Формування та використання фінансових ресурсів господарюючих суб`єктів в умовах ринку

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Курсова робота

ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ господарюючих суб'єктів в умовах РИНКУ

Реферат
Курсова робота містить 61 сторінку, 1 рисунок, 7 таблиць, 36 використаних джерел.
ІНВЕСТИЦІЇ, ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ, ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЛІЗИНГ, Термін окупності, ЧИСТА ПОТОЧНА ВАРТІСТЬ
Об'єктом дослідження є ТОВ «ВІС»
Мета даної курсової роботи-на основі дослідження теорії формування та використання фінансових ресурсів господарюючих суб'єктів в сучасних умовах провести їх аналіз та розробити рекомендації щодо вдосконалення їх формування та використання.
У процесі роботи використовувалися наукова література, статті з даної теми вітчизняних і зарубіжних економістів, ресурси Internet.
У результаті дослідження вивчені теоретичні аспекти інвестиційної діяльності на підприємствах, проаналізовано інвестиційний проект, запропоновані заходи щодо вдосконалення інвестиційного проектування на підприємствах.
Ступінь впровадження - часткова.
Область застосування - в навчальному процесі.
Ефективність - підвищення якості знань учнів з даної теми.

Зміст
Введення
1 Теоретичні аспекти формування та використання фінансових
ресурсів господарюючих суб'єктів
1.1 Сутність фінансових ресурсів та джерела їх формування в сучасних умовах
1.2 Роль фінансових ресурсів у забезпеченні відтворювального
процесу підприємства
1.3 Показники фінансової стійкості підприємства
2 Аналіз формування та використання фінансових ресурсів
ТОВ «Віс»
2.1 Аналіз формування фінансових ресурсів ТОВ «Віс»
2.2 Оцінка фінансової стійкості ТОВ «Віс»
2.3 Аналіз ефективності використання фінансових ресурсів
ТОВ «Віс»
3 Основні напрямки щодо вдосконалення формування та використання фінансових ресурсів підприємства
3.1 Заходи щодо вдосконалення формування фінансових ресурсів господарюючих суб'єктів
3.2 Підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємства
3.3 Використання альтернативних джерел фінансування
діяльності підприємстві
Висновок
Список використаних джерел
Додаток А (обов'язковий)
Додаток Б (обов'язковий)
Додаток В (обов'язковий)
Додаток Г (обов'язковий)

Введення
Основною ланкою економіки в ринкових умовах господарювання є підприємства, які виступають в ролі господарюючих суб'єктів. Вони для здійснення господарської діяльності, отримання продукції, доходів і накопичень використовують певні види ресурсів: матеріальні, трудові, фінансові, а також грошові кошти.
Фінансові ресурси спрямовуються на розвиток виробництва, утримання і розвиток об'єктів невиробничої сфери, споживання, а також можуть залишатися в резерві. Фінансові ресурси, що використовуються на розвиток виробничо-торгового процесу, являють собою капітал у його грошовій формі.
Наявність у достатньому обсязі фінансових ресурсів, їх ефективне використання, зумовлюють хороше фінансове становище підприємства платоспроможність, фінансову стійкість, ліквідність. У зв'язку з цим найважливішим завданням підприємств є пошук резервів збільшення власних фінансових ресурсів і найбільш ефективне їх використання з метою підвищення ефективності роботи підприємства в цілому.
Головна мета даної роботи - на основі дослідження теорії формування та використання фінансових ресурсів господарюючих суб'єктів в сучасних умовах провести їх аналіз та розробити рекомендації щодо вдосконалення їх формування та використання.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
-Розкрити сутність фінансових ресурсів та джерела їх формування в сучасних умовах;
-Виявити роль фінансових ресурсів у забезпеченні відтворювального процесу підприємства;
-Охарактеризувати показники фінансової стійкості підприємства;
-Провести оцінку формування і використання фінансових ресурсів ТОВ «Віс»;
-Проаналізувати фінансову стійкість ТОВ «Віс»;
-Запропонувати основні напрямки щодо вдосконалення формування та використання фінансових ресурсів підприємства;
-Розробити використання альтернативних джерел фінансування діяльності підприємства.
Об'єктом дослідження виступає ТОВ «Віс».
При проведенні аналізу управління фінансовими ресурсами підприємства ТОВ «Віс» були застосовані такі прийоми і методи як горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз, аналіз коефіцієнтів (відносних показників), порівняльний аналіз.
Інформаційною базою фінансового аналізу була бухгалтерська звітність підприємства за 2005, 2006, 2007 роки, а саме: бухгалтерський баланс, додаток до бухгалтерського балансу - звіт про прибутки і збитки (formular № 2) та ін При освяченні теоретичних питань управління фінансовими ресурсами були використані різні навчальні посібники, статті періодичних видань.

1 Теоретичні аспекти формування та використання фінансових ресурсів господарюючих суб'єктів
1.1 Сутність фінансових ресурсів і джерела їх формування в сучасних умовах
Однією з найважливіших фінансових категорій є фінансові ресурси. Фінансові ресурси формуються у суб'єктів господарювання з метою здійснення виробничої діяльності. Від раціональності їх формування та використання багато в чому залежить стабілізація не тільки на рівні підприємств (мікрорівні), а й на державному рівні (макрорівні), тому що ефективна робота товаровиробників є запорукою фінансової могутності і незалежності будь-якої держави.
Фінансові ресурси підприємств - це доходи, накопичення, надходження формуються на підприємстві і призначені на цілі простого і розширеного відтворення [27, С. 12]. Будь-яке підприємство в умовах ринкової економіки неминуче стикається з проблемою раціонального формування та використання фінансових ресурсів. Під формуванням фінансових ресурсів ми розуміємо процес освіти і мобілізації фінансових ресурсів на підприємстві. Використання фінансових ресурсів - це насамперед застосування фінансових ресурсів з метою здійснення виробничої діяльності підприємства.
Ступінь самостійності підприємства в даній області залежить насамперед від ступеня централізованості, авторитарності економіки та місії цієї організації в зовнішньому середовищі. Звичайно, цими визначальними не обмежується перелік факторів що впливають на діяльність підприємства з формування і використання фінансових ресурсів. Існують також ще і зобов'язання перед партнерами, споживачами, іншими суб'єктами ринкових відносин, свій відбиток накладає і обрана стратегія фірми, внутрішнє середовище організації. Таким чином, на процес формування та використання фінансових ресурсів на господарюючого суб'єкта впливають безліч відомих і врахованих факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, а також фактори невизначеності (ризику). Варто відзначити, що в плановій економіці процес формування і використання фінансових ресурсів носить інший характер, і може розглядатися лише в контексті і рамках жорсткого планування та детермінації. У ринковій же економіці дане поняття набуває всю глибину сенсу, що дозволяє найбільш повно розкритися сутності фінансових ресурсів.
По суті справи, формування та використання фінансових ресурсів - два взаємопов'язані процеси характеризують і розкривають сутність механізму руху фінансових ресурсів на підприємстві. Формування - це початкова фаза у русі фінансових ресурсів, саме тут визначаються джерела коштів, форми надходження і пропорції їх об'єднання. Як правило, на цій стадії фінансові ресурси перебувають у вартісній формі, що сприятливо для їх контролю і планування. Формування обумовлює і зумовлює подальший рух фінансових ресурсів у формі їх використання. На цій стадії кругообігу стає можливим запуск безпосередньо процесу виробництва на підприємстві. Тут фінансові ресурси господарюючого суб'єкта матеріалізуються в основні та оборотні фонди. У виробничих фондах фінансові ресурси перебувають у прихованій формі, так як їх вартісна оцінка вже не носить визначального характеру, але безумовну важливість набувають показники виробничої діяльності підприємства. У подібній речовій формі фінансові ресурси перебувають до реалізації виробленої продукції на ринку, коли стає можливим їх вартісне вираження і визначення ефективності їх використання. Таким чином, процес використання фінансових ресурсів пов'язаний з реалізацією задуманих планів і характеризує собою поступальний рух до іншого якісного рівня. Звичайно в розподілі на формування і використання є чимала частка умовності, тому що два цих процесу взаімоопределяют і взаємодоповнюють один одного і кожен з них вже має в собі детермінованість щодо майбутнього становища, будь то формування або використання фінансових ресурсів. Крім того, формування умовно можна назвати процесом зі знаком «плюс» тому що він передбачає консолідацію фінансових ресурсів. Навпаки, використання-це «мінус» тому, як передбачається витрата, витрата, тимчасова «децентралізація» сформованих ресурсів, точкою "зіткнення" або умовним знаком рівності (точніше знаком «більше» або «менше») можна характеризувати етап оцінки ефективності використання фінансових ресурсів (на виробничу діяльність), бо тут два різноспрямовані процеси можна порівняти між собою. На підприємстві відбувається безперервний процес формування і використання фінансових ресурсів, їх кругообіг, метою якого, є обслуговування виробничо-господарської діяльності підприємства.
Для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства використовують самі різні джерела фінансових ресурсів. Структура джерел, що залучаються багато в чому зумовлює фінансову стійкість підприємства та рентабельність його виробничо-господарської діяльності. Питання формування фінансових ресурсів на підприємстві вирішуються в рамках фінансового менеджменту, що є однією з найважливіших підсистем загальної системи управління сучасним підприємством. Саме функцією фінансових служб підприємств і зокрема фінансового менеджера є визначення
джерел фінансових ресурсів та забезпечення ними підприємства. Відомі різні структурні схеми класифікації джерел фінансових ресурсів підприємств. Найбільш поширеним є поділ на власні і позикові фінансові ресурси. Принципова відмінність між цими видами ресурсів полягає в тому, що при ліквідації підприємства його власники мають право на частину майна, що залишилася після розрахунків з третіми особами [20, С.18]. Крім розподілу на власні і позикові кошти відома також класифікація джерел за їх терміновості: 1) джерела короткострокового фінансування; 2) джерела довгострокового фінансування.
Структура використовуваних засобів, як правило, залежить від цілей переслідуваних підприємством. Найчастіше для фінансування рішень довгострокового плану використовуються власні кошти господарюючого суб'єкта, а у вигляді короткострокових джерел - позиковий капітал. Власний капітал (внутрішнє джерело) у вітчизняній практиці має пріоритетне значення, що позитивно позначається на фінансовій стійкості і репутації підприємства. Власні кошти - це основні джерела фінансування діяльності підприємства тому працюючи в ринкових умовах підприємства повинні мати визначену майнову й оперативну самостійність. Достатність власних коштів є основною умовою надання підприємству позикових коштів. Випереджаюче темп росту власного капіталу порівняно з позиковим - показник раціонального співвідношення цих видів фінансових ресурсів. Якщо ресурсів внутрішнього джерела виявляється недостатньо для фінансування рішень фінансового характеру використовується позиковий капітал (зовнішнє джерело). Слід зазначити, що в умовах ринкової економіки позикові ресурси надаються на умовах платності, у зв'язку з чим особливу актуальність набуває збільшення і використання власних фінансових ресурсів. При ефективної організації виробничої діяльності та розширеному виробництві потреба в позикових коштах знижується, що призводить до незалежності господарюючого суб'єкта та є сприятливою умовою подальшого відтворення власних ресурсів. Таким чином, будь-який етап руху коштів має розглядатися з позиції збільшення їх вартості. У розподілі на власні і позикові фінансові ресурси є частка умовності, тому що при різноманітті сучасних фінансових відносин досить складно жорстко класифікувати найрізноманітніші джерела фінансування. Найбільш доцільною в ринкових умовах є класифікація за ознакою платності, тобто платні або безкоштовні фінансові ресурси.
До фінансових ресурсів підприємства, утворених за рахунок власних і прирівняних до них коштів відносять, перш за все, різні доходи та надходження [24, С. 134].
Доходи господарюючого суб'єкта формуються з таких джерел: прибутку від основної діяльності, прибутку по виконаних науково-дослідних робіт, прибутку від фінансових операцій, прибутку від будівельно-монтажних робіт виконуються господарським способом і ін
До надходженнями, які формують фінансові ресурси підприємств відносять: амортизаційні відрахування, стійкі пасиви, виручку від реалізації вибулого майна, цільові надходження (за утримання дітей у дошкільних установах і ін), кошти отримані за рахунок мобілізації внутрішніх ресурсів у будівництві, внески членів трудового колективу , страхові відшкодування за настали ризикам, ресурси надходять від концернів, асоціацій, галузевих структур, кошти з бюджетів та позабюджетних фондів.
Найбільш значні фінансові ресурси можуть бути отримані у вигляді прибутку від виробничо-господарської діяльності підприємства. Будучи економічною категорією, прибуток характеризує фінансовий результат діяльності підприємства. Прибуток відбиває чистий дохід, отриманий у сфері матеріального виробництва. Показник прибутку є показником, що найбільш повно відображає ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства. Отримання виручки господарюючим суб'єктом ще не означає отримання прибутку. Для виявлення результату діяльності необхідно зіставити виторг із витратами на виробництво і реалізацію продукції. Результат, що показує перевищення виручки над повною собівартістю свідчить про рентабельної роботи підприємства з випуску продукції, тобто в цьому випадку ми можемо говорити про прибуток.
Основними чинниками, що впливають на зростання прибутку є: збільшення виручки від реалізації продукції (послуг) та зниження собівартості продукції, що випускається.
Загальний обсяг прибутку, отриманого підприємством від усіх видів діяльності, носить назву валового прибутку. Цей показник є зведеним тому включає в себе наступні складові: прибуток від реалізації товарної продукції, прибуток від іншої реалізації, доходи по позареалізаційних операціях (за вирахуванням витрат по цих операціях). Прибуток від реалізації товарної продукції є основною і найбільш значущою частиною всього прибутку підприємства. Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) - це результат отриманий від основної діяльності підприємства. Вона обчислюється як різниця між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) та податком на додану вартість, акцизами, витратами на виробництво і реалізацію. Склад витрат, який формує собівартість продукції включає: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизацію та ін
Другою складовою валового прибутку є прибуток від іншої реалізації. Частка цієї прибутку дуже незначна в загальному обсязі прибутку. Прибуток від іншої реалізації передбачає: прибуток від реалізації основних засобів і іншого майна підприємства (сировина, матеріали, паливо, запчастини, відходи, нематеріальні активи). Прибуток від іншої реалізації визначається як різниця між виручкою від реалізації і витратами на цю реалізацію. Наприклад, при реалізації основних фондів результатом вважається різниця між виручкою, від peaлізаціі цього майна (за вирахуванням ПДВ) і залишковою вартістю фондів (скоригованого на коефіцієнт інфляції), з урахуванням витрат понесених по реалізації.
Наступним структурним компонентом валового прибутку є прибуток від позареалізаційних операцій. Цю статтю формують операції різного характеру не відносяться до основної діяльності господарюючого суб'єкта і не пов'язані з реалізацією продукції, майна підприємства. До прибутку від позареалізаційних операцій відносять: прибуток від довгострокових і короткострокових фінансових вкладень, прибуток від здачі майна в оренду.
Фінансові вкладення означають розміщення власних коштів підприємств з метою отримання доходу. Під довгостроковим фінансовим вкладенням маються на увазі внески в статутний капітал інших підприємств (товариств, акціонерних товариств, спільних і дочірніх підприємств), придбання акцій та інших цінних паперів, надання позик, тобто всілякі фінансові вкладення тривалістю більше року. Формами короткострокових вкладень є: короткострокові казначейські зобов'язання, облігації та інші цінні папери, позики. До складу позареалізаційних прибутків входять також різні види штрафів, пені, неустойок отримані даним господарюючим суб'єктом, а також прибуток минулих років, виявлена ​​у звітному періоді, прибуток від дооцінки виробничих запасів і готової продукції, від операцій з іноземною валютою, надходження боргів раніше списаних як безнадійні , кошти отримані безоплатно від інших підприємств при відсутності спільної діяльності (крім коштів одержуваних у вигляді засновницьких внесків до статутного фонду).
Безумовно, зі становленням ринкових відносин буде зростати роль прибутку отриманої від фінансових операцій (відсотки отримані з цінних паперів інших емітентів, доходи від операцій на фінансових ринках). Але слід пам'ятати, що за винятком прибутку отриманого від основної діяльності, всі інші види доходів є додатковими. Вони можуть використовуватися для поліпшення фінансового стану господарюючого суб'єкта, і носять скоріше тимчасовий, непостійний характер. Якщо в результаті виробничо-господарської діяльності підприємство має і збитки, то це також відображається в показнику балансового прибутку (кінцевий фінансовий результат роботи підприємства, що відображаються в балансі). Порядок розподілу балансового прибутку залежить від організаційно-правової форми підприємства. Після відрахування податків і зборів утворюється чистий прибуток підприємства (з якої також можливі платежі і відрахування) яка підлягає розподілу. Напрямки розподілу прибутку залишається в розпорядженні підприємства знаходяться в компетенції підприємства і фіксуються в його статуті і розроблюваних положеннях [15, С. 65]. Прибуток залишається у розпорядженні господарюючого суб'єкта може направлятися на реконструкцію діючого виробництва, модернізацію обладнання, поповнення власних обігових коштів, на фінансування НДДКР, на вдосконалення технології та організації виробництва, на задоволення споживчих і соціальних потреб і т.д. Перераховані заходи фінансуються з утворених на підприємстві фондів, кількість і назва яких визначається господарюючим суб'єктом самостійно, але, як правило, можуть виділятися наступні фонди: споживання, нагромадження, резервний, соціальної сфери та ін
Амортизаційні відрахування - є другим після прибутку великим джерелом фінансових ресурсів підприємства. Амортизаційні відрахування - це вираження в грошовій формі розміру амортизації, відповідного ступеню зносу основних фондів і нематеріальних активів. Дані відрахування включаються в собівартість продукції. Основне призначення амортизаційних відрахувань полягає в забезпеченні відтворення основних виробничих фондів і нематеріальних активів підприємства.
Значні фінансові ресурси, особливо на знову створюваних і реконструюються підприємствах, можуть бути мобілізовані на фінансовому ринку. Конкретними формами їх мобілізації можуть бути: продаж акцій, облігацій та інших видів цінних паперів, що випускаються окремим підприємством, а також кредитні інвестиції.
До засобів, що надходять у порядку перерозподілу, відносяться страхове відшкодування за настали ризикам, фінансові ресурси, що надходять від концернів, асоціацій, головних компаній або інших галузевих структур, ресурси, що надходять на пайових засадах, дивіденди і відсотки з цінних паперів інших емітентів, бюджетні субсидії та інші види ресурсів.
Також фінансові ресурси чинного комерційного підприємства за основними джерелами їх формування можна структурувати наступним чином [17, С. 42]:
- Фінансові ресурси, які формуються з виручки від реалізації продукції (прибуток, фонд амортизаційних відрахувань, фонд заробітної плати, фонд відшкодування матеріальних витрат);
- Фінансові ресурси, отримані від іншої реалізації (майна, послуг, що не відносяться до основної діяльності та ін);
- Фінансові ресурси, що формуються на фінансовому ринку (кредити і позики, продаж власних акцій і інших видів цінних паперів, дивіденди і відсотки з цінних паперів інших емітентів, страхові відшкодування та ін);
- Фінансові ресурси, що утворюються за рахунок кредиторської заборгованості (постачальникам і підрядчикам, по оплаті праці, по соціальному страхуванню, перед бюджетом та ін);
- Фінансові ресурси, що формуються за рахунок внесків та надходжень цільового характеру (надходять від інших організацій і фізичних осіб, бюджетні субсидії та ін.)
Отже, фінансові ресурси організації діляться на власні і позикові. До власних фінансових ресурсів та прирівняним до них засобів відносяться: прибуток, амортизація, стійкі пасиви, власний капітал, цільові надходження, пайові та інші внески членів трудового колективу та інші. До позикових відносяться: приваблюваний додатковий акціонерний капітал, банківські позики і кредити, надається безоплатна допомога.
1.2 Роль фінансових ресурсів у забезпеченні відтворювального процесу підприємства
Неодмінною умовою існування і розвитку суспільства на конкретно виділеному історичному етапі є, як відомо, забезпечення безперервності процесу виробництва матеріальних благ і системи відповідних виробничих відносин між людьми як соціально-економічних форм його фактичної реалізації. Постійне повторення процесу виробництва у незмінних (кількісно і якісно) чи змінюються масштабах визначено економічною наукою як відтворювального процесу. В економічній літературі розрізняють два види відтворення: просте і розширене.
За усталеній науковому думку просте відтворення характеризується тим, що розміри виробленого продукту, а також його якість в кожному наступному циклі залишаються незмінними. Відповідно і фактори виробництва не зазнають змін. Весь додатковий продукт, якщо він виробляється, використовується самими виробниками на цілі особистого споживання.
При розширеному відтворенні розміри виробленого продукту в кожному наступному циклі зростають, що досягається, в тому числі, і за рахунок покращення якості продукту. Не залишаються незмінними і фактори виробництва. Для того щоб відтворення відбувалося у розширеному масштабі, до початку кожного наступного циклу (року) необхідні додаткові або більш якісні ресурси. Джерелом розширення або якісного поліпшення факторів виробництва служить додатковий продукт. Отже, при розширеному відтворенні він не може повністю йти на задоволення особистих потреб.
Матеріально-технічною основою процесу виробництва на будь-якому підприємстві є основні виробничі фонди. В умовах ринкової економіки початкове формування основних фондів, їх функціонування і розширене відтворення здійснюється при безпосередній участі фінансових ресурсів, за допомогою яких утворюються і використовуються грошові фонди цільового призначення, що опосередковують придбання, експлуатацію та відновлення засобів праці.
Первісне формування основних фондів на знову створюваних підприємствах відбувається за рахунок основних засобів, що є частиною статутного фонду. Основні засоби - це грошові кошти, інвестовані в основні фонди виробничого та невиробничого призначення. У момент придбання основних фондів і прийняття їх на баланс підприємства величина основних фондів кількісно збігається з вартістю основних фондів. Надалі, у міру участі основних фондів у виробничому процесі їх вартість роздвоюється: одна її частина, рівна зносу, переноситься на готову продукцію, інша - виражає залишкову вартість діючих основних фондів.
Зносини частина вартості основних фондів, перенесена на готову продукцію, в міру реалізації останньої поступово накопичується в грошовій формі у спеціальному амортизаційному фонді. Даний фонд формується за допомогою щорічних амортизаційних відрахувань і використовується для простого і частково - розширеного відтворення основних фондів. Напрямок амортизації на розширене відтворення основних фондів обумовлено специфікою її нарахування і витрати: нараховується вона протягом усього нормативного терміну служби основних фондів, а необхідність в її витрачання настає лише після фактичного їх вибуття. Тому до моменту заміни вибулих з експлуатації основних фондів нарахована амортизація є тимчасово вільною і може використовуватися як додаткове джерело розширеного відтворення. Крім того, використання амортизації на розширене відтворення сприяє науково-технічний прогрес, у результаті якого деякі види основних фондів можуть здешевлюватися, в дію вводяться більш досконалі і більш продуктивні машини й устаткування.
Величина амортизаційного фонду щорічно розраховується шляхом множення балансової вартості основних фондів на норму амортизації. Економічно обгрунтовані норми амортизації мають велике значення. Вони дозволяють, з одного боку, забезпечити повне відшкодування вартості вибувають з експлуатації основних фондів, а з іншого - встановити справжню собівартість продукції, складовим елементом якої виступають амортизаційні відрахування. З точки зору комерційного розрахунку однаково погано як заниження норм амортизації (бо воно може призвести до нестачі фінансових ресурсів, необхідних для простого відтворення основних фондів), так і їх необгрунтоване завищення, що викликає штучне подорожчання продукції та зниження рентабельності виробництва. Норми амортизації періодично переглядаються, тому що змінюються терміни служби основних фондів, прискорюється процес переносу їх вартості на виготовлений продукт під впливом науково-технічного прогресу й інших чинників. Також періодично провадиться і переоцінка основних фондів, її мета полягає в тому, щоб привести балансову вартість основних фондів у відповідність з діючими цінами й умовами відтворення.
Однак слід зазначити, розширене відтворення не може бути забезпечено тільки за рахунок амортизаційних відрахувань, оскільки вони призначені головним чином на просте відтворення. Тому в значної частини капітальні вкладення забезпечуються з національного доходу, причому в капітальні витрати реінвестуються насамперед власні фінансові ресурси підприємства; сюди спрямовується також акціонерний і пайовий капітал, що мобілізуються на фінансовому ринку, залучаються кредитні ресурси, а в особливих випадках, спеціально обумовлених у рішеннях уряду - бюджетні асигнування і кошти позабюджетних фондів.
У складі власних фінансових ресурсів підприємства, які використовуються на капітальні вкладення, важливе місце займає прибуток. Останнім часом спостерігається тенденція збільшення абсолютного розміру й частки прибутку в джерелах фінансування капітальних вкладень. Існує думка, що цю тенденцію необхідно розвивати, тому що її прогресивність полягає в тому, що джерела відтворення основних фондів безпосередньо пов'язуються з результатами виробничої діяльності. У результаті посилюється матеріальна зацікавленість підприємств у досягненні кращих результатів виробництва, так як саме від них залежить своєчасність та повнота формування фінансових джерел капітальних витрат.
Поряд з прибутком для фінансування капітальних вкладень використовуються також кошти, що мобілізуються в самому виробництві (прибуток та економія по будівельно - монтажних робіт, виконуваних господарським способом, мобілізація внутрішніх ресурсів тощо), доходи від реалізації вибулого майна, кошти фондів соціального розвитку.
Виділення бюджетних коштів на капітальні витрати забезпечує проведення єдиної технічної політики, створює фінансові передумови для регулювання структури суспільного відтворення, розвитку пріоритетних галузей економіки. З переходом на ринкові засади господарювання порядок надання бюджетних коштів на капітальні вкладення поступово змінюється. Раніше бюджетні кошти виділялися у формі прямих безповоротних асигнувань; тепер їх можна отримати через цільові субсидії (інвестиційні асигнування), субвенції та інвестиційні податкові кредити.
Об'єктивні передумови цілеспрямованого використання фінансів у відтворювальному процесі організації криються в основних функціях фінансів - розподільчої, відтворювальної, стимулюючої та контрольної.
Розподільна функція реалізується в рамках розподілу фінансових ресурсів у процесі кругообігу коштів безпосередньо на підприємствах. Весь кругообіг ресурсів підприємства пов'язаний з утворенням і розподілом фондів фінансових ресурсів. Ця функція дозволяє формувати фінансові ресурси і грошові фонди цільового призначення, що відповідають потребам розвитку підприємства в цілому та окремих його структурних підрозділів.
Відтворювальна функція реалізується за допомогою регулювання відтворювального процесу у формі цілеспрямованого управління фондами фінансових ресурсів і створення такої фінансово-економічного середовища, при якій можливе досягнення суб'єктами позначених підприємницьких інтересів. Ця функція виступає необхідною передумовою ефективної організації управління грошовими потоками, можливості успішного використання кредитів банку, кредиторської заборгованості, позик та інших джерел фінансових ресурсів.
Стимулююча функція фінансів має велике значення для розвитку виробництва товарів і послуг, зростання рентабельності підприємств. Реалізація даної функції через встановлену організацією систему покриття підприємствами витрат виробництва і розподілу прибутку, через податкову систему, ефективну систему організації фінансових взаємозв'язків між суб'єктами ринку, а також за допомогою бюджетного фінансування найбільш перспективних, пріоритетних галузей економіки.
Контрольна функція фінансів - важливий фактор економічного розвитку і служить необхідною передумовою підвищення ефективності діяльності організацій, прискорення обороту їх фінансових ресурсів. Контролюючи рух фінансових потоків, можна здійснювати реальний контроль за станом, динамікою та ефективністю використання майна підприємства.
Виходячи з вищевикладеного, можна сказати, що фінанси відіграють важливу роль у відтворювальному процесі. Фінансові ресурси покликані, в першу чергу, забезпечити виробничий процес. Їх використання може здійснюватися у формі авансування та інвестування у виробничу діяльність. Найбільш наочно роль фінансових ресурсів можна побачити через їх функції: розподільну, відтворювальну, стимулюючу і контрольну.
1.3 Показники фінансової стійкості підприємства
Однією з основних завдань фінансово-економічного стану підприємства є дослідження показників, що характеризують його фінансову стійкість.
Фінансова стійкість - це такий стан фінансових ресурсів організації, їх розподіл і використання, яке забезпечує розвиток підприємства на основі зростання прибутку і капіталу при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності в умовах припустимого рівня ризику. Це результат наявності певного запасу міцності, що захищає підприємство від випадковостей і різких змін зовнішніх факторів.
Фінансова стійкість у довгостроковому плані характеризується співвідношенням власних і позикових коштів.
Необхідність наявності власного капіталу обумовлена ​​вимогами самофінансування підприємства. Він є основою самостійності і незалежності підприємства. Однак потрібно враховувати, що фінансування діяльності підприємства тільки за рахунок власних коштів не завжди вигідно для нього, особливо в тих випадках, коли виробництво носить сезонний характер.
У той же час, якщо кошти підприємства створені в основному за рахунок короткострокових зобов'язань, то його фінансовий стан буде нестійким, оскільки з капіталами короткострокового використання необхідна постійна оперативна робота, спрямована на контроль за своєчасним поверненням.
Отже, від того наскільки оптимально співвідношення власного і позикового капіталу, багато в чому залежить фінансове становище підприємства. Вироблення правильної фінансової стратегії допоможе багатьом підприємствам підвищити ефективність своєї діяльності.
Нижче наведено характеристику фінансової стійкості підприємства в абсолютних величинах, яка дозволяє виявити ступінь покриття запасів і витрат підприємства джерелами засобів і визначити тип його фінансової стійкості.
1. Джерела власних коштів (Капітал і резерви).
2. Необоротні активи.
3. Наявність власних оборотних коштів (стр1-стр2).
4. Довгострокові позикові кошти.
5. Наявність власних і довгострокових позикових оборотних коштів (стр3 + стр4).
6. Короткострокові позикові кошти.
7. Загальна величина джерел формування запасів (стр5 + стр6).
8. Запаси і ПДВ.
9. Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів (стр3-стр8).
10. Надлишок (+) або нестача (-) власних і довгострокових позикових оборотних коштів (стр5-стр8).
11. Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини джерел формування запасів (власні, довгострокові і короткострокові позикові джерела) (стр7-стр8).
Кількісно фінансова стійкість характеризується системою наступних відносних показників - фінансових коефіцієнтів.
Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу (леверидж, плече фінансового важеля), він розраховується за формулою:
К л = , (1)
де ЗС - позикові кошти, включають довгострокові і короткострокові кредити і позики (сума підсумків IV та V розділів балансу).
СС - джерело власних коштів підприємства - підсумок III розділу балансу.
Максимальне значення даного коефіцієнта не повинно бути більше 1. Зростання його свідчить про посилення залежності від позикового капіталу і зниження фінансової стійкості. Перевищення зазначеної границі означає залежність організації від зовнішніх джерел, втрату фінансової стійкості.
Коефіцієнт автономії, який обчислюють за формулою:
До ав = , (2)
де П - підсумок балансу.
Характеризує залежність від позикових коштів. Показує частку власних коштів у загальній сумі всіх коштів підприємства. Мінімальна порогове значення - на рівні 0,5, тобто До ав ≥ 0,5. Перевищення вказує на збільшення фінансової незалежності, розширення можливості залучення коштів з боку. У підприємство з високою часткою власних коштів, а значить і з порівняно великим До ав, кредитори і інвестори вкладають свої кошти більш охоче, оскільки воно може легко погасити свої борги за рахунок власних коштів.
Коефіцієнт фінансової маневреності, розраховується за формулою:
К м = , (3)
де СОС - власні оборотні кошти, що визначаються як СОС = ОС - КЗ.
Показує здатність підприємства підтримувати рівень власного оборотного капіталу й поповнювати оборотні кошти за рахунок власних джерел, або іншими словами, показує частину власного капіталу, що знаходиться в мобільній сфері, що дозволяє відносно вільно маневрувати капіталом. Чим більше коефіцієнт К м, тим вище маневреність власних коштів, а значить більша фінансова стійкість підприємства.
Коефіцієнт співвідношення мобільних та іммобілізованих коштів, розраховується за наступною формулою:
К м / і = , (4)
де ОА - оборотні активи;
ВА - необоротні активи.
Важливу характеристику структури коштів підприємства дає коефіцієнт майна виробничого призначення, який обчислюється за формулою:
До п.ім = , (5)
де ПЗ-виробничі запаси.
На основі даних господарської практики нормальним вважається таке обмеження показника: Кп.ім.> 0,5. У випадку зниження значення показника нижче критичної межі доцільне залучення довгострокових позикових засобів для збільшення майна виробничого призначення, якщо фінансові результати в звітному періоді не дозволяють істотно поповнити джерела власних коштів.

2 Аналіз формування та використання фінансових ресурсів
2.1 Аналіз формування фінансових ресурсів ТОВ «Віс»
Стан фінансових ресурсів і фінансовий стан підприємства характеризується складом джерел формування їх коштів. Для аналізу ми будемо використовувати порівняльний аналітичний баланс. Такий баланс виходить з вихідного балансу шляхом перегрупування і компановки статей та розділів. Порівняльний баланс дозволяє звести воєдино, систематизувати і наочно представити розрахунки необхідні для оцінки стану господарюючих суб'єктів (таблиця 2.1)
Таблиця - 2.1 - Структура джерел коштів ТОВ «Віс», тис. р..
Показники
2005р.
2006р.
2007р.
Відхилення
В абсолютній сумі УРАХУВАННЯМ (+), (-)
У% (+), (-)
2006-2005рр.
2007-2006рр.
2006-2005рр.
2007-2006рр.
Джерела коштів за все,
в тому числі
1293
1297
2232
+4
+935
Власний капітал,
У% до загальної суми коштів
526
40,68
523
40.32
-114
-
-3
- 637
- 0,36
-
Позикові кошти,
У% до загальної суми коштів
767
59,32
774
59,68
2346
105,1
+7
+1572
+ 0,36
+45,42
Довгострокові зобов'язання,
У% до позикових коштів
-
-
-
-
-
-
-
Короткострокові зобов'язання,
У% до позикових коштів
767
100
774
100
2346
100
+7
+1572
-
-
Дивлячись на таблицю, можна помітити, що найбільшу питому вагу в структурі джерел займають позикові кошти. Подібна ситуація не зовсім позитивно характеризує становище господарюючого суб'єкта, бо свідчить про залежність від позикових джерел.
Короткострокові зобов'язання підприємства перевищують 50%-ий обсяг у загальній величині джерел, а в 2007 р . даний показник склав 105,1%. Таким чином, велике значення цього показника свідчить про те, що оборотні кошти даний суб'єкт формує більшою мірою за рахунок позикового капіталу.
Також слід зазначити, що весь обсяг позикового капіталу представлений кредиторською заборгованістю, тобто тут треба сказати про фінансування оборотних коштів за рахунок розрахунків з кредиторами, що також може свідчити і про дорожнечу і недоступність як короткострокового, так і довгострокового банківського кредиту.
У цілому, судячи з таблиці 2.1, можна сказати, що частка власних коштів ТОВ «Віс» до кінця 2007 р . різко скоротилася на 637 тис. рублів, за рахунок отриманого в даному році непокритого збитку в розмірі 122 тис. руб. (Додаток В). А в структурі позикових коштів, у тому ж році, різко зросла питома вага кредиторської заборгованості, практично в три рази даний показник збільшився в порівнянні з попередніми роками.
Таким чином, господарюючий суб'єкт змушений використовувати переважно позикові фінансові ресурси, особливо у зв'язку з погіршенням фінансового стану в 2007 році. Отже в цих умовах ускладнене оновлення основних фондів підприємства (в основному на ці цілі використовуються кошти цільового фінансування).
Для проведення аналізу формування доходів ТОВ «Віс» представимо розрахунковий матеріал у вигляді таблиці 2.2. Серед величини всіх доходів виділяють: виручку від реалізації, відсотки до отримання, доходи від участі в інших організаціях, операційні доходи, позареалізаційні доходи.
Таблиця 2.2 - Формування доходів ТОВ «Віс», тис. р..
Доходи
Значення показника
Відхилення у%
2005 р .
2006 р .
2007р.
2006-2005рр.
2007-2006рр.
Усього доходів
4896
5530
5462
-
-
Виручка від реалізації
У%
4829
98,67
5525
98,90
5437
99,54
0,27
-0,64
Інші операційні доходи
У%
-
-
-
-
-
Інші позареалізаційні доходи
У%
67
1,33
5
0,1
25
0,46
-1,23
0,36
Прибуток (збиток) звітного періоду
131
141
-237
-
-
Протягом всього аналізованого періоду відбувається незначна зміна такого показника як виручка від реалізації. У 2006 році виручка збільшилася на 0,27%, а в 2007 році в порівнянні з 2006 роком, вона зменшилася на 0,64%.
Проте якщо розглянути виручку з іншого боку, то, судячи з таблиці 2.2, на даному підприємстві на частку виручки від реалізації продукції припадає більше 98% у загальній величині доходів. Подібне значення говорить про те, що завод прагне до отримання коштів, випускаючи і реалізуючи профільну продукцію.
Також можна помітити, що у даного господарюючого суб'єкта в звіті про прибутки та збитки присутній такий рядок як позареалізаційні доходи, проте значення даного показника коливається в межах 1% всіх доходів підприємства, даний факт говорить про те, що ця складова доходів носить швидше перерозподіляє (раніше створеної вартості) характер і мало характеризує виробничу діяльність ТОВ «Віс».
Тепер слід звернути увагу на такий показник як прибуток (збиток) звітного періоду. У 2006 році прибуток підприємства склав 141тис. руб., що всього на 10 тис. руб. більше, ніж у попередньому році, а 2007 взагалі можемо спостерігати збиток у розмірі 237 тис. руб., що свідчить про неправильну виробничої політиці. Збиток звітного періоду стає можливим, якщо загальна величина витрат, понесених господарюючим суб'єктом, перекриває загальну суму його доходів.
Таким чином, на підприємстві спостерігається відсутність власного капіталу.
2.2 Оцінка фінансової стійкості ТОВ «Віс»
У рамках загального аналізу використання фінансових ресурсів доцільно провести аналіз фінансової стійкості. Цей вид аналізу дозволяє доповнити і більш детально розглянути результати діяльності ТОВ «Віс».
Таблиця 2.3 - Розрахунок абсолютних показників для визначення фінансової стійкості ТОВ «Віс», тис. р..
Показник
2005 р .
2006 р .
2007 р .
1 Джерела власних коштів (Капітал і резерви)
526
523
-114
2 Необоротні активи
794
723
742
3 Наявність власних оборотних коштів (стр1-стр2)
-268
-200
-856
4 Довгострокові позикові кошти
-
-
-
5 Наявність власних і довгострокових позикових оборотних коштів (стр3 + стр4)
-268
-200
-856
6 Короткострокові позикові кошти
767
774
2346
7 Загальна величина джерел формування запасів (стр5 + стр6)
499
574
-1490
8 Запаси і ПДВ
231
180
1407
9 Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів (стр3-стр8)
-499
-380
-2263
10 Надлишок (+) або нестача (-) власних і довгострокових позикових оборотних коштів (стр5-стр8)
-499
-380
-2263
11 Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини джерел формування запасів (власні, довгострокові і короткострокові позикові джерела) (стр7-стр8)
268
394
-2897
Тип фінансової стійкості
Нестійкий
Нестійкий
Нестійкий
З таблиці 2.3 видно, що фінансовий стан ТОВ «Віс» в 2005-2007 рр.. є нестійким, оскільки в ході аналізу встановлено нестачу власних оборотних коштів (268 тис. рублів в 2005 році, в 2006 році - 200 тис. рублів, а в 2007 році - 850 тис. рублів), аналогічним чином виглядають показники власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат, а також виявлені надлишки загальної величини основних джерел формування запасів і витрат у 2005-2006 рр.. (268 тис. рублів в 2005 році, 390 тис. рублів в 2006 році) і їх недолік в 2897 тис. рублів в 2007 році. Для зміни такого фінансового стану підприємства необхідно поліпшити ряд фінансових показників. Тепер зробимо розрахунок відносних показників - фінансових коефіцієнтів, які характеризують фінансову стійкість підприємства. Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу для ТОВ «Віс»:
на кінець 2005 р .: К л = = 1,46,
на кінець 2006 р .: К л = = 1,48,
на кінець 2007 р .: К л = = -20,57.
Значення даного коефіцієнта в 2005 р . склало 1,46, в 2006 р . і в 2007 р . дорівнювало 1,48 і -20,57 відповідно, що не відповідає встановленим нормативом. Зростання даного показника свідчить про посилення залежності від позикового капіталу і зниження фінансової стійкості аналізованого підприємства.
Коефіцієнт автономії для ТОВ «Віс»
на кінець 2005 р .: До ав = = 0,41,
на кінець 2006 р .: До ав = = 0,40,
на кінець 2007 р .: До ав = = -0,05.
Коефіцієнт автономії знизився в 2005 р . з 0,41 до 0,40 у 2006 р . і значно зменшився в 2007 р . на і склав - 0,05, дана обставина вказує на збільшення фінансової залежності і зниження можливості для підприємства залучення коштів з боку.
Коефіцієнт фінансової маневреності власних коштів для ТОВ «Віс»:
на кінець 2005 р .: К м = = 0,05,
на кінець 2006 р .: К м = = -0,1,
на кінець 2007 р .: К м = = -14,07.
Як показують розрахунки, коефіцієнт фінансової маневреності у підприємства спостерігається брак власного оборотного капіталу, щоб поповнити власні оборотні кошти, отже його фінансовий стан є нестійким.
Коефіцієнт співвідношення мобільних та іммобілізованих коштів для ТОВ «Віс»:
на кінець 2005 р .: К м / і = = 0,63,
на кінець 2006 р .: К м / і = = 0,79,
на кінець 2007 р .: К м / і = = 2.
Зростання коефіцієнта в 2007 р . (2) на 1,37 в порівнянні з 2005 р . (0,63) говорить про те, що підприємство з кожним роком все більше коштів вкладає в оборотні активи.
Коефіцієнт майна виробничого призначення для ТОВ «Віс»:
на кінець 2005 р .: До п.ім = = 0,75,
на кінець 2006 р .: До п.ім = = 0,69,
на кінець 2007 р .: До п.ім = = 0,96.
Значення коефіцієнта майна виробничого призначення протягом всього аналізованого періоду відповідає нормативу.
Зазвичай фінансові проблеми - це наслідок прийняття ряду невірних рішень. Лише усвідомивши це, можна підійти до вирішення фінансових труднощів, а через успішне їх рішення дозволити підприємству успішно функціонувати, регулярно здійснювати всі планові платежі, виплачувати заробітну плату своїм працівникам у термін, розширювати своє виробництво за рахунок внутрішніх ресурсів.
У цілому, на основі аналізу показників фінансової стійкості ТОВ «Віс» за 2005-2007 рр.. можна зробити висновок, що дане підприємство знаходиться в нестійкому стані, про що свідчить значення коефіцієнтів, розміри яких не відповідають нормальному рівню.

2.3 Аналіз ефективності використання фінансових ресурсів ТОВ «Віс»
Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства та ефективності управління його фінансовими ресурсами - стабільність діяльності у світлі довгострокової перспективи. Вона пов'язана зі структурою балансу підприємства, ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів. Але ступінь залежності від кредиторів оцінюється не тільки співвідношенням власних і позикових джерел фінансових ресурсів. Це більш багатогранне поняття, що включає оцінку і власного капіталу, і складу оборотних і необоротних активів, і наявність або відсутність збитків і т.д.
Значення граничних меж зміни джерел засобів для покриття вкладень капіталу в основні фонди або товаро-матеріальні запаси дозволяє генерувати такі потоки господарських операцій, які ведуть до поліпшення фінансового стану підприємства.
До числа основних показників, що характеризують ефективність використання фінансових ресурсів, відносяться наступні [20, С.10]:
- Коефіцієнт оборотності, який розраховується як відношення виручки від реалізації продукції до середньої за період величині вартості оборотних засобів;
- Коефіцієнт завантаження, що розраховується як відношення середньої за період величини вартості оборотних коштів до виручки від реалізації продукції;
- Тривалість одного обороту в днях, який розраховується як відношення добутку середньої за період величини вартості оборотних коштів на кількість днів у періоді до виручки від реалізації продукції;
- Середня тривалість оплати дебіторської заборгованості в днях, який розраховується як відношення середньої суми дебіторської заборгованості до середньоденної виручки від реалізації.
Також ефективність використання фінансових ресурсів характеризують показники рентабельності. Рентабельність показує прибуток, одержуваний з кожної гривні коштів, вкладених у підприємство чи інші фінансові операції. Основні показники рентабельності:
- Рентабельність майна, що розраховується як відношення чистого прибутку до середньої за період величині активів;
- Рентабельність власного капіталу, що розраховується як відношення чистого прибутку до середньої за період величини власного капіталу;
Дані, що характеризують ефективність використання фінансових ресурсів представлені в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 - Показники ефективності використання фінансових ресурсів ТОВ «Віс»
Показники
2005 р .
2006 р .
2007 р .
К-т оборотності
9,68
9,62
3,60
К-т завантаження
0,10
0,11
0,27
Тривалість одного обороту в днях
37,72
37,92
100,02
Середня тривалість оплати дебіторської Заборго-ти
12,32
12,62
-
Рентабельність майна
0,10
0,11
-0,11
Рентабельність власного капіталу
0,25
0,27
-
Коефіцієнт оборотності відображає, скільки разів за період обертається капітал, вкладений в оборотні активи підприємства. Цей коефіцієнт за 2005-2007 рр.. знизився в 2,7 рази. Це зменшення говорить про зниження ефективності використання оборотних активів, тому зусилля керівництва в будь-якому випадку повинні бути спрямовані на прискорення оборотності. Коефіцієнт завантаження, відповідно, має зворотну тенденцію.
У 2007 р . тривалість одного обороту становила майже 100 днів. Це швидше, ніж в 2005-2006 рр.. на 62 дні. Отже спостерігається зниження ефективності діяльності підприємства в 2007 р . в порівнянні з попередніми роками.
Середня тривалість оплати дебіторської заборгованості в днях відображає швидкість, з якою покупці розплачуються за рахунками. У 2007 р . цей показник не розраховувався, тому що у підприємства на той момент вже не було дебіторської заборгованості. Значення даного показника у 2005-2006 рр.. склало приблизно 12,5, що свідчить про не дуже ефективній роботі підприємства зі збору грошей з дебіторів.
Рентабельність майна протягом всього аналізованого періоду мала низькі показники, а в 2007 р . вона має від'ємне значення, тому що підприємство в цьому році працювало зі збитками. Тобто, якщо в 2005 р . МП мало прибуток 100 крб., То в 2007 р . є збиток на 110 руб. на один карбованець, вкладений у майно організації.
Рентабельність власного капіталу - в 2005-2006 рр.. склала 0,25 і 0,27 рублів аналогічно, а в 2007 р ., У зв'язку з негативними значеннями чистого прибутку та власного капіталу організації, її розрахунок не доцільний. У 2005 р . підприємство мало прибуток 250 крб., в 2006 р . - 270 руб. на один карбованець власного капіталу.
Керівництву ТОВ «Віс» необхідно терміново вживати заходів щодо збільшення показників рентабельності, інакше вони можуть знижуватися і далі, що може призвести до банкрутства заводу.
Отже, найбільш ефективно ТОВ «Віс» працювало в 2005 - 2006 р ., А 2007 р . спостерігаються дуже низькі показники. Отже, в останньому році підприємство нераціонально і неекономно використовувало фінансові ресурси.

3 Основні напрямки щодо вдосконалення формування та використання фінансових ресурсів
3.1 Заходи щодо вдосконалення формування фінансових ресурсів господарюючих суб'єктів
Успішна діяльність підприємства не можлива без розумного управління фінансовими ресурсами. Неважко сформулювати цілі, для досягнення яких необхідно раціональне управління фінансовими ресурсами:
- Виживання фірми в умовах конкурентної боротьби;
- Запобігання банкрутства і великих фінансових невдач;
- Лідерство в боротьбі з конкурентами;
- Максимізація ринкової вартості фірми;
- Прийнятні темпи росту економічного потенціалу фірми;
- Зростання обсягів виробництва та реалізації;
- Максимізація прибутку;
- Мінімізація витрат;
- Забезпечення рентабельної діяльності і т.д.
Пріоритетність тієї чи іншої мети може вибиратися підприємством залежно від галузі, положення на даному сегменті ринку і від багато чого іншого, але вдале просування до обраної мети багато в чому залежить від досконалості управління фінансовими ресурсами підприємства.
На основі виробленого нами аналізу діяльності ТОВ «Віс» з формування фінансових ресурсів було виявлено, що в 2006 році спостерігається відсутність власного капіталу підприємства.
Таким чином, заходами щодо зменшення дефіциту власного капіталу можуть в даному випадку бути: скорочення виробничо-господарського циклу, наднормативних залишків запасів, незавершеного виробництва, термінів будівництва, і т.д.
З метою скорочення витрат і підвищення ефективності основного виробництва в окремих випадках доцільно відмовитися від деяких видів діяльності, які обслуговують основне виробництво (будівництво, ремонт, транспорт і т.п.), і перейти до послуг спеціалізованих підприємств.
Велику допомогу у виявленні резервів поліпшення фінансового стану підприємства може надати маркетинговий аналіз з вивчення попиту та пропозиції, ринків збуту і формуванню на цій основі оптимального асортименту і структури виробництва продукції.
Одним з основних і найбільш радикальних напрямків фінансового оздоровлення ТОВ «Віс» є пошук внутрішніх резервів по збільшенню прибутковості виробництва і досягненню беззбитковості роботи за рахунок більш повного використання виробничої потужності підприємства, підвищення якості і конкурентоспроможності продукції, зниження її собівартості, раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, скорочення невиробничих витрат і втрат.
Основну увагу при цьому необхідно приділити питанням ресурсозбереження: впровадження прогресивних норм, нормативів і ресурсозберігаючих технологій, використання вторинної сировини, організації дієвого обліку та контролю за використанням ресурсів, вивчення і впровадження передового досвіду в здійсненні режиму економії, матеріального і морального стимулювання працівників за економію ресурсів і скорочення невиробничих витрат і втрат.
Для систематизованого виявлення й узагальнення всіх видів втрат на кожному підприємстві доцільно вести спеціальний реєстр втрат із класифікацією їх за певними групами:
- Від шлюбу;
- Зниження якості продукції;
- Незатребуваною продукції;
- Втрати вигідних замовників, вигідних ринків збуту;
- Неповного використання виробничої потужності підприємства;
- Простоїв робочої сили, засобів праці, предметів праці та грошових ресурсів;
- Перевитрати ресурсів на одиницю продукції в порівнянні з встановленими нормами;
- Псування і недостачі матеріалів і недостачі матеріалів і готової продукції;
- Списання незатребуваною дебіторської заборгованості;
- Простроченої дебіторської продукції;
- Залучення невигідних джерел фінансування;
- Стихійні лиха;
- По виробництвам, не дала продукції і т.д.
Аналіз динаміки цих втрат і розробка заходів щодо їх усунення дозволять значно поліпшити фінансовий стан суб'єкта господарювання.
На основі виробленого нами аналізу процесів формування і використання фінансових ресурсів ТОВ «ВІС» виявив такі тенденції:
в галузі формування доходів:
- Зниження одержуваної організацією прибутку;
- Збільшення собівартості реалізованої продукції.
Обсяг отримуваних фінансових ресурсів залежить в основному від прибутку від реалізації. ТОВ «ВІС» розраховує прибуток від реалізації продукції за моментом надходження грошей на розрахунковий рахунок. Надходження виручки від реалізації на розрахунковий рахунок в чому залежить від застосування безготівкових форм розрахунків.
При виборі підприємством форм розрахунків слід керуватися конкретними ситуаціями. На нашу думку, кожна форма безготівкових розрахунків повинна сприяти руху матеріальних цінностей від виробника до споживача і усувати, що ускладнюють їх рух моменти, мати нескладний економічний документообіг із застосуванням уніфікованих документів, які можуть бути використані усіма учасниками розрахунків і пристосовані для сучасних ЕОМ; створювати можливості для здійснення взаємного контролю учасників розрахунків; запобігати виникненню перерозподілу грошових коштів у формі дебіторської заборгованості; сприяти доцільному використанню кредиту у формі розрахунків.
Правильний вибір форми безготівкових розрахунків повинен забезпечувати своєчасне та швидке завершення кругообігу коштів у постачальника, попереджати неплатежі і виникнення незаконного перерозподілу коштів між підприємствами.
Здійснення глибоких перетворень в економіці викликає необхідність максимальної мобілізації внутрішніх резервів. Для ефективного функціонування підприємства в умовах ринкових відносин першорядне значення має виявлення резервів зростання прибутку.
Розглянемо резерви зростання прибутку ТОВ «ВІС». Прибуток від реалізації товарної продукції займає найбільшу питому вагу в балансовому прибутку, а вона в свою чергу залежить від собівартості реалізованої продукції. Зниження собівартості продукції можливо завдяки веденню правильної маркетингової політики, виявлення постачальників з найбільш переважними цінами на придбану продукцію.
Отже, так як головним резервом зростання прибутку є зниження собівартості, для цього необхідно наступне:
- Збільшити обсяг виробництва, що мають високу рентабельність і користуються попитом товарів;
- Посилити економічну дисципліну з метою виключення випадків перевитрати сировини і матеріалів; розробити положення про матеріальне стимулювання працівників підприємства за економію матеріальних та енергетичних ресурсів; налагодити тісні зв'язки з підприємствами-виробниками, що дозволить купувати сировину за незавишенним цінами.
3.2 Підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємства
Ефективність використання фінансових ресурсів характеризується оборотністю активів і показниками рентабельності. Отже, ефективність управління можна підвищувати шляхом зменшення термінів оборотності і підвищуючи рентабельність за рахунок зниження витрат і збільшення виручки.
Прискорення оборотності оборотних коштів не вимагає капітальних витрат і веде до зростання обсягів виробництва і реалізації продукції. Однак інфляція досить швидко знецінює оборотні кошти, підприємствами на придбання сировини і паливно-енергетичних ресурсів спрямовується все більша їх частина, неплатежі покупців відволікають значну частину коштів з обороту.
Один із способів економії оборотного капіталу для ТОВ «ВІС», а отже - підвищення його оборотності полягає в удосконаленні управління запасами. Оскільки підприємство вкладає кошти в освіту запасів, то витрати зберігання пов'язані не тільки зі складськими витратами, а й з ризиком псування і старіння товарів, а також з тимчасовою вартістю капіталу, тобто з нормою прибутку, яка могла бути отримана в результаті інших інвестиційних можливостей з еквівалентною ступенем ризику.
Економічний та організаційно-виробничий результати від зберігання певного виду поточних активів у тому чи іншому обсязі носять специфічний для даного виду активів характер. Великий запас готової продукції (пов'язаний з передбачуваним обсягом продажів) скорочує можливість утворення дефіциту продукції при несподівано високий попит.
Подібним чином досить великий запас сировини і матеріалів рятує підприємство у випадку несподіваної нестачі відповідних запасів від припинення процесу виробництва або придбання більш дорогих матеріалів-замінників. Велика кількість замовлень на придбання сировини та матеріалів хоча і призводить до утворення великих запасів, тим не менше має сенс, якщо підприємство може домогтися від постачальників зниження цін. З тих же причин підприємство воліє мати достатній запас готової продукції, який дозволяє більш економічно управляти виробництвом. У результаті цього вже саме підприємство, як правило, надає знижку своїм клієнтам.
Підвищення оборотності оборотних коштів зводиться до виявлення результатів і витрат, пов'язаних зі зберіганням запасів, і підведенню розумного балансу запасів і витрат. Для прискорення оборотності оборотних коштів на підприємстві доцільно:
- Планування закупівель необхідних матеріалів;
- Введення жорстких виробничих систем;
- Використання сучасних складів;
- Вдосконалення прогнозування попиту;
- Швидка доставка сировини і матеріалів.
Другий шлях скорочення витрат оборотного капіталу для ТОВ «ВІС» полягає в кращому використанні готівки. З позиції теорії інвестування кошти являють собою один з окремих випадків інвестування в товарно-матеріальні цінності. Тому до них застосовні загальні вимоги. По-перше, необхідний базовий запас коштів для виконання поточних розрахунків. По-друге, необхідні певні кошти для покриття непередбачених витрат. По-третє, доцільно мати визначену величину вільних грошових коштів для забезпечення можливого чи прогнозованого розширення діяльності.
Ще одним важливим інструментом підвищення ефективності використання фінансових ресурсів є управління основними виробничими фондами підприємства та нематеріальними активами. Основним питанням в управлінні ними є вибір методу нарахування амортизації.
У ринковій економіці підприємство самостійно визначає раціональні варіанти всіх складових виробничо-господарської діяльності на основі балансу інтересів виробників і споживачів продукції, що випускається. При цьому економічною оцінкою ефективності варіанту заходів є прибуток підприємства, що залишається в його розпорядженні. Тому основним завданням в умовах ринку є підвищення ефективності функціонування підприємства шляхом оптимізації використання його ресурсів, в тому числі фінансових, і побудова перспективної виробничої програми.
Ключовим питанням при оптимізації діяльності підприємства є побудова його виробничої програми з урахуванням найбільш раціонального використання ресурсів підприємства. Для визначення обсягів прибутку від реалізації варіантів виробничої програми необхідно мати дані про ціну реалізації продукції і собівартості її виготовлення, а також дані про обсяг випуску по кожному виду продукції.
Механізм розподілу прибутку на підприємстві повинен будується таким чином, щоб сприяти створенню умов по найбільш раціональному використанню коштів на розвиток підприємства, беручи до уваги показники рівнів фондо-і енергоозброєності, оборотності оборотних коштів, продуктивності праці і т.д.
Ефективність використання прибутку можлива лише при узгодженості дій системи економічних важелів. При цьому першорядне значення має реалізація продукції. По-перше, тому, що в процесі продажу товарів на ринку збуту відбувається відшкодування витрачених засобів виробництва. По-друге, реалізація продукції - це момент, коли вироблений продукт отримує визнання на ринку. Так як прибуток відображає результати всіх видів діяльності підприємства: виробничої, невиробничої, фінансової, це означає, на розміри прибутку відбиваються всі сторони діяльності підприємства. Так, зростання продуктивності праці означає зниження його витрат на одиницю продукції, відповідно при нормальних умовах роботи повинні щодо знижуватися витрати на оплату праці в розрахунку на одиницю продукції. Поліпшення використання основних виробничих фондів означає, що відносно скорочуються витрати на їх утримання та експлуатацію, зменшуються амортизаційні відрахування у собівартості окремих виробів. Це, як і економія матеріальних витрат, збільшує прибуток і ефективність її використання.
Керівництву підприємства так само слід було б підвищити свою компетенцію в області управління фінансовими ресурсами, тому що керівник розуміє завдання і функції сучасної фінансової служби фірми, зміг би швидше приймати оптимальні рішення з даних питань.
Розробити платіжний календар. Контролювати стан розрахунків з покупцями і замовниками.
Поліпшення використання оборотних коштів з розвитком підприємництва набуває все більш актуального значення, так як вивільняються при цьому матеріальні та грошові ресурси є додатковим внутрішнім джерелом подальших інвестицій, тобто з'являється можливість направити їх на розвиток підприємницької діяльності й обійтися без залучення додаткових фінансових ресурсів. Розробка платіжного календаря і своєчасний контроль дебіторської заборгованості дозволили б ТОВ «ВІС» зменшити свою фінансову залежність, підвищити фінансову стійкість.
Ввести в практику на постійній основі проведення економічного аналізу діяльності підприємства. Сформувати інформаційно-аналітичну базу. На основі існуючої інформаційно-аналітичної бази підприємства необхідно створити звіт, який би показував ефективність використання ресурсів підприємства на певну дату, розрахованих на основі економіко-фінансових показників. Періодично його переглядати і аналізувати для прийняття тактичних і стратегічних рішень.
Таким чином, успіх управління фінансовими ресурсами прямо залежить від структури капіталу підприємства. Структура капіталу може сприяти або перешкоджати зусиллям компанії по збільшенню її активів. Вона також прямо впливає на норму прибутку, оскільки компоненти прибутку з фіксованим відсотком, що виплачуються за борговими зобов'язаннями, не залежать від прогнозованого рівня активності компанії.
3.3 Використання альтернативних джерел фінансування діяльності підприємства
На основі проведеного нами аналізу у другому розділі даної курсової роботи, було виявлено, що найбільшу питому вагу в структурі джерел ТОВ «Віс» займають позикові кошти, причому весь обсяг позикового капіталу представлений кредиторською заборгованістю, частка ж власних коштів даного підприємства скорочується, так до кінця 2006 р . власний капітал різко скоротився на 637 тис. рублів, за рахунок отриманого в даному році непокритого збитку в розмірі 122 тис. руб.
Таким чином, на основі такої інформації можна запропонувати ТОВ «Віс» скористатися альтернативними джерелами фінансування своєї виробничої діяльності, які в подальшому дозволять вивести підприємство з кризового стану.
Так у цей час на фінансовому ринку з'являються нові форми і методи отримання грошових коштів, які можуть бути використані як додаткові джерела фінансування діяльності підприємства.
Одним з таких форм є лізинг - це операції з розміщення рухомого і нерухомого майна, яке спеціально закуповується лізинговою компанією, залишається в її власності, але віддається в оренду підприємцям. Лізинг форма не тільки оренди, але і фінансування.
У Росії набув поширення фінансовий лізинг з повною окупністю. Протягом терміну договору майно практично повністю амортизується та лізингодавець за рахунок лізингових платежів повертає його вартість або більшу її частину.
Таким чином, ТОВ «Віс», якщо б скористався даними способом фінансування своєї діяльності, отримав би завдяки лізингу можливість швидко і з мінімальними інвестиційними ризиками здійснити заміну застарілого обладнання.
У договорі фінансової оренди обумовлюються розмір і форма лізингових платежів, строки внесення, умови страхування і т.д. Після закінчення терміну лізингу підприємство - лізингоодержувач можливість придбати обладнання за ціною, що визначається певною вартістю обладнання.
Загальнопоширеною практикою є укладення лізингових угод на строк, що складає від 70 до 80% амортизаційного періоду. Лізинг надає вигоди всім учасникам лізингової угоди. Підприємство - виробник розширює ринок збуту продукції, налагоджуючи довгострокові зв'язку з лізинговими компаніями; підприємство - лізингоодержувач одночасно вирішує дві проблеми: набуття та фінансування устаткування і використання його без мобілізації значних фінансових ресурсів і без залучення кредитів, що дозволяє зберегти співвідношення позикових і власних страв без ризику порушення фінансової стійкості підприємства. Тому лізингові операції користуються найбільшою популярністю дрібних і середніх підприємств. При організації нових виробництв лізинг дає можливість сформувати необхідний парк обладнання без великих початкових інвестицій.
Однак у деяких випадках лізинг може бути більш дорогим, ніж банківський кредит. Тому при виборі способу фінансування необхідно враховувати розмір лізингових платежів і графік їх внесення. Лізингові платежі включаються в собівартість продукції, виробленої лізингоодержувачем, що дозволяє значно знизити оподатковуваний прибуток і суми сплачуваних податків. Майно, передане в лізинг, знаходиться на балансі лізингодавця, який зберігає право власності на нього з усіма наслідками, що випливають звідси обов'язками. Він же нараховує амортизаційні відрахування. Якщо за погодженням сторін у договорі лізингу передбачається застосування прискореної амортизації, лізингові компанії отримують можливість повернути основну частину коштів, витрачених на придбання обладнання, вже в перші роки його експлуатації. Це фактично означає зменшення податкового тягаря і для орендодавця.
Для покриття потреби в основних і оборотних фондах в ряді випадків ТОВ «Віс» може вдатися до необхідності залучення банківського кредиту. Як правило, позиковий капітал строком до одного року відноситься до короткострокового, а більше року - до довгострокового. Питання про те, як фінансувати ті чи інші активи підприємства - за рахунок короткострокового або довгострокового капіталу необхідно обговорювати в кожному конкретному випадку. Ефективність вкладення позикового капіталу визначається ступенем віддачі основних або оборотних коштів.
Проте останнім часом все більшої популярності набувають факторингові операції, здійснювані банками. Факторингом є операція, при якій постачальник (клієнт) поступається банку (фактору) права вимоги, що випливають з контрактів, укладених з його покупцями (боржниками);
Залежно від виду факторингу фактор пропонує ряд наступних послуг:
- Облік ПВ вимог;
- Фінансування постачальника;
- Робота з дебіторами з метою отримання платежів;
- Захист клієнта від неплатоспроможності дебіторів.
Таким чином, враховуючи різноманітність послуг, які надають чинником постачальнику послуг коректніше говорити про факторинг, не як про якусь операцію, а як про комплекс послуг - факторингове обслуговування.
Отже, у зв'язку з нестачею власного капіталу можна запропонувати ТОВ «Віс» скористатися альтернативними джерелами фінансування своєї виробничої діяльності, які в подальшому дозволять вивести підприємство з кризового стану, такими джерелами можуть бути: банківське кредитування, як короткострокове, так і довгострокове, лізинг, факторинг .

Висновок
У відповідності з поставленою метою і завданнями курсового дослідження аналіз теоретико-методологічних засад і прикладних аспектів розгляду теорії формування та використання фінансових ресурсів господарюючих суб'єктів в сучасних умовах дозволив зробити ряд наступних висновків.
Фінансові ресурси організації діляться на власні і позикові. До власних фінансових ресурсів та прирівняним до них засобів відносяться: прибуток, амортизація, стійкі пасиви, власний капітал, цільові надходження, пайові та інші внески членів трудового колективу та інші. До позикових відносяться: приваблюваний додатковий акціонерний капітал, банківські позики і кредити, надається безоплатна допомога.
Фінанси відіграють важливу роль у відтворювальному процесі. Фінансові ресурси покликані, в першу чергу, забезпечити виробничий процес. Їх використання може здійснюватися у формі авансування та інвестування у виробничу діяльність. Найбільш наочно роль фінансових ресурсів можна побачити через їх функції: розподільну, відтворювальну, стимулюючу і контрольну.
На основі виробленого аналізу формування фінансових ресурсів ТОВ «Віс», було виявлено, що найбільшу питому вагу в структурі джерел займають позикові кошти, при чому весь обсяг позикового капіталу представлений кредиторською заборгованістю, тобто тут треба сказати про фінансування оборотних коштів за рахунок розрахунків з кредиторами . Частка ж власних коштів ТОВ «Віс» до кінця 2006 р . різко скоротилася на 637 тис. рублів, за рахунок отриманого в даному році непокритого збитку в розмірі 122 тис. руб. А в структурі позикових коштів, у тому ж році, різко зросла питома вага кредиторської заборгованості, практично в три рази даний показник збільшився в порівнянні з попередніми роками.
У 2005 році прибуток підприємства склав 141тис. руб., що всього на 10 тис. руб. більше, ніж у попередньому році, а 2006 взагалі можемо спостерігати збиток у розмірі 237 тис. руб., що свідчить про неправильну виробничої політиці. Збиток звітного періоду стає можливим, якщо загальна величина витрат, понесених господарюючим суб'єктом, перекриває загальну суму його доходів.
На основі оцінки показників фінансової стійкості підприємства було виявлено, що фінансовий стан ТОВ «Віс» у 2004-2006 рр.. є нестійким, оскільки в ході аналізу встановлено нестачу власних оборотних коштів (268 тис. рублів в 2004 році, у 2005 році - 200 тис. рублів, а в 2006 році - 850 тис. рублів), аналогічним чином виглядають показники власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат, а також виявлені надлишки загальної величини основних джерел формування запасів і витрат у 2004-2005 рр.. (268 тис. рублів в 2004 році, 390 тис. рублів в 2005 році) і їх недолік в 2897 тис. рублів в 2006 році. Також при розрахунку відносних показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, можна сказати, що дане підприємство знаходиться в нестійкому стані, про що свідчить значення коефіцієнтів, розміри яких не відповідають нормальному рівню.
Аналіз ефективності використання фінансових ресурсів ТОВ «Віс» показав, що найбільш ефективно ТОВ «Віс» працювало в 2004 - 2005 р ., А 2006 р . спостерігаються дуже низькі показники. Отже, в останньому році підприємство нераціонально і неекономно використовувало фінансові ресурси.
Одним з основних і найбільш радикальних напрямків фінансового оздоровлення ТОВ «Віс» є пошук внутрішніх резервів по збільшенню прибутковості виробництва і досягненню беззбитковості роботи за рахунок більш повного використання виробничої потужності підприємства, підвищення якості і конкурентоспроможності продукції, зниження її собівартості, раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, скорочення невиробничих витрат і втрат.
Один із способів економії оборотного капіталу для ТОВ «ВІС», а отже - підвищення його оборотності полягає в удосконаленні управління запасами.
Другий шлях скорочення витрат оборотного капіталу для ТОВ «ВІС» полягає в кращому використанні готівки.
Ще одним важливим інструментом підвищення ефективності використання фінансових ресурсів є управління основними виробничими фондами підприємства та нематеріальними активами.
У зв'язку з нестачею власного капіталу можна запропонувати ТОВ «Віс» скористатися альтернативними джерелами фінансування своєї виробничої діяльності, які в подальшому дозволять вивести підприємство з кризового стану, такими джерелами можуть бути: банківське кредитування, як короткострокове, так і довгострокове, лізинг, факторинг.

Список використаних джерел
1 Баканов, М.І., Шеремет, А.Д. Теорія економічного аналізу: підручник / М.І. Баканов - М.: Фінанси і статистика, 2003. - 416 с.
2 Балабанов, І.Т. Аналіз і планування фінансів господарюючого суб'єкта / І.Т. Балабанов - М.: Фінанси і статистика, 2003. - 183 с.
3 Банк, В.Р., Банк, С.В., Тараскіна, А.В. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник / В.Р. Банк, С.В. Банк, А.В. Тараскіна - М.: ТК Велбі, Вид-во Проспект, 2005. - 344 с.
4 Бороненкова, С.А. Економічний аналіз в управлінні підприємством / С.А. Бороненкова / / Економічний аналіз: теорія і практика. - 2004. - № 2. - С. 47-52.
5 Бровкіна, Н.Д. Аналіз звіту про прибутки та збитки / Н.Д. Бровкіна / / Економічний аналіз: теорія і практика. - 2005. - № 6. - С. 45-55.
6 Бухалков, М.І. Внутрішньофірмове планування / М.І. Бухалков - М.: Инфра-М, 2004. - 400 с.
7 Буянов, В.А. Аналіз ризиків у діяльності підприємства / В.А. Буянов / / Питання економіки. - 2007. - № 8. - С. 128-135.
8 Гончаров, А.І. Фінансове оздоровлення / А.І. Гончаров / / Фінанси. - 2005. - № 5. - С. 11-16.
9 Джанаєв, Т.К. Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості підприємства / Т.К. Джанаєв / / Економічний аналіз: теорія і практика. - 2007. - № 3. - С. 44-52.
10 Єфімова, О.В. Фінансовий аналіз / О.В. Єфімова - М.: Изд-во «Бухгалтерський облік», 2006. - 528 с.
11 Ілишева, І.М., Крилов, С.І. Аналіз фінансових потоків організації / І.М. Ілишева, С.І. Крилов / / Економічний аналіз: теорія і практика. - 2004. - № 1. - С. 10-17.
12 Ілясов, Г.Г. Як покращити фінансовий стан підприємства / Г.Г Ілясов / / Фінанси. - 2004. - № 10. - С. 70-73.
13 Ілясов, Г.К. Оцінка фінансового стану / Г.К. Ілясов / / Економіст. - 2007. - № 6. - С. 49-54.
14 Карелін, В.С. Фінанси корпорації: Підручник / В.С. Карелін - М.: ІТК «Дашков і Ко», 2005. - 620 с.
15 Ковальов, В.В., Віт, В. Фінанси підприємств: Підручник / В.В. Ковальов, В. Віт - М.: ТК Велбі, Вид-во Проспект, 2004. - 352 с.
16 Куликова, М.М. Критерії оцінки поточних зобов'язань і способи оптимізації їх величини з метою ефективного управління фінансовими ресурсами / М.М. Куликова / / Економічний аналіз: теорія і практика. - 2005. - № 3. - С. 60-63.
17 Левчаев П.А. Фінансові ресурси підприємства: теорія і методологія системного підходу / П.А. Левчаев; научі.ред.проф. П.В. Шічкін. Саранськ: Вид-во Мордва. Ун-ту, 2002. -104с.
18 Левчаев, П.А. Фінансові ресурси і вартісні відносини підприємств національної економіки / П.А. Левчаев; научі.ред.проф. Н.П. Макаркін. Саранськ: Вид-во Мордва. Ун-ту, 2004. -168с.
19 Левчаев, П.А. Фінанси підприємств національної економіки (Учеб. посібник). / / Інтеграція освіти № 1, Саранськ. 2004. - С. 77-84.
20 Левчаев, П.А. Концептуальні положення системного уявлення знаковою трактування фінансових ресурсів підприємств / / Вісник Мордовського університету, Саранськ, Вид-во мордою. ун-ту, № 1-2, 2004. С.5-13.
21 Левчаев, П.А. Система фінансових ресурсів підприємства / П.А. Левчаев / / Економічний аналіз: теорія і практика. - 2006. - № 16. - С. 40-47
22 Нарушіна, Н.В. Кредити і позики / Н.В. Нарушіна / / Бухгалтерський облік. - 2007. - № 1. - С. 57-60.
23 Павлова, Л.М. Фінансовий менеджмент. Управління грошовим оборотом підприємства: Учеб. для вузів / Л.М. Павлова - М.: ЮНИТИ, 2004. - 400 с.
24 Панков, В.В. Аналіз змісту деяких показників фінансового стану бізнесу / В.В. Панков / / Економічний аналіз: теорія і практика. - 2006. - № 2. - С. 6-17.
25 Парушіна, Н.В. Аналіз руху грошових коштів / Н.В. Парушіна / / Бухгалтерський облік. - 2004. - № 5. - С. 45-49.
26 Ржаніцина, В.С. Сутність нематеріальних активів / В.С. Ржаніцина / / Бухгалтерський облік. - 2005. - № 7. - С. 41-44.
27 Райзберг, Б.А., Лазовський, Л.Ш., Стародубцева, Е.Б. Сучасний економічний словник / Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лазовський, Е.Б. Стародубцева - М.: ИНФРА-М, 2005. - 480 с.
28 Фінанси: Підручник для вузів / Під ред. проф. Л.А. Дробоздіной. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. - 527 с.
29 Фінанси: підручник для вузів / Під ред. М.В. Романовського, О.В. Врублевської. М.: Юрайт, 2004. - 520 с.
30 Фінанси підприємств: Підручник для вузів / Н.В. Колчина, Г.Б. Поляк, Л.П. Павлова и др. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. - 447 с.
31 Фінанси організацій: Підручник для вузів / Н.В. Колчина, Г.Б. Поляк, Л.М. Бурмістрова и др. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. - 368 с.
32 Фінанси: Підручник / За ред. д.е.н., проф. В.П. Литовченко. - М.: ІТК «Дашков і Ко», 2004. - 724 с.
33 Фінанси: Підручник / За ред. С.І. Лушина, В.А. Слепова. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Економіст, 2005. - 682 с.
34 Фінанси підприємств: Навчальний посібник / За ред. В.В. Остапенко. - М.: Омега-Л, 2004. - 304 с.

Додаток А
(Обов'язковий)
Бухгалтерський баланс на 31 грудня 2006 р ., Тис. р..
Актив
На початок звітного року
На кінець звітного року
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи
Основні засоби
794
723
Незавершене будівництво
Прибуткові вкладення в матеріальні цінності
Довгострокові фінансові вкладення
Відкладені податкові активи
Інші необоротні активи
Разом у розділі I
794
723
II. Оборотні активи
Запаси
183
180
в тому числі:
сировину, матеріали та інші аналогічні цінності
181
7
тварини на вирощуванні та відгодівлі
витрати в незавершеному виробництві
готова продукція і товари для перепродажу
2
2
товари відвантажені
-
10
витрати майбутніх періодів
-
4
інші запаси і витрати
-
157
Податок на додану вартість по придбаних цінностей
48
-
Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш ніж 12 місяців після звітної дати)
в тому числі покупці і замовники
Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати)
163
191
в тому числі покупці і замовники
163
191
Короткострокові фінансові вкладення
Грошові кошти
105
203
Інші оборотні активи
Разом по розділу II
Баланс
1293
1297
Пасив
III. Капітал і резерви
Статутний капітал
8
8
Власні акції, викуплені в акціонерів
Додатковий капітал
Резервний капітал
в тому числі:
резерви, утворені відповідно до
резерви, утворені відповідно до
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
518
515
Разом у розділі III
526
523
IV. Довгострокові зобов'язання
Позики і кредити
Відкладені податкові зобов'язання
Інші довгострокові зобов'язання
Разом у розділі IV
V. Короткострокові зобов'язання
Позики і кредити
Кредиторська заборгованість
767
774
в тому числі:
постачальники та підрядники
29
129
заборгованість перед персоналом
58
72
заборгованість перед державними позабюджетними фондами
(9)
(13)
заборгованість з податків і зборів
(33)
9
інші кредитори
722
577
Заборгованість перед учасниками з виплати доходів
Доходи майбутніх періодів
Резерви майбутніх витрат
Інші короткострокові зобов'язання
Разом у розділі V
767
774
Баланс
1293
1297

Додаток Б
(Обов'язковий)
Звіт про прибутки та збитки за 2006 рік, тис. р..
Найменування
За звітний період
За аналогічний період попереднього року
Доходи і витрати по звичайних видах
Виручка (нетто) від продажу товарів, продукції, робіт, послуг (за мінусом податку на додану вартість, акцизів і аналогічних обов'язкових платежів)
5525
4829
Собівартість проданих товарів, продукції
(5327)
(4696)
Валовий прибуток
198
133
Комерційні витрати
Управлінські витрати
Прибуток (збиток) від продажу
198
133
Інші доходи і витрати
Відсотки до отримання
Відсотки до сплати
Доходи від участі в інших організаціях
Інші доходи
Інші витрати
(17)
(28)
Позареалізаційні доходи
5
67
Позареалізаційні витрати
Прибуток (збиток) до оподаткування
186
172
Відкладені податкові активи
Відкладені податкові зобов'язання
Поточний податок на прибуток
(45)
(41)
Чистий прибуток (збиток) звітного періоду
141
131
ДОВІДКОВО.
Постійні податкові зобов'язання (активи)
Базовий прибуток (збиток) на акцію
Разводнения прибуток (збиток) на акцію

Додаток В
(Обов'язковий)
Бухгалтерський баланс на 31 грудня 2007 р ., Тис. р..
Актив
На початок звітного року
На кінець звітного року
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи
44
Основні засоби
723
665
Незавершене будівництво
Прибуткові вкладення в матеріальні цінності
Довгострокові фінансові вкладення
Відкладені податкові активи
Інші необоротні активи
-
33
Разом у розділі I
723
742
II. Оборотні активи
Запаси
180
1407
в тому числі:
сировину, матеріали та інші аналогічні цінності
7
1395
тварини на вирощуванні та відгодівлі
витрати в незавершеному виробництві
готова продукція і товари для перепродажу
2
2
товари відвантажені
10
-
витрати майбутніх періодів
4
-
інші запаси і витрати
157
10
Податок на додану вартість по придбаних цінностей
Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш ніж 12 місяців після звітної дати)
в тому числі покупці і замовники
Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати)
191
-
в тому числі покупці і замовники
191
-
Короткострокові фінансові вкладення
Грошові кошти
203
83
Інші оборотні активи
Разом по розділу II
574
1490
Баланс
1297
2232
Пасив
III. Капітал і резерви
Статутний капітал
8
8
Власні акції, викуплені в акціонерів
Додатковий капітал
Резервний капітал
в тому числі:
резерви, утворені відповідно до
резерви, утворені відповідно до
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
515
(122)
Разом у розділі III
523
(114)
IV. Довгострокові зобов'язання
Позики і кредити
Відкладені податкові зобов'язання
Інші довгострокові зобов'язання
Разом у розділі IV
V. Короткострокові зобов'язання
Позики і кредити
Кредиторська заборгованість
774
2346
в тому числі:
постачальники та підрядники
129
1566
заборгованість перед персоналом
72
112
заборгованість перед державними позабюджетними фондами
(13)
30
заборгованість з податків і зборів
9
181
інші кредитори
577
457
Заборгованість перед учасниками з виплати доходів
Доходи майбутніх періодів
Резерви майбутніх витрат
Інші короткострокові зобов'язання
Разом у розділі V
774
2346
Баланс
1297
2232

Додаток Г
(Обов'язковий)
Звіт про прибутки та збитки за 2007 рік, тис. р..
Найменування
За звітний період
За аналогічний період попереднього року
Доходи і витрати по звичайних видах
Виручка (нетто) від продажу товарів, продукції, робіт, послуг (за мінусом податку на додану вартість, акцизів і аналогічних обов'язкових платежів)
5437
5525
Собівартість проданих товарів, продукції
(5684)
(5327)
Валовий прибуток
(247)
198
Комерційні витрати
Управлінські витрати
Прибуток (збиток) від продажу
(247)
198
Інші доходи і витрати
Відсотки до отримання
Відсотки до сплати
Доходи від участі в інших організаціях
Інші доходи
25
5
Інші витрати
(15)
(17)
Позареалізаційні доходи
Позареалізаційні витрати
Прибуток (збиток) до оподаткування
(237)
186
Відкладені податкові активи
Відкладені податкові зобов'язання
Поточний податок на прибуток
-
(45)
Чистий прибуток (збиток) звітного періоду
(237)
141
ДОВІДКОВО.
Постійні податкові зобов'язання (активи)
Базовий прибуток (збиток) на акцію
Разводнения прибуток (збиток) на акцію

Додаток Д


(Довідковий)
Округлений прямокутник: ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА

Продаж власних акцій, облігацій та інших видів цінних паперів
Мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві
Округлений прямокутник: Продаж власних акцій, облігацій та інших видів цінних паперів
Округлений прямокутник: Мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві


Прибуток від будівельно-монтажних робіт, виконуваних господарським способом
Округлений прямокутник: Прибуток від будівельно-монтажних робіт, виконуваних господарським способом
Цільові
надходження (плати за утримання дітей та ін)
Округлений прямокутник: Цільові надходження (плати за утримання дітей та ін) )
утворені за рахунок власних і прирівняних коштів
мобілізуються на фінансовому ринку
Доходи
Надходження
Кредитні інвестиції
Прибуток по виконуваних науково-дослідних-
ницьким робіт та інші цільові доходи
Прибуток від фінансових операцій
Інші види доходів
Амортизація-ційні відрахування
Виручка від реалізації вибулого майна
Стійкі пасиви
Пайові та інші внески членів трудового колективу
Інші види надходжень



РЕЦЕНЗІЯ
НА КУРСОВУ РОБОТУ
студентки 412 групи
спеціальності «Фінанси і кредит»
Кіушкіной Олеся Володимирівни
Тема Формування і використання фінансових ресурсів господарюючих суб'єктів в умовах ринку (на прикладі ТОВ «ВІС»)
1 Позитивні моменти___________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2 Негативні моменти________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3 Захист курсової работи____________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Керівник курсової роботи П.А. Левчаев
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Курсова
397кб. | скачати


Схожі роботи:
Маркетинг як інструмент підвищення ефективністю роботи суб`єктів в умовах ринку
Зміст фінансів господарюючих суб`єктів
Оцінка і страхування ризиків господарюючих суб`єктів
Права господарюючих суб`єктів Республіки Узбекистан
Ефективність формування і використання фінансових ресурсів державного підприємства
Захист прав та інтересів господарюючих суб єктів Господарські зобов
Розрахунково-касове обслуговування господарюючих суб`єктів комерційними банками
Відкриття та ведення ліній короткострокового кредитування господарюючих суб`єктів
Шляхи вдосконалення практики формування та використання фінансових ресурсів підприємства
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru