приховати рекламу

ФІЗІОЛОГІЯ мотивацій та емоцій ОСОБЛИВОСТІ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Цей файл узятий з колекції Medinfo

http://www.doktor.ru/medinfo

http://medinfo.home.ml.org

E-mail: medinfo@mail.admiral.ru

or medreferats@usa.net

or pazufu@altern.org

FidoNet 2:5030 / 434 Andrey Novicov

Пишемо реферати на замовлення - e-mail: medinfo@mail.admiral.ru


У Medinfo для вас найбільша російська колекція медичних

рефератів, історій хвороби, літератури, навчальних програм, тестів.


Заходьте на http://www.doktor.ru - Російський медичний сервер для всіх!

ФІЗІОЛОГІЯ мотивацій та емоцій ОСОБЛИВОСТІ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

Поведінка людини і тварин в природних умовах

носить цілеспрямований характер, воно служить задоволенню

будь-якої біологічної або соціальної потреби.

Виникаючі у живих істот бажання, спонукання, потреб-

ності, які передують якого-небудь дії і визначають

його, називають мотивами дії, інакше кажучи - мотиваціями.

Сам термін "мотивація" буквально означає те, що викликає

рух. Сучасне ж фізіологічне визначення терміна

мотивація наступне: "Мотивація - це емоційно забарвлений-

ве стан організму, що у зв'язку з певною

потребою, яке спрямовує поведінку людини або жи-

Вотня на задоволення вихідної потреби.

Все наше життя з точки зору фізіолога представляється

як безперервний ланцюг формуються цілей і їх досягнень (або

невдач). Які ж мотивації можуть визначати поведінку чоло-

століття Всі мотивації, згідно Міллеру, поділяють на т.зв. низ-

рілі (первинні, біологічні) і вищі (вторинні, соціаль-

лікарняні). До нижчих мотиваціям відносять вісцеральні, спрямовані

на підтримання гомеостазу (голод, спрага), самозбереження особини

(Страх), збереження виду (статевий інстинкт). Всі ці мотиву-

ції обумовлені відповідними інстинктами і закріплені ге-

нетической. Вищі мотивації формуються протягом життя чоло-

століття, вони залежать від його виховання, індивідуального досвіду.

Вищі мотивації не детерміновані генетично, тому у

різних людей вони можуть бути абсолютно різними. До соціаль-

вим мотиваціям відносять, наприклад, прагнення отримувати ту чи

іншу професію, домогтися визнання, успіху, справедливості,

заробити багато грошей і т.д. У людини соціальні мотивації

дуже часто виявляються сильнішими біологічних; часом навіть

вступають з ними в боротьбу (наприклад люди навіть готові жертво-

вать своїм життям в ім'я різних ідей і т.д.)

У людини можуть бути також патологічні мотивації (

найчастіше при ураженні гіпоталамуса, наприклад, анорексія

або булімія), а також штучні мотивації (різні види

наркоманій).

Яким чином формується та чи інша мотивація! Сущест-

яття ряд теорій, що пояснюють виникнення мотивацій і форми-

вання відповідної поведінки.

1.Періферіческая теорія. Автором її зазвичай вважають Кен-

нона, хоча ще Декарт, а слідом за ним і Сєченов вважали, що

в основі мотивацій лежить прагнення особини уникнути неприємних

фізіологічних і емоційних відчуттів і досягти і втримати

приємне чуттєве ощущеніе.Напрімер, при порожньому шлунку

виникають вельми неприємні відчуття "під ложечкою", та поет-

му, відповідно до даної теорії, людина або тварина припинити і

наповненого шлунка, що і визначає його поведеніе.Ета тео-

рія містить певне раціональне зерно, однак не пояс-

вується сам механізм виникнення мотивації.

2. Подальші пошуки привели

до створення іншої групи тео-

рій, в яких основна увага приділялася _ гуморальним факто-

_рам. у виникненні мотівацій.Так, голод зв'язувався з стано-

вом т.зв. "Голодною" крові, спрага - з підвищенням осмотичного

тиску крові, статевий потяг ставилося в пряму залежність

мость від рівня статевих гормонов.Несомненно, роль гуморальних

чинників у виникненні мотивацій дуже важлива, однак гумо-

ральні фактори, як з'ясувалося, на здатні самостійно

викликати ту чи іншу мотівацію.Наблюденія Т. Алексєєвої над си-

амскімі близнюками, у яких були роздільні голови і на-

кових відділи шлунково-кишкового тракту і загальна система кровообігу допомогли

уточнити роль гуморальних чинників у виникненні мотивації

голода.Оказалось, що годування однієї з дівчаток, а значить, і

рівномірний розподіл поживних речовин у кровоносній

системі обох близнюків, ніколи не призводило до насичення дру-

гой.Напротів, у другої дівчинки тривалий час могла підтри-

проживати потреба в їжі.

Мабуть, як виникнення, так і задоволення моти-

вації має множинний генез, що залежить як від нервових, так

і від гуморальних факторів, що впливають на різні структури ЦНС.

3. Пошуки структур мозку, відповідальних за виникнення

мотивацій, привели до створення _ гіпоталамічної теорії. мотиву-

ций Стеллар, який вважав, що гіпоталамус є СОСР-

згрупованого "центрального мотиваційного стану". Висновки

Стеллар грунтувалися на наступних фактах.Во-перше, в гипотен-

ламусе виявлено нейрони, вибірково реагують на осмоти-

тичне тиск крові, вміст глюкози і др.веществ в кро-

ві, рівень різних гормонів і т.д.Во-друге, роздратування оп-

ределенний ядер гіпоталамуса викликало формування тієї чи

іншої мотивації, навіть якщо реальної потреби організм в дан-

ний момент не іспитивал.Напрімер, у ситого тваринного раздраже-

ня центру голоду (латеральних ядер гіпоталамуса) призводило до

надмірного споживання їжі, роздратування супраоптіческого яд-

ра призводило до споживання води понад фізіологічної потреб-

ності і т.д.У-третє, руйнування відповідних структур ги-

поталамуса повністю припиняло виникнення тієї чи іншої

мотивації, наприклад, руйнування центру голоду призводило до відмо-

зу від їжі навіть у виснажених тварин. Всі наведені факти

свідчать, що гіпоталамус є найважливішим цент-

ром, який, з одного боку, контролює стан внутріш-

ній середовища організму, і з іншого боку - формує життєво

важливі мотіваціі.Однако гіпоталамічні структури на можуть

розглядатися як єдині в ЦНС, відповідальні за мож-

нення мотівацій.Важная роль у цьому процесі належить

ЛЗ і КБП.В формуванні соціальних мотивацій, мабуть, ве-

дущая роль належить корі і структурам ЛЗ.

4. _ Пейсмекерного теорія. мотивацій Анохіна в певній

мірою об'єднала дані всіх попередніх теорій.Анохін по-

лага, що будь-яка мотивація зумовлена ​​відповідної потреб-

ністю і носить системний характер.Потребность трансформує-

ся за допомогою нервових та гуморальних факторів в збудження

гіпоталамічних центрів (Пейсмекер), які, у свою оче-

редь, активують інші структури мозку-РФ, ЛС, і КБП.ЛС форми-

рілої емоційну оцінку ситуації, коли відповідна піт-

ребность не задоволена: у КБП відбувається усвідомлення цієї

потреби, врахування різних обставин реальної обстанов-

кі.В залежності від факторів навколишнього середовища кора може як

гальмувати, так і додатково порушувати гіпоталамічні

центри мотівацій.Такім чином, на рівні кори формується

конкретна програма цілеспрямованої діяльності для задоволення цих пре-

летворенія відповідної потреби.

_Фізіологія Емоцій.

Під емоціями розуміють суб'єктивні реакції людини і

тварин на вплив зовнішніх або внутрішніх подразником-

лей, які проявляються у вигляді задоволення і невдоволення, стра-

ха, гніву, радості, смутку і т.д.

_Біологіческая Роль емоцій.

1.Емоціі виконують _ відбивну. або _ оціночну роль .. Лю-

бій подразник, набуваючи емоційне забарвлення, стає

індивідуально значущим для особі.Іменно емоційна оцінка

сприяє формуванню цілеспрямованої поведінкової ре-

акції на даний подразник, мобілізуючи, якщо необхідно, все

сили і ресурси організму для адекватної відповіді на будь-ли-

бо стимул або ситуацію.

2. Емоції відіграють _ регулюючу. або _ перемикає роль .. При

конкуренції різних домінант (наприклад, страху і голоду, або

почуття обов'язку і страза і т.д.) перемагає найбільш сильно емо-

нальних пофарбована домінанта.

3.Очень важлива і _ подкрепляющая. роль емоцій.Положітельное

емоційне підкріплення досягнутого результату ("заохотити-

ня ") сприяє закріпленню відповідної форми поведе-

ня, поліпшує навчання і становлення певного Дейсі-

твія.Положітельное емоційне підкріплення служить своєрідна-

різної енергетичної "підживленням" для організма.Человек, по-

променя задоволення від своєї діяльності, готовий працювати

майже цілодобово, може "гори звернути". Існує навіть та-

кая категорія людей - "трудоголіки", на який робота є-

ється вищою цінністю, а матеріальна винагорода відіграє

другорядну роль.Напротів, біологічний сенс негативного

емоційного підкріплення ("покарання") полягає в тому, що

виникають негативні емоції гальмують неефективний для

особини вид діяльності, змушуючи шукати інші способи

досягнення мети, інші види діяльності, поведінки, або навіть -

змінити цель.Такім чином емоції можна розглядати як ак-

тивное стан спеціалізованих структур мозку, спонукаю-

щих змінити поведінку в напрямку мінімізації (негативний

ні емоції) або максимізації (позитивні емоції) цього

состоянія.Еслі людина не змінює своєї поведінки і в тече-

ня тривалого часу відчуває негативні емоції, у не-

го істотно знижується енергетичний потенціал для будь-якого

виду діяльності, розвивається астенізація і невротизація лич-

ності, страждає і соматичне здоров'я, з'являються типові

ознаки хронічного стресу: вегетативні дисфункції, знижено-

ня імунітету і др.В такій ситуації необхідно або змінити

відповідні обставини, що породжують негативні емо-

ції, або, якщо це неможливо, змінити своє ставлення до даної

ситуації.

4. Емоції виконують _компенсаторную. Або _замещающую

_РОЛЬ .. Наприклад, якщо мета ще не досягнута, то навіть невеликий

успіх у цьому напрямку породжує позитивні емоціі.Еті

позитивні емоції не стільки пов'язані з конкретним малень-

ким успіхом, скільки з почуттям надії, вери.Еті почуття помо-

гают людині існувати навіть у досить безрадісної

обстановке.Для людини сподіватися і вірити іноді значно

важливіше, ніж домагатися поставленої целі.Древняя японська муд-

кість говорить: "Краще подорожувати з надійною, ніж досягти

пункту призначення ".

_Теоріі Емоцій.

1. _Періферіческая Теорія Джеймса-Ланге. . Відповідно до даної

теорії, емоції є вторинним явищем, відображенням зраді-

ний, що відбуваються у внутрішніх органах та скелетних мис-

цах.Джеймс сформулював свою теорію наступним чином: "Ми

відчуваємо печаль, тому що плачемо, ми боїмося, тому що дро-

жим. "Дійсно, в певній мірі периферичні

процеси впливають на формування того чи іншого емоційного

состоянія.НАпрімер, при ішемії міокарда виникає страх смер-

ти, при перезбудженні симпато-адреналової системи розвиваю-

ється панічний стан і т.д. Останнім часом з'явилися

цікаві дані про вплив периферичних сигналів від мими-

чеський мускулатури на емоційну сферу. Виявлено, що

скорочення мімічних м'язів при посмішці сприяє формуванні-

нію позитивного емоційного фону, і навпаки, постійна

"Маска" зневіри і смутку багато в чому визначає і посилює

депресивний состояніе.Одной з можливих причин такого впливав-

ня міміки на психіку деякі дослідники вважають замет-

ве збільшення кровотоку мозку, зокрема структур Лімбах-

ної системи, при посмішці.

Однак, незважаючи на наведені дані, необхідно отме-

тить, що теорія Джеймса-Ланге зводила емоції лише до визна-

ленним вегетативним або соматичним зрушень на періфе-

ріі.Експеріменти на тваринах показали, що навіть повна деаффе-

рентація внутрішніх органів не усувала у таких тварин

розвитку деяких емоційних реакцій, таких як страх або

лють при пред'явленні відповідних подразників.

2. Кеннон, Бард і інші дослідники запропонували цілу

ряд "центральних" теорій емоцій, довівши, що джерелом емоцій

є мозок, певні структури ЦНС, а не периферичні

органи.Одной з центральних теорій емоцій була теорія Пейпа-

ца, яка відводила головну роль у виникненні емоцій

структурам лімбічної системи та гіпоталамуса.Пейпец припускає-

ложіл, що ЛЗ ("коло Пейпеца") є своєрідною замкнутої

структурою, в якій циркулюють імпульси, що приходять від тала-

Муса, гіпоталамуса та кори, набуваючи таким чином емоціо-

нальної окраску.Експеріментальние дані багато в чому підтверди-

Чи цю гіпотезу.Так, при двосторонньому видаленні мигдалеподібних

тел у мавп виникав синдром Клювера-Б'юсі, характеризую-

щийся емоційної ареактивностью (відсутністю страху), нару-

ням харчового, статевого та соціальної поведінки тварини

. У дослідах Олдса, Дельгадо та ін електричне подразнення раз-

особистих відділів гіпоталамуса і ЛС викликало такі стани як

страх, реакцію помилкової люті чи її гальмування, почуття задово-

летворенія або незадоволення.

Теорія Пейпеца та інші "центральні теорії" емоцій

внесли вирішальний внесок у визначення структурно-функціональної

основи виникнення емоцій.Ответ на питання, чому в цілісність

ном організмі в певний момент часу, при тій чи іншій

ситуації виникають різні емоції, до цих пір до кінця не

ясний.

3. Згідно _біологіческой теорії емоцій Анохіна., Емоції

виникли на певному етапі еволюції як засіб оцінки

потреби і ступеня її удовлетворенія.Как правило, будь-яка не-

задоволена потреба супроводжується негативними

емоціями, тоді як задоволення цієї потреби викликає

позитивні емоції.

ЕМОЦІЇ:

Незадоволена цілеспрямоване вдоволена

потреба ----------------> потреба

поведінка

Позитивні емоції, з точки зору теорії Анохіна, віз-

ника не тільки при задоволенні тієї чи іншої потреб-

ності, але й при досягненні кока-небудь соціальної мети, якщо

результат діяльності відповідає планам, запитам і домаганням

лічності.Еслі ж таки спостерігається "неузгодженість" між очікуваних-

мим і реальним результатом, то виникають у такій ситуації

негативні емоції, незадоволеність спонукає людину до

пошуку більш ефективних шляхів для досягнення поставленої

мети.

4. Існує також "_інформаціонная." теорія емоцій Сімо-

нова.Она викладена в підручнику під ред.Косіцкого.

На закінчення необхідно відзначити, що жодна з рассмот-

рених або існуючих теорій емоцій не є вичерпним-

щей не не може пояснити все різноманіття емоцій у людини.

_Особенності ВНД людини.

Основна відмінність ВНД людини від тварин полягає в на-

явності у людини "надзвичайної збільшення" еволюції - особливої

системи сигналізації, яка пов'язана зі словесним позначками-

ем об'ектов.І.П.Павлов назвав її другою сигнальною системою.

Перша сигнальна система, спільна для людини і живіт-

них, пов'язана зі сприйняттям конкретних сигналів навколишнього мі-

ра, яке здійснюється всіма органами почуттів.

друга сигнальна система пов'язана зі сприйняттям мови

(Усній, письмовій). Розвиток мови і пов'язаного з промовою сло-

весно-логічного мислення і стало вона певному етапі

еволюції корінним відзнакою психічної і пізнавальної діяль-

ності людини від інших представників тваринного світу.

_Речь Виконує наступні функції.

1. Функція позначення або номінативна функція.Каждое

слово в мові позначає який-небудь предмет, дію, поняття

і т.д.

2. Функція обобщенія.Слово є не тільки позначення-

ням конкретного предмета, а й цілої групи предметів, поня-

тій.Функція узагальнення тісно пов'язана з абстрактним мисленням.

3. Функція комунікації або общенія.В поняття комуніка-

ції входить наступні складові:

- Інформаційна функція;

- Виразна функція: за допомогою слів та інтонацій чоло-

повік може виражати не тільки думки, а й почуття.

- Функція волевиявлення.

4. Регулююча функція мови пов'язана зі здатністю

словесної інформації управляти поведінкою людини, починаючи

від найпростіших форм діяльності, закінчуючи найскладнішими.

Слово може також регулювати діяльність внутрішніх орга-

нов, тонус м'язів і т.д. Лікарю важливо розуміти величезну роль

слова в медицині: слово може бути як лікувальним фактором

(Психотерапія), так і причиною виникнення т.з. ятрогенних

захворювань.

У зв'язку з тим, що основні центри мови зосереджені в

лівій півкулі, дане півкуля стали вважати домінантним.

Функції правого, субдомінантного півкулі, пов'язані з воспр-

ємством невербальних сигналів, просторових конструкцій і

інших сенсорних сигналів. Сприйняття правим півкулею навко-

лишнього світу носить цілісний, синтетичний характер. Праве

півкуля емоціогенной і більшою мірою пов'язано з

т.зв. несвідомими процесами. Існує також і емоціо-

нальне межполушарная асиметрія. Позитивні емоції у че-

ловека пов'язані в основному з лівим, а негативні - з правим

півкулею. У зв'язку з цим ліва половина обличчя в більшій сте-

пені відображає негативні, а права - позитивні емоції.

У залежності від відносного переважання сприйняття

сигналів першої і другої сигнальних систем І.П. Павлов поділу-

лив всіх людей на 3 типи:

1. Розумовий тип (лівопівкульний).

2. Художній (правополушарний.

3. Змішаний тип.

Особи розумового типу тяжіють до теорії, мають великий

словниковий запас і активно ним користуються, їм властива досить

висока рухова активність, цілеспрямованість, здатність

ність прогнозувати події. Людина художнього типу,

навпаки, тяжіє до конкретних видів діяльності, він мало-

говіркий, більш повільний, зате наділений здатністю тон-

до відчувати, переживати, схильний до споглядання і спогадів

ниям.

За класифікацією Юнга та ін авторів, тип ВНД людини

визначають такі парні характеристики:

1. Екстраверт-інтраверт.

2. Емоційна стабільність - невротизм (емоційна

нестійкість).

3. Рухливість нервових процесів - інертність.

Екстраверт - людина товариська, цікавиться людьми

мі, не схильний до самоаналізу. Інтраверт - не товариська,

замкнутий, не виявляє особливого інтересу до інших людей, скло-

нен до самоаналізу.

Існує також класифікація темпераментів людей в за-

лежно від типів конституції. Вона належить Шелдон. За

Шелдон, виділяють 3 основних типи людей: вісцеротоніческій,

соматотоніческій і церебротоніческій. З певними обмова-

ками,: ці типи в якійсь мірі відповідають гіперстені-

зації, нормостеніческому і астенічному конституціональним

типам.

Набір ознак зі шкали темпераментів по Шелдон.

Віцеротонія Соматотонія Церебротонія

1. Розслабленість в Впевненість у поставі Загальмованість

і скутість

поставі і рухах і рухах в поставі і дви-

женіях

2. Любов до комфорту Любов до пригод нетовариськість,

скритність,

3. Легкість в спілкуванні Екстраверсія в поступ-загальмованість

і вираженні почуттів ках, але скритність в интраверсия

чувсва, емоціях

4. Жага похвали, Емоційна черст-Емоційна

стриманість

схвалення вость

5. Товариськість і Агресивність і нас-Стійкість до

дії алко-

м'якість в змозі ке в стані голя, др.де-

прессантов

нии сп'яніння нии сп'яніння

6. Тяга до людей у ​​тя-Тяга до дії в Тяга до самотнім

співробітництва в

желую хвилину важку хвилину важку хвилину

7. Орієнтація до детст-Орієнтація до юношес-Орієнтація до

пізнім

ву і сімейним відно-кою деяфтельності періодам життя

шеніям

Цілком ймовірно, що ні одна з численних класифікаційних-

ють типів ВНД не є вичерпною, самі типи також не

мають найчастіше всіх чітко виражених ознак того чи

іншого типу, переважають в популяції якісь більш-менш

середні типи темпераментів. Однак лікарю важливо враховувати осо-

вості різних типів ВНД у своїй лікувальній роботі. Добре

відомо, що вироблення лікарем адекватного психологічного

підходу до конкретному хворому значно покращує ефект

проведеної терапії.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Медицина | Реферат
42.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Фізіологія нервової системи і вищої нервової діяльності
Особливості вищої нервової діяльності людини
Неусвідомлювані форми вищої нервової діяльності
Шпаргалки з фізіології вищої нервової діяльності
ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Типи вищої нервової діяльності та властивості темпераменту
Анатомо фізіологічні аспекти вищої нервової діяльності
Історія розвитку фізіології вищої нервової діяльності
Етапи формування вищої нервової діяльності в дитини

Нажми чтобы узнать.
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru