Фінансова стратегія підприємства ТОВ Планета

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
Введення
Глава I: Сутність фінансових ресурсів і капіталу органіазціі
1.1 Фінансові ресурси, капітал і його склад
1.1.1 Поняття фінансових ресурсів організації
1.1.2.Классіфікація фінансових ресурсів
1.1.3 Поняття і склад капіталу організації
1.2 Джерела фінансових ресурсів
1.3 Інвестування капіталу
Глава II: Практичні аспекти фінансового планування на підприємстві
2.1 Характеристика виробничої діяльності ТОВ "Планета"
2.2 Аналіз показників виробництва
2.3 Висновки та пропозиції щодо поліпшення фінансового стану підприємства
Висновок
Список літератури
Програми


Введення

Фінанси займають особливе місце в економічних відносинах. Їх специфіка проявляється в тому, що вони завжди виступають у грошовій формі, мають розподільний характер і відбивають формування і використання різних видів доходів і нагромаджень суб'єктів господарської діяльності сфери матеріального виробництва, держави й учасників невиробничої сфери.
Наукове поняття категорії «фінансові ресурси» тісно пов'язане з сутністю економічної категорії «фінанси». Якість, структура та порядок використання фінансових ресурсів визначають всю специфіку фінансово-господарської діяльності будь-якої організації. У цьому виявляється актуальність вивчення питання сутності фінансових ресурсів і капіталу організацій.
Предмет дослідження є система економічних показників ТОВ "Планета"
Об'єктом дослідження цієї роботи є господарюючий суб'єкт - підприємство ТОВ "Планета"
Метою написання даної курсової роботи є систематизація і закріплення теоретичних знань з предмету «Фінанси організацій».
Завдання, вирішення яких забезпечує досягнення поставленої мети, полягають в наступному:
- Вивчення теоретичної аспектів, що розкривають суть економічної категорії фінансів організації;
- Розгляд джерел формування фінансових ресурсів;
- Вивчення питання інвестування капіталу.
Курсова робота складається з двох розділів.
У першому розділі досліджуються теоретичні положення характеризують сутність фінансових ресурсів
Друга глава присвячена основам проведення практичного фінансового дослідження господарської діяльності конкретної організації.

Глава I: Сутність фінансових ресурсів і капіталу організації

1.1 Фінансові ресурси, капітал і його склад

1.1.1 Поняття фінансових ресурсів організації

Розподіл і перерозподіл вартості за допомогою фінансів обов'язково супроводжується рухом грошових засобів, приймаючих специфічну форму фінансових ресурсів. Вони формуються в суб'єктів господарювання та держави за рахунок різних видів грошових доходів і надходжень і використовуються на розширення відтворення, матеріальне стимулювання працівників, задоволення соціальних та інших потреб суспільства. Таким чином, фінансові ресурси виступають матеріальними носіями фінансових відносин.
Належність фінансових ресурсів того чи іншого суб'єкту господарювання, державі, їх формування та використання є практичним втіленням грошових відносин, що виникають у процесі розподілу і перерозподілу вартості ВОП і частини національного багатства.
Поняття фінансових ресурсів у сучасній економічній літературі використовується в різних значеннях, і автори вкладають у цей термін різний зміст.
Поняття фінансових ресурсів вперше було вжито при складанні першого п'ятирічного плану розвитку країни і до складу входив баланс фінансових ресурсів. Тоді фінансові ресурси розумілися як грошові кошти, що знаходяться в розпорядженні держави, підприємств, установ, використовуються для покриття витрат і утворення різних фондів і резервів.
У сучасній економічній літературі поширені два поняття.
Часто фінансові ресурси ототожнюють в грошовими коштами.
Фінансові ресурси підприємства - це грошові кошти, що знаходяться в його розпорядженні [2, стор.117].
Фінансові ресурси спрямовуються на розвиток виробництва, виробничо-торгового процесу, утримання і розвиток об'єктів невиробничої сфери, споживання, а також можуть залишатися в резерві.
Фінансові ресурси - це грошові кошти в особливій формі, що надходять у розпорядження господарюючого суб'єкта в результаті реалізації розподільчої функції фінансів [5, с. 84].
На основі даних понять можна сформулювати інше, краще відображає економічну характеристику категорії фінансові ресурси.
Фінансові ресурси - це грошові доходи, нагромадження і надходження, що формуються в руках суб'єктів господарювання та держави і призначені на цілі розширеного відтворення, матеріального стимулювання працівників, задоволення соціальних потреб, державне управління.
Грошові кошти підприємства - це всі грошові кошти, що надходять на розрахунковий рахунок підприємства в процесі його діяльності.
Категорія фінансових ресурсів тісно пов'язана з сутністю економічної категорії «фінанси», яка проявляється через функції фінансів підприємства.
У результаті цього фінансові ресурси являють собою частину грошових коштів підприємства, що залишається в розпорядженні підприємства в результаті процесів розподілу, тобто після покриття матеріальних витрат, виплати зарплати працівникам підприємства, сплати податків, виплат відсотків за кредит і т.д.
Фінансові ресурси - це грошові кошти, що надходять у розпорядження господарюючого суб'єкта в результаті реалізації розподільчої функції фінансів.
Таким чином, фінансові ресурси утворюються у підприємства після процесів розподілу. Грошові кошти утворюються до процесів розподілу.
Формування та використання фінансових ресурсів може здійснюватися в двох формах:
- Фондовій;
- Нефондовій.
Наприклад, на загальнодержавному рівні фінансові ресурси утворюються тільки у фондовій формі: Пенсійний фонд, позабюджетні фонди, тощо.
На рівні підприємства фінансові ресурси використовуватися як в фондовій, так і в нефондовій формах. І тут виявляється розбіжність між фінансовими ресурсами і грошовими коштами.
Частина фінансових ресурсів використовується на утворення фондів цільового призначення - фонд оплати праці, фонд розвитку виробництва, фонд матеріальних заохочень і т.п. Використання фінансових ресурсів на виконання різного роду платіжних зобов'язань здійснюється в нефондовій формі.
Структура фінансових ресурсів підприємства визначається їх економічною природою та джерелами, з яких дані ресурси надходять у розпорядження підприємства.
Перш за все, фінансові ресурси виступають засобом забезпечення виробничої діяльності підприємства, чинником його виробництва або джерелом відтворювального процесу. Дане положення засноване на тому, що основна мета підприємства - виробництво матеріальних благ для задоволення суспільних подробиць. Тому основною функцією фінансових ресурсів, що реалізує їх призначення на підприємстві є виробнича. Доцільним є оптимальне забезпечення фінансовими ресурсами всіх стадій відтворювального процесу, і тут мова йде про всілякі фінансових ресурсах. Саме за рахунок фінансових ресурсів на підприємстві утворюється майно, оновлюються основні фонди, поповнюються обігові кошти. Пріоритетність даної функції зумовлена ​​тим, що від ефективності та безперервності виробничої діяльності підприємства багато в чому залежить надходження власних фінансових ресурсів, що є основою його діяльності, а, значить, темпи економічного розвитку господарюючого суб'єкта і соціальне благополуччя працюючих.
Разом з цим, цілком очевидно, що не всі фінансові ресурси обслуговують виробничу сферу підприємства. І це цілком очевидно, адже коли вже мова йде про відтворювальному процесі (триваючому у часі), то у підприємства виникають певні зобов'язання перед фінансово-кредитною системою, працівниками. Тому частина ресурсів відволікається в невиробничу сферу підприємства і виконує невиробничу функцію: резервний капітал, фонд накопичення, споживання і т.д. Виникнення цієї функції зумовлене зобов'язаннями підприємства, необхідністю розширення своєї діяльності. Роль цієї функції не менш важлива, тому що від того, наскільки своєчасно і в повному обсязі будуть виконуватися зобов'язання підприємства, залежить і його виробнича діяльність.
Розвиток ринкових відносин призвело до того, що сьогодні будь-який господарюючий суб'єкт зацікавлений у прибутковому використанні наявних ресурсів. Тому частина фінансових ресурсів, які обслуговують невиробничу сферу підприємства направляють на розширене відтворення, тобто виконують інвестиційну функцію, яка реалізується за допомогою прибуткових короткострокових і довгострокових фінансових вкладень. Прагнення суб'єктів господарювання до реалізації цієї функції підкреслює раніше обгрунтовану капіталістичну природу фінансових ресурсів. Ця функція не обов'язково пов'язана зі створенням нової вартості, а цілком може бути реалізована на фінансових ринках за допомогою спекулятивних операцій.
Природно, частина фінансових ресурсів підприємство для забезпечення ліквідності повинно тримати в готівково-грошовій формі або ж у фондах та резервах, не приносять доходу. Ця частина ресурсів виконує споживчу функцію. Ця функція, на відміну від інвестиційної, не створює додаткову вартість.
Необхідно підкреслити важливість оптимального співвідношення ресурсів, що знаходяться у виробничій та невиробничій сферах, що приносять дохід або споживаних. Це дозволить, з одного боку, забезпечити безперервність процесу виробництва і виконання виробничої програми, а з іншого - у повному обсязі виконувати зовнішні та внутрішні зобов'язання, не забуваючи про ліквідність і прибутковому використанні наявних ресурсів. Слід зазначити, що чим більше ресурсів бере участь у прибутковому обороті, тим ефективніше вся виробничо-господарська діяльність підприємства, а, отже, реалізується механізм відтворення економічного зростання.

1.1.2 Класифікація фінансових ресурсів

Для найбільш повного розгляду питання сутності фінансових ресурсів проаналізуємо існуючі класифікації видів даної економічної категорії.
Зазвичай виділяють дві основні класифікації фінансових ресурсів:
- За джерелами формування;
- За економічною природою.
Розподіл фінансових ресурсів за джерелами формування розглянемо в другому пункті першої глави даної курсової роботи.
За економічною природою фінансові ресурси можна розділити на доходи і надходження.
Розглянемо інші додаткові види класифікацій, запропоновані різними авторами
При виділенні елементів будемо виходити з визначення фінансових ресурсів, заснованого на сутності фінансів. У цьому випадку цілком логічно виділяти елементи за ступенем абсолютної ресурсності (багато авторів називають це ліквідністю). Саме таким чином вони представлені в активі підприємства.
А 1 (грошові кошти і короткострокові фінансові вкладення) - активи, що мають практично абсолютну ресурсні. Можуть бути відразу використані як знаки вартості.
А 2 - (дебіторська заборгованість терміном погашення до 12 місяців та інші оборотні активи) - активи, що мають деяку обмеженість при використанні як знаки вартості. Розвиток ринкових інститутів (наприклад, факторингових компаній) та відносин розширює можливості з використання в якості ресурсів цих активів.
А 3 - (сировина, матеріали, незавершене виробництво, готова продукція, довгострокові фінансові вкладення та ін.) Можуть бути прийняті як знаки вартості в одиничних випадках, або при досить високому ступені їхньої ліквідності і затребуваність на ринку. Їх реалізація і перетворення в грошову форму тривало за часом і часто супроводжується значною знижкою.
А 4 (основні засоби, нематеріальні активи, незавершене будівництво) - використовуються у виняткових випадках (як правило, при неспроможності платника), або при створенні та утворенні нового підприємства. При переведенні в грошову форму вважаються важко реалізованими. Це не відноситься до унікального обладнання, відомим торговим маркам, перспективним «ноу-хау».
Співвідношення відповідних груп активів та пасивів підприємства характеризує його ліквідність. Слід зазначити, що практично тільки ресурси групи А 1 можуть бути трансформовані в найкоротші терміни і без втрат в будь-яку іншу необхідну форму. Особлива роль цієї групи пояснюється ще й тим, що гроші, володіючи (як правило) абсолютною ліквідністю, показують потенційні можливості по маневруванню ресурсами при прийнятті вигідних управлінських рішень. У цьому випадку зовнішні вимоги ринку до моментальної оплати загальним еквівалентом (грошима) підтверджуються і відповідною структурою фінансових ресурсів підприємства і його можливостями. Різні варіанти формування ресурсів та можливості їх використання зумовлюють ліквідність, платоспроможність і фінансову стійкість суб'єкта господарювання.
Іншим критерієм виділення елементів фінансових ресурсів є право власності. У цьому випадку елементами є: власні ресурси, позикові ресурси, тимчасово залучені (використовувані) ресурси [3, стор 219].
Власні фінансові ресурси належать самому господарюючому суб'єкту, і їх використання не тягне за собою можливості втрати контролю над діяльністю підприємства. У практиці господарювання ці ресурси використовуються головним чином для фінансування основних фондів, довгострокових інвестицій і частково для формування оборотних коштів. До них відносяться: прибуток від різних видів діяльності, амортизаційні нарахування. Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків, розподіляється на накопичення і споживання. Прибуток, що спрямовується на накопичення, використовується на розвиток виробництва та сприяє зростанню майна підприємства. Прибуток, що спрямовується на споживання, використовується для вирішення соціальних завдань. Амортизаційні відрахування - це грошове вираження вартості зносу основних фондів і нематеріальних активів. Вони мають двоїстий характер, тому що включаються до собівартості продукції і у складі виручки від реалізації повертаються на розрахунковий рахунок, стаючи внутрішнім джерелом фінансування.
Позикові ресурси не є власність даного підприємства та їх використання може викликати в нього втратою незалежності. Позикові кошти надаються на умовах терміновості, платності, зворотності. До позикових засобів відносяться різноманітні види кредитів, що залучаються від інших ланок кредитної системи (банків, інвестиційних інститутів, держави, підприємств, домогосподарств).
Залучені ресурси - кошти, які не належать підприємству, але тимчасово знаходяться в його обороті. Дані кошти до виникнення санкцій (штрафів або інших зобов'язань перед власниками) можуть бути використані на розсуд господарюючого суб'єкта. Це, перш за все, стійкі пасиви - заборгованість з оплати праці працівникам, заборгованість до бюджету і позабюджетні фонди, кошти кредиторів надходять у вигляді передоплати та ін
Співвідношення між даними елементами фінансових ресурсів визначає фінансову стійкість суб'єкта господарювання.
Наступною ознакою виділення елементів фінансових ресурсів є терміновість використання. Як правило, ресурси класифікуються на короткострокові, середньострокові, довгострокові. Часовий обрій кожної групи може бути встановлений індивідуально.
Ресурси короткострокового призначення - термін їх дії - до року. Призначені для фінансування поточної діяльності підприємства: формування оборотних коштів, короткострокових фінансових вкладень, розрахунків з дебіторами.
Ресурси середньострокового призначення - від року до 3 років - використовуються для заміни окремих елементів основних фондів, їх реконструкції і переозброєння. У цьому випадку, як правило, не переслідується мета зміни технології або повної заміни обладнання.
Ресурси довгострокового призначення - залучаються, як правило, на термін від 3 до 5 років і використовуються для фінансування основних фондів, довгострокових фінансових вкладень, венчурного (ризикового) фінансування. Мінімальна часова межа (3-5 років) цих коштів, обумовлена ​​терміном дії основних фондів. Саме стільки часу, в середньому, експлуатуються машини й устаткування в економічно розвинених країнах. Коль скоро, нижня часова межа використання цих ресурсів обумовлена ​​функціонуванням машин і устаткування, то логічно тут виділити ще одну групу ресурсів - для фінансування об'єктів понад довгострокового призначення, тобто будівель, споруд. Часова межа може скласти 10-15 і більше років. Саме на такі терміни можливе отримання іпотечного кредиту.
Отже, це основні підходи до елементному розкладанню системи фінансових ресурсів. Цілком очевидно, що межелементние зв'язку, співвідношення використовуваних видів фінансових ресурсів, визначаючи структуру системи, визначають і її стійкість. Саме в зіставленні із загальноприйнятими критеріями і фінансовими показниками, що висуваються зовнішнім середовищем, визначається тип фінансової стійкості, ліквідність підприємства та інші характеристики, що відображають ефективність інтеграції з іншими системами фінансових ресурсів. Поелементне розподіл ресурсів відображається в балансі підприємства: в активі - дія ресурсів (їх розміщення), у пасиві - сприйняття (джерела формування).
Особливу важливість для системи фінансових ресурсів підприємства в ринкових умовах набуває принцип синергії, що полягає в тому, що ефект від сукупної дії елементів вище, ніж просто їх сумарний ефект. Даний принцип реалізує фінансовий менеджер, як володар підприємницьких здібностей. У зв'язку з цим, може бути запропонована наступна класифікація систем фінансових ресурсів:
- Синергетична (ефект від сукупної дії елементів вище, ніж їх сумарний ефект);
- З нульовим синергетичним ефектом (ефективність системи рівноцінна сумарної ефективності елементів);
- Деструктивна (загальна ефективність системи менше сумарної ефективності елементів, тобто останні негативно впливають один на одного). Цей тип характеризується тим, що система віддає ресурси в поза, тобто в ній відбуваються процеси деструкції (розкладання), або вона вступила у фазу занепаду.
Разом з тим, оскільки ресурси підприємства повинні приносити прибуток, то очевидна необхідність вимірювання загальної ефективності функціонування системи фінансових ресурсів. Це може бути встановлено за допомогою зіставлення витрат пов'язаних з використанням всієї сукупності системи фінансових ресурсів і отриманого прибутку.

1.1.3 Поняття і склад капіталу організації

Капітал - це сукупність відносин і предметів, виражених у вигляді вартості, здатної приносити додаткову вартість або збиток [8, стр108].
Не слід ототожнювати капітал і будь-який засіб праці, яке розглядається часто як фізичний капітал.
Формування фондів підприємства починається з моменту організації господарюючого суб'єкта.
Підприємство відповідно до законодавства формує статутний капітал - основний початковий джерело власних коштів підприємства, який у вигляді основного і оборотного капіталу спрямовується на придбання фондів підприємства.
До числа фондів належить додатковий капітал - створюється за рахунок: приросту вартості майна в результаті переоцінки основних фондів, емісійного доходу (за рахунок перевищення продажної ціни акцій над номінальною), безоплатно отриманих цінностей на виробничі цілі. Він може бути використаний на погашення сум зниження вартості майна, що виявилися за результатами його переоцінки, на погашення збитків, що виникли внаслідок безоплатної передачі майна іншим підприємствам та особам, на збільшення статутного капіталу, на погашення збитку за результатами роботи підприємства за звітний рік.
У процесі виробничої діяльності доходи від реалізації виробленої продукції у формі виручки від реалізації поступають на розрахунковий або валютний (якщо підприємство експортує продукцію) рахунок. Виручка ж є джерелом відшкодування витрат на виробництво, на просування продукції на ринок, на реалізацію товарів (робіт, послуг). Амортизація, таким чином, вступає у складі виручки від реалізації в амортизаційний фонд призначений для забезпечення відтворення основних фондів.
Результатом діяльності підприємства є прибуток. Після податкових виплат утворюється чистий прибуток, яка витрачається у відповідності з статутними документами і на розсуд господарюючого суб'єкта. З неї формуються: резервний капітал та інші аналогічні резерви, фонд накопичення, фонд споживання.
Резервні капітал - фонд, який утворюється відповідно до законодавства РФ і установчими документами. Призначений для покриття збитків звітного періоду, виплати дивідендів при недостатності або відсутності прибутку. Наявність фонду є найважливішою умовою забезпечення стійкого фінансового стану підприємства. До числа резервних фондів відносяться також резерви під знецінення вкладень у цінні папери, викупної фонд, відкладений фонд та ін, створювані в АТ відповідно для погашення облігацій і викупу акцій.
Фонд нагромадження - кошти, призначені для розвитку виробництва. Їх використання пов'язане зі збільшенням майна підприємства і фінансовими вкладеннями для отримання прибутку.
Фонд споживання - кошти, що направляються на соціальні потреби, фінансування об'єктів невиробничої сфери, одноразове заохочення працівників, виплати компенсаційного характеру і т.д.
Залишок прибутку - нерозподілений прибуток також характеризує фінансову стійкість і може використовуватися для подальшого розвитку підприємства.
Цільове фінансування і надходження - кошти призначені для будівництва та утримання соціальних об'єктів, а також надходження на ці цілі від юридичних і фізичних осіб. Кошти підприємствам можуть також виділятися з бюджету, галузевих і міжгалузевих фондів.
Якщо підприємство займається зовнішньоекономічною діяльністю, воно утворює валютний фонд за рахунок надходить валютної виручки.
Для оперативного управління фінансовими ресурсами можуть створюватися й інші оперативні фонди: для виплати заробітної плати, для платежів до бюджету та інших

1.2 Джерела фінансових ресурсів

Доповненням до розглянутих вище класифікацій фінансових ресурсів є їх розподіл за джерелами, з яких дані ресурси надходять у розпорядження підприємства (див. Додаток 1).
Власні кошти та прирівняні до них кошти, що надходять з фінансового ринку і що надходять з фінансово-банківської системи в порядку розподілу та перерозподілу.
Від грошових коштів і фінансових ресурсів необхідно відрізняти джерела формування фінансових ресурсів і джерела отримання грошових коштів. Структура фінансових ресурсів визначається джерелами їх надходження.
Джерелами формування фінансових ресурсів і грошових коштів підприємства є частина вартості ВНП, що надходить в процесі розподілу і перерозподілу в розпорядження основних суб'єктів економічних відносин.
Основними джерелами власних коштів підприємства є:
1. КК (складеного капіталу і майно, що закріплюється засновниками за підприємством)
2. Прибуток від реалізації вироблених підприємством матеріальних благ і послуг, а також майно підприємства
3. Амортизаційний фонд
4. Кошти, що зараховуються до ремонтний та інші аналогічні за призначенням фонди.
Поряд з названими джерелами серед власних джерел підприємства називають прирівняні до них (стійкі пасиви) Це грошові кошти, що належать іншим суб'єктам, але постійно знаходяться в розпорядженні даного підприємства.

Джерела позикових коштів

Позикові кошти залучаються підприємствами з фінансового ринку, таким чином, джерелом позикових коштів є частина вартості продукту, створеного на інших підприємствах і тимчасово на умовах кредиту, що надходить у розпорядження якого-небудь конкретного підприємства. Кредит, позика - теж фінансовий ресурс.
Фінансовий ринок виступає інститутом, який забезпечує вартість продукту одних підприємств у розпорядження інших.
Джерела позикових коштів поділяють залежно від:
1. інструмента, за допомогою якого відбувається залучення позикових коштів підприємства
2. в залежності від терміну, на який залучаються грошові кошти на умовах кредиту
(1): джерела поділяються на 2 групи:
- Джерела, залучені на ринку банківських позичок
- Джерела, залучені на ринку цінних паперів
(2): джерела:
- Короткострокові (до 1 року)
- Довгострокові (понад 1 рік)
Має важливе значення класифікація по терміновості, різні варіанти вкладення коштів: короткострокові - для формування ОБС, довгострокові - на термін більше 1 року для реальних інвестицій.
Серед грошових коштів, що залучаються на ринку цінних паперів як позикових, розглядаються тільки ті грошові кошти, які залучаються з допомогою боргових інструментів.
Грошові кошти, що залучаються за допомогою акцій, включаються до складу власних.
Необхідно відрізняти залучені грошові кошти від позикових. Залучені кошти більше позикових, тому що до складу залучаються крім позикових включаються грошові кошти, отримані на основі випуску акцій, а також на основі використання різних варіантів бюджетного фінансування.
Джерела коштів, що надходять на підприємство в порядку перерозподілу.
Ця група джерел охоплює всю сукупність різних варіантів використання системи відносин перерозподілу для залучення грошових коштів на підприємство.
До числа таких джерел відносяться:
1.страховие відшкодування, одержувані підприємством із засобів страхування
2.денежние кошти, що надходять з держбюджету, а також з бюджетів суб'єктів РФІ суб'єктів місцевого самоврядування у порядку цільового фінансування, а також фінансової допомоги, що надається підприємствами на різних умовах
3.денежние кошти, що надходять на підприємство за договорами про спільну діяльність (ЦК, частина 2)
4.денежние кошти, що надходять від участі у різних об'єднаннях підприємств
5.денежние кошти, що надходять у вигляді%, дивідендів та інших доходів від участі в КК інших підприємств.
Традиційне уявлення про фінанси як про грошові відносинах виходить з відповідності вартості створеного на підприємстві і продукту і обсягу грошових коштів, що представляють цю вартість. В умовах кризи фінансів п / п таку відповідність порушується і формування та і рух фінансових ресурсів підприємства здійснюється в розриві від руху необхідних для обслуговування грошових коштів: відбувається демонетизація господарського обороту. У цих умовах фінансові ресурси підприємства формуються і використовуються через систему бартерних угод і різних схем взаємозаліків. При цьому фінанси використовуються як ідеальні гроші, як інструмент вартісної оцінки обмінюються еквівалентів. У таких умовах дуже яскраво проявляються відмінності між поняттями фінансові ресурси грошові кошти п / п (таким чином підприємство може володіти значними фінансовими ресурсами, але не мати грошових коштів.
Особливу увагу серед джерел коштів підприємства заслуговує власний капітал - сумарна оцінка КК, нерозподіленого прибутку, резервів, а також додаткового капіталу (тобто сумарна оцінка власних джерел власних ресурсів). Однією з головних завдань управління фінансами п / п є визначення правильного співвідношення між обсягами СК і ЗК.
У практиці управління фінансами підприємства грошові кошти підприємства та джерела їх формування відображаються в основному фінансовому документі підприємства, що характеризує фінансове становище підприємства - у бухгалтерському балансі, при цьому перелік джерел приводиться в правій частині балансу (у пасиві), а перелік грошових засобів різного призначення наводиться в лівій частині - активі балансу.
Угруповання джерел в пасиві балансу відображає не тільки належність їх до самого підприємству, іншим економічним суб'єктам, але й інші важливі для управління джерелами - відомості: терміни, на які залучені ті чи інші позикові кошти, а також інструменти, за допомогою яких вони залучені.
В активі балансу грошові кошти складають лише незначну частину майна, відображеного в цьому розділі балансу, крім грошових коштів в активі балансу відображаються ще й виробничі запаси, робочі машини, устаткування і т.п. Це явно вказує на відмінності, як за величиною, так і за економічним змістом понять джерела та грошові кошти підприємства.

1.3 Інвестування капіталу

Інвестиція - одне з найбільш часто використовуваних понять в економіці, особливо, якщо вона знаходиться в процесі трансформації або відчуває підйом. Термін «інвестиція» має на увазі довгострокове вкладення капіталу в економіку [3, стор 285]
Інвестиційна діяльність має виключно важливе 'значення, оскільки створює основи для стабільного розвитку економіки в цілому, окремих її галузей, господарюючих суб'єктів.
Відомі різні визначення ключових понять інвестиційного процесу. Зокрема, згідно з Федеральним законом від 25 лютого 1999 р . № 39-ФЗ [1] під інвестицією розуміються «грошові кошти, цінні папери, інше майно, в тому числі майнові права, інші права, мають грошову оцінку, що вкладаються в об'єкти підприємницької та (або) іншої діяльності з метою отримання прибутку і (або ) досягнення іншого корисного ефекту », а інвестиційна діяльність є« вкладення інвестицій і здійснення практичних дій з метою отримання прибутку і (або) досягнення іншого корисного ефекту ». На практиці нерідко термін «інвестиція» розуміється в узагальненому сенсі як вкладаються активи і (або) як процес вкладення.
Фінансовий актив, як і будь-який товар, що продається на ринку, має кілька характеристик, що визначають доцільність операцій купівлі / продажу з цим специфічним товаром. На відміну від звичайних споживчих товарів фінансові активи купуються не з метою їх фактичного споживання, а з наміром в подальшому отримати або регулярний дохід, що генерується даними активом (наприклад, відсотки, дивіденди), або спекулятивний дохід (дохід від операцій купівлі / продажу). Тому найбільший інтерес представляють такі характеристики фінансового активу, як вартість, ціна, прибутковість, ризик.
Інвестор, приймаючи рішення про доцільність придбання того чи іншого фінансового активу, намагається оцінити економічну ефективність планованої операції. Цілком очевидно, що він може при цьому орієнтуватися або на абсолютні, або на відносні показники. У першому випадку мова може йти про ціну і (або) вартості активу, в другому - про його прибутковості.
Традиційно розрізняють два види інвестицій - фінансові і реальні. Перші являють собою вкладення капіталу в довгострокові фінансові активи - паї, акції, облігації, другі - у розвиток матеріально-технічної бази підприємств виробничої та невиробничої сфер.
Інвестиції бувають ризикові (венчурні), прямі, портфельні, ануїтет.
Розрізняють інвестиції валові та чисті [8, стор.111].
Валові інвестиції - це загальний обсяг інвестування за певний період, яке спрямоване на нове будівництво, придбання засобів виробництва та приріст товарно-матеріальних засобів.
Чисті інвестиції - це сума валових інвестицій без суми амортизаційних відрахувань у певному періоді.
Динаміка чистих інвестицій характеризує економічний розвиток підприємства, області, держави. Якщо сума чистих інвестицій від'ємна, тобто обсяг валових інвестицій менше суми амортизаційних відрахувань, це свідчить про зменшення обсягу випуску продукції. Якщо сума чистих інвестицій дорівнює нулю, це означає відсутність економічного зростання, а якщо сума валових інвестицій перевищує суму амортизаційних відрахувань, то це означає, що економіка розвивається
Венчурний капітал - це термін, застосовуваний для позначення ризикованого капіталовкладення. Венчурний капітал являє собою інвестиції у формі випуску нових акцій, вироблені в нові сфери діяльності, пов'язаних з великим ризиком. Венчурний капітал інвестується в не зв'язані між собою проекти в розрахунку на швидку окупність вкладених коштів. Капіталовкладення, як правило, здійснюються шляхом придбання частини акцій підприємства-клієнта або надання йому позик, у тому числі з правом конверсії цих позик в акції. Ризикове вкладення капіталу обумовлене необхідністю фінансування дрібних інноваційних фірм в областях нових технологій. Ризиковий капітал поєднує в собі різні форми застосування капіталу: позичкового, акціонерного, підприємницького. Він виступає посередником у заснуванні стартових наукомістких фірм, званих венчуром.
Прямі інвестиції - вкладення в статутний капітал господарюючого суб'єкта з метою отримання доходу та отримання прав на участь в управлінні даним господарюючим суб'єктом.
Портфельні інвестиції пов'язані з формуванням портфеля і являють собою придбання цінних паперів та інших активів. Портфель - сукупність зібраних воєдино різних інвестиційних цінностей, слугують інструментом для досягнення конкретної інвестиційної мети вкладника. У портфель можуть входити цінні папери одного типу (акції) або різні інвестиційні цінності (акції, облігації, ощадні та депозитні сертифікати, заставні свідоцтва, страховий поліс і ін.)
Принципами формування інвестиційного портфеля є безпека і прибутковість вкладень, їхній ріст, ліквідність вкладень. Під безпекою розуміється невразливість інвестицій від потрясінь на ринку інвестиційного капіталу і стабільність одержання доходу. Безпека зазвичай досягається на шкоду прибутковості та зростання вкладень. Нарощувати вкладення можуть тільки власники акцій. Під ліквідністю будь-якого фінансового ресурсу розуміється здатність його брати участь у негайному придбанні товару (робіт, послуг). Так, готівкові гроші володіють більшою ліквідністю, ніж безготівкові.
Головна мета при формуванні портфеля складається в досягненні найбільш оптимального сполучення між ризиком і доходом для інвестора. Іншими словами, відповідний набір інвестиційних інструментів покликаний знизити ризик вкладника до мінімуму й одночасно збільшити його доход до максимуму.

Глава II: Практичні аспекти фінансового планування на підприємстві

2.1 Характеристика виробничої діяльності ТОВ "Планета"

Аналіз діяльності організації ТОВ "Планета" слід почати з розгляду вартості і складу ОПФ
Таблиця 1 Вартість основних виробничих фондів ТОВ «Планета»
Найменування
Кількість
Ціна за од., Тис.руб.
Всього, тис. грн
Штук
1. Піч муфельна
4
43,5
174
2. Кульова млин
2
10
20
3. Сушильний барабан
2
8,2
16,4
4. Ваговий живильник
2
12,1
24,2
5. Змішувач СМК-125
2
6,3
12,6
6. Сушарка НЦ-12
1
13,2
13,2
7.Центробежний розпилювач глазурі
1
32,1
32,1
8. Штампи, пресформи
8
21,3
170,4
9. Автомобіль УАЗ-3303 ( 200 л . С.)
1
30
30
10.Строітельно-монтажні роботи
125,3
Разом:
618,2
Розглянемо питома вага кожної категорії ОПФ в загальній сукупності:

Таблиця 2 Структура основних виробничих фондів ТОВ «Планета»
Найменування
Кількість,
Всього, тис. грн
Питома вага,%
Штук
1. Піч муфельна
4
174,00
28,15
2. Кульова млин
2
20,00
3,24
3. Сушильний барабан
2
16,40
2,65
4. Ваговий живильник
2
24,20
3,91
5. Змішувач СМК-125
2
12,60
2,04
6. Сушарка НЦ-12
1
13,20
2,14
7. Відцентровий розпилювач глазурі
1
32,10
5,19
8. Штампи, пресформи
8
170,40
27,56
9. Автомобіль УАЗ-3303 ( 200 л . С.)
1
30,00
10. Будівельно-монтажні роботи
125,30
Разом:
618,20
Порядок заповнення Таблиці 3:
Використовуючи дані за цінами реалізації продукції, розрахуємо обсяг виручки:
Кількість * Ціну за од. продукції = Обсяг проізводтсва
Чистий вага продукції визначимо як:
Кількість * Вага од. вироби
Необхідність сировини розрахуємо з використанням коефіцієнта = 1,4, шляхом перемноження чистої ваги продукції на даний показник.
Підсумуємо показники кожної групи виробленої продукції

Таблиця 3 Виробництво продукції за 2006 рік
Найменування
Кількість,
штук
Ціна за од, руб
Всього,
тис.руб
Вага ед.із-
робу, кг
Чиста вага, кг
Необ.
сировини, кг (к = 1,4)
1. Плитка камінна
2880
262,2
755,136
5
14400
20160
2.Монети сувенірні
14000
27
378,000
0,2
2800
3920
3.Кувшін фарфоровий
120
1772,1
212,652
1,2
144
201,6
4.Амфора керамічна
1000
109,4
109,400
0,9
900
1260
5.Полотно керамічне
75
6105
457,875
38
2850
3990
6. Годинники сонячні
120
6921,1
830,532
33,75
4050
5670
7. Фонтан офісний
10
15970
159,700
160
1600
2240
Разом:
31166,8
2903,295
26744
37441,6
Для виробництва зазначеної вище продукції необхідний певний набір сировинних запасів. Нижче розрахуємо їх обсяг.
Таблиця 4 Потреба в сировині та матеріалах для виробництва продукції у 2006 році
Найменування
Кількість, кг
Ціна,
тис.руб.
Сума,
тис.руб
1. Каолін, ГОСТ21286-82
11276
0,0031
34,9556
2. Глина Веселовська, ВГО, ТУ-21-25-203-81
7393
0,0007
5,1751
3. Пісок кварцовий, ГОСТ 7031-75
6800
0,0015
10,2
4. Польовий шпат, ГОСТ15045-78
6300
0,0012
7,56
5. Бій обпалений
2250
-
-
6. Рідке скло, ГОСТ 13078-81
378
0,0201
7,5978
7. Сода, ГОСТ 5100-85
372
0,0035
1,302
8. Глазур-фітта, 21а, В1С ДМ-2, ЛГ-19 В9
750
0,0803
60,225
9. Пігменти-барвники
126
0,0907
11,4282
Всього основних матеріалів
35645
138,444
1. Масло трансформаторне
1200
0,0273
32,76
2. Гіпс
902
0,0018
1,6236
Всього допоміжних матеріалів
2102
34,3836
Разом:
37747
172,827
На суму витрат виробництва продукції надає і розмір ФОП, що формується шляхом підсумовування показників заробітної плати для існуючих на підприємстві професій з урахуванням їх кількості їх одиниць (для управлінського персоналу і робітників основного виробництва) за 12 місяців.
Таблиця 5 Чисельність виробничого персоналу і фонд оплати праці на 2006 рік
Професія
Чисельність
працюючих, чол.
ФОП за
місяць, тис.руб.
ФОП за рік,
тис. руб
1. Дизайнер-стиліст
1
8,00
96,00
2. Художник-оформлювач
1
9,00
108,00
3. Слюсар-налагоджувальник
1
7,00
84,00
4. Технолог
1
8,00
96,00
5. Різноробочий
1
5,00
60,00
Разом
5
37,00
444,00
Таблиця 6 Чисельність керівників і інших категорій працівників і ФОП на 2006року
Займана посада
Чисельність
працюючих, чол.
Місячний ФОП, тис.руб.
Річний ФОП,
тис.руб
1.Діректор
1
10,00
120,00
2. Головний бухгалтер
1
7,00
84,00
3. Водій
1
6,00
72,00
4. Прибиральниця
1
3,00
36,00
5. Сторож
1
3,00
36,00
Разом:
5
29,00
348,00
За даними таблиці 7 розрахуємо величину амортизаційних відрахувань основних виробничих фондів за рік.

Таблиця 7 Абсолютна величина амортизаційних відрахувань основних виробничих фондів за рік
Найменування
Вартість ОФ, тис.руб
Норма амортизації,%
Сума аморт., Тис.руб
1. Піч муфельна
174
12,50
2,175
2. Кульова млин
20
20,00
0,400
3. Сушильний барабан
16,4
10,00
0,164
4. Ваговий живильник
24,2
10,00
0,242
5. Змішувач СМК-125
12,6
10,00
0,126
6. Сушарка НЦ-12
13,2
12,50
0,165
7. Відцентровий розпилювач глазурі
32,1
20,00
0,642
8. Штампи, пресформи
170,4
14,30
2,437
9. Автомобіль УАЗ-3303
30
10,00
0,300
10. Будівельно-монтажні роботи
125,3
5,00
0,627
Разом:
618,2
7,277
Розраховані дані зведемо в таблицю:
Таблиця 8 Повна собівартість продукції на 2006 рік
Найменування елементів витрат
Сума витрат,
тис.руб
Питома вага витрат,%
1. Сировина і основні матеріали
138,444
7,09
2. Вода на технологічні цілі
17,94
0,92
3. Допоміжні матеріали
34,384
1,76
4. Паливо на технологічні цілі
53,641
2,75
5. Енергія на технологічні цілі
84,24
4,31
6. Комунальні послуги:
0,00
6.1 Опалення приміщень
40,864
2,09
6.2 Освітлення приміщень
14,231
0,73
7. Пальне для автомобіля
187,2
9,59
Всього матеріальних витрат
570,944
29,25
1.Заработная плата виробничого персоналу
444
22,74
2.Заработная плата керівників та ін категорій працівників
348
17,83
3. Відрахування на соціальні потреби
190,08
9,74
Усього витрат на оплату праці
982,08
50,30
1. Витрати на амортизацію ОФ
7,277
0,37
2. Орендна плата
186,12
9,53
3. Страхові внески
2,87
0,15
4. Реклама
21,975
1,13
5. Канцтовари
10
0,51
6. Відсоток за кредит
168
8,61
7. Транспортний податок
3
0,15
Всього
1952,266
100,00
Вода на технологічні цілі та приймання стічних вод:
Зв = М Ч Про Ч Р,
де: Зв - витрати на воду, руб.;
М - кількість місяців;
О - обсяг споживання за місяць, куб. м, дорівнює -230;
Р - розцінка на 1 куб.м води, руб., Дорівнює -6,5.
Зв = 12 Ч 230 Ч 6,5 = 17940
Витрати на енергію для технологічних цілей складуть:
Ест = О Ч Т,
Де:
Ест - вартість споживаної обладнанням електроенергії;
О - кількість споживаної обладнанням електроенергії на місяць, так само 5400 кВт-год;
Т - тарифна ставка за один кВт-год електроенергії, руб., Дорівнює -1,3.
Ест = 5400 Ч 1,3 = 7020 рублів на місяць
Ест рік = 7020 * 12 місяців = 84240 рублів
Витрати на опалення виробничого приміщення складуть:
Зот = М Ч Ц Ч О,
Де: Зот - вартість витрат на опалення, руб.;
М - опалювальний період, місяців, дорівнює 6;
Ц - ціна 1 Гкал теплової енергії, руб., Дорівнює 235,5;
О - кількість спожитої теплової енергії, Гкал, так само 28,92.
Зот = 6 Ч 235,5 Ч 28,92 = 40863,96
Витрати на освітлення складуть:
Зосв = О х Т,
Де: О - кількість спожитої енергії за рік, кВт-год, так само 10947.
Зосв = 10947 Ч 1,3 = 14231,1
Витрати на бензин для автомобіля рівні:
Зб = Пд х Д х Нр х Ц,
Витрати на бензин для автомобіля рівні:
Зб = Пд Ч Д Ч Нр Ч Ц,
Де: Зб - витрати на бензин, руб.;
Пд - середньоденний пробіг автомобіля, км, дорівнює 200;
Д - кількість днів експлуатації на рік, так само 312;
Нр - норма витрат бензину на 1 км шляху, становить 0,15 літра;
Ц - ціна 1 літра бензину, 20 крб
Зб = 200 Ч 312 Ч 0,15 Ч 20 = 187200,00
Разом комунальні послуги = витрати на опалення + витрати на освітлення = 40863,96 +14231,1 = 55095,06
Ставка ЄСП на рік - 24%
Відрахування = (444000 +348000) * 0,24 = 190080,00 рублів
Апл = змін Ч Кпр Ч Кразн Ч До бл Ч теру Ч П,
де: Апл - орендна плата на місяць, руб.,
Змін - МРОТ в РФ, руб. на 01.11.2008 -
Кпр - коефіцієнт приведення, дорівнює 0,041;
Кразм - коефіцієнт розміщення (поверховість), для першого поверху дорівнює 1,2;
КБЛ - коефіцієнт благоустрою, дорівнює 1,4;
Ктер - коефіцієнт територіальності (комунікаційного району), дорівнює 1;
П - орендована площа, кв.м, дорівнює 60.
Апл. виробничого приміщення =
2300 * 0,041 * 1,2 * 1,4 * 1 * 60 = 9505,44 рублів
А по офісу (за умовами завдання) = 6000 рублів на місяць
Разом: (9,51 +6,00) * 12 = 186,12 тисяч рублів
Страхові внески складуть:
Остр = П Ч Сим / 100,
Де: П - річний відсоток на суму понад 40 тис.руб., Дорівнює 0,5;
Сім - вартість застрахованого майна.
Сім = (Сн.г. + Ск.г) / 2 = (618,8 + (618,2-7,277)) / 2
Остр = 0,5 Ч (614,76-40) / 100 = 2,87 тис. рублів
Витрати на телевізійну рекламу складуть:
Ртел = К Ч Р Ч О + К Ч Р Ч Про Ч П,
Де: Ртел - вартість телереклами, руб.;
К - кількість слів у рекламі, так само 69;
Р - розцінка за одне слово, руб., Дорівнює 50;
О - загальна кількість запусків реклами, дорівнює 5;
П - відсоток за терміновість, дорівнює 10 (0,1 у частках одиниці).
Вартість 1 / 32 смуги реклами в газеті «Наш час» становить 3000руб.
Ртел = 69 Ч 50 Ч 5 Ч 1,1 = 18975,00 рублів
Рітоговая = 18975,00 +3000,00 = 21975,00 рублів
Суму відсотків за користування кредитом розрахуйте, виходячи їх 24% річних, суми кредиту 700 тис.руб. і періоду погашення 3 роки.
ПКР = СКР Ч Ст. реф.Ч1, 1
Де: СКР - сума відсотків за кредит, тис. руб.;
Ст.реф. - Ставка рефінансування,%.
Скр = 700000 (1 +0,24) = 168000 рублів
Ставка рефінансування на 12.11.2008 - 12%
Транспортний податок (для Челябінської області) дорівнює 15 руб. / к.с .* 200 = 3000,00 рублів
Оборотні кошти підприємства визначаються за формулою:
Соб = Зтек + Зстр + Н,
Де: Соб - оборотні кошти, руб.;
Зтек - поточний запас сировини і матеріалів, руб.;
Зстр - страховий запас сировини і матеріалів, руб.;
Н - незавершене виробництво, руб.;
Соб = 7200,83 +3600,41 +37968,2 = 48769,03 руб
Зтек = Д Х Т,
Де: Д - середньоденний витрата матеріалів, руб.;
Т - час між двома поставками, днів;
Д = Рм / п,
де: Рм - витрата матеріалів на випуск усієї продукції, руб.;
п - число днів випуску, так само 290;
Д = 172827/290 = 595,96 руб
Т = Г / Дн,
Де: Г-вантажопідйомність автомобіля, кг, дорівнює 1560;
Дн = Ом / п,
Де: Ом - кількість споживаних на рік сировини і матеріалів, кг
Дн - середньоденний витрата матеріалів в натуральному вираженні, кг.
Дн = 37441,6 / 290 = 129,11 кг
Т = 1560/129, 11 = 12 днів
Зтек = 595,96 * 12 = 7200,83 руб
Зстр = 0,5 х Зтек;
Зстр = 7200,83 * 0,5 = 3600,41 руб
Н = Сср.дн. х Тц х Кгот,
Де: Н-норматив незавершеного виробництва, руб.,
Сср.дн. - Середньоденна собівартість випуску продукції, грн.;
Тц - тривалість виробничого циклу, днів, дорівнює 6;
Кгот - коефіцієнт готовності.
Сср.дн. = Спр / п,
Де: Спр - повна собівартість випуску продукції;
Сср.дн. = 1952266/290 = 6731,95 руб
Кгот = (Уп +0,5 х упер) / 100,
Де: Уп - питома вага умовно-постійних витрат у повній собівартості продукції,%; упер-питома вага змінних витрат,%;
Кгот = (88,86 +0,5 * 11,14) / 100 = 0,94
Н = 6731,95 * 6 * 0,94 = 37968,2 крб
Загальна сума виробничих фондів:
СПФ = Сосна + Соб,
Де: СПФ-вартість усіх виробничих фондів;
Сосна - вартість основних виробничих фондів;
Соб - вартість оборотних фондів.
СПФ = 618200 +48769,03 = 666969 крб
З цього випливає, що суми кредиту в 700000 рублів достатньо для організації виробництва і випуску першої партії продукції.

2.2 Аналіз показників виробництва

Основні показники підприємства за підсумками року:
1) Валову прибуток підприємства:
Пвал = Пр. + Дпр - Рпр
де: Пвал - валовий прибуток підприємства;
Пр - прибуток (збиток) від реалізації продукції, грн.;
Д пр.оп. - Доходи від інших операцій, руб;
Р пр.оп. - Витрати від інших операцій, руб.
Р пр.оп. = Сумі погашення кредиту (по 230 тис.руб. В перший і другий роки, 240 тис.руб. В третій рік)
Пр = Рп - Спр,
Де: Рп - вартість реалізованої продукції, грн;
Спр - повна собівартість реалізованої продукції, грн.
Пр = 2903,295-1952,266 = 951,029 тис. рублів
Доходів від інших реалізацій в періоді не було
Пвал = 951,029 -230,00 = 721,029 рублів
2) Рентабельність продукції
Рпр = Пвал / Спр х 100%
Рпр = 721,029 / 951,029 * 100% = 75,82%
3) Рентабельність виробництва
Ро = Пвал / СПФ
Ро = 721,029 / 673,077 = 107,12%
4) Чистий прибуток
Пчист = Пвал - Податки - Відсотки за кредит (понад ставки рефінансування, помноженої на 1,1)
Пчист = 721029 - (173046,96 +13524,72 +260269,99) -84000 = 358187,33 руб
Сума податку на прибуток загальна = 24% = 54489,90 руб.
Податок на майно відповідно до Гл.30НК РФ дорівнює 2,2% * Середньорічну вартість майна
Середньорічну вартість майна розрахувати орієнтовно за формулою:
Сім = (Сн.г. + Ск.г) / 2,
Де Сн.г. - Вартість майна на початок року, тис. грн.;
Ск.г. - Вартість майна на кінець року, тис. грн.;
Ск.г. = Сн.г. - А,
Де: А - сума амортизації за рік, тис. грн.
Сім = (Сн.г. + Ск.г) / 2 = (618,8 + (618,2-7,277)) / 2 = 614,76
Податок на майно = 614760 * 2,2% = 13524,72 руб
ПДВ = ДС * Ст,

Де: Ст - ставка податку (див. гл.21НК РФ);
ДС - додана вартість, тис. грн.
ДВ = Зот + А + Пвал,
Де: Зот - витрати на оплату праці, тис. грн.;
ДВ = 997920 +30748 +417276,4 = 1445944,40 руб.
ПДВ = 1445944,4 * 0,18 = 260269,99 руб.

2.3 Висновки та пропозиції щодо поліпшення фінансового стану підприємства

Розраховані показники рентабельності виробництва свідчать про ефективну діяльність ТОВ Планета.
Розглянемо докладніше можливі варіанти фінансування проекту
1 Варіант Розрахунок чистого дисконтованого доходу (ЧДД) і чистої поточної вартості (ГТС) для проекту при зниженні обсягу продажів у перший рік на 10%
Рік
Кап.
Витрати
Прибуток
з урахуванням
амортизації
Коеф.
дисконту-
вання
Дисконт-
рова
кап. витрати
Дисконт-
Рованная
Прибуток
ЧДД
ГТС
0
700,00
1
230,00
492,78
0,24
55,2
118,2672
118,27
63,07
2
230,00
443,50
0,06
13,248
25,5457152
143,81
130,56
3
240,00
443,50
0,01
3,31776
6,130944
149,94
146,63
2 Варіант Розрахунок чистого дисконтованого доходу (ЧДД) і чистої поточної вартості (ГТС) для проекту при щорічному зниженні обсягу продажів на 10%
Рік
Кап.
витрати
Прибуток
з урахуванням
амортизації
Коеф.
дисконту-
вання
Дисконт-
рова
кап. витрати
Дисконт-
Рованная
Прибуток
ЧДД
ГТС
0
700,00
1
230,00
492,78
0,24
55,2
118,2672
118,27
63,07
2
230,00
443,50
0,06
13,248
25,5457152
143,81
130,56
3
240,00
399,15
0,01
3,31776
5,517874483
149,33
146,01
Термін окупності і в першому і в другому варіанті менше року.
Складемо прогнозний фінансовий план доходів і витрат на три роки, який показує передбачуваний рівень розвитку підприємства в часі.
Відповідно до прогнозу тенденцій розвитку галузі протягом 2007-2008 років підприємство, незважаючи на зростання витрат (на 3,5% на рік), буде отримувати стійку валовий прибуток (зростання на 25% у рік).
Таблиця 11 План доходів і витрат ТОВ «Планета», тис.руб.
Найменування
2006р
2007р
2008р
1. Доходи від реалізації
2903,30
3209,38
3577,30
2. Собівартість
1952,27
2020,60
2091,32
3. Валовий прибуток
951,03
1188,79
1485,98
4. Податки і повернення кредиту
458,25
515,31
596,64
5. Чистий прибуток
492,78
673,48
889,35
Таким чином, інвестиційний проект слід прийняти в реалізації.

Висновок

Ринкова економіка вимагає підвищення високої ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції та послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління, прояву ініціативи і т.д.
Важлива роль у реалізації цих завдань відводиться управлінню фінансовими ресурсами суб'єктів господарювання. З його допомогою досягається основна мета діяльності підприємства - максимізація прибутку.

Управління фінансами неможливо без проведення аналізу фінансово-господарської діяльності.

У цій роботі розглядається аналіз діяльності на прикладі конкретного підприємства ТОВ "Планета".

Аналіз фінансово-господарської діяльності дає можливість оцінити:

майновий стан підприємства;

ступінь підприємницького ризику, зокрема можливість погашення зобов'язань перед третіми особами;

достатність капіталу для поточної діяльності і довгострокових інвестицій;

потреба в додаткових джерелах фінансування;

здатність до нарощення капіталу; раціональність залучення позикових коштів.

Управління фінансовими ресурсами є однією з ключових підсистем загальної системи управління підприємством. Успішна діяльність підприємства не можлива без розумного управління фінансовими ресурсами, що здійснюється на базі аналізу фінансового стану. До найбільш часто вживаним інструментів, за допомогою яких оцінюються фінансові ресурси підприємства, відносяться:
- Аналіз платоспроможності;
- Аналіз оборотності активів;
- Аналіз рентабельності;
- Аналіз фінансової стійкості;
- Аналіз джерел формування активу;
- Інші інструменти оцінки ефективності.
Дані інструменти і порядок їх застосування також розглянуті на прикладі аналізу господарської діяльності конкретного підприємства ТОВ "Планета".
Ефективність використання фінансових ресурсів характеризується оборотністю активів і показниками рентабельності.
Існує три способи підвищення оборотності активів: вдосконалення управління запасами, зменшення рахунків дебіторів, поліпшення використання готівкових грошей. У роботі встановлено, що методології оцінки фінансової стійкості підприємства за абсолютними і відносними показниками істотно розрізняються. У першому випадку оцінка проводиться тільки в порівнянні запасів з можливими джерелами їх утворення, у другому - тільки СОС порівнюються із запасами й оборотними активами; додатково використовується співвідношення власних і позикових коштів.
Дана обставина робить фактично неможливим формулювання визначення фінансової стійкості, що задовольняє обом підходам. Аналіз фінансової стійкості за допомогою абсолютних показників зводиться до аналізу забезпеченості запасів джерелами їх фінансування.
На основі представленого в роботі матеріалу, можна зробити висновок про те, що завдання, поставлені на початку дослідження, виконані.

Список літератури

1. Про інвестиційну діяльність в Російській Федерації, здійснюваної у вигляді капітальних вкладень: Федеральний закон від 25 лютого 1999 р . № 39-ФЗ
2. Климович В.П. Фінанси. Грошовий обіг. Кредит .- М.: Инфра-М, 2005.
3. Ковальов В.В. Фінанси підприємств. Підручник. - М.: Проспект, 2003
4. Крутякова Ю.А. Грошовий обіг. Фінанси. Кредит. - М.: Пріор-издат, 2004.
5. Носова С.С. Економіка. Енциклопедичний словник. - М.: Геліос АРВ, 2003. -512с.
6. Родіонова Л.Р. Фінанси. Грошовий обіг. Кредит .- М.: «Фінанси та статистика», 2005.
7. Фінанси. Грошовий обіг. Кредит. Підручник / За редакцією М. В. Романовського - М.: «Перспектива», 2004
8. Фінанси. Навчальний посібник / під ред. Проф. Нікольського П.С. - М.: Видавничий Дім «Соціальні відносини», 2003
9. Фінанси. Грошовий обіг. Кредит. Під редакцією академіка Поляка Г.Б. Підручник для ВУЗів. - М.: «ЮНИТИ». 2004.
10. Фінанси. Гроші. Кредит. / Под ред. Є. Г. Чернової. - М.: Проспект, 2004
11. Фінанси організацій (підприємств) / Под ред. проф. Колчин Н. В. Підручник для ВУЗів. М.: «ЮНИТИ», 2004.
12. Фінансово-кредитний енциклопедичний словник / За ред. Проф. А. Г. Грязнова .- М.: Фінанси і статистика, 2002.
13. Фінанси. Підручник / За ред. Проф. В. В. Ковальова .- М., ПБОЮЛ М. А. Захаров, 2001.
14. Шуляк П.М. Фінанси підприємства. Підручник .- М.: «Дашков і К», 2003

Програми

Додаток 1
Таблиця 1 Структура джерел фінансових ресурсів [3, стор 117]
Джерела фінансових ресурсів
Власні і прирівняні до них
Залучені з фінансового ринку
Вступники в порядку перерозподілу
Доходи:
Прибуток від основної діяльності
Прибуток від позареалізаційних операцій (реалізація майна)
Надходження:
- Залучені на ринку банківських позичок (короткострокові, довгострокові)
- Залучені на ринку цінних паперів (короткострокові, довгострокові)
Доходи
Грошові кошти, що надходять від участі у різних об'єднаннях п / п
Грошові кошти, що надходять у вигляді%, дивідендів та інших доходів від участі в КК інших п / п
Надходження:
Амортизаційні відрахування
Ремонтні та аналогічні за призначенням фонди (фонди на проведення підготовчих робіт, сезонних робіт)
Стійкі пасиви
Надходження
Страхові відшкодування
Кошти бюджетів
Кошти за договорами спільної діяльності
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Курсова
266.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Фінансова стратегія підприємства ТОВ Планета 2
Фінансова стратегія підприємства
Фінансова стратегія підприємства 2
Фінансова стратегія підприємства
Стратегія підприємства ТОВ Москва online
Стратегія ціноутворення на прикладі підприємства ТОВ Гусліцкій знахар
Бухгалтерська фінансова звітність ВАТ Планета центр
Маркетингова і фінансова стратегія розвитку організації
Стратегія управління персоналом в ТОВ АЛЮСТЕМ
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru