Фізичне виховання дітей дошкільного віку 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
Введення
Глава 1. Фізичне виховання дітей дошкільного віку
1.1 Організація умов фізичного виховання дітей дошкільного віку
1.2 Проблеми фізичного виховання та розвитку дітей дошкільного віку
1.3 Збереження здоров'я дітей дошкільного віку в умовах фізичного виховання
Глава 2. Методичні основи здоровьесбереженія у дошкільнят
2.1 Методики діагностики фізичного здоров'я дошкільнят
2.2 Програма фізичного виховання
Висновок
Список літератури

Введення
Теорія фізичного виховання дітей дошкільного віку - наука про загальні закономірності фізичного виховання і формування особистості дитини. Вона вивчає закономірності фізичного виховання дитини від народження до школи та у відповідності з цим загальні закономірності управління розвитком дитини в процесі виховання і навчання. Найважливішим завданням, визначальною особливу значимість фізичного виховання як основи всебічного розвитку, є формування здорового, міцного, загартованого, життєрадісного, чуйну, ініціативного дитини, який добре володіє своїми рухами люблячого спортивні та фізичні вправи здатного до навчання у школі й до активної подальшої творчої діяльності. Пізнаючи і враховуючи закономірності потенційних можливостей дитини кожного вікового періоду, теорія фізичного виховання передбачає вимога науково обгрунтованої програми комплексу фізичного виховання, засвоєння якої забезпечує дітям необхідний рівень фізичної підготовленості.
Здоров'язберігаючих компонент у фізичному вихованні дітей дошкільного віку включає систему цінностей і установок, які формують систему гігієнічних навичок і вмінь, необхідних для нормального функціонування організму, а також систему вправ, спрямованих на вдосконалення навичок і вмінь по догляду за самим собою, одягом, місцем проживання, навколишнім середовищем. Особлива роль у цьому компоненті відводиться дотриманню режиму дня, режиму харчування, чергування праці та відпочинку, що сприяє попередженню утворення шкідливих звичок, функціональних порушень захворювань, включає в себе психогигиену і психопрофилактику навчально-виховного процесу, використання оздоровчих факторів навколишнього середовища і ряд специфічних способів оздоровлення ослаблених.
Удосконалення системи фізичного виховання дошкільників багато в чому визначається рівнем наукової обгрунтованості методів фізичної підготовки дітей цього віку. Саме в дитячому віці формуються життєво важливі базові, локомоторним навички та вміння, створюється фундамент рухового досвіду, освоюється абетка руху, з елементів якої надалі формується вся рухова діяльність людини.
Якщо врахувати, що рухова активність дітей є одночасно і умовою, і стимулюючим чинником розвитку інтелектуальної емоційної та інших сфер, то стає очевидною необхідність інтенсивної наукової розробки питань фізичного виховання дітей дошкільного віку. Проблеми здоров'язберігаючої компонента у фізичному вихованні дітей дошкільного віку знайшли відображення в роботах В.А. Ананьєвої, А.І. Баркан, Л.А. Венгер, А.М. Дороніна, Т.М. Доронової, Н.А. Дьяченко, Б.Б. Єгорова, Ю.Ф. Змановский, Г.П. Іванової, І.М. Козлова, В.Т. Кудрявцева, Л.І. Латохіной, С.В. Менькова, В.А. Нестерова, М.А. Правдова, А.В. Самсонової, Т.Д. Фершаловой, Б.В. Шевригіна та ін
Проблема дослідження: яка програма фізичного виховання дітей дошкільного віку?
Об'єкт дослідження: процес фізичного виховання дітей дошкільного віку.
Предмет дослідження: здоров'язберігаючих компонент фізичного виховання дітей дошкільного віку.
Методи дослідження: теоретичні; емпіричні; общелогическими; статистичні.
Мета дослідження: розробити програму фізичного виховання дітей дошкільного віку.
Завдання дослідження: розглянути організацію умов фізичного виховання дітей дошкільного віку; виявити проблеми фізичного виховання і розвитку дітей дошкільного віку; проаналізувати аспект збереження здоров'я дітей в умовах фізичного виховання; провести діагностику фізичного здоров'я дошкільнят; розглянути можливості розробленої програми фізичного виховання.

Глава 1. Фізичне виховання дітей дошкільного віку
1.1 Організація умов фізичного виховання дітей дошкільного віку
Фізичне виховання в дошкільних установах - це єдність мети, завдань, засобів, форм і методів роботи, направлених на зміцнення здоров'я та всебічний фізичний розвиток дітей. Вона одночасно є підсистемою, частиною загальнодержавної системи фізичного виховання, яка крім зазначених компонентів включає також установи та організації, що здійснюють і контролюючі фізичне виховання. Кожна установа в залежності від його специфіки має свої конкретні напрями в роботі, що відповідають в цілому державним і загальнонародним інтересам [34, c. 98].
Метою фізичного виховання є формування у дітей основ здорового способу життя.
У процесі фізичного виховання здійснюються оздоровчі, освітні та виховні завдання.
Серед оздоровчих завдань особливе місце займає охорона життя та зміцнення здоров'я дітей, і всебічний фізичний розвиток, вдосконалення функцій організму, підвищення активності і загальної працездатності.
Враховуючи специфіку віку, оздоровчі завдання визначаються в більш конкретній формі: допомагати формуванню вигину хребта, розвитку склепінь стопи, зміцненню зв'язкового-суглобового апарату; сприяти розвитку всіх груп м'язів, особливо м'язів-розгиначів; правильному співвідношенню частин тіла; вдосконалення діяльності серцево-судинної і дихальної системи.
Крім того, важливо підвищувати загальну працездатність у дітей з огляду на особливості розвитку дитячого організму, завдання визначаються в більш конкретній формі: допомагати правильному і своєчасному окостеніння, формуванню вигинів хребта, сприяти правильному розвитку терморегуляції. Удосконалювати діяльність центральної нервової системи: сприяти урівноваженості процесів збудження і гальмування, їх рухливості, а також вдосконалення рухового аналізатора, органів почуттів [17, c. 92].
Освітні завдання передбачають формування у дітей рухових вмінь і навичок, розвиток фізичних якостей; ролі фізичних вправ у його життєдіяльності, способи зміцнення власного здоров'я. Завдяки пластичності нервової системи у дітей рухові навички формуються порівняно легко. Більшість їх (повзання, біг, ходьба, ходьба на лижах, катання на велосипеді та інших) діти використовують у повсякденному житті як засіб пересування. Рухові навички полегшують зв'язок з навколишнім середовищем і сприяють її пізнання: дитина, повзаючи сам, наближається до тих предметів, які його цікавлять, і знайомиться з ними. Правильне виконання фізичних вправ ефективно впливає на розвиток м'язів, зв'язок, суглобів, кісткової системи. Рухові навички, сформовані у дітей дошкільного віку, складають фундамент для їх подальшого вдосконалення в школі і дозволяють надалі досягати високих результатів у спорті. У процесі формування рухових навичок у дітей виробляється здатність легко опановувати більш складними рухами і різними видами діяльності, що включають ці рухи (трудові операції). Обсяг рухових навичок за віковими даними знаходиться в програмі. У дошкільнят необхідно сформувати навички виконання стройових, загальнорозвиваючих вправ, основних рухів, спортивних вправ. Крім того, слід навчити дітей грати у спортивні ігри (городки, настільний теніс) і виконувати елементи спортивних ігор (баскетбол, хокей, футбол і т.д.). У цьому віці набуває важливого значення прищеплення первинних навичок особистої і громадської гігієни (миття рук, турбота про костюм, взуття і т.д.). Отримані знання дозволяють дітям займатися фізичними вправами більш усвідомлено і більш повноцінно, самостійно використовувати засоби фізичного виховання в дитячому садку і сім'ї.
Виховні завдання спрямовані на різнобічний розвиток дітей (розумовий, моральне, естетичне, трудове), формування у них інтересу і потреби до систематичних занять фізичними вправами. Система фізичного виховання в дошкільних установах будується з урахуванням вікових та психологічних особливостей дітей.
Перші сім років життя дитини характеризуються інтенсивним розвитком усіх органів і систем. Дитина народжується з певними успадкованими біологічними властивостями, в тому числі і типологічними особливостями основних нервових процесів (сила, врівноваженість і рухливість). Але ці особливості становлять лише основу для подальшого фізичного і психічного розвитку, а визначальним фактором з перших місяців життя є навколишнє середовище й виховання дитини. Тому дуже важливо створити такі умови і так організувати виховання, щоб було забезпечено бадьорий, позитивно емоційний стан дитини, повноцінний фізичний і психічний розвиток [2, c. 54].
Фізичне виховання сприяє здійсненню естетичного виховання. У процесі виконання фізичних вправ слід розвивати здатність сприймати, відчувати естетичне задоволення, розуміти і правильно оцінювати красу, витонченість, виразність рухів. Діти також оволодівають трудовими навичками, пов'язаними з устаткуванням приміщення (пристрій ями з піском для стрибків у довжину, заливка ковзанки і т.д.).
Оскільки метою фізичного виховання є формування у дітей навичок здорового способу життя, то для вирішення завдань фізичного виховання дітей дошкільного віку використовуються: гігієнічні фактори, природні сили природи, фізичні вправи та ін Повноцінне фізичне виховання досягається при комплексному застосуванні всіх засобів, так як кожне з них по-різному впливає на організм людини. Гігієнічні фактори (режим занять, відпочинку, харчування, сну і т.д.) становить обов'язкова умова для вирішення завдань фізичного виховання.
Вони підвищують ефективність впливу фізичних вправ на організм що займаються. Наприклад, заняття фізичними вправами краще сприяє розвитку кісткової і м'язової системи. Чистота приміщень, фізкультурного інвентарю, іграшок, одягу, взуття служать профілактикою захворювань. Гігієнічні фактори мають і самостійне значення: вони сприяють нормальній роботі всіх органів і систем. Наприклад, регулярне і якісне харчування позитивно впливає на діяльність органів травлення і забезпечує своєчасну доставку іншим органам необхідними поживними речовинами, а значить, сприяє нормальному росту і розвитку дитини. Повноцінний сон забезпечує відпочинок і підвищує працездатність нервової системи. Правильне освітлення попереджає виникнення захворювання очей. Дотримання твердого режиму дня привчає до організованості, дисциплінованості і т.д. Природні сили природи (сонце, повітря, вода) посилює позитивний вплив фізичних вправ на організм, і підвищують працездатність людини. У процесі занять фізичними вправами на повітрі при сонячних випромінюваннях або у воді (плавання) виникає позитивні емоції, підвищуються функціональні можливості окремих органів і систем організму (більше споживається кисню, посилюється обмін речовин і т.д.) [14, c. 32].
Природні сили природи можуть використовуватися і як самостійний засіб. Вода застосовується для очищення шкіри, механічної дії на тіло людини. Повітря з лісів, садів, парків, що містить особливі речовини фінтоціди, сприяють знищенню мікробів, збагачує кров киснем, благотворно впливає на організм людини. Сонячні промені сприяють відкладенню вітаміну Д під шкірою, вбиває різні мікроби і охороняє людину від захворювання РАХІТ. Для різнобічного впливу на організм слід приймати всі природні сили природи, доцільно поєднуючи їх.
Фізичні вправи - основний специфічний засіб фізичного виховання надає на людину різносторонню дію. Вони використовуються для вирішення завдань фізичного виховання: сприяють здійсненню розумового, трудового, а також є засобом лікування при багатьох захворюваннях [7, c. 87].
Рухи, фізичні вправи вважаються специфічним засобом фізичного виховання. Рухова активність - біологічна потреба організму, від ступеня задоволення якої залежить здоров'я дітей, їх фізичний і загальний розвиток.
Правильне фізичне виховання дітей - одне з провідних завдань дошкільних установ. Гарне здоров'я, отриманий в дошкільному віці, є фундаментом загального розвитку людини.
Ні в якій іншій період життя фізичне виховання не пов'язане так тісно із загальним вихованням, як у перші шість років. У період дошкільного дитинства у дитини закладаються основи здоров'я, довголіття всебічної рухової підготовленості та гармонійного фізичного розвитку. Болісний, відстає у фізичному розвитку дитина швидше стомлюється, в нього нестійка увага, пам'ять. Ця загальна слабкість викликає і самі різні розлади в діяльності організму, не тільки веде до зниження здатності, а й розхитує волю дитини. Недарма видатний педагог В.А. Сухомлинський підкреслював, що від здоров'я, життєрадісності дітей залежить їх духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність у знаннях, віра в свої сили. Тому вкрай важливо організовувати заняття фізичною культурою саме в дитинстві, що дозволить організму накопичити сили і забезпечити в подальшому всебічний гармонійний розвиток особистості. В даний час в ряді дитячих установ робота з фізичного виховання ведуть організатори фізичної підготовки. Але в більшості дошкільних установ проведенням занять з фізичної культури і раніше займаються вихователі.
Теорія фізичного виховання дітей дошкільного віку, маючи єдиний зміст і предмет вивчення з загальною теорією фізичного виховання, разом з тим спеціально вивчає закономірності управління розвитком дитини в процесі її виховання і навчання.
Теорія фізичного виховання дітей дошкільного віку враховує можливості працездатності організму, що виникають інтереси і потреби, форми наочно-дієвого, наочно-образного та логічного мислення, своєрідності переважного виду діяльності, у зв'язку з розвитком якої відбуваються найголовніші зміни у психіці дитини і готується перехід дитини до нового вищого ступеня його розвитку. Відповідно до цього теорія фізичного виховання дітей розробляє змісту всіх форм організації фізичного виховання та оптимальної педагогічні умови його реалізації [19, c. 43].
Пізнаючи і враховуючи закономірності потенційних можливостей дитини кожного вікового періоду, теорія фізичного виховання передбачає вимоги науково обгрунтованої програми всього виховно-освітнього комплексу фізичного виховання (рухові вміння та навички, фізичні якості, деякі елементарні знання), засвоєння якої забезпечує дітям необхідний рівень фізичної підготовленості для вступу до школи.
Разом з тим передбачається дотримання суворої послідовності при засвоєнні дітьми програми з урахуванням вікових особливостей і можливості дитини кожного періоду його життя, стану нервової системи і всього організму в цілому.
Перевищення вимог, прискорення темпу навчання дітей, минаючи проміжні ланки програми, слід вважати неприпустимим, оскільки це викликає непосильний напруга організму, що завдають шкоду здоров'ю та нервово-психічному розвитку дітей. З цього приводу академік А. В. Запорожець попереджає про небезпечну позиції прихильників так званої штучної акселерації, що прагнуть нерозумно використовувати можливості маленької дитини і шляхом надраннього, максимально форсованого навчання доводити його як можна швидше до високих ступенів фізичного і духовного розвитку. Фізичне виховання в той же час комплексно вирішує завдання розумового, морального, естетичного та трудового виховання. У всіх формах організації фізичного виховання дітей (заняття, рухливі ігри, самостійна рухова активність і так далі) увага вихователя спрямовується на виховання мислячого, свідомо чинного в міру своїх вікових можливостей дитини, успішно опановує руховими навичками, вміє орієнтуватися в навколишньому, активно долати зустрічається труднощі , який виявляє прагнення до творчих пошуків. Теорія фізичного виховання дітей дошкільного віку безперервно розвивається і збагачується новими знаннями, які отримуються в результаті досліджень, що охоплюють різноманітні сторони виховання дитини. Дані досліджень, перевірені в масовій практиці дитячих установ, вводяться в програми, навчальні посібники, підручники і в практичну роботу з дітьми, сприяючи прогресу всього виховно-освітнього процесу. Таким чином, теорія фізичного виховання дітей дошкільного віку сприяє вдосконаленню всієї системи фізичного виховання.
Таким чином, можна виділити наступні умови та чинники успішної організації фізичного виховання дітей [24, c. 21]:
1. Вміти аналізувати і оцінювати ступінь фізичного здоров'я і рухового розвитку дітей.
2. Формулювати завдання фізичного виховання на певний період (на приклад, на навчальний рік) і визначати першорядні з них з урахуванням особливостей кожного з дітей.
3. Організувати процес виховання в певній системі, вибираючи найбільш доцільні засоби, форми і методи роботи в конкретних умовах.
4. Проектувати бажаний рівень кінцевого результату, передбачаючи труднощі на шляху до досягнення цілей.
5. Порівнювати досягнуті результати з вихідними даними та поставленими завданнями.
6. Володіти самооцінкою професійної майстерності, постійно удосконалюючи його.
Встановлена ​​пряма залежність між рівнем рухової активності дітей та їх словниковим запасом, розвитком мови, мисленням. Під дією фізичних вправ рухова активність в організмі зростає синтез біологічно активних сполук, які поліпшують сон, сприятливо впливають на настрій дітей, підвищують їх розумову і фізичну працездатність [16, c. 32].
1.2 Проблеми фізичного виховання та розвитку дітей дошкільного віку
Необхідність розгляду проблеми фізичного виховання і розвитку дітей дошкільного віку зумовлена ​​низьким рівнем загального функціонального стану їх організму невисокою ефективністю організації їх фізичного виховання. В якості першорядної задачі визначається розробка концепції перетворення національної системи фізичного виховання дітей, яка сприяла б координації зусиль вузів, установ та провідних фахівців у цій галузі. Накопичений певний досвід у рамках реалізації даної проблеми висвітлив три питання, що вимагають їх першочергового вирішення. Це:
1) вивчення особливостей фізичного розвитку дітей у дошкільний період їх життя;
2) розробка засобів, методів і способів організації виховання для забезпечення оптимальних умов життєдіяльності дітей у федеральних, муніципальних, регіональних дошкільних установах;
3) обгрунтування шляхів вирішення проблем фізичної культури дітей дошкільного віку.
Особливості вікового розвитку дітей-дошкільнят обумовлені наступними факторами [43, c. 87]:
- Формуванням у людини "схеми тіла", яке протікає з 2 до 5 років;
- Віковим диморфізму;
- Слабкою вираженістю статевого диморфізму фізичного розвитку дітей і початком формування психічних відмінностей у поведінці хлопчиків і дівчаток.
За даними НДІ гігієни і профілактики захворювань дітей, підлітків та молоді, за останні десятиліття стан здоров'я дошкільнят різко погіршився: знизилася кількість дітей 1-ї групи здоров'я (з 23,2 до 15,1%) і збільшилася - дітей 2-ї групи, мають різні відхилення у стані здоров'я (з 60,9 до 67,6%) і 3-ї групи - c хронічними захворюваннями (з 15,9 до 17,3%). Викликає тривогу той факт, що до моменту вступу до школи відзначається тенденція зростання хронічної захворюваності у дітей.
Одним з найважливіших ознак здоров'я є фізичний розвиток дитини. За останні 20 років відбувається зростання кількості функціональних відхилень в однієї дитини з віком: у 4-річному віці переважна більшість дітей має 1-3 відхилення з боку різних функціональних систем (серцево-судинної, шлунково-кишкової, нервової та інших); до 6 років їх число майже у 50% дітей зростає до 4-5.
Одна з найважливіших завдань виховання - пошук необхідного часу для забезпечення фізичного розвитку, зміцнення здоров'я засобами і методами фізичної культури. Що можна запропонувати як механізму вирішення цієї проблеми? Таким механізмом може бути інтеграція різних видів навчальної діяльності в структурі навчальних програм дитячих садів. Прикладом може служити здійснене М.А. Правдовим об'єднання фізкультурних занять з освоєнням алфавіту в старших групах дитячого саду № 92 г . Шуи Івановської області; освоєння іноземної (англійської) мови на уроках фізичної культури в початкових класах за програмою, запропонованою С.В. Менькова. Результати цих досліджень дозволили: збільшити в два рази час освоєння алфавіту і виконання фізичних вправ; інтегрувати пізнавальну та рухову активність, яка призвела до підвищення ефективності вирішення освітніх і оздоровчих завдань [5, c. 98].
Незважаючи на безсумнівну користь інтеграції різних видів навчальної діяльності дітей, вирішення цієї проблеми гальмується через відсутність фахівців, здатних і навчати, і забезпечувати фізичний розвиток в одній особі. Слід зазначити, що особлива увага звертається на фізкультурно-оздоровчу середу в дитячому дошкільному закладі.
Для забезпечення ефективної роботи з фізичного виховання в дитячому дошкільному закладі необхідні спеціально обладнані фізкультурні зали і майданчики. У типових проектах дитячих садів і введених в експлуатацію будинках для дошкільнят не враховано багато, дуже важливі для сприятливого життєдіяльності особливості швидко зростаючого організму малюка. У дошкільні роки спостерігається значний приріст швидкісно-силових якостей, витривалості, гнучкості та спритності, формуються багато рухові вміння та навички, але база (фізкультурні зали і місця для самостійних занять фізичними вправами), в якій це відбувається, виступає стримуючим чинником, який не дозволяє в повною мірою забезпечити розвиток психофізичного та морфофункціонального потенціалу, закладеного в дитині природою. Наявні приміщення, відведені в більшості дитячих садів як для музичних занять, так і для занять фізичними вправами, відповідають вимогам лише дітей до 3 років. У зв'язку з цим необхідний пошук ефективних шляхів вирішення даної проблеми.
В ідеалі кожен дитячий сад повинен бути оснащений фізкультурними залами з відповідними пристосуваннями для реалізації рухових можливостей дітей старшого дошкільного віку (6-7 років). Очевидно, вирішення цього питання не може носити тільки екстенсивний характер (розширення площ для занять фізичними вправами). Інтенсивний шлях розвитку в даний час найбільш прийнятний для бюджетної сфери освіти. Однак і він в нинішніх економічних умовах підходить далеко не для всіх дошкільних установ Росії. Тому завдання адміністративно-господарських та педагогічних колективів ДОП - насичення простору фізкультурного залу недорогим, нестандартним, багатофункціональним обладнанням та інвентарем, які відповідають гігієнічним, анатомо-фізіологічним, психічним, естетичним, ергономічним і іншим вимогам [45, c. 98].
Одним з напрямків вирішення цієї проблеми є створення найпростіших тренажерів, тренажерних і тренувальних пристроїв.
Проведені експериментальні дослідження в дитячих садах Івановської області (м. Шуя, ДОП № 2 "Сонечко", № 6 "Веселка", № 14 "Дзвіночок"; р. Фурманов, ДОП № 13; р. Кинешма, ДОП № 4, № 10 та ін) свідчать про ефективність впровадженої у практику методики проведення занять з використанням штучної фізкультурно-розвивального середовища. У таких залах, організованих як всередині приміщення дитячого саду (групова кімната), так і на території ДОП (веранда, переобладнана під спортивний зал), розташовуються тренажерні пристрої і різного роду спортивний інвентар і обладнання, в тому числі стінка для скелелазіння в залі (10х4х2 , 5 м).
Особливу роль у заняттях фізичними вправами грає колірне насичення приміщення, в якому займається дитина. Колірна гамма залу і інформаційне середовище є чинниками, що зумовлюють взаємодію зовнішнього і внутрішнього середовища, що забезпечують життєдіяльність і розвиток дитини. Запах, звук відповідно до тем занять використовуються для розвитку аналізаторних систем та орієнтування у просторі. При цьому вирішуються такі приватні завдання, як формування сприйняття простору за межами залу, "бачення крізь стіни", рух сонця і місяця, планування занять з урахуванням висоти сонячного зеніту і фаз місяця (зростаюча і спадна).
Система освіти відчуває в даний час значні труднощі в плані розподілу в суворо обмежених тимчасових рамках все більше зростаючого обсягу навчального матеріалу, що рекомендується для різних освітньо-виховних установ [21, c. 98].
Одним із шляхів вирішення даної проблеми є накопичений більш ніж за 12 років досвід науково-дослідної та методичної роботи, що проводиться на базі дитячих дошкільних установ Івановської області (І. М. Козлов, М. А. Правда). Інтеграція як основоположний принцип дозволяє організовувати в дошкільних установах фізкультурно-спортивну базу, що забезпечує ефективність всього комплексу виховно-освітніх заходів з дітьми всіх вікових груп. Розроблена фізкультурно - оздоровча програма "Джерельце" показала ефективність її впровадження в практику. Особливість цієї програми - організація фізкультурно - оздоровчої, розвиваючого середовища на основі активізації сенсомоторної активності дитини. На фізкультурних заняттях рухова активність поєднується з пізнавальною діяльністю. Орієнтування в просторі залу здійснюється на основі знаків і символів, які супроводжують обладнання, інвентар та приміщення залів. Наприклад, для проведення командного естафетного бігу використовуються палички з літерними і цифровими символами, робиться розмітка підлоги, стін, стелі, які служать орієнтирами для шикування і перебудувань. Це дозволяє формувати у дітей уявлення в просторі за межами дитячого садка.
Слід враховувати також цікавий досвід організації науково-дослідної роботи на базі Новокубанському філії АМУ під керівництвом к.п.н. Ю.Б. Никифорова. У цьому вузі вирішується дуже важливе питання з оцінки календарного і біологічного віку дітей і обгрунтування шляхів і форм фізкультурної роботи. Оптимальною формою організації обгрунтована і реалізована організація муніципального освітнього закладу. Адміністрація р. Новокубанська для цих цілей створила регіональний центр здоров'я, освіти і спорту "Здоровань", що забезпечує оптимальні умови для індивідуального підходу на основі врахування вікового диморфізму [39, c. 23].
В даний час з метою координації і концентрації зусиль з розробки проблеми фізичного виховання дітей дошкільних установ укладено договір про науково-методичне співробітництво між Санкт-Петербурзького академією фізичної культури імені П.Ф. Лесгафта (кафедра біомеханіки СПбГАФК), Адигейський державний університет (лабораторія біомеханіки АМУ) і Шуйським державним педагогічним університетом (науково-дослідна лабораторія "Дослідження адаптивних і функціональних можливостей дітей та учнівської молоді" факультету фізичної культури).
Це зумовлено, по-перше, тим, що договірні сторони знаходяться в різних кліматичних і економічних регіонах, по-друге, необхідністю об'єднання матеріальних та інтелектуальних ресурсів у вирішенні науково-методичних проблем і, нарешті, по-третє, актуальністю завдань з оздоровлення підростаючого покоління Росії.
Кафедра біомеханіки має досвідченими кваліфікованими фахівцями (І. М. Козлов, Г. П. Іванова, О. В. Самсонова, М. А. Дяченко, С. В. Менькова), що мають досвід організації досліджень проблем фізичного виховання дітей та підлітків, за цієї проблеми захищено 10 докторських і кандидатських дисертацій. У лабораторії біомеханіки АМУ (керівник - д.п.н. О. М. Доронін) та науково-дослідної лабораторії ШГПУ (керівник - к.п.н. М. А. Правда) займаються проблемами фізкультурної освіти та спорту дітей та учнівської молоді . Робота цих науково-дослідних підрозділів тісно пов'язана з освітніми установами різного рангу, від дитячого садка до вузу. Ефективність спільної роботи грунтується на єдиній програмі наукових досліджень і методичних розробок. Окрім спорту вищих досягнень основними напрямами досліджень є оцінка фізичного стану і підготовленості дітей дошкільного та шкільного віку; дослідження механізмів інтеграції різних видів діяльності дітей, що включає моторний, сенсорний і інтелектуальний компоненти [44, c. 21].
1.3 Збереження здоров'я дітей дошкільного віку в умовах фізичного виховання
Збереження здоров'я дітей дошкільного віку можна назвати пріоритетним напрямком діяльності всього суспільства, оскільки лише здорові діти в змозі належним чином засвоювати отримані знання і в майбутньому здатні займатися продуктивно-корисною працею.
Потреба у збереженні здоров'я необхідно формувати з дитинства, коли організм пластичний і легко піддається впливам навколишнього середовища. У дітей зміцнюється бажання бути здоровим, вирости гарним, активним, вміти обслужити і вести себе так, щоб не заподіяти шкоди собі та іншим. За допомогою дорослого дитина усвідомлює: для того, щоб бути здоровим, потрібно щодня виконувати фізичні вправи, загартовуватися, робити зарядку, дотримуватися режиму дня, є здорову їжу, стежити за чистотою навколишнього середовища та приміщення, а також дотримуватися правил гігієни.
На заняттях фізичними вправами діти отримують елементарні уявлення про будову власного тіла, функції та призначення внутрішніх органів і систем організму. Через систему спеціальних вправ та ігор діти знайомляться з ознаками здоров'я, вчаться захищатися від мікробів, уникати небезпечних місць, при необхідності надавати собі та іншим елементарну допомогу. Чим швидше дитина усвідомлює необхідність своєї безпосередньої прилучення до багатств фізичної культури, тим швидше у неї сформується важлива потреба, що відображає позитивне ставлення і інтерес фізичної стороні свого життя.
Протягом дошкільного дитинства здійснюється безперервне збереження здоров'я дітей в умовах фізичного виховання, про що свідчить показники загальної фізичної підготовленості дітей. У дошкільнят від 5 до 7 років станова сила збільшується вдвічі: у хлопчиків вона зростає з 25 до 52 кілограм , У дівчаток з 20,4 до 43 кілограм . Поліпшуються показники швидкості. Час бігу на 10 метрів з ходу скорочується у хлопчиків з 2,5 до 2,0 секунд, у дівчаток з 2,6 до 2,2 секунд. Змінюються показники загальної витривалості. Величина дистанції, яку долають хлопчики зростає з 602,3 метра до 884,3 метра , Дівчатка з 454 метра до 715,3 метра [8, c. 21].
На збереження здоров'я дошкільника впливають різні засоби і методи фізичного виховання. Наприклад, ефективним засобом розвитку швидкості є вправи спрямовані на розвиток здатності швидко виконувати рухи. Діти освоюють вправи краще всього в повільному темпі. Педагог повинен передбачити, щоб вправи не були тривалими, одноманітними. Бажано їх повторити в різних умовах з різною інтенсивністю, з ускладненнями або навпаки, зі зниженням вимог.
Особливу значимість у процесі збереження здоров'я дошкільнят мають ігрові рухові завдання, рухливі спортивні ігри, спортивні розваги які завжди цікаві дітям вони володіють великим емоційним зарядом, відрізняються варіативністю складових компонентів, дають можливість швидко здійснювати рішення рухових завдань. Діти вчаться придумувати рухове зміст до запропонованого сюжетом, самостійно збагачувати і розвивати ігрові дії, створювати нові сюжетні лінії, нові форми руху. Це виключає звичку механічного повторення вправ, активує в доступних межах творчу діяльність з самостійного осмислення і успішному застосуванню знайомих рухів у нестандартних умовах. Поступово колективна творчість, організовується дорослим, стає самостійною діяльністю дітей.
На сучасному етапі розвитку освіти існує декілька концепцій фізичного розвитку дітей дошкільного віку, спрямованих на збереження їх здоров'я. В основі філософії тієї чи іншої програми лежить певний погляд авторів на дитину, на закономірності його розвитку, а, отже, і на створення умов, які сприяють становленню особистості, оберігають його самобутність і розкривають творчий потенціал кожного вихованця. Розвиток рухової активності дітей має протікати у формі їх прилучення до фізичної культури як природної складової загальнолюдської культури [13, c. 98].
Т.М. Доронова - кандидат педагогічних наук у своїй програмі «Веселка» звертає увагу на виховання та розвиток дітей дитячого садка, основним компонентом вона віддавала перевагу найважливішого предмету виховання - фізичної культури. Від того, як буде організована робота з дітьми з фізичної культури, залежить здоров'я людини. Дитина в дошкільному дитинстві мусить відчути м'язову радість і полюбити рух, це допоможе йому пронести через все життя потреба в русі, долучитися до спорту та здорового способу життя. Т.М. Доронової розкриті засоби і форми фізичного виховання. Це гігієнічні фактори, гігієна нервової системи, фізичні вправи. Профілактична, розвиваюча, лікувальна, реабілітаційна спрямованість у підборі фізичних вправ.
Програма авторського колективу під керівництвом Л.А. Венгер «Розвиток», в яку закладено два теоретичних положення. Теорія А.В. Запорожця про саме цінності дошкільного періоду розвитку, переходу від утилітарного розуміння дошкільного дитинства до гуманістичного розуміння. І концепція Л.А. Венгер про розвиток здібностей, які розуміються як універсальні дії орієнтування в навколишньому за допомогою специфічних для дошкільника образних засобів вирішення завдань. Дана програма не містить завдань з фізичного розвитку дитини.
В.Т. Кудрявцев - доктор психологічних наук, Б. Б. Єгоров - кандидат педагогічних наук визначили ідею комплексного міждисциплінарного підходу до питання фізичного виховання дошкільника, і виникла розвиваюча педагогіка оздоровлення у 2000 році. Їх Програмно-методичний посібник відображає дві лінії оздоровчо - розвивальної роботи:
Вони критикують усталений підхід до фізкультурно-оздоровчої роботи дошкільнят, говорять про необхідність кардинального перегляду існуючих методів фізичного виховання в дошкільних установах, школах. В. Т. Кудрявцев і Б. Б. Єгоров вказують на низку протиріч що існують на сучасному етапі [20, c. 98].
Загальна мета даної програмно-методичного матеріалу полягає у формуванні рухової сфери та створення психолого-педагогічних умов розвитку здоров'я дітей на основі їх творчої активності.
У програмі «Основи безпеки дошкільнят» В. А. Ананьєва автор ставить завдання розвитку фізичної активності дітей, їх потрібно привчати піклуватися про своє здоров'я і здоров'я оточуючих, формувати навички особистої гігієни, дати знання про здорову їжу орієнтувати дітей на здоровий спосіб життя, дати елементарні знання про те, що таке інфекційна хвороба, що потрібно робити, щоб їй не заразитися. Шляхи вирішення завдань: заняття, ігри - заняття, образотворча діяльність, прогулянки, гігієнічні процедури, що гартують заходи, ігри, спортивні заходи, свята, бесіди, читання літератури, використання емоційно-привабливих форм. Робота з батьками спрямована на оздоровлення дітей та на розвиток їх фізичної активності.
Окрім програм, були проаналізовані методичні посібники з досліджуваної проблеми. Вони досить широко представлені в педагогічній теорії. Найбільш цінними, на наш погляд, є посібники, що представляють кілька засобів оздоровлення дітей в умовах дитячого саду, що містять докладні характеристики нетрадиційних способів оздоровлення. До таких посібників належать роботи Ю.Ф. Змановский і його колег, методичні рекомендації А.І. Баркан, Л.І. Латохіной, Б.В. Шевригіна, Н.В. Цибуля, Т.Д. Фершаловой та ін
Отже, аналіз змісту сучасних програм для дошкільних закладів по збереженню здоров'я дітей дозволяє зробити висновки про те, що, незважаючи на відмінності в концепціях, підходах, методах і засобах вирішення проблеми оздоровлення дітей дошкільного віку, у змісті кожної програми авторами проблема збереження здоров'я дітей визнається пріоритетною і їй приділяється першорядне значення. Програми пропонують бути активними в роботі не тільки педагогів, а й самих дітей, батьків.
Таким чином, можна виділити загальні завдання збереження здоров'я дітей, характерні для всіх проаналізованих програм для дошкільних установ [38, c. 98]:
1. Навчити дітей визначати свій стан і відчуття.
2. Сформувати активну життєву позицію.
3. Сформувати уявлення про своє тіло, організмі.
4. Вчити зміцнювати і зберігати своє здоров'я.
5. Розуміти необхідність і роль рухів у фізичному розвитку.
6. Навчати правилам безпеки при виконанні фізичних вправ і різних видів діяльності.
7. Вміти надавати елементарну допомогу при травмах.
8. Формувати уявлення про те, що корисно і що шкідливо для організму.

Глава 2. Методичні основи здоровьесбереженія у дошкільнят
2.1 Методики діагностики фізичного здоров'я дошкільнят
Дошкільний вік, або період першого дитинства, характеризується інтенсивним розвитком усіх органів і систем. Дитина з перших днів життя має певні успадковані біологічні властивості, в тому числі і типологічні особливості основних нервових процесів (сила, врівноваженість і рухливість). Але ці особливості становлять лише основу для подальшого фізичного і психічного розвитку, а визначальними факторами є навколишнє середовище і виховання дитини [6, c. 98].
Нами проведено констатуючий експеримент, який визначає рівень фізичного здоров'я в умовах збереження фізичного здоров'я в ДОП № 45 г . Солікамська.
У ході наших досліджень за допомогою перегляду та аналізу медичних карт вивчалася статистика захворювань простудного характеру протягом навчального року.
В якості критерію оцінки рівня захворюваності дітей використовувалися два показники [11, c. 32]:
1) кількість захворювань простудного характеру (за рік);
2) кількість днів, пропущених через хворобу (за рік).
Виходячи з медичних карт обстеження дітей, запропонованих батькам і педагогам анкет, аналіз захворюваності дітей дошкільного віку в ДОП № 45 г . Солікамська показує, що перше місце займають хвороби органів дихання (рівень захворюваності гострими респіраторними інфекціями високий - 63%), на другому місці стоять паразитарні та інфекційні хвороби, а потім - алергічні захворювання та хвороби органів травлення. 34% дітей мають відхилення з боку опорно-рухового апарату; 27% - з боку носоглотки; невротичні прояви відмічені у 32% дітей молодшого і у 29% дітей старшого дошкільного віку. Наявність алергічних реакцій відмічено у 24% дошкільнят, 17% мають відхилення з боку серцево-судинної системи (підвищення артеріального тиску тощо), у 6-7-річному віці у половини дітей відзначається стійке підвищення артеріального тиску. Зростає кількість дітей з відхиленнями і захворюваннями органів травлення, кістково-м'язової (порушення постави, сколіози та інші), сечостатевої, ендокринної систем. Досить високий відсоток карієсу.
В даний час акцентується увага на децеліраціі населення, тобто на тому, що в Росії за останні 10 років стало в чотири рази більше низькорослих дітей. А зростання дитини, на думку медиків, один з найважливіших показників здоров'я нації [19, c. 65].
Дане положення підтверджується і нашими дослідженнями. У процесі експерименту в ДОП № 45 г . Солікамська проведено аналіз ваго-ростових показників за останнє десятиліття. За основу взяті шкали індивідуальної оцінки фізичного розвитку дошкільників, розроблені та опубліковані В.Ю. Давидовим.
Оцінка даних довжини тіла хлопчиків у 2002 р . склала (за шкалою В. Ю. Давидова) 4 бали у всіх вікових групах, у 2004 р . - Для дітей 4 і 6 років - 5 балів і 5 років - 4 бали. До 2008 р . цей показник помітно знизився і оцінюється в усіх вікових групах лише на 3 бали. Аналогічні зміни спостерігаються і при вимірюванні маси тіла дітей.
Значне відставання відзначено практично у всіх досліджуваних параметрах. За останні п'ять років у дітей спостерігається тенденція до зниження показника ЖЄЛ, динамометрії і як наслідок - результатів тестування в бігу на 200 м (Витривалість) і метанні м'яча (швидкісна сила), помітно знизилися і результати дошкільнят в бігу на короткі дистанції.
Таким чином, наявні дані підтверджують гіпотезу про те, що в даний час намітилося значне погіршення як в стані фізичного розвитку, так і в рівні фізичної підготовленості дітей. Все це ставить перед фахівцями в галузі фізичної культури, освіти та медицини завдання розробки науково обгрунтованих програм.
У дошкільному фізичному вихованні найбільш реальним, як стверджують психологи, є формування мотивів досягнення мети.
Для вивчення реальних мотивів досягнень у ДОП № 45 г . Солікамська використовувалася методика зіткнення мотивів Л.К. Максимова та М.В. Матюхіна. Дітям пропонувалося вибрати одне з двох завдань:
- Повторити рух, з яким вони не справилися на заняттях, або пограти;
- Для тих, хто хоче поліпшити досягнутий результат, спробувати виконати більш важке завдання або повторити ще раз те, яке вже виконувалося раніше;
- Дітям говорили, що завдання однакові за труднощі виконання і можна вибирати будь-яке, але той, хто віддасть перевагу перше завдання, повинен впоратися з ним самостійно, а друге - може розраховувати на допомогу педагога.
Для прояву мотивації досягнення враховувалася частота її індивідуальних проявів у всіх досліджуваних ситуаціях. У даному випадку до початку проведення експерименту середній рівень мотивації визначений лише у 7 дітей середньої групи, низький - у 19 і нульовий - у 56 дошкільнят (табл. 1).
Таблиця 1
Результати частоти прояву мотивації досягнень дошкільнятами на початку експерименту
Група
Рівні актуальних мотивів досягнення
високий
середній
низький
нульової
абс.
%
абс.
%
абс.
%
абс.
%
Хлопчики, 4 роки
-
-
9
2,4
8
9,8
31
37,8
Дівчатка, 4 роки
-
-
5
6,1
11
13,4
25
30,5
Для вивчення мотивів рухової активності (В. А. Нестеров, І. М. Воротілкіна, В. Є. Могильов) дітям індивідуально пропонувався невелике оповідання, в якому кожен з досліджуваних мотивів виступає в якості особистісної позиції одного з персонажів. Після прочитання кожного абзацу дитині показували відповідний змісту малюнок - зовнішню опору для запам'ятовування [7, c. 65].
За даними частоти вибору мотивів виявлено, що 92,4% хлопчиків і 88,7% дівчаток у фізичній культурі приваблює тільки гра. Здоровими, сильними і красивими хочуть стати 6,5% хлопчиків і 9,3% дівчаток, заслужити похвалу вихователя - відповідно 1,1 і 2,0% дітей. Отже, більшість дітей не розуміють сенсу занять фізичними вправами, не бачать необхідності в оволодінні основними рухами і не уявляють, що за допомогою фізичних вправ можна домогтися краси і здоров'я.
Таким чином, перед нами спочатку постало завдання - сформувати мотивацію до досягнення поставленої перед дітьми цілі. Мотивацію до досягнення мети можна сформувати тільки в тому випадку, якщо мета, поставлена ​​перед дитиною, досяжна, реальна. В іншому разі вже до шести років ми побачимо довгу "лаву запасних" на всіх заняттях з фізичної культури і іграх на прогулянках і доб'ємося у більшості дітей стійкого відрази до виконання будь-яких рухових дій.
2.2 Програма фізичного виховання
Несприятлива тенденція показників здоров'я дітей дошкільного віку вимагає ефективних заходів щодо поліпшення стану їх здоров'я. Слід зазначити, що поряд з позитивними процесами збільшення варіативності освітніх програм, у вихованців дошкільних освітніх закладів відбувається збільшення в першу чергу розумового навантаження. Освітній процес багатьох дитячих садів, навіть корекційної спрямованості, перевантажений додатковими заняттями.
Для поліпшення стану здоров'я дітей дошкільного віку існує цілий ряд методів. Найбільш ефективним з них є фізичне виховання. Саме рухова активність, створюючи незалежність енергетичну основу для росту та формування систем організму, нормального фізичного та психологічного розвитку, грає важливу роль у зміцненні здоров'я дітей.
З урахуванням викладеного проблема здоров'я дошкільнят в даний час дуже актуальна. Ясно, що стан здоров'я дітей далеко не відповідає ні потреби, ні потенційним можливостям нашого суспільства. У зв'язку з цим нами запропоновано програму фізичного виховання дітей дошкільного віку.
Загальна мета даної програми полягає у формуванні рухової сфери та створення психолого-педагогічних умов розвитку здоров'я дітей на основі їх творчої активності.
Програма дозволяє зберегти здоров'я дитини і закласти фундамент культури майбутнього дорослої людини, до яких входять:
- Позитивне ставлення до фізичних вправ, ігор і процедур, що гартують, до правил особистої гігієни, дотримання режиму дня;
- Мотивація до занять фізичними вправами;
- Початкові навички природних рухів загальнорозвиваючого характеру, основи ритміки, правильної постави, вміння орієнтуватися в просторі (ігри, танці і свята), культура поведінки, самостійність;
- Рівень фізичної підготовленості, відповідний нормативам.
Згідно з розробленою нами програмою організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дитячому дошкільному закладі повинна будуватися з урахуванням наступних умов:
- Формування та розвиток у дітей дошкільного віку стійкої мотивації (потреби) у заняттях фізичними вправами;
- Формування цієї потреби через систему улюблених для дітей фізичних вправ;
- Виключення стресових ситуацій на заняттях фізичними вправами;
- Використання різноманітних форм, засобів і методів занять фізичними вправами з дошкільниками;
- Складання гнучкого графіка проведення фізкультурно-оздоровчої роботи в дитячому саду з урахуванням психофізичного стану дитини на кожен день;
- Особистісно орієнтований підхід до роботи з дошкільниками;
- Інтегративний характер побудови занять з дітьми дошкільного віку;
- Використання вправ з урахуванням пори року;
- Проведення більшої частини фізкультурно-оздоровчих заходів на свіжому повітрі;
- Використання широкого комплексу вправ, спрямованих на розвиток усіх сторін моторики дитини з урахуванням морфофункціональних та психофізичних особливостей розвитку організму в онтогенезі;
- Включення в практику фізичного виховання дітей вправ, що сприяють зміцненню всіх груп м'язів, що забезпечують формування правильної постави, склепінь стоп (профілактика плоскостопості), дрібної моторики, а також великих груп м'язів (виконання вправ з великою амплітудою), що сприяють ефективній роботі внутрішніх органів;
- Використання вправ, різних за напрямком виконання у просторі, з різних вихідних (незвичайних) положень, а також поєднання відомих для малюка рухів з елементами нового;
- Коректний підбір фізичних вправ (особливо для дітей у старших групах) за статевою ознакою (силових вправ для хлопчиків і вправ, що підкреслюють красу і грацію, для дівчаток і т.п.);
- Забезпечення щоденного медико-педагогічного контролю;
- Формування уявлень про основи безпеки життєдіяльності дитини на заняттях фізичними вправами;
- Формування уявлень про основи здорового способу життя, а також елементах самоконтролю за станом свого здоров'я та здоров'я оточуючих;
- Діагностика рівня фізичного розвитку та фізичної підготовленості дошкільників протягом усього року;
- Врахування рівня сформованості рухових умінь і навичок, а також розвитку фізичних якостей за індивідуальним приросту;
- Залучення батьків до організації фізкультурно-оздоровчих заходів у дитячому дошкільному закладі і реалізація достатньої для дитини рухової активності вдома;
- Залучення до організації занять фізичними вправами з дітьми молодшого дошкільного віку дітей старших груп (допомога у показі вправ, проведення елементів розминки, організація ігор з допомогою вихователя та ін);
- Наступність у роботі з фізичного виховання ДОП та початкової школи (проведення спільних занять і фізкультурно-оздоровчих заходів на фізкультурно-спортивній базі школи).
У запропонованій програмі ми навмисно відмовилися від розподілу матеріалу за віковими групами, оскільки, якщо природа нагородила дитини певними здібностями, не потрібно штучно гальмувати їх розвиток. Разом з тим, ми не ставимо за мету досягнення високих результатів шляхом форсованого формування тих або інших навичок. Завдання в тому, щоб допомогти дітям проявити власні потенційні можливості дані йому від народження, а вони є у кожного.
У даній програмі ми дотримуємося особистісно орієнтованого підходу до кожного з дошкільнят. Саме цьому сприяє запропонована нами методика побудови функціонального профілю.
Суть її полягає в тому, що при оцінці індивідуальних величин різних показників фізичної, функціональної підготовленості та працездатності нами була використана методика звичайного статистичного ранжирування, за результатами якого будувалися карти функціонального профілю.
Переваги цієї методики в умовах комплексного дослідження в малих групах полягають у наступному:
- Простоті виявлення лідерів і аутсайдерів;
- Незалежності від общестатістіческіх даних;
- Підвищення мотивації аутсайдерів у поліпшенні кожного показника (можливість піднятися рангом вище, тим більше, що деякі показники у них краще, ніж у лідерів).
Така багатоваріантність співвідношень рівня розвитку тих чи інших якостей і станів, природно, цілком логічно зумовлює і вибір відповідних рекомендацій. На кожну дитину заводиться "Карта здоров'я", в яку не рідше двох разів на рік заносяться результати контрольного тестування. У групі є дошка спортивних досягнень, на якій діти відзначають (олівцями різних кольорів) свої досягнення за тиждень. І, природно, кожна дитина прагне просунутися до наміченої мети - піти з групи аутсайдерів і підвищити відстаючі показники. Батькам даються індивідуальні рекомендації щодо використання засобів оздоровчої спрямованості та індивідуальних комплексів, розроблених для кожного з займаються.
Розроблена нами програма включає в себе комплекс оздоровчих заходів з використанням методики біоуправління на зворотних зв'язках (БОС). Ці заходи включаються в режим дня: в ранкову гімнастику, фізкультпаузи між різними видами занять у групі, в заняття фізичною культурою. Вони спрямовані на навчання дітей основним руховим і гігієнічним навичкам, навичкам правильного дихання, оволодіння основами загартовування, самомасажу, прийомами психічної саморегуляції; профілактику та корекцію порушень опорно-рухового і зорового апарату, вивчення і формування мотивації досягнення успіху у дошкільнят як умови, необхідної для виявлення і корекції потреби у здоровому способі життя (ЗСЖ).
Навчання дошкільників основним рухам і навичкам здорового способу життя здійснюється за методологією БОС, яка представляється у вигляді термінової або коротко відставленої інформації про результати виконання руху або на проміжних етапах навчання рухам або навичкам ЗСЖ. Ми припустили, що весь процес навчання рухам як основної субстанції здоров'я і навичкам ЗСЖ (загартовування, елементи автотренінгу, релаксації) повинен являти собою процес формування збереження здоров'я дошкільників.
Босохожденіе в поєднанні з повітряними ваннами (для дітей з 3 років температура повітря в приміщенні +18 - +20 ° С) проводиться на заняттях з фізичної культури і після денного сну. У процесі проведення регулярних процедур, що гартують діти навчаються оцінці і самооцінці своїх відчуттів. З цією метою для кожного з займаються передбачається використовувати особисту картку, в яку дитина регулярно може заносити свої відчуття: "відчуваю себе добре" - квадратик зафарбовується в блакитний колір, "відчуваю себе погано" - у червоний. Керуючись цим, педагог може регулювати тривалість процесу загартовування або звільнити дитину від процедури.
Багато авторів відзначають ефективність впливу дихальних вправ на різні сторони функціонального стану організму. У зв'язку з цим для корекції окремих показників дихальної системи дітей і доведення їх до рівня оптимальних в розробленій нами програмі в якості додаткових впливів на заняттях фізичною культурою включається комплекс дихальних вправ, розроблений на основі рекомендацій кафедри фізіології та хімії ВГАФК і включає в себе освоєння навичок нижнього (черевного) дихання з наступним переходом до середнього, верхнього і повному диханню, очисного дихання і очисного дихання "Ха".
Очисне дихання виконується у вигляді різких видихів через щільно зімкнуті губи за допомогою толчкообразних скорочень діафрагми.
Навчання грудному і черевному подиху проводиться за допомогою спеціально розроблених ігрових вправ ("Шарик", "Сурмач", "Півень", "М'яч" і т.д.). Після глибокого вдиху дітям пропонується видихнути повітря, вимовляючи при цьому різні звуки. Ставиться завдання якомога довше затримати звук, до відчуття напруги м'язів черевного преса. У вигляді контролю використовується БОС про величину і правильності дихання. Дитині, що знаходиться в початковому положенні лежачи на спині, на живіт ставиться кубик. Виконується вправа "дихання животом": кубик піднімається і опускається в ритмі дихання. При неправильному диханні кубик стоїть нерухомо (зорова ОС).
Для профілактики простудних захворювань з дітьми розучується і регулярно застосовується точковий масаж: за інструкцією вихователя дитина використовує сильне пальцеве тиск безпосередньо на точку протягом приблизно 1,5-3 хв. Відчуття в процесі виконання тиску в різних точках неоднаково: в одних - це напруга, в інших - хворобливість. Тому тиск повинен бути достатньо сильним, щоб виконує масаж відчув кордон між приємним, енергійним натисканням і заподіянням болю. При виконанні масажу дітям пропонується про-аналізувати свої відчуття. За результатом аналізу педагог може зрозуміти, чи правильно дитина виконує завдання або необхідно коригувати його дії. В одному сеансі масажується не більше 4-5 точок.
Можливість цілеспрямованого формування основ психічної саморегуляції у дітей 5-річного віку в даний час доведено експериментально, причому досягаються за допомогою психічної саморегуляції управління емоційно-вегетативними функціями, оптимізація стану спокою та активності, підвищення можливостей реалізації психофізіологічних резервів організму дозволяють використовувати психічну саморегуляцію і для оздоровлення, в якості психопрофілактичної і психогігієнічної кошти.
З цією метою, згідно з розробленою нами програмою, в режим дня і в заняття фізичною культурою включаються такі методи, як:
- Гетеротренінга, сприяє зняттю збудження, викликаного емоціями або фізичним перенапруженням (застосовувався на завершення фізкультурного заняття);
- Рухливі, сюжетно-рольові ігри, фізкультпаузи.
Комплекси гетеротренінга з відповідним музичним супроводом застосовуються з метою контролю за ступенем релаксації різних м'язових груп і спрямовані на тренування розслаблення скелетної мускулатури, перемикання або пасивну концентрацію на певних відчуттях, що супроводжуються почуттям глибокого заспокоєння, зняття напруги, порушення і тривоги.
З метою профілактики порушень ОДА використовуються елементи йоги або суглобової гімнастики. Передбачається, що це може сприяти профілактиці дефектів постави, порушень у роботі внутрішніх органів, а також травм.
Стан здоров'я дітей визначається комплексною оцінкою рівня здоров'я і фізичної працездатності: в результаті аналізу медичних карт (динаміка простудних захворювань протягом періоду досліджень) і за результатами уніфікованого степ-тесту.
Додатково до основної програми використовуються спеціальні методи загартовування:
- Полоскання горла і порожнини рота розчинами трав (евкаліпта, шавлії, ромашки, календули і т.д.), що володіють антисептичною дією на слизову оболонку дихальних шляхів, або розчином морської солі проводилося щодня після сніданку протягом 2 тижнів по черзі;
- Спелеотерапія - перебування в штучній соляній печері, основним лікувальним фактором якої є високодісперсіонная середовище, насичена аерозолем хлориду натрію, негативними аероіонами при вологості понад 80% і стабільної температурі +18 - +240 (курс - не менше 10 сеансів двічі на рік, тривалість сеансу - 15 - 20 хв). "Соляна печера" відтворює клімат кращих гірських і морських курортів. Під час сеансів відбувається волога сверхмелкодісперсіонная іонізація повітря, вдихання якого забезпечує поліпшення кровообігу в слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів, нормалізацію клітинного дихання, відновлення тонусу бронхів. Протягом кожного сеансу використовується функціональна музика, що сприяє психотерапевтичному розслабляючій дії на нервову систему дитини, зняття нервової напруги, стресу;
- Використання в приміщеннях, де перебувають діти, електронних повітроочищувачів "Супер-плюс" сприяє очищенню повітря від пилу, вірусів, бактерій, збагачення легкими негативними аероіонами;
- Кисневий коктейль, в приготуванні якого використовувалися натуральні соки і гідролізат казеїну (курс - 15 днів, два рази на рік за 30 хв до їди).
Дана програма була апробована в ДОП № 45 г . Солікамська. У дослідженнях брали участь 42 дитини (18 хлопчиків і 24 дівчинки).

Висновок
У результаті проведеної роботи нами проведено аналіз літератури з теми дослідження; розглянуто організація умов фізичного виховання дітей дошкільного віку; виявлено проблеми фізичного виховання і розвитку дітей дошкільного віку; проаналізовано аспект збереження здоров'я дітей дошкільного віку в умовах фізичного виховання; проведена діагностика фізичного здоров'я дошкільнят; розглянуті можливості розробленої програми фізичного виховання.
Підводячи підсумки виконаної роботи, можна відзначити наступне. У процесі розробки програми фізичного виховання дошкільнят вивчений ефект використання прийомів біоуправління шляхом насичення каналів зворотних зв'язків при: навчанні рухам і формуванні перших навичок ЗСЖ у дошкільнят; використанні нетрадиційних засобів відновлення, прийомів ЗСЖ і формування основних рухів; складанні карт функціонального профілю і акценті на їх динаміці для зміцнення мотивації; навчанні прийомам релаксації та саморегуляції для зняття психоемоційного напруження; використанні систем дихальних вправ для вдосконалення аеробних можливостей і т.д.
Дослідження показало, що навчання прийомам біоуправління підвищує рівень мотивації і усвідомленості при здійсненні рухів і прийомів ЗСЖ; підвищується точність самооцінки величини і динаміки різних параметрів функціонального стану, в тому числі при м'язовій діяльності і в умовах тренування; поліпшується точність самодозіровкі і самоконтролю за обсягом та інтенсивністю вправ, підвищуються швидкість навчання і ефективність біоенергетичної реабілітації при патології опорно-рухового апарату; спостерігається позитивна динаміка респіраторної системи, аеробної продуктивності та покращення показників здоров'я.
Розроблена нами програма фізичного виховання надає тренувальних вплив на організм дитини, сприяє розширенню адаптаційних можливостей дітей не лише до фізичних навантажень, але і до впливів зовнішнього середовища.
Таким чином, використання в практиці роботи з фізичного виховання розробленої нами програми, що базується на врахуванні вікових особливостей дошкільного віку, дозволяє підвищити ефективність процесу фізичного виховання і робить позитивний вплив на стан здоров'я і динаміку фізичної підготовленості, а також на формування інтересу дітей до систематичних занять, фізичним вправам.
Проведені дослідження в області вдосконалення фізичного виховання дозволили зробити нам наступні висновки.
Потужним оздоровчим засобом для дітей дошкільного віку є раціонально організована активність.
Рухова активність, створюючи незалежність енергетичну основу для роботи та формування систем організму, сприяє нормальному фізичному і психічному розвитку.
Таким чином, мета роботи, що полягає в розробці програми фізичного виховання дітей дошкільного віку досягнута, завдання виконані.

Список літератури
1. Антонова Л.М. Психологічні підстави реалізації здоров'язберігаючих технологій в освітніх установах / Л.М. Антонова, Т.І. Шульга, К.Г. Ердинеева. - М.: Изд-во МГОУ, 2004.-100с. - (Обласна цільова програма «Розвиток освіти Московської області на 2001-2005 рр..»).
2. Борисова І.П. Забезпечення здоров'язберігаючих технологій у школі / / Довідник керівника освітнього учрежденія.-2005 .- № 10.-С.84-92.
3. Бутова СВ. Оздоровчі вправи на уроках / / «Початкова школа», 2006, № 8. С. 98.
4. Вайнер Е.Н. Формування здоровьесберегающіей середовища в системі загальної освіти / / Валеологія.-2004 .- № 1.-С.21-26.
5. Вашлаева Л.П., Паніна Т.С. Теорія і практика формування здоров'язберігаючої стратегії педагога в умовах підвищення кваліфікації / / Валеологія.-2004 .- № 4.-С.93-98.
6. Волошина Л. Організація здоров'язберігаючої простору / / Дошкільне воспитание.-2004 .- № 1.-С.114-117.
7. Волошина Л. Майбутній вихователь і культура здоров'я / / Дошкільне воспитание.-2006 .- № 3.-С.117-122.
8. Давидов В.Ю., Шептікін С.А., Трифонов А.Г. Методика оцінки фізичного розвитку і фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку. Волгоград, 1993 .- 27 с.
9. Дронов А.О. Профілактика порушення постави та зміцнення м'язового корсету / / «Початкова школа», 2006, № 3. С. 53.
10. Екжанова, Е.А. Про особливості організації фізичного виховання в дошкільних освітніх установах компенсуючого виду / Е.А. Екжанова / / Здоров'я та фізичний розвиток дітей в дошкільних освітніх установах. -М. - С. 66-69.
11. Здоров'язберігаючої діяльності школи в навчально-виховному процесі: проблеми та шляхи їх вирішення / / школа.-2005 .- № 3.-С.52-87.
12. Зенов Т.В. Матеріали для підготовки комплексно-цільової програми «Школа здоров'я» / / Практика адміністративної роботи в школі. - 2006 .- № 1.-С.25-28.
13. Змановский Ю.Ф. Виховаємо дітей здоровими. - М.: Медицина, 1989. - 128 с.
14. Змановский Ю.Ф. Виховно-оздоровча робота в дошкільних установах / / Дошкільне виховання. 1993, № 9, с. 23-25.
15. Змановский Ю.Ф. Здоровий дошкільник / / Дошкільне виховання. 1995, № 6, с. 11-17.
16. Ішмухаметов М.Г. Нетрадиційні засоби оздоровлення дітей / / «Початкова школа», 2005. - № 1. С. 91.
17. Казаковцева Т.С, Косолапова ТЛ. До питання здравотворческой діяльності в освітніх установах / / «Початкова школа», 2006, № 4. С. 68.
18. Казин Е.М., Касаткіна Н.Е. Науково-методологічні та організаційні підходи до створення регіональної програми «Освіта та здоров'я» / / Валеологія.-2004 .- № 4.-С.6-10.
19. Карасьова Т.В. Сучасні аспекти реалізації здоров'язберігаючих технологій / / «Початкова школа», 2005. - № 11. С. 75.
20. Колеснікова М.Г. Здоров'язберігаючої діяльності вчителя / / Природознавство в школе.-2005 .- № 5.-С.50-55.
21. Кучкин С.М. Біоуправління в медицині та фізичної культури. - Волгоград: ВГАФК, 1998. - 155 с.
22. Лук'янова В.С., Остапенко А.О., Гузенко В.В. Збереження та відновлення здоров'я учнів в умовах педагогічного ліцею / / Шкільні Технології.-2004 .- № 1.-С.76-84.
23. Лисих О.Б. Комплексна оцінка результатів здоров'язберігаючої деятельноси в освітніх установах сільського району / / Валеологія.-2004 .- № 4.-С.11-116.
24. Львова ІМ. Фізкультхвилинки / / «Початкова школа», 2005. - № 10. С. 86.
25. Мітіна Є.П. Здоров'язберігаючих технологій сьогодні і завтра / / «Початкова школа», 2006, № 6. С. 56.
26. Мухаметова Ф.Г. Здоров'язберігаючих технологій в класах корекційно-розвивального навчання / / «Початкова школа», 2006, № 8. С. 105.
27. Науменко Ю.В. Здоров'язберігаючої діяльності школи / / Педагогіка.-2005 .- № 6.-С.37-44.
28. Науменко Ю.В. Здоров'яформуючої діяльність дитячого будинку і школи-інтернату / / Методіст.-2005 .- № 2.-С.45-49.
29. Недоспасова Н.П. Використання здоров'язберігаючих підходів при створенні муніципальної освітньої мережі передпрофільне освіти / / Валеологія.-2004 .- № 4.-С.43-45.
30. Нестерова Л.В. Реалізація здоров'язберігаючих технологій в сільській школі / / «Початкова школа», 2005. - № 11. С. 78.
31. Нові здоров'язберігаючих технологій в освіті та вихованні дітей: [гендер. підхід у навчанні і вихованні: психол. аспект] / С. Чубарова, Г. Козловська, В. Єремеєва / / Розвиток особистості .- № 2.-С.171-187.
32. Досвід реалізації комплексної стратегії освіти, що формує здоров'я школярів: зб. статей і науково-методичних розробок / Под ред. Ю.В. Науменко. - К.: Вид-во ВГІПК РВ, 2005.-236с .- (Додаток до журналу «Навчальний рік», № 8. Серія «здоров'язбереження». Вип.2).
33. Ощепкова ТЛ. Виховання потреби в ЗСЖ у дітей молодшого шкільного віку / / «Початкова школа», 2006, № 8. С. 90.
34. Петров К. Здровьесберегающая діяльність у школі / / Виховання школьников.-2005 .- № 2.-С.19-22.
35. Смирнов Н.К. Здоров'язберігаючих освітні технології в сучасній школі. - М.: АПК і ПРО, 2002.-121с.
36. Смирнов Н.К. Здровьесберегающіе освітні технології і психологія здоров'я в школі / Н.К.Смірнов. - М. аркто, 2003.-270с.
37. Смирнов Н.К. Орієнтовна оцінка стану здоров'я учнів у школі / / Практика адміністративної роботи в школе.-2006 .- № 1.-С.30-38.
38. Сухарєв А.Г. Здоров'я і фізичне виховання дітей і підлітків .- М.: Медицина, 1991. - 270 с.
39. Тверська Н.В. Здоров'язберігаючих підхід у розвитку успішності учня / / Освіта в сучасній школе.-2005 .- № 2.-С.40-44.
40. Теорія і практика забезпечення психологічного здоров'я дітей в освіті (на прикладі проекту «здоров'язберігаючих та психотерапевтичні технології як засіб розвитку передумов до саморегуляції психічних станів у дітей 4-9 років» «Психологічне здоров'я учнів в умовах модернізації освіти») / А. В. Шувалов. - М.: АПКіПРО, 2004.-36с.
41. Тернівська С.А., Теплякова Л.А. Створення здоров'язберігаючої освітнього середовища в дошкільному навчальному закладі / / Методіст.-2005 .- № 4.-С.61-65.
42. Халемський Г.А. Школа - територія здоров'я / / Педагогіка.-2005 .- № 3.-C.42-46.
43. Чурекова Т.М., Блінова Н.Г., Сапего А.В. Зміст здоров'язберігаючої супроводу в системі безперервної освіти / / Валеологія.-2004 .- № 4.-С.67-70.
44. Шевченка ЛЛ. Від охорони здоров'я до успіху в навчанні / / «Початкова школа», 2006, № 8. С. 89.
45. Школа здоров'я: посібник для вчителів і батьків: Спеціальний додаток до журналу «ліцейських і гімназійну освіту» .- 2006 .- № 1 .- (Серія «Педагогічні ради»).
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Спорт і туризм | Курсова
142.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Фізичне виховання дітей дошкільного віку
Фізичне виховання дітей дошкільного віку Гострі інфекційні захворювання
Фізичне виховання дітей шкільного віку в сім`ї
Художньо естетичне виховання дітей дошкільного віку на матеріалі навчання дітей ручному
Художньо-естетичне виховання дітей дошкільного віку на матеріалі навчання дітей ручному
Виховання взаємодопомоги у дітей дошкільного віку
Статеве виховання дітей дошкільного віку
Закономірності виховання дітей дошкільного віку
Виховання працьовитості у дітей дошкільного віку
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru