додати матеріал


Фонди грошових коштів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 3
Глава 1. Фінансові відносини ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .5
1.1.Поняття фінансів і фінансових відносин ... ... ... ... ... ... ... ... ... 5
1.2. Матеріальна основа фінансових відносин ... ... ... ... ... ... ... ... .8
Глава 2. Фінанси підприємств як основа фінансової системи ... .10
2.1. Поняття фінансових ресурсів підприємства ... ... ... ... ... ... ... ... ... 10
2.2. Роль фінансів підприємства у фінансовій системі країни ... ... 13
Глава 3. Фонди грошових коштів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 16
3.1. Поняття фондів грошових коштів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 16
3.2 Види грошових фондів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 17
Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 22

Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 24


Введення
Кожен підприємець, починаючи свою діяльність, повинен ясно представляти потребу на перспективу у фінансових, матеріальних, трудових та інтелектуальних ресурсах, джерела їх отримання, а також вміти чітко розрахувати ефективність використання ресурсів у процесі роботи фірми.
Економічна діяльність підприємства будується на самоокупною і рентабельної основі. Всі витрати по виробництву і реалізації продукції здійснюються за рахунок доходів, отриманих від її продажу. При цьому виручка від реалізації повинна перевищувати витрати, створюючи прибуток.
У ринковій економіці підприємці не зможуть домогтися стабільного успіху, якщо не будуть чітко й ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати й акумулювати інформацію як про стан цільових ринків, положенні на них конкурентів, так і про власні перспективи і можливості, про свої фінансові ресурси.
У загальному вигляді фінанси являють собою сукупність грошових відносин, що виникають у процесі створення фондів грошових коштів у господарюючих суб'єктів і держави і використання їх на цілі відтворення, стимулювання і задоволення соціальних потреб суспільства. Виділяють три основні стадії процесу суспільного відтворення: виробництво, розподіл і споживання. Областю виникнення і функціонування фінансів є друга стадія відтворювального процесу, коли відбувається розподіл вартості виробленого суспільного продукту. Саме на цій стадії з'являються фінансові відносини, пов'язані з формуванням грошових доходів і накопичень, що приймають специфічну форму фінансових ресурсів. Потенційно фінансові ресурси утворюються на стадії виробництва, коли утворюється нова вартість і здійснюється перенесення старої. Однак реальне формування фінансових ресурсів починається тільки на стадії розподілу, коли вартість реалізована.
Будь-яка цінність матеріального або нематеріального характеру, що фігурує в процесі таких відносин, представляє інтерес лише в тому випадку, якщо володіння нею сприяє досягненню якихось цілей, перш за все економічного характеру.
Безпосередній зв'язок фінансів підприємств галузей народного господарства з усіма фазами відтворювального процесу обумовлює їх високу потенційну активність і широку можливість впливу на всі сторони господарювання. Тому фінанси підприємств можуть бути важливим інструментом економічного стимулювання, контролю за економікою країни та управління нею.
Фінанси підприємств можуть служити головним інструментом державного регулювання економіки. З їх допомогою здійснюється регулювання відтворення виробленого продукту, забезпечується фінансування потреб розширеного відтворення на основі оптимального співвідношення між засобами, що направляються на споживання і на нагромадження. Фінанси підприємств можуть використовуватися для регулювання галузевих пропорцій в нашій ринковій економіці, сприяти прискоренню розвитку окремих галузей економіки, створення нових виробництв і сучасних технологій, прискоренню науково-технічного прогресу.
Я вважаю, що дана тема роботи досить актуально в сьогоднішній час.

Глава 1. Фінансові відносини
1.1.Поняття фінансів і фінансових відносин
Фінанси - це система економічних грошових відносин, пов'язаних, головним чином, з перерозподілом ВВП і формуванням централізованих і децентралізованих грошових фондів.
Фінанси - система грошових відносин, пов'язаних, головним чином, з перерозподілом прибутку і формуванням централізованих і децентралізованих грошових фондів. Фінанси спираються на бухгалтерський облік, економічний і виробничий аналіз, на діючу податкову систему і т.д [26,176].
Фінанси - система відносин, створена державою, тобто держава всі відносини, пов'язані з фінансами, регулює саме.
За умов вільного ринку фінансові відносини охоплюють лише бюджет (підприємства працюють за своїми, що не підкоряються, економіці законам), при регульованої економіці частина відносин формується безпосередньо державою, частина - регулюється.
Всі фінансові відносини діють тільки на рівні підприємств, як юридичних осіб. Всі фінансові відносини, що діють всередині підприємства, є умовними фінансовими відносинами.
Децентралізовані фонди - всі фонди, створювані на рівні підприємства (фонд накопичення, фонд споживання, резервний фонд, амортизаційний фонд) [23,203].
Відмінність фонду від коштів: засоби = сумі коштів, а фонд = сумі коштів, яка має цільове призначення.
Фінанси - невід'ємна частина грошових відносин, але не всякі грошові відносини є фінансовими.
Фінанси відрізняються від грошей як за змістом, так і по виконуваних функцій. Гроші - це загальний еквівалент, за допомогою якого насамперед вимірюються затрати праці асоційованих виробників, а фінанси - це економічний інструмент розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту і національного доходу, знаряддя контролю за утворенням і використанням фондів грошових коштів [28,63].
Процес відтворення вдає із себе сукупність безперервно повторюваних циклів.
Виробництво ® Розподіл ® Обмін ® Споживання
Кожен наступний цикл відтворення можливий лише після того, як новостворена вартість піддасться розподілу, у результаті якого будуть створені цільові грошові фонди, які є основою задоволення різноманітних потреб, Причому це відбувається в знеособленої формі. Реальний рух грошових засобів відбувається на другій і третій стадіях відтворювального процесу. Але тільки на другий стадії рух вартості відбувається відокремлено від руху товару і характеризується її відчуженням (з рук у руки) або цільовим відокремленням кожної частини вартості (в рамках одного власника). На цій стадії, стадії виникнення фінансових відносин, відбувається розподіл вартості суспільного продукту за цільовим призначенням і суб'єктам господарювання.
А однорідні економічні відносини, будучи представленими в узагальненому абстрактному вигляді, утворюють економічну категорію - фінанси.
Таким чином критерієм віднесення тих чи інших відносин до фінансових є:
1. Реальний рух грошових коштів, тобто перехід від одного власника до іншого.
2. Розподільчий характер цих відносин.
3. Місце виникнення - друга стадія відтворювального процесу.
Гроші первинні - фінанси вторинні.
На підприємстві фінанси використовуються з наступних економічних відносин:
1. відносини між підприємством та іншими підприємствами, в ході виконуваної фінансово-господарської діяльності. До фінансових відносин не відносяться відносини купівлі-продажу, обміну тощо, а відноситься тільки застосування фінансових санкцій за невиконання або неякісне виконання;
2. між підприємствами та підрозділами, що входять до його складу. Ці відносини залежать від структури підприємства і фінансових відносин, що виникають тільки між підрозділами, що мають самостійні баланси та рахунки. Ці відносини можуть бути поповнені формуванням статутних фондів, перерозподілом оборотних коштів, перерозподілом прибутку, сплатою податків між підприємствами;
3. між підприємствами і працівниками з приводу виплати грошових коштів, головним чином з прибутку, і частини, що потрапляє під державне регулювання;
4. між підприємством і державним бюджетом з приводу сплати податків і з приводу отримання пільг, цільового фінансування, державних кредитів в різних формах і т.д.;
5. між підприємством і комерційними банками з приводу одержання і повернення кредитів;
6. між підприємствами та інвестиційними інститутами з приводу формування вільних грошових ресурсів та їх використання (інвестиційні фонди, пенсійні фонди тощо);
7. між підприємством і вищестоящими органами (холдинги, концерни) з приводу переливу капіталу [26,130].
Фінанси на підприємстві виконують такі функції:
1. формування - функція забезпечує грошовими ресурсами, кругообіг коштів на підприємстві, тобто функція формування грошових фондів. Завдання полягає в тому, щоб сформувати так грошові потоки на підприємстві, щоб усі фінансові потоки працювали і працювали ефективно. Основні показники - планові;
2. використання - функція використання грошових коштів і фондів;
3. контрольна функція - на самих підприємствах, між підприємствами, якщо існує порушення закону - на рівні бюджету, або держави.

1.2. Матеріальна основа фінансових відносин

Матеріальною основою фінансових відносин є фінансові ресурси. Фінансові ресурси - це сукупність доходів і надходжень, що знаходяться в розпорядженні суб'єкта господарювання.
Фінансові ресурси призначені для:
- Виконання фінансових зобов'язань;
- Покриття витрат по розширеному відтворенню;
- Матеріального заохочення працівників.
Головним матеріальним джерел грошових фондів виступає національний дохід країни - новостворена вартість. Він розподіляється на вартість необхідного і додаткового продукту. Необхідний продукт і частина додаткового - це фонд відтворення робочої сили. Решта - це фонд накопичення. У господарюючих суб'єктів основними грошовими фондами є фонд накопичення, фонд споживання і фонд фінансових резервів [5,113].
Фінансові ресурси складаються з трьох джерел:
1) кошти, що акумулюються в державній бюджетній системі;
2) кошти позабюджетних фондів;
3) ресурси, одержувані самими підприємствами (прибуток, амортизація).
Виходячи з цього фінанси можуть бути централізованими (державними) і децентралізованими (ресурси господарюючих суб'єктів).
Децентралізовані ресурси класифікуються на:
- Власні та залучені (прибуток, амортизація, грошові кошти в обігу, виручка від продажу майна, прибуток від виконання робіт і послуг, всі види кредиторської заборгованості);
- Позикові (довгострокові і короткострокові кредити банків, кошти різних фінансових структур;
- Ресурси, одержувані в порядку перерозподілу (страхові відшкодування, субсидії держави, субвенції).

Глава 2. Фінанси підприємств як основа фінансової системи
2.1. Поняття фінансових ресурсів підприємства
В економічній літературі і в нашій практиці широко використовується термін "фінансові ресурси", у який вкладають різні значення - від величини грошових коштів на рахунках в банку і інших рахунках до інших показників балансу підприємства [29,89].
Однозначне і обгрунтоване тлумачення сутності даної фінансової категорії важливо не тільки для теорії, але і для практичного здійснення фінансової роботи на підприємстві, у фірмі.
Поняття "фінансові ресурси" в нашій практиці було введено вперше при складанні першого п'ятирічного плану країни, до складу якого входив баланс фінансових ресурсів.
При широкому використанні в економічній науці і на практиці терміна "фінансові ресурси" його тлумачення різному. У Фінансово-кредитному словнику фінансові ресурси розглядаються як грошові кошти, що знаходяться в розпорядженні держави, підприємств, господарських організацій та установ, що використовуються для покриття витрат і утворення різних фондів і резервів [15,156].
Економічна енциклопедія дає таке визначення фінансових ресурсів: це складова частина економічних ресурсів, що представляє собою засоби грошово-кредитної і бюджетної системи, які використовуються для забезпечення безперебійного функціонування і розвитку народного господарства, витрачаються на соціально-культурні заходи, потреби управління і оборони. За такою методикою формувався плановий баланс фінансових ресурсів країни. Здійснювалося це за рахунок наступних джерел.
1. Грошові нагромадження народного господарства.
2. Амортизація.
3. Кошти підприємств, звернені на покриття власних витрат у фінансовому плані.
4. Доходи бюджету від колгоспів, споживчої кооперації та громадських організацій.
5. Державні податки з населення.
6. Доходи від зовнішньої торгівлі.
7. Надходження за державними внутрішніми позиками та грошово-речовим лотереям.
8. Надходження сум в погашення кредитів, раніше наданих закордонним країнам, і відсотків за ними.
9. Кредити, отримані від зарубіжних країн.
При такому тлумаченні фінансових ресурсів зникає різниця між грошима і фінансами, що суперечить самій сутності фінансів.
По-іншому трактується поняття фінансових ресурсів у монографіях і навчальній літературі. У нарисах теорії радянських фінансів фінансові ресурси визначені як виражена в грошах частину національного доходу, яка може бути використана державою (безпосередньо або через підприємства) на цілі розширеного відтворення і на загальнодержавні витрати. При надзвичайних обставинах у якості фінансових ресурсів можуть виступати оборотні кошти як частину створеного в минулому національного надбання [6,31]. Дане визначення виключає зі складу фінансових ресурсів амортизацію і в той же час вважає за можливе використовувати в якості фінансових ресурсів оборотні кошти підприємства.
У підручнику "Фінанси" визначення поняття "фінансові ресурси" дано лише на рівні суб'єкта господарювання, тобто підприємства. При цьому під фінансовими ресурсами розуміються грошові доходи і надходження, що знаходяться в розпорядженні суб'єкта господарювання і призначені для виконання фінансових зобов'язань, здійснення витрат по розширеному відтворенню і економічному стимулюванню [29,115].
На думку професора В.М. Родіонової, джерелами утворення фінансових ресурсів підприємства є:
• власні та прирівняні до них кошти;
• мобілізація ресурсів на фінансовому ринку;
• надходження грошових коштів від фінансово-банківської системи в порядку перерозподілу.
До власних і прирівняним засобів віднесено всі види прибутку підприємства, амортизація, виручка від реалізації вибулого майна, стійкі пасиви, мобілізовані внутрішні ресурси в будівництві.
Кошти, що мобілізуються на фінансовому ринку:
продаж власних акцій, облігацій та інших цінних паперів;
кредитні інвестиції.
Грошові кошти, які надходять у порядку перерозподілу: страхові відшкодування; надходження від концернів, асоціацій, галузевих структур; пайові внески; дивіденди і відсотки; бюджетні субсидії.
Розмір фінансових ресурсів, сформованих на рівні підприємства, визначає можливості: здійснення необхідних капітальних вкладень; збільшення оборотних коштів; виконання всіх фінансових зобов'язань; забезпечення потреб соціального характеру.
На рівні підприємства структура фінансових ресурсів в основному визначається власними джерелами - валовим доходом та амортизацією.
На рівні підприємства фінансові ресурси використовуються як у фондовій формі, так і в нефондовій. Частина фінансових ресурсів підприємство використовує на освіту грошових фондів цільового призначення: фонд оплати праці, фонд розвитку виробництва, фонд матеріального заохочення та ін Використання фінансових ресурсів на виконання платіжних зобов'язань перед бюджетом і банками здійснюється в нефондовій формі [29,117].
2.2. Роль фінасів підприємства у фінансовій системі країни
Фінанси підприємств галузей народного господарства є вихідною основою всієї фінансової системи країни. Вони займають визначальне становище в цій системі, оскільки охоплюють найважливішу частину всіх грошових відносин у країні, а саме: фінансові відносини у сфері суспільного відтворення, де створюється суспільний продукт, національне багатство і національний дохід - основні джерела фінансових ресурсів країни. Тому від стану фінансів підприємств залежить можливість задоволення суспільних потреб суспільства, поліпшення фінансового стану країни. Велика роль фінансів підприємств у забезпеченні нормального стану економіки та суспільного життя країни, тому що в силу своєї специфічної особливості, вони здійснюють процес розподілу і перерозподілу національного доходу і національного багатства на трьох основних рівнях: на загальнодержавному; на рівні підприємств; на рівні виробничих колективів.
Розподіляючи і перерозподіляючи національний дохід і національне багатство на загальнодержавному рівні, фінанси підприємств забезпечують формування фінансових ресурсів країни, використовуваних для утворення бюджету та позабюджетних громадських фондів.
У ході розподілу та перерозподілу національного доходу і національного багатства на рівні підприємств вони забезпечують сферу матеріального виробництва необхідними фінансовими ресурсами і грошовими коштами для безперервного процесу розширеного відтворення.
На рівні виробничих колективів з допомогою фінансів формуються грошові фонди - оплати праці, матеріального стимулювання, здійснюються програми соціального розвитку колективів підприємств [1,361].
Важливою є роль фінансів підприємств у забезпеченні збалансованості в народному господарстві між матеріальними та грошовими фондами, призначеними для цілей споживання і накопичення. Від ступеня забезпеченості такої збалансованості великою мірою залежить стабільність національної валюти, грошовий обіг, стан платіжно-розрахункової дисципліни в народному господарстві.
Безпосередній зв'язок фінансів підприємств галузей народного господарства з усіма фазами відтворювального процесу обумовлює їх високу потенційну активність і широку можливість впливу на всі сторони господарювання. Тому фінанси підприємств можуть бути важливим інструментом економічного стимулювання, контролю за економікою країни та управління нею.
Фінанси підприємств можуть служити головним інструментом державного регулювання економіки. З їх допомогою здійснюється регулювання відтворення виробленого продукту, забезпечується фінансування потреб розширеного відтворення на основі оптимального співвідношення між засобами, що направляються на споживання і на нагромадження. Фінанси підприємств можуть використовуватися для регулювання галузевих пропорцій в нашій ринковій економіці, сприяти прискоренню розвитку окремих галузей економіки, створення нових виробництв і сучасних технологій, прискоренню науково-технічного прогресу [1,369].

Глава 3. Фонди грошових коштів
3.1. Поняття фондів грошових коштів
На практиці помилково сприймається як єдине наступні різні поняття: грошові кошти, фінансові ресурси і грошові фонди.
Грошові кошти - це більш широке поняття, ніж фінансові ресурси, які складають лише частину грошових коштів, що знаходяться в обігу підприємства.
Грошові фонди - це лише частина фінансових ресурсів, найбільш стабільна і формована у вигляді фондів цільового використання [10,359].
Різниця, між грошовими коштами і фінансовими ресурсами наочно видно на прикладі виручки підприємства від реалізації продукції. Загальна сума виручки представляє собою величину грошових коштів, що надійшли на рахунок підприємства в банку. З цієї суми грошових коштів значну частину становлять оборотні кошти, авансовані в процесі виробництва на оплату сировини, матеріалів, палива, електроенергії, і тільки залишкова частина, що представляє собою чистий прибуток у вигляді валового доходу, є джерелом фінансових ресурсів.
Прискорення темпів розвитку економіки, підвищення економічної ефективності виробництва, оздоровлення державного бюджету і фінансів підприємств багато в чому залежать від раціонального використання джерел формування фінансових ресурсів як на рівні підприємств, так і на рівні держави, що становить одну з найважливіших завдань в області правильної організації управління фінансами [ 20,63].
Як видно зі схеми руху грошових ресурсів підприємства (рис. 1), основна мета економічного суб'єкта - отримання позитивної різниці між сумою грошей вкладених і сумою грошей отриманих, тобто підприємство прагне до виконання умови Д2> Д1 [25,43].
Гроші
Підпис: Гроші
Ресурси

Готова продукція
Гроші
Д1
Д2
Іммобілізація коштів


Рис. 1 Схема руху грошових ресурсів підприємства

3.2 Види грошових фондів
Фонди нагромадження.
У процесі кругообігу коштів фінансові ресурси беруть різні матеріально-речові форми і після завершення визначеного кругообігу перед підприємством стоять різні завдання: розширення, скорочення або відтворення, в залежності від прийнятої фінансової політики. Отже, необхідне створення фонду відшкодування витрачених ресурсів, фонду оплати праці самого власника і працівників, фонду подальшого розширення.
І система обліку витрат на виробництво, система оподаткування фондів відшкодування в частині капітальних витрат, фонду розширення в частині підвищення кількості придбаних матеріальних ресурсів і вартості нематеріальних активів об'єднані у фонди накопичення, фінансові вкладення в розширення виробництва. Таким чином вкладення коштів у відтворення раніше чинного і частково використаного власного капіталу, вкладення в нову величину капіталу здійснюються за допомогою створення та використання фонду нагромадження.
Система управління цими фондами регулюється законодавством, але на практиці відсутня система зіставлення факту та плану і державне регулювання цього зіставлення. Основний принцип: контроль фактичного виконання кошторисів, правильності використання кошторисів і формування витрат. Створення і використання фонду нагромадження знаходиться в повній залежності від рішення власника капіталу, а в оперативній практиці ці функції виконують виконавчі органи управління в рамках, обумовлених в установчих документах [29,96].
Структура фонду нагромадження будується в залежності від джерел, а поділ на фонди не є обов'язковим, але це краще з точки зору ефективності використання, обліку тощо
Джерела фондів формують назви фондів:
1. амортизаційний;
2. інвестиційний;
3. резервний;
4. страхової;
5. асоціативний або галузевої;
6. пенсійний та інші.
Інвестиційні фонди формуються як самостійні фонди, відповідно до вимог законодавства. Існує пряме і непряме поділ інвестиційних фондів.
Інвестування в капітальні вкладення (КВ).
На підприємстві формується фонд інвестування в КВ або в основні фонди виробничого або невиробничого призначення. Крім того, формуються фонди на закупівлю обладнання, фонди поповнення власних оборотних коштів або їх приросту, фонд освоєння нової техніки і технологій. Формуються спеціальні фонди для роботи на фінансовому ринку (за умов, що виробляється система роботи на ринках грошей, кредиту та цінних паперів) [24,78].
Так як інвестиційні фонди зачіпають стратегію розвитку цього підприємства, то формування і використання цих коштів знаходиться в компетенції власників. Технічно використання оформляється у вигляді кошторисів, розрахунків, технічних обгрунтувань.
При формуванні інвестиційних фондів можуть залучатися як власні, так і позикові ресурси. До власних ресурсів: податок на прибуток, схема місцевих податків, кошти бюджетних та позабюджетних фондів. Асигнування бюджетних та позабюджетних фондів повинні носити цільовий характер.
Кошти, залучені в інвестиційні фонди, повинні враховуватися окремо, тому що кожне підприємство має не одну мету, а декілька, тобто фонд створюється для певної мети.
Залучення іноземних інвестицій можливе тільки для транснаціональних корпорацій чи великих компаній, тому що вони мають можливість формувати реальний прибуток і передавати власнику.
Галузеві фонди створюються тільки там, де існує галузева структура.
У зв'язку з вимогами розвитку підприємства формування і використання фондів може бути в рамках кварталу або року і т.д. і за напрямами.
Фонд споживання формується з двох частин:
1. фонд споживання власника;
2. фонд підтримки трудових ресурсів.
Фонди поділяються на складові частини в залежності від джерел формування. Основа поділу - законодавство, яке регулює різні варіанти вилучення грошових коштів у певні фонди.
Позикові та залучені кошти, які далі спрямовуються у фонди споживання. Кошти фондів споживання формуються як на підприємстві, так і поза підприємством (пенсійні фонди, фонди страхування), тобто недержавні фонди, які виплачуються працівникам [18,23].
Фонд споживання ділиться на три основних:
1. фонд заробітної плати;
2. фонд соціального характеру;
3. інші фонди споживання.
Джерелом цих фондів може бути собівартість, витрати і прибуток, відповідно до положення про склад витрат.
Фонд заробітної плати - оплата за відпрацьований час за тарифами або тарифними ставками, або у відсотках від виручки, премії та винагороди, виплати за невідпрацьований час, що носять регулярний характер (відпустки), одноразові заохочувальні виплати, матеріальна допомога, оплата житла, комунальних послуг, виплати на харчування, і т.п.
Фонд заробітної плати поділяється на:
1. фонд заробітної плати працівників основного і допоміжного виробництв;
2. фонд заробітної плати управлінського складу.
Фонди соціального характеру формуються за рахунок чистого прибутку, їх формування оформлено рішенням власника або засновників - надбавки до пенсії за рахунок прибутку, страхові платежі, внески на добровільне медичне страхування, витрати за путівками і т.п.
Так як витрати з цих фондів характеризують фінансовий стан підприємства та можливості стимулювання працівників за рахунок прибутку, то ці фонди повинні враховуватися відокремлено на субрахунках і зв'язуватися з порядком розподілу чистого прибутку.
Розподіл чистого прибутку в акціонерних товариствах по акціях, облігаціях та інших цінних паперів регламентовано державою, з виплати дивідендів і відсотків, з цінних паперів для недержавних підприємств.
Так як регулювання фондів споживання і накопичення на підприємстві здійснюється за фактичним їх виконання, тобто за величиною нарахованих або виплачених сум, то ряд статей можуть бути прогнозовані, а ряд статей не має варіанти прогнозу. Крім того, в залежності від облікової політики, підприємство може створювати додаткові фонди як за рахунок чистого прибутку, так і за рахунок власних коштів [25,69].

Висновок
На закінчення роботи зробимо основні висновки.
Фінанси - система грошових відносин, пов'язаних, головним чином, з перерозподілом прибутку і формуванням централізованих і децентралізованих грошових фондів. Фінанси спираються на бухгалтерський облік, економічний і виробничий аналіз, на діючу податкову систему і т.д
Всі фінансові відносини діють тільки на рівні підприємств, як юридичних осіб. Всі фінансові відносини, що діють всередині підприємства, є умовними фінансовими відносинами.
Матеріальною основою фінансових відносин є фінансові ресурси. Фінансові ресурси - це сукупність доходів і надходжень, що знаходяться в розпорядженні суб'єкта господарювання.
На рівні виробничих колективів з допомогою фінансів формуються грошові фонди - оплати праці, матеріального стимулювання, здійснюються програми соціального розвитку колективів підприємств.
Грошові кошти - це більш широке поняття, ніж фінансові ресурси, які складають лише частину грошових коштів, що знаходяться в обігу підприємства.
Грошові фонди - це лише частина фінансових ресурсів, найбільш стабільна і формована у вигляді фондів цільового використання.
Різниця, між грошовими коштами і фінансовими ресурсами наочно видно на прикладі виручки підприємства від реалізації продукції. Загальна сума виручки представляє собою величину грошових коштів, що надійшли на рахунок підприємства в банку. З цієї суми грошових коштів значну частину становлять оборотні кошти, авансовані в процесі виробництва на оплату сировини, матеріалів, палива, електроенергії, і тільки залишкова частина, що представляє собою чистий прибуток у вигляді валового доходу, є джерелом фінансових ресурсів.
У процесі кругообігу коштів фінансові ресурси беруть різні матеріально-речові форми і після завершення визначеного кругообігу перед підприємством стоять різні завдання: розширення, скорочення або відтворення, в залежності від прийнятої фінансової політики. Отже, необхідне створення фонду відшкодування витрачених ресурсів, фонду оплати праці самого власника і працівників, фонду подальшого розширення.

Список використаної літератури
1. Акбердін Р.З., Кибанов А.Я. Удосконалення структури, функцій і економічних взаємовідносин управлінських підрозділів підприємств при формах господарювання: Навчальний посібник. - М.: ГАУ, 1993. - 416 с.: Іл.
2. Аналіз господарської діяльності підприємства. / Под ред. Л. Л. Єрмолович, - Мінськ: Екоперпектіва, 2001 р.
3. Антосенков Є., Кокін Ю.. Реформа заробітної плати - очікування та реальність. / / Економіст. 1997. - № 4.
4. Баканов М. І. Шеремет А. Д. Теорія економічного аналізу. - М.: Фінанси і статистика, 1994.
5. Балабанов І. Т. Фінансовий менеджмент. - М.: Фінанси і статистика, 1994
6. Бірман А М. Нариси теорії радянських фінансів. Вип. - М., 1968.
7. Верчканова Г. Р., Бондаренко А. А. Необхідний і додатковий продукт в умовах переходу до ринкової економіки. - Л.: видавництво АфЕІ, 1992.
8. Горфинкель В. Я. Економіка підприємств. - М.: Фінанси і статистика, 1996.
9. Грузинів В.П. Економіка підприємства і підприємництво. - М.: Софіт, 1994.
10. Єфімова О. В. Фінансовий аналіз - М.: Бухгалтерський облік, 1996.
11. Зав'ялов П.С., Демидов В.Є. Формула успіху: маркетинг. М.: Норма-Инфра, 1991.
12. Заробітна плата. Видання друге перероблене і доповнене. - М.: Інформаційно-видавничий дім "Філін", 1996.
13. Ковальов В. В. Фінансовий аналіз. - М.: Фінанси і статистика, 1999.
14. Ковальова А. М. Фінанси в управлінні підприємством. - М.: Фінанси і статистика, 1995.
15. Короткий економічний словник / За ред. А. Н. Азріліянова. М., 2001
16. Леонтьєв Є. В., Радковська Н. П. Фінанси. Гроші. Кредит і Банки. СПб., 2002.
17. мірошників В. Д., Ільясов К.К. Фінанси. Алмати, 2001.
18. Моляков Д. С. Фінанси підприємств галузей народного господарства. М.: Фінанси і статистика, 1997.
19. Поляк Г.Б. Фінансовий менеджмент. - М.: Фінанси і статистика, 1997.
20. Раєвський В.А.. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства - М.: Фінанси і статистика, 1988.
21. Румянцева З. П. Менеджмент організації: Навчальний посібник. - М.: Инфра-М, 1995.
22. Селезньова Н. М., Іонова О. Ф. Фінансовий аналіз. - М.: ЮНИТИ, 2001 р.
23. Словник сучасної економічної теорії Макміллана. М., 1997
24. Довідник директора підприємства. / Под ред. М. Г. Лапости, - М.: ИНФРА-М, 1996.
25. Сосненко Л. В. Економічний аналіз результат фінансово-господарської діяльності підприємства. - Челябінськ, 1996.
26. Фінанси підприємств: Учеб.пособие / Н.Є. Заєць, М. К. Фісенко, Т. Н. Василевська та ін - Мн.: Висш.шк., 1995.
27. Фінанси. Грошовий обіг і кредит. / Под ред. Сенчагова В. К., А.І. Архипова. М., 1999.
28. Фінанси. Грошовий обіг. Кредит: Підручник для вузів / Л.А. Дробозіна, Л.П. Окунєва, Л.Д. Андросова та ін; Під ред. проф. Л. А. Дробозиной. - М.: Фінанси, ЮНИТИ, 1997.
29. Фінанси. / За ред. Родіонової - М., 1997.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Курсова
68.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Сутність функції та значення фінансів організації Фонди грошових коштів організацій та їх призначення
Аналіз руху грошових коштів Поняття грошових
Аналіз руху грошових коштів Поняття грошових
Облік грошових коштів і грошових документів
Звіт про рух грошових коштів його зміст техніка складання Рух грошових
Аудит грошових коштів 2
Бюджет грошових коштів
Аудит грошових коштів 4
Облік грошових коштів 2
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru