Формування вихідних даних

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

СТРУКТУРА І, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ПАРАМЕТРІВ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СХЕМ

Для визначення параметрів технологічних схем необхідні відповідні вихідні дані, які можуть бути отримані при натурних спостереженнях і дослідженнях, в лабораторних умовах, з виробничого досвіду, тобто з використанням гірничої графічної документації, експериментальних даних або розрахунковим шляхом. В гірську графічну документацію включають геологічні звіти за результатами геологорозвідувальних робіт, результати експлуатаційної розвідки, плани гірничих робіт і т.д.

Надійність розрахунку параметрів технологічної схеми зменшується залежно від способу отримання вихідних даних у послідовності, зазначеної вище.

1. Вихідні дані, що характеризують гірничогеологічні умови розроблюваного пласта і вміщуючих порід, способи їх отримання, фізичний зміст, умовні позначення та одиниці вимірювань наведені в табл. 1 (поміщені в кінці цього додатка). У графі "Примітки" вказані номери пунктів і малюнків, що пояснюють зміст програми.

Частина вихідної інформації з табл. 1 (рядки 2.24 без 6), а саме дані по найближчій або усередненої геологорозвідувальної свердловині необхідно представляти аналогічно рис. 1 і 2.

2. Щільність вугілля і вмісних порід при відсутності результатів лабораторних досліджень та даних звітної гірничої графічної документації приймати для вугілля. gy = 1.3 т/м3, вміщуючих порід g = 2.5т/м3.

3.Мощность порід безпосередньої покрівлі при відсутності натурних спостережень і досліджень беруть по гірській графічної документації згідно каталогу / 5 /, при відсутності таких даних у безпосередню покрівлю включають шари порід потужністю не більше (8-10) m, тобто h нк £ (8-10) m.

4.Мощность порід основної покрівлі при відсутності натурних спостережень і досліджень з гірничої графічної документації, згідно каталогу / 5 / за відсутності таких даних в основну покрівлю включають шари порід на потужність не більше 15m, за вирахуванням потужності шарів порід безпосередньої покрівлі, тобто

h ок £ 15m - h нк. При розробці вугільного пласта під наносами h ок приймають рівною H.

5. Потужність порід безпосередньої грунту при відсутності натурних спостережень і досліджень беруть по гірській графічної документації, згідно каталогу / 5 / за відсутності таких даних у безпосередню грунт включають шари порід на потужність не більше 8m тобто h нп £ 8m.

6. Коефіцієнти фортеці окремих верств вугілля і вміщуючих порід за шкалою М. М. Протодьяконова, що визначаються за методикою / 3 /, беруть ио звітної геологічної і геологорозвідувальної (гірничої графічної) документації.

7. Середньозважені коефіцієнти міцності вугілля в пласті розраховують:

7.1. За формулою (1) табл. 1 при наявності в пласті разнопрочних пачок вугілля з мінливістю fi - x в межах до 30% / 6 /;

7.2. За формулою (2) табл. 1 за умови, що потужність слабкою пачки менше половини висоти виробки, тобто m сл <0.5h вир, у слабку пачку (| сп) включають шари з? i <0.6, в міцну (? кр) з? i> 0.6 / 25 /.

Розрахунок ширини цілика виконують за найбільш слабкою пачці, якщо mсп> 0.5 hвир.

7.4. Середньозважені коефіцієнти фортеці порід безпосередньої, основної покрівлі, всієї налягаючих товщі порід, безпосередній грунту, вугілля і порід грунту розраховують за формулами (3-7) табл.1.

8. При розрахунку середньозваженого коефіцієнта фортеці всій налягаючих товщі порід враховуються всі шари порід (безпосередньої, основної покрівлі і т.д.), на потужність не більше 30m і не менш 15m (рис.1).

9. Межа міцності на одноосьовий стиск окремих верств вугілля в пласті, порід грунту та покрівлі, що визначаються за методиками / 3, 4, 14 /, можна знайти в звітній гірничої графічної документації / 5 /. По окремих пластів, на яких виконувалися дослідження, межі міцності наведені в табл. 2. При відсутності даних експериментальних досліджень межі міцності окремих верств вугілля в пласті, покрівлі, грунту, вугілля і порід розраховують за формулами (8 - 11) табл. 1.

9.1. Середньозважений межа міцності вугілля в пласті на одновісний розраховують за формулою (12) табл. 1 при наявності середньозваженого коефіцієнта фортеці вугільного пласта (Fу), за формулами (13) або (14) - при наявності міцнісних характеристик окремих шарів (пачок) аналогічно розрахунку середньозважених коефіцієнтів фортеці вугільного пласта п. 6.

При визначенні середньозваженого межі міцності на одноосьовий стиск вугілля в пласті при наявності середньозваженого коефіцієнта міцності вугілля в пласті коефіцієнт R1, (т/м2) перед fyi, fy у формулах (8), (12) приймають в залежності від тріщинуватості вугільного масиву по табл. 3 згідно з / 26 /.

9.2. Середньозважений межа міцності порід безпосередньої покрівлі розраховують за формулою (15) табл. 1 при наявності середньозваженого коефіцієнта міцності порід безпосередньої покрівлі f нк за формулою (16) - при наявності міцнісних характеристик окремих шарів безпосередньої покрівлі.

9.3. Середньозважений межа міцності порід основної покрівлі розраховують за формулами (17) або (18) аналогічно п. 9.2.

9.4. Середньозважений межа міцності на одноосьовий стиск всієї товщі налягаючих порід розраховують за формулами (19) або (20) табл. 1 аналогічно п. 9.2.

9.5. Середньозважений межа міцності на одноосьовий стиск порід безпосередньої грунту розраховують за формулами (21) або (22) табл. 1 аналогічно п. 9.2.

9.6. середньозважений межа міцності на одноосьовий стиск вугілля і порід грунту розраховують за формулою (23) табл. 1 при наявності середньозваженого коефіцієнта міцності вугілля порід (fуп), за формулою (24) - при наявності середньозважених меж міцності на одноосьовий стиск вугілля і безпосередньої грунту.

10. Коефіцієнти Пуассона вугілля і вміщуючих порід, що визначаються за методиками / 3, 4 /, можуть бути вказані у звітній геологічної і геологорозвідувальної документації. При відсутності даних натурних спостережень і досліджень або гірничої графічної документації коефіцієнти Пуассона розраховують за формулами (25), (26), (27) табл. 1.

11. Модулі пружності окремих верств вугілля в пласті порід грунту та покрівлі, що визначаються за методиками / 14 або 10 /, можна знайти в звітній графічної документації.

За відсутності експериментальних досліджень модулі пружності окремих верств розраховують за формулами (28-32). Коли використовують результати лабораторних досліджень з визначення модулів пружності / 4 /, то в цьому випадку необхідно враховувати коефіцієнт структурного ослаблення, який за відсутності відповідних досліджень рекомендується приймати 0,6-0,7, тобто Еу (Ек) в масиві = (0,6-0,7) Е0 у зразку.

Таблиця 2

Результати експериментальних досліджень

Глибина

Параметри

Шахта

Пласт

залягання

s сж.у '102,

Еу '105,

fy

d у

пласта, м

Т/м2

Т/м2

"Ювілейна"

22

160

11,7 ± 2,34

3,00 ± 0,12

1,3-1,5

0,0015

29а

210

9,0 ± 1,80

2,47 ± 0,18

1,3-1,5

0,0021

26а

300

10,8 ± 2,16

1,40 ± 0,19

1,2-1,4

0,0032

"Зарічна"

Полисаевскій П

60

14,0 ± 2,80

1,50 ± 0,18

1,4-1,6

0,0031

"Ська"

Полисаевскій П

нижня пачка

120

8,8 ± 1,76

1,40 ± 0,20

0,7-0,9

0,0032

верхня пачка

120

13,3 ± 2,66

3,12 ± 0,32

1,4-1,6

0,0014

Байкаімскій:

нижня пачка

180

-

2,64 ± 0,35

0,7-0,9

0,0019

середня пачка

180

-

3,36 ± 0,40

1,1-1,3

0,0011

верхня пачка

180

-

3,77 ± 0,21

1,2-1,4

0,0007

Примітка: у графах s сж.у і Еу ± вказані середньоквадратичні відхилення від середньої величини.

Таблиця 3

Значення коефіцієнта R1 в залежності від тріщинуватості вугільного масиву

Коефіцієнт

Відстань між тріщинами, м

міцності вугілля, fy

менше 0,01

0,03

0,1

0,20 і більше

0,5

700

750

800

850

0,7

750

800

850

900

1

800

850

900

950

1,5

850

900

950

1000

11.1 Середньозважений модуль пружності вугільного пласта розраховують за формулою (33) табл. 1 при наявності середньозваженого межі міцності на одноосьовий стиск вугілля в пласті s сж.у, за формулами (34) або (35) - при наявності пружних характеристик Еу i, Ey. kp., Ey. cл окремих пачок вугільного пласта.

При визначенні середньозваженого модуля пружності вугільного пласта при наявності середньозваженого межі міцності на одноосьовий стиск вугілля в пласті коефіцієнт R2, (т/м2) перед s сж.у у формулі (28) приймати залежно від тріщинуватості вугільного масиву згідно / 26 / по табл. 4.

Таблиця 4

Значення коефіцієнта R2, (т/м2) залежно від ступеня тріщинуватості вугільного масиву

Межа міцності на

Відстань між тріщинами, м

одновісний вугілля, s сж.у, т/м2

менше 0,01

0,03

0,1

0,2 і більше

400

165

170

180

190

600

170

180

190

200

900

180

190

200

205

1500

190

200

205

210

Середньозважений модуль пружності вугільного пласта при наявності середньозваженого коефіцієнта міцності вугілля в пласті визначається за формулою (29), коефіцієнт R3, (т/м2 '105) перед (fy) приймати в залежності від тріщинуватості вугільного масиву згідно / 26 / по табл. 5.

Таблиця 5

Значення коефіцієнта R3, (т/м2) залежно від ступеня тріщинуватості вугільного масиву

Коефіцієнт міцності вугілля, fy

Відстань між тріщинами, м

менше 0,01

0,03

0,1

0,2 і більше

0,5

1,3

1,4

1,5

1,7

0,7

1,4

1,5

1,7

1,85

1

1,5

1,7

1,85

2

1,5

1,7

1,85

2

2,1

По окремих вугільних пластах, на яких виконувалися дослідження, модулі пружності наведені в табл. 2.

11.2. Середньозважений модуль пружності порід безпосередньої покрівлі розраховують за формулою (36) табл. 1 при наявності пружних характеристик окремих шарів безпосередньої покрівлі.

Середньозважений модуль пружності порід основної покрівлі розраховують за формулами (38) або (39) аналогічно п. 11.2.

11.4. Середньозважений модуль пружності всій налягаючих товщі порід розраховують за формулами (40) або (41) аналогічно п. 11.2.

11.5. Середньозважений модуль пружності порід безпосередньої грунту розраховують за формулами (42) або (43) аналогічно п.11.2.

11.6. Середньозважений модуль пружності вугілля і порід грунту розраховують за формулою (44) табл. 1 при наявності середньозваженого межі міцності вугілля і порід грунту (s сж.уп.), за формулою (45) - при наявності пружних характеристик порід грунту Eп й вугілля в пласті Eу.

12. Розміри кроків обвалення безпосередній і основний покрівель, що визначаються в результаті натурних спостережень і досліджень можуть бути приведені у звітній гірничої графічної документації або в каталозі / 5 /. За відсутності таких даних кроки обвалення розраховують за формулами (46) або (47) табл. 1.

13. Величина, що характеризує спільну податливість вугілля і порід грунту Ку.п, розраховується за формулою (48) табл. 1, є допоміжним параметром і використовується для розрахунку інтегральної характеристики порід покрівлі, вугільного пласта.

14. Інтегральна характеристика жорсткості порід покрівлі, вугільного пласта і порід грунту розраховується за формулою (49). Табл. 1, використовується для визначення кутів обвалення гірських порід, коефіцієнтів концентрації напружень, ширини виїмкових стовпів / 27 /.

15. Параметр повзучості a змінюється в межах від 0.6 до 0.8, визначається за методикою / 28 /. За відсутності експериментальних даних для вугілля рекомендується приймати a = 0.7. Параметр a використовується для розрахунку змін деформацій у часі.

16. Параметри повзучості d у і d п, що характеризують реологічні властивості вугілля і порід покрівлі, грунту, визначається за методикою / 28 /. За відсутності експериментальних даних - за формулами (40), (51), табл. 1, в якій Е0 - модуль пружності вугілля у зразку / 29 /. При використанні в формулах (49), (50), табл. 1 модулів пружності Еу, Еп, отриманих в натурних умовах, Е0 = Еу (0.6-0.7).

17.Функція jt може бути визначена за формулою (52) табл. 1 або по номограммам / 30 /, представленим на рис. 3.

18.Угол обвалення гірських порід змінюється в межах від 65 до 85о, визначається за результатами вимірювань зрушення гірського масиву і даної поверхні. За відсутності експериментальних даних розраховують за формулою (52) табл. 1.

ДОДАТОК 3

МЕТОДИКА ПОБУДОВИ ІНТЕГРАЦІЙНИХ палетки І ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ КОНЦЕНТРАЦІЇ НАПРУЖЕНЬ ЗА ПЛАНОМ ГІРНИЧИХ РОБІТ

1. Коефіцієнти концентрації вертикальних напружень визначаються за допомогою інтеграційної палетки при відпрацюванні пологих вугільних пластів і складної топології гірських виробок, тобто при взаємному впливі двох і більше вибоїв, уступної формі контуру виробленого простору та інших нестандартних варіантах відпрацювання пластів / 31, 27 /.

2. Інтеграційна палетка являє собою систему розташованих по певній закономірності точок. Шляхом підрахунку точок, що потрапили у вироблений простір, здійснюється інтегрування ваги підроблених порід та обчислення коефіцієнта концентрації напружень / 27 /.

3. Для побудови інтеграційної палетки та визначення коефіцієнта напруг необхідні наступні дані:

інтеграційна характеристика жорсткості порід покрівлі, грунту і вугільного пласта Lінт = (5-150) м, яка визначається за формулою (49) додатка 2 або наближено за формулою (3.5) п.3.1 основного тексту "Методики ...";

план гірничих робіт або проектована топологія гірських виробок, накреслені в масштабі.

4. При побудові інтеграційної палетки на аркуші прозорою паперу або іншого прозорого матеріалу (наприклад, синтетична калька) намічається центр сітки, щодо якого через 15о проводяться прямі лінії (промені) за формулою:

r i = Lінт × x i

Обчислюються відстані ri і відкладаються від центру палетки на одному з променів або променях в масштабі плану гірничих робіт (рис. 1); безрозмірні координати xi визначаються за таблицею 1.

Таблиця 1

Безрозмірні координати xi, які відповідають положенням точок на палітрі

Параметр

Номер точки на промені палетки

1

2

3

4

5

6

7

8

Координати x i

0,311

0,579

0,771

0,94

1,1

1,255

1,41

1,568

точок на промені

Продовження табл. 1:

Параметр

Номер точки на промені палетки

9

10

11

12

13

14

15

16

Координати x i

1,735

1,913

2,109

2,333

2,606

2,996

4

5,408

точок на промені

Далі проводяться концентричні окружності через точки на промені палетки і на перетині кіл і променів отримують точки інтеграційної палетки (рис. 2).

5. Для визначення коефіцієнта концентрації напружень центр інтеграційної палетки поєднується з точкою на плані гірничих робіт, в якій потрібно визначити коефіцієнт концентрації напружень, підраховуються точки палетки, що потрапили в контур виробленого простору.

Коефіцієнт концентрації напружень обчислюється за формулою

Формування вихідних даних (2)

Розташування променів і точок при побудові інтеграційної палетки

Рис. 1

Інтеграційна палетка на плані гірничих робіт

Рис. 2

де n - число точок палетки, що потрапили в контур виробленого простору;

N - кількість усіх точок на палітрі, N = 384.

6. Як приклад розглянуто визначення коефіцієнта концентрації для одного з вугільних пластів. Припустимо, по вихідної гірничо-геологічної інформації згідно з додатком 2 або формулою (3.5) п.3.1 основного тексту "Методики ..." була обчислена інтегральна характеристика Lінт = 28 м. За формулою (1) обчислюються відстані від центру палетки до i-тої точки на промені палетки. Результати обчислення полярних координат ri наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Результати обчислення координат r i-х для Lінт = 28 м і М 1:2000

Параметри

Номер точки на промені палетки

1

2

3

4

5

6

7

8

Безрозмірні

0,311

0,579

0,771

0,94

1,1

1,255

1,41

1,568

координати

x i - ті

на промені палетки

Координати

8,7

14,8

21,6

26,3

30,8

35,1

39,5

43,9

r i - ої

точки, м, на

промені палетки

Продовження табл. 2

9

10

11

12

13

14

15

16

1,735

1,913

2,109

2,333

2,606

2,996

4

5,408

48,6

53,6

59,1

65,3

73

83,9

112

151,4

На аркуші прозорою паперу (кальки) намічається центр палетки і через нього проводяться прямі лінії через 15о (див. рис. 1). На променях палетки від її центру відкладаються в масштабі плану гірничих робіт (1:2000) відстані Рi (див. табл. 2), тобто 8.7.м, 14.8 м, 21.6 м і т.д., що відповідає в масштабі плану 4.3 мм, 7.4 мм, 10.8 мм і т.д. Через зазначені точки проводяться концентричні кола (див. рис. 2).

Накреслені палетка накладається на план гірничих робіт і її центр поєднується з точкою гірничих робіт, де потрібно визначити коефіцієнт концентрації напружень (на рис. 2 центр палетки суміщений з центром очисної заходки). Шляхом безпосереднього рахунку визначається число точок палетки (перетинів променів і концентричних кіл), що потрапили в відпрацьовану площа пласта (враховуються всі крапки в очисних і підготовчих виробках). На рис. 2 число таких точок n = 168 (число всіх точок на палітрі N = 384). Тоді коефіцієнт концентрації вертикальних напружень над заходки згідно з формулою (2) дорівнює:

Формування вихідних даних

Вихідні дані для визначення параметрів технологічної схеми

Таблиця 1

? ?

Найменування

Символ

Од.

Способи визначення вихідних даних

П П

вимір.

експериментальні

розрахункові

Прим.

1

2

3

4

5

6

7

1.

Глибина гірських

Н

м

Гірська графічна

робіт (потужність

документація

налягаючих товщі

порід)

2.

Щільність вугілля

g у

т/м3

За результатами

п.2

в масиві

лабораторних

досліджень. Гірська

графічна документація

3.

Щільність гірських

g п

т/м3

- "" -

п.2

порід

4.

Потужність вугільного

м

м

За результатами натурних

рис. 1

пласта

спостережень і досліджень

Гірська графічна

документація

5.

Потужність пачки

Мi

м

- "" -

рис. 2

вугільного пласта

6.

Висота вироблення

м

Гірська графічна

документація

7.

Потужність

hнк

м

За результатами натурних

рис. 1

безпосередній

спостережень і досліджень

п.3

покрівлі

Гірська графічна

документація

8.

Потужність основний

hoк

м

- "" -

рис. 1

покрівлі

п.4

9.

Потужність порід

hп

м

- "" -

рис. 1

безпосередній

п.5

грунту

10.

Потужність шару

hнкi

м

- "" -

рис. 1

безпосередній

п.3

покрівлі

11.

Потужність шару

hki

м

- "" -

рис. 1

основної покрівлі

пп.4, 3

або всієї товщі

налягаючих порід

12.

Потужність шару в

hпj

м

- "" -

рис. 1

грунті пласта

13.

Відстань від покрівлі

lki

м

- "" -

рис. 1

пласта до середини

i-го шару покрівлі

пласта

14.

Відстань від грунту

lпj

м

- "" -

рис. 1

пласта до середини

i-го шару грунту

пласта

15.

Кількість вугільних

Ny

шт.

рис. 2

пачок в пласті

16.

Кількість шарів

Nнк

шт.

- "" -

рис. 1

безпосередній

п.3

покрівлі пласта

17.

Кількість шарів

Nок

шт.

- "" -

рис. 1

основної покрівлі

п.4

пласта

18.

Кількість шарів

шт.

- "" -

рис. 1

всієї товщі

п. 8

налягаючих порід

19.

Кількість шарів

Nп

шт.

- "" -

рис. 1

безпосередній

п. 5

грунту пласта

20.

Коефіцієнт

fyi

-

За результатами натурних

рис. 2

міцності вугілля i-ої

і лабораторних досліджень

п. 7

пачці

21.

Коефіцієнт

fнкi

-

- "" -

рис. 1

фортеці i-го шару

п. 6

безпосередній

покрівлі пласта

22.

Коефіцієнт

foki

-

- "" -

рис. 1

фортеці i-го шару

п. 6

основної покрівлі

або всієї товщі

налягаючих порід

23.

Коефіцієнт

fnj

-

- "" -

рис. 1

фортеці j-го шару

п. 6

грунту пласта

24.

Середньозважений

коефіцієнт

міцності вугілля в

пласті

fy

-

- "" -

Формування вихідних даних (1)

ONT FACE = "Times New Roman">

рис. 2

п. 7

Формування вихідних даних (2) Формування вихідних даних

25.

Середньозважений

коефіцієнт

міцності порід

безпосередній

fнк

- "" -

Формування вихідних даних (3)

рис. 1

пп. 3, 6,

7.4

покрівлі

26.

Середньозважений

коефіцієнт

міцності порід

основної покрівлі

fok

- "" -

Формування вихідних даних (4)

рис. 1

пп. 4, 6

7.4

27.

Середньозважений

коефіцієнт

фортеці всієї товщі

налягаючих порід

fk

- "" -

Формування вихідних даних (5)

рис. 1

пп.6, 7.4

8

28.

Середньозважений

коефіцієнт

міцності порід

безпосередній

грунту

fп

- "" -

Формування вихідних даних (6)

рис. 1

пп.5, 7.4

29.

Середньозважений

коефіцієнт

міцності вугілля і

порід підошви

fуп

- "" -

Формування вихідних даних (7)

рис. 1

пп.7, 7.4

30.

Межа міцності на

s сж.yi

т/м3

- "" -

Формування вихідних даних (8)

п. 9

одновісний

i-ої вугільної пачки

31.

Межа міцності

- "" -

шарів покрівлі, пачки:

i-го шару основний

s сж.ki

т/м3

Формування вихідних даних (9)

п. 9

покрівлі або всієї

товщі порід;

i-го шару

s сж.нki

т/м3

Формування вихідних даних (10)

п. 9

безпосередній

покрівлі

шару

s сж.пj

т/м3

Формування вихідних даних (11)

п. 9

безпосередній

грунту

32.

Середньозважений

s сж.y

т/м2

- "" -

Формування вихідних даних (12)

п. 9.1

межа міцності

на одноосьовий стиск

вугілля в пласті

Формування вихідних даних (13)

п. 9.1

Формування вихідних даних

п. 9.1

(14)

33.

Середньозважений

s сж.н.к

т/м2

- "" -

Формування вихідних даних (15)

п. 9.2

межа міцності

на одноосьовий стиск

порід покрівлі

Формування вихідних даних (16)

п. 9.2

34.

Середньозважений

s сж.о.к

т/м2

- "" -

Формування вихідних даних (17)

п. 9.3

межа міцності

на одноосьовий стиск

порід основної

покрівлі

Формування вихідних даних (18)

п. 9.3

35.

Середньозважений

s сж. до

т/м2

- "" -

Формування вихідних даних (19)

п. 9.4

межа міцності

на одноосьовий стиск

всієї товщі

налягаючих порід

Формування вихідних даних (20)

п. 9.4

36.

Середньозважений

s сж.п

т/м2

- "" -

Формування вихідних даних (21)

п. 9.5

межа міцності

на одноосьовий стиск

безпосередній

грунту

Формування вихідних даних (22)

п. 9.5

37.

Середньозважений

s сж.у.п

т/м2

- "" -

Формування вихідних даних (23)

п. 9.6

межа міцності

на одноосьовий стиск

вугілля і порід грунту

Формування вихідних даних

(24)

п. 9.6

38.

Коефіцієнт

n у

- "" -

Формування вихідних даних (25)

п. 10

Пуассона вугілля

39.

Коефіцієнт

n уп

-

- "" -

Формування вихідних даних (26)

п. 10

Пуассона вугілля і

грунту

40.

Коефіцієнт

n до

-

- "" -

Формування вихідних даних (27)

п. 10

Пуассона порід

покрівлі

41.

Модуль пружності

Еуi

т/м2

- "" -

Формування вихідних даних (28)

пп. 11,

вугілля в пачці

Формування вихідних даних (29)

11.1

42.

Модуль пружності

- "" -

шарів покрівлі, грунту:

i-го шару основний

Еki

т/м2

Формування вихідних даних (30)

п. 11

покрівлі або всієї

товщі порід;

i-го шару

Енкi

т/м2

Формування вихідних даних (31)

п. 11

безпосередній

покрівлі

j-го шару порід

Епj

т/м2

Формування вихідних даних (32)

п. 11

безпосередній

грунту

43.

Середньозважений

Еy

т/м2

- "" -

Формування вихідних даних (33)

п. 11.1

модуль пружності

вугілля в пласті

Формування вихідних даних (34)

п. 11.1

Формування вихідних даних (35)

п. 11.1

44.

Середньозважений

модуль пружності

порід

безпосередній

ЕНК

т/м2

- "" -

Формування вихідних даних (36)

п. 11.2

покрівлі

Формування вихідних даних (37)

п. 11.2

45.

Середньозважений

ЄОК

т/м2

- "" -

Формування вихідних даних (38)

п. 11.3

модуль пружності

порід основної

покрівлі

Формування вихідних даних (39)

п. 11.3

46.

Середньозважений

Ек

т/м2

- "" -

Формування вихідних даних (40)

п. 11.4

модуль пружності

всієї товщі

налягаючих порід

Формування вихідних даних (41)

п. 11.4

47.

Середньозважений

ЄП

т/м2

- "" -

Формування вихідних даних (42)

п. 11.5

модуль пружності

порід

безпосередній

грунту

Формування вихідних даних (43)

п. 11.5

48.

Середньозважений

Еуп

т/м2

- "" -

Формування вихідних даних (44)

п. 11.6

модуль пружності

вугілля і порід грунту

Формування вихідних даних

(45)

п. 11.6

49.

Крок обвалення

безпосередній

покрівлі

Lнк

м

За результатами натурних

спостережень і досліджень

Гірська графічна

Формування вихідних даних (46)

п. 12

документація

50.

Крок обвалення

основної покрівлі

Lок

м

- "" -

Формування вихідних даних

(47)

п. 12

51.

Податливість вугілля і

порід підошви

Куп

т/м2

Формування вихідних даних

(48)

п. 13

52.

Інтегральна

характеристика

жорсткості порід

Lінт

м

Формування вихідних даних (49

п. 14

покрівлі, вугільного

пласта і порід грунту

53.

Параметр повзучості

-

За результатами натурних

вугілля, порід покрівлі,

a

і лабораторних досліджень

п. 15

грунту

54.

Параметр повзучості,

- "" -

характеризує

реологічні

властивості:

вугілля

d у

c-03

Формування вихідних даних

(50)

п. 16

порід покрівлі, грунту

d к. (п)

c-03

Формування вихідних даних

(51)

п. 16

55.

Час

t

з

- "" -

деформування

гірських порід

56.

Функція повзучості

гірських порід

j t

- "" -

Формування вихідних даних (52)

п. 17

57.

Кут обвалення

гірських порід

b

град.

- "" -

Формування вихідних даних (53)

п. 18


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Виробництво і технології | Реферат
102.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Розробка модуля перевірки діапазону вихідних даних і знаходження номера першого символу в рядку
Аналіз вхідних і вихідних грошових потоків підприємства
Перевірка несуперечності вихідних описів кінцевих автоматів
Формування даних про собівартість продукції
Просопографіческіе бази даних Росії на прикладі баз даних Comandarm і Duma1
Передача даних в інформаційно керуючих системах Канали передачі даних
Передача даних в інформаційно-керуючих системах Канали передачі даних
Використання електронної таблиці як бази даних Сортування і фільтрація даних в Microsoft Excel
Створення бази даних критичних властивостей речовин в редакторі баз даних MS Access
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru