приховати рекламу

Технологія соціальної роботи

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

1. Соц. р-та як феномен сучасного світу
Як професія с.р-та появ-ся на рубежі 19-20 ст, що обумовлено низкою чинників .... С. р-та сьогодні механізм досягнення соц. безпеки; вона стала рассм-ть соц. пр-ми, причини їх виникнення, вирішення цих проблем; зниження їх наслідків. За 100 років некіт. пр-ми зникли, виникли нові. Сьогодні різні соц. пр-ми хар-ся багатоаспектністю, с. р-та д. б. спрямована на їх проф-ку. Спец-сти різних областей кажуть, що є "вічні" пр-ми, кіт. неможливо вирішити: голод (Африка), бідність і нерівність (в цивілізо-х гос-вах ця пр-ма знижена за рахунок надання гос-вом соц. гарантій); технологічні нововведення (ЗМІ, моб. тел, ГМО) з одн. стор. полегшують життя людей, а з ін шкодять; технологич-кі забруднення; інвалідизація. Пр-ми старі, а в с. р-те предлаг-ся нові рішення цих пр-м (деінституціоналізація, н-р, обслуговування та умови проживання інв-дів наближають до домашніх ум-ям замість інтернатних; нове законод-во щодо осіб похилого (у Великобританії) продовження ж. старих людей і навіть з деменцією та ін.) Сучас. світ багатоликий в плані культур, концесій. Універсальної теорії і практики не сущ-і, вона підлаштовується відповідно до конкретн. культурою, менталітетом в даному общ-ве. У країнах Встав. Євр. - Ідеологія індивідуалізму. С. р-та буд підготувати до самост. життя, прийняття рішень, соц. відповідальності. У Росії - орієнтація на колективізм, поет. у нас в общ-ве часто виявлю-ся установки на соц. інфантилізм (т-ко необхідність в матер. виплатах, а не в псіхосоц. п-щі, низька мотивація участі в тренінгах), цьому сприяє те, що діти залишаються без попеч. родить. при живих батьках, беспрізр-е, безнадзор-е діти. Одна з проблем сучас. с. р-ти у встановленні удаваності або реальності пр-ми ч-ка (розвинена установка на соц. утриманство), величезні ресурси кіт. потрібні для вирішення соц. пр-м навіть у найбільш благополучних країнах, поет. ці ресурси д. б. спрямовані на вирішення реал-х пр-м. Сучас. с. р-та буд передбачати появу потенц-х соц. проблем, їх вирішення, тобто передбачення.
2. Осіб. реалізації технології соц. діагностики
Термін "соц. діаг. "набув поширення у 20-30-х рр.. XX століття. Значення діагностики в обл. соц-х відносин і процесів аналогічно "виявлення" хар-ра захворювання в медицині: якщо вчасно і правильно визначені ознаки і причини виникнення захворювання, то можна сподіватися на благополучний перебіг лікування і позитивні результати. "Соц. д-ка "- комплексний процес дослідження соц. явища з метою виявлення, розпізнавання і вивчення причинно-наслідкових зв'язків і відносин, що характеризують його стан і тенденції подальшого розвитку. Суть - точне визначення причинно-наслідкових зв'язків, породжених умовами життя клієнтів соц. обсл. Передбачає збір інф-ції про клієнтів і умови їх жизнед-ти, її ан-з д / розробки пр-мми соц. допомоги. Соц. діаг.а - досить складна обл. проф. д-ти, що вимагає спец. підготовки. Сов-ть всіх З, У, Нав. к-ми повинен володіти професіонал в цій обл., настільки велика, що соц. д-ку необхідно розглядати як особливу технологію в д-ти спец-тов по с / р-те, з якою вони стикаються на різних рівнях (на ур-не т-ва - соц. пр-ми в общ-ве, на ур -не регіону - соц. політика в конкретному регіоні). Пр-пи соц. діаг.: 1. конфіденційність (нерозголошення рез-тов соц. діагнозу об'єкта дослідження) 2. пр-п наукової обгрунтованості (рез-ти д. б. достовірними) 3. пр-п не нанесення збитку об'єкту дослідження 4. пр-п об'єктивності (висновки дослі-я повинні робитися на основі науково обгрунтованих, об'єктивних даних і не повинні залежати від суб'єктивних установок тих, хто проводить дослідження) 5. пр-п ефективності застосування ч-ком тих чи інших рекомендацій, виведених за підсумками аналізу. С. Д. як технологія явл-ся складовою частиною всієї сист-ми з / р-ти. Безумовно, С. Д. це технологія дозволяє виявити саму соц. пр-му і її причинно-наслідкові зв'язки. Але, на мій погляд, як би ми не вдосконалювали дану техн-ю, завжди потрібно пам'ятати про те, що сущ-і пр-ма удаваності і реальності пробл-ої сит-ції ч-ка (кл-та) (Пр-р з субсидіями, коли ч-к н-р, реально потреб-ся в ній, а формально він не м. довести це, тому що необх. зібрати довідки і док-ти, кіт. доводять зворотне), т. е. мова йде про відповідність док-тов, коли спец-ст не їм. права йти проти посадових інструкцій призначення грошових виплат, субсидій, і т.д. Т. о., С. Д. - це технологія, кіт. м. навчитися в стінах уч. закладу, але безумовно спец-ту, що працює і застосува-щему будь-яку (в т.ч. соц. д-ку) технологію необх. практичний досвід, відстеження законод-ва, нормативно-прав-х актів. У нашому общ-ве, з його менталітетом необх. формую-ие соц. відповідальності (в т. ч. і з боку спец-та, кіт. д. проводити і діагностику спрямовану на виявлення і пробудження особистісних рес-сов самого кл-та).
3. Історичний. пр-ми становлення і розвинений-я с. р. в Росії
На більш ранніх етапах розвитку будь-якого конкретного общ-ва (в т.ч. і рос-го) соц. р-та не була проф-ой, тобто носила хар-р благодійності і милосердя. В історії с. р. в Р. історики виділ. неск-ко етапів у її становленні та розвитку. 1-й етап пов'язаний з розвитком традиції благодійності руських князів. зокрема, знаходило свій вияв (за часів князя Володимира, Ярополка) в обов'язки духовенства займатися громадським піклування; визначення десятини на утримання монастирів, церков, богаділень, лікарень; будівництві церков, шкіл та училищ; у пристрої бенкетів на княжому дворі, у тому числі для бідних людей. Спостерігалося як би переплетення держ. і приватної (з боку князів, знаті) благодійності. 2 етап пов'язаний з розвитком системи громадського піклування (від слова поглянути - дати комусь притулок і їжу) як на особистісному, так і на груп-м ур-не. У цей пер-д при Петрі I штрафом карали тих, хто просить і що дають і батогом тих хто просить милостиню, замість того чт працювати й заробляти собі на хліб. Але при цьому також йшло будівництво лікарень, богаділень, сирітських будинків, будинків прядильних для людей, що ведуть дозвільний спосіб ж. Катерина II - «Накази Громадської піклування» притягнення грошових ср-в для влаштування та утримання народних шкіл, сирітських будинків, лікарень, аптек, богаділень, будинків для невиліковно хворих, будинків для психічних хворих. Сформована система общ-го піклування охоплювала практично всі верстви населення, які потребують СЗ. 3 - післяреволюційний і радянський пер-ди у 1921 р. Р. возвращ-ся до соц. страх-ю (це стало можливо через товарно-грошових відносин, повленія підприємців та найм. робітників). З 1922 року рамки соц. забезпечення розширилися. Воно набуло держ. хар-р і було націлене на матеріальне забезпечення і обслуговування всіх громадян СРСР у старості, в разі хвороби, повної або часткової втрати трудосп., а також багатодітних родин. Особлива увага приділялася пенс. забезпечення та посібниками. Були організовані перші санаторії, профілакторії та будинки відпочинку для трудящих. Ці реальності були закріплені у Першій Конституції СРСР (1924 р.). У СРСР сущ-ло соц. планування, кл-т не рассматрив-ся индив-но, до всіх застосовувалися одні й ті ж мірки - в цьому - радянською. періоду соц. р. 4 пов. Оформлення системи соц. р-ти на початку 90-х рр.. XX ст. У 90 р. в пострадянські. Р. в рез-ті многочисл-х реформ проблемними виявилися всі составл-щие способу життя: як у сфері тр. (При багатомісячних невиплати зар / пл.), В сімейні. ж., в воспт-ванні дітей, орг-ції побуту тощо, що стало соц-економічним обгрунтуванням виникнення і інстітуірованія проф-ної с. р-ти в Р. На сег. день за18 років сущ-ня проф-ою з. р. наявність достатньої кількості держ. пр-мм, що дозволяють вирішувати пр-ми різних категорій нужденних, раніше не враховуються: інвалідів локальних військових конфліктів, психіатричних хворих, дітей-інвалідів, девіантних сімей і т. д. Зростання установ системи СЗ та обсягів фінансування, п-щь малозабезпеченим (служби соц. п-щі готові надати допомогу всім особам, рівень доходу яких нижче встановленої межі бідності). Мінуси: великої критики схильна бюрократизація, не висвічує реальних доходів; переважання в с. р. теорії над практикою вирішення соц. пр-м - необх-сть в інновації-х технол-ях.
4. Особливості реалізації технології соц. профілактики
Технологія соц. профілактики одна з найперспективніших, але і в той вр. ресурсномістких. Термін «проф-ка» прийшов з медицини і означає запобігання. Проф-ка в с. р., також як і в медицині, буває первинної, вторинної та третинної. Первинна проф-ка краще за всіх і базується на прогнозуванні. Вторинна ж проф-ка спрямована на зниження негативу з'явилася проблеми. Іноді мова йде і про третинної проф-ке. Третинна проф-ка має справу зі зниженням негативних наслідків «хронічного» соц. явища (наркоманія). Соц. проф-ка досить широко використовується в соц. р-те. Можна говорити, н-р, про проф-ке дів. поведінки, дисфункції сім'ї. Однак реалізація даної технології передбачає наявність достатніх ресурсів. Проблема тут полягає в тому, що соц. проф-ка спрямована на проблему, яка ще не сущ-ет, хоча сущ-ют багато інших, на рішення яких можна було б направити ці ресурси. Але повторюся, дана технологія явл. перспективною. Технологія соц. проф-ка осущ-ся спец-тами разл-х служб, до яких пред'являються певні вимоги: кваліфікація, досвід, знання. Тобто дана технологія може реалізовуватися тільки на адекватної реакції про-ва на проф-ку (в цьому полягає проблема, оскільки вона грунтується на інформуванні про-ва про якихось негативних соц. Явищах, способи їх уникнення). Тому необхідно задіяти ЗМІ, соц. рекламу (проф-ка безпеки на дорозі, реклама вигодовування, проф-ка гепатиту, проект у м. Апатити «Проблеми міста вирішуємо разом»). У соц. р-ті широко використовується проф-ка дів. пов-ия, проводиться робота по зайнятості населення, профорієнтація і ін Дана технологія потребує зусиль багатьох спец-стів, і в команді (медики, педагоги, психологи, правоохоронні органи). Тобто соц. проф-ка спрямована на інформування населення про якусь проблему, причини її настання та наслідки. У соц. р-ті технологія соц. проф-ка реалізується опосередковано, н-р, навчання сім'ї технологій виховання може з'явитися проф-кою безнадз-ти, беспріз-ти, дів. пов-ия. За кордоном соц. р-та финансир-ся досить добре, тому основний акцент у вирішенні соц. проблем робиться на технологію соц. проф-ки.
Таким чином, технологія соц. проф-ка явл. технологією майбутнього. У нашій країні необхідно орієнтуватися на соц. проф-ку, а також необхідно готувати спец-стів в цій галузі. Н-р, у нас був курс «Технології проф-ки дів. поведінки ».
5. Історичні проблеми становлення та розвитку с. р. за кордоном
Історія соціальної роботи за кордоном має глибокі коріння в розвитку людської цивілізації. Її початковий період відноситься до глибокої старовини, до XXV-XXII ст. до н. е.., коли в Давньому Єгипті в храмах здійснювалася ритуальна допомогу: безкоштовна роздача хліба голодуючим. У 1750 р. до н. е.. закони вавілонського царя Хаммурапі говорили про організацію соціальної взаімоп-щі серед населення. В античному світі отримує свій розвиток ідея філантропії. У Др. Римі філантропія знайшла своє вираження у розподілі серед збіднілих громадян хліба, одягу, грошей. У перші десять століть нашої ери з народженням та поширенням християнської віри приймаються цивільні і релігійні нормативно-правові акти з соціальних питань (прийняття кодексу імператора Феодосія, який заборонив жебрацтво у Візантії). У той же вр. домінуюче місце займає відкрита система піклування, яка знаходила своє вираження в роздачі милостині, годівлі незаможних і т. п. У Х-ХШ ст. в країнах Західної Європи католицька церква активно сприяє утворенню канонікатов (духовних установ) та соц-ої професіоналізації діяльності чернечих орденів. У XVI-XVII ст. на Заході оформляється державна система соц. п-щі, зазначена зростанням ролі держави і одночасним зниженням активності християнської церкви. Так, в 1529 р. у Німеччині приймається Гамбурзький статут про допомогу бідним, а в 1682 р. - Указ про заходи державного піклування. В Англії в 1531 р. приймається закон про допомогу бідним, в 1572 р. вводиться загальнонаціональний податок для надання п-щі незаможним, а в 1601 р. з'являється Закон про благодійність. Так у західноєвропейських країнах відзначається повсюдний перехід до системи державної благодійності. В кінці 18 ст. з великої французької рев-цією поступово відходить у минуле система ізоляції незаможних від про-ва, а кожне з європейських держав вносить свій внесок у справу захисту громадян. Так, в 1884 р. в Німеччині була введена система держ-го соціального страхування; у Франції в 1871 р. відкриваються особливі благодійні бюро, які стали центрами громадської допомоги, у Великобританії в 1878 р. була заснована Армія порятунку. У Росії в 1864 р. організовується система земських установ, які займалися питаннями соціального піклування.
У Х1Х-початку XX ст. життя станов-ся більш інтенсивною, у зв'язку з проблемою індустріалізації (розвиток виробляє-х сил і суспільний поділ праці) ч-ку все важче соц-но адаптує-ся, поява ся величезна к-сть ресурсів кіт. було необхідно рац-но розподілити. Поява ся ідея про общ-ве загального благоденства - загальне благо д / всх людей, слід давати дотації бідним (все більший вплив на ці пр-сси оказ-ет гос-во). На Заході рубіж XIX-XX століть. був переходом до періоду соціальної роботи. Формуються дві основні моделі п-щі: «Американська» модель характеризується переважним впливом держави, що формує і здійснює програми соц. п-щі та підтримки; «європейська» ж модель акцентує роль п-щі в рамках комуни, тобто міського чи сільського самоврядування. У цей період починається професійна підготовка кадрів соц. р-ков (1910г. першого навч. заклад з с.р. в Нідерландах). Сьогодні с. р. добре представлена ​​в скандинавських країнах (Норвегія, Швеція, Фінляндія). У всьому світі спец-тов по с. р. готують не на теор. а на практич. ур-не, в нашій же країні більше уваги доля-ся теорії, тому необхідно переймати зарубіжний досвід практич-кой с. р., кіт складалася століттями.
6. Соц. опіка
Опіка, піклування і патронаж - це соціальні технології, які застосовуються для захисту особистих, майнових, правових інтересів громадян і надання допомоги різним категоріям населення. У РФ діє ФЗ "Про опіки і піклування" № 48ФЗ від 24 квітня 2008. Опіка-форма пристрої малолітніх гр-н (до 14л) і визнаних судом недієздатних гр-н, при якій призначені орг-м опіки і поп-ва гр-не явл-ся законними представниками підопічних. Піклування - форма пристрої несоверш-них гр-н (від 14 до 18) і гр-н, огранич-х судом у дееспос-сті, при якій назнач-ті орг-му опіки і поп-ва гр-не несуть відповідальність за опікуваними. Це найбільш поширена форма сімейного пристрої дітей - сиріт з метою їх утримання, виховання та освіти. Опікуни підбираються орг-ми опіки та піклування, або органами управління освітою. Перевага віддається близьким родичам. Опікуном можна призначити тільки повнолітня дієздатна особа; враховуються моральні та інші якості опікуна, здатність його до виконання обов'язків опікуна, відносини м / у опікуном і дитиною, ставлення до дитини членів сім'ї опікуна, якщо можливо, то бажання самої дитини. Опікуни є представниками підопічних і роблять від їх імені всі необхідні угоди. Опікуни дають згоду на здійснення тих угод, які гр-не, що знаходяться під поп-вом, не вправі здійснювати самостійно. Документи, необхідні для призначення опіки: 1.Заява кандидата в опікуни на ім'я глави муніципального освіти про призначення опікуном над неповнолітнім (ПІБ, р.н.); 2.Документальние свідчення про те, що н / л відноситься до категорії дітей, що залишилися без піклування батьків; 3.Акт первинного обстеження умов життя н / л з укладенням та пропозицією про вид його пристрою на подальше виховання; 4.Висновок про здоров'я н / л; 5.Свідетельство про народження н / л; 6.Заключеніе про стан здоров'я кандидата в опек-ни; 7.Справка з місця проживання кандидата в опікуни, довідка про склад його сім'ї, довідка про житлоплощі; 8.Согласіе дружина кандидата в опек.; 9.Характерістіка з місця роботи; 10.Сведенія про близьких родичів опікуна; 11. Автобіографія кандидата в опікуни; 12.Пісьменное висновок про призначення гр-на опікуном над н / л і призначення опікунської допомоги на дитину, яка не має батьків, здатність його виховувати й утримувати. Обов'язки з опіки виконуються безоплатно, на утримання дитини виплачуються щомісячні грошові ср-ва, порядок та розмір яких встановлюється пр-вом РФ. Опіка встановлюється постановою адміністрації муніципального освіти за місцем проживання н / л або канд. в опікуни. Спостереження за діяльністю опікунів, умовами ж., Восп-ем, обр-ем опікуваних здійснюється органами управління освітою за допомогою соц. педагога. Незаконні дії опікуна м. б. оскаржені в органи опіки та піклування будь-якою особою, у т.ч. підопічним.
9. Пр-ма НОТ в с / р-ті
Наукове управління або частіше употребл-ся НОТ - управління виробничим процесом на основі сістмного ан-за. Вважається, що поняття НОП виник на противагу стихійної, безсистемної орг-ції праці. Принципи НОТ (Тейлор 1910-1915 р.) - тейлоризм в СРСР у 70 роках. Завдання, кіт. д. вирішувати НОП: 1) вдосконалення форм поділу праці (всередині самої орг-ції - розподіл обов'язків); 2) поліпшення орг-ції робочих місць (погана освітленість, незручності робочих місць, робітники. температура - все це впливає на ефективність р-ти ). Ергономіка - наука про правильну орг-ції робочого простору і знарядь праці. 3) раціоналізація методів тр. (Н-р, технології соц. Р-ти - певний алгоритм р-ти у будь-якій орг-ції, інтернет і т. д.) 4) оптимізація нормування праці (норми витрат часу на який-небудь вид д-сті; час на обідню перерву + технічні перерви; відпустку) 5) підго-ка робочих кадрів - фахівців. НОТ була популярна в 20 р. 20 століття до сер. 30 р.р. У 70х роках т-ко згадували про НОТ, а діяти вона почала т-ко в 90х р. Зараз НОТ діє у 3-х напрямках: 1. економічне (те, що потрібно д / ефект-ти праці: матер. заохочення; проф. курси, тренінги, соц. пакет; курси підвищення кваліф-ції та ін) 2. псіхофізіологіч-кое (зручність і краса робітники. місця - комфорт д / душі і тіла) 3. соціальне - турбота підприємства про співробітника - комфорт в колективі, путівки, корпорат. вечірки). Т. о. доведено на практиці, що застосування НОТ підвищ-ет ефект-сть праці, в тому числі і в соц. р-те.
7. Економіч. основи соц. р-ти
Соц. робота міждисциплінарним. Вона осущ-ся в особливому економіч-му просторі. Економічний простір соц. р-ти - це постійно розвивається упорядкована соц. система, в якій взаємодіють інститути СЗ з метою нормалізації ж. членів т-ва, оптимізації їх потреб та реалізації творч-го потенціалу особистості.
У цивілізаційному про-ве економіч-ие відносини в соц. просторі повинні будується на принципах соц. справедливості (у відносинах розподілу матер-х благ), громадської доцільності (щодо тих, хто повністю або частково втратив здатність до праці і самозабезпечення), гуманізм, а також держ. гарантії забезпечення жизнед-ти громадян.
Економіка соц. р-ти представляє собою д-ть всій стр-ри СЗН з виробництва нематер-х благ. Сфера нематер-х послуг вкл-т в себе сферу освіти, здравоохр., Сф. к-ри, сф. жіл.-ком. госп-ва, пасажирський транспорт, сф. соц. обслуговування (ЦСОН), сф. соц. страхування (пенсії, допомоги). Спільним для них явл. нематер-ий хар-р праці раб-ков, зайнятих у цих видах д-ти. Об'єднує ці сфери їх безпосередня функціональність на ч. і на соц. умови його існування.
Фінанси в соц.работе-важлива складова частина всієї фінансової системи д-ви. Фінанси в соц.работе виконують слід. функції: 1) розподільна 2) стимулююча 3) контролює. Пр-пи фінансування соц. роботи: 1) пр-п використання всіх фінансово-економічних чинників для підвищення рівня СЗ 2) пр-п соц. реагування - припускає перегляд соц.норматівов у виділенні коштів у зв'язку з інфляцією, зростанням вартості життя 3) пр-п диференційованого підходу при визначенні розмірів асигнувань та соц.помощі в залежності від специфіки регіону та місцевих умов 4) облік держ. мінімальних стандартів, в межах до-их мають виділятися кошти (МРОТ, мін.размери гос.пенсии) 5) перевага соц.сфери при розподілі доп. бюджетних доходів.
Фінансування заходів щодо СЗН осущ-ся з слід. джерел: 1) держ.бюджету (фед. бюджет), 2) держ. позабюджетні фонди - осн. джерело доходу - ЄСП + страхові внески. (Пенс. фонд - формується за рахунок страхових внесків роботодавців, перебуває у віданні Прав-ва РФ; Фонд соц.страх .- знаходиться у веденні Прав-ва РФ, забезпечує гарантовані гос-вом допомоги працюючим громадянам; Фед.і территор-ий ФОМС - створені для реалізації гос.соц. політики в обл. ОМС, як складової частини гос.соц.страх), 3) негос.істочнікі финансир-ия, к-ті останнім вр. займають все більш значуще місце в ек-ці соц. р-ти (благодійні фонди, громадські та милосердні орг-ції. Пріоритетними стають програми допомоги незахищеним верствам населення, охорони здоров'я, освіти, культури та мистецтва.
Отже, ек-ка соц. р-ти вивчає економіч. відносини м / у членами т-ва як з д-вою, так і м / у собою. Економіч. простір соц. р-ти вкл-т на себе ек-ку всієї системи СЗН, ек-ку сф. освіти, здравоохр., к-ри, сф. працю-х відносин, побуту та ін Однак, ек-ка соц. р-ти потребує вивчення, вдосконалення ек-х відносин між членами т-ва як з д-вою, так і між собою.
8. Поняття соц. експертизи
Експертиза - дослід-ие будь-якого питання, що вимагає спец. знань, з поданням мотивованого висновку. Специфічний. риса експертизи полягає в тому, що вона являє собою дослідні-ие завдання, погано піддається кількісному аналізу і важко формалізується, к-ое осущ-ся шляхом формування думки (складання висновку) фахівця, здатного заповнити недолік інф-ції з досліджуваного питання, спираючись на свої знання, досвід вирішення подібних завдань, і систематизувати цю інф-цію.Соц.експертіза вкл. діагностику стану соц. об'єкта, встановлення достовірності інф-ції про нього і окр. середовищі, прогнозування його наступних змін і впливу на ін соц. об'єкти, а також вироблення рекомендацій для прийняття управлінських рішень та соц. проектування в умовах, коли дослідницька задача важко формализуема. У кач-ве соц. об'єктів можуть виступати люди, соц. спільності, соц. інститути та процеси, орг-ції, соц. цінності, ідеї, концепції, нормативні акти і т.п., прямо або побічно передбачають соц. зміни.
Прийняття рішення про проведення експертизи - це типовий управлінський акт. Замовник д. визначити соц. проблему, її масштаб, носіїв, цілі експертного дослідні-ия. Критерії відбору експертів: експерт д.б. спец-стом в обл. новітнього знання у певній обл.; він д.б. як теоретиком, так і практиком; має з'єднувати широкий кругозір і вузьку спеціалізацію одночасно. М-ди відбору експертів: об'єктивний, суб'єктивний. О-ий м-д універсальний: відбір може проводиться на основі вивчення док-тов, участі спец-стів у конференції, конгресах і т.п. При цьому мають значення вік, стаж, посада, досвід р-ти і т.д. Суб'єктивний м-д: м-д атестації, м-д самооцінки. М-д атестації (м-д изуч. Репутації) - спец-стам пропонується відібрати найбільш гідних спец-стів і чол., Який отримав більше голосів стає експертом. М-д самооцінки - експерт сам оцінює себе по відношенню до ін
Моделі соц. експертизи: рецензія, моніторинг, проект. «Рецензія». Рецензування вкл. замовлення на рецензію особі (орг-ції), що виступає в кач-ве експерта; надання експерту матеріалів, що підлягають рецензуванню; прийняття підсумкового док-та - рецензії та відповідні дії: схвалення і подальше завершення стосунків з рецензентом, відправка рецензії експерту на переробку або доопрацювання , перезаказ рецензії ін експерту. Рецензія - просте і найменш витратний експертування док-та, але воно не містить усіх переваг експертної р-ти і може ввести орган, що приймає рішення, в оману щодо справжнього стану справ або перспектив доопрацювання док-та. «Моніторинг». Ця модель застосовується, якщо виробництво соц. експертизи набуває регулярний хар-р і здійснюється на довготривалій основі. «Проект». Исп-ся при вирішенні гр. суміжних завдань, в к-ой експертна оцінка набуває інструментальне значення як основа проектування бажаних суспільних станів і тенденцій. Що стосується еф-ти соц. експертизи, то її дійсними показниками явл.: 1) облік її результатів для обмеження вибору стратегії. Обмеження вибору закріплюється прийнятою рішенням. Використання аргументації, що міститься в матеріалах, підготовлених експертами, трактування понять, характеристики проблем та ін 2) застосування її підсумків для коригування обраної стратегії. Тут практичні рекомендації експертів починають нове життя, перш за все тому, що демонструють свою оригінальність і конструктивність. Отже, часто практики в обл. с.р. стикаються з сит-ями, коли недостатньо спец-х знань про якесь соц. об'єкті, процесі, тоді вони звертаються до соц. експертизі. Вона дозволяє по засобом думок, знань експертів заповнити необхідну інф-цію про сюжеті соц. об'єкті. Таким чином, соц. експертиза поставляє соц. р-ті цінні теоретичні знання, що сприяє розвитку соц. сфери.
10 Основні форми технологій с.р. в системі охорони здоров'я
У системі здравоохр. зростає роль нового виду проф. д-ти - соц. р-и. Становлення такого виду д-ти обумовлено погіршенням здоров'я населення, в якому вимагали рішення, проблем мед. і соц. хар-ра на якісно новому рівні - на рівні медико-соц.работи. Медико-соц. р-та - вид мультидисциплінарної проф. д-ти мед., психо-педагог. і соц-правового хар-ра, спрямованої на відновлення, збереження і зміцнення зд-я. Її головна мета - досягнення максимально можливого рівня здоров'я, функціонування та адаптації осіб з фіз. і психічною патологією, а також соц-им неблагополуччям. Важливим є те, що медико-соц. робота принципово змінює комплекс заходів допомоги в сф. охорони зд-я, тому що передбачає системні медико-соц.воздействія на більш ранніх стадіях захворювання та розвитку хворобливих процесів. Мед-соц. р-та основа-ся на 2 осн-х положеннях: сущ-і 5 груп клієнтів і при р-ті з цими клієнтами спец-ст виконує 2 блоку мед-соц. р-ти - патогенетичної та профілактичної спрямованості. Групи клієнтів: 1) гр. підвищеного ризику (палять, люди з надмірною вагою, студенти та ін) 2) сім'я і ближ. оточення 3) ЧДБ (діти зі слабким імунітетом, пенсіонери) 4) хворі з яскраво виражений-ми соц. проблемами (хворий онкологіч. захворівши., туберкульозом) 5) інваліди. Патогенетична медико-соц. робота вкл. в себе заходи з орг-ції медико-соц. допомоги, проведення медико-соц. експертизи, соц. роботи в окремих обл. медицини і охорони здоров'я. Профілактич. медико-соц. робота передбачає проведення заходів з попередження соц. залежних порушень соматичного, психічного і репродуктивного зд-я, формую-ю ЗСЖ, забезпеченню СЗ прав громадян у питаннях охорони зд-а і ін Профілактична медико-соц.работа підрозділяється на 2 види: первинна і вторинна профілактика. Завдання первинної профил. - Попередження розвитку у ч. патологічних станів, тобто проведення соц-економiчного. аналізу, формування у населення уявлень про ЗСЖ, активної життєвої позиції по відношенню до свого зд-ю. Вторинна-попередження подальшого прогресування хвороби і передбачає комплекс лікувальних та профілактичних заходів, а також вирішення цілого ряду соц.задач. При цьому проводиться медико-соц. експертиза працездатності, визначається працю. прогноз, вивчається вплив соц. факторів (хар-р працю. д-ти, економіч.состояніе сім'ї, забезпеченість пацієнтів житлом, економіч.і кліматично обстановка місцевості проживання тощо) на зд-е ч. Важливий напрямок профілактич. медико-соц. р-ти - підвищення рівня мед. освіти населення, формування у нього уявлення про ЗСЖ і його значення в попередженні захворювань. Другим значимим напрямком явл. виявлення наиб. важливих соц. факторів, що роблять негативний вплив на зд-е ч., і безпосереднє їх усунення або зменшення їх впливу на організм: надання матер. допомоги малозабезпеченим чи багатодітним сім'ям, психологічна корекція стану, патронаж «сімей соц. ризику », надання допомоги клієнтам у вирішенні правових проблем, забезпеченні їх харчуванням, ліками, дотримання соц. гарантій. Пріоритетним стає реабі-ція інв-дів. Також створ-ся мережа мед-соц. експертизи д / інв-дів. Крім цього мед-соц р-та осущ-ся і в хоспісах, куди люди відправляються не на одужання, а к-ті приречені. Тому осн. мета обслуговуючого персоналу - полегшити страждання пацієнта. У хоспісі соц. р-к виступає в кач-ве помічника, і він може проводити р-ту з ближ. окруж. пацієнта і з самими співробітниками, щоб уникнути проф. вигоряння. Важливими напрямками медико-соц. роботи стають: планування сім'ї, охорона материнства і дитинства; психотерапія, наркологія; онкологія та ін Протягом 10 років суттєво зросла захворюваність нас. в Росії алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, що зумовлено переважним впливом соц. факторів на організм ч.
11. Системно-екологічна модель с.р
Соціолого-орієнтовані моделі наиб. тісно пов'язані з социологич. концепціями. Соціологія лежить в основі тих теорій соц. р-ти, до-і орієнтовані на структурну соц. р-ту, пов'язану з оптимізацією д-ти установ соц. сфери, що забезпечують СЗ різним соц. групам нужденних та підвищення ефективності соц. політики у про-ве. Для цих моделей найбільш актуальні ідеї теорії систем Л. Берталанфі, в контексті до-х соц. система - певний набір абстракцій з конкретних форм взаємозв'язку і поведінки. На основі теорії систем соц. р-к виявляє фактори оточення клієнта, фіксує наявність впливу на клієнта ін людей, а також вплив різних соц. чинників. Наїб. ефективно теорія систем исп-ся в орг-ції соц.обслужіванія, а також з метою розробки концепцій СЗН. Серед сучасних соціолого-орієнтованих моделей виділяють "моделі життя" екологічної теорії, соціально-радикальну модель, марксистську модель. У структурній соц. р-те системно-екологічний підхід наиб. масштабно проявляється, як і теорія систем в цілому, в орг-ції роботи системи соціального забезпечення і підтримки населення. Він передбачає і сплановану офіційно-централізовану підтримку окремих груп населення, і масову, а також індивідуальну неформальну допомогу (в тому числі з боку друзів, сусідів, членів сім'ї). У теорії екосистеми велика увага приділяється і проблемі взаємин соц. р-ка і клієнта, к-ті розглядаються як специфічні системи. У цій взаємодії використовуються окремі положення теорії соц.ролей, послідовно враховуються особливості природних основ індивідуальної та соц. життя людей. І, нарешті, найбільш життєздатною і щодо практичного застосування, і щодо динамічності розвитку позначилася системно-екологічна модель, більш приватним прикладом якої є надзвичайно популярна нині концепція «життєвої моделі». "Моделі життя" екологічної теорії являють собою одну з концепцій взаємодії психологічної і соц. систем і явл. порівняно новою теорією осмислення соц. практики. Проблематика даних теорій пов'язана з прикордонними аспектами теорії соц. систем і проблем соц. психології (соц. ад-ція, стреси тощо). Дана модель розглядає людей, як постійно адаптуються до окруж. середовищі через взаімоізмененія, тобто індивіди як змінюють окруж. середовище, так і змінюються під її впливом. Поняття «взаємна адаптація» є центральним при аналізі відносин «особистість - середовище». Існуючі в об-ве соц. проблеми (бідність, дискримінація) «забруднюють» соц. середу, знижуючи тим самим здатність до взаємної ад-ції. Порушення адаптивного балансу виражається в невідповідності між нашими потребами і можливостями окруж. середовища. Осн. причинами стресів служать, по-перше, різного роду життєві трансформації (н-р, зміна статусу, ролі, зміна життєвого простору, зміни, пов'язані з віковими переходами і т. д.), по-друге, тиск окр. середовища (н-р, соц. нерівність, наслідком до-ого явл. нерівні можливості для різних соц.групп) і, нарешті, міжособистісні процеси (н-р, експлуатація). У своєму житті ч. часто одночасно стикається з труднощами різного хар-ра. Д-ть соц. р-ка при даному підході пов'язана не тільки із взаємодією з клієнтом, але і з окруж. його середовищем. Цей підхід називається системно-екологічним. Виявляється в орг-ції роботи системи соц.обслужіванія та підтримки населення, особливе місце в ньому приділяється проблемі взаємин соц. р-ка і клієнта, до-і розглядаються в контексті теорії соц. ролей. Однак у наст.вр. «Моделі життя» екологічної теорії, так само як і теорія систем в цілому, мають недостатню технологічністю і конкретністю у визначенні засобів і методик надання допомоги людям. Втім, все більш широко розгортається робота з надання допомоги людям у зонах екологічний. неблагополуччя створює хороші передумови для реалізації на технологічному рівні і системно-екологічної теорії соц. р-ти.
12. Осн. форми технологій соц. р-ти в образів-ої системі
Здатність т-ва забезпечити повноцінну освіту для всіх дітей - показник соц. зд-я самого про-ва і необхідна умова його сталого розвитку. У мінливих умовах сучасного російського про-ва тільки грунтовну освіту дозволяє ч. забезпечувати своє існування і здійснювати соціально-побутові, профес.-трудові та громадські ф-ції. Соц. р-та в системі освіти ще тільки починає своє становлення як особливий напрямок соц. сфери РФ. У зв'язку з цим слід вказати на соц-педагогічні аспекти соц. р-ти в цілому і позначити відповідні робочі поля, в яких їй належить діяти: дошкільне виховання (догляд, виховання та навчання в яслах, дитячих садах, групах денного перебування, шкільних підготовчих класах і т.д.); роботу з м-жью (виховання, супровід, орг-ція дозвілля, консультації при підготовці домашніх завдань, допомогу підростаючому поколінню в проф. орієнтації і т.д.); виховання в дитячих будинках і притулках (виховання, супровід, створення умов, близьких до родинного виховання, розвиток самостійності і т.д.); форми, зміст і методи навчання дорослих (проф. навчання та освіта, соц. р-та на підприємствах, орг-ція самодопомоги, сімейні консультації і т.д.); соц-педагогіч. допомога сім'ї (консультації, допомогу у вирішенні повсякденних проблем, заходи з підтримки сім'ї); соц. р-та в школі.
Спец-сти виділ. 2 типу шкільних проблем у процесі навчання у школі: 1) проблема дітей, традиційно знаходяться в полі уваги та ведення соц. служб - дітей-інвалідів зі збереженим інтелектом, дітей-сиріт, дітей з багатодітних та соц.неблагополучних сімей. Пріоритети соц. підтримки цих груп окреслено досить чітко: перш за все, соц-побутова, матеріальна допомога, забезпечення вітальних потреб і вирішення сьогоднішніх проблем; 2) проблема неуспішного учня, к-ая виходить за рамки суто педагогіч. проблеми і стає однією з найбільш гострих і практично нерозв'язних соц. проблем. Соц. р-к у школі може допомогти у проведенні групового консультування, у розвитку потенціалів, спрямованих безпосередньо на роботу з учнями. Соц. р-та в школі покликана зосередити увагу в основному на ті недоліки, на к-ті вказують самі вчителі, учні та їх батьки. Соц. ра-к в обл. освіти, як показує світовий досвід, допомагає дитині впоратися з соц. і психологічний. проблемами в процесі соц-ції. У зв'язку з цим функції соц. раб-ка конкретизуються стосовно до цього завдання: 1) д-ть соц. р-ка спрямована на надання допомоги і підтримки дитині в ситуаціях дезадаптації; 2) соц.раб-к забезпечує і контролює виконання норм і стандартів соціальних справ для осіб, які користуються пільгами, соц. посібниками, пенсіями, 3) захищає дитину від життєвих ризиків, сімейних лих, пов'язаних з непрацездатністю, неспроможністю батьків виконувати батьківські обов'язки; 4) виступає посередником між дитиною і соц.окруженіем - школою, сім'єю, соц. інститутами; 5) організовує і проводить консультації для дітей, педагогічного колективу, батьків, громадських і держ. служб з проблем охорони і захисту дитинства, освіти. Соц. р-та в системі освіти набуває все більшого значення в соціалізації і формуванні особистості.
13. Соц. політика, соц. безпеку та соц. р-та
Розгляд соц. політики прийнято починати з поняття "соц. безпека", найбільш часто вживається в сенсі забезпечення основ безпеки, як окремого індивіда, так і всього т-ва в цілому. Стр-ру соц. безпеки слід розглядати у взаємозв'язку: соц. безпека; соц. гос-во; соц. політика, соц. р-та.
Соц. безоп. - Стан захищеності особистості, гр., Спільності від загроз порушення їх життєвоважливих інтересів, свобод та її прав. Вона досягається тоді, коли рівень життя населення, що відображає ступінь задоволення матер-х і духовних потреб ч., складається з декількох компонентів: розміру реальних трудових доходів; обсягу споживаних благ і використовуваних послуг; сталих цін на товари і послуги; забезпеченості житлом; доступності освіти , екологічної безпеки і т. д.
Пріоритетні об'єкти соц. безоп-ти: ущемлені і потребують СЗ гр. населення (пенсіонери, жінки, військовослужбовці, діти, люди з огранич. можливостями). Джерела загрози соц. безоп-ти м. розділити на неск-ко груп: загрози, зв'я-і з насильством, злочинністю; наркоманія пияцтво, зростання смертності; загрози, зв'я-і з погіршенням мед. обслуживши. і здравоохр.; ф-ри, зв'я-і з низькою соц. захищеністю населення.
Інструментами вирішення цих проблем явл. слід. сист.: освіти, науки та к-ри, здравоохр., фіз. к-ри, соц. страхів., СЗН та ін
Соц. гос-во - це гос-во, політика до-го спрямована на створення умов, що забезпечують гідне життя і вільний розвиток людини. Цілі держ. соц. п-ки (за М.О.): 1) формують-ие соц-но орієнтованої ринкової ек-ки 2) забезпечення основних соц. гарантій у сф. зан-ти, мед. обслуживши., СЗ, освіти, к-ри 3) створення ек-х і правових умов, забезпечивши-х самореалізацію особистості і ек-ту активність населення 4) ліквідація бідності, забезпечення споживання матер-х благ не нижче прожит. мінімуму. Результативність соц. п-ки можна визначити такими показниками як рівень, кач-во і спосіб життя. Рівень ж. - Забезпеченість населення необхідними благами і ступінь задоволення індивіда необхідними потребами. Образ ж. - Встановлюється стр-ра ціннісних орієнтацій і життєвих інтересів. Якість ж. - Міра індивід-ий доступності того, що має про-во. Об'єктами соц. п-ки явл. соц-но незахищені верстви населення, а су'ектамі - гос-во, муницип-ті органи влади, суспільно-політичне життя. орг-ції, трудові колективи. Структурним елементом соц. політики також явл. соц. р-та, сутність якої багато в чому визначається, проявом цивільних ініціатив, розвитком власних ресурсів, споконвічно притаманних індивіду або групі людей. Основною метою соц. р-ти явл. збільшення ступеня самостійності клієнта, формування у нього навичок та вмінь самостійно будувати своє життя і вирішувати виникаючі проблеми. Соц. р-та являє собою інтегрований, універсальний вид д-ти, метою якого явл. задоволення соціально гарантованих та особистісних інтересів і потреб різних (насамперед найбільш уразливих) верств населення.
Таким чином, до завдань соц. п-ки м. віднести досягнення поліпшення матер. становища та умов ж., забезпечення еф-ої зан-ти, нормалізація та покращення демографич. ситуації, поліпшення соц. інфрастр-ри.
14. Основні форми технологій с. р. в правоохр. Органах
Специфіка проф. д-ти раб-ков прав-х орг. містить фактори, що негативно впливають на виконання ними службових обов'язків та на всю жизнед-ть в цілому. Проф. деформацію особистості раб-ка нерідко викликають високий. ур. псих-ий і фіз-ої напруженості праці; мінливі умови деят-ти; нестабільний графік р-ти; жорсткі тимчасові обмеження для досягнення проф. рез-ту. Все це обумовлює присутність підвищ. нервово-емоції. напруги співробітників. Серйозна псіхосоц.реаб-ція і реадаптація до мирного життя потрібно службовцям прав-х орг., Що побував у «гарячих точках», що страждають ПТСР. Еф-ть д-ти правоохр. органів нах-ся в прямій зав-ти від рівня СЗ їх співробітників та членів сімей співробітників. СЗ співробітників правоохр. органів характер-ся: 1) вона вкл.отношенія між співробітниками цих органів (а в ряді випадків - і (або) членами їх сімей), з одного боку, і держ. органами, органами місцевого самоврядування, установами, організаціями - з іншого; 2) СЗ покликана забезпечити нормальні умови службової д-ти співробітників правоохоронних органів, а також компенсацію підвищених психологічних і фізичних навантажень, службових обмежень і несприятливих наслідків настання соц. випадків, що спричиняють необхідність СЗ; 3) СЗ осущ-ся за рахунок спец. фінансових джерел; 4) здійснення СЗ виробляється на основі існуючих нормативних правових актів; 5) заходами СЗ виступають грошові виплати, натур. забезпечення, послуги Закон РФ "Про міліцію", від 18.04.1991 N 1026-1 Надання всіх видів мед. допомоги співробітникам міліції та членам їх сімей (дружинам, чоловікам, дітям у віці до 18 років та особам, які перебувають на утриманні співробітників міліції) в мед. установах системи Мін-тва внутрішніх справ РФ осущ-ся безкоштовно. Коло членів сім'ї співробітника міліції - дружина (чоловік), діти до 18 років і утриманці. Всі співробітники міліції підлягають зобов. держ. особистому страхуванню за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також коштів, що надходять в спец. фонди на підставі договорів від орг-цій. Співробітникам міліції, визнаним потребують поліпшення житлових умов, житлова площа у вигляді окремої квартири або будинку за встановленими законод-вом нормам надається відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та орг-ціями в першочерговому порядку, а дільничним уповноваженим міліції - не пізніше 6 місяців з моменту вступу на посаду. Забезпечення співробітників міліції телефоном та надання дітям працівників міліції місць у дитячих дошкільних установах Співробітник міліції, спрямований у службове відрядження, наступний до нового місця служби, а також до місця проведення відпустки і назад, користується правом бронювання, отримання поза чергою місць в готелях і придбання поза черги проїзних документів на всі види транспорту по пред'явленні службового посвідчення і документів, що підтверджують факт проходження до нового місця служби, перебування у відрядженні або відпустці. Співробітники міліції на всій території РФ безкоштовно користуються всіма видами громадського транспорту міського, приміського та місцевого сполучення (крім таксі), а також попутним транспортом - у сільській місцевості. 2. Робота з "клієнтами" цих служб. Профілактика делінквентної (протиправного, який передбачає кут. Відповідальність) поведінки, просвітницька робота та підлітками. Важливе значення має координація д-ти різних служб. Осн.технологіі - інформування, зв'язки з громадськістю, профілактика, ад-ція неповнолітніх.
С.р другорядна в правоохоронної-х органах, тим не менш, вона необхідна. Будь-який с.р, який повинен в силу своїх службових обяз-й мати справу з засудженими або працювати в місцях ув'язнення чи виправить-х учрежд-х так чи інакше пов'язані з соц. контролем. У більшості розвинених країн соц. працівники явл-ся штатними співробітниками пенітенціарних учрежд-й, займаючись консультуванням ув'язнених, їх ад-цією. Пенітенціарна система - це місця попереднього ув'язнення (следств. ізолятори і т.д.)
Висновок: на сег. день робота ведеться в правоох-х орг-х відчуває нестачу финансир-ия і уваги зі стор. д-ви (статистика показує, що необхідно більше у соц-х р-ков, кіт. б вели р-ту психол-го плану з співро-ми і з засудженими громадянами з проф-ке рецидивів злочинів).
15. Посередництво в соц. р-ті
Соц. посередництво - процес сприяння досягненню згоди м / у соц. суб'єктом і об'єктом для вирішення соц. проблем останнього і надання йому допомоги. Бути соціальним посередником - значить пояснювати інтереси і погляди однієї сторони іншій. Посреднічесво в с.р. можна розглядати з 2х позицій: 1. безпосередньо посередницька функція с.р. - Тобто в деяких ситуаціях с.р. не сам надає послуги, а інформує клієнта про те, куди можна звернутися за допомогою (н-р, чол прийшов за посібниками, але йому ще потрібно псіхосоц. допомогу і спец. відправляє його у кризовий центр), 2. конфликтологическое (медіаторское) посередництво-тут мова йде перш за все про псіхосоц. допомоги, коли с.р. , Виступаючи в ролі медіатора, сприяє вирішенню конфліктних ситуацій клієнта. Але для цього необхідне спеціальне освіту! Медіаторство - це дуже складний процес, кіт. вимагає спеціальної підготовки (спец-та вчать бути нейтральним у разл. ситуаціях і т.д.).
У посередницької д-ти соц. р-ка м. виділити три етапи: 1. визначення пр-ми клієнта, оцінка можливостей її вирішення 2. оцінка і вибір установи, здатного найкращим чином вирішити проблему; 3. допомога клієнту у встановленні контакту та сприяння у прийомі відповідним закладом. Форми посередництва: п-во у вирішенні правових, побутових, медико-реабілітаційних пр-му клієнтів; соціально-пед-кое; п-во в пошуку соц-х служб і учр- ий, здатних надати клієнтові необхідну п-щь і підтримку; п-во у вирішенні трудових, сімейних конфліктів та ін Посереднім. передбачає наявність деяких вимог до фахівця. Н-р, посередницька ф-ція можлива лише за умови інформованості самого спец-та про тих послуги та види допомоги, кіт. надаються, н-р, в даному регіоні.
Про який би аспекті посередництва у с.р. не йшла мова, все ж сущ-і кілька головних принципів і вимог до ролі посередника: компетентність, нейтральність (тобто об'єктивність, безоціночне), проф.ответственность (кот. полягає у відстеженні результатів посередницької п-щі, н-р, спец. дав ч-ку рекомендацію звернутися за п-могою в яке-небудь агентство, і в ідеалі, він повинен простежити чи звернувся туди клієнт).
17. Соціальне прогнозування
Будь-яка діяльність людини планується з урахуванням будь-якого результату, тобто чол. робить прогнозування. Прогнозую .- це «передбачення» результатів. С. П. - це метод научноого дослідження, мета якого - передбачити можливі варіанти розвитку тих чи інших процесів і явищ, позначених в якості предмета аналізу. Воно необхідне для підготовки завчасних, науково-обгрунтованих припущень, проектів, програм, оцінок, рекомендацій щодо того, як може розвиватися даний об'єкт. Проблемами прогностичних досліджень можуть бути самі різні аспекти соціальної сфери, що впливають на життєдіяльність людини (проблеми демографії, охорони зд., Образів-ия, житла, збереження сім'ї, молодіжні проблеми). Мета П. - не просто передбачати ті чи інші явища майбутнього, а сприяти більш ефективному впливу на них у потрібному напрямку. Прогнозування може вирішувати 2 типу завдань: визначення цілей розвитку; визначення способів засобів досягнення цих цілей. Ф-ції соц. прогнозування: - орієнтуюча - вибір бажаних напрямків діяльності; - нормативна: визначення найважливіших тенденцій динаміки соціальних потреб і можливостей їх задоволення у майбутньому (н-р, не спрогнозували, що не буде вистачати дитячих садів); попереджувальна - аналіз можливих негативних наслідків. В якості основних видів прогнозування виступають: 1) пошукове прогнозування - тобто визначення можливих станів об'єкта в майбутньому на основі аналізу тенденцій його розвитку в минулому і сьогоденні («Що буде з об'єктом?»), 2) нормативне - це визначення необхідних і достатніх коштів, необхідних для досягнення поставленої мети.
Прогнозування-це дуже важлива технологія с.р. У чистому вигляді застосовується на рівні формування соц. політики регіону, і навіть цілої країни. Але навіть у повсякденній практиці використовується дуже часто, просто це не позначається як прогнозування (проте фахівець розуміє наслідки того, що стукає, якщо він не надасть людині допомогу).
16. Правове забезпечення соц. р-ти
Сьогодні соц. р-та - це профес. сфера, к-ая регламентується певними нормативно-правовими актами, нормат.-законодавчими документами. Міжнародні Декларації, Конвенції містять формулювання ідей, цілей, цінностей, к-ті та містять в собі ідеологію соц. р-ти, до-і не підлягають сумніву. Декларація - офіційне або урочистій заяву. Приклади Декларацій: «Загальна Декларація прав ч.» (1948 р.), «Декларація про ліквідацію всіх форм релігійної нетерпимості» (1986 р.), « Декларація про захист жінок і дітей в надзвичайних ситуаціях і умовах збройного конфлікту »(1974 р.) та ін Конвенція - міжнародний договір з якого-небудь питання. Приклади Конвенцій:« Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації »(1965 р.) , «Конвенція про захист прав дітей» (1989 р.), «Конвенція про захист прав всіх трудящих мігрантів та членів їх сімей» (1990 р.) та ін
У РФ основним законодавчим актом явл. Конституція РФ (12 груд. 1993 р.), яка відображає всі сторони ж. т-ва і д-ви. На ФЕД. рівні соц. р-ту регламентують більш приватні нормативні акти (фед. з-ни), н-р, ФЗ «Про держ. пенсійне забезпечення в РФ »№ 166-ФЗ від 15 груд. 2001 р., ФЗ «Про основи соц. обслуговування населення в РФ »№ 195-ФЗ від 10 груд. 1995 р., ФЗ «Про держ. посібниках громадянам, які мають дітей »№ 81-ФЗ від 19 травня 1995 р. та ін
Крім цього сущ-і ще й рег-ий рівень. Кожен суб'єкт РФ може видавати свої рег-ті з-ни, які будуть реалізовуватися т-ко в рамках цього суб'єкта. Н-р, ЗМО «Про ветеранів праці М.О.» № 895-01 ЗМО від 26 жовт. 2007 р., ЗМО «Про держ. підтримки нечисленних народів Півночі в М.О., осущ-х традиц-ті види госп. д-ти і традиц. промисли »2008 р., ЗМО« Про північному оленярстві в М.О. »2003 р. та ін Причому з-ни, прийняті на рег-му рівні, не повинні суперечити федер-м з-нам, реєстр. з-ни повинні поліпшити ж. населення. Соц. р-та в основному реалізується на рег. рівні. Але якщо є муницип-ті орг-ції, то вони керуються муницип-ми з-нами (рішення депутатів і ради адміністрації).
З-ни не можуть містити всі актуальні проблеми, варіанти технологій соц. р-ти, тому соц. р-ки керуються посадовою інструкцією, Статутом, Положенням. Соц. р-та не може реалізовуватися від себе, вона суворо підпорядковується законодавству. Крім цього сфера соц. р-ти регламентується кодексом етики соц. р-ка та соц. педагога, основна мета до-ого визначити та відзначити етичні принципи і моральні (моральні) позиції ч. (клієнта), спеціаліста (соц. р-ка та соц. пед-га) і т-ва (різних інститутів соціуму) в процесі їх взаємодії при задоволенні соц.потребностей клієнта.
Отже, соц. р-та - допомагає професія, коли часто допомога осущ-ся клієнтам у вигляді грошових виплат, соц. послуг, соц. допомоги, тому соц. р-та потребу в правовому забезпеченні. Однак спец-сти по соц. р-ті зіштовхуються з тим, що з-ни застарівають або оновлюються. Тому професіонали в обл. соц. р-ти повинні бути компетентні в правовому забезпеченні соц. р-ти.

18. Конфліктологія в соц. р-ті
Теорія і практика соц. р-ти осущ-ся в особливому міждисциплінарному просторі. Соц. р-та має зв'язок з конфліктологією. Конф-гія, так само як і соц. р-та молода і виникає на рубежі 19-20 ст. Конф-гія розвивалася в руслі соціології (спроба пояснити причини соц. Нерівності, вар-тов подолання цієї нерівності, досягнення соц. Рівноваги в об-ве і т.д.). Ці теорії соц. конфлікту лягли в основу багатьох теорій соц. р-ти (н-р, антидискримінаційна теорія, в основі лежала проблема расової дискримінації).
У сірий. 20 в. акценти в конф-гії змістилися в бік проблем міжособистісних взаємодій, міжособистісних конфліктів. Конф-гія стала розвиватися в рамках практичної психології і ці теорії з психології збагатили теорію і практику соц. р-ти.
З 60-х рр.. в соц. р-те реалізуються технології дозволу конф-тов і технології надання посередницьких послуг при вирішенні конф-тов. Проте тут необхідно враховувати, що спец-ст з соц. р-ті може зіткнутися з рядом проблем (конф-тов): конф-ти між персоналом, дитячо-батьківські конф-ти та ін Тобто соц. р-к може виступати в конф-ті в кач-ве посередника (медіатора) і учасника ситуації. Тому соц. р-к повинен володіти З, У, Н поведінки себе в конф-тах. Якщо соц. р-к все ж учасник конф-та, а, як правило, це неминуче, тому що всі люди різні зі своїми інтересами, цінностями, переконаннями, то вся відповідальність повинна покладатися на адміністрацію. Вона повинна вміти попереджати, профілактувати конфлікти за допомогою, н-р, тестів на сумісність, різних тренінгів. Однак найчастіше соц. р-ки виступають в конф-ті в кач-ве третьої сторони. Тут необхідна спец-а підготовка, а саме навчання з техніки посередництва, медіаторства, що дозволяє професійно осущ-ть і консультування, і медіаторство. Сущ-ют конкретні методики внутрішньоособистісних конф-тов, к-ті відчувають клієнти; також ці методики дозволяють вирішувати свої конф-ти та соц. р-ку (уникнути проф. вигоряння).
Все вище сказане підтверджує, що соц. р-та і конф-гія тісно пов'язані, цей зв'язок взаємозумовлені. Конф-гія дає соц. р-ті різні теорії, технології, методики, а соц. р-та використовує їх на практиці. Таким чином, соц. р-та постачає конф-гії емпіричний матеріал, отриманий у ході застосування соц. р-тій теорій, технологій і методик з конф-гії.
19.Консультірованіе в соц.р
Як одна з технологій соціальної роботи консультування відіграє важливу роль у системі соціального обслуговування населення. Консультування вид соц. р-ти, в ході кіт-го спец-ст соціальної р.-ти допомагає клієнту вивчити і зрозуміти суть існуючої проблеми і запропонувати різні варіанти, які можуть бути використані для її вирішення. Консультативна допомога - Надання клієнтам соц. служб консультацій з питань соціально-побутового і соціально-медичного забезпечення життєдіяльності, психолого-педагогічної допомоги, соціально-правового захисту.
Вирішення багатьох проблем у практиці соціальної роботи вимагає, перш за все, інформаційного обміну з багатьма фахівцями: лікарями, юристами, психологами, працівниками міських служб та установ. Класифікація до-цій: за просторової організації: контактне - "очне" (н-р, інтерв'ю, що припускає надання впливу на клієнта з допомогою запитань і спеціальних завдань, які розкривають його спеціальні можливості), діктантное "Заочне" не передбачає прямого спілкування з клієнтом (по телефону або по листуванню); за формою розрізняють групове та індивідуальне консультування; за змістом - конкретне (по вузькоспеціальної проблеми індивіда, групи, сім'ї і т.д.) і програмне, в ході якого консультант допомагає установі або організації об'єктивно проаналізувати їх діяльність, усунути суб'єктивізм в оцінках і на цій основі підвищити якість надаваних соціальних послуг; супервізорства надання допомоги фахівцям соц. сфери (лікарям, вчителям та ін) фахівцем психологом. Типи консультування в с. р-те: - загальне консультування клієнтів спец-тами с.р.; - спеціальне консультування клієнтів по напрямку соц-х р-ков фахівцями соціальних служб або учр-ний; - навчальне консультування спеціалістів соціальних служб та організацій раб-ками вищестоящих організацій і установ (робота з персоналом, роз'яснення змісту законів, соц. політики, програм, процедур, спрямованих на поліпшення соц. обслуговування населення); - договірне консультування спеціалістами соціальних організацій за різними організаційним, економічним, професійним та інших питань. Процес консультування: виявлення причин, що спонукали клієнта до звернення за до-цією; аналіз, оцінка і діагностика проблеми; формулювання пр-ми і визначення цілей до-ції; встановлення стратегії і плану дій; здійснення відповідних дій; оцінка рез-тов консультації і висновки. Результат консультування багато в чому залежить від досягнення взаєморозуміння між консультантом і консультованих. Викликати до себе емоційно-позитивне ставлення клієнта є важливим завданням фахівця соціальної роботи. Таким чином, консультування як соціальна технологія має великі можливості і величезний потенціал використання для вирішення соціальних проблем, пом'якшення та запобігання соц-х паталогій.
20. Методика досліджень в соц. р-ті
Соціальна робота - це вид професійної деят-ти, яка впливає на добробут кожного індивіда і суспільства в цілому. Тільки окремі спец-ти по с.р. займаються науковою деят-ю в сфері с.р., але іноді навіть у повсякденному деят-ти рядового спец-та виникають сит-ції, що вимагають застосування методів наукового досл-ня (н-р, необхідність провести анкетування серед нас-я за яким - або соц. питання, щоб мати більше інформації з проблеми). Оскільки с. р. міждисциплінарна наука, безліч методів вона прийняла з інших областей - н-р, з соціології - анк-ня, інтерв'ювання; з психології - тестування (для псіхосоц. роботи). Дослідження - це система теоретичних і методичних процедур, які дозволяють отримати достовірні знання про досліджуваному об'єкті. Процедура дослідження - послідовність всіх операцій, загальна система дій і способів орг-ції дослі-я. Проведення І-а в с. р. вимагає слід. етапів: 1. етап збору передуватиме-й інф-ції з цікавої ісл-ля темі 2.Разр-ка пр-ми дослі-а і методичного інструментарію (анкети, опитувальники і т.д.). Пр. дослі-я - науч. документ викладає загальну концепцію дослідні-я (форм-ка проблеми дослі-я, цілі, з-ч, О-т, предмет дослі-я, форм-ся гіпотеза, проект вибірки і т.д.) 3.Полевой етап збору первинної соц-ої інф-ції (тут важливим є контроль за збором даних) 4. Обр-ка і ан-з даних (систематизація інф-ції) 5.Формуліроаніе висновків і підго-ка звіту про дослі-ии. Методи емпіричних досліджень у соціології прийнято розділяти на кількісні і якісні.
Кількісні методи дослідження - це всі методи масового збору даних, які дозволяють виявити типовість ситуації. Относ-ся: Вивчення документів включає в себе традиційний аналіз, комбінований аналіз, контент - аналіз. Традиційний метод передбачає звичний спосіб осмислення змісту документа шляхом його прочитання, прослуховування або перегляду. Контент - аналіз можна визначити як особливий метод аналізу документів, який полягає в перекладі текстової інформації в кількісні показники з наступною її обробкою. Анкетне опитування передбачає збір даних за допомогою бланка анкети з відкритими і закритими питаннями. Експеримент - спостереження в штучно створених умовах. На противагу кількісним, якісні методи орієнтовані не на масовий збір даних, а на досягнення поглибленого розуміння досліджуваних соціальних явищ. відносяться: Інтерв'ю - це проведена за певним планом бесіда, передбачає прямий контакт з респондентом. Спостереження - пряма реєстрація подій очевидцями. Дослідження окремої спільності - кейс-стаді, традиційна тактика якісного дослідження для вивчення унікального об'єкта в сукупності його взаємозв'язків. Таким об'єктом перш за все може бути замкнута спільність, важкодоступна для вивчення іншими методами: «дно» суспільства (злочинні угруповання, бомжі, жебраки), соціальні еліти, релігійні секти. О-т інтересу в кейс-стаді має чітко окреслені межі в соціальному просторі: вузький колектив. У тактиці кейс-стаді дослідники протягом тривалого часу стають учасниками повсякденному житті даної групи, вивчають систему взаємовідносин, значущість певних подій. Тривале «занурення» у поле свого дослідження дає можливість всебічно розглянути «випадок» в єдності його взаємозв'язків і динаміці розвитку, зрозуміти групові норми і цінності, структуру ролей. На мій погляд, навичками застосування дослідницьких методик повинен володіти кожен спец-ст по с.р.
21. Технологія соц. моделювання
Моделювання - дослідження об'єктів пізнання на їх моделях; побудова і вивчення реально існуючих процесів, явищ з метою отримання пояснень цих явищ, а також для передбачення явищ, які цікавлять дослідника. Ф-ції моделювання: передбачення, пророкування. Потреба у моделюванні виникає тоді, коли безпосереднє дослідження об'єкта важко або неможливо. Це відноситься до соц-м об'єктам, представленими окремими людьми, соц. групами і про-вом в цілому. Основна наукова задача моделювання - відтворення моделі на підставі її подібності з існуючим об'єктом. Основна відмінність моделі від об'єкта (оригіналу) полягає у здатності до гнучкого прогнозного зміні, не впливає на вихідні дані моделі. Соц. модель може являти собою математичні формули, таблиці, графич. зображення. Основою і предметом моделювання в соц. сфері явл. проблемна ситуація, к-ая зумовлена ​​об'єктивними і суб'єктивними чинниками. До об'єктивних факторів належать суперечності між процесом розвитку і прагненням до стабілізації, між виникаючими потребами і способами їх задоволення та ін До суб'єктивних факторів відносяться розуміння значущості проблемної ситуації, мотиви та інтереси людей зацікавлених у її вирішенні та ін У кач-ве проблемних моделей м . б. розглянуті рівень життя пенсіонерів, рівень злочинності, професійна модель соц. р-ка (образ соц. р-ка) і т.д. Найбільш поширеними методами моделювання в соц. сф. явл. розробка, ан-з та дослідження проблемної ситуації.
Види моделює.: Психологічний., Математич., Економіко-математич., Комп'ютерне та ін Процес моделювання вкл. в себе 3 ел-та: суб'єкт (дослідник), об'єкт дослідження, модель.
Етапи моделювання: 1) збір інф-ції про об'єкт 2) проведення модельних експериментів (свідомо змінюються умови функціонування моделі і отримані дані про її поведінку систематизуються) 3) перенесення знань з моделі на оригінал 4) перевірка отриманих за допомогою моделей знань та їх исп- ня для побудови узагальнюючої теорії об'єкта, його перетворення або управління ім.
Отже, технологія соц. моделювання достатньо значима для соц. р-ти. Дана технологія дозволяє дослідити соц. об'єкт по засобом моделі. Таким чином, соц. р-та може отримувати нові відомості про сюжеті її соц. об'єкті або проблемної ситуації, передбачити розвиток або запобігання будь-то негативних соц. процесів чи явищ. Крім цього найбільш популярним стає метод прогнозного моделювання соц. процесів.
22. Пр-ми соц. захи. сім'ї, мат-ва і дитинства
Сім'я - це традиційний об'єкт с.р. , Оскільки це соц. інститут, що забезпечує відтворення населення. Причому зараз можна додати у формулювання «підтримка сім'ї, материнства і дитинства» та батьківство (неповні батьківські сім'ї, кризові центри для чоловіків). С. р.. орієнтована на її зміцнення і розвиток, відновлення внутрішнього потенціалу для виконання численних суспільно значущих функцій сім'ї, стабілізацію демографічної та соц-економічного становища в Р. На сьогодні сущ-ют гендерні пр-ми, що впливають на сем-ті відносини і на отнош. м. і ж. в С. Період соц-х реформ призвів до того, що відбулася деформація С. (ролей м. і ж.), що призводить до тяжкий. наслідків. Ф-ри ризику: стр-ра С. (повний, неповно., Неформальність шлюбу, багатодітні С.), по функціональності. показ-лям (псіхол., культ.), індивід-ті хар-ки (вік, ур-нь образів-я). Моделі орг-ції с.р. з С. і дітьми: 1) діагностич-кая-інф-ція д / прийняття до-х яких рішень, 2) соц-а - коли сімейне неблагополуччя. або Небла-ки р-ка зв. з соціогенних ф-рами (втрата р-ти, пр-ми р-ка з навчанням в шк., в слідстві неблагполучія С.) - п-щь зі стор. соц. захи., орг. освіти, опіки та попеч-ва; 3) мед-кая - в основі неблагополуччя хвороба члена С., або самого р-ка - взаимод-віє з орг. здравоохр., реабілі-ція, ад-ція; 4) педаго-кая - недолік педагогіч. компетенції батьків у плані виховання дітей, 5) псіхлогіч-кая - причини неблагополуччя лежать в обл. оющенія, особистісних особливостей чл. С, соц. взаимод-вия в зовнішній СР В ідеалі С. або діти д. отримувати комплексну п-щь. Пройшов 2008р. - Рік сім'ї, його рез-ти і напр-я на рег. ур-не: збільшення отримання С. воспит-щих 3 і більше дітей допомога 2 рази більше; п-щь С. які мають дітей-інв-дів, оздоровлення дітей-підлітків і орг-ція їх відпочинку (детск. табір Гандвіг під Кандалакша, санаторій Ізавелла - оплачений-ся через регіон-ий фонд соцстрах), орг-ція працевлаштування ва дітей на літнього часу. період (Адміністрація м. Апатити, ЦЗН, молодь. Центр), орг-ція психологічний. П-щі (екстрен. П-щь по телефону довіри), проф-ка безнадз. І беспріз., Сімейного неблагополуччя (наркотизація, алкоголізація), гуманітарна. і адресно. П-щь С. (вдосконалення мет-дів оц-ки потребу, впровадження нових технологій в р-ту з незаможними. З пов. Метою на тер. МО був розроблений Соц. Паспорт незаможної сім'ї. Головним рез-том новий. Моделі р- ти з незаможними с. повинно стати зниження ур-ня бідності малозабезпечених сімей за рахунок працевлаштування працездатних членів сім'ї, а в ідеалі - вихід учасників з категорії малозабезпечених). ФЗ РФ № 81 від 1995 р . «Про держ. посібниках громадянам, які мають дітей ». Цей закон встановлює єдину систему гос.х допомог громадянам, які мають дітей у зв'язку з їх народженням і вихованням, кот.обеспечівает гарантовану гос-вом матеріальну підтримку материнства, батьківства і дитинства. 1). Допомога по вагітності та пологах оплачуються виходячи із середньої зар / пл / ж. за остан. 12 календ. Місяців, предшевствовавшіх місяці настання відпустки по бер. та пологах ж., що підлягають ОСС 2). Одноразова допомога жінкам, які стали на облік у ранні строки вагітності (до 12 тижнів) - 300 р.. + 40%. 3). Одноразова допомога при народженні (усиновленні) дитини-8000р. 4). Щомісячну допомогу по догляду за дитиною до 1,5 років-1627, 5 + 40% (3255 + 40% на 2 і наступних). У працюючих жінок - 40% від середньої зарплати матері, але не більше, ніж 6510 +40%. 5). Щомісячну допомогу на дит. (Регулюється суб'єктом РФ) .6). Одноразова допомога вагітній дружині військовослужбовця, що проходить військову службу за призовом - 14000; щомісячну допомогу на дитину військовослужбовця - 6000 рублів. На реєстр. рівні: щомісячну допомогу на дит. до 16 років (якщо навчається в школі, то до 18 років) .- надається малозабезпеченим сім'ям, які мають дітей з СДД, розмір до-ого менше ПМ по області. - 301 р. Самотні матері, рег.пособіе для дітей військовослужбовців (до федер. 6 тис.), багатодітні малозабезпечені сім'ї -602 рубля на кожного дит.; Одноразова допомога при вступі дит. в 1 клас - 2800 р.; рег. одноразова допомога при народженні (усиновленні) третього і наступних дітей, а також при народженні 2х і більше дітей одночасно. На 3 дитини-1500, на 4 дитини - 1800, на 5 дитини - 2100. При народженні 2х дітей одночасно - 1500 рублів на кожну дитину. Необхідно проводити соц. рекламу здорових сем. відносин.
23. Досвід технологічної діяльності в системі соціальної роботи в Росії
У 90 р. в пострадянські. Росії в рез-ті многочисл-х реформ проблемними виявилися всі составл-щие способу життя: як у сфері тр. (При багатомісячних невиплати зар / пл.), В сімейні. ж., в воспт-ванні дітей, орг-ції побуту тощо, що стало соціально-економічним обгрунтуванням виникнення проф-ної с. р-ти, тому як професія с. р. в РФ появ-сь в 1991р. У нас в країні дан. проф-я недостатньо технологізовані (переважання теорії над практикою), але тим не менш необх. відзначити, що фахівці за 18 років сущ-ня проф-ої соц. р. напрацювали методики соц. р-ти, а що-то довелося запозичити з досвіду р-ти в закордон. країнах. Теорія і практика в Росії і за кордоном виявили ряд напрямків (видів) соціальної роботи з групами населення, які потребують п-щі. Це - соціальний контроль і соціальна проф-ка, соц. терапія та соціальна реабілітація, соціальна п-щь і захист, соціальне страхування та соціальне обслуговування в сфері побуту, соціальне піклування і соціальне посередництво та ін Зазначені та інші види соц. р-ти виступають основними її напрямами, головними технологіями. Вони тісно пов'язані між собою і в той же час відносно автономні, специфічні за цільовим призначенням та функціональним змістом. Незважаючи на спільність цих технологій у роботі з різними групами населення, вони дуже відрізняються, що зумовлено специфікою об'єктів соціальної роботи. Як приклад можна навести соціальний нагляд над дітьми з девіантною поведінкою і роботу з закоренілими злочинцями, піклування над неповнолітніми дітьми і людьми похилого віку і т. д. На мій погляд у РФ на сьогодні технологічна діяльність зводиться, в основному, до соціально-економічної підтримки населення в рамках технологій соц. обслуговування. Соц. обсл .- представляє собою діяльність соціальних служб з соціальної підтримки, надання соціально-побутових, соціально-медичних, психолого-педагогічних, соціально-правових послуг і матеріальної допомоги, проведення соціальної адаптації та реабілітації громадян, які перебувають в ТЖС. СО устан-ся на основі сущ-щих в РФ ФЗ від 10.12.95 № 195 "Про основи СО нас-я в РФ" і ФЗ від 2.08.95 № 122 "Про СО гражд. пож. зрост. і інв-дів ", в МО це ЗМО від 2004" Про СО нас-я в МО ". Технол. СО припускають інформовану згоду клієнта про отримання послуг (тобто клієнту д. б. Надана інф-ція про всіх доступних, альтернативні варіанти послуг, кіт. Доступні йому; інформування клміента про можливі наслідки; про можливість відмовитися від послуг). Але часто спец-ти в наш. країні стикаються з тим, що дані з-ни застаріли і з критикою на їхню адресу. Сьогодні більшістю сп-тов использ-ся рутинні технології с. р-ти кіт. характеризуються, як правило, набором методів і засобів вже застарілих, вироблених повсякденним свідомістю, заснованих на практичній кмітливості, вони не відрізняються високим професіоналізмом і не наукомістких. Необхідна розробка і викорис-ня інноваційних технологій в соц. р. які б базувалися на нових підходах до вирішення соц-х проблем, тому що, на мій погляд, техн. с.р. не можуть бути застиглими і незмінними, вони повинні розвиватися і відповідати запитам сучасної практики. Прикладом інноваційних технологій можуть служити, зокрема, інноваційні соц-е технології професійного навчання безробітних, основу якої становить активне використання досягнень науки з метою отримання нової якості знань учнів.
24. Гендерні аспекти соц. р-ти
Соц. захист і підтримка надається незалежно від статі, віку, релігії і т.д. І здійснювати її також можуть і чоловіки, і жінки. Але, безумовно, соц. р-та має гендерні аспекти. Поет. гендерний аспект у с. р-те необхідно рассм-ть в 2х обл: клієнти - об'єкти соц. р-ти і самі спец-сти - суб'єкти. Все-таки в соц.сфере працює більше жінок, тому що це некомерційна сфера, і тут не можна заробити великих грошей, крім того жін. більш схильні до співчуття. Частіше за допомогою в соц. сферу звертаються саме жінки. Взагалі, чоловіки і жінки по-різному ставляться до отримання допомоги. Ж. більш схильні до прийняття допомоги, тому що факт прийняття допомоги для чоловіків асоціюється зі слабкістю. З ж. простіше працювати в плані самомотивації (наприклад, є науково доведені дослідження, що чоловік, просидівши будинку рік без роботи і «прикинувши» на себе статус безробітного, вже не може легко адаптуватися до ринку праці, тоді як жінки можуть легко повернутися до роботи).
Але з іншого боку, ми можемо бачити, що все одно на ринку праці існує дискримінація, і при рівних стартових можливостей на роботу більш охоче візьмуть чоловіка. Ось і виходить, що ж-нам доводиться частіше звертатися за п-могою. І законодавство підлаштовується під них. На мій погляд, необхідно відкривати установи для чоловіків і взагалі вносити корективи в зак-во, тому що чоловік іноді теж може виявитися жертвою (наприклад, психологічного насильства). До речі, перші кроки в цьому напрямку вже робляться. Тепер у формулювання «Підтримка сім'ї, жінок і дітей» стали додавати слово «батьківство». Безумовно, є гендерні відмінності отримання п-щі чоловіками і ж-нами і спец-ти по соц. р-те д. їх знати. Соц.раб. орієнтована переважно на ж., хоча формально вона не дискримінує по підлозі. Для м. також необхідна соц. підтримка і захист (профілактика, інформування, диспансеризація).
26. Проблеми та особливості с.р. з літніми
Зрілі - це особлива соціально-демографічна група. Відповідно до класифікації ВООЗ 60 - 74 роки - літній вік, 75 - 89 років - старечий вік, 90 років і старше - довгожителі. Д / Росії пожив. зрост. 60-69лет, старечий 70-84, долгож-ли 85 і старше. Для літніх людей на першому місці, як правило, стоять проблеми здоров'я. Зміна соціального статусу людини в старості, викликане перш за все припиненням або обмеженням трудової діяльності, трансформацією ціннісних орієнтирів, самого способу життя і спілкування (у зв'язку з ослабленням соц-х зв'язків, нетерпимістю молодих до людей пож. Зрост.), А також виникненням різних утруднень як у соціально-побутової, так і в псих-кою адаптації до нових умов, диктує необхідність вироблення і реалізації специфічних підходів, форм і методів с. р. з пож. людьми. Практика свідчить про те, що літні - це дуже різні люди. Серед них є здорові і хворі; проживають у сім'ях і самотні; задоволені тим як піти на пенсію і життям і нещасні, зневірені в житті; малоактивні домосіди і ведуть активний спосіб життя. Тому для того, щоб успішно працювати з людьми похилого віку, соц. р-ку потрібно знати особливості характеру пож-х, матеріальні і духовні потреби, стан здоров'я, спец-ту ведучому р-ту з пож-ми потрібна особлива спеціалізація, підго-ка і навички в обл. біології, геронтології, психології старіння і т.д. Сама система соц. обслуговування як складова частина соц. захисту пож. л. зазнає серйозних труднощів. Переважання стаціонарних установ великої місткості не дозволяє в належним чином враховувати індивідуальні особливості і потр-сті проживаючих. Основними напрямами підвищення рівня добробуту людей похилого віку явл-ся: збільшення розміру пенсій; розвиток послуг з догляду на дому; розширення мережі будинків для людей похилого віку; поліпшення умов проживання в цих будинках. Важливе значення має допомога з боку соц. р-ков у побутовому обслуговуванні зазнають труднощі в самообл-ии і самотніх літніх людей. Випереджаючий розвиток повинні отримати геронтологічні і геронтопсіхіатріческіе центри, де будуть застосовуватися досягнення медичної та соціальної геронтології; будинки-інтернати малої місткості, відділення милосердя. Організація соц. обслуговування літніх д.б. націлена на забезпечення безпечної старості через зниження впливу факторів соціального ризику та максимально можливу ступінь реалізації соц-х гарантій у поєднанні з наданням широкого спектру послуг в області проф-ки та розвитку, щоб літні могли якомога довше зберігати звичний спосіб життя, залишаючись активними і корисними членами суспільства ..
25. Технології с. р. з літніми
Тих-ии с. р. - Сов-ость науч-х знань, мет-дів, впливів на соц. об'єкт, нд. вирішити свої завдання (в дан. випадку на пожив. ч-ка). Одна з тенденцій, що спостерігаються в останні десятиліття в розвинених країнах світу, - зростання абсолютного числа та відносної частки населення похилого людей.Главние причини постаріння населення - зниження народжуваності, збільшення тривалості життя людей старших вікових груп. Відповідно до класифікації ВООЗ до літніх належать люди віком від 60 до 74 років, до старих -75-89 років, до довгожителів -90 років і старше. У с. р. сущ-і орієнтація і спеціалізація стосуються психосоціальної допомоги літнім, здійснення догляду, надання соц. допомогою та під-ки, соц. захисту - геронтол. с. р-ти, гуманна мета кіт. в даний вр. в тому, наскільки можливо полегшення соц-побутових, морально-мор-х проблем у забезпеченні можливостей для літнього і старого ч., задоволення його насущних потреб у харчуванні, чистоті, спокої, повазі і ін Вважається, що обслуговування людей старш. зрост затребуване - це найбільш оптимальний і перспективний варіант с. р. з літніми людьми. Поширеною формою СО літніх явл-ся тер-ні центри (ЦСОН) в кіт. застосовуються нові технології с. р-ти з людьми похилого л. У ФЗ РФ «Про соціальне обслуговування громадян пож. зрост. і інв-дів »(від 2 авг.1995) визначені форми СО літніх людей: 1 СО вдома (включаючи соціально-медичне), 2 полустац-е СО у відділеннях дн. перебування учр-ий СО, 3 стаціонарне СВ в стац-х учр-ях СО (будинках-інтернатах, пансіонатах та інших учр-ях СО незалежно від їх найменування), 4 термінове СО; 5 соціально-консультативна допомога. Закон визначає умови надання соціальних послуг - платно або безкоштовно, роль учр-ий СВ в суспільстві, основні джерела фінансування системи СО громадян похилого віку і т.д. Допомога на дому - це послуги пожив. людям на їх території (мед. служб, соц-х, избир. компаній тощо). С / р-к надає допомогу або догляд на дому - це підготовлений член команди соц. допомоги, кіт. здійснює безпечний і кваліф-ий догляд за літнім, щоб у конкретних умовах клієнт (пож. ч-к) міг якісно проживати (на гідному рівні) і жити соц-но незалежно так довго на скільки це можливо. Першочерговим завданням с. р. є визначення та співвідношення обсягів і хар-ра повсякденній діяльності найстаршого і того в чому йому потрібна підтримка і який її вид (емоційна, матер. або фізична). Тому необх. розробляти індивідуальні програми соц. п-щі на дому, в основі кіт. д. б. аналіз потреб пож. ч-ка в необх. побут послуги; ретельний вибір методів надання значущою допомоги. Однією з нових форм соціального обслуговування є розвиток мережі спеціальних будинків для одиноких пож. громадян і подружніх пар (в Сєвєроморську соц. учр-е нового типу "Спец-й будинок д / самотніх престара" на 39 квартир), які зберегли повну чи часткову здатність до самообслуговування у побуті та потребують створення умов для самореалізації своїх основних життєвих потреб . Основна мета створення таких будинків - забезпечення сприятливих умов проживання і самообслуговування, надання проживають престарілим громадянам соц.-побут. і мед. п-щі, створення умов для активного способу життя, в тому числі посильної трудової д-сті. Будинку сестринського догляду, хоспіс (відділення сестринського догляду), організуються при лікарні і призначені для проведення курсу підтримуючого лікування хворих, переважно похилого та старечого віку. Соц. підтримка літньому м. надаватися у 3 площинах: сімейна під-ка - ближніх і дальніх родичів, допомога різна (c / р-к в ролі організатора і координатора); економічна п-ка - виплати - пенсії, субсидії, натур. п-щь (c / р-к той, хто призначає і контролює ці виплати); соц. п-ка - підтримка зі стор. товариства (з / р-к і організатор і виконавець) посилення соц. зв'язків: організація дозвілля, наповнення життя сенсом і спілкуванням. Ще один вид підтримки - духовна - реалізація своїх духовних потреб, підтвердження і знаходження віри, роль с / р-ка - інформування пож-х. На сьогоднішній день с / р-ки і спец-ти по с. р. провідні р-ту з пож. людьми не повною мірою готові до пов. р-те. Ч-ку, що збирається вести цю роботу потрібно особлива спеціалізація, підготовка та вміння в обл. біології, геронтології, психології і психіатрії.
27. Технології соціальної роботи в сфері зайнятості населення
В умовах економічної кризи в РФ втрата роботи закономірно сприймається населенням як серйозна соціальна загроза прогресуючого зниження якості життя. Безробіття сприяє поглибленню та розширенню сфери соц-х ризиків ч-ка. У Законі «Про зайнятість населення РФ» дається визначення поняття "безробітні". Безробітними визнаються працездатні громадяни, які не мають роботи і заробітку, зареєстровані в службі зайнятості з метою пошуку підходящої роботи і готові приступити до неї. Існують основні технології с. р. в сф. зайнятості населення:
- Соц. під-ка безро-их гр-н заключ-ся у слід. заходи: 1.виплата посібників з безраб-це в період пошуку пошуку подходящ. р-ти, в тому числі часів. непраце-сі безро-го; доплата до допомоги по безро-це на осіб, що перебувають на утриманні безро-го гр-ну; матер. п-щь безраб-им гр-нам, таким, що втратив право на допомогу з безро-це, у зв'язку закінчення установл. строку; стипендії в період проходження безро-ми гр-ми проф. підготовки, підвищення кваліф-ції і переподг-ки за напр-ю тер-х орг-ів зайнятості; матер-а п-щь безробітним гр-ам в період профнавчання. - організація профпідготовки і перепідготовки. Як показує практика, з усієї чисельності вивільнюваних працівників і незайнятого населення профнавчання потрібно кожному другому-третьому (в залежності від особливостей регіону). Таке навчання спрямоване на освоєння професій для нових робочих місць, підвищення кваліфікації та перепідготовку за професіями, які мають не лише підвищений попит на ринку праці, а й перспективу. -Орг-ція громадських робіт. Одним з напрямків сприяння зайнятості населення є організація громадських робіт. Вони організуються для забезпечення тимчасової зайнятості населення місцевими органами влади за пропозицією та за участю служби зайнятості на підприємствах, організаціях, що знаходяться у їх власності, і за договорами - на інших підприємствах, в установах, організаціях. З законодавчої точки зору громадські роботи - це загальнодоступні, не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки види тимчасової трудової д-сті незайнятих громадян. Адже існують категорії людей, які в силу різних причин: за сімейними обставинами, через вікові чи фізичних обмежень або з інших причин не можуть працювати в звичайному режимі. Тому громадські роботи як нетрадиційна форма зайнятості здатні забезпечити їм заробіток, тому що дозволяють застосовувати гнучкі режими праці, неповний робочий день, неповний робочий тиждень і т.д. (це сфера обслуговування, торгівля, переробка сільськогосподарської продукції, випуск товарів народного споживання, охорону здоров'я, будівництво соціально-культурних та побутових об'єктів). З особами, які бажають брати участь в громадських роботах, укладається строковий трудовий договір. Переважним правом на укладення такого договору користуються безробітні громадяни, які не одержують допомоги по безробіттю. - Інформування про наявність робочих місць.
29. Досвід технологічної діяльності в системі соц. р-ти за кордоном
У нашій країні соц. р-та молода професія. Коли вона з'явилася в кінці 90-х рр.. виникла проблема як здійснюється соц. р-та, де взяти спец-стів в цій галузі і т.д. Тоді звернулися до закордонної практики (технології, методи соц. Р-ти і т.д.). Відмінність зарубіжної соц. р-ти полягає в тому, що вона явл. високотехнологічною. Навчання майбутніх професіоналів будується переважно на освоєнні технологій, до-і закріплюються ними при проходженні практики. Тобто навчальний план за кордоном більше складається з практики, ніж з теорії. Крім цього спец-сти більше орієнтуються на практичну допомогу та освіта спрямована на соц-психологічну орієнтування, тобто вони д.б. психологами. За кордоном соц. р-та в основному будується на безпосередній взаємодії з клієнтом і на наданні йому або групі клієнтів послуг. Тобто р-та з паперами (бюрократія) зводиться до мінімуму, а збір даних відбувається автоматично (комп'ютеризовано). Тому практично всі технології соц. р-ти зводяться до р-ті з клієнтом, н-р, допомогу в ад-ції, реабі-ції, налагодженні контактів з оточуючими і т.д. Так як соц. сф. за кордоном фінансується добре в порівнянні з Росією, то зарубіжна соц. р-та використовує превентивні технології (технології проф-ки) на рівні про-ва, групи та індивіда. Крім цього за кордоном соц. сф. має постійну взаємодію з органами місцевого самоврядування (муніципалітетами, комунами, громадами), громадськими і благодійними організаціями, то є рішення якоїсь конкретної проблеми відбувається координовано з допомогою різних служб і організацій.
Таким чином, все вище сказане підтверджує, що соц. р-та, технології соц. р-ти за кордоном дуже жваво реагують на зміни в соц. сфері. І з появою нових проблем за кордоном, з'являються і нові технології соц. р-ти у вирішенні цих нових проблем (ігроманія, гомосексуалізм, ВІЛ інфіковані і т.д.).
28. Проблеми соц. р-ти з молоддю
У сучасній Росії під соц. р-тій з молоддю розуміють проф. д-ть з: 1) надання допомоги як отд.молодому ч., так і групі молоді з метою поліпшення або відновлення їхньої здатності до соц-му функціонуванню 2) створення умов сприяють досягненню цих цілей в об-ве 3) р-те з молодими людьми на побутовому рівні за місцем жит-ва або в молодіжних колективах.
М-жь - це соц.-демограф. група у віці від 14 до 30 років, що переживає період становлення соц. зрілості. Сьогодні цей період хар-ся погіршенням стану здоров'я серед м-жи, появою феномена «підліткове материнство», зростанням числа абортів у м-жи, поширенням куріння, алкоголізму, наркоманії та токсикоманії, криміналізацією та комерціалізацією дозвілля м-жи, відвів-ие числа м-жи, що кинули навчання і т.д.
Тому осн.задачей соц. р-ти з м-ю явл. вироблення у м-жи здатності самостійно вирішувати свої проблеми, адаптувати до нових соц.-економічних умов ринкової економіки, отримувати навички самостійного життя і брати участь у самоврядуванні.
Суб'єктом с.р-ти з молоддю явл. соц. служби, що представляють собою сов-ть д-х і негос-х стр-р, спеціалізованих закладів з надання соц. допомоги та захисту молодих людей, підтримки їхніх ініціатив.
Соц. р-та з молоддю в Росії осущ-тся в рамках держ. молодіжної політики та системи соц. обслуговування населення. З метою створення економіч., Правових та організаційних умов і гарантій для соц. становлення м-жи схвалена Указом президента Росії від 15.09.1994г. № 1922 ФЕД. програма «Молодь Росії» (в подальшому вона набуває статус президентської).
Еф-сть і результат-ть роботи з молоддю у різних регіонах Росії багато в чому залежить від ступеня уваги до молоді з боку керівництва та представниками місцевої адміністрації. Н-р, підтримка з боку мерії забезпечує фінансування соц. служб та молодіжних програм з залученням бюджетних і позабюджетних коштів.
Однак становлення соц. р-ти з молоддю в даний час утруднено через обмеженості фінансових та матер-х рес-сов, розпаду досить потужною соц-культурної сфери жизнед-ти м-жи, припинення д-ти піонерської та комсомольської орг-цій, до-і ефективно діяли у сферах орг-ції праці та відпочинку, а також військово-патріотичному вихованні підлітків і м-жи, а також роз'єднаності соц. програм для м-жи по відомчому та регіон. ознаками.
30.Особенності реалізації технології соціальної терапії
Соціальна терапія як техн. с. р. входить в систему загальних технологічних процедур з-ої р-ти, нарівні з діагностикою, профілактикою, адаптацією, реабілітацією, корекцією, соціальної експертизою, консультуванням та ін загальними технологіями с.р.В як технологія с. р. соц. терапія виконує такі ф-ції: лікувальну (надання допомоги клієнту у вирішенні його проблем спільно з медиками); соціального розвитку (включення клієнта в активну групову діяльність, організація пр-са «спільного розвитку», позитивно впливає на соціальне здоров'я клієнта); відстоювання інтересів (роз'яснення потреби гноблених або соціально вразливих людей суспільству, організаціям). За формою проведення соціальна терапія поділяється на індивідуальну та групову. Інд-а терапія застосовується до клієнтів, дозвіл пр-м яких вимагає конфіденційності: згвалтування, сімейні негаразди і т.п. Крім того, індивідуальна терапія застосовується до тих, хто з якихось причин не може (наприклад, при важких захворюваннях) або не хоче брати участь у груп-ої терапії. Групова терапія - це стратегія впливу, націлена на п-щь людям у подоланні емоції-их порушень або соц-го безладу з використанням груп (при керівництві с / р-ка або іншого професійного терапевта). Практична с. р-та, здійснювана гос-ми учр-ями соц. обслуговування, пов'язана, як правило, з певними групами клієнтів соціальних служб, що перебувають у ТЖС, що зазнають труднощі в соціальній адаптації, що мають відхилення від існуючих норм в тій чи іншій соціальній сфері. Це можуть бути люди з обмеженими можливостями та девіантною поведінкою, літні люди, а часто можуть бути і звичайні люди, що працюють та перебувають у працездатному віці, але в силу різних обставин втратили соціальні зв'язки або соціальний статус. Для більшості з них соц. терапія - це можливість відновлення або компенсування тих якостей, якими вони володіли до потрапляння в ту несприятливу ситуацію, яка викликала процес їх негативних соц-их змін. Тому необхідність широкого впровадження в практичну діяльність соціальних служб і учр-ний цієї технології с. р. не може піддаватися сумніву.
В умовах сучасної системи соціального захисту далеко не кожен може розраховувати на отримання цього виду допомоги. Пояснити це можна цілим рядом причин. По-перше, це пов'язано з недостатнім фінансуванням соціальної сфери.Во-друге, причиною затримування впровадження в широку російську практику с. р. соц. терапії може стати нинішня недостатність достатньо підготовлених кваліфікованих кадрів. Соціальна терапія є технологією, що вимагає високого проф-го майстерності, наявності спеціальної теоретичної та практичної підготовки у різних галузях соціально-гуманітарного знання: соціології, соціальної педагогіки, психології, психотерапії, медицини та ін І, нарешті, по-третє, методологічна нерозробленість її здійснення як технологічної процедури. Всі ці причини сприяють тому, що на сьогоднішній день соц. терапія як технологія с. р-ти в практичній діяльності соц. служб поки ще майже не здійснюється. Розвиток цього напрямку і виду соціальної підтримки залежить від безлічі факторів і ресурсів: прийняття відповідних владно-управлінських рішень, підтримки і розвитку наукового інтересу до вивчення і розробці змісту та форм здійснення соц. терапії як технології с. р.
31. Соц-но-медичні пр-ми нас-я, їх облік в соц. р.
У сучасних умовах посилення соціальних проблем у нашій країні, погіршення показників здоров'я населення зростає об'єктивна потреба вирішення взаємопов'язаних завдань медичного і соціального характеру на якісно новому рівні. Виникла необхідність створення нових механізмів, форм і методів медико-соціальної допомоги населенню як нових соціальних технологій, які забезпечать громадянам комплексні соціальні послуги у разі захворювання, втрати працездатності і т.д. і будуть сприяти вирішенню пов'язаних зі здоров'ям соціальних проблем. Внаслідок цього в 90-і рр.. у Росії почала розвиватися медико-соціальна робота як якісно новий напрям соціальної роботи та вид професійної діяльності. Її становлення обумовлене сучасним станом охорони здоров'я, соціального захисту населення, інших соціальних інститутів в умовах реформування економічного укладу та структури суспільних відносин. Світова практика свідчить про те, що соціальний працівник зобов'язаний володіти теоретичними та практичними знаннями в області медицини і охорони здоров'я, оскільки незалежно від спеціалізації та місця роботи він бере участь у вирішенні проблем індивідуального та громадського здоров'я. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) визначає здоров'я як стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки як відсутність хвороб і фізичних дефектів. Проблема здоров'я невід'ємна від інших проблем людства. У Росії на сег. пріоритетною станов-ся робота з інв-дами їх реабілітація та інтеграція в общ-во. Дана пр-ма многоаспектна поск-ку тут затрагів-ся д-сть соц., Мед. служб, правова і юр. Сторона. Д / вирішення цих пр-м треб-ся нові спец-сти широкого профілю володіють профес-ми знаннями, і володіють новим взглдом на рішення пр-м інв-дів (бачать нові можливості інв-дів, місце і роль в общ-ве, можливі шляхи вирішення цих пр-м). Серед медико-соц-х проблем нас-я особливо важливими явл-ся ВІЛ-інф-ції, разлячного роду соц-е паталогії (наркоманія, алког-зм, тютюнопаління) призводять до різного роду пр-м
зі здоров'ям. Зростання частки людей похилого віку серед кіт. більшість мають різного роду захворювання (сахар. діабет, серцево-судинних. забол-я, онкологія та ін), що заважають щасливою безтурботної старості людей старшого покоління, а також впливають на продовжить-сть ж. нас-я. На стику соц. р. та медицини поява ся нова галузь медико-соц. р-та - хар-ся як сист-ма гарантир-х гос-вом ек-х, соц-х та пр-х заходів, обеспеч-щих індивідам умови д / подолання, заміщення, компенсації різних обмежень життєдіяльності. Все це спрямовано на створ-е рівних з ін громадянами можливостей для участі в ж. т-ва. Основні напр-я мед.-соц. д-сті: мед-соц. р-та профил-кою напр-сті спрямована на проф-ку сомат-х хвороб нас-я, порушень психич-го зд-я, репродукт-го зд-я, формування позитивних установок на ЗСЖ, доступ до інф-ції з питань зд-я, участь у розр-ке цільових пр-мм медико-соц-ої п-щі на різних ур-ній, обеспеч-я соц. захи. прав гр-н в питаннях охорони зд-я та ін; МСР патогенетіч. направл-ти напр. на заходи з орг-ції медико-соц. п-щі, заходи щодо МСЕ, реабилитац-е меропр-я (психол-а, фізич-кая, медичн-кая, профес-а, економічністю, кая, соц-а реабі-ція), корекція психічного статусу кл-та, забезпечення взаємодії спец-тов різноманіт-х суміжних професій, створ. реабі. соц-но - побутової безбар'єрного середовища сущ-ня (д / людей з огранич. можл.). Наявність цих 2 направл-стей позвол. побудувати различ. м-ли р-ти з пр-мами медико-соц. хар-ра нас-я у галузях медицини, а також в органах і службах. 5 гр. базової моделі: гр. підвищ. ризику забол-ий (палять, із слабким імуно. І т. д.); члени С. і близько. окр-ие; гр. часто і довгих. хворіють., хворі з яскраво виражений-ми соц. пр-ми; інваліди.
32.Особенності реализ-ції технології соц. ад-ції
Технологія соц. адаптації займає істотне місце у змісті соціальної роботи і досить широко использ-ся. Вона характеризує, з одного боку, процес взаємодії об'єкта соціальної роботи із соціальним середовищем, а з іншого - є втіленням певного результату соціальної роботи, який може виступати критерієм її ефективності. Тому розуміння сутності адаптивних процесів, їх механізму - необхідна умова професіоналізму соціального працівника. Під соц. пекло. розуміється процес активного пристосування людини до нових для нього соціальних умов життєдіяльності. Соціальна адаптація набуває виняткової актуальності в переломні періоди як життєдіяльності людини, так і в періоди радикальних економічних і соціальних реформ. Специфічні моменти технології соціальної адаптації: тільки людині притаманно створювати спеціальні "пристосування", певні соціальні інститути, норми, традиції, що полегшують процес його адаптації в даному соціальному середовищі; тільки людина має здатність свідомо готувати до процесу адаптації молоде покоління, використовуючи для цього всі засоби виховання . Група кл-тов до кіт. застосува-ся тих-гія соц. пекло., це кл-ти відчувають зміни в результаті різкої будь - якої зміни ситуації (зміна місця роботи, навчання, соц-но-економiчного-х умов життя та ін.) Складні проблеми виникають у осіб, які відбули тюремне покарання. Особливо гостро постають сімейно-побутові проблеми, проблеми взаємин у трудових колективах. У практиці соціальної роботи технологія регулювання адаптивними процесами набуває особливої ​​значущості в стаціонарних соціальних установах для дітей і дорослих, в тому числі в будинках-інтернатах для людей похилого віку. Однією з найважливіших функцій сучасних будинків-інтернатів, яка надала новий сенс цим установам, стала соціальна адаптація та реадаптація. Ослаблення здатності до адаптації, властиве літньому віку, позначається при зміні місця проживання, звичного оточення, при необхідності спілкування в незвичній обстановці тощо Для того, щоб допомогти клієнту адаптуватися в нових умовах, соціальному працівникові необхідні відомості про характерологічних особливостях цього літньої людини, схильностях і інтересах, установках і звичках. С / р-к може і повинен також навчити індивіда спілкуванню, співчуття, осмислення ситуації спільного проживання і т. д. У цілому для роботи з людьми похилого віку соціальний працівник повинен здійснювати контакти з лікарем і медичним персоналом, використовуючи дані з історії хвороби, про минулу життя, знайомитися зі станом здоров'я клієнта, його можливостями по пересуванню, здібностями до самообслуговування. Дана тих-я явл-ся перспективною, оскільки вона застосува-ся і буде прим-ся. Так, н-р, створ-ся Центри постінтерн-ої адаптації (у м. ПЗ, Мончегорськ і Кандалакша) з метою вдосконалення сист. СО нас-я і орг-ції постінтерн-ої ад-ції випускників інтерн-х учр-ий, що потрапили в ТЖС, п-щі в реалізації їх законних прав та інтересів, поліпшення їх соц. статусу. При застосуванні даної тих-гії необхідно використовувати адаптаціониий потенціал і р-си самого кл-та, який може цілеспрямовано контролювати і регулювати процес своєї соц. пекло.
33. Проблеми наукової ідентифікації соц. р-ти
Професія соц. р-та народилася раніше, ніж наукова дисципліна. Проблеми наукової ідентифікації соц. р-ти обумовлюються тим, що вона носить міждисциплінарний хар-р. Таким чином, інтеграція наук приводить до необхідності вибору комплексного підходу до определніє: 1) предметного поля (з одного боку в основі соц. Р-ти лежить індивід, з ін - соціум, складність полягає в об'єднанні цих понять), 2) визначення методів пізнання та збору інф-ції (методи збору інф-ції з соціології, методи обробки із статистики, а методи практики ще більш різноманітні).
На сьогоднішній день найбільш популярні слід. Підходи: 1) р-та з групою (у кач-ве парадигми беруться знання з соц-гії та соц. Психології); 2) р-та з громадою (парадигма - теорія суспільного розвитку, т. е. кожен сам за себе і ініціатива «знизу») ідентифікується як виявлення рес-сов громад, можливостей щодо посилення статусу і т.д.; 3) keys study - р-та з особистістю, з його ресурсами, потенціалом, в кач- ве теоретичної парадигми використовується феменологіческій підхід.
Також соц. р-та визначається слід. підходами: 1) рефлексивно-терапевтичний підхід: С. р.. розуміється як пошук можливого найкращого благополуччя для індивідів, груп і співтовариств у соціумі за рахунок сприяння їх зростанню і самореалізації. Робота з проблемою поведінкового емоції-го внутрішнього хар-ра особистісного параметра (психодинамічна теорія, робота з кризою), 2) социалистском-колективістський підхід: пошук співпраці та взаємної підтримки в суспільстві. С. р.. через уповноважених людей сприяє тому, що більшість бере участь в процесі співпраці. Робота спрямована на роботу з пригнобленими групами (теорії общ розвитку і марксизму, фемінізму), 3) индивидуалистской-реформістський підхід. С. р.. рассм-ся як один з аспектів служб, покликаних підтримувати добробут індивідів у суспільстві. Працює з потребами індивіда (теорії у вирішенні проблем: проблемно-орієнтована теорія, теорія кризової інтервенції). Для всіх підходів основними явл-ся гуманістична (людина понад усе) і екзистенційна теорії.
Отже, соц. р-та все ж має науковий простір, проте наукова ідентифікація с.р. поки що ускладнена. Особливість соц. р-ти заключ-ся в тому, що спочатку виникла практика, а потім теорія, тобто спочатку виникла сама професія, і вона зажадала наукового обгрунтування.
34. Соц. реабілітація
Реабілітацією у міжнародній практиці прийнято називати відновлення, наявних у минулому здібності втрачених через хворобу, травми змін умов жизнед-ти. У Росії поняття реабілітації вкл. той і ін сенс, причому передбачається не вузько медичний, але більш широкий аспект соціально реабілітаційної роботи. Соц. реабі. - Комплекс заходів, спрямованих на відновлення ч. в правах, соц. статус, зд-е, дієздатності. Цей процес націлений не тільки на відновлення здатності ч. до жизнед-ти в соц. середовищі, а й самої соц. середовища, умов жизнед-ти, порушених або обмежених з яких-небудь причин. Здійснення соц. реабі-ції в значній мірі залежить від дотримання її основних принципів. До них слід віднести: етапність, диференційованість, комплексність, наступність, послідовність, безперервність у проведенні реабілітаційних заходів, доступність і безкоштовність переважну найбільш нужденним. Осн. види соц. реабі-ції: 1) Соц-мед. - Вкл. в себе відновну і реконструктивну терапію, відновлення або формування у ч. нових навичок повноцінного життя і допомогу по орг-ції побуту і ведення будинок. господарства 2) Соц-психологічний. - призначена для підвищення рівня психічного та психологічного зд-я суб'єкта, оптимізації внутрішньогрупових зв'язків і відносин, виявлення потенційних можливостей особистості і орг-ції психологічної корекції, підтримки та допомоги 3) Соц-педагогіч. - Спрямована на вирішення таких завдань, як подолання стану «педагогічної занедбаності», орг-ція та здійснення педагог. допомоги при різних порушеннях здібності ч. до отримання освіти (орг-ція освітнього процесу в лікарнях і місцях ув'язнення, навчання інвалідів та дітей з нестандартними інтелектуальними здібностями і т.п.) 4) Професія-а і трудова - дозволяє формувати нові або відновлювати втрачені ч. трудові та проф. навички і надалі працевлаштувати його 5) Соц-средовая - спрямована на відновлення у ч. почуття соц. значущості всередині нової для нього соц. середовища. Цей вид реабі-ції вкл. у собі ознайомлення ч. з основними характеристиками середовища, в к-ой він виявився, допомогу в орг-ції нового середовища жизнед-ти і відновлення звичних моделей поведінки і д-ти з орг-ції власної повсякденному житті 6) Психолого-педагогічна реабі. дозволяє успішно адаптуватися в окр. середовищі та в об-ве в цілому.
Вибір тих чи інших видів соц. реабі., залежить від об'єкта соц. р-ти, процедури реабі-ції. Реабілітація м.б. стихійної і організованою. У першому випадку передбачається, що особистість інтуїтивно налагоджує відносини з власним організмом і окруж. середовищем на більш-менш прийнятному для себе рівні. Організована реабілітація ставить своєю метою скоротити терміни відновлення, підвищити якість самостійної роботи особистості за рахунок проф. допомоги. Кінцевою і основною метою процесу соц. реабі. явл. розвиток у ч. прагнення до самостійної боротьби з труднощами, здатності до опору негативним впливам середовища та мобілізація своїх можливостей на створення власного «Я». Еф-ть соц. реабі. досягається усім комплексом реабі. заходів (мед., психологічний., соц.). Ступінь її ефективності визначається рівнем соціалізації клієнта, його здатністю адаптуватися в об-ве.
35 Проф-етичні основи с.р.
Сучасний підхід до проф.-етичним якостям соц. раб-ка закріплений у кваліфікаційній характеристиці «Спец-ст з соц. р-те »(1991 рік). Проф. стандарти, вимоги до соц.раб-ку грунтуються на кодексі етики та проф. умінь, к-ий служить в якості керівництва в щоденному поведінці соц. раб-ков, грунтуються на фундаментальних загальнолюдських цінностях і враховують гідність і унікальність кожної особистості, її права і можливості. Соц. р-та спрямована на надання допомоги, підтримки, захисту всіх людей, особливо «слабких» соціальних груп, що зазнають потребу в процесі своєї жизнед-ти. Тому, грунтуючись на гуманізмі і моральності, соц. р-та орієнтується на благополуччя людей, соц. справедливість, гідність індивіда. Наїб. відома декларація про цінності етики, к-ой керуються всі сучасні соц. раб-ки, це «Кодекс етики націон. Асоціації соц. раб-ков », прийнятий у США в 1997 році. Професіоналові належить знати, коли, як і в якій мірі можуть бути зроблені виключення з правил. Але існує проф. обов'язок діяти наскільки можливо згідно з принципами проф. д-ти. У Кодексі сформульовані принципи, що формують особистість соц. раб-ка, його специфічний підхід до оволодіння професією і на російській конференції членів міжрегіональної Ассоціацііработніков соц. служб (22 травня 1994р.) був прийнятий проф-етичний кодекс соц.раб-ка, в к-му сформульовані моральні пр-пи д-ти у сфері соц. обслуговування. Пр-п моральної відповідальності перед клієнтом: працівники соц.служб повинні ставитися до клієнтів з властивою їхньому професії гуманістичною спрямованістю; інтереси клієнтів явл пріоритетними для працівників соц.служб; благополуччя клієнта повинно розглядатися в якості основного факторапрі прийнятті будь-якого рішення працівником служби; працівники соцу. служб повинні дотримуватися конфіденційний характер відносин з клієнтами і піклуватися про нерозголошення отриманої інформації; працівники соц.служб повинні сприяти вільному, самостійної й усвідомленої рішенням клієнтом своїх проблем. Пр-п моральної відповідальності перед про-вом: д-ть раб-ков соц.служб д. сприяти зростанню добробуту т-ва; раб-ки соц.служб повинні відгукуватися на прохання будь-якого клієнта внезавісимості від його способу життя, походження, статі, сексуальної орієнтації, віку та стану зд-я. Пр-п моральної відповідальності перед професією і колегами : працівники соц.служб зобов'язані накопичувати і поглиблювати свої знання і повноцінно їх використовувати у проф. д-ти, працівники соц.служб повинні підтримувати і зміцнювати все те, що сприяє здійсненню ними свого призначення; раб-к соц.служби д. прагнути до співпраці зі своїми колегами в інтересах своїх клієнтів; відносини між працівниками соц.служб повинні будуватися на взаємній повазі та довірі (Топчій Л.В., 1997р.). Законодавство не може передбачити все різноманіття соціального життя, тому іноді благополуччя клієнта вступає з ним у протиріччя. Патерналістські дії включають втручання в бажання клієнтів або їх свободу для їх власного блага з метою обмежити саморуйнівні дії клієнта. Патерналізм вважає можливим зобов'язувати клієнта приймати послуги проти бажання або примусово, приховувати інформацію або надавати дезінформацію. Цей випадок викликає суперечки про межі допустимості патерналізму здатні усвідомити своє становище і прийняти оптимальне рішення. Необхідність говорити правду. Соц. раб-к, слідуючи Етичному кодексу, повинен зберігати відомості, отримані від клієнта конфіденційно. Хоча це справедливо майже завжди, в окремих випадках соц. раб-к змушений розглядати можливість розкриття інф-ції, коли, н-р, сущ-і загроза того, що клієнт може завдати шкоди третій особі. Звідси виникає необхідність інформувати клієнта про межі конфіденційності в тій чи іншій конкр. ситуації, про цілі отримання інф-ції та її використанні. Етичні кодекси, в к-х соц. раб-ки прагнуть знайти відповіді, складені в загальних термінах і з відносно високим ступенем абстракції і містять пр-пи, к-ті суперечливі і самі представляють етичну дилему. Росії ще належить фундаментально розробити стандарти і норми проф-етичної поведінки фахівців з соц. р-е. Нова парадигма соц. р-ти висуває систему вимог до кваліфікації і морально-етичному поводженню спец-ста по соц.рте.
36. Соціальне страхування
Соц. страх. - Одна з осн. форм соц. підтримки і СЗ населення. У гос-вах із соціально орієнтованою економікою розвинені системи СЗ громадян, двома осн. складовими к-х явл. соц.помощь і с.страх. Загальна декларація прав ч., прийнята генер. Асамблеєю ООН в 1948 р . Визначила: права кожного на СЗ за допомогою соц. страх. як при наступі ситуації соц. ризику, так і у всіх інших випадках, н-р, «втрати засобів до існування через причин, не залежних від ч.». У соціально-політичному аспекті соц. страх. - Спосіб конституційного права громадян на матеріальне забезпечення в старості, в разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності або відсутності такої від народження, втрати годувальника, безробіття. Кожному виду соц. страх. ризику відповідає певний вид страхового забезпечення, н-р, допомога за часом. непрацездатності, допомога у св. з трудовим каліцтвом і проф. захворюванням, пенсія по інвалідності, допомога по безробіттю, соц. допомога на поховання, пенсія по старості, одноразова допомога при народженні реб-ка і т.д. Розміри одержуваних коштів залежать від величини працю. стажу, зар. плати, ступеня втрати трудосп-ти або інвалідності і регулюються чинним законод-вом.
Соц.страх. РФ стала наступником д-ого страхів-ия СРСР. Проте якщо за радянських вр. сущ-ло лише держ. соц.страх., то в РФ сф. д-ого соц. страхів. значно розширена. Система соц. страх.хоть і повільно, але починає змінюватися. На зміну єдиної держ. формі соц.страх. приходить розгалужена система автономних позабюджетних видів соц.страх. : Пенс., Соц., Мед., Зайнятості. Його мета - гарантування необхідного рівня життя. У систему держ. соц.страх.РФ вкл.след. страх. фонди: Фонд соц. страх., Фонд обязат. мед. страх., Пенс. фонд. Зобов. соц. страх. - Частина держ. системи СЗН, специфікою до-ої явл. здійснюване в соот-вії до ФЗ страхування працюючих громадян від можливої ​​зміни матер. і (або) соц. положення, т.ч. з незалежних від них обставин. Про основи зобов. соц. страх. (165-ФЗ, 16.07.1999) Законод-во РФ про обов'язкове соц. страх. складається з цього ФЗ, інших ФЗ і прийнятих відповідно до них інших нормативних правових актів РФ, а також з-нов і нормативних правових актів суб'єктів РФ. Страховий внесок - обов'язковий платіж на обяз. соц.страх.
Нинішня система соц. страх. в Р. ще не явл. страхової по своїй суті і виконує в основному функцію соц. забезпечення. Розмір страхових внесків не пов'язаний з рівнем соц. і проф. ризику, з обсягом прав і гарантій страхувальників і застрахованих. Має бути побудова страхових систем по проф. ознакою, що дозволить максимально враховувати природу соц. ризику, забезпечити точний розрахунок фінансових коштів. Необхідно існування різних видів соц. страх. і розгалуженою соц. інфраструктури, що дозволяє забезпечити широкий вибір послуг застрахованим і можливість вибору страхової орг-ції; здійснення соц. страх. по можливості страховими установами, к-ті не перебувають у безпосередньому віданні гос-ва.
37. Особливості орг-ції, управління та адміністрування в с.р.
Орг., ​​Управл. і адмін. грають значить. роль у соц. р-те. Управління-д-ть з цілеспрямованого зміни устрою, функціонування і розвитку системи з використанням механізму зворотного зв'язку. Соц.управленіе - різновид менеджменту. Сущ-ет 4 значення управління соц. роботою: 1) організаційно-структурне розуміння, де ключовими питаннями явл. Хто повинен виконувати соц. р-ту? (Органи, орг-ції, служби) Яка результативність їх функціонування? У даному розумінні управління соц. р-тій в РФ організ-ся на 3 рівнях: муницип-му, регіон-м (комітет при області), федер-м (Мінздоровсоцрозвитку), 2) функціон-е розуміння: у правління соц. роботою виконує як загальні (прогнозування, планування, стимулювання, орг-ція, координація, контроль і т. д.), так і конкретні ф-ції - види робіт або напрямки робіт стосовно до конкретної посади або структурному підрозділу, установі, орг-ції в цілому; 3) управління соц. р-тій - д-ть окремих керівників різних рівнів у системі СЗН: ключові питання - стиль і м-ди упраления, співвідношення ролей управлінців, вироблення і прийняття управленч-х рішень; 4) трудове розуміння терміну управління соц. роб.: підготовка кадрів та підвищення їх кваліфікації, питання стимулювання раб-ков соц. сф. та ін
Орг. стр-ра (ОС) - Це внутрішня розчленованість соц.сістеми на частини і їх вертикальна підпорядкованість (н-р, відділення в ЦСОНе). Орг.стр-ра управління (ГСУ) - ієрархія посадових позицій згідно зі штатним розкладом. (Дир, заступник, працівники ...).
Стр-ри управління: 1) функціон-а (Тейлор) - недолік - порушення пр-па єдиноначальності (у кожного раб-ка д.б. 1 керівник); 2) лінійна (Файоль) - пр-п єдиноначальності. М-ди управління: 1) органiзац. що-адміністративні (регламентування, нормування, наказ, розпорядження), 2) економіч. (Засновані на економіч. Інтересах працівників), н-р, м-ди економіч. стимулювання - оплата лікування; 3) соц-психологічний. (З метою підвищ. Соц. Активності раб-ков); 4) самоврядування - різновид саморегулювання соц.сістем - пр-сс перетворення ч. з об'єкта управління в суб'єкт. Кожн. учасник сам вирішує питання в межах своїх повноважень, т.е.отсутствует м-д надмірного контролю).
Ф-ції управління: планування - пр-сс перетворення цілей в конкр. сформульоване завдання, із зазначенням термінів та критеріїв їх виконання; прогнозую. - Передбачення параметрів даної системи, до к-им вона прийде в майбутньому; цілепокладання - д-ть по досягненню мети, пр-сс вибору і формулювання цілей; координування-д-ть керівника щодо забезпечення узгодження дій всіх підрозділів і раб-ков орг- ції.
Орг-ція-управлінська д-ть, к-ая спрямована на створення соц. системи, на її функціонування. Пр-пи орг-ції соц. систем: 1) пр-п сумісності елементів (несовм. тягне за собою неможливість. диференціації ф-цій і некачеств. роботу); 2) пр-п субординації і координації цілей - цілі орг-ції. д.б. суворо узгоджені м / у собою і субординований («дерево цілей»), 3) пр-п субординації і координації ф-цій - «Дерево функцій»; 4) пр-п структурної ієрархії - це стр-ри управл; 5) пр-п соц. експансії - будь-яка орг. має тенденцію до сфери розширення свого впливу; 6) пр-п уніфікації і стандартизації: уніфікація-приведення до єдиної нормі, стандартизація - встановлення єдиних норм праці та качеств.-колич. параметрів (н-р, правила внутр. розпорядку); 7) пр-п організаційної гнучкості - наявність у орг-ції потенціалу зміни. Види робіт, що входять в орг-цію: розробка документів, нормативів і стандартів, дерева цілей і дерева ф- цій, створення формальної стр-ри управління, р-та по налагодженню системи ком-ції, розробка рекомендацій з вироблення рішень, робота з покр. умов праці, розробка повноважень по установі.
Адміністрування-формир-ие загальних цілей і п-ки орг-ції. Основа администр. відбувається на владу, відповідальності та дисципліни. Осн. завдання адміністріроанія-координація д-ти підлеглих.
Проф. д-ть з управління соц. системами зв. менеджмент-д-ть з орг-ції спільної координованої системи дій. Управління с. р. - Вид управлінської д-ти, к-ая явл. різновидом соц. управління.

38 Проблеми регулювання ринку праці

Ринок праці - складна економічна і соціальна проблема, яка у нас тільки починає формуватися. Особливої ​​гостроти набуває проблема зайнятості.
Держ. політика зайнятості розробляється за двома основними напрямками: сприяння у працевлаштуванні незайнятого населення і надання допомоги у професійній підготовці та перепідготовці, стимулювання освіти гнучкого ринку праці. Вона спрямована на забезпечення рівних можливостей усім громадянам, які проживають на тер-ии РФ, незалежно від національності, статі, віку, соціального стану, політичних переконань і відносин до релігії, в реалізації права на працю і вільний вибір сфери зайнятості. Важливе значення для проведення політики зайнятості має прийняття Закону "Про зайнятість населення в РФ". Він проголошує принцип добровільності праці, відповідно до якого зайнятість заснована на вільному волевиявленні громадян. Гос-во бере на себе зобов'язання надавати активне сприяння зайнятості та запобігання безробіття, забезпечення соц. захи., спец-х заходів, що сприяють зайнятості громадян, які відчувають труднощі в пошуку роботи. Для регулювання зайнятості держава робить наступні дії: в період масового безробіття скорочує зак-но встановлену тривалість робочого дня і робочого тижня; рекомендує проводити на підприємствах «розділення робочих місць» між працівниками (для збільшення зайнятості); достроково звільняє на пенсію працівників державного сектора економіки, які не дослужився до пенсії 2-3 року; створює нові робочі місця і організовує суспільні роботи, особливо для хронічно безробітних і молоді. Реалізація гос-ой п-ки зайнятості нас-я також повинна здійснюється, на мій погляд, за такими основними напрямами, як: по-перше, створення умов з боку держави для самозайнятості населення. У цьому плані світовий досвід показує, що найбільший ефект приносить сприяння з боку держави розвитку малого і середнього бізнесу. По-друге, навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації кадрів. По-третє, заохочення територіальної мобільності робочої сили. Це означає, що держава повинна всіляко сприяти і матеріальну допомогу тим громадянам і сім'ям, які вирішили поміняти місце проживання і переїхати в ті райони, які відчувають брак робочої сили. Також, я думаю, до основних напрямки держ. п-ки на ринку праці необхідно віднести: можливості проф. навчання і перепідготовки з наступним працевлаштуванням; створення єдиної інформаційної системи про попит на робочу силу та її пропозиції, розширення доступу населення до інформації про вакансії з метою скорочення часу пошуку громадянами роботи; сприяння незайнятої молоді у віці до 18 років, не має професії, спеціальності та вперше вступає на ринок праці, в напрямку до установ профе. освіти для отримання відповідної освіти до початку трудової діяльності. У наст. час проблемою явл-ся квотування робочих місць д / молодих фахівців, а також д / людей з огранич. можливостями. На мій погляд, регулювання та стратегічне планування зайнятості має дуже важливе значення для економіки країни. Для успішної підготовки і прийняття Управлінський рішень у галузі зайнятості необхідний глибокий кількісний та якісний аналіз населення як виробничої сили суспільства.
39 Технології соціальної роботи з дітьми та сім'ями
Стосовно до сімей різних категорій клієнтів використовуються різні технології соціальної роботи. Багатодітні. С. спец-сти відносять до С-е групи ризику, як правило ці сім'ї явл-ся економічні негаразди-ми (безробітні, неск-ко утриманців і т. п., відсутній 1 батько, низько. Зар / пл); ​​соц- но-психологічний. Негаразди (причини і ознаки: споживання алкоголю, наркотиків, низько. Загальна та санітарно-гігієнічний. Кул-ра), неблагопр-ий психологічний. Клімат в С. (неповагу членів С. ін до ін) з такою С. необхідно вести соц. і псіхосоц. р-ту. С. р-к повинен виявити проблеми С. (збір інф-ції), визначити черговість їх вирішення у відповідності зі ступенем пріоритетності д / самої С. Моделі орг-ції с.р. з С. і дітьми: 1) діагностич-кая-інф-ція д / прийняття до-х яких рішень, 2) соц-а - коли сімейне неблагополуччя. або Небла-ки р-ка зв. з соціогенних ф-рами (втрата р-ти, пр-ми р-ка з навчанням в шк., в слідстві неблагполучія С.) - п-щь зі стор. соц. захи., орг. освіти, опіки та попеч-ва; 3) мед-кая - в основі неблагополуччя хвороба члена С., або самого р-ка - взаимод-віє з орг. здравоохр., реабілі-ція, ад-ція; 4) педаго-кая - недолік педагогіч. компетенції батьків у плані виховання дітей, 5) псіхлогіч-кая - причини неблагополуччя лежать в обл. оющенія, особистісних особливостей чл. С, соц. взаимод-вия в зовнішній СР В ідеалі С. або діти д. отримувати комплексну п-щь. Технологіями соціально-економічної підтримки сім'ї займаються в основному управління соціального захисту населення або центри соціального обслуговування. Тут виявляються такі види допомоги: допомога на дітей, адресна соціальна допомога, невідкладна матеріальна допомога разового характеру, так само може надаватися натуральна допомога у вигляді продуктів харчування, одягу, взуття, ліків. Крім того, деяким категоріям сімей можуть бути надані безкоштовні путівки в санаторії, будинки відпочинку. Технології екстреної допомоги, за наявності жорстокого поводження в сім'ї допомагають знайти захист більш слабким членам сім'ї, наприклад, дітям. До таких технологій відносяться організація соціальних притулків, готелів, які дають можливість жінкам і дітям перечекати в безпечному місці криза сімейної ситуації. Робота з «важкими» дітьми і підлітками передбачає діагностику сімейної та шкільної ситуації, виявлення первинної соціальної мережі дитини, аналіз його медично - соціального й інтелектуально - психологічного статусу. На основі отриманих даних складається програма роботи з родиною дитини, дозвіл його шкільних проблем, залучення до більш сприятливе середовище. Така програма виконується командою фахівців.
С. р.. з конфліктною сім'єю або родиною, емоційний клімат в якій є незадовільним, починається з ретельного вивчення дійсної сімейної проблеми, про яку подружжя частіше за все мають невірні уявлення, ознайомлення з подружжям і їх шлюбними установками. Сімейна терапія включає в себе знаходження компромісу, навчання навичкам неконфліктного спілкування. Така робота проводиться шляхом індивідуальних бесід та інтерв'ю, групової психотерапії та ігрової терапії.
Рівноправні відносини передбачає методика «сімейного угоди». Її здійснення починається з суб'єктивного виявлення претензій подружжя один до одного і зняття емоційних ярликів. Згодом виробляється взаємно прийнятний список зобов'язань щодо зміни поведінки обох сторін на середній термін - від місяця до півроку. Цей список оформляється двостороннім договором і підписується обома подружжям. Зрозуміло, юридична сила такого договору незначна, санкцій за його порушення бути не може, але не слід недооцінювати морально-психологічного впливу такого документа. Після закінчення терміну договору подружжя разом із соціальним терапевтом аналізують виконання умов і укладають аналогічну угоду. З часом присутність соціального працівника стає непотрібним. Технології корекції сімейних відносин численні, їх вибір визначається обставинами конкретної ситуації. Сутність всіх застосовуваних засобів - здійснення та закріплення тих змін, які будуть сприяти бажаною стабілізації сім'ї.
40. Проблеми псіхосоц. р. з населенням
Поняття "психосоціальний", з одного боку, визначає точку зору на причини чол-го страждання - взаємодія соц-х і психич-х пр-му один з одним, з іншого, вказує способи вирішення пр-ми, враховують як соц-ті, так і психол-кі аспекти, з якими, у свою чергу, працюють паралельно. Психосоціальну роботу м. визначити як "професі-ное заняття з ясним розумінням того, яке значення мають соц-я організація і форми чол-го спілкування для психічного розвитку та благополуччя індивіда". Функції психосоціальної роботи: діагностична, консультаційна, корекційна, посередницька. Також психосоціальна робота - це напрямок в соц. р-те, яку приділяє особливу увагу психологічним аспектам тр. життєвої сит-ції кл-та - сит-ція, к-ая суб'єктивно восприним-ся ч-кого як важка особисто д / нього або явл. об'єктивно порушує його жизнед-ть (інвалідність, сирітство і т. д.). Ч-ку що знаходиться в ТЖС треб-ся не т-ко матер., Соц-а п-щь, але і п-щь щодо відновлення його внутрішньої рівноваги, тобто п-щь психологічного хар-ра. Під об'єктом ПСР м. розуміти всі верстви насел., Їх окремих представників, індивідів. Це слід. гр. насел.: інваліди, сім'ї, в кіт. є діти-інваліди, дорослі й діти, имеющ. психол. труднощі, схильні до суїцид-му поведінки та ін Цілком очевидно, що далеко не завжди соц. р-ік здатний надати необхідну п-щь і далеко не всі пр-ми входять в межі його компетенції, в таких випадках він виконує як би диспетчерські ф-ції, адресуючи кл-та, до відповідних спец-ам. До таких пр-мам, які вимагають спец-ої проф-ої п-щі відносяться, безумовно, і психологічні, які супроводжують практично будь-кризовий стан, який може бути викликано як причинами внутр. психол-го хар-ра, так і зовнішніми обставинами, що викликають особистісні кризи та соц. дезадаптацію, будь то безробіття; захворювання, втрата близьких і т.д. Т. о., В ідеалі ПСР, спрямована на психол-ую підтримку насел. в разл. затруд-х випадках, що викликають психологічний дискомфорт повинна стати невід'ємною частиною соц. р-ти. У некотор. країнах (Швеція) ПСР прирівнюються-ся до с / р-те, в некотор. явл-ся спеціалізацією. У Рос. ПСР це частина с / р-ти, суть кіт. у наданні послуг напр-х на оптіміз-цію психол. сост. і соц. взаімотнош. кл-та. ПСР у нас в країні організовуються в основному ч-з спеціалізовані центри. Більш распротсраненной формою явл. соц. п-щі населенню явл. Центри змішаного типу, де об'єднується р-та різних служб, у тому числі і р-та Центру психолого - педаго-кою п-щі С. і дітям, де допомагають встановити норм. психологич-ую обстановку; а також проводяться пед-кое і психологічне просвітництво всіх членів С. Поширеною формою орн-ції соц. п-щі в сист-ме соц. обслуг-я явл-ся кризові Центри соц. п-щі сім'ї та дітям, на базі, кот-х відкриті і функціонують кілька відділень: отд-е строкової соц. п-щі; відділення для жінок, які опинилися у важкій життєвій ситуації; відділення соц. реабілітації неповнолітніх. У Рос. ПСР м. виконувати особи, имеющ. спеціалізовані-ю психолога, тому що спец-сті спец-ст по с / р-те і психолог розмежовані - проблема. Необхідне вдосконалення і створ. нової норм-но прав-ї бази в обл. соц-го обслуг-я насел-я.

41. Технології с.р-ти з молоддю
Соц. р-та з молоддю - проф. д-ть з: 1) надання допомоги як отд.молодому ч., так і групі молоді з метою поліпшення або відновлення їхньої здатності до соц-му функціонуванню 2) створення умов сприяють досягненню цих цілей в об-ве 3) р-те з молодими людьми на побутовому рівні за місцем жит-ва або в молодіжних колективах. Осн.задача соц. р-ти з м-ю - вироблення у м-жи здатності самостійно вирішувати свої проблеми, адаптувати до нових соц.-економічних умов ринкової економіки, отримувати навички самостійного життя і брати участь у самоврядуванні.
Особливістю технологій соц. р-ти з м-жью явл. диференційований підхід до кожної соц.группе м-жи: інваліди, сироти, молода сім'я, діти дошкільного віку, школярі, студенти, молоді фахівці, підлітки правопорушники і т.д. У зав-ти від тієї чи іншої групи м-жи можуть використовуватися різні технології соц. р-ти такі як соц. реабілітація, соц. ад-ція, соц. профілактика, соц. діагностика, соц. експертиза, соц. терапія, консультування та ін Суб'єктом с.р-ти з молоддю явл. соц. служби для м-їжаки психолого-педагогіч., реабилитац. і соц-правової спрямованості. Причому кожна соц. служба створена для певної групи м-жи: 1. Центр соц-психологічної допомоги м-жи: надання медико-психолого-педагог. допомоги м-жи, яка переживає кризові стани, профілактика та попередження девіантної, делінквентної та суїцидальної поведінки; 2. Центр інф-ції для м-жи: надання інформаційних та методичних послуг органам виконає. влади у справах м-жи, організаціям і установам, що працюють з м-жью, різним групам молодих людей; 3. Центр ресоціалізації неповнолітніх і м-жи, що повернулися з місць ув'язнення: консультативна, соціально-правова, профоріетаціоннуая і психологічна допомога м-жи , що опинилася в дезадаптованих стані. У складі центру повинні бути відділ консультування по телефону, кабінет психологічного розвантаження, школа профорієнтації та профпідготовки, відділ індивідуальної роботи з криміногенним контингентом, консультаційний пункт; 4. Консультаційний центр для підлітків і молоді, призначений для надання кваліфікованої, екстреної, анонімної безкоштовної психологічної допомоги по телефону; 5. Притулок для підлітків: забезпечення тимчасових (побутових, психологічний., емоції.) умов жизнед-ти неповнолітнього, відчуженого від сприятливих умов розвитку особистості в сім'ї, виховному закладі, про-ве. У притулку осущ-ся педагогічна корекція, медико-соц. ад-ція та реабі-ція, консультування та ін
Сьогодні з'являються нові цікаві технології соц. р-ти з м-жью. У соц. р-те з м-жью може використовуватися новітня зарубіжна технологія - «мобільна соц. р-та з молоддю ». Суть - контроль за тією частиною м-жи, к-ая не схильна звертатися ні в молодіжні центри, ні в консультаційні пункти, виявляючи схильність до девіантної поведінки та агресивності. Пр-п мобільного соц. р-ти - встановлення взаємовідносин та взаємодій з ними з метою проникнення у світ м-жи, схильної до правопорушень.
Др. важливий напрям соц. р-ти з м-жью - апробація нових методів підтримки дівчат і молодих жінок, які опинилися в кризових ситуаціях. Так у ФРН в будинках-інтернатах для жінок і дівчат - жертв сексуального насильства - працівники покликані своєчасно втручатися в кризову ситуацію і створювати нові форми соц. р-ти. Д-ть жіночих будинків-притулків осущ-ся в умовах анонімності та самоврядування.
42. Соціально-педагогічна д-ть в системі соц.работи
С.р-та явл. комплексної наукою та сферою практичної д-ти. Вона вкл. в себе ел-ти психологічної, мед-ой, юрид-ой, пед-ої д-ти. Найважливіша мета с.р-ти - збільшення ступеня самостійності клієнтів, їх здатності контролювати своє життя і ефективно вирішувати проблеми, а також розвиток готовності особистості до самодопомоги. Ця мета найбільш ефективно може вирішуватися за допомогою пед-х коштів, м-дів, технологій. Тому педагогіка явл. стрижнем, діяльнісних компонентом с.р-ти. Пед-ое зміст с.р-ти полягає у формуванні гуманістичне-х цінностей, соц-х дій, У і Н, звичок; розвитку здатності до самодопомоги; підготовки особистості до самовиховання, набуття мети і сенсу життя; корекції поведінки, перевиховання. Таким чином, найважливішим завданням соц-пед. д-ти явл. боротьба з соц-ми відхиленнями, формалізація відносин у про-ве. Для успішного вирішення даної мети соц. р-к повинен мати високу пед-ої культурою, здатністю адекватно вирішувати 2 осн-ті пед-ие завдання: 1) мотиваційну (виховну) «як спонукати ч. до змін?» 2) дидактичну (навчальну) «як сформувати у клієнта сист . З, У, Н? ». Крім цього соц. р-к повинен вміти осущ-ть соц-пед процес, якої має на увазі під собою взаємодію соц. р-ка і клієнта, спрямоване на вирішення соц. проблем клієнта пед-ми засобами. Тобто мета соц-пед процесу полягає в направленому впливі, підтримці, спонукання до дії, допомоги, що дозволяють клієнту вирішити соц. проблеми.
Більшість пед-х технологій, методик та процесів виховного впливу відображає певні сторони спільних технологій с.р-ти - ад-ція, реабілі-ція, соц. нагляд і контроль тощо Під соц-педагогіч. технологіями слід розуміти способи створення умов для позитивного саморозвитку, соц. ад-ції і СЗ клієнта шляхом виховного пов-нічні умови на його особистість і пов-ие. Соц-пед. технології реализ-ся в ході взаимод-вия соц. р-ка і клієнтів у соціумі і використання всього арсеналу засобів і можливостей.
Соц. пед-ка має в своєму розпорядженні цілим комплексом м-дів, к-ті дозволяють соц. р-ку створити умови для покладе-го саморозвитку клієнта, його соц. ад-ції і захисту, тобто досягти цілей і завдань с.р-ти. Найбільшу значущість мають методи формування свідомості, індивідуального і групового. При форм-ии мотивів деят-ти хорошу допомогу надають приклади свідомого отн-ия до праці, ініціативи і творчості. Велика роль методів форм-ия способу дії в сферах життя, які мають соц. забарвлення. Н-р, м-д орг-ції д-ти, м-ди схвалення і засудження, м-д закріплення позитивного досвіду та ін Соц-пед. м-ди соц. р-ти застосува-ся при проведенні зборів, мітингів, бесід і т.д. Майстерність соц. р-ка залежить від його культури, від отриманого ним загального і проф-го освіти, а особливу знач-ть має теоретична і практич-а педагог. підготовка.
Т.ч., Ср - міждисциплінарна і тісно пов'язана з педагогікою. Педагогіці належить провідна роль у розвитку особистості суб'єктів та об'єктів соц. р-ти. Соц-пед. д-ть у системі соц. р-ти осщ-ся за допомогою пед-х технологій, методів і процесів, основним завданням до-их явл. боротьба з соц-ми відхиленнями, формалізація відносин у про-ве.
43. Технології с.р. з людьми з огранич. фіз. і психич. можливостями
Сьогодні інваліди відносяться до наиб. соціально незахищеної категорії населення. Інв-д - особа, к-ое має порушення зд-я зі стійким розладом ф-цій організму, обумовлене захворюванням, наслідком травм або дефектами, що призводить до обмеження жизнед-ти і необхідності його СЗ. Всі інв-ди з різних підстав справ. на кілька груп: 1) за віком: діти-інваліди, інваліди-дорослі, 2) за походженням інвалідності: інв. з дитинства, інв. війни, інв. праці, інв. загального захворювання; 3) за рівнем працездатності: працездатні і непрацездатні, інваліди I гр. (Непрацездатні), II гр. (Тимчасово непрацездатні або працездатні в обмежених сферах), III гр. (Працездатні у сприятливих умовах праці); 4) за хар-ру захворювання: мобільні, маломобільні або нерухомі.
Вся д-ть по р-ті з інв-дами в РФ определ-ся ФЗ від 20 липня 1995 р., метою до-ого явл. забезпечення інв-дам рівних з ін громадянами можливостей в реалізації громадянських, економічністю, х, політичне життя. та ін прав і свобод; ФЗ від 2 серпня. 1995 р. «Про соц. обслуговуванні громадян похилого віку та інвалідів ». У РФ пріоритетним стає р-та з інв-дами і їх реабі-ція. Реабі. - Сист. мед., психологічний., педагог., соц-економiчного. меропр-ий., мета до-х відновлення соц. статусу інв-так, досягнення їм матер-ої незалежності і його соц. ад-ція. Осн. мети взаимод-вия соц. р-ка з інв-будинок: поліпшити мех-зми соц. функционир-ия інв-так і / або сім'ї інв-так; створити умови максим. прояви можливостей ч. з інв-стю; інтегрувати людей з інв-стю в т-во; створити умови незалежного життя інв-да. Значне місце в комплексі заходів по соц. турботі, побут та працевлаштування людей з огранич. можливостями відводиться мед-соц. напрямку. Мед-соц. експертиза встановлює причину і гр. інв-ти, ступінь втрати трудосп., визначає види, обсяг і терміни їхнього реабі-ції і заходи СЗ, дає реком-ції за працю. пристрою громадян. При наданні мед-соц. допомоги інв-дам в обов'язки соц. раб-ка входить орг-ція мед. допомоги інв-дам. Соц. раб-к спільно з мед. раб-ками надає організаційну допомогу при проведенні мед-соц. реабі-ції в умовах стаціонару або вдома, допомагає в орг-ци і санаторно-курортного лікування, сприяє набуттю необхідних тренажерів, засобів пересування, коригуючих апаратів.
Важливу роль в мед-соц. допомоги грають будинки-інтернати, метою до-х явл. ад-ція інв-дів до життя в нових умовах. Тут вони знаходять певні соц. гарантії і захищеність. Інв-дам, які проживають в стаціонарних установах соц.обслужіванія, надаються слід. види послуг: матеріально-побутові, послуги з орг-ції харчування, побуту, дозвілля, санітарно-гігієнічні та соц-мед., орг-ція отримання освіти інв-дами з урахуванням їх фіз. і розумових можливостей і здібностей, послуги, пов'язані з соц-труд. реабі-цією, правові послуги, сприяння з-віє в орг-ції ритуальних послуг. Послуги, що надаються відділеннями термінової соціальної допомоги (термінове соц. Обслуг. Передбачає надання разових послуг гостро потребують соц. Підтримки): забезпечення одягом, взуттям та ін предметами першої необхідний., Надання матер. допомоги, сприяння з-віє в наданні брешемо. житлового приміщення, забезпечення беспл.горячім харчуванням чи продуктовими наборами, орг-ція екстреної медико-психологічний. допомоги, сприяння з-віє в працевлаштуванні, орг-ція юр. та інших консультацій. Послуги, що надаються в напівстаціонарних умовах (відділеннях денного (нічного) перебування): орг-ція харчування, побуту і дозвілля, соц-мед., Вкл.подопечних в посильну працю. д-ть у відповід-ності з їх фіз. і психич. здібностями, правові послуги. В остан. роки в Р. сформувалися осн. напряму в соц. п-ці, спрямовані на максимально можливу інтеграцію інв-дів у про-во і реалізацію їх громадських прав.
Одним з ефективних механізмів реалізації держ. п-ки щодо інв-дів явл. ФЕД. і рег. пр-мми, виконання до-х покликане забезпечити необхідні умови для індивід. розвитку та реалізації можливостей людей з огранич. можливостями. До таких програм відносяться: «Розробка і виробництво технічних засобів реабі-ції для забезпечення інв-дів», «Соц. підтримка інв-дів »,« Діти Росії »,« Діти-інваліди>> та ін
44. Досвід організаційно - адміністративної р-ти в сист. СЗН
Проведена в РФ адміністративна реформа 2006-2008 р.р. в соц. сфері спрямована насамперед на поліпшення. кач-ва і доступності гос-х послуг та поліпшення обслуговування нас-я. Для цього в перелік прогр-их заходів у рамках регіональної цел-ої пр-мми "Проведення администр. реформи в мурмила. о. "проводиться в 2006-2008р. були включені пропозиції щодо перебачена-ю заходів соц. під-ки регіон-им пільговикам у режимі "одного вікна", для цього було потрібне створення гнучкої і керованої системи соц. служб, забезпечення розробки механізму взаимод-вия м / у сторонами надають соц. під-ку (послуги), налагодити інформаційний обмін. У Мур. О. з жовтня 2008р. з метою оптимізації стр-ри органів СЗН і створення ефективної управлінської "вертикалі" був реорганізований Комітет з тр. і соц. розвитку МО до Міністерства у тр. і соц. розвитку очолюваний Міністром Палькіна Валерієм Михайловичем, а на базі 19 муніципальних управлінь СЗН було створено 8 територіальних упарвління СЗН Міністерства з тр. і соц. розвитку МО. Апатитська-Кіровське УСЗН займає 2 місце після Мурманського за чисельністю охопленого населення і включає всі підвідомчі території, контролює р-ту мед-ких організацій (ЦСОН, Д. притулок (центри п-щі С. і дітям), Дет. Будинку, Будинку- Інтернати, Птд-ия часів. проживання мол-х інвалідів). Основні завдання Данон системи: охопити всіх, хто потребує соц. п-щі та надати цю п-щь (Сім'ї з дітьми, малозабезпечені С., особи категорії БОМЖ - адресна п-щь, предост-е субсидій, рег-х виплат трудівникам тилу, реабілітр. особам та іншим визнаним постраждалими від репресій, вітер . Тр. та особам прирівняним до них, пенсіонерам за віком (ж. з 55, м. С60) і ін) + єдина сист. підходу до всіх містах. Враховуючи клієнтоорієнтованість нових соціальних проектів та їх масштабність, на рівні Пр-ва М.О. було прийнято рішення щодо створення автоматизованої інформаційної системи «Електронний соціальний регістр населення М.О.» на двох рівнях: обласному та муніципальному. Це забезпечить єдиний порядок збору та використання персональних даних, що в свою чергу дозволить організувати роботу за принципом «одного вікна» і спростить процедуру оформлення необхідних документів (заявник буде позбавлений необхідності повторно надавати одні й ті ж документи тривалого терміну дії). Для встановлення єдиних норм, порядків і правил при організ-ції соц. обсл. розроблена нормативна правова база: затверджено регіон-ті положення про соц. підтримайте. в стаціонар-х, полустац-х і нестаціонарних х установах (н-р, "Положення про СВ гражд. пож. зрост. та інв-дів у держ-х стац-х закладах (відділеннях) СО насел-я М. Про . "від 29.06.2006 № 254-ПП). Завдяки створ-ю нових отд-ий СО вдома і отд-ий Дневн. пробувши-я д / осіб пожив. зрост., а також створ-e нових типів учр-ий СО - відділень денного. пробувши. молодих інв-дів і отд-ий тимчасового прож-я мовляв. інв-дів від 18-35, намітилася тенденція до зниження черговості у будинки-інтернати д / престарілих та інв-дів. Для успішної інтеграції в життя випускників інтер-х учр-ий в регіоні у м. Мончегорськ і Поляр. Зорі були відкриті 2 учр-я нового для Росії типу - центри постинтернатной ад-ції. Висновок: в рез-ті адміністративному реформування соц. сфери стр-ри органів СЗН стала мобільного та керованою.
45. Соціологія соціальної роботи
Соц. р. заснована на знанні соц-гії, як основного компонента освоєння сучас-ого суспільного буття. Соціологія - наука про закономірності становлення і розвитку соц-их систем, спільнот, груп, особистостей. Соц. р-та - професійна д-сть з орг-ції допомоги та взаємодопомоги людям і групам потрапили в ТЖС, їх інтеграції, псіхосоц-ої реабілітації. Універсальний, багатопрофільний хар-р Ср зближує її перш за все з соціологією. У підготовці соц. раб-ков соціологія займає одне з провідних місць. У соц-гії є 2 головні особливості, які зближують її з соц. р.: 1.Изучение реального стану т-ва при мінімізації конструювання соц-го простору (на основі ідей креслень бажаного і належного,); 2.Ісследованіе емпіричним шляхом соц-х відносин. Соц. р-та і С. використовують подібні методи впровадження рез-тов. Соц. р-та і С. вивчають соц-ий контекст ж. людей і їх соц-е взаємодія (н-р, метод аналізу з соц-гії, використовуваний соц. р-ком при зверненні клієнта соц. служби: його вік, стать, соц. полженіе, статусу і т. п.). Основу теор. і практики соц. р-ти сост-ють найважливіші категорії соц-гии: т-во, соц. група, соц. статус, соціалізація, соц-а захищеність, особистість і т. д. Що стосується ф-цій, то ф-ції соц-ії - пізнавальна, прогностична, соціальне проектування і конструювання, управлінська та інструментальна, зорієнтовані на соц-е простір, весь заг-ий організм і його елементи, а Ср - діагностична, прогностична, організаційна, психолого-педаго-а, управлінська зорієнтовані на опред-ті слабо захищені групи нас-ия. Але при цьому соц-ия покликана допомагати соц. р-кам орієнтуватися в тому, в якій соц-ой середовищі ведеться соц-а деят-ть, яка соц. стр-ра цього т-ва і що являють собою ті верстви общ-ва, кіт. вважається слабо захищеними. Знання в С. р.. як науці збагачують також розуміння соц-их закон-тей, дослідження соц-гами, допомагають виявляти нові, ще не розкриті. Соц-кі методи і техніка вивчення проблем С. р-ти - розширюють і поглиблюють соціальне освіта в цілому і явл-ся засобом отримання важливої ​​первинної інф-ції, без чого в практиці С.Р. неможливо накопичення досвіду, його узагальнення і в цілому підвищення ефективності даної проф. д-сті.
46. Основні форми технологій соціальної роботи у пенітенціарній системі
Теоретичне обгрунтування різних напрямків с. р. в общ-ве, розроблено в більшій чи меншій мірі. Так, наприклад, вивчення джерел з теорії с. р. показало, що якщо с. р. з інвалідами, дітьми, літніми, жінками, безробітними та іншими категорія. нас-я має досить розроблене теоретичне обгрунтування, то теорія с. р. у пенітенціарній сфері у вітчизняній науці фактично не розглядається. Можливо, тому, що довгий час вважалося, що засуджені не можуть бути клієнтами с.р., так як вони не є повноправними членами т-ва і відбувають заслужене покарання, не маючи права на п-щь с. р-ков, тобто по суті феномен злочинності розглядався з позицій моралі та емоцій.
Основними напрямками пенітенціарної с. р-ти повинні стати: Вивчення особистості засудженого і становлення його "злочинного кар'єри"; р-ка інд-их пр-мм впливу і п-щі засудженим; соц-но-психологічна п-щь в адаптації до середовища виправно-трудових установ; Соціально-психологічна і проф-ва п-щь в підготовці виходу з місць позбавлення волі. Однією з ф-цій соц. р-ка у пенітенціарній сфері є правова під-ка і забезпечення засуджених. С / р-к повинен стежити за виконанням умов праці засуджених та отримання засудженими не мають ніякої спеціальності початкового проф-го освіти або проф.подготовки, стежити за виконанням права засудженого на пенсію по старості, інв-сті, втрати годувальника та інших обумовлених законом випадках . Без будь-яких дискримінацій у ставленні до засуджених. Також с / р-ки зобов'язані координувати діяльність мед-х служб, направляти їх, сприяти проведенню і організовувати різні профілактичні заходи. У д-сті пенітенціарного с / р-ка, надзвичайно важливі псих-кі методи. Як відомо, людина, що вперше потрапив у виправно-трудове установа, відчуває почуття психологічного дискомфорту. Ф-ції с / р-ка полягають у діагностиці особистості засудженого за допомогою різних психологічних методик, висновок про особистості на основі отриманих даних і розробка спільно з адміністрацією програм перевиховання, виправлення і способів спілкування з засудженим. Також / р-ки повинні організовувати вільний час засуджених, проводити р-ту з адаптації особистості в ув'язненні, сприяти формуванню в нього максимально можливу активної життєвої позиції, роз'яснювати його права та обов'язки, готувати засуджених до виходу на свободу, а тих хто, укладений довічно або на довгий термін стимулювати до активного, "нормального", адекватному погляду на світ; складати програми психологічних аутотреннінгов. У своїй д-сті с / р-к повинен орієнтуватися на те, щоб система ізоляції не зруйнувала соціально корисних зв'язків злочинців, і сприяти зміцненню їх сімейних і родинних відносин. Безумовно, що пенітенціарна соц. р-та дуже важлива для сучасного Російського общ-ва, яке перебуває в досить складній криміногенній обстановці. Необхідне створення теорії пенітенціарної соціальної роботи, орієнтованої саме на практичну діяльність. Так як роботу сучасної пенітенціарної системи РФ щодо виправлення засуджених можна вважати малоефективною.
47. Об'єкти і суб'єкти соц. роботи
Суб'єкт і об'єкт соц. р-ти явл. найважливішими компонентами системи соц. р-ти. Об'єкт соц. р-ти - клієнт. Классіфіікація об'єктів: 1) стан зд-я: інв-ди, особи, які зазнали радиац. впливу, сім'ї, в к-их є діти-інваліди, дорослі й діти, які мають психологічні труднощі, які відчувають психологічні стреси, схильні до суїциду; 2) служба і праця в екстремальних соц. умовах: учасники ВВв та прирівняні до них особи, трудівники тилу під час ВВв, вдови та матері військовослужбовців, які загинули під час ВОВ і в мирний вр., колишні неповнолітні в'язні фашистських концтаборів, 3) літній, пенс.возраст людей: самотні літні люди і сім'ї, що складаються з пенсіонерів (за віком, інвалідності і іншим підставах); 4) девіантна поведінка в його різних формах і видах: діти і підлітки девіантної поведінки; діти, які відчувають жорстоке поводження і насильство; що опинилися в умовах, що загрожують зд-у і розвитку ; особи, які повернулися з місць позбавлення волі, спец-х навчально-виховних установ; сім'ї, в к-их є особи, які зловживають алкоголем, наркотиками, 5) важкий, неблагополучне становище різних категорій сімей: сім'ї, які мають на утриманні дітей-сиріт та дітей, які залишилися без попеч. родить.; сім'ї з низьким рівнем доходів; багатодітні, неповні сім'ї; сім'ї, в к-х батьки не досягли повноліття; молоді сім'ї; розлучається сім'ї; сім'ї з несприятливим психологічним мікрокліматом, конфліктними відносинами, педагогічної неспроможністю батьків; 6) особливе становище дітей (Сирітство, бродяжництво і т.д.): самостійно проживають випускники дитячих будинків та шкіл-інтернатів; осиротіли, що залишилися без попеч. родить. діти; бездоглядні діти і підлітки; 7) бродяжництво, бездомність: особи БОМЖ, зареєстровані біженці, вимушені переселенці; 8) передродовий і післяпологове стан: вагітні жінки і матері-годувальниці, матері, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною.
Суб'єкти соц. р-и - люди, установи, орг-ції, соц. інститути, покликані ре-шать ті чи інші завдання, проблеми, що стоять перед об'єктами соц.р-ти. Суб'єктами соц. р-и явл.: 1) орг-ції, установи, соц. інститути т-ва: гос-во зі своїми структурами у вигляді законод., виконає. та судової влади різного рівня. У цій структурі особливу роль грають Мін-во зрдавоохр. і соц.развітія, а також виконавчі органи управління соц. роботою на рег.уровне (органи СЗ країв, областей, республік, автономних утворень, міст, місцевих адміністрацій); різні соц.служби: территор. центри соц. допомоги сім'ї і дітям; соц-реабілітаційні центри для неповнолітніх; центри допомоги дітям, які залишилися без попеч. родить.; реабилитац. центри для дітей та підлітків з огранич. можливостями; соц. притулки для дітей та підлітків; центри психолого-педагогіч. допомоги нас-ю; центри екстреної психологічної допомоги по телефону та ін; 2) громадські, благодійні та ін орг-ції та установи: профспілки, відділення Дитячого Фонду, товариства Червоного Хреста, приватні соц. служби, орг-ції і т.д.; 3) люди, які займаються практичної соц. р-тій професійно або на громадських засадах: організатори-управлінці та виконавці, практичні соц. раб-ки, які надають безпосередню допомогу, підтримку, забезпечують СЗ клієнтів; 4) викладачі, а також ті, хто сприяє закріпленню З, У, Н: керівники студентської практики, наставники, практичні соц. раб-ки та ін раб-ки, що сприяють проходженню практики студентів у різних орг-ціях, установах, підприємствах соц. сфери; 5) дослідники соц. р-ти. Науковці аналізують стан соц. р-ти, використовуючи різні м-ди, розробляють наукові пр-мми, фіксують існуючі та зароджуються тенденції в цій обл., публікують наукові звіти, книги, статті з проблематики соц. р-ти.
48. Проблема технологізації соціальної роботи
С.р. передбачає надання якихось послуг людям, що потрапили у важку жизн. сит-цію - сит-ція, к-ая суб'єктивно восприним-ся ч-кого як важка особисто д / нього або явл. об'єктивно порушує його жизнед-ть (інвалідність, сирітство і т. д.). Ці послуги необхідно надавати з професіоналізмом та компетенцією, що у св. чергу зобов'язує с / р-ту бути технологічною. Взагалі, про технол. с.р. стали говорити тільки з 40хгодов 20 століття. На сьогодні не викликає сумнівів, що техн. с.р. є її невід'ємною частиною, оскільки дозволяє більш ефективно і оптимально працювати з клієнтами. У професіонала немає часу, можливостей і вирішення в використанні будь-яких моделей з допомогою проб і помилок. Повинні бути закріплені певні технології кіт. д. носити комплексний характер, виходячи з практики р-ти з клієнтом, а сам соц. р-ник-професіонал д. б. адекватний в будь-який час і будь-якій ситуації. Перевагою техн. с.р. є їх економічність, тобто можливість досягти мети найкоротшим шляхом, надійність, як правило, вони апробовані, закріплені в будь-яких документах. Безумовно, є й витрати. Основний мінус у тому, що техн-гії претендують на бачення типовій ситуації, а не на її унікальність. Хоча найчастіше проблеми можна подолати за рахунок інд-го підходу, прийому «конкретної ситуації». Індивід. підхід досягається за рахунок комплексності та гнучкості у використанні технологій, за рахунок особистісної готовності професіонала побачити унікальність клієнта, професіоналізму. У с.р. використовується багато техн. й існує кілька класифікацій техн. По об'єкту: застосовні до групи, індивіду; За направленням роботи, специфіку: технол. роботи з літніми, сім'ями, інвалідами; в зав-ти від сфери підготовки: соц-педагогіч. та соціально-психологічні техн., медико-соціальної реабі-ції; У зав-ти від кваліфікації фахівця: спец., який реалізує прості техн.; складні (наукоємні) техн., комплексно. техн. На практиці техн. с. р. представляють собою сов-ть способів, засобів, прийомів предоставл. соц. послуг і взагалі надання соц. допомоги. Техн. с. р. різноманітні, це пов'язано з різноманітністю та складністю проблем, з динамічністю соц. сфери. На мій погляд, техн. с.р. не можуть бути застиглими і незмінними, вони повинні розвиватися і відповідати запитам сучасної практики, також техн. д. б. перш за все на проф-ку проблемної сит-ції, тому що проблему легше запобігти, ніж вирішувати її.
49. Перспективи розвитку с.р. в Росії і за кордоном
С.р. як професія, виникла на рубежі 19-20 століття і явл. дуже динамічною сферою, кіт. чуйно реагує на всі зміни, що відбуваються в соціумі. Міжнародною Асоціацією шкіл с. р. затверджено нове. визначення соц. р-ти - сприяє реалізації соц-х змін в общ-ве, рішенням пр-м людських взаимоотнош-ий і зміцненню свободи ч-ка і його права на гідне життя. Принципи дотримання прав ч-ка та соц. справедливості явл-ся фундаментальними для соц. р-ти. Сьогодні соц.мір мінливий, як ніколи. Сучасні покоління стали свідками зміни декількох великих соц.проблем. Завтра можуть з'явитися такі проблеми, про які вчора ще ніхто не чув (ігроманія, Інтернет-залежність). Але існують в соц. сфері і «вічні проблеми» (погіршення сит-ції з окр. середовищем, голод, тривожно високий. ур-нь бідності, нерівність).
Перспективи: Спец-ти визнають, що в сучас. РФ с.р. склалася і працює. Але необхідні законодавчі та інші зміни, тому що багато законів - це вже «вчорашній день». Тенденція така, що зараз поступово нарощується потенціал профілактичних програм. Це вирішується у вигляді різних ФЕД. та регіон. прог. , А також нац. проектів. Проект «Здоров'я» (підняти з / п медичних працівників і поліпшити якість медобслуговування), проект «Освіта» (повиш. ур-ня освіченості і підтримка творчої молоді), проект «-Доступне і комфортне житло - кожному громадянину Росії» (збільшити масштаби будівництва ), проект «Розвиток аграрно - промислового комплексу» (прискорений розвиток тваринництва, забезпечення доступним житлом молодих фахівців на селі). Мабуть, найближчим. буд. ця тенденція зберегтися і це дуже позитивна тенденція, тому що будь-яку хворобу легше попередити, ніж лікувати. У РФ постійно з'являються нові проблеми, кіт. вимагають застосування інноваційних технологій, нових підходів (н-р, пр-ма боротьби з бідністю в незаможних С. ​​на ур-не М. О. вимагає посилення адресної спрямованості соц. під-ки, вдосконалення мет-дів оц-ки потребу, впровадження нових технологій в р-ту з незаможними. З пов. метою на тер. МО був розроблений Соц. паспорт незаможної сім'ї. Заповнення «Соціальних паспортів» показало, що назріла необхідність переходу від пасивних методів боротьби з бідністю до нових форм, що дають можливість реально розвивати соціально-економічний потенціал сім'ї. Головним рез-том новий. моделі р-ти з незаможними с. повинно стати зниження ур-ня бідності малозабезпечених сімей за рахунок працевлаштування працездатних членів сім'ї, а в ідеалі - вихід учасників з категорії малозабезпечених).
Зараз у РФ активна тенденція соц. підтримки сімей (разл. посібники, «материнський капітал»). Також спостерігається тенденція до розширення закладів, які надають псіхосоц. послуги населенню. Тобто с.р. в Росії почала займатися не тільки соц. виплатами та соц. обслуговуванням, але і тією діяльністю, яка характерна для розвинених країн. Також робота щодо посилення самомотивації клієнта до вирішення своїх пр-м самост-но. Також позитивною тенденцією стає введення до штатного розпису різних установ (школи, ЛПУ) ставок соц. працівників. За кордоном с.р. також активно розвивається. Можна відзначити таку тенденцію - в умовах глобалізації економіки, освіти ЄС дуже гостро стоїть проблема міграції населення (люди переїжджають з однієї країни в іншу). Отже, застосовуються активно технології адаптації до нових умов життя. Взагалі, в заруб. країнах спостерігається якась інтеграція с.р. з іншими проф. сферами (н-р, у Німеччині с.р. практично ідентифікується з соц.пед., у Швеції - практично прирівняна до псіхосоц. роботі). Т.ч., тенденції дуже різноманітні, вони визначаються специфікою соц. ситуації в кожній конкретній країні, запитами суспільства і т.д. АЛЕ: с.р. буде затребувана завжди, тому що швидше за все все одно будуть залишатися невирішені соц. проблеми і виникати нові. Найважливіші тенденції-переорієнтація с.р. на профілактику і робота по самоусіленія клієнта.
50. Технології с.р-ти з військовослужбовцями в армії
Положення військовослуж-х в РФ обумовлено складністю їх соц. ситуації, що не може не позначатися на їх самопочутті і д-ти. С.р-та в армії осущ-ся як з самими військовослужбовцями, так і з їхніми родинами. Технології с.р-ти з військовослуж-ми та їх сім'ями различ-ся в залежності від хар-ра і глибини їх соц. проблем. Проблеми військовослуж-х обумовлені покладеними на них обов'язками, к-ті передбачають їх виконання у будь-яких умовах, в т.ч. з можливим ризиком для життя. Крім того, у військовослуж-го відсутня можливість вибору заняття та місця жит-ва. Також військовослужбовці можуть зіткнутися з такими проблемами як неясність кадрових перспектив, масові звільнення, труднощі з пристроєм на р-ту після закінчення військової служби, що також обтяжує морально-психологічне самопочуття військовослуж-х. Особливу групу складають проблеми учасників воєн і вооруж-х конф-тов, і їх реадаптація до мирного життя. Сім'ї військовослужбовців-х також явл. об'єктом с.р-ти, тому що такі негативні фактори як малозабезпеченість, постійні переїзди, зміна клімату, постійна адаптація реб-ка до нової школи і колективу і ін призводять до розпаду сім'ї військовослуж-го. Ще одну групу клієнтів складають колишні військовослужбовці. С.р-та з особами, які звільнились з військової служби проводиться за місцем проживання колишніх військовослужбовців (військові містечка, місця їх компактного проживання в населених пунктах); вона покладається на цивільні структури і не входить в коло обов'язків військових посадових осіб. Т.ч., мета с.р-ти - відновити психич-ие і фізич-ие сили військовослуж-х, скорегувати їх особистісні установки. С.р-та з військовослуж-ми осущ-ся як в армії, так і в про-ве в цілому. Оскільки сім'ї військовослужбовців строкової служби мають відповідно до законод-вом ряд пільг, спрямованих на полегшення їх існування аж до повернення з армії годувальника (н-р, допомога на дитину військовослужбовця строкової служби), соц. р-к в першу чергу повідомляє їм про наявність цих пільг і надає допомогу в їх отриманні. Така сім'я може розглядатися як тимчасово неповна сім'я, в зв'язку з чим соц. р-ки при необхідності повинні надавати дружині військовослужбовця сод-віє в її працевлаштуванні, влаштуванні р-ка в дитячий дошкільний заклад, психологічну підтримку. Важливу роль відіграє соц-педагогіч. допомогу дітям військовослужбовців-х, проведення педагог-ої корекції з метою ліквідації труднощів у навчанні, усунення виховних дефектів, соц. реадаптації дітей і підлітків, які мають проблеми. Одна з функцій соц. р-ти в армії - забезпечення сприятливих соц-побутових та соц-екологічних умов для військовослужбовців-х. Поліпшення умов праці та побуту військовослужбовців-х, усунення антропогенного забруднення окр. Ср, що буде сприяти підвищенню працездатності військовослужбовців-х і їх здібностей до соц. функціонуванню. Одна з важливих ф-цій соц. р-ти - розвиток соц.коммунікацій, ліквідація міжособистісної напруженості, конф-тов, згуртування військових колективів, надовго відірваних від сім'ї, т-ва. Специфічним і завданнями соц. р-ка в армії явл. навчання і перенавчання звільнених військовослужбовців-х і їх дружин цивільним професіям, що користуються попитом на ринку праці, правильна психологічна орієнтація і корекція очікувань, підготовка до неминучого зміни способу життя. Культурно-дозвіллєва д-ть в армії має досить велике значення. Вона надає можливість не тільки рекреації, відновлення втрачених сил, але і згуртування колективу, порушення монотонності військової служби, прояви свободи. Соц. р-к стежить за регулярністю і рівним доступом всіх до культурно-дозвільної д-ти, сприяє більш широкому залученню до неї всіх бажаючих, забезпечення відповідним обладнанням та інвентарем.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Соціологія і суспільствознавство | Шпаргалка
318кб. | скачати


Схожі роботи:
Технологія соціальної роботи як майстерність фахівця соціальної роботи
Технологія соціальної роботи як майстерність фахівця соціальної роботи 2
Технологія соціальної роботи як майстерність фахівця соціальної
Технологія соціальної роботи 2
Групи самодопомоги як технологія соціальної роботи
Соціальний проект як технологія соціальної роботи
Технологія соціальної роботи в сім`ї алкоголіків
Технологія соціальної роботи з розумово відсталими дітьми
Технологія соціальної роботи із захисту прав мігрантів

Нажми чтобы узнать.
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru