додати матеріал


Фізичне виховання в школі

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство освіти і науки України

Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"
Горлівська філія
Реферат
з дисципліни: Теорія і методика фізичного виховання
тема: Фізичне виховання в школі
Виконав:
студент 2-го курсу групи ФР-06
денного відділення
факультету "Фізична реабілітація"
Якушин Олександр Вікторович
2008

План
1 Фізичне виховання в загальноосвітній школі
2 Організаційна структура фізичного виховання в школі
2.1 Урок як основна форма організації занять з фізичної культури в школі
2.2 Контроль фізичного виховання учнів
2.3 Фізкультурно-оздоровча робота в школі
2.3.1 Гімнастика до занять
2.3.2 Физкультминутка і физкультпауза
2.4 Спортивно-масова робота в школі

1. Фізичне виховання в загальноосвітній школі
Основними організаційними центрами системи фізичного виховання учнів є загальноосвітня школа, професійно-технічні училища і середні спеціальні навчальні заклади.
У навчальних закладах фізичне виховання здійснюється у процесі навчальних занять, фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходів, які проводяться відповідно до розроблених та затверджених положень.
З метою вдосконалення фізичного розвитку і фізичного виховання передбачається організація занять у дитячо-юнацьких спортивних школах, піонерських таборах, за місцем проживання та в родині.
При оцінці значення фізичної культури у шкільному віці важливо враховувати її необхідність при вирішенні завдань загального фізкультурної освіти і фізичного розвитку. Необхідно виходити з того, що рухова активність - природна потреба організму, що росте, неодмінна умова фізичного розвитку, зміцнення здоров'я і підвищення опірності організму несприятливим умовам. Проте спеціальні дослідження змісту загальної фізкультурної освіти, рухового режиму школярів переконливо свідчать про недостатнє задоволенні цих потреб.
Недолік осмисленої рухової активності (гіподинамія) неминуче призводить до непоправних втрат у фізичному розвитку, ослаблення захисних сил організму і серйозних порушень здоров'я. Досвід шкіл, добре організують використання засобів фізичної культури, дозволяє судити про реальну можливість успішного вирішення проблеми гіподинамії.
Фізична культура в шкільному віці має особливо велике значення для формування необхідних в житті рухових умінь, навичок, оволодіння основами їх практичного використання в різноманітних умовах рухової діяльності. У навчанні руховим діям в цьому віці можна виділити етапи, сприятливі для швидкого та повноцінного освоєння нових рухових дій. У процесі спрямованого використання цієї особливості створюються найкращі умови для всебічного розвитку рухових якостей. Придбані в шкільному віці рухові вміння та навички, а також фізичні, інтелектуальні, вольові та інші якості стають базою для швидкого та повноцінного оволодіння професійно-трудовими, військовими та іншими спеціальними руховими діями, подальшого фізичного вдосконалення у зрілому віці. Не менше значення має вклад шкільної фізичної освіти в розвиток особистості молодих людей, формування їх світогляду і життєвої позиції, морального обличчя, інтелектуальної та естетичної культури, вольовий спрямованості.
Різноманітна практика використання фізичної культури в шкільному віці спрямована на фізичне вдосконалення підростаючого покоління. Разом з тим вона повинна служити цілям забезпечення здорового способу життя, побуту, культурного відпочинку, підтримки високого рівня працездатності в навчальних заняттях та успішного здійснення інших видів діяльності. Весь процес досягнення цих цілей необхідно пов'язувати з усебічним розвитком особистості.

2 Організаційна структура фізичного виховання в школі
Навчальний процес з фізичного виховання учнів загальноосвітньої школи будується на основі програми з фізичної культури у відповідності з існуючими вимогами. Програми складено за віковим принципом, а для професійних шкіл - з урахуванням майбутньої професійної діяльності.
Програми з фізичної культури для учнів загальноосвітніх шкіл мають наступну змістовну основу - пояснювальну записку, в якій визначено мету, завдання, зміст навчання, засоби і форми контролю за фізичним розвитком учнів. Основний зміст уроків з фізичної культури - ознайомлення з теорією, формування навичок і вмінь, виховання фізичних здібностей, зразкові вправи для виконання вдома.
У заняття з фізичної культури включені елементи таких видів спорту, як гімнастика, легка атлетика, спортивні ігри, плавання, лижна підготовка, а в молодшому шкільному віці - рухливі ігри.
Програма з фізичної культури в загальноосвітній школі має різнобічну спрямованість засобів і методів фізичного виховання. Крім загальної програми з фізичної культури мають оздоровчу, лікувальну спрямованість, що визначає зміст занять з учнями спеціальних медичних груп. Для учнів, які займаються в спортивних секціях та гуртках, розробляються програми відповідно до загальної та спортивної спрямованістю.
Відповідно до програми плануються і організовуються уроки з фізичної культури, професійно-прикладної фізичної підготовки, лікувальної фізичної культури та навчально-тренувальні уроки.
Планування - це один з основних компонентів системи фізичного виховання учнів. Важливо, щоб вчитель при плануванні фіксував свої основні думки, пошуки, керуючись конкретними умовами, в яких він працює, куди входять кліматичні особливості, наявність спортивного інвентарю та ін На підставі програми з фізичної культури складається один з головних документів планування - план-графік проходження навчального матеріалу за рік. У практиці використовуються різні плани-графіки, однак найбільш ефективним є графік, складений за принципом постановки навчальних завдань, які необхідно вирішувати в певному класі або на уроці. Відповідно до графіка проходження навчального матеріалу на рік вчитель складає план на півріччя, чверть, що конкретизується в плані-конспекті уроку.
2.1 Урок як основна форма організації занять з фізичної культури
Урок є основною формою організації занять з фізичної культури в школі. Відмінні риси уроку такі: постійний склад учнів, відповідність навчального матеріалу затвердженою програмою та робочим планом, точний розклад занять, застосування різних методів навчання, керівна роль учителя.
Сучасний урок з фізичної культури ділиться на три частини - вступну, основну і заключну.
Вступна частина - це організований прихід учнів у зал або на спортивний майданчик, рапорт, привітання та постановка вчителем конкретних завдань, сприяють психологічної готовності учнів до їх вирішення.
В основній частині уроку подаються теоретичні відомості, здійснюється навчання техніці руху, виховання фізичних здібностей - сили, швидкості, витривалості, спритності, гнучкості.
У заключній частині уроку проводяться спеціальні вправи, які сприяють зниженню функціонування всіх систем організму до початкового рівня, зняття підвищеної емоційності учнів, а також здійснюється підготовка до організованого догляду їх із заняття. Крім цього, вчитель інформує про зміст домашнього завдання та особливості методики її виконання.
У практиці роботи загальноосвітньої школи використовуються декілька типів уроків: урок фізичної культури загальнофізичної підготовки та урок фізичної культури професійно-прикладної підготовки для спеціалізованих класів. Перший проводиться з учнями, віднесеними до основної і підготовчої медичних груп, і організовується в загальноосвітніх школах на основі програми з фізичної культури. Другий дозволяє на базі загальної фізичної підготовки розвивати здібності та якості, необхідні для майбутньої професійної діяльності.
Перш за все, вчителі фізичної культури визначають професійно важливі здібності та якості і підбирають комплекси вправ, що розвивають їх.
Урок лікувальної фізичної культури проводиться з учнями, які за станом здоров'я відносяться до спеціальної медичної групи. Такі заняття мають такі особливості:
· У підготовчій частині уроку учні проводять підрахунок пульсу, виконують дихальні вправи, а потім загально-розвиваючі вправи малої, потім середньої інтенсивності;
· Основна частина уроку містить комплекси спеціальних вправ лікувальної спрямованості і навчальний матеріал з різних видів спорту;
· Заключна частина відповідає загальноприйнятим положенням.
Практика рекомендує, щоб учні в спеціальній групі під час уроку будувалися не по росту, а за функціональними можливостями - слабкі, середні, сильні.
Навчальний процес у спеціальних групах ділиться на два періоди - попередній та основний.
Переклад учня зі спеціальної групи в підготовчу або основну здійснюється після поглибленого лікарського огляду та оцінки фізичної підготовленості.
Навчально-тренувальний урок - основна організаційна форма занять з юними спортсменами, у якому частина уроку конкретизується в залежності від виду спорту.
У підготовчій частині уроку значне місце займає функціональна підготовка до майбутньої основної діяльності, що досягається виконанням легко дозованих вправ.
Основна частина уроку присвячується навчанню техніці рухів або вихованню фізичних здібностей і характеризується найбільшою фізіологічної навантаженням. Для оволодіння технікою рухів застосовуються підготовчі і спеціальні вправи, а для виховання фізичних здібностей - такі вправи і в такій послідовності:
· Вправи, спрямовані на виховання швидкості і витривалості виконуються зазвичай після вправ на швидкість;
· Вправи, спрямовані на вдосконалення координаційних здібностей, як правило, виконуються на початку основної частини уроку;
· Вправи, спрямовані на виховання гнучкості зазвичай чергуються з вправами на силу і швидкісно-силову здатність.
У заключній частині виконуються нескладні вправи з постійно знижується інтенсивністю, стройові і порядкові вправи. Підраховується пульс, вчитель підводить підсумок занять, дає завдання додому.
Тривалість навчально-тренувального уроку залежить від віку та спортивної кваліфікації юних спортсменів.
Практика показує, що ефективність здійснення завдань значною мірою визначається чіткою дозуванням тренувального впливу (тривалість та інтенсивність виконання однієї вправи, пауза між вправами і кількість повторення вправи).
Природно, що зміст засобів, їх різноманітність і різноспрямованість буде сприяти і різнобічної фізичної підготовки учнів.
2.2 Контроль фізичного виховання учнів
Контролює фізичне виховання учнів, як і весь навчальний процес, директор школи. Основні види такого контролю наступні: всебічний, або фронтальний - з усіх питань системи фізичного виховання; вибірковий - перевіряється не вся робота, а тільки деякі її сторони; тематичний - одне запитання.
Такі види контролю здійснюють директори, їхні заступники, кращі вчителі школи. При цьому вони використовують такі методи - спостереження в процесі уроку, аналіз документів планування, бесіда з учителем і учнями, письмова (анкетна) перевірка.
Контроль проводиться відповідно до загального плану навчально-виховної роботи школи, в якому значне місце відводиться навчальної та позакласної організації фізичного виховання учнів.
Безпосередній контроль за фізичним вихованням школярів під час уроку здійснює викладач фізичного виховання. Систематичний контроль діяльності, поведінки та стану здоров'я займаються стає найбільш ефективним при поєднанні його з самоконтролем.
Контроль діяльності займаються повинен бути всебічним. Необхідно виявляти зацікавленість конкретними завданнями, вправами, навчальною роботою, а також рівень свідомості, відповідальності, сумлінності і захопленості. У полі зору повинно бути ставлення займаються до викладача (шанобливе, симпатизує, байдуже, боязке, зневажливе, нетактовне і т.п.), взаємовідносини займаються (міжособистісні, групові), дисциплінованість, а також ставлення до свого зовнішнього вигляду, поставі, манері триматися , виконуваним рухам, дій, вчинків, навколишнього оточення і пр.
Істотне значення набуває контроль виконання правил охорони природи, старанності, особистої ініціативи, творчої активності, своїх дій, емоцій, поведінки, уміння осмислювати і оцінювати результати, вносити в особисті дії своєчасні і правильні корективи.
Не можна випускати з уваги об'єктивні і суб'єктивні труднощі, що виникають у діяльності займаються, вольові зусилля щодо їх подолання, працьовитість і культуру навчальної праці (вміння працювати зосереджено, акуратно, доцільно використовуючи зусилля і час), здатність до самоконтролю і самостійного вирішення завдань, взаємоконтроль і взаємодопомога .
Контролем викладача повинні бути охоплені результати та успішність індивідуальної чи групової діяльності займаються.
Обов'язковий постійний контроль стану організму займаються. У масовій фізкультурної практиці, особливо при великій кількості займаються в групі, користуються простими, загальнодоступними методами. Це спостереження за диханням і пульсом, забарвленням шкірних покривів, великою кількістю потовиділення, координацією рухів, станом уваги, характером реакції на несподівані подразники, зміною працездатності. Необхідний облік думок і скарг займаються з приводу пропонованих вимог, навантажень
Оскільки майже всі ці способи контролю спираються на суб'єктивні оцінки, слід проявляти обережність у висновках і неодноразово перевіряти результати спостережень.
2.3 Фізкультурно-оздоровча робота в школі
Позакласна фізкультурно-оздоровча та спортивно-масова робота організовується на основі широкої самостійної діяльності школярів. Підготовка фізкультурного активу, який міг би самостійно керувати цією роботою, його навчання і прищеплення організаторських навичок - завдання не тільки вчителі фізичної культури, а й усього педагогічного колективу. Фізкультурно-оздоровча робота з учнями проводиться до занять (гімнастика), під час занять (физкультминутка і физкультпауза) та між заняттями, на перервах (ігри на перервах).
2.3.1 Гімнастика до занять
На вчителів покладається контроль за відвідуванням і виконання вправ. Комплекс гімнастики складається з 6-8 вправ і розрахований на 10-15 хвилин. При їх складанні і проведенні дотримуються наступних методичних положень:
· Вправи даються в такій послідовності, щоб активізувати велику кількість м'язових груп;
· Перші вправи повинні тонізуючо впливати на весь організм учнів, організовувати їх;
· Комплекси вправ призначені для занять в приміщенні і на відкритому повітрі при обліку погодно-кліматичних умов;
· Гімнастичні вправи до занять не повинні викликати стомлення, але навантаження на організм необхідно здійснювати постійно;
· Комплекси вправ рекомендується змінювати через два тижні;
· До проведення та організації гімнастики до занять залучаються учні старших класів, що мають досвід і організаторські навички;
· На початкових етапах навчання вправ використовуються словесний і наочний методи, а надалі тільки словесний;
· Комплекси вправ складаються для трьох вікових груп - молодшого, підліткового і юнацького віку.
У комплекси гімнастики до занять для учнів підліткового і юнацького віку включають вправи загальнофізичної спрямованості, взяті зі спеціальної літератури, і з програм з фізичної культури.
2.3.2 Физкультминутка і физкультпауза
Физкультминутка - це короткочасний активний відпочинок, спрямований на поліпшення працездатності учнів засобами фізичної культури. На велике значення цього заходу вказував відомий педагог К. Д. Ушинський. Він зазначив, що, змусивши дітей встати і сісти, обернутися, підняти руки і опустити їх, вийти з-за столу і знову сісти за нього струнко, вправно і без шуму, - можна сприяти не тільки збереженню здоров'я дітей, а й кращому засвоєнню навчального матеріалу. Дійсно, науковими дослідженнями доведено, а практикою підтверджено, що виконання вправ під час загальноосвітніх уроків сприяє збільшенню кількості добрих і відмінних оцінок в 3,2 рази і зменшення поганих в 2 рази.
Фізкультхвилинку проводять у кожному класі вчитель, фізоргів або громадський інструктор. Вона не повинна ні втомлювати, ні порушувати дітей, і містити від одного до трьох вправ (для тулуба, ніг, рук, шиї), виконуваних сидячи за партою або стоячи.
Физкультпауза, як правило, практикується на спарених уроків праці в шкільних майстернях або під час виконання домашніх завдань, у тому числі в групах продовженого дня. Її рекомендується проводити через кожні 40-45 хв протягом 10-15 хв. Вона включає різні вправи та ігри (невисокої інтенсивності).
Активний відпочинок між уроками, який не тільки знижує почуття втоми, а й створює позитивні емоції, що підвищують працездатність учнів, - ігри на великих перервах. Як і інші заходи в режимі дня, вони мають вікову спрямованість. Так, з учнями підліткового віку можна проводити ігри, близькі до спортивних («М'яч по колу», «Картопля», «піонербол», «Загонь м'яч»), а з учнями старшого шкільного віку-ігри, що вимагають застосування силових здібностей і координації рухів («Слон», «Круговий слон», «Волейбол в колі з вибиванням», «Хокей на асфальті», «Жонглювання футбольним м'ячем»). Організовують і проводять ігри на великих перервах піонерський, комсомольський і фізкультурний активи школи.
Ігровий актив зобов'язаний ознайомити учнів зі змістом ігор, з місцем і часом їх проведення, підготувати необхідний інвентар та нагороди для переможців.
Таким чином, організація і проведення фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі дня дозволяють значно підвищити рухову активність школярів, вирішити ряд завдань освітнього і виховного характеру, зміцнити здоров'я, створити позитивні, радісні емоції, які сприяють підвищенню працездатності, успішному засвоєнню знань в процесі навчання загальноосвітніх предметів .
2.4 Спортивно-масова робота в школі
Спорт - це одна з основних форм організації школярів для систематичних занять фізичними вправами. Складовим елементом занять спортом є навчально-тренувальний процес, який здійснюється відповідно до програм спортивних секцій.
Основними завданнями спортивних секцій у загальноосвітній і професійній школі є:
· Всебічний фізичний розвиток, зміцнення здоров'я та загартовування організму учнів;
· Розвиток індивідуальних фізичних здібностей до високого рівня з метою досягнення спортивного успіху у відповідності з віком і підлогою;
· Формування в процесі занять моральних і вольових якостей, прищеплювання навичок культурної поведінки;
· Вдосконалення організаторських здібностей у спортивно-масової та оздоровчої роботи з учнями різного віку.
У спортивні секції загальної фізичної підготовки приймаються всі учні, віднесені до основної медичної групи, у віці від 7 до 17 років.
Учнів розподіляють по навчальним групам в залежності від віку: перший рік навчання - підготовча група (7-8 років); другий рік навчання - молодша дитяча група (9-10 років); третій рік навчання - старша дитяча група (11-12 років) ; четвертий рік навчання - підліткова група (13-14 років), а п'ятий рік навчання - юнацька група (15-17 років). Комплектувати групи доцільно з учнів одного класу. Заняття в спортивних секціях за видами спорту організуються відповідно до програм. Відповідно до програм з видів спорту розробляється також навчальна документація - навчальний план, графічний план (графік розподілу навчального матеріалу), робочий план, конспекти і календар змагань секції. Наводимо один з таких документів (Таблиця 1).
Спортивні змагання, які організовує рада фізкультури школи, не обмежуються окремими видами спорту.
Практика фізичної культури накопичила величезний досвід проведення спортивних змагань у школі під назвами «Вас викликає Спортландія!», «Веселі старти», «Старти надій», «Малі Олімпійські ігри" та ін
Для їх проведення необхідні:
· Розробка сценарію, залучення всіх бажаючих брати участь у змаганнях;
· Створення урочистої і святкової атмосфери;
· Дотримання традиційного ритуалу відкриття та закриття змагань;
· Чітке виконання сценарію і об'єктивне суддівство;
· Нагородження переможців змагань, фізкультурного активу школи;
· Тривалість змагань не повинна перевищувати двох годин.
Таблиця 1. Примірний календар змагань секції легкої атлетики на 2005-2006 навчальний рік для групи учнів 13-14 років
№ п / п
Спортивні заходи
Час проведення
(Місяць)
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Змагання з комплексного тестування
Крос «Золота осінь»
День метальника
«Естафетна паличка»
«Швидкі старти»
День стрибуна
Змагання з ЗФП
Піонерське четирехборье «Дружба»
Першість школи з легкої атлетики
Вересень, травень, червень
Жовтень, квітень,
Жовтень
Березень, червень
Червень
Вересень, червень
Лютий
Жовтень, квітень
Травень
Учні середнього та старшого шкільного віку беруть участь у змаганнях з видів спорту, туристичних походах, у Всесоюзній грі «Орлятко».
Для пропаганди занять фізичною культурою і спортом у загальноосвітніх школах організуються вечори спортивної слави, на які запрошуються провідні спортсмени. Вони демонструють свої спортивні якості, розповідають про успіхи радянських спортсменів.
Учні загальноосвітніх шкіл в результаті такої фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи досягають оптимального рівня фізичної підготовки.

Список літератури
1. Богданов Г. П. Керівництво фізичним вихованням школярів .- М.: Просвещение, 1972.-143 с.
2. Введення в теорію фізичної культури / За ред. Матвєєва Л.П. - М.: Фізкультура і спорт, 1983. - 128 с.
3. Волков Л.В. Методика виховання фізичних здібностей школярів. - К.: Рад.шк., 1980. - 103 с.
4. Волков Л.В. Фізичні здібності дітей і підлітків. - К.: Здоров `я, 1981. - 120 с.
5. ЗаціорскійВ. М. Основи спортивної метрології .- М.: Фізична культура і спорт, 1979.-152 с.
6. Теорія і методика фізичного виховання том 1 / За ред., Круцевич Т.Ю. - К.: Олімпійська література, 2003. - 424 с.
7. Теорія і методика фізичної культури / За ред., Ю.Ф. Курамшина, В. І. Попова. - СПб.: СПбГАФК ім. П. Ф. Лесгафта, - 1999. - 374 с.
8. Фомін Н.А., Пугач В. П. Вікові основи фізичного виховання. - М.: Фізкультура і спорт, 1972.-256 с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Реферат
48.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Фізичне виховання 9
Фізичне виховання учнів
Акробатика і фізичне виховання
Фізичне виховання і спорт
Фізичне виховання дітей
Фізичне виховання дітей у сім`ї
Фізичне виховання в дошкільних установах
Фізичне виховання в оздоровчих таборах
Фізичне виховання - здоров я нації
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru