Управління витратами на підприємстві 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Зміст

Введення

1. Склад витрат підприємства

2 Планування витрат підприємства

3. Методи калькулювання та обліку витрат підприємства

4.Вліяніе витрат підприємства на фінансовий результат діяльності

5. Прийняття управлінських рішень в управлінні витратами

Висновок

Бібліографічний список

Введення

Собівартість продукції є найважливішим показником економічної ефективності її виробництва. У ній відбиваються всі сторони господарської діяльності, акумулюються результати використання всіх виробничих ресурсів. Від її рівня залежать фінансові результати діяльності підприємств, фінансовий стан суб'єктів господарювання, конкурентоспроможність продукції.

Аналіз собівартості продукції, робіт і послуг є важливим інструментом у системі управління витратами. Він дозволяє вивчити тенденції зміни її рівня, встановити відхилення фактичних витрат від нормативних (стандартних) та їх причини, виявити резерви зниження собівартості продукції і виробити заходи з їх освоєння.

Ефективність системи управління витратами багато в чому залежить від організації їх аналізу, яка у свою чергу визначається такими факторами:

-Формою і методами обліку витрат, що застосовуються на підприємстві;

-Ступенем автоматизації обліково-аналітичного процесу на підприємстві;

-Станом планування та нормування рівня операційних витрат;

-Наявністю відповідних видів щоденної, щотижневої і щомісячної внутрішньої звітності про операційних витратах, що дозволяють оперативно виявляти відхилення, їх причини та своєчасно вживати коригувальні заходи щодо їх усунення;

- Наявністю спеціалістів, які вміють грамотно аналізувати і керувати процесом формування витрат. [2; 216-217]

1.Состав витрат підприємства

Формування витрат підприємства здійснюється на п'яти рівнях (рис.1):

  1. на рівні витрат підприємства в цілому;

  2. на рівні витрат, пов'язаних зі звичайною діяльністю;

  3. на рівні витрат операційною діяльністю;

  4. на рівні собівартості реалізованої продукції і товарів;

  5. на рівні виробничої собівартості продукції.

На першому рівні з усієї сукупності витрат підприємства виділяються витрати, що мають пряме і безпосереднє відношення до звичайної діяльності підприємства, і витрати, пов'язані з надзвичайними подіями. Величина і питома вага останніх вказують на ступінь впливу незапланованих та неконтрольованих подій на діяльність підприємства у звітному періоді. Таке розмежування дозволяє відразу ж виділити зі складу витрат підприємства витрати, які не можна враховувати при оцінці ефективності господарської діяльності.

На другому рівні у витратах звичайної діяльності в першу чергу виділяються витрати, пов'язані з операційною та фінансовою діяльністю. У цілому важко виділити якісь критерії раціональності співвідношення витрат на цьому рівні. Проте значна частка витрат фінансової діяльності може вказувати на велику різноманітність видів діяльності підприємство, суміщення яких в рамках однієї юридичної особи не завжди є доцільним і може зажадати його поділу.

Величина «інших витрат» (у цю групу в першу чергу відносяться витрати, пов'язані з утриманням соціальної сфери) також вказує на наявність у складі підприємства об'єктів витрат, не пов'язаних з основною діяльністю, і, як наслідок, з основним джерелом відшкодування витрат.
На третьому-п'ятому рівнях проводиться вивчення структури витрат операційної діяльності за економічними елементами і статтями калькуляції.

Витрати операційної діяльності включають в себе всі витрати підприємства, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).

Основним показником, що відображає структуру витрат операційної діяльності підприємства є співвідношення матеріальних, енергетичних витрат і витрат на заробітну плату. Витрати за вказаними елементам визначають загальний розмір витрат усіх основних видів ресурсів, необхідних для підтримки нормальної господарської діяльності підприємства (ріс1в додатку).

Продукти, в складі яких переважають матеріальні витрати (на сировину і матеріали) називаються матеріаломісткими, паливно-енергетичні - енергоємними, витрати на оплату праці - трудомісткими.

Об'єктами обліку виступають різні етапи операційної діяльності, а витрати групуються по однорідності їх призначення (за аналогією: економічні елементи - однорідна сутність самих витрат; статті витрат - однорідне їх призначення).

У другому випадку витрати, які будуть лише частиною витрат операційної діяльності, групуються по одному об'єкту обліку - по продукції або послуги.

Таким чином, витрати операційної діяльності, у свою чергу, включають в себе: собівартість реалізованої продукції або послуг; витрати, пов'язані з операційною діяльністю; собівартість реалізованих товарів.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, включають в себе: адміністративні витрати, витрати на збут, інші ...

Аналіз собівартості продукції звичайно починають з вивчення динаміки загальної суми операційних витрат у цілому і по основних елементах. [3; 224-225]

Таблиця 1.

Витрати на виробництво продукції ТОВ «Старт»


Елементи витрат

Сума, тис. руб.

Структура витрат,%


t0

t1

+; -

t0

t1

+; -

Оплата праці

Відрахування на соціальні потреби

Матеріальні витрати

У тому числі:

Сировина і матеріали

Паливо

Електроенергія і т. д.

Амортизація

Інші витрати

20 500

6 150


28168


19200

4800

4168

3150

19984

21 465

6440


31746


21903

5110

4733

3500

21017

+965

+290


+3578


+2703

+310

+565

+350
+1033

26,30

7,89


36,14


24,64

6,15

5,35

4,04

25,63

25,50

7,65


37,72


26,02

6.07

5,63

4,16

24,97

-0,80

-0.24


+1,58


+1,38

-0.08

+0.28

+0.12

-0.66

Повна собівартість

У тому числі:

змінні витрати

постійні витрати

77952


54567

23385

84168


59338

24830

+6216


+4771

+1445

100,0


70.0

30,0

100,0


70,5

29,5

-


+0.50

-0.50

Як видно з таблиці 1. витрати підприємства за звітний період зросли на 6216 тис. руб. або на 8%. Зростання відбулося по всіх видах і особливо по матеріальних витрат. Збільшилася сума як змінних, так і постійних витрат. Змінилася декілька і структура витрат: збільшилася частка матеріальних витрат і амортизація основних засобів у зв'язку з інфляцією, а частка зарплати зменшилася.

Загальна сума витрат (Зобщ) може змінитися через:

-Обсягу випуску продукції в цілому по підприємству (VB Побщ);

-Її структури (Уд1);

-Рівня змінних витрат на одиницю продукції (bi);

- Суми постійних витрат на весь випуск продукції (А).

З (заг) = E (VB Побщ * Уд1 * bi) + А;

2. Планування витрат підприємства

У цей час увага до планування витрат підприємства ослаблене, що зумовлено до певної міри і наданої підприємствам господарської самостійністю та відсутністю обгрунтованих методичних розробок з планування виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємств, що працюють в нашій країні в досить складній економічній обстановці. У цих умовах необхідним є планування витрат підприємства на виробництво та обіг продукції. Це дозволяє розрахувати обсяг продукції, що продається за собівартістю, прибуток від продажу продукції, оцінити матеріаломісткість і трудомісткість продукції, прогнозувати потребу в оборотних коштах, вкладених в запаси, витрати і готову продукцію і т. д. [5; 202-203]

Плановий розмір витрат на продану продукцію (ЗПП) можна визначити за такою формулою:

де З1-залишки непроданої продукції на початок планованого періоду по виробничій собівартості;

Qпc - обсяг продукції, що планується до випуску в майбутньому періоді по виробничій собівартості;

З2-передбачувані залишки непроданої продукції на кінець планованого періоду по виробничій собівартості;

ЗВП - позавиробничі витрати на планований період.

Планування витрат на підприємстві необхідно здійснювати з тим, щоб визначити можливості найбільш економного витрачання матеріальних, трудових і грошових ресурсів як в цілому по підприємству, так і на одиницю продукції (робіт, послуг).

Необхідно постійне здійснення контролю за витратами підприємства на виробництво та обіг. Так як від розміру фактичних витрат на виробництво і продаж продукції багато в чому залежить виконання плану прибутку і рентабельності. Контроль за витратами слід проводити систематично на основі місячних, квартальних і річних звітів, використовуючи при цьому різні методи розрахунків впливу на собівартість найважливіших техніко-економічних факторів.

Зниження витрат на виробництво та обіг продукції має велике народногосподарське значення.

По-перше, це один з істотних резервів інтенсифікації виробництва. Зниження собівартості за рахунок економії сировини, матеріалів, палива, енергії та витрат живої праці дозволяє випустити значну кількість додаткової продукції.

По-друге, зниження собівартості (при збереженні тих же цін на готову продукцію) веде до збільшення прибутку підприємств та зростання рентабельності, створює реальні можливості для самофінансування і самоокупності.

По-третє, скорочення витрат на виробництво одиниці виробу приводить до скорочення витрат виробництва в інших галузях, до зменшення витрат на капітальні вкладення, зниження роздрібних цін на товари масового споживання.

По-четверте, скорочення витрат на виробництво та обіг продукції приводить до прискорення оборотності оборотних коштів у галузях народного господарства.

Процес планування витрат на підприємствах пов'язаний з вивченням факторів, що впливають на їх формування. У процесі управління витратами (їх аналізі, пошуку резервів економії та плануванні) всі фактори прийнято підрозділяти на дві основні групи:

  1. залежать від діяльності підприємства (внутрішні фактори);

  2. не залежать від діяльності підприємства (зовнішні фактори).

У системі факторів, що залежать від діяльності підприємства, можна виділити основні:

а) обсяг виробництва продукції (робіт, послуг).

б) асортимент продукції, що випускається.

в) швидкість продажу готової продукції. Чим нижче період звертання готової продукції в днях, тим відповідно нижче на підприємстві рівень витрат по зберіганню продукції, втрат від природних втрат і т. д.;

г) рівень продуктивності праці працівників.

д) стан використовуваних основних фондів

є) забезпеченість власними оборотними активами

У системі факторів, що не залежать від діяльності підприємства, можна виділити основні:

а) темпи інфляції в країні.

б) зміна видів і ставок податкових платежів, що входять до складу витрат підприємства

Основними резервами зниження рівня витрат є:

  • систематичне зменшення витрат живої праці на одиницю продукції на основі науково-технічного прогресу;

  • поліпшення використання основних виробничих фондів та збільшення у зв'язку з цим випуску продукції на кожну гривню основних фондів;

  • раціональне використання сировини, матеріалів, палива, енергії та скорочення витрат на одиницю виробу без зниження якості продукції;

  • скорочення втрат від браку та ліквідація непродуктивних витрат;

  • скорочення витрат по збуту продукції;

  • усунення надмірностей в апараті управління виробництвом на основі раціональної його організації;

  • суворий облік і контроль за витратами на підприємстві.

Таким чином, в реальному економічному житті підприємств величина валових витрат зумовлює фінансовий успіх на ринку. Якщо величина валових витрат нижче валового доходу, то підприємство отримує прибуток, що є основним джерелом відтворення та розширення виробничо-господарської діяльності. Якщо вище валового доходу підприємства, то діяльність підприємства збиткова, що в умовах ринкової економіки приводить підприємство до розорення, банкрутства. [1; 155-156]

3. Методи калькулювання та обліку витрат підприємства

Під калькулюванням собівартості слід розуміти не тільки літочислення фактичної собівартості одиниці виробленої продукції, але і інші роботи по підрахунку собівартості: [2; 200-201]

- Продукції, робіт, послуг допоміжних виробництв, спожитих основним виробництвом;

- Проміжних продуктів (напівфабрикатів) підрозділів основного виробництва, що використовуються на наступних стадіях виробництва;

- Продукції підрозділів підприємства для виявлення результатів їх діяльності;

- Всього товарного випуску підприємства;

- Випуску і відповідно одиниці виду готової продукції та напівфабрикатів власного виробництва (виконаних робіт або наданих послуг і т.д.), що реалізуються на сторону.

Метод калькулювання передбачає систему виробничого обліку, при якій визначаються фактична собівартість продукції, а також витрати на одиницю продукції.

Під методом обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції звичайно розуміють сукупність прийомів організації документування та відображення виробничих витрат, що забезпечують визначення фактичної собівартості продукції та необхідну інформацію для контролю за цим процесом.

В основі класифікації методів - об'єкти обліку витрат на виробництво, об'єкти калькулювання та способи контролю за собівартістю.

За об'єктами обліку витрат зазвичай виділяють два основні методи калькуляції витрат:

а) позамовний метод калькулювання витрат.

При позамовному калькуляції об'єктом калькулювання є окреме замовлення, окрема робота, яка виконується у відповідності з особливими вимогами замовника, і термін виконання кожного замовлення щодо небольшой.Затрати акумулюються на індивідуальній основі для кожного замовлення, що здійснюється на заводі.

б) поконтрактний метод калькулювання витрат є продовженням позамовного методу. Цей метод застосовується в тих випадках, коли розглядаються замовлення (контракти) є великомасштабними і потрібно тривалий період часу (зазвичай більше одного року). Попроцессний метод.

Попроцессний (попередільний) метод використовується для встановлення середньої собівартості партії однакових одиниць витрат за період часу.

Цей метод застосовується в тих випадках, коли практично неможливо встановити витрати, пов'язані з окремими одиницями витрат (як це відбувається при використанні методу позамовної калькуляції), з-за безперервного характеру процесу виробництва. Прикладом одиниці продукції, що підходить під визначення калькуляції по процесах, є тонна нафти на нафтопереробному заводі.

Нормативний метод.

Завданням нормативного методу обліку витрат на виробництво є своєчасне попередження нераціонального витрачання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. У своїй основі він містить технічно обгрунтовані розрахункові величини витрат робочого часу, матеріальних і грошових ресурсів на одиницю продукції, робіт, послуг. Норми виробничих витрат відображають технічний і організаційний рівень розвитку підприємства, впливають на його економіку і на кінцевий результат діяльності.

Розрахунки фактичної собівартості здійснюються за такою формулою:

Фс = Нс ± Він ± Ін, (1.1)

де Фс - фактична собівартість;

Нс - нормативна собівартість;

Він - відхилення від норм (економія чи перевитрата);

Ін - зміни норм (у бік їх збільшення або зменшення).

Для розрахунку фактичної собівартості одиниці продукції необхідно розрахувати індекси відхилень від норм та змін норм:



Таким чином, враховуючи дані по підприємству ТОВ «Старт», позначені в першому розділі контрольної роботи будуть рівні:

ФН = 77952 +6216 + (6216/77952) = 84176

Розрахуємо відхилення від норм = 84176-77952 = 6224

Відхилення від норм показують, як дотримуються технологія виготовлення продукції, норми витрат сировини, матеріалів, витрат праці і т.д. Вони діляться на позитивні, які означають економію у витратах, і негативні, що викликають їх збільшення, в нашому випадку помітне зростання витрат.



4. Вплив витрат підприємства на фінансовий результат діяльності.



Важливий узагальнюючий показник собівартості продукції-витрати на карбованець продукції, який характеризує издержкоемкость продукції. Він вигідний, тим, що по-перше, дуже універсальний: може розраховуватися в будь-якій галузі виробництва і, по-друге, наочно показиваетпрямую зв'язок між собівартістю і прибутком. Визначається він відношенням загальної суми витрат на виробництво і реалізацію продукції до вартості виробленої продукції в діючих цінах: ИЕ = З (заг) / ВП.

У процесі аналізу вивчають динаміку, виконання плану і провести міжгосподарські порівняння за цим показником. З таблиці 2. видно, що за п'ять років підприємство добилося певних успіхів у зниженні витратоємкості продукції. За цей період рівень даного показника на аналізованому підприємстві знизився на 3,3%, в середньому по галузі - на 4%, а у підприємства - конкурента на 5.9%. Отже, за темпами зниження витрат на карбованець продукції дане підприємство відстає від інших підприємств галузі, хоча на початку п'ятирічного періоду мало кращі вихідні умови.



Таблиця 2.

Динаміка витрат на карбованець продукції

Рік

Аналізоване підприємство

Підприємство-конкурент

У середньому по галузі


У пок.коп.

Т. зростання,%

У пок.коп.

Т. зростання,%

У пок.коп.

Т. зростання,%

2004

2005

2006

2007

2008

83,4

82,5

80,0

81,2

80,7

100

98,9

95,9

97,3

96,7

85.0

83,4

82,0

81,8

80.0

100

98,1

96,5

96,2

94,1

85,4

84,2

83,5

84,0

82,0

100

98,6

97,8

98,4

96.0

Наступний етап аналізу-визначення впливу факторів на зміну рівня даного показника. Витрати на рубль продукції безпосередньо залежать від зміни загальної суми витрат на виробництво і реалізацію продукції та від зміни вартості виробленої продукції.

На загальну суму витрат впливають обсяг виробництва продукції, її структура, зміна рівня питомих змінних та суми постійних витрат, які в свою чергу можуть збільшиться чи зменшиться за рахунок рівня ресурсоємності продукції і цін на спожиті ресурси.

Факторна модель витратоємкості продукції (ИЕ) виглядає наступним чином:

І E = З (заг) / ВП = E (V ВПобщ * Уд1 * b 1) + А / E (V ВПобщ * Уд1 * Ц1).

Вплив цих факторів на зміну витрат на карбованець товарної продукції розраховується способом ланцюгової підстановки за даними і за наведеними нижче даними про випуск продукції: тис. руб.

-Базового періоду Е (V ВП io * Ц io )_________________________ 96 000

-Звітного періоду при базовій структурі і базових цінах Е (V ВП i 1 * Ц io) ± ▲ ВП_________________________________________________ 98500

- Звітного періоду щодо базових цін Е (V ВП i 1 * Ц io )________ 100800

- Звітного періоду за поточними цінами (Е (V ВП i 1 * Ц i 1 )_______ 104300

Аналітичні розрахунки, наведені в таблиці 3., (Див. додаток 2) показують, що розмір витрат на карбованець продукції змінився за рахунок наступних чинників:

Збільшення обсягу виробництва продукції 80,58 - 81,20 = - 0,62 коп;

зміни структури виробництва 80,00 - 80.58 = - 0.58 коп;

рівня змінних витрат 82,06 - 80,00 = +2,06 коп;

розміру постійних витрат 83,50 - 82,06 = +1,44 коп.

підвищення цін на продукцію 80,70 - 83,50 = -2,80 коп.

Зростання рівня постійних і змінних витрат, як вже зазначалося, зумовлений, з одного боку, підвищенням ресурсоємності виробництва, а з іншого - збільшенням вартості спожитих ресурсів. За рахунок першого фактора витрати на карбованець продукції збільшилися на 0.3 коп. (303/100 800 * 100) і за рахунок другого - на 3,2 коп (3225/100 800 * 100).

Після цього можна встановити вплив досліджуваних факторів на зміну суми прибутку. Для цього необхідно абсолютні прирости витратоємкості продукції за рахунок кожного фактора помножити на виручку за фактичний обсяг реалізації продукції звітного періоду по цінах базового періоду:

П xi = ▲ ИЕ xi * Σ (V ВП i 1 * Ц io).

Таблиця 4

Розрахунок впливу факторів на зміну суми прибутку

Фактор

Розрахунок впливу

+; - Σ приб.

Обсяг випуску іпродукціі

Структура продукції

Рівень змінних витрат на одиницю продукції

Збільшення суми постійних витрат

Зміна У отпскних цін на продукцію

-0,62 * 96600/100

-0.58 * 96600/100

+2,06 * 96600/100


+1,44 * 96600/100

_2, 80 * 96 600 / 100

+599

+560

-1990


-1391

+2705

Разом

У тому числі за рахунок зміни:

Ресурсоємності

Вартості ресурсів


+0,3 * 96600/100

+3,2 * 96600/100


+483

-290

-3091

Таким чином, з наведених даних видно, що збільшення прибутку сприяли зростання рівня цін, обсягу випуску продукції і зміна її структури. Негативний вплив на прибуток надали такі чинники, як зростання цін на спожиті ресурси (зовнішній фактор) і підвищення рівня ресурсоємності продукції (внутрішній фактор).

5.Прийняття управлінських рішень в управлінні витратами підприємства

Собівартість продукції є найважливішим узагальнюючим показником, що представляє собою результат виробничої діяльність.

Залежність між прибутком і собівартістю - пряма, що випливає з алгоритму:

Прибуток = Виручка (без ПДВ і акцизів) - повна собівартість продукції.

Тому, в одного боку, прибуток залежить від факторів: обсягу продажів і ціни на готову продукцію, а з іншого - від витрат на виробництво цієї продукції.

Процес управління витратами на виробництво - це процес, що охоплює всі аспекти господарської діяльності, починаючи з постачання і закінчуючи реалізацією готової продукції.

Система управління витратами на виробництво передбачає:

нормування і планування витрат у цілому, за видами витрат і продукції, за центрами витрат і відповідальності;

облік витрат на виробництво;

Контроль за відхиленням у витратах;

аналіз витрат на виробництво - оперативний, поточний (річний), перспективний;

регулювання витрат і прийняття рішень.

Управління витратами виробництва вирішує численні завдання: розрахунок норм, упорядкування нормативної бази. Також важлива організація обліку змін норм, розробка калькуляцій, облік витрат за центрами виникнення, розподіл витрат за центрами відповідальності, аналіз виконання планових кошторисів, виявлення резервів економії і т. д. У цьому сенсі управління витратами на виробництво являє багатоцільову систему, що вимагає участі і взаємодії всіх виробничих ланок і служб підприємства.

Ефективно управляти витратами означає, перш за все, контролювати, тобто своєчасно виявляти факт відхилення, його причини та винуватців, давати їм об'єктивну оцінку. Повний і своєчасний контроль за відхиленнями витрат сприяє оперативному прийняттю управлінських рішень.

Аналіз витрат цілком залежить від способу обліку витрат. Найбільшою мірою реалізувати можливості управління витратами за відхиленнями дозволяє нормативний спосіб обліку витрат. Невід'ємна складова частина процедури цього обліку - виявлення відхилень, їх класифікація за причинами і винуватцями.

До планово-нормативним документам ставляться: кошторис, загальногосподарських і комерційних витрат, кошторису втрат від браку, планові калькуляції, нормативні документи, ціни.

Таким чином виходячи з вищесказаного можна зробити висновок, що управління витратами грає важливу роль в системі управління підприємством. Без правильної оцінки реальної собівартості не можна правильно управляти діяльністю підприємства, а правильна оцінка собівартості можлива лише при ефективному управлінні витратами.

До числа основних резервів економії змінних витрат можна віднести зниження чисельності працівників основного і допоміжних виробництв за рахунок забезпечення зростання продуктивності їх праці, скорочення розмірів запасу сировини, матеріалів і готової продукції в періоди несприятливої ​​кон'юнктури товарного ринку, забезпечення вигідних для підприємства умов постачання сировини і матеріалів та інші.

Використання механізму виробничого важеля, цілеспрямоване управління постійними і змінними витратами, оперативна зміна їх співвідношення при мінливих умовах господарювання дозволить збільшити потенціал формування прибутку підприємства. [4; 113-114]

Система "Директ-костинг" може застосовуватися при розробці основних напрямів діяльності господарюючого суб'єкта.

Асортиментна політика. При плануванні виробничої програми враховується фінансовий внесок (маржинальний прибуток) кожного виду продукції, що випускається в загальну виручку підприємства. Саме на підставі даних про змінні витрати можна отримати не спотворені розподілом непрямих витрат показники рентабельності продукції, що випускається. Це дозволить виявити вироби з більшою рентабельністю і переорієнтувати виробництво і збут саме на дані вироби. За допомогою системи "Директ-костинг" можна скласти виробничу програму з урахуванням рентабельності кожного виробу і кількості, споживаних на одиницю ресурсів таким чином, щоб сумарний прибуток була максимальної.

Цінова політика. З використанням системи "Директ-костинг" з'являється можливість оперативно реагувати на зміну кон'юнктури, встановлювати ціни реалізації більш обгрунтовано, що особливо важливо при зниженні платоспроможного попиту або виходу підприємства на ринок з новими видами продукції.

Приклад. Підприємство щомісяця виробляє і продає виріб «X» у кількості 50 шт. Загальні витрати підприємства складають 50000 рублів, в тому числі 20000 рублів - постійні витрати. Відпускна ціна виробу становить 1400 рублів. Дослідження ринку прогнозує збільшення збуту на 15% при зниженні ціни на 100 рублів. Потрібно визначити, наскільки ефективно таке зниження ціни.

Загальні витрати підприємства на виробництво і реалізацію одиниці вироби «X» складають 50000/50 = 1000 рублів.

Прибуток від всієї виробничої програми складе: при існуючій ціні: (1400-1000) х 50 = 20000 рублів; при запланованій ціною: (1300-1000) х 50 х 1,15 = 17250 рублів.

Отже, при існуючій ціні підприємство отримує великий прибуток, і зниження цін недоцільно.

Висновок

Так для чого ж потрібно вивчати, аналізувати і планувати витрати?

Оскільки головним критерієм комерційних підприємств є кінцевий результат (прибуток), а збільшення прибутку не завжди можна домогтися зростанням товарообігу існує ще один спосіб - зниження собівартості продукції, а саме зменшення витрат на продукцію.

Тому предмет «Управління витратами» останнім часом виділено в окрему дисципліну, вивчення якої допомагає правильно зрозуміти, розрахувати і спрогнозувати суму витрат і використовуючи отримані знання правильно їх використовувати.

Теоретично існують три варіанти дій, що дозволяють збільшити прибуток: підвищувати ціни, нарощувати обсяги продажів або знижувати витрати. На першому етапі компанія може отримувати прибуток, збільшуючи обсяг продажів і не дуже дбаючи про ефективність. На другому етапі ринок починає насичуватися і зростання продажів припиняється. Виникає необхідність займатися підвищенням ефективності за рахунок наведення порядку в компанії, тобто оптимізувати витрати. Однак на деяких речах, наприклад на робочому інструменті, економити не можна. Технічне забезпечення не повинно підводити. Якщо обладнання завтра зламається, ми не заробимо грошей.

Однак зниження витрат - не панацея. Нерідко невиправдане зниження призводить до зворотних результатів. Так, у низці компаній, (ательє, спортклуби, салони краси і т. п.), можна зіткнутися з такою ситуацією. Керівництво вирішує знижувати витрати, почавши зі зменшення відсотків від виручки, що виплачуються співробітникам. Незабаром більшість співробітників знаходять вихід: клієнти платять майстрам «в кишеню». Результатом стає зниження загальних обсягів виручки і, як наслідок, скорочення прибутку. У виробничих галузях подібні експерименти обертаються відходом фахівців, появою «відкатів», розкраданнями.

Для того щоб ефективно управляти витратами, керівнику компанії важливо розуміти, які види витрат існують і від чого вони залежать.

Бібліографічний список

1. Алексєєва М. М. Планування діяльності фірми: Навчально-методичний посібник. - М.: Фінанси і статистика, 2001.-248 с.

2. Савицька Г. В. Економічний аналіз: Підручник - Москва: ТОВ «Нове знання», 2004. - 640 с.

3. Соломатін А. М. Економіка і організація діяльності торгового підприємства: Підручник - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ИНФРА-М, 2003. -292с.

4. Управління витратами на підприємстві: Підручник / За заг. ред. Г. А. Краюхіна. - СПб.: Видавничий дім «Бізнес-преса», 2000-277с.

5. Економіка підприємства. Підручник / За ред. проф. О.І. Волкова. М.: ИНФРА-М, 2001. - 519 с.

Приложение1

Додаток 2



Таблиця 3.

Розрахунок впливу факторів на зміну суми витрат на карбованець виробленої продукції.

Витрати на рубль продукції, коп.

Фактор


Обсяг виробниц.

Структура виробництва.

Ууд.затр.

Е пост. витрат

Відпустка. ціни

ІЕ0 = 77952 ÷ 96000 = 81,20

ИЕ ум 1 = 79372 / 98500 = 80,58

ИЕ ум 2 = 80640/100800 = 80,00

ИЕ ум 3 = 82723 / 100800 = 82,06

ИЕ ум 4 = 84168 / 100800 = 83,50

ИЕ 1 = 84168 / 104300 = 80,70

t0

t1

t1

t1

t1

t1

t0

t0

t1

t1

t1

t1

t0

t0

t0

t1

t1

t1

t0

t0

t0

t0

t1

t1

t0

t0

t0

t0

t0

t1

ИЕ заг = 80,7 - 81,2 = - 0,5 коп.

-0,62

-0,58

+2,06

+1,44

-2.80

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Контрольна робота
93.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Управління витратами на підприємстві
Стратегія управління витратами на підприємстві
Управління витратами на підприємстві галузі
Розробка системи управління витратами на підприємстві Електромашина
Управління витратами
Управління витратами 3
Управління витратами
Управління витратами 2
Управління витратами 4
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru