додати матеріал


приховати рекламу

УПА в роки Великої Вiттчізняної Вiйні

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Маючи перед собою цiль розкрити питання "УПА в роки Великої Вiттчізняної Вiйні" я прітрімувався таких правил:

  1. Так Як Основним джерелом iнформації є книга (художньо публіцистично) Тараса Бульби-Боровця, "Армiя без держави", то Майже всi факти можна перевiріті в цiй кніжцi. Iнша лiтература (список наведено в кiнцi) вікорістовувалась для перевiркі достовiрностi вікладенніх фактiв.

  2. Здається для бiльш рацiонального вікладення матеріалу корістуватіся таким планом.

План реферату:

1. Українська НАЦІОНАЛЬНИЙ полiтика в 1941 роцi.

2. Партизанська акцiя УПА.

3. Олевськ республiка.

4. Україна в 1942 роцi. "Лісове братерство".

5. Двi Фазі боротьбі проти Гетлера.

6. Переговори: "УПА - радянськi партизани", "УПА - нiмецький влада".

7. Корiнній перелом - 1943. Переговори з польським пiдпiльям.

8. Розкол УПА на двi групи.

9. Масовi жертви Лебедівськой диктатури.

10. Котловина смертi.

11. Новi україно-германськi переговори. Українська армiя в Германiї.

Українська НАЦІОНАЛЬНИЙ полiтика в 1941 роцi.

Початок ВВВ став Поштовх до нового розвитку подiй на Україні: повне завоювання українських земель нiмцямі i досить-таки лiберальна полiтика окупацiйной власти до населення.

Кож спостерiгалась актівнiсть всiх тих рухiв, котрi при радянськiй владi Працювало у пiдпiллях.

Та перше захоплення нiмцямі ("хай буде сам чорт, абі Лише НЕ Більшовик") змiнілось більш реалістичними подивимось на новоявленого окупантів України. У звязку з ЦІМ вінікає сітуацiя iснування української офiцiальної i неофiцiальної полiтики, котру пiдтрімує уряд Української Народної Республiкі, ОУН, Союз Монархiстiв. Та ОУН (С. Бендери) не чекаючі розвитку подiй 30 червня 1941 року проголосила (прийняли) полiтічній акт: "Акт проголошення Української держави" i "Акт консолiдацiї українських полiтічніх сил".

Змiст ціх документiв заключався в тому, Що необхiдно тримати зброю в руках до тих пiр, Поки не буде створі Суверенна Українська правда. Робів акцент на спiльну роботу з нiмцямі. Цiкаве ті, Що Цю iдею Створення власти пiд нiмецького протекторатом пiдтрімував (благословивши) сам митрополит Шепетіцькій. На чолi виконання цього "декретом" С. Бетдері Було поставлено Ярослава Стецька. Альо, Як потiм віявілось, то булі несерйознi кроки, митрополита Було введено в Омані, та й самi нiмецькi властi немаючі Спочатку нiчого проти акту про українську незалежну державу, почали проводитись реакцiйнi заходь Щодо "Владі Стецька". На горізонтi iсторiї в тій годину з'являєтся Iван Легенда, "Лейтенант Легенда", провiднік Групи С. Бендери, Який ставши мiнiстром полiтічної коордінацiї у війсковіх сил, Своїми указами наробівшій таких справ, Що репутацiю актiв Було сильно пiдмочено (Наприклад, Було анульовано 4 -й унiверсал Україньской ЦЕНТРАЛЬНОЇ Заради вiд 22.01.1918 року).

Взагалi цi указ пiдлягають справедливої ​​крітіцi, бо переважно - в анархiї i дезорiєнтаціiї мас, у появi ЮРИДИЧНО-державного дуалiзму смороду зiгралі головну роль.

Це Вже не Кажучи про їх рівно безграмотмотнiсть з точки зору законностi Як дiпломатічної так i революцiйної. Підіймалось питання i про НАЦІОНАЛЬНИЙ русский армiю, отрій теж залішівся невирiшенним через некомпетентнiсть.

В реальностi ж основною лiнiєю "Великої полiтики" української думки булі наступнi тези:

  1. Суверенiтет України,

  2. Ворог України:

    - Всеросiйска імперiя (i коммунiзм);

    - Нова Росiя, Якщо не вiдмовится вiд своїх претензiй на Україну Як на свою, "законну" частини;

    - Германiя;

    - Польща;

  3. Боротьба за суверенiтет лиш з принципу етнографiї;

  4. Продовжуваті антіворожу пропаганду.

Альо Як віявілось на дiлi, люди на окупованіх землях вiдмежуваліся вiд полiтічніх партій. Тому проводитися полiтика заслання "агiтаторiв", "комiссарiв" в Центральну та Схiдну Частину України, при цьому яскраво видно протистояння iдей ОУН крило пiд головою Мельника i "Бендервцiв". Та агiтацiя мала реальнi наслiдкi (змiнювалісь кадри державного сектора). Однак нiмцi Заборона всеякi полiтічнi органiзацiї i "Держава" С. Бендери розпалась. Так чи iнакше, Україна в цею перiод, на мiй погляд, не мала вибір: в будь-якому випадка вон Залишани пiд володію Германiї чи Радянської Росiї, вінікає єдине вiрна реакцiя українцiв - почінається пiдпiльне озброєння. А сам український антикоммунiстичний центр Було розподiлено по таким центрам:

- Полiс (УНР);

- Буковина (ОУН);

- Львiвській (С. Бендера).

2. Партизанська акцiя УПА.

22 червня 1941 року замiсть Українського Національного Вiдродження з'явилась Українська Повстанська Армiя. Вiйсковi дiї ведуться в основному проти НКВД. Кож проводяться акцiї по захопленості транспорту i трудоресурсiв у бiльшовиков, Збір зброї.

У Сарнах з'являється школа "мiлiцiонерiв" котрих готує для себе німецька армiя. Як стверджуе Т. Б. Боровець набiр Українцiв був "iдеологiично" підготовано як "воiнів Полiської Сечi". Коротше Кажучи Це Була спроба, використуючи можливости пiдготовки більш вiйскової нiж якоiсь iньшої, пiдготуваті кадри для украiнської армiї.

Перша вiйськова акцiя УПА проходила на теріторiї полiс, котра в прiнцiпi Була "нiчійною землею". Нiмцi стримко пройшли Це мiсце, залишилась за собою розрiзняні частин Радянський вiйск, яки затім стали об'єднуватісь в партизанскi загони. Нiмцi НЕ бажають прізнаваті Полiську Сiчь - тiж загони мiлiцiї, якімі керує i якi пiдлеглі законам УНР. Було досягнуть компромiсу в тому, Що це буде напiввiйскова-напiвмiліцейска акцiя по очищенню вiд бiльшовіцькіх загонiв цiлого полiс. ЯКЩО коротко описати цею "генеральний наступ" отрiмуємо:

  1. Встановлення зв'язкiв з Бiлорусiєю (вiддiл самоборони В. Родзька i М. Вiтучика);

  2. Переговори з С. Бендери ОУН (у Львовi Було досягнуть позітівної (для УПА) домовностi з ОУН);

  3. Анологiчний договiр з монархiстамі (про долю монархiстiв в рядках УПА);

Тут неможливе НЕ Сказати про таку iсторичний особу Як полковник Д'яченко, командир полку кавалерiйского "Чорний Запорожцiв", Який ставши комадиром Полiську Січі. А сам Бульба-Боровець ставши головнокомандуючім УПА та окружним комендантом мiлiцiї в м. Сарни. Альо трапом так, Що Д'яченко i но декiлька офiцерiв булі вімушені віїхаті у Польщу. На щойнозвiльнене мiсце Було з впевненiстью призначено пiдполковніка П. Смородського, згравшего Важливе роль в управлiннi УПА. Автоматично, щоб дiйсно укрiпiті Свiй авторитет керiвніцтво УПА проголосила положення, візначівше полiтічну прогграмму армiї. Це, на мiй погляд, БУВ своечасний i правильний крок.

Коротко про Цю платформу "За що бореться УПА" можна Сказати, Що:

  • Це народна українська армiя, її членами можут дива всi українцi;

  • непiдлежiсть жоднiй полiтічнiй партiї, дiї її пiдкорюються законам Лише Владі Української Держави;

  • боротьба проти всiх захватникiв i окупантiв України для Вiдродження суверенної Української держави;

  • визнання принипiв демократiї, рiвноправ'я, законiв про людину, рiвнопрізнання всiх вiр i Релiгiя;

  • пiдтрімка всiх форм власнностi, захiст людини Як вiд державного капiталiзму так i вiд приватного капiталу;

  • в промисловому i сiльскогосподарському вiдношенню Україна повинна розвіватісь сама, Як велика держава, шкірно трудова людина - акціонер; земля - для трудiвнікiв; державне, кооперативні та приватне хліборобство, планова перебудова економiки;

  • Вiльна праця, культурнi, медiчні i iншi питання.

Як свiдчать факти, програма знайшла пiдтрімку богатьох колах населення. Менi ж Здається, Що багато харчування - про устрiй державного апарату, якіхось механiзмiв законотворчої та ВИКОНАВЧОЇ власти Не було зачеплено або мались на увазi Як закони "Уряду Української Держави" i взагалi, Цю програму я кож оцiнюю позитивно.

Та повернiмось до iсторичний фактiв, зараз хочеться всеж завершіті розповiдь про наступ Полiської Січі. 20 серпня 1941 року по всьому Полiссю, разом з вiйсковімі формуванням Бiлоруської Самооборони розпочався наступ Полiської Січi. Це такi райони Як: Туров-Мозир, Олевськ-Звягіль (Новгород-Волинський), так названа "Лiнiя Сталiна", Бобруйськ-Гомель-Коростень. Було зайнятості мiсто Олевськ, очищено вiд бiльшовіцькіх формуваня багато областей.

Пiдбівші короткi пiдсумкі можна Сказати:

  1. Ця операцiй мала НАЦІОНАЛЬНИЙ, полiтічній i вiйсково-стратегiчній характер;

  2. Операцiй віклікала "нахабно-захватницька полiтика комунiстічної Москви по вiдношенню до Бiлорусiї i України";

  3. В операції прийомів доля бiльш 15 тис.. чоловiк (10 тис.. українцiв i 5 тис.. бiлорусiв) з обох сторін;

  4. Вона показала Переваги слабоозбройнної, поганоорганiзованної та богатої народним духом i почуттям нацiональної гiдностi спiльної армiї українцiв i бiлорусiв над достатності сильними червоним партизанськими загонами та формуванням.

Завважаємо, Що нiмецькi вiйска нiякої участi у вiйськовіх дiях НЕ прийомів, озброенням та iншими бойовий знаряддя Полiську Сiч та загони Бiлоруської самооборони не забезпечувалі а навiть, навпокі, деколі заважалі й обмежувалі розвиток подіум.

На мене справило величезних Враження тієї факт, Що до цих пiр про Цю бойовий операцiй українського i белоруського народу я не знаючи, а взнавші, БУВ Враження розмахом та результатом дiй, бо величезних терірорiя полiс Була звiльнена вiд Вплив Партизанська загонiв бiльшовиков.

3. Олевськ республика.

У величезних трикутнику Луцьк - Гомель - Житомир Вже навiть нiмцiв НЕ вважать за ту велику силу, Що брала Київ i Смоленськ, i йшла Далі, на Москву. Центром республцкі - а САМЕ ТАК стали назіваті Лiсова населення цею звiльненій вiд окупантiв шматок землi - стало невелике районі Мiстечко Олевськ.

Дівнi речi стали вiдбуватісь зразу по приходу вiйск Полiсської Січі - бож Олевськ БУВ центром воєніх дiй i тепер - штабом: мешканцi з радiстью зустрiчалі візволітелiв, i Це можна зрозумiті - цею факт iснування острiвцiв українськоi незалежностi Серед нiмецкіх окупантiв. Одразу ж люди самi розпочалі без сторонної ДОПОМОГИ пiднiйматі економiки - відпала потреба в колгоспі i Радгосп, почали вiдкріватісь невелікi промісловi пiдпрiємства та iн. Всі Це показує, Що українська нацiя травні Дуже сiльну вiру i мрiю - хоч на згаріщi та голiй, но рiднiй землi спорудіті храм української суверенної соборної держави. Велику роль в становленнi краю зiграв Петро Смородській - начальник штабу УПА. Вiдбулося й культурне становлення - вiдкріваються церкви, школи, новi й старi газети "Вiстi", "Слово", "Голос", "Гайдамакi" - Що стала Офіційному джерелом Полiської Сечi. Вінікає в iсторiї но одна Вагом фiгура - Iван Митринт, котрий очолює редакцiю "Гайдамака". Вiн хоче створити "Українську НАЦІОНАЛЬНИЙ - демократичну партiю", має деякi "лiвi" погляди (Наприклад, хоче Залишити колгоспі) i намагаться зсілаючісь на Свiй та iншi авторiтеті втягнуті УПА в полiтічну боротьба. Та позiцiя верхiвкі УПА нехітна - вона пiдкорюється Лише законнiй владi.

Потрібних вiділіті ті, Що iснування Олеської республiкі навiть чисто теоретично стоiть пiд знаком питання. I дiйсно, Згода нiмцi почал прісілаті своїх iнспекторiв, вімагаючі бездоганного пiдкорення української вiйскової одініцi - а Полiську Сiчь Саме такою i Була в тій годину. У керiвніцтвi УНР Було пiднято питання про препінення iснування республiкі i перехiд в дiдпiлля. На мiй погляд, таке рiшення Було досiть мудрим - Це давало можливiсть скоротіті по над 10 тисяч бойовий членiв Полiської Сечi, бо ж партізанськi загони Радянський вiйск Було вітiсняно аж у Брянськ лiсі, а від втрімуваті звiльняну теріторiю ставало все важче.

Так чи инакше 15 листопада 1941 року Полiську Сiч УПА Була самолiквiдована. За планом зброю Було сховавшими, а людей розпущено додому. Залішівся Лише Олеський гарнiзон, якiй проїснував на декiлька днiв довше.

Отже, виконав Свiй бойовий обов'язок, ця "армiя без держави" - Полiську Сiч Припін Своє iснування. Альо у бiйцiв НЕ зниклого Бажання боротися проти ворогiв рiдної України.

4. Україна в 1942 роцi.

Штаб бувшої Полiської Сечi роздiлівся - одна Частина людей вiдiйшла вiд справ, друга оголосіла пiдпiльно-бойовi акцiї органiзацiї УПА. ° Її штаб БУВ розтошованій в лiсніцтвi Людвiпольского району.

На початку 1942 роцi Т.Бульба-Боровець зустрiчається з президентом Уряду А. Левiцкім. Була змальовано така полiтічна сітуацiя на Українi.

  • Заборона нiмецький володію прав українськой Нації на Самостійна i незалежнiсть;

  • жорстокі окупацiя, варварство в економiцi, iньшіх областях;

  • зніщення культурних та етнологічніх цiнностей ("рабам не потрiбна освiта, їх справа - чорна робота");

  • массовi облави; дiї агентiв НКВС, бiлогвардiйцiв та iнш;

  • внутрiшнього партiйна мiжусобіця нацiоналiстiв.

Таким чином склалась катастрофiчна сітуацiя. I зносіті все покiрно вiд нового окупантів НЕ можлива, i пiдняті нове повстання теж неможна. Будинків бити нiмцiв, но НЕ шляхом загально повстання, а Конвенцію Ради Європи "лiтучiмі бригадами" - починаючих з часу, коли Гiтлер вийдем до Волги. Одним з головних осiб майбутнiх дiй БУВ полковнiк I. Литвиненко, зв'язного Президента.

Отже, Вже весною 42-го раралельно гiтлерiвськiм "Amt" окупацiйной i полiтічнім силам, стала дiяті система пріхованої суверенної української влади, окрешеної "Лісовім царством".

Боротьба має вестися в полiтічно-пропогандістському та вiйсковому напрямком (вiйна Як з цiвiльною адмiнiстрацiєю Гiтлера, так i военнi дiї на Захiдно фронтi).

Дуже цiкавi, по моєму, "законi українського партiзана":

  • Це не бандит, а чесним i чоловікового воїн;

  • воюй Лише за НАЦІОНАЛЬНИЙ iдею i для високих полiтічніх цiлiй;

  • буде боротися до побудування Самостiйної України;

  • Йому Заборона займатісь грабованням;

  • вiн пiдлеглій командиру, хоч i є в тій же година добровiльцем i революціонером;

  • воїн Що добро справляється з обов'язками Своїми.

З цього видно, Що фiзічна дисциплiн Була поганою, хоч ось на морамьноiй дiсціплiнi й трімався весь порядок. Кож заслуговують на УВАГА й говi аспектмі партізанскої тактики УПА: - Органiзацiя складається з невеликих Партизанська груп;

- Тактика "з-пiд землм i пiд землю";

- Дiяті скрiзь, та не попадати;

- Жорстоко пiдлеглість коматдірам;

- Знаходітісь постiйно в рухi;

- Нiчнi напади, сiючi панiку;

- Розвiдка й контррозвiдка.

Дiйсно, Це iдеальна програма для невеликих загонiв партизан. Хочеться вiдмiтіті, Що ворогами УПА вважать націстському i комунiстічну партiї (НКВС та есесовцiв), - розстріл останнiх на місцi без суду й слiдства.

I ось Вже пiд кiнець весни 42-го всi головнi задачi по реорганiзацiї армiї булі віконанi.

У цею годину на Українi проходити злодiйскій масовий терор гестапо. Вінікає голод, багаті концтаборiв та iнше - жити стало неможливе тяжко. I "Лiс" стає единим притулку для людей.

5. Двi Фазі боротьбі проти Гiтлера.

16 квiтня 1942 року - Це початок "першої Фазі" цiєї боротьбі. П'ять лiтучіх бригад займаються Партизанська вiйною: Йде поповнення в ряди борцiв з числа тих, хто втiкає вiд гiтлерiвськіх арештiв, булав в наявностi Чудова розвiдка, спiвробiтніцтво з українською полiцiєю - нiмцi переполошилися, смороду побачим "величезних армiю", а дiверсiї українськiх партізанiв на шляхах НЕ давали спокiйно жити всiм структурам "нової" адмiнiстрацiї. Альо Це Була вiйна Лише i Лише з адмiнiстратівнімі оорганамі.

Цiкаво, Що Головна Команда УПА написала лист до Коха в стілi "запорожцi пишуть до турецького султана", в якому роз'яснювала Свої дiї вiдносно Германiї i Росiї. У колах українського полiтічного i воєнно-революцiйного пiдпiлля лiтом 42-го Не було згода та єдності Щодо поглядiв на методи боротьбі. Група С. Бендери (М. Лебiдь) стояла на пасивного шляху без партізаськіх діверсiй: "партiзані - Це агенти ..... з ними нам не по дорозi" тім самим зупіняючі зусіля УПА.

Друга фаза партізанської боротьбі полягала в тому, Що зважаючі на особливо тяжкий стан лiтом 1942 року відається указ всiм "лiтучім бригадам" бити ворога на всiх пунктах воєнно-стратегiчного значення а особливо УВАГА звернути на системi транспорту та тілового забезпечення - вiд Чорного моря й до Бiлорусiї i Балтики. Можна відiліті таку операцiй Як Шепетiвська, Що мала бiльш нiж демонстрацiйній діверiйній характер. Проведено її Було бліскуче. Крiм того, булі випадка визволення вiйсковополоненніх шляхом нападiв на ешелону. Такімчіном, партизанскi загони показали свою силу, з ними стали рахувати. Настав новий рубiж, рубiж переговорiв.

6. Переговори: "УПА - радянські партизани",

"УПА - нiмецький влада"

Як повiдомляє Бульба-Боровець та iншi, фактичність в 41-42 роках на теріторiї України радянські партизани НЕ iснувалі Як рального сила: загони пiд командуванням генерала Бiлова, Ковпака Було Розбита. Альо з Радянської Сторони Була добро органiзована розвiдка, дотого ж потрiбно зважіті й на все ЗРОСТАЮЧИЙ недовiру простого народу до окупантiв. Єдіною силою, котра могла вести вiйну проти нiмцiв Була УПА. Москва вірiшіла (у зв'язку з вдвлімі операцiй УПА) змiніті вiдношення й курс своєi полiтики у вiдносин з українською армiєю: з Радянської Сторони з'являються пропозіцiї розпочаті переговори "не дивлячися на минуло антiбiлбшовіцьку компанiя i помiлкі з обох сторiн". У червнi 42-го в трикутнику Олевськ-Рокитно-Городище Було закинути радяннській Партизанська загiн пiд командуванням Медведєва для охорони Радянської делегацiї i, Як віявілось згода НЕ Лише для цього.

Пропозіцiя Генштабу СРСР булі Такі:

- Пріпініті ворожнечу (УПА i радянські партiзанскі загони);

- Злиття УПА з Червоною Армiєю i на основi цього Отримати допомог;

- Пріпініті антірадянську пропаганду в УПА;

- Пiдняті Загальне повстання на Українi;

- Всiм членам УПА гарантувалась амнiстія за мiнучi грiхі.

Вiдповiдь УПА не затрималась: УПА - суверенна вiйськова одиниця УНР, з чужою армiєю не з'єднаєця, може бути лиш спілка; українськи вiйсковi сили, що перебувають у станi вiйни з СРСР з 1917 року, готовi згодитись на мир i на вiйськовий союз проти Германiї, якщо СРСР признає суверенiтет; загальне повстання на Українi буде пiдняте лише в тому випадку, коли вiдкриєтся захiдний фронт ї у всiй Європi з'являться такiж умови для повстання, iнакше заколот приречений на невдачу i загрожує винишенням всiєї української нацiї.

Вiдповiдь Генштабу була така, що в якости суверенної держави признавалась лише УРСР, процес дружнiх переговорiв всiяко пiдтримувався і було дано згоду на перемирря й нейтралiтет.

Та переговори явно затягувались зi сторони УПА (на мiй погляд потрiбно було б таки якось знайти компромiс i з'єднати зусілля) - керiвництво ж УПА боялось, що якщо вiдбудеться їх злиття - то це дасть привiд Радянському Союзi "в'їхати" на Україну в якостi визволителя та iнше.

Так чi інакше до грудня 42-го переговори нi до чого не привели. Загiн Медведєва почав набирати силу, а Москва зимою 42-43-го проголосила українських нацiональних партизанiв "бандитами".

Першi переговори з нiмцями вiдбулися 23 листопада 42-го року з шефом СД Волинi i Подiлля Пiцом. Цi й подiльшi переговори також нiчого конкретного не принесли. Приведу, для прикладу, деяки пункти, що ставилися на них :

Нiмцi вимагали зупинити нiмецько-українську ворожу, перетворити УПА в легальну напiв-війскову полiцейську силу в системi нiмекцькiх вiйск, допомогти нiмцям знищити всякi антинiмецьки групування, за що нiмцi будудь зобов'язанi припинити всi репресивнi заходи проти населення України, а про органiзацiю Української держави згоджуються говорити, лише пiсля вiйни.

Контрпозiцiя українцiв: припинити всi репресiї, визнати суверенну українську республiку негайно з усiма випливаючими з цього наслiдками, розпустити всю цiвiльну нiмецьку адмiнiстрацiю, зупинити грабунок економiки та iнших надбань України; УПА - це пiдпiльна суверенна армiя України i влитися може лиш в регулярну Українську нацiональну армiю.

На мiй погляд, не погоджуватись з нiмцями було правильнiше, це давало свободу й вiру в становлення самостiйної України.

7. Корiнний перелом - 1943.

Переговори з польским пiдпiллям.

Розпочався Сталінградський наступ. Нейтралітет з радянськми партизанскими загонами було розiрвано - Москва вимагала рiшучих дiй проти нацiонально-визвольних органiзацiй. Почлись частi бої з партизанскими загонами бiльшовикiв. Зимою 1943 УПА робить спробу зв'язатись з польским пiдпiлям з метою припинити українсько-польську ворожу, нормалiзувати вiдносини й налагодити контакт мiж УПА й Армiєю Крайовою. Але (недальновидна) полiтика польського народу, а вiрнiше кажучи екзильного уряду в Лондоні - руками СРСР та схiдних союзникiв знищити Германiю, а руками росiян i нiмцiв задушити нацiональновивозльний рух на Україні, щоб знову окупувати Захiдну Україну - пiдвела УПА до факту про: 3 -й вiдкритий фронт - польский.

8. Розкiл УПА на двi групи.

Iдеалогiчно-програмнi розбiжностi й партiйна нетерпiмiсть окремой групи С.Бендери (очолював Микола Лебедь (Максим Рубан) як плiдник ОУН -С.Бендерi) привела до того, що ця органiзацiя вiдважилась на такий крок: вона признала форму боротьби УПА проти нвiмцiв та бiльшовикiв i запропонувала розпочати переговори про спiльнi акцiї всiх революцiйних сил на Україні в лавах УПА!

9 квiтня 1943 року такi переговори почалися. Пропозицiї вiд ОУН - С.Бендери були такi:

1. Не вiзнавати полiтичної залежностi вiд УНР, а пiдкоритись УПА, полiтичної лінiї ОУН - С.Бендери.

2. Признати акт державностi вiд 30.6.41 як єдину конституцiю України.

3. Вiйсковиi вiддiл ОУН - С.Бендери включити до складу УПА, зробити спiльний штаб пiд тiєю ж вивiскою - УПА.

4. Вiдкрити в УПА iнститут партийних комiсарiв i службу безпеки.

5. Проголосити загальне революцiйне повстання на Українi.

6. Очистити територiю майбутнего повстання вiд польского населення.

I так далi. Можемо собi уявити вiдповiдь УПА на цi монопартiйнi, диктаторськi пропозицiї ОУН - С.Бендери. Тим самим 22 травня 43-го року переговори без успiху було припинено. А сам М.Либiдь зробив досить такі цiкавий крок - перемейнував ОУН - Бендери в УПА i очолiв штаб. З'явилося двi УПА, як ранiш було з двома ОУН.

Нове керiвництво УПА зробило такi наступнi кроки, якi привели до кривавих рiк весною-лiтом 43-го - палило польськi села, проголосило мобiлiзацiю i 3-й крок нацiональної револююцiї i загальне повстання українцiв проти нiмцив, спровакувала всю українську полiцiю, давши нiмцям богату поживу до тюрем , повнiстью дезорвентувало їх. В зв'язку з цiм в липнi цього ж року отаман Тарас Бульба-Боровець перейменував свою частину УПА в "Українську Народну Революцiйну Армiю" (УНРА).

9. Масовi жертви Ленбедiвської диктатури.

Тепер треба роздивитись шляхи 2-ох армiй - УПА та УНРА.

УНРА стала розвиватись, вiдровiдно обставинам, по лiнiї зменшення свого складу i переходу в глибоке пiдпiлля при нарастаючiй загрозi радянсько - комунiстичноi диктатури, УПА ж навпоки, збильшувало свої лави, впритул до виникнення на Полiссi та і Волинi цiлих партизанских республик, в яких дiяли свої економiчнi реформи, i були втiленi закони, якi заставляли жителiв забезпечувати всiм необхiдним членiв УПА. Ведеться також, "внутрiшня" вiйна проти бувшого УПА-УНРА. Їх розцiнюют як ворожих агентiв, i якщо вони не перезодять на сторону УПА - на мiсцi розстрiлюють. УНРА досить тактично реагує на це - вони починають маневрувати, щоб не допустити братовбиства. Це мотивувалось А.Левицкiм як :

1. не потрiбно збiлбшувати армiю перед новою окупацiєю України Червоною Москвою;

2. не є полiтично доцiльною боротьба армiї без держави в пiдпiллi за панiвне положення серед свого народу. Це буде лише тодi, коли з'явиться державна влада ).

По-моєму, це важливi причини (i головне - чесно сказане!). В жовтнi 43-го штаб УНРА винiс на загальний огляд свiй документ- реакцiю на проведення М.Лебедем-Рубановим "екзекуцiї", українського народу - "Вiдкритий Лист" до членiв органiзаторiв ОУН С.Бендери.

В ньому вiдверто показанi всi негатiвнi моменти органiзацiї i iснування УПА (Бендеровського), iх антiукраїнську полiтику, жорстокiсть i варварство, небажання i нерозумiння iснуючей ситуації та iнших полiтично-революцiйних формувань як спивпрацючiх. У вiдповiдь на це УПА робить спробу нападу на штаб УНРА. Богато членiв УНРА попало в полон .УНРА не проводить вiдповiдних воєнних закладiв, i "армiя" - дуже зменшенна, вiдступає у бiк рiчцi Случ. Має там Вiлянську битву з росiйско-польськими партизанами, потiм переслідується бендерiвцями, оголосившими УНРА справжню вiйну. Так чи iнакше, дiйсно можна звинуватити органiзацiю Бендери - Лебедя в розколi й деорганiзацiї українського нацiонального, державано-творчого та соцiального ходу життя ; в явнiй чи неявнiй допомозi Радянським вiйскам; в актах послiдовних,систематичних`диверсiй, посягаючих на норми людяностi i загальнi етично- моральнi устої, що можна прирiвняти до вiдкритого бандитизму.

10. Котловина смертi.

Пiд осiнь 1943 року Полiсько-Воинська котловина стала ареною масової смертi. Сюди стiкались, перед загрозою швидконасупаючого фронту, люди з усiєї України. Перед УПА, сконцентрованою саме в цьому районi (бiля 100000 чоловiк, але погано органiзованих i озброєних) знову партия Лебедева ставить задачi, якi не виконуються: очищати українськи землi вiд полякiв, нищити внутрiшнiх ворогiв, вести вiйскову боротьбу проти нiмцiв та iнше.

Всi республики Лебедева були знищенi авiацiєю нiмцiв, радянськi партiзани ходили впродовж i впоперек цiєй "держави", Медведєв дiяв в маленькому Чуманському лiсi пiд Луцьком, стрiляв i викрадав нiмецькiх генералiв, а Ковпак зробив свiй рейд вiд Брянську до Карпат, де був розбитий нiмцямi. Бiйцi УПА втратили ту гнучнiсть i блискавичнiсть дiй в нападi, вели героiчнi боi з вiдступачими нiмцями й частинами радянських вiйск. Але скрiзь потiрпiла поразки. Почалася панiка в рядах армiї, люди тiкали в лiс, служба безпеки у вiдповiдь проводила репресивнi заходи проти залишившихся. Ось така картина "вiйни УПА проти нiмцiв та радянських вiйск у 1943-44 роках.

У самiй Полiської котловинi збиралось все бiльше людей. I це ставало небезпечним - клiцi радянсько-нiмецького фронту сходились саме в цьому мiсцi, до тогож там дiяли не лише богаточисленнi радянськi партизанськi загони, але i "внутрiйшнiй" ворог - вiдділ СБ (служба безпеки) Лебедева. Це все вело до катастрофи i так воно й сталося.

18 листопада 43 року Рада Головного Комiтету УНРА винесла наступний план:

  • таємно спробувати пiдписати мiр з нiмцями i добитися евакуацiї цивiльного населення на терирорiю Польшi або Австрії;

  • звiльнити С.Бендеру з цiлью задоволнити Лебедева i створити єдину пiдпiльну армiю УПА;

  • УНРА перевести в глибоке радянське пiдпiлья, як зброю партизанських акцiй;

  • очолити делегацiю доручити Т.Бульби-Боровцю.

З 15 на 16 листопада було пiдготовано меморандум до нiмецького командовання, що складався з семи пунктiв (аналогiчно) плану УНРА.

17 листопада делегацiя виїхала в Рiвно, 30-го була в Берлинi, а 1-го грудня її членiв було заарештовано й кинуто до Саксегазеньского замку.

Поведiнку нiмцiв можна зрозумiти: вони мали ще надiю вiдсунути схiдний фронт і сам Гiтлер був проти любих нацiональних армiй при нiмецькiй. Але 44-й принiс корiннi переломи в поглядах на цю проблему.

Весною 44-го верховне командовання УПА перенесло свiй штаб з Волинi в Карпати. Всі вiйсковi частини отримали наказ залишитись на мисьцях, переходити пiд радянську окупацiю i продовжувати боротьбу в пiдпiллi. Крим того нехтуючи своїми ж принципами, монопартия Лебедева проголосила народження Української Головної Визвольної ради при УПА як її головного полiтичного фронта. На мiй погляд, цiкавиш є той факт, що не була опублiкована навiть платформа УГВР, членами котроiй, по сутi, були тiж представники ОУН (С.Бендери). Цiкаво й те , що в жовтнi 44-го вся група УГВР, ОУН, УПА i СБ - Лебедем виiхала в Германiю i стала називати себе не iнакше як "Закордоннi частини ОУН", "Закордонне представництво УГВР". Утворився iсторичний парадокс "Закордоннi частини ОУН", "Закордонне представництво УГВР" являлися на дiйсностi представниками самих себе. Маємо сказати що спiльне з УПА i УНРА в рiзних частинах України дiяли i iншi партизанськи формацiї. Прикладом може служити Легіон національної самооборони під командуванням полковника армії УНР Войноровського-Гальчевського.

11. Новi українсько-нiмецькi переговори.

Українська армiя в Германiї .

В цей час нiмцi бажали лише одного створити спiльний блок всiх народiв, прiгнiченних комунiзмом, i на чолi цього блоку був вже поставленний генерал Андрiй Власов, як головнокомандующiй Росiйською Визвольною Армiєю (РВА). В останнiх числах жовтня 44-го звiльнив бiльшу частину українських полонених - С.Бендеру, Мельника, Бульбу-Боровця та инших. Нiмцi хотiли вести переговори, якi розпочались в листопадi 44-го й тягнулись до кiнця грудня 44-го. Швидкому просуванню заважала концепцiя Власова, "о єдиной i неделимой Росiйской імперії", тим самими ставивша пiд сумнiв суверiнiтет України. Але не маючи виходу німцi були змушени признати Український Нацiональний Комiтет в Германiї як репрезентацiю українського народу перед нiмецькою владою. Отже, переговори закiнчились в кiнцi 44-го, а в першi днi березня нiмецька влада затвердила комитет i дала дозвiл на органвзацiю новоi української армії пiд командованням генерала Шандрука.

Нова армiя мала складатись з двох частин:

  • регулярна пiхотна армiя, яка б мала завдання боротися проти СРСР на схiдному фронтi;

  • нерегулярна частина - "група Б" Української нацiональной армiї.

Група "Б" мала диверсiйно-партизанське завдання на схiдному фронтi (командиром був Т.Б.Б.)

В склад регулярної УНА входiли:

1. Дивiзiя "Галичина"- перша дивизiя УНА;

2. Українське Визвольне вiйско;

3. Всi українцi, полоненi, з армiєю Власова, полiцейськi.

Теоретично штаб УНА мiг набрати 250000 кадрiв. Але цим планам не дано було втiмитися у життя внаслiдок закiнчення вiйни. Найбiльш боєздатні частини армiї було розбiто на невеликi групи i планомiрно здавались у полон американцям. Одна з дивiзiй генерала Власова повернула зброю проти нiмцёв i допомогла чехам звiльнити Прагу, але через декiлька днiв її заново "звiльнили" радянськi війска.

Отжеж, в цьому невеликому обсягом рефератi, на мiй погляд, менi вдалось висвiтити деякi iсторичнi факти про воєннi дiї УПАП в роки ВВВ.

Обсяг лiтератури.

1. Микола Либiдь - "УПА".

2. Тарас Бульба-Боровець - "Армiя без держави".

3. Петер Миенчук - "УПА 1942-1952 роки".

4. О.Субтельний - "Україна. Історія".

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Культура | Реферат
80.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Дії УПА в роки ВВВ і в післявоєнний період
Дії УПА в роки ВВВ і в післявоєнний період
Діяльність ОУН УПА в роки Другої світової війни та їх ставлення до Гер
Діяльність ОУН-УПА в роки Другої світової війни та їх ставлення до Німеччини та СРСР
Книговидання в роки Великої вітчизняної війни
СРСР в роки Великої Вітчизняної війни
Дісненщіна в роки Великої Вітчизняної війни
Придністров`я в роки Великої Вітчизняної війни 2
CCCР в роки Великої Вітчизняної війни
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru