Форми організації ринку

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Форми організації ринку.
Ринку необхідні самостійні, господарсько незалежні організації - гнучкі, оперативні, оснащені новітніми засобами обчислювальної техніки, засобами зв'язку, передачі інформації та оргтехніки. Такими організаціями є ярмарки. Вони дають можливість широкому колу виготовлювачів, споживачів, посередників вступати в безпосередні комерційні контакти, що сприяють регулюванню попиту та пропозиції, активізації господарської ініціативи сторін. На ярмарках є реальні можливості пропаганди надійності виготовлювача, його іміджу, рівня технічного обслуговування. Результати діяльності ярмарків дозволяють виготовлювачам приймати рішення про випуск продукції, оновлення асортименту та номенклатури, підвищенні якості, поліпшенні дизайну.
Біржі.
Товарна біржа - це асоціація юридичних і фізичних осіб, що здійснює оптові торговельні операції на основі стандартів, зразків у спеціальному місці, де ціни на товари визначаються шляхом вільної конкуренції.
Біржа як сегмент загального ринку виконує функції збалансування попиту та пропозиції шляхом відкритої купівлі-продажу, упорядкування й уніфікації ринку товарних і сировинних ресурсів, стимулювання розвитку ринку, економічного індикатора.
У країнах з розвиненою ринковою економікою товарні біржі в основному функціонують як безприбуткові асоціації, звільнені від сплати корпоративного прибуткового податку. Головними статтями їхнього доходу є: засновницькі і пайові внески і відрахування організацій, що утворюють біржу; доходи від надання послуг членам біржі та іншим організаціям; виручка від інших надходжень.
Аналогічні цілі прагнуть ставити перед собою і вітчизняні засновники бірж. Так, у статті 1 Закону України "Про товарну біржу" говоритися, що товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті отримання прибутку. Однак на практиці біржі одержують прибутку, джерелом яких є відрахування із сум комісійної винагороди, що надходить від брокерських контор. Надходження від біржових операцій, визначені ст. 13 згаданого Закону, є одним із джерел формування майна біржі. Як правило, відрахування на користь бірж складають 0.1 - 0.5% від суми укладених брокерами угод.
У залежності від об'єкта продажу і біржі підрозділяються на універсальні і спеціалізовані. Об'єктом продажу Київської універсальної товарної біржі є картопля, капуста, консервовані помідори і огірки, яловичина, свинина і худоба.
В умовах скорочення виробництва закономірним є прискорення біржових процесів, розширення асортименту біржових товарів - і навпаки. Ось чому для нашої країни характерний ріст універсальних товарних бірж.
Біржі, на яких об'єктом торгівлі є окремі товари або їхні групи, називаються спеціалізованими. У свою чергу, вони підрозділяються на спеціалізовані широкого профілю і вузькоспеціалізовані.
Біржі можна класифікувати по суб'єктах освіти. В Україні більшість товарних бірж організовуються державними установами, наприклад, органами постачання, міністерством сільського господарства і продовольства, іншими міністерствами і відомствами. Так були утворені Українська універсальна товарна біржа і "Украгропромбіржа". У теж час існують біржі, організовані вільними підприємцями, наприклад, одеська приватна біржа "Світлана і ДО". Певні плюси мають кожний зі способів організації бірж. Перевагою перших є те, що вони мають відносно розвинену інфраструктуру, а інших - їх доступність для більшої кількості суб'єктів.
Біржі можна підрозділити також на національні і міжнародні.
Членами біржі варто вважати її акціонерів. Вони мають право відвідувати біржу, користуватися її технічними засобами й укладати угоди. Крім членів біржі в торгах можуть брати участь відвідувачі, як постійні, так і разові. Статус постійного відвідувача біржі суб'єкт може одержати придбавши відповідний абонемент (чи облігацію), як правило, на рік участі в біржових торгах. За цим абонементом суб'єкт може відвідувати кожні біржові торги і приймати в них участь. Статус разового відвідувача суб'єкт може мати, купивши разовий вхідний квиток, який дає йому право брати участь у торгах у день присутності на біржі.
Участь підприємств у біржовій торгівлі на постійній чи разовій основі може здійснюватися за певну плату через брокерські контори і брокерів (маклерів).
Біржовий маклер є висококваліфікованим фахівцем і має особливий статус, що дозволяє йому виконувати наступні функції: а) посередництво при укладанні угод у результаті прийняття доручень (наказів) членів і відвідувачів біржі і перебуванні відповідних контрагентів; б) представництво інтересів клієнтів шляхом ведення біржових операцій від свого імені ; в) консультування торговців з питань якості та властивостей товарів, що продаються; г) документальне оформлення угод і передача їх на реєстрацію; д) експертні оцінки і висновок по різних питаннях біржових угод, торгової кон'юнктури й ін
Біржова угода, здійснена за участю маклера, набуває чинності з моменту підписання маклерської записки сторонами і маклером, а при наявності у маклера пропозиції (офферта) однієї зі сторін і письмової згоди (акцепту) від іншої - лише маклером. Воно являє собою письмово оформлений документ купівлі продажу або поставки двох видів: на реальний товар і термінові (ф'ючерсні). При першому - товар переходить від продавця до покупця, тобто це реальний товарообіг. Товар повинен знаходитися в приміщенні біржі (її складах) або, в крайньому випадку, повинен бути поставлений у термін 1-15 днів після укладення угоди.
Товар, щоб стати біржовим, повинен відповідати цілому ряду вимог. Перш за все необхідно, щоб він був масовим, отже, не монопольним. Кількість товару повинна бути визначена в угоді в кубічних метрах, штуках, вагонах, чи тоннах інших одиницях виміру. Якщо кількість проданого товару зазначено у вагонах, повинна бути відзначена і повна нормальна місткість вагона (платформи). Фактична величина продажу називається лотами, тобто партіями, які повинні бути числом, кратним біржовій одиниці. Це означає, що більша кількість товарів повинна поділятися на кожну таку одиницю без залишку.
Якість, що є також одним з вимог до біржового товару, в угоді визначається: за стандартом і технічним умовам, за договірними умовами, при попередньому огляді і по зразках. Визначальним фактором при стандартизації якості біржового товару є введення базового сорту як єдиної міри. Вона є тим критерієм, за яким дається якісна характеристика аналогічного товару. В якості базового сорту приймається найбільш розповсюджений вид продукції даного ринку
Особливістю біржового товару є те, що його завжди можна і купити, і продати - він цілком ліквідний. Біржовий товар, перш ніж потрапити до споживача, багато разів переходить з рук в руки. Це обумовлено тим, що на біржі звертається не сам товар, а титул власності на нього або контракт на його постачання.
Котирувальна ціна - типова біржова ціна, установлювана біржею на основі реальної оцінки кон'юнктури ринку. Вона є ціною рівноваги попиту та пропозиції даного товару, встановлюється експертним шляхом на певний строк або дату і є орієнтиром для продавців і покупців при укладенні угод. Ціни котирування визначаються виборним органом біржі (котирувальної комісією). Причому комісія встановлює їх по характері ціни, а також ціни проведення операцій, ціни продавців і ціни покупців по моменті здійснення операцій, тобто до моменту відкриття біржі, у середині біржових торгів і наприкінці дня, перед закриттям біржі.
Котирування цін здійснюється двома способами: шляхом реєстрації фактичних цін попиту, пропозиції та угод, а також шляхом виведення типовий, тобто власне котирувальної ціни або довідкової ціни котирувальної комісії. Робиться це в такий спосіб. Виходячи з кон'юнктури ринку даного дня по визначеному товарі, при великій кількості угод типова ціна обчислюється як середня ціна угод, оскільки відповідно до закону великих чисел відхилення будуть взаємно компенсуватися. Кон'юнктура ринку встановлюється на основі трьох його характеристик: співвідношення попиту та пропозиції, тенденції руху цін протягом біржового дня, кількості здійснених угод. Визначення типової ціни при малій кількості угод - складний процес і вимагає великої компетенції котирувальної комісії. Довідкова (котирувальна) ціна не є офіційною чи твердою ціною біржі, а являє собою лише думка котирувальної комісії про те, який саме є найбільш типова ціна.
Особливістю ф'ючерсних угод є постачання товару відповідно до попередньо укладених контрактів за цінами, які складаються на ринку реального товару, або за котирувальною ціною. До терміну виконання угоди біржа бере певну суму застави (депозит, маржа). Ф'ючерсні угоди укладаються між продавцями і покупцями, як правило, не з метою продажу або купівлі товару, а з метою страхування від можливих змін ціни на нього на реальному ринку. Тобто при термінових операціях ф'ючерсного типу рух товару необов'язково, оскільки це - продаж права на товар. Стандартний біржовий контракт, ставши об'єктом такої торгівлі, може реалізуватися за різними цінами (у момент купівлі і продажу ціни на ринку реальних товарів змінилися). Якщо ціна підвищилася, різницю виплачує продавець, і навпаки, - якщо вона знизилася - покупець.
Для того щоб застрахуватися від можливих втрат внаслідок змін цін при виконанні контрактів на реальний товар, у біржових операціях застосовується хеджування (огородження, захист). У найбільш загальному вигляді хеджування визначається як страхування ціни товару від ризику або небажаного для виробника спаду, чи невигідного для споживача збільшення. І продавець, і покупець однаково зацікавлені в усуненні значних коливань і в кінцевому підсумку - в стабілізації руху цін. На практиці це робиться таким чином. Суб'єкт, що продає реальний товар на біржі з поставкою у майбутньому, спираючись на існуючий рівень цін, в той же час купує ф'ючерсні контракти на такі ж термін і кількість товару. А суб'єкт, який купує реальний товар з поставкою в майбутньому, в той же час продає на біржі ф'ючерсні контракти. Вони виступають як страхові гаранти - коли в операції одна сторона втрачає як продавець реального товару, у теж час вона виграє як покупець ф'ючерсних контрактів на таку ж кількість товару, і навпаки.
Зменшення ризику, пов'язаного з торгівлею ф'ючерсними контрактами, сприяють опціонні угоди, що представляють собою торгівлю попередніми контрактами. Джерелом доходу для покриття фактичної ціни в порівнянні з ціною при укладенні опціонної угоди виступає премія. Вона є величиною ризику, що дозволяє покупцю опціону завчасно знати, що він може втратити, якщо відмовиться від його придбання. А це може бути при наступних обставинах. Суб'єкт, що займається сільськогосподарським виробництвом, у березні хоче купити трактор, який коштує кілька мільйонів карбованців. Але в цей час у нього немає грошей, вони будуть лише у вересні, після реалізації його товару. За вказаний час ціни на трактор можуть змінитися. Щоб реалізувати свої інтереси, покупець (хоче придбати трактор, а грошей немає) і продавець (хоче реалізувати трактор і за відстрочку платежу одержати відсоток) беруть контракт, що називається опціоном, відповідно до якого покупець зобов'язується заплатити за трактор установлену суму і визначену суму за опціон . Продавши опціон, суб'єкт, що має трактор, зобов'язаний його продати. Суб'єкт, що купив опціон, одержує право придбати трактор, але може від нього і відмовитися. При цьому він втрачає відсоток за опціон, а продавець його отримує.
На біржі реального товару існують також і термінові угоди, які не супроводжуються випуском ф'ючерсних контрактів. Вони укладаються на обумовлене раніше кількість товару, тобто лот, угода, про постачання якого оформляється у вигляді біржового документа, що вказує точно визначені обов'язки сторін. Їх називають варратом. Це уніфікована складська записка, свідчення біржі про гарантію наявності товару в її розподільній сфері.
Формування товарних бірж в Україні створить умови для концентрації у визначених місцях великої кількості товарів, що буде сприяти утворенню ціни рівноваги, усуненню дефіциту і затоварення.
Аукціони.
Ще одним видом оптової і роздрібної торгівлі є аукціонна торгівля, при якій продавець з метою отримання найбільшого прибутку використовує конкуренцію покупців, присутніх при продажі.
Аукціон (від латинського auctio - продаж з публічного торгу) являє собою продаж таких товарів, які мають індивідуальними властивостями і цінностями. Їх реалізація здійснюється з публічного торгу в певному місці і в заздалегідь встановлений час.
Аукціони бувають на підвищення або пониження ціни в гласною чи негласною формі.
При так званому гласному аукціоні на підвищення ціни торги починаються після оголошення мінімальної ціни, встановленої продавцем. Після цього покупці роблять добровільні збільшення до остаточної ціни покупки, що припиняються після третього удару молотка аукціоніста і голосного оголошення номера покупця й остаточної ціни. Початкова ціна визначається в договорі між організатором аукціону і власником товару.
При негласному (німому) аукціоні покупці подають аукціоністові заздалегідь встановлені знаки згоди на підняття ціни. Аукціоніст кожен раз оголошує нову ціну, не називаючи покупця. Негласне проведення аукціону дозволяє зберегти в таємниці покупця.
Аукціони як форма організації продажу товарних і інших цінностей за принципом "хто більше" бувають товарними і валютними. Основними сторонами аукціону є: власник цінностей - продавець - організатор аукціону - покупець. Аукціонні торги проводить аукціоніст, наділений повноваженнями оголошення цін під час торгів.
При аукціонний продаж аукціоніст не несе відповідальності за проданий товар, тому що покупці мають можливість досить докладно з ним познайомитися попередньо до проведення торгів.
Аукціони можуть проводитися і на зниження ціни, так звані голландські аукціони. Вони починаються з оголошення спочатку явно завищеної ціни, яка поступово знижується до тієї, за якою один з учасників торгу не висловить згоду продати свій товар.
Валютні аукціони організуються для конкурсного продажу за національну валюту вільно конвертованої валюти, що має високу купівельну спроможність. Валютні аукціонні торги є прообразом валютних біржових торгів.
У залежності від порядку їх організації, аукціони бувають примусові, які проводять, як правило, державні організації з метою продажу конфіскованих, незатребуваних і неоплачених товарів, закладеного і невикупленою в строк майна тощо, і добровільні, що проводяться з ініціативи власників товарів з метою найбільш вигідною їх продажу.
Аукціони є комерційними організаціями, які мали відповідними приміщеннями, обладнанням та кваліфікованими фахівцями. Організаційна побудова аукціону як комерційної організації нагадує побудова ярмарків. Управління здійснює аукціонний комітет, до складу якого входить директор аукціону, представники місцевих органів муніципальної влади. Директору аукціону безпосередньо підпорядковані виконавчі служби, у тому числі: фінансова, правова, експертна, транспортна, спільного господарства та ін Аукціонний комітет розробляє і затверджує правила аукціонних торгів з графіком їх проведення і призначенням ведучого торгів - аукціоніста.
Для участі в торгах кожен бажаючий повинен оформити заявку і пропозицію на висування товару з докладною вказівкою його найменування, описом, характеристикою споживчих властивостей і даних про кількість і якісні особливості.
Експертна робота завершується встановленням стартової ціни. Всі умови аукціонного продажу фіксуються в аукціонному угоді, що підписується торгуючими сторонами.
Прийняті від продавців товари сортуються в залежності від якості по стандартних партіях чи одиницям товару, тобто за лотами. Від кожної партії відбирається зразок. Кожному лоту привласнюється номер, по якому він буде виставлятися на аукціон. Перед відкриттям аукціону підготовляється рекламний каталог із включенням усіх номерів лотів, який разом з запрошенням і правилами участі і проведення аукціону висилається всім запрошеним учасникам. Всі товари, включені в рекламний каталог, вносяться в аукціонну відомість і в обов'язковому порядку виставляються для попереднього огляду.
До початку аукціону, завчасно, звичайно за 1,5-2 місяці, в пресі поміщаються рекламні оголошення з докладною інформацією про час проведення аукціону, місце, терміни, кількості і видах основних товарах, допущених до торгів. Як правило, торги проводяться в спеціальному аукціонному залі, що має форму амфітеатру.
Бувають випадки, коли аукціоніст не досягає наміченої мети, тобто не задоволений запропонованими цінами. У цих випадках він має право без зайвих пояснень зняти лот з торгів і виставити його наступного разу. Після закінчення торгів покупець оформляє аукціонну угоду, при цьому отримує від бухгалтера аукціону товарний чек у двох примірниках. На підставі оплаченого товарного чека бухгалтер реєструє продаж товарів в аукціонній відомості для наступного перерозподілу отриманої витримки, тобто різниці між стартовою ціною й отриманої. Порядок розподілу виручки між організаторами аукціону і власниками товарів передбачений в підписаному аукціонному угоді.
У практиці проведення закордонних аукціонів використовуються автоматизовані способи. При цьому зміна ціни на підвищення або пониження фіксується покупцями за допомогою натискання електричних кнопок, що відображають ціну на циферблаті. Лот купує той, хто перший натисне електричну кнопку, зупиняємося стрілкою циферблату. Ця система проведення аукціонів знижує трудомісткість і час проведення торгів. Можливе проведення і "заочних аукціонів", коли заявки подаються в запечатаних конвертах.
Виставки.
У світі проводиться щорічно безліч тематичних виставок (нових технологій, автомобільні, важкого машинобудування, товарів народного споживання тощо).
Функціонування таких виставок переслідує цілі:
- Надання підприємствам, організаціям, орендарям, особам, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, виставково-інформаційних послуг;
- Розгортання рекламної діяльності;
- Інформування потенційних споживачів про нову продукцію, сферах її застосування і можливості придбання;
- Обмін комерційною інформацією з іншими регіонами, що сприяє раціоналізації господарських зв'язків;
- Висвітлення досягнень і перспектив розвитку в галузі науки і техніки, освоєння і впровадження нової технології, прогресивних технологічних процесів і т.д.; при цьому використовується друк, радіо, телебачення, кіно, магнітофонні записи лекцій і бесід і ін
Проведення маркетингової роботи на виставках пов'язано з вивченням кон'юнктури ринку і ринкових зв'язків, організацією реклами, наданням послуг, підбором експонатів, пошуком і підбором закордонних фірм, здатних стати партнерами.
На базі експозицій павільйонів, оглядів, виставок організовуються короткострокові курси, науково-технічні семінари і конференції, зустрічі з метою обміну досвідом, консультації відвідувачів. В організації виставок важливе значення мають показ техніки, виготовленої зовнішньоекономічними партнерами, систематичне вивчення виставкової справи і методів показу експонатів на закордонних виставках з метою використання сучасних науково-технічних засобів в оформленні експозицій.
Виставки функціонують за рахунок грошових надходжень від внесків її учасників, вхідної плати відвідувачів, посередницьких послуг, проведених консультацій, здачі в оренду експозиційної площі, оплати реклами, видань комерційно-інформаційних матеріалів, замовлень на художньо-оформлювальні роботи, видавничої діяльності та засобів, які поступили за договорами з вищестоящими організаціями.
Ярмарку.
Ярмарки являють собою періодичні заходи, що проводяться за участю працівників посередницьких організацій, торгівлі, промисловості, сільського господарства та інших галузей для здійснення покупок і продажу.
Ярмаркова торгівля в Україну як організаційна форма встановлення комерційних зв'язків набула достатньо широкого поширення. Традиційно ярмаркові торги одержали своє вираження також через організацію торгівлі у вигляді виставок-продажів чи виставок-салонів.
При організації ярмаркової торгівлі виділяють три етапи.
1. Попередній етап включає ухвалення рішення і підготовку наказу про проведення ярмарку. На цьому етапі створюється ярмарковий комітет і формується робоча група, які зобов'язані розробити положення і розіслати інформаційні листи для учасників з повною інформацією про умови участі у ярмарку. Робоча група розробляє й інші рекламні матеріали типу запрошень, рекламних буклетів, карток гостя і т.д. Видається рекламна брошура з докладною інформацією про умови участі.
При будь-якій формі участі необхідно за 15 днів до відкриття ярмарку внести реєстраційний внесок і оформити заявку на участь, що включає докладну інформацію про клієнта ярмарку, його реквізитах, вимозі по розміщенню експозицій і т.д.
Основними джерелами доходів від проведення ярмаркової торгівлі є плата за участь, оренду під експозиції, транспорт, оренду складських площ, бронювання і придбання квитків, здійснення вантажно-розвантажувальних і транспортно-експедиторських робіт, проведення технічної та інформаційно-комерційної консультації і комплексу додаткових послуг.
2. Організаційний етап полягає в підготовці рекламного каталогу, що включає всіх учасників ярмарки, що подали заявки. Крім учасників, у каталогах публікується й інша новітня рекламна наукова і науково-технічна інформація про інші передові фірми України та світу, про передовий досвід, відповідному профілю і тематиці ярмарку або виставки-продажу. Цей етап включає також оперативну роботу по розміщенню гостей, організації їх дозвілля, проведенню щоденних показових ярмаркових торгів, презентацій та ін
3. Заключний етап включає в себе підбиття підсумків з виділенням позитивних і негативних сторін у роботі ярмарку. Цей етап є основою для прийняття стратегічних рішень по подальшій перспективі ярмаркової торгівлі.
Для загального керівництва конкретним ярмарком утворюється ярмарковий комітет. До його складу входять представники державних, комерційних структур, галузей виробництва, торгівлі, підприємств, об'єднань, науково-дослідних та інших організацій. Очолює комітет особа зі складу відомства, під егідою якого влаштовується ярмарок. Ярмарковий комітет є колегіальним органом. Рішення з оформленням протоколу приймаються більшістю його членів на періодично влаштовуються засіданнях. Ярмарковий комітет визначає склад учасників ярмарку, створює робочі органи, необхідні для виконання поставлених завдань, погоджує і затверджує графіки організаційних заходів з обладнання виставкових приміщень і режиму їх роботи, прибуттю учасників, зустрічей представників продавців і покупців для узгодження розгорнутого асортименту продукції, оформлення документації, умов поставок, вносить міністерствам, підприємствам пропозиції про зняття з виробництва продукції, що не користується попитом, виготовленні нових видів продукції підвищеного попиту, забезпечує обслуговування учасників, визначає розміри та порядок розподілу витрат на організацію і проведення ярмарку.
Ярмарковий комітет утворить дирекцію, яка стежить за веденням бухгалтерської, статистичної звітності, укладає договори, необхідні для забезпечення діяльності ярмарки, видає накази і розпорядження, призначає і звільняє працівників ярмарку, керує робочими органами, здійснює організаторську, рекламну, комерційну діяльність.
Проведення фінансових операцій, контроль за витрачанням коштів, ведення встановленої звітності, подання на розгляд та затвердження ярмаркового комітету звіту про діяльність та балансу покладається на бухгалтерію, створювану на період підготовки та функціонування ярмарку.
На ярмарку доцільно створювати групу маркетингу. Фахівці з маркетингу головним чином оцінюють існуючу ситуацію і розробляють прогноз розвитку ринку по кожному виду товарів.
Хід торгових операцій на ярмарках контролюють і частково регулюють відповідні групи - арбітрская, інформаційна, по обліку і реєстрації договорів.
Предметом торгівлі на ярмарку можуть бути товари та інші матеріальні цінності, попередньо замовлені, заплановані до виробництва і постачання в найближчий період, або виготовлені і раніше поставлені в деякі регіони, але нагромадилися там у надлишку, а отже, потребують повторному переміщенні в інші райони з активним попитом на них. Самі товари безпосередньо на ярмарку не реалізуються. Вони представлені в зразках, буклетах, проспектах, кресленнях, фотографіях, кіно-, відеороликах і т.д. Виставляються на ярмарках також науково-технічні розробки у вигляді натуральних експонатів, макетів, патентно-ліцензійної документації і т.д. Виробники і власники товарів можуть бути присутніми або бути відсутнім на ярмарку.
Ярмарки можуть проводитися в спеціальних чи орендованих приміщеннях. Якщо юридична чи фізична особа бажає реалізувати чи прорекламувати на ярмарку свій товар, воно повинно попередньо замовити й оплатити місце. Для успішного проведення ярмарку потрібно приблизно знати склад учасників, кількісний і асортиментний склад товарів, що представляються на реалізацію.
У ярмарковому господарстві визначаються два напрямки в залежності від характеру торгових операцій:
1) ярмарки з реалізації продукції, що надійшла в первинний оборот;
2) ярмарки з реалізації невикористовуваної і зайвої продукції;
Перед ярмарками першого виду ставиться широке коло завдань:
а) посилення активного впливу ринкової торгівлі на формування планів виробництва продукції на основі маркетингових досліджень;
б) впровадження у виробництво нових виробів, що відповідають вимогам світових стандартів; одночасне визначення продукції з моральним зносом, економічно недоцільною в експлуатації, а отже, що рекомендується до зняття з виробництва;
в) робота пов'язана з демонополізацією у сфері виробництва та обігу продукції;
г) обов'язки по забезпеченню пріоритету споживачів, посилення економічного впливу на постачальника в разі порушення ним договірних зобов'язань;
д) перешкоджати вольовим прийомам і рішенням центральних органів відносно виробництва і реалізації продукції, що суперечить господарським інтересам підприємств, регіонів, галузей.
Ярмарки другого виду вирішують завдання щодо раціонального використання трудових, фінансових, матеріальних, виробничих ресурсів.
Одержують поширення ярмарки, що сполучають реалізацію як нової продукції, так і невживаною, зайвою. Такі ярмарки привабливі для покупців, але вимагають більш високих витрат. У господарській практиці ярмарку організуються в двох напрямках:
- Із закупівлі-продажу товарів народного споживання;
- Із закупівлі-продажу товарів виробничо технічного призначення.
По масштабу і характеру здійснюваних торгових операцій ярмарки підрозділяються:
1. Міжнародні ярмарки.
2. Всеукраїнського ярмарку з'єднують інтереси великої кількості підприємств, об'єднань з різними напрямками господарської діяльності, спеціалізації виробництва. На ярмарках зосереджуються товари дуже широкого профілю й асортименту.
3. Зональні ярмарки залучають до участі дуже значну кількість організацій, підприємств ряду прилеглих регіонів. Асортиментний склад пропонованих товарів дещо вже.
4. Регіональні (обласні, районні) ярмарки функціонують для оперативного задоволення споживачів необхідними товарами. В організаційному плані вони більш доступні для учасників.
Місце, час проведення, тематика ярмарку визначається відповідними відомствами за участю комерційних структур підприємств і об'єднань. Ярмарки працюють за графіком з попередньою установкою часу і місця. При координації графіків варто домагатися недопущення збігу термінів проведення ярмарків, щоб уникнути паралельної їх роботи в прилеглих регіонах.
Виробники, споживачі продукції, посередницькі, організації потребують безперервного інформаційному забезпеченні. У зв'язку з цим на товарному ринку чимала роль відводиться постійно діючим виставкам продукції виробничо-технічного призначення і народного споживання.
Використані матеріали.
Законодавство.
1. Конституція України.
2. Закон України «Про товарну біржу».
3. Закон України «Про підприємництво».
4. Декрет Кабінету Міністрів України «Про податок на промисел».
5. Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».
Література.
1. Торговельне право: Учеб. посібник. - 2-е вид., Доп. і перераб. - Х.: Вид. група «РА-Каравела», 2000.
2. Фемеліді А.М. Репетіторіум з торговельного права. - Аккерман, 1900, с. 5
3. Романов А.Н. та ін Маркетинг: Підручник / За ред. Романова А.Н. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1995
4. Панкратов Ф.Г. Комерційна діяльність. М.: ІОЦ "Маркетинг", 1996.
5. 4. Л.В. Осипова, І.М. Синяєва. Основи комерційної діяльності. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1997.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Доповідь
59.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Функції ринку та форми їх реалізації 2
Функції ринку та форми їх реалізації
Форми і методи регулювання ринку в розвинених країнах
Економічна сутність ринку капіталу та його форми
Форми організації виробництва
Релігія і форми її організації
Форми організації навчання
Форми організації навчання 2
Форми організації підприємств
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru