додати матеріал


Управління дебіторською заборгованістю підприємства

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

Введення

Глава 1.Методологіческіе основи управління дебіторською заборгованістю підприємства

1.1 Економічна сутність дебіторської заборгованості

1.2 Політика управління дебіторською заборгованістю

1.3 Сучасна теорія і практика ефективної організації управління дебіторської заборгованості

Глава 2.Аналіз системи управління дебіторською заборгованістю на підприємстві

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2 Аналіз найважливіших показників, що характеризують динаміку дебіторської заборгованості та ефективність управління нею

2.3 Оцінка і аналіз прогресивності та раціональності застосовуваних інструментів управління дебіторською заборгованістю

Глава 3.Совершенствованіе управління дебіторською заборгованістю на підприємстві

3.1 Заходи щодо вдосконалення системи управління дебіторською заборгованістю на підприємстві

3.2 Оцінка економічної ефективності передбачуваних заходів

Висновок

Список використаних джерел

Програми

Введення

Великий вплив на оборотність капіталу, вкладеного в поточні активи, а, отже, й на фінансовий стан підприємства надає збільшення або зменшення дебіторської заборгованості.

Удосконалення економічної роботи в області управління оборотним капіталом організації повинно бути спрямоване на вирішення трьох основних проблем: мінімізація дебіторської заборгованості, оптимізація товарних запасів, а також регулювання грошових потоків.

Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості включає комплекс взаємопов'язаних питань, що відносяться до оцінки фінансового стану організації. Потреба в цьому виникає в:

керівників відповідних служб;

аудиторів, які перевіряють правильність відображення боргів дебіторів та заборгованості кредиторам;

фінансових аналітиків кредитних організацій та інвестиційних інститутів.

Однак першочергова увага аналізу боргових зобов'язань повинні приділяти працівники фінансового відділу самого підприємства.

У цій роботі деякі можливості такого підходу будуть розглянуті на прикладі теоретичного аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості, а також на конкретному прикладі діяльності підприємства ВО «Надія».

Мета дипломної роботи - на підставі вивчення законодавчих і нормативних актів, наукової та спеціальної літератури розглянути організацію управління дебіторської заборгованості на конкретному підприємстві.

Для виконання поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

розглянути методологічні основи управління дебіторської заборгованості підприємства;

виявити економічну сутність дебіторської заборгованості;

дослідити політику управління дебіторської заборгованості;

розглянути сучасну теорію і практику ефективної організації управління дебіторської заборгованості;

провести аналіз системи управління дебіторською заборгованістю на підприємстві;

дати оганізаціонно-економічну характеристику підприємства;

провести аналіз найважливіших показників, що характеризують динаміку дебіторської заборгованості та ефективність управління нею;

дати оцінку і проаналізувати прогресивність і раціональність застосовуваних інструментів управління дебіторською заборгованістю;

розглянути заходи щодо вдосконалення системи управління дебіторською заборгованістю на підприємстві;

дати оцінку економічної ефективності передбачуваних заходів.

Об'єкт дослідження - Споживче товариство (ПЗ) «Надія».

Предметом дослідження є дебіторська заборгованість організації за 2005-2007 рр. ..

Дипломна робота складається з вступу, висновків, списку використаних джерел, додатків і трьох розділів, послідовно розкривають теоретичні та практичні аспекти управління дебіторською заборгованістю на підприємстві.

У першому розділі розглядається економічна сутність дебіторської заборгованості та проблеми, пов'язані з нею на сучасному етапі; нормативне регулювання розрахунків; терміни розрахунків та позовної давності.

У другому розділі представлена ​​характеристика підприємства ВО «Надія», наведені основні економічні показники діяльності даного підприємства.

Також у другому розділі розглянута політика управління дебіторської заборгованості на підприємстві ВО «Надія»; дано визначення дебіторської заборгованості як елемента оборотних активів; проведено аналіз ефективності використання оборотних активів, дебіторської і кредиторської заборгованості; детально описаний процес управління дебіторською заборгованістю на досліджуваному підприємства.

У третьому розділі розглянуті основні шляхи зниження інвестування коштів в дебіторську заборгованість, напрямки її використання і прогноз погашення.

У дипломній роботі використані матеріали:

провідних економістів Російської Федерації в областях обліку та комп'ютеризації;

наведено фактичний матеріал щодо участі програмних продуктів у вирішенні питання управління дебіторською заборгованістю на досліджуваному підприємстві;

вивчені нормативні документи і значна кількість методичної літератури з управління оборотним капіталом організації, фінансового менеджменту, аналізу господарської діяльності підприємства.

Графічний матеріал представлений у вигляді 8 малюнків і 28 таблиць у тексті дипломної роботи. При виконанні дипломної роботи використані такі форми бухгалтерської звітності за 2005 - 2007 р.р.

При оцінці управління дебіторською заборгованістю використовувався горизонтальний і вертикальний коефіцієнтний метод аналізу.

Глава 1.Методологіческіе основи управління дебіторською заборгованістю підприємства

1.1.Економіческая сутність дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість - це зобов'язання покупців та замовників, а також інших дебіторів погашати заборгованість, як грошовими коштами, так і негрошовими.

Основна (торгова) дебіторська заборгованість включає суми заборгованості покупців і замовників за поставлені ним товари чи надані послуги в процесі виконання нормальної основної діяльності підприємства.

Інша дебіторська заборгованість може виникнути від різноманітних господарських операцій, таких як:

аванси підзвітним особам;

аванси дочірнім організаціям;

депозити на покриття можливого збитку або шкоди;

депозити як гарантія оплати;

дивіденди і відсотки до отримання;

розрахунки по виставлених претензій;

розрахунки з покупцями основних засобів і нематеріальних активів.

Дебіторська заборгованість відображає суму боргу підприємства з боку різних юридичних і фізичних осіб, які мають прямі взаємовідносини з підприємством.

Нижче наведено приклади найбільш поширених складових дебіторської заборгованості (рис.1).

У статті "дебіторська заборгованість" може з'являтися рядок "поправка на безнадійні борги". Цей рядок відображає ту частину дебіторської заборгованості, яка не може бути виплачена боржником з причини втрати його платоспроможності. Ця сума надалі "списується на витрати" відповідно до прийнятих у країні правилами











Ріс.1.Составляющіе дебіторської заборгованості

Сума дебіторської заборгованості відображає, як правило, два фактори:

рівень ділової активності підприємства - чим більше обсяги продажів, тим зазвичай більше обсяг дебіторської заборгованості;

відношення підприємства до своїх клієнтів - чим більше підприємство "любить" своїх клієнтів, тобто ніж велику відстрочку платежу воно їм надає, бажаючи зберегти клієнтів і залучити нових, тим більше обсяг дебіторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість є короткостроковою, якщо її передбачається погасити в нормальних умовах операційного циклу компанії, чи вона повинна бути погашена протягом 12 місяців з дати балансу. Прикладом короткострокової дебіторської заборгованості є заборгованість співробітників підприємства за виданими на відрядження авансами.

Погашення короткострокової дебіторської заборгованості проводиться отриманням будь-яких ресурсів і вигод (наприклад, векселем, виданим покупцем). Проте погашення дебіторської заборгованості можливе не тільки з використанням грошових коштів.

Дебіторська заборгованість, яка не може бути класифікована як короткострокова, відноситься до довгострокової дебіторської заборгованості. Наприклад, за умовами трирічного будівельного контракту замовник повинен оплатити рахунки підрядника тільки в момент приймання всього комплексу робіт, обумовленого договором. У цьому випадку всі рахунки, які будуть виписані підрядником, будуть кваліфікуватися як довгострокова дебіторська заборгованість.

Так само як і у випадку короткострокової дебіторської заборгованості, погашення боргу, можливо, або отриманням ресурсів і вигод (наприклад, грошовими платежами), або новими зобов'язаннями.

Дебіторська заборгованість може класифікуватися у фінансовій звітності не тільки по термінах передбачуваного погашення, але і за видами діяльності підприємства. Згідно МСФЗ 7 «Звіти про рух грошових коштів», діяльність підприємства поділяється на операційну (основну), фінансову (пов'язану із залученням інвестицій) і інвестиційну (пов'язану з вкладенням тимчасово вільних грошових коштів). Розглянемо приклади дебіторської заборгованості, пов'язані з цими видами діяльності.

Дебіторська заборгованість, пов'язана з операційною діяльністю, - це, перш за все, заборгованість покупців і замовників. До неї відносяться не тільки борги за поставлену продукцію. Але й аванси, видані постачальникам і підрядчикам за договорами поставки чи підряду.

Дебіторська заборгованість, пов'язана з фінансовою діяльністю, - це заборгованість, пов'язана з фінансовими вкладеннями в підприємство. Така заборгованість виникає при інвестиційній діяльності підприємства.

З точки зору МСФЗ компанія повинна відобразити у фінансовій звітності наслідки всіх подій, які за певних обставин можуть відбутися, а можуть і не відбутися. Яскравим прикладом таких умовних фактів є розрахунки за дебіторською заборгованістю, оскільки завжди є ризик, що вона не буде погашена.

Оцінка можливої ​​величини безнадійних боргів може бути зроблена або на базі загальної величини продажів (як відсоток від загальної величини продажів), або на базі загальної кількості рахунків до отримання. Перший спосіб називають підходом з точки зору звіту про прибутки та збитки, другий - підходом з точки зору балансу.

Зазвичай використовуються два методи підрахунку величини безнадійної дебіторської заборгованості за звітний період:

у відсотках від нетто-реалізації;

шляхом обліку рахунків по термінах оплати.

У результаті по кожній групі виходить величина резерву на покриття безнадійних боргів.

Заборгованість може і повинна бути перекваліфікована в короткострокову, якщо термін погашення по дебіторській заборгованості стає менше дванадцяти місяців або її погашення планується протягом операційного циклу компанії. Необхідно також відзначити, що до короткострокової дебіторської заборгованості відноситься поточна частина довгострокової заборгованості, яка повинна бути погашена протягом 12 місяців після звітної дати.

Існуюча нестабільність економічної ситуації в Росії приводить до істотного збільшення ризиків при продажу товарів, проведення робіт, наданні послуг з відстрочкою платежу (отримання передоплати як форми платежу на регіональних ринках використовується в обмежених розмірах).

Наявна низька платоспроможність підприємств викликає зростання достатніх обсягів дебіторської заборгованості на балансах виробників.

Як об'єкт обліку дебіторська заборгованість по терміну платежу класифікується на:

відстрочену (термін виконання зобов'язань, за якою ще не настав);

прострочену (термін виконання зобов'язань, за якою вже настав).

Освіта дебіторської заборгованості економічно пояснити нестачею обігових коштів у платника.

Згідно досліджень Всесвітнього банку, причиною виникнення неплатежів у Росії є невідповідність вимог макро-і мікроекономічної політики держави.

Вони були наслідком суперечливої ​​економічної політики (що має у своїй основі м'які бюджетні обмеження для підприємств і швидку дезінфляцію, при неадекватності фіскальних реформ).

Основними макроекономічними чинниками були:

визначення інфляційного зростання цін адекватного збільшення платіжних засобів;

незадовільна робота банківської системи;

низька розвиненість або нерозвиненість фінансового ринку;

ігнорування правових аспектів зобов'язань в договірній практиці підприємств;

не скорочуються розрив господарських зв'язків колишнього пострадянського простору.

Разом з тим, необхідно мати на увазі, що дебіторська заборгованість, як реальний актив відіграє досить важливу роль у сфері підприємницької діяльності.

Дебіторська заборгованість у своїй суті має дві суттєві ознаки (рис.2).




Рис.2. Істотні ознаки дебіторської заборгованості

У оціночної діяльності при дослідженні дебіторської заборгованості слід мати на увазі, що, досягаючи величини 30% від реальних активів балансу підприємства, дебіторська заборгованість може істотно впливати на формування кінцевих показників економічної діяльності підприємства, а також на формування ринкової вартості бізнесу (акцій, окремих активів ) підприємства.

Дебіторська заборгованість - це елемент оборотного капіталу, тобто сума боргів, належних організації від юридичних або фізичних осіб.

Дебіторську заборгованість можна класифікувати за різними критеріями, наприклад, з причин утворення її можна розділити на виправдану і невиправдану.

Так, до виправданою дебіторської заборгованості слід віднести дебіторську заборгованість, термін погашення якої ще не настав і становить менше 1 місяця і яка пов'язана з нормальними строками документообігу.

До невиправданої слід віднести прострочену дебіторську заборгованість, а також заборгованість, пов'язану з помилками в оформленні розрахункових документів, з порушенням умов господарських договорів і т.д.

Існує і так звана безнадійна дебіторська заборгованість, що представляють собою суми несплачених заборгованостей покупців, споживачів, строки позовної давності, за якими або закінчуються, або вже минули.

У більшості підприємств у загальній сумі дебіторської заборгованості переважають або займають найбільший максимальний (питома) вага - розрахунки за товари (роботи, послуги), тобто рахунки до отримання.

Фактори виникнення дебіторської заборгованості можна розділити на зовнішні і внутрішні.

До зовнішніх факторів слід віднести:

1.Состояніе економіки в країні - спад виробництва, безумовно, збільшує розміри дебіторської заборгованості.

2.Общее стан розрахунків у країні - криза неплатежів однозначно призводить до зростання дебіторської заборгованості.

3.Еффектівность грошово-кредитної політики ЦБ РФ, оскільки обмеження емісії викликає так званий "грошовий голод", що в кінченому підсумку ускладнює розрахунки між підприємствами.

4.Уровень інфляції в країні, так при високій інфляції багато підприємств не поспішають погасити свої борги, керуючись принципом, чим пізніше строк сплати боргу, тим менше його сума.

5.Емкость ринку та ступінь його насиченості, так у разі малої місткості ринку і максимальної його насиченості, даним видом продукції природним чином виникають труднощі з її реалізацією, і як наслідок зростанням дебіторських заборгованостей.

Внутрішні чинники:

1.Взвешенность кредитної політики підприємства означає економічно виправдане встановлення термінів та умов надання кредитів, об'єктивне визначення критеріїв кредитоспроможності та платоспроможності клієнтів, вміле поєднання надання знижок при достроковій сплаті ними рахунків, облік інших ризиків, які мають практичний вплив на зростання дебіторської заборгованості підприємства.

Таким чином, неправильне встановлення строків і умов кредитування (надання кредитів), ненадання знижок при достроковій сплаті клієнтами (покупцями, споживачами) рахунків, неврахування інших ризиків можуть призвести до різкого зростання дебіторської заборгованості.

2.Наличие системи контролю за дебіторською заборгованістю.

3.Профессіональние і ділові якості менеджера компанії, що займається управлінням дебіторською заборгованістю підприємства.

4.Другіе фактори.

Зовнішні чинники не залежать від організації діяльності підприємства, і обмежити їх вплив менш можливо або в окремих випадках практично неможливо.

Внутрішні чинники цілком і повністю залежать від професіоналізму фінансового менеджменту компанії, від володіння ним мистецтвом управління дебіторською заборгованістю.

Кількісна величина дебіторської заборгованості визначається двома факторами:

1) обсягом реалізації робіт і послуг у кредит - загальний виторг від реалізації товарів і послуг слід розділити на дві частини:

від продажу за готівку і сплачені в строк за договорами товари та послуги;

від продажу в кредит, зокрема і неоплачені товари (роботи і послуги).

2) середнім проміжком часу між реалізацією товарів (робіт і послуг) і фактичним одержанням виручки.

Існує таке поняття, як "рахунки дебіторів".

Дебіторські рахунки відображають суми, які повинні бути отримані від продажу товарів або послуг, проданих у кредит.

Рахунки дебіторів представляють собою інвестиції грошових коштів. Вони досить ліквідні тільки за умови, якщо будуть оплачені покупцями (замовниками), а також, якщо відповідають сучасним вимогам, можуть бути швидко продали.

Рахунки дебіторів можуть зменшуватися або збільшуватися залежно від зміни кредитної політики. Так пом'якшення кредитних вимог (стандартів) здатне збільшити продаж товарів у кредит, що може спричинити за собою зростання втрат активів з-за неякісних кредитів. Роль дебіторської заборгованості не обмежується тільки позицією активу в балансі. Динаміка її величини (абсолютна зміна за період, як її перша похідна) може виступати ще й як одна із складових фінансових потоків підприємства. Виконання цим активом функцій частини грошового потоку дозволяє приводити її оцінку не тільки на основі методів витратного підходу, а й використовувати у визначенні її вартості методи доходного підходу.

Необхідно мати на увазі, що специфіка дебіторської заборгованості як товару, реалізованого на відкритому ринку або входить в систему бізнесу, що продається пов'язано з тим, що даний актив не зовсім матеріальний.

Власник даного активу фактично продає не саму "балансову" заборгованість, а лише право вимоги погашення цієї заборгованості дебітором, тим самим поступається ці права покупцю за договором (цесії - поступку і переуступки прав).

Саме ця специфічна особливість даного активу припускає в оцінці визначати не тільки саму величину боргу, але і проводити аналіз прав на цю заборгованість.

Аналогічне вимога викладена у Тимчасовій інструкції про порядок арешту та реалізації прав (вимог), що належать боржникові як кредитору по невиконаним грошовим зобов'язанням третіх осіб з оплати фактично поставлених товарів, виконаних робіт або наданих послуг (дебіторської заборгованості) при зверненні стягнення на майно організацій боржників, що є додатком до наказу Мін'юсту РФ від 03.07.1998 р. № 76, зареєстрованого Мін'юстом Росії 03.07.1998 р. № 1549, де в пункті 12 зазначено, що "фахівець визначає, чи дотримані всі обов'язкові реквізити документів, що підтверджують дебіторську заборгованість, проводить аналіз всіх правовстановлюючих документів, що визначають дебіторську заборгованість і дає оцінку дійсності та ліквідності відповідної дебіторської заборгованості боржника ".

Саме ці обставини припускають визначення ринкової вартості даного активу проводити з глибоким аналізом обгрунтованості юридичних прав на цей актив.

Отже, крім обов'язкового відображення величини вартості активу в документах бухгалтерського обліку та звітності (балансі), дебіторська заборгованість повинна підтверджуватися наступними документами:

договором між кредитором та боржником з додатком первинних документів, що підтверджують власне виникнення заборгованості і час її тривалості (накладні, рахунки-фактури тощо);

акти звірки дебіторської заборгованості між ними, оформлені належним чином.

Без їх наявності та належного юридичного оформлення продаж цих боргів, як і сам факт, їх наявності викликає серйозні зауваження і сумніви.

На практиці бувають випадки, коли покупець прав на дебіторську заборгованість згоден з такою "некомплектністю" товару, що в свою чергу створює труднощі у визначенні вартості частини прав на цей актив. Досить часто ці права вимоги підкріплені документами застави та поруки, що передбачає аналіз та оцінку цих документальних свідчень у загальній оцінці документального підтвердження права на дебіторську заборгованість. Відповідно до вимог Федерального закону "Про неспроможність (банкрутство)" від 26.10.2002 р. № 127 - ФЗ на стадіях фінансового оздоровлення і зовнішнього управління і конкурсного виробництва визначаються заходи до заморожування вимог кредиторів, а також діє особливий порядок витребування та пред'явлення вимог кредиторів .

Згідно зі ст. 80 п.6 даного закону фінансове оздоровлення може вводитися на строк не більше ніж на 2 роки.

На цих же стадіях банкрутства підприємства-боржника заморожуються нарахування різного роду штрафних санкцій (пені, неустойки, штрафи), а також суми завданих збитків (у вигляді упущеної вигоди або неодержаних доходів).

Тим самим, втрачається економічний сенс визначення ринкової вартості цієї дебіторської заборгованості, зважаючи на незастосування методу дисконтування, через наявні законодавчих заборон і мораторію для виконання в повному обсязі зобов'язань боржника-дебітора.

Не секрет, що віддача боргів може бути пов'язана з певною тактикою менеджменту компанії-дебітора, яка, враховуючи реальну економічну ситуацію, не вважає за потрібне суворо дотримуватися своїх договірних зобов'язань, а в деяких випадках проводять "політику неплатежів".

При схемах взаємної заборгованості підприємств одне перед одним, а також такий ж заборгованості через третіх осіб дає можливість кожному підприємству не перераховувати податок на прибуток як завгодно довго, особливо якщо ця заборгованість утворилася в результаті реалізації якої-небудь продукції.

Саме це створює труднощі в оцінці дійсної динаміки дебіторської заборгованості, оскільки поряд з об'єктивними чинниками, причинами тих чи інших змін можуть бути і суб'єктивні чинники такої політики, причому, яка може мати як тимчасовий, так і тривалий характер.

У практиці виробничих відносин налічується близько двадцяти різного роду схем погашення дебітором своїх зобов'язань, починаючи з простої оплати готівкою і закінчуючи угодами факторингу і форфейтингу.

Реальну труднощі можуть викликати наявність кількох договорів з одним дебітором і часткова виплата по кожному з них, причому в абсолютно довільні строки та за різного роду суміжних схемами, що створює досить об'єктивні проблеми в оціночній обробці цих виплат, виробництві зіставлень для створення достовірної інформаційної бази прогнозу їх динаміки.

Часто буває, що дебіторська заборгованість може бути визнана юридично простроченої (після закінчення позовної терміну її витребування), проте вона повністю погашається, а господарські зв'язки цих підприємств поновлюються знову. Цей факт вимагає ретельного і вельми коректного обгрунтування застосування методів економічного моделювання.

Великий вплив на "зворотність" заборгованостей надає наявність схем взаємозаліків, часом за дуже складними схемами із залученням двох-трьох і більше підприємств-посередників.

Дана обставина об'єктивно передбачає додаткове віднімання з величини первісно визначеної заборгованості сум витрат, необхідних на організацію таких схем, або яким-небудь іншим способом здійснити її коригування на реальну "зворотність" даної заборгованості.

На багатьох великих підприємствах, з великими обсягами залучених у виробничий процес ресурсів, поставлений облік боргових зобов'язань ведеться за сальдо дебіторсько-кредиторської заборгованості, виходячи з того, що позитивний сумарний оборот є дебіторською заборгованістю, а негативний - кредиторською заборгованістю.

У світовій практиці ринкових відносин погашення боргових зобов'язань перед кредиторами є безумовним і які вимагають негайного виконання. В іншому випадку ділова репутація дебітора різко впаде і втрачений в результаті цього вигода виявиться набагато більше будь-якої величини непогашених боргів. Саме це передбачає високу ліквідність цього активу в бізнесі. Це знайшло своє відображення в коефіцієнтах ліквідності, які широко використовуються у фінансовому аналізі діяльності підприємства. Відповідно до них виходить, що чим вище величина дебіторської заборгованості в балансі підприємства, тим вища ліквідність цих активів і, як наслідок, вище платоспроможність такого підприємства.

Умовно всі підприємства-дебітори можна розділити на шість основних груп, у кожній з яких необхідно застосовувати відповідні методи з безумовним урахуванням специфіки даної групи (рис.3).

Чим більше період заборгованості, тим вищий ризик її непогашення.

Значний за часом період погашення дебіторської заборгованості може бути виправданий, якщо були пом'якшені умови надання кредиту, наприклад, при виході на ринок з новою продукцією або в конкурсній боротьбі.

Збільшення залишку дебіторської заборгованості в порівнянні з попереднім роком може означати труднощі з реалізацією продукції.

Відповідно до вимог Федерального закону "Про неспроможність (банкрутство)" від 26.10.2002 р. № 127 - ФЗ на стадіях фінансового оздоровлення і зовнішнього управління і конкурсного виробництва визначаються заходи до заморожування вимог кредиторів, а також діє особливий порядок витребування та пред'явлення вимог кредиторів . Згідно зі ст. 80 п.6 даного закону фінансове оздоровлення може вводитися на строк не більше ніж на 2 роки. Слід враховувати, що при розвитку бізнесу може відбуватися процес нарощування абсолютної величини дебіторської заборгованості, тобто зростання її балансової вартості, що, безумовно, таїть у собі загрозу і зростання її неповернення в майбутньому.














Рис.3. Основні групи підприємств-дебіторів

1.2 Політика управління дебіторською заборгованістю

Дебіторська заборгованість являє собою досить варіабельний і динамічний елемент оборотних коштів, істотно залежить від прийнятої в компанії (фірмі, організації) політики покупців продукції. Оскільки дебіторська заборгованість являє собою іммобілізацію власних оборотних коштів, тобто в принципі вона не вигідна підприємству, тому з очевидністю напрошується висновок про її максимально можливе скорочення.

Теоретично дебіторська заборгованість може бути зведена до мінімуму, тим не менше, цього не відбувається з багатьох причин, в тому числі і з причин конкуренції.

Антикризове управління підприємством починається з продуманого фінансового аналізу і, перш за все, визначення його платоспроможності. Якщо виникли проблеми, то необхідно попрацювати зі своєю дебіторською заборгованістю. Це найбільш доступний і приносить відносно швидкий результат спосіб поповнити свій рахунок грошовими коштами. Однак це ще й сигнал до того, що фінансовий менеджер не справляється з виконанням однієї з його функцій - управлінням дебіторською заборгованістю. Зупинимося на деяких основних її моментах.

Управління дебіторською заборгованістю включає в себе систему методів проведення розрахунків за відвантажену продукцію і послуги, стягнення прострочених боргів, політику відносин із факторинговими компаніями та комерційними банками, з товарними і валютними біржами.

Фінансовий менеджер повинен здійснювати постійний моніторинг величини дебіторської заборгованості, тому що її надмірне збільшення призводить до падіння платоспроможності підприємства. Рівень дебіторської заборгованості залежить, в основному, від умов розрахунків з контрагентами підприємства.

У теорії і на практиці виділяють два підходи до управління дебіторською заборгованістю в залежності від того, що є предметом оцінки. Ним може бути:

1.Дополнітельная прибуток при зміні умов продажу та розрахунків.

У цілому, при першому підході вивчаються вигода, витрати і втрати з-за зміни політики реалізації продукції. Його використання можливе при необхідності терміново збути продукцію, а також, якщо потужності підприємства недовантажені, то лібералізація розрахунків доцільна навіть, якщо немає зростання прибутку. При цьому отримуємо соціальний ефект у вигляді виплат заробітної плати співробітникам і додаткової можливості погашення комунальних послуг.

2.Сравненіе та оптимізація величини і термінів дебіторської і кредиторської заборгованості.

Суть цього підходу полягає в максимальному скороченні фінансового циклу за рахунок:

скорочення дебіторської заборгованості;

збільшення кредиторської заборгованості.

Ефект досягається за рахунок прискорення оборотності дебіторської заборгованості, яку визначають основні чинники:

платоспроможність покупця; оцінка та класифікації покупців залежно від виду продукції, обсягу закупівель;

визначення ймовірності своєчасної оплати рахунків, виходячи з історії кредитних відносин і передбачуваних умов оплати;

рішення про величину і тривалості комерційного кредиту;

контроль розрахунків з дебіторами і оцінка реального стану дебіторської заборгованості;

політика збору грошей за простроченими кредитами;

аналіз і планування грошових потоків;

аналіз і контроль утворилася дебіторської заборгованості.

При контролі здійснюється ранжування дебіторської заборгованості за термінами її виникнення. Її ранжування може здійснюватися по кварталах, але найчастіше використовують угруповання по днях: 0-30 днів; 30-60 днів; 61-90 днів і 91-120 днів.

Оцінка реального стану дебіторської заборгованості, тобто оцінка наявності безнадійних боргів - одне з найважливіших питань управління оборотним капіталом. Ця оцінка ведеться окремо по групах дебіторської заборгованості.

Ключовим моментом при управлінні дебіторською заборгованістю є розуміння, що, з одного боку, збільшення дебіторської заборгованості призводить до збільшення обсягів продажів, це сприяє відверненню власних коштів, через що може виникнути необхідність залучення кредиту для авансування оборотного капіталу і це призведе до збільшення витрат ( за рахунок плати за кредит).

З іншого боку, при зменшенні термінів комерційного кредиту знизиться і дебіторська заборгованість, але зменшаться обсяги продажів і це може привести до витрат зі зберігання готової продукції, втрати покупців.

При необхідності поповнити грошові кошти доцільніше вдатися до знижок. Знижки розрізняють за термінами, коли при оплаті у визначений термін відбувається зменшення ціни покупки на кілька відсотків, а також за обсягами: при придбанні зазначеного обсягу покупець отримує товар за нижчою ціною.

Ухваленню рішення про зміну кредитної політики має передувати її оцінка з точки зору впливу на прибуток підприємства. Для цього необхідно розробити прогнозні оцінки для кожної з пропонованих політик, виходячи з наступних змінних:

передбачуваний обсяг реалізації;

адміністративні витрати, пов'язані з поверненням дебіторської заборгованості;

обсяг сумнівних та безнадійних боргів;

сума наданої знижки.

Низька оборотність дебіторської заборгованості говорить про те, що підприємство зайво "любить" своїх споживачів, встановлюючи великі тривалості кредитів або не вимагаючи від споживачів виконання контрактних умов з погашення заборгованості. Такий підхід, природно, привабливий для споживачів продукції підприємства, що безсумнівно позначається на підтримці на незмінному рівні або навіть збільшення обсягів реалізації. У той же час, низька оборотність дебіторської заборгованості "вимиває" готівкові гроші на підприємстві, змушуючи фінансового менеджера шукати нові джерела фінансування зростаючою дебіторської заборгованості. Добре, якщо це може бути забезпечено за рахунок постачальників підприємства, які також кредитують підприємство, як саме підприємство кредитує своїх споживачів. Але далеко не завжди кредитори будуть також "любити" підприємство, як воно "любить" своїх клієнтів. І тому доведеться вдаватися до зазвичай дорогим банківськими позиками.

Завдання аналізу полягають у виявленні розмірів, оцінці динаміки невиправданої заборгованості та причин її виникнення або зростання. Зовнішній аналіз стану розрахунків з дебіторами базується на даних форми № 1 і № 5 бухгалтерської (фінансової) звітності. Для внутрішнього аналізу залучаються дані аналітичного обліку рахунків, призначених для обгрунтування інформації про розрахунки з дебіторами.

Аналіз стану дебіторської заборгованості:

починають з загальної оцінки динаміки е обсягу в цілому і продовжують в розрізі окремих статей;

визначають частку дебіторської заборгованості в оборотних активах, аналізують її структуру;

визначають питома вага дебіторської заборгованості, платежі по якій очікуються протягом року;

оцінюють динаміку цього показника і проводять подальший аналіз якісного стану дебіторської заборгованості з метою оцінки динаміки невиправданої (сумнівної) заборгованості.

Слід зазначити, що погіршення стану розрахунків з покупцями і зростання невиправданої заборгованості підтверджується подовженням середнього терміну інкасування дебіторської заборгованості.

Збільшення статей дебіторської заборгованості може бути обумовлено:

необачною кредитною політикою організації по відношенню до покупців, нерозбірливим вибором партнерів;

настанням неплатоспроможності і навіть банкрутством деяких споживачів;

занадто високими темпами нарощування обсягу продажів;

труднощами в реалізації продукції.

Різке скорочення дебіторської заборгованості може бути наслідком негативних моментів у взаєминах з клієнтами.

Залежно від висновків, зроблених з аналізу дебіторської заборгованості за термінами освіти, необхідно проаналізувати кредитну політику організації. Сума заборгованості, що проходить по рахунках, має сенс лише до тих пір, поки існує ймовірність її отримання. Від тривалості погашення дебіторської заборгованості залежить частка безнадійних боргів.

Для визначення конкретних причин утворення сумнівної дебіторської заборгованості проводиться внутрішній аналіз її суми за дебіторами та строками виникнення на підставі оперативних даних бухгалтерського обліку.

Для ефективного управління дебіторською заборгованістю зробимо розрахунок коефіцієнта відволікання оборотних активів у поточну дебіторську заборгованість за товари, роботи і послуги. Він розраховується за наступною формулою:

КОА ДЗ = ДЗв + ЧРСдз + РСД / ОА, (1)

де КОА ДЗ - коефіцієнт відволікання оборотних активів у поточну дебіторську заборгованість;

ДЗ в - сума поточної дебіторської заборгованості покупців, оформленої векселями;

ЧРС ДЗ - сума чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості;

РСД - сума резерву сумнівних боргів;

ОА - загальна сума оборотних активів.

Далі здійснюють розрахунок коефіцієнта можливої ​​інкасації поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги. Він визначається за наступною формулою:

КВІ ДЗ = ДЗв + ЧРСдз / ДЗв + ЧРСдз + РСД, (2)

де КВІ ДЗ - коефіцієнт інкасації поточної дебіторської заборгованості.

Визначимо суму ефекту, отриманого від інвестування коштів в дебіторську заборгованість. У цих цілях суму додаткового прибутку, отриманої від збільшення обсягу реалізації продукції за рахунок надання кредиту, зіставляють із сумою додаткових витрат з оформлення кредиту та інкасації боргу, а також прямих фінансових втрат від неповернення боргу покупцями (сума резерву сумнівних доходів, що підлягає списанню у зв'язку з неплатоспроможністю покупців і закінченням термінів позовної давності). Розрахунок цього ефекту здійснюється за такою формулою:

Е ДЗ = П ДЗ - ТЗ ДЗ - ФП ДЗ, (3)

де Е ДЗ - сума ефекту одержаного від інвестування коштів в дебіторську заборгованість;

П ДЗ - додатковий прибуток підприємства, отримана від збільшення обсягу реалізації за рахунок надання кредиту;

ТЗ ДЗ - поточні витрати підприємства, пов'язані з організацією кредитування покупців і інкасацією боргу;

ФП ДЗ - сума прямих фінансових втрат від неповернення покупцями боргу.

Поряд з абсолютною сумою ефекту в процесі управління може бути визначений і відносний показник - коефіцієнт ефективності інвестування засобів в поточну дебіторську заборгованість. Він розраховується за наступною формулою:

КЕ ДЗ = Едз / ДЗрп , (4)

де КЕ ДЗ - коефіцієнт ефективності інвестування засобів в поточну дебіторську заборгованість;

Е ДЗ - сума ефекту одержаного від інвестування коштів в дебіторську заборгованість;

ДЗ РП - середній залишок поточної дебіторської заборгованості в аналізованому періоді.

Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних коштів (%):

У ДЗ = (ДЗ: СО) х 100, (5)

Чим вищий цей показник, тим менш мобільна структура майна підприємства.

Частка сумнівної заборгованості в складі дебіторської заборгованості (%):

У СДЗ = (СЗ: ДЗ) х 100, (6)

де СЗ - сумнівна заборгованість (тис. крб.)

Цей показник характеризує якість дебіторської заборгованості. Тенденція до його зростання свідчить про зниження ліквідності. Вельми порівнянним в цьому випадку є питання про порівнянності дебіторської та кредиторської заборгованості.

Зіставлення дебіторської та кредиторської заборгованості є одним з етапів аналізу дебіторської заборгованості і дозволяє виявити причини утворення останньої. При цьому багато аналітиків вважають, що якщо кредиторська заборгованість перевищує дебіторську, то організація раціонально використовує кошти, тобто тимчасово залучає в оборот коштів більше, ніж відволікає з обороту.

Управління дебіторською заборгованістю передбачає:

прогнозування дебіторської заборгованості;

контроль дебіторської заборгованості;

відбір потенційних покупців і визначення умов оплати товарів, що передбачаються в договорах.

На сучасному етапі поряд зі стабілізацією діяльності підприємств важливе значення має прогнозування потоків грошових коштів, що становлять, з одного боку, платежі постачальникам, бюджету, працівникам, органам соціального страхування і забезпечення та ін, з іншого боку - надходження від покупців і замовників, інші надходження. Тому необхідно заздалегідь виявити очікуваний дефіцит коштів і вжити заходів для його покриття.

Використовуючи наявні залежності між сумою грошових надходжень, обсягом реалізації, зміною у залишках дебіторської заборгованості, тривалістю обороту дебіторської заборгованості, можна розрахувати очікуване значення дебіторської заборгованості та суму надходження грошових коштів від покупців.

При прогнозі кредиторської заборгованості ключовим моментом є визначення очікуваних сум платежів постачальникам. Для цього прогнозується величина виробничих запасів і збільшення заборгованості постачальникам. Обгрунтовуються варіанти очікуваних сум надходжень грошових коштів від дебіторів та сум платежів кредиторам при різних періодах обороту дебіторської та кредиторської заборгованості.

Враховуючи імовірнісний характер прогнозу, не слід прагнути до збігу розрахункових показників.

Контроль за дебіторською заборгованістю включає в себе ранжування дебіторської заборгованості за термінами її виникнення. Крім того, необхідний контроль безнадійних боргів з метою утворення необхідного резерву. Загальна схема контролю та аналізу дебіторської заборгованості наведена на малюнку 4.

Управління дебіторською заборгованістю передбачає також контроль за оборотністю засобів у розрахунках. Виявлена ​​при аналізі дебіторської заборгованості тенденція зниження темпів оборотності у динаміки розглядається як негативна характеристика фінансового стану підприємства. Велике значення має відбір потенційних покупців. Для цього доцільно оцінювати фінансовий стан підприємства-контрагента.

Зіставлення дебіторської та кредиторської заборгованості є одним з етапів аналізу дебіторської заборгованості і дозволяє виявити причини утворення останньої. При цьому багато аналітиків вважають, що якщо кредиторська заборгованість перевищує дебіторську, то організація раціонально використовує кошти, тобто тимчасово залучає в оборот коштів більше, ніж відволікає з обороту.

Заключним етапом аналізу, як правило, є прийняття управлінських рішень та впровадження комплексу заходів з управління дебіторської заборгованості. Як приклад можна порекомендувати такі заходи:

1.Контроль за станом розрахунків з покупцями і співвідношення

кредиторської та дебіторської заборгованості, так як значне підвищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості організації, викликає необхідність у прічлевеніі додатково дорогих джерел фінансування.

2.Расшіреніе кола споживачів продукції організації з метою зменшення ризику несплати одним або кількома великими покупцями.

3.Використання системи знижок при довгостроковій оплаті.

Завдання максимально допустимого рівня кредиторської заборгованості



Перевірка всіх розрахункових документів на перевищення максимально допустимого рівня



Розрахункові документи, які стосуються заборгованості, що перевищує максимально допустиме значення

Розрахункові документи, які стосуються заборгованості, що не перевищує максимально допустиме значення



Контрольна вибірка по будь-яким критерієм: терміну погашення, величиною заборгованості і т.д.



Перевірка реальності сум дебіторської заборгованості



Оцінка суттєвості помилок



Узагальнення результатів аналізу



Поширення результатів аналізу на всю сукупність дебіторської заборгованості



Приведення результатів аналізу у відповідному розділі звіту

Рис. 4. Схема контролю і аналізу дебіторської заборгованості

1.3 Сучасна теорія і практика ефективної організації управління дебіторської заборгованості

Сучасна економіка будь-якої держави являє собою широко розгалужену мережу складних взаємин мільйонів входять до неї господарюючих суб'єктів.

Основою цих взаємодій є розрахунки та платежі, у процесі яких відбувається задоволення взаємних вимог і зобов'язань.

Платіжна система країни - невід'ємний елемент ринкової економіки, через яку реалізуються різні економічні можливості.

Створення стрункої платіжної системи в Росії має особливу значущість і є однією з ключових проблем реформування економіки на перехідному етапі країни до ринку.

Підприємство-позичальник, що має порівняно стійкий фінансовий стан, може виявитися втягнутим в ланцюжок неплатежів недобросовісними партнерами і, як наслідок, буде не в змозі повернути банку кредит та сплатити відсотки.

При визначенні трактування поняття «неплатежі» розрізняють загальну і прострочену заборгованість.

Загальна заборгованість - нормальне явище для економіки будь-якої країни. Криза платежів формує саме прострочена заборгованість. Як показник неплатежів, як правило, використовують прострочену кредиторську заборгованість, а саме - показник сумарної (сукупної) простроченої заборгованості за зобов'язаннями підприємств та організацій. Він включає власне прострочену кредиторську заборгованість (заборгованість по розрахунках з кредиторами за товари,,, роботи і послуги, у тому числі з постачальниками і підрядчиками за матеріальні цінності; з дочірніми підприємствами; заборгованість за виданими векселями, отриманими авансами; з бюджетом і позабюджетними фондами; з робітниками і службовцями з оплати праці), а також прострочену заборгованість за кредитами банків і отриманими позиками.

Станом на 01.01.2007 р. сумарна прострочена заборгованість в цілому по Росії склала 1445,3 млрд. руб., Що становить 40% всієї сумарної заборгованості.

Освіта системи неплатежів у народному господарстві визначається взаємодією багатьох чинників. Серед них можна виділити ті, які вплинули на різке зростання неплатежів, однак носили тимчасовий, перехідний характер (наприклад, розрив виробничо-фінансових зв'язків підприємств зі своїми партнерами з ближнього зарубіжжя, високі темпи інфляції і лібералізація цін на тлі збереження жорстких технологічних зв'язків, незбалансованість доходів і витрат бюджету Росії ряду років), а також фактори, що обумовлюють збереження платіжної кризи, його подальший розвиток і є найбільш суттєвими (втрата підприємствами оборотних коштів, перекручена структура витрат на виробництво, розвиток негрошових форм розрахунків, м'які бюджетні обмеження і система відкритого субсидування, регулювання цін на продукцію природних монополій, відрив фінансового ринку від реального сектора економіки).

Системний характер кризи платежів передбачає і систему взаємопов'язаних заходів з її подолання - від розробки і ефективного застосування розрахунково-фінансових інструментів і технологій, що дозволяють регулювати рівень взаємних неплатежів, до виявлення і усунення корінних, структурних причин зростання неплатежів, щоб платіжна криза не відтворювався регулярно, створення економічних умов для зміцнення фінансового стану підприємств реального сектора економіки та інших суб'єктів ринкових відносин, реалізації заходів, покликаних оздоровити економіку в цілому.

В першу чергу слід вжити всіх необхідних заходів для того, щоб виключити подальше зростання заборгованості та врегулювати існуючі взаємовідносини між підприємствами, а також підприємствами і бюджетом.

Принциповою умовою руйнування системи неплатежів виступає ліквідація механізмів перерозподілу прихованих субсидій в економіці - як між рентабельними компаніями і збитковими підприємствами, спочатку виступаючими об'єктами м'яких бюджетних обмежень, так і між підприємствами і бюджетом.

Оскільки неплатежі багато в чому виступають як наслідок неефективності цілого ряду виробництв, принципово важливою передумовою покращення ситуації в реальному секторі економіки є здійснення таких структурних перетворень, які б забезпечили видалення з ринку не користується попитом, а також нежиттєздатних підприємств, що не мають ринкової перспективи.

Як правило, останні виступають початком ланцюжка неплатежів або, підвищуючи ціни на свою продукцію, служать чинником додаткового зростання матеріальних витрат у споживачів.

У нашій країні в даний час багато форм взаєморозрахунків втрачають свою первісну сутність, набувають часом спотворений характер, трансформуються в договірні схеми одержання вигоди, які мають для численних посередників високоприбутковий бізнес, часто носять характер взаємного змови з метою привласнення частини фінансових потоків, заниження бази оподаткування, що обумовлює високий рівень трансакційних витрат (нерідко комісійні досягають 30% залікової суми і вище).

Це також позбавляє економіку внутрішніх стимулів для зростання, адже будь-яка залікова кампанія провокує очікування нових і нових заліків, а значить, підштовхує до накопичення нових боргів, у тому числі і по обов'язкових платежах.

Ефективність заходів, спрямованих на придушення кризи платежів, безпосередньо залежить від загальної фінансової ситуації в країні, що вимагає об'єднання зусиль держави і всіх учасників ринку, у тому числі якісного і планомірного взаємодії банку та підприємства. При цьому завдання державних органів бачиться у створенні необхідних економічних передумов для зниження інфляції, утримання стабілізації та пожвавлення економіки країни.

Значну роль у вирішенні проблеми неплатежів повинні грати банки через вдосконалення форм безготівкових розрахунків і посилення контролю за їх здійсненням. Системний характер кризи платежів передбачає і систему взаємопов'язаних заходів з її подолання - від розробки і ефективного застосування розрахунково-фінансових інструментів і технологій, що дозволяють регулювати рівень взаємних неплатежів, до виявлення і усунення корінних, структурних причин зростання неплатежів, щоб платіжна криза не відтворювався регулярно, створення економічних умов для зміцнення фінансового стану підприємств реального сектора економіки та інших суб'єктів ринкових відносин, реалізації заходів, покликаних оздоровити економіку в цілому.

Системний характер кризи платежів передбачає і систему взаємопов'язаних заходів з її подолання - від розробки і ефективного застосування розрахунково-фінансових інструментів і технологій, що дозволяють регулювати рівень взаємних неплатежів, до виявлення і усунення корінних, структурних причин зростання неплатежів, щоб платіжна криза не відтворювався регулярно, створення економічних умов для зміцнення фінансового стану підприємств реального сектора економіки та інших суб'єктів ринкових відносин, реалізації заходів, покликаних оздоровити економіку в цілому.

Таким чином, у першому розділі випускної кваліфікаційної роботи нами були розглянуті методологічні основи управління дебіторською заборгованістю підприємства, на підставі вищевикладеного були сформульовані наступні висновки.

Управління дебіторською заборгованістю включає в себе систему методів проведення розрахунків за відвантажену продукцію і послуги, стягнення прострочених боргів, політику відносин із факторинговими компаніями та комерційними банками, з товарними і валютними біржами.

Фінансовий менеджер повинен здійснювати постійний моніторинг величини дебіторської заборгованості, тому що її надмірне збільшення призводить до падіння платоспроможності підприємства. Рівень дебіторської заборгованості залежить, в основному, від умов розрахунків з контрагентами підприємства.

У теорії і на практиці виділяють два підходи до управління дебіторською заборгованістю в залежності від того, що є предметом оцінки. Ним може бути:

1.Дополнітельная прибуток при зміні умов продажу та розрахунків.

2.Сравненіе та оптимізація величини і термінів дебіторської і кредиторської заборгованості.

Ключовим моментом при управлінні дебіторською заборгованістю є розуміння, що, з одного боку, збільшення дебіторської заборгованості призводить до збільшення обсягів продажів, це сприяє відверненню власних коштів, через що може виникнути необхідність залучення кредиту для авансування оборотного капіталу і це призведе до збільшення витрат ( за рахунок плати за кредит).

З іншого боку, при зменшенні термінів комерційного кредиту знизиться і дебіторська заборгованість, але зменшаться обсяги продажів і це може привести до витрат зі зберігання готової продукції, втрати покупців.

Глава 2.Аналіз системи управління дебіторською заборгованістю на підприємстві

2.1.Організаціонно-економічна характеристика підприємства

Споживче товариство «Надія» м. Грязі відповідно до Закону РФ «Про споживчу кооперацію (споживчих товариствах і спілках) в Російській Федерації» - добровільне об'єднання громадян або юридичних осіб, створене за територіальною ознакою на основі членства шляхом об'єднання його членами майнових, пайових внесків для торговельної, заготівельної, виробничої діяльності з метою задоволення матеріальних і інших потреб його членів.

Споживче товариство «Надія» є некомерційною організацією, що не має одержання прибутку як основної мети своєї діяльності.

Повне офіційне найменування - споживче товариство «Надія».

Скорочене найменування - ВО «Надія».

Товариство є юридичною особою, діє на підставі свого Статуту, має у власності майно, може від свого імені набувати і здійснювати майнові права і нести обов'язки. бути позивачем і відповідачем у суді.

ВО «Надія» має розрахунковий та інші рахунки в банках, самостійний баланс, печатку, штамп, фірмові бланки та інші реквізити.

Юридична адреса товариства: 399300 Липецька область, м. Грязі, вул. Песковатская, буд.1.

Товариство для здійснення своєї діяльності має структурні підрозділи - магазини, кафе, аптечні пункти, склади і т.д. (Таблиця 1).

Метою товариства є задоволення матеріальних та інших потреб його членів.

Таблиця 1

Структурні підрозділи ВО «Надія» м. Грязі

Найменування структурного підрозділу

Магазини

ТПС С. Правда

«Продукти»

с. Нова Село

«Продукти» Яманское Лісництво

ТПС с. Кубань

«1000 дрібниць»

м. Грязі, вул. Правди

ТПС с. Прибиткова

ТПС с. Петрівка

«Продукти» м. Грязі, вул. Правди

ТПС с. Червона Діброва

ТПС с. Бартеньевка

ТПС с. Плеханово

«Продукти»

с. Н. Телелюй

ТПС с. Середня Лукавка

ТПС с. Бутирки

ТПС р. Грязі,

вул. Песковатская

«Продукти» м. Грязі, вул. Молодіжна

ТПС с. Ярлуково

«Івушка» с. Ярлуково

ТПС с. Синявка

«Продукти»

с. Б. Самовец

«Господарочка» пос.Песковатскій

ТПС с. Падваркі

ТПС с. Головщина

Лавка на дому

с. Бутирки

ТПС с. Кн. Байгора № 34

«Продукти» Підстанція

ТПС с. Сошки

ТПС с. Кн. Байгора № 32

«Продукти» сел. Песковатскій

«Все для дому»

с. Двуречкі

«Продукти»

с. Кн. Байгора № 33

ТПС с. Фащівка

«Берізка» с. Фащівка

ТПС с. Коробівка

ТПС с. Двуречкі

«Продукти» м. Грязі, вул. Радянська

«Продукти» с.Кузовка

«Продукти» Б. Лісництво


«Продукти»

с. Св.Поляна

«Продукти» Ленінське Лісництво


Кіоски

с. Двуречкі, вул. Леніна

с. Колоусовка


Буфет

«Затишок»

сел. Прібитковскій

«Міраж» с. Бутирки


Їдальня

м. Грязі, вул. Песковатская



Аптечний пункт

м. Грязі, вул. Песковатская



Для виконання зазначеної мети ВО «Надія» м. Грязі здійснює:

будівельну, виробничу, посередницьку, маркетингову, фармацевтичну, підприємницьку, благодійну та іншу діяльність, не заборонену законом; реалізацію виробів із золота, дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів

всемірне сприяння розвитку соціально-побутової та іншої інфраструктури;

капітальне будівництво та ремонтно-будівельні роботи, матеріально технічне постачання своєї діяльності шляхом придбання необхідних ресурсів і товарів;

закупівлю у громадян і юридичних осіб сільськогосподарської продукції і сировини, виробів і продукції особистих підсобних господарств і промислів, дикорослих плодів, ягід, грибів, лікарсько-технічної і вторинної сировини, в т.ч. чорних і кольорових металів для подальшої переробки і реалізації в торговельній мережі, а також для поставки промисловості;

розвиває кооперативну демократію, пропагує кооперативний рух, проводить роботу по залученню населення в члени товариства;

оптову, роздрібну торгівлю, у т.ч. шляхом створення торгових баз, магазинів, комерційних центрів, ларьків, кіосків;

виробництво і реалізацію продукції промислового, культурно-оздоровчого, сільськогосподарського призначення, продовольчих, промислових товарів;

заготівельну діяльність, в т.ч. збір та реалізацію сировини та дикорослих лікарських рослин (крім занесених до Червоної книги Росії);

зберігання нафти та продуктів її переробки;

пасажирські і вантажні перевезення автомобільним транспортом;

транспортні і транспортно-експедиційні послуги, надання послуг харчування, з виготовлення кулінарної продукції, кондитерських виробів, напівфабрикатів, з організації споживання та обслуговування;

діяльність з надання ритуальних, побутових та інших послуг, в т.ч. через ринок;

ведення секретного діловодства, виконання заходів з мобілізаційної підготовки, цивільної оборони, попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій;

повернення (відновлення) кооперативної власності, незаконно відчуженої на користь юридичних і фізичних осіб.

У таблиці 2 представлені основні економічні показники роботи підприємства в динаміці.

Таблиця 2

Основні економічні показники роботи ВО «Надія» в 2005-2007р. р.

Показники

Роки

Зміни


2005

2006

2007

2006р. від 2005р.

2007р. від 2006р.

Обсяг реалізації продукції, тис. руб.

67940

79810

87527

+11870

+7717

Собівартість продукції, тис. руб.

67294

79641

87018

+12347

+7377

Прибуток від реалізації продукції, тис. руб.

646

169

509

-477

+340

Фонд оплати праці, тис. руб.

6163

8050

8655

+1887

+605

Середньооблікова чисельність, чол.

85

87

87

+2

0

Виробіток на одного робітника, тис. руб.

799,3

917,4

1006,1

+118,1

+88,7

Середньорічна середня зарплата, тис. руб.

72,5

92,5

99,5

+20

+7

Вартість основних виробничих фондів, тис. руб.

5164

6824

7479

+1660

+655

Фондовіддача, грн.

13,0

11,7

11,6

-1,3

-0,1

Рентабельність продажів,%

0,9

0,2

0,6

-0,7

+0,4

Рентабельність продукції,%

0,9

0,2

0,6

-0,7

+0,4

За даними таблиці 2 видно, що в 2006 році обсяг реалізації продукції збільшився на 11870 тис. крб., А в 2007 році на 7717 тис. руб. Прибуток від реалізації продукції в 2006 році знизилася на 477 тис. руб., А в 2007 році виросла на 340 тис. руб.

Виробіток на одного робітника в 2006 році в порівнянні з 2005 роком зросла на 118,1 тис. руб., А в 2007 року - на 88,7 тис. руб.

Фондовіддача в 2006 році знизилася на 1,3 руб., А в 2007 року - на 0,1 руб.

Рентабельність продажів в 2006 році знизилася на 0,7%, а в 2007 році збільшилася на 0,4%, а рентабельність продукції знизилася на 0,7%, а в 2007 році збільшилася на 0,4%.

Таблиця 3

Показники майнового стану ВО «Надія» у 2006-2007р.р.

Показники

Роки

Зміни


2006

2007

2007 від 2006

Коефіцієнт оновлення основних фондів

0,21

0,10

-0,11

Коефіцієнт вибуття основних фондів

0,02

0,02

-

Коефіцієнт зносу основних фондів

0,32

0,32

-

Коефіцієнт придатності основних фондів

0,68

0,68

-

За 2007 рік технічний стан основних засобів на підприємства дещо погіршилося за рахунок менш інтенсивного їх оновлення.

За даними таблиці 4 видно, що за 2007р. частка власного капіталу має тенденцію до зниження, вона зменшилася на 1 процентний пункт. Коефіцієнт фінансового левериджу збільшився на 41 процентних пункту, що свідчить про те, що зростає фінансова залежність підприємства від зовнішніх інвесторів.

Коефіцієнт фінансування власним капіталом позикового виявився незначним за розміром. Якщо в 2006 році величина власного капіталу перевищувала позиковий в 0,21 рази, то в 2007 році це перевищення знизилося до 0,19 рази. У складі позикового капіталу перебувають позики, кредити і кредиторська заборгованість. Все це призвело до того, що позиковий капітал значно перевищив власні кошти.

Таблиця 4

Показники ліквідності та фінансової стійкості ВО «Надія» у 2006-2007р.р.

Показники

Норм. обмеження

Роки

Зміни



2005

2006

2007


Наявність власних оборотних коштів, тис. руб.


3897

-4286

-4843

-557

Коефіцієнт поточної ліквідності

2,0

0,63

0,64

0,65

+0,01

Коефіцієнт швидкої ліквідності

0,5-1,0

0,55

0,65

0,75

+0,1

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності)

0,2-0,4

0,01

0,01

0,01

0

Питома вага власного капіталу в загальній валюті балансу (коефіцієнт фінансової автономії підприємства)

0,5

0,18

0,17

0,16

-0,01

Питома вага позикового капіталу (коефіцієнт фінансової залежності)

0,5

0,82

0,83

0,84

+0,01

Коефіцієнт поточної заборгованості

0,67

0,82

0,83

0,84

+0,01

Коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності

0,5

0,18

0,17

0,16

-0,01

Коефіцієнт покриття боргів власним капіталом

0,5

0,18

0,17

0,16

-0,01

Коефіцієнт фінансового левіріджа (плече фінансового важеля)

1,0

4,33

4,77

5,18

+0,41

Коефіцієнт фінансової стійкості

0,7

0,18

0,17

0,16

-0,01

Коефіцієнт фінансування

1,0

0,23

0,21

0,19

-0,02

Коефіцієнт інвестування

1,0


0,39

0,37

0,35

-0,02

Коефіцієнт маневреності СК

0,1

-1,55

-1,69

-1,84

-0,15

Коефіцієнт постійного активу

0,7

2,57

2,69

2,84

+0,15

Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами

0,1



-1,98

-2,08

-2,34

-0,26

Коефіцієнт інвестування і коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами мають негативне значення, що слід оцінити негативно.

Таким чином, фінансовий стан аналізованого підприємства можна оцінити як нестійке.

Таблиця 5

Коефіцієнти рентабельності ВО «Надія» у 2005-2007р.р.

Показники

Роки

Зміни (+;-)


2005

2006

2007

2006р. від 2005р.

2007р. від 2006р.

Рентабельність активів,%

4,0

5,2

3,8

+1,2

-1,4

Рентабельність продажів,%

0,9

0,2

0,6

-0,7

+0,4

Рентабельність власного капіталу,%

17,8

29,8

23,5

+12,0

-6,3

За даними таблиці 5 видно, що за 2006 р.:

рентабельність активів зросла на 1,2%;

рентабельність продажів зменшився на 0,7%;

рентабельність власного капіталу зросла на 12,0%.

За 2007 р.:

рентабельність активів знизилася на 1,4%;

рентабельність продажів збільшилася на 0,4%;

рентабельність власного капіталу знизилася на 6,3%.

На підприємстві відбувається уповільнення оборотності активів у 0,07 рази. Операційний цикл сповільнилося в 2007 році на 1,1 день. Фінансовий цикл - на 7,8 дня. Дана динаміка є негативною для ділової активності підприємства.

Таким чином, фінансовий стан ВО «Надія» є нестійким, частка власного капіталу невелика, підприємство не завжди в змозі погасити свої зобов'язання, зростає фінансова залежність підприємства від зовнішніх інвесторів.

Таблиця 6

Показники ділової активності ВО «Надія» у 2006-2007р.р.

Показники

Роки

Темп росту,%


2006

2007

2007 до 2006

Виручка від реалізації продукції, тис. руб.

79810

87527

+7717

Собівартість реалізованої продукції, тис. руб.

79641

87018

+7377

Величина активів, тис. руб.

14652

16285

+1633

Розмір оборотних активів, тис. руб.

в тому числі

7828

8806

+978

- Запасів, тис. руб.

5889

6933

+1044

- Дебіторської заборгованості, тис. руб.

1802

1751

-51

Величина кредиторської заборгованості, тис. руб.

7789

10103

+2314

Величина основних засобів, тис. руб.

6824

7479

+655

Величина власного капіталу, тис. руб.

2538

2636

+98

Коефіцієнт оборотності активів

5,44

5,37

-0,07

Коефіцієнт оборотності оборотних активів

10,20

9,94

-0,26

Тривалість одного обороту оборотних активів, дні

35,8

36,7

+0,9

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

44,29

49,99

+5,7

Тривалість одного обороту дебіторської заборгованості, дні

8,2

7,3

-0,9

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

10,22

8,61

-1,61

Тривалість одного обороту кредиторської заборгованості, дні

35,7

42,4

+6,7

Коефіцієнт оборотності запасів

13,55

12,62

-0,93

Тривалість одного обороту запасів, дні

26,9

28,9

+2,0

Коефіцієнт оборотності грошової готівки

1140,14

1346,57

+206,43

Тривалість одного обороту готівки, дні

0,3

0,3

0

Тривалість операційного циклу, дні

35,4

36,5

+1,1

Тривалість фінансового циклу, дні

71,1

78,9

+7,8

2.2 Аналіз найважливіших показників, що характеризують динаміку дебіторської заборгованості та ефективність управління нею

Оборотний капітал різноманітний за своїм складом, структурою і призначенням, тому цілеспрямоване управління ним визначає необхідність його попередньої класифікації.

Склад оборотних активів можна розглядати з позиції їх ліквідності і виділити за ступенем ліквідності швидко реалізованих і повільно реалізованих кошти або активи [21, c. 144]. Першокласними ліквідними коштами, тобто знаходяться в негайній готовності для розрахунків, є гроші в касі або на рахунках в банку. До бистрореалізуемих активів відносять короткострокові фінансові вкладення - депозити, цінні папери, товари та майно, придбане з метою перепродажу, реальну дебіторську заборгованість, товари відвантажені, але не оплачені в строк.

Повільно реалізованих оборотними засобами є напівфабрикати, незавершене виробництво, сумнівна заборгованість. За ступенем фінансового ризику ця група найменш приваблива з позиції вкладення капіталу в оборотні кошти підприємства.

Аналіз структури оборотних коштів ВО «Надія» представлений в таблицях 7, 8.

За даними таблиці 7 видно, що за 2006 рік оборотні активи ВО «Надія» зменшилися на 226 тис. руб., В тому числі за рахунок зростання розміру запасів на 58 тис. руб., Зменшення ПДВ на 7 тис. руб., Збільшення довгострокової дебіторської заборгованості на 18 тис. руб., зниження короткострокової дебіторської заборгованості на 219 тис. руб., а також за рахунок зниження грошових коштів на 226 тис. руб.

Найбільшу питому вагу в оборотних активах на 2005 рік мають запаси - 72,4% і короткострокова дебіторська заборгованість - 16,1%, на 2006 рік, як і раніше запаси - 75,2% і короткострокова дебіторська заборгованість - 13,8% оборотних активів.

Таблиця 7

Аналіз динаміки та складу оборотних активів у ВО «Надія» у 2005-2006р.р.

Вид коштів

Наявність коштів, тис.руб.

Структура коштів,%


2005

2006

зміни

2005

2006

зміни

Запаси

5831

5889

+58

72,4

75,2

+2,8

Податки з придбаним цінностям

60

67

+7

0,7

0,9

+0,1

Довгострокова дебіторська заборгованість

706

724

+18

8,8

9,2

+0,5

Короткострокова дебіторська заборгованість

1297

1078

-219

16,1

13,8

-2,3

Короткострокові фінансові вкладення

-

-

-

-

-

-

Грошові кошти

160

70

-90

2,0

0,9

-1,1

Інші оборотні активи

-

-

-

-

-

-

РАЗОМ

8054

7828

-226

100,0

100,0

-

За даними таблиці 8 видно, що за 2007 рік оборотні активи ВО «Надія» збільшилися на 978 тис. руб., В тому числі за рахунок зростання розміру запасів на 1044 тис. руб., Зменшення ПДВ на 10 тис. руб., Зростання довгостроковій дебіторської заборгованості на 47 тис. руб., зниження короткострокової дебіторської заборгованості на 98 тис. руб., а також за рахунок зменшення грошових коштів на 5 тис. руб.

Найбільшу питому вагу в оборотних активах на 2006 рік мають запаси - 75,2% і короткострокова дебіторська заборгованість-13,8%, на 2007 рік, як і раніше запаси - 78,7% і короткострокова дебіторська заборгованість-11,1% оборотних активів.

Провівши аналіз динаміки і структури оборотних коштів підприємства, необхідно оцінити динаміку і структуру дебіторської заборгованості підприємства (табл. 9, 10).

Таблиця 8

Аналіз динаміки та складу оборотних активів у ВО «Надія» у 2006-2007р.р.

Вид коштів

Наявність коштів, тис.руб.

Структура коштів,%


2006р.

2007р.

зміни

2006р.

2007р.

зміни

Запаси

5889

6933

+1044

75,2

78,7

+3,5

Податки з придбаним цінностям

67

57

-10

0,9

0,6

-0,2

Довгострокова дебіторська заборгованість

724

771

+47

9,2

8,8

-0,5

Короткострокова дебіторська заборгованість

1078

980

-98

13,8

11,1

-2,6

Короткострокові фінансові вкладення

-

-

-

-

-

-

Грошові кошти

70

65

-5

0,9

0,7

-0,2

Інші оборотні активи

-

-

-

-

-

-

РАЗОМ

7828

8806

+978

100,0

100,0

-

За даними таблиці 9 видно, що за 2006 рік дебіторська заборгованість знизилася на 201 тис. руб. Короткострокова дебіторська заборгованість зменшилася на 219 тис. руб., В тому числі за розрахунками з покупцями і замовниками - на 60 тис. руб., За іншої заборгованості - на 159 тис. руб. Довгострокова дебіторська заборгованість збільшилася на 18 тис. руб., В тому числі по іншої заборгованості - на 18 тис. руб.

У структурі дебіторської заборгованості за 2006 рік відбулися такі зміни: частка короткострокової дебіторської заборгованості зменшилася на 4,9%, а довгострокової дебіторської заборгованості збільшилася на ту ж величину.

Таблиця 9

Аналіз складу і структури дебіторської заборгованості у ВО «Надія» в 2005-2006 р.р.

Вид коштів

Наявність коштів, тис.руб.

Структура коштів,%


2005

2006

зміни

2005

2006

зміни

Короткострокова дебіторська заборгованість

1297

1078

-219

64,8

59,8

-4,9

в тому числі







розрахунки з покупцями і замовниками

320

260

-60

16,0

14,4

-1,5

аванси видані

-

-

-

-

-

-

інша

977

818

-159

48,8

45,4

-3,4

Довгострокова дебіторська заборгованість

706

724

+18

35,2

40,2

+4,9

в тому числі







розрахунки з покупцями і замовниками

-

-

-

-

-

-

аванси видані

-

-

-

-

-

-

інша

706

724

+18

35,2

40,2

+4,9

Разом

2003

1802

-201

100,0

100,0

-

У таблиці 10 подано аналіз динаміки і структури дебіторської заборгованості підприємства в 2006-2007р.р.

Таблиця 10

Аналіз складу і структури дебіторської заборгованості у ВО «Надія» у 2006-2007р.р.

Вид коштів

Наявність коштів, тис.руб.

Структура коштів,%


2006р.

2007р.

зміни

2006р.

2007р.

зміни

Короткострокова дебіторська заборгованість

1078

980

-98

59,8

56,0

-3,9

в тому числі







розрахунки з покупцями і замовниками

260

60

-200

14,4

3,4

-11,0

аванси видані

-

-

-

-

-

-

інша

818

920

+102

45,4

52,5

+7,1

Довгострокова дебіторська заборгованість

724

771

+47

40,2

44,0

+3,9

в тому числі







розрахунки з покупцями і замовниками

-

-

-

-

-

-

аванси видані

-

-

-

-

-

-

інша

724

771

+47

40,2

44,0

+3,9

Разом

1802

1751

-51

100,0

100,0

-

За даними таблиці 10 видно, що за 2007 рік дебіторська заборгованість скоротилася на 51 тис. руб. Короткострокова дебіторська заборгованість зменшилася на 98 тис. руб., В тому числі за розрахунками з покупцями і замовниками скоротилася на 200 тис. руб., За іншої заборгованості збільшилася на 102 тис. руб. Довгострокова дебіторська заборгованість зросла на 47 тис. руб., В тому числі по іншої заборгованості - на 47 тис. руб.

У структурі дебіторської заборгованості за 2007 рік відбулися такі зміни: частка короткострокової дебіторської заборгованості знизилася на 3,9%, а довгострокової дебіторської заборгованості зросла на ту ж величину.

Таким чином, дебіторська заборгованість ВО «Надія» має тенденцію до скорочення. Однак за 2007 рік частка короткострокової дебіторської заборгованості знизилася на 3,9%, а довгострокової дебіторської заборгованості зросла на ту ж величину.

2.3 Оцінка і аналіз прогресивності та раціональності застосовуваних інструментів управління дебіторською заборгованістю

Для оцінки ефективності управління дебіторською заборгованістю підприємства використовується ряд коефіцієнтів, заснованих на співвідношенні товарообігу і величини капіталу, необхідного для забезпечення такого обсягу операцій.

Якість і ліквідність дебіторської заборгованості можна вивчити за допомогою одного показника - період оборотності дебіторської заборгованості. Оборотність дебіторської заборгованості грунтується на порівнянні величини цієї статті з чистим обсягом продажів.

Таблиця 11

Період оборотності дебіторської заборгованості у ВО «Надія» у 2005-2007р.р.

Показник

Роки


2005

2006

2007

Залишки за рахунками дебіторів, тис. руб.

2003

1802

1751

Виручка від реалізації, тис. крб.

67940

79810

87527

Коефіцієнт оборотності, коеф.

33,92

44,29

50,0

Період інкасації боргів, дні

10,8

8,2

7,3

Період оборотності дебіторської заборгованості у ВО «Надія» за досліджуваний період знизився на 2,6 дня.

За аналізовані року період оборотності дебіторської заборгованості у ВО «Надія» знизився на 0,9 дня.

Низька оборотність дебіторської заборгованості говорить про те, що підприємство зайво «любить» своїх споживачів, встановлюючи великі тривалості кредитів або не вимагаючи від споживачів виконання контрактних умов з погашення заборгованості. Такий підхід, природно, привабливий для споживачів продукції підприємства, що, безсумнівно позначається на підтримці на незмінному рівні або навіть збільшення обсягів реалізації. У той же час, низька оборотність дебіторської заборгованості «вимиває» готівкові гроші на підприємстві, змушуючи фінансового менеджера шукати нові джерела фінансування зростаючою дебіторської заборгованості. Добре, якщо це може бути забезпечено за рахунок постачальників підприємства, які також кредитують підприємство, як саме підприємство кредитує своїх споживачів. Але далеко не завжди кредитори будуть також «любити» підприємство, як воно «любить» своїх клієнтів. І тому доведеться вдаватися до зазвичай дорогим банківськими позиками.

Для ефективного управління дебіторською заборгованістю зробимо розрахунок коефіцієнта відволікання оборотних активів у поточну дебіторську заборгованість за товари, роботи і послуги. Він розраховується за наступною формулою:

КОА ДЗ = ДЗв + ЧРСдз + РСД / ОА, (7)

де КОА ДЗ - коефіцієнт відволікання оборотних активів у поточну дебіторську заборгованість;

ДЗ в - сума поточної дебіторської заборгованості покупців, оформленої векселями;

ЧРС ДЗ - сума чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості;

РСД - сума резерву сумнівних боргів;

ОА - загальна сума оборотних активів.

КОА ДЗ2005 = = 0,25

КОА ДЗ2006 = = 0,23

КОА ДЗ2007 = = 0,20

Даний розрахунок показує зниження коефіцієнта відволікання оборотних активів у поточну дебіторську заборгованість за товари, роботи і послуги на 0,03, що свідчить про зменшення дебіторської заборгованості ВО «Надія».

Зробимо розрахунок коефіцієнта можливої ​​інкасації поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги. Він визначається за наступною формулою:

КВІ ДЗ = ДЗв + ЧРСдз / ДЗв + ЧРСдз + РСД, (8)

де КВІ ДЗ - коефіцієнт інкасації поточної дебіторської заборгованості.

КВІ ДЗ2005 = = 1

КВІ ДЗ2006 = = 1

КВІ ДЗ2007 = = 1

Таким чином, за 2005-2007 р.р. коефіцієнт можливої ​​інкасації поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги у ВО «Надія» не змінився.

Визначимо суму ефекту, отриманого від інвестування коштів в дебіторську заборгованість. У цих цілях суму додаткового прибутку, отриманої від збільшення обсягу реалізації продукції за рахунок надання кредиту, зіставляють із сумою додаткових витрат з оформлення кредиту та інкасації боргу, а також прямих фінансових втрат від неповернення боргу покупцями (сума резерву сумнівних доходів, що підлягає списанню у зв'язку з неплатоспроможністю покупців і закінченням термінів позовної давності). Розрахунок цього ефекту здійснюється за такою формулою:

Е ДЗ = П ДЗ - ТЗ ДЗ - ФП ДЗ, (9)

де Е ДЗ - сума ефекту одержаного від інвестування коштів в дебіторську заборгованість;

П ДЗ - додатковий прибуток підприємства, отримана від збільшення обсягу реалізації за рахунок надання кредиту;

ТЗ ДЗ - поточні витрати підприємства, пов'язані з організацією кредитування покупців і інкасацією боргу;

ФП ДЗ - сума прямих фінансових втрат від неповернення покупцями боргу.

Е ДЗ2005 = 7940 - 2003 = 5937 тис. руб.

Е ДЗ2006 = 7527 - 1802 = 5725 тис. руб.

Е ДЗ2007 = 9810 - 1751 = 8059 тис. руб.

Поряд з абсолютною сумою ефекту в процесі управління може бути визначений і відносний показник - коефіцієнт ефективності інвестування засобів в поточну дебіторську заборгованість. Він розраховується за наступною формулою:

КЕ ДЗ = Едз / ДЗрп, (10)

де КЕ ДЗ - коефіцієнт ефективності інвестування засобів в поточну дебіторську заборгованість;

Е ДЗ - сума ефекту одержаного від інвестування коштів в дебіторську заборгованість;

ДЗ РП - середній залишок поточної дебіторської заборгованості в аналізованому періоді.

КЕ ДЗ2005 = = 2,96

КЕ ДЗ2006 = = 3,18

КЕ ДЗ2007 = = 4,60

Таким чином, за 2004-2005 р.р. ефект інвестування коштів в поточну дебіторську заборгованість ВО «Надія» збільшився на 1,42 (4,60 - 3,18).

Далі проведемо аналіз ліквідності балансу ВО «Надія» за 2006-2007р.р.

Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов'язань.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими за термінами їх погашення і розташованими у порядку зростання термінів.

У залежності від ступеня ліквідності активи підприємства поділяються на такі групи:

А1 - найбільш ліквідні активи (всі статті грошових коштів підприємства та короткострокові фінансові вкладення);

А2 - швидко реалізовані активи (короткострокова дебіторська заборгованість);

А3 - повільно реалізовані активи (статті II розділу активу балансу, які включають запаси, ПДВ, довгострокова дебіторська заборгованість);

А4 - важко реалізовані активи (статті I розділу активу балансу - необоротні активи).

Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати:

П1 - найбільш термінові зобов'язання (кредиторська заборгованість);

П2 - короткострокові пасиви (короткострокові позикові кошти, інші короткострокові пасиви, розрахунки по дивідендах);

П3 - довгострокові пасиви (довгострокові кредити і позикові кошти, доходи майбутніх періодів, резерви майбутніх платежів);

П4 - постійні активи або стійкі (III розділ пасиву балансу).

Для визначення ліквідності балансу необхідно зіставити підсумки даних груп по активу і пасиву.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо мають місце такі співвідношення:

А1> = П1.

А2> = П2.

А3> = П3.

А4 <= П4.

У випадку, коли одна або кілька нерівностей системи мають протилежний знак від зафіксованого в оптимальному варіанті, ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної.

При цьому нестачу коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі у вартісній оцінці.

У таблиці 13 представлено аналітичний агрегований баланс ВО «Надія» за 2006-2007р.р.

Згідно з даними таблиці 13 нерівність перше не дотримується, тому що найбільш ліквідні активи і в 2006р. і в 2007р. були менше суми найбільш термінових зобов'язань.

Друге і третє нерівності дотримуються в 2006р. і в 2007р.

Четверте нерівність є «лакмусовим папірцем» оцінки ліквідності балансу, воно вимагає перевищення або рівності власного капіталу над важкореалізованих активами, тобто величина власного капіталу та інших видів постійних активів повинна бути достатня за вартістю або навіть бути більше вартості важкореалізованих активів

Таблиця 12

Аналітичний агрегований баланс ВО «Надія» за 2006-2007р.р.

Групи балансу (агрегати)

Умовні позначення

Рядки балансу

Роки




2006

2007

АКТИВИ

1. Найбільш ліквідні активи

А1

250 +260

70

65

2. Швидко реалізовані активи

А2

240

1078

980

3. Повільно реалізовані активи

А3

140 +210 +220 +230 +270

6680

7761

4. Важко реалізовані активи

А4

190-140

6824

7479

5. Валюта балансу

Ба

300

14652

16285

ПАСИВИ

1. Найбільш термінові зобов'язання

П1

620

7789

10103

2. Короткострокові зобов'язання

П2

610 +660

4325

3546

3. Довгострокові зобов'язання

П3

590

-

-

4. Постійні пасиви

П4

490 +630 +640 +650

2538

2636

5. Валюта балансу

Бп

700

14652

16285

Як видно з таблиці 13 нерівність А4 ≤ П4 не дотримується, тобто у ВО «Надія не достатньо власних коштів не тільки для формування необоротних активів, але і для покриття потреби в оборотних активах.

Таким чином, баланс ВО «Надія» не є абсолютно ліквідним, тому що не дотримується перше і четверте нерівності. За підсумками аналізу балансу можна зробити висновок про його незадовільної структури.

Проведемо оцінку рівня і складу поточної дебіторської заборгованості підприємства, а також ефективності інвестованих в неї фінансових ресурсів.

Спочатку з метою відображення реального стану поточної дебіторської заборгованості з позицій можливої ​​її інкасації в загальній її сумі виділимо чисту реалізаційну її вартість (таблиця 14, 15).

Таблиця 13

Оцінка реального стану дебіторської заборгованості у ВО «Надія в 2006 році

Показник

Терміни виникнення дебіторської заборгованості

Разом


до 1 місяця

від 1 до 3 місяців

від 3 до 6 місяців

від 6 до 12 місяців

понад рік


Дебіторська заборго-ваність, тис. руб.

168

454

371

85

724

1802

Імовірність безно надійної боргів,%

2,0

3,0

5,0

25,0

50,0

4,0

Сума безнадійних боргів, тис. руб.

3

14

19

21

362

72

Реальна величина заборгованості, тис. руб.

165

440

352

64

362

1382

Як видно з даних таблиці 14, сума сумнівних боргів у ВО «Надія» становить 72 тис. руб.

На малюнку 6 представлено співвідношення дебіторської заборгованості і реальною її величини у 2006 році.

Як видно з даних таблиці 15, сума сумнівних боргів у ВО «Надія», виходячи з досвіду минулих років, становить 70 тис. руб. або 4% від загальної суми дебіторської заборгованості

Негативним моментом при управлінні дебіторської заборгованості є те, що у ВО «Надія» не здійснюється планування і контроль дебіторської заборгованості. Пропонований процес планування (таблиця 15) і контролю (таблиці 17-18) представлений в пункті 1 розділ 3.

Рис.6. Співвідношення дебіторської заборгованості і реальною її величини ВО «Надія» у 2006 році

Таблиця 14

Оцінка реального стану дебіторської заборгованості у ВО «Надія» у 2007 році

Показник

Терміни виникнення дебіторської заборгованості

Разом


до 1 місяця

від 1 до 3 місяців

від 3 до 6 місяців

від 6 до 12 місяців

понад рік


Дебіторська заборгованість, тис. руб.

84

378

298

220

771

1751

Імовірність безнадійних боргів,%

2,0

3,0

5,0

25,0

50,0

4,0

Сума безнадійних боргів, тис. руб.

2

11

15

55

385

70

Реальна величина заборгованості,

тис. руб.

82

367

283

165

386

1681

На малюнку 7 представлено співвідношення дебіторської заборгованості і реальною її величини у 2007 році.

Рис.7. Співвідношення дебіторської заборгованості і реальною її величини ВО «Надія» у 2007 році

Для підвищення ефективності управління дебіторської заборгованості необхідно розробляти і впроваджувати заходи щодо вдосконалення системи управління дебіторською заборгованістю на підприємстві і розраховувати економічну ефективність впровадження нової кредитної політики ВО «Надія» по відношенню до своїх покупців.

Глава 3.Совершенствованіе управління дебіторською заборгованістю на підприємстві

3.1 Заходи щодо вдосконалення планування і контролю дебіторської заборгованості

На сучасному етапі поряд зі стабілізацією діяльності підприємств важливе значення має прогнозування потоків грошових коштів. Ритмічність платіжно-розрахункової дисципліни залежить не тільки від вибору форми безготівкових розрахунків, що є, як відомо, основним способом оплати продукції, що поставляється, але і від взаємної ув'язки грошових відтоків і приток. Спрощено цю ув'язку можна представити як синхронний рух коштів по рахунках кредиторів і дебіторів - грошові кошти, що надійшли від дебіторів у погашення поставленого ним продукції, з невеликим тимчасовим лагом використовуються для розрахунків з кредиторами; перевищення приток грошових коштів над їх відтоками використовується для нарощування економічного потенціалу підприємства (придбання основних засобів і оборотних активів) та виплати дивідендів власникам. Природно, повної синхронізації грошових потоків домогтися неможливо - саме тому підприємство змушене мати страховий запас грошових коштів (зазвичай у вигляді високоліквідних цінних паперів) або періодично користуватися короткостроковими кредитами, несучи при цьому певні витрати. Тому необхідно заздалегідь виявити очікуваний дефіцит коштів і вжити заходів для його покриття. Для того щоб зробити грошові потоки більш прозорими та передбачуваними, у ВО «Надія» повинна бути організована більш-менш формалізована система їх прогнозування.

Використовуючи наявні залежності між сумою грошових надходжень, обсягом реалізації, зміною у залишках дебіторської заборгованості, тривалістю обороту дебіторської заборгованості, можна розрахувати очікуване значення дебіторської заборгованості та суму надходження грошових коштів від покупців.

При прогнозі кредиторської заборгованості ключовим моментом є визначення очікуваних сум платежів постачальникам. Для цього прогнозується величина виробничих запасів і збільшення заборгованості постачальникам. Обгрунтовуються варіанти очікуваних сум надходжень грошових коштів від дебіторів та сум платежів кредиторам при різних періодах обороту дебіторської та кредиторської заборгованості.

Вихідні дані для прогнозування дебіторської та кредиторської заборгованості представлена ​​в табл. 13.

Таблиця 15.

Вихідні дані для прогнозування дебіторської та кредиторської заборгованості у ВО «Надія» за 2007 р.

Показники

Значення показника

1. Дебіторська заборгованість,

1751

2. Середній період погашення дебіторської заборгованості

7,3

3. Кредиторська заборгованість

10103

4. Середній період погашення кредиторської заборгованості

8,6

5. Виручка від реалізації

87527

6. Собівартість реалізованої продукції

87018

7. Матеріальні витрати у собівартості (75%)

65234

При прогнозування дебіторської заборгованості необхідно не тільки показати якою буде величина дебіторської та кредиторської заборгованості якщо період обороту заборгованостей залишиться колишнім, але і показати, як змінитися очікувана сума надходжень грошових коштів від покупців і сума платежів кредиторам, якщо: період обороту дебіторської і кредиторської заборгованості:

збільшиться на 10 днів;

скоротиться на 10 днів.

У таблиці 14 представлений варіант прогнозу дебіторської заборгованості на 2008р.

Таблиця 16.

Прогнозування дебіторської та кредиторської заборгованості у ВО «Надія» на 2008 р.

Показники

Період обороту заборгованості залишиться тим самим

Період обороту заборгованості збільшиться на 10 днів

Період обороту заборгованості зменшиться на 10 днів

1. Дебіторська заборгованість, тис. руб.

1958

4639

80

2. Середній період погашення дебіторської заборгованості, дні

7,3

17,3

0,3

3. Кредиторська заборгованість, тис. руб.

1695

3666

118

4. Середній період погашення кредиторської заборгованості, дні

8,6

18,6

0,6

5. Виручка від реалізації, тис. крб.

97882

97882

97882

6. Собівартість реалізованої продукції, тис. руб.

95924

95924

95924

7. Матеріальні витрати у собівартості (75%), тис. руб.

71943

71943

71943

У таблиці 15 подано методику розрахунків показників, використовуваних при прогнозуванні дебіторської заборгованості на 2008р.

За даними таблиці 15 можна зробити висновок, що найбільш оптимальний прогнозний варіант тривалості оборотності дебіторської заборгованості - 0,3 дня (період обороту заборгованості зменшиться на 10 днів) та кредиторської заборгованості - 0,6 днів (період обороту заборгованості зменшиться на 10 днів).

Таблиця 17.

Методика розрахунків показників, використовуваних при прогнозуванні дебіторської заборгованості на 2008 р.

Показник

Формула розрахунку

Результати розрахунку

1.Расчет витрат на виробництво продукції та послуг

розраховуються виходячи з фактичної їх величини в 2007р., а також кумулятивних темпів розширення виробництва та інфляції

87018 х 1,015 х 1,015 х 1,075 = 95924 тис. руб.

2. Виручка від реалізації

планується виходячи із загальної суми витрат, і умови, відповідно до якого їх частка повинна скласти 98%.

95924: 0,98 = 97882 тис. руб.

3.Дебіторская заборгованість

період обороту дебіторської заборгованості помножити на розмір виручки, поділені на тривалість періоду

7,3 х 97882: 365 = 1 958 тис. руб.

17,3 х 97882: 365 = 4639 тис. руб.

0,3 х 97882: 365 = 80 тис. руб.

4.Кредіторская заборгованість

період обороту кредиторської заборгованості помножити на матеріальні витрати, поділені на тривалість періоду

8,6 х 71943: 365 = тисяча шістсот дев'яносто п'ять тис. руб.

18,6 х 71943: 365 = 3666 тис.руб.

0,6 * 71943: 365 = 118 тис. руб.

Отже, політика управління дебіторською заборгованістю на наступний період повинна бути спрямована на зниження періоду оборотності дебіторської і кредиторської заборгованості.

Слід зазначити, що з огляду на імовірнісний характер прогнозу, не слід прагне до збігу розрахункових показників. Однак прогнозна тенденція щодо зниження тривалості оборотності дебіторської заборгованості заборгованості повинна стати визначальною при управлінні дебіторською і кредиторською заборгованістю.

Контроль за дебіторською заборгованістю включає в себе ранжування дебіторської заборгованості за термінами її виникнення. Крім того, необхідний контроль безнадійних боргів з метою утворення необхідного резерву. Її ранжування може здійснюватися по кварталах, але найчастіше використовують угруповання по днях: 0-30 днів; 30-60 днів; 61-90 днів і 91-120 днів.

Оцінка реального стану дебіторської заборгованості, тобто оцінка наявності безнадійних боргів - одне з найважливіших питань управління оборотним капіталом. Ця оцінка ведеться окремо по групах дебіторської заборгованості.

При аналізі даного показника принциповим є питання, чи відповідає сума неоплаченої дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду сумі продажів у кредит, яка, за логікою повинна залишатися неоплаченої з урахуванням наданих компанією умов комерційного кредиту.

Наприклад, якщо компанія продає з умовою оплати через 30 днів, то зазвичай сума дебіторської заборгованості повинна дорівнювати обсягу продажів за попередній місяць. Якщо в балансі дебіторська заборгованість дорівнює обсягу реалізації за 40 або 50 днів, це може означати, що ряд клієнтів має труднощі з оплатою рахунків або порушує умови кредиту, або для реалізації своєї продукції компанія була змушена збільшити термін оплати.

Точний аналіз стану дебіторської заборгованості може бути зроблений тільки шляхом визначення «віку» всіх рахунків дебіторів по книгах компанії і класифікації їх за кількістю неоплачених днів: 10 днів, 20 днів, 30 днів, 40 днів і т.д. - І далі шляхом порівняння цих термінів з умовами кредитування по кожній угоді. Але такого роду аналіз вимагає доступу до внутрішньої інформації компанії, тому зовнішній дослідник змушений задовольнятися досить приблизним показником, що зіставляють дебіторську заборгованість і обсяг реалізації за 1 день і подальшим співвіднесенням цієї величини із середнім значенням дебіторської заборгованості протягом року.

Тому в процесі управління дебіторською заборгованістю проводиться аналіз складу, причин та давності утворення дебіторської заборгованості (таблиці 16, 17).

Таблиця 18.

Аналіз складу і давності утворення дебіторської заборгованості у ВО «Надія» у 2006 році

Вид дебіторської заборгованості

Суми, тис. руб.

У тому числі



до 1 місяця

від 1 до 3 місяців

від 3 до 6 місяців

від 6 до 12 місяців

понад рік

Короткострокова

1078

168

454

371

85

-

У тому числі:

за товари та послуги

260

168

4

88

-

-

аванси видані

-

-

-

-

-

-

інша

818

-

450

283

85

-

Довгострокова

724

-

-

-

-

724

У тому числі:

за товари та послуги

-

-

-

-

-

-

аванси видані

-

-

-

-

-

-

інша

724

-

-

-

-

724

РАЗОМ

1802

168

454

371

85

724

Питома вага,%

100

9,3

25,2

20,6

4,7

40,2

За даними таблиці 16 видно, що в 2006 році дебіторська заборгованість до 1 місяця у ВО «Надія» становить 9,3%, від 1 до 3 місяців - 25,2%, від 3 до 6 місяців - 20,6%, від 6 до 12 місяців - 4,7%, понад рік - 40,2%.

За даними таблиці 17 видно, що в 2007 році дебіторська заборгованість до 1 місяця у ВО «Надія» складає 4,8%, від 1 до 3 місяців - 21,6%, від 3 до 6 місяців - 17,0%, від 6 до 12 місяців - 12,6%, понад рік - 44,0%.

Управління дебіторською заборгованістю передбачає також контроль за оборотністю засобів у розрахунках. Виявлена ​​при аналізі дебіторської заборгованості тенденція зниження темпів оборотності у динаміки розглядається як негативна характеристика фінансового стану підприємства. Велике значення має відбір потенційних покупців. Для цього доцільно оцінювати фінансовий стан підприємства-контрагента.

Таблиця 19.

Аналіз складу і давності утворення дебіторської заборгованості у ВО «Надія» у 2007 році

Вид дебіторської заборгованості

Суми, тис. руб.

У тому числі



до 1 місяця

від 1 до 3 місяців

від 3 до 6 місяців

від 6 до 12 місяців

понад рік

Короткострокова

980

84

378

298

220

-

У тому числі:

за товари та послуги

60

60

-

-

-

-

аванси видані

-

-

-

-

-

-

інша

920

24

378

298

220

-

Довгострокова

771

-

-

-

-

771

аванси видані

-

-

-

-

-

-

інша

-

-

-

-

-


РАЗОМ

1751

84

378

298

220

771

Питома вага,%

100

4,8

21,6

17,0

12,6

44,0

3.2 Заходи щодо вдосконалення системи управління дебіторською заборгованістю на підприємстві

Для ефективного управління дебіторською заборгованістю керівництву підприємства, фінансовим менеджерам необхідно вирішувати наступні завдання:

вибір умов продажу, що забезпечують гарантоване надходження грошових коштів;

обмеження прийнятного рівня дебіторської заборгованості;

визначення знижок чи надбавок для різних груп покупців;

прискорення витребування боргів;

зменшення бюджетних боргів;

оцінка упущеної вигоди від невикористання коштів, заморожених в дебіторській заборгованості.

Головною метою управління дебіторською заборгованістю у ВО «Надія» має бути оптимізація величини, прискорення циклу їх конверсії, скорочення до мінімуму простроченої заборгованості дебіторів.

На всіх етапах ведення господарської діяльності підприємству необхідно:

постійно стежити за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості, так як значне зростання боргу створює загрозу фінансовій стійкості підприємства;

своєчасно виявляти недопустимі види дебіторської заборгованості, до яких відносяться відвантажені товари, не оплачені в строк, постачальники і покупці за претензіями, заборгованість за розрахунками відшкодування матеріального збитку, за статтею "Інші дебітори»;

прогнозувати надходження грошових коштів від дебіторів на основі коефіцієнтів інкасації;

оцінювати реальну вартість існуючої дебіторської заборгованості;

стежити за умовами кредитування підприємства своїми постачальниками. Якщо підприємство зможе добитися збільшення терміну погашення кредиторської заборгованості, то відтік грошових коштів буде менше в силу того, що більша частина запасів (у порівнянні з минулим періодом) залишиться неоплаченою, тобто буде фінансуватися кредиторами. Тому тенденція зміни термінів погашення кредиторської заборгованості повинна представляти безпосередній інтерес для аналізу платоспроможності підприємства;

проводити інвентаризацію розрахунків за кредитами і позиками;

проводити інвентаризацію розрахунків за кредиторською заборгованістю.

Оскільки зростання кредиторської заборгованості безпосередньо пов'язаний з придбанням матеріально-виробничих запасів, необхідно раціонально оцінити структуру запасів, яка дозволяє виявити запаси обсяг яких явно надлишковий, і запаси, придбання яких потрібно прискорити. Це дозволить уникнути зайвих вкладень капіталу в матеріали, потреба в яких скорочується або не може бути визначена.

Ефективне управління поточною дебіторською заборгованістю пов'язано в першу чергу з оптимізацією розміру й забезпеченням інкасації заборгованості покупців за товари, роботи і послуги.

Ефективна система встановлення взаємовідносин з покупцями має на увазі:

якісний відбір клієнтів, яким можна надавати кредит;

визначення оптимальних умов кредитування;

чітку процедуру пред'явлення претензій;

контроль за тим, як клієнти виконують умови договору.

Як би не була ефективна система відбору покупців, в ході взаємодії з ними не виключаються можливі накладки, тому ВО «Надія» необхідно організувати якусь систему контролю за виконанням платіжної дисципліни. Ця система, яка називається системою адміністрування взаємовідносин з покупцями, має на увазі:

регулярний моніторинг дебіторів за видами продукції, обсягу заборгованості, термінами погашення та ін;

мінімізацію часових інтервалів між моментами завершення робіт, відвантаження продукції, пред'явлення платіжних документів;

напрям платіжних документів з належним адресами;

акуратне розгляд запитів клієнтів про умови оплати;

чітку процедуру оплати рахунків і отримання платежів.

Це підвищить ефективність управління дебіторською заборгованістю у ВО «Надія».

3.3 Оцінка економічної ефективності передбачуваних заходів

Першорядне значення в досягненні оптимальної величини коштів у розрахунках відіграє раціональна організація кредитування покупців та інкасування належних підприємству сум. Її суть полягає у виборі найбільш прогресивних форм безготівкових розрахунків, розробка оптимальної кредитної політики, швидкої реакції, виборі правильних управлінських дій, що забезпечують нормальний стан коштів у розрахунках.

Ключовим моментом при управлінні дебіторською заборгованістю є розуміння, що, з одного боку, збільшення дебіторської заборгованості призводить до збільшення обсягів продажів, це сприяє відверненню власних коштів, через що може виникнути необхідність залучення кредиту для авансування оборотного капіталу і це призведе до збільшення витрат ( за рахунок плати за кредит). З іншого боку, при зменшенні термінів комерційного кредиту знизиться і дебіторська заборгованість, але зменшаться обсяги продажів і це може привести до витрат зі зберігання готової продукції, втрати покупців. При необхідності поповнити грошові кошти доцільніше вдатися до знижок. Знижки розрізняють за термінами, коли при оплаті у визначений термін відбувається зменшення ціни покупки на кілька відсотків, а також за обсягами: при придбанні зазначеного обсягу покупець отримує товар за нижчою ціною.

Ухваленню рішення про зміну кредитної політики повинен передувати її аналіз з точки зору впливу на прибуток підприємства. Для цього необхідно розробити прогнозні оцінки для кожної з пропонованих політик, виходячи з наступних змінних:

передбачуваний обсяг реалізації;

адміністративні витрати, пов'язані з поверненням дебіторської заборгованості;

обсяг сумнівних та безнадійних боргів;

сума наданої знижки.

Аналіз дебіторської заборгованості та кредитної політики ВО «Надія» дозволяє дати загальні рекомендації щодо її зниження та оптимізації кредитної політики:

1. Контроль стану розрахунків з покупцями і замовниками. Своєчасне виявлення простроченої (відстроченої) заборгованості.

2. Вибір по можливості більшого числа покупців і замовників. Скорочення ризику несплати за продукцію, роботи, послуги.

3. Контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості. Збільшення дебіторської заборгованості часто призводить до відсутності коштів для оплати заборгованості постачальникам і іншим кредиторам, а, отже, знижує фінансову стійкість підприємства.

За даними таблиці 18 можна зробити висновок, що у ВО «Надія» кредиторська заборгованість переважає над дебіторською. Перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською може призвести до неплатоспроможності підприємства. Тому керівництву підприємства слід приділяти увагу цим фактом.

4. Обгрунтування раціонального способу розрахунків з покупцями.

Таблиця 20.

Аналіз співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості ВО «Надія» у 2005-2007р.р.

Показник

Роки

Відхилення 2006р від 2005р

Відхилення 2007р від 2006р


2005

2006

2007







Абс. вимк., + / -

Від. при-ріст,%

Абс. вимк., + / -

Від. при-ріст,%

1.Дебіторская заборгованість, тис. руб.

2003

1802

1751

-201

-10,0

-51

-2,8

2. Кредиторська заборгованість, тис. руб.

7199

7789

10103

+590

+8,2

+2314

+29,7

3. Співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості, коеф.

0,27

0,23

0,17

-0,04

-14,8

-0,06

-26,1

У процесі управління дебіторською заборгованістю фінансовий менеджер ВО «Надія» повинен здійснювати розрахунок і зіставлення різних видів кредитної політики по відношенню до покупців і замовників.

Наведемо приклад оцінки різних видів кредитної політики підприємства. Для прийняття рішення необхідно зіставити запропоновані види політик (таблиця 19).



Шляхи оптимізації кредитної політики










Контроль стану і замовниками розрахунків з покупцями


Вибір по можливості більшого числа покупців та замовників


Контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості


Обгрунтування раціонального способу розрахунків з покупцями

Рис. 8. Шляхи оптимізації кредитної політики

Таблиця 21.

Оцінка різних видів кредитної політики ВО «Надія»

Вид кредитної політики

Опис

А

знижку не надавати

Б

знижка 2% при оплаті протягом 10 днів, інакше - оплата протягом 30 днів

У

знижка 1% при оплаті протягом 10 днів, в іншому випадку - термін оплати 60 днів

Розрахуємо всі складові зміни кредитної політики і виберемо найбільш прийнятну.

1.Оценім реалізацію, тому що вони є основою всіх інших прогнозних оцінок. Фінансовий менеджер оцінює продажу по передбачуваних політикам, виходячи з запланованої реалізації: прогнозна реалізація - 185 000 тис.руб. (Таблиця 20).

Таблиця 22.

Оцінка реалізації при різних видах кредитної політики ВО «Надія»

Вид кредитної політики

Сума реалізації, тис. крб.

А

145000

Б

210000

У

250000

Дані прогнозні оцінки засновані на вивченні поведінки споживачів і конкурентного клімату.

2.Визначте собівартість проданих продукції і послуг. Фінансовий менеджер оцінює собівартість наступним чином (таблиця 21).

Таблиця 21.

Оцінка собівартості проданих послуг при різних видах кредитної політики ВО «Надія»

Вид кредитної політики

Розмір

Поточна політика

90% обсягу реалізації

А

90% обсягу реалізації

Б

80% обсягу реалізації

У

85% обсягу реалізації

Дані оцінки визначені із залежності між обсягом реалізації і собівартістю продукції. Так, при зростанні обсягів реалізації собівартість починає зменшуватися, тому що постійні витрати розподіляються на більшу кількість виробів. Після проходження певного рівня собівартість знову збільшується, тому що виникають додаткові витрати з оплати праці, комунальних послуг та ін

3.Оценім витрати на інкасацію дебіторської заборгованості (таблиця 22).

Таблиця 23.

Оцінка витрати на інкасацію дебіторської заборгованості при різних видах кредитної політики ВО «Надія»

Вид кредитної політики

Розмір витрат, тис. крб.

Поточна політика

130000

А

110000

Б

160000

У

190000

4.Визначите безнадійні борги, які оцінюються у вигляді процентної частки, виходячи з наявного досвіду самого підприємства (таблиця 23).

Таблиця 24.

Оцінка безнадійних боргів при різних видах кредитної політики ВО «Надія»

Вид кредитної політики

Розмір боргу,%

Обгрунтування

Розмір боргу, тис. руб.

Поточна політика

-

-


А

-

-


Б

2% продажів

210000 х 0,02

4200

У

1% продажів

250 000 х 0,01

2500

5.Рассчітаем суми наданих знижок на основі оцінки частки реалізації, прибуток від яких перевищує збитки від надання дисконтної знижки за оплату протягом 10 днів (таблиця 24).

Таблиця 25.

Оцінка суми наданих знижок на основі оцінки частки реалізації при різних видах кредитної політики ВО «Надія»

Вид кредитної політики

Відсоткова частка,%

Розмір збитку, тис. руб.

Обгрунтування

Поточна політика

-

-

-

А

-

-

-

Б

60%

2520000

0,6 х 0,02 х 210000

У

40%

1000000

0,4 х 0,01 х 250000

Уявімо розрахункові дані в таблиці 25.

Таблиця 26.

Планування кредитної політики ВО «Надія» по відношенню до своїх покупців.

Показник

Поточна реалізація

Політика А

Політика Б

Політика У

1. Реалізація продукції, товарів, послуг, тис. руб.

1850000

145000

210000

250000

2. Собівартість продукції, товарів, послуг, тис. руб.

1665000

130500

168000

212500

3. Витрати на інкасацію дебіторської заборгованості, тис. руб.

1300

1100

1600

1900

4. Безнадійні борги, тис. руб.

-

-

4200

2500

5. Суми наданих знижок на основі оцінки частки реалізації, прибуток від яких перевищує збитки від надання дисконтної знижки за оплату протягом 10 днів

-

-

2520

1000

Відсоткова частка з політики У менше, ніж по політиці Б. Це пояснюється перевагою покупців розпоряджатися своїми грішми протягом 60 днів, ніж отримати знижку в 1%. Можна зробити висновок, що для підприємства ВО «Надія» найбільш краща політика Б.

Таким чином, аналіз дебіторської заборгованості дозволяє дати загальні рекомендації щодо її зниження: прогнозування розміру дебіторської заборгованості, контроль стану розрахунків з покупцями і замовниками. Сучасне виявлення простроченої (відстроченої) заборгованості; вибір по можливості більшого числа покупців і замовників. Скорочення ризику несплати за продукцію (роботи, послуги); контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості. Збільшення дебіторської заборгованості часто призводить до відсутності коштів для оплати заборгованості постачальникам і іншим кредиторам, а, отже, знижує фінансову стійкість підприємства, обгрунтування раціонального способу розрахунків з покупцями і замовниками. Дані заходи будуть сприяти вдосконаленню системи управління дебіторською та кредиторською заборгованостями у ВО «Надія», а також покращувати його фінансовий стан.

Висновок

Рівень поточної платоспроможності, фінансової стійкості, економічні та фінансові умови підприємства (затовареність, потреба в готівці тощо) викликають необхідність управляти дебіторською та кредиторською заборгованістю, яка ранжирується по строках виникнення. Необхідна для цього інформація забезпечується даними бухгалтерського обліку, що формуються на відповідних рахунках розрахунків. Інформація про розрахунки не тільки з основної діяльності підприємства, але і за розрахунками з різними організаціями за операціями некомерційного характеру (навчальними закладами, науковими організаціями тощо), з автотранспортними організаціями і т.п. дозволяє ранжувати заборгованість за термінами погашення, згідно з укладеними договорами.

Аналіз управління дебіторською заборгованістю, проведений у цій роботі, включає комплекс взаємопов'язаних питань, що відносяться до оцінки фінансового стану організації. Деякі можливості такого підходу були розглянуті на прикладі теоретичного аналізу дебіторської заборгованості, а також на конкретному прикладі діяльності підприємства ВО «Надія».

Аналіз управління дебіторською заборгованістю проводився на підставі звітних матеріалів підприємства, а також більш деталізованої інформації (додатків, розшифровок) з обліку дебіторської заборгованості з використанням засобів комп'ютерної техніки. Специфіка діяльності досліджуваного підприємства в певній мірі вимагає постійного вдосконалення управління дебіторською заборгованістю, що постійно виконується керівництвом підприємства і було підтверджено виконаною роботою.

Таким чином, виконана робота по управлінню дебіторською заборгованістю дозволила визначити, що на підприємстві немає такого обсягу заборгованості, який міг би негативно вплинути на фінансово-господарську діяльність організації.

Дебіторська заборгованість, яка, перш за все, звичайно паралізує діяльність організації і знижує економічні показники, на підприємстві складає незначну суму, що є позитивним в роботі підприємства. Цей вид заборгованості є поточною, що переходить заборгованістю і буде погашатися в подальшому обліковому періоді.

Стан кредиторської заборгованості трохи вище, але в умовах економічної нестабільності у вітчизняній економіці і ці показники можна вважати не поганими. Підприємство вчасно реструктуризує заборгованість перед бюджетом та позабюджетними фондами, що знижує напругу на цій ділянці обліку. Вишукування резервів для своєчасної оплати праці та інших розрахунках з кредиторами теж свідчить про оперативну роботу підприємства по зниженню рівня зобов'язань.

Основні заходи, які вживаються на підприємстві ВО «Надія» для управління дебіторською заборгованістю наступні:

визначення умов надання кредиту при реалізації товарів: його терміну і системи знижок.

визначення гарантій, під які надається кредит.

визначення надійності покупця або ймовірності оплати отриманої ним від підприємства продукції або послуг.

визначення суми кредиту, наданого окремо взятому покупцеві.

визначення політики «збору» дебіторської заборгованості.

З урахуванням основної мети управління в процесі здійснення управління дебіторською заборгованістю на підприємстві формується відповідна політика цього управління.

Таким чином, оцінка реального стану дебіторської заборгованості, тобто оцінка ймовірності безнадійних боргів - одне з найважливіших питань управління оборотним капіталом.

Виконана робота з управління дебіторської та кредиторської заборгованості дозволила визначити, що на підприємстві немає такого обсягу заборгованості, який міг би негативно вплинути на фінансово-господарську діяльність організації.

Дебіторська заборгованість, яка, перш за все, звичайно паралізує діяльність організації і знижує економічні показники, на підприємстві складає незначну суму, складову частки відсотка у валюті балансу. Цей факт є позитивним в роботі підприємства. Цей вид заборгованості є поточною, що переходить заборгованістю і буде погашатися в подальшому обліковому періоді. У даному випадку прогнозувати погашення такої заборгованості не має сенсу.

Стан кредиторської заборгованості трохи вище, але в умовах економічної нестабільності у вітчизняній економіці і ці показники можна вважати не поганими. Підприємство вчасно реструктуризує заборгованість перед бюджетом та позабюджетними фондами, що знижує напругу на цій ділянці обліку. Вишукування резервів для своєчасної оплати праці та інших розрахунках з кредиторами теж свідчить про оперативну роботу підприємства по зниженню рівня зобов'язань, який за 2007 р. нижче, ніж у попередні роки.

Досліджуване підприємство саме планує терміни і порядок погашення такої заборгованості. Уміле використання залучених вільних коштів кредиторів може допомогти підвищити деякі показники діяльності організації, наприклад, прискорити оборотність оборотних коштів тощо, а також уникнути залучення позик і кредитів банків, за які потрібно платити відсотки.

Список використаної літератури

1.Гражданскій Кодекс Російської Федерації: частини I і II (Федеральний закон від 30.11.1994г № 51-ФЗ і від 26.11.1996 р. № 14-ФЗ у редакції змін і доповнень, внесених Федеральними законами), частина III (Федеральний закон від 26.11.2001г № 146-ФЗ);

2.Налоговий Кодекс Російської Федерації: Частина I. Федеральний закон від 31.07.1998г № 146-ФЗ в редакції змін і доповнень, внесених Федеральними законами РФ; Частина II. Федеральний Закон від 05.08.2000г № 117-ФЗ в редакції змін і доповнень, внесених Федеральними законами РФ.

3.О бухгалтерському обліку. Федеральний закон від 21.11.1996г № 129-ФЗ в редакції змін і доповнень, внесених Федеральними законами РФ.

4.Учетная політика організації (ПБО 1 / 98). Положення з бухгалтерського обліку. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 09.12.1998г. № 60н.

5.Большая Російська енциклопедія бухгалтера (видання 2005 року). Книга 3. - М.: Інформцентр XXI століття, 2005. - 480 с.

6.Бернстайн, Л.А. Аналіз фінансової звітності: теорія, практика та інтерпретація: Переклад з англійської / Л.А.Бернстайн.-М.: Фінанси і статистика, 2007. - 536с.

7.Бухгалтерскій облік і звітність підприємств і організацій 2007г./под ред. академіка В. В. Карпова .- М.: Економіка і фінанси, 2008.-325с.

8.Власова, В.М. Первинні документи - основа фінансової отчетності/В.М.Власова.- М.: Фінанси і статистика, 2006. -389с.

9.Глушаков, М.М. Настільна книга бухгалтера / М. М. Глушаков. - М.: Бератор-прес, 2008. - 425с.

10.Годовой звіт 2005 / за загальною редакцією В. І. Мещерякова .- М.: Бератор-прес, 2005.-411с.

11.Ефімова, О.В. Фінансовий аналіз / О. В. Єфімова. - М.: Бібліотека журналу Бухгалтерський облік, 2006. - 412с.

12.Кірьянова, З.В. Теорія бухгалтерського обліку / З. В. Кир 'янова .- М.: Фінанси і статистика, 2008 .- 481с.

13.Ковалев, В.В. Введення у фінансовий менеджмент / В. В. Ковальов .- М.: Фінанси і статистика, 2006. - 380С.

14.Ковалев, В.В. Як читати баланс / Ковальов В.В., Патров В.В. - М.: Фінанси і статистика, 2006. - 352с.

15.Ковалев, В.В. Фінансовий аналіз: методи й процедури / В. В. Ковальов. - М.: Фінанси і статистика, 2005. - 454с.

16.Палій, В.Ф. Фінансовий облік / Палій В.Ф., Палій В.В.-М.: ФБК-ПРЕС, 2006. - 387с.

17.Ніколаева, О.Є. Управлінський облік: Навчальний посібник. / Миколаєва, О.Є. Шишкова Т.В. М.: УРСС, 2005. - 412с.

18.Нітецкій, В.В. Практикум аудиту в організаціях. / Нітецкій, В.В., Зайнетдінов Ф.В., Суглобов А.Є.. М., "Дело"; 2006.-321с.

19.Померетнік, Е.Б. Бухгалтерський облік і аудит. / Померетнік, Е.Б., Мейксін М.С. : М-С-П-Герда-2006.-548с.

20.Савіцкая, Г.В. Аналіз господарської діяльності предпріятія/Г.В.Савіцкая- Мінськ, ТОВ Нове знання, 2007.-547с.

21.Тішков, І.Є. Бухгалтерський облік. / Тишков, І.Є. Мінськ.: Вища школа, 2000.-312с.

22.Табурчак., П.П. Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства. / П.П. Табурчак .. А.Є Вікуленко., Л.А. Овчинникова-Ростов на Дону.: Фенікс, 2006.

23.Фінансовий менеджмент: Підручник / За ред. д.е.н., проф. А.М. Ковальової. - М.: ИНФРА-М, 2006. - 284 с.

24.Фінансовий менеджмент: теорія і практика: Підручник / За ред. Є.С. Стоянової. - 3-е изд., Перераб і доп. - М.: Изд-во «Проспект», 2006 - 656 с.

25.Фінанси підприємства: Підручник для вузів / Н.В. Колчина, Г.Б. Поляк, Л.П. Павлова; під ред. проф. Н.В. Колчин. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. - 447 з

26.Чернов, В. А. Управлінський облік і аналіз комерційної діяльності. / В. А. Чернов. М.: Фінанси і статистика, 2005.

27.Чернов, В. А. Управлінський облік і аналіз комерційної діяльності. / В. А. Чернов М.: Фінанси і статистика, 2005.

28.Фрідман, П. Контроль витрат та фінансових результатів при аналізі якості продукції. / П. Фрідман. М.: Аудит, 2005.-542с.

29.Хелферт, Ерік Техніка фінансового аналізу / Ерік Хелферт-М.: ЮНИТИ, 2007.-358с.

30.Шеремет, А. Д. Методика фінансового аналізу / Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. - М.: Інфа-М, 2005.-481с.

31.Шім Д., Сігео Д. Методи управління вартістю і аналізу витрат. М.: Філін, 2005.-473с.

32.Шабалін, Є. М. Як уникнути банкрутства / О.М. Шабалін, Н. А. Кричевський Н.А., М. В. Карп. М.: ИНФРА-М, 2007.

33.Економіческій аналіз / За ред. проф. Л.Т. Гіляровський. М.: ЮНИТИ, 2005.

34.Сомов, Л Стягнення відсотків за неправомірне користування чужими коштами / Л. Сомов / / Фінансова газета. Регіональний випуск.-2007 .- № 5.-С.14

35.Баклаев, А. Формування бухгалтерського обліку: підсумки за 2006 рік. / А. Баклан / / Фінансова газета.-2007 .- № 4-с.4-5

36.Бондарь, Є. Завершуючи розрахунки з бюджетом по податку з продажів / Є. Бондар / / Бухгалтерське додаток до газети Економіка та жізнь.-2007 .- № 4

37.Волошіна, О.М. Податковий облік / А. Н. Волошина / / Податковий вестнік.-2006 .- № 10.-с.13-15

38.Гаврілова, Н. Про норми глави 30 «Податок на майно організацій» Податкового кодексу РФ / Н.Гаврілова / / Фінансова газета.-2006 .- № 4.-с.8-9

39.Герасімов, В.Є. Облік розрахунків з основними категоріями дебіторів і кредиторів / В.Є. Герасимов / / Бухгалтерська газета, 2005, № 19, с.6.

40.Графова, Г.Ф. Методика і практика оцінки фінансового стану підприємства / Графова Г.Ф. / / Сучасний бухоблік, № 3, 2006

  1. Злотников, Р. Облік розрахунків з дебіторами та кредиторами в системі «Парус-Підприємство 7.11» / / Фінансова газета (регіональний випуск), 2000, № 48, с.15.

  2. Титова, А.А. Правильний вибір / А. А. Титова / / Облік. Податки. Право.-2006 .- № 39.-с.41

43.Івашкевіч, В.Б. Аналіз дебіторської заборгованості / В. Б. Івашкевич / / Бухгалтерський облік, 2006, № 6, с.55.

44.Коровін, А.В. Особливості фінансового аналізу в аудиті / Коровін А.В. / / Фінанси, № 8, 2000

45.Козлов, В.М. Вимоги до оформлення первинних документів у бухгалтерському та податковому обліку. / В. М. Козлов / / Фінансова газета. Регіональний випуск, № 4-2006, с.9

46.Литнева, М.А. Облік і контроль дебіторської заборгованості засобами MS Excel / М.А. Литнева, В.А. Костенко / / Бухгалтер і комп'ютер, 2006, № 6, с.24.

47.Литнева, Н.А. Облік простроченої дебіторської заборгованості / М.А. Литнева, Є.А. Каштимова / / Бухгалтерський облік, 2006, № 3. - С.22.

48.Малофеева, Н.А. Порядок і терміни списання дебіторської заборгованості / Н.А. Малофєєва / / Аудит і оподаткування, 1995, № 3, с.22.

49.Мясніков, О. А. стягуємо дебіторську заборгованість / О. А. Мясников / / Головбух, 2007, № 3, с. 76-79.

50.Мясніков, О.А. Як отримати гроші за рішенням суду? / О. А. Мясников / / Головбух, 2007, № 4, с. 76-79.

51.Парушіна Н.В. Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості. / Н. В. Парушіна / / Бухгалтерський облік, 2006, № 6. - С.46.

52.Рянскій А.С. Адаптація плану рахунків бухгалтерського обліку для потреб управлінського обліку / А. С. Рянскій / / Головбух, № 4-2007, с.15

53.Ступакова, М. Підприємство і кредитор - діалог на одній мові / М. Ступакова / / Фінансова газета ЕКСПО, 2005, № 8, с.9.

54.Сисоева, І. А. Дебіторська та кредиторська заборгованість / І. О. Сисоєва / / Бухгалтерський облік, 2007, № 1, с. 17-22.

55.Садовнікова, Е. Як врахувати витрати, якщо немає доходів / Є. Садовникова / / Расчет.-2006 .- № 8.-с.16

56.Станіславчік, Є. Економічні нормативи управління фінансовим циклом організації / Є. Станіславчик / / Фінансова газета, 2006 .- № 20.-С.5

57.Россійская Федерація. Держ. Дума. Міжнародні стандарти фінансової звітності -98г.-М.: Видавничий дім Аскерн, 2006.-157с.

58.Россійская Федерація. Держ. Дума. Нові бухгалтерські документи 2005р-М.: ЗАТ Бухгалтерський бюлетень, 2005.-105с.

59.Аналітіческіе матеріали інформаційної аналітичної системи «Консалтинг Стандарт» / / Фінансова газета-2007 .- № 4.-с.5

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Диплом
409.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Управління дебіторською заборгованістю підприємства 2
Ефективне управління дебіторською заборгованістю і запасами підприємства
Управління дебіторською заборгованістю підприємства як основа його фінансової стійкості на
Управління дебіторською заборгованістю
Управління дебіторською заборгованістю 2
Управління дебіторською та кредиторською заборгованістю на підприємстві
Грошові потоки та управління дебіторською заборгованістю
Управління дебіторською та кредиторською заборгованістю на підприємстві 2
Управління дебіторською заборгованістю на прикладі ТОВ Ритм
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru