додати матеріал


Формування бібліотечного фонду

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

Формування бібліотечного фонду

Зміст

1. Формування бібліотечного фонду: терміни та визначення

2. Властивості і процеси бібліотечного фонду. Бібліографічна модель фонду

3. Завдання

Список літератури

1. Формування бібліотечного фонду: терміни та визначення

Для того, щоб з'ясувати суть поняття «формування бібліотечного фонду», визначимо не лише цей термін, а й дізнаємося чим він відрізняється від поняття «комплектування бібліотечного фонду».

Згідно ГОСТу 7.76-96 «Комплектування фонду документів. Каталогізація. Терміни та визначення "формування фонду -« сукупність процесів комплектування, організації фонду, вилучення документів, а також управління фондами »[6, с. 319].

У науковій літературі можна зустріти кілька визначень процесу формування бібліотечних фондів. Ю. М. Столяров дає наступне визначення: «... під формуванням розуміють створення, постійний розвиток бібліотечного фонду і підтримку його в робочому стані» [8, с. 63].

Воронько К. Л. розуміє під «формуванням фонду наступні процеси: моделювання, комплектування, і організацію бібліотечних фондів» [3, с. 19].

Поняття «формування бібліотечного фонду» було сформульовано в кінці 1960-х років Ю. В. Григор для позначення всіх технологічних процесів з перетворення документів у систематизоване зібрання, тобто до бібліотечного фонду. Воно відіграло велику роль у системному баченні бібліотечного фонду, створення цілісного вчення про бібліотечному фонді замість суми існували до того часу теорій і методик приватних процесів, що відносяться до створення і розвитку бібліотечного фонду. Завдяки цьому поняттю виникла і стала швидко розвиватися теорія формування бібліотечного фонду.

У термінологічному словнику з бібліотечної справи поняттю «формування бібліотечних фондів» дається більш ємне визначення: «Сукупність процесів, спрямованих на створення і розвиток бібліотечного фонду, складається з комплектування, організації та управління фондом, а також виключення творів друку та інших матеріалів; залежить від виду бібліотеки, складу, чисельності та інтересів читачів, від випуску читацької продукції розвитку інформаційних потреб науки і виробництва »[1, с. 202].

Формування бібліотечних фондів - безперервний процес. Одного разу почавшись, воно не припиняється до тих пір, поки існує бібліотека. Робота з формування фонду складає основний зміст діяльності багатьох співробітників бібліотеки, у міру зростання величини її фонду все більше спеціалізуються на окремих технологічних процесах і операціях його формування.

Комплектування бібліотечних фондів - це один із складових частин, що складають поняття «формування фондів», одна з «підсистем формування бібліотечного фонду» [8].

ГОСТ 7.76-96 характеризує комплектування бібліотечних фондів як «сукупність процесів виявлення, відбору, замовлення, придбання, отримання та реєстрації документів, що відповідають завданням бібліотеки, інформаційного центру» [6, с. 319].

За Столярову, комплектуванням називається «створення та постійне оновлення бібліотечного фонду документами, що відповідають завданням бібліотеки і інтересам абонентів» [8, с. 136].

Значення комплектування полягає в тому, що, будучи вхідний підсистемою формування бібліотечних фондів, воно практично визначає собою не тільки інші процеси, але й взагалі всю бібліотечну роботу. При цьому потрібно знати, що ж таке «профіль бібліотечного фонду».

За Столярову, профіль бібліотечного фонду - «це обумовлена ​​призначенням бібліотеки у загальнодержавній бібліотечній системі та інформаційними потребами її абонентів сукупність специфічних ознак документів, а також особливостей контингенту абонентів, закріплена в моделі фонду» [8, с. 39].

Термінологічний словник характеризує профіль фонду, як «специфічні риси фонду, зумовлені завданнями бібліотеки та запитів читачів, виражені у складі відібраних у фонд документів за такими ознаками: тематика, тип, вид, хронологічні межі, мовний склад та ін» [1, с. 120].

Фонди бібліотек характеризуються цілим рядом ознак. Одним з них є їх склад - наявність у фонді документів, різноманітних за їх видами, змістом, державної приналежності, мови, роком видання, колекційної цінності. На склад фонду впливає профіль комплектування, створюючи то його своєрідність, яке називається профілем фонду.

За ГОСТом 7.76-96 профіль комплектування - «документ, що регламентує основні напрямки і особливості комплектування бібліотеки, інформаційного центру і визначальний тематику, види екземплярності документів, що включаються до фонду» [6, с. 319].

З'ясувавши профіль комплектування виділимо релевантну ступенем повноти бібліотечного фонду.

У ході відбору кожна бібліотека прагне до найбільшої повноті за основним профілем свого фонду, все, більше зменшуючи її ступінь у міру комплектування другорядними, третьорядними і т. д. по важливості (з точки зору свого профілю) документами. Відповідно до цього визначають число ступенів повноти. Так, Катерина Трифонівна Селіверстова (Київ) запропонувала термінологію і формалізований на основі закону Бредфорда підхід до ступенями досягнення повноти (1980) [8]:

- Вичерпна - придбання (збереження) 100% виходять в світ документів;

- Максимально релевантна - до 75%;

- Ядерний (складова ядро фонду) - близько 30%;

- Довідкова (довідники, підручники, словники) - до 20% загального числа документів за профілем фонду.

При цьому можлива ситуація, коли в одному й тому ж фонді - для різних його структурних частин - присутні декілька або навіть всі види повноти. Так, обласна універсальна бібліотека вичерпно формує фонд краєзнавчих документів, максимально релевантний - за основним профілем фонду, вибірково - з суміжної тематики, наприклад, загальноосвітньої літератури, довідкової - підручниками, словниками, енциклопедіями і т. п.

Таким чином, під релевантність фонду розуміється відповідність змісту документів, наявних у фонді бібліотек читацьким запитом.

Нижче визначимо ознака, властивість і параметр бібліотечного фонду.

Ознака відбиває зовнішню прикмету, якийсь знак, за яким (частіше - сукупності яких) можна віднести спостережуване явище до бібліотечного фонду.

Ознаки бібліотечного фонду:

- Наявність документа

- Множинність документів

- Профіль

- Упорядкованість масиву документів

- Готовність фонду до використання.

На відміну від ознаки властивість свідчить про якісний, тобто внутрішньо властивому бібліотечному фонду відмінність. Отже, фонд кожної бібліотеки характеризується наявністю всіх властивостей одночасно (різна лише ступінь їх прояву), а набір ознак бібліотечного фонду в кожному випадку може бути індивідуальним.

Властивості бібліотечного фонду:

- Цілісність

- Інформативність

- Динамічність

-Статичність

- Стохастичність

- Керованість та ін

Якщо та чи інша характеристика бібліотечного фонду піддається вимірюванню, вона набуває статусу параметра. Наприклад, обертаність фонду.

Визначивши параметри бібліотечного фонду позначимо поняття «Основний фонд масової бібліотеки».

За ГОСТом 7.76-96 основний фонд - «фонд, що включає основну масу документів за профілем бібліотеки, інформаційного центру і призначений для використання та зберігання» [6, с. 318].

Термінологічний словник дає таку характеристику: «частина бібліотечного фонду, що представляє собою найбільш повний комплект документів за профілем бібліотеки» [1, с. 100].

Його призначення - постійне зберігання літератури і задоволення читацьких запитів на документи різної хронологічної глибини.

У масових бібліотеках встановилася така практика - основними вважаються фонди відділів обслуговування, а сховище являє собою запасник маловикористовуваних і резервних публікацій.

У цьому розділі ми розглянули основні термінологічні поняття бібліотечного фонду, нижче виділимо властивості бібліотечного фонду.

2. Властивості і процеси бібліотечного фонду. Бібліографічна модель фонду

Найважливіше властивість бібліотечного фонду, що характеризує ймовірність повноцінно та оперативно обслужити читача - надійність. Термін «надійність фонду» запропонований Володимиром Івановичем Терешина в 1973 р. [8]. Без урахування надійності всі характеристики фонду втрачають сенс. Вона проявляється в його повноті, готовності до експлуатації, безвідмовності функціонування, довговічності, ремонтопридатності.

Показником надійності фонду є коефіцієнт задоволення запитів за аналізований період (місяць, квартал, рік), який визначається відношенням числа задоволених запитів до загального числа надійшли запитів.

Від надійності фонду багато в чому залежить репутація бібліотеки в очах її читачів. Часті відмови, непродуктивна витрата часу в очікуванні замовленого документа призводять до втрати бібліотекою свого авторитету.

Надійність фонду забезпечується наявністю досить великого запасу документів у фонді, набагато перекриває фактичні потреби кожного окремо взятого читача бібліотеки. Так, за 70 середньостатистичних років перебування індивіда як читач у фонді навіть невеликий бібліотеки зміниться близько 70 тис. примірників облікових одиниць, тоді як протягом усього життя освоюється лише 2-3 тис. облікових одиниць [8].

Властивість надійності суперечливо в своїй основі. Чим менше фонд, тим точніше і швидше може бути виконано замовлення читача. Зате для такого фонду зазвичай характерна недостатня повнота. Разом з тим прагнення до великої повноті призводить до ускладнення його організації, подовженню комунікацій і - як наслідок - до зниження оперативності обслуговування. Тому вивчення надійності і пошуки можливостей її підвищення складають одну з актуальних проблем сучасного фондоведенія, і значення цієї проблеми неухильно зростає.

Одним із властивостей бібліотечного фонду є властивість стохастичності. Формування фонду відноситься до числа процесів, дія яких не можна розрахувати жорстко, з абсолютною точністю. І відбір документів, та організація фонду, і його використання за самою своєю суттю носять імовірнісний характер. Дана властивість БФ - стохастичність (імовірнісного) зазначив Ю. В. Григор 'єв у 1960-х рр.. [8].

Відбір і замовлення по часу зазвичай передує не тільки запитам читачів, але навіть виходу у світ нових документів. У момент придбання документів комплектатор ще не має сигналу зворотного зв'язку - перевірка якості підібраних книг їх фактичним використанням поки відсутня. Тому при формуванні бібліотечного фонду можливі помилки. Більш того, безпомилкове комплектування неоптимально: воно може бути результатом аналізу всіляких варіантів відбору, що негативно позначається на оперативності придбання документів, якщо через втрати часу робота з комплектування взагалі стає можливою. Безвідмовність задоволення запитів як показник безпомилковості комплектування може бути досягнута лише в результаті надмірно надлишкової і, отже, вкрай неекономічною надійності фонду. Тому бібліотеку характеризують як систему з відмовами, і завдання фахівця - оптимізувати їх кількість, характер і способи ліквідації.

Максимальна ймовірність того, що придбані в фонд документи будуть користуватися активним попитом протягом заздалегідь запланованого часу, досягається прогнозуванням інформаційних запитів.

Інший спосіб досягнення безвідмовності обслуговування - застосування логістики як «стратегії оптимізації управління потоковими процесами» [7, с. 96].

Це і застосування маркетингових досліджень, перш за все, ретельного моніторингу документного потоку, вивчення динаміки потреб користувачів і зовнішнього середовища, методик формування привабливого іміджу бібліотек на інформаційному ринку.

Формування бібліотечного фонду за Воронько, включає в себе наступні процеси: моделювання, комплектування, організацію [3].

Моделювання - «відтворення або встановлення за допомогою моделей властивостей та інших характеристик бібліотечного фонду для їх дослідження і прогнозування розвитку» [3, с. 28].

Зараз моделі різного роду застосовуються в бібліотеках усіх типів та видів, до різних видів документів. Моделювання має різні масштаби: подфонда та фонду в цілому, сукупного фонду тієї чи іншої бібліотечної системи.

Модель створюють Комплектатор, залучаючи до цього референтів, або експертів, з числа найбільш кваліфікованих співробітників інших відділів, а також читачів. Виняток становить ідеальна бібліографічна модель, її розробляють зазвичай фахівці вищестоящої бібліотеки - методичного та бібліографічного центру.

Моделі бібліотечного фонду складають у кілька етапів.

Початковий, підготовчий етап включає збір і аналіз підсумкової інформації про стан всіх параметрів, що характеризують склад і величину фонду, ступінь його використання, задоволення запитів і потреб читачів. З цією метою широко використовують паспорт фонду.

Спираючись на отримані дані, на наступному етапі виявляють тенденції розвитку фонду. Це дозволяє намітити його параметри в майбутньому і визначити завдання комплектування на заданий період. Все це закладають в описову модель. Загальні і приватні параметри фонду-його обсяг у цілому і кожного з подфондов, раціональна книгозабезпеченість, обертаність і тому подібні показники - знаходять відображення в математичних моделях.

Третій етап може здійснюватися паралельно або слідом за другим. У ході його створюють структурну модель, звичайно іменовану тематичним, або тематико-типологічним, планом комплектування.

Підготовлені проекти обговорюють на раді бібліотеки, погоджують з учасниками координаційної системи. Моделі стверджує керівник бібліотеки, ЦБС або, у випадку якщо бібліотека є структурним підрозділом обслуговується нею організації (установи, підприємства), - керівник цієї організації.

Після цього, четвертого за рахунком, етапу, моделі стають обов'язковими документами, що визначають політику формування бібліотечного фонду.

На цьому моделювання не закінчується. На п'ятому етапі на основі окремих моделей створюють зведену модель єдиного регіонального чи галузевого фонду, що затверджується координаційною радою.

У моделі по мірі необхідності вносять корективи, зумовлені результатами використання фонду і відмов читачів, а також змінами в соціально-економічному та культурному розвитку обслуговується контингенту читачів, в бібліотечній ситуації регіону.

Дізнаємося для якої мети створюється страховий фонд? Страховий фонд створюється з метою збереження найбільш цінних документів, не призначений для використання і підлягає особливо ретельному зберіганню в безпечному місці. Страховий фонд створюється на мікро-або машинозчитуваних носіях.

Страховий фонд виконує архівну функцію. Твори друку з цих фондів видаються у вигляді копій з оригіналів.

Бібліографічна модель фонду - це перелік конкретних видань, необхідних для обслуговування читачів. Її складають шляхом звірки певних розділів фонду (безпосередньо або за систематичного каталогу) з бібліографічними посібниками на підставі відмов читачам на книги.

Бібліографічна модель (термін запропонований Г. І. Чіжковой, 1969) [5] фонду має найбільшу кількість підвидів. Ідеальна модель представляє собою бажаний склад фонду за змістом і включає перелік необхідних документів, часто з точними вихідними даними. Реалізується ця модель у типових (рекомендаційних) каталогах, орієнтованих на фонд масових бібліотек різного виду. Оскільки перелік документів в таких каталогах швидко застаріває, найбільшу актуальність придбали списки найстабільнішою і водночас найбільш цінної частини фонду - ядра бібліотечного фонду.

На початку 80-х рр.. в ряді республік випущені бібліографічні списки «Книжкового ядра сільської бібліотеки-філії», а також районної ЦБС. В кінці 80-х рр.. ГПБ і ГБЛ підготували модель ядра фонду масової бібліотеки, яка була апробована експертами.

До числа ідеальних моделей належать також картотека дезідерат, картотека попереднього замовлення. Ці моделі орієнтовані на потенційне стан фонду - заповнення лакун і поповнення фонду в майбутньому.

Реальною моделлю фонду, тобто максимально наближеною до його дійсному стану, є система ведуться бібліотекою каталогів і картотек, інвентарної книги і книги сумарного обліку, що відображають у своїй сукупності в різних аспектах утримання фонду. Ця модель виконує ідентифікаційну та довідкову функції.

Бібліографічний моделювання бібліотечного фонду - процес постійний. Досвід різних років дає підстави розглядати в якості основних напрямків бібліографічного моделювання вивчення потреб читачів бібліотек з позицій загальних тенденцій і виявлення на книжковому ринку масиву документів, що відповідають за змістом і формою цих тенденцій, а також відбір у виявленому масиві і оцінку конкретних документів

Про об'єктивність оцінки слід судити за сукупністю таких критеріїв: повторюваність того чи іншого видання в бібліографічних покажчиках, випущених з проміжком у кілька років (десятиліть, століть), якщо мова йде про белетристиці: наявність даних про перевиданнях рецензій (у тому числі і жорстких), а також експертних оцінок кожного твору друку кількома фахівцями. Про достоїнства книги свідчить і такий факт, як повернення її з небуття після багатьох десятиліть.

Остаточно підготовлений варіант бібліографічної моделі тиражується і розповсюджується по бібліотеках. Він служить, по-перше, для перевірки наявності у фонді бібліотек документів, відображених в моделі, по-друге з його допомогою виявляють відсутні видання, і визначають кількісну потребу в них. Доцільно, якщо укладачі у свою чергу отримають інформацію про наявність книг, проаналізують забезпеченість бібліотек необхідною літературою, визначать ступінь їх потреби в кожному виданні (тиражність) і докладуть зусиль для пошуку видавця (видавців) необхідних книг. Потреби бібліотек з'являться гарантією розкупованості тиражу. В якості обмежуючих факторів може виступити, висока ціна видань і відсутність необхідних коштів у бібліотек. При плануванні видань ці чинники слід враховувати, прагнучи до здешевлення книг та пошуку бібліотеками фінансових коштів із залученням благодійників та спонсорів.

Таким чином, бібліографічна модель є спосіб управління бібліотечним фондом методом рекомендації бібліотечним працівникам найбільш цінної літератури, що підходить для конкретних читацьких потреб на основі видання достатнім тиражем відсутніх книг і наповнення ними фондів бібліотек.

3. Завдання

1. Відомо, що обсяг фонду бібліотеки (Ф) складає на даний період 600 000 екземплярів, кількість користувачів (А) 10 000 чоловік, документовидача (В) становить 1 200 000 примірників. Визначити: читаність (Ч) і обертаність (О) бібліотечного фонду.

Читаність - «відносний показник обслуговування читачів, що характеризує інтенсивність читання, вимірюється числом творів друку та інших матеріалів, виданих в середньому одному читачеві за певний період» [1, с. 165].

Ч = В / А = 1 200 000/100 000 = 1912

Обертаємість - «відносний показник, що відображає інтенсивність використання БФ. Вимірюється числом книговидача, що припадають на одиницю обліку фонду протягом певного часу »[1, с. 94].

Об = В / Ф = 1 200 000/600 000 = 2

Відповідь: читаність = 12, обертаність = 2

2. Розрахуйте екземплярності документів з конкретним читацьким адресою (керівники малого бізнесу - 180 осіб) при складанні тематико-типологічні моделі (ТТМК БФ) масової бібліотеки.

Розрахунок потрібної читачеві екземплярності (А з) грунтується на кількості читачів (А), яким потрібний документ, загальній кількості потенційних користувачів, строку користування документом одним читачем (t) і термін активного життя документа (Т акт):

А з = А t / Т акт (с. 134)

Ймовірний час активного життя книги - 2 роки (730 днів), термін користування нею одним читачем за правилами бібліотеки - 30 днів.

Таким чином, А з = 180 х 30 / 730 ≈ 7 екз.

Список літератури

1. Бібліотечна справа: Термінологічний словник / сост. І. М. Суслова, Л. Н. Уланова; ГБЛ ім. В. І. Леніна. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Книга, 1986. - 224 с.

2. Васильченко, Н. П. Формування бібліотечних фондів / Н. П. Васильченко / / Наук. і техн. б-ки. - 1996. - № 5. - С. 22-28.

3. Воронько, К. Л. Бібліотечні фонди: підручник / К. Л. Воронько. - М.: Книжкова палата, 1992. - 200 с.

4. Жданова, Т. А. Проблематика наукових досліджень в галузі формування фондів бібліотек: деякі акценти / Т. А. Жданова / / Наук. і техн. б-ки. - 2001. - № 6. - С. 23-31

5. Маркіна, А. Моделювання фонду як спосіб управління комплектуванням / А. Маркіна / / Бібліотека. - 1997. - № 1. - С. 20-21

6. Збірник основних російських стандартів з бібліотечно-інформаційної діяльності / сост. Т. В. Захарчук, О. М. Зусьман. - СПб. : Професія, 2005. - 547 с.

7. Соляник, А. А. Документоснабженіе бібліотечних фондів: навчально-методичний посібник / А. А. Соляник. - М.: Ліберея-Бібінформ, 2007. - 128 с.

8. Столяров, Ю. Н. Бібліотечний фонд: навч. вид. / Ю. М. Столяров. - М.: Кн. палата, 1991. - 271 с.

9. Тихонова, Н. Оптимальний розмір поточного комплектування / М. Тихонова / / Бібліотека. - 2002. - № 11. - С. 9-13

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Різне | Контрольна робота | 67кб. | скачати

Схожі роботи:
Діяльність бібліотек по управлінню і фінансуванню бібліотечного фонду
Формування та використання стабілізаційного фонду РФ
Формування і розподіл Стабілізаційного фонду в Росії
Формування і використання коштів Пенсійного фонду
Формування статутного фонду спільного підприємства
Порядок формування і використання інвестиційного фонду
Формування і використання статутного фонду підприємств
Формування фонду заробітної плати в організації
Формування оголошеного статутного фонду з іноземними інвестиціями
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru