Формування комунікативної компетенції при навчанні писемного мовлення на іноземній мові на середньому

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Державна освітня установа середньої професійної освіти

Індустріально-педагогічний коледж

Спеціальність: 050303

Іноземна мова

ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА

Тема: Формування комунікативної компетенції писемного мовлення на середньому етапі навчання німецької мови

Студентки: 51 групи філологічного відділення

Семеніхін Наталії Сергіївни

Науковий керівник: Комарова Лінда Миколаївна

р. Черняховськ, 2009 рік

Зміст

Введення

Глава І. Аналіз психолого-педагогічної та спеціальної літератури за темою "Формування комунікативної компетенції писемного мовлення на середньому етапі навчання іноземної мови"

1.1 Психологічний аспект формування в учнів комунікативної компетенції писемного мовлення на середньому етапі навчання німецької мови

1.2 Характеристика комунікативної компетенції в письмовій мові

1.3 Характеристика писемного мовлення

I главе Висновки по I чолі

II . Глава II. Дослідно-експериментальна робота за темою "Формування комунікативної компетенції писемного мовлення на середньому етапі навчання німецької мови"

2.1 Організаційно-діагностичний етап

2.2 Інтерпретація отриманих результатів

2.3 Формуючий етап

2.4 Оціночний етап результатів дослідно-дослідної роботи

II главе Висновки по II главі

Висновок

Список використаної літератури

Програми

Введення

Дана робота присвячена актуальній темі "Формування комунікативної компетенції писемного мовлення на середньому етапі навчання німецької мови".

Володіння письмовою мовою дозволяє реально використовувати знання іноземної мови, перебуваючи поза мовного середовища, спілкуючись з носіями мови за допомогою сучасних засобів комунікації. Методичним змістом уроку іноземної мови має бути комунікація. Навчаючи дітей іноземної мови, необхідно вчити їх спілкуватися цією мовою. А навчити цьому можна тільки в умовах спілкування, тобто навчання іноземної мови має бути організовано так, щоб воно було подібно до процесу природної комунікації. Тільки в цьому випадку буде можливе перенесення сформованих навичок і вмінь у реальні умови.

Комунікативність означає подібність процесу навчання та процесу спілкування лише за основними ознаками, які представляють собою цілеспрямований і вмотивований характер мовної діяльності, наявність певних взаємин між співрозмовниками, які утворюють ситуацію спілкування, обговорення тих тем, які відповідають віку та інтересам учнів, їх рівню розвитку, використання тих мовних засобів, які функціонують у реальному процесі.

Вивчення мови, як рідної, так і іноземного, - особистісна потреба, яка проявляється в соціальній взаємодії і спілкуванні. Успішність спілкування залежить не тільки від бажання мовця вступити в контакт, а й від уміння реалізувати мовленнєвий намір, який залежить від ступеня володіння одиницями мови і вміння вживати їх у конкретних ситуаціях спілкування. Ці умови володіння мовою складають сутність комунікативної компетенції.

Термін "компетенція" по відношенню до іноземних мов отримав детальну розробку в рамках досліджень, які проводилися Радою Європи в Страсбурзі в 1996 році для визначення рівня володіння іноземною мовою, і визначався як здатність до виконання будь-якої діяльності на основі набутих під час навчання знань, умінь і навичок.

Середня школа виступає в якості другого ступеня, на якій закладаються і продовжують розвиватися засади комунікативної компетенції, що дозволяють здійснювати іншомовне спілкування і взаємодію дітей, в тому числі і з носіями мови, на елементарному рівні.

Комунікативна компетенція - здатність засобами мови, що вивчається здійснювати мовленнєву діяльність відповідно до цілей і ситуацією спілкування в рамках тієї чи іншої сфери діяльності. В її основі лежить комплекс вмінь, що дозволяють брати участь у мовному спілкуванні в його продуктивних і рецептивних видах [23, с. 139-140].

Одним із способів формування і формулювання думки є письмова мова. Зовні виражена, як і усна, письмова мова вторинна і являє собою фіксацію наших думок, асоціацій. Так вважає відомий методист В.М. Філатов [1, с. 314].

У свою чергу, Мильруд Р.П. вважає [13, с. 5], що необхідно приділити проблемі навчання писемного мовлення набагато більшу увагу, так як письмові вміння учнів нерідко значно відстають від рівня навченості інших видів мовної діяльності. При навчанні писемного мовлення дуже важлива тренування уяви. Оволодіння писемним мовленням іноземною мовою довгі роки не було метою навчання в школі, йому надавалося другорядне значення в силу домінуючого положення усного мовлення в програмах і відповідно не було виражено у вітчизняних навчально-методичних комплексах з іноземної мови. Письмова мова виступала лише як засіб навчання інших видів мовної діяльності, що дозволяє учням краще засвоїти програмний мовний матеріал і як засіб контролю сформованості мовних навичок і вмінь учнів.

Однак, останнім часом питання формування комунікативної компетенції в письмовій мові під час навчання іноземної мови стає дуже актуальним. Актуальність полягає в тому, що мовні уміння і навички формуються тільки в мові і ніякого іншого шляху оволодіння мовою на сучасному етапі не існує. В усному мовленні реалізується менша частина потенціалу мови. Значить, велика частина потенціалу мови укладена в письмовій мові [15, с. 26]. Навряд чи хто-небудь стане заперечувати той факт, що письмова комунікація в сучасному світі надзвичайно велика. Як і говоріння, письмо є продуктивним видом діяльності, але ще більш ускладненим цілим рядом обставин, пов'язаних з умовами письмової форми спілкування. Роль писемного мовлення у навчанні іноземної мови велика, тому що вона дозволяє зберегти мовні та фонетичні знання, служить надійним інструментом мислення, стимулює говоріння, слухання і читання на іноземній мові. Вивченням проблем формування комунікативної компетенції при навчанні писемного мовлення займалися такі відомі методисти, як Т.П. Леонтьєва, В.М. Філатов, Є.І. Пасів, І.Д. Гальскова, Р.П. Мильруд, П.К. Бабинська, Я.М. Колкер, М.В. Гамезо, І.В. Головань, Є.С. Устинова, Н.І. Гез, Т.М. Еналіева, І.Ю. Кулагіна, В.М. Колюцкий, А.А. Утробіна, О.М. Щукін і багато ін

Ми вважаємо, що для найбільш успішного навчання іноземної мови необхідно формувати вміння і навички писемного мовлення. Письмова фіксація допомагає учням закріпити навички та вміння усного мовлення, ефективніше оволодіти графічною системою мови. Це є ще однією причиною, яка пояснює необхідність приділення більшої уваги писемного мовлення при навчанні іноземної мови.

При написанні листів, листівок не всі вміють правильно оформляти такі тексти. Тому, навчаючи школярів умінню писати тексти епістолярного жанру (листи, листівки), необхідно звертати їх увагу на правила оформлення цих текстів, прийнятих в країні мови, що вивчається.

Об'єктом нашої випускної кваліфікаційної роботи є процес формування комунікативної компетенції на уроках німецької мови у 8 класі.

Предметом ж нашого дослідження ми визначили письмову мову як одну із складових комунікативної компетенції.

Метою є виявлення найбільш ефективних способів формування комунікативної компетенції при навчанні писемного мовлення на іноземній мові на середньому етапі.

Гіпотеза: формування комунікативної компетенції при навчанні писемного мовлення іноземною мовою буде ефективним при дотриманні наступних умов:

  • облік психологічного аспекту в навчанні писемного мовлення;

  • методично вірна організація процесу навчання писемного мовлення;

  • способи формування комунікативної компетенції.

Завдання:

  1. вивчити і проаналізувати психолого-педагогічну, методичну літературу з теми;

  2. виявити найбільш оптимальні способи формування комунікативної компетенції при навчанні писемного мовлення на іноземній мові на середньому етапі;

  3. визначити види робіт з навчання писемного мовлення як засіб формування комунікативної компетенції;

  4. експериментально довести ефективність розробленого комплексу вправ для формування писемної комунікації.

Методи, які були нами використані:

  • методи теоретичного дослідження: вивчення, добір і систематизація матеріалів з ​​даної теми, аналіз навчально-методичного комплексу;

  • методи емпіричного дослідження: спостереження;

  • методи експериментального дослідження (діагностичний):

тестування учнів, розробка фрагмента уроку.

  • Математичний метод: аналіз, обробка отриманих даних (діаграма, схема).

Етапи:

  1. вивчення та аналіз теоретичних основ даної проблеми в галузі педагогіки, психології та методики.

  2. Проведення дослідно-експериментальної роботи за темою «Формування комунікативної компетенції писемного мовлення на середньому етапі навчання німецької мови».

  3. Узагальнення результатів роботи, аналіз і уточнення висновків експерименту.

  4. Оформлення ВКР відповідно до вимог.

    Теоретична значущість полягає в тому, що проаналізовано, узагальнено та систематизовано матеріал з проблеми формування письмовій комунікативної компетенції.

    Практична значущість полягає в тому, що в роботі надано комплекс вправ для учнів середнього етапу з формування письмовій комунікативної компетенції.

    Структура випускної кваліфікаційної роботи. Випускна кваліфікаційна робота складається з вступу, двох розділів, 3 параграфів в першому розділі і трьох-у другій, висновків по кожному розділі, висновків, списку використаної літератури, додатків.

    У вступі ми розглядали актуальність нашої теми, визначили об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методи та етапи нашого дослідження.

    Перший розділ називається "Аналіз психолого-педагогічної та спеціальної літератури за темою" Формування комунікативної компетенції писемного мовлення під час навчання іноземної мови на середньому етапі ". У ній ми досліджували психологічний аспект формування в учнів комунікативної компетенції при навчанні писемного мовлення на іноземній мові на середньому етапі, характеристику комунікативної компетенції в письмовій мові і характеристику писемного мовлення.

    Для того, щоб правильно організувати процес формування комунікативної компетенції при навчанні писемного мовлення на іноземній мові на середньому етапі, ми повинні знати психологічні особливості учнів даного віку.

    У висновку ми робимо висновки з теоретичної частини і проведеному дослідженню, і з'ясовуємо, підтвердилася чи висунута гіпотеза, зважилися чи поставлені нами завдання. Далі ми складаємо список літератури. Завершують роботу додатки, що містять анкету і фрагменти уроків.

    I . Глава I. Аналіз психолого-педагогічної, методичної літератури за темою "Формування комунікативної компетенції писемного мовлення на середньому етапі навчання німецької мови"

    1.1 Психологічний аспект формування в учнів комунікативної компетенції писемного мовлення під час навчання іноземної мови на середньому етапі

    Середній шкільний вік характеризується триваючим розвитком загальних і спеціальних здібностей підлітків на базі основних провідних видів діяльності: навчання, спілкування і праці. У вченні формуються загальні інтелектуальні здібності, особливо понятійне теоретичне мислення. Характерною особливістю підліткового віку є готовність і здатність до багатьох різних видів навчання, причому як в практичному плані (трудові вміння і навички), так і в теоретичному (вміння мислити, міркувати, користуватися поняттями).

    Підліток болісно реагує на реальні обмеження своїх прав, намагаючись обмежити претензії дорослих по відношенню до себе у зв'язку з легкої ранимостью підлітка. Для вчителя дуже важливо знайти форми налагодження підтримки контактів. У сфері мовного розвитку середній шкільний вік - це вік загальної культури мовлення. Причому, в цьому віці письмова мова вже може випереджати розвиток усного мовлення. Першочерговим завданням на цьому ступені є розвиток практично необхідних для людини умінь працювати з іншомовним повідомленням. У навчальній діяльності підліток виявляє готовність до тих видів, які роблять його більш дорослим у власних очах. Для підлітка стають привабливими самостійні форми занять. Він легше освоює способи дії, коли вчитель лише допомагає йому. Ільїн відзначає, що інтерес до навчального предмета залежить від якості викладання.

    Дуже часто в учнів виникають труднощі при опануванні письма, а значить і писемного мовлення, інакше кажучи, різні види діcграфій. Ефективне подолання цих труднощів вимагає розуміння їх механізмів - корекційна робота повинна бути побудована з урахуванням якісного своєрідності вищих психічних функцій даного дитини, сильних і слабких ланок функціональної системи письма.

    При аналізі дисграфія педагоги, логопеди і психологи виділяють їх різні варіанти, в основі яких лежать такі механізми як труднощі фонематичного аналізу, змішання близьких за артикуляції звуків, труднощі оволодіння зоровим образом літери, змішання букв, близьких за написанням. У листі можуть відбиватися дефекти розвитку мовлення дитини, труднощі мовного аналізу, мовного уваги.

    Як же пов'язані між собою вищевказані труднощі? У які симптомокомплекси відставання розвитку інших вищих психічних функцій входять? Відповіді на ці запитання дає особлива галузь психології - нейропсихологія, що вивчає мозкову організацію психічних функцій. У нейропсихології відповідно до принципу системного будови вищих психічних функцій письмова мова, розглядається як складна функціональна система, до складу якої входить багато компонентів, що спираються на роботу різних ділянок мозку. Кожен з цих компонентів відіграє свою особливу роль, і недорозвинення будь-якого з них веде до специфічних ускладнень формування всієї функції в цілому. Відповідно до принципу динамічної організації вищих психічних функцій у міру формування складу функціональних ланок змінюється - максимально розгорнута функціональна система стає все більш згорнутої, частина компонентів, які раніше брали участь у реалізації функції, переходять у латентний стан, однак при необхідності вони знову можуть стати діючими . Так, обговорювання того, що пишеш, дуже важливо, але дорослі вдаються до проговариванию лише при скруті написати незнайоме слово.

    Нейропсихологічний аналіз листа був вперше проведений А. Р. Лурія в невеликій книзі "Нариси психофізіології листа" (1950), яку цілком можна назвати провісниць сучасної когнітивної нейропсихології. Наступні роботи вітчизняних і зарубіжних авторів з дислексії і дисграфии показали перспективність цього напряму досліджень (Цвєткова, 1972; Дорофєєва, Трауготт, 1994; Корнєв, 1997; Ахутіна, Золотарьова, 1997; Coltheart, 1978; Newcombe, Marshall, 1981; Shallice, Warrington, 1980; Ellis, 1984; Bakker, 1990; Lyon, Flynn, 1991; Temple, 1998).

    У чому особливість сучасного етапу вивчення труднощів листи?

    Як наука нейропсихологія починалася з вивчення локальних уражень мозку, тому багато по-старому думають, що вона має відношення тільки до патології мозкових систем. Зараз нейропсихологія зробила ще один крок до розуміння механізмів вищих психічних функцій у нормі. Виник новий напрям досліджень всередині нейропсихології, яке називається нейропсихологія норми, або нейропсихологія індивідуальних відмінностей (Хомская, 1998; Хомская та ін, 1997).

    На загальну лінію розвитку накладаються індивідуальні варіації, які проявляються у нерівномірності розвитку функцій у даного індивіда: одні функції розвинені в нього краще, ніж у середньому в однолітків, а інші - гірше. За гетерохронности і нерівномірністю розвитку стоять різні генетичні і середовищні фактори. Гетерохронія визначається видовий генотипической програмою розвитку, а нерівномірність розвитку ВПФ - індивідуальною програмою і середовищні фактори (про дві функції генотипу: реалізації видовий програми розвитку і реалізації індивідуальної програми розвитку див., наприклад, Єгорова, Марютіна, 1992) .. Саме нерівномірність розвитку ВПФ і вивчається нейропсихології норми у дітей (Ахутіна, 1998а, б).

    У цих дослідженнях було показано, що відносне відставання у розвитку того чи іншого функціонального компонента (наприклад, кінетичної серійної організації або зорово-просторових функцій) визначає особливості як невербальних функцій, так і усної мови або листа (Ахутіна, 1998б, Ахутіна, Ксьонзенко, в друку). Таке відносне відставання тих чи інших функцій зазвичай не заважає дитині адаптуватися до соціальних вимогам, зокрема вимогам школи, воно може виявитися лише при стомленні дитини або при спеціальному дослідженні. Однак у частини дітей при різкому підвищенні соціальних вимог (вступу до школи) наявні функціональні слабкості можуть приводити до більш-менш вираженим труднощів навчання. Нейропсихологічне дослідження дозволяє уточнити механізм наявних труднощів, при цьому важливо, що обрані на основі нейропсихологічного дослідження корекційно-розвиваючі методи виявляються ефективним засобом для подолання труднощів навчання (Ахутіна та ін, 1995; Пилаева, 1998).

    Проведений з нейропсихологічних позицій аналіз труднощів в оволодінні письмом і писемним мовленням показав, що всі виділені А.Р. Лурія (1973) компоненти структурно-функціональної організації мозку беруть участь в процесі письма дитини, початківця освоювати новий вид діяльності.

    Вікові психологічні особливості - специфічні властивості психіки, особистості, притаманні більшості представників даної вікової групи. Ці особливості характеризують можливості дітей різного віку і повинні враховуватися в процесі їх навчання і виховання.

    Існують наступні критерії будь-якого віку:

    1. соціальна ситуація розвитку - це ті відносини дитини з дорослими і навколишнім світом, які специфічні для певного віку і ведуть до новоутворень;

    2. провідний вид діяльності - це прояв зовнішньої активності дитини через переживання;

    3. новоутворення - що з'явилися якості, навички і властивості, відповідні даному віку.

    Головною особливістю підліткового віку є його перехідний характер - від дитинства до дорослості [8, с. 278]. Це період різкого збільшення темпів фізичного розвитку і статевого дозрівання. Характерна його риса - прояв підлітками протилежних рис особистості, їх несподівана зміна один одного. Лінії психічного і фізіологічного розвитку не йдуть паралельно, межі цього періоду досить не визначені [8, с. 279].

    Також проблему психічного розвитку школярів підліткового віку розглядають І.Ю. Кулагіна і В.М. Колюцкий (11-15 років). Головне завдання підлітка - формування самосвідомості та ідентичності. Стійко виявляється в цьому віці рефлексивний характер мислення: учні аналізують операції, які вони виробляють, способи вирішення завдань.

    Особливості теоретичного рефлексивного мислення дозволяють підліткам аналізувати абстрактні ідеї, шукати помилки і логічні протиріччя в судженнях. З інтелектуальним розвитком тісно пов'язане починається в цей період становлення основ світогляду. Підліток набуває доросле логіку мислення. Відбувається подальша інтелектуалізація сприйняття і пам'яті. Цей процес залежить від ускладнюється в середніх класах навчання.

    На початку статті "Розвиток психічних функцій" автор вказує, що у підлітковому віці продовжує розвиватися теоретичне рефлексивне мислення, придбані в молодшому шкільному віці операції стають формально-логічними операціями.

    Автор стверджує, що підліток вміє оперувати гіпотезами, вирішуючи інтелектуальні завдання.

    Відомий психолог І.Ю. Кулагіна чітко визначає, що у підлітковому віці з'являються 2 особливі форми самосвідомості: відчуття дорослості і "Я-концепція". Автор [11, с. 289-290] визначає почуття дорослості як ставлення підлітка до себе, як до дорослого, відчуття та усвідомлення себе в якійсь мірі дорослою людиною. Після пошуків себе, особистісної нестабільності у нього формується "Я-концепція" - система внутрішньо узгоджених уявлень про себе, образів "Я".

    Із загальним інтелектуальним розвитком пов'язане і розвиток уяви. Зближення уяви з теоретичним мисленням дає імпульс до творчості, підлітки починають писати вірші, серйозно займатися різними видами конструювання і т.д. Уява підлітка, звичайно, менш продуктивно, ніж уява дорослої людини, але воно багатше фантазії дитини.

    Психолог М.В. Гамезо [4, с. 186] наводить такі критерії, які входять у поняття "готовність до навчання в середній школі":

    • сформованості основних компонентів навчальної діяльності;

    • успішне засвоєння програмного матеріалу;

    • "доросліший" тип взаємовідносин з вчителями і однокласниками.

    Важко не погодитися, що емоційне благополуччя підлітка багато в чому залежить від оцінки навчальної діяльності дорослими.

    Є.П. Ільїн стверджує, що [8, с. 283] вольова сфера підлітків дуже суперечлива. Підліток прагнути до самостійного поведінці. У них посилюється прояв упертості.

    Також автор пише, що [8, с. 284] учні середнього етапу можуть утримувати навмисне увагу протягом 40-45 хвилин (при сильній мотивації до навчального предмета) і стежити шляхом розподілу та переключення уваги за 4-6 об'єктами одразу. Незважаючи на це, у них спостерігається підвищена відволікання, що приводить до порушення дисципліни.

    Характерною особливістю сприйняття підлітків є його інтелектуалізація, тобто вміння не просто бачити об'єкт (креслення, схему), а виділяти в ньому певні зв'язки залежності.

    У підлітковому віці знижується обсяг пам'яті, тому що запам'ятовування в цьому віці ще безпосереднє, без використання спеціальних прийомів, і в значній мірі залежить від вроджених задатків, зокрема рухливості інертності нервових процесів.

    Спілкування підлітка з дорослими і з однолітками за стінами школи, пише Є.П. Ільїн [8, с. 286], стає основним, якщо в школі він не отримує задоволення своїх потреб. Таке спілкування допомагає підлітку вийти за межі школи і там шукати своє статусне місце, а також отримувати від однолітків оцінку себе. В учнів цього віку активно формується самосвідомість.

    Головне завдання підліткового періоду, відзначає автор [8, с. 289], - пошук відповідей на питання "Хто Я?" І "Який мій подальший шлях?"

    У самосвідомості відбуваються значні зміни: з'являється відчуття дорослості, відчуття себе дорослою людиною, з'являються підліткова дружба, і об'єднання в неформальні групи.

    Ми з'ясували, що середній шкільний вік характеризується триваючим розвитком загальних і спеціальних здібностей дітей на базі основних провідних видів діяльності: навчання, спілкування і праці. У самосвідомості відбуваються значні зміни: з'являється відчуття дорослості, відчуття себе дорослою людиною, виникає підліткова дружба і об'єднання в неформальні групи. У підлітка складаються різноманітні образи «Я». До кінця періоду вони інтегрують в єдине ціле, утворюючи на кордоні ранньої юності «Я-концепція», яку можна вважати центральним новоутворенням усього періоду.

    1.2 Характеристика комунікативної компетенції в письмовій мові

    Проблемі формування комунікативної компетенції приділили велику увагу такі методисти як Сисоєва Є.Е., Мильруд Р.П., Гальскова І.Д. і багато інших. Комунікативна компетенція-здатність засобами мови, що вивчається здійснювати мовленнєву діяльність відповідно до цілей і ситуацією спілкування в рамках тієї чи іншої сфери діяльності.

    Підхід до формування комунікативної компетенції, стверджує Сисоєва Є.Е. [19, с. 6], продекламовані в сучасній системі освіти на всіх рівнях, передбачає формування здатності людини використовувати наявні знання та вміння для вирішення конкретних практичних завдань.

    Важко не погодитися з автором, що володіння письмовою мовою дає можливість користуватися вже наявними знаннями іноземної мови при спілкуванні з носіями мови за допомогою сучасних засобів комунікації, перебуваючи поза мовного середовища. Можливість вести листування з однолітками, писати особисті та офіційні листи, заповнювати анкети, бланки документів на іноземній мові мотивують учнів до активного оволодіння писемним комунікацією на мові, що вивчається.

    Хомський Н. пише, що [22, с. 282-284] у поняття комунікативної компетенції включаються навички та вміння адекватного використання іноземної мови в конкретній ситуації спілкування. Комунікативна компетенція визначається як творча здатність людини користуватися інвентарем мовних засобів (у вигляді висловлювань та дискурсів), яка складається із знань і готовності до їх адекватного використання. Придбання комунікативної компетенції індивідом стає домінуючою метою навчання.

    За Сисоєвої Є. Е. [19, с. 6], організація навчального процесу на основі підходу до формування комунікативної компетенції передбачає:

    • використання знань, умінь і навичок роботи з письмовими текстами, отриманих учнями в ході вивчення інших дисциплін та їх особистого життєвого досвіду;

    • придбання в ході навчання іноземних мов таких навичок і вмінь, які можуть бути використані в різних сферах діяльності, пов'язаних з обробкою і продукцією текстової інформації.

    Ізаренков Д. І. вважає, що [7, с. 55] у зміст комунікативної компетенції, яку можна охарактеризувати як методично, психологічно і лінгвістично узгоджене єдність усіх компонентів, входять такі взаємопов'язані розділи:

    • сфери комунікативної діяльності, теми та їх інтелектуальна значущість для учнів;

    • ситуації і програми їх розгортання (сценарії комунікативних подій);

    • соціальні та комунікативні ролі співрозмовників в ситуаціях, програми поведінки кожної ролі відповідно до ходу розгортання комунікативних подій;

    • мовні дії, прагматичні цілі;

    • типи дискурсів / контекстів і правила їх побудови;

    • списки мовних мінімумів.

    У літературі останніх років були зроблені спроби розділити два поняття: компетенція і компетентність. Щукін А.Н. наводить такі визначення компетентності та компетенції: компетентність - здатність до виконання будь-якої діяльності, у тому числі і мовної; компетенція - це змістовний компонент такої здатності у вигляді знань, умінь і навичок.

    Таким чином, компетенція - це коло питань, в яких хто-небудь добре обізнаний, володіє пізнанням і певним досвідом. Компетентність-властивість особистості, що базується на компетенції [24, с. 139].

    Тепер ми охарактеризуємо зміст комунікативної компетенції, що формується на заняттях з іноземної мови і що є кінцевою метою навчання мови і оволодіння мовою (За Щукін А.Н.).

    В основі комунікативної компетенції лежить комплекс вмінь, що дозволяють брати участь у мовному спілкуванні в його продуктивних і рецептивних видах. Базується ж комунікативна компетенція на ряді інших компетенцій [24, с. 139-140].

    Соціокультурна компетенція по О.М. Щукін [24, с. 140] передбачає знання учнями національно-культурних особливостей соціального і мовної поведінки носіїв мови: їх звичаїв, етикету і т.п. Результатом знайомства з культурою, що вивчається і оволодіння способами міжкультурного спілкування є формована в учнів соціокультурна компетенція як складова частина комунікативної компетенції.

    Філатов В.М. доводить, що письмова комунікативна компетенція, що включає оволодіння письмовими знаками, змістом і формою письмового твору, обмежена в рамках програми навчання іноземної мови в середній школі до вмінь:

    • графічно правильного письма;

    • листи як самостійного виду мовленнєвої діяльності, тобто після закінчення базового курсу учні повинні вміти в рамках найбільш типових ситуацій спілкування робити виписки з тексту; складати і записувати план прочитаного чи прослуханого тексту; написати коротке привітання, висловити побажання; заповнити формуляр; написати особисте лист і тощо;

    • листи як засоби навчання іншим видам мовленнєвої діяльності.

    Сисоєва Є.Е. [19, с. 6] стверджує, що рівень сформованості комунікативної компетенції в письмовій мові залежить не тільки від рівня володіння конкретним іноземною мовою, але і від загального рівня освіченості пише, тому що в основі лежить загальне вміння працювати з інформацією.

    Формування комунікативної комунікативної компетенції є безперервний процес вирішення засобами досліджуваного російської мови невербальних, поведінкових, актуальних для суспільства і самих учнів завдань, що ведуть до розширення кордонів комунікації, готовності до взаємодії з партнером по мовному спілкуванню, до розвитку мовного чуття і рефлексивної діяльності.

    Таким чином, роль писемного мовлення у формуванні комунікативної компетенції під час навчання іноземної мови велика, тому що вона дозволяє зберегти мовні та фактичні знання, служить надійним інструментом мислення, стимулює говоріння, слухання і читання на іноземній мові.

    1.3 Характеристика писемного мовлення

    У методиці під листом розуміється оволодіння учнями графічної та орфографічної системами іноземної мови для фіксації мовного і мовленнєвого матеріалу з метою його кращого запам'ятовування.

    Навчання писемного мовлення може бути як метою, так і засобом навчання, так як цей процес допомагає опанувати монологічного промовою, відпрацьовуючи такі її характеристики, як розгорнення, послідовність і логічність.

    Письмова мова - процес вираження думок в графічній формі. Це продуктивний вид мовленнєвої діяльності. Базою писемного мовлення є усна мова, зокрема говоріння, пов'язане з листом самими механізмами породження висловлювання:

    • задум (що сказати);

    • відбір потрібних засобів мови (як сказати, підбір слів, їх поєднання у висловлюванні);

    Щоб оволодіти технікою письма потрібно познайомитися з алфавітом. Знайомство з ним відбувається в процесі ввідно-фонетичного курсу. Гальскова І.Д. дає таке визначення поняття "лист" [5, с. 247].

    Лист - продуктивна аналітико-синтетична діяльність, пов'язана з породженням і фіксацією письмового тексту.

    Бабинська П.К. пропонує нашій увазі ще одне визначення поняття "письмова мова" [1, с.126]. Отже, письмова мова - вид мовної діяльності, метою якого є виклад думок у письмовій формі (лист, твір і т.д.).

    А Мильруд Р.П. дає наступні характеристики [13, с. 4].:

    1. письмова мовна діяльність - цілеспрямоване і творче вчинення думки в письмовому слові;

    2. письмова мова - спосіб формування і формулювання думки в письмових мовних знаннях.

    А.А. Утробіна [20, с. 77] ж наводить такі визначення понять:

    1. лист - діяльність, спрямована на графічну фіксацію мови і її елементів;

    2. письмова мова - вид мовної діяльності, який пов'язаний з умінням викладати інформацію в письмовому вигляді.

    Важко не погодитися з Гальскова І. Д., що лист виникло на базі усної мови як спосіб збереження мовних творів у часі, як сховище людських знань і накопиченого досвіду [5, с. 247].

    При побудові письмового тексту упорядник звичайно треба певної логічного ланцюга: мотив, мета, предмет, адресат.

    Галькова І.Д. [5, с. 249] наводить такі особливості тексту як продукту листа:

    • композиційно-структурної завершеністю і логіко-смисловою структурою;

    • єдністю початку, центрального комунікативного блоку та заключної частини;

  1. соотнесенностью заголовка з змістом;

  2. предметним змістом;

  3. комунікативними якостями.

    Лист як засіб і мета навчання введено в навчальний процес паралельно, дозволяючи здійснювати комунікацію, не маючи багатих мовних засобів. Сисоєва Є. Е. переконливо показує [19, с. 6], що вміння продукувати комунікативні повідомлення в чітких загальноприйнятих формах полегшує правильне сприйняття і розуміння інформації поза ситуацією спілкування.

    Метою навчання писемного мовлення є формування в учнів письмовій комунікативної компетенції, яка включає в себе володіння письмовими знаками, змістом і формою письмового твору мови.

    Лист як мета навчання передбачено в програмах шкіл різного типу на всіх етапах навчання. Як кінцевих вимог висунуто розвиток умінь письмово висловлювати свої думки, тобто використовувати письмо як засіб спілкування.

    Згідно Держстандарту:

    1. учні 5-7 класів повинні вміти:

    • робити виписки з тексту;

    • писати короткі привітання (до 30 слів, включаючи адресу), висловлювати побажання;

    • заповнювати бланки, вказуючи стать, вік, ім'я, прізвище;

    • писати особистий лист з опорою на зразок (розпитувати адресата про його життя, справах, повідомити те ж про себе, висловлювати подяку, прохання), обсяг особистого листа -50-60 слів, включаючи адресу [3, с. 199];

    2. учні 8-9 класів повинні вміти:

    • робити виписки з тексту;

    • писати короткі вітання, обсяг - 30-40 слів, включаючи адресу;

    • заповнювати бланки, вказуючи стать, вік, ім'я, прізвище;

    • писати особистий лист за зразком / без опори на зразок (розпитувати адресата про його життя, справах, повідомити те ж про себе, висловлювати подяку, прохання), використовувати матеріал однієї чи кількох тем, засвоєних в усному мовленні і при читанні, вживаючи необхідні формули мовного спілкування (обсяг особистого листа 80-90 слів, включаючи адресу) [3, с. 206].

    Гальскова І. Д. справедливо відзначає [4, с. 250], що середній етап (5-7 класи) повинен забезпечити більш інтенсивний розвиток вміння з оволодіння письмом у різних ситуаціях спілкування. Розширюється тематика і обсяг письмових висловлювань, поліпшується якісна характеристика текстів. Уміння, якими повинен володіти учень (за Гальскова) [4, с. 251]:

    • повідомляти зарубіжному одному інформацію про себе, свою родину, школі, місті, про свої інтереси і захоплення;

    • запитувати інформацію про те ж у свого адресата;

    • написати замітку / лист в газету або журнал, дотримуючись прийняті в країні мови, що вивчається норми;

    • повідомляти в анкеті / формулярі основні відомості особистого характеру;

    • робити робочі записи після читання друкованого тексту (складати план, виписувати ключові слова та ін) з метою подальшого використання їх у письмовому висловлюванні.

    Проаналізувавши необхідну методичну літературу на цю тему, ми виявили, що аналогічну точку зору пропонує нам Утробіна А.А. [20, с. 77].

    Схожі вимоги висунули і наступні методисти: Л.М. Федрова, Т.І. Рязанцева і Філатов В.М.

    Федорова Л.М. і Рязанцева Т.І. пропонують такі вміння, якими повинні володіти учні після закінчення базового курсу [17, с. 138-139]:

    • робити виписки з тексту;

    • складати і записувати план прочитаного;

    • написати коротке привітання, висловити побажання;

    • письмово заповнити формуляр (вказати ім'я, прізвище, стать, вік, громадянство, адреса і т.п.);

    • написати особистого листа.

    Філатов В.М. наводить також аналогічні відомості [12, с. 317]:

    • графічно правильного письма;

    • виписки з тексту;

    • складати і записувати план прочитаного;

    • розповідь про себе, свою родину, своїх інтересах і т. п.;

    Проаналізувавши й вивчивши методичну літературу з даного питання, ми можемо укласти, що всі методисти приходять практично до одного й того ж думки і призводять ідентичні цілі та вміння, якими повинен володіти учень після закінчення базового курсу.

    Ми бачимо, що всі представлені вище вміння писемного мовлення свідчать про її складності як виду діяльності і, отже, необхідно приділяти у процесі навчання іноземної мови цьому аспекту більш пильну увагу.

    Навряд чи хто-небудь стане заперечувати той факт, що письмова комунікація в сучасному світі надзвичайно велика. Як і говоріння, письмо є продуктивним видом діяльності, але ще більш ускладненим цілим рядом обставин, пов'язаних з умовами письмової форми спілкування.

    Філатов В.М. [12, с. 315-316] виділяє декілька найбільш значущих труднощів, що виникають у процесі навчання писемного мовлення:

    • процес навчання писемного мовлення постійно ускладнюється розбіжностями між звуковими та графічними планами вираження думки на іноземній мові;

    • якщо при усному спілкуванні що-небудь може бути опущено мовцем, заповнене мімікою, жестом, інтонацією, то під час повідомлення в письмовій формі висловлювання повинно бути конкретним і повним, максимально розгорнутим, щоб виконати свою комунікативну функцію;

    • відсутність можливості виразно інтонувати своє мовлення вимагає більш ретельного відбору синтаксичних засобів, а відсутність можливості використовувати міміку і жести вимагає більш суворого граматичного оформлення писемного мовлення;

    • формування навичок у сфері графико-орфграфіческой системи мови, що вивчається, наявність таких особливостей, як нечитані букви, слова-Омофони, що змінюються форми граматичної орфографії, які виявляються тільки на письмі і не тягнуть за собою зміни звукової форми слова;

    • оволодіння письмовою мовою передбачає наявність в студента певного рівня соціокультурної компетенції.

    Зараз ми розглянемо підходи до навчання писемного мовлення. Сисоєва Є.Е. виділяє три підходи при навчанні писемного мовлення: директивний, лінгвістичний та діяльнісний [19, с. 6-14].

    Ми охарактеризуємо всі ці підходи.

    1. Директивний (формально-мовної) підхід.

    Автор каже, що в ході оволодіння мовою лист служить засобом формування навичок і контролю досягнення в інших видах мовленнєвої діяльності. Мета навчання до цього підходу в основному спрямована на досягнення мовної коректності написаного, змістовна сторона листа залишається на другому плані.

    Автор стверджує, що під час навчання письма на уроках іноземної мови значну увагу приділяється порівнянні мовних феноменів у всіх відомих учневі мовами, в першу чергу у рідній мові (голосні, приголосні звуки, частини мови, члени речення тощо).

    Типові вправи даного підходу [19, с. 7]:

    • спишіть текст, вставляючи літери (слова), розкриваючи дужки і розставляючи відсутні знаки пунктуації;

    • випишіть з тексту слова (пропозиції);

    • складіть і запишіть речення із словами ...

    Сисоєва Є.Е. [19, с. 7] вважає, що використання формально-мовного підходу ефективно:

    • на початковому етапі навчання іноземної мови;

    • під час навчання молодших школярів, які і в рідній мові тільки оволодівають навичками і вміннями в письмовій мові;

    • паралельно з іншими підходами для закріплення і вдосконалення навичок.

    2. Лінгвістичний (формально-структурний) підхід [19, с. 8].

    Проаналізувавши наявний матеріал з цього підходу, ми можемо укласти, що основними ознаками, що характеризують цей підхід, є велика кількість вправ лінгвістичного характеру і суворе управління процесом навчання писемного мовлення. Автор статті стверджує, що метою навчання є продукція текстів на основі використання різних стилів і типів мовлення.

    1. Діяльнісний (комунікативний, змістовно-смисловий) підхід [19, с. 13].

    У даному підході лист розглядається як творчий процес, в ході якого відбувається усвідомлення і формулювання думок. Метою такого підходу є продукція тексту на основі індивідуальної творчості учня чи навчальної групи. Така робота, стверджує автор, вимагає багаторазової переробки, редагування написаного з метою зробити свої думки найбільш зрозумілими для читача.

    Роль листи у навчанні іноземної мови дуже велика. Воно дозволяє зберегти отримані знання, служить гарним помічником для мислення, стимулює говоріння, слухання і читання німецькою мовою.

    Письмова мова в методиці розглядається як процес вираження думок в графічній формі.

    Успішне оволодіння німецькою мовою на допороговом рівні (відповідному міжнародному стандарту) передбачає розвиток навчальних і компенсаторних умінь при навчанні говорінні, читання, письма, аудіювання та читання. На середньому щаблі навчання в учнів розвиваються такі спеціальні навчальні вміння, як:

    • здійснювати інформаційну переробку іншомовних текстів, розкриваючи різноманітними способами значення нових слів, визначати граматичну форму;

    • користуватися словниками і довідниками, в тому числі і електронних;

    • брати участь у проектній діяльності, в тому числі міжнародного характеру, що вимагає використання іншомовних джерел інформації.

      • В основній школі також цілеспрямовано здійснюється розвиток компенсаторних умінь - умінь виходити зі скрутних положень при дефіциті мовних засобів, а саме: розвиток умінь використовувати при говорінні перезапит, перефразування, синонімічні засоби, міміку, жести, а при читанні і аудіюванні-мовну здогадку, тематичне прогнозування змісту, вміння опускати, ігнорувати інформацію, не заважає зрозуміти основний зміст тексту. [3, с. 206].

        Таким чином, ми можемо зробити висновок, що роль письма в навчанні іноземної мови дуже велика. Воно дозволяє зберегти отримані знання, служить гарним помічником для мислення, стимулює говоріння, слухання і читання німецькою мовою.

        Висновки по першому розділі

        Вивчивши і проаналізувавши психолого-педагогічну та методичну літературу з теми «Формування комунікативної компетенції писемного мовлення на середньому етапі навчання німецької мови», ми прийшли до наступних висновків, що:

        1. успішність спілкування залежить не тільки від бажання мовця вступити в контакт, а й від уміння реалізувати мовленнєвий намір, який залежить від ступеня володіння одиницями мови і вміння вживати їх у конкретних ситуаціях спілкування;

        2. для найбільш успішного навчання іноземної мови необхідно формувати вміння і навички писемного мовлення;

        3. під час навчання іноземної мови широке застосування при освоєнні граматики і лексики знаходять письмові контрольні та тренувальні роботи;

        4. письмова фіксація допомагає учням закріпити навички та вміння усного мовлення, ефективніше оволодіти графічною системою мови. Це є ще однією причиною, яка пояснює необхідність приділення більшої уваги писемного мовлення при навчанні іноземної мови;

        5. середній шкільний вік характеризується триваючим розвитком загальних і спеціальних здібностей підлітків на базі основних провідних видів діяльності: навчання, спілкування і праці. У вченні формуються загальні інтелектуальні здібності, особливо понятійне теоретичне мислення;

        6. в цьому віці письмова мова вже може випереджати розвиток усного мовлення;

        7. учень легше освоює способи дії, коли вчитель лише допомагає йому;

        8. комунікативна компетенція - здатність засобами мови, що вивчається здійснювати мовленнєву діяльність відповідно до цілей і ситуацією спілкування в рамках тієї чи іншої сфери діяльності;

        9. одним із способів формування і формулювання думки є письмова мова;

        10. роль письма в навчанні іноземної мови велика, тому що воно дозволяє зберегти мовні та фонетичні знання, служить надійним інструментом мислення, стимулює говоріння, слухання і читання на іноземній мові.

        Таким чином, ми бачимо, що формування письмовій комунікативної компетенції підлітків має безліч труднощів, але ми спробуємо довести в ході дослідно-експериментальної роботи, що все можна подолати.

        II . Глава II. Дослідно-дослідна робота за темою "Формування комунікативної компетенції писемного мовлення на середньому етапі навчання німецької мови"

        Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі МОУ СЗШ № 5 м. Гусєва у восьмому класі, експериментальна група складалася з 14 осіб.

        Цілі дослідно-експериментальної роботи полягають у наступному:

        1. Доказ або спростування гіпотези.

        2. Доказ ефективності розробленого комплексу вправ, спрямованих на формування писемної комунікації.

        Поставлені перед нами мети потребували розв'язання низки завдань:

        -Вивчити програмні вимоги та проаналізувати УМК;

        - Провести анкетування вчителів та учнів;

        -Провести діагностичні дослідження;

        - Експериментально довести ефективність розробленого комплексу вправ для формування писемної комунікації.

        - Порівняти аналіз результатів первинної та вторинної діагностик;

        Дослідно-експериментальна робота складалася з 3-х етапів:

        1. Організаційно-діагностичний

        2. Формуючий

        3. Оціночний.

        План дослідно-експериментального дослідження:

        - Аналіз програмних вимог і УМК;

        - Первинна діагностика учнів;

        - Дослідне навчання;

        - Вторинна діагностика учнів;

        - Порівняльний аналіз результатів первинної та вторинної діагностик.

        2.1 Організаційно-діагностичний етап

        Мета: організація експерименту та проведення первинної діагностики з метою виявлення рівня сформованості навичок письмової комунікативної компетенції учнів.

        Відповідно до вимог Держстандарту з навчання писемного мовлення у восьмому класі, оволодіння письмовою мовою передбачає розвиток наступних вмінь:

        -Робити виписки з тексту;

        -Писати короткі привітання з Днем Народження, інших свят (обсягом до 30 слів, включаючи адресу), висловлювати побажання;

        -Заповнювати бланки (вказати прізвище, ім'я, стать, вік, громадянство, адреса);

        -Писати особистий лист з опорою на зразок (розпитувати адресата про його життя, справах, повідомляти то ж про себе, висловлювати подяку прохання) обсяг особистого-50-60 слів, включаючи адресу. (8-9 класи 80-90 слів) [3, с. 206].

        Нами було проаналізовано УМК, який використовувався при навчанні німецької мови у восьмому класі. Автор підручника І.Л. Бім. «Німецька мова, Schritte 4». Підручник допущено Міністерством освіти РФ і відповідає вимогам Держстандарту. Підручник за всіма параметрами доступний віку учнів і відповідає профілю класу.

        Навчально-методичний комплект для 8-го класу спрямований на досягнення комплексних комунікативних цілей навчання, орієнтованих на отримання практичного результату, на його виховний і освітній ефект. Ці цілі припускають навчання всіх видах мовленнєвої діяльності як способам спілкування, в тому числі і розвиток комунікативної компетенції учнів в німецькій мові. Особливістю цього навчально-методичного комплекту є розвиток більшої самостійності учнів. Аналіз УМК показав, що дуже велика увага приділяється навчанню письма та писемного мовлення. Відповідно до концепції базового курсу навчання письмова мова виступає також у якості цільового вміння. Це перш за все, написання листів, заповнення анкет. Навчання складання листа з правила мовного етикету в країні мови, що вивчається, було розпочато в 5-му класі і повинно постійно підтримуватися. Тому організації листування з однолітками з німецькомовних країн має бути приділено найбільшу увагу. Ми згодні з автором, що листування учнями з однолітками відіграє чималу роль у формуванні комунікативної компетенції при навчанні писемного мовлення німецькою мовою на середньому етапі, однак автор, при складанні УМК приділив цьому недостатня кількість часу.

        Також автор підручника "Deutsch Schritte 4" Бім І. Л. приділяє велике значення складання опису фотографії, малюнка чи давати короткий письмовий коментар. Але, на жаль, часу для тренування в цьому виді робіт не достатньо. Також учні 8 класу продовжують робити виписки з прочитаного тексту, вибираючи і фіксуючи необхідну інформацію, вчитися складати тези для усного висловлювання. Крім того, важливе значення має лист як засіб навчання: запис слів у словникові зошити, письмове виконання та лексичних та граматичних вправ; контроль техніки письма та орфографічних навичок передбачений у блоці, де даються тези з пропусками букв, буквосполучень, але їх можна використовувати і для тренування учнів у орфографічно правильному листі, а також як зразок для складання аналогічних листів.

        У цьому підручнику є такі завдання, як "ти отримав лист з Німеччини. Напиши аналогічне відповідь лист (не менше 5 речень)". Ми повністю підтримуємо думку автора, що при складанні аналогічних листів рівень формування комунікативної компетенції при навчанні писемного мовлення німецькою мовою на середньому етапі.

        Отже, у навчально-методичному комплексі для 8-го класу зібрано достатньо завдань та вправ для підвищення в учнів рівня формування комунікативної компетенції при навчанні писемного мовлення німецькою мовою на середньому етапі. [2, с. 3-6].

        Нами було розроблено і проведено анкетування вчителя німецької мови та учнів.

        Метою анкетування вчителя німецької мови було з'ясувати, наскільки вчителем ефективно формується в учнів рівень комунікативної компетенції при навчанні писемного мовлення (додаток 1).

        Метою проведення анкетування учнів було з'ясувати, наскільки у них сформований рівень комунікативної компетенції при вивченні писемного мовлення (додаток 2).

        Метою первинної діагностики було виявлення рівня сформованості навичок письмової комунікативної компетенції з пройденої теми.

        " Тема: "Wir bereiten uns auf eine Deutschlandreise vor."

        Вид завдання: Заповнити заяву (основні дані) (додаток 3).

        2.2 Інтерпретація отриманих результатів

        Як ми вже наводили в параграфі 2.1, метою проведення анкетування вчителя німецької мови було з'ясувати, наскільки вчителем ефективно формується в учнів рівень комунікативної компетенції при навчанні писемного мовлення.

        Провівши обробку результатів анкетування викладача, ми з'ясували, що викладач досить інтенсивно формує рівень комунікативної компетенції при навчанні писемного мовлення в учнів. Учитель проводить достатню кількість письмових робіт, у відповідності і програмою навчання і державним загальноосвітнім стандартом.

        Результати анкетування:

        Питання

        Відповідь

        1. Чи часто Ви проводите диктанти на німецькій мові?

        Словникові диктанти 2-3 рази на чверть (після проходження великої кількості слів).

        2. Чи використовуєте ви на уроках німецької мови заповнення учнями анкет, бланків і т.п.?

        Анкети: 5-7 класи.

        Листівки: до свят.

        3. Висловлюють чи учні на Ваших уроках свою думку про прочитане або прослухане тексті у письмовій формі?

        У 9 класі

        4. Чи використовуєте Ви на уроках німецької мови Інтернет для ведення листування учнями з друзями з Німеччини, з метою підвищення письмовій комунікативної компетенції?

        Використовуємо лише пошту, але регулярно.

        5. Чи використовуєте Ви лист і письмову мову для закріплення граматичного матеріалу?

        Неодмінно, постійно.

        6. Охоче ​​чи учні виконують завдання письмового характеру?

        Так

        7. Які завдання учні виконують найохочіше?

        Підписання листівок, написання листів

        8. Як Ви вважаєте, чи достатньо в учнів сформовано рівень комунікативної компетенції при писемного мовлення?

        У більшості-да

        Також нами було розроблено та проведено анкетування учнів. Метою даного анкетування було з'ясувати, наскільки у них сформований рівень комунікативної компетенції при вивченні писемного мовлення.

        Провівши обробку анкетування учнів, ми з'ясували, що для учнів даного класу характерний наступний рівень сформованості комунікативної компетенції при вивченні писемного мовлення:

        Результати анкетування:

        Питання

        Відповіді


        Так

        Часто

        Ні

        Рідко

        1. Чи часто ви пишете диктанти на німецькій мові?

        3

        11

        2. Заповнюєте ви бланки, листівки, анкети і т.п. німецькою мовою?

        9

        7

        3. Після прочитання або прослухування тексту висловлюєте ви свою думку про нього по-німецькому в письмовій формі?

        4

        10

        4. Чи пишете ви на уроках німецької мови листи, в яких розповідаєте про себе, свою родину, свої захоплення?

        12

        2

        5. Чи ведете ви листування з друзями з Німеччини?

        3

        11

        6. Чи охоче ви заповнюєте листівки, бланки?

        5

        9

        7. Чи охоче ви користуєтеся Інтернетом для ведення листування на уроках німецької мови?

        0

        14

        8. Як ви вважаєте, пропоновані вам на уроці завдання цікаві?

        2

        12

        Виходячи з даних, які представлені в таблиці, ми можемо наочно спостерігати динаміку відповідей учнів.

        Діаграма 1

        Ми бачимо, що учні на уроках виконують недостатня кількість завдань, які передбачають письмове висловлювання.

        Таким чином, проаналізувавши результати даного анкетування, ми можемо зробити висновок, що рівень сформованості письмовій комунікативної компетенції в учнів 8 класу невисокий, що обумовлено недостатністю завдань письмового характеру.

        Метою первинної діагностики було виявлення рівня сформованості навичок письмової комунікативної компетенції з пройденої теми.

        Тема: "Wir bereiten uns auf eine Deutschlandreise vor."

        Вид завдання: Заповнити заяву (основні дані) (додаток 4).

        Таблиця 1. Результати первинної діагностики.

        Ф. І. учня

        "5"

        "4"

        "3"

        "2"

        Богаченкова А.



        +


        Бойкова Т.


        +



        Дік Т.


        +



        Жалнин Р.




        +

        Косигіна В.



        +


        Савицький Л.



        +


        Старченко А.


        +



        Строліс В.


        +



        Тукач В.

        +




        Мартинов С.



        +


        Міллер А.


        +



        Мірзонов Л.



        +


        Шарикова В.



        +


        Штендель Т.



        +


        Діаграма 2

        Таким чином, за результатами первинної діагностики можна зробити висновок, що рівень сформованості навичок письмової мови не дуже високий, середній бал становить-3.5, а якість знань-50,%.

        2.3 Формуючий етап дослідно-експериментальної роботи за темою «Формування комунікативної компетенції писемного мовлення на середньому етапі навчання німецької мови»

        Формуючий етап був заснований на проведенні системи уроків, спрямованих на формування комунікативної компетенції при навчанні писемного мовлення. Даний етап передбачав поряд з використанням вправ, запропонованих автором підручника, застосування додаткових вправ, спрямованих на формування комунікативної компетенції при навчанні писемного мовлення. Отримані експериментальні дані можуть послужити підставою для побудови методично раціонального комплексу вправ, що сприяють формуванню комунікативної компетенції в письмовій мові.

        Мета: визначити ефективність використання комплексу вправ з навчання писемного мовлення на уроках німецької мови у восьмому класі.

        На основі аналізу первинної діагностики нами був складений тематичний план, до кожної теми якого ставилися певні цілі і підбиралися додаткові завдання з розробленого нами комплексу вправ. Комплекс вправ, що використовуються в період дослідно-експериментальної роботи в 8 «А» класі, відображений в додатку № 3.

        Все це відображено у таблиці.

        Таблиця 2. Тематичне планування

        Дата

        Тема

        Зміст УМК з формування навичок письмової комунікативної компетенції

        Додаткові вправи формуючого етапу

        19.01.09

        Wir bereiten uns auf eine Deutschlandreise vor.



        Вхідний контроль (додаток № 4)


        21.01.09

        Wir bereiten uns auf eine Deutschlandreise vor


        Beschreibt die geografische Lage Deutschlands (додаток № 5)

        22.01.09

        Wir bereiten uns auf eine Deutschlandreise vor


        Beschreibt schriftlich die Bilder (додаток № 6)

        26.01.09

        Wir bereiten uns auf eine Deutschlandreise vor


        Ihr m ü sst die ä hnlichen Briefe schreiben (додаток № 7)

        28.01.09

        Wir bereiten uns auf eine Deutschlandreise vor


        Schreibt das Rezept

        (Додаток № 8)

        29.01.09

        Wir bereiten uns auf eine Deutschlandreise vor


        Beschreibt den Schulweg (додаток № 9)

        03.02.09

        Wir bereiten uns auf eine Deutschlandreise vor


        Unterschreibt die Postkarte (додаток № 10)

        06.02.09

        Wir bereiten uns auf eine Deutschlandreise vor


        F ü llt die Tabelle aus (додаток № 11)

        10.02.09

        Wir bereiten uns auf eine Deutschlandreise vor


        Beschreibt schriftlich den Nachbarn (Додаток № 12)

        12.02.09

        Wir bereiten uns auf eine Deutschlandreise vor


        Schreibt den Brief euren Freunden

        13.02.09

        Wir bereiten uns auf eine Deutschlandreise vor


        Підсумковий контроль

        При проведенні вхідного контролю я роздавала учням бланки, давши їм установку, що ми вирушаємо на 2 тижні в подорож до Німеччини і необхідно кожному пасажиру заповнити бланк на відправлення з Росії, вписавши свої дані в ті осередки, де необхідно.

        Так як темою наших занять було підготовка до подорожі до Німеччини, то перш за все нам необхідно знати де знаходиться Німеччина, з якими країнами межує, чи має виходи до морів. Маючи на кожній парті по карті, ми спочатку обговорили географічне становище Німеччини, а потім я запропонувала кожному записати в зошит те, що ми обговорили.

        Також ми описували картинки, писали листи друзям за зразком, писали рецепти страв, описували шлях від дому до школи, підписували листівки, описували сусіда по парті, заповнювали список покупок.

        При проведенні підсумкового контролю учням було запропоновано аналогічне вхідному контролю завдання, тобто заповнення бланка, але вже з більш докладними та конкретними даними.

        2.4 Оціночний етап результатів дослідно-дослідної роботи

        Мета: порівняльний аналіз результатів первинної та вторинної діагностик, проведення вторинної діагностики.

        Мета: порівняльний аналіз результатів первинної та вторинної діагностик, проведення вторинної діагностики.

        На вторинну діагностику нами було надано вправу, за допомогою якого ми проконтролювали рівень сформованості навичок письмової комунікативної компетенції.

        Метою вторинної діагностики було виявлення рівня сформованості навичок комунікативної компетенції при навчанні писемного мовлення після використання комплексу вправ.

        Тема: Wir bereiten uns auf eine Deutschlandreise vor.

        Вид завдання: Заповнити заяву (розширені дані) (додаток № 5.)

        Таблиця 2. Результати вторинної діагностики

        Ф. І. учня

        "5"

        "4"

        "3"

        "2"

        Богаченкова А.



        +


        Бойкова Т.


        +



        Дік Т.

        +




        Жалнин Р.



        +


        Косигіна В.



        +


        Савицький Л.


        +



        Старченко А.



        +


        Строліс В.


        +



        Тукач В.

        +




        Мартинов С.


        +



        Міллер А.



        +


        Мірзонов Л.


        +



        Шарикова В.


        +



        Штендель Т.



        +


        Діаграма 3

        Порівняльний аналіз

        Для формування рівня письмовій комунікативної компетенції ми провели уроки німецької мови, які були націлені на те, щоб показати важливість писемного мовлення, закріпити у дітей письмову мову, подолати виникаючі труднощі. Нами були використані різноманітні вправи, які закріплювали правильне зображення звуку (слова) на листі.

        У ході дослідження ми порівняли отримані результати з пройденим діагностика: (таблиці, діаграми) і зробили висновок, що рівень сформованості навичок писемного мовлення спостерігався у 14 осіб. Середній бал після проведення первинної діагностики склав 3.5, а середній бал після проведення вторинної діагностики склав 3.8.

        Ми виявили, що учні явно не надають великого значення тому, що при виконанні письмових завдань вони роблять недозволено велику кількість помилок, іноді навіть заважають розумінню написаного.

        Восьмий «А» клас

        Діагностика

        Середній бал

        Первинна

        3.5

        Вторинна

        3.7

        Висновки по другому розділі

        Дослідно-дослідна робота проводилася у восьмому «А» класі. Кількість учнів в експериментальній групі склало чотирнадцять чоловік.

        Тема нашої роботи «Формування комунікативної компетенції писемного мовлення на середньому етапі навчання німецької мови».

        Метою дослідження даної роботи було вибрано підвищення рівня письмовій комунікативної компетенції у восьмому класі, тому що рівень мовної компетенції середніх школярів дозволяє використовувати найбільшу різноманітність методів навчання.

        У ході нашої роботи були реалізовані поставлені нами задачі, проводилася анкетування. У результаті нашої дослідницької роботи ми з'ясували, що учні восьмого класу, вивчаючи німецьку мову, вважають за необхідне його знання, впевнені, що він стане в нагоді їм у майбутньому, але на уроках підвищення рівня письмовій комунікативної компетенції відбувається недостатньо інтенсивно. Вони з задоволенням виконують різні завдання, що вимагають від них самостійності, ініціативності та творчості. На думку викладачів, застосування ефективних методів навчання стимулює мовленнєвий творчість учнів, створюють умови для розвитку у них комунікативних умінь.

        Нами були проведені первинна і вторинна діагностики. Результати первинної діагностики були значно нижче вторинною. Після наданого нами комплексу вправ рівень сформованості навичок писемного мовлення став значно вищим. У ході дослідження ми підтвердили висунуту нами гіпотезу про те, що формування комунікативної компетенції писемного мовлення на середньому етапі навчання німецької мови буде ефективним при дотриманні врахування психологічного аспекту в навчанні писемного мовлення; при методично вірній організації процесу навчання писемного мовлення; при застосуванні способів формування письмовій комунікативної компетенції.

        Таким чином, проведене нами емпіричне дослідження, показало, що при правильній організованій роботі, зацікавленості дітей і педагога, відбувається засвоєння іноземної мови, найбільш легке і безболісне подолання психологічних і лінгвістичних труднощів, що виникають при вивченні іноземної мови. У дітей підвищується інтерес до вивчення іноземної мови, він перестає здаватися їм складним і незрозумілим. Викладач - фахівець вміло підійде до підбору різних завдань, вправ і використання різних методів, з тим, щоб допомогти учням долати виникаючі труднощі. А це означає, що урок буде досягати цілей щодо формування, розвитку і вдосконалення всіх видів мовленнєвої діяльності.

        Висновок

        Вивчення іноземної мови є одним з обов'язкових предметів у середній загальноосвітній школі, але вивчення даного предмета представляє для школярів певні складності, і труднощі у вивченні іноземної мови полягає не тільки у відсутності мовного середовища, а також у підлітків виявляються психологічні і лінгвістичні труднощі у вивченні іноземної мови .

        Письмова мова - спосіб вираження думок в графічній формі. Це продуктивний вид мовленнєвої діяльності, при якому людина записує мова для передачі іншим. Продуктом цієї діяльності є мовленнєвий твір чи текст, призначений для прочитання. У навчанні іноземної мови лист грає велику роль. На початку навчання оволодіння графікою і орфографією становить мету засвоєння техніки письма в новому для учнів мовою. Далі лист розглядається як важливий засіб у вивченні мови: воно допомагає міцному засвоєнню мовного матеріалу (лексичного, граматичного) та формуванню навичок у читанні та усного мовлення. Природно, свою допоміжну функцію лист може виконувати в тому випадку, якщо учні засвоюють техніку письма: вчаться писати букви, опановують орфографією слів. Сам же процес оволодіння технікою письма іноземною мовою надає позитивний виховний вплив на учнів, на розвиток їх пам'яті, вольових якостей.

        Письмова форма спілкування в сучасному суспільстві виконує важливу комунікативну функцію. Тому в цей час відношення до листа і навчання учнів умінь висловлювати свої думки в письмовій формі різко змінилося. Лист як мета навчання присутня в програмах для всіх типів навчальних установ, на всіх етапах навчання іноземної мови.

        Письмова мова - один із способів формування і формулювання думки є. Зовні виражена, як і усна, письмова мова вторинна і являє собою фіксацію наших думок, асоціацій. Вторинність листи не применшує його значення в нашому житті, однак, є одним з факторів, що визначають місце листи у навчанні іноземної мови.

        Лист має місце на всіх етапах навчання іноземної мови. Письмові тренувальні вправи і контрольні роботи знаходять широке застосування при освоєнні лексики та граматики. Письмова фіксація допомагає учням закріпити навички та вміння усного мовлення, ефективніше оволодіти графічною системою мови, організувати зворотний зв'язок. Рівень сформованості комунікативної компетенції в письмовій мові залежить не тільки від рівня володіння конкретним іноземною мовою, але і від загального рівня освіченості пише, тому що в основі лежить загальне вміння працювати з інформацією. У процесі навчання писемного мовлення важливо забезпечити максимальну керованість графічного виконання письмового твору мовлення, розвивати творчу уяву.

        Таким чином, роль письма в навчанні іноземної мови велика, тому що вона дозволяє зберегти мовні фактичні знання, служить надійним інструментом мислення, стимулює говоріння, слухання і читання на іноземній мові.

        Список використаної літератури

        1. Бабинська, П.К. Практичний курс методики викладання іноземних мов: навч. посібник для студентів спеціальності "Сучасні іноземні мови" вищих навчальних закладів / П.К. Бабинська, Т.П. Леонтьєва, І.М. Андреасян [и др.] - Мінськ, 2006 .- С.126.

        2. Бім, І.Л. Книга для вчителя до підручника ньому. яз. для 7 кл. / І. Л. Бім, Л.В. Садомова, Н. А. Артемова - М., 2002. - С. 3-6.

        3. Бім, І.Л. Нові державні освітні стандарти з іноземних мов 2-11 кл. / Бім І.Л., Біболетова М.З., Копилова В.В. - "Астрель", 2006. С. 199-207.

        4. Вікова та педагогічна психологія / під заг. ред. М.В. Гамезо-М., 2003 .- С. 171-190.

        5. Гальскова, І.Д. Теорія навчання іноземних мов: навч. посібник для студентів лінгвістичних інститутів і факультетів іноземних мов вищих пед.заведеній / І.Д. Гальскова, Н.І. Гез-М., 2004 .- С. 247-252.

        6. Головань, І.В. Розвиток умінь писемного мовлення іноземною мовою під час літнього відпочинку / І.В. Головань / / Іноземні мови в школі-2006 .- № 7. С. 43-46.

        7. Зимова, І.А. Психологія навчання іноземним мовам в школі / І.А Зимова. - М.; 1991.-305с.

        8. Ізаренков, Д.І. Базисні складові комунікативної компетенції та їх формування на просунутому етапі навчання студентів-не філологів / Д.І. Ізаренков / / Російську мову за кордоном - 1990 .- № 4. С. 54-60.

        9. Ільїн, Є.П. Психологія: підручник для середніх навч. закладів / Є. П. Ільїн - М., 2004 .- с.278-290.

        10. Колкер, Я.М. Практична методика навчання іноземної мови: уч. посібник / Я.М. Колкер, Є.С. Устинова, Г.М. Еналіева-М., 2000 .- С. 181.

        11. Конишева, А.В. Контроль результатів навчання іноземної мови: матеріали для фахівця освітньої установи / Конишева А.В. - С.-П. - С. 109-114.

        12. Кулагіна, І.Ю. Вікова психологія: навч. посібник для студентів вищих спеціальних навчальних закладів / І.Ю. Кулагіна, В.М. Колюцкий-М., 2004 .- С. 280-314.

        13. В.Н. Методика навчання іноземних мов у початковій і середній загальноосвітній школі / під ред. В.М. Філатова-Ростов н / Д., 2004 .- С. 314-326.

        14. Мильруд, Р.П. Методика навчання іншомовної письмової мови / Р.П. Мильруд / / Іноземні мови в школі-1997 .- № 2. С. 5-11.

        15. Пасів, Є.І. Галактика Гутенберга або текст як одиниця оволодіння культурою іншомовного письма / Є.І. Пасів / / Комунікативна методика-2004 .- № .4. С. 26-29.

        16. Пасів, Є.І. До листа - через читання / Є.І. Пасів / / Комунікативна методика-2004 .- № 5. С. 26-29.

        17. Пасів, Є.І. Вираз мовою міміки і жестів / Пасів Є.І. / / Комунікативна методика-2004 .- № 6. С. 26-29.

        18. Сучасні методики навчання іноземних мов / під заг. Л.М. ред. Л.М. Федорової, Т.І. Рязанцевої-М., 2004 .- С. 138-143.

        19. Соловова, Є.М. Методика навчання іноземних мов: посібник для студентів пед. вузів і вчителів / Є. М. Соловова - М., 2002 .- С. 187.

        20. Сисоєва, Є.Е. Формування комунікативної компетенції у письмовій мови при навчанні іноземних мов / Є. Е. Сисоєва / / Іноземні мови в школі-2006 .- № 7. С. 43-46.

        1. Утробіна, А.А. Методика викладання та вивчення іноземних мов / А.А. Утробіна-М., С. 77-78.

        2. Фокіна, К.В. Методика викладання іноземної мови / К.В. Фокіна, Л.М. Тернова - М., 2008. - С. 113.

        3. Хомський, Н. Мова і мислення / Н. Хомський - М., 1972. - С. 122.

        4. Хомський, Н. Мова і мислення / Н. Хомський - М., 1972. - С. 282-284.

        5. Щукін, О.М. Навчання іноземним мовам. Теорія і практика / О.М. Щукін-М., С. 138-143.

        Додаток 1

        1. Чи часто Ви пишете диктанти на німецькій мові?

        1. Чи використовуєте Ви на уроках німецької мови заповнення учнями анкет, листівок, бланків і т.п.?

        2. Висловлюють чи учні на Ваших уроках свою думку про прочитане або прослухане тексті у письмовій формі?

        3. Чи використовуєте Ви на уроках Інтернет для ведення листування учнів з друзями з Німеччини, з метою підвищення рівня письмовій комунікативної компетенції?

        4. Чи використовуєте Ви письмову мову для закріплення граматичного матеріалу?

        5. Чи охоче учні виконують завдання письмового характеру?

        6. Які завдання учні виконують найохочіше?

        7. Як Ви вважаєте, чи достатньо в учнів сформовано рівень комунікативної компетенції при писемного мовлення?

        Додаток 2

        1. Чи часто ви пишете диктанти на німецькій мові?

        2. Заповнюєте ви бланки, листівки, анкети і т.п. німецькою мовою?

        3. Після прочитання або прослухування тексту висловлюєте ви свою думку про нього по-німецькому в письмовій формі?

        4. Чи пишете ви на уроках німецької мови листи, в яких розповідаєте про себе, свою родину, свої захоплення?

        5. Чи ведете ви листування з друзями з Німеччини?

        6. Чи охоче ви заповнюєте листівки, бланки?

        7. Чи охоче ви користуєтеся Інтернетом для ведення листування на уроках німецької мови?

        8. Як ви вважаєте, пропоновані вам на уроці завдання цікаві?

        Додаток 3

        1. Тема: «Wir bereiten uns auf eine Deutschlandrese vor»

        Завдання: заповнити бланк від'їзду (вхідний контроль)

        2. Тема: «Wir bereiten uns auf eine Deutschlandrese vor»

        Завдання: опишіть географічне становище Німеччини

        Wir 3.Тема: «Wir bereiten uns auf eine Deutschlandrese vor »

        Завдання: опишіть письмово картинки

        4. Wir Тема: «Wir bereiten uns auf eine Deutschlandrese vor »

        Завдання: написати лист за зразком

        5. Wir Тема: «Wir bereiten uns auf eine Deutschlandrese vor »

        Завдання: напишіть рецепт улюбленого вами страви

        6. Тема: «Wir bereiten uns auf eine Deutschlandrese vor»

        Завдання: підпишіть листівку

        8. Тема: «Wir bereiten uns auf eine Deutschlandrese vor»

        Завдання: опишіть шлях до школи

        9. Тема: «Wir bereiten uns auf eine Deutschlandrese vor»

        Завдання: заповніть таблицю

        10. Тема: «Wir bereiten uns auf eine Deutschlandrese vor»

        Завдання: опишіть письмово сусіда по парті

        11. Тема: «Wir bereiten uns auf eine Deutschlandrese vor»

        Завдання: напишіть листа друзям

        12. Тема: «Wir bereiten uns auf eine Deutschlandrese vor»

        Завдання: заповнити бланк від'їзду (підсумковий контроль)

        Додаток 4

        Фрагмент уроку № 1

        Первинна діагностика

        Мета: контроль сформованості навичок комунікативної компетенції в письмовій мові.

        -Уявіть собі, що ми вирушаємо на 2 тижні в подорож до Німеччини, але для цього нам необхідно заповнити бланк відбуття, де ми повинні вказати всі найнеобхідніші відомості про себе.

        -Jetzt gebe ich euch Meldeformulare aus. F ü llt aus.

        Ankunftstag_________________________________________________________

        Abreisetag__________________________________________________________

        Name______________________________________________________________

        Vorname___________________________________________________________

        Lage______________________________________________________________

        Geburtsdatum_______________________________________________________

        Geburtsort__________________________________________________________

        Reisepass __________________________________________________________

        Unterschrift _________________________________________________________

        Додаток № 5

        Фрагмент уроку № 2

        Мета: розвиток комунікативних навичок в писемній мові.

        Die Завдання: повторення пройденої теми (Die geographische Lage Deutschlands)

        Завдання:

        -Im vorigen Stunde haben wir das Thema "Die geographische Lage Deutschlands" gelernt. Zuers wollen wir wiederholen!

        1. Grenzt Deutschland an D ä nemark im S ü den? -

        2. Ist der Bodensee der gr öß te in Deutschland? +

        3. Ist das Klima in Deutschland gem äß igt? +

        4. Ist die Elbe der gr öß te Flu ß? -

        5. Grenzt im Osten an Polen und die Tschechische Republik? +

        6. Liegt das Erzgebirge im Westen? -

        7. Sind die gr öß te St ä dte Berlin und Hamburg? +

        Jetzt musst ihr die Lage schriftlich beschreiben.

        Додаток № 6

        Фрагмент уроку № 3

        Мета: формування навичок комунікативної компетенції при навчанні писемного мовлення.

        Завдання: перевірка вивченої лексики.

        Завдання:

        -Jetzt jeder bekommt ein kleines Bild. Seht bitte dieses Bild aufmerksam an und deschreibt es detalliert.

        Додаток № 7

        Фрагмент уроку № 4

        Мета: формування навичок комунікативної компетенції в письмовій мові.

        Завдання: формування навички написання особистого листа

        Завдання:

        -Heute werden wir den Brief schreiben. Aber zuerst gebe ich euch den Muster aus, wollen wir lesen und ü bersetzen.

        -Gut, jetzt schreibt den ä hnliche Brief.

        Додаток № 8

        Фрагмент уроку № 5

        Мета: формування навичок комунікативної компетенції при навчанні писемного мовлення

        Завдання: повторення вивченої лексики

        Завдання:

        -Im vorigen Stunde haben wir die Lexik zum Thema "Das Essen" gelernt. Jetzt schlage ich euch vor, das Rezept der Lieblingsspeise schreiben. Denkt einige Minuten nach und schreibt.

        Додаток № 9

        Фрагмент уроку № 6

        Мета: формування навичок комунікативної компетенції в письмовій мові

        Завдання: розвиток навички писемного мовлення

        Завдання:

        -Beschreibe deinen eigenen Schulweg. Welche Stra ß en benutzt du un in deine Schule zu kommen? Denkt nach und schreibt.

        Stra ß ennamen

        Merkmale diesen Stra ß en



        Додаток № 10

        Фрагмент уроку № 7

        Мета: формування навичок комунікативної компетенції писемного мовлення

        Завдання: підписати листівку другові, подрузі і т.п.

        Завдання:

        -Ihr musst die Postkarte unterschreiben. Zuerst lesen wir den Muster und dann unterschreiben euere Postkarten.

        Додаток № 11

        Фрагмент уроку № 8

        Мета: формування навичок комунікативної компетенції при навчанні писемного мовлення

        Завдання: розвиток мовної здогадки

        Завдання:

        -Lest bitte zuerst den Text und dann seht das Bild nach und schreibt, wie glaubt ihr, was weiter passiert.

        Peter war auf dem weg zur Schule und wurde Zuege eines Verkehrsunfalls. Der verungl ü ckte Junge ist der Bruder eines Freundes von Peter. Zun ä chst hatte dieser Junge Peter gerufen. Als er nicht sofor reagierte, ist der Junge auf die Stra ß e gelaufen.

        Peter hat den Unfall ganz genau beobachtet und f ü r die Polizei eine Skizze anfertigt.

    • Додати в блог або на сайт

      Цей текст може містити помилки.

      Педагогіка | Диплом
      215.8кб. | скачати


      Схожі роботи:
      Роль компютерних технологій при навчанні іноземній мові
      Роль комп ютерних технологій при навчанні іноземній мові
      Роль комп ютерних технологій при навчанні іноземній мові
      Навчання писемного мовлення на уроках іноземної мови на середньому етапі навчання
      Лінгвістичні основи формування розвитку писемного мовлення у зв`язку з розвитком мовлення учнів 56 2
      Лінгвістичні основи формування розвитку писемного мовлення у зв`язку з розвитком мовлення учнів 56
      Формування комунікативної компетенції у дітей
      Формування комунікативної компетенції на уроках іноземної мови як об`єкт педагогічного
      Комунікативна граматика при навчанні англійської мови на середньому етапі
      © Усі права захищені
      написати до нас
      Рейтинг@Mail.ru