і вертикальний аналіз, а також методика оцінки за допомогою абсолютних і відносних показників. Також, при написанні дипломної роботи використовуються законодавчі та нормативні акти, Податковий кодекс Російської Федерації, федеральні закони, звітні дані ТОВ «Агентство розповсюдження друку« Експрес »за підсумками роботи за 2004-2005 роки.
Ця дипломна робота присвячена діагностиці фінансового стану та аналізу фінансової стійкості підприємства ТОВ «Агентство розповсюдження друку« Експрес »за підсумками роботи за 2004-2005 роки.

1 Теоретичні питання діагностики фінансового стану і фінансової стійкості підприємства
1.1 Зміст фінансового аналізу підприємства
Основними господарюючими суб'єктами на споживчому ринку, що здійснюють роздрібний продаж товарів, виступають торгові підприємства (юридичні особи) або окремі підприємці (фізичні особи). Перехід до ринкової економіки вимагає від підприємств торгівлі підвищення уваги до оцінки ефективності торговельної діяльності. У сучасних умовах для забезпечення ефективної діяльності підприємства керівництву необхідно вміти реально оцінювати фінансово-економічний стан свого підприємства, а також стан ділової активності партнерів і конкурентів.
Найважливішим критерієм ділової активності й надійності підприємства є фінансово-економічний стан, що визначає його конкурентоспроможність і потенціал в ефективній реалізації економічних інтересів всіх учасників господарської діяльності. Воно характеризується розміщенням і використанням коштів активів та джерел їх формування. Для оцінки роботи підприємства використовують економічний аналіз, як спосіб пізнання господарських процесів підприємства. Економічний аналіз - важливий елемент системи управління виробництвом. Він може використовуватися як варіант попереднього прогнозу при оцінці інвестиційних проектів; як інструмент прогнозування фінансових умов і результатів; для формування поточних проблем управління виробництвом, виявлення внутрішніх резервів, властивих кожному функціонуючому об'єкту, оцінки фінансового стану підприємства.
Змістом фінансового аналізу є глибоке і всебічне вивчення економічної інформації про функціонування аналізованого суб'єкта господарювання з метою прийняття оптимальних управлінських рішень щодо забезпечення виконання виробничих програм підприємства, оцінки рівня їх виконання, виявлення слабких місць і внутрішньогосподарських резервів.
Аналіз повинен являти собою комплексне дослідження дії зовнішніх і внутрішніх, ринкових і виробничих факторів на кількість і якість виробленої підприємством продукції, фінансові показники роботи підприємства і вказувати можливі перспективи розвитку подальшої виробничої діяльності підприємства в обраній галузі господарювання.
Проведення кваліфікованого аналізу роботи підприємства вимагає знання багатьох наук: макро-і мікроекономіки, технології, бухгалтерського обліку, маркетингу, основ промислової психології; в основі всіх аналітичних процедур лежить знання математичного аналізу, статистики та економетрики. У сучасних умовах аналіз неможливий без застосування новітніх комп'ютерних технологій. Таким чином, аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств можна назвати перехрестям багатьох наук - математики, інформатики, економіки, бухгалтерського обліку, права.
Основний напрямок аналізу: від складного комплексу - до складових його елементів, від результату - до висновків про те, як такий результат досягнуто і до чого він приведе надалі. Схема аналізу повинна бути побудована за принципом «від загального до конкретного». Сенс цього принципу цілком очевидна: спочатку дається опис найбільш загальних, ключових характеристик аналізованого об'єкта чи явища і лише потім приступають до аналізу окремих деталей.
Успішність аналізу визначається різними факторами. З певною часткою умовності можна виділити кілька основних принципів, які доцільно мати на увазі, приступаючи до аналізу. По-перше, перш ніж почати виконання будь-яких аналітичних процедур, необхідно скласти досить чітку програму аналізу, включаючи опрацювання макетів аналітичних таблиць, алгоритмів розрахунку основних показників і необхідних для їх розрахунку і порівняльної оцінки джерел інформаційного та нормативного забезпечення. Аналіз проводиться на основі облікової інформації, тому починати його треба з добору необхідних даних та експертизи матеріалів, наданих експертам для аналізу.
По-друге, при проведенні аналітичних процедур показники діяльності підприємства завжди порівнюються. Порівняння можуть
проводитися з попереднім періодом, з планом і з середньогалузевими показниками. Будь-які відхилення від нормативних або планових значень показників, навіть якщо вони мають позитивний характер, повинні ретельно аналізуватися. Сенс такого аналізу полягає в тому, щоб, з одного боку, виявити основні фактори, що викликали зафіксовані відхилення від заданих орієнтирів, а з іншого боку, ще раз перевірити обгрунтованість прийнятої системи планування і, якщо необхідно внести до неї зміни. Слід підкреслити, що останній аспект має особливе значення - тільки шляхом постійного аналізу та коригування можна налагодити досить струнку систему планування і підтримувати її в актуальному стані.
По-третє, завершеність і цілісність будь-якого аналізу, що має економічну спрямованість, значною мірою визначаються обгрунтованістю використовуваної сукупності критеріїв. Як правило, ця сукупність включає якісні і кількісні оцінки, а її основу зазвичай складають обчислюються показники, що мають зрозумілу інтерпретацію і, по можливості, деякі орієнтири (межі, нормативи, тенденції). Відбираючи показники, необхідно формулювати логіку їх об'єднання в дану сукупність, для того, щоб була видна роль кожного з них, і не створювалося враження, що якийсь аспект залишився неохопленим або, навпаки, не вписується в аналізовану схему. Іншими словами, сукупність показників, яку цілком можливо в цьому випадку трактувати як систему, повинна мати певний внутрішній стрижень, якусь основу, яка пояснює логіку її побудови.
По-четверте, виконуючи аналіз, не потрібно без необхідності гнатися за точністю оцінок; як правило, найбільшу цінність представляє виявлення тенденцій і закономірностей.
Основною метою фінансового аналізу є отримання невеликого числа ключових (найбільш інформативних) параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, а також підвищення ефективності функціонування господарюючих суб'єктів і пошук резервів такого підвищення. Для досягнення цієї мети проводяться: оцінка результатів роботи за минулі періоди; розробка процедур оперативного контролю за виробничою діяльністю; вироблення заходів щодо попередження негативних явищ у діяльності підприємства і в її фінансові результати; розкриття резервів підвищення результативності діяльності;
розробка обгрунтованих планів і нормативів.
Оцінка фінансового стану підприємства являє собою систему і послідовність аналітичних процедур:
- Визначення базових показників для розробки виробничих планів і програм на майбутній період;
- Розгляд кожного показника, отриманого в результаті аналізу з точки зору відповідності його рівня параметрами, нормальним для даного підприємства;
- Виявлення чинників, що вплинули на величину показника, і розрахунок можливих змін показника при динаміці того чи іншого фактора;
- Прогнозування необхідної величини показника на перспективу та встановлення способів досягнення цієї величини;
- Виявлення взаємозалежності показників фінансового стану з метою забезпечення їх цілеспрямованого впливу на підвищення ефективності діяльності організації;
- Обгрунтування гіпотез динаміки фінансового стану при зміні умов діяльності підприємства;
- Підготовка аналітичних матеріалів для вибору оптимальних управлінських рішень, пов'язаних з коригуванням поточної діяльності та розробкою стратегічних планів.
У конкретних умовах можуть ставитися й інші локальні цілі, які визначатимуть зміст процедур аналізу фінансово-господарської діяльності. Таким чином, загальний вміст аналітичних процедур може визначатися як специфікою роботи підприємства, так і обраним видом аналізу (проблемно-орієнтований, перспективний, оперативний і т.п.).
Змістовна сторона аналізу включає наступні елементи (процедури):
- Постановка і з'ясування конкретних завдань аналізу;
- Встановлення причинно-наслідкових зв'язків;
- Визначення показників і методів їх оцінки;
- Виявлення та оцінка факторів, що впливають на результати, відбір найбільш суттєвих;
- Вироблення шляхів усунення впливу негативних чинників і стимулювання позитивних.
Проведення аналізу фінансово-господарської діяльності слід проводити, керуючись певними принципами. Можна виділити наступні основні принципи:
1) Конкретність, при якому аналіз грунтується на реальних даних, результати його отримують конкретне кількісне вираження;
2) Комплексність, де відбивається всебічне вивчення економічного явища або процесу з метою об'єктивної його оцінки;
3) Системність вивчає економічні явища у взаємозв'язку один з одним, а не ізольовано;
4) Регулярність, тобто аналіз слід проводити постійно через заздалегідь певні проміжки часу;
5) Об'єктивність, яка грунтується на критичному та неупередженому вивченні економічних явищ, вироблення обгрунтованих висновків;
6) Дієвість, яка показує придатність результатів аналізу для використання в практичних цілях, для підвищення результативності виробничої діяльності;
7) Економічність, де витрати, пов'язані з проведенням аналізу, повинні бути істотно менше того економічного ефекту, який буде одержано в результаті його проведення;
8) Порівнянність, то є дані і результати аналізу повинні бути легко порівняти один з одним, а при регулярному проведенні аналітичних процедур має дотримуватися наступність результатів;
9) Науковість, тобто при проведенні аналізу слід керуватися науково обгрунтованими методиками і процедурами.
Аналіз і діагностика фінансово-економічного стану підприємства є істотним елементом фінансового аналізу, а також фінансового менеджменту і аудиту. Аналіз фінансово-економічного стану - невід'ємна частина фінансового аналізу і є складовою частиною бухгалтерського обліку. У залежності від того, який вид звітності служить джерелом для аналітичних процедур та оцінок, розрізняють фінансовий і управлінський аналіз.
Управлінський аналіз спрямований на всебічне дослідження основної діяльності підприємства, починаючи з формування ресурсів підприємства, ефективності їх використання в процесі виробництва, а також асортиментної політики підприємства і його фінансових результатів.
Фінансовий аналіз спрямований на вивчення фінансових результатів та фінансового стану підприємства, а також на визначення причин незадовільного фінансового стану і можливостей його стабілізації.
Фінансовий стан підприємства характеризується:
1. Забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для здійснення нормальної виробничої та відтворювальної діяльності.
2. Доцільністю та ефективністю розміщення фінансових ресурсів у майні підприємства і раціональністю їх використання.
3. Надійністю партнерських зв'язків з постачальниками і споживачами, з фінансовими установами та державою.
4. Репутацією підприємства в галузі і державі.
Основними цілями фінансово аналізу можна назвати наступні:
- Оцінити поточне і перспективне майновий і фінансовий стан підприємства;
- Оцінити можливі і доцільні темпи розвитку підприємства з позиції їх фінансового забезпечення;
- Виявити доступні джерела засобів і оцінити можливість і доцільність їх мобілізації;
- Спрогнозувати становище підприємства на ринку капіталу.
Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансової діяльності. У свою чергу, основна діяльність підприємства залежить від його фінансового стану, так як нераціональна організація грошових потоків на підприємстві призводить до перебоїв у забезпеченості матеріальними ресурсами, а отже, до перебоїв у виробничому процесі.
Крім того, у практиці аналітичної роботи розрізняють два основних поняття:
1. Фінансовий аналіз.
2. Аналіз фінансового стану.
Фінансовий аналіз - більш широке поняття, бо вона включає аналіз фінансового стану та аналіз ефективності використання ресурсів підприємства, собівартості його продукції, асортиментної політики, а також аналіз інших напрямків діяльності підприємства. Він є невід'ємною частиною розробки практично всіх видів бізнес-планів і суттєвим елементом управління фінансами в цілому.
Аналіз фінансового стану - це комплексне поняття, яке характеризується системою фінансових показників, що оцінюють його платоспроможність, фінансову стійкість, ділову активність, фінансові результати і рентабельність роботи організації.
Також розрізняють зовнішній і внутрішній аналіз фінансового стану.
Внутрішній аналіз здійснюється з метою підвищення ефективності управління підприємством і розробки управлінських рішень, його результати використовуються для планування, контролю і складання прогнозів розвитку підприємства.
Зовнішній аналіз може здійснюватися всіма суб'єктами, що цікавляться діяльністю підприємства в залежності від своїх інтересів з використання даних публічної звітності.
Під предметом фінансового аналізу необхідно розуміти динаміку фінансових показників і причини їх зміни, вплив зміни фінансових показників один на одного і на фінансовий стан підприємства в цілому.
Таким чином, економічний аналіз сприяє підвищенню обгрунтованості бізнес-планів і нормативів, визначення економічної ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, виявлення і виміру внутрішніх резервів, посиленню контролю за виконанням та оптимізацією господарських рішень.

1.2 Методичні підходи до аналізу фінансового стану і фінансової стійкості підприємства
Основна мета фінансового аналізу - отримання максимальної кількості найбільш інформативних параметрів, що дають об'єктивну картину фінансового стану організації, її прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами.
Не менш важливе значення в організації аналізу має методичне його забезпечення. Від того, які методики аналізу використовуються на підприємстві, залежить його результативність. Особливе значення має розробка власних або адаптація готових комп'ютерних програм, що дозволяють оперативно і комплексно досліджувати результати господарської діяльності з використанням економіко-математичних методів.
Аналіз фінансово-економічного стану підприємства проводиться за допомогою сукупності методів і робочих прийомів (методології), що дозволяють структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Під методами фінансового аналізу розуміються способи підходу до вивчення зміни фінансових показників і взаємозв'язків між ними.
При виконанні аналізу виділяються наступні етапи:
- 1 етап - уточнюються об'єкти, мета і завдання аналізу, складається план аналітичної роботи;
- 2 етап - розробляється система синтетичних і аналітичних показників, за допомогою яких характеризується об'єкт аналізу;
- 3 етап - збирається і готується до аналізу необхідна інформація;
- 4 етап - проводиться порівняння фактичних результатів господарювання з показниками плану досліджуваного періоду, фактичними даними минулих періодів, з досягненнями провідних підприємств, середніми по галузі і т.д.;
- 5 етап - вивчаються фактори і визначається їх вплив на результати діяльності підприємства;
- 6 етап - виявляються невикористані і перспективні резерви підвищення ефективності виробництва;
- 7 етап - відбувається оцінка результатів господарювання з врахуванням дії різних факторів і виявлених невикористаних резервів, розробляються заходи щодо їх використання.
Виділяють такі типи аналізу:
1) Горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;
2) Вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури підсумкових показників з виявлення впливу кожної позиції звітності на результат у цілому;
3) Трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів і індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренда формуються можливі значення показників у майбутньому; таким чином, тренд є перспективний, прогнозний аналіз;
4) Аналіз фінансових коефіцієнтів - розрахунок відносних даних звітності, виявлення взаємозв'язків показників;
5) Порівняльний аналіз проводиться при порівнянні окремих внутрішньогосподарських показників звітності фірми з показниками дочірніх фірм, підрозділів, а також при зіставленні показників даної фірми з показниками конкурентів, з середньогалузевими і середніми загальноекономічними даними, з відповідними показниками минулих періодів;
6) Факторний аналіз дозволяє оцінити вплив окремих чинників на результативний показник як прямим методом дроблення результативного показника на складові частини, так і зворотним методом, коли окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник.
Всі методи економічного аналізу можна розділити на дві великі групи - якісні і кількісні. Якісні методи дозволяють на основі аналізу зробити якісні висновки про фінансовий стан підприємства, рівень його ліквідності та платоспроможності, інвестиційний потенціал, кредитоспроможності організації.
Кількісні методи націлені на те, що в процесі аналізу оцінити ступінь впливу факторів на результативний показник, розрахувати рівняння регресії для їх використання у плануванні та прогнозний аналізі, знайти оптимальне рішення для Вашого виробничих ресурсів.
Кількісні методи поділяються на:
- Статистичні;
- Бухгалтерські (метод подвійного запису, балансовий метод);
- Економіко-математичні.
Способи і прийоми кількісного аналізу включають такі традиційні методи, як:
- Використання абсолютних, відносних і середніх величин;
- Порівняння;
- Угруповання;
- Індексний метод;
- Метод ланцюгових підстановок;
- Інтегральний метод
До статистичних методів економічного аналізу відносяться:
- Статистичне спостереження - запис інформації за певними принципами і з певними цілями;
- Розрахунки середніх величин;
- Ряди динаміки - абсолютний приріст, відносний приріст, темпи зростання, темпи приросту;
- Зведення і групування економічних показників за певними ознаками;
- Порівняння показників;
- Розрахунок індексів;
- Деталізація показників.
За допомогою бухгалтерських методів, а саме балансового методу можна проводити факторний аналіз деяких моделей і визначати кількісний вплив окремих факторів на зміну аналізованого показника. Особливо широко поширене використання даного методу при аналізі правильності розміщення і використання господарських засобів і джерел їх формування.
Економіко-математичні методи аналізу застосовуються при вирішенні конкретних аналітичних завдань і включають:
- Методи елементарної математики;
- Класичні методи математичного аналізу: диференціювання, інтегрування, варіаційне числення;
- Методи математичної статистики, перш за все кореляційно-регресивний аналіз, який найбільш поширений в практиці;
- Економетричні методи;
- Методи математичного програмування: оптимізація, лінійне, квадратичне і нелінійне програмування;
- Методи дослідження операцій: управління запасами, методи технічного зносу та заміни обладнання;
При використанні економіко-математичного моделювання відображення дійсності здійснюється за допомогою математичних моделей - формул:
а) Кратні моделі - моделі поділу;
б) мультиплікативної моделі - моделі множення;
в) Адитивна модель - модель складання або віднімання;
В аналітичній роботі використовуються також методи моделювання:
- Методи перетворення моделі дозволяють перейти від моделі кратного типу, наприклад, до адитивної моделі;
- Методи розширення факторної моделі використовуються при аналізі рентабельності;
- Методи скорочення факторної моделі;
Метод використання абсолютних, відносних і середніх величин застосовується при аналізі досить часто. Аналіз тих чи інших показників, економічних явищ, ситуацій, як правило, починається з розгляду абсолютних величин у натуральних чи вартісних вимірниках. Ці показники є основними у фінансовому обліку. В аналізі вони використовуються для обчислення середніх і відносних величин, які незамінні при аналізі динаміки явищ. За допомогою відносних показників будують тимчасові ряди, які характеризують зміну того чи іншого показника в часі (по відношенню до базисному показнику, прийнятому за 100%). Аналітичність відносних показників очевидна при вивченні структури економічного явища (частка в розглянутому показнику), при аналізі інтенсивності використання виробничих ресурсів (наприклад, продуктивність праці, фондовіддача, фондоозброєність і т.д.).
Особливість відносних показників, які часто виступають у вигляді коефіцієнтів, полягає в тому, що їх треба інтерпретувати, давати їм економічне пояснення. І відносні, і абсолютні кількісні показники самі по собі часто недостатньо інформативні і вимагають додатково використання методу порівняння.
Середні величини дозволяють узагальнити сукупність типових показників, порівняти досліджуваний ознака за різними сукупностями.
Обов'язковою умовою застосування методу порівняння виступає порівнянність показників за змістом і структурою (по колу оцінюваних показників, за цінами, за структурою випуску продукції та її реалізації) з метою виявлення рис подібності або відмінностей між ними.
В аналізі застосовуються такі типи порівнянь.
1) Порівняння фактично досягнутих результатів з даними минулих періодів - зіставлення господарських показників поточного періоду з аналогічними показниками попереднього періоду;
2) Співставлення фактичного рівня показників із плановими. Відхилення фактичних даних від планових є об'єктом подальшого аналізу;
3) Порівняння з затвердженими нормами витрат ресурсів дуже широко використовується в практиці;
4) Міжгосподарський порівняльний аналіз, процесі якого показники аналізованого підприємства зіставляються з показниками провідних підприємств;
5) Порівняння з середніми даними по галузі.
При використанні цього методу необхідно забезпечити порівнянність даних за цінами (перерахунок в ціни базисного періоду за допомогою індексів), з соціальних, природних та інших факторів.
Угруповання передбачає певну класифікацію явищ та процесів, причин та факторів, їх обумовлюють. Далі за допомогою економічного аналізу встановлюється причинний зв'язок, взаємозв'язок показників, виявляються фактори і проводиться факторний аналіз, при якому один з показників, отриманих в результаті угруповання, розглядається як чинник, що впливає на інший чинник, а другий - як результат впливу першого. Найважливіше питання при проведенні такого роду дослідження - вибір інтервалу угруповання. Існує два основних підходи (методу) до його вирішення.
Перший підхід передбачає розподіл сукупності даних на групи з рівними інтервалами значень.
Відповідно до другого підходу інтервали угруповання можна вибрати і нерівними (зростаючими або зменшуються).
Для оцінки кількісної ролі окремих факторів одним з основних методів є індексний метод, який являє собою відношення фактичного показника до базового і такий індекс називається простим. Як правило, у чисельнику та знаменнику розраховується сума творів факторів у базовому та звітному варіантах і індекс називається аналітичним. За допомогою індексів в аналізі фінансово-господарської діяльності вирішуються такі основні завдання:
- Оцінка зміни рівня явища (або відносної зміни показника);
- Виявлення ролі окремих факторів у зміні результативного ознаки;
- Оцінка впливу зміни структури сукупності на динаміку.
Метод ланцюгових підстановок також широко поширений у проведенні економічного аналізу підприємства. Сутність даного методу полягає в тому, що у вихідну базову формулу для визначення результуючого показника підставляється звітне значення першого досліджуваного фактора. Порівняння отриманого результату з базовим значенням результуючого показника і дозволяє оцінити вплив першого фактора. Далі в отриману при розрахунку формулу підставляється звітне значення наступного досліджуваного фактора; порівнюючи отриманий результат з попереднім визначається вплив другого чинника. Процедура повторюється до тих пір, поки у вихідну базову формулу не буде підставлено фактичне значення останнього з факторів, введених у модель. При використанні методу ланцюгових підстановок результати багато в чому залежать від послідовності підстановки чинників.
При використанні інтегрального методу розрахунки проводяться на основі базових значень показників, а помилка обчислень (нерозкладний залишок) розподіляється між факторами порівну.
Також можна виділити такі методи аналізу як горизонтальний і вертикальний. Горизонтальний аналіз (метод аналітичного порівняння) - один з основних методів виявлення та оцінки змін техніко-економічних показників у динаміці. Вертикальний (або структурний) аналіз - це подання звіту у вигляді відносних величин, що можливо, коли залежність між показниками та їх складовими елементами (приватними показниками) виражена підсумовуванням. Даний аналіз дозволяє бачити питома вага кожного приватного показника в складному підсумковому показнику.
Не менш важливе значення в організації аналізу має його методичне забезпечення. Під методикою необхідно розуміти спосіб найбільш раціонального виконання будь-якої роботи шляхом поєднання і використання різних методів. Від того, які методики аналізу використовуються на підприємстві, залежить його результативність.
1.3 Інформаційне забезпечення фінансового аналізу
Важливе місце в організації економічного аналізу на підприємстві займає його інформаційне забезпечення. При аналізі використовуються не тільки економічні дані, але й технічна, технологічна й інша інформація. Всі джерела даних для аналізу поділяються на нормативно-планові, облікові та Позаоблікове.
До нормативно-плановим джерел відносяться всі типи планів, які розробляються на підприємстві, а також нормативні матеріали, кошториси та ін
Джерела інформації облікового характеру - це всі дані, які містять документи бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку, а також всі види звітності, первинна облікова документація.
Позаоблікове джерела інформації - це документи, що регулюють господарську діяльність, а також дані, що характеризують зміну зовнішнього середовища функціонування підприємства. До них відносяться:
1) Офіційні документи, якими зобов'язано користуватися підприємство у своїй діяльності: закони держави, накази президента, постанови уряду, акти ревізій та перевірок, накази і розпорядження керівників і т.д.;
2) Господарсько - правові документи: договори, угоди, рішення судових органів;
3) Науково-технічна інформація;
4) Технічна і технологічна документація;
5) Дані про основних конкурентів, інформація про постачальників і покупців;
6) Дані про стан ринку матеріальних ресурсів (обсяги ринків, рівень і динаміка цін на окремі види ресурсів).
Таким чином, інформаційною базою для проведення фінансового аналізу служить вся інформаційна система підприємства, в яку входять:
1) Пакет статистичної звітності;
2) Пакет фінансової звітності;
3) Внутрішні документи підприємства;
4) Бухгалтерські регістри;
5) Первинні бухгалтерські документи;
6) Установчі документи;
7) Планова документація;
8) Пояснювальна записка до річного бухгалтерського звіту.
В даний час фінансова (бухгалтерська) звітність організації формується з урахуванням сучасних стандартів.
Дані статистичного обліку та звітності підприємства використовуються для поглибленого вивчення тенденцій основних показників та факторів, які формують їх рівень.
Фінансова звітність - це сукупність форм звітності, складених на основі даних фінансового обліку з метою надання користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства.
Фінансовий облік, у свою чергу, узагальнює дані виробничого обліку, які накопичуються і використовуються компанією для внутрішнього користування. Необхідність функціонального розподілу бухгалтерського обліку в нових умовах на фінансовий та управлінський облік визначається принциповими відмінностями завдань обліку в плановій та ринковій економіці.
У плановій економіці основними завданнями бухгалтерського обліку були збір і обробка інформації для державних органів управління, статистичних та податкових органів.
У ринковій економіці бухгалтерський облік виконує інші функції. Це викликано тим, що:
- Змінюється структура власності;
- Підприємство змушене шукати управлінські рішення, які забезпечують перемогу в конкурентній боротьбі та необхідні фінансові результати.
Таким чином, в умовах переходу до ринкової економіки бухгалтерський облік - це інструмент збору, обробки і передачі інформації про діяльність господарюючого суб'єкта для того, щоб зацікавлені сторони могли краще інвестувати наявне в їх розпорядженні кошти.
До складання бухгалтерської звітності за звітний рік в організаціях повинні бути організовані і проведені заходи щодо закриття (висновком) звітного фінансового року, які включають в себе:
- Обов'язкову підсумкову інвентаризацію майна і зобов'язань;
- Перевірку на відповідність чинному законодавству положень облікової політики організації і підготовку необхідних змін на наступний рік;
- Документальну перевірку правильності оформлення господарських операцій та відображення їх у бухгалтерському обліку;
- Закриття рахунків бухгалтерського обліку і проведення реформації бухгалтерського балансу;
- Оцінку статей бухгалтерської звітності та формування звітного показника по кожній з них.
До складу річної бухгалтерської звітності організацій (за винятком бюджетних установ) включаються такі звітні форми:
1) Бухгалтерський баланс (Форма № 1);
2) Звіт про прибутки і збитки (Форма № 2);
3) Звіт про зміни капіталу (Форма № 3);
4) Звіт про рух грошових коштів (Форма № 4);
5) Додаток до бухгалтерського балансу (Форма № 5);
6) Пояснювальна записка;
7) Спеціалізовані внутрішньогалузеві форми, встановлені чинним законодавством;
8) Аудиторський висновок, що підтверджує достовірність бухгалтерської звітності організації, якщо вона у відповідності з чинним законодавством підлягає обов'язковому аудиту.
Найбільший обсяг інформації, необхідної для аналізу, містить бухгалтерський баланс, актив якого характеризує майно організації, його склад і стан в грошовій формі. У Російській Федерації актив балансу будується в порядку зростання ліквідності засобів. Пасив балансу відображає склад і стан прав на майно, що виникає в процесі господарської діяльності підприємства. Форма бухгалтерського балансу повинна враховувати затверджену єдину кодування рядків. Дані за відповідними статтями балансу формуються виходячи з оборотів і залишків по аналітичних рахунках Головної книги на кінець звітного року. При цьому слід враховувати, що звітність організації включає також показники діяльності структурних підрозділів (в тому числі філій та представництв). Баланс дозволяє оцінити ефективність розміщення капіталу, його достатність для поточної господарської діяльності та розвитку, розмір і структуру позикових коштів та ефективність їх залучення.
У звіті про прибутки та збитки наводяться дані про доходи та витрати організації, її фінансові результати за звітний рік. Дані звіту подаються наростаючим підсумком з початку року виходячи з оборотів за відповідними рахунками обліку.
Звіт про зміни капіталу відображає дані про рух власного капіталу організації, включаючи його складові частини: статутний капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, а також створені в організації резерви.
Дані звіту про рух грошових коштів характеризують зміни у фінансовому становищі організації в розрізі поточної, інвестиційної та фінансової діяльності. Відомості про рух грошових коштів представляються у валюті Російської Федерації (в рублях) наростаючим підсумком з початку року за звітний рік і в порівнянні з попереднім. У разі наявності (руху) грошових коштів в іноземній валюті формується інформація про рух іноземної валюти за кожним її увазі стосовно до звіту про рух грошових коштів. Після цього дані кожного розрахунку, складеного в іноземній валюті, перераховуються за курсом Центрального банку РФ на дату складання бухгалтерської звітності. Отримані дані по окремих розрахунками підсумовуються при заповненні відповідних показників звіту.
У додатку до бухгалтерського балансу відображається рух амортизується майна (нематеріальних активів, основних засобів) і майна, призначеного для здачі в лізинг або надається за договором прокату, витрат на освоєння природних ресурсів, фінансових вкладень, дебіторської і кредиторської заборгованості, витрат по звичайних видах діяльності.
Своєчасний і повний аналіз даних первинних і зведених облікових регістрів і звітності забезпечує прийняття необхідних коригуючих заходів, спрямованих на досягнення кращих результатів господарювання.
Дані статистичного обліку та звітності підприємства використовуються для поглибленого вивчення тенденцій основних показників та факторів, які формують їх рівень. Вивчення даних макроекономічної статистики в цілому по галузі або народному господарству необхідно для оцінки зовнішніх умов функціонування підприємства та ступеня господарських і фінансових ризиків.
Оперативний облік і звітність сприяють більш оперативному в порівнянні зі статистикою або бухгалтерським обліком забезпеченню аналізу необхідними даними (наприклад, про виробництво і відвантаження продукції, про стан виробничих запасів) і тим самим створюють умови для підвищення ефективності аналітичних досліджень.

2 Діагностика фінансового стану ТОВ «Агентство розповсюдження друку« Експрес »по бухгалтерської звітності в 2004-2005 рр..
2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Агентство розповсюдження друку« Експрес »
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство розповсюдження друку« Експрес »зареєстровано 01.02.2003 року як юридична особа.
Засновником підприємства є дві фізичні особи, сукупна частка яких у статутному капіталі становить 100%. Статутний капітал визначає мінімальний розмір майна Товариства, що гарантує інтереси його кредиторів. Розмір статутного капіталу Товариства може бути змінений у порядку, передбаченому законодавством за рішенням загальних зборів учасників.
Товариство володіє правами юридичної особи з моменту його державної реєстрації в установленому порядку і в своїй діяльності керується Цивільним кодексом Російської Федерації, Федеральним законом Російської Федерації «Про товариства з обмеженою відповідальністю», чинним законодавством, цим Статутом, розробленими на їх основі внутрішніми нормативними актами.
Товариство володіє відокремленим майном на правах власності, має розрахунковий рахунок у банку, печатку та штамп з власним найменуванням, веде самостійний баланс. Товариство може від свого імені набувати і здійснювати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді. Товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном, але не відповідає за зобов'язаннями своїх учасників. У свою чергу, учасники товариства не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості внесених ними вкладів.
Повне найменування товариства російською мовою: товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство розповсюдження друку« Експрес ». Офіційне скорочене найменування товариства російською мовою: ТОВ «АРП» Експрес ».
Джерелом формування майна Товариства є:
- Грошові та матеріальні внески учасників Товариства;
- Доходи, отримані від реалізації продукції, робіт, послуг, а також інших видів господарської діяльності;
- Безоплатні або благодійні внески, пожертвування російських, іноземних фізичних і юридичних осіб;
- Інші джерела, не заборонені законодавством РФ.
Основними цілями створення Товариства є:
- Отримання прибутку в інтересах Товариства та учасників;
- Забезпечення стабільності Товариства;
- Створення нових робочих місць.
Основними видами діяльності є:
- Оптова та роздрібна торгівля друкованою продукцією, книгами, газетами, журналами;
- Здійснення поліграфічної, видавничої діяльності;
- Видання газет, журналів, книг;
- Надання послуг в галузі реклами;
- Проведення будівельних, ремонтних, оздоблювальних, дизайнерських робіт;
- Здійснення постачальницько - збутової діяльності;
- Ведення торгово - закупівельної діяльності;
- Здача в оренду приміщень, будівель і споруд і т.д.
Товариство має право від свого імені здійснювати як на території Російської Федерації, так і за кордоном будь-які, що не суперечать чинному законодавству угоди. Російська Федерація, суб'єкти Російської Федерації та муніципальні освіти не несуть відповідальності за зобов'язаннями товариства, так само як і суспільство не несе відповідальності за зобов'язаннями Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації і муніципальних утворень.
Товариство має право користуватися кредитом російських і зарубіжних банків і комерційним кредитом в іноземній валюті.
Спори товариства з його учасниками, а також вітчизняними, іноземними юридичними і фізичними особами розглядаються арбітражним судом, судом, третейським судом відповідно до законодавства РФ і договорами.
Органами управління Товариства є загальні збори учасників і генеральний директор.
Вищим органом Товариства є Загальні збори його учасників. Всі учасники Товариства мають право бути присутніми на загальних зборах учасників товариства, приймати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати при прийнятті рішень.
До виключної компетенції Загальних зборів учасників належить:
1) визначення основних напрямів діяльності Товариства, а також ухвалення рішення про участь в асоціаціях та інших комерційних організацій;
2) зміна статуту товариства, у тому числі зміна розміру статутного капіталу Товариства;
3) внесення змін до установчого договору;
4) затвердження річних звітів та річних бухгалтерських балансів;
5) прийняття рішення про розподіл чистого прибутку Товариства між учасниками товариства;
6) прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію товариства;
7) вирішення інших питань передбачених Федеральним законом «Про товариства з обмеженою відповідальністю».
ТОВ «АРП» Експрес »має право:
- Придбавати та орендувати основні та оборотні кошти;
- Здійснювати матеріально-технічне забезпечення;
- Здійснювати всі види комерційних угод;
- Планувати свою діяльність;
- Використовувати чистий прибуток;
- Визначати і використовувати фонд оплати праці;
- Визначати штатний розклад;
Структура підприємства представлена ​​різними підрозділами. Сюди входять: управлінський персонал в особі генерального директора, бухгалтерський відділ, відділ збуту, що включає оптову і роздрібну мережу, склад.
Генеральний директор підприємства на підставі протоколу зборів учасників про призначення на посаду генерального директора, діє від імені підприємства, представляє його інтереси, видає довіреності на право представництва від імені підприємства, а також:
- Видає накази про призначення, переведення чи звільнення працівників, їх заохочення або дисциплінарних стягнення;
- Призначає аудиторські перевірки;
- Має право створювати та ліквідовувати філії, представництва та інші структурні підрозділи;
- Приймає рішення про ліквідацію або реорганізацію підприємства;
Бухгалтерський відділ на чолі з головним бухгалтером займається веденням оперативного бухгалтерського обліку, організовує роботу з бухгалтерськими документами, здійснює роботу з банками і податковими установами, здійснює нарахування та видачу заробітної плати та інших грошових допомог.
Відділ збуту і просування представлений менеджерами за напрямками: менеджер роздрібних продажів, менеджер по роботі з регіональними клієнтами, менеджер оптових продажів. Менеджери повинні встановлювати необхідні ділові контакти з покупцями, повинні забезпечувати виконання умов, передбачених укладеними договорами та угодами. Забезпечують належне оформлення укладених договорів та угод. Також відділ збуту і просування займається пошуком нових каналів збуту продукції, а також надають допомогу в доставці товару.
Склад забезпечує своєчасну і безперебійну поставку продукції до покупців, веде складський облік переміщення товарів.
Основні економічні показники діяльності ТОВ «АРП» Експрес "представлені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 - Основні економічні показники діяльності ТОВ «АРП» Експрес », в тис. руб.
Показник
На 01.01.2004
На 01.01.2005
На 01.01.2006
Статутний капітал
10
10
10
Собівартість проданих товарів
12662
22273
32056
Виручка від продажу товарів, продукції, робіт, послуг (за мінусом ПДВ і аналогічних обов'язкових платежів)
14812
27299
37011
Чистий прибуток
6
2029
335
Середньорічна вартість оборотних активів
600
2924
2849
Дебіторська заборгованість на кінець періоду
446
1352
1954
Кредиторська заборгованість на кінець періоду
510
1234
2137
Необоротні активи
83
209
273
Заробітна плата
560
714
1077
Середньооблікова чисельність працюючих, чол.
28
41
56
Для ТОВ «АРП» Експрес »2003 рік був стартовим, тому основні економічні показники діяльності невеликі, але з нарощенням оборотів по основній діяльності значення показників збільшуються. Хоча слід звернути увагу на збільшення дебіторської заборгованості та значне зниження чистого прибутку. Збільшення кредиторської заборгованості може свідчити про те, що змінилися умови оплати за договорами постачальників. Збільшення числа співробітників свідчить про розширення підприємства, а зі збільшенням числа співробітників, збільшується і заробітна плата.
2.2 Аналіз динаміки і структури майна підприємства і джерел його формування
До майна зазвичай відносять будівлі, споруди, транспортні засоби, машини, обладнання, спеціальні пристосування, інструмент тривалого користування і т.д. Вартість майна протягом звітного періоду збільшується або зменшується на суму знову придбаних або вибулих основних засобів, а також на суму капітальних витрат.
Оцінка вартості майна організації включає вивчення структури майна, її зміни і передбачає виявлення джерел формування майна організації. Аналіз структури майна організації здійснюється на основі інформації, що міститься в активі балансу організації.
У процесі аналізу визначається питома вага статей балансу організації в загальній сумі майна організації (валюті балансу).
Бухгалтерська звітність дозволяє досить докладно проаналізувати наявність, стан і зміна найважливішого елемента виробничого потенціалу організації - його основних засобів.
Основною метою аналізу структури майна підприємства є встановлення її раціональності чи нераціональності з точки зору нормативів фінансової стійкості та платоспроможності. За підсумками розрахунків можна визначити основні причини незадовільного фінансового стану підприємства, пов'язані з недоліками в його фінансово-господарської діяльності управлінської роботи персоналу.
Аналіз структури джерел формування майна підприємства проводиться для виявлення причин неудовлітворітельного фінансового стану або низького його рівня, а також з метою встановлення залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. При цьому визначається дефіцит (або достатність) власних джерел фінансування майна і необхідність залучення довгострокових і короткострокових кредитів і позик.
Аналіз структури майна підприємства представлений в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 - Структура активу балансу, аналіз участі основних розділів активу в основній діяльності ТОВ «Агентство розповсюдження друку« Експрес »і в отриманні прибутку
Найменування статті активу балансу
Показник структури майна підприємства
На 01.01.2004 р.
На 01.01.2005 р.
На 01.01.2006 р.
Зміна в період з 01.01.2004 по 01.01.2005
Зміна в період з 01.01.2005 по 01.01.2006
Тис. руб.
Питомої
ний вага,
%
Тис. руб.
Питомої
ний вага,
%
Тис. руб.
Питомої
ний вага,
%
Тис. руб.
Питомої
ний вага,
%
Тис. руб.
Питомої
ний вага,
%
Підсумок валюти балансу.
У тому числі:
1168
100
4569
100
5179
100
+3401
-
+610
-
1. Необоротні активи, всього
83
7,1
209
4,6
232
4,5
+ 126
- 2,5
+ 23
- 0,1
З них:
1.2. Основні засоби, всього
83
7,1
209
4,6
232
4,5
+126
- 2,5
+ 23
- 0,1
2. Оборотні активи, всього
1085
92,9
4360
95,4
4906
94,7
+3275
+ 2,5
+600
- 0,7
З них:
2.1. Запаси, всього
600
51,4
2924
64
2849
55,0
+2324
+ 12,6
- 75
- 9
У тому числі:
Готова продукція і товари відвантажені
Витрати майбутніх періодів
Інші запаси і витрати
583
17
49,9
1,5
2911
-
13
63,7
-
0,3
2782
-
67
53,7
-
1,3
+ 2328
- 17
+ 13
+ 13,8
- 1,5
+ 0,3
- 129
-
+54
- 10
-
+ 1,0
2.2. Кошти в розрахунках, всього
446
38,2
1352
29,6
1954
37,7
+ 906
- 8,6
+602
+ 8,1
У тому числі:
2.2.2. Короткострокова дебіторська заборгованість, всього
У тому числі:
Покупці і замовники
446
440
38,2
37,7
1352
877
29,6
19,2
1954
1435
37,7
27,7
+ 906
+ 447
- 8,6
- 18,5
+602
+558
+ 8,1
+ 8,5
2.3. Податок на додану вартість по придбаних цінностей
35
3,0
57
1,2
85
1,6
+ 2,2
- 1,8
+ 28
+ 0,4
2.4. Грошові кошти та еквіваленти, усього
4
0,3
27
0,6
18
0,3
+ 23
+ 0,3
- 9
- 0,3

Розглянемо зміни структури активу балансу більш докладно згідно з даними таблиці 2.2. Так як основною діяльністю ТОВ «Агентство розповсюдження друку« Експрес »є торгівля і посередницька діяльність, отже дане підприємство відноситься до некапіталомістких підприємствам. Як правило, такі підприємства мають низьку частку необоротних активів (до 20%) і більш високу частку поточних активів (до 80%). У нашому випадку необоротні активи в загальній структурі активу балансу займають не більше 10%, а оборотні активи - понад 90% і зміни їх незначні, що припустимо і є нормою.
На 01.01.2005 р. необоротні активи збільшилися на 126 тис. руб., Проте їх частка в загальній структурі навпаки, зменшилася на 2,5%. Така ж ситуація спостерігається і на період 01.01.2006 р., де збільшення необоротних активів склало 23 тис. руб., Але частка їх знизилася на 0,1%. Такі зміни можливі в результаті перерозподілу майна за іншими статтями активу балансу.
Зміна структури активів на користь збільшення частки оборотних коштів на 01.01.2005 р. свідчить про формування більш мобільної структури активів, що сприяє прискоренню їхньої оборотності і посилення платоспроможності підприємства.
Питома вага грошових коштів у структурі активів змінюється незначно - в межах від +0,3% до -0,3%, що побічно свідчить про достатньо високий рівень організації кредитно-розрахункових відносин, незважаючи на зміни щодо дебіторської заборгованості, які на 01.01.2006 збільшилися на 8,1%.
Наявність високої частки дебіторської заборгованості в складі оборотних коштів свідчить про те, що у дебіторській заборгованості є прострочені, а може бути і безнадійні борги. Зростання дебіторської заборгованості в динаміці свідчить про її накопиченні і відволікання коштів з обороту підприємства, що в свою чергу призводить до недоотримання доходів і втрати платоспроможності підприємства.
За період з 01.01.2004 р. по 01.01.2005 р. підприємство нарощує виробничий потенціал і за рахунок вкладень у запаси намагається захистити грошові активи від знецінення в період інфляції. Про це свідчать зміни частки запасів на 12,6% і загальної частки оборотних активів на 2,5%. Але на 01.01.2006 р. по даній статті відбуваються значні зміни - частка запасів зменшується. Найбільшу питому вагу і його зміни з цього розділу становлять товари відвантажені, які на 01.01.2005 збільшилися на 13,8%, а на 01.01.2006 зменшилися на 9%, і в деякій вплинули на значні зміни в частині дебіторської заборгованості запасів підприємства.
Відомості, які наводяться в пасиві балансу, дозволяють визначити, які зміни відбулися в структурі власного і позикового капіталу, скільки залучено у оборот підприємства довгострокових і короткострокових позикових коштів, тобто пасив показує, звідки взялися кошти, кому зобов'язане за них підприємство.
Фінансовий стан підприємства багато в чому залежить від того, які кошти воно має в своєму розпорядженні і куди вони вкладені. Необхідність у власному капіталі обумовлена ​​вимогами самофінансування підприємств. Він є основою самостійності і незалежності підприємств. Однак потрібно враховувати, що фінансування діяльності підприємства тільки за рахунок власних коштів не завжди вигідно для нього, особливо в тих випадках, якщо виробництво носить сезонний характер. Тоді в окремі періоди будуть накопичуватися великі кошти на рахунках в банку, а в інші періоди їх буде бракувати.
Пасив балансу відображає склад і стан прав на майно, що виникає в процесі господарської діяльності підприємства. Структура пасиву балансу, так само як і активу, аналізується за допомогою відносних величин, якими є питомі ваги окремих статей джерел формування майна в їх загальній вартості (таблиця 2.3).
Таблиця 2.3 - Структура пасиву балансу, участь основних розділів пасиву в поповненні активної частини балансу ТОВ «Агентство розповсюдження друку« Експрес »
Найменування статті пасиву балансу
Показник структури пасиву балансу
На 01.01.2004 р
На 01.01.2005 р
На 01.01.2006 р
Зміна в період з 01.01.2004 по 01.01.2005
Зміна в період з 01.01.2005 по 01.01.2006
Тис.
руб.
Питомої
ний вага,
%
Тис.
Руб.
Питомої
ний вага,
%
Тис.
руб.
Питомої
ний вага,
%
Тис.
руб.
Питомої
ний вага,
%
Тис.
руб.
Питомої
ний вага,
%
Всього джерел.
У тому числі:
1168
100
4569
100
5179
100
+3401
+610
1. Капітал і резерви, усього
16
1,4
2039
44,6
2374
45,8
+2023
+43,2
+335
+1,2
З них:
1.1. Статутний капітал
10
0,9
10
0,2
10
0,2
-
- 0,7
-
-
1.2. Нерозподілений прибуток
6
0,5
2029
44,4
2364
45,6
+2023
+43,9
+335
+ 1,2
2. Довгострокові зобов'язання
3. Короткострокові зобов'язання, всього
1152
98,6
2530
55,4
2805
54,2
+1378
- 43,2
+275
-1,2
З них:
3.1. Позики і кредити
642
55,0
1296
28,4
668
12,9
+654
- 26,6
- 628
- 15,5
3.2. Кредиторська заборгованість, всього
510
43,7
1234
27,0
2137
41,3
+724
-16,7
+903
+14,3
З них:
3.2.1. Постачальники і підрядчики
407
34,8
762
16,7
1749
33,8
+355
- 18,1
+987
+17,1
3.2.2. Заборгованість перед персоналом організації
52
4,5
55
1,2
91
1,8
+3,0
- 3,3
+36
+0,6
3.2.3. Заборгованість перед державними фондами
-
-
4
0,1
18
0,3
+4,0
+0,1
+14
+0,2
3.2.4. Заборгованість з податків і зборів
51
4,4
66
1,4
95
1,8
+15,0
- 3,0
+29
+0,4
3.2.5. Інші кредитори
-
-
347
7,6
184
3,6
+347
+7,6
- 163
- 4,0
Виходячи з даних аналітичної таблиці 2.3 зробимо висновок. Позитивно можна оцінити частку власного капіталу в складі джерел формування майна і зростання її в динаміці. На 01.01.04 частка власного капіталу була дуже мала (1,4%), але до 01.01.2005 вона значно збільшилася (на 43,2%) і склала вже 44,6%, а до 01.01.2006 збільшилася до 45,8 %. Структура власного капіталу є раціональною, оскільки найбільшу питому вагу в складі власних джерел займає одна зі статей, що характеризують розподіл чистого прибутку підприємства, тобто ефективність його роботи - це стаття «Нерозподілений прибуток», яка на 01.01.05 була 44,4%, а до 01.01.06 збільшилася до 45,6%. А це означає, що підприємство є заможним і набуло надійність з точки зору фінансової стійкості.
Дані за статтею «Довгострокові зобов'язання» відсутні, з цього можна зробити висновок, що підприємство обходиться своїми ресурсами і не потребує додаткових довгострокових кредитах і позиках, хоча наявність даних з цієї статті вітається.
Частка короткострокових зобов'язань займає значну частину в структурі пасиву балансу. На 01.01.04 вона склала 98,6%, до 01.01.05 значно зменшилася (до 55,4%), а до 01.01.06 знову збільшилася і склала 54,2%. З точки зору фінансової стійкості і незалежності підприємства частка короткострокових зобов'язань не повинна перевищувати 40%. У нашому випадку, вона перевищує норму більш, ніж на 10%, що може бути однією з причин фінансової нестійкості та посилення фінансових ризиків підприємства. Також, висока частка короткострокових зобов'язань свідчить про активний перерозподіл доходів від кредиторів до підприємства-боржника.
Щоб встановити, чи може підприємство розплатитися за своїми зобов'язаннями, необхідно розрахувати величину власного оборотного капіталу підприємства за формулою:
, (2.1)
де ТА - оборотні активи підприємства, руб.;
ТО - короткострокові зобов'язання підприємства (поточні зобов'язання), руб.
На 01.01.2004 р. величина власного оборотного капіталу склала мінус 67 тис. руб., На 01.01.2005 р. ця ж величина збільшилася на 1830 тис. крб., А до 01.01.2006 склала 2101 тис. руб.
Негативна величина, яка спостерігається на 01.01.2004 свідчить про те, що у підприємства немає оборотного капіталу і воно не здатне погасити свої короткострокові зобов'язання, що викликає потребу в додаткових позиках і підсилює залежність від зовнішнього фінансування. На 01.01.2005 і 01.01.2006 величина власного оборотного капіталу позитивна і спостерігається її невелике зростання. Це говорить про те, що підприємство здатне погасити свої поточні зобов'язання і в нього ще залишаться кошти для здійснення поточної діяльності.

2.3 Аналіз стратегії фінансування майна підприємства
Відповідно до обраної стратегії фінансування майна підприємства можна виділити п'ять основних підходів:
1. Помірна стратегія фінансування;
2. Ризикована стратегія фінансування;
3. Ідеальна стратегія фінансування;
4. Агресивна стратегія фінансування (стратегія розвитку);
5. Нормативна стратегія фінансування.
При здійсненні аналізу обраної стратегії фінансування майна підприємства необхідно мати уявлення про кожну з них для того, щоб мати можливість порівняти свою фактичну модель з перерахованими вище і дати їй оцінку.
Розглянемо схеми та особливості кожної з п'яти моделей. Для цього введемо такі позначення:
ВА - необоротні активи;
ТА - поточні (оборотні) активи (СЧ + ВЧ);
СЧ - системна (нормативна) частина оборотних активів;
ВЧ - варьирующая (ненормована) частина оборотних активів;
СК - власний капітал;
ДКЗ - довгострокові кредити та позики;
ДП - довгострокові пасиви (СК + ДКЗ);
КО - короткострокові зобов'язання;
СОК - власний оборотний капітал (ТА-КО) або (СК-ВА).
1. Помірна стратегія фінансування майна передбачає формування необоротних активів за рахунок власного капіталу і довгострокових кредитів і позик, тобто за рахунок довгострокових пасивів. Ці джерела спрямовуються на придбання позаоборотних активів і повинні забезпечувати їх 100% покриття. При цьому загальна величина оборотних коштів формується за рахунок короткострокових зобов'язань, основну частку в яких займають короткострокові кредити і позики при достатньо низькій їх вартості (оптимальною ціною). Дебіторська заборгованість при цьому повинна покриватися кредиторською заборгованістю при питомій вазі обох в структурі валюти балансу не більше 15%.
Графічно така модель управління оборотними активами може бути представлена ​​у вигляді матриці, показаної на малюнку 2.1.
Основною характеристикою даної моделі є рівність поточних активів і короткострокових зобов'язань, необоротних активів і довгострокових пасивів, а також відсутність власного оборотного капіталу (СОК = 0), що свідчить про нестійкість фінансового стану підприємства.
Актив Пасив
ВА
ДП
ТА
КВ
Рисунок 2.1 - Схема помірної стратегії фірми
Крім того, з позиції платоспроможності така стратегія найбільш ризикована, оскільки при несприятливих умовах (якщо кредитори зажадають термінової оплати боргів) підприємство буде змушене продати частину основних засобів для покриття поточної кредиторської заборгованості, а це, у свою чергу, призведе до різкого зменшення обсягів виробництва, а отже, до зниження фінансових результатів реалізації продукції (прибутку, рентабельності роботи). Таким чином, вибір даної моделі фінансування призводить до низької фінансової стійкості і зниження платоспроможності підприємства.
2. Ризикована стратегія фінансування передбачає формування частини необоротних активів за рахунок власного капіталу, довгострокових кредитів і позик і частково за рахунок короткострокового кредиту (позики), тобто довгострокових пасивів недостатньо для 100% покриття необоротних активів. При цьому оборотні активи формуються за рахунок залишилася величини короткострокового кредиту (позики), а більшою мірою і кредиторської заборгованості.
Таки чином, очевидно, що при формуванні оборотних коштів на підприємстві, яке використовує таку модель, виникає дефіцит джерел для формування поточних активів і дефіцит джерел покриття необоротних активів. У свою чергу накопичується прострочена кредиторська заборгованість, збільшуючи виникнення штрафних санкцій та накопичення сум по них.
Основними характеристиками даної моделі є наступні:
- Відсутність власного оборотного капіталу, причому його величина є негативною, а не нульовий. Це свідчить від тому, що всі оборотні активи формуються на позиковій основі. Крім того, значна частина короткострокових кредитів і позик йде на покриття необоротних активів, що призводить до різкого зниження рентабельності роботи підприємства, його фінансової стійкості. Тому що зі зниженням рентабельності джерел поповнення власного капіталу стає все менше і менше, а в більш серйозному випадку виникають збитки і тоді власний капітал не поповнюється взагалі.
- Внеобороние активи завжди більше довгострокових пасивів, а поточні активи завжди менше короткострокових зобов'язань;
- Виникає додаткова потреба в залученні короткострокових зобов'язань, а тому що банківська система відразу реагує на такі зміни у фінансовому стані підприємства, то доступ до кредитних ресурсів для підприємства стає обмеженим або неможливим зовсім. Тим самим підприємство змушене накопичувати борги перед кредиторами, що веде до зростання простроченої кредиторської заборгованості.
- По всіх перерахованих вище причин на підприємстві виникає не тільки дефіцит джерел формування оборотних коштів, але й дефіцит самих оборотних активів, що призводить до вимушеного скорочення виробничої потужності, а отже, і реалізації продукції, прибутку та рентабельності.
Підприємства, що використовують таку політику фінансування, знаходяться на межі банкрутства і не є платоспроможними.
Таким чином, обидві вищеперелічені моделі небажані до застосування на підприємствах, тому що вони не дають можливості сформувати нормальне фінансової стан підприємства, успішно працювати і конкурувати на економічному ринку. Тому для того, щоб забезпечити стійкий фінансовий стан і нормальну платоспроможність підприємства, рекомендується використовувати для фінансування його діяльності одну з наступних двох моделей.
3. Ідеальна стратегія фінансування майна. При застосуванні такої стратегії, як правило, знижуються ризики загальної неплатоспроможності, але не забезпечується висока рентабельність. Проте існує можливість підтримувати економічну рентабельність на середньому необхідному рівні.
При використанні даної стратегії довгострокові пасиви покривають повністю всі необоротні активи і більше половини поточних активів, що дає можливість підприємству купувати необхідні виробничі запаси за рахунок власного капіталу і довгострокового кредиту, і лише невелика частина поточних активів покривається короткостроковими зобов'язаннями. Графічно таку модель можна представити у вигляді матриці (рисунок 2.3).
Дана модель має наступні основні характеристики:
- Наявність достатньої величини власного капіталу дає можливість покривати всі необоротні активи, а також придбавати за рахунок власних джерел значну частину оборотних коштів, достатніх для забезпечення своєї виробничо-фінансової діяльності;
- Частка короткострокових зобов'язань невелика, тому що є можливість фінансування за допомогою інших джерел, зокрема довгострокових активів і власного капіталу;
- Достатня прибуток і рентабельність роботи дає можливість постійно поповнювати власний капітал за рахунок ефективності виробничо-фінансової діяльності і тим самим забезпечувати необхідний рівень фінансового стану на підприємстві;
- Довгострокові пасиви завжди більше необоротних активів і дорівнюють сумі необоротних активів та системної (нормативної) частини оборотних активів.
Актив Пасив
ВА
ДП
ТА
СЧ
СОК
ВЧ
КВ
СК ВА
Малюнок 2.3 - Схема ідеальної стратегії фірми
4. Агресивна стратегія фінансування майна (стратегія розвитку) є найбільш раціональною, оскільки дозволяє на високому рівні забезпечити виробничо-фінансові потреби підприємства і накопичувати капітал для здійснення реальних і портфельних інвестицій, впроваджувати нове прогресивне устаткування і технології і забезпечувати утримання соціальної сфери за рахунок накопичених власних джерел.
При застосуванні такої стратегії необоротні активи, системна частина поточних активів і половина варьирующей частини поточних активів покриваються довгостроковими пасивами. Звідси необоротні активи будуть завжди менше довгострокових пасивів і величини власного капіталу. Власний оборотний капітал за величиною дорівнює сумі системної частини поточних активів та половини їх варьирующей частини, що забезпечує високий рівень платоспроможності і фінансової стійкості. При цьому оборотність поточних активів і рентабельність роботи підприємства регулюються на їх оптимальному рівні.
Графічно дану модель можна представити у вигляді матриці (рисунок 2.4).
Актив Пасив
ВА
ДП
ТА
СЧ
СОК
ВЧ
КВ
КВ ВЧ
Рисунок 2.4 - Схема агресивної стратегії фінансування майна
5. Використовуючи російські прийоми і стандарти, які розроблені відповідно до законодавства про банкрутство підприємств і організацій у Росії, можна побудувати модель розміщення капіталу підприємства в його активах, рекомендовану до застосування на підприємствах нашої країни. Така модель покликана забезпечити мінімальний рівень платоспроможності та фінансової стійкості підприємств. Така модель називається нормативною стратегією фінансування майна підприємства (рисунок 2.5).
А П
ВА
ДП
ТА
СОК
КВ
Рисунок 2.5 - Схема нормативної стратегії фінансування майна фірми

Як видно, основними характеристиками нормативної моделі управління поточними активами є:
- Наявність власного оборотного капіталу, що забезпечує мінімально можливий рівень фінансової стійкості підприємства та рівного не менше 0,1 величини поточних активів;
- Поточні активи перевищують короткострокові зобов'язання;
- Необоротні активи менше довгострокових пасивів, а довгострокові пасиви в свою чергу дорівнюють сумі необоротних активів 1 / 10 поточних активів;
- Щоб підприємство мало нормальне фінансове становище, необхідно досягти мінімального рівня коефіцієнта забезпеченості поточних активів, рівного 0,5, тобто оборотних коштів має бути в 2 рази більше короткострокових зобов'язань;
- Для того, щоб досягти мінімального рівня коефіцієнта забезпеченості, рівного 0,5 за наявної величиною поточних активів, необхідно нарощувати власний капітал, що досягається за рахунок зростання прибутку і рентабельності роботи або залучення додаткових довгострокових кредитів і позик;
- Збільшення короткострокових зобов'язань можливо лише за рахунок залучення короткострокових кредитів банків або позик. Зростання короткострокових зобов'язань за рахунок зростання кредиторської заборгованості свідчить про накопичення боргів перед постачальниками та підрядниками, бюджетом та позабюджетними фондами та іншими кредиторами, що веде до штрафних санкцій і до подальшого зростання боргів.
Використання такої моделі характеризується високим рівнем фінансової стійкості і платоспроможності підприємства. Однак у зв'язку з тим, що частка поточних активів досить велика, може спостерігатися деяке зниження оборотності поточних активів і, як наслідок, певне зниження прибутку і рентабельності в порівнянні з іншими моделями.
Розглянувши п'ять стратегій фінансування майна можна зробити висновок, що ТОВ «Агентство розповсюдження друку« Експрес »дотримується стратегії розвитку поєднуючи її з нормативною стратегією фінансування майна.
По-перше, використовувана стратегія розвитку підтверджується тим, що підприємство знаходиться на ринку менше 5 років і отже має всі підстави для активного розвитку, що підтверджує зміну розрахункових показників по підприємству в бік встановлених характеристик і нерівностей: за умовами стратегії розвитку СОК має дорівнювати сумі нормативної частини оборотних активів (СЧ) і ½ ненормованої частини оборотних активів (ВЧ), в нашому випадку це рівність не виконується, але підприємство прагнути до цього, тому що даний показник на 01.01.2006 значно збільшився. Той же висновок можна зробити і за показником - «Довгострокові пасиви», який теж не відповідає одній з умов даної стратегії, але прагнути наблизитися до встановленої характеристиці.
Поєднання стратегії розвитку з нормативної стратегією також підтверджується збігом розрахункових показників з необхідними характеристиками і нормами цієї стратегії. Характеристики даної стратегії вимагають, щоб мінімальне значення коефіцієнта поточної платоспроможності було одно 1,1. а мінімальний рівень коефіцієнта забезпеченості поточних активів не повинен перевищувати 0,5. У нашому випадку, коефіцієнт поточної платоспроможності на 01.01.2005 дорівнює 1,72, а на 01.01.2006 - 1,75, а рівень коефіцієнта забезпеченості поточних активів склав 0, 42 на 01.01.2005 р. і 0,43 на 01.01.2006 р.
У цілому, можна зробити висновок, що ТОВ «Агентство розповсюдження друку« Експрес »дотримується поєднання найбільш оптимальних моделей стратегій фінансування майна, і отже воно прагнути до фінансової стійкості і платоспроможності та може забезпечити свої виробничо-фінансові потреби самостійно, а також має можливість накопичення капіталу для здійснення інвестиційної діяльності або впровадження нового устаткування і технологій. Але на деякі аспекти слід звернути увагу і вжити відповідних заходів. Так, з даних бачимо, що відбувається щорічне збільшення короткострокових зобов'язань, що свідчить про накопичення боргів перед постачальниками та підрядниками, бюджетом та позабюджетними фондами та іншими кредиторами, що може негативно відбитися на діяльності підприємства. А збільшення поточних активів може призвести до зниження їхньої оборотності, що може викликати зниження прибутку і рентабельності роботи підприємства.
2.4 Аналіз ліквідності і фінансової стійкості організації
Під ліквідністю організації розуміється її здатність покривати свої зобов'язання активами, термін перетворення яких у грошову форму відповідає терміну погашення зобов'язань. Ліквідність передбачає постійне співвідношення між її активами та зобов'язаннями одночасно за загальною сумою, термінами перетворення на гроші (активи) та строками погашення (зобов'язання).
Фінансова стійкість - це певний стан рахунків організації, що гарантує її постійну платоспроможність. Важливим показником, який характеризує фінансовий стан підприємства і його стійкість, є забезпеченість матеріальних оборотних засобів власними джерелами фінансування. Тобто, для забезпечення фінансової стійкості необхідно, щоб після покриття необоротних активів постійним капіталом власних джерел і довгострокових зобов'язань повинно бути досить для покриття запасів, а грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень і активних розрахунків має бути достатньо для покриття короткострокової заборгованості організації. Для забезпечення фінансової стійкості підприємство повинно володіти гнучкою структурою капіталу, уміти організувати його рух таким чином, щоб забезпечити платоспроможність і створити умови для самофінансування. Фінансовий стан підприємства, його стійкість і стабільність залежать від результатів його виробничої, комерційної та фінансової діяльності.
Аналіз ліквідності організації являє собою аналіз ліквідності балансу і полягає в порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступенем ліквідності і розташованих у порядку убування з зобов'язаннями по пасиву, об'єднаними за строками їх погашення у порядку зростання термінів.
Розглянемо статті активу балансу для угруповання.
1) Найбільш ліквідні активи (А1):
- Суми по всіх статтях грошових коштів, які можуть бути використані для проведення розрахунків негайно;
- Короткострокові фінансові вкладення.
2) швидко реалізованих активи (А2) - активи, для обертання яких у наявні кошти потрібен певний час. До таких активів відносяться:
- Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати);
- Інші дебіторські активи.
3) Повільно-реалізовані активи (А3):
- Запаси, за винятком витрат майбутніх періодів;
- Податок на додану вартість по придбаних цінностей;
- Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати).
3) важкореалізовані активи (А4) - це все необоротні активи.
Зобов'язання організації (статті пасиву балансу) також групуються в чотири групи і розташовуються за ступенем терміновості їх оплати:
1) Найбільш термінові зобов'язання (П1):
- Кредиторська заборгованість;
- Заборгованість учасникам (засновникам) по виплаті доходів;
- Інші короткострокові зобов'язання;
- Позички, не погашені в строк.
2) Короткострокові пасиви (П2):
- Короткострокові позики та кредити;
- Інші позики, що підлягають погашенню протягом 12 місяців після звітної дати.
3) Довгострокові пасиви (П3) - це довгострокові кредити і позики.
4) Постійні пасиви (П4):
- Капітал і резерви;
- Доходи майбутніх періодів;
- Резерви майбутніх витрат.
Вивчення співвідношень цих груп активів і пасивів дозволить встановити тенденції зміни в структурі балансу і його ліквідності.
Баланс вважається ліквідним за умови наступних співвідношень груп активів і зобов'язань:
1) А1 П1
2) А2 П2
3) А3 П3
4) А4 П4
Виконання перших трьох нерівностей у цій системі неминуче тягне виконання і четвертого нерівності, тому практично істотним є зіставлення підсумків перших трьох груп по активу і пасиву. Четверте нерівність носить балансуючий характер і в той же час має глибокий економічний сенс: його виконання свідчить про дотримання мінімального умови фінансової стійкості - наявність у підприємства власних оборотних коштів.
Згідно з даними таблиці 2.4 за даний період часу баланс не можна вважати абсолютно ліквідним, тому що не виконується одне з нерівностей активів і пасивів.
Нерівність А1 П1 показує поточну ліквідність. У даній ситуації це нерівність не виконується. Отже, це означає, що підприємство не має достатніх грошовими коштами, щоб покрити термінові зобов'язання, тобто кредиторську заборгованість і кредити банку, тобто неплатежеспособно.
Дане підприємство має швидко реалізованих активи в достатньому обсязі, що підтверджується дотриманням нерівності А2 П2. Це говорить про те, що забезпечується своєчасна відвантаження товарів.
Порівняння повільно реалізованих активів з довгостроковими зобов'язаннями показує перспективну ліквідність. Так як нерівність А3 П3 дотримується протягом всього аналізованого періоду, то можна зробити висновок про те, що підприємство зможе перетворити незавершене виробництво в готову продукцію і реалізувати його, але витративши набагато більше часу.
Відповідність даних нерівності А4 П4 говорить про те, що всі витрати підприємство зможе покрити за рахунок власних коштів.
Поряд з абсолютними показниками для оцінки ліквідності підприємства розраховують фінансові коефіцієнти ліквідності. Розрахунок даних коефіцієнтів проводиться шляхом поетапного зіставлення окремих груп активів з короткостроковими пасивами на основі даних бухгалтерського балансу.
Дані показники становлять інтерес не тільки для керівництва підприємства, але і для зовнішніх суб'єктів аналізу: коефіцієнт абсолютної ліквідності становить інтерес для постачальників, коефіцієнт швидкої ліквідності - для банків, коефіцієнт поточної ліквідності - для інвесторів.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) показує, яка частина поточної заборгованості може бути погашена найближчим до моменту складання балансу час і визначається за формулою 2.2.
, (2.2)
де ДВ - грошові кошти, руб.;
КФВ - короткострокові фінансові вкладення (цінні папери), грн.;
КЗ - кредиторська заборгованість, руб.;
ЗС - короткострокові позикові кошти, руб.
Коефіцієнт критичної ліквідності (ккл) відображає прогнозовані платіжні здатності організації за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами і розраховується як відношення величини грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень до суми короткострокових зобов'язань організації.
Коефіцієнт поточної ліквідності (КТЛ) показує ступінь, в якій оборотні активи покривають оборотні пасиви і розраховується за формулою 2.3.
, (2.3)
де ОА - оборотні активи, руб.;
РБП - витрати майбутніх періодів, руб.;
КО - короткострокові зобов'язання, руб.;
ДБП - доходи майбутніх періодів, руб.;
РПР - резерв майбутніх витрат, руб.

Таблиця 2.5 - Аналіз коефіцієнтів ліквідності
Коефіцієнти
ліквідності
На
01.01.04
На
01.01.05
На
01.01.06
Зміна в період з 01.01.2004 по 01.01.2005
Зміна в період з 01.01.2004 по 01.01.2005
Кал
0,003
0,01
0,006
+0,007
-0,004
Ккл
0,39
0,55
0,7
+0,16
+0,15
КТЛ
0,93
1,72
1,75
+0,79
+0,03
З таблиці 2.5 бачимо, що коефіцієнт абсолютної ліквідності дуже низький і зміни незначні. Це свідчить про те, що підприємство може знаходитись в несприятливому положенні і не має можливості розрахуватися за своїми боргами. Проте за цією коефіцієнту не існує нормативу, тому ймовірно і те, що при такій величині коефіцієнта абсолютної ліквідності підприємство може залишатися платоспроможним, синхронізуючи приплив і відтік грошових коштів за обсягом і термінами.
Нормальне значення коефіцієнта критичної ліквідності повинно знаходитися в межах від 0,7 до 1. У нашому випадку коефіцієнт критичної ліквідності сягнув нормативного значення на період 01.01.06 р., а в попередні періоди значення даного коефіцієнта стрімко, приблизно в рівних частках (у середньому на 0,15) наближалося до норми. Це говорить про те, що платіжні здатності організації вирівнюються.
Нормальним значенням коефіцієнта поточної ліквідності вважається значення більше 1. Значення коефіцієнта поточної ліквідності перевищують одиницю, і отже вважаються нормальними. Перевищення оборотних активів над короткостроковими фінансовими зобов'язаннями забезпечує резервний запас для компенсації збитків, які може понести підприємство при розміщенні й ліквідації всіх оборотних активів, крім готівки. Чим більше величина цього запасу, тим більше впевненість кредиторів, що борги будуть погашені. На прикладі розглянутого підприємства в період на 01.01.05 значення даного коефіцієнта збільшилося на 0,79 і склало 1,72, а на 01.01.06 - на 0,03 і склала 1,75, тобто намітилася тенденція до підвищення його рівня.
Для вивчення забезпеченості запасів товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) джерелами фінансування розраховуються чотири основних абсолютних показника:
1. Власний оборотний капітал СОК обчислюють за формулою:
, (2.4)
де СК - власний капітал, руб.;
СПС - кошти, прирівняні до власних, руб.;
ВА - необоротні активи, руб.
2. Довгостроковий оборотний капітал ДОК можна обчислити за формулою:
, (2.5)
де СК - власний капітал, руб.;
ДКЗ - довгострокові позики і кредити, руб.;
ВА - необоротні активи, руб.
3. Оборотний капітал ОК розраховують за формулою:
, (2.6)
де СК - власний капітал, руб.;
ДКЗ - довгострокові позики і кредити, руб.;
ККЗ - короткострокові кредити і позики, руб.;
ВА - необоротні активи, руб.
Обчислення цих трьох показників дозволяє класифікувати фінансові ситуації за ступенем їхньої стійкості. Можливо виділення 4-х типів фінансової ситуації:
- Абсолютна стійкість, де за всіма трьома показниками повинен спостерігатися надлишок;
- Нормальна стійкість, при якій власний оборотний капітал може перебувати в нестачі, а довгостроковий оборотний капітал і оборотний капітал - в надлишку;
- Нестійке фінансове становище, яке характеризується недоліком у власному оборотному капіталі і довгостроковому оборотному капіталі і надлишком в оборотному капіталі;
- Кризовий фінансовий стан визначається при недоліку всіх трьох показників;
Показники на 01.01.2005 р. і 01.01.2006 р. для оцінки фінансової стійкості ТОВ «Агентство розповсюдження друку« Експрес »за авторською методикою представлені в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6 - Аналіз забезпеченості запасів джерелами їх формування
Показник
На 01.01.2005
На 01.01.2006
Недолік
Надлишок
На 01.01.2005
На 01.01.2006
На 01.01.2005
На 01.01.2006
1. Запаси, тис. руб
2924
2849
-
-
-
-
2. СОК, тис. руб.
1830
2142
-1094
-707
-
-
3. ДОК, тис. руб.
1830
2142
-1094
-707
-
-
4. ОК, тис. руб.
3126
2810
-
-39
+202
-
З таблиці 2.6 бачимо, що підприємство на періоди 01.01.2005 і 01.01.2006 потребує власного оборотному капіталі і довгостроковому оборотному капіталі, показники за якими рівні. Недолік в даних засобах помітно знижується (до 01.01.2006 знизився на 387 тис. руб.). У оборотному капіталі на початок періоду спостерігається надлишок, але на кінець періоду відзначається вже негативна величина (тобто недолік). Таким чином, можна зробити висновок, що аналізоване підприємство знаходиться в нестійкому фінансовому положенні, яке може бути викликане порушенням платоспроможності, однак, підприємство має можливість відновити рівновагу шляхом оптимізації структури пасивів, а також шляхом обгрунтованого зниження рівня запасів, що не використовуються в обороті чи використовуваних недостатньо ефективно.
Також, для характеристики фінансової ситуації застосовуються і відносні показники фінансової стійкості, аналіз яких полягає у порівнянні їх фактичних значень з базовими величинами, а так само у вивченні динаміки цих показників. Існує безліч показників, якими можна оцінити фінансове становище підприємства. Найбільш важливе значення мають кілька показників, які розраховуються за даними балансу. Фінансова стійкість - це критерій надійності партнера, і вона характеризується насамперед структурою капіталу, співвідношенням позикових і власних коштів. Тому однією з найважливіших характеристик стійкості фінансового стану підприємства, його незалежності від зовнішніх джерел фінансування є коефіцієнт автономії, коефіцієнт співвідношення джерел позикових і власних коштів і коефіцієнт структури капіталу.
Коефіцієнт автономії (Ка) показує частку джерел власних коштів у загальній вартості джерел коштів підприємства і визначається за формулою:

, (2.7)
де Іспс - джерела власних і прирівняних до них коштів, грн.;
Бі - підсумок балансу, руб.
Коефіцієнт співвідношення джерел позикових і власних коштів показує, скільки позикових джерел коштів припадає на 1 карбованець власних джерел коштів. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим сильніше залежність підприємства від зовнішніх джерел, тим нижче його фінансова стійкість. Однак необхідно враховувати характер господарської діяльності та швидкість обороту оборотних коштів підприємства. Швидка оборотність оборотних коштів дозволяє визначити практичне значення розглянутого коефіцієнта і вище 1. Даний коефіцієнт можна розрахувати за формулою:
, (2.8)
де ЗК - джерела позикових коштів, грн.;
СК - джерела власних і прирівняних до них коштів, грн.
Для характеристики структури майна підприємства використовують коефіцієнт майна виробничого призначення, який показує частку реальних активів, що визначають виробничі можливості підприємства, і визначається за формулою:
, (2.9)
де ОС - основні засоби, руб.;
СМ - сировина і матеріали, руб.;
НЗП - незавершене виробництво, руб.;
Бі - підсумок балансу, руб.
Досить суттєвою характеристикою фінансового стану підприємства є коефіцієнт маневреності, він показує частку власних оборотних коштів у загальній вартості джерел власних засобів і характеризує ступінь мобілізації власного капіталу. Даний коефіцієнт розраховується за формулою:
, (2.10)
де СОК - власний оборотний капітал, руб.;
СК - джерела власних і прирівняних до них коштів, грн.
Фінансова стійкість підприємства також характеризується і станом його оборотних коштів, яке знаходить своє відображення в коефіцієнті забезпеченості матеріальних запасів власним оборотним капіталом. Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними джерелами формування характеризує частку власних оборотних коштів, що спрямовуються на формування запасів і витрат і розраховується за формулою:
, (2.11)
де З - загальна величина запасів і витрат, руб.;
СОК - власний оборотний капітал, руб.
Динаміку перерахованих коефіцієнтів розглянемо в таблиці 2.6.

Таблиця 2.7 - Динаміка відносних показників оцінки фінансової стійкості підприємства
Показник
Норма коефіцієнта
На 01.01.2004
На 01.01.2005
На 01.01.2006
Ка

0,01
0,45
0,46
Ксоотн
, 0
72,00
1,24
1,18
Кімущ

0,07
0,05
0,04
Кманевр

- 4,20
0,90
0,89
Кобесп

- 0,10
0,63
0,74
Таким чином, з динаміки розрахованих коефіцієнтів, можна відзначити, що на початковому етапі діяльності підприємство перебувало в нестійкому положенні, фінансової стан був нестабільним, а саме підприємство зазнавало значну залежність від зовнішніх джерел. Але як видно з даних таблиці 2.7 до 2006 року стан підприємства значно покращився. Коефіцієнт автономії показує, що до 2006 року фінансовий стан підприємства покращився, тому що його значення максимально наблизилася до норми. Значення коефіцієнта маневреності також значно збільшився, що дає зрозуміти про підвищення мобільності власних коштів підприємства, більша частина яких вкладена в оборотні кошти, а не в основні і в необоротні активи. Про підвищення фінансової стійкості також можна судити за результатами розрахунку коефіцієнта забезпеченості, дані якого відповідають встановленим нормативом. Але все ж таки спостерігаються і негативні сторони, які підприємство так і не змогло усунути. Так наприклад, коефіцієнт співвідношення джерел позикових і власних коштів понад 1, хоч і видно незначне його зниження до 2006 року. А це означає, що підприємство все ще має залежність від зовнішніх джерел, що може негативно позначитися на подальшій діяльності. Коефіцієнт майна виробничого призначення дуже низький і на всіх етапах діяльності не досягає і 0,1, тобто рівень виробничого потенціалу дуже низький, і отже низька забезпеченість виробничого процесу засобами виробництва.
2.5 Аналіз ділової активності та рентабельності підприємства
Оцінка фінансового стану, стійкості та ділової активності підприємства є не просто важливим елементом управління. Результати цієї оцінки служать візитною карткою підприємства, що дозволяє визначити переговорну позицію підприємства при контактах з представниками різних партнерських груп. Оцінка ділової активності підприємства зводиться, в кінцевому рахунку, до визначення ефективності управління капіталом, що знаходиться в розпорядженні підприємства. Показники оборотності дозволяють оцінити ефективність управління оборотним капіталом, тому що управління оборотним капіталом вимагає рішень, заснованих на компромісі між прибутковістю і ризиком. Співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей характеризує фінансову стійкість фірми і ефективність фінансового менеджменту.
Показники рентабельності дозволяють оцінити результати діяльності підприємства в цілому. Вони дають також можливість порівнювати між собою альтернативні варіанти використання авансованих ресурсів і поточних витрат з точки зору з ефективності.
Розглянемо основні коефіцієнти, за допомогою яких відбувається аналіз ділової активності та рентабельності підприємства.
1. Для оцінки оборотності дебіторської заборгованості використовують перш за все коефіцієнт оборотності коштів у розрахунках (обороти), значення якого визначається за формулою:
, (2.12)

де ВД - валовий дохід, руб.;
ДЗср - середня величина дебіторської заборгованості, руб.
2. Важливий показник, який характеризує тривалість погашення дебіторської заборгованості (у днях), це оборотність коштів у розрахунках, він розраховується за формулою:
, (2.13)
де Кос - коефіцієнт оборотності коштів в розрахунках, обороти;
360 - кількість днів у році.
3. Оборотність кредиторської заборгованості (у днях) можна розрахувати за формулою:
, (2.14)
де КЗСР - середня кредиторська заборгованість, руб.;
Ср - собівартість реалізації, руб.
4. Оборотність власного капіталу дозволяє оцінити ефективність використання підприємством власного капіталу. Значення даного показника можна знайти за формулою;
, (2.15)
де СКср - середня величина власного капіталу, руб.;
ВД - валовий дохід, руб.
5. Коефіцієнт стійкості економічного зростання знаходимо за формулою 2.16.

, (2.16)
де ЧП - чистий прибуток, крб.
СК - величина власного капіталу, руб.
6. Ефективність використання всього капіталу підприємства оцінюється за допомогою показника оборотності сукупного капіталу:
, (2.17)
де ВД - валовий дохід, руб.;
ІБср - середня величина підсумку балансу, руб.
7. Характеристикою ефективності управління служить рентабельність продукції:
, (2.18)
де Пр - прибуток від реалізації, руб.;
ВД - валовий дохід, руб.
8. Ефективність витрат на основний вид діяльності та на інші її види дозволяє порівняти показник рентабельності основної діяльності, значення якого можна розрахувати за формулою:
, (2.19)
де СППТ - витрати на виробництво і реалізацію продукції, грн.;
Пр - прибуток від реалізації, руб.
9. Рентабельність сукупного капіталу обчислюють за формулою:

, (2.20)
де ЧП - чистий прибуток, крб.
ІБср - середня величина підсумку балансу, руб.
Розрахунки по вищеперелічених коефіцієнтам представлені в таблиці 2.8.
Таблиця 2.8 - Аналіз ділової активності і рентабельності ТОВ «Агентство розповсюдження друку« Експрес »
№ п \ п
Назва показника
Позначення показника
За
2004 р
За
2005 р
1
Коефіцієнт оборотності коштів в розрахунках (обороти)
Кос
30,4
22,4
2
Оборотність коштів у розрахунках (в днях)
ЗСР
11,8
16,1
3
Оборотність кредиторської заборгованості (у днях)
Окз
14,1
18,9
4
Оборотність власного капіталу
Оск
26,6
16,8
5
Коефіцієнт стійкості економічного зростання
Ку
1,0
0,14
6
Оборотність сукупного капіталу
Осов.к
9,5
7,6
7
Рентабельність продукції
Рп
0,1
0,06
8
Рентабельність основної діяльності
Ро.д.
0,1
0,07
9
Рентабельність сукупного капіталу
Рсов.к.
0,71
0,07
Показники оборотності коштів в розрахунках показують, що намітилася тенденція погіршення фінансового стану, так як кількість оборотів знизилося на 8 обертів, в той час як оборотність цього ж показника в днях збільшилася на 4,3 дня. Уповільнення оборотності дебіторської заборгованості може бути викликано зміною договірних умов оплати, неможливістю знайти оптимальну схему взаємодій з партнерами, а також відсутністю систематичного контролю за заборгованістю партнерів і керування нею. Оборотність кредиторської заборгованості в днях збільшилася на 4,8 дня і становила 18,9 днів. Це може свідчити про зміну постачальниками умов оплати за договорами, а саме заміни передоплати за поставлену постачальником продукцію на відстрочку платежу. Такі умови постачальники можуть запропонувати тільки надійним партнерам. Оборотність власного капіталу знизилася на 9,8 обороту. Ймовірно, були використані інші можливості і резерви, в результаті чого залучення частки власного капіталу не знадобилося. Зниження оборотності власного капіталу спричинило за собою і зниження оборотності всього сукупного капіталу на 1,9 обороту.
Для ТОВ «АРП» Експрес »2003 рік був стартовим, тому основні економічні показники діяльності невеликі, але з нарощенням оборотів по основній діяльності значення показників наближаються до норми. Хоча слід звернути увагу на збільшення дебіторської заборгованості та значне зниження чистого прибутку. Зростання дебіторської заборгованості в динаміці свідчить про її накопиченні і відволікання коштів з обороту підприємства, що в свою чергу призводить до недоотримання доходів і втрати платоспроможності підприємства. Уповільнення оборотності дебіторської заборгованості може бути викликано зміною договірних умов оплати, неможливістю знайти оптимальну схему взаємодій з партнерами, а також відсутністю систематичного контролю за заборгованістю партнерів і керування нею. Збільшення кредиторської заборгованості може свідчити про те, що змінилися умови оплати за договорами постачальників. Протягом усього досліджуваного періоду спостерігаються значні зміни необоротних активів. Такі зміни можливі в результаті перерозподілу майна за іншими статтями активу балансу. Зміна структури активів на користь збільшення частки оборотних коштів свідчить про формування більш мобільної структури активів, що сприяє прискоренню їхньої оборотності і посилення платоспроможності підприємства. Позитивно можна оцінити частку власного капіталу в складі джерел формування майна і зростання її в динаміці. Структура власного капіталу є раціональною, оскільки найбільшу питому вагу в складі власних джерел займає одна зі статей, що характеризують розподіл чистого прибутку підприємства, тобто ефективність його роботи - це стаття «Нерозподілений прибуток», а це означає, що підприємство прагне до стабільного стану і набуває надійність з точки зору фінансової стійкості. Дані за статтею «Довгострокові зобов'язання» відсутні, з цього можна зробити висновок, що підприємство обходиться своїми ресурсами і не потребує додаткових довгострокових кредитах і позиках, хоча наявність даних з цієї статті вітається.
Таким чином, за результатами аналізу основних показників фінансової стійкості можна зробити висновок, що стан підприємства ТОВ «АРП» Експрес »задовільний, але є ризик опинитися в нестійкому фінансовому положенні, яке може бути викликане порушенням платоспроможності. Однак, підприємство має можливість відновити рівновагу шляхом оптимізації структури пасивів, а також шляхом обгрунтованого зниження рівня запасів, що не використовуються в обороті чи використовуваних недостатньо ефективно. Хоча слід зазначити, що значення багатьох показників відповідають нормі і підприємство можна в деякій мірі вважати стабільним і фінансово стійким. ТОВ «АРП» Експрес »не вдається до додаткових кредитах і обходиться своїми коштами, хоча й іноді відчуває деякі труднощі в розрахунках і веденні діяльності в цілому. Для більш успішної діяльності підприємства необхідно розробити шляхи зміцнення фінансової стійкості підприємства шляхом виявлення сильних і слабких сторін і розробки раціонального використання коштів.

3. Шляхи та пропозиції зміцнення фінансової стійкості ТОВ «Агентство розповсюдження друку« Експрес »
3.1 Основні напрямки по зміцненню фінансової стійкості ТОВ «Агентство розповсюдження друку« Експрес »
Фінансове становище підприємства, його показники ліквідності і платоспроможності безпосередньо залежать від того, наскільки швидко кошти, вкладені в поточні активи, перетворюються в реальні гроші.
Одним з найважливіших показників ефективного управління оборотними коштами є висока оборотність оборотних активів. Звідси основне завдання раціонального управління оборотними коштами підприємства полягає в тому, що всіма силами і засобами слід скорочувати період оборотності оборотних коштів в цілому і по кожній з найбільш вагомих складових.
Показники оборотності оборотних коштів мають велике значення для оцінки фінансового стану підприємства, оскільки швидкість перетворення оборотних коштів у грошову форму безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства.
Крім того, збільшення швидкості обороту поточних активів при інших рівних умовах відображає підвищення інвестиційної привабливості підприємства. Особливу значимість мають зазначені показники в умовах економіки перехідного періоду.
Рішення завдання скорочення періоду обороту оборотних коштів в цілому полягає в зниженні періоду обігу кожної з найбільш вагомих складових поточних активів, тобто запасів матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, дебіторської заборгованості.
Виниклі зовсім інші умови фінансово - виробничої діяльності підприємств зумовили пошук нових рішень проблеми управління оборотністю оборотного капіталу.
Розглянемо способи вирішення даної задачі по основним з складових оборотних коштів.
Для скорочення періоду обороту та відповідно збільшення значення коефіцієнта оборотності стосовно до запасів матеріалів і покупних виробів (так само як і для всіх інших особливо значимих за величиною доданків оборотних коштів) необхідно реалізувати комплекс організаційно - технічних і фінансових заходів.
Значення коефіцієнта оборотності зростає зі зменшенням середнього значення оборотних коштів, вкладених в запаси матеріалів і покупних виробів.
Одним з ефективних способів мінімізації коштів у запасах матеріалів в умовах економіки перехідного періоду є впровадження на підприємстві методики оптимального вкладення коштів у запаси матеріалів і покупних виробів. Важливо підкреслити, що методика оптимального вкладення коштів у запаси матеріалів охоплює, строго кажучи, тільки основні матеріали і покупні вироби, необхідні на конкретному етапі роботи підприємства.
Проте, як відомо, до складу запасів оборотного капіталу підприємства крім коштів в основних матеріалах входять кошти, вкладені у допоміжні матеріали, пакувальні матеріали, паливо, запасні частини для ремонту.
І хоча обсяги коштів, вкладені в основні матеріали і покупні вироби, незрівнянно вищий, мінімізація коштів в інші складові частини запасів - така ж важливе завдання. Інакше кажучи, в процесі мінімізації коштів, вкладених в запаси матеріалів, ні в якому разі не слід послабляти увагу до витрачання коштів на допоміжні матеріали, пакувальні матеріали, паливо, запасні частини для ремонту.
У числі інших способів, що впливають на мінімізацію витрат у запасах матеріалів, слід відзначити:
- Встановлення прогресивних норм витрати сировини, матеріалів, палива;
- Заміна дорогих видів матеріалів і палива більш дешевими без зниження якості продукції;
- Систематична перевірка стану складських запасів.
Для більш глибокого дослідження проблеми прискорення оборотності оборотних коштів підприємства в цілому і в кожній найбільш значущою складовою поточних активів розглянемо питання регулювання тривалості виробничого та фінансового циклів.
Тривалість виробничого циклу визначається як сума періодів оборотів запасів матеріалів, незавершеного виробництва і готової продукції.
Фінансовий цикл більше виробничого на період обороту дебіторської заборгованості і період обороту авансів постачальникам матеріалів.
Таким чином, оборотність поточних активів тим вище, чим менше тривалість виробничого та фінансового циклів.
Ефективне управління виробничим і фінансовим циклами полягає у вирішенні сукупності наступних завдань:
- Скорочення виробничого циклу і відповідно зменшення періоду обороту матеріалів, зменшення періоду обороту незавершеного виробництва, зменшення періоду обороту готової продукції;
- Зменшення періоду обороту дебіторської заборгованості;
- Зменшення періоду обороту авансів за матеріали, тобто скорочення часу між оплатою матеріалів та їх надходженням на підприємство.
Однією з вагомо складових оборотних коштів підприємства є дебіторська заборгованість. Відповідно оборотність коштів у складі дебіторської заборгованості істотно впливає на оборотність всіх оборотних коштів підприємства. Слід підкреслити, що рішення задачі прискорення оборотності коштів у дебіторській заборгованості - одне з найскладніших завдань фінансового менеджменту на підприємствах. Складність вирішення цього завдання обумовлена ​​тією обставиною, що по суті, період обороту в дебіторській заборгованості (вимірюється в днях) став вимірюватися не днями, а місяцями і навіть роками. Більш того, нерідкі випадки, коли дебіторська заборгованість за термінами виникнення переходить в безнадійні борги. Викладене, не може не ускладнити пошук шляхів вирішення проблеми. У свою чергу, підвищення питомої ваги в складі оборотних коштів дебіторської заборгованості, яка є одним з найважливіших джерел надходження грошових коштів на підприємство при погашенні заборгованостей, призводить до зростання дефіциту грошових коштів.
Саме тому управління оборотністю коштів дебіторської заборгованості в сучасних умовах - одне з найпріоритетніших напрямів фінансового менеджменту підприємств.
Розробка прогнозних моделей фінансового стану підприємства необхідна для вироблення генеральної фінансової стратегії по забезпеченню підприємства фінансовими ресурсами, оцінки його можливостей у перспективі. Вона повинна будуватися на основі вивчення реальних фінансових можливостей підприємства, внутрішніх і зовнішніх факторів і охоплювати такі питання, як оптимізація основних і оборотних коштів, власного і позикового капіталу, розподіл прибутку, інвестиційну й цінову політику. Основна увага при цьому приділяється виявленню та мобілізації внутрішніх резервів збільшення грошових доходів, максимальному зниженню собівартості продукції та послуг, виробленню правильної політики розподілу прибутку, ефективному використанню капіталу підприємства на всіх стадіях його кругообігу.

3.2 Заходи щодо зміцнення фінансової стійкості ТОВ «Агентство розповсюдження друку« Експрес »і розрахунок їх ефективності
У результаті проведеного аналізу фінансового стану ТОВ «АРП» Експрес »для оптимізації структури балансу можна виділити наступні заходи:
1. Для скорочення дебіторської заборгованості та її частки в складі поточних активів підприємства ТОВ «Агентство розповсюдження друку« Експрес »необхідно вибирати надійних партнерів по бізнесу і оптимальну схему взаємодій з ними, здійснюючи:
- Оцінку ділової репутації партнерів;
- Оцінку масштабів діяльності партнерів;
- Оцінку ризикованості бізнесу партнерів і їх фінансової міцності;
- Систематичний аналіз фінансового стану партнерів по їх публічної звітності;
- Систематичний контроль за заборгованістю партнерів і управління нею;
- Оцінку наслідків від зміни партнерів.
- Контроль на етапі укладання договорів з покупцями товарної продукції (робіт, послуг). Для цього необхідно в договорі передбачити як форми розрахунку за виконані роботи по інкасо в безакцептному порядку. Ця форма розрахунку передбачена Положенням від 08 вересня 2000 р. № 120-П Центрального банку Російської Федерації «Про безготівкові розрахунки в Російській Федерації». Перевага такої форми розрахунків для виконавця робіт за договором полягає в тому, що замовник зобов'язаний оплатити негайно після пред'явлення документів про здачу робіт виконавцем, тобто в безакцептному порядку. Інша справа, що замовник не завжди згоден з такою формою розрахунків, але це вже питання, яке можна вирішити договірними сторонами.
При виникненні безнадійних боргів, підприємству необхідно звертатися до примусового стягнення боргів через арбітражний суд для:
- Стягнення суми боргу з інфляційною надбавкою;
- Стягнення недоотриманої суми прибутку через відволікання коштів з обороту;
- Стягнення штрафних санкцій за порушення договірних зобов'язань.
У разі прострочення виконання договірних зобов'язань з оплати більш, ніж на три місяці необхідно зобов'язати менеджерів витребувати заборгованість шляхом пред'явлення позову до арбітражного суду. Тільки коли дебіторську заборгованість можна вважати витребуваної, враховувати її у загальновстановленому порядку і не списувати її з балансу протягом терміну позовної давності.
Форми обліку та списання неоплаченої дебіторської заборгованості представлені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 - Форми обліку дебіторської заборгованості
Види дебіторської заборгованості
Дані по розрахунках та виконання договірних зобов'язань
Форми обліку та списання дебіторської заборгованості
Непрострочені
Не закінчився термін виконання договору і (або) встановлений граничний термін (3 міс.) Виконання зобов'язань за розрахунками
Враховується на рахунках розрахунків
Прострочена невитребуваних
Минув термін виконання договору і (або) термін виконання зобов'язань за розрахунками (1-я форма)
Списується як безнадійна заборгованість на збитки. Оподатковуваний прибуток не зменшується
Прострочена истребованная
Не минув строк позовної давності
Минув строк позовної давності (2-я форма)
Враховується на рахунках розрахунків. Списується на фінансові результати. Оподатковуваний прибуток зменшується.
Перша форма пов'язана із закінченням граничного строку виконання зобов'язань за розрахунками за поставлену за договором товарну продукцію. Граничний термін виконання зобов'язань за розрахунками, як було зазначено вище, - 3 місяці з моменту фактичного отримання товару, приймання робіт. Така дебіторська заборгованість називається простроченої (невитребуваних).
Друга форма пов'язана із закінченням терміну позовної давності щодо виконання зобов'язань між сторонами договору.
Зазначена робота по контролю дебіторської заборгованості поєднується з аналізом дебіторів, який дозволяє виключити на майбутнє дебіторів з високим ризиком.
2. ТОВ «АРП« Експрес »має відстежувати і налагоджувати роботу з формування оборотних коштів шляхом нормування і контролю. Це дозволить вивіть внутрішні резерви від нераціонального використання коштів та спрямувати їх на покриття деяких з комерційних витрат, що в свою чергу, збільшить прибутковість, а підприємство буде прагнути до досягнення беззбиткової роботи за рахунок більш раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, скорочення непродуктивних витрат і втрат. Основну увагу при цьому необхідно приділити питанням ресурсозбереження: впровадження прогресивних норм, нормативів і ресурсозберігаючих технологій, використання вторинної сировини.
3. Необхідно звернути увагу на відкриття доступу до кредитних ресурсів банків, особливо до довгострокових кредитів. Це допоможе мінімізувати величину комерційного та податкового кредитів і скоротити кредиторську заборгованість до оптимальних розмірів, що дозволить оптимізувати структури пасиву.
4. Для збільшення зростання обсягу виручки, а отже і отримання додаткового прибутку необхідно приділити особливу увагу розширенню роздрібної мережі.
У регіонах Росії намітилися позитивні тенденції переходу торгівлі пресою на сучасні стандарти. Точки продажу преси в супермаркетах і на поштових відділеннях грають поки незначну роль (3% і 6% відповідно) в порівнянні з традиційно високими показниками роботи кіоскових мереж, які займають 37% ринку, тому їх поява як альтернативних форм продажу є дуже важливим для подальшого розвитку ринку.
Таким чином, на сьогоднішній день в Росії в цілому склалася досить розгалужена структура роздрібного ринку розповсюдження преси, що включає в себе в основному кіоскових мережі. Тому підприємству необхідно розширити роздрібну мережу на 4 додаткових кіоску протягом одного року. Для більш раціонального розподілу грошових коштів необхідно вводити нові кіоски щоквартально. Розрахунки за даною пропозицією наведені в таблиці 3.3.
Таблиця 3.2 - Очікувані результати реалізації заходу з розширення роздрібної мережі, в тис. руб.
Статті витрат
2006
Разом
1 квартал
2 квартал
3 квартал
4 квартал
Витрати на придбання готового кіоску
450
450
450
450
1800
Амортизація
90
90
90
90
360
Придбання спеціалізованого обладнання для торгівлі в кіоску
8
8
8
8
32
Витрати на електроенергію на рік
1,5
3
4,5
6
15
Кількість працюючих продавців, чол.
2
4
6
8
8
Заробітна плата продавців на рік
36
72
108
144
360
Інші витрати
13
26
39
52
130
Разом витрат
598,5
649
699,5
750
2697
Прогнозна виручка
200
530
860
1190
2780
Прибуток від продажів
- 398,5
-119
160,5
440
83
Таким чином, з урахуванням розширення роздрібної мережі виручка в 2006 році збільшиться до 49790 тис. рублів, а прибуток від продажів збільшиться на 83 тис. рублів і складе 2407 тис. руб.
Наведемо дані з розрахунку коефіцієнтів, що показують ефективність запропонованого заходу з урахуванням збільшення виручки від продажів.
Рентабельність продажів, яка показує, скільки прибутку підприємство отримає з 1 рубля виручки. Даний показник розраховується за формулою:
, (3.1)
де Пр - прибуток від продажу, тис. руб.;
Вр - виручка від реалізації, тис. крб.
Коефіцієнт оборотності поточних активів показує, скільки оборотів здійснюють оборотні активи за період і розраховується за формулою:
, (3.2)
де ТА - поточні активи, тис. руб.;
Вр - виручка від реалізації, тис. крб.
Оборотність поточних активів у днях показує, за скільки днів оборотні активи здійснюють один оборот. Даний показник можна розрахувати за формулою:
, (3.3)
Коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів, показує, скільки оборотів здійснюють матеріально-виробничі запаси за період. Даний коефіцієнт розраховується за формулою:
, (3.4)
де МПЗ - матеріально-виробничі запаси, тис. руб.;
Вр - виручка від реалізації, тис. крб.
Коефіцієнт оборотності грошових коштів, що показує кількість оборотів грошових коштів за період і розраховується за формулою:
, (3.5)
де ДВ - грошові кошти, тис. руб.
Коефіцієнт погашення дебіторської заборгованості показує, якими темпами в середньому погашається заборгованість дебіторів і розраховується як відношення середньої дебіторської заборгованості до виручки.
Розрахункові дані по вище наведеним коефіцієнтами наведено в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 - Вплив розширення роздрібної мережі на показники оборотності і рентабельності
Показник
2004
2005
2006
Рентабельність продажів (Рпр)
0,1
0,06
0,05
Коефіцієнт оборотності поточних активів ( )
6,3
7,5
9,6
Оборотність поточних активів у днях ( )
57
48
37,5
Коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів ( )
9,3
13,0
16,8
Коефіцієнт оборотності грошових коштів ( )
1011
2056
1912
Коефіцієнт погашення дебіторської заборгованості ( )
0,05
0,05
0,04
Розробка отримання додаткового доходу шляхом розширення роздрібної мережі дозволить отримувати додатковий прибуток, а отже суттєво поліпшити фінансовий стан і тим самим скоротити кредиторську заборгованість. З таблиці 3.3 бачимо, що в результаті запропонованого заходу в 2006 році оборотність поточних активів у днях знизиться, а коефіцієнт оборотності поточних активів збільшиться, що є одним з позитивних результатів діяльності підприємства, хоча рентабельність продажів значно не збільшитися, що буде пов'язано з великими витратами в даному періоді. Також бачимо, що прогноз збільшення виручки позитивно впливає: на коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів, значення якого збільшилося, а це значить що матеріально-виробничі запаси будуть здійснювати на 3,8 обороту більше; на коефіцієнт оборотності грошових коштів, прогнозне значення якого складе 1912 обертів. Коефіцієнт погашення дебіторської заборгованості значних змін не зазнавши.
6. Для економії витрат на доставку продукції від постачальників, необхідно підібрати партнера, що пропонує більш низькі ціни на її доставку. Це дозволить пропонувати клієнтам продукцію за нижчими цінами, що дозволить не тільки зайняти на ринку міцну позицію і вести конкурентну боротьбу, але і дасть можливість залучення нових клієнтів.
Для обгрунтування ефективності даного заходу наведемо розрахунки в таблиці 3.4.
Таблиця 3.4 - Розрахунок економії витрат на доставку продукції
Найменування
2005
2006
Маса вантажу (продукції) на місяць, кг
8800
8800
Маса вантажу (продукції) на рік, кг
105600
105600
Вартість перевезення 1 кг вантажу, руб.
15
12
Разом витрати на доставку, тис. руб.
1584
1267
Таким чином, з таблиці 3.4 бачимо, що при зміні партнера з більш вигідними цінами за послуги доставки (у нашому випадку прогнозна ціна за перевезення 1 кг вантажу становить 12 рублів) підприємство економить до 317 тис. рублів в рік при отриманні однакової маси продукції. Звідси можна вивести залежність - чим більше маса продукції, тим вигідніше буде дана пропозиція, а отже знизиться собівартість продукції.
7. Велику допомогу у виявленні резервів поліпшення фінансового стану підприємства може надати рекламна компанія для залучення нових оптових і роздрібних покупців і маркетинговий аналіз з вивчення попиту та пропозиції, ринків збуту і формуванню на цій основі оптимального асортименту і структури виробництва продукції. Оцінка асортиментної політики підприємства дозволить виявити важкореалізовані товари і навпаки, товари, що користуються підвищеним попитом, що в свою чергу значно відіб'ється на результатах продажів.
Структура продукції представлена ​​у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Структура продукції ТОВ «АРП» Експрес »
Вид продукції
Обсяг реалізації, тис. крб.
Структура товарної продукції,%
Прибуток від продажу, тис. руб.
2004
2005
2004
2005
Зміна
2004
2005
Журнали
11137
18432
50
57,5
+7,5
1162
1507
Газети
7795
7052
35
22
-13
813
576
Книги
1114
2244
5
7
+2
116
183
Канцелярські товари
2227
4328
10
13,5
+3,5
232
354
Разом
22273
32056
100
100
-
2324
2620
З таблиці 3.5 видно, що більш дохідними видами є журнальна і газетна продукція, які мають більш високий рівень прибутку від продажів. У той час як рівень продажів із книжкової продукції і канцелярським товарам значно нижче, хоч і питома вага їх у 2005 році значно змінився.
Розглянемо два варіанти прогнозного збільшення продажів на 10% на категорії з високою часткою прибутку і низькою часткою прибутку.
1) Вплив збільшення на 10% обсягу реалізації книжкової продукції та канцелярських товарів на зміну прибутку від продажів при інших незмінних показниках. Дані представлені в таблиці 3.6.
Таблиця 3.6 - Розрахунок впливу структури книжкової продукції та канцелярських товарів на суму прибутку від її реалізації у 2006 році
Вид продукції
Обсяг реалізації, тис. крб.
Структура товарної продукції,%
Прибуток від продажу, тис. руб.
2005
2006
2005
2006
Зміна
2005
2006
Журнали
18432
18432
57,5
56,3
-1,2
1507
1507
Газети
7052
7052
22
21,5
-0,5
576
576
Книги
2244
2468
7
7,5
+0,5
183
201
Канцелярські товари
4328
4761
13,5
15
+1,5
354
389
Разом
32056
32713
100
100
-
2620
2673

У зв'язку зі збільшенням обсягу реалізації книжкової продукції та канцелярських товарів на 10% змінилася загальна структура продукції, а саме з даних видів продукції - у бік збільшення. У результаті, прибуток від продажів збільшиться на 53 тис. руб.
2) Вплив збільшення на 10% обсягу реалізації журнальної і газетної продукції на зміну прибутку від продажів при інших незмінних показниках. Про успішний розвиток і перспективності журнального сегмента ринку і газет свідчить постійно зростаюча конкуренція між його гравцями, а також високі темпи зростання доходів від реклами. На думку експертів у найближчі роки журнальний ринок буде розвиватися більш високими темпами, ніж газетний. Дані представлені в таблиці 3.7.
З наведених розрахунків у таблиці 2.8 бачимо, що збільшення обсягу реалізації на 10% у журнальної і газетної продукції приводить до зростання прибутку від продажів на 209 тис. руб.
Таблиця 3.7 - Розрахунок впливу структури журнальної і газетної продукції на суму прибутку від її реалізації у 2006 році
Вид продукції
Обсяг реалізації, тис. крб.
Структура товарної продукції,%
Прибуток від продажу, тис. руб.
2005
2006
2005
2006
Зміна
2005
2006
Журнали
18432
20275
57,5
59
+1,5
1507
1658
Газети
7052
7757
22
22,4
+0,4
576
634
Книги
2244
2244
7
6,5
-0,5
183
183
Канцелярські товари
4328
4328
13,5
12,5
-1,0
354
354
Разом
32056
34604
100
100
-
2620
2829
Таким чином, при збільшенні обсягу продажів на 10% по всіх видах продукції прибуток складе 2882 тис. руб., Що на 262 тис. руб. більше, ніж у 2005 році.
Викладені методи зміцнення фінансової стійкості підприємства охоплюють практично весь комплекс проблем, що виникають і дозволяють значно підвищити ефективність управління капіталом підприємства.
3.3 Розрахунок впливу запропонованих заходів на основні показники діяльності підприємства
Медіаринок Росії - багатообіцяючий і перспективний ринок. Сьогодні його успішному розвитку сприяє стабільна економічна ситуація в країні, постійне підвищення попиту на якісну пресу, вдосконалення технологій, зростаючий приплив внутрішніх і зовнішніх інвестицій в галузь і рекордні темпи зростання реклами. Середньорічні темпи росту становлять близько 5,7%.
З представлених у розділі 3.2 заходів, виділимо три основні заходи, які сприяють зростанню виручки від продажів, прибутку і позитивно впливають на інші фінансові показники.
1) Розширення роздрібної мережі;
2) Економія на послугах доставки;
3) Зміна структури продукції.
Дані щодо фінансування і витрат цих заходів згрупуємо в таблиці 3.8.
Таблиця 3.8 - Зведені дані за результатами запропонованих заходів, в тис. руб.
Запропоновані заходи
Витрати
Доходи
Прибуток
Ефективність
Розширення роздрібної мережі
2697
2780
83
0,03
Економія на послугах доставки
1267
-
317
0,25
Зміна структури продукції
32380
35262
2882
0,09
Разом
36344
38042
3282
-
З даних таблиці 3.8 бачимо, що сукупний прибуток при впровадженні запропонованих заходів збільшиться на 3282 тис. руб. Це дозволить підприємству наростити обсяги продажів і встояти на ринку в умовах конкуренції.
Порівняльні дані з урахуванням запропонованих заходів та без їх урахування у вигляді зведеного прогнозу, представимо в таблиці 3.9.
Таблиця 3.9 - Зведений прогноз за основними показниками на 2006 рік
Показник
Без урахування запропоновано-них заходів
З урахуванням запропоновано-них заходів
Зміна
Виручка, всього
37011
49790
+ 12779
Виручка від продажу роздрібної мережі
18900
21680
+ 2780
Собівартість проданих товарів, всього
32056
34800
+ 2774
Собівартість проданих товарів з роздрібної мережі, всього
15130
17850
+2720
Основні засоби, всього
280
2110
+ 1830
Прибуток від продажів, всього
2350
5606
+ 3256
Прибуток від продажу з урахуванням зміни структури продукції
2620
2882
+ 262
З даних таблиці 3.9 бачимо, що дані за основними показниками фінансової звітності з урахуванням впровадження запропонованих заходів зміняться в бік збільшення, що позитивно відіб'ється на результатах фінансової звітності діяльності підприємства. Для цього представимо прогноз фінансового стану на 01.01.2006 (таблиця 3.10).

Таблиця 3.10 - Прогноз фінансового стану на 01.01. 2006 без урахування запропонованих заходів, в тис. руб.
Основні засоби
Капітал і резерви
273
2374
Оборотні активи
Короткострокові зобов'язання
4906
2805
У результаті впровадження запропонованих заходів, основні кошти становитимуть 2110 тис. руб.; Протягом 2006 року їх вартість буде зменшена на суму амортизації і до 01.01.2007 складе 1745 тис. рублів.
Коефіцієнт оборотності оборотних активів на 01.01.06 р. розраховується як відношення виручки до вартості оборотних активів за 2005 рік і становить 7,5 обороту. Прогнозне значення даного коефіцієнта на 01.01.07 р. складе 10,1 обороту. Тобто при впровадженні заходів оборотність оборотних активів збільшиться на 2,6 обороту, що позитивно відіб'ється на фінансових результатах підприємства. Таким чином, середньорічна величина оборонних активів за 2006 рік складе 4953 тис. руб.
На підставі розрахованих даних складемо прогноз фінансового стану на 01.01.2007 рік.
Таблиця 3.11 - Прогноз фінансового стану на 01.01. 2007 з урахуванням реалізації запропонованих заходів, в тис. руб.
Основні засоби
Капітал і резерви
1572
5656
Оборотні активи
Короткострокові зобов'язання
4934
850
З прогнозних даних таблиці 3.11 бачимо, що на 01.01.2007 р. в результаті впровадження заходів власний капітал підприємства збільшиться, а короткострокові зобов'язання значно скоротяться. Це свідчить про те, що підприємство фінансово стабілізується. А це в свою чергу може вплинути на подальше зростання і розширення діяльності підприємства.
Для обгрунтування економічної ефективності роботи підприємства в результаті запропонованих заходів та їх впливу на ліквідність організації проведемо розрахунок коефіцієнтів ліквідності і оборотності і порівняємо їх з даними 2005 року. Дані по розрахунку представлені в таблиці 3.12.
Таблиця 3.12 - Розрахунок коефіцієнтів ліквідності і оборотності з урахуванням прогнозу на 2006 рік
Показник
2005
2006
Зміни
Рентабельність продажів
0,07
0,16
+0,09
Рентабельність основної діяльності
0,06
0,11
+0,05
Коефіцієнт оборотності поточних активів
7,5
10,1
+2,6
Оборотність поточних активів
48
36
-12
Викладені заходи щодо зміцнення фінансової стійкості підприємства охоплюють практично весь комплекс проблем, що виникають і дозволяють значно підвищити ефективність управління капіталом підприємства. Контроль дебіторської заборгованості дозволяє виключити на майбутнє дебіторів з високим ризиком. Формування оборотних коштів шляхом нормування і контролю дозволить вивіть внутрішні резерви від нераціонального використання коштів та спрямувати їх на покриття деяких з комерційних витрат.
Розробка отримання додаткового доходу шляхом розширення роздрібної мережі дозволить отримувати додатковий прибуток, а отже суттєво поліпшити фінансовий стан і тим самим скоротити кредиторську заборгованість.
Оцінка асортиментної політики підприємства дозволить виявити важкореалізовані товари і навпаки, товари, що користуються підвищеним попитом, що в свою чергу значно відіб'ється на результатах продажів. Аналіз показав, що більш дохідними видами є журнальна і газетна продукція, які мають більш високий рівень прибутку від продажів.
Сукупний прибуток при впровадженні запропонованих заходів збільшиться на 3282 тис. руб. Це дозволить підприємству наростити обсяги продажів і встояти на ринку в умовах конкуренції. Дані за основними показниками фінансової звітності з урахуванням впровадження запропонованих заходів зміняться в бік збільшення, що позитивно відіб'ється на результатах фінансової звітності діяльності підприємства. Що відіб'ється на фінансовій стабільності підприємства, а це в свою чергу може вплинути на подальше зростання і розширення діяльності ТОВ «Агентство розповсюдження друку« Експрес ».

Висновок
У теоретичній частині були висвітлені теоретичні питання діагностики фінансового стану і фінансової стійкості, методичні підходи до аналізу фінансового стану, зміст та інформаційне забезпечення фінансового аналізу.
У другому розділі проведено діагностику фінансового стану ТОВ «Агентство розповсюдження друку« Експрес »по бухгалтерської звітності в 2004-2005 рр.. Діагностика фінансового аналізу проводилася на основі аналізу структури майна підприємства і джерел його формування, оцінки стратегії фінансування майна. Аналіз ліквідності та фінансової стійкості показав, на скільки підприємство здатне покривати свої зобов'язання активами, термін перетворення яких у грошову форму відповідає терміну погашення зобов'язань і платоспроможне воно. Оцінка ділової активності зводиться, в кінцевому рахунку, до визначення ефективності управління капіталом, що знаходиться в розпорядженні підприємства. Показники оборотності дозволяють оцінити ефективність управління оборотним капіталом, так як управління оборотним капіталом вимагає рішень, заснованих на компромісі між прибутковістю і ризиком. Співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей характеризує фінансову стійкість фірми і ефективність фінансового менеджменту. Показники рентабельності дозволяють оцінити результати діяльності підприємства в цілому.
Таким чином, результати проведеного аналізу показали, що аналізоване підприємство знаходиться в нестабільному фінансовому становищі, яке може бути викликане порушенням платоспроможності, однак, підприємство має можливість відновити рівновагу шляхом оптимізації структури активів і пасивів, а також шляхом обгрунтованого зниження рівня запасів, що не використовуються в обороті або використовуються недостатньо ефективно.
Для зміцнення фінансової стійкості ТОВ «Агентство розповсюдження друку« Експрес »був розроблений ряд заходів і представлені розрахунки щодо їх економічного обгрунтування. Основними з них можна виділити наступні:
1) Для скорочення дебіторської заборгованості та її частки в складі поточних активів підприємства ТОВ «Агентство розповсюдження друку« Експрес »необхідно вибирати надійних партнерів по бізнесу і оптимальну схему взаємодій з ними. Зазначена робота по контролю дебіторської заборгованості поєднується з аналізом дебіторів, який дозволяє виключити на майбутнє дебіторів з високим ризиком;
2) ТОВ «АРП« Експрес »має відстежувати і налагоджувати роботу з формування оборотних коштів шляхом нормування і контролю. Це дозволить вивіть внутрішні резерви від нераціонального використання коштів та спрямувати їх на покриття деяких з комерційних витрат;
3) Для збільшення зростання обсягу виручки, а отже і отримання додаткового прибутку необхідно приділити особливу увагу розширенню роздрібної мережі;
4) Для економії витрат на доставку продукції від постачальників, необхідно підібрати партнера, що пропонує більш низькі ціни на її доставку. Це дозволить пропонувати клієнтам продукцію за нижчими цінами, що дозволить не тільки зайняти на ринку міцну позицію і вести конкурентну боротьбу, але і дасть можливість залучення нових клієнтів;
5) Велику допомогу у виявленні резервів поліпшення фінансового стану підприємства може надати рекламна компанія для залучення нових оптових і роздрібних покупців і маркетинговий аналіз з вивчення попиту та пропозиції, ринків збуту і формуванню на цій основі оптимального асортименту і структури виробництва продукції. Оцінка асортиментної політики підприємства дозволить виявити важкореалізовані товари і навпаки, товари, що користуються підвищеним попитом, що в свою чергу значно відіб'ється на результатах продажів;
Викладені методи зміцнення фінансової стійкості підприємства охоплюють практично весь комплекс проблем, що виникають і дозволяють значно підвищити ефективність управління капіталом підприємства.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Диплом
533.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Фінансова стійкість підприємства 2
Фінансова стійкість підприємства
Фінансова стійкість підприємства
Фінансова стійкість і платоспроможність підприємств
Фінансова стійкість страхової компанії
Фінансова стійкість страхових компаній
Фінансова стійкість підприємства ВАТ Агрокомплекс
Фінансова стійкість підприємства виробничий запас
Фінансова стійкість підприємства та методи її оцінки
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru