Формування оборотних коштів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Введення
Кожна організація, починаючи свою виробничо-господарську діяльність, повинна мати у своєму розпорядженні певної грошової сумою. На ці грошові ресурси організація закуповує на ринку або у інших підприємств за договорами сировину, матеріали, паливо, оплачує рахунки за електроенергію, сплачує своїм працівникам заробітну плату, несе витрати по освоєнню нової продукції. Все це являє собою один з найважливіших параметрів господарювання, який отримав назву «оборотні кошти організації».
В умовах ринкових відносин оборотні кошти здобувають особливо важливе значення. Оборотні кошти являють собою частину продуктивного капіталу, яка переносить свою вартість на знову створений продукт повністю і повертається до підприємця в грошовій формі наприкінці кожного кругообігу капіталу. Таким чином, оборотні кошти є важливим критерієм у визначенні прибутку організації.
Спочатку при створенні організації оборотні кошти формуються як частина його основного фонду (капіталу). Вони направляються на придбання виробничих запасів, продукції. Готова продукція надходить на склад і відвантажується споживачу. До моменту її оплати виробник відчуває потребу у грошових коштах. Величина цієї потреби залежить не тільки від обсягу вкладених коштів, а й від розміру майбутніх розрахунків, вона може коливатися протягом року з різних причин. Тому організація використовує інші джерела формування оборотних коштів - стійкі пасиви, кредиторську заборгованість, кредити банків та інших кредиторів.
У міру зростання виробничої програми потреба в оборотних коштах зростає, що також вимагає відповідного фінансування приросту оборотних коштів. У цьому випадку джерелом поповнення є чистий прибуток організації.
У сучасних умовах господарювання багато організацій відчувають брак власних оборотних коштів, що зумовлено не лише недоліками в їх роботі, але й об'єктивними причинами: зміна масштабу цін, інфляцією, спадом виробництва.
Оборотні кошти є найбільш мобільною частиною капіталу, від стану і раціонального використання якого багато в чому залежать результати господарської діяльності та фінансовий стан організації.
Наявність в організації достатніх обігових коштів є необхідною передумовою для її нормального функціонування в умовах ринкової економіки.
Важливо також уміти правильно керувати оборотними коштами, розробляти і впроваджувати заходи, що сприяють зниженню матеріалоємності продукції і прискоренню оборотності оборотних коштів. У результаті прискорення оборотності оборотних коштів відбувається їхнє вивільнення, що дає цілий ряд позитивних ефектів.
Організація в разі ефективного управління своїми і чужими оборотними коштами може досягти раціонального економічного становища, збалансованого по ліквідності і прибутковості.
Тема курсової роботи важлива і актуальна. Об'єктом дослідження є КУП «Мінскхлебпром». Предмет дослідження - оборотні кошти КУП «Мінскхлебпром».
Мета курсової роботи полягає у проведенні аналізу ефективності використання оборотного капіталу КУП «Мінскхлебпром».
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішені наступні завдання:
- Розглянуто сутність, склад і структура оборотних коштів організації;
- Визначені джерела формування оборотного капіталу;
- Проведено аналіз стану та ефективності використання оборотних коштів КУП «Мінскхлебпром»;
- Запропоновані рекомендації, що сприяють прискоренню оборотності оборотних коштів КУП «Мінскхлебпром».
При написанні роботи використані праці вітчизняних і зарубіжних авторів з проблеми дослідження, фактичний матеріал, що характеризує діяльність КУП «Мінскхлебпром».

1 Поняття, склад, структура і джерела формування оборотного капіталу організації
1.1 Економічна сутність оборотного капіталу організації
 
Поряд з основними виробничими фондами, які матеріалізовані у будинках, машинах, обладнанні та інших натурально-речових елементах, кожна організація повинна мати у своєму розпорядженні певної величиною грошових ресурсів - оборотних коштів. У ринковій економіці оборотні кошти часто називають оборотним капіталом, основні фонди - основним капіталом. Таким чином, будь-яка організація, що веде виробничу чи іншу діяльність, повинна володіти певним функціонуючим капіталом, який приймає форму довгострокових та поточних активів (рисунок 1) [7, c.59].
Функціонуючий капітал
Оборотний капітал
Матеріальні оборотні кошти
Засоби
в поточних розрахунках
Короткострокові фінансові вкладення
Грошові кошти
Основний капітал
Основні
кошти
Довгострокові фінансові
вкладення
Незавершені капіталовкладення


Рисунок 1 - Структура функціонуючого капіталу організації
Головне призначення оборотних коштів - це забезпечення безперервності і ритмічності процесу виробництва продукції шляхом придбання предметів праці, допоміжних матеріалів, палива, оплати споживаної енергії всіх видів, інших послуг, в тому числі і оплата праці. При складанні балансу організації оборотні засоби утворюють її поточні активи, характерною особливістю яких є те, що вони звертаються протягом одного виробничого циклу, тобто у відносно короткий термін (менше ніж один рік).
Економічна сутність оборотного капіталу визначається його роллю в забезпеченні безперервності процесу відтворення, в ході якого оборотні кошти проходять як сферу виробництва, так і сферу обігу. Перебуваючи в постійному русі, оборотні кошти роблять безперервний кругообіг, який відбивається в постійному відновленні процесу виробництва (малюнок 2). [7, c.61]
Стадії кругообігу оборотних коштів
Перша
Грошова
(Постачання)
Д-Т
Третя
Товарна
(Реалізація)
Т '- Г'
Друга
Продуктивна
(Виробництво)
Т-П-Т '
Форми зміни вартості
Грошова →
Товарна
Товарна →
Продуктивна →
Товарна
Товарна →
Грошова


Рисунок 2 - Стадії кругообігу оборотних коштів
Рух оборотного капіталу може бути представлено в класичній формі:
Д-Т ... Т-П-Т '... Т'-Д '
Як і кожен капітал, вкладений у виробництво, оборотний капітал організації починає свій рух з авансування певної суми грошових коштів Д на придбання виробничих запасів ПЗ: сировини, матеріалів палива та інших предметів праці, які використовуються з метою виробництва певної продукції.
На першій стадії (Д - Т), грошовій або підготовчої, оборотний капітал з форми грошових коштів переходить у форму виробничих запасів. На цій стадії відбувається перехід зі сфери обігу в сферу виробництва і авансована вартість з грошової переходить у продуктивну - ПЗ). Завершенням першої стадії переривається товарний оборот (на схемі кругообігу воно показано трьома крапками), але процес кругообігу оборотного капіталу триває.
Друга стадія кругообігу (Т-П-Т ') відбувається в процесі виробництва. Вона полягає в передачі у виробництво П куплених матеріальних цінностей, виробничих запасів, в поєднанні засобів і предметів купа з робочою силою і в створенні нового продукту, що ввібрав у себе перенесену і знову створену вартість.
На цій стадії кругообігу авансована вартість знову змінює свою форму. З продуктивної форми вона переходить у товарну, а за речовинним складом з матеріальних виробничих запасів спочатку перетворюється на незакінчену продукцію, а потім - в готові вироби (ПЗ-П-ГП).
Третя стадія кругообігу (Т'-Д ') полягає в реалізації виготовленої продукції й одержанні грошових коштів. На цій стадії оборотний капітал переходить: зі стадії виробництва в стадію обороту і знову приймає форму грошових коштів. Перерване товарний оборот відновлюється, і авансована вартість з товарної форми переходить у грошову. Авансовані кошти відновлюються за рахунок виручки, що надійшла від реалізації продукції. Різниця між Д 'і Д становить величину грошових доходів і накопичень або фінансовий результат господарської діяльності організації. Грошова форма, яку приймає оборотний капітал на завершальній стадії кругообігу, є одночасно і початковою стадією обороту капіталу. Починається новий кругообіг оборотних коштів.
Кругообіг оборотних коштів - це процес, що відбувається постійно і представляє собою оборот капіталу. Завершивши один кругообіг, оборотний капітал вступає в новий, тобто кругообіг відбувається безперервно і відбувається постійна зміна форм авансованої вартості. Разом з тим на кожен даний момент кругообігу оборотний капітал функціонує одночасно у всіх стадіях, забезпечуючи безперервність процесу виробництва безперебійну роботу організації. Авансована вартість різними частинами одночасно знаходиться в багатьох функціональних формах - грошовій, продуктивній, товарній.
1.2 Склад і структура оборотних коштів
Під складом оборотних коштів розуміють сукупність елементів, що утворюють оборотні кошти. За функціональним призначенням, або ролі в процесі виробництва та обігу, оборотні кошти організації поділяються на оборотні виробничі фонди і фонди обігу (таблиця 1). Виходячи з цього поділу, оборотний капітал можна охарактеризувати як кошти, вкладені в оборотні виробничі фонди і фонди обігу і що здійснюють безперервний кругообіг у процесі господарської діяльності.
Структура оборотних коштів відображає співвідношення (у вигляді часток, відсотків), які складаються між складовими частинами оборотних засобів організації чи окремими їх елементами.
Призначення та функції, що їх оборотними фондами та фондами обігу різні. Перші авансуються на випуск продукції. Другі авансуються у процес звернення. У цілому вони служать грошовим забезпеченням безперервності виробничого процесу, їх роль полягає в обслуговуванні кругообігу матеріальних цінностей.
Таблиця 1 - Склад оборотних коштів
Ознака
угруповання
Оборотні кошти
Функціональне призначення
Оборотні виробничі фонди (сфера виробництва)
Фонди обігу
(Сфера обігу)
Роль в
виробництві та обігу
Засоби
в запасах
Засоби
у виробництві
Готова
продукція
Грошові
кошти і
дебіторська
заборгованість
Укрупнені елементи
Предмети праці
Знаряддя праці (МБП)
Незакінчена продукція
Витрати майбутніх періодів
Готова продукція на складі
Товари відвантажені
Грошові кошти
Дебіторська заборгованість
Ступінь
планування
Нормовані
Ненормовані
Примітка. Джерело: [4, с. 128]
Оборотні виробничі фонди - частина засобів виробництва, речовинні елементи яких у процесі праці, на відміну від основних виробничих фондів, витрачаються в кожному виробничому циклі, і їх вартість переноситься на продукт праці цілком і відразу. Речові елементи оборотних фондів у процесі праці перетерплюють зміни своєї натуральної форми і фізико-хімічних засобів і використовуються в якості предметів праці і частково знарядь праці у вигляді малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП), ще не вступили у виробничий процес і що знаходяться у вигляді складських запасів. Вони втрачають свою споживчу вартість у міру їх виробничого споживання. Нова споживча вартість виникає у вигляді виробленої з них продукції.
Виробничі запаси - це та частина оборотних коштів, яка вкладена в матеріальні цінності (матеріальні ресурси). Важливою особливістю виробничих запасів є те, що вони ще не вступили у виробничий процес і знаходяться на складах організації.
У спеціальну групу оборотних фондів прийнято виділяти малоцінні і швидкозношувані предмети, які за економічним призначенням є засобами праці і повинні значитися у складі основних фондів, оскільки вони беруть участь у процесі виробництва багаторазово і не відразу втрачають свою матеріально-речову форму. МШП, що обчислюються в організації сотнями найменувань, включають до складу оборотних фондів з метою спрощення обліку та зносу.
До МШП відносять засоби праці зі строком служби менше одного року і вартістю не більше 30-кратної суми мінімальної заробітної плати. До МШП відносяться інструменти та інвентар. Крім того, спеціальні інструменти і спецоснащення, спецодяг і спецвзуття незалежно від їх вартості і терміну служби, знаряддя для лову та лісозаготівель, тимчасові споруди та пристрої і ряд інших.
Незавершене виробництво - це сукупність предметів праці, що знаходяться на різних стадіях виробничого процесу, незавершена продукція, виражена у вартісному вигляді. Форму незавершеного виробництва приймають виробничі запаси в момент вступу на перші операції виробничого процесу. Таким чином, утворюються напівфабрикати власного виробництва, мінімально необхідна кількість яких забезпечує безперервний процес виробництва.
Істотною відмінністю незавершеного виробництва від виробничих запасів є те, що ці матеріальні ресурси зі складів організації поступає до виробничого процесу, до її основні цехи. У момент передачі матеріалів, напівфабрикатів, інших елементів виробничих запасів зі складу у виробничі цехи вони переходять у нову якість - незавершене виробництво.
Єдиним нематеріальним елементом оборотних виробничих фондів є витрати майбутніх періодів Вони включають витрати на підготовку і освоєння виробництва нової продукції, нової технології, проектні, дослідні та інші види робіт, які виробляються в даному році, але відносяться на продукцію, виробництво і реалізація якої відбудеться в майбутньому .
Фонди обігу - частина оборотних коштів, авансованих організацією для обслуговування процесу обігу. Ця частина оборотних коштів безпосередньо не бере участі в процесі виробництва. Їх призначення полягає в обслуговуванні кругообігу засобів організації та досягненні єдності виробництва та обігу. У певний момент часу одна частина матеріальних ресурсів організації (предмети праці) буде ставитися до оборотних фондів, які обслуговують сферу виробництва, інша (готова продукція і частина грошових коштів) - до фондів обігу Авансування означає, що використані кошти повертаються організації після завершення кожного виробничого циклу або кругообігу, що включає виробництво продукції - її реалізацію - отримання виручки від реалізації продукції. Саме з виручки від реалізації відбувається відшкодування авансованого капіталу та його повернення до вихідної величини.
Фонди обігу, які обслуговують процес обігу, формуються під впливом характеру діяльності організації, умов реалізації продукції, рівня організації системи збуту готової продукції, застосовуваних форм розрахунків та інших факторів.
Основну частину фондів обігу (до 60%) складає готова продукція, яка поділяється на готову продукцію на складах організації і товари відвантажені.
Моментом завершення процесу виробництва є передача готової продукції на склад організації. Після завершення виробничого процесу готова продукція готується до реалізації, оформляються необхідні документи, проводиться комплектація, накопичення транспортної партії.
Товари, відвантажені споживачу, вже перебувають у сфері обігу і відображають процес реалізації, проте вони ще не сплачені. Товари відвантажені можна розглядати за наступними напрямками:
• термін оплати яких не настав;
• термін оплати яких прострочений.
Остання група відвантажених товарів виникає, як наслідок порушення розрахункової і договірної дисципліни і пов'язана з відсутністю коштів у покупця або порушенням асортименту, виявленням шлюбу. Зростання цієї групи фондів обігу слід всіляко стримувати, оскільки він погіршує фінансове становище організації. Це вимагає додаткового перерозподілу оборотних коштів, веде до залучення короткострокових кредитів у зв'язку з несвоєчасним надходженням виручки від реалізації та випаданням грошових коштів з виробничого циклу.
Грошові кошти та дебіторська заборгованість - Інша складова частина фондів обігу. [4, с. 130]
Грошові кошти організації можуть бути: по-перше, у фінансових інструментах - на рахунках в кредитно-банківських установах, в цінних паперах, виставлених акредитивах, по-друге, у касі організації і в розрахунках (поштових переказах та інших розрахунках, таких як недостачі, перевитрати).
Дебіторська заборгованість включає заборгованість підзвітних осіб, постачальників після закінчення терміну оплати, податкових органів при переплаті податків та інших обов'язкових платежів, що вносяться у вигляді авансу. Вона включає також дебіторів по претензіям і спірним боргами.
Дебіторська заборгованість завжди відволікає кошти з обороту, перешкоджає їх ефективному використанню, наслідком чого є напружений фінансовий стан організації. Рівень дебіторської заборгованості пов'язаний з прийнятою в організації системою розрахунків, виглядом своєї продукції та ступенем насичення ринку. Управління дебіторською заборгованістю означає контроль фінансових служб за оборотністю засобів у розрахунках.
Таким чином, оборотний капітал, призначений для забезпечення безперервності процесу виробництва і реалізації продукції, може бути охарактеризований як сукупність грошових коштів, авансованих для створення і використання оборотних виробничих фондів і фондів обігу.
Грамотне управління грошовими коштами, що веде до зростання платоспроможності організації, отримання додаткового доходу - найважливіше завдання фінансової роботи Управління грошовими коштами включає визначення часу обігу грошових коштів та їх оптимального рівня, аналіз грошових потоків і їх прогнозування.
Маючи в своєму розпорядженні оборотними засобами, організація може проводити розрахунки з постачальниками за придбані у них предмети і засоби праці, з робітниками і службовцями по заробітній платі, з банком за користування позиками, з бюджетом по платі за виробничі фонди та інші платежі.
Наявність оборотних коштів має велике значення для створення нормальних умов виробничої та фінансової діяльності організації, тому раціональна організація оборотних коштів має першорядне значення для всієї економічної роботи організації.
1.3 Джерела формування оборотних коштів організації
Оборотні кошти організації покликані забезпечувати безперервне їх рух на всіх стадіях кругообігу з тим, щоб задовольняти потреби виробництва в грошових і матеріальних ресурсах, забезпечувати своєчасність і повноту розрахунків, підвищувати ефективність використання оборотного капіталу.
При вирішенні питання про умови забезпечення організації необхідними оборотними засобами враховуються особливості виробничого циклу і реалізації продукції, що зумовлюють характер змін потреби в коштах, а також задоволення цієї потреби за рахунок двох джерел: власних оборотних коштів і позикових коштів, що надаються у формі банківських позик. Постійна, незнижуваний частина оборотних засобів складається з власних коштів, а тимчасово підвищені потреби в коштах покриваються за рахунок кредиту.
Слід звернути увагу на загальні риси й особливості, притаманні власним оборотним засобам організації, і позикових коштів, що залучаються у вигляді банківських позичок. Спільним для власних і позикових коштів є те, що вони становлять основу майна організації. Власні оборотні кошти можуть використовуватися для численних послідовно здійснюваних обертів.
Позикові кошти надаються організаціям на певний термін, після чого вони підлягають поверненню. Надання банківського кредиту дозволяє, зокрема, гнучко задовольняти мінливі потреби в матеріальних засобах для утворення товарних запасів, пов'язувати розмір коштів, що надаються і поточну ситуацію, контролювати дотримання планових параметрів діяльності організації.
Крім власних коштів і банківського кредиту, організації мають в обороті кошти кредиторів та інші (невитрачені суми різних коштів, прибутку і амортизації - до їх перерахування за призначенням та ін.)
Усі джерела формування оборотних коштів поділяються на власні, позикові та залучені.
Власні кошти відіграють головну роль в організації кругообігу фондів, тому що організації, що працюють на основі комерційного розрахунку, повинні мати визначену майнову й оперативну самостійність для того, щоб вести справу рентабельно і нести відповідальність за прийняті рішення.
Формування оборотних коштів відбувається у момент створення організації, коли створюється її статутний фонд. Джерелом формування в цьому випадку служать інвестиційні кошти засновників організації. У процесі роботи джерелом поповнення оборотних коштів є отриманий прибуток, а також прирівняні до власних коштів так звані стійкі пасиви. Це кошти, які не належать організації, але постійно знаходяться в її обороті. Такі кошти служать джерелом формування оборотних коштів у сумі їх мінімального залишку. До них відносяться: перехідна з місяця на місяць заборгованість по оплаті праці працівникам організації, резерви на покриття майбутніх витрат, перехідна заборгованість перед бюджетом та позабюджетними фондами, кошти кредиторів, отримані як передоплата за продукцію (товари, послуги), засоби покупців по заставах за поворотну тару, перехідні залишки фонду споживання і ін
Для скорочення загальної потреби організації в оборотних коштах, а також стимулювання їхнього ефективного використання доцільне залучення позикових коштів. Позикові кошти являють собою в основному короткострокові кредити банку, за допомогою яких задовольняються тимчасові додаткові потреби в оборотних коштах.
Основними напрямками залучення кредитів для формування оборотних коштів є:
- Кредитування сезонних запасів сировини, матеріалів та витрат, пов'язаних з сезонним процесом виробництва;
- Тимчасове заповнення недоліку власних оборотних коштів;
- Здійснення розрахунків та опосередкування платіжного обороту.
З переходом на ринкову систему управління економічна роль кредиту як джерела оборотних коштів, принаймні, не зменшилася. Поряд зі звичною необхідністю в покритті наднормативної потреби в оборотних коштах організацій з'явилися нові фактори, що обумовлюють посилення значення банківського кредиту. Ці фактори пов'язані, перш за все, з перехідним етапом розвитку, пережитим вітчизняною економікою. Одним з них стала інфляція. Вплив інфляції на оборотні кошти організації дуже багатогранний: він справляє безпосередній і непрямий вплив. Прямий вплив характеризується знеціненням оборотних коштів за час їхнього обороту, тобто після завершення обороту організація фактично не отримує авансовану суму оборотних коштів у складі виручки від реалізації продукції.
Непрямий вплив виражається в уповільненні обороту коштів через кризу неплатежів, багато в чому обумовленого інфляцією. До інших причин виникнення кризи неплатежів слід віднести зниження продуктивності праці; крайню неефективність виробництва; невміння окремих керівників пристосуватися до нових умов: шукати нові рішення, змінювати товарний асортимент, знижувати матеріало-і енергоємність виробництва, реалізуючи зайві і непотрібні активи; нарешті, недосконалість законодавства, дозволяє безкарно не платити по боргах.
З метою боротьби з неплатежами і надання фінансової підтримки значні кошти виділяються на поповнення оборотних коштів організацій. Однак не завжди виділені кошти використовуються за призначенням, що має також сильний інфляційний ефект.
Зазначені причини обумовлюють підвищену зацікавленість організацій в позикових коштах як джерелі поповнення заморожених у довгострокової дебіторської заборгованості оборотних коштів. У даній ситуації виникає питання меж застосування кредиту як джерела оборотних коштів. Це питання пов'язане з двоїстим впливом, що робить застосування кредиту на фінансове положення організації в цілому і на стан оборотних коштів зокрема.
З одного боку, без залучення в оборот кредитних ресурсів в умовах дефіциту власних коштів організації необхідно скорочувати або повністю припиняти виробництво, що загрожує серйозними фінансовими утрудненнями аж до банкрутства. З іншого боку, рішення виниклих проблем тільки за допомогою кредитів викликає підвищення залежності організації від кредитних ресурсів унаслідок збільшення позичкової заборгованості. Це призводить до збільшення нестабільності фінансового стану, губляться власні оборотні кошти, переходячи у власність банку, оскільки організації не забезпечують норму прибутку на вкладений капітал, задану у вигляді банківського відсотка.
Кредиторська заборгованість відноситься до позапланових притягнутих джерел формування оборотних коштів. Її наявність означає участь в обороті організації коштів інших організацій. Частина кредиторської заборгованості закономірна, тому що випливає з діючого порядку розрахунків. Поряд з цим кредиторська заборгованість може виникнути в результаті порушення платіжної дисципліни. У організацій може виникнути кредиторська заборгованість постачальникам за товари, що надійшли, підрядчикам за виконані роботи, податкової інспекції по податках і платежах, по відрахуваннях у позабюджетні фонди.
Слід також виділити інші джерела формування оборотних коштів, до яких відносяться засоби організації, тимчасово не використовуються за цільовим призначенням (фонди, резерви й ін).
Правильне співвідношення між власними, позиковими і залученими джерелами утворення оборотних коштів відіграє важливу роль у зміцненні фінансового стану організації.
1.4 Показники ефективності використання оборотного капіталу організації
У системі заходів, спрямованих на підвищення ефективності роботи організації та зміцнення її фінансового стану, важливе місце займають питання раціонального використання оборотних коштів. Проблема поліпшення використання оборотних коштів стала ще більш актуальною в умовах формування ринкових відносин. Інтереси організацій вимагають повної відповідальності за результати своєї виробничо-фінансової діяльності. Оскільки фінансове становище організацій знаходиться в прямій залежності від стану оборотних коштів і припускає порівняння витрат з результатами господарської діяльності і відшкодування витрат власними коштами, організації зацікавлені в раціональній організації оборотних коштів - організації їхнього руху з мінімально можливою сумою для одержання найбільшого економічного ефекту.
Ефективність використання оборотних коштів характеризується системою економічних показників, перш за все, оборотністю оборотних коштів. [6, с. 148]
Під оборотністю оборотних коштів розуміється тривалість одного повного кругообігу коштів з моменту перетворення оборотних коштів у грошовій формі у виробничі запаси і до виходу готової продукції та її реалізації. Кругообіг коштів завершується зарахуванням виторгу на рахунок організації.
Оборотність оборотних коштів неоднакова на організаціях як однієї, так і різних галузей економіки, що залежить від організації виробництва і збуту продукції, розміщення оборотних коштів та інших факторів. Так, у важкому машинобудуванні з тривалим виробничим циклом час обороту коштів найбільше, швидше обертаються оборотні кошти в харчовій і видобувних галузях промисловості.
Оборотність оборотних коштів характеризується рядом взаємозалежних показників:
- Тривалістю одного обороту в днях;
- Кількістю оборотів за певний період - рік, півріччя, квартал (коефіцієнт оборотності);
- Сумою зайнятих в організації оборотних коштів на одиницю продукції (коефіцієнт завантаження).
Тривалість одного обороту оборотних коштів у днях (Тоб) обчислюється за формулою (1):
Тоб = Д / Ко (1)
де Ко - коефіцієнт оборотності оборотних коштів;
Д - число днів у розглянутому періоді.
Зменшення тривалості одного обороту свідчить про поліпшення використання оборотних коштів. [6, с.149]
Кількість оборотів за певний період, або коефіцієнт оборотності оборотних коштів (Ко), обчислюється за формулою (2):
Ко = РП / Фоб (2)
де Фоб - величина оборотних коштів підприємства, руб.;
РП - обсяг реалізованої продукції, грн.
Коефіцієнт оборотності характеризує швидкість обороту оборотних засобів і є кількість оборотів протягом року. Чим вище за даних умов коефіцієнт оборотності, тим краще використовуються оборотні кошти. Розмір оборотних коштів організації за рік визначається як середня величина залишків на перше число всіх місяців і половини залишків на початок і кінець року. [6, с.150]
Коефіцієнт завантаження засобів в обороті (Кз), зворотний коефіцієнту оборотності, визначається за формулою (3):
Кз = Фоб / РП (3)
Показники оборотності оборотних коштів можуть обчислюватися по всіх оборотних коштах, що беруть участь в обороті, і по окремих елементах. Зміна оборотності коштів виявляється шляхом зіставлення фактичних показників з плановими показниками чи попереднього періоду. У результаті порівняння показників оборотності оборотних коштів виявляється її прискорення чи уповільнення.
При прискоренні оборотності оборотних коштів з обороту вивільняються матеріальні ресурси і джерела їх утворення, при уповільненні - в оборот утягуються додаткові кошти.
Вивільнення оборотних коштів унаслідок прискорення їх оборотності може бути абсолютним і відносним. Абсолютне вивільнення має місце, якщо фактичні залишки оборотних коштів менше нормативу чи залишків попереднього періоду при збереженні чи перевищенні обсягу реалізації за розглянутий період.
Відносне вивільнення оборотних коштів має місце в тих випадках, коли прискорення їхньої оборотності відбувається одночасно з ростом виробничої програми організації, причому темп зростання обсягу виробництва випереджає темп росту залишків оборотних коштів.
Ефективність використання оборотних коштів залежить від багатьох факторів, які можна розділити на зовнішні, що роблять вплив поза залежністю від інтересів організації, і внутрішні, на які організація може і повинна активно впливати. До зовнішніх факторів можна віднести такі, як загальноекономічна ситуація, податкове законодавство, умови отримання кредитів і процентні ставки по них, можливість цільового фінансування, участь у програмах, що фінансуються з бюджету. Ці та інші фактори визначають рамки, в яких організація може маніпулювати внутрішніми факторами раціонального руху оборотних коштів. [2, с. 104]
На сучасному етапі розвитку економіки до основних зовнішніх факторів, що впливає на стан і використання оборотних коштів, можна віднести такі, як криза неплатежів, високий рівень податків, високі ставки банківського кредиту.
Криза збуту виробленої продукції і неплатежі приводять до уповільнення обороту оборотних коштів. Отже, необхідно випускати ту продукцію, яку можна досить швидко і вигідно продати, припиняючи або значно скорочуючи випуск продукції, що не користується поточним попитом. У цьому випадку крім прискорення оборотності запобігається ріст дебіторської заборгованості в активах організації.
При існуючих темпах інфляції отриманий організацією прибуток доцільно направляти, перш за все, на поповнення оборотних коштів. Темпи інфляційного знецінення оборотних коштів приводять до заниження собівартості і перетоку їх у прибуток, де відбувається розпилення оборотних коштів на податки і невиробничі витрати.
Прискорення оборотності оборотних коштів можна добитися шляхом зниження норм запасів, ліквідації зайвих і наднормативних запасів, скорочення тривалості виробничого циклу, прискорення реалізації готової продукції. Скороченню норм виробничих запасів сприяє наближення постачальників до споживачів. Чим ближче знаходяться постачальники ресурсів або споживачі продукції, тим менше часу матеріали та готова продукція знаходяться в дорозі і одночасно скорочуються виробничі запаси. Для прискорення оборотності оборотних коштів слід скорочувати тривалість виробничого циклу, чому сприяє комплексна механізація і автоматизація, спеціалізація і кооперація, вдосконалення організації виробництва.
Прискорення обороту оборотних засобів дозволяє вивільнити значні суми і, таким чином, збільшити обсяг виробництва без додаткових фінансових ресурсів, а вивільнені кошти використати відповідно до потреб організації.

2 Стан та ефективність використання оборотних коштів на КУП «Мінскхлебпром»
2.1 Організаційно-економічна характеристика КУП «Мінскхлебпром»
Початком промислового хлібопечення в республіці можна вважати 1927 рік, коли в Мінську був введений в експлуатацію хлібозавод № 1, оснащений новітнім, на той час, устаткуванням і технологією. Колектив цієї організації зіграв важливу роль у становленні і розвитку хлібопекарської промисловості Білорусі. Хлібопекарські організації виробляють близько 80% хліба і хлібобулочних виробів від загального обсягу виробництва в республіці, забезпечуючи понад 7 млн. чол. населення, поставляють свою продукцію в м. Мінськ, всі обласні центри та великі міста спільно з Білкоопспілки.
РПУП «Мінскхлебпром» є комерційною організацією, має статус юридичної особи, самостійно несе відповідальність за своїми зобов'язаннями, може від свого імені набувати і здійснювати майнові та особисті немайнові права.
Організація здійснює свою діяльність відповідно до законодавства Республіки Білорусь, рішеннями Уповноваженого органу (Департаменту по хлібопродуктах Міністерства сільського господарства Республіки Білорусь), засновника та Статуту, зареєстрованого рішенням Мінміськвиконкому від 29.06.2001 року № 880 в єдиному державному реєстрі № 100056428 зі змінами та доповненнями від 19.09.2001 р. № 1277, від 03.12.2002 р. № 1766. Відповідно до розпорядження глави держави від 8 листопада 2004 року № 291 республіканське унітарне підприємство «Мінскхлебпром» безоплатно передано як майновий комплекс у власність столиці.
Організація самостійно організовує свою діяльність, виходячи з необхідності виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) і визначає перспективи розвитку, якщо інше не встановлено Урядом Республіки Білорусь.
Реалізація продукції відбувається за вільними цінами, а у випадках, передбачених законодавством - за цінами і тарифами, які регулюються державою.
Розмір і порядок відрахування частини прибутку, що спрямовується до республіканського бюджету від використання державного майна, визначається відповідно до законодавства.
Цілями діяльності організації є: виробництво товарів у необхідних обсягах, асортименті і високої якості та обліком долее повного забезпечення населення відповідно до видів економічної діяльності, а також організація ефективної виробничо-господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку для задоволення соціально-економічних інтересів членів трудового колективу і власника майна.
У відповідності з метою діяльності дана організація здійснює такі види діяльності:
- Виробництво хліба та хлібобулочних виробів:
- Виробництво макаронних виробів;
- Виробництво харчових концентратів;
- Роздрібна торгівля хлібобулочними та кондитерськими виробами;
- Роздрібна торгівля алкогольними напоями;
- Надання послуг столовим при підприємствах та установах;
- Професійно-технічну освіту;
- Діяльність санаторно-курортних установ;
- Стоматологічна практика.
Класифікація основних видів діяльності здійснено відповідно до загальнодержавного класифікатора Республіки Білорусь.
Майно організації знаходиться у власності Республіки Білорусь і підлягає йому на праві господарського відання. Володіння, користування і розпорядження цим майном дана організація здійснює в межах, визначених законодавством Республіки Білорусь. Майно організації складають основні фонду та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в її вартісному балансі. Джерелами формування майна є:
§ майно, передане організації засновником, в тому числі внесеного до статутного фонду;
§ доходи, отримані від реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;
§ доходи від цінних паперів;
§ кредити банків та інших кредиторів;
§ капітальні вкладення і дотації з державного бюджету.
КУП «Мінскхлебпром» здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів діяльності, представляє в установленому порядку статистичну звітність, а також оперативну інформацію про результати фінансово-господарської діяльності уповноваженому органу та засновнику.
КУП «Мінскхлебпром» за 2007 р . забезпечив виконання прогнозного завдання по обсягу промислової продукції в порівняних цінах до 2006 р . на 103,7% при прогнозному завданні - 103,0%. Темп зростання товарів народного споживання за 2007 р . склав 104,3% (при завданні - 103,0%).
КУП «Мінскхлебпром» виробляє щоденно 220-245 найменувань хлібобулочних виробів, з них 50-70 найменувань - хліба. За 2007 р . вироблено 95,7 тис. тонн хлібобулочних виробів, що склало 95,5% до 2006 р .
У структурі товарної продукції виробництво хлібобулочних виробів становить 80,0%, а кондитерських виробів 18,5%.
В обсязі хлібобулочної продукції найбільшу питому вагу займає хліб - 64%, до 31% - булочні та здобні вироби, решта - бубличні і сухарні вироби.
Структура вироблюваних кондитерських виробів наступна:
- Торти і тістечка - 32,2%;
- Печиво - 28,4%;
- Пряники і пряники - 24,9%;
- Кекси, баби, рулети, бісквіти-7, 0%.
Оновлення асортименту хлібобулочних та кондитерських виробів в середньому за 2007 р . склало 22%.
В даний час в даній організації проводяться роботи з сертифікації продукції, державної гігієнічної реєстрації, продовження термінів придатності виробляється асортименту.
Обсяг сертифікованої продукції в загальному обсязі товарної продукції прогнозується на рівні 25%.
Основним завданням КУП «Мінскхлебпром» є безперебійне забезпечення населення м. Мінська і Мінської області хлібобулочними та кондитерськими виробами.
На товарному ринку м. Мінська в даний час дана організація є монополістом з виробництва хлібобулочних виробів. Щодня КУП «Мінскхлебпром» реалізується від 370 до 440 тонн хлібобулочних і від 21 до 23 тонн кондитерських виробів.
Структура ринків збуту за 2007 р . має наступний вигляд:
- М. Мінськ - 69,5%;
- Мінська область - 23,4%;
- Інші регіони - 7,1%.
Основна стратегія організації спрямована на збільшення обсягів реалізації у м. Мінську і Мінській області шляхом заміщення імпортованих хлібобулочних і кондитерських виробів.
Питома вага продукції, що експортується за межі Республіки Білорусь, в загальному обсязі реалізації невеликий і становить 0,4% в обсязі товарної продукції. Однак, ринки сусідніх держав, в першу чергу Російської Федерації, країн Балтики, Польщі, Німеччини є перспективними для реалізації виробів з великими термінами реалізації (сушки, сухарі, пряник, печиво і т.п.).
Матеріально-технічна база організації дозволяє в повному обсязі забезпечити виробництво сировиною, матеріалами та енергоресурсами.
Закупівля основного і допоміжного сировини, пакувальних матеріалів здійснюється на конкурсній основі.
Основними постачальниками основної сировини є:
- ВАТ «Мінський комбінат хлібопродуктів» - постачальник борошна;
- ВАТ «Дріжджовий комбінат» - постачальник дріжджів;
- ВАТ «Мінський маргариновий завод» - постачальник маргарину;
- ВАТ «Слуцький цукрорафінадний комбінат» і ВАТ «Городейський цукровий комбінат» - постачальники цукру.
Всі перераховані вище організації є резидентами Республіки Білорусь. Продукція даних виробників конкурентоспроможна за ціною, якістю, використовується відстрочка платежу, що дозволяє оптимізувати фінансові потоки.
Закупівля додаткової сировини і матеріалів проводиться на конкурсній основі, шляхом вибору найкращого конкурсної пропозиції за ціною, якістю, умовами оплати, умовою доставки. Закупівля сировини і матеріалів на конкурсній основі дозволяє ефективно використовувати грошові кошти організації і дозволяє звести ризики ресурсного забезпечення до мінімуму.
КУП «Мінскхлебпром» забезпечено кваліфікаційними кадрами робочих і службовців. Облікова чисельність працівників КУП «Мінскхлебпром» за 2007 р . склала 3004 людини, за 2006 р . - 2 922 людини.
Підготовку робітників основних професій (пекар, кондитер, тестовод, заквасчік) для хлібозаводів здійснює державний професійно-технічний коледж хлібопечення в кількості 100-110 чоловік щорічно, що достатньо для оновлення кадрового складу.
Середній вік працівників організації - 38 років.
Продовжують навчання без відриву від виробництва у профільних навчальних закладах 126 працівника.
У даній організації постійно ведеться робота з підвищення кваліфікації працюючих та оновленню резерву кадрів.
2.2 Аналіз динаміки показників ефективності виробництва на КУП «Мінскхлебпром»
Система показників ефективності виробництва повинна давати всебічну оцінку використання всіх ресурсів організації і містити всі загальноекономічні показники.
Для оцінки поточного фінансового стану КУП «Мінскхлебпром» використані баланс організації, звіт про прибутки і збитки, інша фінансова і статистична звітність за станом на 01.01.2007 р. і 01.01.2008 р.
Одними з найважливіших показників економічної ефективності є матеріаломісткість та матеріаловіддача (таблиця 2).
Таблиця 2 - Аналіз матеріаловіддачі і матеріаломісткості
Показники
2006 р .
2007 р .
Темп росту,%
Матеріаловіддача, руб.
1,37
1,44
105,1
Матеріаломісткість, руб.
0,73
0,69
94,5
Примітка. Джерело: власна розробка
На підставі даних таблиці 2 можна зробити висновок, що в 2007 р . матеріаломісткість продукції знизилася на 5,5%, і відповідно збільшилася матеріаловіддача. Зростання матеріаловіддачі на 5,1% говорить про збільшення ефективності використання матеріальних ресурсів в організації, але матеріальні витрати в аналізованому періоді становлять значно більший відсоток, ніж необхідно за нормативами.
Вартість матеріальних ресурсів входить у собівартість продукції по елементу «Матеріальні витрати» і включає в себе ціну їх придбання (без урахування ПДВ і акцизів), націнки, комісійні винагороди, що сплачуються постачальницьким і зовнішньоекономічним організаціям, вартість послуг бірж, митних зборів, плату за транспортування, зберігання і доставку, здійснені сторонніми організаціями. Результати аналізу матеріальних витрат використовуються при нормуванні витрат сировини і матеріалів на виготовлення продукції, а також при визначенні загальної потреби в матеріальних ресурсах на виконання виробничої програми.
Рішення аналітичних завдань з оцінки ефективності використання матеріальних ресурсів і забезпеченості організації сировиною і матеріалами є завданням логістики, зокрема щодо складання заявок, вибору постачальників, управління запасами, визначення оптимальної партії ресурсів, що поставляються. Максимальний обсяг даних витрат повинен становити не більше 60%.
Таблиця 3 - Витрати, вироблені КУП «Мінскхлебпром» за 2006-2007 рр..
Показники
2006 р .
2007 р .
Темп росту,%
1. Матеріальні витрати, млн. руб.
59,394
73,948
124,5
2. Витрати на оплату праці, млн. руб.
9,392
11,381
121,2
3. Відрахування на соціальні потреби, млн. руб.
3,306
4,038
122,1
4. Амортизація основних засобів, млн. руб.
0,763
1,383
181,3
5. Інші витрати, млн. руб.
2,877
5,519
191,8
Разом по елементах витрат
75,732
96,269
127,1
Частка матеріальних витрат до загальних
витратам
78%
77%
-
Частка витрат на оплату праці до загальних витрат
12,4%
11,8%
-
Примітка. Джерело: власна розробка
У 2006 р . частка матеріальних витрат склала 78%, в 2007 р . - 77%. Виробництво, безсумнівно, є матеріаломістким, що призводить до збільшення собівартості продукції.
Наступними, не менш важливими показниками, є фондомісткість і фондовіддача (таблиця 4). Знос ВПФ за 2007 р . склав 59,4%, до 2008 р . він складе більше 60%. При такому відсотку зносу досить складно говорити про ефективність їх використання.
Таблиця 4 - Аналіз фондовіддачі і фондомісткості
Показники
2006 р .
2007 р .
Темп росту,%
Фондовіддача, грн.
2,5
2,4
96,0
Фондомісткість, руб.
0,4
0,41
102,5
Примітка. Джерело: власна розробка
Аналізуючи дані таблиці 4, можна зробити висновок про зменшення фондовіддачі і зниження ефективності використання ОПФ в організації. Подальше збільшення фондомісткості може призвести до зниження якості продукції у зв'язку зі зношеністю обладнання.
Одним з найважливіших показників діяльності організації, що характеризує результативність та ефективність виробничої діяльності є продуктивність праці (таблиця 5). Вона характеризує ефективність використання трудових ресурсів.
Таблиця 5 - Аналіз продуктивності праці та трудомісткості
Показники
2006 р .
2007 р .
Темп росту,%
Продуктивність праці, грн. / чол.
27,8
31,7
114,0
Трудомісткість, чол. / Руб.
0,03
0,03
100,0
Примітка. Джерело: власна розробка
Аналіз продуктивності праці та трудомісткості показав, що на КУП «Мінскхлебпром» у 2007 р . темп зростання продуктивності праці склав 14%.
Аналіз рентабельності має велике значення для комплексної характеристики роботи з точки зору ефективності використання всього виробничого потенціалу, що знаходить у розпорядженні організації.
Таблиця 6 - Аналіз рентабельності
Показники
2006 р .
2007 р .
Темп росту,%
Балансова прибуток, млн. руб.
4,872
7,958
163,3
Середньорічна вартість ОПФ, млн. руб.
32,063
44,286
138,1
Середньорічні залишки нормованих оборотних коштів, млн. руб.
4,333
5,697
131,5
Собівартість продукції, млн. руб.
75,814
96,145
126,8
Рентабельність продукції,%
6,4
8,2
128,1
Рентабельність виробництва, 5
13
7,8
60,
Примітка. Джерело: власна розробка
На підставі результатів таблиці 6 можна сказати, що рентабельність продукції в 2007 р . збільшилася на 1,8%. Рентабельність виробництва на КУП «Мінскхлебпром» склала в 2006 р . 13%, в 2007 р . - 7,8%. На алогічних організаціях країн СНД рівень рентабельності виробництва становить 25% - 30%. Зниження рівня рентабельності негативно впливає на платоспроможність організації.
Розраховані коефіцієнти рентабельності свідчать про необхідність радикального перегляду виробничої політики ведення господарства. Надалі організації необхідно нарощувати обсяг виробництва не за рахунок підвищення цін, а за рахунок зниження витрат, підвищення якості та диверсифікації виробництва, тобто розширення спектра пропонованих товарів, а також прискорення оборотності виробничих запасів.
У цілому на сьогоднішній день КУП «Мінскхлебпром» є досить розвивається організацією, яка використовує різні методи для підвищення показників результатів своєї діяльності.

2.3 Аналіз оборотності та ефективності використання оборотних коштів КУП «Мінскхлебпром»
Аналіз оборотності оборотних коштів КУП «Мінскхлебпром» почнемо з вивчення дебіторської та кредиторської заборгованості.
Таблиця 7-Дебіторська заборгованість КУП «Мінскхлебпром» за 2006-2007 рр..
Дебіторська заборгованість, млн. руб.
2006 р .
2007 р .
Темп росту,%
Всього
1,851
2,255
121,8
За товари та послуги
1,336
2,255
168,8
Примітка. Джерело: власна розробка
Для оцінки оборотності дебіторської заборгованості використовується наступна група показників.
1. Оборотність дебіторської заборгованості:
Оборотність ДЗ = Виручка від реалізації / Середня ДЗ
Середня ДЗ = (ДЗ на початок року + ДЗ на кінець року) / 2
Розрахуємо ці показники для КУП «Мінскхлебпром»:
Оборотність ДЗ ( 2006 р .) = 81,435 / ((1,737 +1,851) / 2) = 81,435 / 1,794 = 45,4
Оборотність ДЗ ( 2007 р .) = 106,608 / ((1,851 +2,255) / 2) = 106,608 / 2,053 = 51,9
2. Період погашення дебіторської заборгованості:
Період погашення ДЗ = 360/Оборачіваемость ДЗ
Розрахуємо цей показник для КУП «Мінскхлебпром»:
Період погашення ДЗ ( 2006 р .) = 360/45, 4 = 7,9 днів
Період погашення ДЗ ( 2007 р .) = 360/51, 9 = 6,9 днів
У результаті проведеного аналізу дебіторської заборгованості КУП «Мінскхлебпром» видно, що дебіторська заборгованість за 2007 р . виросла на 21,8%. Оборотність дебіторської заборгованості в 2007 р . в порівнянні з 2006 р . виросла на 6,5 оборотів. Спостерігається зменшення періоду погашення дебіторської заборгованості на 1 день, отже, ризик її непогашення стає менше.
Таблиця 8 - Аналіз кредиторської заборгованості
Кредиторська заборгованість, млн. руб.
2006 р .
2007 р .
Темп росту,%
Всього
7,104
9,653
135,9
Короткострокова
7,104
9,653
135,9
Примітка. Джерело: власна розробка
Для оцінки оборотності кредиторської заборгованості використовується наступна група показників.
1. Оборотність кредиторської заборгованості:
Оборотність КЗ = Виручка від реалізації / Середня КЗ
Середня КЗ = (КЗ на початок року + КЗ на кінець року) / 2
Розрахуємо ці показники для КУП «Мінскхлебпром»:
Оборотність КЗ ( 2006 р .) = 81,435 / ((4,077 + 7,104) / 2) = 81,435 / 5,591 = 14,6
Оборотність КЗ ( 2007 р .) = 106,608 / ((7,104 + 9,653) / 2) = 106,608 / 8,379 = 12,7
2. Період погашення дебіторської заборгованості:
Період погашення КЗ = 360/Оборачіваемость КЗ
Розрахуємо цей показник для КУП «Мінскхлебпром»:
Період погашення КЗ ( 2006 р .) = 360/14, 6 = 24,7 дня
Період погашення КЗ ( 2007 р .) = 360/12, 7 = 28,3 дня
На підставі проведеного аналізу кредиторської заборгованості КУП «Мінскхлебпром» видно, що кредиторська заборгованість за 2007 р . виросла на 35,9%. Оборотність дебіторської заборгованості в 2007 р . в порівнянні з 2006 р . знизилася на 1,9 оборотів. Спостерігається збільшення періоду погашення кредиторської заборгованості на 3,6 дня, отже, збільшився час погашення боргів даною організацією.
Слід також відзначити в 2007 р . значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською. Воно свідчить про те, що борг КУП «Мінскхлебпром» набагато перевищував ті суми, які повинні були організації дебітори. Це підтверджує недостатню платоспроможність, яка може спричинити за собою недовіру з боку постачальників, а, отже, знизити ефективність комерційної діяльності. Неплатоспроможність організації може спричинити за собою зниження оборотності обігових коштів.
Оборот виробничих запасів характеризує швидкість руху матеріальних цінностей і їх поповнення. Чим швидше оборот капіталу, поміщеного в запаси, тим менше потрібно капіталу для даного обсягу господарських операцій.
Таблиця 9 - Запаси сировини і матеріалів КУП «Мінскхлебпром» за 2006-2007 рр..
Показники
2006 р .
2007 р .
Темп росту,%
Всього запасів, руб.
4,735
6,647
140,4
Сировина і матеріали, руб.
3,475
4,929
141,8
Частка запасів сировини і матеріалів,%
73
74
-
Примітка. Джерело: власна розробка
Для аналізу швидкості обороту запасів використовується наступні показники:
Оборотність запасів = Собівартість реалізованої продукції / Середня величина запасів
Середня величина запасів = (Залишки запасів на початок року + Залишки запасів на кінець року) / 2
Розрахуємо цей показник для КУП «Мінскхлебпром»:
Оборотність запасів ( 2006 р .) = 75,814 / ((4,735 +3,575) / 2) = 75,814 / 4,155 = 18,2
Оборотність запасів ( 2007 р .) = 96,145 / ((6,647 +4,735) / 2) = 96,145 / 5,691 = 16,9
Отримані дані свідчать про зниження оборотності запасів.
Важливою проблемою для організації є надлишок запасів сировини і матеріалів. Так, в 2006 р . частка запасів склала 73%, в 2007 р . - 74%. Норма запасів повинна становити не більше 40% -50%.
Ефективність використання оборотних коштів визначається швидкістю їхнього руху - швидкістю обороту, чи оборотністю. Чим швидше відбувається кругообіг оборотних коштів, тим менша їхня сума буде потрібно організації для успішного виконання виробничої програми.
Для визначення ефективності використання оборотних коштів розрахуємо коефіцієнт оборотності (кількість оборотів, що здійснюються оборотними коштами протягом певного періоду часу) і тривалість їх обороту в днях (таблиця 10).
Таблиця 10 - Аналіз ефективності використання оборотних коштів
Показники
2006 р .
2007 р .
Темп росту,%
Обсяг реалізованої продукції, млн. руб.
81,435
106,608
130,9
Сума оборотних коштів, млн. руб.
7,098
9,568
134,8
Коефіцієнт оборотності
11,5
11,1
96,5
Тривалість одного обороту, дні
31,3
32,4
103,5
Примітка. Джерело: власна розробка
Як видно з таблиці 9, коефіцієнт оборотності оборотних коштів у 2007 р . знизився на 0,4 обороту, а тривалість одного обороту збільшилася на 1,1 день, що говорить про неефективність використання оборотних коштів в організації, тобто потреба в них зростає.
Важливе значення для ефективної роботи організації має показник величини власних оборотних коштів, який характеризує ту частину власного капіталу організації, яка є джерелом покриття поточних активів. Величина власних оборотних коштів чисельно дорівнює перевищенню поточних активів над поточними зобов'язаннями, тому будь-які зміни у складі його компонентів прямо або побічно впливають на розмір і якість даної величини.
Таблиця 11 - Оцінка платоспроможності КУП «Мінскхлебпром»
Показники
2006 р .
2007 р .
Темп росту,%
Наявність власних оборотних коштів, млн. руб.
1,107
1,866
168,6
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами
1
0,95
95,0
Коефіцієнт поточної ліквідності
1,2
1,1
91,7
Коефіцієнт платоспроможності
1,2
1,1
91,7
Примітка. Джерело: власна розробка
За результатами таблиці 11 можна сказати, що коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами в 2007 р . знизився, що говорить про неефективне використання активної частини балансу.
У 2007 р . коефіцієнт ліквідності склав 1,1, у 2006 р -1,2. Вважається, що цей коефіцієнт повинен знаходитися на рівні 1,0-2,0, тобто поточних активів має бути, щонайменше, стільки, щоб повністю погасити короткострокові зобов'язання. Коефіцієнт поточної ліквідності даної організації відповідає нормам.
Виходячи з проведеного аналізу оборотності та ефективності використання оборотних коштів, можна зробити висновок, що КУП «Мінскхлебпром» на сьогоднішній день є матеріаломістким. Потрібно сказати, що високий рівень виробничих запасів, значно впливає на загальну оборотність активів організації, говорить про невмілому управлінні капіталом. Крім того, високий знос оборотних коштів організації не дозволяє виробляти продукцію, що задовольняє попит споживача. Відсутність позикових коштів (мається на увазі банківський кредит) говорить про можливість організації самостійно вести фінансову діяльність. Крім того, дана організація достатня ліквідна. Зроблені розрахунки оборотності елементів поточних активів призвели до висновку, що керівництво «Мінскхлебпром» не в достатній мірі використовує наявні резерви, тому що зміна швидкості обігу не відображає підвищення виробничо-технічного потенціалу організації.

3 Шляхи підвищення ефективності виробництва і прискорення оборотності оборотних коштів на КУП «Мінскхлебпром»
3.1. Основні напрямки розвитку діяльності КУП «Мінскхлебпром» у 2008 2009 роки
З метою підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності та зміцнення платоспроможності КУП «Мінскхлебпром» у 2008 р . планувалося в порівнянні з початковим прогнозом збільшити обсяг виробництва товарної продукції в порівнянних цінах на 2,7 млрд. руб. та забезпечити приріст до 2007 р . 103,0% проти прогнозованого в бізнес-плані 101,5%.
Приріст обсягів виробництва прогнозується за рахунок зміни структури асортименту хлібобулочної продукції: розширення групи «бездріжджового» хліба; збільшення виробництва хліба, булочних виробів функціонального та дієтичного призначення з добавками натурального походження (зернові суміші, харчові волокна, клітковина, бетавітон та ін), здобних булочних виробів, в т.ч. у дрібній розфасовці.
Виробництво кондитерських виробів в 2008 р . планувалося збільшити в порівнянні з 2007 р . на 106,3% або 494 тонни за рахунок:
- Розширення на хлібозаводі № 2 асортименту нових тортів з кремом на основі кефіру й сметани;
- Організації на хлібозаводі № 3 виробництва нових видів кондитерських виробів з пісочного, листкового тіста на лінії «Ронде-Доге», нових видів кондитерських виробів, в т.ч. з начинками з використанням екструзійно - формувальної машини «Rehon», розробка та впровадження у виробництво нових видів тортів, пряників;
- Випуску на хлібозаводі № 4: пряники з родзинками і фруктозою, двох нових видів вафель;
- Збільшення на хлібозаводі № 5 виробництва замовних тортів з обробкою з карамелі, тортів і тістечок з масляною начинкою з сорбінової кислотою та збільшенням термінів придатності;
- Вироблення на хлібозаводі № 6 нового виду печива вівсяного «Ягідне», нових видів тортів та тістечок листкових.
У 2008 р . планувалося розробити 235 найменувань нових видів продукції, з них 95 - хлібобулочних і 140 - кондитерських.
З метою підвищення конкурентоспроможності продукції, що випускається, вдосконалення процесів виробництва та контролю, що сприяють випуску безпечної та якісної продукції в 2008 р . на КУП «Мінскхлебпром» впроваджена система менеджменту якості відповідно до вимог СТБ ІСО 9001-2001 на хлібозаводі «Автомат» та № 5, проведений сертифікаційний аудит СМЯ на хлібозаводі № 6, впроваджена система НАССР на хлібозаводах № 5, 6, підготовлені документи СМЯ і розробляються документи системи НАССР на хлібозаводі № 4.
Протягом двох років у Мінську з'явилося 11 гіпермаркетів, і в кожному передбачена пекарня. У даній ситуації, щоб зберегти свої позиції на внутрішньому ринку і розширити свою присутність, необхідно провести в 2008 -2009 рр.. не тільки модернізацію виробництва, а й збільшити частку випуску продукції з використанням фасування, нарізки, пакування, яка забезпечує підвищені терміни зберігання, а також за рахунок поглиблення переробки домогтися зниження витрат на реалізацію.
Крім того, необхідно міняти способи доставки і транспортування готової продукції. Сьогодні половина хлібобулочних виробів надходить до магазинів у громіздких, важких лотках. У зв'язку з цим рекомендується перейти на стовідсоткове використання легких контейнерів. До того ж, хліб повинен завозитися і в нічний час. А залученню додаткових споживачів буде сприяти розвиток власної торгової мережі. Адже в даний час тільки три відсотки продукції реалізується через фірмові магазини.
У зв'язку з появою організацій, що випускають конкуруючу продукцію, КУП «Мінскхлебпром» необхідна розробка нових видів продукції, які відповідали б попиту населення. В даний час розробка нових видів продукції ведеться в напрямку максимального використання місцевої сировини, зниження калорійності, підвищення біологічної цінності, розширення географії виробництва поліпшених сортів хліба, зменшення маси виробів, збільшення обсягів хліба і батонів в нарізаному й упакованому вигляді.
Особливе значення надається виробництву продукції лікувального призначення. У першу чергу це хлібобулочні вироби з підвищеним вмістом йоду, вітамінізований хліб і вироби з біологічно активними добавками. Її асортимент постійно розширюється, вона виробляється строго відповідно до заявок торговельних організацій і призначена як для профілактичного харчування, так і для лікувальних цілей - харчування людей з різними захворюваннями: серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, цукровим діабетом та ін
3.2 Шляхи прискорення оборотності оборотних коштів на КУП «Мінскхлебпром»
Проведений аналіз оборотності та ефективності використання оборотних коштів у КУП «Мінскхлебпром» дозволяє стверджувати, що необхідна розробка та впровадження заходів, спрямованих на підвищення ефективності управління оборотними коштами, тобто визначення шляхів прискорення їх оборотності.
Найважливішою складовою частиною оборотних засобів є запаси.
На КУП «Мінскхлебпром» у складі оборотних коштів запаси займаю значну питому вагу в 2006-2007 рр.. - Понад 70%.
У процесі аналізу на КУП «Мінскхлебпром» виявлено такі основні ознаки незадовільної системи контролю запасів:
- Тенденція до постійного зростання тривалості зберігання запасів;
- Безперервне зростання запасів, помітно випереджає динаміку збільшення обсягу реалізованої продукції;
- Часті простої обладнання;
- Брак складських приміщень;
- Великі суми списань через наявність застарілих (залежаних), повільно обертаються запасів;
- Значні обсяги списань запасів внаслідок їх псування.
На КУП «Мінскхлебпром» необхідно створити налагоджену систему контролю та аналізу стану запасів.
З метою підвищення ефективності управління запасами необхідно виконання наступних заходів.
1. Оцінка раціональності структури запасів, що дозволяє виявити ресурси, обсяг яких явно надлишковий, і ресурси, придбання яких потрібно прискорити. Це дозволить уникнути зайвих вкладень капіталу в матеріали, потреба в яких скорочується або не може бути визначена. Не менш важливо при оцінці раціональності структури запасів встановити обсяг і склад зіпсованих і неходових матеріалів. Таким чином, забезпечується підтримку виробничих запасів у найбільш ліквідному стані і скорочення коштів, іммобілізованих в запаси.
2. Визначення термінів і обсягів закупівель матеріальних цінностей. Це одна з найбільш важливих і складних в сучасних умовах функціонування організацій завдань аналізу стану запасів.
3. Вибіркове регулювання запасів матеріальних цінностей, що припускає, що увагу потрібно акцентувати на дорогих матеріалах або матеріалах, що мають високу споживчу привабливість.
4. Розрахунок показників оборотності основних груп запасів та їх порівняння з аналогічними показниками минулих періодів, щоб встановити відповідність наявності запасів поточним потребам організації.
З метою контролю та аналізу стану запасів необхідно:
- Забезпечення та підтримання ліквідності та поточної платоспроможності;
- Скорочення витрат на реалізацію шляхом зниження витрат на створення і зберігання запасів; зменшення втрат робочого часу і простоїв обладнання з-за браку сировини та матеріалів;
- Запобігання псування, розкрадань і безконтрольного використання матеріальних цінностей.
Для прискорення оборотності оборотних коштів КУП «Мінскхлебпром» необхідно зменшувати час їх перебування і в сфері виробництва, і в сфері обігу. Для цього треба покращувати використання нової техніки; прискорювати контроль і транспортування продукції в період її обробки; скорочувати запаси матеріалів, палива, тари, незавершеного виробництва до встановленого нормативу; забезпечувати ритмічну роботу всіх ділянок виробництва і цехів організації; своєчасну доставку сировини в організацію; прискорювати відвантаження готової продукції; своєчасно і швидко проводити розрахунки зі споживачами; підвищувати якість продукції, не допускати повернення готової продукції від споживача і ін
Результати аналізу заборгованості показали, що дебіторська заборгованість має в складі оборотних коштів КУП «Мінскхлебпром» значну питому вагу. Висока дебіторська заборгованість чинить негативний вплив на фінансовий стан організації, оскільки вона створює загрозу її фінансової стійкості і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування.
Отже, на КУП «Мінскхлебпром» необхідно управляти дебіторською заборгованістю наступним чином:
- Контролювати стан розрахунків з покупцями, з відстроченою (простроченим) заборгованостях;
- По можливості орієнтуватися на більшу кількість покупців з метою зменшення ризику несплати одним або кількома великими покупцями;
- Впливати на неплатників шляхом застосування акредитивних форм розрахунків або передачі неоплачених цінностей на відповідальне зберігання.
Крім того, необхідно розробити заходи, спрямовані на зміцнення договірної дисципліни.
З метою прискорення оборотності оборотних коштів КУП «Мінскхлебпром» провело роботу з перекладу торгових точок, що мають заборгованість понад 5 днів, на розрахунки в порядку нових платежів і попередньої оплати. У результаті, в організації відсутня прострочена кредиторська та дебіторська заборгованості.
З метою ефективного використання оборотних коштів і зниження як кредиторської, так і дебіторської заборгованості, діяльність організації в 2009 р . буде спрямована на реалізацію заходів щодо зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції.
Одним з напрямків зменшення витрат може стати використання молочної сироватки замість води при замісі тесту, що дає підвищення виходу готової продукції, а це економія борошняних і хлібних ресурсів, поліпшення смакових якостей виробів, що випускаються.
Ефективність використання оборотних коштів організації залежить, перш за все, від уміння управляти ними, стану організації виробництва, рівня комерційної та фінансової роботи.

Висновок
 
Оборотні кошти є однією зі складових частин майна організації. Стан і ефективність їх використання - одне з головних умов успішної діяльності підприємства. Розвиток ринкових відносин визначає нові умови їх організації. Висока інфляція, неплатежі й інші кризові явища змушують організації змінювати свою політику стосовно оборотних коштів, шукати нові джерела поповнення, вивчати проблему ефективності їх використання.
У курсовій роботі було проведено аналіз оборотності та ефективності використання оборотних коштів КУП «Мінскхлебпром».
Виходячи з проведеного аналізу оборотності та ефективності використання оборотних коштів, можна зробити висновок, що КУП «Мінскхлебпром» на сьогоднішній день є матеріаломістким. Потрібно сказати, що високий рівень виробничих запасів, значно впливає на загальну оборотність активів організації, говорить про невмілому управлінні капіталом. Крім того, високий знос оборотних коштів організації не дозволяє виробляти продукцію, що задовольняє попит споживача. Відсутність позикових коштів (мається на увазі банківський кредит) говорить про можливість організації самостійно вести фінансову діяльність. Крім того, дана організація достатня ліквідна. Зроблені розрахунки оборотності елементів поточних активів призвели до висновку, що керівництво «Мінскхлебпром» не в достатній мірі використовує наявні резерви, тому що зміна швидкості обігу не відображає підвищення виробничо-технічного потенціалу організації.
Ритмічність, злагодженість і висока результативність роботи організації багато в чому залежать від її забезпеченості оборотними засобами. Нестача коштів, що авансуються на придбання матеріальних запасів, може призвести до скорочення виробництва, невиконанню виробничої програми. Зайве відволікання засобів у запаси, що перевищують дійсну потребу, приводить до омертвіння ресурсів, неефективному їхньому використанню.
Оскільки оборотні кошти включають як матеріальні, так і грошові ресурси, від їхньої організації й ефективності використання залежить не тільки процес матеріального виробництва, але і фінансова стійкість організації.
Для прискорення оборотності оборотних коштів КУП «Мінскхлебпром» необхідно зменшувати час їх перебування і в сфері виробництва, і в сфері обігу. Для цього треба покращувати використання нової техніки; прискорювати контроль і транспортування продукції в період її обробки; скорочувати запаси матеріалів, палива, тари, незавершеного виробництва до встановленого нормативу; забезпечувати ритмічну роботу всіх ділянок виробництва і цехів організації; своєчасну доставку сировини в організацію; прискорювати відвантаження готової продукції; своєчасно і швидко проводити розрахунки зі споживачами; підвищувати якість продукції, не допускати повернення готової продукції від споживача і ін
Прискорення оборотності оборотних засобів істотно залежить від організації фінансової роботи в організації. У зв'язку з цим особливе значення має встановлення ефективних форм розрахунків з продукції. Систематичний контроль за станом дебіторської заборгованості, своєчасне пред'явлення претензій до дебіторів і вжиття заходів до стягнення заборгованості будуть сприяти зниженню частки коштів, що знаходяться в розрахункових документах, і прискорять оборотність оборотних коштів, підвищуючи ефективність їх використання та ефективність виробництва.

Список використаних джерел
1. Аналіз господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник / Л.Л. Єрмолович. - Мінськ: Сучасні. шк., 2006. - 736 с.
2. Аналіз господарської діяльності в промисловості: Підручник / В.І. Стражев [и др.]; під заг. ред. В.І. Стражева. 6-е вид. - Мн: Вища Школа, 2005. - 480 с.
3. Баєв В.А., Варламова З.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. - СПб.: Пітер, 2006. - 384 с. - Мул.
4. Волков О.І., Скляренко В.К. Економіка підприємства: Курс лекцій. - М., 2001. - 363 с.
5. Зайцев Н.Л. Економіка промислового підприємства: Підручник. 3-тє вид. - М.: ИНФРА - М., 2003. - 402 с.
6. Пястолов С.М. Економічний аналіз діяльності підприємств. Навчальний посібник. - М.: Академічний Проект, 2005. - 386 с.
7. Савицька Г. В. Економічний аналіз: навч. / Г.В. Савицька. - 12-е вид., Іпр. і доп. - М: ТОВ «Нове знання», 2006. - 679 с.
8. Суша Г.З. Економіка підприємства: Навчальний посібник. М.: ТОВ "Нове знання", 2003. - 492 с.
9. Шадріна Г.В., Богомолець С.Р., Косорукова І.В. Комплексний економічний аналіз організації: Навчальний посібник для вузів. - М.: Академічний Проект, Фонд «Світ», 2005. - 288 с.
10. Економіка підприємства: Навчальний посібник / За ред. А.І. Ільїна, В.П. Волкова. - М.: ТОВ "Нове знання", 2004. - 508 с.
11. Економіка підприємства: Навчальний посібник / За ред. Е.В. Крум, Т.В. Єлецьких. - Мн. Обчислюємо. школа, 2005. - 328 с.
12. Економіка підприємства: Навчальний посібник / За ред. І.М. Бабук, В.І. Демидова, В.Т. Пико. - Мн.: БНТУ, 2002. - 263 с.
13. Економіка підприємства: Навчальний посібник / Л.І. Нехорошева, Н.Б. Антонова, М.А. Зайцева та ін; За заг. ред. Н.І. Нехорошева. - Мн. Обчислюємо. шк., 2003. - 383 с.
14. Економіка підприємства / В.Я. Хріпач, Г.З. Суша, Г.К. Онопрієнко; За заг. ред. В.Я. Хріпача. - Мн.: Економпресс, 2001. - 464 с.
15. Економіка підприємства / За ред. Н.А. Сафронова. - М.: Юристь, 2001. - 584 с.
16. Бухгалтерська та фінансова звітність КУП «Мінскхлебпром» за 2006-2007 рр..
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Курсова
217.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Формування та використання оборотних коштів
Формування оборотних коштів на підприємстві
Джерела формування власних оборотних коштів підприємства
Джерела формування оборотних коштів в умовах ринку
Аналіз оборотних коштів
Статистика оборотних коштів
Менеджмент оборотних коштів
Економічний зміст оборотних коштів
Аналіз оборотних коштів підприємства
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru