Управління грошовими потоками на підприємстві

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

Зміст 3
Вступ 4
1. Теоретичні основи управління грошовими потоками на підприємстві 7
1.1 Поняття, сутність грошових потоків 7
1.3 Основи аналізу грошових потоків 20
2. Аналіз управління грошовими потоками на підприємстві ТОВ «Управління спеціальних монтажних і ремонтних робіт» 34
2.1 Загальна характеристика підприємства 34
2.2 Аналіз динаміки і факторів зміни обсягів грошових потоків 40
2.3 Аналіз відносних показників грошових потоків 50
3. Рекомендації щодо вдосконалення управління грошовими потоками підприємства 59
3.1 Основні напрямки удосконалення управління грошовими потоками підприємства 59
3.2 Удосконалення планування грошових потоків ТОВ «Управління спеціальних монтажних і ремонтних робіт» 64
3.3 Напрямки оптимізації грошових потоків і управлінських
рішень 76
Висновок 89
Список використаних джерел 94


Введення

Серед головних проблем російської економіки багато економістів виділяють дефіцит грошових коштів на підприємствах для здійснення ними своєї поточної та інвестиційної діяльності. Однак при найближчому розгляді даної проблеми з'ясовується, що однією з причин цього дефіциту є, як правило, низька ефективність залучення та використання грошових ресурсів, обмеженість застосовуваних при цьому фінансових інструментів, технологій і механізмів. Оскільки фінансові інструменти та технології завжди спираються на розробки фінансової науки та практики, то їх застосування особливо актуально при нестачі фінансових ресурсів.
З іншого боку, управління грошовими потоками входить до складу фінансового менеджменту і здійснюється в рамках фінансової політики підприємства, що розуміється як загальна фінансова ідеологія, якої дотримується підприємство для досягнення загальноекономічної мети його діяльності. Завданням фінансової політики є побудова ефективної системи управління фінансами, що забезпечує досягнення стратегічних і тактичних цілей діяльності підприємства.
Раціональне формування грошових потоків сприяє ритмічності операційного циклу підприємства і забезпечує зростання обсягів виробництва і реалізації продукції. При цьому будь-яке порушення платіжної дисципліни негативно позначається на формуванні виробничих запасів сировини і матеріалів, рівні продуктивності праці, реалізації готової продукції, становище підприємства на ринку і т.п. Навіть у підприємств, які успішно працюють на ринку і генеруючих достатню суму прибутку, неплатоспроможність може виникати як наслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі.
Управління грошовими потоками є важливим чинником прискорення обороту капіталу підприємства. Це відбувається за рахунок скорочення тривалості операційного циклу, більш економного використання власних і зменшення потреби в позикових джерелах грошових коштів. Отже, ефективність роботи підприємства повністю залежить від організації системи управління грошовими потоками. Дана система створюється для забезпечення виконання короткострокових і стратегічних планів підприємства, збереження платоспроможності і фінансової стійкості, більш раціонального використання його активів та джерел фінансування, а також мінімізації витрат на фінансування господарської діяльності.
Мета пропонованої роботи є аналіз та удосконалення управління грошовими потоками підприємства.
Для досягнення даної мети необхідно вирішити такі завдання:
1. Розглянути теоретичні основи управління грошовими потоками підприємства;
2. Проаналізувати управління грошовими потоками на ТОВ «Управління спеціальних монтажних і ремонтних робіт»;
3. Розробити рекомендації щодо вдосконалення управління грошовими потоками підприємства.
Предметом дослідження є грошові потоки підприємства.
Об'єктом дослідження виступає підсистема фінансового управління ТОВ «Управління спеціальних монтажних і ремонтних робіт».
Структура роботи відповідає поставленим цілям і включає в себе: вступ, три розділи, висновок і список використаних джерел.
Досягнення цілей роботи здійснюється за допомогою методів побудови систем показників, побудови систем аналітичних таблиць; традиційних методів економічної статистики: середніх і відносних величин, групування, спостереження, порівняння; вертикального і горизонтального аналізу, функціонального аналізу.
Методологічну і теоретичну основу складають роботи вітчизняних та зарубіжних авторів у галузі фінансового і економічного аналізу, фінансів підприємства, фінансового менеджменту та ін


1. Теоретичні основи управління грошовими потоками на підприємстві

1.1 Поняття, сутність грошових потоків

Грошовий потік підприємства являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і виплат грошових коштів, що генеруються його господарською діяльністю.
Висока роль ефективного управління грошовими потоками підприємства визначається такими основними положеннями:
1. Грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства практично у всіх її аспектах. Образно грошовий потік можна представити як систему «фінансового кровообігу» господарського організму підприємства. Ефективно організовані грошові потоки підприємства є найважливішим симптомом його «фінансового здоров'я», передумовою досягнення високих кінцевих результатів його господарської діяльності в цілому.
2. Ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу підприємства в процесі його стратегічного розвитку. Темпи цього розвитку, фінансова стійкість підприємства значною мірою визначаються тим, наскільки різні види потоків грошових коштів синхронізовані між собою за обсягами і в часі. Високий рівень такої синхронізації забезпечує суттєве прискорення реалізації стратегічних цілей розвитку підприємства.
3. Раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу підприємства. Будь-який збій у здійсненні платежів негативно позначається на формуванні виробничих запасів сировини і матеріалів, рівні продуктивності праці, реалізації готової продукції і т.п. У той же час ефективно організовані грошові потоки підприємства, підвищуючи ритмічність здійснення операційного процесу, забезпечують зростання обсягу виробництва і реалізації його продукції.
4. Ефективне управління грошовими потоками дозволяє скоротити потребу підприємства в позиковому капіталі. Активно управляючи грошовими потоками, можна забезпечити більш раціональне і економне використання власних фінансових ресурсів, сформованих із внутрішніх джерел, знизити залежність темпів розвитку підприємства від залучених кредитів. Особливої ​​актуальності цей аспект управління грошовими потоками набуває для підприємств, що знаходяться на ранніх стадіях свого життєвого циклу, доступ яких до зовнішніх джерел фінансування досить обмежений.
5. Управління грошовими потоками є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства. Цьому сприяє скорочення тривалості виробничого та фінансового циклів, що досягається в процесі результативного управління грошовими потоками, а також зниження потреби в капіталі, що обслуговує господарську діяльність підприємства. Прискорюючи за рахунок ефективного управління грошовими потоками оборот капіталу, підприємство забезпечує зростання суми генерується в часі прибутку.
6. Ефективне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства. Навіть у підприємств, успішно здійснюють господарську діяльність і генеруючих достатню суму прибутку, неплатоспроможність може виникати як наслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі. Синхронізація надходження і виплат грошових коштів, що досягається в процесі управління грошовими потоками підприємства, дозволяє усунути цей фактор виникнення його неплатоспроможності.
7. Активні форми управління грошовими потоками дозволяють підприємству отримувати додатковий прибуток, що генерується безпосередньо його грошовими активами. Мова йде в першу чергу про ефективне використання тимчасово вільних залишків грошових коштів у складі оборотних активів, а також накопичуються інвестиційних ресурсів у здійсненні фінансових інвестицій. Високий рівень синхронізації надходжень і виплат грошових коштів за обсягом і в часі дозволяє знижувати реальну потребу підприємства в поточному та страховому залишках грошових активів, що обслуговують операційний процес, а також резерв інвестиційних ресурсів, що формується в процесі здійснення реального інвестування. Таким чином, ефективне управління грошовими потоками підприємства сприяє формуванню додаткових інвестиційних ресурсів для здійснення фінансових інвестицій, які є джерелом прибутку.
Поняття «грошовий потік підприємства» є агрегованим, що включає до свого складу численні види цих потоків, що обслуговують господарську діяльність. З метою забезпечення ефективного цілеспрямованого управління грошовими потоками вони потребують певної класифікації. Таку класифікацію грошових потоків пропонується здійснювати за такими основними ознаками:
1. За масштабами обслуговування господарського процесу виділяються такі види грошових потоків:
- Грошовий потік по підприємству в ціпом. Це найбільш агрегований вид грошового потоку, який акумулює всі види грошових потоків, що обслуговують господарський процес підприємства в цілому;
- Грошовий потік по окремих структурних підрозділах (центрам відповідальності) підприємства. Така диференціація грошового потоку підприємства визначає його як самостійний об'єкт управління в системі організаційно-господарського побудови підприємства;
- Грошовий потік по окремих господарських операціях. У системі господарського процесу підприємства такий вид грошового потоку слід розглядати як первинний об'єкт самостійного управління.
2. За видами господарської діяльності відповідно до міжнародних стандартів обліку виділяють наступні види грошових потоків:
- Грошовий потік по операційній діяльності. Він характеризується грошовими виплатами постачальникам сировини і матеріалів; стороннім виконавцям окремих видів послуг, що забезпечують операційну діяльність: заробітної плати персоналу, зайнятого в операційному процесі, а також здійснює управління цим процесом; податкових платежів підприємства до бюджетів всіх рівнів і в позабюджетні фонди; іншими виплатами, пов'язаними із здійсненням операційного процесу. Одночасно цей вид грошового потоку відображає надходження грошових коштів від покупців продукції; від податкових органів в порядку здійснення перерахунку зайво сплачених сум та деякі інші платежі, передбачені міжнародними стандартами обліку;
- Грошовий потік по інвестиційній діяльності. Він характеризує платежі і надходження грошових коштів, пов'язані із здійсненням реального і фінансового інвестування, продажем вибувають основних засобів і нематеріальних активів, ротацією довгострокових фінансових інструментів інвестиційного портфеля та інші аналогічні потоки грошових коштів, які обслуговують інвестиційну діяльність підприємства;
- Грошовий потік по фінансовій діяльності. Він характеризує надходження і виплати грошових коштів, пов'язані з залученням додаткового акціонерного або пайового капіталу, одержанням довгострокових і короткострокових кредитів і позик, сплатою у грошовій формі дивідендів і відсотків за вкладами власників і деякі інші грошові потоки, пов'язані із здійсненням зовнішнього фінансування господарської діяльності підприємства.
3. По спрямованості руху грошових коштів виділяють два основних види грошових потоків:
- Позитивний грошовий потік, що характеризує сукупність надходжень грошових коштів на підприємство від всіх видів господарських операцій (як аналог цього терміна використовується термін «приплив грошових коштів»);
- Негативний грошовий потік, що характеризує сукупність виплат грошових коштів підприємством в процесі здійснення всіх видів його господарських операцій (як аналог цього терміна використовується термін «відтік грошових коштів»).
Характеризуючи ці види грошових потоків, слід звернути увагу на високий ступінь їх взаємозв'язку. Недостатність обсягів в часі одного з цих потоків обумовлює подальше скорочення обсягів іншого виду цих потоків. Тому в системі управління грошовими потоками підприємства обидва ці види грошових потоків представляють собою єдиний (комплексний) об'єкт фінансового менеджменту.
4. За методом обчислення обсягу виділяють наступні види грошових потоків підприємства:
- Валовий грошовий потік. Він характеризує всю сукупність надходжень або витрачання грошових коштів в аналізованому періоді часу в розрізі окремих його інтервалів;
- Чистий грошовий потік. Він характеризує різницю між позитивним і негативним грошовими потоками (між надходженням і витрачанням грошових коштів) у розглянутому періоді часу в розрізі окремих його інтервалів. Чистий грошовий потік є найважливішим результатом фінансової діяльності підприємства, багато в чому визначальним фінансову рівновагу і темпи зростання його ринкової вартості.
Розрахунок чистого грошового потоку по підприємству в цілому, окремим структурним підрозділам його (центрам відповідальності), різних видів господарської діяльності або окремих господарських операціях здійснюється за наступною формулою:
ЧДП = ПДП-ОДП, (1)
де ЧДП - сума чистого грошового потоку в аналізованому періоді часу;
ПДП - сума позитивного грошового потоку (надходжень грошових коштів) у розглянутому періоді часу;
ОДП - сума негативного грошового потоку (витрачання грошових коштів) у розглянутому періоді часу.
Як видно з цієї формули, в залежності від співвідношення обсягів позитивного і негативного потоків сума чистого грошового потоку може характеризуватися як позитивною, так і негативною величинами, що визначають кінцевий результат відповідної господарської діяльності підприємства і впливають в кінцевому підсумку на формування та динаміку розміру залишку його грошових активів .
5. За рівнем достатності обсягу виділяють наступні види грошових потоків підприємства:
- Надлишковий грошовий потік. Він характеризує такий грошовий потік, при якому надходження грошових коштів суттєво перевищують реальну потребу підприємства в цілеспрямованому їх витрачанні. Свідченням надлишкового грошового потоку є висока позитивна величина чистого грошового потоку, що не використовується в процесі здійснення господарської діяльності підприємства;
- Дефіцитний грошовий потік. Він характеризує такий грошовий потік, при якому надходження грошових коштів суттєво нижче реальних потреб підприємства в цілеспрямованому їх витрачанні. Навіть при позитивному значенні суми чистого грошового потоку він може характеризуватися як дефіцитний, якщо ця сума не забезпечує планову потребу у витрачанні грошових коштів за всіма передбаченими напрямами господарської діяльності підприємства. Негативне ж значення суми чистого грошового потоку автоматично робить цей потік дефіцитним.
6. За методом оцінки в часі виділяють наступні види грошового потоку:
- Справжній грошовий потік. Він характеризує грошовий потік підприємства як єдину зіставну його величину, наведену за вартістю до поточного моменту часу;
- Майбутній грошовий потік. Він характеризує грошовий потік підприємства як єдину зіставну його величину, наведену за вартістю до конкретного майбутнього моменту часу. Поняття майбутній грошовий потік може використовуватися і як номінальна ідентифікована його величина в майбутньому моменті часу (чи розрізі інтервалів майбутнього періоду), яка служить базою дисконтування з метою приведення до теперішньої вартості.
Розглянуті види грошового потоку підприємства відображають зміст концепції оцінки вартості грошей у часі стосовно до господарських операцій підприємства.
7. За безперервності формування в аналізованому періоді розрізняють такі види грошових потоків підприємства:
- Регулярний грошовий потік. Він характеризує потік надходження або витрачання грошових коштів за окремими господарськими операціями (грошових потоків одного виду), який в даному періоді часу здійснюється постійно по окремих інтервалах цього періоду. Характер регулярного носять більшість видів грошових потоків, що генеруються операційною діяльністю підприємства: потоки, пов'язані з обслуговуванням фінансового кредиту у всіх його формах; грошові потоки, що забезпечують реалізацію довгострокових реальних інвестиційних проектів тощо;
- Дискретний грошовий потік. Він характеризує надходження або витрачання грошових коштів, пов'язана із здійсненням одиничних господарських операцій підприємства в розглянутому періоді часу. Характер дискретного грошового потоку носить одноразове витрачання грошових коштів, пов'язана з придбанням підприємством цілісного майнового комплексу; купівлею ліцензії франчайзингу; надходженням фінансових коштів у порядку безоплатної допомоги і т.п.
Розглядаючи ці види грошових потоків підприємства, слід звернути увагу на те, що вони розрізняються лише в рамках конкретного часового інтервалу. При певному мінімальному часовому інтервалі всі грошові потоки підприємства можуть розглядатися як дискретні. І навпаки - в рамках життєвого циклу підприємства переважна частина його грошових потоків носить регулярний характер.
8. По стабільності тимчасових інтервалів формування регулярні грошові потоки характеризуються такими видами:
- Регулярний грошовий потік з рівномірними Тимчасовими інтервалами У рамках розглянутого періоду. Такий грошовий потік надходження або витрачання грошових коштів носить характер ануїтету;
- Регулярний грошовий потік з нерівномірними часовими інтервалами У рамках розглянутого періоду. Прикладом такого грошового потоку може служити графік лізингових платежів за орендоване майно до узгоджених сторонами нерівномірними інтервалами часу їх здійснення протягом періоду лизингования активу.
Розглянута класифікація дозволяє більш цілеспрямовано здійснювати облік, аналіз і планування грошових потоків різних видів на підприємстві.

1.2 Принципи управління грошовими потоками підприємства
Управління грошовими потоками підприємства є важливою складовою частиною загальної системи управління його фінансовою діяльністю. Воно дозволяє вирішувати різноманітні завдання фінансового менеджменту і підпорядковано його головної мети.
Об'єктом управління в системі управління грошовими потоками виступають грошові потоки підприємства, пов'язані із здійсненням різних господарських і фінансових операцій, а суб'єктом управління є фінансова служба, склад і чисельність якої залежить від розміру, структури підприємства, кількості операцій, напрямків діяльності та інших факторів:
1) у малих підприємствах головний бухгалтер часто суміщає функції начальника фінансового та планового відділів;
2) у середніх - виділяються бухгалтерія, відділ фінансового планування та оперативного управління;
3) у великих компаніях структура фінансової служби суттєво розширюється - під загальним керівництвом фінансового директора знаходяться бухгалтерія, відділи фінансового планування та оперативного управління, а також аналітичний відділ, відділ цінних паперів і валют.
До елементів системи управління грошовими потоками слід віднести фінансові методи та інструменти, нормативно-правове, інформаційне та програмне забезпечення:
¾ серед фінансових методів, які надають безпосередній вплив на організацію, динаміку і структуру грошових потоків підприємства, можна виділити систему розрахунків з дебіторами і кредиторами; взаємини з засновниками (акціонерами), контрагентами, державними органами; кредитування; фінансування; фондообразованіе; інвестування; страхування; оподаткування; факторинг і ін;
¾ фінансові інструменти об'єднують гроші, кредити, податки, форми розрахунків, інвестиції, ціни, векселі та інші інструменти фондового ринку, норми амортизації, дивіденди, депозити та інші інструменти, склад яких визначається особливостями організації фінансів на підприємстві;
¾ нормативно-правове забезпечення підприємства складається з системи державних законодавчо-нормативних актів, встановлених норм і нормативів, статуту господарюючого суб'єкта, внутрішніх наказів та розпоряджень, договірної бази.
¾ в сучасних умовах необхідною умовою успіху бізнесу є своєчасне отримання інформації та оперативне реагування на неї, тому важливим елементом управління грошовими потоками підприємства є внутрішньофірмова інформація.
¾ використання прикладних бухгалтерських програм забезпечує фінансового менеджера облікової та часто аналітичною інформацією, тому до вибору таких програм потрібно підходити обережно, вибираючи такий програмний продукт, який найбільш повно задовольняв би вимогам надійності, достовірності та прозорості інформації, гнучкості у налаштуваннях під особливості бізнесу підприємства, а також відповідав б чинному законодавству.
Таким чином, система управління грошовими потоками на підприємстві - це сукупність методів, інструментів і специфічних прийомів цілеспрямованого, безперервного впливу з боку фінансової служби підприємства на рух грошових коштів для досягнення поставленої мети.
Ефективне управління грошовими потоками підвищує ступінь фінансової і виробничої гнучкості компанії, оскільки призводить до:
¾ поліпшення оперативного управління, особливо з точки зору збалансованості надходжень і витрачання грошових коштів;
¾ збільшення обсягів продажів та оптимізації витрат за рахунок б о льшіх можливостей маневрування ресурсами компанії;
¾ підвищення ефективності управління борговими зобов'язаннями і вартістю їх обслуговування, поліпшення умов переговорів з кредиторами та постачальниками;
¾ створення надійної бази для оцінки ефективності роботи кожного з підрозділів компанії, її фінансового стану в цілому;
¾ підвищення ліквідності компанії.
У результаті високий рівень синхронізації надходжень і витрачання грошових коштів за обсягом і в часі дозволяє знизити реальну потребу підприємства в поточному та страховому залишках грошових активів, які обслуговують основну діяльність, а також резерв інвестиційних ресурсів для здійснення реального інвестування.
Процес управління грошовими потоками підприємства базується на певних принципах, основними з яких є:
1. Принцип інформативною достовірності. Як і кожна керуюча система, управління грошовими потоками підприємства має бути забезпечено необхідною інформаційною базою. Створення такої інформаційної бази представляє певні труднощі, тому що пряма фінансова звітність, що базується на єдиних методичних принципах бухгалтерського обліку, відсутня. Певні міжнародні стандарти формування такої звітності почали розроблятися тільки з 1971 року і на думку багатьох фахівців ще далекі від завершення (хоча загальні параметри таких стандартів вже затверджені, вони допускають варіативність методів визначення окремих показників прийнятої системи звітності). Відмінності методів ведення бухгалтерського обліку в нашій країні від прийнятих у міжнародній практиці ще більше ускладнюють завдання формування достовірної інформаційної бази управління грошовими потоками підприємства. У цих умовах забезпечення принципу інформативною достовірності пов'язано зі здійсненням складних обчислень, які вимагають уніфікації методичних підходів.
2. Принцип забезпечення збалансованості. Управління грошовими потоками підприємства має справу з багатьма їх видами
і різновидами, розглянутими в процесі їх класифікації. Їх підпорядкованість єдиним цілям та завданням управління вимагає забезпечення збалансованості грошових потоків підприємства за видами, обсягами, тимчасових інтервалах і іншим істотним характеристикам. Реалізація цього принципу пов'язана з оптимізацією грошових потоків підприємства в процесі управління ними.
3. Принцип забезпечення ефективності. Грошові потоки підприємства характеризуються істотною нерівномірністю надходження та витрачання грошових коштів у розрізі окремих часових інтервалів, що призводить до формування значних обсягів тимчасово вільних грошових активів підприємства. По суті ці тимчасово вільні залишки коштів носять характер непродуктивних активів (до моменту їх використання в господарському процесі), які втрачають свою вартість у часі, від інфляції та з інших причин. Реалізація принципу ефективності в процесі управління грошовими потоками полягає в забезпеченні ефективного їх використання шляхом здійснення фінансових інвестицій підприємства.
4. Принцип забезпечення ліквідності. Висока нерівномірність окремих видів грошових потоків породжує тимчасовий дефіцит грошових коштів підприємства, який негативно позначається на рівні його платоспроможності. Тому в процесі управління грошовими потоками необхідно забезпечувати достатній рівень їх ліквідності протягом всього аналізованого періоду. Реалізація цього принципу забезпечується шляхом відповідної синхронізації позитивного і негативного грошових потоків у розрізі кожного часового інтервалу аналізованого періоду.
З урахуванням розглянутих принципів організується конкретний процес управління грошовими потоками підприємства.
Основною метою управління грошовими потоками є забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку шляхом балансування обсягів надходження і витрачання грошових коштів та їх синхронізації в часі.
Основою управління є наявність оперативної і достовірної облікової інформації, що формується на базі бухгалтерського та управлінського обліку. Склад такої інформації дуже різноманітний: рух коштів на рахунках і в касі підприємства, дебіторська та кредиторська заборгованість підприємства, бюджети податкових платежів, графіки видачі та погашення кредитів, сплати відсотків, бюджети майбутніх закупівель, потребують попередньої оплати, і багато іншого. Сама ж інформація надходить з різних джерел, її збір та систематизація повинні бути налагоджені з особливою ретельністю, оскільки запізнення і помилки при наданні інформації можуть призвести до серйозних наслідків для всієї компанії в цілому. При цьому кожне підприємство самостійно визначає формат надання, періодичність збору інформації, схему документообігу.
Але головна роль в управлінні грошовими потоками відводиться забезпечення їх збалансованості за видами, обсягами, тимчасових інтервалах і іншим істотним характеристикам. Щоб успішно вирішити цю задачу, потрібно впровадити на підприємстві системи планування, обліку, аналізу та контролю. Адже планування господарської діяльності підприємства в цілому і руху грошових потоків зокрема істотно підвищує ефективність управління грошовими потоками, що призводить до:
¾ скорочення поточних потреб підприємства в них на основі збільшення оборотності грошових активів та дебіторської заборгованості, а також вибору раціональної структури грошових потоків;
¾ ефективному використанню тимчасово вільних грошових коштів (у тому числі страхових залишків) шляхом здійснення фінансових інвестицій підприємства.
¾ забезпечення профіциту грошових коштів і необхідної платоспроможності підприємства в поточному періоді шляхом синхронізації позитивного і негативного грошового потоку в розрізі кожного часового інтервалу.
Таким чином, управління грошовими потоками - найважливіший елемент фінансової політики підприємства, воно пронизує всю систему управління підприємства. Важливість і значення управління грошовими потоками на підприємстві важко переоцінити, оскільки від його якості та ефективності залежить не тільки стійкість підприємства в конкретний період часу, а й здатність до подальшого розвитку, досягнення фінансового успіху на довгу перспективу.

1.3 Основи аналізу грошових потоків

Основне джерело інформації для аналізу грошових потоків - Звіт про рух грошових коштів (далі - ЗРГК). Аналіз звіту про рух грошових коштів дозволяє істотно поглибити і скоригувати висновки щодо ліквідності та платоспроможності організації, її майбутнього фінансового потенціалу, отримані попередньо на основі статичних показників у ході традиційного фінансового аналізу.
Грошові потоки - це приплив і відтік грошових коштів та їх еквівалентів.
Поточна діяльність - основна, що приносить дохід, та інша діяльність, крім інвестиційної та фінансової.
Інвестиційна діяльність - придбання та реалізація довгострокових активів та інших інвестицій, що не відносяться до грошових еквівалентів.
Фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до змін у розмірі та складі власного і позикового капіталу організації (без урахування овердрафтного кредитування).
В даний час існують два основних підходи до визначення величини чистого грошового потоку від поточної діяльності (далі - ЧДТП). У зарубіжній практиці даний показник отримав широку популярність як Cash Flow from Operation - або, скорочено, CFfO. Перший з них полягає в розрахунку ЧДПТ з облікових записів організації, коли використовуються дані про обіг на рахунках грошових коштів і не залучаються дані фінансових форм звітності (балансу і звіту про прибутки і збитки). Другий підхід полягає, навпаки, в залученні для розрахунку ЧДПТ таких фінансових форм. Отже, в першому випадку доречно говорити про первинний характер розрахунку ЧДПТ, а в другому - про похідний (вторинному). Разом з тим у практиці аналізу грошових потоків використовуються два основних алгоритму розрахунку ЧДПТ - на базі балансу і звіту про прибутки та збитки. Відповідно до першого величина ЧДПТ визначається шляхом коригування статей звіту про прибутки та збитки, в тому числі продажів і собівартості продажів з урахуванням змін протягом періоду в запасах, короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованостей, а також інших не грошових статей. Отже, такий метод слід назвати похідним прямим [1, c. 139].
Згідно з другим алгоритмом при розрахунку ЧДПТ величина чистого прибутку (збитку) коригується на суму операцій негрошового характеру, пов'язаних з вибуттям довгострокових активів, і на величину зміни оборотних активів і поточних пасивів. Цей метод прийнято вважати похідним непрямим. Таким чином, сьогодні існують три основних методи розрахунку чистого грошового потоку від поточної діяльності (ЧДПТ): первинний прямий, похідний прямий і похідний непрямий. Однак застосування похідного прямого методу в Росії важко, так як у звіті про прибутки та збитки відбивається нетто-виручка (очищена від ПДВ), У той час як в балансі дебіторська заборгованість контрагентів включає належну до сплати від покупців ПДВ.
З урахуванням цього на практиці найбільшого поширення набули два методи: прямий (первинний) і непрямий.
Чисті грошові потоки від інвестиційної та фінансової діяльності розраховуються лише прямим методом.
ЗРГК дозволяє фінансовому аналітику отримати інформацію про:
- Здатності організації отримати приріст грошових коштів у ході своєї діяльності;
- Здатності організації зараз і в перспективі відповідати за своїми фінансовими зобов'язаннями, платити дивіденди і залишатися кредитоспроможною;
- Можливих розбіжностях між величиною річного чистого прибутку / збитку і: реальним чистим грошовим потоком по основній (поточної) господарської діяльності і причини цієї невідповідності;
- Вплив на фінансовий стан організації її інвестиційних та фінансових операцій, пов'язаних і не пов'язаних з рухом грошових коштів;
- Впливі на майбутнє фінансовий стан організації прийнятих в минулі періоди рішень в області інвестицій і фінансування;
- Величиною передбачуваної потреби в зовнішньому фінансуванні. Незважаючи на корисність структуризації грошових потоків по трьох областях діяльності (поточної, інвестиційної та фінансової), не менший інтерес для аналізу грошових потоків представляє інформація про внутрішні та зовнішні джерела фінансування організації і напрями використання її фінансових засобів.
Зовнішні джерела фінансування - збільшення величини власного капіталу (в першу чергу статутного) і позикового (перш за все загальної суми кредитів і позик). Зниження ж величини власного і позикового капіталу можна, відповідно, вважати зовнішнім використанням грошових коштів.
До внутрішніх фінансових джерел відносяться грошові кошти на початок звітного періоду, виручка від продажу (тобто дезінвестиції) необоротних активів і чистий грошовий потік від поточної діяльності (ЧДПТ). Останній є основним джерелом самофінансування організації і тому повинен становити суттєву частку в структурі внутрішнього фінансування будь-якого господарюючого суб'єкта [7, c. 475].
Розраховуючи ЧДПТ непрямим методом, можна виділити дві його складові: активну самофінансування і приховане фінансування.
Під активним самофінансуванням розуміється використання перш за все власних коштів (чистого прибутку та амортизаційних відрахувань), а під прихованими фінансовими джерелами - ті, які можуть бути на певному відрізку часу прирівняні до власних, наприклад зміна величини власного оборотного капіталу, доходи майбутніх періодів.
Зміна величини власного оборотного капіталу як основного прихованого фінансового джерела можна розрахувати як сумарну величину зміни розміру оборотних активів і кредиторської заборгованості.
Зростання величини оборотних активів (матеріальних оборотних активів та дебіторської заборгованості) вважають інвестиційними вкладеннями (інвестиціями), а її зниження - навпаки, дезінвестицій.
Збільшення кредиторської заборгованості, в тому числі авансів отриманих, прийнято називати фінансуванням, а її зниження відповідно дефінансірованіем.
Для формування розгорнутої інформації про стан і рух грошових коштів організації може використовуватися аналітичний звіт (прямий метод) представлений у Додатку 1.
У свою чергу, використання непрямого методу розрахунку ЧДПТ дозволяє показати, за рахунок яких негрошових статей величина чистого прибутку (збитку), заявленої організацією в звіті про прибутки та збитки, відрізняється від величини ЧДПТ. Загальна форма аналітичного звіту представлена ​​в Додатку 2. Нерідко трапляється, що підприємство в умовах використання методу нарахування має істотний прибуток і разом з тим низьку платоспроможність.
Аналіз грошових потоків підприємства включає в себе наступні етапи.
1-й етап. Підготовка звіту про рух грошових коштів до економічного читання.
Мета першого етапу - оцінити «якість» вихідних даних і перш за все звіту про рух грошових коштів за такими позиціями:
- Визначення зовнішніх і внутрішніх користувачів звітності;
- Аналіз структури звіту про рух грошових коштів;
- Визначення складу і величини грошових активів, для яких у ЗРГК розраховуються грошові потоки;
- Перевірка повноти обліку витрат і доходів, не пов'язаних з грошовими потоками;
- Розподіл за видами діяльності неоднозначно класифікуються потоків (наприклад, пов'язаних з виплатою і отриманням відсотків, дивідендів і податків).
2-й етап. Економічне читання звіту про рух грошових коштів у взаємозв'язку з іншими формами бухгалтерської звітності.
Мета другого етапу - економічне читання форм фінансової звітності для подальшого аналізу.
3-й етап. Аналіз інформації.
Мета третього етапу - всебічна оцінка ліквідності та фінансової рівноваги організації, виявлення резервів підвищення ефективності використання її фінансових ресурсів. Даний етап включає горизонтальний і вертикальний аналіз звіту про рух грошових коштів (з подальшою інтерпретацією розрахованих фінансових показників), оцінку «якості» чистого грошового потоку від поточної діяльності - ЧДПТ; розрахунок фінансових показників. Класифікація фінансових показників на цьому етапі проводиться виходячи з задачі задоволення запитів кожної групи користувачів подібної інформації (інвесторів, кредиторів, держави тощо):
1. Показники для оцінки «якості» ЧДПТ. Дозволяють оцінити можливість помилкових висновків при використанні величини ЧДПТ в системі фінансових показників.
2. Показники ліквідності. Характеризують рівень платоспроможності організації.
(2)
Коефіцієнт платоспроможності (1) = (ДС НП + Приплив ДС за період) / Відтік ДС за період.
(3)
Коефіцієнт платоспроможності (2) = Приплив ДС за період / Відтік ДС за період.
Коефіцієнт платоспроможності (1) дає можливість визначити, чи зможе організація забезпечити за певний період виплати грошових коштів за рахунок залишку грошових коштів на рахунках, в касі та їх приток за той же період. Цей коефіцієнт повинен бути більше 1.

Інтервал самофінансування (1) = (ДС + Короткострокові фінансові вкладення + Короткострокова дебіторська заборгованість) / Середньоденний витрата ДС.
(5)
Середньоденні витрати = (Собівартість продажів + комерційні витрати + управлінські витрати - Амортизація) / n,
де n = 30 днів, якщо період - місяць;
n = 90 днів, якщо період - квартал;
n = 360 днів, якщо період - рік.
(6)
Інтервал самофінансування (2) = (ДС + Короткострокові фінансові вкладення) / Середньоденний витрата ДС.
(7)
Коефіцієнт Бівера = (Чистий прибуток + Амортизація) / Довгострокові і короткострокові зобов'язання.
Даний показник вважається досить представницьким показником платоспроможності. Для благополучних компаній цей показник знаходиться в межах 0,4-0,45.
(8)
Коефіцієнт покриття короткострокових зобов'язань припливом грошових коштів = (Чистий прибуток + Амортизація) / короткострокові зобов'язання.
(9)
Покриття відсотка = ЧДПТ перед виплатою відсотків і податків / / Сума виплачуваних відсотків.
Цей коефіцієнт дозволяє зрозуміти, скільки можна здійснити виплат відсотків за рахунок ЧДПТ без шкоди виконання зобов'язань перед контрагентом з виплати відсотків за використання його коштів. Нерідко прибуток за формою № 2 річної звітності перевищує розмір відсотків по кредиту в кілька разів, але негативний ЧДПТ не дозволяє, тим не менш, за рахунок власних джерел покрити фінансові витрати із залучення позикових коштів.
(10)
Потенціал самофінансування = ЧДПТ / ​​Довгострокова кредиторська заборгованість
Для того щоб отримати уявлення про те, якою мірою підприємство здатне відповідати за своїми зобов'язаннями перед власниками капіталу щодо виплати дивідендів виходячи з досягнутого фінансово-господарського результату щодо поточної діяльності, розраховують коефіцієнт покриття дивідендів I за всіма видами акцій:
(11)
Коефіцієнт покриття дивідендів I = ЧДПТ перед виплатою дивідендів і після сплати податків та відсотків / Загальна сума дивідендів до виплати.
Цей показник, який отримує особливе значення для власників капіталу підприємства, може бути розрахований як для загальної суми виплачуваних дивідендів, так і для дивідендів за певними категоріями акцій, наприклад для звичайних:
(12)
Коефіцієнт покриття дивідендів II = ЧДПТ перед виплатою дивідендів і після сплати податків та відсотків / сума дивідендів до виплати по звичайних акціях.
Показники покриття дивідендів розраховують на основі ЧДПТ, визначеного за даними річного звіту підприємства. Якщо його дивідендна політика стабільна, для розрахунку цих показників можна використовувати поточні дані про виплачуються дивіденди. В іншому випадку потрібно виходити з прогнозованих даних про майбутні виплати дивідендів.
У цілому динаміка грошових показників ліквідності виявила фінансову залежність даної організації від зовнішніх джерел фінансування та необхідність відстеження показників потенційних термінів погашення її боргів. При відсутності простроченої заборгованості та неухильному зростанні протягом господарського року ЧДПТ можна припустити, що у аналізованої організації не знизяться можливості для самофінансування і вона буде здатна вчасно здійснювати поточні платежі.
3. Інвестиційні показники. Характеризують здатність організації покрити свої інвестиційні вкладення без залучення джерел зовнішнього фінансування, тобто ступінь внутрішнього самофінансування.
Динаміка інвестиційних показників особливо важлива, оскільки інтенсивність капітальних вкладень розрізняється рік від року.
Особливий інтерес представляє показник, що характеризує ступінь участі ЧДПТ в покритті дефіцитного чистого грошового потоку від інвестиційної діяльності (ЧДПІ):
(13)
Коефіцієнт реінвестування грошових коштів = ЧДПІ / ЧДПТ.
Якщо ЧДПІ> 0, то це означає, що всі інвестиційні вкладення у необоротні активи організація здійснила за рахунок дезінвестицій. У цьому випадку розрахунок коефіцієнта реінвестування грошових коштів не проводиться.
У звітному періоді розрахунок коефіцієнта показує, що має місце 100%-е реінвестування ЧДПТ.
Багаторазове перевищення дефіцитного ЧДПІ над ЧДПТ говорить про те, що при повному використанні (реінвестування) коштів від поточної діяльності покриття відтоку грошових коштів від інвестиційної діяльності здійснював вісь в основному за рахунок зовнішнього фінансування.
Здатність підприємства здійснювати інвестиції, не залучаючи зовнішніх джерел фінансування, відображає показник ступеня покриття інвестиційних вкладень:
(14)
Ступінь покриття інвестиційних вкладень = ЧДПТ / ​​Загальна сума інвестицій.
Коли для оцінки можливостей фінансування інвестиційних вкладень використовується приплив грошових коштів від скорочення колишніх інвестицій, тобто дезінвестиції (наприклад, від продажу обладнання), то можна розрахувати ступінь покриття чистих інвестицій (інвестицій-нетто):
(15)
Ступінь покриття чистих інвестицій (інвестиції-нетто) = ЧДПТ / ​​/ Інвестиції нетто
Щоб визначити величину скорочення інвестиційних вкладень як джерела фінансування нових інвестиційних проектів, треба протиставити відтокам грошових коштів у зв'язку з новими інвестиціями притоки грошових коштів від скорочення колишніх інвестиційних вкладень:
(16)
Ступінь фінансування інвестицій-нетто = Відтік грошових коштів у зв'язку з новими інвестиційними вкладеннями / Притоки у зв'язку зі скороченням колишніх інвестиційних вкладень.

4. Показники фінансової політики. За рахунок протиставлення відображених у ЗРГК джерел фінансування можна отримати уявлення про фінансову політику та про відносне значення кожного такого джерела для організації. Аналізуючи обсяг і часовий аспект використовуваних джерел фінансування, суб'єкт аналізу робить висновок про становище даної організації на ринку капіталу.
Якщо в ході аналізу зіставити відображені в ЗРГК внутрішні і зовнішні джерела фінансування, то можна отримати уявлення про фінансову політику та про відносне значення кожного такого джерела для організації:
(17)
Співвідношення величини внутрішнього і зовнішнього фінансування = ЧДПТ (або всі внутрішні фінансові джерела) / Загальна величина зовнішнього фінансування.
Під загальною величиною зовнішнього фінансування розуміється сумарний приплив грошових коштів у результаті росту позикового капіталу і власного капіталу, наприклад шляхом додаткової емісії акцій.
Проаналізувавши обсяг і часовий аспект використовуваних джерел фінансування, можна зробити висновок про становище даної організації на ринку капіталу.
Крім всіх джерел фінансових коштів аналітик може проаналізувати окремо структуру зовнішнього фінансування. Для цього розраховують один з наступних показників:
(18)
Частка власного джерела зовнішнього фінансування в загальній сумі зовнішнього фінансування = Приплив грошових коштів за рахунок зростання власного капіталу / загальна величина зовнішнього фінансування.

Частка позикового джерела зовнішнього фінансування в загальній сумі зовнішнього фінансування = Приплив грошових коштів за рахунок росту позикового капіталу / загальна величина зовнішнього фінансування.
(19)


(20)
Співвідношення власних і позикових джерел фінансування = Приплив грошових коштів за рахунок зростання власного капіталу / Приплив грошових коштів за рахунок росту позикового капіталу.
5. Показники рентабельності. Відображають ефективність використання капіталу організації.
Традиційний аналіз рентабельності доцільно доповнити розрахунком «грошових» показників рентабельності всього капіталу і власного капіталу. Для цього в чисельнику величина доходу у вигляді отриманого прибутку коригується на негрошові статті. У знаменнику таких показників нами використовувалися середньоарифметичні величини окремих видів активів і пасивів; в чисельнику - розмір ЧДПТ.
(21)
Рентабельність всього капіталу = ЧДПТ ∙ 100 / Вартість всіх активів.
Особливий інтерес для аналітика представляє показник рентабельності власного капіталу, що характеризує, скільки відсотків власного капіталу сформувало підприємство за аналізований період за рахунок чистого припливу грошових коштів від поточної діяльності:
(22)
Рентабельність власного капіталу = ЧДПТ ∙ 100 / Власний капітал.

6. Оцінка «якості» виручки від продажу дозволяє виявити ступінь розбіжності величини «грошової» виручки (за оплатою) і отриманої за даними бухгалтерського обліку.
(23)
Показник «якості» виручки від продажу товарів (робіт, послуг) = Притоки грошових коштів у вигляді виручки від продажу товарів / Виручка від продажу товарів, включаючи ПДВ.
Такий показник можливо розрахувати тільки по ЗРГК, складеним прямим методом, і володіючи інформацією про виручку від продажу товарів, включаючи ПДВ.
Розглянута система показників дозволяє розширити традиційний набір фінансових коефіцієнтів, зробивши акцент при цьому на аналіз грошових потоків організації [4, c. 219].
Зробимо деякі висновки.
Грошові потоки - це приплив і відтік грошових коштів та їх еквівалентів. Грошові потоки підприємства класифікуються в розрізі поточної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Поточна діяльність - основна, що приносить дохід, та інша діяльність, крім інвестиційної та фінансової.
Інвестиційна діяльність - придбання та реалізація довгострокових активів та інших інвестицій, що не відносяться до грошових еквівалентів.
Фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до змін у розмірі та складі власного і позикового капіталу організації (без урахування овердрафтного кредитування).
Основне джерело інформації для аналізу грошових потоків - Звіт про рух грошових коштів.
На практиці найбільше поширення одержали два методи аналізу чистих грошових потоків від поточної діяльності: прямий (первинний) і непрямий. Чисті грошові потоки від інвестиційної та фінансової діяльності розраховуються лише прямим методом.
Як зовнішній, так і внутрішній аналіз грошових потоків можна провести наступним чином.
1-й етап. Підготовка звіту про рух грошових коштів до економічного читання.
2-й етап. Економічне читання звіту про рух грошових коштів у взаємозв'язку з іншими формами бухгалтерської звітності.
3-й етап. Аналіз інформації.

2. Аналіз управління грошовими потоками на підприємстві ТОВ «Управління спеціальних монтажних і ремонтних робіт»

2.1 Загальна характеристика підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю «Управління спеціальних монтажних і ремонтних робіт» є юридичною особою і діє на підставі Статуту і законодавства РФ.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Управління спеціальних монтажних і ремонтних робіт» зареєстровано 6 січня 2004 Інспекцією Міністерства Російської Федерації по податках і зборах по Лівобережному районі м. Липецька Липецької області.
Повне фірмове найменування організації - Товариство з обмеженою відповідальністю «Управління спеціальних монтажних і ремонтних робіт». Скорочене фірмове найменування - ТОВ «Спецмонтаж».
Місцезнаходження: м. Липецьк, площа Петра Великого, 5, офіс 503.
Метою товариства є отримання прибутку.
Товариство здійснює наступні види діяльності:
¾ будівельні, будівельно-монтажні, оздоблювальні, пусконалагоджувальні, ремонтні роботи, ремонт будівель та споруд, включаючи небезпечні виробничі об'єкти, підвідомчі Держміськтехнагляду;
¾ оптова та роздрібна торгівля, посередницькі, комерційні та обмінні операції, маркетинг;
¾ ремонт, сервісне обслуговування комп'ютерної, копіювальної оргтехніки, а також засобів телекомунікацій;
¾ розробка і постачання програмного продукту;
¾ виробництво товарів народного споживання та продукції виробничо-технічного призначення;
¾ проектна, науково-дослідна та дослідно - конструкторська діяльність, проведення технічних, техніко-економічних, фінансових, правових та інших експертиз та консультацій, інформаційне обслуговування;
¾ роботи і послуги в області охоронно-пожежної безпеки на діючих і споруджуваних об'єктах;
¾ консультаційні та інформаційні послуги з питань економічної та господарської діяльності;
¾ виконувати функції замовника;
¾ інжинірингові послуги; '
¾ здійснення купівлі - продажу та операцій Імена різних видів нерухомості та інших товарів народного споживання і виробничого призначення;
¾ надання послуг населенню;
¾ зовнішньоекономічна діяльність;
¾ організація ремонту, експлуатації, купівлі-продажу автомобільного транспорту, створення мережі сервісних послуг;.
¾ оптова та роздрібна торгівля обладнанням вітчизняного та імпортного виробництва для охоронної, пожежної, охоронно-пожежної сигналізації, систем відео спостереження та охоронного телебачення, систем розмежування доступу, систем оповіщення про пожежу та управління евакуацією персоналу, а також матеріалів та комплектуючих необхідних для їх монтажу, включаючи кабельно-провідникову продукцію;
¾ інша діяльність, не заборонена чинним законодавством РФ.
Товариство має цивільні права і несе цивільні обов'язки, необхідні для здійснення будь-яких видів діяльності не заборонених законом.
Окремими видами діяльності, перелік яких визначається законом, товариство може займатися тільки на підставі спеціального дозволу (ліцензії). Якщо умовами дозволу (ліцензії) на заняття певним видом діяльності передбачена вимога про заняття діяльністю як виняткової, то суспільство протягом терміну дії ліцензії не має права здійснювати інші види діяльності, крім передбачених ліцензією і їм супутніх.
Товариство є юридичною особою за законодавством РФ і має у власності відокремлене майно, створене за рахунок внесків його засновника, а також вироблене або придбане суспільством в процесі його діяльності.
Майно, що належить товариству, враховується на його самостійному балансі відповідно до правил бухгалтерського обліку, встановленими чинним законодавством і іншими правовими актами.
Товариство має право в установленому порядку відкривати банківські рахунки на території РФ і за її межами.
Проведемо аналіз фінансового стану підприємства в 2005-2007 рр.. на основі даних його бухгалтерської звітності.
У таблиці 1 подано агрегований баланс підприємства за 2005-2007 рр.. (Див. Додаток 3)
Таблиця 1. Агрегований баланс ТОВ «Спецмонтаж» за 2005-2007 рр.., Тис. руб.
2005
2006
2007
Зміна 2006 до 2005
Зміна 2007 до 2006
тис. руб.
%
тис. руб.
%
I Необоротні активи
Основні засоби
30
19
10
-11
-37
-9
-47
Незавершене будівництво
0
0
447
0
0
447
Разом у розділі I
30
19
457
-11
-37
438
2305
II Оборотні активи
Запаси
27
28
189
1
4
161
575
ПДВ
575
4
4
-571
-99
0
0
Короткострокова дебіторська заборгованість
в т.ч.
3362
1776
2886
2676
20
1110
63
сировину, матеріали та ін
6
11
178
5
83
167
1509
витрати майбутніх періодів
21
17
13
-4
-19
-4
-23
Короткострокові фінансові вкладення
0
1500
0
1500
-1500
-100
Грошові кошти
0
1340
1671
858
178
-669
-50
Разом по розділу II
3964
4648
4750
1955
50
102
2
Актив
3994
4667
5207
1994
49
540
12
III Капітал і резерви
Статутний капітал
10
10
10
0
0
0
0
Нерозподілений прибуток
325
427
605
102
23
178
29
Разом у розділі III
335
437
615
102
23
178
28
IV Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити і позики
0
0
0
0
0
0
0
Разом у розділі IV
0
0
0
0
0
0
0
V Короткострокові зобов'язання
Кредити та позики
1000
1500
1242
500
50
-258
-17
Кредиторська заборгованість,
в т.ч.
2659
2730
3350
71
3
620
23
постачальники та підрядники
2001
2413
2808
412
21
395
16
заборгованість перед персоналом
33
133
62
100
303
-71
-53
заборгованість перед позабюджетними фондами
19
39
101
20
105
62
159
заборгованість з податків і зборів
100
136
379
36
36
243
179
інші кредитори
506
9
0
Разом у розділі V
3659
4230
4592
571
16
362
9
Пасив
3994
4667
5207
1994
49
540
12
В цілому слід відзначити збільшення величини майна підприємства на 540 тис. руб., Або на 11,5% в 2007 р. в порівнянні з 2006 р. Збільшення відбулося за рахунок збільшення величини оборотних активів на 102 тис. руб., Або на 2, 2%, при цьому внеобротние активи зросли на 438 тис. руб. або на 230,5%, що призвело до зміни структури активи балансу.
У структурі активу зросла частка необоротних активів з 0,4% в 2006 р. до 8,8% в 2007 р. і скоротилася частка оборотних активів з 99,6% до 91,2%.
У структурі необоротних активів у 2007 р. зросла частка незавершеного будівництва до 97,8%, скоротилася частка основних засобів до 2,2%. (Див. рис. 3).
У структурі оборотних активів відбулися наступні зміни (див. рис. 4):
- Скоротилася частка короткострокової дебіторської заборгованості до 60,8%;
- Зросла частка грошових коштів до 35,2%;
- Скоротилася частка ПДВ до 0,08%;
- Частка запасів зросла до 4,0%.

2005 2006 2007
Рис. 3. Динаміка структури необоротних активів підприємства

2005 2006 2007
Рис. 4. Структура оборотних активів підприємства в 2005-2007 рр..

Величина джерел формування коштів підприємства зросла на 540 тис. руб., Або на 11,5% в 2007 р. в порівнянні з 2006 р. Збільшення відбулося за рахунок зростання нерозподіленого прибутку підприємства на 178 тис. руб. або на 29,4%, а також за рахунок зростання короткострокових зобов'язань на 362 тис. руб. або на 8,6%.
Зростання короткострокових зобов'язань був обумовлений зростанням кредиторської заборгованість на 620 тис. руб. або на 22,7%, короткострокові кредити і позики скоротилися на 258 тис. руб. або на 17,2%. В результаті даних змін відбулися зміни в структурі пасиву і кредиторської заборгованості (див. рис. 5 і рис. 6).

Рис. 5. Структура пасиву балансу в 2005-2007 рр..

Рис. 6. Структура кредиторської заборгованості у 2005-2007 рр..

У структурі кредиторської заборгованості у 2007 р. відбулися наступні зміни:
- Зросла частка заборгованості постачальникам і підрядникам до 83,8%;
- Скоротилася частка заборгованості перед персоналом до 1,9%;
- Збільшилася частка заборгованості перед позабюджетними фондами до 3,0%;
- Збільшилася частка заборгованості з податків і зборів до 11,3%;
- Частка іншої кредиторської заборгованості скоротилася до 0%.
Зростання частка кредиторської заборгованості є негативною тенденцією в діяльності підприємства.

2.2 Аналіз динаміки і факторів зміни обсягів грошових потоків

Проведемо аналіз грошових потоків ТОВ «Спецмонтаж», використовуючи дані форми № 4 (див. Додаток 4). Результати аналізу представимо у вигляді табл. 2. Враховуючи, що операції з позаоборотних активів відображаються в інвестиційній галузі діяльності, грошовий приплив у вигляді виручки від продажу основних засобів відобразимо в графі 4 табл. 2.
Кредити та позики отримані відносяться до фінансової діяльності, оскільки призводять до зростання позикового капіталу. Відповідні грошові притоки відобразимо у графі 5.
Відтік грошових коштів на оплату праці та у вигляді відрахувань у державні позабюджетні фонди представляє собою поточні виплати. Тому розмістимо їх у графі 3 табл. 2.
Повернення основної суми кредитів та позик відображається як грошові відтоки від фінансової діяльності. Суми погашених кредитів і позик відобразимо в графі 5 таблиці 2.
Проведемо вертикальний та горизонтальний ретроспективний аналіз підготовленого звіту про рух грошових коштів.
Показники горизонтального аналізу наводяться у графах 7, 8, 9 (табл. 2). За звітний період сума які поступили коштів склала 18791 тис. руб. (100%). При цьому 97,36% загального валового грошового припливу припадає на поточну діяльність (18286 тис. крб.), Менше одного відсотка (9 тис. руб.) - На інвестиційну і 2,66% (758 тис. крб.) - На фінансову .
Дані вертикального аналізу (графи 10,11,12) дозволяють зробити висновок про те, що 99,9% валового припливу грошових коштів від поточної діяльності забезпечено виручкою від продажу товарів (робіт, послуг), 0,04% складає виручка від продажу іншого майна , 0,1% - інші надходження. Суттєва частка надходження грошових коштів у вигляді виручки від продажу товарів (робіт, послуг) свідчить про те, що аналізоване підприємство отримує дохід, як це і повинно бути, в першу чергу від своєї основної діяльності.
100% припливу грошових коштів від інвестиційної діяльності забезпечено у вигляді виручки від продажу необоротних активів.
Позитивний грошовий потік у фінансовій області на 100% обумовлений зростанням позикового капіталу - отриманням кредитів. Інші надходження грошових коштів складають в цілому незначну частину (0,1%), тому не потребують більш детального аналізу.
Відтік грошових коштів з усіх видів діяльності складає за звітний рік 18460 тис. руб. (100%). З них на поточні виплати припадає найбільша частка - 95,89% (17702 тис. крб.), На фінансову діяльність - 4,11% (758 тис. крб.).
Вертикальний аналіз показав, що 86,28% всіх відтоків грошових коштів у ході поточної діяльності - оплата придбаних товарів (робіт, послуг), 10,12% - оплата праці, включаючи відрахування в державні позабюджетні фонди, 3,26% - розрахунки з бюджетом , 0,34% - інші виплати. Повернення кредитів і позик складає 100% негативного грошового потоку у фінансовій діяльності. Загалом валовий грошовий приплив перевищує відтік, що зумовило приріст грошових коштів за звітний період на суму 331 тис. руб.
З метою отримання детальної інформації про грошові потоки складемо розгорнутий аналітичний звіт про рух грошових коштів таким чином, як це було показано вище. Результати оформимо у вигляді таблиці 3.
Таблиця 3. Аналітичний звіт про рух грошових коштів ТОВ «Спецмонтаж» за 2007 р. (прямий метод)

п / п
Показники
Джерела та напрями використання коштів
Приплив грошових коштів
Відтік грошових коштів
Грошові потоки з поточної діяльності
1
а) основні види приток грошових коштів (надходження виручки від продажу, аванси отримані, отримані відсотки, дивіденди тощо)
б) Інші надходження в ході звичайної поточної діяльності
18266
20
2
а) Основні види відтоків грошових коштів (виплати по рахунках постачальників і підрядників, аванси видані, виплата зарплата, виплачені відсотки тощо)
б) Інші виплата в ході звичайної поточної діяльності
(17065)
(60)
3
Податкові платежі до бюджету
(577)
4
Величина валового грошового потоку (ВДП) звичайною поточної діяльності
18286
(17702)
5
Величина чистого грошового потоку (ЧДП) звичайною поточної діяльності
584
6
ЧДП по надзвичайної поточної діяльності
_
_
7
Негрошові коригувальні статті з поточної діяльності
а) Переоцінка валюти
б) Інше
_
_
8
ЧДП з поточної діяльності
584
-
Грошові потоки з інвестиційної діяльності
9
Внутрішні джерела грошових коштів (дезінвестиції),
У тому числі:
5
10
а) Виручка від реалізації активів довгострокового характеру використання
б) Інше
5
11
Внутрішнє фінансування організації
1929
12
Внутрішнє використання грошових коштів,
У тому числі:
13
а) Придбання активів довгострокового характеру використання
б) Інше
14
Величина валового грошового потоку за звичайною інвестиційної діяльності
5
15
Величина чистого грошового потоку за звичайною інвестиційної діяльності
16
Чистий грошовий потік по надзвичайної інвестиційної діяльності
_
_
17
Негрошові коригувальні статті з інвестиційної діяльності:
а) Переоцінка валюти
б) Інше
_
_
18
Величина чистого грошового потоку з інвестиційної діяльності
5
19
Сумарний чистий грошовий потік по поточної та інвестиційної діяльності
589
_
Грошові потоки за фінансової діяльності
20
Зовнішнє використання грошових коштів, у тому числі:
21
Зменшення величини позикового капітал (повернення кредитів і позик)
(758)
22
Зменшення величини власного капіталу
_
23
Зовнішнє фінансування організації
500
24
У тому числі:
25
Зростання власного капіталу
-
26
Зростання позикового капіталу
500
27
Величина валового грошового потоку за звичайною фінансової діяльності
(758)
28
Величина чистого грошового потоку за звичайною фінансової діяльності
29
Чистий грошовий потік по надзвичайної фінансової діяльності
_
_
30
Негрошові коригувальні статті з фінансової діяльності:
а) переоцінка валюти;
б) інше
-
-
31
Величина чистого грошового потоку по фінансовій діяльності
(258)
Грошові потоки в цілому по організації
32
Величина валового грошового потоку по всіх видах діяльності
18791
(18460)
33
Величина чистого грошового потоку по всіх видах діяльності
331
34
Грошові кошти на початок періоду
1340
35
Грошові кошти на кінець періоду
1671

Виконаємо розрахунок чистого прибутку (збитку) у чистих грошовий потік по поточній діяльності (ЧДПТ) непрямим методом (табл. 4). Результати аналізу представимо у вигляді рис. 7.
Дані таблиць 3 і 4 і рис. 7 свідчать про те, що збільшення за рік грошових коштів на 331 тис. руб. відбулося за рахунок позитивного чистого грошового потоку від поточної діяльності в розмірі 584 тис. руб., позитивного чистого грошового потоку від інвестиційної діяльності - на суму 4 тис. руб. і негативного чистого грошового потоку від фінансової діяльності - у розмірі 258 тис. руб. Структуру валових грошових потоків по кожному виду діяльності ми розглянули вище.
Таблиця 4. Аналітичний звіт про рух грошових коштів ТОВ «Спецмонтаж» за 2007 р. (непрямий метод) (тис. крб.)
№ рядка
Показники
Приплив
грошових коштів
Відтік грошових коштів
1
Активне самофінансування,
в тому числі:

2
Чистий прибуток організації
178
3
Нарахована амортизація по позаоборотних активів:
а) основних засобів
б) нематеріальних активів

4
4
Прибуток (збиток) від реалізації необоротних активів, цінних паперів інших емітентів, інші коригування
5
5
Приховане фінансування,
в тому числі:
6
Інвестиції і дезінвестиції,
в тому числі:
Дезінвестиції
Інвестиції
1285
(1504)
7
Зміна суми виробничих запасів:
а) збільшення
б) зниження
167
8
Зміна обсягу готової продукції і товарів для перепродажу та відвантажених:
а) збільшення
б) зниження
9
Зміна обсягу незавершеного виробництва:
а) збільшення
б) зниження
10
Зміна витрат майбутніх періодів:
а) збільшення
б) зниження
(4)
11
Зміна величини ПДВ по придбаних цінностях:
а) збільшення
б) зниження
12
Зміна величини короткострокових фінансових вкладень:
а) збільшення
б) зниження
(1500)
13
Зміна дебіторської заборгованості:
а) збільшення
б) зниження
1118
14
Фінансування та дефінансірованіе
Фінансування
Дефінансірованіе
15
в тому числі:
700
(80)
16
Зміна величини кредиторської заборгованості,
в тому числі:
620
17
Зміна величини заборгованості перед постачальниками і підрядчиками:
а) збільшення
б) зниження
395
18
Зміна величини заборгованості з оплати праці:
а) збільшення
б) зниження
(71)
19
Зміна величини заборгованості перед бюджетом:
а) збільшення
б) зниження
243
20
Зміна величини заборгованості перед позабюджетними фондами:
а) збільшення
б) зниження
62
21
Зміна суми іншої кредиторської заборгованості:
а) збільшення
б) зниження
(9)
22
Зміна заборгованості за авансами отриманими:
а) збільшення
б) зниження
23
Величина валового грошового потоку з поточної діяльності
2168
(15846)
25
Величина чистого грошового потоку за звичайною поточної діяльності
584
26
Надзвичайні притоки грошових коштів з поточної діяльності
-
27
Надзвичайні відтоки грошових коштів по поточній діяльності
28
Чистий грошовий потік по надзвичайної поточної діяльності
-
-
29
Величина чистого грошового потоку з поточної діяльності
584
Аналіз ТОВ «Спецмонтаж» показав, що сформований у звітному році позитивний ЧДПТ в розмірі 584 тис. руб., Вже враховує інвестиції поточного періоду в оборотні активи, був частково спрямований на покриття дефіцитного чистого грошового потоку від фінансової діяльності. Сумарний чистий грошовий потік по поточної та інвестиційної діяльності - Free Cash Flow (FСF), що представляє собою резерв для свободи дій організації при прийнятті в перспективі не тільки фінансових рішень, а й майбутніх інвестицій в оборотні та необоротні активи - склав позитивну величину 589 тис. руб .
Дані таблиць 3 і 4 дають можливість проаналізувати грошові потоки не тільки за видами діяльності: поточної, інвестиційної і фінансової, але і в розрізі зовнішніх і внутрішніх джерел і напрямків використання грошових коштів. В цілому це дозволяє в ході аналізу грошових потоків оцінити, з одного боку, здатність організації створювати грошові кошти та їх еквіваленти та, з іншого - її потреби в їх використанні.
Загальний обсяг внутрішніх джерел фінансування за звітний період склав 1929 тис. руб. Структура внутрішніх джерел аналізованої організації за даними табл. 3 свідчить про те, що одним джерелом для неї є чистий прибуток 29,7%.
Частка чистого грошового потоку від поточної діяльності в аналізованому періоді склала 30,27%.
При оцінці структури внутрішнього фінансування слід пам'ятати про те, що дезінвестиції (реалізація необоротних активів) не повинні домінувати в загальній сумі внутрішнього фінансування. Скорочення капвкладень знижує майбутній фінансово-виробничий потенціал будь-якої організації. Доцільна продаж тільки зайвих або морально і фізично застарілих довгострокових активів. Тому в динаміці частка дезінвестицій не повинна бути постійно високою і домінуючою. Ще 69,47% припадають на наявні грошові кошти. Безумовно, організації слід оцінити оптимальний залишок грошових коштів в касі і на банківських рахунках і приділити особливу увагу зростанню частки ЧДПТ у внутрішньому фінансуванні.
За звітний рік величина грошових коштів та еквівалентів грошових коштів змінилася на 331 тис. руб. Дані таблиць 3 і 4 показують, що в розрізі джерел фінансування це зміна була пов'язана з зростанням розміру внутрішніх джерел фінансування.
Позитивним є те, що більша частина грошових приток за поточної діяльності у звітному році (97,3%) забезпечується надходженням виручки від продажу товарів (продукції, робіт, послуг). Якщо в динаміці питома вага цієї статті залишиться високим, а розмір дезінвестицій від продажу необоротних активів не буде складати значну частку у внутрішніх джерелах фінансування, то можна вважати, що в організації стабільне внутрішнє фінансування, що істотно підвищує її майбутню фінансову стійкість.

2.3 Аналіз відносних показників грошових потоків

Подальшим етапом аналізу грошових потоків є розрахунок і аналіз фінансових коефіцієнтів на базі величини чистого грошового потоку від поточної діяльності.
Перш за все слід оцінити «якість» чистого грошового потоку від поточної діяльності.
Оцінка «якості» ЧДПТ проводиться на базі аналізу його структури. Для цього чистий прибуток (збиток) перераховується у чистий грошовий потік від поточної діяльності (табл. 4).
Значна частка прихованих фінансових джерел вимагає додаткового аналізу їх складу і структури. Поглиблений аналіз показує, що для часткового фінансування зростання поточних активів у розмірі 465 тис. руб. (Облік їх зміни за звітний період здійснюється при розрахунку безпосередньо ЧДПТ) організації знадобилося збільшити кредиторську заборгованість, не беручи до уваги короткострокові кредити і позики, на суму 395 тис. руб. У тому випадку, якщо кредиторська заборгованість не прострочена, не передбачає сплату штрафних санкцій і не веде до виникнення процедури банкрутства протягом заданого періоду, припустимо на певному відрізку часу прирівнювати її до внутрішніх (власних) джерел коштів організації. І так само, як у разі визначення коефіцієнта проміжного покриття і коефіцієнта покриття необхідний аналіз «якості» приймається в розрахунок дебіторської заборгованості, щоб усунути вплив сумнівних боргів, так і для оцінки «якості» ЧДПТ слід ретельно вивчити кредиторську заборгованість на предмет визначення термінів її стягнення і передбачених по ній штрафів і пені за несвоєчасну сплату.
Структуру джерел активного самофінансування організації корисно вивчити за ряд звітних періодів, що дозволить коректніше оцінити «якість» ЧДПТ і, відповідно, перспективи подальшого розвитку організації. Вже попередній аналіз звіту про рух грошових коштів дозволяє виявити, що організація використовує перш за все джерела активного самофінансування, забезпечені на 97,8% (178 / 182 ∙ 100) чистим прибутком і на 2,2% (4 / 182 ∙ 100) - нарахованої амортизацією за позаоборотних активів.
І, нарешті, для оцінки «якості» ЧДПТ розрахуємо і проаналізуємо показники «якості» прибутку і частки амортизаційних відрахувань у ЧДПТ:
Показник «якості» прибутку = ЧДПТ / ​​Чистий прибуток.
Показник «якості» прибутку в 2007 дорівнює 584 / 178 = 3,28 виявляє істотну розбіжність величини чистого прибутку і ЧДПТ: на кожен рубль показаної у звіті про прибутки та збитки прибутку підприємство отримувало 3,28 руб. ЧДПТ.
Частка амортизаційних відрахувань у ЧДПТ = Амортизаційні відрахування / ЧДПТ.
За даними 2007 р., частка амортизаційних відрахувань у ЧДПТ дорівнює 4 / 584 = 0,01.
Спільне розгляд двох вищевказаних показників свідчить про те, що не амортизаційні відрахування є головною причиною відмінності ЧДПТ від чистого прибутку.
У табл. 5 фінансові показники, розраховані на базі грошових потоків, зведені за групами, і є можливість проаналізувати їх динаміку за дві господарські року.
Структура ЗРГК для минулого року має наступний вигляд:
- Грошові кошти на початок періоду = 0 тис. крб.;
- Абсолютна зміна грошових коштів за період = 1340 тис. руб.; Величина ЧДПТ = (840) тис. руб.; Чистий грошовий потік від інвестиційної діяльності (ЧДПІ) = (0) тис. руб.; Чистий грошовий потік від фінансової діяльності ( ЧДПФ) = +500 тис. руб.;

Таблиця 5. Фінансові показники, розраховані на базі грошових потоків
Показники
Минулий період
Звітний період
Зміна
1. Показники ліквідності
1.1. Коефіцієнт платоспроможності (1)
1,004
1,004
0,0
1.2. Коефіцієнт платоспроможності (2)
1,001
1,001
0
1.3. Інтервал самофінансування (1), дні
33,28
47,15
+13,87
1.4. Інтервал самофінансування (2), дні
17,16
24,41
+7,25
1.5. Коефіцієнт покриття зобов'язань припливом грошових коштів (коефіцієнт Бівера)
0,911
0,936
0,025
1.6. Коефіцієнт покриття короткострокових зобов'язань припливом грошових коштів
0,415
0,507
-0,092
1.7. Покриття відсотків *
-
23,6
-
1.8. Потенціал самофінансування *
-
0,19
-
2. Інвестиційні показники
2.1. Коефіцієнт реінвестування грошових коштів,% *
-
100
-
2.2. Ступінь покриття інвестиційних вкладень
-
0,998
-
2.3. Ступінь покриття чистих інвестицій
-
0,997
-
2.4. Ступінь фінансування інвестицій-нетто
-
27,6
-
3. Показники фінансової політики підприємства
3.1. а) Співвідношення величини внутрішнього і зовнішнього фінансування **
-
0,005
-
б) Співвідношення величини внутрішнього і зовнішнього фінансування ***
-
0,016
-
3.2. Частка власних джерел зовнішнього фінансування в загальній сумі зовнішнього фінансування,%
-
-
-
3.3. Частка позикових джерел зовнішнього фінансування в загальній сумі зовнішнього фінансування,%
100
100
-
3.4. Співвідношення власних і позикових джерел зовнішнього фінансування,%
-
-
-
4. Показник «якості» виручки від продажу товарів (робіт, послуг)
0,7882
0,8905
+0,1023
5. Показники рентабельності капіталу
5.1. Рентабельність всього капіталу,%
-
0,8766
-
5.2. Рентабельність власного капіталу
-
1,67
-
* Розрахунок за минулий період не проводився.
** До внутрішніх джерел фінансування відноситься тільки ЧДПТ.
*** До внутрішніх джерел фінансування належать: ЧДПТ, грошові кошти на початок звітного періоду, дезінвестиції.
- Грошові кошти на кінець минулого періоду = 0 тис. руб. Наведемо розрахунок і проаналізуємо послідовно виділені групи фінансових показників (табл. 5).
1. Коефіцієнти ліквідності.
Значення коефіцієнтів платоспроможності (1,004) свідчать про достатню кількість грошових коштів, щоб забезпечити необхідні виплати. Однак в організації немає можливості підвищити платежі навіть на 1%.
Дані табл. 5 свідчать про те, що аналізована організація зможе безперебійно здійснювати поточну діяльність за рахунок надходження грошових коштів від раніше виконаних робіт. Такий період самофінансування (1) становив від 33,28 до 47,15 дня. Отже, організація протягом двох років була в змозі вести основну діяльність тільки за рахунок наявних грошових активів і за рахунок надходження грошових коштів за раніше відвантажені товари протягом від одного до півтора місяців.
Коефіцієнт Бівера для аналізованої організації становив 0,911 - 0,9326. Таким чином, у звітному році припливом грошових коштів може бути покрито більше 90% загальної суми короткострокових і довгострокових зобов'язань.
Організація має досить коштів для оплати відсотків (коефіцієнт покриття відсотків = 23,6).
Потенціал самофінансування становить 0,19, отже, організація в звітному році могла погасити за рахунок внутрішнього джерела фінансування (ЧДПТ) 19 копійок з кожної гривні довгострокової кредиторської заборгованості.
У цілому динаміка грошових показників ліквідності виявила фінансову залежність даної організації від зовнішніх джерел фінансування та необхідність відстеження показників потенційних термінів погашення її боргів.
При відсутності простроченої заборгованості та неухильному зростанні протягом господарського року ЧДПТ можна припустити, що у аналізованої організації не знизяться можливості для самофінансування і вона буде здатна вчасно здійснювати поточні платежі.
2. Інвестиційні показники
У звітному періоді розрахунок коефіцієнта реінвестування грошових коштів показує, що має місце 100%-е реінвестування ЧДПТ.
Багаторазове перевищення дефіцитного ЧДПТ над ЧДПІ говорить про те, що при повному використанні (реінвестування) коштів від поточної діяльності покриття відтоку грошових коштів від інвестиційної діяльності здійснювалося в основному за рахунок внутрішнього фінансування.
Ступінь покриття інвестиційних вкладень становить 0,998. Таким чином, у звітному році лише 3,6% здійснених інвестицій у необоротні активи було профінансовано за рахунок ЧДПТ.
3. Показники фінансової політики підприємства
Співвідношення величини внутрішнього і зовнішнього фінансування одно 0,005, де у розрахунку бере участь як внутрішнє джерело фінансування лише ЧДПТ.
Співвідношення величини внутрішнього і зовнішнього фінансування одно 0,016, де в розрахунку беруть участь всі внутрішні джерела фінансування, а не тільки ЧДПТ.
Очевидно, що для підвищення фінансової стійкості організації розмір внутрішнього фінансування повинен перевищувати загальну суму зовнішніх фінансових джерел.
З огляду на те, що в аналізованому періоді приплив грошових коштів за рахунок зростання власного капіталу був відсутній, розрахунки частки власного джерела зовнішнього фінансування в загальній сумі зовнішнього фінансування, частки позикового джерела зовнішнього фінансування в загальній сумі зовнішнього фінансування і співвідношення власних і позикових джерел фінансування не проводилися.
Співвідношення величини внутрішнього і зовнішнього фінансування можна розрахувати як по ЗРГК, так і за балансом руху майна і капіталу (табл. 6).
Табл. 6 показує, що за рахунок чистого грошового потоку від поточної діяльності в розмірі 584 тис. руб. і в цілому внутрішніх джерел фінансування на суму 589 тис. руб. організація змогла погасити частину кредитів.
Таблиця 6. Аналіз джерел коштів і їх використання
Використання коштів
Джерела коштів
I. Внутрішнє
-
I. Внутрішні (фінансування з власних коштів підприємства)
589
1. Інвестиції у необоротні активи
-
1. Чистий грошовий потік від поточної діяльності
584
II. Зовнішнє
758
2. Продаж позаоборотних активів
5
Зменшення власного капіталу
-
II. Зовнішні (фінансування діяльності підприємства за рахунок залучення коштів з боку)
500
Зменшення позикового капіталу
758
1. Збільшення власного капіталу
-
III. Збільшення грошових коштів
331
2. Збільшення позикового капіталу
500
Таким чином, у фінансовій політиці організація переважно намагається вдаватися до власних коштів, а також до безкоштовного «кредитуванню» з боку своїх постачальників і підрядників.
4. Показник «якості» виручки.
У звітному році показник «якості» виручки від продажу товарів (робіт, послуг) він становив при продажу товару за ставкою ПДВ 18% 0,8905.
Вивчення динаміки показника «якості» виручки від продажу характеризує порівняльну стабільність частки надходження грошових коштів у вигляді виручки до загальної її величині (в середньому близько 80%). Таким чином, на умовах комерційного кредиту організація продає не більше 20% свого товару, і ця частка знизилася за звітний рік на 10,23%.
5. Показники рентабельності капіталу
Для 2007 року показники склали:
Рентабельність всього капіталу складає 0,8766. Рентабельність власного капіталу дорівнює 1,67, що є досить високим показником.
Зробимо деякі висновки.
Показники горизонтального аналізу грошових потоків підприємства показали, що за 2007 р. сума які поступили коштів склала 18791 тис. руб. При цьому 97,36% загального валового грошового припливу припадає на поточну діяльність, менше одного відсотка - на інвестиційну і 2,66% - на фінансову.
Вертикальний аналіз показав, що 86,28% всіх відтоків грошових коштів у ході поточної діяльності - оплата придбаних товарів (робіт, послуг), 10,12% - оплата праці, включаючи відрахування в державні позабюджетні фонди, 3,26% - розрахунки з бюджетом , 0,34% - інші виплати. Повернення кредитів і позик складає 100% негативного грошового потоку у фінансовій діяльності. Загалом валовий грошовий приплив перевищує відтік, що зумовило приріст грошових коштів за звітний період на суму 331 тис. руб.
Позитивним є те, що більша частина грошових приток за поточної діяльності у звітному році (97,3%) забезпечується надходженням виручки від продажу товарів (продукції, робіт, послуг).
Поглиблений аналіз показав, що для часткового фінансування зростання поточних активів організації знадобилося збільшити кредиторську заборгованість. У тому випадку, якщо кредиторська заборгованість не прострочена, не передбачає сплату штрафних санкцій і не веде до виникнення процедури банкрутства протягом заданого періоду, припустимо на певному відрізку часу прирівнювати її до внутрішніх (власних) джерел коштів організації.
Аналіз фінансових коефіцієнтів показав, що організація протягом двох років була в змозі вести основну діяльність тільки за рахунок наявних грошових активів і за рахунок надходження грошових коштів за раніше відвантажені товари протягом від одного до півтора місяців. У цілому динаміка грошових показників ліквідності виявила фінансову залежність даної організації від зовнішніх джерел фінансування та необхідність відстеження показників потенційних термінів погашення її боргів.

3. Рекомендації щодо вдосконалення управління грошовими потоками підприємства

3.1 Основні напрямки удосконалення управління грошовими потоками підприємства

Виробничо-господарська діяльність кожного підприємства пов'язана з важким завданням з управління грошовими потоками незалежно від економічних умов, в яких воно знаходиться. Ефективне управління грошовими ресурсами в сучасних економічних умовах є вкрай актуальним, так як фінансовий стан багатьох з них можна охарактеризувати як вкрай нестійке. На підприємствах в більшості випадків відсутня належна організація фінансової системи, немає взаємозв'язку між структурними підрозділами, що не встановлені і не розмежовано їхні функції. Відсутність кваліфікованих фахівців призводить до неефективного використання грошових коштів.
У сучасних умовах поглиблення теоретичної бази та розширення практичних рекомендацій є основою для вдосконалення системи управління грошовими потоками підприємств, які традиційно є найважливішим самостійним об'єктом фінансового менеджменту. При цьому, особливого значення набуває розробка нових форм і методів управління грошовими потоками з орієнтацією на специфіку діяльності підприємства.
За основу створення ефективної системи управління грошовими потоками на підприємстві може бути взята пропонована нами методика управління грошовими потоками.
Методика описує етапи функціонального змісту діяльності з управління грошовими потоками на підприємстві. Її реалізація дозволить шляхом проведення ряду послідовних аналітичних операцій створити систему управління грошовими потоками.
Процес реалізації даної методології складається з наступних етапів:
1. Планування розробки системи управління грошовими потоками.
2. Аналіз грошових потоків у попередньому періоді.
3. Оптимізації грошових потоків на основі отриманих результатів.
4. Планування грошових потоків підприємства в розрізі окремих їх видів.
5. Забезпечення системою ефективного контролю за грошовими потоками підприємства.
Кожен з перерахованих етапів складається з послідовних кроків дій. Розглянемо їх більш докладно.
Етап 1. «Планування розробки системи управління грошовими потоками» складається з наступних кроків дій
Крок 1.1. Визначення цілей та завдань системи управління грошовими потоками. Даний крок допоможе керівникам підприємства в усвідомленні необхідності управління грошовими потоками. Цілі мають бути сфокусовані на визначенні масштабу проблем, пов'язаних з управлінням грошовими потоками і виявлення конкретних проектів для поліпшення.
Крок 1.2. Визначення основних критеріїв управління грошовими потоками. Для досягнення поставленої мети необхідно визначити основні критерії управління грошовими потоками, при цьому складається їх приблизний перелік.
Крок 1.3. Класифікація грошових потоків підприємства за основними ознаками. На відміну від попереднього кроку, тут розробляється комплексна класифікаційна характеристика грошових потоків підприємства, яка в залежності від виду поставленої задачі дозволяє оцінити і вибрати область управлінського впливу. Класифікація грошових потоків дозволяє цілеспрямовано здійснювати облік, аналіз і планування грошових потоків на підприємстві.
Крок 1.4. Вибір підрозділів, відповідальних за надання інформації, аналіз, оптимізацію, планування і контроль за грошовими потоками. На даному етапі необхідно обгрунтувати вибір тієї чи іншої служби, відповідальної за надання даних, а також відповідальних безпосередньо за проведення аналізу, оптимізації, планування грошових потоків і контролю за виконанням управлінських рішень у цьому напрямку. Доцільно закріпити ці функції за бухгалтерією підприємства, економічним (плановим) відділом та фінансово-аналітичною службою (якщо така служба створена на підприємстві), розподіливши обов'язки згідно з їх можливостями. Для досягнення найбільшого ефекту від управління грошовими потоками необхідно домогтися взаємозв'язку у роботі цих підрозділів.
Етап 2. Аналіз грошових потоків підприємства в попередньому періоді.
Крок 2.1. Визначення джерел інформації - визначаються основні джерела інформації, внутрішні і зовнішні, необхідні для аналізу грошових потоків підприємства. Основними джерелами даних служать форми фінансової звітності підприємства, які складаються бухгалтерією. Отримання інформації із зовнішніх джерел може здійснюватися або економічним відділом, або фінансово-аналітичною службою підприємства залежно від особливостей необхідних даних.
Крок 2.2. Вертикальний і горизонтальний аналіз грошових потоків підприємства. Цей крок є важливою частиною всього етапу. Безпосереднім об'єктом аналізу є дані фінансової звітності підприємства. Горизонтальний аналіз полягає в розрахунку аналітичних показників по кожній аналітичній статті (на основі Форми № 1 бухгалтерської звітності) у формі абсолютних змін, виявленні закономірностей та причин змін. Вертикальний аналіз базується на розгляді структурних змін в надходженні грошових коштів, їх витрачання, а також причин виникнення.
Крок 2.3. Виявлення факторів, що впливають на грошові потоки підприємства. Ця дія полягає в розробці системи факторів, що впливають на грошові потоки. У процесі його здійснення визначаються особливості функціонування підприємства, особливості руху грошових коштів. Розроблена система чинників допоможе визначити об'єкти управлінського впливу.
Крок 2.4. Розрахунок фінансових показників. На даному етапі розраховується чистий грошовий потік, показники ліквідності, оборотності ефективності грошових потоків, здійснюється порівняння результатів розрахунків окремих показників з граничними верхніми і нижніми межами. Виявляються причини відхилень. Розрахунок показників дозволить оцінити фінансовий стан підприємства і рівень платоспроможності.
Етап 3. «Оптимізації грошових потоків на основі отриманих результатів».
Крок 3.1. Розробка підсистеми оптимізації грошових потоків - припускає оптимізацію грошових потоків за двома напрямками:
1) Оцінка достатності чистого грошового потоку;
2) Розрахунок оптимального залишку грошових коштів.
Значимість цих напрямків полягає в тому, що, по-перше, чистий грошовий потік є основним результативним показником руху грошових коштів, по-друге, позитивна величина грошового потоку за певний період не гарантує постійну платоспроможність підприємства протягом усього періоду, тому необхідний розрахунок оптимального залишку грошових коштів.
Перший напрямок оптимізації грошових потоків грунтується на виявленні та усуненні причин негативної або надлишкової величини суми чистого грошового потоку, оскільки в першому випадку надлишок грошових коштів знецінюється в процесі інфляції, а в другому випадку - підприємство стикається з проблемою неплатоспроможності у зв'язку з браком грошових коштів. При негативній величині чистого грошового потоку необхідна робота по схемі, представленої на рис. 8.
Етап 4. Планування грошових потоків підприємства в розрізі окремих їх видів. На даному етапі необхідно врахувати всі недоліки, виявлені в процесі аналізу та оптимізації грошових потоків. Для цього слід виконати наступні кроки.
Крок 4.1. Розробка документальних форм планування грошових потоків. На даному етапі розробляються форма плану руху грошових коштів.

Рис. 8. Схема роботи з негативним грошовим потоком
Крок 4.2. Складання плану руху грошових коштів підприємства. Даний документ повинен включати всі вхідні і вихідні грошові потоки в планованому періоді. Він розробляється на період до одного року з помісячною розбивкою майбутніх надходжень і виплат. План руху грошових коштів є складовою частиною фінансового планування на підприємстві.
Етап 5. Забезпечення системою ефективного контролю за грошовими потоками. Цей етап має на увазі перевірку виконання всіх управлінських рішень у сфері грошових потоків, спостереження за ходом реалізації фінансових завдань, розроблення оперативних управлінських рішень по нормалізації грошових потоків підприємства відповідно до передбачених завданнями, коректування політики управління грошовими потоками у зв'язку зі зміною різних факторів, що впливають на грошові потоки.
Таким чином, розроблена методика управління грошовими потоками є послідовність етапів дій з організації ефективної системи управління грошовими потоками, яка дозволить підтримувати фінансову рівновагу підприємства в процесі його виробничо-господарської діяльності.

3.2 Удосконалення планування грошових потоків ТОВ «Управління спеціальних монтажних і ремонтних робіт»

Так ні один з видів поточних фінансових планів підприємства, ні одна з його великих господарських операцій не може бути розроблена поза зв'язку з планованими грошовими потоками по них. Концентрація всіх видів планованих грошових потоків підприємства отримує своє відображення у спеціальному плановому документі - плані надходження і витрачання грошових коштів, який є однією з основних форм поточного фінансового плану підприємства.
План надходження та витрачання грошових коштів розробляється на майбутній рік у помесячном розрізі з тим, щоб забезпечити облік сезонних коливань грошових потоків підприємства. Він складається з окремих видів господарської діяльності і по підприємству в цілому. Враховуючи, що низка вихідних передумов розробки цього плану носять слабопрогнозованим характер, він складається зазвичай у варіантах - «оптимістичному», «реалістичному» і «песимістичному». Крім того, розробка цього плану носить різноманітний характер і по використовуваних методів розрахунку окремих його показників.
Основною метою розробки плану надходження та витрачання грошових коштів є прогнозування в часі валового та чистого грошових потоків підприємства в розрізі окремих видів його господарської діяльності та забезпечення постійної платоспроможності на всіх етапах планового періоду [28, c. 129].
План надходження та витрачання грошових коштів розробляється на підприємстві в такій послідовності:
¾ на першому етапі прогнозується надходження і витрачання грошових коштів з операційної діяльності підприємства, так як ряд результативних показників цього плану служить вихідною передумовою розробки інших складових його частин;
¾ на другому етапі розробляються планові показники надходження і витрачання грошових коштів з інвестиційної діяльності підприємства (з урахуванням чистого грошового потоку з операційної його діяльності);
¾ на третьому етапі розраховуються планові показники надходження і витрачання грошових коштів з фінансової діяльності підприємства, яка покликана забезпечити джерела зовнішнього фінансування операційної та інвестиційної його діяльності в майбутньому періоді;
¾ на четвертому етапі прогнозуються валовий і чистий грошові потоки, а також динаміка залишків грошових коштів по підприємству в цілому [17, c. 423].
Прогнозування надходження і витрачання грошових коштів з операційної діяльності підприємства здійснюється двома основними способами:
1. виходячи з планованого обсягу реалізації продукції;
2. виходячи з запланованої цільової суми чистого прибутку.
При прогнозуванні надходження і витрачання грошових коштів з операційної діяльності підприємства виходячи з планованого обсягу реалізації продукції розрахунок окремих показників плану здійснюється в такій послідовності [18, c. 258]:
¾ визначення планового обсягу реалізації продукції на базі розробленої виробничої програми, що враховує потенціал відповідного товарного ринку;
¾ розрахунок планового коефіцієнта інкасації дебіторської заборгованості виходячи з фактичного його рівня в звітному періоді з урахуванням намічуваних заходів щодо зміни політики надання товарного (комерційного) кредиту;
¾ розрахунок планової суми надходження грошових коштів від реалізації продукції;
¾ визначення планової суми операційних витрат по виробництву і реалізації продукції;
¾ розрахунок планової суми податкових платежів, що сплачуються за рахунок доходу (що входять у ціну продукції);
¾ розрахунок планової суми валового прибутку підприємства по операційній діяльності;
¾ розрахунок планової суми податків, що сплачуються за рахунок прибутку;
¾ розрахунок планової суми чистого прибутку підприємства по операційній діяльності;
¾ розрахунок планової суми витрачання грошових коштів з операційної діяльності;
¾ розрахунок планової суми чистого грошового потоку.
При прогнозуванні надходження і витрачання грошових коштів з операційної діяльності підприємства виходячи з запланованої цільової суми чистого прибутку розрахунок окремих показників плану здійснюється в наступній послідовності [30, c. 325]:
¾ визначення планової цільової суми чистого прибутку підприємства;
¾ розрахунок планової суми податків, що сплачуються за рахунок прибутку;
¾ розрахунок планової цільової суми валового прибутку підприємства;
· Визначення планової суми операційних витрат по виробництву і реалізації продукції;
¾ розрахунок планової суми надходження грошових коштів від реалізації продукції;
¾ розрахунок планової суми податкових платежів, що сплачуються за рахунок доходу (що входять у ціну продукції);
· Розрахунок планової суми витрачання грошових коштів з операційної діяльності;
· Розрахунок планової суми чистого грошового потоку.
Прогнозування надходження і витрачання грошових коштів з інвестиційної діяльності підприємства здійснюється методом прямого рахунку. Основою здійснення цих розрахунків є:
1 програма реального інвестування, що характеризує обсяг вкладення грошових коштів в розрізі окремих здійснюваних або намічаються до реалізації інвестиційних проектів;
2 проектований до формування портфель довгострокових фінансових інвестицій;
3 передбачувана сума надходження грошових коштів від реалізації основних засобів і нематеріальних активів. В основу цього розрахунку має бути покладено план їх оновлення;
4 прогнозований розмір інвестиційного прибутку (тільки по довгострокових фінансових інвестиціях - дивідендах і відсоткам до отримання).
Прогнозування надходження і витрачання грошових коштів з фінансової діяльності здійснюється методом прямого рахунку на основі потреби підприємства в зовнішньому фінансуванні, визначеної за окремим її елементам. Основою здійснення цих розрахунків є:
1 намічений обсяг додаткової емісії власних акцій або залучення додаткового пайового капіталу. У план надходження грошових коштів включається тільки та частина додаткової емісії акцій, яка може бути реалізована в конкретному майбутньому періоді;
2 намічений обсяг залучення довгострокових та короткострокових фінансових кредитів і позик у всіх їхніх формах (залучення та обслуговування товарного кредиту, а також короткостроковій внутрішньої кредиторської заборгованості відображається грошовими потоками про операційної діяльності);
3 сума очікуваного надходження коштів у порядку безоплатного цільового фінансування. Ці показники включаються до плану на основі затверджених державного бюджету або відповідних бюджетів інших державних і недержавних органів (фондів, асоціацій тощо);
4 суми передбачених для виплати в плановому періоді основного боргу по довгострокових і короткострокових фінансових кредитів і позик. Розрахунок цих показників здійснюється на основі конкретних договорів підприємства з банками або іншими фінансовими.
Результати розрахунків надходження та витрачання грошових коштів за основними видами діяльності і по підприємству в цілому оформляються у вигляді планової таблиці, де узагальнюються в розрізі позицій, передбачених стандартом звіту про рух грошових коштів підприємства з операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, і з розбивкою по місяцях, кварталах і за майбутній рік у цілому.
Така таблиця з плановими даними про рух грошових коштів ТОВ «Спецмонтаж» на 2008 рік представлена ​​в додатку Л. Інформація представлена ​​в розрізі поточної, інвестиційної, фінансової діяльності, з розбивкою по кварталах 2004 року.
Аналіз планових даних про рух грошових коштів ТОВ «Спецмонтаж» на 2004 рік представлений в таблиці 7.
Бачимо, що плановане зростання надходжень грошових коштів у 2008 році в порівнянні з 2007 роком становить 29963 тисяч рублів або 63,86%. Такий оптимістичний прогноз грунтується на стійкому зростанні попиту на послуги підприємства. У результаті ціни в 2007 році істотно зросли, і зберегла тенденцію до зростання.
Прагнучи максимально використати сприятливі умови, ТОВ «Спецмонтаж» необхідно збільшує обсяг виробництва. Так зростання надходження коштів від покупців і замовників у 2008 році в порівнянні з 2007 роком заплановано на рівні 72,56% (31520000 рублів), що свідчить про сприятливу кон'юнктуру на ринку.
Таблиця 7. Аналіз планових даних про рух грошових коштів ТОВ «Спецмонтаж» на 2008 рік тис. руб.
Показник
2008 рік (план)
2007 рік (факт)
Темп зміни, тис. руб.
Темп зміни,%
Рух грошових коштів по поточній діяльності
Грошові кошти надійшли, всього
29963
18286
11677
63,86
в тому числі:
кошти, отримані від покупців, замовників
31520
18266
13254
72,56
інші надходження
21
20
1
5,42
Грошові кошти, спрямовані, всього
28074
17702
10372
58,59
на оплату придбаних товарів, робіт, послуг, сировини та інших оборотних активів
24588
15273
9315
60,99
на оплату праці
1840
1416
424
29,97
на виплату дивідендів, відсотків
-
-
-
-
на розрахунки з податків і зборів
1079
577
502
86,98
відрахування в державні позабюджетні фонди
647
376
271
72,16
інші перерахування
94
60
34
57,10
Чисті грошові кошти від поточної діяльності
1889
584
1305
123,46
Рух грошових коштів з інвестиційної діяльності
Грошові кошти надійшли, всього
4
5
1
(16,43)
в тому числі:
виручка від продажу об'єктів основних засобів та інших необоротних активів
4
5
1
(16,43)
Чисті грошові кошти від інвестиційної діяльності
4
5
1
(16,43)
Рух грошових коштів з фінансової діяльності
Грошові кошти надійшли, всього
606
500
106
21,22
У тому числі:
-
-
-
-
від позик і кредитів, наданих іншими організаціями
606
500
106
21,22
Грошові кошти, спрямовані, всього
911
758
153
20,25
в тому числі:
на погашення позик і кредитів (без відсотків)
911
758
153
20,25
Чисті грошові кошти від фінансової діяльності
(305)
(258)
(47)
18,22
Зазначимо, що потужності підприємства завантажені практично на 100%, що може призвести до необхідності здійснення інвестицій, проте в прогнозі руху грошових коштів дані потоки не враховані.
Відповідний зростання обсягів виробництва, відповідно, і зростання відтоку грошових коштів: на 2008 рік у порівнянні з 2007 роком заплановано збільшення використання грошових коштів за поточної діяльності на 28074 тисяч рублів або 58,59%.
На підприємстві доцільно проводити заходи щодо зниження собівартості, що допоможе збільшити позитивних грошовий потік.
Таким чином, у сукупності забезпечується збільшення розміру чистих грошових коштів від поточної діяльності в 2008 році в порівнянні з 2007 роком на 1889 тисяч рублів або 123,46%.
Заплановані зміни руху грошових коштів ТОВ «Спецмонтаж» з інвестиційної та фінансової діяльності не такі значні. Так з інвестиційної діяльності очікується в 2008 році в порівнянні з 2007 роком перевищення відтоку грошових коштів над їх надходженням на 62,29%. Відбудеться це можливо за рахунок зменшення надходження грошових коштів на 6,43% і зниження розміру грошових коштів, що використовуються з інвестиційної діяльності на 4,72%. Слід відзначити зростання на 116,65% грошових коштів, спрямованих на придбання об'єктів основних засобів. Пов'язано це з програмою техпереозброєння, в яку вкладаються значні кошти від отриманого прибутку.
Показники розробленого плану надходження та витрачання грошових коштів служать основою оперативного планування різних видів грошових потоків підприємства. Адже план надходження і витрачання грошових коштів дає лише загальну основу управління грошовими потоками підприємства. Разом з тим, високий динамізм цих потоків, їх залежність від безлічі факторів короткострокової дії визначають необхідність розробки планового фінансового документа, що забезпечує оперативне (практично щоденне) управління надходженням і витрачанням грошових коштів підприємства. Таким плановим документом виступає платіжний календар або поточний бюджет надходження і витрачання грошових коштів.
Система бюджетування дозволяє:
¾ знизити рівень витрат на 10 - 15%;
¾ забезпечити постійну наявність грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства;
¾ систематизувати витрати підприємства;
¾ забезпечити відповідність поточної діяльності підприємства його цілям, як короткотермінові, так і довготермінові;
¾ виявити вільні ресурси підприємства і використовувати їх;
¾ дотримуватися необхідний баланс між рентабельністю та ліквідністю;
¾ дисциплінувати персонал підприємства.
Завдяки зниженню витрат підприємство зможе проводити більш гнучку та активну цінову політику, що буде серйозною конкурентною перевагою.
Бюджетування входить до складу того мінімуму фінансових інструментів, з якого кожне підприємство повинно починати управління грошовими потоками. До таких фінансових інструментів, на думку фахівців, відносяться крім бюджетування, залучення позикових коштів і розміщення вільних коштів на зовнішніх ринках. Але і в цій тріаді два останні пункти займають підлегле становище по відношенню до бюджету [13, c. 548].
Справа в тому, що робота з грошима на ринках не є управлінням в повному сенсі слова до тих пір, поки немає повного контролю за грошовими потоками всередині організації. Про це свідчать гучні історії банкрутств низки російських компаній, як правило, активно кредитувалися, керівники яких до останнього моменту не підозрювали про близькість кінця.
Говорячи про те, яким чином можна використовувати на підприємстві бюджетну схему управління, слід зазначити, що першим кроком може стати впровадження декількох актуальних для компанії операційних бюджетів. До операційних бюджетів належать:
¾ бюджет продажів;
¾ бюджет виробництва;
¾ бюджет поставок і зберігання;
¾ бюджет прямих витрат на матеріали;
¾ бюджет загальновиробничих витрат;
¾ бюджет витрат на оплату праці;
¾ бюджет комерційних витрат;
¾ бюджет управлінських витрат.
Після цього етапу або одночасно треба впроваджувати бюджет руху грошових коштів. По-перше, він дозволяє налагодити контроль за платоспроможністю і необхідний для поточної стійкості підприємства. По-друге, цей бюджет найбільш локальне, для нього потрібно мінімум зовнішньої інформації.
Основні завдання бюджету руху грошових коштів:
1. Отримати чітку класифікацію доходів і витрат, прибутку і збитків, щоб визначити, з якого джерела отримане основна сума доходів за звітний період і на які цілі вона була спрямована;
2. Отримати можливість об'єктивно аналізувати вплив внутрішніх і зовнішніх чинників (зокрема, оподаткування) на ефективність діяльності підприємства;
3. Прогнозуючи залишки грошових коштів на кінець кожного місяця всередині бюджетного періоду, виявляти періоди надлишку фінансових ресурсів або їх брак;
4. Оперативно отримувати вихідну інформацію в зручній для аналітика формі [31, c. 265].
Бюджет грошових коштів (або прогноз грошових потоків) представляє собою план надходження грошових коштів, а також платежів і виплат на майбутній період часу. Він підсумовує всі потоки грошових коштів, які будуть мати місце в результаті планованих операцій на всіх фазах загального бюджету.
Таким чином, можуть бути заплановані періоди найбільшого або найменшого наявності грошових коштів. Дуже велике сальдо на рахунку грошових коштів означає, що фінансові кошти не були використані найбільш ефективно. Низький рівень може вказувати на те, що підприємство не в змозі розплатитися за своїми поточними зобов'язаннями.
При підготовці бюджету руху грошових коштів необхідно концентруватися на часі фактичних надходжень або платежів, а не на часі здійснення господарських операцій, що є обов'язковим принципом складання фінансової звітності. Бюджет грошових коштів складається з двох частин - очікувані надходження грошових коштів та очікувані платежі і виплати. Для визначення очікуваних надходжень за період використовується інформація з бюджету продажів, дані про продажі в кредит або з негайною оплатою, дані про порядок збору коштів за рахунками до отримання. Також планується приплив грошових коштів і з інших джерел, таких, як продаж акцій, продаж активів, можливі позики, отримання відсотків і дивідендів і так далі. Суми очікуваних платежів беруться з різних операційних бюджетів. Відповідальний за підготовку бюджету грошових коштів повинен знати, які витрати на матеріали та робочу силу передбачені за період, які товари і послуги необхідно придбати, і будуть вони оплачені відразу або можлива відстрочка платежу. Інвестиційна діяльність також включає в себе надходження і використання грошових коштів, пов'язаних з придбанням і продажем довгострокових активів і доходами від інвестицій. Оскільки при благополучному веденні справ підприємства прагне до розширення і модернізації виробничих потужностей, інвестиційна діяльність у цілому призводить до тимчасового відтоку грошових коштів.
Фінансова діяльність включає надходження грошових коштів у результаті отримання кредитів або емісії акцій, а також відтоки, пов'язані з погашенням заборгованості за раніше отриманими кредитами та виплатою дивідендів. Ця діяльність покликана збільшувати грошові кошти в розпорядженні підприємства для фінансового забезпечення його основної і інвестиційної діяльності. Ми пропонуємо здійснювати на підприємстві тижні, складання форми фактичного руху грошей - «Платіжного балансу» підприємства. Приклад, платіжного балансу ТОВ «Спецмонтаж» за 1 декаду вересня 2008 року представлені у таблиці 8.
У ньому відображені наступні показники:
¾ залишок грошових коштів на початок звітного періоду;
¾ надходження грошових коштів за звітний період;
¾ витрата грошових коштів за звітний період
¾ залишок грошових коштів на кінець звітного періоду.
Користуючись «Платіжним балансом», аналізуються потоки грошових коштів за розрахунковий період і приймаються рішення про оплату надійшли до на підприємство документів. Всі документи на оплату (рахунки, заяви і так далі) відзначаються працівником фінансової служби відповідно до прийнятої кодуванням для рознесення витрат за статтями бюджету.
Керівник в такому випадку, приймає мотивовані рішення, оскільки вже має повну інформацію про стан фінансових ресурсів підприємства, майбутніх необхідних витратах і можливих надходженнях.
Отже, використання бюджету для ТОВ «Спецмонтаж» створює наступні переваги:
1. Планування, як стратегічне, так і тактичне, допомагає контролювати виробничу ситуацію. Без наявності плану керуючий, як правило, тільки реагує на обстановку замість того, щоб її контролювати. Бюджет, будучи складовою частиною плану, сприяє чіткій і цілеспрямованій діяльності підприємства.
2. Бюджетування є складовою частиною управлінського контролю, створює об'єктивну основу оцінки результатів діяльності організації в цілому і її підрозділів. У відсутності бюджету при порівнянні показників поточного періоду з попередніми можна прийти до помилкових висновків, а саме: показники минулих періодів можуть включати в себе результати низькопродуктивною роботи. Поліпшення цих показників означає, що підприємство стало працювати краще, але свої можливості воно не вичерпало. При використанні показників попередніх періодів не враховуються можливості, що з'явилися, яких не існувало в минулому.
3. Бюджет є засобом координації діяльності різних підрозділів організації. Він спонукає керуючих окремих ланок вибудовувати свою діяльність, беручи до уваги інтереси організації в цілому.
4. Бюджет - основа оцінки виконання плану центрами відповідальності, а також їх керівників: робота менеджерів оцінюється за звітами про виконання бюджету; порівняння фактично досягнутих результатів з даними бюджету вказує області, куди треба спрямувати увагу і дії.
Після впровадження бюджету руху грошових коштів підприємство зможе зайнятися питаннями підвищення ефективності діяльності підприємства в цілому, стимулюванням кращого використання фінансових ресурсів.

3.3 Напрямки оптимізації грошових потоків і управлінських рішень

Одним з найбільш важливих і складних етапів управління грошовими потоками підприємства є їх оптимізація. Вона виступає також найважливішим регулятором інтенсивності грошових потоків та розміру середнього залишку грошових активів підприємства.
Оптимізація грошових потоків являє собою процес вибору найкращих форм їх організації на підприємстві з урахуванням умов та особливостей здійснення його господарської діяльності. Основу оптимізації платіжного обороту підприємства становить забезпечення збалансованості обсягів позитивного і негативного його грошових потоків у часі.
Основними цілями оптимізації грошових потоків підприємства є:
¾ забезпечення синхронності формування грошових потоків у часі;
¾ забезпечення зростання чистого грошового потоку підприємства.
Основними об'єктами оптимізації виступають:
¾ позитивний грошовий потік;
¾ негативний грошовий потік;
¾ залишок грошових активів;
¾ чистий грошовий потік [31, c. 369].
Найважливішою передумовою здійснення оптимізації грошових потоків є вивчення факторів, що впливають на їх обсяги та характер формування у часі. Ці чинники можна підрозділити на зовнішні і внутрішні. Система основних факторів, що впливають на формування грошових потоків підприємства, наведено на рисунку 9.
У процесі оптимізації грошових потоків підприємства використовується характер впливу представлених факторів.
Основу оптимізації грошових потоків підприємства складає забезпечення збалансованості обсягів позитивного і негативного їх видів. Адже на результати господарської діяльності підприємства негативний вплив роблять як дефіцитний, так і надлишковий грошові потоки.
Так негативні наслідки дефіцитного грошового потоку виявляються у зниженні ліквідності і рівня платоспроможності підприємства, зростанні простроченої кредиторської заборгованості постачальникам сировини і матеріалів, підвищення частки простроченої заборгованості за отриманими фінансовими кредитами, затримки виплати заробітної плати (з відповідним зниженням рівня продуктивності праці персоналу), зростанні тривалості фінансового циклу, а в кінцевому рахунку - в зниженні рентабельності використання власного капіталу та активів підприємства.
Негативні наслідки надлишкового грошового потоку виявляються у втраті реальної вартості тимчасово невикористовуваних грошових коштів від інфляції, втрати потенційного доходу від невикористаної частини грошових активів у сфері короткострокового їх інвестування, що в кінцевому підсумку також негативно позначається на рівні рентабельності активів і власного капіталу підприємства.
Методи оптимізації дефіцитного грошового потоку залежать від характеру цієї дефіцитності - короткостроковій або довгостроковій.
Збалансованість дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді досягається шляхом використання системи «прискорення - уповільнення платіжного обороту». Суть цієї системи полягає в розробці на підприємстві організаційних заходів щодо прискорення залучення грошових коштів та уповільнення їх виплат.
Прискорення залучення грошових коштів у короткостроковому періоді може бути досягнуто за рахунок наступних заходів:
¾ збільшення розміру цінових знижок за готівку з реалізованої покупцям продукції;
¾ забезпечення часткової або повної передоплати за вироблену продукцію, що користується високим попитом на ринку;
¾ скорочення строків надання товарного (комерційного) кредиту покупцям;
¾ прискорення інкасації простроченої дебіторської заборгованості;
¾ використання сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості - обліку векселів, факторингу, форфейтингу;
¾ прискорення інкасації платіжних документів покупців продукції (часу перебування їх в дорозі, в процесі зарахування грошей на розрахунковий рахунок тощо).
Уповільнення виплат коштів у короткостроковому періоді може бути досягнуто за рахунок наступних заходів:
¾ використання флоута для уповільнення інкасації власних платіжних документів;
¾ збільшення за погодженням з постачальниками термінів надання підприємству товарного (комерційного) кредиту;
¾ заміни придбання довгострокових активів, що вимагають оновлення, на їх оренду (лізинг);
¾ реструктуризація портфеля отриманих фінансових кредитів шляхом переведення короткострокових їх видів у довгострокові.
Слід зазначити, що система «прискорення - уповільнення платіжного обороту», вирішуючи проблему збалансованості обсягів дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді (і відповідно підвищуючи рівень абсолютної платоспроможності підприємства), створює певні проблеми дефіцитності цього потоку в наступних періодах. Тому паралельно з використанням механізму цієї системи повинні бути розроблені заходи щодо забезпечення збалансованості дефіцитного грошового потоку в довгостроковому періоді.
Зростання обсягу позитивного грошового потоку в довгостроковому періоді може бути досягнуто за рахунок наступних заходів:
¾ залучення стратегічних інвесторів з метою збільшення обсягів власного капіталу;
¾ залучення довгострокових фінансових кредитів;
¾ продажу частини (чи всього обсягу) фінансових інструментів інвестування;
¾ продажу (або здачі в оренду) невикористовуваних видів основних засобів.
Зниження обсягу негативного грошового потоку в довгостроковому періоді може бути досягнуто:
¾ скороченням обсягу і складу реальних інвестиційних програм;
¾ відмови від фінансового інвестування;
¾ зниження суми постійних витрат підприємства.
Методи оптимізації надлишкового грошового потоку підприємства пов'язані із забезпеченням росту його інвестиційної активності. У системі цих методів можуть бути використані:
¾ збільшення обсягу розширеного відтворення операційних позаоборотних активів;
¾ прискорення періоду розробки реальних інвестиційних проектів і започаткування і реалізації;
¾ здійснення регіональної диверсифікації операційної діяльності підприємства;
¾ активне формування портфеля фінансових інвестицій;
¾ дострокове погашення довгострокових фінансових кредитів.
У системі оптимізації грошових потоків підприємства важливе місце належить їхній збалансованості в часі. Це пов'язано з тим, що незбалансованість позитивного і негативного грошових потоків у часі створює для підприємства ряд фінансових проблем. Досвід показує, що результатом такої незбалансованості навіть при високому рівні формування чистого грошового потоку є низька ліквідність цього потоку (а відповідно і низький рівень абсолютної платоспроможності підприємства) в окремі періоди часу. При досить високій тривалості таких періодів для підприємства виникає серйозна загроза банкрутства.
У процесі оптимізації грошових потоків підприємства в часі вони попередньо класифікуються за такими ознаками:
1 за рівнем нейтралізуемості, тобто здатності грошового потоку певного виду змінюватися в часі, грошові потоки поділяються на піддаються і не піддаються зміни. Прикладом грошового потоку першого виду є лізингові платежі, період яких може бути встановлений за погодженням сторін; другого виду - податкові платежі, термін сплати яких не може бути підприємством порушений;
2 по рівню передбачуваності грошові потоки поділяються на цілком передбачувані і недостатньо передбачувані (абсолютно непередбачувані грошові потоки в системі їх оптимізації не розглядаються).
Об'єктом оптимізації виступають передбачувані грошові потоки, що піддаються зміни у часі. У процесі оптимізації грошових потоків у часі використовуються два основні методи - вирівнювання і синхронізація.
Вирівнювання грошових потоків спрямовано на згладжування їхніх обсягів у розрізі окремих інтервалів розглянутого періоду часу. Цей метод оптимізації дозволяє усунути в певній мірі сезонні і циклічні розходження у формуванні грошових потоків (як позитивних, так і негативних), оптимізуючи паралельно середні залишки грошових коштів та підвищуючи рівень ліквідності. Результати цього методу оптимізації грошових потоків у часі оцінюються за допомогою середньоквадратичного відхилення або коефіцієнта варіації, які в процесі оптимізації повинні знижуватися.
Синхронізація грошових потоків заснована на коваріації позитивного і негативного їх видів. У процесі синхронізації повинно бути забезпечено підвищення рівня кореляції між цими двома видами грошових потоків. Результати цього виду оптимізації грошових потоків у часі оцінюються за допомогою коефіцієнта кореляції, який у процесі оптимізації повинен прагнути до значення «+1».
Заключним етапом оптимізації є забезпечення умов максимізації чистого грошового потоку підприємства. Зростання чистого грошового потоку забезпечує підвищення темпів економічного розвитку підприємства на принципах самофінансування, знижує залежність цього розвитку від зовнішніх джерел формування фінансових ресурсів, забезпечує приріст ринкової вартості підприємства.
Підвищення суми чистого грошового потоку підприємства може бути забезпечене за рахунок здійснення наступних основних заходів:
¾ зниження суми постійних витрат;
¾ зниження рівня змінних витрат;
¾ здійснення ефективної податкової політики, що забезпечує зниження рівня сумарних податкових виплат;
¾ здійснення ефективної цінової політики, що забезпечує підвищення рівня прибутковості операційної діяльності;
¾ використання методу прискореної амортизації основних засобів;
¾ скорочення періоду амортизації використовуються підприємством нематеріальних активів;
¾ продажу невикористовуваних видів основних засобів і нематеріальних активів;
¾ посилення претензійної роботи з метою повного і своєчасного стягнення штрафних санкцій.
Результати оптимізації грошових потоків підприємства одержують своє відображення у системі планів формування і використання грошових коштів у майбутньому періоді.
Проведення аналізу на основі звітної інформації дає можливість оцінити грошові потоки в контексті минулих подій фінансово-господарської діяльності підприємства. Для вирішення ж стратегічних завдань управляючої системи необхідні відомості про майбутні грошові потоки підприємства, тобто їх прогнозні значення.
Однак саме по собі прогнозування як процедура розрахунку орієнтирів, що мають кількісний вимір, не може вирішити проблему в цілому. На грошові потоки підприємства впливає безліч факторів, що мають імовірнісний характер. Тому, щоб вибрати орієнтовне значення вихідних показників, необхідно попередньо прорахувати різні варіанти, що відповідають конкретним значенням факторів, а потім отримані результати піддати подальшого аналізу з метою вибору оптимальної їх величини. Таким чином, прогнозування грошових потоків підприємства слід сприймати в більш широкому аспекті, як метод прораховування різних варіантів, порівняння отриманих результатів і вибору оптимального, що відповідає вже перспективного аналізу.
Для того, щоб підняти прогнозування грошових потоків на якісно новий рівень, необхідна методика, що дозволяє оцінити вплив на рух грошових коштів можливих до здійснення заходів і подій, тобто методика, що дозволяє визначити, якими можуть бути грошові потоки і чистий фінансовий результат, якщо відбудеться зміна внутрішньої чи зовнішньої середовища діяльності підприємства в результаті здійснення того чи іншого заходу в слідстві прийнятих відповідних управлінських рішень. Дослідження залежності грошових потоків від здійснення або нездійснення конкретних заходів і подій дозволяє не тільки розраховувати очікувані значення відповідних показників, але і заздалегідь визначати доцільність заходів, а також оцінювати наслідки подій, що, у свою чергу, сприяє значному підвищенню ефективності прийнятих управлінських рішень.
Вихідним моментом розробки методики прогнозування грошових потоків підприємства, виходячи з можливих до здійснення заходів і подій, є встановлення взаємозв'язку між показниками, що характеризують і обумовлюють грошові потоки підприємства, факторами, під дією яких формуються ці показники, і заходами або подіями. Вирішити це завдання дозволяє розглянутий у розділі 3.1 системний підхід до ув'язці показників, що характеризують і обумовлюють грошові потоки підприємства з факторами, під дією яких вони формуються.
Такий підхід дозволяє деталізувати чинники аж до конкретних заходів і подій.
У зв'язку з тим, що більшість заходів і подій володіють комплексним характером щодо факторів, що визначають рух грошових коштів підприємства, можливість і достовірність кількісної оцінки їх впливу на грошові потоки залежать від наступних умов:
¾ по-перше, наскільки достовірно оцінені можливі результати від здійснення заходу або події (чи враховані можливі ризики, інфляція, тимчасова вартість грошей тощо);
¾ по-друге, чи піддається кількісному вимірюванню вплив заходу або події на той чи інший фактор;
¾ по-третє, наскільки повно виявлено перелік факторів, що вступають в дію в результаті здійснення заходу чи події;
¾ по-четверте, наскільки плановий розрахунок можливої ​​зміни того чи іншого фактора відповідає реальній дійсності.
Як варіанти управлінських рішень, внаслідок прийняття яких реалізуються заходи або відбуваються події, спрямовані на збільшення надходження грошових коштів на підприємстві, можна дати наступні рекомендації:
¾ За вишукування додаткових грошових надходжень від основних засобів підприємства - необхідно:
¾ проаналізувати ступінь використання обладнання (майна) підприємства з тим, щоб визначити перелік майна, що не використовується в поточній господарській діяльності; обговорити з інженерним персоналом яке обладнання є необхідним для підтримки поточного та очікуваного рівня виробництва, можливості оптимізації використання приміщень або можливості знаходження підрядника для виконання деяких виробничих процесів на стороні;
¾ визначити коло потенційних покупців (користувачів) зайвого устаткування (майна) за допомогою вивчення конкурентів або можливостей альтернативного використання розглянутого майна;
¾ вибрати найбільш підходящі канали комунікації для ефективного доведення до учасників ринку пропозиції про продаж (здачі в оренду) майна;
¾ продати (здати в оренду) мало використовуване устаткування (майно);
¾ виконати процедури консервації майна і підписати акт консервації. Це дозволить виключити це майно з розрахунку оподатковуваної бази при розрахунку платежів з податку на майно, а також зі складу амортизується майна з метою обчислення податку на прибуток;
¾ вивчити можливості переукласти орендний договір з нинішнім орендодавцем;
¾ вивчити можливості переведення діяльності в менш дороге місце. При цьому потрібно враховувати всі витрати, які можуть виникнути у зв'язку з переїздом;
¾ розглянути варіанти централізації діяльності підприємства за рахунок переведення його підрозділів в одне або меншу кількість місця розташування з метою уникнення дублювання господарських функцій у різних підрозділах і, таким чином, вивільнення додаткового майна для можливого продажу (здачі в оренду).
2. За стягненню заборгованості з метою прискорення оборотності грошових коштів - необхідно:
¾ створити стимули клієнтам швидше платити за рахунками шляхом надання спеціальних знижок;
¾ створити систему оцінки клієнтів, яка б підсумувала всі ризики, пов'язані з діловим партнером. Загальна залежність від такого партнера буде включати його дебіторську заборгованість, товари на складі, підготовлені до відвантаження, продукцію у виробництві, призначених цьому клієнтові. Потрібно встановити формальні ліміти кредиту кожного клієнта, які будуть визначатися загальними відносинами з цим клієнтом, потребами в грошах, і оцінкою фінансового становища конкретного клієнта;
¾ зробити менеджерів з продажу відповідальними за спостереженням і оновленням статусу клієнта. Прив'язати оплату їх праці до реального збору грошових коштів з клієнтів, з якими вони працюють;
¾ розглянути можливість продажу дебіторської заборгованості банку.
3. За розмежування виплат кредиторам за ступенем пріоритетності для зменшення відтоку грошових коштів - необхідно:
¾ розділити постачальників на категорії за ступенем їх важливості для діяльності і прибутковості підприємства. Інтенсифікувати контакти з критично важливими постачальниками з тим, щоб зміцнити взаєморозуміння і прагнення до співробітництва;
¾ запропонувати різні схеми платежів;
¾ відкласти здійснення платежів менш важливим постачальникам;
¾ знайти альтернативних постачальників, які пропонують більш вигідні умови, і використовувати цю інформацію для подальших переговорів з нинішніми постачальниками.
4. Щодо збільшення надходження грошових коштів з зацікавлених фінансових джерел, не пов'язаних із взаємною торгівлею - необхідно:
¾ досліджувати фінансові умови короткострокового фінансування, пропонованого банками, та варіанти їх поліпшення;
¾ переглянути умови боргу підприємства (відстрочка виплати основної суми, зниження процентної ставки), і вивчити можливість рефінансування кредитів в інших банках;
¾ якщо немає інших можливостей чи джерел для фінансування діяльності підприємства, провести переговори з акціонерами чи власниками компанії про вишукування додаткових фінансових ресурсів;
5. Для збільшення продажів - необхідно:
¾ проведення обмежених маркетингових досліджень на щоденній (щотижневої) основі. Наприклад, проводити спостереження за роздрібними (оптовими) цінами у власному і сусідніх регіонах, проводити пробні обмежені розпродажу зі знижками, проводити аналіз офіційної галузевої статистичної інформації, і так далі;
¾ Ретельно оцінити прогнозовані націнки за групами товарів, що реалізуються для того, щоб визначити групи товарів, що приносять найбільший прибуток, і, як наслідок, саме ті, на яких є необхідність зосередити увагу;
¾ Переоцінити фактори споживчого попиту, такі як споживчі властивості / пріоритет при придбанні, ціна, якість, тенденції моди, сезонні фактори і т.д.;
¾ Визначити групи продуктів, які найкращим чином підходять до зміни ринкових умов, і сконцентруйтеся на них;
¾ Визначити області професійного знання, проаналізувати конкурентні переваги і розробити шляхи одержання вигоди з них;
¾ Проаналізувати ціни і обсяги реалізованої продукції, знайти найбільш розумний компроміс, який допоможе збільшити надходження додаткових грошових коштів, незважаючи на зниження обсягів продажів (шляхом збільшення ціни і торгових націнок):
¾ Підняти відпускні ціни, якщо ринок дозволить, для того, щоб збільшити валовий прибуток;
¾ Зменшити ціну, щоб збільшити частку на ринку і обсяги продажів.
Таким чином, проведений аналіз дозволили визначити основні напрями вдосконалення управління грошовими потоками підприємства.
За основу створення ефективної системи управління грошовими потоками на підприємстві може бути взята пропонована нами методика управління грошовими потоками.
Процес реалізації даної методології складається з наступних етапів:
1. Планування розробки системи управління грошовими потоками.
2. Аналіз грошових потоків у попередньому періоді.
3. Оптимізації грошових потоків на основі отриманих результатів.
4. Планування грошових потоків підприємства в розрізі окремих їх видів.
5. Забезпечення системою ефективного контролю за грошовими потоками підприємства.
Також нами пропонується підприємству складати план надходження і витрачання грошових коштів на майбутній рік у помесячном розрізі з тим, щоб забезпечити облік сезонних коливань грошових потоків підприємства. Він повинен складатися з окремих видів господарської діяльності і по підприємству в цілому.
Основу оптимізації платіжного обороту підприємства має становити забезпечення збалансованості обсягів позитивного і негативного його грошових потоків у часі.

Висновок

Грошові потоки - це приплив і відтік грошових коштів та їх еквівалентів.
Грошові потоки підприємства класифікуються в розрізі поточної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Під грошовими коштами розуміють залишок грошових коштів та грошових еквівалентів на розрахункових, валютних та спеціальних банківських рахунках, в касі.
Поточна діяльність - основна, що приносить дохід, та інша діяльність, крім інвестиційної та фінансової.
Інвестиційна діяльність - придбання та реалізація довгострокових активів та інших інвестицій, що не відносяться до грошових еквівалентів.
Фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до змін у розмірі та складі власного і позикового капіталу організації (без урахування овердрафтного кредитування).
Основне джерело інформації для аналізу грошових потоків - Звіт про рух грошових коштів. Аналіз звіту про рух грошових коштів дозволяє істотно поглибити і скоригувати висновки щодо ліквідності та платоспроможності організації, її майбутнього фінансового потенціалу, отримані попередньо на основі статичних показників у ході традиційного фінансового аналізу.
На практиці найбільше поширення одержали два методи аналізу чистих грошових потоків від поточної діяльності: прямий (первинний) і непрямий. Чисті грошові потоки від інвестиційної та фінансової діяльності розраховуються лише прямим методом.
Як зовнішній, так і внутрішній аналіз грошових потоків можна провести наступним чином.
1-й етап. Підготовка звіту про рух грошових коштів до економічного читання.
Розділ 1.1. Знайомство з аудиторським висновком.
2-й етап. Економічне читання звіту про рух грошових коштів у взаємозв'язку з іншими формами бухгалтерської звітності.
3-й етап. Аналіз інформації.
Розділ 3.1. Горизонтальний і вертикальний аналіз звіту про рух грошових коштів (з подальшою інтерпретацією розрахованих фінансових показників).
Розділ 3.2. Оцінка «якості» чистого грошового потоку від поточної діяльності.
Розділ 3.3. Розрахунок фінансових показників: ліквідності, інвестиційної діяльності, фінансової політики, «якості» виручки від продажу товарів (продукції, робіт, послуг), рентабельності капіталу. Такі фінансові показники є базою як для аналізу організації за певний період, так і для порівняння їх між собою.
Розділ 3.4. Прогнозний аналіз грошових потоків.
У роботі був проведений аналіз управління грошовими потоками на підприємстві ТОВ «Спецмонтаж». Основними видами діяльності товариства є будівельні, будівельно-монтажні, оздоблювальні, пусконалагоджувальні, ремонтні роботи, ремонт будівель та споруд, включаючи небезпечні виробничі об'єкти, підвідомчі Держміськтехнагляду.
В цілому слід відзначити збільшення величини майна підприємства на 11,5% в 2007 р. в порівнянні з 2006 р. Збільшення відбулося за рахунок збільшення величини оборотних активів на 2,2%, при цьому внеобротние активи зросли на 230,5%, що призвело до зміни структури активи балансу. Величина джерел формування коштів підприємства зросла на 11,5% в 2007 р. в порівнянні з 2006 р. Збільшення відбулося за рахунок зростання нерозподіленого прибутку підприємства на 29,4%, а також за рахунок зростання короткострокових зобов'язань на 8,6%.
Показники горизонтального аналізу грошових потоків підприємства показали, що за 2007 р. сума які поступили коштів склала 18791 тис. руб. При цьому 97,36% загального валового грошового припливу припадає на поточну діяльність, менше одного відсотка - на інвестиційну і 2,66% - на фінансову. Дані вертикального аналізу дозволяють зробити висновок про те, що 99,9% валового припливу грошових коштів від поточної діяльності забезпечено виручкою від продажу товарів (робіт, послуг), 0,04% складає виручка від продажу іншого майна, 0,1% - інші надходження .
Вертикальний аналіз показав, що 86,28% всіх відтоків грошових коштів у ході поточної діяльності - оплата придбаних товарів (робіт, послуг), 10,12% - оплата праці, включаючи відрахування в державні позабюджетні фонди, 3,26% - розрахунки з бюджетом , 0,34% - інші виплати. Повернення кредитів і позик складає 100% негативного грошового потоку у фінансовій діяльності. Загалом валовий грошовий приплив перевищує відтік, що зумовило приріст грошових коштів за звітний період на суму 331 тис. руб.
Позитивним є те, що більша частина грошових приток за поточної діяльності у звітному році (97,3%) забезпечується надходженням виручки від продажу товарів (продукції, робіт, послуг). Якщо в динаміці питома вага цієї статті залишиться високим, а розмір дезінвестицій від продажу необоротних активів не буде складати значну частку у внутрішніх джерелах фінансування, то можна вважати, що в організації стабільне внутрішнє фінансування, що істотно підвищує її майбутню фінансову стійкість.
Поглиблений аналіз показав, що для часткового фінансування зростання поточних активів організації знадобилося збільшити кредиторську заборгованість. У тому випадку, якщо кредиторська заборгованість не прострочена, не передбачає сплату штрафних санкцій і не веде до виникнення процедури банкрутства протягом заданого періоду, припустимо на певному відрізку часу прирівнювати її до внутрішніх (власних) джерел коштів організації.
Аналіз фінансових коефіцієнтів показав, що організація протягом двох років була в змозі вести основну діяльність тільки за рахунок наявних грошових активів і за рахунок надходження грошових коштів за раніше відвантажені товари протягом від одного до півтора місяців. У цілому динаміка грошових показників ліквідності виявила фінансову залежність даної організації від зовнішніх джерел фінансування та необхідність відстеження показників потенційних термінів погашення її боргів.
За основу створення ефективної системи управління грошовими потоками на підприємстві може бути взята пропонована нами методика управління грошовими потоками.
Методика описує етапи функціонального змісту діяльності з управління грошовими потоками на підприємстві. Її реалізація дозволить шляхом проведення ряду послідовних аналітичних операцій створити систему управління грошовими потоками. Процес реалізації даної методології складається з наступних етапів:
1. Планування розробки системи управління грошовими потоками.
2. Аналіз грошових потоків у попередньому періоді.
3. Оптимізації грошових потоків на основі отриманих результатів.
4. Планування грошових потоків підприємства в розрізі окремих їх видів.
5. Забезпечення системою ефективного контролю за грошовими потоками підприємства.
Також нами пропонується підприємству складати план надходження і витрачання грошових коштів на майбутній рік у помесячном розрізі з тим, щоб забезпечити облік сезонних коливань грошових потоків підприємства. Він повинен складатися з окремих видів господарської діяльності і по підприємству в цілому. Основною метою розробки плану надходження та витрачання грошових коштів є прогнозування в часі валового та чистого грошових потоків підприємства в розрізі окремих видів його господарської діяльності та забезпечення постійної платоспроможності на всіх етапах планового періоду.
Основу оптимізації платіжного обороту підприємства має становити забезпечення збалансованості обсягів позитивного і негативного його грошових потоків у часі.


Список використаних джерел

1. Методичні положення щодо оцінки фінансового стану підприємств і встановленню незадовільною структури балансу. Затверджено розпорядженням Федерального управління в справах про неспроможність (банкрутство) від 12.08.94 № 31-р. / / Комп'ютерна система «Консультант Плюс».
2. Методичні рекомендації щодо виявлення неплатоспроможних підприємств, що потребують першочергової державної фінансової підтримки, а також за визначенням неплатоспроможних підприємств, що підлягають виведенню з числа діючих у зв'язку з неефективністю. Затверджено Розпорядженням Федерального управління у справах про неспроможність (банкрутство) від 24.10.94. № 70-р. / / Комп'ютерна система «Консультант Плюс».
3. Методичні вказівки з проведення фінансового аналізу організацій. Затверджено наказом Федеральної служби Росії на фінансового оздоровлення та банкрутства від 23.01.01. № 16. / / Комп'ютерна система «Консультант Плюс».
4. Методичні вказівки з реформи підприємств (організацій). Затверджені Наказом Мінекономіки Росії від 1 жовтня 1997 р. № 118. / / Комп'ютерна система «Консультант Плюс».
5. Правила проведення арбітражним керуючим фінансового аналізу. Затверджені постановою Уряду РФ від 25.06.03. № 367. / / Комп'ютерна система «Консультант Плюс».
6. Абрамова М.А. Фінанси і кредит: Навчальний посібник. / М.А. Абрамова, Л.С. Александрова - М.: ІД Юриспруденція, 2003. - 448 с.
7. Бабич А.М. Фінанси. / А.М. Бабич. - М.: ФБК-ПРЕС, 2000. - 759 с.
8. Баканов М.І. Теорія економічного аналізу. / М.І. Баканов, А.Д. Шеремет - М.: Фінанси і статистика, 2001. - 384 с.
9. Балабанов І.Т. Аналіз і планування фінансів господарюючого суб'єкта. / І.Т. Балабанов. - М.: Фінанси і статистика., 2000. - 208 с.
10. Баранов В.В. Фінансовий менеджмент. Механізми фінансового управління підприємствами в традиційних і наукомістких галузях. / В.В. Баранов. - М.: Справа, - 2002. - 271 с.
11. Барнгольц С.Б., Мельник М.В. Методологія економічного аналізу діяльності господарюючого суб'єкта / С.Б. Барнгольц, М.В. Мельник - М.: Фінанси і статистика, 2003. - 396 с.
12. Бланк І.А. Управління прибутком / І.А. Бланк - Київ: Ніка-Центр, 2005. - 544 с.
13. Бланк І.А. Фінансовий менеджмент. / І.А. Бланк. - Київ: Ніка-Центр, 2007. - 553 с.
14. Вахрін П.І. Фінансовий аналіз в комерційних та некомерційних організаціях. / П.І. Вахрін. - М.: Маркетинг, 2001. - 320 с.
15. Донцова Л.В. Аналіз фінансової звітності: Навчальний посібник / Л.В. Донцова, Н.А. Никифорова - М.: Видавництво «Справа і Сервіс», 2004. - 336 с.
16. Єфімова О.В. Фінансовий аналіз. / О.В. Єфімова - М.: Изд-во «Бухгалтерський облік», 2002. - 528 с.
17. Ковальов А.І. Аналіз фінансового стану підприємства. / А.І. Ковальов, В.П. Привалов. - М.: Центр економіки і маркетингу, 2000. - 245 с.
18. Ковальов В.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. / В.В. Ковальов. - М.: Проспект, 2000. - 420 с.
19. Ковальов В.В. Введення у фінансовий менеджмент. / В.В. Ковальов. - М.: Фінанси і статистика, 2007, - 768 с.
20. Ковальов В.В. Управління фінансами. / В.В. Ковальов. - М.: ФБК Прес, 2001. - 171 с.
21. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз. / В.В. Ковальов. - М.: Фінанси і статистика, 2000. - 510 с.
22. Ковальов В.В. Фінанси підприємств. / В.В. Ковальов. - М.: Проспект, 2003. - 352 с.
23. Ковальова А.М. Фінанси фірми. / А.М. Ковальова, М.Г. Лапуста, Л.Г. Скамай - М.: ИНФРА-М, 2003. - 496 с.
24. Сергєєв І.В. Економіка підприємства. / І.В. Економіка підприємства. - М.: Фінанси і статистика. 2001. - 303 с.
25. Тютюкин Є.Б. Фінанси підприємств. / Є.Б. Тютюкин. - М.: Дашков і К, 2002. - 250 с.
26. Фінанси підприємств / ред. Н.В. Колчин - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. - 368 с.
27. Чечевіцина Л.М. Аналіз фінансово-господарської діяльності. / Л.М. Чечевіцина. - М.: Маркетинг, 2001. - 352 с.
28. Чернов В.А. Фінансова політика організації. / Под ред. М.І. Баканова. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 247 с.
29. Щіборщ К.В. Бюджетування діяльності промислових підприємств Росії / К.В. Щіборщ. - М.: Видавництво «Справа і Сервіс», 2006. - 592 с.
30. Економіка підприємства / За ред. О.Н. Волкова. - М.: Инфра-М, 2001. - 518 с.
31. Економіка підприємства / За ред. Н.А. Сафронов. - М.: МАУП, 2000.
32. Бендик М.А. Удосконалення діагностики фінансового стану промислового підприємства. / М.А. Бендик, Є.В. Джамай. / / Менеджмент у Росії і за кордоном. - № 5. - 2005. - С. 80-95.
33. Ігнатов А.В. Аналіз фінансового стану підприємства. / О.В. Ігнатов. / / Фінансовий менеджмент. - № 4. - 2006. - С. 3-20.
34. Ілясов Т.Г. Як покращити фінансовий стан підприємства. / Т.Г. Ілясов. / / Фінанси. - № 10. - 2007. - С. 70-73.
35. Шахова М.С. Як фінансувати бізнес / М.С. Шахова / / Фінанси. - 2006. - № 8. - С. 2-6.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Диплом
521.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Управління вхідними і вихіними грошовими потоками їх характеристика Планування грошовими потоками
Управління грошовими потоками на підприємстві 2
Основи управління грошовими потоками на підприємстві
Управління грошовими потоками на підприємстві 2 Фінансовий ринок
Управління грошовими потоками на підприємстві його значення та принципи
Управління грошовими потоками 2
Управління грошовими потоками
Антикризове управління грошовими потоками
Методи управління грошовими потоками
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru