Трудові ресурси 3

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

ЗМІСТ

Введеніе_ 3
1. Аналіз трудових ресурсів і витрат на оплату праці в торговле_ 7
1.1. Коротка характеристика організаціі_ 7
1.2. Аналіз чисельності працівників, робочого і неробочого времені_ 11
1.3. Аналіз якості та продуктивності труда_ 14
1.4. Аналіз витрат на оплату труда_ 18
1.5. Узагальнення невикористаних можливостей і економічне обгрунтування прогнозних резервів зростання продуктивності праці і підвищення ефективності використання коштів на оплату труда_ 23
1.6. Розробка рекомендацій з комп'ютеризації обліку та аналізу трудових ресурсів і коштів на оплату труда_ 26
Заключеніе_ 30
Список використаних істочніков_ 32


Введення

Перехід до ринкової економіки вимагає від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції та послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, подолання безгосподарності активізації виробництва, ініціативи і тис.д. Важлива роль у реалізації цієї задачі приділяється економічному аналізу діяльності суб'єктів господарювання. З його допомогою виробляється стратегія і тактика розвитку підприємства, обгрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів, працівників.
У даній роботі викладаються теоретичні питання, пов'язані з використанням трудових ресурсів і організації, аналізу їх використання на підприємстві, так само розкривається методика комплексного системного аналізу основних економічних показників, використовувані для аналізу використання трудових ресурсів результатів діяльності підприємства, характерні для ринкової економіки.
Об'єктами аналізу в даній курсовій роботі є показники, наведені на рис. 1. Завдання аналізу:
· Оцінка динаміки продуктивності праці за ряд років;
· Оцінка виконання плану по праці;
· Обгрунтування факторів зміни показників продуктивності праці;
· Кількісний вимір факторів зміни середньорічної продуктивності праці;
· Кількісний вимір факторів зміни середньорічної продуктивності праці за рахунок заходів науково-технічного прогресу;
· Проведення розрахунків впливу ефективності використання робочого часу на рівень середньорічної продуктивності праці;
· Аналіз впливу трудомісткості продукції на зміну продуктивності праці на рівні підприємства, цеху;
· Аналіз ефективності використання робочого часу працівників промислово-виробничого персоналу (ППП), робітників;
· Вивчення балансу робочого часу одного середньооблікового працівника;
· Обгрунтування витрат робочого часу і виявлення резервів їх скорочення за даними фотографії робочого дня;
· Вивчення складу, структури та плинності робочої сили;
· Вивчення показників оплати праці.
Для аналізу ефективності використання робочої сили вивчаються в першу чергу показники і фактори їх зміни, що містяться у звіті по праці.

Рис. 1. Показники ефективності використання робочої сили
Трудові ресурси - це населення у працездатному віці, що володіє фізичними й інтелектуальними здібностями, знаннями, практичним досвідом для роботи в народному господарстві. У трудові ресурси входять як зайняті, так і потенційні працівники. У практиці планування та обліку до трудових ресурсів в даний час відносять чоловіків 16-59 років, жінок 16-54 років, за винятком непрацюючих інвалідів першої та другої групи і осіб, які отримують пенсії по старості на пільгових умовах.
За ознакою виконуваних функцій трудові ресурси діляться на робітників, керівників, фахівців і технічних виконавців.
До керівників належать директори підприємств та їх заступники, начальники відділів та їх заступники, метрдотелі, адміністратори, головні фахівці. Фахівці виконують, як правило, економічні, комерційні, інженерно-технічні та інші функції. До них відносяться економісти, товарознавці, бухгалтери, юристи, техніки та ін Технічні виконавці виконують роботу з підготовки та оформлення документів, господарському обслуговуванню. До них відносяться калькулятори, діловоди, секретарі-друкарки та ін
Залежно від характеру участі в торгово-виробничому процесі робітники поділяються на основних (офіціанти, бармени, продавці) і допоміжних (кухонні робітники, мийниці посуду, прибиральниці).
За характером участі в діяльності підприємства трудові ресурси можна підрозділити на адміністративно-управлінський персонал, торгово-виробничий і допоміжний.
Складовою частиною ринкового механізму є ринок праці. Він характеризується системою економічних відносин з приводу розподілу, перерозподілу, відтворення робочої сили, підготовки і перепідготовки кваліфікованих спеціалістів та працевлаштування працівників. Ринок праці створює умови, що забезпечують формування особистих доходів працівника, зростання трудової активності та підвищення дисципліни праці, справляє вплив, як на працівника, так і на власників і істотно змінює поведінку керівників, спеціалістів та робітників.
В якості товару на ринку праці виступає робоча сила. Складовими елементами ринку праці є попит, пропозиція і ціна робочої сили.
Ціна робочої сили характеризується такими показниками, як рівень заробітної плати, особисті доходи осіб, зайнятих трудовою діяльністю, купівельна спроможність грошових доходів населення.
Попит на робочу силу на ринку праці представлений сукупною потребою підприємств у робочій силі відповідних кваліфікацій і спеціальностей. Пропозиція робочої сили характеризується чисельністю та структурою трудових ресурсів.
Основним завданням даної роботи є розкриття вивченої теоретичної основи й приведення деяких практичних питань економічного аналізу діяльності підприємства.
Джерела інформації для аналізу: планові - форми плану економічного і соціального розвитку »Основні показники плану», «Технічне та організаційний розвиток виробництва», «План з праці», форма річного звіту «1-МП» і ін

1. Аналіз трудових ресурсів і витрат на оплату праці в торгівлі

1.1. Коротка характеристика організації

Метою діяльності УП «Несвіж» є господарська діяльність, спрямована на отримання прибутку. УП здійснює наступні види діяльності:
- Оптова торгівля широким асортиментом товарів без будь-якої конкретизації;
- Роздрібна торгівля косметичними товарами і туалетним приладдям;
- Роздрібна торгівля через намети, ларьки, кіоски;
- Роздрібна торгівля на ринках;
- Інша роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах;
- Зберігання і складування;
- Експлуатація і здача в оренду власного майна;
- Інша комерційна діяльність.
УП має право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у порядку встановленому законодавством Республіки Білорусь.
УП несе відповідальність за зобов'язаннями всім своїм майном. Фінансовий рік УП «Несвіж» відповідає календарному.
Джерелами формування майна УП «Несвіж» є:
майно та грошові внески, передані УП «Несвіж» його засновником;
продукція, вироблена УП в результаті господарської діяльності;
одержані доходи та інше майно, придбане УП з інших підстав, що допускаються законодавством.
Чистий прибуток УП «Несвіж» надходить у його розпорядження і спрямовується на формування фондів УП «Несвіж», в тому числі резервного.
У відповідність до статті 43 Конституції Республіки Білорусь тривалість робочого тижня встановлюється в розмірі, що не перевищує 40 годин на тиждень.
Кожному працівнику надається два вихідних дні на тиждень. Працівникам відділів надається один загальний вихідний - неділя.
До трудових ресурсів відноситься та частина населення, яка володіє необхідними фізичними даними, знаннями і навичками праці у відповідній галузі. Досягнення забезпечити підприємства потрібними трудовими ресурсами, їх раціонального використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для збільшення обсягів продукції і підвищення ефективності виробництва. Зокрема від забезпеченості підприємства трудовими ресурсами необхідними і ефективності їх використання залежать обсяг і своєчасність виконання всіх робіт, ефективність використання устаткування, машин, механізмів і як результат - обсяг виробленої продукції, її собівартість, прибуток і ряд інших економічних показників.
Основними завданнями аналізу є наступне:
- Вивчення та оцінка забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів трудовими ресурсами в цілому, а також за категоріями і професіями;
- Визначення і вивчення показників плинності кадрів;
- Виявлення резервів трудових ресурсів, більш повного і ефективного їх використання.
Ефективність використання виробничих ресурсів впливає на всі якісні показники діяльності суб'єкта господарювання - собівартість, прибуток і ін Тому при оцінці ділових партнерів необхідно аналізувати узагальнюючі показники ефективності використання трудових ресурсів, основних фондів і матеріальні ресурси.
Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами слід проводити так само з вивченням виконання плану соціального розвитку підприємства за такими групами показників:
· Поліпшення умов праці та зміцнення здоров'я працівників
· Покращення соціально-культурних і житлово-побутових умов
· Соціальна захищеність членів трудового колективу
Для аналізу використовують такі форми плану економічного і соціального розвитку, як «Підвищення рівня кваліфікації та освіти кадрів», «основні показники по поліпшенню умов і охорони праці, зміцнення здоров'я працівників», «план поліпшення соціально-культурних і житлово-побутових умов робітників і членів їх сімей », колективний договір зокрема соціального захисту працівників підприємства та пенсіонерів, а так само звітні дані про виконання намічених заходів із соціального розвитку підприємства та підвищення рівня соціальної захищеності членів праці колективу.
Аналізуючи динаміку і виконання плану з підвищення кваліфікації працівників підприємства, вивчають такі показники як відсоток працівників, які навчаються у вищих, середніх та середньо-спеціальних навчальних закладах, у системі підготовки робочих кадрів на підприємстві, чисельність і відсоток працівників, що підвищують свою кваліфікацію, відсоток працівників, зайнятих некваліфікованою працею і тис.д. Показники соціальної кваліфікованої структури повинні також відображати організацію перекваліфікацію та працевлаштування вивільнених працівників.
Виконання та перевиконання плану по підвищенню кваліфікації працівників сприяє зростанню продуктивності їхньої праці і позитивно характеризує роботу підприємства.
Для оцінки заходів з покращення умов праці та зміцненню здоров'я працівників використовуються наступні показники:
· Забезпеченість робочих санітарно-побутовими приміщеннями
· Рівень санітарно-гігієнічних умов праці
· Рівень частоти травматизму в розрахунку на 100 чоловік
· Відсоток працівників, які мають професійні захворювання
· Відсоток загальної захворюваності працівників
· Кількість днів тимчасової непрацездатності на 100 чоловік
· Відсоток працівників, поправити своє здоров'я в санаторіях, профілактика, будинках відпочинку, по турпутевкам і тис.д.
Аналізуючи також виконання заходів з охорони праці та техніки безпеки.
Соціально-культурні та житлово-комунальні умови працівників і членів їх сімей характеризуються такими показниками як забезпеченість працівників житлом, виконання плану з будівництва нового житла, наявність і будівництво об'єктів соцкультпобуту, дитячих ясел і садів, профілакторіїв, будинків відпочинку, обладнання житлового фонду комунальними зручностями ( водопровід, опалення, каналізація та тис.д.)
Велика увага приділяється питанням соціальної захищеності членів трудового колективу, рішення яких з розвитком ринкових відносин все в більшій мірі покладається на підприємство. Найбільш типовими напрямками соціального захисту, які визначаються колективними договорами, є надання матеріальної допомоги, і в першу чергу багатодітним сім'ям. Забезпечення працівників підприємства садово-городніми ділянками, видача безвідсоткових позичок на будівництво житла, відпустка будівельних матеріалів за зниженими цінами, видача допомоги на лікування, придбання путівок, одноразових допомог при виході на пенсію, до ювілейних дат, весіллі, відпуску, часткова оплата харчування, проїзду .
Особливу актуальність питань соціальної захищеності працівників мають для тих підприємств, які знаходяться на межі банкрутства. До них належать заходи зі збереження робочих місць, недопущення масового звільнення працівників, фінансової підтримки для частини звільнених працівників, які бажають зайнятися підприємницькою діяльністю, дострокового перекладу на пенсію працівників пенсійного віку, тимчасового зростання заробітної плати, переходу на неповний робочий день і неповний робочий тиждень з метою збереження чисельності персоналу. Одним із заходів пом'якшення соціальних наслідків кризи неспроможних підприємств є першочергове надання звільненим працівникам можливості влаштуватись на вакантні місця за іншими спеціальностями з можливістю перекваліфікації.
Для підтримки виробничого потенціалу підприємства важливо зберігати робочі місця для випускників технікумів, шкіл, професійних училищ.
У процесі аналізу вивчають виконання колективного договору за всіма його напрямками, а так само динаміку основних показників як загальної суми, так і в розрахунку на одного працівника. Для більш повної оцінки проводиться порівняльний аналіз. На закінчення аналізу розробляють конкретні заходи, спрямовані на підвищення рівня соціального захисту працівників підприємства, поліпшення умов праці, соціально-культурних і житлово-побутових умов, які враховуються при розробці плану соціального розвитку та колективного договору на наступний рік.

1.2. Аналіз чисельності працівників, робочого і неробочого часу

Система показників характеризують повноту використання трудових ресурсів на підприємстві можна оцінити кількістю відпрацьованих днів і годин одним робітником за аналізований період часу, а так само за рівнем використання фонду робочого часу. Такий аналіз проводиться по кожній категорії працівників, по кожному підрозділу і в цілому по підприємству.

Таблиця 1. Використання трудових ресурсів на підприємстві
Показник
Минулий рік
Звітний рік
Відхилення
План
факт
Від минулого року
Від плану
Середньорічна чисельність робітників (ЧР)
19
19
17
-2
-2
Відпрацьований за рік одним робітником:
Днів (Д)
220
220
210
-10
-10
Годин (Ч)
1727
1749
1638
-89
-111
Середня тривалість робочого дня (П)
7.85
7.95
7.8
- 0.05
- 0.15
Фонд робочого часу, год
276320
279840
270270
-6050
-9570
У тому числі надурочно відпрацьований час, тис.ч.
1630
-
1485
-145
+1485
Фонд робочого часу (ФРВ) залежить від чисельності робітників (ЧР), кількості відпрацьованих днів одним працівником у середньому за рік (Д) і середньої тривалості робочого дня (П)
ФРВ = ЧРхДхП
На аналізованому підприємстві фактичний Фвр менше планового на 9570 год Вплив факторів на його зміну можна встановити способом ланцюгової підстановки:
Дел.ФРВср .= (ЧРф - ЧРпл.) Х Д пл. х ППЛ .= (17 - 19) х 220 х 7,95 = -3498
Справ. ФРВд .= (Дф. - Дпл.) Х ЧРф. Х ППЛ .= (210 - 220) х 17 х 7,95 = -1351,5
Дел.ФРВп = (Пф - ППЛ.) Х Дф х ЧРф = (7,8 - 7,95) х 210 х 17 = -535,5
ВСЬОГО: - 5385
Як видно з наведених даних, наявні трудові ресурси підприємства використовуються недостатньо повно. У середньому одним робочим відпрацьовано по 210 днів замість 220, у зв'язку, з чим надпланові цілоденні втрати робочого часу склали на одного робітника - 10 днів., А на всіх 170 днів, або 1351,5 (170х7.95). Істотні і внутрішньозмінні втрати часу: за 1 день вони становили - 0.15ч., А всі відпрацьовані дні усіма робітниками - -535,5 ч. Загальні втрати робочого часу -1887 ч. Насправді вони ще вище у зв'язку з тим, що фактичний фонд відпрацьованого часу включає в себе і понаднормово відпрацьовані години (1485). Якщо їх врахувати, то загальні втрати робочого часу складуть 3372 год або 7.3%
Для виявлення причин цілоденних і внутрізмінних втрат робочого часу можна порівняти дані фактичного і планового балансу робочого часу (таблиця 2)
Таблиця 2. Аналіз використання фонду робочого часу
Показник
На одного працівника
Відхилення від плану
План
Факт
На одного працівника
На всіх працівників
1. Календарне кількість днів
365
365
-
-
У тому числі:
- Святкові
9
9
-
-
- Вихідні дні
52
52
-
-
- Вихідні суботні дні
50
50
-
-
2. Номінальний ФРВ
254
254
-
-
3. Неявки на роботу, дні
34
44
+ 10
+1650
У тому числі:
- Щорічні відпустки
16
16
-
-
- Відпустки по навчанню
1
2
+1
+165
- Додаткові відпустки з дозволу адміністрації
5
8
+ 3
+495
- Відпустки по вагітності та пологах
3
2
1
-165
- Хвороби
9
11,8
+2,8
+462
- Прогули
-
0,2
+0,2
+33
- Простої
-
4
+4,0
+660
4. Явочний ФРВ, дн.
220
210
- 10
-1650
5. Тривалість робочої зміни
8
8
-
-
6. Бюджет робочого часу, год
1760
1680
-80
-13200
7. Передсвяткові скорочені дні
9
9
-
-
8. Пільговий час підліткам
2
2,4
+0,4
+60
9. Внутрішньозмінні простої
-
30,6
+30,6
+5049
10. Корисний фонд робочого часу
1749
1638
-111
-18315
11. Середня тривалість робочого зміни
7,95
7,8
-31,5
-5197
12. Понаднормове відпрацьований час, год
-
9
+9
+1485
13. Невиробничі витрати робочого часу
-
8,3
+8,3
+1367
Вони можуть бути викликані різними об'єктивними і суб'єктивними обставинами, не передбачені планом: додатковими відпустками з дозволу адміністрації, захворюваннями робітників з тимчасовою втратою працездатності, прогулами, простоями через несправність обладнання, через відсутність сировини, матеріалів, опалення, електроенергії і тис. п. Кожен вид втрат аналізується докладніше, особливо ті, які залежать від підприємства. Зменшення втрат робочого часу з причин, залежать від трудового колективу, є резервом збільшення виробництва продукції, яка не вимагає додаткових капітальних вкладень і дозволяє швидко отримати віддачу.
За даними підприємства більшість втрат ((1495 +33 +660) х7, 95 +535,5 = 17930,1 ч.) викликана суб'єктивними чинниками: додаткової відпустки з дозволу адміністрації, прогули, простої,, що можна вважати невикористаними резервами збільшення ФРВ .
Недопущення їх рівнозначно вивільненню 8 працівників (17930,1 / 2241).
Вивчивши втрати робочого часу в результаті виготовлення забракованої продукції та виправлення шлюбу, а так само у зв'язку з відхиленнями від технологічного прогресу, для визначення їх величини використовуємо дані про втрати від браку.
Таблиця 3
Дані для розрахунку невиробничих витрат робочого часу
Показник
Сума, млн. рублів
виробнича собівартість товарної продукції
80600
Заробітна плата працівникам
15940
Заробітна плата виробничих робітників
10080
Матеріальні витрати
119781
Собівартість забракованої продукції
500
Витрати на виправлення браку
80
За даними таблиці 3 визначаємо:
А) питома вага зарплати виробничих робітників у виробничій собівартості товарної продукції:
10080 / 80600 х 100 = 12,5%
б) Сума зарплати в собівартості остаточного браку:
500 х 12,5 / 100 = 62,5 млн. крб.
в) питома вага зарплати виробничих працівників у виробничій собівартості товарної продукції за вирахуванням сировини і матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів: (10080 / 80600 - 119781) х 100 = 26,44%
г) зарплата робітників у остаточному шлюб і на його виправлення: 62,5 + 21,15 = 83,65 млн. руб.
е) Середньогодинна зарплата робітників:
15940 млн. крб. / 270270 чол-год = 61168 руб.
ж) робочий час, витрачений на виготовлення шлюбу і його справляння:
83650000 / 61 168 = 1367 чол-год
Втрати робочого часу у зв'язку з відхиленням від нормальних умов роботи розраховується діленням суми доплат з цієї причини на середню зарплату за 1 ч.На даному підприємстві таких доплат не було. Скорочення втрат робочого часу - один із резервів збільшення випуску продукції. Щоб підрахувати його необхідно втрати робочого часу (ПРВ) з вини підприємства помножити на планову середньоспискову вироблення продукції.
Дел.ВП = ПРВ хЧВ пл .= (14642 + 1367) х 343050руб .= 5492 млн. руб.
Однак треба мати на увазі, що втрати робочого часу, не завжди приводять до зменшення обсягу виробництва продукції, так як вони можуть бути компенсовані підвищенням інтенсивності праці працівників. При аналізі використання трудових ресурсів велика увага приділяється вивченню показників продуктивності праці.

1.3. Аналіз якості та продуктивності праці

Узагальнюючу характеристику використання трудових ресурсів, дає продуктивність праці. Вона характеризується системою показників, наведеною в табл. 1. Всі показники продуктивності праці порівнюються з планом (прогнозом), зі спорідненими підприємствами галузі своєї держави та ін передовими підприємствами в динаміці. Для оцінки рівня продуктивності праці застосовується система узагальнюючих приватних та допоміжних показників. До узагальнюючих показників відносяться середньорічна і середньоденна і середньогодинна вироблення продукції одним працівником, а також середньорічне вироблення продукції на одного працівника у вартісному вираженні.
Приватні показники - це витрачений час на виробництво одиниці продукції певного виду (трудомісткість продукції) або випуск продукції певного виду в натуральному вираженні за 1 чел-день або чол-год.
Допоміжні показники - характеризують витрати часу на виконання одиниці певного виду робіт або обсяг випущених робіт за одиницю часу. Загальним показником продуктивності праці є виробіток на одного працівника. Використання цього показника в якості оціночного стимулює системне впровадження заходів НТП, скорочення чисельності адміністративно-управлінського апарату.
Показником продуктивності праці, як уже було сказано, є середньорічна вироблення продукції одним працюючим.
Величина його залежить не тільки від вироблення робочих, а й від питомої ваги останніх в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу, а також від кількості відпрацьованих ними днів і тривалості робочого дня. Звідси середньорічна вироблення продукції одним робочим дорівнює добутку наступних факторів:
ГВ = УдхДхПхЧВ
ГВ = 80% х 220 х7, 95 х343, 05 = 479995,6
Розрахунок впливу даних факторів на зміну рівня середньорічної вироблення ППП зробимо способом абсолютних різниць.
Таблиця 4. Розрахунок впливу даних факторів на зміну рівня середньорічної вироблення
Показник
План
Факт
Відхилено
Обсяг виробництва продукції, млн. руб.
107348
117448
+10100
Середньооблікова чисельність
ППП,
22
26
+4
Робітників (ЧР)
19
21
+2
Питома вага раб. в заг чисельності ППП (УД),%
80
81,68
+1,68
Відпрацьованих днів одним раб. за рік (Д)
220
210
-10
Середня тривалість роб. дня (П), год
7,95
7,8
-0,25
Загальна кількість відпрацьованого часу: Всіма працівниками за рік (тис.) чел.ч
279840
270270
-9570
У тому числі 1 робітникам, чел.ч
1749
1638
-111
Середньорічне виробництво, млн. руб.
Одного працюючого (ГВ)
480
499,01
+19,01
Одного робітника, (ГВ)
600
610,91
+10,91
Середньоденна виробка (ДВ), тис. руб.
2,73
2,91
+0,18
Середньогодинна вироблення робітника (ЧВ), тис. руб.
343,05
372,96
+29,91
Невиробничі витрати (Тн), тис.
-
1367
-
Надпланова економія часу за рахунок впровадження заходів НТП (Пе), тис. чел.ч.
-
8500
-
Зміна вартості товарної продукції в результаті структурних зрушень, млн. руб.
-
+2300
-
Таблиця 5. Розрахунок впливу факторів на рівень середньорічної вироблення працівників підприємства способом абсолютних різниць
Фактор
Алгоритм розрахунку
Дел.ГВ, млн.руб.
Зміна:
частки рабоч.в загальної чисельності ППП
Дел.Гвуд = дел.УдхГВ * пл = 0,0168 Х600 = +10,08
к-ть відпрацьованих днів одним робочим за рік
дел.ГВд = дел.УДф х дел.Д х ДВпл = 0,8168 х (-10) х 2,73 = -22,27
-Тривалості робочого дня
дел.ГВп = УДФ х Дф х дел.П х дел.ЧВ = 0,1868 х210х (-15) х0, 34 305 = -8,83
-Середньогодинної вироблення
дел.ГВчв = УДФ х Дф х Пф х делЧВ = 0,8168 х210х7, 85х0, 02 991 = +40,03
За даними таблиць 4 і 5 середньорічна вироблення працівника підприємства вище планової на 19 млн. руб. (499-480). Вона виросла на 10 млн. руб. у зв'язку зі збільшенням частки робітників у загальній чисельності ППП і на 40 млн. руб. за рахунок підвищення середньогодинного виробітку робітників.
Негативно на її рівень вплинули понадпланові цілоденні та внутрішньозмінні втрати робочого часу, в результаті вона відповідно зменшилася на 22,27 і 8,83 млн. руб. Тому аналіз необхідно поглибити у цьому напрямку (див. аналіз соц. Захищеності членів трудового колективу)
Аналогічним чином аналізується зміна середньорічний вироблення робочого, яка залежить від кількості відпрацьованих днів одним робочим за рік, середньої тривалості робочого дня і середньогодинного виробітку.
ГВ = Д х П х ЧВ
ГВ = 220 х7, 95 х343, 05 = 599994,5
Розрахуємо вплив даних чинників способом абсолютних різниць
Дел.ГВ д = справ Д х ППЛ х ЧВпл .=-10х7, 95х0, 34305 = - 27,27 млн. руб.
Дел.ГВп = Дф х дел.П х ЧВ пл .= 210 х (-0150Х0, 34305 = -10,81 млн. руб.
Дел.ГВчв = Дф х ПФХ дел.ЧВ = 210х7, 8 х 0,02991 = 48,99 млн. руб.
РАЗОМ: +10,91 млн. руб.
Обов'язково аналізується зміна середньогодинної вироблення як одного з основних показників продуктивності праці і чинника, від якого залежить рівень середньоденної і середньорічний вироблення робочих.
Для аналізу середньогодинної вироблення скористаємося методикою, розробленою Н.А Русак, згідно з якою величина цього показника залежить від факторів, пов'язаних зі зміною трудомісткості продукції та вартісної її оцінки. До 1 - групи факторів відносяться такі як технічний рівень виробництва, організація виробництва, невиробничі витрати часу у зв'язку з браком і його поновленням. У 2-ї групи входять чинники, пов'язані зі зміною обсягу виробництва продукції у вартісній оцінці в зв'язку зі зміною структури продукції і рівня кооперованих поставок.
Для розрахунку впливу цих факторів на середньогодинну вироблення використовується спосіб ланцюгових підстановок.
Крім планового і фактичного рівня середньогодинної вироблення, необхідно розрахувати 3 умовні показника її величини.
1) середньогодинної вироблення повинен бути розрахований в порівнянних з планом умовах (за виробничо відпрацьований час, при плановій структурі продукції і плановому технічному рівні виробництва) Для цього фактичний обсяг виробництва товарної продукції слід скоригувати на величину його зміни в результаті структурних зрушень (справ ВПстр.) і кооперованих поставок (дел.ВПкп), а кількість відпрацьованого часу на
невиробничі витрати часу (Тн) і надпланову економію
часу від впровадження заходів НТП (Пе), яку потрібно
попередньо визначити. Алгоритм розрахунку:
Чвусл1 = (ВПф. + - дел.ВПстр.) / (Тф - Тн + - Те) = (100800-2300) / (270270 - 1367 +8500) = 355,08 тр.
Якщо порівняти отриманий результат з плановим, то дізнаємося, як змінилася середньогодинна вироблення за рахунок інтенсивності праці у зв'язку з поліпшенням його організації, тис.к. інші умови наближені до планових:
Дел.Чвінт. = 355,08-343,05 = +12,03 тис.руб.
2) показник відрізняється від 1) тим, що при його розрахунку витрати праці не коригуються на Те:
ЧВ усл2 = (ВПФ + - дел.ВП стор) / (Тф-Тн.) = = (100800 - 2300) / (270270 - 1367) = 366,3 тис. руб.
Різниця між отриманим і попереднім результатом покаже зміна середньогодинного виробітку за рахунок надпланової економії часу у зв'язку з впровадженням заходів НТП:
Чвте = 366,3 - 355,08 - +11,22 тис. руб.
3) показник, що відрізняється від другого тим, що знаменник не коригується на виробничі витрати часу:
ЧВ усл3 = (ВПФ + - дел.ВПстр.) / Тф .= (100800-2300) / 270270 = 364,45 тис. руб.
Різниця між 3) і 2) умовними показниками відображає вплив невиробничих витрат часу на рівень середньогодинного виробітку:
ДелЧВ тн = 364,45 - 366,3 = - 1,85 тис. руб.
Якщо ж порівняти 3) показник з фактичним, то дізнаємося як змінилася середньогодинна вироблення за рахунок структурних зрушень виробничої продукції:
Дел.ЧВстр. = 372,96 - 364,45 = 8,51 тис. руб.
Таким чином, всі фактори, за винятком 3) надали позитивний вплив на зростання продуктивності праці робітників підприємства.
Баланс факторів: 12,03 +11,22 - 1,85 +8,51 +29,91 тис. руб.

1.4. Аналіз витрат на оплату праці

Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві, рівня продуктивності праці необхідно розглядати в тісному зв'язку з оплатою праці. З ростом продуктивності праці створюються реальні передумови для підвищення рівня його оплати.
При цьому кошти на оплату праці потрібно використовувати таким чином, щоб темпи зростання продуктивності праці обганяли темпи зростання оплати праці. Тільки за таких умов створюються можливості для нарощування темпів розширеного відтворення.
У зв'язку з цим аналіз використання коштів на оплату праці на кожному підприємстві має велике значення.
У процесі його, слід здійснювати систематичний контроль за використанням ФЗП (оплати праці), виявляти можливості економії коштів за рахунок зростання продуктивності праці і зниження трудомісткості продукції.
ФЗП за чинною інструкції органів статистики включають в себе не тільки фонд оплати праці, що відносяться до поточних витрат підприємства, але і виплати за рахунок коштів соціального захисту і чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.
Відомості про використання коштів, що спрямовуються на споживачів, представлені в таблиці 6.
Таблиця 6. Аналіз використання коштів, що направляються на споживання
Вид оплати
Сума, млн. руб.
план
Факт
Відхилення
Фонд оплати праці
107348
117448
+10100
за відрядними розцінками
10630
111800
+101170
тарифних ставок і окладів
6580
6349
-231
премії за виробничі результати
1400
1545
+145
доплати за проф. Майстерність
500
520
+20
доплати за понаднормові години, святкові дні
-
80
+80
оплата щорічних і додаткових відпусток
1390
1491
+101
оплата пільгових годин, перерв у роботі
-
-
-
Оплата простоїв
-
300
-
Виплати за рахунок чистого прибутку
2560
2615
+85
Винагороди за результати роботи за підсумками року
1800
1850
+50
Матеріальна допомога
700
720
+20
Одноразові виплати пенсіонерам
30
45
+15
Оплата відпусток сверхустановленних термінів
-
-
-
Виплати соціального характеру
690
900
+210
допомоги сім'ям, які виховують дітей
150
160
+10
Допомоги по тимчасовій непрацездатності
540
740
+200
Разом коштів, спрямованих на споживання:
23750
24980
+1260
Найбільш питому у складі засобів, спрямованих на споживання займає фонд оплати праці, що включається в собівартість продукції.
Фонду заробітної плати, що включається в собівартість продукції, в першу чергу необхідно розрахувати абсолютні та відносні відхилення фактичної його величини від планової.
Абсолютне відхилення (дел.ФЗП абс.) Визначається порівнянням фактично використовуваних коштів на оплату праці (ФЗП ф) з плановим фондом заробітної плати (ФЗП пл.) В цілому по підприємству, виробничим підрозділам і категоріям працівників.:
справ. ФЗПабс .= ФЗП ф. -ФЗП пл .= 21465 - 20500 = +965 млн. руб.
Проте, як відомо, абсолютне відхилення не характеризує використання фонду заробітної плати, тис.к. цей показник визначається без обліку ступеня виконання плану по виробництву продукції,% виконання плану з виробництва продукції становить 102,6% (16440 / 16023)
Так само необхідно враховувати, що коректується тільки змінна частина фонду заробітної плати, яка змінюється пропорційно обсягу виробництва продукції, це заробітна плата робітників за відрядними розцінками, премії робітникам і управлінському персоналу за виробничі результати і суму відпускних, відповідна частці перемінної заробітної плати.
Постійна частина оплати праці не змінюється при збільшенні або спаді обсягу виробництва (заробітна плата робітників за тарифними ставками, заробітна плата службовців за окладами, усі види доплат, сума відпускних) Дані для розрахунку представлені в таблиці 7.

Таблиця 7. Відхилення по фонду заробітної плати
Вид оплати
Сума заробітної плати
план
Факт
Відхилено.
Змінна частина оплати праці
12030
12725
+695
за відрядними розцінками
10630
11180
+550
премії за виробничі результати
1400
1545
+145
Постійна частина оплати праці робітників
3272
3709
+437
2.1 погодинна оплата праці за тарифними ставками
2772
2809
+37
2.2 Доплати
500
900
+400
2.2.1 за понаднормовий час роботи
-
80
+80
2.2.2 за стаж роботи
500
520
+20
2.2.3 за простої з вини підприємства
-
300
+300
3. Всього оплата робітників без відпускних
15302
16434
+1132
4.Оплата відпусток робітників
1390
1491
+101
4.1Относящаяся до змінної частини
1090
1155
+65
4.2 відноситься до постійної частини
300
336
+365
5. Оплата праці службовців
3808
3540
-2686
6. Загальний фонд заробітної плати тому числі:
20500
21465
+965
Змінна частина (п.1 + п.4.1)
13120
13880
+760
Постійна частина (п.2 + п.4.2 +5)
7380
7585
+205
7. Питома вага в загальному фонді заробітної плати,% Мінлива частини
64,0
64,66
+0,66
Постійної частини
36,0
35,34
-0,66
На підставі даних таблиці 7 визначаємо відносне відхилення по фонду заробітної плати з урахуванням виконання плану по виробництву продукції:
Дел.ФЗПотн. = ФЗПф-ФЗПск = ФЗПф. - (ФЗПпл.пер. Х вп. + ФЗП пл. Пост.)
Дел.ФЗПотн. = 21465 - (13120 х 1,026 + 7380) = 21465 - 20841 = +624 млн. руб., Де
дел.ФЗПотн .- відносне відхилення по фонду заробітної плати.
ФЗП ф .- фонд заробітної плати фактично;
ФЗПск .- фонд заробітної плати плановий, скоригований на коефіцієнт виконання плану по випуску продукції.
ФЗП пер. і ФЗП пост. - Відповідно змінна і постійна сума планового фонду заробітної плати.
Кв-коефіцієнт виконання плану по випуску продукції.
При розрахунку відносного відхилення по фонду заробітної плати використовується поправочний коефіцієнт (Кп), який визначає питому вагу змінної заробітної плати в загальному фонді.
Він показує, на яку частку% слід збільшити плановий фонд заробітної плати на кожен відсоток перевиконання плану по випуску продукції (ВП%).
делФЗПотн .= ФЗПф-ФЗП ск .= ФЗП ф-(ФЗП пл.х (100 + делВП% ХКП)) / 100
делФЗПотн = 21465 - (20500х (100% +2,6% х0, 64) / 100 = +624 млн. руб.
Відтак на даному підприємстві є і відносний перевитрата у використанні фонду заробітної плати в розмірі 424 млн. руб. У процесі останнього аналізу необхідно визначити фактори абсолютного і відносного відхилення по фонду заробітної плати.
Змінна частина фонду заробітної плати залежить від обсягу виробництва продукції (ВПi), його структури (Удi), питомої трудомісткості (УТЕi) та рівня середньогодинної оплати праці (Отi).
Таблиця 8. Розрахунок впливу факторів на абсолютні та відносні відхилення по фонду зарплати
ФЗП
S
За планом S (ВВП iплю х УТЕiпл х Отiпл
13120
За планом перерахованим на фактичний обсяг виробництва продукції при плановій структурі (ФЗПпл х К вп) = (13120 х 102,6% / 100)
13461
За планом перерахованим на фактичний обсяг виробництва продукції і фактичну структуру S (ВВПiф х УТЕiпл)
13800
Новому рівні оплати праці S (ВВПiф х УТЕiф х Отiпл)
12700
Фактично S (ВВПiф х УТЕiф х Отiф)
13880
Відхилення від плану:
Абсолютний (13880 - 13120)
+760
Відносний (13880 - 13461)
+419
Таблиця 9. Розрахунок впливу факторів на зміну змінної частини фонду заробітної плати, млн. руб.
Фактор
Справ ФЗПабс
Справ ФЗП отн
Обсяг виробництва продукції
+341
-
Структура виробленої продукції
+339
+339
Питома трудомісткість продукції
-1100
1100
Рівень оплати праці
+1180
+1180
Разом:
+760
+419
Результати розрахунків таблиці 9 свідчать про те, що на даному підприємстві є відносний змінної зарплати. Перевитрата зарплати відбулося за рахунок зміни структури виробництва (збільшення питомої ваги більш трудомісткої продукції).
Потім проаналізуємо причини зміни постійної частини оплати праці, куди входять зарплата робітників, службовців, а так само всі види доплат. Фонд заробітної плати цих категорій працівників залежить від середньоспискової чисельності і середнього заробітку за відповідний період часу.
Середньорічна зарплата працівників, крім того, залежить так само від кількості відпрацьованих днів у середньому одним працівником за рік, середньої тривалості робочої зміни і середньогодинної заробітку.
Для детермінованого факторного аналізу абсолютні відхилення по фонду погодинної заробітної плати можуть бути використані наступні моделі.
ФЗП = ЧР х ГЗП
ФЗП = ЧР х Д х ДЗП
ФЗП = ЧР х Д х П х ЧЗГ
Розрахунок впливу цих факторів можна зробити способом абсолютних різниць, використовуючи дані таблиці 10.

Таблиця 10. Абсолютні відхилення по фонду погодинної заробітної плати
Показник
План
Факт
Відхилення
Середньооблікова чисельність робітників
32
33
+1
Кількість відпрацьованих днів одним робітником у середньому за рік
220
210
-10
Середня тривалість робочої зміни, год
7,95
7,8
-0,15
Фонд погодинної оплати праці, млн. руб.
2772
2809
+37
Зарплата одного працівника, тис. грн.
Середньорічна
86625
85121
-1504
Середньоденна
393,75
405,34
+11,59
Середньогодинна
49,53
51,97
+2,44
Справ ФЗПчр = (ЧРф - ЧРпл) х ГЗПпл = (33-32) х 86 625 = +86,6 млн. руб.
ДелФЗПгзп = ЧРф х (ГЗПф - ГЗПпл) = 33 х (85121-86625) = -49,6 млн. руб.
РАЗОМ: +37,0 млн. руб.
У тому числі:
ДелФЗПд = ЧРф х (Дф-Дпл) х ЧЗПпл = 33х (210-220) х7, 95 х 49,53 =-130млн.руб.
ДелФЗПп = ЧРф х Дф х ПФХ (ЧЗПфх ЧЗПпл) = 33х210х (7,8-7,95) х 49,53 = -51,5 млн. руб.
ДелФЗПчзп = ЧРф х Дф хПф х (ЧЗПф х ЧЗП пл) = 33х210х7, 8х (51,97-49,53) = +131,9 млн. руб.
РАЗОМ: -49,60 млн. руб.
Таким чином, погодинної фонд заробітної плати відбулося в основному за рахунок збільшення чисельності.
Зниження середнього заробітку, відповідно і фонду оплати праці викликано зменшенням кількості відпрацьованого часу одним робочим за рік. Зростання середньогодинної оплати праці відбулося в результаті підвищення тарифних ставок у зв'язку з інфляцією.

1.5. Узагальнення невикористаних можливостей і економічне обгрунтування прогнозних резервів зростання продуктивності праці і підвищення ефективності використання коштів на оплату праці

Велике значення для оцінки ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві в умовах ринкової економіки має показник рентабельності персоналу (відношення прибутку до середньорічної чисельності ППП). Оскільки прибуток залежить від рентабельності коефіцієнта оборотності капіталу і суми функціонуючого капіталу, факторну модель даного показника можна представити наступним чином:
П / ЧР = П / В х В / КЛ х КЛ / ЧР або П / ЧР = П / В х В / ТП хТП / ЧР, де
П-прибуток від реалізації продукції
ЧР-середньооблікова чисельність працівників
По-виручка від реалізації продукції
КЛ-середньорічна сума капіталу
ТП-вартість випуску товарної продукції в діючих цінах П / ЧР-рентабельність персоналу
П/В- рентабельність продажів
КЛ/ЧР- капіталовооруженность праці
В / ТП-частка вироблення у вартості продукції, що випускається
ТП/ЧР- середньорічна вироблення продукції одним робітником у діючих цінах.
За першої моделі можна визначити, як змінилася прибуток одного працівника за рахунок зміни рівня рентабельності продажів, коефіцієнта оборотності капіталу і капіталоозброєність праці.

Таблиця 11
Дані для фактичного аналізу рентабельності персоналу
Показник
План
Факт
Відхилення
Прибуток від реалізації продукції, млн. руб.
17900
19296
+1396
Середньооблікова чисельність персоналу, чол.
19
17
+2
Виручка від реалізації продукції, млн. руб.
95250
99935
+4685
Товарна продукція в дійств. Цінах, млн. руб.
96000
104300
+8300
Питома вага вироблення у вартості товарної продукції,%
99,22
95,81
-3,41
Середньорічна сума капіталу, млн. руб.
48845
50000
+1155
Прибуток на одного працівника, млн.руб.
89,5
95,5
+6,0
Рентабельність продукції,%
18,64
18,5
-0,14
Рентабельність продажів,%
18,79
19,3
+0,51
Коефіцієнт оборотності капіталу
1,95
2,0
+0,05
Сума капіталу на 1 працівника, млн.руб.
244,225
247,525
+3,3
Середньорічне виробництво раб. У дійств. Цінах звітного періоду, млн. руб.
480
516,33
+36,33
Прибуток на одного працівника (таблиця 6) вище планової на 6 млн. руб., В тому числі за рахунок зміни рентабельності:
• рентабельності продажів:
(0,193 -0,1879) х 1,95 х 244,225 = +2,43 млн. руб.
• оборотності капіталу:
(2 - 1,95) х 0,193 х 244,225 = +2,30 млн. руб.
• капіталовооруженності:
(247,525 - 244,225) х 2 х 0,0193 = + 1,27 млн. руб.
РАЗОМ: +6,00 млн. руб.
Друга модель дозволяє встановити, як змінилася прибуток на одного працівника за рахунок рівня рентабельності продажів, питомої ваги вироблення в загальному обсязі виробленої продукції та продуктивності праці.
На аналізованому підприємстві прибуток збільшився за рахунок:
· Рентабельності продажів: (0,193 -0,1879) х 0,9922 х 480 = +2,43 млн. руб.
· Частки вир-ки у вартості товару продукції:
(0,9581 - 0,9922) х 0,193 х 480 = - 3,15 млн. руб.
· Продуктивності праці:
(516,33 - 480) х 0,193 х 0,9581 = + 6,72 млн. руб.
РАЗОМ: 6,00 млн. руб.
Друга модель зручна тим, що дозволяє пов'язати чинники зростання продуктивності праці з темпами зростання рентабельності персоналу. Для цього зміни середньорічної вироблення продукції за рахунок i-того фактора потрібно помножити на фактичний рівень прибутку на карбованець товарної продукції.
Таблиця 12. Фактори зміни прибутку на одного працівника
Фактор
Дел.ГВ, млн.руб.
Зміна прибутку на 1 роб., Млн. руб.
Питома вага робітників
+10,08
+10,08 +0,185 = +1,86
Кількість відпрацьованих днів 1 роб. за рік.
-22,27
-22,27 Х 0,185 = - 4,12
Тривалість роб. Дня
-8,83
-8,83-0,185 = - 1,63
Зміна середньорічна-й вироблення робочих
+40,03
+40,03 Х 0,185 = + 7,41
Зміна відпускних цін
+17,32
+ 17,32 х 0,185 = + 3,20
Разом:
+36,33
+36,33 Х 0,185 = + 6,72
Організація виробництва
+16,09
+16,09 Х 0,185 = + 2,98
Підвищення технічного рівня виробництва
+15,01
Невиробничі витрати робочого часу
-2,46
+15,01 Х 0,185 = + 2,78
Структура виробництва
+11,39
2,46 х 0,185 = - 0,46 + 11,39 х 0,185 = + 2,11
Разом:
+40,03
+ 40,03 х 0,185 = + 7,41
З таблиці 6 видно, як змінилася прибуток на одного працівника за рахунок факторів, що формують рівень середньорічної вироблення промислово-виробничого персоналу.
Негативний результат впливу окремих факторів можна розцінювати як невикористаний резерв підвищення ефективності використання трудових ресурсів на даному підприємстві.
Кожен з перерахованих вище показників ефективності використання трудових ресурсів має своє значення. Їх комплексне застосування дозволяє глибше аналізувати роботу цього підприємства і його підрозділів. Важливо економічно обгрунтування поєднань натуральних і вартісних показників, вимірників витрат та результатів праці.
Додатково до цих показників в ринковій економіці вивчаються наступні:
¨ виробничі (промислові) продуктивність, що характеризує ефективність використання окремих видів виробничих ресурсів, дорівнює відношенню обсягу продукції в натуральних одиницях, до обсягу використаного ресурсу теж у натуральних одиницях.
¨ фінансова продуктивність, що характеризує міру додаткового продукту, дорівнює відношенню прибутку до середньоспискової чисельності працюючих, робітників і працівників.
Фінансова продуктивність може бути розрахована і як відношення ціни одиниці продукції до ціни одиниці основних ресурсів на її виготовлення. У цьому випадку фінансова продуктивність характеризує міру відшкодування додаткових витрат у продажній ціні в результаті підвищення собівартості за рахунок зростання ціни на основні ресурси

1.6. Розробка рекомендацій з комп'ютеризації обліку та аналізу трудових ресурсів і коштів на оплату праці

Комп'ютеризація бухгалтерської діяльності в даний час являє собою важливий напрям у застосуванні інформаційних технологій. В останні роки спостерігається бурхливий розвиток апаратно-програмних платформ. З появою нових інформаційних технологій постає проблема переведення на них алгоритмів розв'язання задач бухобліку та аналізу господарської діяльності. Величезна різноманітність з'явилися в останні роки інформаційних технологій ставить непросту задачу вибору найбільш оптимальної, адекватної сутності розв'язуваних завдань.
Сформулюємо основні вимоги, яким, на наш погляд, повинна задовольняти комп'ютерна система та інформаційна технологія, на якій вона базується.
1. Інформаційна технологія (ІТ) повинна надавати користувачеві легкий доступ до довідкових систем (закони, постанови, федеральні і регіональні нормативні акти).
2. У процесі аналізу необхідно відповісти на величезну кількість питань, які висвітлюють стан господарюючого суб'єкта. Тому ІТ повинна грати для аудитора роль «суфлера», який радить не тільки, що робити, але і в якій послідовності. У всякому разі, аудитор не повинен втрачати час, риючись в якихось записках і відзначаючи відповіді на папері.
3. ІТ повинна носити діалоговий характер, причому елемент «підказки» має органічно поєднуватися з актом відповіді на поставлені питання.
4. Між введенням даних та розрахунком показників не повинно бути великого тимчасового зазору, бажано, щоб розрахунки виконувалися практично миттєво.
5. Комп'ютерна система повинна, по можливості, базуватися на інформаційній технології, що є надбудовою над програмним продуктом, що вивчаються в курсі інформатики у вищих навчальних закладах економічного профілю. Це забезпечить її швидке освоєння користувачем.
6. ІТ повинна забезпечувати проведення складних розрахунків [2], наприклад, рішення задач оптимізації (як лінійних, так і нелінійних), оцінку статистичних показників, аж до показників, находімих методами багатовимірного статистичного аналізу.
7. ІТ повинна забезпечувати зручний інтерфейс з відомими програмними продуктами, в першу чергу - з продуктами, що входять в пакет Microsoft office.
8. Повинна забезпечуватися можливість роздруківки результатів відразу ж після введення даних і проведення розрахунків.
9. Дуже бажано, щоб аудитор, що має з інформатики знання в обсязі, яке забезпечується вищими навчальними закладами економічного профілю, міг вносити в комп'ютерну систему необхідні поправки, як у зв'язку з виявленими помилками, так і у зв'язку із змінами в законодавстві. Тому в основі ІТ повинен лежати досить простий об'єктно-орієнтована алгоритмічну мову, бажано володіє розвиненими візуальними засобами.
На нашу думку, перерахованим вимогам задовольняє комп'ютерна система, яка базується на інформаційній технології Visual Basic for Application (VBA) в її варіанті, створеному фірмою Microsoft office, як надбудова над табличним процесором Excel.
У першу чергу, потрібно відзначити, що табличний процесор Excel вивчається в курсі інформатики всіх економічних ВНЗ (не тільки в Росії, але і за кордоном). Тому в процесі роботи бухгалтер не зазнає тих складнощів, які неминуче виникають, коли доводиться приступати до роботи з абсолютно незнайомій інформаційною технологією.
Крім того, відзначимо, що:
• Excel забезпечує практично миттєвий перерахунок результатів при введенні, або зміні вихідних даних;
• Excel має розвинену систему вбудованих математичних, статистичних, фінансових функцій, здатний проводити обчислення з урахуванням умов, включаючи логічні операції;
• Excel має апарат «Пошук рішення», який дозволяє проводити рішення задач оптимізації з різноманітними видами обмежень, з лінійними та нелінійними цільовими функціями.
Слід зазначити, що в курсі інформатики вивчаються лише основи роботи з табличним процесором Excel. Практично не порушуються питання, пов'язані з програмуванням на алгоритмічній мові Visual Basic, що дозволяє реалізувати, на додаток до описаних вище переваг, відомі можливості, які дає програмне керування.
Табличний процесор Excel входить до складу пакету Microsoft office. Цей пакет побудований таким чином, що забезпечується простий зв'язок між документами, створеними різними додатками, в першу чергу, найбільш відомими - редактором текстів Word і системою управління базами даних Access. Такого роду механізм носить назву OLE (Object Linking and Embedding) і дозволяє здійснювати як зв'язок Excel з об'єктами, створеними іншими додатками, так і вбудовувати такі об'єкти в робочий лист таблиці. В останній версії табличного процесора Excel (Excel97) є механізм для зв'язку з Internet, тому з'являється можливість користуватися інформацією не тільки з локальної обчислювальної мережі даного підприємства, а й з «всесвітньої Web-павутини».
Діалоговий характер Excel обумовлений самою сутністю цього табличного процесора. На екрані перед користувачем розкрито один з робочих аркушів книги (xls-файлу). Якщо належним чином організувати переміщення між осередками робочого аркуша, то введення даних і проведення розрахунків утворюють єдиний процес, який, у разі застосування макропрограми мовою VBA, можна зробити програмно-керованим.

Висновок

На кінцеві результати господарської діяльності підприємства харчування великий вплив надає ефективність використання трудових ресурсів.
Ефективність праці припускає порівняння отриманого економічного ефекту з витратами живої праці, а також оцінку соціального ефекту. Соціальний ефект виражається в ступені задоволення попиту населення на послуги підприємств харчування, в скороченні витрат споживання.
Ефективність праці характеризується системою показників. До них відносяться:
• продуктивність праці;
• рівень фонду заробітної плати;
• співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати;
• валовий дохід на одного працівника;
• прибуток на одного працівника;
• показники використання календарного фонду робочого часу;
• показники ефективності використання фонду заробітної плати (зарплатоотдача, прибуток на карбованець фонду заробітної плати, інтегральні показники та ін.)
Всі фактори, що впливають на ефективність праці, можна підрозділити на зовнішні і внутрішні. Така класифікація важлива для виявлення резервів і шляхів зростання ефективності використання трудових ресурсів.
Зовнішні фактори не піддаються контролю з боку підприємства, хоча і надають непрямий вплив на результати їх діяльності. До них відносяться рівень розвитку виробництва продовольчих товарів і насиченість ринку товарною масою; динаміка грошових доходів населення, розмір платоспроможного попиту; конкуренція на ринку; цінова політика держави; податкова політика; зміна кон'юнктури ринку; чисельність і склад населення, розширення асортименту продовольчих ресурсів, впровадження нової техніки і технології; місце розташування та ін
До внутрішніх (галузевою) факторів можна віднести стан матеріально-технічної бази і рівень технічної оснащеності; організацію і рівень механізації праці, організацію виробничо-технологічного процесу; форми обслуговування відвідувачів; кваліфікацію працівників, умови праці, плинність кадрів, систему морального і матеріального стимулювання; організаційну структуру управління та ін
Найважливішим показником ефективного використання трудових ресурсів є продуктивність праці. У залежності від способу обліку обсягу продукції розрізняють натуральний, умовно-натуральний, вартісний методи обчислення продуктивності праці.
При натуральному методі обсяг продукції розраховується в фізичних одиницях (стравах, штуках, кг), при умовно-натуральному - шляхом приведення фізичних обсягів неоднорідної продукції до сумірним величинам на основі зіставлення різних видів продукції (наприклад, перерахунок натуральних страв в умовні за допомогою коефіцієнтів трудомісткості) .

Список використаних джерел

1. Аналіз господарської діяльності в промисловості. П / р В.І. Стражева, Мінськ, 1999.
2. Артеменко В. Г., Беллендир М. В. Фінансовий аналіз. М., 1997.
3. Баканов М. І. Аналіз господарської діяльності в торгівлі. М., 1990.
4. Баканов М. І., Шеремет А. Д. Теорія економічного аналізу. М., 1997.
5. Балабанов І. А. Аналіз і планування фінансів господарюючого суб'єкта. М., 1994.
6. Белобжецкій І.А., Прибуток підприємства / / Фінанси, № 5,1998 р.
7. Булатова З.Г., Юдіна Л.М. Техніко-економічний аналіз господарської діяльності підприємств побутового обслуговування. Видання 2-е, перероблене і доповнене. М.: Легпромбитіздат, 1991.
8. Введення у фінансовий менеджмент.В.В Ковальов, Москва, 1999.
9. Горбунов І.Р. Знижували - веселилися, підрахували ... / / Економіка і життя № 27, липень 2003р.
10. Грищенко О.В. Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства. - Таганрог: «ТРТУ», 2000.
11. Д. Н. Хаймон "Сучасна мікроекономіка: аналіз і застосування", М: 1992.
12. Єрмолович Л. Л. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. Мінськ. 1997.
13. Єфімова О. В. Фінансовий аналіз. М., 1996.
14. Єфімова О.П. Економіка громадського харчування. Мн., 2000.
15. Кравченко Л. І. Аналіз господарської діяльності в торгівлі. Мінськ, 1995.
16. Кравченко Л. І. Аналіз господарської діяльності підприємств громадського харчування. Мінськ, 1998.
17. Крепніна М. М. Фінансовий стан підприємства: Методи оцінки. М., 1997.
18. Курс лекцій з аналізу господарської діяльності. Е.А. Маркар'ян. Ростов-на-Дону, 2000.
19. Курс лекцій з аналізу господарської діяльності. Е.А. Маркар'ян. Ростов-на-Дону, 2000.
20. Матвейчева Є.В., Вішнінская Г.М. Традиційний підхід до оцінки фінансових результатів діяльності підприємства / / Аудит і фінансовий аналіз, № 1, 2000 р .
21. Негашев Є. В. Аналіз фінансів підприємства в умовах ринку. М., 1997.
22. Основи економіки підприємства. Т.В. Яркіна, Москва, 1999.
23. Панков Д. А. Сучасні методи аналізу фінансового стану підприємства. Мінськ, 1995.
24. Російський статистичний щорічник 2003р.
25. Русак Н. А., Русак В. А. Фінансовий аналіз суб'єкта господарювання. Мінськ, 1997.
26. Савицька Г.В. «Аналіз господарської діяльності підприємства»: 3-е вид. - Мн.: «Нове знання», 1999р.
27. Довідник фінансиста підприємства, Москва, 1996.
28. Строжева В.І. Аналіз господарської діяльності в промисловості. - Мн.: «Вища школа», 1997р.
29. Облік і фінансовий аналіз: інструменти ефективного управління / За ред. Д. А. Панкова. Мінськ, 1997.
30. Хріпач В.Я. Економіка підприємства. - Мн.: «Фінанси, облік, аудит», 1997 р .
31. Шамхолов Ф.М. Прибуток - основний показник результатів діяльності організацій / / Фінанси - 2000, № 7, - С.19-21.
32. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. «Фінанси підприємств». - М.: «Финпресс», 1999 р .
33. Щадилова С.М. Розрахунок ЗП на підприємствах усіх форм власності. Практичне керівництво. Вид. 3-є, перероб. і доп.-М.: Вид. «Справа і Сервіс», 1998 .- С.15-125
34. Щербина Ю.В. Аналіз прибутку / / Бухгалтерський облік, № 7, 1999р.
35. Економіка і соціологія праці: Навчальний посібник / За ред. Б.Ю. Сербиновского і В.А. Чуланова. - Ростов-на-Дону: «Фенікс», 1999. - С. 279-294.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова
288.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Трудові ресурси 2
Трудові ресурси
Трудові ресурси
Трудові ресурси 2
Трудові ресурси підприємства 3
Трудові ресурси підприємства 2
Трудові ресурси Укріани
Трудові ресурси підприємства
Трудові ресурси і зайнятість населення
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru