Фінанси підприємства Оборотні активи підприємства

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Федеральне агентство з освіти
Державна освітня установа вищої професійної освіти
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЗАОЧНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Дисципліна: Фінанси
Контрольна робота
на тему:
«Фінанси підприємства. Оборотні активи підприємства »
Виконавець: студентка 3 курсу групи № 634
спеціальність: 080105.65 шифр: 00000000 Козлова Л.С.
Викладач: _______________________________
Санкт-Петербург
2008

Зміст
Введення
1. Поняття і склад оборотних активів підприємства
2. Особливості фінансового управління оборотними активами
Висновок
Список літератури

Введення

З переходом економіки до ринкових відносин, центр ваги фінансового управління перемістився з міністерств і відомств на рівень підприємств, підвищилася їх економічна і юридична відповідальність.
Будь-яка комерційна організація (підприємство), ведуча виробничу чи іншу комерційну діяльність, повинна володіти певним реальним, тобто функціонуючим майном або активним капіталом у вигляді основного і оборотного капіталу.
Для успішної роботи підприємствам необхідні відповідні виробничій програмі запаси сировини, матеріалів, палива, малоцінних і швидко зношуються предметів. Забезпечуючи потреби ринку, кожне підприємство повинне створювати і певні запаси готової продукції. При поставках готової продукції на різних договірних умовах і розрахунках підприємства значні кошти відволікають в розрахунки, тобто дебіторську заборгованість. У свою чергу, з метою своєчасного погашення кредиторської заборгованості підприємство має у своєму розпорядженні певні грошовими коштами на розрахунковому та інших рахунках у банках і касі. Щоб уникнути знецінення вільних грошових коштів і отримати додатковий прибуток, частина фінансових ресурсів вкладають у цінні папери різного виду. Все це зумовлює необхідність вкладення частини капіталу підприємства в оборотні активи.
Значення економічної ефективності поліпшення використання та економії оборотних коштів досить великий, оскільки вони надають позитивний вплив на всі сторони виробничої і господарської діяльності підприємства. У зв'язку з цим, для ефективного та раціонального використання всіх наявних на підприємстві ресурсів, необхідні точний і оперативний облік і контроль оборотних коштів.

1. Поняття і склад оборотних активів підприємства
Оборотний капітал - це «засоби, що обслуговують процес господарської діяльності, які беруть участь одночасно і в процесі виробництва, і в процесі реалізації продукції. У забезпеченні безперервності і ритмічності процесу виробництва і обігу полягає основне призначення оборотних коштів підприємства ... Оборотні кошти - це авансується в грошовій формі вартість, що приймає в процесі планомірного кругообігу засобів форму оборотних фондів і фондів обігу, необхідна для підтримки безперервності кругообігу і повертається у вихідну форму після його завершення »[1].
Крім цього визначення існує безліч різноманітних тлумачень поняття «оборотні кошти». Так, Л.М. Павлова дає таке визначення оборотних коштів: «Оборотні кошти - кошти, авансовані у виробничі запаси, готову продукцію, незавершене виробництво, малоцінні і швидкозношувані предмети». [2]
Видається, що дане визначення дуже неповне, тому що воно містить навіть не повний склад оборотних коштів - немає грошових коштів, дебіторської заборгованості. Крім того, в цьому визначенні немає самої сутності оборотних коштів - те, що вони протягом року або виробничого циклу перетворюються з грошової в речову форму.
М.М. Треньов дає наступне визначення оборотних коштів: «Оборотні кошти (поточні, оборотні активи) - це кошти, що інвестуються компанією у свої поточні операції під час кожного операційного циклу» [3].
М.В. Романовський визначає оборотні кошти як «капітал підприємства, авансований в оборотні активи» [4].
І, нарешті, В.В. Ковальов розглядає поняття оборотного капіталу як синоніма оборотних коштів. «Термін« оборотний капітал »(його синонім у вітчизняному обліку - оборотні кошти, оборотні активи) відноситься до мобільних активів підприємства, які є грошовими коштами або можуть бути звернені до них протягом року або одного виробничого циклу». [5]
Управління оборотними активами становить найбільш велику частину операцій фінансового менеджменту. Це пов'язано з великою кількістю елементів їх внутрішнього матеріально-речового та фінансового складу, які вимагають індивідуалізації управління; високою динамікою трансформації їх видів; пріоритетною роллю в забезпеченні платоспроможності, рентабельності і інших цільових результатів операційної діяльності підприємства.
Цілеспрямоване управління оборотними активами підприємства визначає необхідність попередньої їх класифікації. З позицій фінансового менеджменту ця класифікація оборотних активів будується за такими основними ознаками. [6]
1. За характером фінансових джерел формування виділяють валові, чисті та власні оборотні активи.
а) Валові оборотні активи характеризують загальний їх обсяг, сформований за рахунок як власного, так і позикового капіталу.
б) Чисті оборотні активи (або чистий робочий капітал) характеризує ту частину їх обсягу, що сформована за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу.
Суму чистих оборотних активів (чистого робочого капіталу) розраховують за такою формулою:
ЧОА = ОА-ТФО, (1)
де ЧОА - сума чистих оборотних активів підприємства;
ОА - сума валових оборотних активів підприємства;
ТФО-короткострокові (поточні) фінансові зобов'язання.
в) Власні оборотні активи характеризують ту їх частина, яка сформована за рахунок власного капіталу підприємства.
Суму власних оборотних активів підприємства розраховують за формулою: СОА = ОА-ДЗК-ТФО, (2)
де СОА - сума власних оборотних активів підприємства;
ОА - сума валових оборотних активів підприємства; ДЗК-довгостроковий позиковий капітал, інвестований в оборотні активи підприємства; ТФО - поточні фінансові зобов'язання підприємства.
Якщо підприємство не використовує довгостроковий позиковий капітал для фінансування оборотних коштів, то суми власних і чистих оборотних активів співпадають.
2. Види оборотних активів. За цією ознакою вони класифікуються в практиці фінансового менеджменту наступним чином:
а) Запаси сировини, матеріалів і напівфабрикатів. Цей вид оборотних активів характеризує обсяг вхідних матеріальних їх потоків у формі запасів, що забезпечують виробничу діяльність підприємства.
б) Запаси готової продукції. Цей вид оборотних активів характеризує обсяг виходять матеріальних їх потоків у формі запасів виготовленої продукції, призначеної до реалізації. У практиці фінансового менеджменту до цього виду оборотних активів додають зазвичай обсяг незавершеного виробництва (з оцінкою коефіцієнта його завершеності за окремими видами продукції в цілому). При значному обсязі і тривалості циклу незавершеного виробництва його виділяють в процесі фінансового менеджменту в окремий вид оборотних активів.
в) Поточна дебіторська заборгованість. Вона характеризує суму заборгованості на користь підприємства, представлену фінансовими зобов'язаннями юридичних і фізичних осіб за розрахунками за товари, роботи, послуги, видані аванси і т.п.
г) Грошові активи. У сучасній практиці фінансового менеджменту до них відносять не тільки залишки грошових коштів у національній та іноземній валюті (у всіх їхніх формах), але і короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, вільно конверсіруемих в грошові кошти і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.
д) Інші оборотні активи. До них відносяться оборотні активи, не включені до складу вищерозглянутих їх видів, якщо вони відображаються в загальній їх сумі.
3. Характер участі в операційному процесі. Відповідно до цього ознакою оборотні активи диференціюються наступним чином:
а) Оборотні активи, що обслуговують виробничий цикл підприємства (вони представляють собою сукупність оборотних активів підприємства у формі запасів сировини, матеріалів і напівфабрикатів, обсягу незавершеної продукції і запасів готової продукції);
б) Оборотні активи, що обслуговують фінансовий (грошовий) цикл підприємства (вони представляють собою сукупність всіх товарно-матеріальних запасів і суми поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням суми кредиторської заборгованості).
4. Період функціонування оборотних активів. За цією ознакою виділяють такі їх види:
а) Постійна частина оборотних активів. Вона являє собою незмінну частину їх розміру, яка не залежить від сезонних та інших коливань операційної діяльності підприємства і не пов'язана з формуванням запасів товарно-матеріальних цінностей сезонного зберігання, дострокового завозу та цільового призначення. Іншими словами, вона розглядається як незнижуваний мінімум оборотних активів, необхідний підприємству для здійснення операційної діяльності.
б) Змінна частина оборотних активів. Вона являє собою варіюють їх частина, яка пов'язана із сезонним зростанням обсягу виробництва і реалізації продукції, необхідністю формування в окремі періоди господарської діяльності підприємства запасів товарно-матеріальних цінностей сезонного зберігання, дострокового завозу та цільового призначення. У складі цього виду оборотних активів виділяють зазвичай максимальну і середню їх частину.
Класифікація оборотних активів підприємства не обмежується перерахованими вище основними ознаками. [7]
2. Особливості фінансового управління оборотними активами
Управління оборотними активами підприємства пов'язане з конкретними особливостями формування його операційного циклу. Операційний цикл представляє собою період повного обороту всієї суми оборотних активів, у процесі якого відбувається зміна окремих їх видів. Він характеризує проміжок часу між придбанням виробничих запасів та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції.
Необхідно зазначити, що рух оборотних активів підприємства в процесі їх кругообігу проходить чотири основних стадії, послідовно змінюючи свої форми.
• На першій стадії грошові активи (включаючи їх еквіваленти у формі короткострокових фінансових інвестицій) використовуються для придбання сировини і матеріалів, тобто вхідних запасів матеріальних оборотних активів.
• На другій стадії вхідні запаси матеріальних оборотних активів у результаті безпосередньої виробничої діяльності перетворюються в запаси готової продукції.
• На третій стадії запаси готової продукції реалізуються споживачам і до настання їх оплати перетворюються в поточну дебіторську заборгованість.
• На четвертій стадії інкасована (тобто оплачена) поточна дебіторська заборгованість знову перетвориться в грошові активи (частина яких до їх виробничого запитання може зберігатися у формі високоліквідних короткострокових фінансових інвестицій). [8]
Найважливішою характеристикою операційного циклу, що істотно впливає на обсяг, структуру та ефективність використання оборотних активів, є його тривалість. Вона включає період часу від моменту витрачання підприємством грошових коштів на придбання вхідних запасів матеріальних оборотних активів до надходження грошей від дебіторів за реалізовану їм продукцію.
Принципова формула, за якою розраховується тривалість операційного циклу підприємства, має вигляд:
П0Ц = П0 мз + П0 гп + П0 дз, (3)
де ПОЦ - тривалість операційного циклу підприємства, дн.
П0 мз - тривалість обороту запасів сировини, матеріалів та інших матеріальних факторів виробництва у складі оборотних активів, у днях;
П0 гп - тривалість обороту запасів готової продукції, дн.
Подз - тривалість інкасації поточної дебіторської заборгованості, у днях.
У процесі управління оборотними активами в рамках операційного циклу виділяють дві основні його складові: 1) виробничий цикл підприємства; 2) фінансовий цикл (або цикл грошового обороту) підприємства.
Виробничий цикл підприємства характеризує період повного обороту матеріальних елементів оборотних активів, що використовуються для обслуговування виробничого процесу, починаючи з моменту надходження сировини, матеріалів і напівфабрикатів на підприємство та закінчуючи моментом відвантаження виготовленої з них готової продукції покупцям.
Тривалість виробничого циклу підприємства визначається за наступною формулою:
ППЦ = П0 см + П0 нз + П0 гп (4)
де ППЦ - тривалість виробничого циклу підприємства, у днях; П0 см - період обороту середнього запасу сировини, матеріалів і напівфабрикатів, в днях; П0 нз - період обороту середнього обсягу незавершеного виробництва, у днях; П0 гп - період обороту середнього запасу готової продукції, в днях.
Фінансовий цикл (цикл грошового обороту) підприємства являє собою період часу між початком оплати постачальникам одержаних від них сировини і матеріалів (погашенням кредиторської заборгованості) і початком надходження грошових коштів від покупців за поставлену їм продукцію (погашенням дебіторської заборгованості).
Тривалість фінансового циклу (або циклу грошового обігу) підприємства визначається за наступною формулою:
ПФЦ = ППЦ + П0дз-П0 кз, (5)
де ПФЦ - тривалість фінансового циклу (циклу грошового обігу) підприємства, у днях; ППЦ - тривалість виробничого циклу підприємства, у днях; подз - середній період обороту поточної дебіторської заборгованості, у днях; П0 кз - середній період обороту поточної кредиторської заборгованості, у днях . [9]
Значний обсяг фінансових ресурсів, що інвестуються в оборотні активи, різноманіття їх видів і конкретних різновидів, визначальна роль у прискоренні обороту капіталу й забезпеченні постійної платоспроможності, а також ряд інших умов, визначають складність задач фінансового менеджменту, пов'язаних з управлінням оборотними активами. Комплекс цих завдань і механізми їх реалізації знаходять відбиток у послідовному управлінні оборотними активами підприємства.
Головне завдання цього управління полягає у формуванні необхідного обсягу, оптимізації складу і забезпечення ефективного використання оборотних активів підприємства.
Управління оборотними активами підприємства здійснюється за такими основними етапами [10]:
1. Аналіз оборотних активів підприємства в попередньому періоді. Основною метою цього аналізу є визначення рівня забезпеченості підприємства оборотними активами і виявлення резервів підвищення ефективності їх функціонування.
• На першій стадії аналізу розглядається динаміка загального обсягу оборотних активів, що використовуються підприємством, - темпи зміни середньої їх суми в зіставленні з темпами зміни обсягу реалізації продукції і середньої суми всіх активів; динаміка питомої ваги оборотних активів у загальній сумі активів підприємства.
• На другій стадії аналізу розглядається динаміка складу оборотних активів підприємства в розрізі основних їх видів - запасів сировини, матеріалів і напівфабрикатів; запасів готової продукції; поточної дебіторської заборгованості; залишків грошових активів та їх еквівалентів. У процесі цієї стадії аналізу розраховуються та вивчаються темпи зміни суми кожного із цих видів оборотних активів у зіставленні з темпами зміни обсягу виробництва та реалізації продукції; розглядається динаміка питомої ваги основних видів оборотних активів у загальній їх сумі. Аналіз складу оборотних активів підприємства за окремими їх видами дозволяє оцінити рівень їх ліквідності.
• На третій стадії аналізу вивчається оборотність окремих видів оборотних активів і загальної їх суми. Цей аналіз проводиться з використанням показників - коефіцієнта оборотності та періоду обороту оборотних активів. У процесі аналізу встановлюється загальна тривалість і структура операційного, виробничого і фінансового циклів підприємства; досліджуються основні фактори, що визначають тривалість цих циклів.
• На четвертій стадії аналізу визначається рентабельність оборотних активів, досліджуються визначають її чинники. У процесі аналізу використовуються коефіцієнт рентабельності оборотних активів, а також Модель Дюпона, яка стосується такого виду активів має вигляд: Р оа = Р рп * Про оа, (6)
де Р оа - рентабельність оборотних активів; Ррп - рентабельність реалізації продукції; Про оа - оборотність оборотних активів.
• На п'ятій стадії аналізу розглядається склад основних джерел фінансування оборотних активів - динаміка їх суми та питомої ваги в загальному обсязі фінансових коштів, інвестованих у ці активи; визначається рівень фінансового ризику, що генерується сформованою структурою джерел фінансування оборотних активів.
Результати проведеного аналізу дозволяють визначити загальний рівень ефективності управління оборотними активами на підприємстві та виявити основні напрями його підвищення в майбутньому періоді.
2. Вибір політики формування оборотних активів підприємства. Така політика повинна відображати загальну філософію фінансового управління підприємством з позицій прийнятного співвідношення рівня прибутковості та ризику фінансової діяльності.
Теорія фінансового менеджменту розглядає три принципових підходи до політики формування оборотних активів підприємства - консервативний, помірний та агресивний.
• Консервативний підхід до формування оборотних активів передбачає не тільки повне задоволення поточної потреби в усіх їх видах, що забезпечує нормальний хід операційної діяльності, але й створення високих розмірів їх резервів на випадок непередбачених складнощів у забезпеченні підприємства сировиною і матеріалами, погіршення внутрішніх умов виробництва продукції, затримки інкасації дебіторської заборгованості, активізації попиту покупців і т.п. Такий підхід гарантує мінімізацію комерційних і фінансових ризиків, але негативно позначається на ефективності використання оборотних активів-їх оборотності і рівень рентабельності.
• Помірний підхід до формування оборотних активів спрямований на забезпечення повного задоволення поточної потреби в усіх їх видах і створення нормальних страхових їх розмірів на випадок найбільш типових збоїв в ході операційної діяльності підприємства. При такому підході забезпечується середнє для реальних господарських умов співвідношення між рівнем ризику і рівнем ефективності використання оборотних активів.
• Агресивний підхід до формування оборотних активів полягає в мінімізації всіх форм страхових резервів за окремими видами цих активів. При відсутності збоїв у ході операційної діяльності такий підхід до формування оборотних активів забезпечує найбільш високий рівень ефективності їх використання. Однак будь-які збої в здійсненні нормального ходу операційної діяльності, викликані дією внутрішніх або зовнішніх факторів, призводять до суттєвих фінансових втрат через скорочення обсягу виробництва і реалізації продукції. [11]
Таким чином, обрані принципові підходи до формування оборотних активів підприємства (або тип політики їх формування), відображаючи різні співвідношення рівня ефективності їх використання і ризику, в кінцевому рахунку визначають суму цих активів і їх рівень по відношенню до обсягу операційної діяльності.
3. Оптимізація обсягу оборотних активів. Така оптимізація повинна виходити з вибраного типу політики формування оборотних активів, забезпечуючи заданий рівень співвідношення ефективності їх використання і ризику. Процес оптимізації обсягу оборотних активів на цьому етапі управління ними складається з трьох основних стадій.
• На першій стадії з урахуванням результатів аналізу оборотних активів у попередньому періоді визначається система заходів щодо реалізації резервів, спрямованих на скорочення тривалості операційного, а в його рамках - виробничого та фінансового циклів підприємства. При цьому скорочення тривалості окремих циклів не повинно призводити до зниження обсягів виробництва і реалізації продукції.
• На другій стадії на основі обраного типу політики формування оборотних активів, запланованого обсягу виробництва та реалізації окремих видів продукції та розкритих резервів скорочення тривалості операційного циклу (в розрізі окремих його стадій) оптимізується обсяг і рівень окремих видів цих активів. Засобом такої оптимізації виступає нормування періоду їх обороту та суми.
• На третій стадії визначається загальний обсяг оборотних активів підприємства на майбутній період:
п = ЗС п + ЗГ п + ДЗ п + ТАК п + П п, (7)
де 0А п - загальний обсяг оборотних активів підприємства на кінець аналізованого майбутнього періоду; ЗС П-сума запасів сировини і матеріалів на кінець майбутнього періоду; ЗГ П - сума запасів готової продукції на кінець майбутнього періоду (з включенням до неї перерахованого обсягу незавершеного виробництва); ДЗ П-сума поточної дебіторської заборгованості на кінець майбутнього періоду; ТАК П - сума грошових активів на кінець майбутнього періоду; П п-сума інших оборотних активів на кінець майбутнього періоду.
4. Оптимізація співвідношення постійної і змінної частин оборотних активів. Потреба в окремих видах оборотних активів і їх сума в цілому істотно коливається в залежності від сезонних і інших особливостей здійснення операційної діяльності. Так, на підприємствах ряду галузей агропромислового сектора економіки закупівлі сировини здійснюються протягом лише визначених сезонів, що визначає підвищену потребу в оборотних активах у цей період у формі запасів цієї сировини. На підприємствах окремих галузей є можливість переробки сировини лише протягом «сезону переробки» з подальшою рівномірної реалізацією продукції, що визначає в такі періоди підвищену потребу в оборотних активах у формі запасів готової продукції. Коливання в розмірах потреби в окремих видах оборотних активів можуть викликатися і сезонними особливостями попиту на продукцію підприємства. Тому в процесі управління оборотними активами слід визначати їх сезонну (або іншу циклічну) складову, яка представляє собою різницю між максимальною і мінімальною потребою в них протягом року.
Процес оптимізації співвідношення постійної і змінної частин оборотних активів здійснюється за такими стадіями:
• На першій стадії за результатами аналізу помісячного динаміки рівня оборотних активів у днях обороту або в сумі за ряд попередніх років будується графік їх середньої "сезонної хвилі». В окремих випадках він може бути конкретизований за окремими видами оборотних активів.
• На другій стадії за результатами графіка «сезонної хвилі» розраховуються коефіцієнти нерівномірності (мінімального і максимального рівнів) оборотних активів по відношенню до середнього їх рівня.
• На третій стадії визначається сума постійної частини оборотних активів.
• На четвертій стадії визначається максимальна і середня сума змінної частини оборотних активів у майбутньому періоді. Ці розрахунки здійснюються за такими формулами:
Співвідношення постійної і змінної частин оборотних активів є основою управління їх оборотністю і вибору конкретних джерел їх фінансування.
5. Забезпечення необхідної ліквідності оборотних активів. Хоча всі види оборотних активів тією чи іншою мірою є ліквідними (крім безнадійної дебіторської заборгованості) загальний рівень їх термінової ліквідності повинен забезпечувати необхідний рівень платоспроможності підприємства за поточними (особливо невідкладним) фінансовими зобов'язаннями. У цих цілях з урахуванням обсягу і графіка майбутнього платіжного обороту повинна бути визначена частка оборотних активів у формі грошових коштів, високо-і среднеліквідних активів.
6. Забезпечення необхідної рентабельності оборотних активів. Як і будь-який вид активів оборотні активи повинні генерувати певний прибуток при їх використанні в операційній діяльності підприємства. Разом з тим, окремі види оборотних активів здатні приносити підприємству прямий дохід в процесі фінансової діяльності у формі відсотків і дивідендів (короткострокові фінансові інвестиції, які є еквівалентами грошових коштів). Тому складовою частиною управління оборотними активами є забезпечення своєчасного використання тимчасово вільного залишку грошових активів для формування ефективного портфеля короткострокових фінансових інвестицій, які у формі їх еквівалентів.
7. Вибір форм і джерел фінансування оборотних активів. Цей етап управління оборотними активами забезпечує вибір політики їх фінансування на підприємстві і оптимізацію структури його джерел. [12]
У процесі управління оборотними активами на підприємстві розробляються окремі фінансові нормативи, які використовуються для контролю ефективності їх формування та функціонування. Основними з таких нормативів є:
- Норматив власних оборотних активів підприємства;
- Система нормативів оборотності основних видів оборотних активів і тривалості операційного циклу в цілому;
- Система коефіцієнтів ліквідності оборотних активів.
Мета і характер використання окремих видів оборотних активів мають суттєві відмінні особливості. Тому на підприємствах з великим обсягом використовуваних оборотних активів управління ними деталізується в розрізі основних їх видів.

Висновок
Важко переоцінити значення ефективного використання оборотних коштів. У результаті вивчення теми можна зробити наступні короткі висновки.
Для нормального функціонування кожного підприємства необхідні оборотні кошти, що представляють собою грошові кошти, використовувані підприємством для придбання оборотних фондів і фондів обігу.
Оборотні кошти - це авансується в грошовій формі вартість, що приймає в процесі планомірного кругообігу засобів форму оборотних фондів і фондів обігу, необхідна для підтримки безперервності кругообігу і повертається у вихідну форму після його завершення.
Ефективне використання оборотних активів передбачає вибір політики управління оборотними активами на конкретний період розвитку підприємства. Суть політики управління оборотним капіталом полягає у визначенні достатнього рівня і раціональної структури поточних активів й у визначенні величини і структури джерел їх фінансування. Можна виділити три основні моделі управління оборотними засобами: агресивну, консервативну і помірну.
Основна риса сучасного періоду - недостача у підприємств оборотних коштів. А значить можна відзначити, що своєчасний і об'єктивний аналіз руху, наявності, ефективності використання обігових коштів дозволить керівництву підприємства визначити резерви зростання ефективності використання оборотних коштів підприємства.

Список літератури
1. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу. 4-е, доп. і перераб. - М.: Фінанси і статистика, 1997. - 415с.
2. Бланк І.А. Фінансовий менеджмент. - К.: Ніка-Центр, 2005. - 528 с.
3. Горфинкель В.Я., Швандара В.А. Економіка підприємства. - М.: Юніті, 2002. - 718.
4. Ковальов В.В. Аналіз фінансового стану підприємства. - М.: Справа та сервіс, 2004. - 467 с.
5. Павлова Л.М. Фінансовий менеджмент. - М.: Юніті, 2002. - 269 с.
6. Треньов Т.В. Управління фінансами. - М.: Фінанси і статистика, 2003. - 496 с.
7. Фінансовий менеджмент. / Под ред. Поляка Г.Б. - М.: Фінанси, 2004. - 438 с.
8. Фінанси підприємств. / Под ред. Романовського М.В. - СПб.: Бізнес-Преса, 2003. - 528 с.
9. Фінанси підприємства. / Под ред. проф. Н.В. Колчин. - М.: Юнити-Дана, 2004. - 368 с.


[1] Фінанси підприємства. / Под ред. проф. Н.В. Колчин. - М.: Юнити-Дана, 2004. С.133.
[2] Павлова Л.М. Фінансовий менеджмент. - М.: Юніті, 2002. С.632.
[3] Треньов Т.В. Управління фінансами. - М.: Фінанси і статистика, 2003. С.35.
[4] Фінанси підприємств. / Под ред. Романовського М.В. - СПб.: Бізнес-Преса, 2003. С.281.
[5] Ковальов В.В. Аналіз фінансового стану підприємства. - М.: Справа та сервіс, 2004. С.268.
[6] Треньов Т.В. Управління фінансами. - М.: Фінанси і статистика, 2003. С.112.
[7] Треньов Т.В. Управління фінансами .- М.: Фінанси і статистика, 2003. С.115.
[8] Фінансовий менеджмент. / Под ред. Поляка Г.Б. - М.: Фінанси, 2004. С.45.
[9] Бланк І.А. Фінансовий менеджмент. - К.: Ніка-Центр, 2005. С.245.
[10] Бланк І.А. Фінансовий менеджмент .- К.: Ніка-Центр, 2005. С.249.
[11] Бланк І.А. Фінансовий менеджмент .- К.: Ніка-Центр, 2005. С.251.
[12] Бланк І.А. Фінансовий менеджмент. - К.: Ніка-Центр, 2005. С.252.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Курсова
58.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Інвестиції в оборотні активи
Оборотні засоби підприємства
Оборотні кошти підприємства 2
Оборотні кошти підприємства
Оборотні кошти підприємства
Оборотні кошти комерційного підприємства
Оборотні кошти та оподаткування підприємства
Оборотні кошти автотранспортного підприємства
Оборотні кошти інвестиції підприємства
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru