Торгова організація в системі цивільних правовідносин

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Контрольна робота
Торгова організація в системі цивільних правовідносин

Зміст
1. Зміст договору про товарообмін
1.1 Поняття біржових угод
1.2 Практика
Бібліографія

1. Зміст договору про товарообмін

У відповідності зі ст.567 Цивільного Кодексу РФ (далі ГК РФ) за договором міни кожна із сторін зобов'язується передати у власність іншої сторони один товар в обмін на інший.
До договору міни застосовуються відповідно правила про купівлю-продаж (глава 30 ЦК України), якщо це не суперечить суті міни. При цьому кожна зі сторін визнається продавцем товару, який вона зобов'язується передати, і покупцем товару, який вона зобов'язується прийняти в обмін.
У відповідності зі ст.568, якщо з договору міни не випливає інше, товари, що підлягають обміну, передбачаються рівноцінними, а витрати на їх передачу і прийняття здійснюються в кожному випадку тією стороною, яка несе відповідні обов'язки.
У випадку, коли відповідно до договору міни обмінювані товари визнаються нерівноцінними, сторона, яка зобов'язана передати товар, ціна якого нижче ціни товару, що надається в обмін, повинна сплатити різницю в цінах безпосередньо до або після виконання її обов'язку передати товар, якщо інший порядок оплати не передбачений договором.
У випадку, коли відповідно до договору міни терміни передачі обмінюваних товарів не збігаються, до виконання зобов'язання передати товар стороною, яка повинна передати товар після передачі товару іншою стороною, застосовуються правила про зустрічний виконанні зобов'язань (стаття 328 ЦК РФ).
Перехід права власності на обмінювані товари. Якщо законом або договором міни не передбачено інше, право власності на обмінювані товари переходить до сторін, що виступають за договором міни в якості покупців, одночасно після виконання зобов'язань передати відповідні товари обома сторонами.

1.1 Поняття біржових угод

Біржа - це постійно діючий ринок масових взаємозамінних товарів (цінних паперів, перевезень), що передбачає свободу товарного виробництва, конкуренції і цін. Виникнення біржового співтовариства у нас зв'язане з необхідністю певної централізації операцій обміну.
Біржова торгівля організується торговцями для полегшення процесу торгівлі, для вироблення більш ефективного механізму, і згодом, хеджування (захист, страховка від несприятливої ​​зміни цін).
Біржовий угодою є зареєстрований біржею договір (угода), укладений учасниками біржової торгівлі щодо біржового товару в ході біржових торгів. Порядок реєстрації та оформлення біржових угод встановлюється біржею.
Біржова угода характеризується декількома сторонами:
юридична сторона угоди. Розуміється дія, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Юридична правова сторона біржових угод так само стосується прав і обов'язків учасників.
організаційна. Передбачає встановлення учасників угод, припускає види біржових угод, а так само порядок або черговість виконання певних дій до висновку бірж. угод та їх відображення в документах.
економічна. Передбачає мета укладення угоди: задоволення потреб, спекуляція, продаж, т.д.
етична. Передбачає дотримання традицій, норм і правил поведінки.
Угоди, скоєні на біржі, але не відповідають вимогам, біржової угоди, не є біржовими. Гарантії біржі на такі операції не поширюються. Біржа має право застосовувати санкції до учасників біржової торгівлі, які здійснюють не біржові угоди на даній біржі.
Біржові угоди не можуть відбуватися від імені і за рахунок біржі.
Учасниками біржової торгівлі в ході біржових торгів можуть здійснюватися операції, пов'язані з:
взаємною передачею прав і обов'язків щодо реального товару;
взаємної передачею прав і обов'язків щодо реального товару з відстроченим терміном його поставки (форвардні угоди);
взаємною передачею прав і обов'язків щодо стандартних контрактів на поставку біржового товару (ф'ючерсні угоди);
поступкою прав на майбутню передачу прав і обов'язків щодо біржового товару або контракту на поставку біржового товару (опціонні угоди);
а також інші угоди щодо біржового товару, контрактів чи прав, встановлені в правилах біржової торгівлі.
Угоди мають наступні моменти:
угода повинна являти собою угода про купівлі-продажу біржового товару з негайною поставкою або до певного терміну в майбутньому;
учасники біржової угоди є учасниками біржових торгів;
угода виконується поза біржами;
слід обов'язкова реєстрація відповідно до встановлених правил;
біржа є гарантом виконання угод, зареєстрованих на її торгах;
біржа вправі застосовувати санкції до учасників біржової торгівлі, роблять не біржової угоди;
біржові угоди не можуть відбуватися від імені і за рахунок біржі, укладання угод - це функції учасників біржових торгів, тобто членів біржі і брокерів, які виступають у ролі професійних посередників.
Торгівля на ринках: правовий режим
Торгівля на ринках відноситься до дрібнороздрібної торгівлі.
Згідно Лист Комітету РФ з торгівлі "Про поняття дрібнороздрібної торгівлі". Під дрібнороздрібної торгівлею розуміється продаж продовольчих і непродовольчих товарів нескладного асортименту через стаціонарну і пересувну дрібнороздрібну торговельну мережу.
До стаціонарних дрібнороздрібної торговельної мережі належать намети, ларьки, кіоски. Це торгові підприємства, що займають відособлені приміщення, але не мають торгового залу для покупців.
До пересувної дрібнороздрібної торгової мережі відносяться спеціально обладнані пристосування для торгівлі вразвоз і рознос (автомагазини або автолавки, ручні візки, лотки, кошики і т.д.).
Об'єкти дрібнороздрібної мережі (кіоски, намети) зобов'язані мати на видному місці інформацію про режим роботи, юридична адреса продавця.
Об'єкти ринкової торгівлі повинні бути забезпечені касовим апаратом, іншим необхідним обладнанням та інвентарем, а торгує продуктами, що швидко товарами - засобами охолодження. Застосовувані ваговимірювальні прилади повинні бути справні, опломбовані, мати заводський (інвентарний) номер, відтиск дати останньої повірки (калібрування) і т.д.

1.2 Практика

Які права має при роздрібної купівлі-продажу товару?
Покупець має право до укладання договору роздрібної купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей або демонстрації використання товару, якщо це не виключено з огляду на характер товару і не суперечить правилам, прийнятим у роздрібній торгівлі. Якщо покупцеві не надано можливості негайно одержати в місці продажу інформацію про товар, зазначену в пунктах 1 і 2 цієї статті, він має право вимагати від продавця відшкодування збитків, спричинених необгрунтованим ухиленням від укладення договору роздрібної купівлі-продажу (пункт 4 статті 445 ГК РФ), а якщо договір укладено, в розумний строк відмовитися від виконання договору, зажадати повернення сплаченої за товар суми і відшкодування інших збитків (ст.495 ЦК України).
Покупець має право протягом 14 днів з моменту передачі йому непродовольчого товару, якщо триваліший строк не оголошений продавцем, обміняти куплений товар у місці купівлі та інших місцях, оголошених продавцем, на аналогічний товар інших розміру, форми, габариту, фасону, забарвлення або комплектації, провівши у разі різниці в ціні необхідний перерахунок з продавцем. При відсутності необхідного для обміну товару у продавця покупець має право повернути придбаний товар продавцеві та одержати сплачену за нього грошову суму. Вимога покупця про обмін або повернення товару підлягає задоволенню, якщо товар не був у вживанні, збережені його споживчі властивості і є докази придбання його у даного продавця. (Ст.502 ГК РФ)
Покупець, якому проданий товар неналежної якості, якщо його недоліки не були застережені продавцем, вправі за своїм вибором вимагати:
заміни недоброякісного товару товаром належної якості;
пропорційного зменшення ціни;
негайного безоплатного усунення недоліків товару;
відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Покупець має право вимагати заміни технічно складного або дорогого товару у разі істотного порушення вимог до його якості.
У разі виявлення недоліків товару, властивості якого не дозволяють усунути їх, покупець має право за своїм вибором вимагати заміни такого товару товаром належної якості або відповідного зменшення купівельної ціни.
У чому полягають права орендаря при виявленні недоліків орендованого майна, за наявність яких відповідальний орендодавець?
Орендодавець відповідає за недоліки зданого в оренду майна. Повністю або частково перешкоджають користуванню ним, навіть якщо під час укладення договору оренди він не знав про ці недоліки. При виявленні таких недоліків орендар має право за своїм вибором:
вимагати від орендодавця або безоплатного усунення недоліків майна, або відповідного зменшення орендної плати, або відшкодування своїх витрат на усунення недоліків майна;
безпосередньо утримати суму понесених ним витрат на усунення даних недоліків плати, попередньо повідомивши про це орендодавця;
вимагати дострокового розірвання договору
Орендодавець, сповіщений про вимоги орендаря або його намір усунути недоліки майна за рахунок орендодавця, може без зволікання провести заміну наданого орендарю майна іншим аналогічним майном, що перебуває в належному стані, або безоплатно усунути недоліки майна.
Якщо задоволення вимог орендаря або утримання ним витрат на усунення недоліків із орендної плати не покриває завданих орендарю збитків, він має право зажадати відшкодування непокритої частини збитків.
Дати порівняльну характеристику договорами доручення, комісії, агентування.
Договір комісії належить до договорів про надання юридичних послуг. У цьому сенсі він досить близький до договору доручення. Разом з тим між ними є істотні відмінності. Перше полягає в тому, що за договором доручення одна сторона може в інтересах іншого боку здійснювати різні юридичні дії, у т. ч. по виконанню обов'язків або здійснення прав акредитуючої особи. За договором ж комісії комісіонер зобов'язується за дорученням комітента здійснювати одну або кілька угод. Таким чином, предметом договору комісії є більш вузьке коло юридичних дій, а саме - лише здійснення угод. Друга відмінність, і воно є головним, полягає в тому, що якщо повірений здійснює юридичні дії від імені довірителя, то комісіонер, здійснюючи операції, діє від свого імені.
Агентський договір може будуватися або за моделлю договору доручення, або за моделлю договору комісії. І в тому, і в іншому випадку агент зобов'язується здійснювати певні дії за дорученням іншої сторони (принципала) та за його рахунок. Проте в одному випадку агент вчиняє дії, наприклад операції, від свого імені, як за договором комісії. В іншому випадку, навпаки, - від імені принципала, як за договором комісії. Якщо угода укладена агентом від свого імені, тог стороною в цій угоді виступає сам агент з подальшою передачею прав і обов'язків принципалу. Якщо угода укладена агентом від імені принципала, то стороною угоди є принципал, якому з самого початку належать права та обов'язки. Не слід, однак, випустити з уваги, що незалежно від того, чи діє агент за схемою договору доручення або за схемою договору комісії, його дії можуть виходити за рамки і того, і іншого договорів, оскільки зміст агентського договору може бути ширше будь-якого з них .
ЗАВДАННЯ 1.
ВАТ "Швейна фабрика" пред'явила позов до ВАТ "Стройторгсервіс" про стягнення неустойки у сумі 300 тис. рублів. Між сторонами було укладено договір, за яким "Стройторгсервіс" зобов'язався здійснити будівельні роботи по перебудові та прибудові до головного корпусу фабрики. У зв'язку з тим, що до встановленого терміну роботи були виконані не повністю, позивач пред'явив позов про стягнення неустойки. Арбітражний суд, ознайомившись з матеріалами суду, встановив, що в договорі між сторонами не була передбачена виплата неустойки.
Дати визначення договору як підстави виникнення цивільно-правових зобов'язань. Якими способами може бути забезпечено виконання договору? Охарактеризувати неустойку, її види по співвідношенню зі збитками. В якій формі має бути скоєно угоду про неустойку? Яке рішення у даній справі має ухвалити арбітражного суду?
Рішення: Між фабрикою і ВАТ "Стройторгсервіс" був укладений договір будівельного підряду, за яким підрядник - ВАТ "Стройторгсервіс" зобов'язується у встановлений договором термін провести будівельні роботи по перебудові та прибудові до головного корпусу фабрики за завданням замовника - ВАТ "Швейна фабрика", а замовник зобов'язується створити підряднику необхідні умови до виконання робіт, ухвалити їх результат і сплатити обумовлену суму. Виконання договору підряду може бути забезпечене угодою про неустойку. Угода про неустойку повинне бути зроблено у письмовій формі незалежно від форми основного зобов'язання. Недотримання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку. Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено неустойку, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій неустойкою. Законом можуть бути передбачені випадки: коли допускається стягнення тільки неустойки, але не збитків; коли збитки можуть бути стягнуті в повній сумі понад неустойки; коли за вибором кредитора можуть бути стягнуті або неустойка, або збитки. Якщо з матеріалів справи випливає, що в договорі не угоди про неустойку, то арбітражний суд повинен винести рішення про відмову в позовних вимогах про стягнення неустойки.
ЗАВДАННЯ 2.
Акціонерний банк "Інтел" надав цільовий кредит ТОВ "Талеон" на купівлю у бельгійської фірми "Ломмель" технологічної лінії з виробництва килимових покриттів. В забезпечення своєчасного повернення грошових коштів між банком і товариством був укладений договір про заставу цієї технологічної лінії, в якому містилося посилання на імпортний контракт.
Бельгійська фірма і ТОВ "Талеон" підписали контракт з постачання, в якому як предмет угоди перераховувалися конкретні модифікації ткацьких верстатів.
Згодом заставодавець з причини повної неплатоспроможності прострочив виконання за основним зобов'язанням. Акціонерний банк звернувся до арбітражного суду з позовом до ТОВ "Талеон" про стягнення заборгованості за кредитним договором із зверненням стягнення на поставлене суспільству обладнання. У свою чергу відповідач пред'явив позов про визнання заставної угоди недійсною. Однак у ході судового засідання з'ясувалося, що відправлені іноземним імпортером верстати не були отримані ТОВ "Талеон", а затримані митницею під час перевезення через кордон РФ і в даний момент знаходяться на митному складі в аеропорту Шереметьєво до сплати всіх митних зборів вантажоодержувачем. У зв'язку з цією обставиною арбітражний суд призупинив провадження у справі.
Рішення: У даному випадку товар, зазначений у договорі застави (технологічна лінія), стає предметом застави лише з моменту виникнення у заставодавця на нього права власності або господарського відання. Арбітражний суд повинен відмовити в позові банку з цих підстав.
ЗАВДАННЯ 3.
ВАТ "Квадро" звернулося до арбітражного суду з позовом про зміну договору оренди, укладеного з кооперативом "Швейне справа", в частині розміру орендної плати. Суд, керуючись ст.452 ГК РФ вніс зміни до договору, зобов'язавши орендаря щомісячно вносити орендну плату за 1 кв. м, обчислену за формулою, в основу якої було покладено облікова ставка Центрального банку в залежності від вартості зданого в оренду майна. За орендодавцем було закріплено право в односторонньому порядку змінювати орендну плату залежно від показників облікової ставки банківського відсотка. Суд виходив з того, що договір визначає розмір орендної плати у твердій сумі і порядок її зміни не передбачений, а обставини, з яких сторони виходили при укладенні договору, істотно змінилися.
При цьому суд визнав, що п.2.4 договору, встановлюючи збільшення орендної плати залежно від підвищення тарифів на енергоносії, має на увазі лише збільшення оплати за енергоносії, а не орендної плати.
Апеляційна інстанція знайшла, що підстав для задоволення позову не було. На її думку, відповідно до ст.421 Г * До РФ при тлумаченні договору судом береться до уваги буквальне значення містяться в ньому слів і виразів. Розділ 2 договори називається "Розмір орендної плати і порядок взаєморозрахунків". Значення містяться в цій назві слів дозволяє зробити висновок про те, що положення п.2.4 поширюються також і на орендну плату, а не тільки на плату енергоносіїв. Таким чином, у справі немає обставин, що дають право застосовувати ст.451 ГК РФ.
Рішення:
У деяких випадках в договорах оренди передбачається грошова форма оплати за користування майном із застосуванням індексації з урахуванням інфляції або шляхом визначення ставки орендної плати в сумі, еквівалентній сумі в іноземній валюті. На розгляд арбітражних судів надходили позови орендарів про визнання відповідних умов договору недійсними з посиланням на те, що застосування їх приводить до зміни (при інфляції - до збільшення) розміру орендної плати протягом року, а це суперечить п.3 ст.614 ГК РФ. Президія ВАС РФ визнав подібні позови не підлягають задоволенню, зазначивши, що такий спосіб визначення розміру грошового зобов'язання допустимо на підставі п.2 ст.317 ГК РФ і його слід розглядати як механізм обчислення орендної плати з метою усунення несприятливих наслідків інфляції. Він не суперечить ст.140 ГК РФ. У зазначених випадках обмеження, яке стосується зміни розміру орендної плати, могло б бути застосоване, якщо б орендодавець протягом року зажадав змінити базову ставку, виходячи з якої виробляється розрахунок орендних платежів за конкретні періоди з використанням передбаченого договором способу їх обчислення. Таким чином, у нашому випадку, суд першої інстанції виніс рішення правомірне, скасування у порядку нагляду підлягає рішення апеляційної інстанції.

Бібліографія

1. Данилов Е.П. Довідник адвоката: Консультації, захист у суді, зразки документів. - 3-е вид. перераб. і доп. - М.: Юрайт-Изд, 2007. - 690с. - (Професійна практика).
2. Закон РФ "Про захист прав споживачів" від 07.20.1992г. № 2300 -1;
3. Коментар до Цивільного кодексу РФ частини першої (постатейний). - Вид. 3-є, випр., Доп. і перераб. з використанням судово-арбітражної практики / Рук. авт. колективу і відп. ред. д-р юрид. наук, проф.О.Н. Садиков. - М.: Юридична фірма "КОНТРАКТ": ИНФРА-М, 2005. - ХХХVIII, 1062с.
4. Коментар до Цивільного кодексу РФ частини другий (постатейний). - Ізд.5-е, випр., Доп. з використанням судово-арбітражної практики / Рук. авт. колективу і відп. ред. д-р юрид. наук, проф.О.Н. Садиков. - М.: Юридична фірма "КОНТРАКТ": ИНФРА-М, 2006. - 987с.
5. Лист Комітету РФ з торгівлі "Про поняття дрібнороздрібної торгівлі" від 28.04.1994г. № 1 - 574/38-9;
6. Повний збірник кодексів Російської Федерації. Із змінами і доповненнями на 1 травня 1999 року. - М.: ТОВ "Фірма" Видавництво АСТ ", 1999;
7. Повний збірник законів Російської Федерації. Із змінами і доповненнями на 1 серпня 1999 року. - М.: ТОВ "Фірма" Видавництво АСТ ", 1999;
8. Торгівля. Правила продажу. Захист прав споживачів. Відповідальність продавців. - 7 - е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво "Вісь - 89", 2000.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Контрольна робота
40.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Суб єкти цивільних прав та обов язків Фізичні особи як учасники цивільних правовідносин
Об`єкти цивільних правовідносин 2
Об`єкти цивільних правовідносин
Поняття цивільних правовідносин
Основи цивільних правовідносин
Види цивільних правовідносин
Суб`єкти цивільних правовідносин 3
Суб`єкти цивільних правовідносин 2
Система цивільних процесуальних правовідносин
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru