приховати рекламу

Формування екологічно вихованої особистості молодшого школяра

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ

Державні освітні установи

ВИЩОЇ ОСВІТИ

«Бурятського державного УНІВЕРСИТЕТ»

ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА МАТЕМАТИЧНИХ І ПРИРОДНИХ НАУК

Допуск до захисту

«____»____________ 2007р.

Зав.каф. Мієні к.п.н. доцент

___________

Дипломна робота

Формування екологічно вихованої особистості молодшого школяра в процесі гурткової роботи з природознавства.

Методика організації гурткової роботи з учнями початкових класів з природознавства

Виконала: студентка 4 курсу

ПМНО (заочне відділення)

Науковий керівник:

к.г.н., доцент

Оцінка ________________

Улан-Уде 2007

Зміст

Введення

Глава 1 Організаційні форми, зміст і методи проведення гурткової роботи з природознавства

Можливості виховує та розвивального навчання природознавства

1.2 Сутність екологічного виховання молодших школярів.

1.3. Гурток як групова форма позакласної роботи з природознавства

Висновки по першому розділі

Глава 2 Методика організації гурткової роботи з природознавства з учнями початкових класів

2.1 Методика становлення рівня екологічної вихованості у молодших школярів у процесі гурткової роботи

2.2. Зміст, форми організації екологічного гуртка «Мій рідний край»

2.3 Досвід формування екологічної вихованості молодших школярів засобами гурткової роботи

Висновки по другому розділі

Висновок

Бібліографія

Додаток

Введення

Актуальність дослідження Педагоги, психологи, методисти довели, що процес формування і розвитку особистості повинен починатися з перших днів життя людини, що створює сприятливі умови для розкриття потенційних можливостей дитини. Виявлення і розкриття цих можливостей сприяють різні форми роботи, в тому числі і одна з форм позакласної роботи - гурткова.

Необхідність проведення гурткової роботи обумовлюється не лише тим, що діти хочуть більше дізнатися про природу. Її цілі ширше, вона дозволяє поглиблювати і застосовувати на практиці знання передбачені програмою, розвивати інтерес до предмета, вміння і бажання самостійно здобувати знання. Вона організовується в позаурочний час і її зміст не обмежується рамками навчальної програми, а значно виходить за її прибудови і визначається в основному інтересами учнів.

При залученні молодших школярів у гурткову роботу з'являється більше можливостей для підтримки розвитку та закріплення пізнавальних інтересів учнів, задоволення дитячої цікавості. Відомо, що у дітей молодшого шкільного віку є певний інтерес до навколишнього їх природі, але він ще не міцна і обмежений. Участь школярів у роботі гуртка, захоплюють їх. Вони з задоволенням приходять на заняття, намагаються своєчасно і правильно виконувати кожне завдання. Пізнавальний інтерес учнів починає виступати рушійною силою в пошуках відповідей на багато питань, з'являється бажання більше дізнатися, розвивати активність і розумову діяльність.

Також на заняттях у гуртку учні ширше і глибше вивчають природу, її компоненти та їх відмітні ознаки, переконуються у зв'язку організмів з навколишнім середовищем, наочно бачать вплив людини на природу. Це підводить їх до розуміння взаємозв'язку в природі, її матеріальності, формується поняття про наукову карті світу.

Важливе значення надавав природі як фактору виховання дітей з раннього віку відомий вітчизняний педагог К.Д. Ушинський, звертаючи увагу на позитивний вплив природи на психіку дітей, на всебічне, розвиток їх у процесі спілкування з природою, він писав «Логіка природи є найдоступніша для дітей логіка - наочна, незаперечна. Кожен новий предмет дає можливість тренувати розум порівняннями, вводити нові поняття в область вже придбаних, підводити вивчені види під один рід »1.

Зважаючи комплексного змісту природознавства, що базується на багатьох науках, на перший план висувається завдання приведення його у єдину систему, встановлення суворої послідовності у вивченні.

Гострота сучасних екологічних проблем висунула перед педагогічною теорією і шкільною практикою завдання виховання молодого покоління в дусі дбайливого, відповідального ставлення до неї, здатного вирішувати питання раціонального природокористування, захисту і відтворення природних багатств.

Необхідність проведення гурткової роботи обумовлюється не лише тим, що діти хочуть більше дізнатися про природу, а й тим, що дозволяє поглиблювати і застосовувати на практиці знання, передбачені програмою, розвивати інтерес до предмету. Участь школярів у гуртку розвиває моральні почуття та норми поведінки, любов до природи і дбайливе ставлення до її багатств. Така форма роботи дає широке поле для сприйняття відповідальності за доручену справу, прояв ініціативи, взаємодопомоги.

Любов до природи, дбайливе ставлення до її багатств не приходять відразу. Це результат цілеспрямованої діяльності і копіткої роботи не тільки при вивченні природи на уроках і позакласній діяльності, а й залучення учнів до посильну участь у справу охорони природи (розмноження та вирощування кімнатних рослин у школі і вдома, робота на пришкільній дослідній ділянці, заготівля корму для птахів і т.д.).

Виходячи з цього, можна виділити проблему нашого дослідження, а вона полягає в наступному. Оскільки на уроках природознавство дається мало часу на формування інтересу у школярів для його розширення і становлення необхідно використовувати додаткові форми роботи, в тому числі і гурткову роботу.

Мета дослідження: розкрити і визначити роль гурткової роботи у формуванні екологічно вихованої особистості, в процесі вивчення молодшими школярами природознавства.

Завдання:

- Визначити значення екологічного виховання в процесі навчання молодших школярів;

- Розглянути роль гурткової роботи в процесі навчання і виховання;

- Обгрунтувати та експериментально довести ефективність використання гурткової роботи у формуванні екологічно вихованої особистості молодшого школяра;

- Визначити найбільш ефективні форми і методи в екологічному вихованні молодших школярів у процесі гурткової роботи.

Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес у початковій школі.

Предмет дослідження - гурткова робота і її роль у формуванні екологічно вихованої особистості в процесі вивчення природознавства.

Гіпотеза:

Формування екологічно вихованої особистості молодшого школяра, при вивченні природознавства буде успішним, якщо використовувати таку форму позакласної роботи як гурткова робота, яка повинна забезпечити спадкоємність навчальній програмі, щоб підвищити рівень пізнавального інтересу до предмета, будуть використані різноманітні форми такої діяльності, а також враховані індивідуальні та вікові особливості дітей.

Перш за все, для цього необхідно створити наступне педагогічні умови:

- Давати дітям природознавчі знання, навчити любити природи;

- Розвивати моральні почуття;

- Формувати у дітей систему елементарних знань про предмети і явища природи.

Методологічною основою даного дослідження послужили роботи Т.А. Бобильової, Л.Д. Бобильової, А.В. Миронова, А.А. Плешакова, Л.П. розглядають особливості формування у молодших школярів любові та бережливого ставлення до природи; І.Д. Звєрєва, О.М. Захлєбного, Б.Т. Лихачова, Н.М. Мамедова, Л.П. Салеевой, І.Т. Суравегиной, Л.П. Симонової, Є.Ф. Козин, Є.М. Степанян вивчали проблеми екологічного виховання; Л.І. Божович, О.М. Леонтьєва, В.М. Мясищева, А.П. Сидельковский, П.М. Якобсона дали психолого-педагогічне обгрунтування нашої проблеми.

Проте, попри велику кількість, достатнє освітлення в літературі проблем екологічного виховання учнів початкових класів, використання можливостей гурткової роботи в курсі природознавства є недостатньо розробленою. Тому ми спробували виявити методичні можливості екологічного гуртка у формуванні екологічно грамотної особистості молодшого школяра.

У ході роботи використані такі методи дослідження:

- Аналіз психологічної, педагогічної, методичної літератури з теми дослідження

- Тестування;

- Аналіз документації;

- Аналіз результатів діяльності учнів; - спостереження;

- Експеримент;

- Статистична обробка даних.

База дослідження. Дане дослідження проводили в Тарасінской середній загальноосвітній школі Боханський району Іркутської області. Дослідженням були охоплені учні третіх класів (3 «а» - контрольний, 3 «б» - експериментальний).

Структура роботи. Дипломна робота складається з вступу, двох розділів, висновків, бібліографічного списку літератури та додатків. У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначена мета, завдання, предмет і об'єкт дослідження, завдання експериментальної роботи.

У першому розділі розкривається сутність екологічного виховання, значення позакласної роботи, розкривається роль гурткової роботи в екологічному вихованні школярів.

У другому розділі «Методика організації гурткової роботи з учнями початкових класів» розроблений гурток «Мій рідний край» і розкрито етапи експерименту. Після кожної глави є висновки.

У висновку підведені підсумки дослідження.

Практична значущість дослідження визначається висновками, узагальненнями і розробленою системою роботи з виховання і навчання учнів початкових класів у гуртковій роботі, в ході якої використовуються ефективні методи і прийоми, що сприяють формуванню позитивного ставлення дітей до природи. Розроблена програма гуртка «Мій рідний край» для учнів третіх класів, і методика його проведення може застосовуватися у практичній діяльності вчителя початкових класів і сприяти підвищенню ефективності екологічного виховання через гурткову роботу.

Глава 1 Організаційні форми, зміст і методи проведення гурткової роботи з природознавства

1.1. Можливості виховує та розвивального навчання природознавства

В екологічному вихованні початковий етап шкільного навчання, коли стихійні знання про культуру взаємовідносин з природним середовищем систематизуються та узагальнюються. Психологи (А. Н. Леонтьєв) відзначають, що у дітей молодшого шкільного віку може бути сформована готовність до правильної взаємодії з навколишньою природою. Вона включає: емоційну сторону ¾ сприйнятливість до світу природи, почуття подиву, захопленості, емоційно-позитивне ставлення до її об'єктів, мотивами поведінки, ділову готовність ¾ можливість реалізувати свої знання у різних нестандартних навчальних та позанавчальних ситуаціях, бажання брати участь в альтруїстичної діяльності, зачатки « внутрішніх »мотивів поведінки як передумови безкорисливості та емпатії (почуття співпереживання, співчуття); інтелектуальну готовність ¾ певний рівень поінформованості дітей про природу, віковий рівень ерудиції і пізнавальних інтересів, усвідомлення себе як носія екологічної культури. Відомо, що в педагогічному процесі взаємодіють три головні компоненти: «знання-відносини-поведінки».

Проблема екологічного виховання та визначення ролі гурткової роботи в початковій школі досить повно розроблена в теорії та практиці сучасної школи. Так, на думку Захлєбного, людина не може рости і розвиватися, не взаємодіючи з навколишнім природним сферою. Методичні засади формування екологічного виховання школярів розроблені в працях Б.Т. Лихачова. 1

Особливості формування у молодших школярів любові та бережливого ставлення до природи розкриті в роботах О.Д. Бобильової. 2 С.Д. Дерябо і В.Я. Ясвіна, 3 вивчаючи дану проблему, особливу увагу приділяють психолого-педагогічному обгрунтуванню.

З. Л. Кирилова 4 вважає, що в системі екологічного виховання виключно важливу роль грає саме початкова школа, де діти вперше потрапляють у світ знань про природу. Подальше ставлення їх до природи багато в чому буде залежати від того, чи усвідомлює вони цінності природи у житті людини, зв'язку людини з природним середовищем, наскільки природи в житті людини, зв'язку людини з природним середовищем, наскільки глибоко будуть виховані естетичне і моральне ставлення до природи.

Роль позакласної роботи, зокрема гуртка, розглянута у статті Л.Д. Бобильова. Автор даної статті підкреслює значення позакласної роботи в екологічному вихованні молодших школярів. С.П. Баранов 5 вважає, що позакласна робота має будуватися на наступних принципах:

- Принцип добровільності;

- Принцип урахування вікових особливостей;

- Принцип ініціативи школярів;

- Принцип романтики і гри.

Виділяючи дані принципи, Баранов відзначає, що позакласна робота має будуватися на основі інтересу і самодіяльності учнів.

З точки зору В. М. Мінаєвої 6, на уроках природознавства недостатньо часу для глибокого вивчення матеріалу, тому для того, щоб поповнити прогалини, отримати нові знання, вчителю необхідно особливу увагу позакласній роботі. Позакласна робота повинна ретельно плануватися, мати різні форми, містити в собі різні методи, і тільки тоді вчитель досягне поставленої мети. Значення позакласної роботи в екологічному вихованні підкреслюють З.А. Клепніна, Л.М. Хафізова, Д.С. Єрмакова та інші.

«Творчо працюють вчителі шукають і знаходять різноманітні шляхи залучення учнів початкових класів у прекрасний світ природи». Так в дослідженнях І.Т. Суравегиной 1, позакласна робота дозволяє розширити рамки навчальної програми, використовувати роботу музею, гуртка, клубу в цілях пропаганди природознавства.

В останні роки були досліджені і принципи побудови навчальних предметів природничого циклу, спрямованих на екологічне виховання молодших школярів, на основі його з'явилися нові предмети у початковій школі, розробляються нові форми і методи позакласної роботи.

Молодшим школярам властиві допитливість і емоційна чуйність, що й обумовлює характер їх відносин до природи. Як і в дошкільнят, переважаючим є естетичний мотив, однак у більшій частині відповідей молодші школярі оперують морально-естетичними мотивами ставлення до природи: "Рослини всіх радують"; "Вони нам подобаються", "Прикрашають місто"; "Роблять наше життя красивою"; "Ліс - наш друг"; "Без птахів було б нудно зустрічати весну". У цьому віці діти осмислюють і переоцінюють свій колишній досвід ставлення до природи: "Я зробив погано, коли був маленьким"; "Коли був маленьким, не знав, що таке природа, тепер я зрозумів, що природу треба берегти". Проте поведінка пояснюється на елементарному рівні, однозначно і часто не точно. Для більшості відповідей характерна безпосередність і відвертість зізнань у недобрих вчинках, але молодші школярі не диференціюють свої дії та дії інших за ступенем значущості їх впливів на природу. Допускаються неправильні судження при поясненні, чому треба берегти природу: "Дерева виробляють кисень і знищують газ"; "Якщо б не було мурашок, ліс був би брудним" та ін

Молодші школярі цінують похвалу, підтримку з боку дорослих і товаришів і тому вважають, що важливо "навчити дітей любити природу".

Учні початкової школи мають уявлення про природоохоронної діяльності, але відносять до неї самі різні заходи - від контролю за своїм і чужим поведінкою в природі до виконання державних законів і створення заповідників. Відповіді учнів свідчать про недостатнє розуміння та обмеженості їх особистої участі в праці, пов'язаному з турботою про живих об'єктах природи. Проте у ряді випадків десятирічні школярі висловлюють умовиводи широкого плану, такі, наприклад, як: "Людина - частина природи"; "Треба прагнути перетворити планету на квітучий сад"; "Треба берегти природу для наших нащадків"; "Не треба воювати, якщо ми хочемо, щоб природа не гинула ". У цілому ж молодшим школярам властиві емоційний і утилітарний типи ставлення до природи. Очевидно, в межах вікових можливостей є ще не використані резерви для підвищення рівня сформованості екологічної відповідальності.

У системі екологічного виховання важливе місце займає природознавство. У процесі його вивчення діти набувають елементарні знання про єдність і різноманітність навколишнього природного середовища, його охорони, знайомляться з картинами природи нашої Батьківщини, отримують загальне уявлення про організм людини, на основі чого формуються гігієнічні навички, такі потрібні в житті кожної людини. Цим значення предмета не обмежується. Основна ідея природознавства полягає в розкритті та встановленні зв'язків між компонентами неживої і живої природи, у поясненні впливу всіх компонентів природи на трудову діяльність людей, яка пов'язана значною мірою з використанням природи і відповідно до цього - вихованням дбайливого ставлення до неї. У процесі реалізації цієї ідеї створюються великі можливості комплексного підходу до навчання підростаючого покоління. Відомо, що вчитель, навчаючи, виховує і розвиває дітей. Всі форми роботи з відстаючими дітьми при вивченні природи, повинні включати прийоми з формування таких якостей, як доброзичливість, справедливість, дружба, особиста відповідальність за спільну справу. Великі можливості в цьому плані закладені в екскурсіях, на яких діти проявляють себе з різних сторін. Тут можна помітити егоїстичні нотки в поведінці окремих учнів, недоброзичливість по відношенню один до одного, невиконання норм поведінки. Завдання вчителя - вчасно помітити ці негативні рисочки, а головне - попередити небажані прояви. З цією метою вчитель передбачає такі прийоми, які виховують повагу учнів один до одного, доброту, справедливість, особисту відповідальність за виконувану роботу.

Проблема співвідношення навчання і розвитку знаходиться в стадії вирішення. Успішно вирішується вона психологами, але ще не отримала прийнятною конкретизації в окремих навчальних предметах, у тому числі в природознавстві і навколишній світ.

Коли говорять про розвиваючі можливості навчання природознавства, то звертають увагу на зміст предмета, логіку його побудови; чи відповідають вони виявленню причинно-наслідкових зв'язків, у розкритті яких розвиваються багато рис особистості школярів, їх психічна діяльність, і, перш за все мислення.

Після встановлення залежностей у неживої природи починається робота з виявлення зв'язків живої природи з неживої. У початкових класах виявляється залежність зміни рослинності від ступеня освітлення даної території сонцем і температури повітря. Спостереження за життям рослин протягом року дозволяють дітям зробити висновок, що із зменшенням сонячного освітлення і зниженням температури повітря листя на деревах і чагарниках починають змінювати своє забарвлення, їх черешки підсихають і відламуються при подиху вітру. Так починається листопад - одне з визначних осінніх явищ у природі. Надалі вивчення природи свого краю розпадається на формування окремих груп понять, в яких зв'язки здійснюються безпосередньо: поверхня - корисні копалини, погода - водойми, погода - грунти і рослинність, рослинність - тваринний світ. При вивченні природних зон нашої Батьківщини вчитель керується зв'язками і залежностями між положенням пояса по відношенню до екватора, висотою сонця, тривалістю зими і літа і що випливають звідси своєрідністю рослинного і тваринного світу. Таким чином, встановлення зв'язків між окремими природними компонентами-найважливіша умова для формування усвідомлених наукових знань при вивченні даної теми.

Розглянуті приклади зв'язку і взаємозв'язку, закладені в предметі природознавство, являють собою найважливіший засіб розвитку мислення учнів. Весь процес мислення при виявленні зв'язків виражений в узагальненнях, ступінь яких поступово ускладнюється в міру залучення нових понять. Первісна щабель узагальнень виявляється в чуттєвому пізнанні: від відчуттів до сприйняттям, від сприйнятті до уявлень. Чуттєвий етап пізнання має важливе значення в навчанні молодших школярів, будучи фундаментом формування понять, суджень, умовиводів.

Найважливіше значення в розвиваючому і виховує навчанні надається науковості вивчення навчального матеріалу. Учитель визначає, на якій основі формуються природничі уявлення, поняття, чи використовуються спостереження, досліди, практичні роботи, наочні посібники, чи дотримується послідовність розгляду того чи іншого явища або предмета, чи звертається увага на плавність переходів від одного етапу до іншого, на логічність викладу матеріалу. Можна говорити про усвідомлене засвоєнні матеріалу в тому випадку, якщо учень може не тільки відтворити, але і застосувати знання в нових ситуаціях. Тому повторення і закріплення матеріалу має бути організовано завжди на новій основі. І якщо учень зможе вирішити завдання в нових ситуаціях, використавши, вже вивчений матеріал, тоді безпомилково можна стверджувати, що знання їм засвоєні.

1.2 Сутність екологічного виховання молодших школярів

Глобальні екологічні проблеми поставили перед шкільною практикою нові завдання виховання молодого покоління в дусі дбайливого, відповідального ставлення до природи, раціонального природокористування і захисту природних багатств. Щоб ці вимоги перетворилися в норму поведінки кожної людини, необхідно з дитячих років цілеспрямовано виховувати почуття відповідальності за стан навколишнього середовища.

Успіх екологічного виховання та освіти в школі залежить від використання різноманітних форм роботи, їх розумного поєднання. Ефективність визначається також спадкоємністю діяльності учнів в умовах школи та умови навколишнього середовища.

Перш ніж визначити, що мається на увазі під поняттям екологічне виховання, з'ясуємо що ж таке саме виховання? Виховання в широкому значенні являє собою цілеспрямований, організований процес, що забезпечує всебічний, гармонійний розвиток особистості, підготовку її до трудової та громадської діяльності. Поняття «виховання» у вузькому значенні тотожне поняттю «виховна робота», в процесі якої формуються переконання, норми моральної поведінки, риси характеру, воля, естетичні смаки, фізичні якості людини. Якщо виховання в широкому розумінні включає і процес пізнання дійсності, й формування ставлення до неї, то виховання у вузькому розумінні охоплює тільки область відносин і поведінки.

Тоді що ж мається на увазі під екологічним вихованням?

Екологічне виховання - це педагогічна діяльність спрямована на розвиток у підростаючого покоління рис особистості, необхідних для встановлення гармонійних взаємин з природою 2.

Компонентами процесу екологічного виховання є:

Цілі, принципи, завдання


Зміст


Методи, форми, засоби


Умови


Результати


Мета

Основу для становлення та розвитку відповідального ставлення до природи, формування екологічно вихованої особистості молодших школярів становить зміст навчальних предметів початкової школи: ознайомлення з навколишнім світом, природознавство, географія, ОБЖ і т.д. Вони несуть деяку інформацію про життя природи, про взаємодію людини (суспільства) з природою, про її ціннісних властивості 1.

Цільові установки навчальних предметів початкової школи зумовлюють необхідність спільного використання їх для виховання молодших школярів у дусі любові і дбайливого ставлення до природи. На основі змісту всіх навчальних предметів формуються провідні ідеї і поняття, що становлять ядро екологічної освіти та виховання в початковій школі. На основі накопичення фактичних знань, одержуваних з різних предметів, молодші школярі підводяться до думки (ідеї) що:

- Природа-середовище і необхідна умова життя людини: у природі він відпочиває, насолоджується красою природних об'єктів і явищ, займається спортом, трудиться; з неї він отримує повітря, воду, сировину для продуктів, разом з тим людина сама є частиною природи.

- Праця людини - це умова використання і охорони природних багатств рідного краю. 2

Виховання працьовитості у школярів, відповідального ставлення до використання і примноження природних багатств, може виразитися в наступних справах учнів початкової школи: дотримання культури поведінки в природі, вивчення та оцінки стану природного оточення, деяких елементах планування з благоустрою найближчого природного оточення (озеленення), виконання посильних трудових операцій по догляду за рослинами, їх захисту.

Найважливіша ідея, закладена у зміст екологічного виховання у початковій школі - ідея цілісності природи. Знання про зв'язки в природі важливий як для формування правильного світорозуміння, так і для виховання відповідального ставлення до збереження об'єктів природи, які перебувають у складних взаємозв'язках один з одним.

Розкриття харчових зв'язків в живій природі, пристосованості живих організмів до середовища проживання, до сезонних змін у природі, вплив людини на життя рослин і тварин пронизує зміст усіх уроків природознавства і є спонукальним засобом для того, щоб молодші школярі усвідомили необхідність обліку і збереження природних взаємозв'язків при організації будь-якої діяльності в природі. 1

Надзвичайно важлива для реалізації патріотичного аспекту екологічного виховання ідея, закладена в програмі уроків - охороняти природу - значить охороняти Батьківщину.

У міру вивчення тем про природу на уроках природознавства і читання поняття «природа» поступово збагачується, наповнюючись конкретним змістом: знанням про об'єкти і явища природи, природних співтовариствах і ландшафтах. Ці знання дозволяють учням досить добре орієнтуватися в навколишньому світі і готує базу для вивчення основ наук у середніх і старших класах загальноосвітньої школи.

До числа найважливіших понять, обов'язкових для екологічного виховання школярів, належить поняття людини як біосоціального істоти, кровно пов'язаного із середовищем проживання, хоча і зумів подолати свою повну залежність від несприятливих природних умов і явищ.

Велику пізнавальну і виховну роль у формуванні дбайливого ставлення молодших школярів до природного середовища грає розкриття терміна «охорона природи» як діяльності, спрямованої збереження і примноження природних багатств. Зміст моральних норм і правил поведінки людини в природному оточенні розкривається перед дітьми поступово, по мірі вивчення питань охорони, конкретних об'єктів природи. На доступних, наочних прикладах вони вчаться розуміти що можна, а що не можна робити в природі, щоб не викликати небажаних наслідків.

Необхідною елементом формування дбайливого ставлення до природи є ціннісний аспект, що розкриває різноманітну роль природи в житті людини, що є найважливішим мотивом охорони природи. 1

Екологічне виховання кінцевою метою, якого є формування екологічної культури визначає ставлення до навколишнього середовища, треба розглядати як складний комплексний процес, який багато в чому залежить від вікових особливостей і можливостей учнів. Першим віковим етапом навчання є початкова школа. Конкретна мета екологічного виховання молодших школярів може бути сформульована як становлення науково-пізнавального, емоційно-морального, практично-діяльнісного ставлення до навколишнього середовища, здоров'я на основі єдності чуттєвого і раціонального пізнання природного і соціального оточення людини.

В історії філософських і педагогічних ідей, в системах освіти і виховання неодноразово робилися спроби побудувати зміст освіта з позиції космоземного всеєдності.

Починаючи з Я.А. Коменського, офіційний статус отримує принцип природосообразности. Але однозначної його розуміння не було. Коменський розглядав людину як органічну частину природи, яка живе за її законами, що розвивається відповідно до циклам пори року. Ж. Ж. Руссо вбачав у людині досконале творіння Бога. Щоб зберегтися таким, людина повинна повернутися в природу, до чистоти і безпосередності її відносин. Він перший зрозумів небезпеку цивілізації і закликав: «Назад до природи!». І.Г. Песталоцці бачив у людині сутнісні сили, які успішно розвиваються лише в умовах, максимально наближених до природи, до принципу природосообразности. А. Дистерверг додає принцип культуровідповідності. Л.М. Толстой вважав досконалої саморазвивающуюся природу дитини, у природному середовищі бачив ідеальні умови прояву людської натури, вбачав у природній трудовому циклі взаємодії людини з природою ідеал життя 1. Видатні радянські педагоги А.С. Макаренко, С.Т. Шацький, В.А. Сухомлинський не мислили собі організації здорового і доцільного педагогічного процесу поза природи, поза моральних, естетичних взаємозв'язків з нею. 2

К. Д. Ушинський писав: «А воля, а простір, природа, прекрасні околиці містечка, а ці запашні яри і палахкотить поля, а рожева весна і золотиста осінь хіба не були нашими вихователями? Називайте мене варваром у педагогіці, але я виніс із вражень мого життя глибоке переконання, що прекрасний ландшафт має таке велике виховне значення у розвитку молодої душі, з якою важко змагатися впливові педагога ». Щоб навчити учня помічати прекрасне в природі, перш за все, це повинен відчувати сам учитель ».

Найважливішим завданням екологічного виховання є теоретичне освоєння школярами знань про природу, про її цінностях, діяльність у ній людини, про екологічні проблеми та шляхи їх вирішення на виробництві, у побуті, в процесі відпочинку (включаючи екологічні норми і правила поведінки) в навчальному процесі. Ці завдання також вирішуються в процесі самоосвіти, на заняттях гуртка або шкільного клубу з охорони природи. Тут є всі необхідні умови для ефективного педагогічного управління процесом теоретичного засвоєння екологічних знань.

Іншим важливим завданням екологічного виховання є набуття учнями досвіду та оціночних суджень. Найбільш успішно це завдання вирішується у процесі оволодіння школярами практичними вміннями з вивчення стану природного середовища, цілей і характеру діяльності в ній людини, виявлення й оцінки її результатів. Тут вкрай важлива взаємозв'язок діяльності учнів у природі і умов школи.

Успіх екологічного виховання багато в чому визначається зацікавленим участю всього або більшої частини педагогічного колективу школи в організації екологічно спрямованої діяльності учнів.

Формування у дітей відповідального ставлення до природи - тривалий і складний результат. Його результатом має бути не тільки оволодіння певними знаннями і вміннями, а розвиток емоційної чуйності, уміння і бажання активно захищати, покращувати, облагороджувати природне середовище.

«Природа - велика вихователька, - говорив К. Д. Ушинський, - вона допомагає вихованню високих моральних якостей, у тому числі доброти і гуманності». 1

Серед засобів пізнання природи провідне місце належить безпосередньому цілеспрямованому спілкуванню учнів з природою. Адже екологічне спрямування є при безпосередньому спостереженні природи, а значить потрібно використовувати кожну прогулянку, екскурсію, роботу з догляду за кімнатними рослинами і т.д. Тобто, захоплення красою природи має бути дієвим, тобто поєднуватися з активним пізнанням її законів і обов'язковою участю в її перетворення.

Т.П. Богданець, Л.Я. Смирнова говорять, що, важливість екологічного виховання дітей у сучасному технологічному світі переоцінити неможливо. Головним завданням його вони вважають формування людини, який в шкалі цінностей ставить охорону життя і місця існування на перше місце. Тільки в цьому випадку можна сподіватися на те, що прийняті закони по охороні природи будуть виконуватися, а екологічно проекти рішуче відхилятися, яку б прибуток їх впровадження не обіцяло. Проблема охорони природи ставати, таким чином, проблемою етики.

Г.П. Логовеева підкреслює: «Гострота сучасних екологічних проблем у нашій країні не зменшується. Як наслідок цього зростає значимість і необхідність екологічного виховання кожного члена суспільства, у тому числі учнів початкової школи ». 1

Наявність такої готовності передбачає три її основні параметри:

- Орієнтування людини в різноманітних, об'єктивно існуючих взаимозависимостях природних предметах і явищ, залежності людини і природи;

- Вміння оцінювати стан взаємодіючих компонентів з точки зору їх екологічного благополуччя;

- Вміння і прагнення діяти в природі так, щоб не принести їй шкоди.

Саме тому такий важливий в екологічному вихованні початковий етап шкільного навчання, коли стихійні знання про культуру взаємини з природним середовищем систематизуються та узагальнюються. Екологічно грамотне, дбайливе ставлення молодшого школяра до природи складається поступово, під впливом навколишньої дійсності, зокрема навчання. Важливо щоб дитина навчився розуміти природу, відчувати її красу, читати її мову, берегти її багатства.

Особливу роль в екологічному вихованні відіграє емпатія, тобто емоційна чуйність до радості і горя інших людей. При цьому педагогу важливо прагне до такої форми емпатії, такої емоційної чуйності, яка викликає у дитини почуття жалості і співчуття, радості за іншу людину, за живих істот. Ця форма емпатії спонукає надавати допомогу, підтримку, охороняти слабкого, тут має місце злиття переживання і вчинку. А це значимо для того, щоб закласти основи екологічно виправданого поведінки.

Екологічні завдання не тільки стимулюють дитячу допитливість, але і сприяють прояву турботи і неспокою про стан природи, дають дітям основи знань і навичок, що дозволяють зрозуміти складність розвитку навколишнього світу.

Особливу увагу до проблем екологічного виховання дітей молодшого шкільного віку можна пояснити двома основними причинами: необхідністю розглядати екологічне виховання як безперервний і систематичний процес протягом усього періоду шкільного навчання та актуальністю формування елементарної екологічної культури в найбільш сприятливий період емоційного взаємодії дитини з природою. 1

У результаті досліджень різних проблем екологічного виховання були визначені методологічні та теоретичні основи екологічного виховання у відповідності з можливостями конкретного віку, відібрано зміст ознайомлення з природою, в особливій мірі сприяє екологічній освіті.

Таким чином, екологічне виховання молодших школярів є важливою і невід'ємною частиною процесу навчання. У цьому процесі виняткова роль належить початковій школі, де учні отримують базові знання про природу. Робота з екологічного виховання спирається на теоретичні знання, отримані школярами на уроках, а також у процесі самоосвіти (в позакласній роботі).

1.3. Гурток як групова форма позакласної роботи з природознавства

У становленні екологічно вихованої особистості молодшого школяра особливе місце належить позакласній роботі. Саме в ній у дітей формуються моральні норми і правила поведінки в природі.

Позакласна робота визначається педагогами як та діяльність, яка виконується в час і на основі інтересу і самодіяльності учнів. 1 Найкращих результатів виховання всебічно розвиненої особистості можна досягти лише при правильному поєднанні визначених занять з позакласною роботою. Уроки і позакласні заняття повинні бути пов'язані між собою, доповнювати, вдосконалювати один одного.

У початковій школі дітям потрібно дати міцні знання, поєднання уроків з позакласними заняттями дозволяє, як правило, зробити це більш повно та різнобічно. Оскільки позакласна робота є складовою частиною виховної роботи в школі, вона спрямована на досягнення загальної мети виховання - засвоєння дитиною необхідного для життя в суспільстві соціального досвіду і формування прийнятої суспільством системи цінностей. С. А. Смирнова зазначає, що специфіка позакласної роботи в екологічному вихованні проявляється на рівні таких завдань:

1.Внеклассная робота дає можливість для подолання обмежень навчального процесу та формування позитивного сприйняття дитиною себе.

2. Сприяє формуванню у дітей навичок співпраці, колективної взаємодії.

3. В позакласній роботі дитина повинна навчитися займатися корисною діяльністю, він повинен уміти включатися в таку діяльність і самостійно організувати її.

4. Формування моральної, емоційного, вольового компонентів світогляду дітей. В позакласній роботі діти засвоюють моральні норми поведінки через оволодіння моральними поняттями.

5. Розвиток пізнавального інтересу. Тут відбивається наступність навчальної та позанавчальної діяльності, так як позакласна робота пов'язана з виховною роботою на уроках і спрямована на підвищення ефективності навчального процесу. Розвиток пізнавального інтересу у дітей у якості напрямку позакласної роботи, з одного боку, «працює» на навчальний процес, а з іншого - посилює виховний вплив на дитину. 1

На відміну від звичайних уроків, ця форма занять будується на інтересі, ініціативи та добровільності. Зміст її може виходити за межі програми, змінюватися і коригуватися вчителем по ходу проведення занять. Крім того, самі учні можуть пропонувати тактику роботи, що відкриває великі можливості для діяльності дітей і дозволяє задовольнити різноманітність їх інтересів.

Любов до природи, дбайливе ставлення до її багатств не приходить відразу. Це результат цілеспрямованої і копіткої роботи не тільки при вивченні природи на уроках і позакласних заняттях, але і залучення учнів до посильну участь охорони природи

Позакласна робота створює умови для набуття досвіду прийняття екологічних рішень на основі отриманих знань у відповідності зі сформованими цінностями, підходами і орієнтаціями. Велика роль позакласної роботи в залученні школярів до самостійної роботи, яку вони можуть проводити відповідно з тією швидкістю засвоєння, яку вона більш властива, що робить більш продуктивним процес становлення особистості. При цьому учень може звернутися до експерименту, короткочасного або довгострокового спостереженню, дослідженню зв'язків людини з природою з фіксацією на фотоплівці, в малюнках, схемах. Все це робить дослідження природного середовища розважальними та цікавими.

Позакласна робота з екології в молодших класах переслідують декілька цілей: підвищити рівень екологічного розвитку та розширити кругозір дітей, розвинути інтерес до занять екології, поглибити напрямки про використання відомостей з екології на практиці, прищепити деякі навички самостійної роботи, виховати наполегливість і волю. 1

Позакласна робота з екологічного виховання повинна передбачати такі аспекти:

- Виховання дбайливого ставлення до всіх дарів природи.

- Організація комплексного природознавчого вивчення рідного краю

- Активний внесок школярів у справу охорони природи.

Велике значення мають різні форми позакласної роботи, що сприяють формуванню екологічно вихованої особистості молодшого школяра.

Індивідуальна робота зазвичай виконується окремими учнями і часто носить епізодичний характер. Інтерес до такого роду занять зазвичай зароджується при виконанні домашніх завдань або під час екскурсій в природу.

Групові позакласні заняття проводяться зазвичай у формі шкільних гуртків. Спочатку це може бути тимчасова угруповання учнів, що об'єднуються загальною конкретним завданням, загальним планом роботи, яка пізніше переростає в постійний гурток. Робота, проведена в подібних гуртках, дає багатий матеріал для розвитку у дітей усного та писемного мовлення.

Масова форма позакласної роботи включає в себе екскурсії в природу, музеї, зоопарк. Живе спілкування стимулює інтерес учнів до пізнання природи, сприяє естетичному і природоохоронному вихованню. Така форма роботи цінна й тим, що дозволяє зібрати великий матеріал для оформлення шкільних навчальних колекцій. 1

Різноманітність форм позакласної роботи дозволяє вчителю цікавіше організувати роботу, прищепити учням інтерес до предмету, досягти поставлених цілей в екологічному вихованні.

Серед групових форм позакласної роботи основною організаційною формою є гурткова діяльність. У гуртках, як правило, найбільш цілеспрямовано і плавно будуються позакласні заняття. Заняття і врахування інтересів учнів буде сприяти розвитку у членів гуртка якостей натураліста - природознавця: спостережливості, допитливості, допитливості і дбайливого ставлення до природи. При організації роботи необхідно спиратися на ініціативу і самодіяльність дітей при збереженні керівної ролі вчителя. Ефективність в значній мірі залежить від правильного планування. Виходячи з цього, основним документом у роботі з гуртком служить план навчально - виховної роботи, який складається керівником на поточний навчальний рік відповідно до роботи гуртка. У план входять теоретичні і практичні заняття, бесіди, підсумкові заняття підготовка та проведення масових заходів.

Продумане планування привчить до певного порядку у постановці занять, позбавляє від безглуздя. Головна турбота вчителя повинна бути в тому, щоб у гуртках почалася змістовна, цікава й активна робота, яка дає відчутні результати праці хлопців, яка стала б паростком того, що допоможе розбудити постійний інтерес до вивчення природи і формування потреб у знаннях про неї. 1

Робота дітей в гуртках дає можливість глибше вивчати предмет, використовувати результати деяких дослідів на уроках, сприяє розвитку інтересу до предметів природничого циклу. Гурток не відволікає учнів від основної навчальної роботи, а навпаки, допомагає їм засвоїти необхідні знання, розвинути певні знання і навички. Навчальна робота в класі служить як би теоретичною основою для самостійної роботи в гуртку, а робота в гуртку сприяє пожвавленню роботи на уроці. Крім того, в гуртку можна організувати збір матеріалу, складання колекцій, виготовлення наочних посібників, які згодом використовуються на уроках.

Робота учнів у гуртку є хорошим засобом виховання. Часто в результаті цих занять навчанні учні починають проявляти інтерес і краще займатися, у них розвивається інтерес до читання, що дуже важливо в початкових класах. У багатьох дітей виявляються великі здібності, ініціатива, винахідливість. Гурток сприяє екологічній освіті та природоохоронного виховання учнів. У них розвиваються почуття любові до природи, відповідальності за збереження її багатств, вони привчаються дбати про живих організмах.

На гурткових заняттях з природознавства учні ширше і глибше вивчають природу, складові її компоненти та їх відмітні ознаки, переконуються у зв'язку організмів з навколишнім середовищем, наочно бачать вплив людини на природу.

Гурткова робота дає широке поле для виховання відповідальності за доручену справу, прояв ініціативи, принципової вимогливості, взаємодопомоги. У гуртку учні разом працюють, долають труднощі для досягнення поставленої мети. 2

Величезне значення гурткової роботи у формуванні в дітей інтересу до природи відзначали багато педагогів.

Гурткова виховна робота, володіє деякими перевагами в порівнянні з навчальною, так як організується на добровільних засадах: програма роботи гуртка не пов'язана з рамками обов'язкових навчальних програм; тривалість занять не обмежується строго за часом, гурток має великі можливості для організації різних видів діяльності дітей і дозволяє використовувати в оптимальному поєднанні традиційні та інноваційні форми і методи роботи.

Спочатку зміст роботи гуртка повинні мати гуманістичну спрямованість, що виявляється у дітей дбайливого ставлення до природи, виховання моральної культури, збагачення уявлень про добро і зло, позитивному і негативному впливі людини на природу, у формуванні досвіду розумного і гуманного поводження в природі, а також нових знань про надання допомоги природі. 1

Гурткову роботу з молодшими школярами доцільно починати з 2-3 класів, коли у дітей вже сформувалися на життєвому та науковому рівні початкові уявлення про природу, взаємозв'язках в ній, ролі людини в природі. При організації роботи гуртка слід мати на увазі, що його назва повинна бути емоційно привабливим для школярів, тому в його виборі повинні брати участь самі діти. Формуються в гуртку поняття, уявлення і значення пов'язані з тими, які школярі отримують на уроках. Робота в гуртку може випереджати або продовжувати навчальну програму. При цьому широта і глибина знань школярів можуть істотно перевищувати отриманих на уроці. Це обумовлено не тільки тим, що гурткова робота дозволяє вийти за рамки навчальної, але, перш за все тим, що головним принципом її організації є опора на інтереси дітей.

Гурткова робота є найбільш доцільною для групової екологічної роботи з учнями початкових класів. Програма екологічного гуртка повинна відображати всі аспекти змісту екологічного виховання:

- Науково - пізнавального;

- Ціннісного;

- Нормативного;

- Практично - діяльнісного.

Науково - пізнавальний аспект змісту, що розвиває інтерес молодших школярів до проблем навколишнього середовища і формує уявлення про наукову картину світу, може бути представлений матеріалом, що розкриває властивості предметів і явищ, їх розмаїття, зв'язок між ними.

Швидка стомлюваність молодших школярів - характерна особливість даного віку. Цим обумовлюється необхідність використання на заняттях віршів, пісень, загадок, ігрових моментів. Це знімає емоційне і фізичне напруження, підвищує інтерес до матеріалу.

Для того щоб заняття були цікаві і не втомлювали дітей, доцільно передбачати і зміну видів діяльності: пізнавальна, ігрова, творча, трудова, дослідницька і т.д. Активізація діяльності молодших школярів у гуртку сприяє розмаїтість форм і методів роботи: заняття в робочій кімнаті триває екскурсіями в музеї; колективні творчі справи завершують виставки, зустрічі з цікавими людьми, вікторини, свята. У практиці школи часто використовуються заочні подорожі, прогулянки «з екологічної стежці». У ході занять вивчення теоретичного матеріалу має змінюватися творчою діяльністю дітей, грою 1. Гурткова робота дає можливість залучати молодших школярів до проведення дослідницької діяльності в природі.

Один з найважливіших принципів організації гурткової роботи - краєзнавчий, реалізація якого дає дітям можливість повніше зрозуміти місцеві, регіональні та глобальні екологічні проблеми. У зв'язку з цим у зміст розмов, екскурсій, корисно включати інформацію про стан природи області рідного міста (села). У гуртку створюються сприятливі умови для «з'єднання діяльності рук і голови», що дозволяють школярам застосовувати на практиці отримані знання творчо, надаючи безпосередню допомогу природі.

Успіх роботи гуртка в значній мірі залежить від умілого використання на заняттях в якості засобів впливу на емоційну сферу школярів творів найвизначніших майстрів пензля і пера, геніальних творінь композиторів, що оспівують і прославляють рідну природу. Емоційна привабливість, естетичність - ось необхідні умови проведення гурткової роботи з молодшими школярами.

З самого початку важливо створити дитячий колектив, об'єднаний спільною роботою. Тому заняття в гуртку доцільно починати з загальної роботи, а потім переходити на індивідуальні чи ланкові. Це може бути екскурсія в природу для проведення спостережень та збору матеріалу, до музею, перегляд навчального чи науково - популярного кінофільму про природу з подальшим обговоренням.

Через любов до природи у дітей виховується почуття патріотизму, любові і гордості до своєї Батьківщини. Ці почуття робитимуть щеплення тим успішніше, чим більшою мірою учні будуть дізнаватися про свій край, країні.

Гурткова робота з природознавства відкриває великі можливості для пізнавальної діяльності молодших школярів. Вона дозволяє поглиблювати і застосовувати на практиці знання, передбачені програмою, виховувати у школярів працьовитість, наполегливість, формувати дбайливе ставлення до природи, почуття відповідальності за доручену справу. Гуртково вивчення природи сприяє виявленню найпростіших закономірностей її життєдіяльності, що сприяє формуванню діалектико - матеріалістичного світогляду учнів.

Таким чином, у змісті програми гуртка можуть бути простежені кілька змістових ліній:

- Людина - природна істота і член суспільства;

- Різноманіття природного та соціо-культурного оточення людини;

- Екологічні взаємодії живих організмів з навколишнім середовищем;

- Праця і поведінку людини в навколишньому середовищі.

Успіх роботи гуртка багато в чому залежить від того, як вчитель поєднує діяльність учнів у стінах школи з вивченням природного середовища в околицях школи.

Гурткова робота з екологічного виховання дозволяє використовувати велике розмаїття форм і методів роботи. Одним з найважливіших засобів є гра. У гру найбільшою мірою школяр психологічно готуватися до реальних екологічних ситуацій, вчитися розуміти ставлення до природи людей, що виконують різні ролі в залежності від професії і посади, опановує прийомами спілкування з однолітками. 1

Особливість гурткової роботи з екології полягає, перш за все, в тому, що на основі знань придбаних на уроці учні отримують можливість без поспіху і суєти поставити наочний досвід або провести цікавий експеримент, спостереження за живими об'єктами або природними явищами, організувати шкільний вечір. Занурившись у світ живої природи, хлопці глибше пізнають його, бачать взаємозв'язок і взаємозалежність всіх його компонентів. Спостерігаючи, вони накопичують знання, записують враження, а потім розповідають про це в школі або вдома. Все це захоплює учнів, змушує їх задуматися, викликає допитливість, спонукає інтерес до дослідницької роботи.

У цілому, гурткова робота в екологічному вихованні учнів початкових класів має величезне значення. Така робота не тільки сприяє розвитку естетичного почуття, любові до природи, Батьківщини, а й впливає на розвиток і становлення повноцінної особистості. Робота в позаурочний час будується на добровільній основі, тому гурток розвиває ініціативність і самодіяльність. Гурткова робота з природознавства не тільки значно доповнює, отримані на уроках, знання учнів, але дозволяє застосувати їх на практиці, тим самим, дозволяючи вчителю домогтися поставлених цілей.

На підставі вище викладеного ми прийшли до наступних висновків: 1. Проблеми екологічного виховання молодших школярів є актуальними і досить розкритими у науковій та методичній літературі.

2. Гурткова робота щодо формування економічно вихованої особистості молодших школярів не знаходить широкого застосування в практиці роботи школи, хоча саме вона є найбільш оптимальною формою такого роду діяльності.

3. У цілому гурткова робота формує практичні вміння допомоги природі, знайомить з різноманітною діяльністю з надання допомоги природі, формує пізнавальний інтерес до вивчення природи.

Глава 2. МЕТОДИКА організації гурткової роботи з природознавства з учнями початкових класів.

2.1 Методика становлення рівня екологічної вихованості у молодших школярів у процесі гурткової роботи

Як же розповісти дитині про природу? Як розповісти про її таємниці, передати величезні пласти знань, які людство накопичило протягом тисячоліть і до яких продовжує йти і йти? Зробити це дуже не просто, адже дитина живе ще не стільки розумом, скільки відчуттями і емоціями, і розповідати йому про природу дорослим, часом науковою мовою марно. Тут хочеться згадати слова В.А. Сухомлинського, який вважав за необхідне вводити малюка в навколишній світ природи так, щоб кожен день відкривав у ньому щось нове для себе, щоб він ріс дослідником, щоб кожен його крок був подорожжю до витоків чудес у природі, облагороджував серце і гартував волю.

Для початку сформулюємо завдання екологічного виховання:

Розуміння саме цінності природи.

Усвідомлення себе, як частини природи.

Виховання шанобливого ставлення до всіх, без винятку видів, незалежно від наших симпатій і антипатій.

Розуміння взаємозв'язку і взаємозалежності у природі.

Виховання активної життєвої позиції.

Навчання азам безпеки.

Формування вміння раціонально використовувати природні багатства.

Формування моральної свідомості.

Підведення до розуміння неповторності краси навколишнього світу.

Одним з ефективних способів екологічного виховання молодших школярів є заняття з природознавства та ознайомлення з оточуючим світом. В якості програмного забезпечення даної роботи була взята програма А.А. Плешакова «Зелений дім». У розділі даної програми «Світ навколо нас» діти знайомляться з різними, доступними їхньому розумінню, компонентами навколишнього світу (окремими об'єктами і явищами). Наступні розділи «Жива природа» і «нежива природа» отримують додаткову інформацію про кожному компоненті. Потім вони розглядалися у взаємозв'язку.

Розділ «Планета - наш дім, а ми господарі в нім» з'явився узагальнюючим по відношенню до попередніх. Необхідно щоб кожен день перебування дітей у школі цікавим і насиченим, тому реалізація методики передбачає інтегрований підхід в навчанні. Екологічні знання, вміння і навички діти отримують не тільки на спеціально організованих заняттях, але і під час прогулянок, екскурсій, ігрової та дослідницької діяльності, в тому числі і під час роботи гуртка.

Наприклад, вивчаючи тему «Що таке природа» дається уявлення і проводиться бесіда про об'єкти природи та предметах, створених руками людини («не природа»). Під час екскурсії проводиться спостереження: пропонується дітям якомога більше знайти об'єктів природи і «не природи». Ще раз звертається їхню увагу на те, чим вони відрізняються.

Вноситься елемент змагання: одна група дітей шукає природні об'єкти, інша - предмети, зроблені руками людини. При підведенні підсумків враховується кількість знайдених предметів, правильність визначення і час, витрачений на пошуки.

У становленні екологічно вихованої особистості особливе місце належить ігрової діяльності. Саме в ній формуються у дітей моральні норми і правила поведінки дітей у природі.

Сюжетно-рольові ігри допомагають відображати різноманітні побутові сюжети, дають нові враження про життя і працю людей, про стан природи та її зміни. Ігри для дітей - спосіб пізнання навколишнього, шлях до пізнання світу, в якому живуть і який можуть змінити і перетворити. В іграх діти застосовують свій життєвий досвід і відображають те, що їх цікавить, хвилює, радує, вони втілюють свої мрії і бажання. Тематика сюжетно-рольових ігор: «Сім'я», «Мої домашні тварини», «Приготуємо обід для сім'ї з корисних продуктів».

Дидактичні ігри є ефективним засобом екологічного виховання. Процес ігрової діяльності, в якій молодші школярі відчувають підвищену потребу, дозволяє: забезпечити можливість засвоєння екологічних уявлень; пробудити інтерес до природи і розвинути цінне ставлення до неї; формувати мотиви та практичні вміння екологічно доцільної діяльності; надати можливості для прояву самостійності, ініціативності, співпраці, відповідальності і здатності приймати правильні рішення; контролю і оцінки результатів власної екологічно орієнтованої діяльності.

Цікавим у роботі з дітьми є такий ігровий прийом, як отримання листів-скарг від мешканців лісу, саду, городу. Діти замислювалися над змістом листів, обговорювали різні екологічні ситуації, вирішували, як можна допомогти тому чи іншому живій істоті, як потрібно оберігати і охороняти природу - свого краю, і всієї планети.

Ефективним методом розширення знань з екології, є використання перлин народної мудрості - казок, легенд, переказів, загадок на екологічну тематику, тому що вони розум збагачують, і хвилюють душу: «Багато лісу - не губи, мало лісу - бережи, немає лісу - посади», «Не піднімай природу руку, буде й твоєму внукові» і так далі.

У процесі роботи з дітьми практикується використання принципу науковості. Це різноманітні ілюстрації, гербарії, альбоми («тварини Червоної книги», «тварини і рослини різних природних зон»); таблиці, схеми («Кругообіг води в природі», «Будова рослин» та інші); карти, макети, фотографії, натуральні природні об'єкти (рослини, грунт, вода та інші).

Під час роботи з натуральними природними об'єктами звертається увагу дітей на те, не можна наносити тварині шкоди, а після проведення спостереження необхідно відпустити його на волю.

Творче спілкування з природою - дієвий метод екологічного виховання і розвитку кращих людських якостей. Тому можна проводити заняття милування природою, заняття - подорожі, екскурсії в природу. На таких заняттях я не нав'язується готових знань, а дається можливість дітям самим ділитися своїми почуттями, і тільки потім акцентуватися на основному. Все це відбувається на лоні природи, з об'єднанням музики, трудового виховання. Разом з дітьми складаються екологічні казки. Саме через фантазію, дитяча творчість лежить шлях до серця дитини. Всі перелічені форми і методи екологічного виховання були використані при організації роботи екологічного гуртка «Мій рідний край», на базі Тарасінской ЗОШ, Боханський району, Іркутської області

2.2. Зміст, форми організації екологічного гуртка «Мій рідний край».

Перш ніж приступити до роботи з організації гуртка була проведена підготовча робота. Для цього, перш за все, за допомогою поштових ящиків під назвою «Хочу все знати», нами були виявлені інтереси дітей. Дітям було запропоновано писати свої листи і питання, які їх цікавлять. Послання були найрізноманітнішими. Дітей цікавило все: «Звідки з'являються хмари?», «Чому квіти закриваються на ніч?», «Чому влітку йде град?», «Чому взимку холодно, а влітку тепло?», «Де у риби вуха?» І т.д . Питання були не звичайними і цікавими, це свідчило про бажання дітей дізнатися, про навколишній світ.

Потім, на уроці образотворчого мистецтва ми запропонували дітям намалювати малюнок на тему «Мій рідний край». Фантазія учнів дуже багата, тому в їхніх малюнках ми побачили річку, зелений гай, різнобарвну галявину і рідну вулицю, маленький будиночок і тонку стежку, свою школу, і багато іншого.

Усі малюнки учнів в кінці уроку були вивішені на дошку, у нас вийшла одна велика картина, на якій зображувався край дуже близький дитячим серцям.

Також ми провели анкетування батьків та вчителів з ​​метою виявити необхідність створення гуртка, яке показало, що, як батьки, так і педагоги розуміють важливість і актуальність екологічних проблем, у зв'язку з цим батьки хочуть, щоб діти займалися в гуртку, а вчителі хотіли б організувати гуртки, але причина в обмеженості у часі і не розробленості проблеми, а також у невисокої заробітної плати. Так вчителя пояснили відсутність гурткової діяльності.

Отримавши дані про інтерес дітей і бажання батьків, ми порахували можливим розробити програму, зміст і методику гуртка «Мій рідний край».

Програма гуртка «Мій рідний край»

«Торкаючи квітка, ми чіпаємо зірки.

У кінцевому рахунку, природу може

врятувати тільки любов »

Жан Дорст.

Пояснювальна записка до програми гуртка «Мій рідний край представлена ​​в Додатку 3. Діяльність гуртка окреслена рамками існуючої навчальної програми початкової школи, спрямована на розширення кругозору, формування стійкого особистого інтересу молодших школярів до екологічних проблем, формування у дітей відповідального інтересу до навколишнього середовища, її захист і поліпшення.

Організаційні принципи:

в гуртку беруть участь учні третіх класів;

кількість учасників до 20 чоловік;

періодичність занять 1 раз на тиждень.

Форми діяльності: за принципом «від простого до складного» з акцентом на практичну діяльність та особистий досвід дітей.

Спостереження: сезонні та інші:

- Заняття в класі і куточку живої природи;

- Прогулянки на природі;

- Творчі завдання;

- Сюжетні та рольові ігри;

- Природоохоронні заходи;

- Сюжетні та рольові ігри;

- Природоохоронні заходи;

- Знайомство з творами мистецтва про природу.

Зміст гурткової роботи включає в себе:

- Систему знань про природу;

- Розуміння взаємозв'язків, що існують у природі, усвідомлення взаємовпливу природи на людину і людини на природу;

- Формування у дітей позитивного ставлення до природи;

-Бажання дотримуватися правила-заборони, бажання берегти і охороняти природу.

Програма і тематика гуртка «Мій рідний край»

Тема

Цілі і завдання

Можливі форми діяльності

Формовані знання та вміння

Кількість годин

1

1.1






2








2.1








2.2








2.3









3








3.1







3.2







3.3





4






4.1


4.2


Що нас оточує

Вікно в природу






Подорож від осені до зими







Осінні турботи








Овочеві фантазії








Сезонні явища









Дивне поруч








Хто це? Що це?







Незвичайні, загадкові, ласкаві, вірні





Звідки родом кімнатні рослини




Зелений друг





Подорож по екологічній стежці



Відкриваємо світ


Мета: навчання дітей на прикладі конкретних об'єктів, спілкування з природою, виховання дбайливого ставлення до неї.


Мета: розвиток інтересу до пізнання природи, відкриття її таємниць, формування уявлення про цілісність і єдність природи, дбайливого ставлення до неї.

Завдання: вчити дітей визначати мету роботи, трудитися спільно, виховувати дружні відносини, формувати вміння бачити, де потрібна допомога.

Розвивати в учнів творчість, кмітливість, терпіння, посидючість, вчити спільної діяльності в групі, вміння працювати з різними матеріалами і інструментами.

Поглибити і узагальнити знання дітей про сезонні явища в природі, причинно-наслідкових зв'язках; розвивати вміння встановлювати взаємозв'язки в природі



Мета: формувати спостережливість і навички дослідницької діяльності, виховувати почуття захоплення красою природи.

Завдання: формувати переконання в необхідності природоохоронного поведінки в побуті, дбайливе ставлення до предметів.

Підтримати в учнів інтерес до світу тварин, виховувати почуття захоплення, здивування здібностями тварин.

Розширити уявлення дітей про кімнатні рослини, про особливості догляду за ними.

Мета: формування морального, екологічно орієнтованого ставлення до рослин як живим істотам.

Завдання: ознайомити учнів з Червоною книгою нашої країни, прищепити любов до природи, дбайливе ставлення до всього живого.

Ознайомити учнів з правилами поведінки в природі, різноманіттям рослин рідного краю

Екскурсія в околиці села (ліс, річка, галявина т.д.)












Екскурсія по шкільному ділянці







Виготовлення виробів з овочів і фруктів






Подорож (заочне) у світ сезонів і їх характерних ознак і явищ.













Гра, бесіда про самих звичайних, побутових явищах, але з незвичайним їх вирішенням



Бесіда про чудових, вірних друзів.





Гра - подорож по світу.










Гра - подорож







Ранок: «Читаємо живу газету»


Уміння оцінювати факти взаємодії людини і природи. Культурна поведінка в природі.




Знання сезонних змін у житті рослин і тварин; взаємозв'язку між тваринами і рослинами. Встановлення причинно-наслідкових зв'язків у природі, відкриття незвичайного в звичайному і знайомому, прогнозування змін у природному середовищі, викликані втручанням людини.























Встановлення порушень в природі, спричинені людиною; правильне користування водою, електроенергією; догляд за кімнатними рослинами, розпізнання, відмінність їх особливостей будови. Турбота і увага, притаманні до чотириногих друзів



















Уміння оцінювати роль рослин у житті людини і тварин, бажання постійно піклуватися про рослини. Охороняти і дбайливо ставитися до природних багатств

2














2









2









2

















2







2






2










2





Велику роль в екологічному вихованні школярів віку відіграє практична, дослідницька робота в природних умовах. Теоретичні знання, отримані учнем на уроках, повинні стати базою для самостійної оцінки які у природі процесів і явищ, для проведення власних досліджень, спостережень, вміння узагальнити результати своїх спостережень. Часто діти вивчають природу тільки по книгах, можуть визначити назви тварин і рослин, але не дізнаються в природі. Ми вважаємо хоча б приватному розв'язання проблеми, може допомогти дослідницька робота молодших школярів у рамках нашої програми.

Спостереження навколишньої дійсності надає глибоке вплив на всебічний розвиток особистості дитини. У процесі спостереження в дитини включені всі аналізатори: зоровий - дитина бачить розміри досліджуваного об'єкта; слуховий - чує шум вітру, шелест листя і т.д. Смак дозволяє тонко розрізняти солоний і солодкий смак, смак полуниці і джерельної води. Дотик - другі очі дитини, він відчуває кору дерев, крупинки піску. Недарма К. Д. Ушинський писав, що вона «мислить формами, фарбами звуками».

Реалізація програми гуртка «Мій рідний край» передбачає різноманітні форми і методи. Екологічні знання та навички діти отримують не тільки на спеціально організованих заняттях, але і під час прогулянок, екскурсій, перегляду телепередач, читання книг. Велика увага приділяється практичній діяльності дітей спільно з учителем: проведенню спостережень, дослідів ігор, озеленення шкільного двору і т.д.

Пропонується творче використання програми гуртка педагогом: він може сам, з урахуванням часу, виділеного для занять, а також рівня розвитку дітей і своєї підготовки, вибрати певний обсяг інформації. Найбільший ефект може бути досягнутий при систематичній роботі з дітьми за програмою гуртка «Мій рідний край».

Гурткової курс вирішує наступні завдання:

Розширення екологічних уявлень дітей на матеріалі, короткому і доступному дітям молодшого шкільного віку. Забезпечення більш глибокого засвоєння, закріплення і подальшого розвитку уявлень про навколишній світ.

Організація різноманітної практичної та дослідницької діяльності учнів з вивчення і охорони навколишнього середовища.

Виховання в процесі роботи екологічної відповідальності молодших школярів.

У роботі гуртка ми використовуємо різноманітні методи: екскурсії, спостереження, досліди, практичні роботи. Всі ці методи ми застосовуємо таким чином, щоб забезпечити найбільшу активність дітей, зацікавленість роботою, розвиток самодіяльності, спостережливості і мислення.

Кожне заняття складається з двох частин, перша з яких має на меті формування у дітей нових природоохоронних і моральних понять, виховання відповідних почуттів. Друга вносить елемент уважності, підвищуючи активність дитини. Це конкурси, вікторини, малювання по темі, а також практична діяльність з вивчення і поліпшення стану навколишнього середовища.

Кожен член гуртка веде щоденник спостережень за темою. У щоденнику ведуться записи, замальовки та виписки з книг. В основі роботи дітей лежать власні спостереження, але це не означає, що до всього діти повинні дійти самі, на основі свого особистого досвіду. Вони повинні вміти використовувати у своїй роботі і досвід інших дітей.

Гурток не замикається в рамках поточної повсякденної роботи. Він висвітлює роботу в шкільній стінгазеті, на шкільних вечорах, проводить громадські компанії. Результати спостережень за темою оформляються у вигляді колекцій, гербаріїв, наочних таблиць, і т.д. Відчути навколишній світ, виявити взаємозв'язок між різними об'єктами і явищами, діяльністю людини і природою дозволяють екскурсії в природу. Отриманий матеріал аналізується, систематизується і обговорюється на заняттях гуртка. З метою розширення кругозору, поглиблення знань краєзнавчого систематично проводимо екскурсії в музей. Одним із суттєвих компонентів екологічного виховання ми вважаємо гру, так як гра - не тільки розвага, а ще й особливий метод залучення підлітків у творчу діяльність. Захоплюючі змагання, ігрові конкурси, які ми проводимо постійно, - це прекрасна можливість залучення в екологічну роботу великої кількості учнів. Гурток «Мій рідний край» - це одна з форм позакласної роботи, яка дозволяє охопити максимальну кількість учнів, допомогти їм найбільш повно реалізувати свої здібності, виявити серед них найбільш ерудованих. Участь учнів у гуртку спонукає у них інтерес до пізнавальної діяльності, активізує процеси самоосвіти, формує почуття колективізму і товариства. Екологічний гурток - ефективний спосіб виховання в учнів любові до Батьківщини, зміцнення фізичного та психічного здоров'я, розвиток їх естетичних і моральних якостей. Процес екологічного виховання дітей початкових класів Тарасінской середньої школи постійно вдосконалюється і розвивається в тому числі і в процесі гурткової роботи. Проаналізувавши теорію та досвід, набутий в галузі екологічного виховання та освіти, в рамках гуртка «Мій рідний край», досвідченим шляхом визначити значення такої роботи у підвищенні рівня екологічної вихованості молодших школярів.

Досвід формування екологічної вихованості молодших школярів засобами гурткової роботи.

У попередніх розділах було розглянуто питання теорії екологічного виховання та організації гурткової діяльності в початковій школі. Для перевірки ефективності розроблених нами мети, завдань і гіпотези наукового дослідження було проведено педагогічний експеримент.

Як відомо, чудове знання теорії не завжди підтверджується бажанням працювати в інтересуемой галузі знань. Для цього ми задіяли на практиці деякі знання, отримані в ході роботи над даною проблемою. Наше дослідження полягає у розробці та організації роботи в гуртку «Мій рідний край» і використанні його в екологічному вихованні учнів початкових класів.

На думку Л.А. Мішарін і В.А. Горбунової - «те, як дитина ставиться до природи і її багатств, допомагає тваринам і рослинам, охороняє природу і знає правило поведінки в природі, розуміє доступні і родинні зв'язки між живими організмами - все це називається екологічної вихованістю дитини і характеризує його внутрішній світ».

Екологічне виховання розглядається як цікаве освіту, що регулює знання, вміння і відносини.

Дослідно - експериментальна робота проводилася протягом чотирьох (вересень - грудень) місяців 2007 року в Тарасінской середній школі. У дослідженні брали участь учні третіх класів: контрольний 3 «А» (14 осіб) класний керівник Сагдеева Г.В. і експериментальний 3 «Б» (13 осіб) класний керівник Татаринова Л.С.

На першому етапі роботи було проведено констатуючий експеримент, були виявлені рівні та критерії екологічної вихованості учнів двох класів за допомогою тестів і опитувальників.

Метою констатуючого експерименту було виявлення показників виховання екологічної вихованості дітей молодшого шкільного віку.

Експериментальне використовувалися такі методики:

- Методика виявлення рівня сформованості екологічних знань учнів

- Діагностичний опитувальник, що виявляє сформованість умінь, «стосунків», «бажань» в учнів до навколишнього світу.

За основу визначення якісних характеристик рівнів взяті теорії, запропоновані Л. П. Симонової:

- Науково-пізнавальний;

- Ціннісний;

- Нормативний;

- Практично-діяльнісний.

На основі двох цих методик були визначені рівні та критерії екологічної вихованості (Л. П. Симонової):

Низький рівень - діти дізнаються і називають переважна більшість тварин, рослин ліси, луки, поля, водойми, виокремлюючи їх деякі особливості. Вміють визначати стан рослин залежно від середовища проживання, за допомогою педагога класифікують рослини. Пізнавальне ставлення до тварин і рослин не стійке.

Середній рівень - діти дізнаються і називають переважна більшість тварин і рослин різних спільнот за поданням і невеликий опорою на наочність. За допомогою педагога класифікують тварин і рослини. Протягом тривалого часу спостерігають за ростом і розвитком рослин, їх змінами в різні сезони, знають потреби тварин. Встановлюють деякі загальні зв'язки, порівнюючи рослини. Використовують відомі способи спостережень. Недостатньо володіють узагальненими уявленнями і не володіють поняттями роду та виду при класифікації рослин. Не завжди здатні прогнозувати наслідки неадекватних дій на природу, але при цьому виявляють дбайливе і турботливе ставлення до тварин і рослин. Знають про існування Червоної книги Сибіру, ​​називають деякі рослини і тварин, занесених до неї. Емоційно відгукуються на яскраві рослини, виявляючи уважність, стійкий інтерес. У процесі спостережень згадують вірші, пісні, прислів'я.

Високий рівень - у дітей цього рівня різноманітні знання про тварин і рослини різних спільнот. Самостійно встановлюють зв'язок між розвитком рослин і середовищем проживання. Знання сформовані на рівні уявлень, понять, роду і виду. Діти здатні встановлювати загальні та приватні зв'язку за допомогою наочно - схематичних посібників. Використовують різні види спостережень за ростом і розвитком рослин і тварин у різних спільнотах та відповідно до сезону. Виховне ставлення до природи стійке. Часто задають пошукові питання. З'являються евристичні судження. Дбайливо ставляться до рослин і тварин, нетерпимі до людей у разі порушення правил поведінки в лісі, полі, на лугу. Емоційно відгукуються на красу природи, використовують пісні, вірші, загадки про рослини і тварин. Виявляють дбайливе ставлення до дарів природи, розуміючи самоцінність зникаючих рослин і тварин, занесених до Червоної книги. Знають лікарські властивості деяких рослин. Методика діагностики була однаковою для всіх дітей. Це дозволило порівнювати результати відповідно до критеріїв і встановлювати рівні екологічної вихованості. Дані психодіагностики необхідні для того, щоб:

- Вивчити шляхи реалізації екологічного виховання учнів початкових класів;

- Забезпечити контроль за динамікою психологічного розвитку дітей;

- Дати можливість вчителю визначити програму подальшої роботи з учнями по екологічному вихованню;

- Встановити напрямки продуктивного розвитку учнів, виявили особливі здібності.

М етодіка з виявлення рівнів сформованості екологічних знань в учнів.

Екологічні знання є основою екологічного виховання. Ця методика призначена для виявлення наявних екологічних знань в учнів початкових класів.

Перелік питань:

1.Які організми використовують як показники забруднення?

А) тварини;

Б) лишайники;

В) рослини.

2.Почему людина створює сади і парки в місті?

А) щоб рослини збагачували киснем повітря;

Б) щоб люди відпочивали і гуляли;

В) щоб було красиво.

3. Які речовини люди видобувають з морської води?

А) морську сіль;

Б) цукор;

В) риб'ячий жир.

4. У води океану можна скидати всі відходи діяльності людини, океан від цього не постраждає:

А) так;

Б) немає.

5. Яке морська тварина було винищено вже після декількох років його відкриття?

А) морська свинка;

Б) морська корова;

В) морська собака.

6. Яка вода зустрічається в озерах?

А) прісна;

Б) солона;

В) в одних прісна, в інших солона.

7. До чого призводять забруднення водойм?

А) гине риба;

Б) по берегах марніють рослини;

В) розмножуються водорості.

8. Як служать грунті дощові хробаки?

А) знищують шкідників;

Б) переробляють опале листя;

В) риють підземні ходи.

9. Де найбільше забруднена і зруйнована грунт?

А) в лісі;

Б) в місті;

В) на лузі.

10. Рідкісні рослини у нас вирощують:

А) в заповідниках;

Б) у садах і парках міста;

В) у ботанічному саду.

11. Букети можна скласти:

А) з рідкісних квітів;

Б) з рослин вирощених людиною;

В) з гарних квітів.

12. Якщо в лісі стане мало птахів, то:

А) дерева можуть загинути;

Б) нічого не трапитися;

В) не почуємо пташиних пісень.

13. Яка тварина може довше інших у стані сплячки без їжі:

А) миша;

Б) бобер;

В) їжак;

Г) ведмідь.

14. Яка птах підкладає свої яйця в інші гнізда?

А) синиця;

Б) зозуля; В) пугач; Г) соловей.

15. Яка з перелічених тварин запасають собі корм на зиму?

А) кінь;

Б) вовк;

В) білка.

Ключ: 1-б, 2-аб, 3-а, 4-б, 5-б, 6-в, 7-АБВ, 8-б, 9-б, 10-ав, 11-б, 12-а, 13-г, 14-б, 15-в.

Обробка результатів: підраховується кількість правильних відповідей, їх сума характеризує рівень наявних екологічних знань в учнів.

Низький рівень - від 0 до 6 правильних відповідей. Характеризується відсутністю знань або наявністю вузьких неадекватних знань про тваринний і рослинний світ. Не знають про істотні сторони пізнаваного об'єкта.

Середній рівень - від 7 до 11 вірних відповідей. Характеризується засвоєнням закономірних зв'язків, об'єктів, явищ. З'являється і розвивається узагальненість знань про особливості природного світу.

Високий рівень - від 12 до 15 правильних відповідей. Характеризується обізнаністю закономірних зв'язків у природі. У дітей різноманітні знання про рослини і тварин різних спільнот.

Таким чином, при кількісному аналізі видно, що в 3 «А» класі з учнів 2 людини мають низький рівень; 11 осіб - середній рівень; 1 особа - високий рівень (Таблиця № 1).

У 3 «Б» класі з 13 учнів: 2 особи - низький рівень; 9 осіб - середній рівень; 2 людини - високий рівень (Таблиця № 2).

На підставі отриманих результатів можна зробити висновок, що переважає середній рівень наявних екологічних знань. Провівши порівняльний аналіз, ми прийшли до висновку про те, що рівень знань у двох класах приблизно однаковий.

Діагностичний опитувальник, що виявляє сформованість умінь, «стосунків», «бажань» в учнів до навколишнього світу.

За основу була взята методика Н. С. Жестова з введенням додаткових питань на виявлення в учнів ставлення до природи, знання і бажання спілкуватися з нею. Процедура експерименту: учням третіх класів пропонується бланк питань, на якому розкреслені три графи «вміння», «відносини», «бажання» і даються питання, на які вони повинні відповісти.

Уміння Відносини Бажання

2 - Зроблю добре; - подобається; - хочу займатися;

1 - Зроблю середньо; - байдуже; - байдуже;

0 - Не зроблю - не подобається - не хочу займатися

Перелік питань:

доглядати за тваринами.

допомагати хворим тваринам.

вирощувати молодняк (тварин якої-небудь породи).

допомагати і захищати бездомних тварин.

малювати малюнки із зображенням природи.

роз'яснювати людям потрібні їм відомості про природу.

охороняти природу.

вести боротьбу з хворобами рослин, з шкідниками лісу.

стежити за станом розвитку рослин.

поширення дитинчат тварин (щенят, кошенят і т.д.).

11. поширювати рослини.

12. спостерігати і вивчати природу і природні явища.

13. допомагати пернатим друзям.

14. дивитися телепередачі про тварин.

Обробка результатів:

Підраховується кількість набраних балів по вертикалі, сума характеризує відносини, знання, вміння.

Низький рівень - від 0 до 9 балів - не проявляють бажання дбає про тварин і навколишньому середовищу. Пізнавальне ставлення до рослин не розвинене. Дбайливо ставляться до тварин і рослин. Але інтересу до даного змістом не проявляють.

Середній рівень - від 9 до 19 - не завжди здатні аналізувати наслідки неадекватних впливів на навколишнє середовище, проявляючи при цьому бажання, турботу і дбайливе ставлення.

Високий рівень - від 20 до 28 балів - виявляють бажання, турботу, дбайливе ставлення до рослинного і тваринного світу, розуміючи їх цінність. Істотно мотивують своє ставлення до природи, виявляють стійкий інтерес до навколишнього світу.

Таким чином, при кількісному аналізі видно, що в 3 «А» класі з 14 учнів: 4 людини - низький рівень (28,5%); 7 осіб - середній рівень (50%), 3 людини - високий рівень (21,4 %) (Таблиця № 3)

У 3 «Б» з 13 осіб: 1 учень - низький рівень (7,6%); 9 учнів - середній рівень (69,2%); 3 учні - високий рівень (23,07%) (Таблиця № 4)

На формуючому етапі експерименту була проведена робота з організації гуртка «Мій рідний край». Конспекти деяких занять наведені в Додатку. Гурткова робота в експериментальному класі проводилась протягом двох місяців. Спостереження показали, що вже після кількох занять, учні стали більш реально сприймати природу і твори мистецтва про природу. Всі діти взяли активну участь у святі «Золота осінь», кілька разів виходили на очищення берега річки, території школи, надавали допомогу з прибирання двору пенсіонерам і ветеранам. У ході експерименту у дітей зріс інтерес до рослин і тварин, вони з великим задоволенням доглядають за кімнатними рослинами та домашніми тваринами.

По закінченню цього етапу експерименту ми проведено контрольний етап. На ньому дітям у 3 «А» та 3 «Б» також були дані тестові завдання і за їх результатами були знову визначено рівні екологічної вихованості за тими ж діагностика (Таблиці № 4-8).

Дані повторного зрізу показали, що після занять на 3 «Б» експериментальному помітно підвищилися результати проведених діагностик. Якщо до формуючого експерименту рівень екологічних знань у 3 «Б» експериментальному класі становив 8,9, а в контрольному 3 «А» - 8, то після проведення занять гуртка рівень екологічних знань у 3 «Б» значно підвищився до 13,5 (Таблиця № 6). У 3 «А» класі рівень знань теж перевищує попередній, він становить 12,7 (Таблиця № 5), але діти відповідали правильно на ті питання, які і були розкриті на уроках природознавства. Знання учнів 3 «Б» класу стали більш широкими, різноманітними і якісними, ніж у 3 «А» контрольного класу. Так само діти 3 «А» класу відповідали на питання недостатньо повно і точно.

Зведена таблиця рівня екологічної вихованості дітей у контрольному та експериментальному класі (констатуючий і контрольний етап)

Рівень

Рівень екологічної вихованості


Констатуючий

Контрольний


Контрольний клас

Експериментальний клас

Контрольний клас

Експериментальний клас

Низький

28,5%

7,6%

14,2%

0%

Середній

50%

69,2%

57,14%

23,07%

Високий

21%

23,07%

21,4%

76,9%

На цій таблиці ми бачимо, що в контрольному 3 «А» класі 21,4% відповідей показали високий рівень, проте експериментальний 3 «Б» клас показав 76,9%, що свідчить про більш високому рівні сформованості екологічної вихованості.

Особливо хотілося б відзначити показники низького рівня, якщо в 3 «А» цей рівень знизився від 28,5% до 14,2%, то в 3 «Б» класі він знизився від 7,6% до 0%. Дійсно діти, експериментального класу, стали наблюдательнее та дбайливіше стали належить до навколишнього світу.

У процесі роботи в експериментальній групі були помічені такі зміни:

- Діти помітно розширили свої екологічні уявлення, своє вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки в природі;

- У них зріс інтерес до об'єктів і явищ природно-предметного світу, а також емоційна реакція на «непорядки» в їх використанні, оціночні судження про них;

- З'явилося бажання дотримуватися норм і правил поведінки у навколишньому середовищі, спрямовані на збереження цінностей природного світу.

І, взагалі, діти стали добрішими, навчилися співпереживати, радіти, хвилюватися, оволоділи навичками догляду за тваринами і рослинами.

Висновки. Отримані в ході експерименту дані свідчать про значне підвищення рівня екологічної вихованості - відносини, уміння, бажання спілкуватися з природою в учнів 3 «Б» експериментального класу порівняно з контрольним 3 «А» класом, в якому не проводилася гурткова робота.

ВИСНОВОК

Природа і діти - непреривающейся педагогічна та психологічна взаємозв'язок.

Класики педагоги бачили в природі невичерпне джерело у розвитку розуму і почуттів кожної особистості, правда завжди акцентували свою увагу на тому, що мало значення надається зв'язку теорії та практиці. Досвід педагогів переконує в необхідності розвитку у дітей потреби спілкування з природою. Пробудження радості від сприйняття її краси, чуйною чуйності і доброти, осягнення прихованих можливостей можливо лише при безпосередньому зіткненні з неживим і живим світом.

Одна з головних завдань освіти - формування в учнів екологічного світогляду та екологічного виховання. Екологічне виховання має бути загальним, безперервним, і проходити всі щаблі освітнього процесу.

Навчально - методична діяльність є фундаментом, на якому грунтується розгалужена мережа екологізації навчальної позакласної та позаурочної діяльності.

Гурткова робота дозволяє подовжити час організованого і цілеспрямованого впливу на учнів, розумно організувати їх позаурочний час, дозвілля, задовольнити потребу в знаннях, зробити благотворний вплив на поведінку.

Результати нашого дослідження доводять, що всі види занять у гуртку «Мій рідний край» проведені нами, полегшують засвоєння, закріплення знань про природу і підвищують мотивацію навчання, формує позитивне ставлення до природи.

У результаті проведеного теоретичного та практичного дослідження нами:

1. Підтверджено гіпотезу про ефективність екологічного виховання молодших школярів за допомогою цілеспрямованого використання кухоль з екологічним змістом у поєднанні з навчальною діяльністю. Показана його роль у формуванні природоохоронної грамотності молодших школярів.

2. Доведено, що екологічне виховання молодших школярів за допомогою гуртка приводить до підвищення якості навчально - виховного процесу, оскільки це підвищує інтерес до навчання.

До кінця початкового навчання у дитини повинна бути сформована готовність до правильної взаємодії з навколишнім середовищем. Нами встановлено, що особливо важливо організувати умови для встановлення емоційних зв'язків з природою і його різноманітної діяльності в ній.

Виходячи, з аналізу проведеної дослідно-експериментальної роботи можна зробити висновки про правильність висунутої гіпотези і побудови експериментальної роботи з екологічного виховання дітей молодшого шкільного віку в процесі гурткової роботи.

Ми переконалися, що в процесі виховання у молодших школярів відповідального ставлення до природного середовища необхідне поєднання емоційної, інтелектуальної та практичної діяльності. Саме на цій основі здійснюється виховання у дітей свідомого ставлення до природи.

СПИСОК

Аквілева Г.Н., Клепніна З.А. Методика викладання природознавства в початковій школі Учеб. Посібник для студ. закладів середньої проф. освіти. - / Аквілева Г.Н., Клепніна З.А. - М.: Владос, 2001 - 240с.

Артамонов В.І. Рідкісні та зникаючі рослини / Артамонов В.І. - М.: Агропромиздат, 1989. - 383с.

Афанасьєва Є. Екологія не знає кордонів / Афанасьєва Є. / / Юний натураліст. -1990, № 4 .- С.30-32.

Бабанова Т.А. Еколого-краєзнавча робота з молодшими школярами / Бабанова Т.А. / / Початкова школа .- № 9.-С.16-17.

Барабанщикова Н.В. Здрастуй, літо / Барабанщикова Н.В. / / Початкова школа.-1996 .- № 6.-С.56-58.

Барковська О.М. Зміст, мета і завдання програми початкового екологічного виховання / Барковська О.М. / / Початкова школа.-1994 .- № 2.-С.32-33.

Біла М.С. Системний підхід до екологічного виховання та освіти учнів / Біла М.С. / / Професійна образование.-2001 .- № 11.-С.27-29.

Богданець Т.П., Смирнова Л.Я. Формування екологічних уявлень у шестирічних першокласників / Богданець Т.П., Смирнова Л.Я. / / Початкова школа.-1989 .- № 5.-С.25-27.

Бобильов Л.Д, Бобильова О.Д. Екологічне виховання молодших школярів. Гурткова робота / Бобильов Л.Д, Бобильова О.Д. / / Початкова школа.-2003 .- № 5.-С.64-75.

Бобильова Л.Д. Практична спрямованість екологічної освіти молодших школярів / Бобильова Л.Д. / / Реалізація практичної спрямованості в процесі початкових класів школи: Межвуз. СБ наук. тр.-1989.-С.77-83.

Бобильова Л.Д. Підвищення ефективності екологічного виховання / Бобильова Л.Д. / / Біологія в школе.-1996 .- № 3.-С.57-59.

Болотіна Л.Р., Латишіна Д.І. Методика позакласної виховної роботи у початкових класах. Учеб. посібник для студентів. / Болотіна Л.Р., Латишіна Д.І. -М.: Освіта, 1978 .- 128с.

Виноградова Н.Ф. Екологічне виховання молодших школярів: прийоми та перспективи / Виноградова Н.Ф. / / Початкова школа.-1997 .- № 4.-С.36-40.

Позакласні заняття з біології: незвичайні форми і методи реалізації пізнання. / Під ред .- сост. Л.Ю. Ганич. - М.: Школа - Прес, 1998.

Голубєв І.Р., Новіков Ю.В. Довкілля і її охорона: Книга для учнів / Голубєв І.Р., Новіков Ю.В. - М.: Просвещение, 1985.-192с.

Дагбаева Н.Ж. Світ навколо тебе: Учителю-організатору екологічного виховання школярів / Дагбаева Н.Ж. - Улан - Уде: БНЦ. СО РАН, 1994.

Дерябо С.Д, Ясвін В.А. Екологічна педагогіка та психологія / Дерябо С.Д, Ясвін В.А. - Ростов-на-Дону: Изд-во «Фенікс», 1985 .- 480с.

Дерим-Оглу Є.Н., Фролова М.О. Матеріали для проведення екскурсій на водойму / Дерим-Оглу Є.Н., Фролова М.О. / / Початкова школа.-1994 .- № 4.-С.34-38.

Дерим-Оглу Є.М., Фролова М.О. Матеріали до проведення екскурсій у змішаний ліс / Дерим-Оглу Є.М., Фролова М.О. / / Початкова школа.-1992 .- № 3.-С.36-40.

Євдокимов А.Ю. Людство і проблеми екології / Євдокимов А.Ю. / / Освіта в сучасній школе.-2001 .- № 12.-С.36-37.

Єрмакова Д.С. Екологічна освіта після уроків / Єрмакова Д.С. / / Додаткова образование.-2001 .- № 12.-С.15-17.

Жестова Н.С. Стан екологічного виховання учнів / Жестова Н.С. / / Початкова школа.-1989 .- № 10.-С.78-81.

Захлєбний О.М., Звєрєв І.Д., Суравегина І.Т. Охорона природи в початковому курсі біології / Захлєбний О.М., Звєрєв І.Д., Суравегина І.Т. - М.: Просвещение, 1977.-206с.

Захлєбний О.М. Загальне та екологічна освіта: єдність цілей і принципів реалізації / Захлєбний О.М. / / Радянська педагогіка.-1984 .- № 9.-С.16-22.

Захлєбний А.Н, Суравегина І.Т. Екологічна освіта школярів у позакласній роботі / Захлєбний А.Н, Суравегина І.Т. -М.: Освіта, 1984.-67с.

Захлєбний А.Н, Суравегина І.Т. Науково-технічний прогрес та екологічна освіта / Захлєбний А.Н, Суравегина І.Т. / / Радянська педагогіка.-1985 .- № 12. -С.10-12.

Звєрєв І.Д. Цілі природоохранительного освіти в школі / Звєрєв І.Д. / / Краєзнавча робота в школі - М., 1974.-С.3-10.

Звєрєв І.Д. Екогласность і освіта / Звєрєв І.Д. / / Радянська педагогіка.-1986 .- № 1.-С.9-11.

Звєрєв І.Д. Екологія в шкільному навчанні: новий аспект освіти / Звєрєв І.Д. - М., 1980.-24с.

Іванов П.В. Сучасне шкільне краєзнавство / Іванов П.В. / / Радянська педагогіка.-1990 .- № 10.-С.27-30.

Козіна Є.Ф., Степанян Є.М. Методика викладання природознавства / Козіна Є.Ф., Степанян Є.М. - М.: Академія, 2004. - 496 с.

Кирилова З.Л. Екологічна освіта та виховання школярів у процесі вивчення природи / Кирилова З.Л. / / Початкова школа.-1989 .- № 5.-С.25-27.

Краєзнавча робота в початкових класах / / Укл. Соколова І.В. .- М.: Просвещение, 1977.

Лихачов Б.Т. Екологія особистості / Лихачов Б.Т. / / Педагогіка.-1993 .- № 2.-С.19-21.

Логовеева Г.П. Екологічне виховання першокласників / Логовеева Г.П. / / Початкова школа.-1989 .- № 5 .- С.30-31.

Матрусов І.С. Школа і охорона природи / Матрусов І.С. - М.: Знание, 1976.

Мінаєва В.М. Позакласна робота з природознавства / Мінаєва В.М. - Мінськ: Народна Асвета, 1980.

Молодцова З.В. Екологія в початкових класах / Молодцова З.В. / / Початкова школа.-1997 .- № 4.-С.69-70.

Педагогіка / / Под ред. Баранова С.П. - М.: Просвещение, 1986.-307с.

Педагогіка. Педагогічні теорії, системи, технології / / Под ред. Смирнова С.А.-М.: «Академія», 2000.-512с.

Петросова Р.А., Голов В.П., Сівоглазов В.І. Методика навчання природознавства та екологічне виховання у початковій школі. Учеб. посібник для студентів / Петросова Р.А., Голов В.П., Сівоглазов В.І. - М.: «Академія» .- 176с.

Підласий І.П. Педагогіка 100 питань - 100 відповідей / Підласий І.П. - М., 2001.

Салєєва Л.П. Використання ігрових ситуацій під час навчання молодших школярів з метою формування дбайливого ставлення до природи / / Рольові ігри з охорони природи в середній школе.-М., 1977.-С.14-18.

Салєєва Л.П. Формування дбайливого ставлення молодших школярів до природи / Салєєва Л.П. -М., 1978.-49с.

Симонова Л.П. Екологічна освіта в початковій школі: Учеб. Посібник для студентів / Симонова Л.П. - М.: «Академія», 2000.-160с.

Скаткін М.Н. Позакласна робота з природознавства / Скаткін М.Н. - М.: Учпедгиз, 1988.-126с.

Суворова Г.Ф. Позакласна виховна робота в сільській початковій школі / Суворова Г.Ф. -М.: Освіта, 1980.

Смирнова О.М. Диференційований підхід у навчанні природознавства. Методичні рекомендації на допомогу вчителю початкової школи / Смирнова О.М. - М.: Нова школа, 1997.-112с.

Суравегина І.Т., Сенкевич В.М., Кучер Т.В. Екологічна освіта в школі / Суравегина І.Т., Сенкевич В.М., Кучер Т.В. / / Радянська педагогіка.-1990 .- № 12.-С.12-14.

Вчителю екології, журнал у журналі / / Біологія в школе.-2001 .- № 5.-С.2-4.

Хафізова Л.М. Екологічне виховання молодших школярів / Хафізова Л.М. / / Початкова школа.-1989 .- № 3.-С.27-32.

Цвєткова І.В. Екологія для початкової школи. Ігри та проекти. Посібник для батьків і педагогів / Цвєткова І.В. - Ярославль, 1987.-192с.

Чернова М.А. Краєзнавча робота в початкових класах / Чернова М.А. -М.: Освіта, 1997.-224с.

Ялишева Л.В. Природа та екологія / Ялишева Л.В. / / Школа духовності.-2001 .- № 1.-С.11-14.

ДОДАТОК 1

Таблиця № 1

Виявлення рівня екологічних знань в учнів 3 «А» - контрольного класу

Констатуючий етап

Ім'я учня

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Всього

Галя. До

+

-

-

-

-

+

+

+

-

+

-

+

+

+

+

8

Світла. Д

-

+

+

-

-

+

+

-

-

-

-

-

+

+

+

7

Саша. Н

-

+

+

-

-

-

-

+

-

-

+

-

+

+

+

8

Ніна. З

-

+

+

-

-

+

+

-

-

-

+

-

+

+

+

8

Маріна.Т

-

+

-

-

-

+

-

-

-

+

-

+

+

+

+

6

Нікіта.К

+

+

+

-

-

+

+

-

-

-

-

+

+

+

+

9

Ксюша.П

-

+

-

-

+

+

-

-

-

-

-

+

+

+

+

7

Нікіта.Н

-

+

-

-

-

+

+

-

-

+

+

+

+

+

+

9

Влад. З

+

+

-

+

+

+

+

-

-

+

+

+

+

+

+

12

Світла. З

+

+

-

-

-

-

-

-

-

-

-

+

+

+

+

6

Оксана.Б

+

+

-

-

+

-

-

-

-

+

-

+

+

+

+

8

Діма. І

+

-

-

-

+

+

-

-

+

+

-

+

+

+

+

9

Саша. Б

+

+

-

-

+

+

-

-

-

-

-

+

+

+

+

8

Петя. Х

+

-

-

-

+

+

-

+

+

-

-

+

+

+

+

9

1+Е h 2+…+Е h ) / h Рівень знань класу: УЗК = (Е h 1 + Е h 2 + ... + Е h) / h

де, Е - арифметична сума оцінок всіх учнів

– количество учащихся в классе h - кількість учнів у класі

УЗК = 112/14 = 8

Таблиця № 2

Виявлення рівня екологічних знань в учнів 3 «Б» (експериментальний клас)

Констатуючий етап

3 «Б»

ім'я

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Всього

Даша Ш.

-

+

-

+

+

-

-

-

-

-

+

+

+

+

+

7

Бугда М.

+

-

-

-

-

-

+

-

-

+

+

+

+

+

+

8

Вася М.

+

+

+

+

+

-

+

+

+

+

+

+

+

+

-

13

Сергій

Х.

-

-

-

-

+

-

+

-

+

+

-

-

-

+

+

6

Слава Т.

-

+

+

-

-

-

+

+

-

-

+

+

-

+

+

8

Таня Х.

+

-

+

+

-

-

-

+

-

-

-

+

+

+

+

8

Вітя Є.

-

-

-

+

-

-

-

+

-

-

-

+

+

+

+

6

Світла Т.

+

-

+

-

-

-

-

+

-

+

-

+

+

+

+

7

Федько Б.

-

+

+

+

-

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

13

Катя Х.

+

+

+

+

-

-

+

-

+

+

-

+

+

+

+

11

Маша Б.

-

+

-

+

+

+

+

-

-

+

-

+

+

+

+

10

Рома М.

+

+

+

+

+

-

+

-

-

-

-

+

+

+

+

10

Даша З.

+

+

-

-

+

-

+

-

+

-

-

+

+

+

+

9

,9 УЗК = 116 / 13 = 8, 9

Таблиця № 3

Діагностичний опитувальник 3 «А» (контрольний)

Констатуючий етап

Ім'я учня

Уміння

Ставлення

Бажання

Галя. До

9

15

18

Світла. Д

3

6

9

Саша. Н

19

14

20

Ніна. З

16

18

17

Марина. Т

13

13

14

Микита. До

18

17

14

Ксюша. П

4

10

8

Микита. Н

20

13

19

Влад. З

23

20

20

Світла. З

5

8

9

Оксана. Б

16

18

15

Діма. І

13

10

18

Саша. Б

20

23

20

Петя. Х

7

9

8

Низький рівень - 4 людини (28,5%);

Середній рівень - 7 чоловік (50%);

Високий рівень - 3 людини (21,4%).

Таблиця № 4

Діагностичний опитувальник 3 «Б» (експериментальний)

Констатуючий етап

Ім'я учня

Вміння

Відносини

Бажання

Даша.Ш

14

9

17

Бугда. М

13

18

19

Вася. М

14

13

22

Сергій. Х

17

19

15

Слава. Т

16

18

20

Таня. Х

19

24

22

Вітя. Е

6

8

8

Світла. Т

14

11

13

Федько. Б

20

19

23

Катя. Х

16

17

17

Маша. Б

20

19

23

Рома. М

17

20

16

Даша. З

13

18

22

Низький рівень - 1 людина (7,6%);

Середній рівень - 9 осіб (69, 2%);

Високий рівень - 3 особи (23,07%).

Таблиця № 5

Виявлення рівня екологічних знань у 3 «А» - контрольного класу (Контрольний етап)

ім'я учня

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Всього

Галя.К

+

-

+

+

+

-

+

+

-

+

+

+

+

-

+

11

Света.Д

-

+

+

+

+

+

+

-

+

+

+

+

+

+

+

13

Саша.Н

+

+

+

+

-

-

+

-

+

-

+

+

+

+

+

11

Ніна.С

-

+

+

+

+

-

+

-

+

+

+

-

+

-

+

10

Маріна.Т

+

+

+

-

+

-

+

-

+

+

+

+

+

+

+

12

Нікіта.К

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

15

Ксюша.П

+

+

+

+

-

+

-

+

+

+

+

+

+

+

+

13

Нікіта.Н

+

+

+

+

-

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

14

Влад.С

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

15

Света.С

+

+

+

-

-

-

-

-

+

+

+

+

+

+

+

10

Оксана.Б

+

+

+

+

+

+

+

-

+

+

-

+

+

+

+

15

Діма.І

+

+

+

+

-

-

+

-

+

+

+

+

+

+

+

12

Саша. Б

+

+

+

+

-

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

14

Петя.Х

+

+

+

+

+

+

-

-

-

+

+

+

+

+

+

12

14=12,7 УЗК = 178 / 14 = 12,7

Таблиця № 6

Виявлення рівня екологічних знань у 3 «Б» - експериментального класу (контрольний етап)

Ім'я учня

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Всього

Даша.Ш

+

+

+

+

-

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

14

Бугда.М

+

+

-

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

14

Вася.М

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

15

Сережа.Х

+

+

+

-

+

+

-

-

+

+

+

+

+

+

+

12

Слава.Т

+

-

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

14

Таня.Х

+

+

+

+

+

+

-

-

+

+

+

+

+

+

+

13

Вітя.Е

+

+

-

+

+

-

+

-

-

-

+

+

+

+

+

10

Света.Т

+

+

+

+

+

+

+

-

-

-

-

+

+

+

+

11

Федя.Б

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

15

Катя.Х

+

+

+

-

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

14

Маша.Б

+

+

+

-

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

14

Рома.М

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

15

Даша.З

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

15

13=13,5 УЗК = 176 / 13 = 13,5

Таблиця № 7

Діагностичний опитувальник (3 «А» контрольний клас)

Контрольний етап

Ім'я учня

Вміння

Відносини

Бажання

Галя. До

9

16

17

Світла. Д

4

7

9

Саша. Н

16

14

20

Ніна. З

17

16

18

Марина. Т

13

19

16

Микита. До

18

16

15

Ксюша. П

5

9

9

Микита. П

20

14

22

Влад. З

24

22

21

Світла. З

7

16

18

Оксана. Б

16

19

20

Діма. І

12

24

26

Саша. Б

21

22

25

Петя. Х

10

15

16

Низький рівень - 2 людини (14,2%);

Середній рівень - 9 осіб (57,1%);

Високий рівень - 3 людини (21,4%).

Таблиця № 8

Діагностичний опитувальник (3 «Б» - контрольний клас)

Контрольний етап

Ім'я учня

Вміння

Відносини

Бажання

Даша. Ш

19

22

20

Бугда. М

16

19

22

Вася. М

20

21

23

Сергій. Х

20

20

25

Слава. Т

25

21

26

Таня. Х

20

19

19

Вітя. Е

13

18

15

Світла. Т

24

26

25

Федько. Б

22

23

24

Катя. Х

25

24

23

Маша. Б

13

18

17

Рома. М

20

21

24

Даша. З

23

20

25

Низький рівень - 0%;

Середній рівень - 3 людини (23%);

Високий рівень - 10 осіб (76,9%).

Додаток 2

Тема «що нас оточує»

Екскурсія, Вікно в природу, 3 клас

Місце проведення: околиці с. Тараса, Боханський району, Іркутської області

Мета:

Завдання:

А) навчальна - навчання дітей на прикладі конкретних природних об'єктів;

Б) виховна - спілкування з природою, виховання дбайливого ставлення до неї.

Г) розвиваюча - розвиток навичок дітей у спілкуванні з природою.

Обладнання: схема маршруту екологічної стежки, заздалегідь приготовані щити для установки, малюнок рослини - глечики звичайної, малюнки їстівних грибів, мухомора, малюнки лугових квітів.

Для проведення екскурсії «Вікно в природу» був розроблений план маршруту.

Перша зупинка - руку дружби природі.

Це початок стежки, і тут поміщений інформаційний щит № 1.

Проводиться вступна бесіда, де коротко розповідається, що таке екологічна стежка, про що діти дізнаються, пройшовши по ній.

Інформаційний щит № 2:

На цьому щиті розміщено план стежки зі стрілками - покажчиками. Розповідь вчителя про об'єкти, розташованих на першій зупинці (дерева, чагарники, трави, гриби і інші рослини).

Друга зупинка - тваринницька ферма.

Діти разом з вчителем з'ясовують, якої шкоди навколишньому середовищу завдають речовини, які надходять з тваринницької ферми.

Третя зупинка - «Діти - дозорні природи».

Інформаційний щит № 3:

Учні повторюють правила поведінки в природі: не можна ламати дерева, витоптувати траву і т. д. Прогулянка по берегах річки.

Четверта зупинка - Захистимо пернате плем'я.

Діти згадують різноманітність птахів рідного краю. Проводиться бесіда про захист і підгодівлі птахів у холодну пору року.

Інформаційний щит № 4.

Хлопці! Восени збирайте плоди та насіння дерев, чагарників і трав; зберігайте їх до зими. Взимку підгодовуйте птахів на годівницях в ці холодні місяці; готуйте шпаківні. Навесні в парках і скверах розвішуйте будиночки для птахів, зустрічайте пернатих друзів.

П'ята зупинка - У лісі народилася ялиночка.

Ця зупинка позначена там, де зосереджені кілька видів хвойних дерев: ялина, сосна, модрина. Проводиться бесіда про різноманітність хвойних дерев.

Інформаційний щит № 5.

Дорогі хлопці! Щоб зберегти наші хвойні ліси, кожен з вас може посадити хоча б одне дерево біля школи, будинки і доглядати за ним.

Шоста зупинка - Золотий луг.

Візерунковий килим з квітів і трав - прикраса землі. Бесіда про лікарські рослини.

Підведення підсумків екскурсії. Діти діляться своїми враженнями.

«Дивно ПОРУЧ»

Хто це? Що це?

Мета

Завдання: формувати в дітей переконання в необхідності природоохоронного поведінки в побуті, прагнення до дбайливого ставлення до всіх речей.

Підготовча робота. До проведення гри вчитель просить поспостерігати протягом 1-2 тижнів за тим, як будинку витрачається вода, електрика, куди йдуть відходи і сміття.

Етапи гри

Перший етап «Хто це? Що це? ". Учитель і батьками за допомогою малюнків моделюються 2 кімнати в класі. Наприклад, в одній кімнаті ставиться кошик для сміття, в неї газети і журнали; малюється вікно з відкритою кватиркою взимку, зображується включений телевізор; на столі - настільна лампа.

До кімнати заходить спеціально підготовлений учень і каже: «Дивно. Хто тут живе? Що це? Телевізор працює, а ніхто не дивиться. Світло в кімнаті горить. Лампа на столі теж включена. Холодно і кватирка відкрита. О! У кошику для сміття газети і журнали. Так !..».

Після цієї сцени вчитель запитує в хлопців: Хто тут живе? Про що говорять побачені факти? І т.д.

Друга кімната обладнується наступним чином: у кошику для сміття очищення, фантики. На столі стоїть виріб, зроблене з відходів (вазочка з пластикової пляшки, розсада в йогуртовому стаканчику та ін.)

На підставі побаченого, діти проводять аналіз і коментують те, що бачать. Потім, роблять висновок, хто живе в цьому будинку.

Другий етап «У нашому домі». Учитель роздає дітям картки і просить написати на них, які види тринькання вони помітили вдома і в школі. Діти мають написати коротко і підкреслити, який вид тринькання вони можуть уникнути.

Третій етап «Що змінилося?». Через деякий час учитель обговорює з хлопцями, від яких видів тринькання вони позбулися. Це навчить їх дотримуватися інших, необхідних у житті правил.

Результати

«ЗЕЛЕНИЙ ДРУГ»

Тема: гра - подорож «По екологічній стежці».

Мета

Завдання: вчити працювати з додатковою літературою, відбираючи цікаві повідомлення про тварин і рослини, познайомити учнів з Червоною книгою світу та нашої країни: прищепити любов до природи і дбайливе ставлення до всього живого.

Обладнання: емблеми команди «Берізка» і «Ялинка», малюнки їстівних і неїстівних грибів, 2 кошики, малюнок сови, летючої миші, жука, розрізані портрети рідкісних тварин, сарафани для сценки, малюнок Червоної книги та рослин.

Література:

Барабанщикова Н.В. Здрастуй, літо / / Початкова школа.-1996 .- № 6.-С.56-58.

Дерим - Оглу Є.М. Зозуля / / Юний натураліст.-1991 .- № 6.-С.28-31.

Сосновський І.П. Рідкісні та зникаючі жівотние.-М.: Лісова промисловість, 1987.-48с.

Філатова Л.М. Сторінками Червоної книги / / Початкова школа.-1991 .- № 11.-С.49-52.

Ведучий: - Здрастуй, ліс, дрімучий ліс!

Повний казок і чудес!

Ти про що шумиш листвою,

Темної ночі, грозовою?

Що там шепочеш на зорі,

Весь у росі як в сріблі?

Хто в глушині твоєї таїться?

Що за звір? Яка птах?

Всі відкрий, не утаі,

Ти ж бачиш ми свої!

Перед нами дві команди: «Берізка» і «Ялинка». Вони зараз відправляються в подорож: «За лісовими стежками».

1. Представлення команд

Команда «Ялинка»:

Під широкою темною ялиною,

Торішній пахне пріллю

Підійдеш ти до неї - голки

Під підошвами ковзають

Адже в звичаї біля ялинки,

Круглий рік міняти вбрання

Ялина знайома нам усім з дитинства.

Без ошатною ялинки і свята немає.

Круглий рік ялина зелена. А чому? Та тому, що листок - голка живе 2-3 роки, і обпадають голки не всі відразу, а поступово, протягом усього року. Одні голки обпадають, а інші ростуть. Люблять його птахи, а ведмідь частіше будує свій барліг під ялиною. Живе ялина до 1200 років.

Команда «Берізка»:

Люблю берізку російську

Те світлу, то сумну

У білому сарафанчику,

З хусточками в кишеньках,

З гарними застібками,

З зеленими сережками.

Сподобалась російському народу белоствольная красуня. Скільки пісень і віршів складено неї. Береза ​​- одне з найкрасивіших дерев Росії. До 40 літрів березового соку дає одне дерево до розпускання бруньок. З берези роблять меблі, фанеру.

2.Размінка команд

До оманде «Ялинка»:

Назвати 5 порід листяних дерев.

Чому хвойне дерево модриною назвали.

Команді «Берізка»:

назвати 5 порід хвойних дерев.

-Чим відрізняється ялина від сосни.

3.Конкурс «Грибна галявина»:

Ведучий: Хто сидить на міцній ніжці?

У бурих листі у доріжки?

Встала шапка з трави

Немає під шапкою голови.

Що це?

Ведучий: Беремо по козуб

І швидше в дорогу доріжку

Розбіглися по галявині

Мухомори і поганки

Рижики, боровики,

Щоб збити тебе з дороги.

Завдання командам: зібрати їстівні гриби в кошик, а неїстівні залишити. Вболівальники в цей час відповідають на питання: Чому гриби так називаються - лисички, маслюки, підберезник, підосичники, мухомор?

4 Конкурс капітанів «Лісові скарги»

Команді «Ялинка»:

- Ох, не люблять мене люди. Голос їм не подобається, і очі в мене великі. Вважають, що я біду приношу. Усе це неправда. Користь від мене велика - урожай я зберігаю. Хто я? (Сова. малюнок).

Команді «Берізка»:

- А мене всі бояться, тому стільки небилиць про мене розповідають. Не подобається їм, що я темряву люблю і відпочиваю вниз головою. Не схожа я на звіра, ні на птицю, але людині не ворог, а друг. Хто я? (Летюча миша, малюнок).

Ведучий: - Усі - все на світі,

На світі потрібні

І мошки не менше

Потрібні, ніж слони

Не можна обійтися без

Чудових, безглуздих

І навіть без хижаків

Злих і лютих.

Потрібні все на світі,

Потрібні все підряд

Хто робить мед

І хто робить отруту!

Завдання: з окремих розрізнених частин картинки зібрати портрет рідкісної тварини (по 1 особі з команду)

Команди в цей час становлять із запропонованих літер назви тварин.

Вболівальники показують сценки з життя тварин, з життя лісу.

Наприклад, сценка «На лісовій галявині» (В. Рождественський). Виконують дівчинки в строкатих сарафанах з кошиками:

Лапи ялинок прикрили хатинку,

Де живе дядько Вася - лісник.

Приходьте до нього на галявину-

Всіх привітно зустріне старий.

Дядя Вася про птахів нам розповість

Згадає як підстеріг він лисицю

Найкращий малинник покаже

І грибні містечка в лісі.

Дядя Вася виходить і сідає на пеньок. Діти підходять до нього і слухають його.

Ліс не тільки для нашої забави,

Він - багатство Російської країни.

Всі дерева в ньому, ягоди, трави,

Нам на користь, друзі вирощені

Кожен кущ бережіть, хлопці!

Де паросток ти побачиш простий,

Може вирости дуб у три обхвати,

Березняк иль малинник густий

А вже, скільки горіхів і ягід!

Так, мабуть, вважати не порахуєш!

Серцю любо, коли знаєш, що за рік

У сосняку розрослася молодь.

Добре тут, у хатинці просторій,

Дядя Вася гостям своїм радий.

Ведучий: Так весело в густому лісі.

На гілках птахи виспівують

Побачити лісу красу,

Пернаті нам допомагають.

Завдання: записати п'ять перелітних птахів (1 команді), записати 5 зимуючих птахів (2 команді).

6.Конкурс «А чи знаєте ви, що ...?»

Кожна команда готує цікаві повідомлення з життя тварин, їх життя лісу.

Команді «Ялинка»:

1) Чи знаєте ви, що найсильніший з комах жук - носоріг (картинка жука), сам вагою 14 гр. Може тягнути вантаж вагою 1 кг. 580 гр.

2) Чи знаєте ви, що сова за літо з'їдає до 1000 мишей і цим самим рятує 1 тонну хліба.

3) Чи знаєте ви, що 1га лісу за день поглинає 250 кг вуглекислого газу і виділяє 200 кг кисню.

Команді «Берізка»:

1) Чи знаєте ви, що першими навесні з'являються метелики, сонечка, бджоли, мурашки, джмелі тому, що на зиму впадають у сплячку, а рано навесні вилітають зі своїх укриттів.

2) Чи знаєте ви, що бджолі, щоб зібрати 100 кг меду, треба облетіти 1000000 квіток.

3) Чи знаєте ви, що летюча миша за ніч з'їдає до 200 малярійних комарів і цим рятує людей.

Спільний виступ команд «Бережіть природу».

Дерево, квітка, трава і птиця

Не завжди вміють захиститися

Якщо будуть знищені вони

На планеті ми залишимося самі.

Нор звіриних, пташиного гнізда

Розоряти не будемо ніколи

Нехай пташенятам і маленьким зверятам

Добре живеться з нами поруч.

Ведучий: Природа гине і просить захисту у нас. Багато рослин і тварини стали рідкісними. Вони занесені до Червоної книги. Червоної вона називається тому, що червоний колір - сигнал небезпеки. Міжнародну Червону книгу створили в 1966 році. Зберігається вона в швейцарському місті Моржі. У неї записані і тварини нашої країни. (Показ картинки із зображенням книги.)

1974 року Червона книга створена і у нас в країні, в неї внесені 102 виду звірів і 65 видів птахів.

Охороняється Красною книгою

Стільки рідкісних тварин і птахів

Щоб вижив простір багатоликий

Заради світла прийдешніх блискавиць.

Щоб пустелі наскочити не сміли

Щоб душі не стали порожні,

Охороняються звірі, охороняються змії

Охороняються навіть квіти.

(Показ квітів, занесених до Червоної книги нашої країни)

І тривога за життя неустанна:

Гинуть звірі, птахи, квіти

І гинуть люди неупереджено

Несучи з собою частину краси.

Так, швидше, над зоряної синню,

Щоб життя не залишила нас

У цю книгу внесіть

Людини всіх націй і рас!

Ранок «Відкриваємо світ»

Мета

Завдання: ознайомити учнів з правилами поведінки на природі, з повітряним і водним океанами, із зеленою сторінкою життя - живою природою, з впливом людини на повітря, воду, рослини, тварин і збереженням нашої планети чистою і здоровою.

Обладнання: газета «Світ навколо нас», маски сумного і усміхнену людину, написане на папері слово «атмосфера», схема забруднення повітря, правила поведінки в природі (плакати) картинки рослин і тварин, занесених до Червоної книги нашої країни.

Література:

Запатовіч Б.Б., Криворучко Е.Н., Соловйова Л.М. З любов'ю до природи .- М.: Педагогіка, 1983.-144с.

Сайдакова Л.А. Світ навколо нас. / / Початкова школа.-1993 .- № 9.-С.40-42.

Афанасьєва Є. Екологія не знає кордонів / / Юний натураліст.-1990 .- № 1.-С.30-31.

Хід заняття:

Учитель: - Хлопці, сьогодні у нас цікаве заняття. Подивіться на дошку. Те, що ви бачите - газета, хоча тут нічого не написано. Вона називається «Світ навколо нас». Це незвичайна газета - вона жива. Кожне коло газети - її сторінка, а готували її кореспонденти. Вони-то і розкажуть про те, що тут зображено. Але спочатку подивіться в центр кола. Що тут зображено?

- Сумний людина!

- А чому він сумний? (Відповіді дітей)

- У нас були різні думки.

Давайте послухаємо розповіді кореспондентів про те, що знаходиться навколо нашого чоловічка. Тоді ми може бути і зрозуміємо, чому він сумний.

(Ролі кореспондентів заздалегідь розподіляються між учнями).

Перший кореспондент:

- Я буду говорити про це блакитному полі (показує). Але спочатку ви повинні здогадатися, про що йде мова.

Через ніс відбувається в груди

І зворотний тримає шлях

Він невидимий, та все ж

Без нього ми жити не можемо. (Повітря).

- Правильно, мова йде про повітря. Ми живемо в повітряному океані, який називається атмосферою. (На дошці написано «атмосфера»)

- Хто знає вірші або загадки про небо, повітрі?

Вище лісу, вище гір

Розстеляється килим

Він, завжди розкинуть,

Над тобою і наді мною

То він сірий, то він синій

То він яскраво-блакитний.

- Усе живе дихає повітрям, і це повітря може бути чистим. Але він не завжди буває таким. Чи знаєте ви, що в повітрі міститися мікроби - дуже маленькі живі істоти? Серед них є такі, які викликають хвороби, наприклад, грип. Коли в кімнаті багато людей, а вікна закриті, мікробів може накопичитися дуже багато. На всі предмети їх повітря осідає пил, і мікроби в ній накопичуються. Що ж потрібно зробити, щоб мікробів було менше? (Відповіді дітей).

Розгляньте схему.

- Від чого забруднюється повітря?

- Що треба зробити для охорони повітря від забруднення?

- Якби ти був мером міста, щоб ти зробив для охорони повітря від забруднення, які заходи прийняв би? (Відповіді дітей).

Перший кореспондент:

- Установка очисних споруд на підприємствах, провітрювання кімнат, класів, видалення пилу вологою ганчіркою - ми прибрали мікробів з блакитного поля. (Учень прибирає аплікації мікробів). Ще добре очищають і освіжають повітря рослини. Вони збирають на листя шкідливі речовини, які у повітрі виявляються разом з димом заводів і фабрик. Тому в містах має бути багато зелені, а нам треба берегти рослини.

Вчитель:

- Ось бачите, хлопці, ми правильно зробили, пояснивши, як знищити мікробів, а поле стало чисте, блакитне! Якщо ми зможемо очистити всі поля - наш людина буде посміхатися!

- Тепер наступна сторінка газети - подивіться, що ж це таке: якісь незрозумілі зображення. Давайте послухаємо наступного кореспондента

Другий кореспондент:

- Хлопці, хто з вас любить слухати пісні або іншу музику? Майже у всіх є улюблені співаки та гурти, їх слухати особливо приємно. Ось в одній пісні дівчина співає такі слова:

Неодмінно кожним вранці

Я вмикаю телевізор

І, звичайно, репродуктор,

І ще магнітофон.

- Весело? А чому ж сусіди їй кажуть:

Гей, громадянка у вікна

Ви ж у будинку не одна,

Чому ж цілий будинок

Мушу слухати цей грім? (Відповіді дітей)

Їм не подобається, тому, що шумно і неприємно. Шум у наш час є забруднювачем навколишнього середовища, так як сучасні машини - вантажівки, літаки і т.д. видають такі сильні звуки, від яких люди можуть захворіти. А дуже гучна музика викликає шумове сп'яніння і діє як наркотик. Тому дуже шкідливо включати вдома магнітофон надовго і на повну потужність. Ось ще: деякі хлопці люблять пожартувати - голосно грюкнути чи крикнути під вухом свого приятеля. Це дуже небезпечно - різкий звук може зруйнувати слуховий апарат. Бачите, скільки звукових забруднювачів це поле (показується поле зі стрілками і спіралями) - звуки навколо нас. Одні стрілки - різкі, гучні. Інші - хвилі музики, спокійній промови. Приємна і неголосна музика, спокійна розмова, створюють звуковий комфорт.

- Що можуть зробити діти, щоб у них вдома або в школі був звуковий комфорт? (Відповіді дітей).

- Не включати голосно музику, не кричати. А білого поля ми прибираємо стрілки і залишаємо красиві хвилі.

Вчитель:

- Ну, ось вже два поля чисті, а ми підемо далі, на синю сторінку.

Третій кореспондент:

- Відгадайте загадку: Я і хмара і туман,

І струмок і океан,

І літаю і біжу

І скляній бути можу!

Що це?

Звичайно, це вода.

Не вмитися, не напитися

Без води,

Листику не розпуститися

Без води

Без води прожити не можуть

Птах, звір і людина,

І тому завжди

Усім скрізь потрібна вода!

- Це сторінка про воду. Де найбільше води на Землі? В океані. А де знаходиться вода? У морях, в річках, у струмках. Сніг - це вода, і хмари - це вода.

- Відгадайте загадки! Які явища природи пов'язані з водою?

1) Увечері на землю злітає,

вночі на землі перебуває,

вранці знову летить.

2) Над рікою, над долиною повисла

біла полотнина.

3) Пухнаста вата пливе кудись:

ніж вата нижче, тим дощик ближче.

4) Мене чекають, не дочекаються, а як

углядять - розбіжаться.

5) На дворі переполох, з неба

сиплеться горох.

Для рослин і тварин не всяка вода годиться. В океані вода яка? Солона. А щоб напитися і вмитися, потрібна прісна вода і має бути чистою.

Про яку воду говориться:

Водичка, водичка,

Умою моє личко,

Щоб щоки червоніли,

Щоб очі блищали,

Щоб сміявся роток,

Щоб кусався зубок?

-Звичайно це про чисту воду. Брудною водою вмиватися не можна. Прісної води на нашій землі не так вже й багато, тому її треба берегти. А як? (Відповіді дітей)

-По-перше, економно витрачати, не залишати крани відкритими, а по-друге, берегти воду від забруднення. Подивіться на синє поле, на ньому - плями - забруднювачі. Люди часто викидають в річки, струмки, озера різне сміття, миють у них машини, а ще багато бруду потрапляє у воду від заводів і фабрик. Чи зможемо ми, хлопці, очистити це поле, щоб наш людина усміхнувся. Що треба зробити? (Відповіді дітей).

- Треба економити воду, не викидати у воду сміття, не мити машини в річках. Ми навчимося очищати відходи заводів і фабрик. Приберемо всі брудні плями. (Прибирає)

Вчитель:

- Подивіться, діти, яке чисте і красиве стало поле - чиста вода! А тепер зелена сторінка нашої газети.

Четвертий кореспондент:

- Зелена сторінка нашої газети - сторінка життя. А чому вона зелена? (Відповіді дітей)

-Вона зелена оскільки основу живої природи становлять рослини, вони дають їжу, ліки, кисень - всім живим істотам.

-Кого можна віднести до живої природи? (Відповіді дітей)

Жити в зеленому світі цьому

Добре взимку і влітку

Життя літає метеликом

Шустрим бігає звіром

У хмарах паморочиться птахом

Скаче по гілках куницею

Життя прекрасне життя навколо

Людина природі друг.

- Тільки чи завжди людина ставиться до природи як до одного? (Відповіді дітей).

Подивіться на це поле, на ньому чорні кола і квадрати, над кожним із них рослини чи тварини, яких залишилося мало. Ми зможемо прибрати ці квадрати або кола, якщо навчимося правильно вести себе в природі. Давайте подумаємо. Яке правило поведінки у природі потрібно знати, щоб рослин з гарними квітами було багато? (Відповіді дітей).

З'являється плакат.

-Про що говорить цей плакат? (Відповіді дітей).

- Не рвати квіти, не збирати букети в дикій природі, не плести вінки. Гарними квітами треба милуватися в природі, а не губити їх.

Якщо я зірву квітку

Якщо ти зірвеш квітку

Якщо все: і я, і ти

Дружно зберемо квіти

Спорожніють всі поляни

І не буде краси.

- Ми запам'ятаємо це правило і приберемо чорні кола (Прибирає кола, а під ними яскраві рослини).

- Подивіться, ці малюнки прикрашають нашу сторінку так само, як самі ці рослини - природу. Але поле псують чорні квадрати, над ними тварини, які постраждали від людини. Що будемо робити? Як прибрати чорні квадрати? (Відповіді дітей).

- Головне правило - не ловити ніяких тварин, не лякати їх. Не кричати в лісі, не чіпати пташиних гнізд. Найважливіше - не чіпати, не ображати нікого, навіть самих маленьких жуків і павуків. Запам'ятаємо це правило? Приберемо чорні квадрати. Краще без них на зеленому полі! (Прибирає квадрати, а під ними малюнки метелика, орла, яструба, жаби).

Вчитель пояснює, що ці тварини постраждали більше, ніж інші: метелики через краси, хижі птахи через неправильне розуміння ролі хижаків в природі, а жаби з-за свого зовнішнього вигляду.

Прохання

Поранений птах в руки не давалась,

Поранений птах птахом залишалася,

Цей сон давній, до цих пір мені сниться-

На траві кривавої здригалася птах.

Птахи, риби, звірі

У душі людям дивляться

Ви їх жалійте, люди!

Не вбивайте дарма!

Адже небо без птахів - не небо,

А море без риб - не море,

А земля без звірів - не земля!

Люди - титани, люди - велетні,

Є у вас гвинтівки, мережі та капкани.

Є у вас Бесстрашье, сила є навічно,

І має бути серце. Серце людське!

Люди - люди, країни і народи

Ми тепер навічно боржники природи

Треба з цим боргом як-то розплатитися

Нехай розправить крила поранений птах!

-Хлопці, деякі види рослин і тварин зникли з нашої планети або перебувають на межі зникнення. Такі рідкісні рослини занесені до Червоної книги нашої країни.

- А яких ви можете назвати птахів або тварин, які занесені до Червоної книги? (Відповіді дітей).

Показ вчителем деяких видів рослин і тварин.

Вчитель:

-Яке гарне зелене поле! Звичайно, хлопці, не про всіх рослинах і тваринах, які потребують охорони, ми сьогодні встигли поговорити. Але якщо ми будемо знати правила поведінки на природі, ми допоможемо всім.

-Хлопці, сьогодні ми говорили про багатьох компонентах природи.

-Що таке природа?

-Що дає природа людині?

-Що можуть зробити діти охорони природи? (Відповіді дітей).

- А зараз, подивіться, зовсім інший вигляд у нашого чоловічка. Він посміхається - йому добре. (Прибирає сумну маску, ставить веселу). Йому добре в чистому світі. Він здоровий. Здоров'я людини - це теж багатство природи.

- Про які забруднювачі ви сьогодні дізналися? Чи можна з ними боротися? (Відповіді дітей).

Висновок: природа - наш дім, а в будинку має бути чисто, тепло, затишно і ситно.

Додаток 3

Пояснювальна записка

Основна мета гуртка «Мій рідний край» - виховання з перших років навчання в школі, гуманної, соціально - активної, творчої особистості, здатної розуміти і любити навколишній світ, дбайливо ставиться до нього, бути дбайливим і вмілим господарем, прищепити навички та любов до практичної і дослідницькій роботі.

Гурток «Мій рідний край» є основою в екологічному вихованні молодших школярів. Особлива увага в ньому приділяється формуванню цілісного погляду на природу і місце людини в ній.

У дітей формуються перші уявлення про існуючі в природі взаємозв'язки і на цій основі - початку екологічного світогляду та культури, відповідального ставлення до природи і свого здоров'я.

Оскільки екологія - це, перш за все, наука про взаємини живих організмах один з одним і навколишнім середовищем, акцент робиться на розвиток у дітей елементарних уявлень про існуючі в природі взаємозв'язки. Діти вчаться розуміти, наскільки тісно природні компоненти пов'язані між собою і як живі організми залежать від середовища проживання. Людина розглядається як невід'ємна частина природи. Такий підхід дозволяє підвести дітей до елементарного розуміння проблеми взаємовідносин людини з природою та наслідки діяльності людини.

Важливе значення надається моральному аспекту: розвитку уявлення самоцінності природи і людини в ній, емоційного позитивного ставлення до природи, вироблення перших навичок екологічно грамотного і безпечної поведінки в природі і в побуті. Діти набувають початкові вміння, що дозволяють їм брати участь в посильній практичній діяльності з охорони природи рідного краю.

1 Лихачов Б.Т «Екологія особистості» / / Педагогіка.-1993 .- № 2.-С.19-21.

2 Бобильова О.Д. «Екологічне виховання молодших школярів. Гурткова робота »/ / Початкова школа.-2003 .- № 5.-С.64-75.

3 Дерябо С.Д., Ясвін В.А «Екологічна педагогіка та психологія» .- Ростов-на-Дону.-1965.-480с.

4 Кирилова З.Л. «Екологічна освіта та виховання школярів у процесі вивчення природи» / / Початкова школа.-1989 .- № 5.-С.25-27.

5 Педагогіка / За ред. Баранова С.П.-М.: Просвещение, 1986 .- 307с.

6 Мінаєва В.М. «Позакласна робота з природознавства» .- К.: Народна Асвета, 1980.-С.3-12.

1 Суравегина І.Т., Сенкевич В.М., Кучер Т.В. «Екологічна освіта в школі» / / Радянська педагогіка.-1990 .- № 12.-С.12-14.

1Молодцова З. В. «Екологія в початкових класах» / / Початкова школа.-1997 .- № 4.-С.70.

2 Козина Є.Ф., Степанян Є.М. Методика викладання природознавства, м., Академія, 2004 - С. 262

2 Там же. С.61.

1 Біологія в школе.-2001 .- № 5.-С.3.

1Віноградова Н.Ф. «Екологічне виховання молодших школярів: прийоми та перспективи». / / Початкова школа.-1997 .- № 4.-С.38.

1 Педагогіка. Педагогічні теорії, системи, технології. / Под ред. .-М.: Издательский центр «Академия», 2000.-С.21. Смирнова С.О. / .- М.: Видавничий центр «Академія», 2000.-С.21.

2 Там ж.-С.23.

1 Педагогіка / За ред. Баранова С.П.-М.: Просвещение, 1977.-С.51.

1 Логовеева Г.П. «Екологічне виховання першокласників». / / Початкова школа.-1989 .- № 5.-С.30.

1 Хафізова Л.М. «Екологічне виховання молодших школярів» / / Початкова школа.-1989 .- № 3.-С.7.

1 Позакласні заняття з біології: незвичайні форми і методи реалізації познанія. / Ред.-сост. Л.Ю.Ганіч.-М.: Школа-Прес, 1998.-С.32.

1 Смирнова О.М. «Диференційований підхід у навчанні природознавства ....» .- М.: Нова школа, 1997.-С.42.

1 Захлєбний О.М., Суравегина І.Т. «Екологічна освіта школярів у позакласній роботі» .- М.: Просвещение, 1984.-С.29.

1 Дерим - Оглу Є.М., Фролова М.О. «Матеріали до проведення екскурсій у змішаний ліс» / / Початкова школа.-1992 .- № 3.-С.37.

1 Бобильов Л.Д.., Бобильова О.Д. «Екологічне виховання молодших школярів. Начальная школа.-2003.-№5.-С.67.М Гурткова робота »/ / Початкова школа.-2003 .- № 5.-С.67.М

2 Мінаєва В.М. «Позакласна робота з природознавства» .- К.: Народна Асвета, 1980.-С.4.

1 Єрмакова Д.С. «Екологічна освіта після уроків» / / Додаткове образование.-2001 .- № 12.-С.16.

1 Цвєткова І.В. «Екологія для початкової школи. Ігри та проекти ».- Ярославль:« Академія », 1987, .- С.113.

1 Суравегина І.Т., Сенкевич В.М., Кучер Т.В. «Екологічна освіта в школі» / / Радянська педагогіка.-1990 .- № 12.-С.13.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Диплом
445.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Вплив особливостей педагогічних комунікацій на формування особистості молодшого школяра
Співпраця школи і сім`ї Формування духовного світу особистості молодшого школяра
Становлення творчої особистості молодшого школяра
Вплив виховного клімату сім`ї на становлення особистості молодшого школяра
Виховання в сімї як першооснова інтелектуального розвитку особистості молодшого школяра 2
Виховання в сімї як першооснова інтелектуального розвитку особистості молодшого школяра 2 2
Виховання в сім ї як першооснова інтелектуального розвитку особистості молодшого школяра 2
Роль естетичного виховання у формуванні підростаючої особистості молодшого школяра
Виховання в сімї як першооснова інтелектуального розвитку особистості молодшого школяра
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru