приховати рекламу

Технологія машинобудування 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Тестове завдання
по технології машинобудування
Інженерно-фізичний факультет,
спеціальності 050724 -
Технологічні машини і устаткування,
рус., осн., група 06-101-41, семестр 6.
Викладач відповідальний за розробку тестів
Куксін А.К.

1.1 Символ, що позначає механічний затискач:
А)
В)
С)
D)
Е)
1.2 Як на схемах зображується механічний затискач:
А)
В)
С)
D)
Е)
2.1 Символ, що позначає повідковий патрон:
А)
В)
С)
D)
Е)
2.2 Як на схемах зображується повідковий патрон:
А)
В)
С)
D)
Е)
3.1 Символ, що позначає жорсткий центр:
А)
В)
С)
D)
Е)
3.2 Як на схемах зображується жорсткий центр:
А)
В)
С)
D)
Е)
4.1 Символ, що позначає обертається центр:
А)
В)
С)
D)
Е)
4.2 Як на схемах зображується обертається центр:
А)
В)
С)
D)
Е)
5.1 Символ, що позначає рухливий люнет:
А)
В)
С)
D)
Е)
5.2 Як на схемах зображується рухливий люнет:
А)
В)
С)
D)
Е)
6.1 Оперативне час визначається за формулою:
А) t сп = t о + t в;
В) t доп = t сб + T оп;
З) t ш = t о + t в + t про + t від;
D) t шк = t ш + t п.з. / N;
Е) Q r = 60 / t ш.
6.2 Який час складає сума основного і допоміжного часу:
А) t сп = t о + t в;
В) t доп = t сб + T оп;
З) t ш = t о + t в + t про + t від;
D) t шк = t ш + t п.з. / N;
Е) Q r = 60 / t ш.
7.1 Норма вироблення на годину визначається за формулою:
А) t сп = t о + t в;
В) t доп = t сб + T оп;
З) t ш = t о + t в + t про + t від;
D) t шк = t ш + t п.з. / N;
Е) Q r = 60 / t ш.
7.2 Кількість виробів, що виготовляються за одну годину, визначається за формулою:
А) t сп = t о + t в;
В) t доп = t сб + T оп;
З) t ш = t о + t в + t про + t від;
D) t шк = t ш + t п.з. / N;
Е) Q r = 60 / t ш.
8.1 Додатковий час визначається за формулою:
А) t сп = t о + t в;
В) t доп = t сб + T оп;
З) t ш = t о + t в + t про + t від;
D) t шк = t ш + t п.з. / N;
Е) Q r = 60 / t ш.
8.2 Який час складає сума часу на обслуговування і відпочинок:
А) t сп = t о + t в;
В) t доп = t сб + T оп;
З) t ш = t о + t в + t про + t від;
D) t шк = t ш + t п.з. / N;
Е) Q r = 60 / t ш.
9.1 штучно-калькуляційного час визначається за формулою:
А) t сп = t о + t в;
В) t доп = t сб + T оп;
З) t ш = t о + t в + t про + t від;
D) t шк = t ш + t п.з. / N;
Е) Q r = 60 / t ш.
9.2 Який час використовується при оплаті за вироби при одиничному виробництві:
А) t сп = t о + t в;
В) t доп = t сб + T оп;
З) t ш = t о + t в + t про + t від;
D) t шк = t ш + t п.з. / N;
Е) Q r = 60 / t ш.
10.1 Норма штучного часу визначається за формулою:
А) t сп = t о + t в;
В) t доп = t сб + T оп;
З) t ш = t о + t в + t про + t від;
D) t шк = t ш + t п.з. / N;
Е) Q r = 60 / t ш.
10.2 Час, необхідний для виготовлення одного виробу при масовому виробництві визначається за формулою:
А) t сп = t о + t в;
В) t доп = t сб + T оп;
З) t ш = t о + t в + t про + t від;
D) t шк = t ш + t п.з. / N;
Е) Q r = 60 / t ш.
11.1 Технологічна собівартість визначається за формулою:
А) С т = С м + С з + С ЦР;
В) До у.с. = С т / З бт;
С) До у.п. = Т і / Т бі;
D) М к = Мu / N;
Е) К м = тд / Тз.
11.2 Вартість виготовлення виробу визначається за формулою:
А) С т = С м + С з + С ЦР;
В) До у.с. = С т / З бт;
С) До у.п. = Т і / Т бі;
D) М к = Мu / N;
Е) К м = тд / Тз.
12.1 Конструктивна матеріаломісткість визначається за формулою:
А) С т = С м + С з + С ЦР;
В) До у.с. = С т / З бт;
С) До у.п. = Т і / Т бі;
D) М к = Мu / N;
Е) К м = тд / Тз.
12.2 Кількість матеріалів на одиницю потужності визначається за формулою:
А) С т = С м + С з + С ЦР;
В) До у.с. = С т / З бт;
С) До у.п. = Т і / Т бі;
D) М к = Мu / N;
Е) К м = тд / Тз.
13.1 Рівень технологічності за трудомісткістю визначається за формулою:
А) С т = С м + С з + С ЦР;
В) До у.с. = С т / З бт;
С) До у.п. = Т і / Т бі;
D) М к = Мu / N;
Е) К м = тд / Тз.
13.2 Яким співвідношенням визначається рівень технологічності по трудомісткості:
А) С т = С м + С з + С ЦР;
В) До у.с. = С т / З бт;
С) До у.п. = Т і / Т бі;
D) М к = Мu / N;
Е) К м = тд / Тз.
14.1 Рівень технологічності за технологічною собівартості визначається за формулою:
А) С т = С м + С з + С ЦР;
В) До у.с. = С т / З бт;
С) До у.п. = Т і / Т бі;
D) М к = Мu / N;
Е) К м = тд / Тз.
14.2 Яким співвідношенням визначається рівень технологічності за технологічною собівартості:
А) С т = С м + С з + С ЦР;
В) До у.с. = С т / З бт;
С) До у.п. = Т і / Т бі;
D) М к = Мu / N;
Е) К м = тд / Тз.
15.1 Технологічна матеріаломісткість оцінюється за формулою:
А) С т = С м + С з + С ЦР;
В) До у.с. = С т / З бт;
С) До у.п. = Т і / Т бі;
D) М к = Мu / N;
Е) К м = тд / Тз.
15.2 Яким співвідношенням визначається технологічна матеріаломісткість:
А) С т = С м + С з + С ЦР;
В) До у.с. = С т / З бт;
С) До у.п. = Т і / Т бі;
D) М к = Мu / N;
Е) К м = тд / Тз.
16.1 Загальна похибка обробки визначається за формулою:
А) Z imin = 2 (R zi-1 + T i-1 + Öt 2 i-1 + D 2 yi);
В) Z imin = R zi-1 + T i-1 + t i-1 + D yi;
С) До зо = О / Р;
D) t = 60F d / N;
Е) D o = D з ± D.
16.2 Сума систематичних і випадкових похибок, це:
А) Z imin = 2 (R zi-1 + T i-1 + Öt 2 i-1 + D 2 yi);
В) Z imin = R zi-1 + T i-1 + t i-1 + D yi;
С) До зо = О / Р;
D) t = 60F d / N;
Е) D o = D з ± D.
17.1 Мінімальний операційний припуск для тіл обертання визначається за формулою:
А) Z imin = 2 (R zi-1 + T i-1 + Öt 2 i-1 + D 2 yi);
В) Z imin = R zi-1 + T i-1 + t i-1 + D yi;
С) До зо = О / Р;
D) t = 60F d / N;
Е) D o = D з ± D.
17.2 Симетричний мінімальний операційний припуск визначається за формулою:
А) Z imin = 2 (R zi-1 + T i-1 + Öt 2 i-1 + D 2 yi);
В) Z imin = R zi-1 + T i-1 + t i-1 + D yi;
С) До зо = О / Р;
D) t = 60F d / N;
Е) D o = D з ± D.
18.1 Мінімальний операційний припуск для плоских тіл визначається за формулою:
А) Z imin = 2 (R zi-1 + T i-1 + Öt 2 i-1 + D 2 yi);
В) Z imin = R zi-1 + T i-1 + t i-1 + D yi;
С) До зо = О / Р;
D) t = 60F d / N;
Е) D o = D з ± D.
18.2 Асиметричний мінімальний операційний припуск визначається за формулою:
А) Z imin = 2 (R zi-1 + T i-1 + Öt 2 i-1 + D 2 yi);
В) Z imin = R zi-1 + T i-1 + t i-1 + D yi;
С) До зо = О / Р;
D) t = 60F d / N;
Е) D o = D з ± D.

19.1 Коефіцієнт закріплення операцій визначається за формулою:
А) Z imin = 2 (R zi-1 + T i-1 + Öt 2 i-1 + D 2 yi);
В) Z imin = R zi-1 + T i-1 + t i-1 + D yi;
С) До зо = ЩО / ЧРМ;
D) t = 60F d / N;
Е) D o = D з ± D.
19.2 Ставленням числа операцій до числа робочих місць визначається:
А) Z imin = 2 (R zi-1 + T i-1 + Öt 2 i-1 + D 2 yi);
В) Z imin = R zi-1 + T i-1 + t i-1 + D yi;
С) До зо = ЩО / ЧРМ;
D) t = 60F d / N;
Е) D o = D з ± D.
20.1 Такт випуску визначається за формулою:
А) Z imin = 2 (R zi-1 + T i-1 + Öt 2 i-1 + D 2 yi);
В) Z imin = R zi-1 + T i-1 + t i-1 + D yi;
С) До зо = О / Р;
D) t = 60F d / N;
Е) D o = D з ± D.
20.2 Ставленням фонду часу до заданій кількості виробів визначається:
А) Z imin = 2 (R zi-1 + T i-1 + Öt 2 i-1 + D 2 yi);
В) Z imin = R zi-1 + T i-1 + t i-1 + D yi;
С) До зо = О / Р;
D) t = 60F d / N;
Е) D o = D з ± D.
21.1 Комплект це:
А) виріб, складові частини якого підлягають з'єднанню на підприємстві-виробнику;
В) виріб, виготовлений з однорідного матеріалу без застосування складальних операцій;
З) вироби, не з'єднані на підприємстві-виробнику, але призначені для виконання взаємопов'язаних експлуатаційних функцій;
D) вироби, що не підлягають з'єднанню і представляють собою набір виробів допоміжного характеру;
Е) частина переходу, яка полягає в одноразовому переміщенні інструмента відносно заготовки.
21.2 Дайте визначення терміну - комплект:
А) виріб, складові частини якого підлягають з'єднанню на підприємстві-виробнику;
В) виріб, виготовлений з однорідного матеріалу без застосування складальних операцій;
З) вироби, не з'єднані на підприємстві-виробнику, але призначені для виконання взаємопов'язаних експлуатаційних функцій;
D) вироби, що не підлягають з'єднанню і представляють собою набір виробів допоміжного характеру;
Е) частина переходу, яка полягає в одноразовому переміщенні інструмента відносно заготовки.
22.1 Деталь це:
А) виріб, складові частини якого підлягають з'єднанню на підприємстві-виробнику;
В) виріб, виготовлений з однорідного матеріалу без застосування складальних операцій;
З) вироби, не з'єднані на підприємстві-виробнику, але призначені для виконання взаємопов'язаних експлуатаційних функцій;
D) вироби, що не підлягають з'єднанню і представляють собою набір виробів допоміжного характеру;
Е) частина переходу, яка полягає в одноразовому переміщенні інструмента відносно заготовки.
22.2 Дайте визначення терміну - деталь:
А) виріб, складові частини якого підлягають з'єднанню на підприємстві-виробнику;
В) виріб, виготовлений з однорідного матеріалу без застосування складальних операцій;
З) вироби, не з'єднані на підприємстві-виробнику, але призначені для виконання взаємопов'язаних експлуатаційних функцій;
D) вироби, що не підлягають з'єднанню і представляють собою набір виробів допоміжного характеру;
Е) частина переходу, яка полягає в одноразовому переміщенні інструмента відносно заготовки.
23.1 Комплекс це:
А) виріб, складові частини якого підлягають з'єднанню на підприємстві-виробнику;
В) виріб, виготовлений з однорідного матеріалу без застосування складальних операцій;
З) вироби, не з'єднані на підприємстві-виробнику, але призначені для виконання взаємопов'язаних експлуатаційних функцій;
D) вироби, що не підлягають з'єднанню і представляють собою набір виробів допоміжного характеру;
Е) частина переходу, яка полягає в одноразовому переміщенні інструмента відносно заготовки.
23.2 Дайте визначення терміну - комплекс:
А) виріб, складові частини якого підлягають з'єднанню на підприємстві-виробнику;
В) виріб, виготовлений з однорідного матеріалу без застосування складальних операцій;
З) вироби, не з'єднані на підприємстві-виробнику, але призначені для виконання взаємопов'язаних експлуатаційних функцій;
D) вироби, що не підлягають з'єднанню і представляють собою набір виробів допоміжного характеру;
Е) частина переходу, яка полягає в одноразовому переміщенні інструмента відносно заготовки.
24.1 Складальна одиниця це:
А) виріб, складові частини якого підлягають з'єднанню на підприємстві-виробнику;
В) виріб, виготовлений з однорідного матеріалу без застосування складальних операцій;
З) вироби, не з'єднані на підприємстві-виробнику, але призначені для виконання взаємопов'язаних експлуатаційних функцій;
D) вироби, що не підлягають з'єднанню і представляють собою набір виробів допоміжного характеру;
Е) частина переходу, яка полягає в одноразовому переміщенні інструмента відносно заготовки.
24.2 Дайте визначення терміну - складальна одиниця:
А) виріб, складові частини якого підлягають з'єднанню на підприємстві-виробнику;
В) виріб, виготовлений з однорідного матеріалу без застосування складальних операцій;
З) вироби, не з'єднані на підприємстві-виробнику, але призначені для виконання взаємопов'язаних експлуатаційних функцій;
D) вироби, що не підлягають з'єднанню і представляють собою набір виробів допоміжного характеру;
Е) частина переходу, яка полягає в одноразовому переміщенні інструмента відносно заготовки.
25.1 Робочий хід це:
А) виріб, складові частини якого підлягають з'єднанню на підприємстві-виробнику;
В) виріб, виготовлений з однорідного матеріалу без застосування складальних операцій4
З) вироби, не з'єднані на підприємстві-виробнику, але призначені для виконання взаємопов'язаних експлуатаційних функцій;
D) вироби, що не підлягають з'єднанню і представляють собою набір виробів допоміжного характеру;
Е) частина переходу, яка полягає в одноразовому переміщенні інструмента відносно заготовки.
25.2 Дайте визначення терміну - робочий хід:
А) виріб, складові частини якого підлягають з'єднанню на підприємстві-виробнику;
В) виріб, виготовлений з однорідного матеріалу без застосування складальних операцій;
З) вироби, не з'єднані на підприємстві-виробнику, але призначені для виконання взаємопов'язаних експлуатаційних функцій;
D) вироби, що не підлягають з'єднанню і представляють собою набір виробів допоміжного характеру;
Е) частина переходу, яка полягає в одноразовому переміщенні інструмента відносно заготовки.
26.1 Квалітет, це:
А) ставлення радіальної складової сили різання до зміщення леза інструменту;
В) сукупність нерівностей, що утворюють мікрорельєф поверхонь;
З) величина, зворотна відношенню радіальної складової сили різання до зміщення леза інструменту;
D) періодично повторювані підвищення з кроком, що перевищує довжину ділянки виміру;
Е) сукупність допусків, що відповідають однаковою мірою точності для всіх номінальних розмірів.
26.2 Дайте визначення терміну - квалітет:
А) ставлення радіальної складової сили різання до зміщення леза інструменту;
В) сукупність нерівностей, що утворюють мікрорельєф поверхонь;
З) величина, зворотна відношенню радіальної складової сили різання до зміщення леза інструменту;
D) періодично повторювані підвищення з кроком, що перевищує довжину ділянки виміру;
Е) сукупність допусків, що відповідають однаковою мірою точності для всіх номінальних розмірів.
27.1 Хвилястість, це:
А) ставлення радіальної складової сили різання до зміщення леза інструменту;
В) сукупність нерівностей, що утворюють мікрорельєф поверхонь;
З) величина, зворотна відношенню радіальної складової сили різання до зміщення леза інструменту;
D) періодично повторювані підвищення з кроком, що перевищує довжину ділянки виміру;
Е) сукупність допусків, що відповідають однаковою мірою точності для всіх номінальних розмірів.
27.2 Дайте визначення терміну - хвилястість:
А) ставлення радіальної складової сили різання до зміщення леза інструменту;
В) сукупність нерівностей, що утворюють мікрорельєф поверхонь;
З) величина, зворотна відношенню радіальної складової сили різання до зміщення леза інструменту;
D) періодично повторювані підвищення з кроком, що перевищує довжину ділянки виміру;
Е) сукупність допусків, що відповідають однаковою мірою точності для всіх номінальних розмірів.
28.1 Податливість, це:
А) ставлення радіальної складової сили різання до зміщення леза інструменту;
В) сукупність нерівностей, що утворюють мікрорельєф поверхонь;
З) величина, зворотна відношенню радіальної складової сили різання до зміщення леза інструменту;
D) періодично повторювані підвищення з кроком, що перевищує довжину ділянки виміру;
Е) сукупність допусків, що відповідають однаковою мірою точності для всіх номінальних розмірів.
28.2 Дайте визначення терміну - піддатливість:
А) ставлення радіальної складової сили різання до зміщення леза інструменту;
В) сукупність нерівностей, що утворюють мікрорельєф поверхонь;
З) величина, зворотна відношенню радіальної складової сили різання до зміщення леза інструменту;
D) періодично повторювані підвищення з кроком, що перевищує довжину ділянки виміру;
Е) сукупність допусків, що відповідають однаковою мірою точності для всіх номінальних розмірів.
29.1 Шорсткість, це:
А) ставлення радіальної складової сили різання до зміщення леза інструменту;
В) сукупність нерівностей, що утворюють мікрорельєф поверхонь;
З) величина, зворотна відношенню радіальної складової сили різання до зміщення леза інструменту;
D) періодично повторювані підвищення з кроком, що перевищує довжину ділянки виміру;
Е) сукупність допусків, що відповідають однаковою мірою точності для всіх номінальних розмірів.
29.2 Дайте визначення терміну - шорсткість:

241.2 Який контроль здійснюють порівнянням Навпомацки із зразками або за допомогою профілометра:
А) контроль шорсткості;
В) контроль твердості поверхні;
З) виявлення мікротріщин на обробленій поверхні;
D) перевірка відхилень форми обробленої поверхні;
Е) перевірка відхилення розташування поверхні.

242.1Пріборамі ТШ і ТК за методом Бріннелю і Роквелла здійснюється:
А) контроль шорсткості;
В) контроль твердості поверхні;
З) виявлення мікротріщин на обробленій поверхні;
D) перевірка відхилень форми обробленої поверхні;
Е) перевірка відхилення розташування поверхні.
242.2 Який контроль здійснюють приладами ТШ і ТК за методом Бріннелю і Роквелла:
А) контроль шорсткості;
В) контроль твердості поверхні;
З) виявлення мікротріщин на обробленій поверхні;
D) перевірка відхилень форми обробленої поверхні;
Е) перевірка відхилення розташування поверхні.
243.1Магнітной або люмінесцентної дефектоскопії здійснюється:
А) контроль шорсткості;
В) контроль твердості поверхні;
З) виявлення мікротріщин на обробленій поверхні;
D) перевірка відхилень форми обробленої поверхні;
Е) перевірка відхилення розташування поверхні.
243.2 Який контроль здійснюють магнітної або люмінесцентної дефектоскопії:
А) контроль шорсткості;
В) контроль твердості поверхні;
З) виявлення мікротріщин на обробленій поверхні;
D) перевірка відхилень форми обробленої поверхні;
Е) перевірка відхилення розташування поверхні.

244.1 поелементно з використанням індикаторних головок і перевірочних лінійок здійснюється:
А) контроль шорсткості;
В) контроль твердості поверхні;
З) виявлення мікротріщин на обробленій поверхні;
D) перевірка відхилень форми обробленої поверхні;
Е) перевірка відхилення розташування поверхні.

244.2 Яку перевірку здійснюють поелементно з використанням індикаторних головок і перевірочних лінійок:
А) контроль шорсткості;
В) контроль твердості поверхні;
З) виявлення мікротріщин на обробленій поверхні;
D) перевірка відхилень форми обробленої поверхні;
Е) перевірка відхилення розташування поверхні.

245.1 За допомогою призм, центрів, контрольних оправок і скалок здійснюється:
А) контроль шорсткості;
В) контроль твердості поверхні;
З) виявлення мікротріщин на обробленій поверхні;
D) перевірка відхилень форми обробленої поверхні;
Е) перевірка відхилення розташування поверхні.

245.2 Яку перевірку здійснюють за допомогою призм, центрів, контрольних оправок і скалок:
А) контроль шорсткості;
В) контроль твердості поверхні;
З) виявлення мікротріщин на обробленій поверхні;
D) перевірка відхилень форми обробленої поверхні;
Е) перевірка відхилення розташування поверхні.

246.1 Коефіцієнт закріплення операцій для одиничного виробництва становить:
А) До з.о від 20 до 40;
В) До з.о від 10 до 20;
С) До з.о від 1 до 10;
D) До з.о = 1;
Е) До з.о від 50 до 60.

246.2 Яке значення До з.о характерно для одиничного виробництва:
А) До з.о від 20 до 40;
В) До з.о від 10 до 20;
С) До з.о від 1 до 10;
D) До з.о = 1;
Е) До з.о від 50 до 60.

247.1 Коефіцієнт закріплення операцій для дрібносерійного виробництва становить:
А) До з.о від 20 до 40;
В) До з.о від 10 до 20;
С) До з.о від 1 до 10;
D) До з.о = 1;

Е) До з.о від 50 до 60.


247.2 Яке значення До з.о характерно для для дрібносерійного виробництва:
А) До з.о від 20 до 40;
В) До з.о від 10 до 20;
С) До з.о від 1 до 10;
D) До з.о = 1;

Е) До з.о від 50 до 60.


248.1 коефіцієнт закріплення операцій для среднесерійного виробництва становить:
А) До з.о від 20 до 40;
В) До з.о від 10 до 20;
С) До з.о від 1 до 10;
D) До з.о = 1;
Е) До з.о від 50 до 60.

248.2 Яке значення До з.о характерно для среднесерійного виробництва:
А) До з.о від 20 до 40;
В) До з.о від 10 до 20;
С) До з.о від 1 до 10;
D) До з.о = 1;
Е) До з.о від 50 до 60.

249.1 Коефіцієнт закріплення операцій для великосерійного виробництва становить:
А) До з.о від 20 до 40;
В) До з.о від 10 до 20;
С) До з.о від 1 до 10;
D) До з.о = 1;
Е) До з.о від 50 до 60.

249.2 Яке значення До з.о характерно для великосерійного виробництва:
А) До з.о від 20 до 40;
В) До з.о від 10 до 20;
С) До з.о від 1 до 10;
D) До з.о = 1;
Е) До з.о від 50 до 60.

250.1 Коефіцієнт закріплення операцій для масового виробництва становить:
А) До з.о від 20 до 40;
В) До з.о від 10 до 20;
С) До з.о від 1 до 10;
D) До з.о = 1;
Е) До з.о від 50 до 60.

250.2 Яке значення До з.о характерно для масового виробництва:
А) До з.о від 20 до 40;
В) До з.о від 10 до 20;
С) До з.о від 1 до 10;
D) До з.о = 1;
Е) До з.о від 50 до 60.
251.1 Значення К З.О. = 1 характерно для:
А) Масового виробництва;
В) великосерійного виробництва;
С) среднесерійного виробництва;
D) дрібносерійного виробництва;
Е) одиничного виробництва.

251.2 Для якого типу виробництва відповідає значення До З.О. = 1:
А) Масового виробництва;
В) великосерійного виробництва;
С) среднесерійного виробництва;
D) дрібносерійного виробництва;
Е) одиничного виробництва.

252.1 Значення К З.О. від 1 до 10 характерно для:
А) Масового виробництва;
В) великосерійного виробництва;
С) среднесерійного виробництва;
D) дрібносерійного виробництва;
Е) одиничного виробництва.

252.2 Для якого типу виробництва відповідає значення До З.О. від 1 до 10:
А) Масового виробництва;
В) великосерійного виробництва;
С) среднесерійного виробництва;
D) дрібносерійного виробництва;
Е) одиничного виробництва.

253.1 Значення К З.О. від 10 до 20 характерно для:
А) Масового виробництва;
В) великосерійного виробництва;
С) среднесерійного виробництва;
D) дрібносерійного виробництва;
Е) одиничного виробництва.

253.2 Для якого типу виробництва відповідає значення До З.О. від 10 до 20:
А) Масового виробництва;
В) великосерійного виробництва;
С) среднесерійного виробництва;
D) дрібносерійного виробництва;
Е) одиничного виробництва.

254.1 Значення К З.О. від 20 до 40 характерно для:
А) Масового виробництва;
В) великосерійного виробництва;
С) среднесерійного виробництва;
D) дрібносерійного виробництва;
Е) одиничного виробництва.

254.2 Для якого типу виробництва відповідає значення До З.О. від 20 до 40:
А) Масового виробництва;
В) великосерійного виробництва;
С) среднесерійного виробництва;
D) дрібносерійного виробництва;
Е) одиничного виробництва.

255.1 Відсутність До З.О. характерно для:
А) Масового виробництва;
В) великосерійного виробництва;
С) среднесерійного виробництва;
D) дрібносерійного виробництва;
Е) одиничного виробництва.

255.2 Для якого типу виробництва характерна відсутність До З.О.:
А) Масового виробництва;
В) великосерійного виробництва;
С) среднесерійного виробництва;
D) дрібносерійного виробництва;
Е) одиничного виробництва.

256.1 Одиничний технологічний процес це:
А) Технологічний процес, що відноситься до групи виробів різних найменувань типорозміру або виконання;
В) Технологічний процес, що відноситься до виробів одного найменування типорозміру і виконання;
С) Уніфікований технологічний процес виготовлення (ремонту) групи деталей характеризуються спільністю конструктивних і технологічних ознак;
D) Уніфікований технологічний процес виготовлення (ремонту) групи деталей різної конфігурації в конкретних умовах виробництва на спеціалізованих робочих місцях;
Е) Технологічний процес, що виконується за документацією в якій вміст операцій викладається з зазначенням переходів і режимів обробки.
256.2 Яке визначення характеризує одиничний технологічний процес:
А) Технологічний процес, що відноситься до групи виробів різних найменувань типорозміру або виконання;
В) Технологічний процес, що відноситься до виробів одного найменування типорозміру і виконання;
С) Уніфікований технологічний процес виготовлення (ремонту) групи деталей характеризуються спільністю конструктивних і технологічних ознак;
D) Уніфікований технологічний процес виготовлення (ремонту) групи деталей різної конфігурації в конкретних умовах виробництва на спеціалізованих робочих місцях;
Е) Технологічний процес, що виконується за документацією, в якій вміст операцій викладається з зазначенням переходів і режимів обробки.
257.1 Уніфікований технологічний процес це:
А) Технологічний процес, що відноситься до групи виробів різних найменувань типорозміру або виконання;
В) Технологічний процес, що відноситься до виробів одного найменування типорозміру і виконання;
С) Уніфікований технологічний процес виготовлення (ремонту) групи деталей характеризуються спільністю конструктивних і технологічних ознак;
D) Уніфікований технологічний процес виготовлення (ремонту) групи деталей різної конфігурації в конкретних умовах виробництва на спеціалізованих робочих місцях;
Е) Технологічний процес, що виконується за документацією, в якій вміст операцій викладається з зазначенням переходів і режимів обробки.

257.2 Яке визначення характеризує уніфікований технологічний процес:
А) Технологічний процес, що відноситься до групи виробів різних найменувань типорозміру або виконання;
В) Технологічний процес, що відноситься до виробів одного найменування типорозміру і виконання;
С) Уніфікований технологічний процес виготовлення (ремонту) групи деталей характеризуються спільністю конструктивних і технологічних ознак;
D) Уніфікований технологічний процес виготовлення (ремонту) групи деталей різної конфігурації в конкретних умовах виробництва на спеціалізованих робочих місцях;
Е) Технологічний процес, що виконується за документацією, в якій вміст операцій викладається з зазначенням переходів і режимів обробки.
258.1 Типовий технологічний процес це:
А) Технологічний процес, що відноситься до групи виробів різних найменувань типорозміру або виконання;
В) Технологічний процес, що відноситься до виробів одного найменування типорозміру і виконання;
С) Уніфікований технологічний процес виготовлення (ремонту) групи деталей характеризуються спільністю конструктивних і технологічних ознак;
D) Уніфікований технологічний процес виготовлення (ремонту) групи деталей різної конфігурації в конкретних умовах виробництва на спеціалізованих робочих місцях;
Е) Технологічний процес, що виконується за документацією, в якій вміст операцій викладається з зазначенням переходів і режимів обробки.
258.2 Яке визначення характеризує типовий технологічний процес:
А) Технологічний процес, що відноситься до групи виробів різних найменувань типорозміру або виконання;
В) Технологічний процес, що відноситься до виробів одного найменування типорозміру і виконання;
С) Уніфікований технологічний процес виготовлення (ремонту) групи деталей характеризуються спільністю конструктивних і технологічних ознак;
D) Уніфікований технологічний процес виготовлення (ремонту) групи деталей різної конфігурації в конкретних умовах виробництва на спеціалізованих робочих місцях;
Е) Технологічний процес, що виконується за документацією, в якій вміст операцій викладається з зазначенням переходів і режимів обробки.
259.1 Груповий технологічний процес це:
А) Технологічний процес, що відноситься до групи виробів різних найменувань типорозміру або виконання;
В) Технологічний процес, що відноситься до виробів одного найменування типорозміру і виконання;
С) Уніфікований технологічний процес виготовлення (ремонту) групи деталей характеризуються спільністю конструктивних і технологічних ознак;
D) Уніфікований технологічний процес виготовлення (ремонту) групи деталей різної конфігурації в конкретних умовах виробництва на спеціалізованих робочих місцях;
Е) Технологічний процес, що виконується за документацією, в якій вміст операцій викладається з зазначенням переходів і режимів обробки.
259.2 Яке визначення характеризує груповий технологічний процес:
А) Технологічний процес, що відноситься до групи виробів різних найменувань типорозміру або виконання;
В) Технологічний процес, що відноситься до виробів одного найменування типорозміру і виконання;
С) Уніфікований технологічний процес виготовлення (ремонту) групи деталей характеризуються спільністю конструктивних і технологічних ознак;
D) Уніфікований технологічний процес виготовлення (ремонту) групи деталей різної конфігурації в конкретних умовах виробництва на спеціалізованих робочих місцях;
Е) Технологічний процес, що виконується за документацією, в якій вміст операцій викладається з зазначенням переходів і режимів обробки.
260.1 Операційний технологічний процес це:
А) Технологічний процес, що відноситься до групи виробів різних найменувань типорозміру або виконання;
В) Технологічний процес, що відноситься до виробів одного найменування типорозміру і виконання;
С) Уніфікований технологічний процес виготовлення (ремонту) групи деталей характеризуються спільністю конструктивних і технологічних ознак;
D) Уніфікований технологічний процес виготовлення (ремонту) групи деталей різної конфігурації в конкретних умовах виробництва на спеціалізованих робочих місцях;
Е) Технологічний процес, що виконується за документацією, в якій вміст операцій викладається з зазначенням переходів і режимів обробки.
260.2 Яке визначення характеризує операційний технологічний процес:
А) Технологічний процес, що відноситься до групи виробів різних найменувань типорозміру або виконання;
В) Технологічний процес, що відноситься до виробів одного найменування типорозміру і виконання;
С) Уніфікований технологічний процес виготовлення (ремонту) групи деталей характеризуються спільністю конструктивних і технологічних ознак;
D) Уніфікований технологічний процес виготовлення (ремонту) групи деталей різної конфігурації в конкретних умовах виробництва на спеціалізованих робочих місцях;
Е) Технологічний процес, що виконується за документацією, в якій вміст операцій викладається з зазначенням переходів і режимів обробки.
261.1 Уніфікований технологічний процес виготовлення (ремонту) групи деталей характеризуються спільністю конструктивних і технологічних ознак це:
А) Операційний технологічний процес;
B) Груповий технологічний процес;
С) Типовий технологічний процес;
D) Уніфікований технологічний процес;
Е) Одиничний технологічний процес.
261.2 Як називається уніфікований технологічний процес виготовлення (ремонту) групи деталей характеризуються спільністю конструктивних і технологічних ознак:
А) Операційний технологічний процес;
В) Груповий технологічний процес;
С) Типовий технологічний процес;
D) Уніфікований технологічний процес;
Е) Одиничний технологічний процес.

262.1 Технологічний процес, що відноситься до виробів одного найменування типорозміру і виконання, це:
А) Операційний технологічний процес;
В) Груповий технологічний процес;
С) Типовий технологічний процес;
D) Уніфікований технологічний процес;
Е) Одиничний технологічний процес.

262.2 Як називається технологічний процес, що відноситься до виробів одного найменування типорозміру і виконання, це:
А) Операційний технологічний процес;
В) Груповий технологічний процес;
С) Типовий технологічний процес;
D) Уніфікований технологічний процес;
Е) Одиничний технологічний процес.

263.1 Технологічний процес, що відноситься до групи виробів різних найменувань типорозміру або виконання, це:
А) Операційний технологічний процес;
В) Груповий технологічний процес;
С) Типовий технологічний процес;
D) Уніфікований технологічний процес;
Е) Одиничний технологічний процес.

263.2 Як називається технологічний процес, що відноситься до групи виробів різних найменувань типорозміру або виконання:
А) Операційний технологічний процес;
В) Груповий технологічний процес;
С) Типовий технологічний процес;
D) Уніфікований технологічний процес;
Е) Одиничний технологічний процес.

264.1 Уніфікований технологічний процес виготовлення (ремонту) групи деталей різної конфігурації в конкретних умовах виробництва на спеціалізованих робочих місцях, це:
А) Операційний технологічний процес;
В) Груповий технологічний процес;
С) Типовий технологічний процес;
D) Уніфікований технологічний процес;
Е) Одиничний технологічний процес.

264.2 Як називається уніфікований технологічний процес виготовлення (ремонту) групи деталей різної конфігурації в конкретних умовах виробництва на спеціалізованих робочих місцях:
А) Операційний технологічний процес;
В) Груповий технологічний процес;
С) Типовий технологічний процес;
D) Уніфікований технологічний процес;
Е) Одиничний технологічний процес.

265.1 Технологічний процес, що виконується за документацією, в якій вміст операцій викладається з зазначенням переходів і режимів обробки, це:
А) Операційний технологічний процес;
В) Груповий технологічний процес;
С) Типовий технологічний процес;
D) Уніфікований технологічний процес;
Е) Одиничний технологічний процес.

265.2 Як називається технологічний процес, що виконується за документацією, в якій вміст операцій викладається з зазначенням переходів і режимів обробки:
А) Операційний технологічний процес;
В) Груповий технологічний процес;
С) Типовий технологічний процес;
D) Уніфікований технологічний процес;
Е) Одиничний технологічний процес.

266.1Расчетно-аналітичний метод визначення норм часу на операцію застосовується:
А) на основі розрахункових даних основного технологічного часу з урахуванням обгрунтованих норм допоміжного часу;
В) на основі даних хронометражу і фотографій робочого дня;
З) шляхом порівняння з іншою подібною роботою;
D) на основі досвіду виконання аналітичних робіт;
Е) дослідженням тривалості окремих елементів виробництва і робочого часу при багаторазовому їх виконанні.

266.2 На якій основі базується розрахунково-аналітичний метод визначення норм часу на операцію:
А) на основі розрахункових даних основного технологічного часу з урахуванням обгрунтованих норм допоміжного часу;
В) на основі даних хронометражу і фотографій робочого дня;
З) шляхом порівняння з іншою подібною роботою;
D) на основі досвіду виконання аналітичних робіт;
Е) дослідженням тривалості окремих елементів виробництва і робочого часу при багаторазовому їх виконанні.

267.1 Дослідницький метод визначення норм часу на операцію для робіт виконуються в ручну застосовується:
А) на основі розрахункових даних основного технологічного часу з урахуванням обгрунтованих норм допоміжного часу;
В) на основі даних хронометражу і фотографій робочого дня;
З) шляхом порівняння з іншою подібною роботою;
D) на основі досвіду виконання аналітичних робіт;
Е) дослідженням тривалості окремих елементів виробництва і робочого часу при багаторазовому їх виконанні.

267.2 На якій основі базується дослідницький метод визначення норм часу на операцію для робіт виконуються в ручну:
А) на основі розрахункових даних основного технологічного часу з урахуванням обгрунтованих норм допоміжного часу;
В) на основі даних хронометражу і фотографій робочого дня;
З) шляхом порівняння з іншою подібною роботою;
D) на основі досвіду виконання аналітичних робіт;
Е) дослідженням тривалості окремих елементів виробництва і робочого часу при багаторазовому їх виконанні.

268.1 Метод порівняння для визначення норм часу на операцію застосовується:
А) на основі розрахункових даних основного технологічного часу з урахуванням обгрунтованих норм допоміжного часу;
В) на основі даних хронометражу і фотографій робочого дня;
З) шляхом порівняння з іншою подібною роботою;
D) на основі досвіду виконання аналітичних робіт;
Е) дослідженням тривалості окремих елементів виробництва і робочого часу при багаторазовому їх виконанні.

268.2 На якій основі базується метод порівняння для визначення норм часу на операцію:
А) на основі розрахункових даних основного технологічного часу з урахуванням обгрунтованих норм допоміжного часу;
В) на основі даних хронометражу і фотографій робочого дня;
З) шляхом порівняння з іншою подібною роботою;
D) на основі досвіду виконання аналітичних робіт;
Е) дослідженням тривалості окремих елементів виробництва і робочого часу при багаторазовому їх виконанні.

269.1 Дослідно статичний метод визначення норм часу на операцію застосовується:
А) на основі розрахункових даних основного технологічного часу з урахуванням обгрунтованих норм допоміжного часу;
В) на основі даних хронометражу і фотографій робочого дня;
З) шляхом порівняння з іншою подібною роботою;
D) на основі досвіду виконання аналітичних робіт;
Е) дослідженням тривалості окремих елементів виробництва і робочого часу при багаторазовому їх виконанні.

269.2 На якій основі базується дослідно статичний метод визначення норм часу на операцію:
А) на основі розрахункових даних основного технологічного часу з урахуванням обгрунтованих норм допоміжного часу;
В) на основі даних хронометражу і фотографій робочого дня;
З) шляхом порівняння з іншою подібною роботою;
D) на основі досвіду виконання аналітичних робіт;
Е) дослідженням тривалості окремих елементів виробництва і робочого часу при багаторазовому їх виконанні.
270.1 Визначення норм часу на операцію на основі хронометражу виробляється:
А) на основі розрахункових даних основного технологічного часу з урахуванням обгрунтованих норм допоміжного часу;
В) на основі даних хронометражу і фотографій робочого дня;
З) шляхом порівняння з іншою подібною роботою;
D) на основі досвіду виконання аналітичних робіт;
Е) дослідженням тривалості окремих елементів виробництва і робочого часу при багаторазовому їх виконанні.
270.2 На якій основі базується визначення норм часу на операцію на основі хронометражу:
А) на основі розрахункових даних основного технологічного часу з урахуванням обгрунтованих норм допоміжного часу;
В) на основі даних хронометражу і фотографій робочого дня;
З) шляхом порівняння з іншою подібною роботою;
D) на основі досвіду виконання аналітичних робіт;
Е) дослідженням тривалості окремих елементів виробництва і робочого часу при багаторазовому їх виконанні.
271.1 Метод визначення основного технологічного часу з урахуванням обгрунтованих норм допоміжного часу на основі розрахункових даних це:
А) Розрахунково-аналітичний метод визначення норм часу на операцію;
В) Дослідницький метод визначення норм часу на операцію для робіт виконуються вручну;
З) Метод порівняння для визначення норм часу на операцію;
D) Дослідно статичний метод визначення норм часу на операцію;
Е) Визначення норм часу на операцію на основі хронометражу.
271.2 Як називається метод визначення основного технологічного часу з урахуванням обгрунтованих норм допоміжного часу на основі розрахункових даних:
А) Розрахунково-аналітичний метод визначення норм часу на операцію;
В) Дослідницький метод визначення норм часу на операцію для робіт виконуються вручну;
З) Метод порівняння для визначення норм часу на операцію;
D) Дослідно статичний метод визначення норм часу на операцію;
Е) Визначення норм часу на операцію на основі хронометражу.

272.1 Метод на основі даних хронометражу і фотографій робочого дня це:
А) Розрахунково-аналітичний метод визначення норм часу на операцію;
В) Дослідницький метод визначення норм часу на операцію для робіт виконуються вручну;
З) Метод порівняння для визначення норм часу на операцію;
D) Дослідно статичний метод визначення норм часу на операцію;
Е) Визначення норм часу на операцію на основі хронометражу.

272.2 Як називається метод на основі даних хронометражу і фотографій робочого дня:
А) Розрахунково-аналітичний метод визначення норм часу на операцію;
В) Дослідницький метод визначення норм часу на операцію для робіт виконуються вручну;
З) Метод порівняння для визначення норм часу на операцію;
D) Дослідно статичний метод визначення норм часу на операцію;
Е) Визначення норм часу на операцію на основі хронометражу.

273.1 Метод порівняння з іншою подібною роботою це:
А) Розрахунково-аналітичний метод визначення норм часу на операцію;
В) Дослідницький метод визначення норм часу на операцію для робіт виконуються вручну;
З) Метод порівняння для визначення норм часу на операцію;
D) Дослідно статичний метод визначення норм часу на операцію;
Е) Визначення норм часу на операцію на основі хронометражу.

273.2 Як називається метод порівняння з іншою подібною роботою:
А) Розрахунково-аналітичний метод визначення норм часу на операцію;
В) Дослідницький метод визначення норм часу на операцію для робіт виконуються вручну;
З) Метод порівняння для визначення норм часу на операцію;
D) Дослідно статичний метод визначення норм часу на операцію;
Е) Визначення норм часу на операцію на основі хронометражу.

274.1 Метод на основі досвіду виконання аналогічних робіт це:
А) Розрахунково-аналітичний метод визначення норм часу на операцію;
В) Дослідницький метод визначення норм часу на операцію для робіт виконуються вручну;
З) Метод порівняння для визначення норм часу на операцію;
D) Дослідно статичний метод визначення норм часу на операцію;
Е) Визначення норм часу на операцію на основі хронометражу;

274.2 Як називається метод на основі досвіду виконання аналогічних робіт:
А) Розрахунково-аналітичний метод визначення норм часу на операцію;
В) Дослідницький метод визначення норм часу на операцію для робіт виконуються вручну;
З) Метод порівняння для визначення норм часу на операцію;
D) Дослідно статичний метод визначення норм часу на операцію;
Е) Визначення норм часу на операцію на основі хронометражу;

275.1 Метод на основі дослідження тривалості окремих елементів виробництва і робочого часу при багаторазовому їх виконання це:
А) Розрахунково-аналітичний метод визначення норм часу на операцію;
В) Дослідницький метод визначення норм часу на операцію для робіт виконуються вручну;
З) Метод порівняння для визначення норм часу на операцію;
D) Дослідно статичний метод визначення норм часу на операцію;
Е) Визначення норм часу на операцію на основі хронометражу.

275.2 Як називається метод на основі дослідження тривалості окремих елементів виробництва і робочого часу при багаторазовому їх виконання:
А) Розрахунково-аналітичний метод визначення норм часу на операцію;
В) Дослідницький метод визначення норм часу на операцію для робіт виконуються вручну;
З) Метод порівняння для визначення норм часу на операцію;
D) Дослідно статичний метод визначення норм часу на операцію;
Е) Визначення норм часу на операцію на основі хронометражу.

276.1Погрешность виготовлення ріжучого інструменту виявляють:
А) при перевірці геометричної точності верстата;
В) при перевірці точності обробки деталей на верстаті;
С) при перевірці пружних деформацій технологічної системи;
D) при перевірці застосовуваного різального інструменту;
Е) при перевірці кінематичної точності верстата.

276.2 За якої перевірки виявляють похибка виготовлення різального інструменту:
А) при перевірці геометричної точності верстата;
В) при перевірці точності обробки деталей на верстаті;
С) при перевірці пружних деформацій технологічної системи;
D) при перевірці застосовуваного різального інструменту;
Е) при перевірці кінематичної точності верстата.

277.1Погрешності налаштування верстата виявляють:
А) при перевірці геометричної точності верстата;
В) при перевірці точності обробки деталей на верстаті;
С) при перевірці пружних деформацій технологічної системи;
D) при перевірці застосовуваного різального інструменту;
Е) при перевірці кінематичної точності верстата.

277.2 За якої перевірки виявляють похибки налаштування верстата:
А) при перевірці геометричної точності верстата;
В) при перевірці точності обробки деталей на верстаті;
С) при перевірці пружних деформацій технологічної системи;
D) при перевірці застосовуваного різального інструменту;
Е) при перевірці кінематичної точності верстата.

278.1 Складання, це:
А) з'єднання, яке можна розібрати без пошкодження деталей;
В) з'єднання, яке не можна роз'єднати без пошкодження деталей;
З) з'єднання з рухомою посадкою;
D) підшипники кочення;
Е) завершальна стадія виробництва машини.

278.2 Яке визначення пояснює термін - складання:
А) з'єднання, яке можна розібрати без пошкодження деталей;
В) з'єднання, яке не можна роз'єднати без пошкодження деталей;
З) з'єднання з рухомою посадкою;
D) підшипники кочення;
Е) завершальна стадія виробництва машини.

279.1 Нерухоме роз'ємне з'єднання, це:
А) з'єднання, яке можна розібрати без пошкодження деталей;
В) з'єднання, яке не можна роз'єднати без пошкодження деталей;
З) з'єднання з рухомою посадкою;
D) підшипники кочення;
Е) завершальна стадія виробництва машини.

279.2 Яке визначення пояснює термін - нерухоме роз'ємне підключення:
А) з'єднання, яке можна розібрати без пошкодження деталей;
В) з'єднання, яке не можна роз'єднати без пошкодження деталей;
З) з'єднання з рухомою посадкою;
D) підшипники кочення;
Е) завершальна стадія виробництва машини.

280.1 Нерухоме нероз'ємне з'єднання, це:
А) з'єднання, яке можна розібрати без пошкодження деталей;
В) з'єднання, яке не можна роз'єднати без пошкодження деталей;
З) з'єднання з рухомою посадкою;
D) підшипники кочення;
Е) завершальна стадія виробництва машини.

280.2 Яке визначення пояснює термін - нерухоме нероз'ємне підключення:
А) з'єднання, яке можна розібрати без пошкодження деталей;
В) з'єднання, яке не можна роз'єднати без пошкодження деталей;
З) з'єднання з рухомою посадкою;
D) підшипники кочення;
Е) завершальна стадія виробництва машини.

281.1 Рухоме роз'ємне з'єднання, це:
А) з'єднання, яке можна розібрати без пошкодження деталей;
В) з'єднання, яке не можна роз'єднати без пошкодження деталей;
З) з'єднання з рухомою посадкою;
D) підшипники кочення;
Е) завершальна стадія виробництва машини.

281.2 Яке визначення пояснює термін - рухоме роз'ємне підключення:
А) з'єднання, яке можна розібрати без пошкодження деталей;
В) з'єднання, яке не можна роз'єднати без пошкодження деталей;
З) з'єднання з рухомою посадкою;
D) підшипники кочення;
Е) завершальна стадія виробництва машини.

282.1 Рухоме нероз'ємне з'єднання, це:
А) з'єднання, яке можна розібрати без пошкодження деталей;
В) з'єднання, яке не можна роз'єднати без пошкодження деталей;
З) з'єднання з рухомою посадкою;
D) підшипники кочення;
Е) завершальна стадія виробництва машини.

282.2 Яке визначення пояснює термін - рухоме нероз'ємне підключення:
А) з'єднання, яке можна розібрати без пошкодження деталей;
В) з'єднання, яке не можна роз'єднати без пошкодження деталей;
З) з'єднання з рухомою посадкою;
D) підшипники кочення;
Е) завершальна стадія виробництва машини.

283.1 З'єднання, яке можна розібрати без пошкодження деталей, це:
А) рухоме нероз'ємне з'єднання;
В) рухоме роз'ємне з'єднання;
С) нерухоме нероз'ємне з'єднання;
D) нерухоме роз'ємне з'єднання;
Е) складання.

283.2 Як називається з'єднання, яке можна розібрати без пошкодження деталей:
А) рухоме нероз'ємне з'єднання;
В) рухоме роз'ємне з'єднання;
С) нерухоме нероз'ємне з'єднання;
D) нерухоме роз'ємне з'єднання;
Е) складання.

284.1Соедіненіе, яке не можна роз'єднати без пошкодження деталей, це:
А) рухоме нероз'ємне з'єднання;
В) рухоме роз'ємне з'єднання;
С) нерухоме нероз'ємне з'єднання;
D) нерухоме роз'ємне з'єднання;
Е) складання.

284.2 Як називається з'єднання, яке не можна роз'єднати без пошкодження деталей:
А) рухоме нероз'ємне з'єднання;
В) рухоме роз'ємне з'єднання;
С) нерухоме нероз'ємне з'єднання;
D) нерухоме роз'ємне з'єднання;
Е) складання.

285.1 З'єднання з рухомою посадкою, це:
А) рухоме нероз'ємне з'єднання;
В) рухоме роз'ємне з'єднання;
С) нерухоме нероз'ємне з'єднання;
D) нерухоме роз'ємне з'єднання;
Е) складання.

285.2 Як називається з'єднання з рухомою посадкою:
А) рухоме нероз'ємне з'єднання;
В) рухоме роз'ємне з'єднання;
С) нерухоме нероз'ємне з'єднання;
D) нерухоме роз'ємне з'єднання;
Е) складання.

286.1 Підшипники кочення, це:
А) рухоме нероз'ємне з'єднання;
В) рухоме роз'ємне з'єднання;
С) нерухоме нероз'ємне з'єднання;
D) нерухоме роз'ємне з'єднання;
Е) складання.

286.2 Яким визначенням пояснюється термін - підшипники кочення:
А) рухоме нероз'ємне з'єднання;
В) рухоме роз'ємне з'єднання;
С) нерухоме нероз'ємне з'єднання;
D) нерухоме роз'ємне з'єднання;
Е) складання.

287.1 Завершальна стадія виробництва машини, це:
А) рухоме нероз'ємне з'єднання;
В) рухоме роз'ємне з'єднання;
С) нерухоме нероз'ємне з'єднання;
D) нерухоме роз'ємне з'єднання;
Е) складання.

287.2 Як називається завершальна стадія виробництва машини:
А) рухоме нероз'ємне з'єднання;
В) рухоме роз'ємне з'єднання;
С) нерухоме нероз'ємне з'єднання;
D) нерухоме роз'ємне з'єднання;
Е) складання.

288.1 Процес складання полягає в:
А) освіти нероз'ємного з'єднання;
В) освіти рознімного з'єднання;
С) складання елементів машини;
D) зборки машини;
Е) підготовки деталей до збирання і складальних операцій.

288.2 З яких дій складається процес збирання:
А) освіти нероз'ємного з'єднання;
В) освіти рознімного з'єднання;
С) складання елементів машини;
D) зборки машини;
Е) підготовки деталей до збирання і складальних операцій.

289.1 Загальна збірка, це:
А) утворення нероз'ємного з'єднання;
В) освіта рознімного з'єднання;
З) складання елементів машини;
D) складання машини;
Е) підготовка деталей до збирання і складальні операції.

289.2 Яке визначення відповідає терміну - загальне складання:
А) утворення нероз'ємного з'єднання;
В) освіта рознімного з'єднання;
З) складання елементів машини;
D) складання машини;
Е) підготовка деталей до збирання і складальні операції.

290.1 ​​Вузлова збірка, це:
А) утворення нероз'ємного з'єднання;
В) освіта рознімного з'єднання;
З) складання елементів машини;
D) складання машини;
Е) підготовка деталей до збирання і складальні операції.

290.2 Яке визначення відповідає терміну - вузлова зборка:
А) утворення нероз'ємного з'єднання;
В) освіта рознімного з'єднання;
З) складання елементів машини;
D) складання машини;
Е) підготовка деталей до збирання і складальні операції.

291.1 Збірка елементів машини це:
А) утворення нероз'ємного з'єднання;
В) освіта рознімного з'єднання;
З) вузлова зборка;
D) загальне складання;
Е) процес збирання.

291.2 Яке визначення відповідає терміну - складання елементів машини:
А) утворення нероз'ємного з'єднання;
В) освіта рознімного з'єднання;
З) вузлова зборка;
D) загальне складання;
Е) процес збирання.

292.1 Збірка машини це:
А) утворення нероз'ємного з'єднання;
В) освіта рознімного з'єднання;
З) складання елементів машини;
D) загальне складання;
Е) процес збирання.

292.2 Яке визначення відповідає терміну - складання машини:
А) утворення нероз'ємного з'єднання;
В) освіта рознімного з'єднання;
З) складання елементів машини;
D) загальне складання;
Е) процес збирання.

293.1 Підготовка деталей до збирання і складальні операції, це:
А) утворення нероз'ємного з'єднання;
В) освіта рознімного з'єднання;
З) складання елементів машини;
D) загальне складання;
Е) процес збирання.

293.2 Яке визначення відповідає терміну - підготовка деталей до збирання і складальні операції:
А) утворення нероз'ємного з'єднання;
В) освіта рознімного з'єднання;
З) складання елементів машини;
D) загальне складання;
Е) процес збирання.
294.1 Збірка методом неповної взаємозамінності здійснюється, якщо:
А) розширюють допуски на розміри деталей, що складають розмірну ланцюг;
В) сортують деталі перед складанням по розмірних груп;
С) точність розміру замикаючого ланки виробляють за рахунок компенсуючого ланки;
D) знімають шар матеріалу перед складанням для досягнення заданої точності;
Е) розрахунок допуску замикаючого ланки виконують за граничним значенням допусків на розміри.

294.2 Метод неповної взаємозамінності при складанні здійснюється, коли:
А) розширюють допуски на розміри деталей, що складають розмірну ланцюг;
В) сортують деталі перед складанням по розмірних груп;
С) точність розміру замикаючого ланки виробляють за рахунок компенсуючого ланки;
D) знімають шар матеріалу перед складанням для досягнення заданої точності;
Е) розрахунок допуску замикаючого ланки виконують за граничним значенням допусків на розміри.

295.1 Збірка методом повної взаємозамінності здійснюється, якщо:
А) розширюють допуски на розміри деталей, що складають розмірну ланцюг;
В) сортують деталі перед складанням по розмірних груп;
С) точність розміру замикаючого ланки виробляють за рахунок компенсуючого ланки;
D) знімають шар матеріалу перед складанням для досягнення заданої точності;
Е) розрахунок допуску замикаючого ланки виконують за граничним значенням допусків на розміри.

295.2 Метод повної взаємозамінності при складанні здійснюється, коли:
А) розширюють допуски на розміри деталей, що складають розмірну ланцюг;
В) сортують деталі перед складанням по розмірних груп;
С) точність розміру замикаючого ланки виробляють за рахунок компенсуючого ланки;
D) знімають шар матеріалу перед складанням для досягнення заданої точності;
Е) розрахунок допуску замикаючого ланки виконують за граничним значенням допусків на розміри.

296.1 Збірка методом групової взаємозамінності здійснюється, якщо:
А) розширюють допуски на розміри деталей, що складають розмірну ланцюг;
В) сортують деталі перед складанням по розмірних груп;
С) точність розміру замикаючого ланки виробляють за рахунок компенсуючого ланки;
D) знімають шар матеріалу перед складанням для досягнення заданої точності;
Е) розрахунок допуску замикаючого ланки виконують за граничним значенням допусків на розміри.
296.2 Метод групової взаємозамінності при складанні здійснюється, коли:
А) розширюють допуски на розміри деталей, що складають розмірну ланцюг;
В) сортують деталі перед складанням по розмірних груп;
С) точність розміру замикаючого ланки виробляють за рахунок компенсуючого ланки;
D) знімають шар матеріалу перед складанням для досягнення заданої точності;
Е) розрахунок допуску замикаючого ланки виконують за граничним значенням допусків на розміри.
297.1 Збірка методом регулювання здійснюється, якщо:
А) розширюють допуски на розміри деталей, що складають розмірну ланцюг;
В) сортують деталі перед складанням по розмірних груп;
С) точність розміру замикаючого ланки виробляють за рахунок компенсуючого ланки;
D) знімають шар матеріалу перед складанням для досягнення заданої точності;
Е) розрахунок допуску замикаючого ланки виконують за граничним значенням допусків на розміри.
297.2 Метод регулювання при складанні здійснюється, коли:
А) розширюють допуски на розміри деталей, що складають розмірну ланцюг;
В) сортують деталі перед складанням по розмірних груп;
С) точність розміру замикаючого ланки виробляють за рахунок компенсуючого ланки;
D) знімають шар матеріалу перед складанням для досягнення заданої точності;
Е) розрахунок допуску замикаючого ланки виконують за граничним значенням допусків на розміри.
298.1 Збірка методом пригону здійснюється, якщо:
А) розширюють допуски на розміри деталей, що складають розмірну ланцюг;
В) сортують деталі перед складанням по розмірних груп;
С) точність розміру замикаючого ланки виробляють за рахунок компенсуючого ланки;
D) знімають шар матеріалу перед складанням для досягнення заданої точності;
Е) розрахунок допуску замикаючого ланки виконують за граничним значенням допусків на розміри.
298.2 Метод припасування при складанні здійснюється, коли:
А) розширюють допуски на розміри деталей, що складають розмірну ланцюг;
В) сортують деталі перед складанням по розмірних груп;
С) точність розміру замикаючого ланки виробляють за рахунок компенсуючого ланки;
D) знімають шар матеріалу перед складанням для досягнення заданої точності;
Е) розрахунок допуску замикаючого ланки виконують за граничним значенням допусків на розміри.
299.1 Розширення допусків на розміри деталей, що складають розмірну ланцюг здійснюють, при:
А) збірці методом неповної взаємозамінності;
В) збірці методом повної взаємозамінності;
С) збірці методом групової взаємозамінності;
D) збірці методом регулювання;
Е) збірці методом пригону.
299.2 При якій збірці виробляють розширення допусків на розміри деталей, що складають розмірну ланцюг:
А) збірці методом неповної взаємозамінності;
В) збірці методом повної взаємозамінності;
С) збірці методом групової взаємозамінності;
D) збірці методом регулювання;
Е) збірці методом пригону.
300.1 Сортують деталі перед складанням по розмірних групах, при:
А) збірці методом неповної взаємозамінності;
В) збірці методом повної взаємозамінності;
С) збірці методом групової взаємозамінності;
D) збірці методом регулювання;
Е) збірці методом пригону.

300.2 При якій збірці сортують деталі перед складанням по розмірних групах:
А) збірці методом неповної взаємозамінності;
В) збірці методом повної взаємозамінності;
С) збірці методом групової взаємозамінності;
D) збірці методом регулювання;
Е) збірці методом пригону.
301.1 Точність розміру замикаючого ланки виробляють за рахунок компенсуючого ланки, при:
А) збірці методом неповної взаємозамінності;
В) збірці методом повної взаємозамінності;
С) збірці методом групової взаємозамінності;
D) збірці методом регулювання;
Е) збірці методом пригону.
301.2 При якій збірці точність розміру замикаючого ланки виробляють за рахунок компенсуючого ланки:
А) збірці методом неповної взаємозамінності;
В) збірці методом повної взаємозамінності;
С) збірці методом групової взаємозамінності;
D) збірці методом регулювання;
Е) збірці методом пригону.
302.1 Знімають шар матеріалу перед складанням для досягнення заданої точності, при:
А) збірці методом неповної взаємозамінності;
В) збірці методом повної взаємозамінності;
С) збірці методом групової взаємозамінності;
D) збірці методом регулювання;
Е) збірці методом пригону.
302.2 При якій збірці знімають шар матеріалу перед складанням для досягнення заданої точності:
А) збірці методом неповної взаємозамінності;
В) збірці методом повної взаємозамінності;
С) збірці методом групової взаємозамінності;
D) збірці методом регулювання;
Е) збірці методом пригону.

303.1 Розрахунок допуску замикаючого ланки виконують за граничним значенням допусків на розміри, при:
А) збірці методом неповної взаємозамінності;
В) збірці методом повної взаємозамінності;
С) збірці методом групової взаємозамінності;
D) збірці методом регулювання;
Е) збірці методом пригону.

303.2 При якій збірці розрахунок допуску замикаючого ланки виконують за граничним значенням допусків на розміри:
А) збірці методом неповної взаємозамінності;
В) збірці методом повної взаємозамінності;
С) збірці методом групової взаємозамінності;
D) збірці методом регулювання;
Е) збірці методом пригону.
304.1 Визначте хімічний склад сплаву ХВГ:
А) 6% Ко, 15% Тi С, 79% WС;
У) 8% Ко, 92% WС;
З) 6% Ко, 14% (Тi С + ТАС), 80% WС;
D) 18% W, 72% інструментальна сталь;
Е) 1% С, 1% Сr, 1% W, 1% Мn, 96% Fе.

304.2 Сплав ХВГ має наступний хімічний склад:
А) 6% Ко, 15% Тi С, 79% WС;
У) 8% Ко, 92% WС;
З) 6% Ко, 14% (Тi С + ТАС), 80% WС;
D) 18% W, 72% інструментальна сталь;
Е) 1% С, 1% Сr, 1% W, 1% Мn, 96% Fе.

305.1 Визначте хімічний склад сплаву Р18:
А) 6% Ко, 15% Тi С, 79% WС;
У) 8% Ко, 92% WС;
З) 6% Ко, 14% (Тi С + ТАС), 80% WС;
D) 18% W, 82% інструментальна сталь;
Е) 1% С, 1% W, 1% Мn, 97% Fе.

305.2 Сплав Р18 має наступний хімічний склад:
А) 6% Ко, 15% Тi С, 79% WС;
У) 8% Ко, 92% WС;
З) 6% Ко, 14% (Тi С + ТАС), 80% WС;
D) 18% W, 82% інструментальна сталь;
Е) 1% С, 1% W, 1% Мn, 97% Fе.

306.1 Між передньою і головною задньою поверхнями знаходиться:
А) кут загострення різця;
В) головний задній кут різця;
З) передній кут різця;
D) допоміжний задній кут різця;
Е) кут різання різця.

306.2 Який кут знаходиться між передньою і головною задньою поверхнями:
А) кут загострення різця;
В) головний задній кут різця;
З) передній кут різця;
D) допоміжний задній кут різця;
Е) кут різання різця.

307.1 Між передньою поверхнею і нормаллю до площини різання знаходиться:
А) кут загострення різця;
В) головний задній кут різця;
З) передній кут різця;
D) допоміжний задній кут різця;
Е) кут різання різця.

307.2 Який кут знаходиться між передньою поверхнею і нормаллю до площини різання:
А) кут загострення різця;
В) головний задній кут різця;
З) передній кут різця;
D) допоміжний задній кут різця;
Е) кут різання різця.

308.1 Між головною задньою поверхнею і площиною різання знаходиться:
А) кут загострення різця;
В) головний задній кут різця;
З) передній кут різця;
D) допоміжний задній кут різця;
Е) кут різання різця.

308.2 Який кут знаходиться між головною задньою поверхнею і площиною різання:
А) кут загострення різця;
В) головний задній кут різця;
З) передній кут різця;
D) допоміжний задній кут різця;
Е) кут різання різця.

309.1 Між допоміжної задньою поверхнею та допоміжної площиною різання знаходиться:
А) кут загострення різця;
В) головний задній кут різця;
З) передній кут різця;
D) допоміжний задній кут різця;
Е) кут різання різця.

309.2 Який кут знаходиться між допоміжною задньою поверхнею та допоміжної площиною різання:
А) кут загострення різця;
В) головний задній кут різця;
З) передній кут різця;
D) допоміжний задній кут різця;
Е) кут різання різця.

310.1Между передньою поверхнею і площиною різання знаходиться:
А) кут загострення різця;
В) головний задній кут різця;
З) передній кут різця;
D) допоміжний задній кут різця;
Е) кут різання різця.

310.2 Який кут знаходиться між передньою поверхнею і площиною різання:
А) кут загострення різця;
В) головний задній кут різця;
З) передній кут різця;
D) допоміжний задній кут різця;
Е) кут різання різця.

311.1 Між допоміжної ріжучої крайкою і напрямом зворотного поздовжньої подачі знаходиться:
А) кут при вершині різця в плані;
В) кут нахилу головної різальної крайки різця;
З) допоміжний кут різця в плані;
D) допоміжний задній кут різця;
Е) головний кут різця в плані.

311.2 Який кут знаходиться допоміжної ріжучої крайкою і напрямом зворотного поздовжньої подачі:
А) кут при вершині різця в плані;
В) кут нахилу головної різальної крайки різця;
З) допоміжний кут різця в плані;
D) допоміжний задній кут різця;
Е) головний кут різця в плані.

312.1 Між головною різальною крайкою і напрямком поздовжньої подачі знаходиться:
А) кут при вершині різця в плані;
В) кут нахилу головної різальної крайки різця;
З) допоміжний кут різця в плані;
D) допоміжний задній кут різця;
Е) головний кут різця в плані.

312.2 Який кут знаходиться між головною різальною крайкою і напрямком поздовжньої подачі:
А) кут при вершині різця в плані;
В) кут нахилу головної різальної крайки різця;
З) допоміжний кут різця в плані;
D) допоміжний задній кут різця;
Е) головний кут різця в плані.

313.1 Між головною різальною крайкою і лінією, проведеною через вершину різця паралельно основній площині знаходиться:
А) кут при вершині різця в плані;
В) кут нахилу головної різальної крайки різця;
З) допоміжний кут різця в плані;
D) допоміжний задній кут різця;
Е) головний кут різця в плані.

313.2 Який кут знаходиться між головною різальною крайкою і лінією, проведеною через вершину різця паралельно основній площині:
А) кут при вершині різця в плані;
В) кут нахилу головної різальної крайки різця;
З) допоміжний кут різця в плані;
D) допоміжний задній кут різця;
Е) головний кут різця в плані.

314.1 Між головною і допоміжної ріжучими крайками знаходиться:
А) кут при вершині різця в плані;
В) кут нахилу головної різальної крайки різця;
З) допоміжний кут різця в плані;
D) допоміжний задній кут різця;
Е) головний кут різця в плані.

314.2 Який кут знаходиться між головною і допоміжної ріжучими крайками:
А) кут при вершині різця в плані;
В) кут нахилу головної різальної крайки різця;
З) допоміжний кут різця в плані;
D) допоміжний задній кут різця;
Е) головний кут різця в плані.

315.1 Між допоміжної площиною різання і допоміжної задньою поверхнею знаходиться:
А) кут при вершині різця в плані;
В) кут нахилу головної різальної крайки різця;
З) допоміжний кут різця в плані;
D) допоміжний задній кут різця;
Е) головний кут різця в плані.

315.2 Який кут знаходиться між допоміжною площиною різання і допоміжної задньою поверхнею:
А) кут при вершині різця в плані;
В) кут нахилу головної різальної крайки різця;
З) допоміжний кут різця в плані;
D) допоміжний задній кут різця;
Е) головний кут різця в плані.

316.1 Площина, перпендикулярна до проекції головної ріжучої кромки на основну площину і основної площини, це:
А) Допоміжна задня поверхня;
В) головна задня поверхня різця;

З) передня поверхня різця;

D) головна січна площина;
Е) допоміжна січна площина.

316.2 Як називається площина, перпендикулярна до проекції головної ріжучої кромки на основну площину і основної площини:
А) Допоміжна задня поверхня;
В) головна задня поверхня різця;

З) передня поверхня різця;

D) головна січна площина;
Е) допоміжна січна площина.

317.1 Поверхня різця, звернена до поверхні різання на деталі, це:
А) Допоміжна задня поверхня;
В) головна задня поверхня різця;

З) передня поверхня різця;

D) головна січна площина;
Е) допоміжна січна площина.

317.2 Як називається поверхня різця звернена до поверхні різання на деталі:
А) Допоміжна задня поверхня;
В) головна задня поверхня різця;

З) передня поверхня різця;

D) головна січна площина;
Е) допоміжна січна площина.

318.1 Поверхня різця, звернена до обробленої поверхні на деталі, це:
А) Допоміжна задня поверхня;
В) головна задня поверхня різця;

З) передня поверхня різця;

D) головна січна площина;
Е) допоміжна січна площина.

318.2 Як називається поверхня різця, звернена до обробленої поверхні на деталі:
А) Допоміжна задня поверхня;
В) головна задня поверхня різця;

З) передня поверхня різця;

D) головна січна площина;
Е) допоміжна січна площина.

319.1 Поверхня різця, по якій сходить стружка, це:
А) Допоміжна задня поверхня;
В) головна задня поверхня різця;

З) передня поверхня різця;

D) головна січна площина;
Е) допоміжна січна площина.
319.2 Як називається поверхня різця, по якій сходить стружка:
А) Допоміжна задня поверхня;
В) головна задня поверхня різця;

З) передня поверхня різця;

D) головна січна площина;
Е) допоміжна січна площина.

320.1 Площина, перпендикулярна до проекції допоміжної різальної крайки на основну площину і основної площини, це:
А) Допоміжна задня поверхня;
В) головна задня поверхня різця;

З) передня поверхня різця;

D) головна січна площина;
Е) допоміжна січна площина.

320.2 Як називається площина, перпендикулярна проекції допоміжної різальної крайки на основну площину і основної площини:
А) Допоміжна задня поверхня;
В) головна задня поверхня різця;

З) передня поверхня різця;

D) головна січна площина;
Е) допоміжна січна площина.

321.1 Поверхня, з якої знімається шар металу, це:
А) поверхню різання;
В) оброблювана поверхня;
С) оброблена поверхня;
D) основна площину;
Е) площина різання.
321.2 Як називається поверхня, з якої знімається шар металу:
А) поверхню різання;
В) оброблювана поверхня;
С) оброблена поверхня;
D) основна площину;
Е) площина різання.

322.1 Поверхня, отримана після зняття шару металу, це:
А) поверхню різання;
В) оброблювана поверхня;
С) оброблена поверхня;
D) основна площину;
Е) площина різання.

322.2 Як називається поверхня, отримана після зняття шару металу:
А) поверхню різання;
В) оброблювана поверхня;
С) оброблена поверхня;
D) основна площину;
Е) площина різання.
323.1 Поверхня, утворена безпосередньо ріжучої крайкою, це:
А) поверхню різання;
В) оброблювана поверхня;
С) оброблена поверхня;
D) основна площину;
Е) площина різання.
323.2 Як називається поверхня, утворена безпосередньо ріжучої крайкою:
А) поверхню різання;
В) оброблювана поверхня;
С) оброблена поверхня;
D) основна площину;
Е) площина різання.
324.1 Площина, дотична до поверхні різання і проходить через головну ріжучу кромку різця, це:
А) поверхню різання;
В) оброблювана поверхня;
С) оброблена поверхня;
D) основна площину;
Е) площина різання.
324.2 Як називається площина, дотична до поверхні різання і проходить через головну ріжучу кромку різця?
А) поверхню різання;
В) оброблювана поверхня;
С) оброблена поверхня;
D) основна площину;
Е) площина різання.
325.1 Площина, паралельна подовжньому і поперечному рухам різця, це:
А) поверхню різання;
В) оброблювана поверхня;
С) оброблена поверхня;
D) основна площину;
Е) площина різання.

325.2 Як називається площина, паралельна подовжньому і поперечному рухам різця:
А) поверхню різання;
В) оброблювана поверхня;
С) оброблена поверхня;
D) основна площину;
Е) площина різання.

326.1 Перетин передній поверхні і допоміжної задньої поверхні, це:
А) допоміжна ріжуча кромка різця;

В) головна ріжуча кромка різця;

З) вершина різця;
D) ріжуча частина різця;
Е) стрижень різця.

326.2 Як називається перетин передньої поверхні і допоміжної задньої поверхні:
А) допоміжна ріжуча кромка різця;

В) головна ріжуча кромка різця;

З) вершина різця;
D) ріжуча частина різця;
Е) стрижень різця.

327.1 Перетин передньої поверхні і головною задньої поверхонь, це:
А) допоміжна ріжуча кромка різця;

В) головна ріжуча кромка різця;

З) вершина різця;
D) ріжуча частина різця;
Е) стрижень різця.

327.2 Як називається перетин передньої поверхні і головною задньої поверхонь:
А) допоміжна ріжуча кромка різця;

В) головна ріжуча кромка різця;

З) вершина різця;
D) ріжуча частина різця;
Е) стрижень різця.

328.1 Перетин головною і допоміжної ржущих крайок різця, це:
А) допоміжна ріжуча кромка різця;

В) головна ріжуча кромка різця;

З) вершина різця;
D) ріжуча частина різця;
Е) стрижень різця.

328.2 Як називається перетин головної і допоміжної ржущих крайок різця:
А) допоміжна ріжуча кромка різця;

В) головна ріжуча кромка різця;

З) вершина різця;
D) ріжуча частина різця;
Е) стрижень різця.

329.1 Частина різця, за яку його кріплять, це:
А) допоміжна ріжуча кромка різця;

В) головна ріжуча кромка різця;

З) вершина різця;
D) ріжуча частина різця;
Е) стрижень різця.

329.2 Як називається частина різця, за яку його кріплять:
А) допоміжна ріжуча кромка різця;

В) головна ріжуча кромка різця;

З) вершина різця;
D) ріжуча частина різця;
Е) стрижень різця.
330.1 Частина різця, яка здійснює різання, це:
А) допоміжна ріжуча кромка різця;

В) головна ріжуча кромка різця;

З) вершина різця;
D) ріжуча частина різця;
Е) стрижень різця.

330.2 Як називається частина різця, яка здійснює різання:
А) допоміжна ріжуча кромка різця;

В) головна ріжуча кромка різця;

З) вершина різця;
D) ріжуча частина різця;
Е) стрижень різця.

331.1 Буквою Р х позначається:
А) головна складова сили різання;
В) осьова складова сили різання;
С) рівнодіюча сила різання;

D) радіальна складова сили різання;

Е) кутова складова сили різання.

331.2 Яке назва відповідає позначенню Р х:
А) головна складова сили різання;
В) осьова складова сили різання;
С) рівнодіюча сила різання;

D) радіальна складова сили різання;

Е) кутова складова сили різання.

332.1 Буквою Р у позначається:
А) головна складова сили різання;
В) осьова складова сили різання;
С) рівнодіюча сила різання;

D) радіальна складова сили різання;

Е) кутова складова сили різання.

332.2 Яке назва відповідає позначенню Р у:
А) головна складова сили різання;
В) осьова складова сили різання;
С) рівнодіюча сила різання;

D) радіальна складова сили різання;

Е) кутова складова сили різання.

333.1 Буквою Р z позначається:
А) головна складова сили різання;
В) осьова складова сили різання;
С) рівнодіюча сила різання;

D) радіальна складова сили різання;

Е) кутова складова сили різання.

333.2 Яке назва відповідає позначенню Р z:
А) головна складова сили різання;
В) осьова складова сили різання;
С) рівнодіюча сила різання;

D) радіальна складова сили різання;

Е) кутова складова сили різання.

334.1 Буквою R позначається:
А) головна складова сили різання;
В) осьова складова сили різання;
С) рівнодіюча сила різання;

D) радіальна складова сили різання;

Е) кутова складова сили різання.

334.2 Яке назва відповідає позначенню R:
А) головна складова сили різання;
В) осьова складова сили різання;
С) рівнодіюча сила різання;

D) радіальна складова сили різання;

Е) кутова складова сили різання.

335.1 Токарні верстати відносяться:
А) до другої групи;
В) до першої групи;
З) до шостої групи;
D) до сьомої групи;
Е) до третьої групи.
335.2 До якої групи належать токарні верстати:
А) до другої групи;
В) до першої групи;
З) до шостої групи;
D) до сьомої групи;
Е) до третьої групи.

336.1 Свердлильні верстати відносяться:
А) до другої групи;
В) до першої групи;
З) до шостої групи;
D) до сьомої групи;
Е) до третьої групи.

336.2 До якої групи належать свердлильні верстати:
А) до другої групи;
В) до першої групи;
З) до шостої групи;
D) до сьомої групи;
Е) до третьої групи.

337.1 Шліфувальні верстати відносяться:
А) до другої групи;
В) до першої групи;
З) до шостої групи;
D) до сьомої групи;
Е) до третьої групи.

337.2 До якої групи відносяться шліфувальні верстати:
А) до другої групи;
В) до першої групи;
З) до шостої групи;
D) до сьомої групи;
Е) до третьої групи.

338.1 Фрезерні верстати відносяться:
А) до другої групи;
В) до першої групи;
З) до шостої групи;
D) до сьомої групи;
Е) до третьої групи.

338.2 До якої групи належать фрезерні верстати:
А) до другої групи;
В) до першої групи;
З) до шостої групи;
D) до сьомої групи;
Е) до третьої групи.

339.1 Стругальні верстати відносяться:
А) до другої групи;
В) до першої групи;
З) до шостої групи;
D) до сьомої групи;
Е) до третьої групи.

339.2 До якої групи належать стругальні верстати:
А) до другої групи;
В) до першої групи;
З) до шостої групи;
D) до сьомої групи;
Е) до третьої групи.

340.1 Для обробки отворів і надання їм правильної форми, використовується:
А) зенкер;
В) розгортка;
С) свердло;
D) зензюбель;
Е) калевка.

340.2 Який інструмент використовується для обробки отворів і надання їм правильної форми:
А) зенкер;
В) розгортка;
С) свердло;
D) зензюбель;
Е) калевка.

341.1 Для утворення отворів у суцільному матеріалі використовується:
А) зенкер;
В) розгортка;
С) свердло;
D) зензюбель;
Е) калевка.

341.2 Який інструмент використовується Щоб утворення отворів у суцільному матеріалі:
А) зенкер;
В) розгортка;
С) свердло;
D) зензюбель;
Е) калевка.

342.1 Для обробки отворів, попередньо розточений або оброблених зенкером, використовується:
А) зенкер;
В) розгортка;
С) свердло;
D) зензюбель;
Е) калевка.

342.2 Який інструмент використовується для обробки отворів, попередньо розточений або оброблених зенкером:
А) зенкер;
В) розгортка;
С) свердло;
D) зензюбель;
Е) калевка.

343.1 Різець для обробки внутрішніх поверхонь, це:
А) прохідний токарний різець;
В) відрізний токарний різець;
С) розточний токарний різець;
D) підрізної токарний різець;
Е) фасонний токарний різець.

343.2 Який різець призначений для обробки внутрішніх поверхонь:
А) прохідний токарний різець;
В) відрізний токарний різець;
С) розточний токарний різець;
D) підрізної токарний різець;
Е) фасонний токарний різець.

344.1 Різець для обробки торцевих поверхонь, це:
А) прохідний токарний різець;
В) відрізний токарний різець;
С) розточний токарний різець;
D) підрізної токарний різець;
Е) фасонний токарний різець.

344.2 Який різець призначений для обробки торцевих поверхонь:
А) прохідний токарний різець;
В) відрізний токарний різець;
С) розточний токарний різець;
D) підрізної токарний різець;
Е) фасонний токарний різець.

345.1 Різець для обробки зовнішніх поверхонь, це:
А) прохідний токарний різець;
В) відрізний токарний різець;
С) розточний токарний різець;
D) підрізної токарний різець;
Е) фасонний токарний різець.

345.2 Який різець призначений для обробки зовнішніх поверхонь:
А) прохідний токарний різець;
В) відрізний токарний різець;
С) розточний токарний різець;
D) підрізної токарний різець;
Е) фасонний токарний різець.

346.1 Різець для обробки поверхонь складної форми, це:
А) прохідний токарний різець;
В) відрізний токарний різець;
С) розточний токарний різець;
D) підрізної токарний різець;
Е) фасонний токарний різець.

346.2 Який різець призначений для обробки поверхонь складної форми:
А) прохідний токарний різець;
В) відрізний токарний різець;
С) розточний токарний різець;
D) підрізної токарний різець;
Е) фасонний токарний різець.

347.1 Різець для поділу заготовок, це:
А) прохідний токарний різець;
В) відрізний токарний різець;
С) розточний токарний різець;
D) підрізної токарний різець;
Е) фасонний токарний різець.

347.2 Який різець призначений для поділу заготовок:
А) прохідний токарний різець;
В) відрізний токарний різець;
С) розточний токарний різець;
D) підрізної токарний різець;
Е) фасонний токарний різець.

348.1 Різець для обробки закруглених канавок, це:
А) прохідний токарний різець;
В) галтельний токарний різець;
С) розточний токарний різець;
D) підрізної токарний різець;
Е) фасонний токарний різець.

348.2 Який різець призначений для обробки закруглених канавок:
А) прохідний токарний різець;
В) галтельний токарний різець;
С) розточний токарний різець;
D) підрізної токарний різець;
Е) фасонний токарний різець.

349.1 Різець для нарізування різьб, це:
А) прохідний токарний різець;
В) відрізний токарний різець;
С) різьбовий токарний різець;
D) підрізної токарний різець;
Е) фасонний токарний різець.

349.2 Який різець призначений для нарізування резьб:
А) прохідний токарний різець;
В) відрізний токарний різець;
С) різьбовий токарний різець;
D) підрізної токарний різець;
Е) фасонний токарний різець.

350.1 Різець, що складається з ріжучої частини і стрижня, це:
А) зенкер;
В) зензюбель;
С) токарний різець;
D) цековка;
Е) фрезерний різець.

350.2 Який різець складається з ріжучої частини і стрижня:
А) зенкер;
В) зензюбель;
С) токарний різець;
D) цековка;
Е) фрезерний різець.

351.1 Стружка зливна, сколювання і надлому може утворитися при:
А) токарній обробці;
В) фрезерної бработке;
С) слюсарної обробці;
D) шліфувальної обробці;
Е) хонинговальной обробці.

351.2 При якій обробці може утворитися стружка зливна, сколювання і надлому:
А) токарній обробці;
В) фрезерної бработке;
С) слюсарної обробці;
D) шліфувальної обробці;
Е) хонинговальной обробці.

352.1 Оброблювана поверхня, оброблена поверхню і поверхню різання утворюються при:
А) дефектоскопії деталей;
В) дефектації деталей;
З) перевірці просторової точності;
D) перевірці геометричної точності;
Е) обробці різанням.

352.2 При якій обробці утворюються оброблювана поверхня, оброблена поверхню і поверхню різання:
А) при дефектоскопії деталей;
В) при дефектації деталей;
С) при перевірці просторової точності;
D) при перевірці геометричної точності;
Е) при обробці різанням.

353.1 З якого матеріалу виготовляють стрижні різців:
А) з кубічного нітриду бору;
В) з мінералокераміки;
З) з якісної сортової сталі;
D) з високоміцного чавуну;
Е) з твердих сплавів.

353.2 Стрижні різців виготовляють з:
А) кубічного нітриду бору;
В) мінералокераміки;
З) якісної сортової сталі;
D) високоміцного чавуну;
Е) твердих сплавів.

354.1 Терміни - абразивний, адгезійний, дифузійний відносяться до:
А) виду обробки;
У) зносу інструменту;
С) назвою інструмента;
D) способу контролю;
Е) оцінці якості.

354.2 Яке дію позначають терміни - абразивний, адгезійний, дифузійний:
А) вид обробки;
В) знос інструменту;
С) назва інструменту;
D) спосіб контролю;
Е) оцінка якості.

355.1 Ручні, машинні, гайкові, плашкові мітчики відносяться:
А) на основні типи мітчиків;
В) до машинних мітчика;
С) до ручних мітчика;
D) до плашкових мітчика;
Е) до многозаходной мітчика.

355.2 До яких типів відносяться машинні, гайкові, плашкові мітчики:
А) на основні типи мітчиків;
В) до машинних мітчика;
С) до ручних мітчика;
D) до плашкових мітчика;
Е) до многозаходной мітчика.

356.1 Для нарізування різьблення на верстатах використовують:
А) ручні мітчики;
В) машинні мітчики;
С) гайкові мітчики;
D) плашкові мітчики;
Е) багатозахідні мітчики.

356.2 Які мітчики використовують для нарізування різьблення на верстатах:
А) ручні мітчики;
В) машинні мітчики;
С) гайкові мітчики;
D) плашкові мітчики;
Е) багатозахідні мітчики.

357.1 Для нарізування різьби вручну використовують:
А) ручні мітчики;
В) машинні мітчики;
С) гайкові мітчики;
D) плашкові мітчики;
Е) багатозахідні мітчики.

357.2 Які мітчики використовують для нарізування різьби вручну:
А) ручні мітчики;
В) машинні мітчики;
С) гайкові мітчики;
D) плашкові мітчики;
Е) багатозахідні мітчики.

358.1 Для нарізування різьблення в гайках використовують:
А) ручні мітчики;
В) машинні мітчики;
С) гайкові мітчики;
D) плашкові мітчики;
Е) багатозахідні мітчики.

358.2 Які мітчики використовують для нарізування гайок:
А) ручні мітчики;
В) машинні мітчики;
С) гайкові мітчики;
D) плашкові мітчики;
Е) багатозахідні мітчики.

359.1 Для нарізування та калібрування різьби в плашках використовують:
А) ручні мітчики;
В) машинні мітчики;
С) гайкові мітчики;
D) плашкові мітчики;
Е) багатозахідні мітчики.

359.2 Які мітчики використовують для нарізування і калібрування різьби в плашках:
А) ручні мітчики;
В) машинні мітчики;
С) гайкові мітчики;
D) плашкові мітчики;
Е) багатозахідні мітчики.

360.1 Для перевірки та контролю кроку різьби використовують:
А) ручні мітчики;
В) машинні мітчики;
С) гайкові мітчики;
D) плашкові мітчики;
Е) резьбомери.

360.2 Який інструмент використовують для перевірки і контролю кроку різьби:
А) ручні мітчики;
В) машинні мітчики;
С) гайкові мітчики;
D) плашкові мітчики;
Е) резьбомери.

361.1 Для контролю діаметра і кроку зовнішніх різьб, використовують:
А) ручні мітчики;
В) машинні мітчики;
С) калібри - кільця з буквами ПР і НЕ;
D) плашкові мітчики;
Е) резьбомери.

361.2 Який інструмент використовують для контролю діаметра і кроку зовнішніх різьб:
А) ручні мітчики;
В) машинні мітчики;
С) калібри - кільця з буквами ПР і НЕ;
D) плашкові мітчики;
Е) резьбомери.

362.1 Для контролю діаметра і кроку внутрішніх резьб, використовують:
А) ручні мітчики;
В) машинні мітчики;
С) гайкові мітчики;
D) калібри - пробки з буквами ПР і НЕ;
Е) резьбомери.

362.2 Який інструмент використовують для контролю діаметра і кроку внутрішніх резьб:
А) ручні мітчики;
В) машинні мітчики;
С) гайкові мітчики;
D) калібри - пробки з буквами ПР і НЕ;
Е) резьбомери.

363.1 Для заміни слів верстат, пристосування, інструмент, деталь використовують слова:
А) ручні мітчики;
В) машинні мітчики;
С) гайкові мітчики;
D) система СНІД;
Е) резьбомери.

363.2 Які слова використовують замість слів - верстат, пристосування, інструмент, деталі:
А) ручні мітчики;
В) машинні мітчики;
С) гайкові мітчики;
D) система СНІД;
Е) резьбомери.

364.1 Для чого використовують мітчики:
А) для нарізування зовнішньої різьби;
В) для нарізування внутрішньої різьби;
С) для нарізування однозаходной різьби;
D) для нарізування многозаходной різьби;
Е) для контролю резьбомеров.

364.2 Яку операцію виконують мітчиками:
А) нарізування зовнішньої різьби;
В) нарізування внутрішньої різьби;
С) нарізування однозаходной різьби;
D) нарізування многозаходной різьби;
Е) контроль резьбомеров.

365.1 Для чого використовують плашки:
А) для нарізування зовнішньої різьби;
В) для нарізування внутрішньої різьби;
С) для нарізування однозаходной різьби;
D) для нарізування многозаходной різьби;
Е) для контролю резьбомеров.

365.2 Яку операцію виконують мітчиками:
А) нарізування зовнішньої різьби;
В) нарізування внутрішньої різьби;
С) нарізування однозаходной різьби;
D) нарізування многозаходной різьби;
Е) контроль резьбомеров.
366.1 У нитках вимірюється крок різьби:

А) питчевой;

В) дюймової;

С) модульної;

D) метричної;

Е) черв'ячної.


366.2 Крок, який різьблення вимірюється в нитках:

А) питчевой;

В) дюймової;

С) модульної;

D) метричної;

Е) черв'ячної.


367.1 У міліметрах вимірюється крок різьби:

А) питчевой;

В) дюймової;

С) модульної;

D) метричної;

Е) черв'ячної.


367.2 Крок який різьблення вимірюється в міліметрах:

А) питчевой;

В) дюймової;

С) модульної;

D) метричної;

Е) черв'ячної.


368.1 Різьблення, що розрізняються між собою лише діаметром, це:

А) пітчевих і модульна;

В) дюймова та трубна;

С) модульна і черв'ячна;

D) метрична і наполеглива;

Е) черв'ячна і стрічкова.


368.2 Які різьби різняться між собою лише діаметром:

А) пітчевих і модульна;

В) дюймова та трубна;

С) модульна і черв'ячна;

D) метрична і наполеглива;

Е) черв'ячна і стрічкова.


369.1 Кут при вершині 55 0 має різьба:

А) метрична;

В) дюймова;

С) модульна і черв'ячна;

D) метрична і наполеглива;

Е) черв'ячна і стрічкова.


369.2 Яка різьба має кут при вершині 55 0:

А) метрична;

В) дюймова;

С) модульна і черв'ячна;

D) метрична і наполеглива;

Е) черв'ячна і стрічкова.


370.1 Кут при вершині 60 0 має різьба:

А) метрична;

В) дюймова;

С) модульна і черв'ячна;

D) метрична і наполеглива;

Е) черв'ячна і стрічкова.

370.2 Яка різьба має кут при вершині 60 0

А) метрична;

В) дюймова;

С) модульна і черв'ячна;

D) метрична і наполеглива;

Е) черв'ячна і стрічкова.

371.1 Крок, який різьблення вимірюється в нитках:

А) питчевой;

В) трубної;

С) модульної;

D) метричної;

Е) черв'ячної.


371.2 У нитках вимірюється крок різьби:

А) питчевой;

В) трубної;

С) модульної;

D) метричної;

Е) черв'ячної

372.1 Величина переміщення різця за один оборот деталі, це:

А) глибина різання;

В) подача при точінні;

С) швидкість різання при точінні;

D) зменшення діаметра;

Е) зменшення довжини.

372.2 Яким параметром визначається величина переміщення різця за один оборот деталі:

А) глибина різання;

В) подача при точінні;

С) швидкість різання при точінні;

D) зменшення діаметра;

Е) зменшення довжини.

373.1 Відстань між обробленої і оброблюваної поверхнями, це:

А) глибина різання;

В) подача при точінні;

С) швидкість різання при точінні;

D) зменшення діаметра;

Е) зменшення довжини.

373.2 Яким параметром визначається відстань між обробленої і оброблюваної поверхнями:

А) глибина різання;

В) подача при точінні;

С) швидкість різання при точінні;

D) зменшення діаметра;

Е) зменшення довжини.

374.1 Швидкість переміщення оброблюваної поверхні деталі щодо різця в напрямі головного руху, це:

А) глибина різання;

В) подача при точінні;

С) швидкість різання при точінні;

D) зменшення діаметра;

Е) зменшення довжини.
374.2 Яким параметром визначається швидкість переміщення оброблюваної поверхні деталі щодо різця в напрямі головного руху:

А) глибина різання;

В) подача при точінні;

С) швидкість різання при точінні;

D) зменшення діаметра;

Е) зменшення довжини.

375.1 Кути α β γ δ розглядаються в:

А) головною січної площини;

В) допоміжної січної площини;

З) плані різця;

D) ріжучої частини різця;

Е) перерізі різця.

375.2 У якій площині розглядаються кути α β γ δ:

А) у головній січної площини;

В) в допоміжній січної площини;

З) в плані різця;

D) у ріжучої частини різця;

Е) у перерізі різця.
376.1 Кути α 1 β 1 γ 1 δ 1 розглядаються в:

А) головною січної площини;

В) допоміжної січної площини;

З) плані різця;

D) ріжучої частини різця;

Е) перерізі різця.

376.2 У якій площині розглядаються кути α 1 β 1 γ 1 δ 1:

А) у головній січної площини;

В) в допоміжній січної площини;

З) в плані різця;

D) у ріжучої частини різця;

Е) у перерізі різця.

377.1 Кути φ ε φ 1 розглядаються в:

А) головною січної площини;

В) допоміжної січної площини;

З) плані різця;

D) ріжучої частини різця;

Е) перерізі різця.

377.2 У якій площині розглядаються кути φ ε φ 1:

А) у головній січної площини;

В) в допоміжній січної площини;

З) в плані різця;

D) у ріжучої частини різця;

Е) у перерізі різця.
378.1 Буквою φ позначається:

А) допоміжний кут різця в плані;

В) головний кут різця в плані;

З) кут загострення різця;

D) кут нахилу головної різальної крайки різця;

Е) допоміжний задній кут різця.

378.2 Який кут позначається буквою φ:

А) допоміжний кут різця в плані;

В) головний кут різця в плані;

З) кут загострення різця;

D) кут нахилу головної різальної крайки різця;

Е) допоміжний задній кут різця.

379.1 Буквою φ 1 позначається:

А) допоміжний кут різця в плані;

В) головний кут різця в плані;

З) кут загострення різця;

D) кут нахилу головної різальної крайки різця;

Е) допоміжний задній кут різця.

379.2 Який кут позначається буквою φ 1:

А) допоміжний кут різця в плані;

В) головний кут різця в плані;

З) кут загострення різця;

D) кут нахилу головної різальної крайки різця;

Е) допоміжний задній кут різця.

380.1 Буквою β позначається:

А) допоміжний кут різця в плані;

В) головний кут різця в плані;

З) кут загострення різця;

D) кут нахилу головної різальної крайки різця;

Е) допоміжний задній кут різця.

380.2 Який кут позначається буквою β:

А) допоміжний кут різця в плані;

В) головний кут різця в плані;

З) кут загострення різця;

D) кут нахилу головної різальної крайки різця;

Е) допоміжний задній кут різця.

381.1 Буквою α 1 позначається:

А) допоміжний кут різця в плані;

В) головний кут різця в плані;

З) кут загострення різця;

D) кут нахилу головної різальної крайки різця;

Е) допоміжний задній кут різця.

381.2 Який кут позначається буквою α 1:

А) допоміжний кут різця в плані;

В) головний кут різця в плані;

З) кут загострення різця;

D) кут нахилу головної різальної крайки різця;

Е) допоміжний задній кут різця.

382.1 Буквою λ позначається:

А) допоміжний кут різця в плані;

В) головний кут різця в плані;

З) кут загострення різця;

D) кут нахилу головної різальної крайки різця;

Е) допоміжний задній кут різця.

382.2 Який кут позначається буквою λ:

А) допоміжний кут різця в плані;

В) головний кут різця в плані;

З) кут загострення різця;

D) кут нахилу головної різальної крайки різця;

Е) допоміжний задній кут різця.

383.1 Буквою δ позначається:

А) передній кут різця;

В) кут різання;

З) кут різця при вершині;

D) головний задній кут різця;

Е) допоміжний кут різання.

383.2 Який кут позначається буквою δ:

А) передній кут різця;

В) кут різання;

З) кут різця при вершині;

D) головний задній кут різця;

Е) допоміжний кут різання

384.1 Буквою ε позначається:

А) передній кут різця;

В) кут різання;

З) кут різця при вершині;

D) головний задній кут різця;

Е) допоміжний кут різання

384.2 Який кут позначається буквою ε:

А) передній кут різця;

В) кут різання;

З) кут різця при вершині;

D) головний задній кут різця;

Е) допоміжний кут різання

385.1 Буквою α позначається:

А) передній кут різця;

В) кут різання;

З) кут різця при вершині;

D) головний задній кут різця;

Е) допоміжний кут різання

385.2 Який кут позначається буквою α:

А) передній кут різця;

В) кут різання;

З) кут різця при вершині;

D) головний задній кут різця;

Е) допоміжний кут різання

386.1 Буквою γ позначається:

А) передній кут різця;

В) кут різання;

З) кут різця при вершині;

D) головний задній кут різця;

Е) допоміжний кут різання

386.2 Який кут позначається буквою γ:

А) передній кут різця;

В) кут різання;

З) кут різця при вершині;

D) головний задній кут різця;

Е) допоміжний кут різання

387.1 Буквою δ 1 позначається:

А) передній кут різця;

В) кут різання;

З) кут різця при вершині;

D) головний задній кут різця;

Е) допоміжний кут різання

387.2 Який кут позначається буквою δ 1:

А) передній кут різця;

В) кут різання;

З) кут різця при вершині;

D) головний задній кут різця;

Е) допоміжний кут різання

388.1 Значення від - 8 до +25 градусів може мати кут:

А) α;

В) γ;

С) φ;

D) φ 1;

Е) δ.

388.2 Який кут може мати значення від - 8 до +25 градусів:

А) α;

В) γ;

С) φ;

D) φ 1;

Е) δ.

389.1 Значення від 6 до 12 градусів може мати кут:

А) α;

В) γ;

С) φ;

D) φ 1;

Е) δ.

389.2 Який кут може мати значення від 6 до 12 градусів:

А) α;

В) γ;

С) φ;

D) φ 1;

Е) δ.

390.1 Значення від 0 до 90 градусів може мати кут:

А) α;

В) γ;

С) φ;

D) φ 1;

Е) δ.

390.2 Який кут може мати значення від 0 до 90 градусів:

А) α;

В) γ;

С) φ;

D) φ 1;

Е) δ.

391.1 Значення від 0 до 45 градусів може мати кут:

А) α;

В) γ;

С) φ;

D) φ 1;

Е) δ.

391.2 Який кут може мати значення від 0 до 45 градусів:

А) α;

В) γ;

С) φ;

D) φ 1;

Е) δ.

392.1 Значення (α + β) градусів може мати кут:

А) α;

В) γ;

С) φ;

D) φ 1;

Е) δ.

392.2 Який кут може мати значення (α + β) градусів:

А) α;

В) γ;

С) φ;

D) φ 1;

Е) δ.

393.1 Різці з мінералокераміки мають коефіцієнт за швидкістю різання:

А) 8;

У) 6;

З) 4;

D) 1;

Е) 0,6.

393.2 Який коефіцієнт за швидкістю різання мають різці з мінералокераміки:

А) 8;

У) 6;

З) 4;

D) 1;

Е) 0,6.

394.1 Різці з кубічного нітриду бору мають коефіцієнт за швидкістю різання:

А) 8;

У) 6;

З) 4;

D) 1;

Е) 0,6.

394.2 Який коефіцієнт за швидкістю різання мають різці з кубічного нітриду бору:

А) 8;

У) 6;

З) 4;

D) 1;

Е) 0,6.

395.1 Різці з твердих сплавів мають коефіцієнт за швидкістю різання:

А) 8;

У) 6;

З) 4;

D) 1;

Е) 0,6.

395.2 Який коефіцієнт за швидкістю різання мають різці з твердих сплавів:
А) 8;
У) 6;
З) 4;
D) 1;
Е) 0,6.

396.1 Різці зі швидкорізальних сталей мають коефіцієнт за швидкістю різання:

А) 8;

У) 6;

З) 4;

D) 1;

Е) 0,6.

396.2 Який коефіцієнт за швидкістю різання мають різці з швидкорізальних сталей:

А) 8;

У) 6;

З) 4;

D) 1;

Е) 0,6.

397.1 Різці з легованої інструментальної сталі, мають коефіцієнт за швидкістю різання:

А) 8;

У) 6;

З) 4;

D) 1;

Е) 0,6.
397.2 Який коефіцієнт за швидкістю різання мають різці з легованої інструментальної сталі:
А) 8;
У) 6;

З) 4;

D) 1;

Е) 0,6.

398.1 Різці з алмазу мають коефіцієнт за швидкістю різання:

А) 8;

У) 6;

З) 0,4;

D) 1,5;

Е) 0,6.

398.2 Який коефіцієнт за швидкістю різання мають різці з алмазу:

А) 8;

У) 6;

З) 0,4;

D) 1,5;

Е) 0,6.

399.1 Різці з інструментальної вуглецевої сталі, мають коефіцієнт за швидкістю різання:

А) 8;

У) 6;

З) 0,4;

D) 1,5;

Е) 0,6.
399.2 Який коефіцієнт за швидкістю різання мають різці з інструментальної вуглецевої сталі:
А) 8;
У) 6;

З) 0,4;

D) 1,5;

Е) 0,6.

400.1 За формулою Т о = L · ​​i / nS визначається:

А) основне технологічне час при точінні;

В) основне технологічне час при фрезеруванні з подачею на один зуб;

З) основне технологічне час при фрезеруванні з хвилинною подачею;

D) основне технологічне час при свердлінні із подачею за один оборот свердла;

Е) основне технологічне час з подачею за один подвійний хід.

400.2 За яких режимах визначається основний час за формулою Т о = L · ​​i / nS:

А) основне технологічне час при точінні;

В) основне технологічне час при фрезеруванні з подачею на один зуб;

З) основне технологічне час при фрезеруванні з хвилинною подачею;

D) основне технологічне час при свердлінні із подачею за один оборот свердла;

Е) основне технологічне час з подачею за один подвійний хід.

401.1 За формулою Т о = L / nS визначається:
А) основне технологічне час при точінні;
В) основне технологічне час при фрезеруванні з подачею на один зуб;
З) основне технологічне час при фрезеруванні з хвилинною подачею;

D) основне технологічне час при свердлінні із подачею за один оборот свердла;

Е) основне технологічне час з подачею за один подвійний хід.

401.2Прі яких режимах визначається основний час за формулою Т о = L / nS:

А) основне технологічне час при точінні;

В) основне технологічне час при фрезеруванні з подачею на один зуб;

З) основне технологічне час при фрезеруванні з хвилинною подачею;

D) основне технологічне час при свердлінні із подачею за один оборот свердла;

Е) основне технологічне час з подачею за один подвійний хід.

402.1 За формулою визначається:

А) основне технологічне час при точінні;

В) основне технологічне час при фрезеруванні з подачею на один зуб;

З) основне технологічне час при фрезеруванні з хвилинною подачею;

D) основне технологічне час при свердлінні із подачею за один оборот свердла;

Е) основне технологічне час з подачею за один подвійний хід.
402.2 За яких режимах визначається основний час за формулою :
А) основне технологічне час при точінні;

В) основне технологічне час при фрезеруванні з подачею на один зуб;

З) основне технологічне час при фрезеруванні з хвилинною подачею;

D) основне технологічне час при свердлінні із подачею за один оборот свердла;

Е) основне технологічне час з подачею за один подвійний хід.

403.1 За формулою визначається:

А) основне технологічне час при точінні;

В) основне технологічне час при фрезеруванні з подачею на один зуб;

З) основне технологічне час при фрезеруванні з хвилинною подачею;

D) основне технологічне час при свердлінні із подачею за один оборот свердла;

Е) основне технологічне час з подачею за один подвійний хід.

403.2 За яких режимах визначається основний час за формулою :
А) основне технологічне час при точінні;
В) основне технологічне час при фрезеруванні з подачею на один зуб;
З) основне технологічне час при фрезеруванні з хвилинною подачею;

D) основне технологічне час при свердлінні із подачею за один оборот свердла;

Е) основне технологічне час з подачею за один подвійний хід.

404.1 За формулою Т о = L · ​​i / Sn дв.х. визначається:

А) основне технологічне час при точінні;

В) основне технологічне час при фрезеруванні з подачею на один зуб;

С) Основне технологічне час при фрезеруванні з хвилинною подачею;

D) Основне технологічне час при свердлінні із подачею за один оборот свердла;

Е) Основне технологічне час з подачею за один подвійний хід.
404.2 За яких режимах визначається основний час за формулою Т о = L · ​​i / Sn дв.х:

А) основне технологічне час при точінні;

В) основне технологічне час при фрезеруванні з подачею на один зуб;

С) Основне технологічне час при фрезеруванні з хвилинною подачею;

D) Основне технологічне час при свердлінні із подачею за один оборот свердла;

Е) Основне технологічне час з подачею за один подвійний хід.

405.1 За формулою М к = Рz · Dзаг / 2 визначається:

А) крутний момент різання при точінні;

В) крутний момент при фрезеруванні;

С) швидкість різання, що допускається ріжучими властивостями свердла;

D) швидкість різання при свердлінні точінні, фрезеруванні;

Е) швидкість різання, що допускається ріжучими властивостями різців.

405.2 Який параметр режиму різання визначається за формулою М к = Рz · Dзаг / 2:

А) крутний момент різання при точінні;

В) крутний момент при фрезеруванні;

С) швидкість різання, що допускається ріжучими властивостями свердла;

D) швидкість різання при свердлінні точінні, фрезеруванні;

Е) швидкість різання, що допускається ріжучими властивостями різців.

406.1 За формулою М к = Рz · Dфр / 2 визначається:

А) крутний момент різання при точінні;

В) крутний момент при фрезеруванні;

С) швидкість різання, що допускається ріжучими властивостями свердла;

D) швидкість різання при свердлінні точінні, фрезеруванні;

Е) швидкість різання, що допускається ріжучими властивостями різців.

406.2 Який параметр режиму різання визначається за формулою М к = Рz · Dфр / 2:

А) крутний момент різання при точінні;

В) крутний момент при фрезеруванні;

С) швидкість різання, що допускається ріжучими властивостями свердла;

D) швидкість різання при свердлінні точінні, фрезеруванні;

Е) швидкість різання, що допускається ріжучими властивостями різців.

407.1 За формулою визначається:

А) крутний момент різання при точінні;

В) крутний момент при фрезеруванні;

С) швидкість різання, що допускається ріжучими властивостями свердла;

D) швидкість різання при свердлінні точінні, фрезеруванні;

Е) швидкість різання, що допускається ріжучими властивостями різців.

407.2 Який параметр режиму різання визначається за формулою :

А) крутний момент різання при точінні;

В) крутний момент при фрезеруванні;

С) швидкість різання, що допускається ріжучими властивостями свердла;

D) швидкість різання при свердлінні точінні, фрезеруванні;

Е) швидкість різання, що допускається ріжучими властивостями різців.
408.1 За формулою визначається:

А) крутний момент різання при точінні;

В) крутний момент при фрезеруванні;

С) швидкість різання, що допускається ріжучими властивостями свердла;

D) швидкість різання при свердлінні точінні, фрезеруванні;

Е) швидкість різання, що допускається ріжучими властивостями різців.

408.2 Який параметр режиму різання визначається за формулою :

А) крутний момент різання при точінні;

В) крутний момент при фрезеруванні;

С) швидкість різання, що допускається ріжучими властивостями свердла;

D) швидкість різання при свердлінні точінні, фрезеруванні;

Е) швидкість різання, що допускається ріжучими властивостями різців.

409.1 За формулою визначається:
А) крутний момент різання при точінні;
В) крутний момент при фрезеруванні;
С) швидкість різання, що допускається ріжучими властивостями свердла;

D) швидкість різання при свердлінні точінні, фрезеруванні;

Е) швидкість різання, що допускається ріжучими властивостями різців.

409.2 Який параметр режиму різання визначається за формулою :

А) крутний момент різання при точінні;

В) крутний момент при фрезеруванні;

С) швидкість різання, що допускається ріжучими властивостями свердла;

D) швидкість різання при свердлінні, точінні, фрезеруванні;

Е) швидкість різання, що допускається ріжучими властивостями різців.

410.1 За формулою визначається:

А) частота обертання шпинделя;

В) глибина різання при зенкування і розгортання;

З) величина врізання фрези при фрезеруванні циліндричною фрезою;

D) головна складова сил різання Р z для швидкорізальних різців;

Е) головна складова сили різання Р z для різців оснащених твердосплавними пластинками.

410.2 Який параметр режиму різання визначається за формулою :
А) частота обертання шпинделя;
В) глибина різання при зенкування і розгортання;
З) величина врізання фрези при фрезеруванні циліндричною фрезою;
D) головна складова сил різання Р z для швидкорізальних різців;
Е) головна складова сили різання Р z для різців оснащених твердосплавними пластинками.
411.1 За формулою визначається:

А) частота обертання шпинделя;

В) глибина різання при зенкування і розгортання;

З) величина врізання фрези при фрезеруванні циліндричною фрезою;

D) головна складова сил різання Р z для швидкорізальних різців;

Е) головна складова сили різання Р z для різців оснащених твердосплавними пластинками.

411.2 Який параметр режиму різання визначається за формулою :

А) частота обертання шпинделя;

В) глибина різання при зенкування і розгортання;

З) величина врізання фрези при фрезеруванні циліндричною фрезою;

D) головна складова сил різання Р z для швидкорізальних різців;

Е) головна складова сили різання Р z для різців оснащених твердосплавними пластинками.
412.1 За формулою визначається:
А) частота обертання шпинделя;
В) глибина різання при зенкування і розгортання;
З) величина врізання фрези при фрезеруванні циліндричною фрезою;
D) головна складова сил різання Р z для швидкорізальних різців;
Е) головна складова сили різання Р z для різців оснащених твердосплавними пластинками.

412.2 Який параметр режиму різання визначається за формулою :

А) частота обертання шпинделя;

В) глибина різання при зенкування і розгортання;

З) величина врізання фрези при фрезеруванні циліндричною фрезою;

D) головна складова сил різання Р z для швидкорізальних різців;

Е) головна складова сили різання Р z для різців оснащених твердосплавними пластинками.

413.1 За формулою Р z = C р t x S у визначається:

А) частота обертання шпинделя;

В) глибина різання при зенкування і розгортання;

З) величина врізання фрези при фрезеруванні циліндричною фрезою;

D) головна складова сил різання Р z для швидкорізальних різців;

Е) головна складова сили різання Р z для різців оснащених твердосплавними пластинками.

413.2 Який параметр режиму різання визначається за формулою Р z = C р t x S в:
А) частота обертання шпинделя;
В) глибина різання при зенкування і розгортання;
З) величина врізання фрези при фрезеруванні циліндричною фрезою;
D) головна складова сил різання Р z для швидкорізальних різців;
Е) головна складова сили різання Р z для різців оснащених твердосплавними пластинками.
414.1 За формулою визначається:

А) частота обертання шпинделя;

В) глибина різання при зенкування і розгортання;

З) величина врізання фрези при фрезеруванні циліндричною фрезою;

D) головна складова сил різання Р z для швидкорізальних різців;

Е) головна складова сили різання Р z для різців оснащених твердосплавними пластинками.
414.2 Який параметр режиму різання визначається за формулою :

А) частота обертання шпинделя;

В) глибина різання при зенкування і розгортання;

З) величина врізання фрези при фрезеруванні циліндричною фрезою;

D) головна складова сил різання Р z для швидкорізальних різців;

Е) головна складова сили різання Р z для різців оснащених твердосплавними пластинками.
415.1 За формулою ії:
А) величина врізання фрези при фрезеруванні торцевої фрезою, діаметр якої більше ширини поверхні;

В) потужність електродвигуна верстата;

З) глибина різання при точінні;

D) швидкість різання при головному обертальному русі;

Е) величина врізання різця при точінні.

415.2 Який параметр режиму різання визначається за формулою :
А) величина врізання фрези при фрезеруванні торцевої фрезою, діаметр якої більше ширини поверхні;

В) потужність електродвигуна верстата;

З) глибина різання при точінні;

D) швидкість різання при головному обертальному русі;

Е) величина врізання різця при точінні.
416.1 За формулою визначається:
А) величина врізання фрези при фрезеруванні торцевої фрезою, діаметр якої більше ширини поверхні;

В) потужність електродвигуна верстата;

З) глибина різання при точінні;

D) швидкість різання при головному обертальному русі;

Е) величина врізання різця при точінні.

416.2 Який параметр режиму різання визначається за формулою :
А) величина врізання фрези при фрезеруванні торцевої фрезою, діаметр якої більше ширини поверхні;

В) потужність електродвигуна верстата;

З) глибина різання при точінні;

D) швидкість різання при головному обертальному русі;

Е) величина врізання різця при точінні.

417.1 За формулою визначається:
А) величина врізання фрези при фрезеруванні торцевої фрезою, діаметр якої більше ширини поверхні;

В) потужність електродвигуна верстата;

З) глибина різання при точінні;

D) швидкість різання при головному обертальному русі;

Е) величина врізання різця при точінні.

417.2 Який параметр режиму різання визначається за формулою :
А) величина врізання фрези при фрезеруванні торцевої фрезою, діаметр якої більше ширини поверхні;

В) потужність електродвигуна верстата;

З) глибина різання при точінні;

D) швидкість різання при головному обертальному русі;

Е) величина врізання різця при точінні.

418.1 За формулою визначається:
А) величина врізання фрези при фрезеруванні торцевої фрезою, діаметр якої більше ширини поверхні;

В) потужність електродвигуна верстата;

З) глибина різання при точінні;

D) швидкість різання при головному обертальному русі;

Е) величина врізання різця при точінні.

418.2 Який параметр режиму різання визначається за формулою :
А) величина врізання фрези при фрезеруванні торцевої фрезою, діаметр якої більше ширини поверхні;

В) потужність електродвигуна верстата;

З) глибина різання при точінні;

D) швидкість різання при головному обертальному русі;

Е) величина врізання різця при точінні.

419.1 За формулою визначається:
А) величина врізання фрези при фрезеруванні торцевої фрезою, діаметр якої більше ширини поверхні;

В) потужність електродвигуна верстата;

З) глибина різання при точінні;

D) швидкість різання при головному обертальному русі;

Е) величина врізання різця при точінні.

419.2 Який параметр режиму різання визначається за формулою:
А) величина врізання фрези при фрезеруванні торцевої фрезою, діаметр якої більше ширини поверхні;

В) потужність електродвигуна верстата;

З) глибина різання при точінні;

D) швидкість різання при головному обертальному русі;

Е) величина врізання різця при точінні.

420.1 За формулою визначається:
А) потужність, що витрачається на процес різання при точінні;

В) глибина різання при свердлінні;

С) захід різьблення в многозаходной різьбі;

D) швидкість різання при зубодолбленіі;

Е) глибина різання при розточуванні отворів.

420.2 Який параметр режиму різання визначається за формулою :
А) потужність, що витрачається на процес різання при точінні;

В) глибина різання при свердлінні;

С) захід різьблення в многозаходной різьбі;

D) швидкість різання при зубодолбленіі;

Е) глибина різання при розточуванні отворів.
421.1 За формулою визначається:
А) потужність, що витрачається на процес різання при точінні;

В) глибина різання при свердлінні;

С) захід різьблення в многозаходной різьбі;

D) швидкість різання при зубодолбленіі;

Е) глибина різання при розточуванні отворів.

421.2 Який параметр режиму різання визначається за формулою :
А) потужність, що витрачається на процес різання при точінні;

В) глибина різання при свердлінні;

С) захід різьблення в многозаходной різьбі;

D) швидкість різання при зубодолбленіі;

Е) глибина різання при розточуванні отворів.
422.1 За формулою t = S / До визначається:
А) потужність, що витрачається на процес різання при точінні;
В) глибина різання при свердлінні;
С) захід різьблення в многозаходной різьбі;
D) швидкість різання при зубодолбленіі;
Е) глибина різання при розточуванні отворів.

422.2 Який параметр режиму різання визначається за формулою t = S / К:
А) потужність, що витрачається на процес різання при точінні;

В) глибина різання при свердлінні;

С) захід різьблення в многозаходной різьбі;

D) швидкість різання при зубодолбленіі;

Е) глибина різання при розточуванні отворів.

423.1 За формулою v = L / n дв.х. / хв визначається:
А) потужність, що витрачається на процес різання при точінні;

В) глибина різання при свердлінні;

С) захід різьблення в многозаходной різьбі;

D) швидкість різання при зубодолбленіі;

Е) глибина різання при розточуванні отворів.

423.2 Який параметр режиму різання визначається за формулою v = L / n дв.х. / хв:
А) потужність, що витрачається на процес різання при точінні;

В) глибина різання при свердлінні;

С) захід різьблення в многозаходной різьбі;

D) швидкість різання при зубодолбленіі;

Е) глибина різання при розточуванні отворів.

424.1 За формулою t = D / 2 визначається:
А) потужність, що витрачається на процес різання при точінні;
В) глибина різання при свердлінні;
С) захід різьблення в многозаходной різьбі;
D) швидкість різання при зубодолбленіі;
Е) глибина різання при розточуванні отворів.

424.2 Який параметр режиму різання визначається за формулою t = D / 2:
А) потужність, що витрачається на процес різання при точінні;

В) глибина різання при свердлінні;

С) захід різьблення в многозаходной різьбі;

D) швидкість різання при зубодолбленіі;

Е) глибина різання при розточуванні отворів.

425.1 Позначення У12А відповідає:

А) вуглецевої якісної інструментальної сталі;

В) минералокерамических твердого сплаву;

С) вуглецевої інструментальної сталі;

D) швидкорізальної інструментальної сталі;

Е) вуглецевої інструментальної легованої сталі.

425.2 Якому матеріалу відповідає позначення У12А:

А) вуглецевої якісної інструментальної сталі;

В) минералокерамических твердого сплаву;

С) вуглецевої інструментальної сталі;

D) швидкорізальної інструментальної сталі;

Е) вуглецевої інструментальної легованої сталі.

426.1 Позначення ЦМ332 відповідає:

А) вуглецевої якісної інструментальної сталі;

В) минералокерамических твердого сплаву;

С) вуглецевої інструментальної сталі;

D) швидкорізальної інструментальної сталі;

Е) вуглецевої інструментальної легованої сталі.
426.2 Якому матеріалу відповідає позначення ЦМ332:

А) вуглецевої якісної інструментальної сталі;

В) минералокерамических твердого сплаву;

С) вуглецевої інструментальної сталі;

D) швидкорізальної інструментальної сталі;

Е) вуглецевої інструментальної легованої сталі.

427.1 Позначення У13 відповідає:

А) вуглецевої якісної інструментальної сталі;

В) минералокерамических твердого сплаву;

С) вуглецевої інструментальної сталі;

D) швидкорізальної інструментальної сталі;

Е) вуглецевої інструментальної легованої сталі.

427.2 Якому матеріалу відповідає позначення У13:

А) вуглецевої якісної інструментальної сталі;

В) минералокерамических твердого сплаву;

С) вуглецевої інструментальної сталі;

D) швидкорізальної інструментальної сталі;

Е) вуглецевої інструментальної легованої сталі.

428.1 Позначення Р18 відповідає:

А) вуглецевої якісної інструментальної сталі;

В) минералокерамических твердого сплаву;

С) вуглецевої інструментальної сталі;

D) швидкорізальної інструментальної сталі;

Е) вуглецевої інструментальної легованої сталі.

428.2 Якому матеріалу відповідає позначення Р18:

А) вуглецевої якісної інструментальної сталі;

В) минералокерамических твердого сплаву;

С) вуглецевої інструментальної сталі;

D) швидкорізальної інструментальної сталі;

Е) вуглецевої інструментальної легованої сталі.

429.1 Позначення ХВГ відповідає:

А) вуглецевої якісної інструментальної сталі;

В) минералокерамических твердого сплаву;

С) вуглецевої інструментальної сталі;

D) швидкорізальної інструментальної сталі;

Е) вуглецевої інструментальної легованої сталі.

429.2 Якому матеріалу відповідає позначення ХВГ:

А) вуглецевої якісної інструментальної сталі;

В) минералокерамических твердого сплаву;

С) вуглецевої інструментальної сталі;

D) швидкорізальної інструментальної сталі;

Е) вуглецевої інструментальної легованої сталі.

430.1 Для нарізування зубів зубчастих коліс використовується:

А) модульна фреза;

В) фреза з затилованним зубами;

С) кінцева фреза;

D) Фреза з гострими зубами;

Е) фасонна фреза.

430.2 Який інструмент використовується для нарізування зубів зубчастих коліс:

А) модульна фреза;

В) фреза з затилованним зубами;

С) кінцева фреза;

D) Фреза з гострими зубами;

Е) фасонна фреза.

431.1 Фреза, яка без додаткових пристроїв встановлюється в шпиндель фрезерного верстата, це:

А) модульна фреза;

В) фреза з затилованним зубами;

С) кінцева фреза;

D) Фреза з гострими зубами;

Е) фасонна фреза.

431.2 Яка фреза без додаткових пристроїв встановлюється в шпиндель фрезерного верстата:

А) модульна фреза;

В) фреза з затилованним зубами;

С) кінцева фреза;

D) Фреза з гострими зубами;

Е) фасонна фреза.

432.1 Фреза, у якої задня поверхня виготовлена ​​по спіралі Архімеда, це:

А) модульна фреза;

В) фреза з затилованним зубами;

С) кінцева фреза;

D) фреза з гострими зубами;

Е) фасонна фреза.

432.2 У якої фрези задня поверхня виготовлена ​​по спіралі Архімеда:

А) у модульної фрези;

В) у фрези з затилованним зубами;

З) у кінцевої фрези;

D) у фрези з гострими зубами;

Е) у фасонної фрези.

433.1 Фреза з плоскою передньою і задньою поверхнями це:

А) модульна фреза;

В) фреза з затилованним зубами;

С) кінцева фреза;

D) фреза з гострими зубами;

Е) фасонна фреза.

433.2 У якої фрези плоска передня і задня поверхні зуба:

А) у модульної фрези;

В) у фрези з затилованним зубами;

З) у кінцевої фрези;

D) у фрези з гострими зубами;

Е) у фасонної фрези.

434.1 Фреза, у якої нестандартний профіль зуба, це:

А) модульна фреза;

В) фреза з затилованним зубами;

С) кінцева фреза;

D) Фреза з гострими зубами;

Е) фасонна фреза.

434.2 У якої фрези нестандартний профіль зуба:

А) у модульної фрези;

В) у фрези з затилованним зубами;

З) у кінцевий фреза;

D) у фрези з гострими зубами;

Е) у фасонної фрези.

435.1 Фреза з діаметром, що перевищує її ширину, це:

А) дискова фреза;

В) одностороння фреза;

С) двостороння фреза;

D) тристороння фреза;

Е) циліндрична фреза.

435.2 Як називається фреза з діаметром, що перевищує її ширину:

А) дискова фреза;

В) одностороння фреза;

С) двостороння фреза;

D) тристороння фреза;

Е) циліндрична фреза.

436.1 Фреза, що має ріжучі кромки тільки на циліндричній поверхні, це:

А) дискова фреза;

В) одностороння фреза;

С) двостороння фреза;

D) тристороння фреза;

Е) циліндрична фреза.

436.2 Як називається фреза має ріжучі кромки тільки на циліндричній поверхні:

А) дискова фреза;

В) одностороння фреза;

С) двостороння фреза;

D) тристороння фреза;

Е) циліндрична фреза.

437.1 Фреза, що має ріжучі кромки на циліндричній поверхні на одній торцевій, це:

А) дискова фреза;

В) одностороння фреза;

С) двостороння фреза;

D) тристороння фреза;

Е) циліндрична фреза.

437.2 Як називається фреза, що має ріжучі кромки на циліндричній поверхні на одній торцевій:

А) дискова фреза;

В) одностороння фреза;

С) двостороння фреза;

D) тристороння фреза;

Е) циліндрична фреза.

438.1 Фреза, що має ріжучі кромки на циліндричній поверхні на двох торцевих, це:

А) дискова фреза;

В) одностороння фреза;

С) двостороння фреза;

D) тристороння фреза;

Е) циліндрична фреза.

438.2 Як називається фреза, що має ріжучі кромки на циліндричній поверхні на двох торцевих:

А) дискова фреза;

В) одностороння фреза;

С) двостороння фреза;

D) тристороння фреза;

Е) циліндрична фреза.

439.1 Фреза, діаметр якої менше або дорівнює її довжині, це:

А) дискова фреза;

В) одностороння фреза;

С) двостороння фреза;

D) тристороння фреза;

Е) циліндрична фреза.

439.2 Як називається фреза діаметр якої менше або дорівнює її довжині:

А) дискова фреза;

В) одностороння фреза;

С) двостороння фреза;

D) тристороння фреза;

Е) циліндрична фреза.

440.1 Пустотілий корпус для установки шпинделя і коробки швидкостей, це:

А) передня бабка токарного верстата;

В) коробка швидкостей токарного верстата;

З) коробка подач токарного верстата;

D) фартух токарного верстата;

Е) гітара токарного верстата.
440.2 Як називається пустотілий корпус для установки шпинделя і коробки швидкостей:

А) передня бабка токарного верстата;

В) коробка швидкостей токарного верстата;

З) коробка подач токарного верстата;

D) фартух токарного верстата;

Е) гітара токарного верстата.

441.1 Вали, шестірні, муфти, важелі управління, змонтовані в корпусі передньої бабки, це:

А) передня бабка токарного верстата;

В) коробка швидкостей токарного верстата;

З) коробка подач токарного верстата;

D) фартух токарного верстата;

Е) гітара токарного верстата.

441.2 Яку назву мають вали, шестерні, муфти, важелі управління, змонтовані в корпусі передньої бабки:

А) передня бабка токарного верстата;

В) коробка швидкостей токарного верстата;

З) коробка подач токарного верстата;

D) фартух токарного верстата;

Е) гітара токарного верстата.

442.1 Вали, шестірні, важелі управління, змонтовані в корпусі, закріпленому на бічній поверхні станини, це:
А) передня бабка токарного верстата;
В) коробка швидкостей токарного верстата;
З) коробка подач токарного верстата;
D) фартух токарного верстата;
Е) гітара токарного верстата.
442.2 Яку назву мають вали, шестерні, важелі управління, змонтовані в корпусі, закріпленому на бічній поверхні станини:

А) передня бабка токарного верстата;

В) коробка швидкостей токарного верстата;

З) коробка подач токарного верстата;

D) фартух токарного верстата;

Е) гітара токарного верстата.
443.1 Вузол, призначений для перетворення обертального руху ходового вала в поступальний рух суппортной групи, це:

А) передня бабка токарного верстата;

В) коробка швидкостей токарного верстата;

З) коробка подач токарного верстата;

D) фартух токарного верстата;

Е) гітара токарного верстата.

443.2 Яку назву має вузол, призначений для перетворення обертального руху ходового вала в поступальний рух суппортной групи:

А) передня бабка токарного верстата;

В) коробка швидкостей токарного верстата;

З) коробка подач токарного верстата;

D) фартух токарного верстата;

Е) гітара токарного верстата.

444.1 Набір змінних зубчастих коліс для зміни передавального відношення, це:

А) передня бабка токарного верстата;

В) коробка швидкостей токарного верстата;

З) коробка подач токарного верстата;

D) фартух токарного верстата;

Е) гітара токарного верстата.

444.2 Яку назву має набір змінних зубчастих коліс для зміни передавального відношення:

А) передня бабка токарного верстата;

В) коробка швидкостей токарного верстата;

З) коробка подач токарного верстата;

D) фартух токарного верстата;

Е) гітара токарного верстата.

445.1 Комплект розмірного інструменту, що працює на стиск і застосовуваного послідовно для утворення необхідного профілю, це:

А) прошивки;

В) протяжка;

С) зенковки;

D) цековка;

Е) центровочною свердло.

445.2 Як називається комплект розмірного інструменту, що працює на стиск і застосовуваного послідовно для утворення необхідного профілю:
А) прошивки;
В) протяжка;
С) зенковки;

D) цековка;

Е) центровочною свердло.

446.1 Розмірний інструмент, що працює на розтяг для утворення необхідного профілю за один прохід, це:

А) прошивка;

В) протяжка;

С) зенковки;

D) цековка;

Е) центровочною свердло.

446.2 Як називається розмірний інструмент, що працює на розтяг для утворення необхідного профілю за один прохід:

А) прошивка;

В) протяжка;

С) зенковки;

D) цековка;

Е) центровочною свердло.
447.1 Осьовий інструмент для утворення внутрішнього конуса на початку отвори, це:

А) прошивка;

В) протяжка;

С) зенковки;

D) цековка;

Е) центровочною свердло.
447.2 Як називається осьової інструмент для утворення внутрішнього конуса на початку отвори:

А) прошивка;

В) протяжка;

С) зенковки;

D) цековка;

Е) центровочною свердло.

448.1 Осьовий інструмент для утворення плоскої поверхні навколо отвору, це:

А) прошивка;

В) протяжка;

С) зенковки;

D) цековка;

Е) центровочною свердло.
448.2 Як називається осьової інструмент для утворення плоскої поверхні навколо отвору:

А) прошивка;

В) протяжка;

С) зенковки;

D) цековка;

Е) центровочною свердло.

449.1 Осьовий інструмент для одночасного утворення циліндричної та конічної частин початку отвори, це:

А) прошивка;

В) протяжка;

С) зенковки;

D) цековка;

Е) центровочною свердло.

449.2 Як називається осьової інструмент для одночасного утворення циліндричної та конічної частин початку отвори:

А) прошивка;

В) протяжка;

С) зенковки;

D) цековка;

Е) центровочною свердло.
450.1 Пристосування для поділу кіл на необхідну кількість рівних частин, це:

А) ділильна головка;

В) просте ділення кола на рівні частини;

З) складне (диференціальне) розподіл кола на рівні частини;

D) нарізування гвинтових канавок ділильної голівкою;

Е) обробка поверхні не паралельної рухам подач.
450.2 Яким пристосуванням ділять окружності на необхідну кількість рівних частин:

А) ділильної голівкою;

В) простим поділом кола на рівні частини;

З) складним (диференціальним) поділом кола на рівні частини;

D) нарізуванням гвинтових канавок ділильної голівкою;

Е) обробкою поверхні не паралельної рухам подач.
А) ставлення радіальної складової сили різання до зміщення леза інструменту;
В) сукупність нерівностей, що утворюють мікрорельєф поверхонь;
З) величина, зворотна відношенню радіальної складової сили різання до зміщення леза інструменту;
D) періодично повторювані підвищення з кроком, що перевищує довжину ділянки виміру;
Е) сукупність допусків, що відповідають однаковою мірою точності для всіх номінальних розмірів.
30.1 Жорсткість системи СНІД, це:
А) ставлення радіальної складової сили різання до зміщення леза інструменту;
В) сукупність нерівностей, що утворюють мікрорельєф поверхонь;
З) величина, зворотна відношенню радіальної складової сили різання до зміщення леза інструменту;
D) періодично повторювані підвищення з кроком, що перевищує довжину ділянки виміру;
Е) сукупність допусків, що відповідають однаковою мірою точності для всіх номінальних розмірів;
30.2 Дайте визначення терміну - жорсткість системи СНІД:
А) ставлення радіальної складової сили різання до зміщення леза інструменту;
В) сукупність нерівностей, що утворюють мікрорельєф поверхонь;
З) величина, зворотна відношенню радіальної складової сили різання до зміщення леза інструменту;
D) періодично повторювані підвищення з кроком, що перевищує довжину ділянки виміру;
Е) сукупність допусків, що відповідають однаковою мірою точності для всіх номінальних розмірів;
31.1 Допуск - це:
А) різницю між дійсним і номінальним значеннями розміру або геометричного параметра;
В) ступінь наближення дійсних розмірів і геометричних параметрів до номінальних значень на кресленнях;
С) різниця між найбільшим і найменшим граничними розмірами;
D) точність розмірів;
Е) точність взаємного розташування поверхонь.
31.2 Дайте визначення терміну - допуск:
А) різницю між дійсним і номінальним значеннями розміру або геометричного параметра;
В) ступінь наближення дійсних розмірів і геометричних параметрів до номінальних значень на кресленнях;
С) різниця між найбільшим і найменшим граничними розмірами;
D) точність розмірів;
Е) точність взаємного розташування поверхонь.
32.1 Розмірна точність - це:
А) різницю між дійсним і номінальним значеннями розміру або геометричного параметра;
В) ступінь наближення дійсних розмірів і геометричних параметрів до номінальних значень на кресленнях;
С) різниця між найбільшим і найменшим граничними розмірами;
D) точність розмірів;
Е) точність взаємного розташування поверхонь.
32.2 Дайте визначення терміну - розмірна точність:
А) різницю між дійсним і номінальним значеннями розміру або геометричного параметра;
В) ступінь наближення дійсних розмірів і геометричних параметрів до номінальних значень на кресленнях;
С) різниця між найбільшим і найменшим граничними розмірами;
D) точність розмірів;
Е) точність взаємного розташування поверхонь.

33.1 Похибка - це:

А) різницю між дійсним і номінальним значеннями розміру або геометричного параметра;
В) ступінь наближення дійсних розмірів і геометричних параметрів до номінальних значень на кресленнях;
С) різниця між найбільшим і найменшим граничними розмірами;
D) точність розмірів;
Е) точність взаємного розташування поверхонь.

33.2 Дайте визначення терміну - похибка:

А) різницю між дійсним і номінальним значеннями розміру або геометричного параметра;
В) ступінь наближення дійсних розмірів і геометричних параметрів до номінальних значень на кресленнях;
С) різниця між найбільшим і найменшим граничними розмірами;
D) точність розмірів;
Е) точність взаємного розташування поверхонь.
34.1 Просторова точність - це:
А) різницю між дійсним і номінальним значеннями розміру або геометричного параметра;
В) ступінь наближення дійсних розмірів і геометричних параметрів до номінальних значень на кресленнях;
С) різниця між найбільшим і найменшим граничними розмірами;
D) точність розмірів;
Е) точність взаємного розташування поверхонь.
34.2 Дайте визначення терміну - просторова точність:
А) різницю між дійсним і номінальним значеннями розміру або геометричного параметра;
В) ступінь наближення дійсних розмірів і геометричних параметрів до номінальних значень на кресленнях;
С) різниця між найбільшим і найменшим граничними розмірами;
D) точність розмірів;
Е) точність взаємного розташування поверхонь.
35.1 Точність - це:
А) різницю між дійсним і номінальним значеннями розміру або геометричного параметра;
В) ступінь наближення дійсних розмірів і геометричних параметрів до номінальних значень на кресленнях;
С) різниця між найбільшим і найменшим граничними розмірами;
D) точність розмірів;
Е) точність взаємного розташування поверхонь.
35.2 Дайте визначення терміну - точність:
А) різницю між дійсним і номінальним значеннями розміру або геометричного параметра;
В) ступінь наближення дійсних розмірів і геометричних параметрів до номінальних значень на кресленнях;
С) різниця між найбільшим і найменшим граничними розмірами;
D) точність розмірів;
Е) точність взаємного розташування поверхонь.
36.1 Вимірювальна база - це:

А) база, яка використовується для визначення положення деталі у виробі;

В) надання заготівлі необхідного положення щодо системи координат верстата;
З) база для визначення положення приєднується вироби;
D) база, яка використовується для визначення положення заготовки в процесі її обробки;
Е) база для визначення відносного положення вимірюваної поверхні і відліку розмірів.
36.2 Дайте визначення терміну - вимірювальна база:

А) база, яка використовується для визначення положення деталі у виробі;

В) надання заготівлі необхідного положення щодо системи координат верстата;
З) база для визначення положення приєднується вироби;
D) база, яка використовується для визначення положення заготовки в процесі її обробки;
Е) база для визначення відносного положення вимірюваної поверхні і відліку розмірів.
37.1 Технологічна база - це:

А) база, яка використовується для визначення положення деталі у виробі;

В) надання заготівлі необхідного положення щодо системи координат верстата;
З) база для визначення положення приєднується вироби;
D) база, яка використовується для визначення положення заготовки в процесі її обробки;

Е) база для визначення відносного положення вимірюваної поверхні і відліку розмірів.

37.2 Дайте визначення терміну - технологічна база:

А) база, яка використовується для визначення положення деталі у виробі;

В) надання заготівлі необхідного положення щодо системи координат верстата;
З) база для визначення положення приєднується вироби;
D) база, яка використовується для визначення положення заготовки в процесі її обробки;

Е) база для визначення відносного положення вимірюваної поверхні і відліку розмірів.

38.1 Допоміжна конструкторська база - це:

А) база, яка використовується для визначення положення деталі у виробі;

В) надання заготівлі необхідного положення щодо системи координат верстата;
З) база для визначення положення приєднується вироби;
D) база, яка використовується для визначення положення заготовки в процесі її обробки;

Е) база для визначення відносного положення вимірюваної поверхні і відліку розмірів.

38.2 Дайте визначення терміну - допоміжна конструкторська база:

А) база, яка використовується для визначення положення деталі у виробі;

В) надання заготівлі необхідного положення щодо системи координат верстата;
З) база для визначення положення приєднується вироби;
D) база, яка використовується для визначення положення заготовки в процесі її обробки;

Е) база для визначення відносного положення вимірюваної поверхні і відліку розмірів.

39.1 Основна конструкторська база це:

А) база, яка використовується для визначення положення деталі у виробі;

В) надання заготівлі необхідного положення щодо системи координат верстата;
З) база для визначення положення приєднується вироби;
D) база, яка використовується для визначення положення заготовки в процесі її обробки;

Е) база для визначення відносного положення вимірюваної поверхні і відліку розмірів.

39.2 Дайте визначення терміну-основна конструкторська база:

А) база, яка використовується для визначення положення деталі у виробі;

В) надання заготівлі необхідного положення щодо системи координат верстата;
З) база для визначення положення приєднується вироби;
D) база, яка використовується для визначення положення заготовки в процесі її обробки;

Е) база для визначення відносного положення вимірюваної поверхні і відліку розмірів.

40.1 Базування - це:
А) база, яка використовується для визначення положення деталі у виробі;

В) надання заготівлі необхідного положення щодо системи координат верстата;

З) база для визначення положення приєднується вироби;

D) база, яка використовується для визначення положення заготовки в процесі її обробки;

Е) база для визначення відносного положення вимірюваної поверхні і відліку розмірів;

40.2 Дайте визначення терміну - базування:
А) база, яка використовується для визначення положення деталі у виробі;

В) надання заготівлі необхідного положення щодо системи координат верстата;

З) база для визначення положення приєднується вироби;

D) база, яка використовується для визначення положення заготовки в процесі її обробки;

Е) база для визначення відносного положення вимірюваної поверхні і відліку розмірів;

41.1 Нормалізація - це:

А) ступінь використання матеріалу заготовки при виготовленні деталі;

В) витрати конструктивних матеріалів на одиницю потужності;

З) узагальнення конструктивних рішень, зафіксованих у державних стандартах;

D) узагальнення конструктивних рішень у вигляді внутрішньозаводських нормалей;
Е) узагальнення конструктивних рішень без оформлення спеціальної документації.

41.2 Дайте визначення терміну - нормалізація:

А) ступінь використання матеріалу заготовки при виготовленні деталі;

В) витрати конструктивних матеріалів на одиницю потужності;

З) узагальнення конструктивних рішень, зафіксованих у державних стандартах;

D) узагальнення конструктивних рішень у вигляді внутрішньозаводських нормалей;
Е) узагальнення конструктивних рішень без оформлення спеціальної документації.

42.1 Уніфікація - це:
А) ступінь використання матеріалу заготовки при виготовленні деталі;
В) витрати конструктивних матеріалів на одиницю потужності;

З) узагальнення конструктивних рішень, зафіксованих у державних стандартах;

D) узагальнення конструктивних рішень у вигляді внутрішньозаводських нормалей;
Е) узагальнення конструктивних рішень без оформлення спеціальної документації.
42.2 Дайте визначення терміну - уніфікація:
А) ступінь використання матеріалу заготовки при виготовленні деталі;
В) витрати конструктивних матеріалів на одиницю потужності;

З) узагальнення конструктивних рішень, зафіксованих у державних стандартах;

D) узагальнення конструктивних рішень у вигляді внутрішньозаводських нормалей;
Е) узагальнення конструктивних рішень без оформлення спеціальної документації.
43.1 Технологічна матеріаломісткість - це:

А) ступінь використання матеріалу заготовки при виготовленні деталі;

В) витрати конструктивних матеріалів на одиницю потужності;

З) узагальнення конструктивних рішень, зафіксованих у державних стандартах;

D) узагальнення конструктивних рішень у вигляді внутрішньозаводських нормалей;
Е) узагальнення конструктивних рішень без оформлення спеціальної документації.
43.2 Дайте визначення терміну - технологічна матеріаломісткість:

А) ступінь використання матеріалу заготовки при виготовленні деталі;

В) витрати конструктивних матеріалів на одиницю потужності;

З) узагальнення конструктивних рішень, зафіксованих у державних стандартах;

D) узагальнення конструктивних рішень у вигляді внутрішньозаводських нормалей;
Е) узагальнення конструктивних рішень без оформлення спеціальної документації.
44.1 Конструктивна матеріаломісткість - це:

А) ступінь використання матеріалу заготовки при виготовленні деталі;

В) витрати конструктивних матеріалів на одиницю потужності;

З) узагальнення конструктивних рішень, зафіксованих у державних стандартах;

D) узагальнення конструктивних рішень у вигляді внутрішньозаводських нормалей;
Е) узагальнення конструктивних рішень без оформлення спеціальної документації.
44.2 Дайте визначення терміну - конструктивна матеріаломісткість:

А) ступінь використання матеріалу заготовки при виготовленні деталі;

В) витрати конструктивних матеріалів на одиницю потужності;

З) узагальнення конструктивних рішень, зафіксованих у державних стандартах;

D) узагальнення конструктивних рішень у вигляді внутрішньозаводських нормалей;
Е) узагальнення конструктивних рішень без оформлення спеціальної документації.
45.1 Стандартизація - це:

А) ступінь використання матеріалу заготовки при виготовленні деталі;

В) витрати конструктивних матеріалів на одиницю потужності;
З) узагальнення конструктивних рішень, зафіксованих у державних стандартах;
D) узагальнення конструктивних рішень у вигляді внутрішньозаводських нормалей;
Е) узагальнення конструктивних рішень без оформлення спеціальної документації.
45.2 Дайте визначення терміну - стандартизація:

А) ступінь використання матеріалу заготовки при виготовленні деталі;

В) витрати конструктивних матеріалів на одиницю потужності;
З) узагальнення конструктивних рішень, зафіксованих у державних стандартах;
D) узагальнення конструктивних рішень у вигляді внутрішньозаводських нормалей;
Е) узагальнення конструктивних рішень без оформлення спеціальної документації.
46.1 Одиничне виробництво - це:
А) фіксоване положення заготовки спільно з пристосуванням щодо інструмента;
В) частина технологічної операції, виконувана при незмінному закріпленні заготовки;
З) виробництво неповторюваних виробів при їх широкій номенклатурі;
D) виробництво великої кількості виробів обмеженої номенклатури;
Е) виробництво виробів однієї номенклатури протягом тривалого часу.
46.2 Дайте визначення терміну - одиничне виробництво:
А) фіксоване положення заготовки спільно з пристосуванням щодо інструмента;
В) частина технологічної операції, виконувана при незмінному закріпленні заготовки;
З) виробництво неповторюваних виробів при їх широкій номенклатурі;
D) виробництво великої кількості виробів обмеженої номенклатури;
Е) виробництво виробів однієї номенклатури протягом тривалого часу.
47.1 Масове виробництво - це:
А) фіксоване положення заготовки спільно з пристосуванням щодо інструмента;
В) частина технологічної операції, виконувана при незмінному закріпленні заготовки;
З) виробництво неповторюваних виробів при їх широкій номенклатурі;
D) виробництво великої кількості виробів обмеженої номенклатури;
Е) виробництво виробів однієї номенклатури протягом тривалого часу.
47.2 Дайте визначення терміну - масове виробництво:
А) фіксоване положення заготовки спільно з пристосуванням щодо інструмента;
В) частина технологічної операції, виконувана при незмінному закріпленні заготовки;
З) виробництво неповторюваних виробів при їх широкій номенклатурі;
D) виробництво великої кількості виробів обмеженої номенклатури;
Е) виробництво виробів однієї номенклатури протягом тривалого часу.
48.1 Серійне виробництво - це:
А) фіксоване положення заготовки спільно з пристосуванням щодо інструмента;
В) частина технологічної операції, виконувана при незмінному закріпленні заготовки;
З) виробництво неповторюваних виробів при їх широкій номенклатурі;
D) виробництво великої кількості виробів обмеженої номенклатури;
Е) виробництво виробів однієї номенклатури протягом тривалого часу.
48.2 Дайте визначення терміну - серійне виробництво:
А) фіксоване положення заготовки спільно з пристосуванням щодо інструмента;
В) частина технологічної операції, виконувана при незмінному закріпленні заготовки;
З) виробництво неповторюваних виробів при їх широкій номенклатурі;
D) виробництво великої кількості виробів обмеженої номенклатури;
Е) виробництво виробів однієї номенклатури протягом тривалого часу.
49.1 Встановлення - це:
А) фіксоване положення заготовки спільно з пристосуванням щодо інструмента;
В) частина технологічної операції, виконувана при незмінному закріпленні заготовки;
З) виробництво неповторюваних виробів при їх широкій номенклатурі;
D) виробництво великої кількості виробів обмеженої номенклатури;
Е) виробництво виробів однієї номенклатури протягом тривалого часу.
49.2 Дайте визначення терміну - установка:
А) фіксоване положення заготовки спільно з пристосуванням щодо інструмента;
В) частина технологічної операції, виконувана при незмінному закріпленні заготовки;
З) виробництво неповторюваних виробів при їх широкій номенклатурі;
D) виробництво великої кількості виробів обмеженої номенклатури;
Е) виробництво виробів однієї номенклатури протягом тривалого часу.
50.1 Позиція - це:
А) фіксоване положення заготовки спільно з пристосуванням щодо інструмента;
В) частина технологічної операції, виконувана при незмінному закріпленні заготовки;
З) виробництво неповторюваних виробів при їх широкій номенклатурі;
D) виробництво великої кількості виробів обмеженої номенклатури;
Е) виробництво виробів однієї номенклатури протягом тривалого часу.
50.2 Дайте визначення терміну - позиція:
А) фіксоване положення заготовки спільно з пристосуванням щодо інструмента;
В) частина технологічної операції, виконувана при незмінному закріпленні заготовки;
З) виробництво неповторюваних виробів при їх широкій номенклатурі;
D) виробництво великої кількості виробів обмеженої номенклатури;
Е) виробництво виробів однієї номенклатури протягом тривалого часу.
51.1 Виробничий процес - це:
А) предмет, що є продуктом кінцевої стадії виробництва;
В) сукупність всіх дій людей і знарядь виробництва для перетворення напівфабрикатів у вироби;
З) дія по зміні форми, розмірів і якості предметів виробництва;
D) закінчена частина технологічного процесу, виконувана на одному робочому місці;
Е) закінчена частина операції, яка характеризується постійністю вживаного інструменту та оброблюваних поверхонь.
51.2 Дайте визначення терміну - виробничий процес:
А) предмет, що є продуктом кінцевої стадії виробництва;
В) сукупність всіх дій людей і знарядь виробництва для перетворення напівфабрикатів у вироби;
З) дія по зміні форми, розмірів і якості предметів виробництва;
D) закінчена частина технологічного процесу, виконувана на одному робочому місці;
Е) закінчена частина операції, яка характеризується постійністю вживаного інструменту та оброблюваних поверхонь.
52.1 Технологічний процес - це:
А) предмет, що є продуктом кінцевої стадії виробництва;
В) сукупність всіх дій людей і знарядь виробництва для перетворення напівфабрикатів у вироби;
З) дія по зміні форми, розмірів і якості предметів виробництва;
D) закінчена частина технологічного процесу, виконувана на одному робочому місці;
Е) закінчена частина операції, яка характеризується постійністю вживаного інструменту та оброблюваних поверхонь.
52.2 Дайте визначення терміну - технологічний процес:
А) предмет, що є продуктом кінцевої стадії виробництва;
В) сукупність всіх дій людей і знарядь виробництва для перетворення напівфабрикатів у вироби;
З) дія по зміні форми, розмірів і якості предметів виробництва;
D) закінчена частина технологічного процесу, виконувана на одному робочому місці;
Е) закінчена частина операції, яка характеризується постійністю вживаного інструменту та оброблюваних поверхонь.
53.1 Технологічний перехід - це:
А) предмет, що є продуктом кінцевої стадії виробництва;
В) сукупність всіх дій людей і знарядь виробництва для перетворення напівфабрикатів у вироби;
З) дія по зміні форми, розмірів і якості предметів виробництва;
D) закінчена частина технологічного процесу, виконувана на одному робочому місці;
Е) закінчена частина операції, яка характеризується постійністю вживаного інструменту та оброблюваних поверхонь.

53.2 Дайте визначення терміну - технологічний перехід:
А) предмет, що є продуктом кінцевої стадії виробництва;
В) сукупність всіх дій людей і знарядь виробництва для перетворення напівфабрикатів у вироби;
З) дія по зміні форми, розмірів і якості предметів виробництва;
D) закінчена частина технологічного процесу, виконувана на одному робочому місці;
Е) закінчена частина операції, яка характеризується постійністю вживаного інструменту та оброблюваних поверхонь.
54.1 Технологічна операція це:
А) предмет, що є продуктом кінцевої стадії виробництва;
В) сукупність всіх дій людей і знарядь виробництва для перетворення напівфабрикатів у вироби;
З) дія по зміні форми, розмірів і якості предметів виробництва;
D) закінчена частина технологічного процесу, виконувана на одному робочому місці;
Е) закінчена частина операції, яка характеризується постійністю вживаного інструменту та оброблюваних поверхонь.
54.2 Дайте визначення терміну - технологічна операція:
А) предмет, що є продуктом кінцевої стадії виробництва;
В) сукупність всіх дій людей і знарядь виробництва для перетворення напівфабрикатів у вироби;
З) дія по зміні форми, розмірів і якості предметів виробництва;
D) закінчена частина технологічного процесу, виконувана на одному робочому місці;
Е) закінчена частина операції, яка характеризується постійністю вживаного інструменту та оброблюваних поверхонь.
55.1 Виріб - це:
А) предмет, що є продуктом кінцевої стадії виробництва;
В) сукупність всіх дій людей і знарядь виробництва для перетворення напівфабрикатів у вироби;
З) дія по зміні форми, розмірів і якості предметів виробництва;
D) закінчена частина технологічного процесу, виконувана на одному робочому місці;
Е) закінчена частина операції, яка характеризується постійністю вживаного інструменту та оброблюваних поверхонь.
55.2 Дайте визначення терміну - виріб:
А) предмет, що є продуктом кінцевої стадії виробництва;
В) сукупність всіх дій людей і знарядь виробництва для перетворення напівфабрикатів у вироби;
З) дія по зміні форми, розмірів і якості предметів виробництва;
D) закінчена частина технологічного процесу, виконувана на одному робочому місці;
Е) закінчена частина операції, яка характеризується постійністю вживаного інструменту та оброблюваних поверхонь.
56.1 Кількість деталей, оброблених до повного затуплення інструменту, визначається за формулою:
А) L = 1000 (h доп - h н) + ln / V і;
В) Lp = L + l 1 + l 2;
З) N = L / l д;
D) То = Lp i / ns;
Е) L 1 = √ t (2R - t).
56.2 Яке співвідношення визначає кількість деталей, оброблених до повного затуплення інструменту:
А) L = 1000 (h доп - h н) + ln / V і;
В) Lp = L + l 1 + l 2;
З) N = L / l д;
D) То = L ∙ i / ns;
Е) L 1 = √ t (2R - t).
57.1 Загальна довжина ходу інструменту визначається за формулою:
А). L = 1000 (h доп - h н) / V н + l н;
В) B. Lp = L + L 1 + L 2
З) N = L / l д;
D) То = Lp i / ns;
Е) L 1 = √ t (2R - t).
57.2 Яке співвідношення визначає загальну довжину ходу інструменту:
А) L = 1000 (h доп - h н) / V н + l н;
В) B. Lp = L + L 1 + L 2
З) N = L / l д;
D) То = Lp i / ns;
Е) L 1 = √ t (2R - t).
58.1 Основне технологічне час визначається за формулою:
А) L = 1000 (h доп - h н) / V н + l н;
В) Lp = L + l 1 = l 2;
З) N = L / l д;
D) То = Lp i / ns;
Е) L 1 = √ t (2R - t).
58.2 Яке співвідношення визначає переважно спеціалізуються на технологічний час:
А) L = 1000 (h доп - h н) / V н + l н;
В) Lp = L + l 1 = l 2;
З) N = L / l д;
D) То = Lp i / ns;
Е) L 1 = √ t (2R - t).
59.1 Довжина шляху різання до допустимого зносу інструменту визначається за формулою:
А) L = 1000 (h доп - h н) + ln / V і;
В) Lp = L + l 1 = l 2;
З) N = L / l д;
D) Т о = Lp i / ns;
Е) L 1 = √ t (2R - t).
59.2 Яке співвідношення визначає довжину шляху різання до допустимого зносу інструменту:
А) L = 1000 (h доп - h н) + ln / V і;
В) Lp = L + l 1 = l 2;
З) N = L / l д;
D) Т о = Lp I / ns;
Е) L 1 = √ t (2R - t).
60.1 Довжина шляху врізання при фрезеруванні визначається за формулою:
А) L = 1000 (h доп - h н) / V н + l н;
В) Lp = L + l 1 = l 2;
З) N = L / l д;
D) Т о = Lp i / ns;
Е) L 2 = √ ¯ t (2R - t).
60.2 Яке співвідношення визначає довжину шляху врізання при фрезеруванні:
А) L = 1000 (h доп - h н) / V н + l н;
В) Lp = L + l 1 = l 2;
З) N = L / l д;
D) Т о = Lp i / ns;
Е) L 2 = √ ¯ t (2R - t).
61.1 Загальний припуск - це:
А) шар металу, призначений для зняття на одній операції.
В) мінімально необхідна товщина шару металу для виконання операції.
З) шар металу, призначений для зняття, при виконанні всіх операцій.
D) припуск для обробки поверхонь тіл обертання.
Е) поверхневий шар металу, у якого структура, хімічний склад, механічні властивості відрізняються від основного металу.
61.2 Дайте визначення терміну - загальний припуск:
А) шар металу, призначений для зняття на одній операції.
В) мінімально необхідна товщина шару металу для виконання операції.
З) шар металу, призначений для зняття, при виконанні всіх операцій.
D) припуск для обробки поверхонь тіл обертання.
Е) поверхневий шар металу, у якого структура, хімічний склад, механічні властивості відрізняються від основного металу.

62.1Сімметрічний припуск - це:
А) шар металу, призначений для зняття на одній операції;
В) мінімально необхідна товщина шару металу для виконання операції;
З) шар металу, призначений для зняття, при виконанні всіх операцій;
D) припуск для обробки поверхонь тіл обертання;
Е) поверхневий шар металу, у якого структура, хімічний склад, механічні властивості відрізняються від основного металу.
62.2 Дайте визначення терміну - симетричний припуск:
А) шар металу, призначений для зняття на одній операції;
В) мінімально необхідна товщина шару металу для виконання операції;
З) шар металу, призначений для зняття, при виконанні всіх операцій;
D) припуск для обробки поверхонь тіл обертання;
Е) поверхневий шар металу, у якого структура, хімічний склад, механічні властивості відрізняються від основного металу.
63.1 Дефектний шар - це:
А) шар металу, призначений для зняття на одній операції;
В) мінімально необхідна товщина шару металу для виконання операції;
З) шар металу, призначений для зняття, при виконанні всіх операцій;
D) припуск для обробки поверхонь тіл обертання;
Е) поверхневий шар металу, у якого структура, хімічний склад, механічні властивості відрізняються від основного металу.

63.2 Дайте визначення терміну - дефектний шар:
А) шар металу, призначений для зняття на одній операції;
В) мінімально необхідна товщина шару металу для виконання операції;
З) шар металу, призначений для зняття, при виконанні всіх операцій;
D) припуск для обробки поверхонь тіл обертання;
Е) поверхневий шар металу, у якого структура, хімічний склад, механічні властивості відрізняються від основного металу.
64.1 Мінімальний припуск - це:
А) шар металу, призначений для зняття на одній операції;
В) мінімально необхідна товщина шару металу для виконання операції;
З) шар металу, призначений для зняття, при виконанні всіх операцій;
D) припуск для обробки поверхонь тіл обертання;
Е) поверхневий шар металу, у якого структура, хімічний склад, механічні властивості відрізняються від основного металу.
64.2 Дайте визначення терміну - мінімальний припуск:
А) шар металу, призначений для зняття на одній операції;
В) мінімально необхідна товщина шару металу для виконання операції;
З) шар металу, призначений для зняття, при виконанні всіх операцій;
D) припуск для обробки поверхонь тіл обертання;
Е) поверхневий шар металу, у якого структура, хімічний склад, механічні властивості відрізняються від основного металу.

65.1 Операційний припуск - це:
А) шар металу, призначений для зняття на одній операції;
В) мінімально необхідна товщина шару металу для виконання операції;
З) шар металу, призначений для зняття, при виконанні всіх операцій;
D) припуск для обробки поверхонь тіл обертання;
Е) поверхневий шар металу, у якого структура, хімічний склад, механічні властивості відрізняються від основного металу.
65.2 Дайте визначення терміну - операційний припуск:
А) шар металу, призначений для зняття на одній операції;
В) мінімально необхідна товщина шару металу для виконання операції;
З) шар металу, призначений для зняття, при виконанні всіх операцій;
D) припуск для обробки поверхонь тіл обертання;
Е) поверхневий шар металу, у якого структура, хімічний склад, механічні властивості відрізняються від основного металу.
66.1 Початкова заготовка - це:
А) відрізок з конструктивного матеріалу підготовлений до механічної обробки;
В) відрізки прокату, поковки, штампування, виливки з конструкційного матеріалу, призначені для виготовлення деталей механічною обробкою;
З) відрізок конструкційного матеріалу, оброблений кількома операціями і підлягає подальшій обробці;
D) круглий прокат звичайної і підвищеної точності;
Е) кругла калібрована сталь підвищеної точності з поліпшеною обробкою поверхні.
66.2 Дайте визначення терміну - вихідна заготовка:
А) відрізок з конструктивного матеріалу підготовлений до механічної обробки;
В) відрізки прокату, поковки, штампування, виливки з конструкційного матеріалу, призначені для виготовлення деталей механічною обробкою;
З) відрізок конструкційного матеріалу, оброблений кількома операціями і підлягає подальшій обробці;
D) круглий прокат звичайної і підвищеної точності;
Е) кругла калібрована сталь підвищеної точності з поліпшеною обробкою поверхні.
67.1Промежуточная заготовка - це:
А) відрізок з конструктивного матеріалу підготовлений до механічної обробки;
В) відрізки прокату, поковки, штампування, виливки з конструкційного матеріалу, призначені для виготовлення деталей механічною обробкою;
З) відрізок конструкційного матеріалу, оброблений кількома операціями і підлягає подальшій обробці;
D) круглий прокат звичайної і підвищеної точності;
Е) кругла калібрована сталь підвищеної точності з поліпшеною обробкою поверхні.
67.2 Дайте визначення терміну - проміжна заготівля:
А) відрізок з конструктивного матеріалу підготовлений до механічної обробки;
В) відрізки прокату, поковки, штампування, виливки з конструкційного матеріалу, призначені для виготовлення деталей механічною обробкою;
З) відрізок конструкційного матеріалу, оброблений кількома операціями і підлягає подальшій обробці;
D) круглий прокат звичайної і підвищеної точності;
Е) кругла калібрована сталь підвищеної точності з поліпшеною обробкою поверхні.
68.1 Серебрянка - це:
А) відрізок з конструктивного матеріалу підготовлений до механічної обробки;
В) відрізки прокату, поковки, штампування, виливки з конструкційного матеріалу, призначені для виготовлення деталей механічною обробкою;
З) відрізок конструкційного матеріалу, оброблений кількома операціями і підлягає подальшій обробці;
D) круглий прокат звичайної і підвищеної точності;
Е) кругла калібрована сталь підвищеної точності з поліпшеною обробкою поверхні.
68.2 Дайте визначення терміну - сріблянка:
А) відрізок з конструктивного матеріалу підготовлений до механічної обробки;
В) відрізки прокату, поковки, штампування, виливки з конструкційного матеріалу, призначені для виготовлення деталей механічною обробкою;
З) відрізок конструкційного матеріалу, оброблений кількома операціями і підлягає подальшій обробці;
D) круглий прокат звичайної і підвищеної точності;
Е) кругла калібрована сталь підвищеної точності з поліпшеною обробкою поверхні.
69.1 Заготівлі це:
А) відрізок з конструктивного матеріалу підготовлений до механічної обробки;
В) відрізки прокату, поковки, штампування, виливки з конструкційного матеріалу, призначені для виготовлення деталей механічною обробкою;
З) відрізок конструкційного матеріалу, оброблений кількома операціями і підлягає подальшій обробці;
D) круглий прокат звичайної і підвищеної точності.;
Е) кругла калібрована сталь підвищеної точності з поліпшеною обробкою поверхні.
69.2 Дайте визначення терміну - заготовки:
А) відрізок з конструктивного матеріалу підготовлений до механічної обробки;
В) відрізки прокату, поковки, штампування, виливки з конструкційного матеріалу, призначені для виготовлення деталей механічною обробкою;
З) відрізок конструкційного матеріалу, оброблений кількома операціями і підлягає подальшій обробці;
D) круглий прокат звичайної і підвищеної точності.;
Е) кругла калібрована сталь підвищеної точності з поліпшеною обробкою поверхні.
70.1 Коефіцієнт використання верстата по основним технологічним часу для великосерійного і масового виробництв визначається за формулою:
А) ;
В) ;
С) ;
D) ;
Е) .
70.2 Яке співвідношення визначає коефіцієнт використання верстата по основним технологічним часу для великосерійного і масового виробництв:
А) ;
В) ;
С) ;
D) ;
Е) .
71.1 Коефіцієнт використання верстата по основним технологічним часу для одиничного і дрібносерійного виробництв визначається за формулою:
А) ;
В) ;
С) ;
D) ;
Е) .
71.2 Яке співвідношення визначає коефіцієнт використання верстата по основним технологічним часу для одиничного і дрібносерійного виробництв:
А) ;
В) ;
С) ;
D) ;
Е) .
72.1 Коефіцієнт завантаження верстата за часом визначається за формулою:
А) ;
В) ;
С) ;
D) ;
Е) .
72.2 Яке співвідношення визначає коефіцієнт завантаження верстата по часу:
А) ;
В) ;
С) ;
D) ;
Е) .
73.1 Розрахункова кількість верстатів для великосерійного і масового виробництв визначається за формулою:
А) ;
В) ;
С) ;
D) ;
Е) .
73.2 Яке співвідношення визначає розрахункову кількість верстатів для великосерійного і масового виробництв:
А) ;
В) ;
С) ;
D) ;
Е) .
74.1 Розрахункова кількість верстатів для дрібносерійного і одиничного виробництв визначається за формулою:
А) ;
В) ;
С) ;
D) ;
Е) .
74.2 Яке співвідношення визначає розрахункову кількість верстатів для дрібносерійного і одиничного виробництв визначається за формулою:
А) ;
В) ;
С) ;
D) ;
Е) .
75.1 Геометричний розрахунок пристосування передбачає:
А) перевірку правильності розташування опор, упорів, затискачів, виконання правил шести точок;
В) перевірку можливості закріплення заготовки і визначення зусиль затискних пристроїв;
З) перевірку розмірів виключають поломку деталей пристосування під дією сил затиску і різання;
D) уточнення розмірів і розташування базують пристроїв пристосування;
Е) виявлення доцільності виготовлення пристосування і його використання.
75.2 Яку перевірку передбачає геометричний розрахунок пристосування:
А) перевірку правильності розташування опор, упорів, затискачів, виконання правил шести точок;
В) перевірку можливості закріплення заготовки і визначення зусиль затискних пристроїв;
З) перевірку розмірів виключають поломку деталей пристосування під дією сил затиску і різання;
D) уточнення розмірів і розташування базують пристроїв пристосування;
Е) виявлення доцільності виготовлення пристосування і його використання.

76.1 Силовий розрахунок пристосування передбачає:
А) перевірку правильності розташування опор, упорів, затискачів, виконання правил шести точок;
В) перевірку можливості закріплення заготовки і визначення зусиль затискних пристроїв;
З) перевірку розмірів виключають поломку деталей пристосування під дією сил затиску і різання;
D) уточнення розмірів і розташування базують пристроїв пристосування;
Е) виявлення доцільності виготовлення пристосування і його використання.
76.2 Яку перевірку передбачає силовий розрахунок пристосування:
А) перевірку правильності розташування опор, упорів, затискачів, виконання правил шести точок;
В) перевірку можливості закріплення заготовки і визначення зусиль затискних пристроїв;
З) перевірку розмірів виключають поломку деталей пристосування під дією сил затиску і різання;
D) уточнення розмірів і розташування базують пристроїв пристосування;
Е) виявлення доцільності виготовлення пристосування і його використання.
77.1 Розрахунок пристосування на точність передбачає:
А) перевірку правильності розташування опор, упорів, затискачів, виконання правил шести точок;
В) перевірку можливості закріплення заготовки і визначення зусиль затискних пристроїв;
З) перевірку розмірів виключають поломку деталей пристосування під дією сил затиску і різання;
D) уточнення розмірів і розташування базують пристроїв пристосування;
Е) виявлення доцільності виготовлення пристосування і його використання.
77.2 Яку перевірку передбачає розрахунок пристосування на точність:
А) перевірку правильності розташування опор, упорів, затискачів, виконання правил шести точок;
В) перевірку можливості закріплення заготовки і визначення зусиль затискних пристроїв;
З) перевірку розмірів виключають поломку деталей пристосування під дією сил затиску і різання;
D) уточнення розмірів і розташування базують пристроїв пристосування;
Е) виявлення доцільності виготовлення пристосування і його використання.
78.1 Розрахунок пристосування на міцність передбачає:
А) перевірку правильності розташування опор, упорів, затискачів, виконання правил шести точок;
В) перевірку можливості закріплення заготовки і визначення зусиль затискних пристроїв;
З) перевірку розмірів виключають поломку деталей пристосування під дією сил затиску і різання;
D) уточнення розмірів і розташування базують пристроїв пристосування;
Е) виявлення доцільності виготовлення пристосування і його використання.
78.2 Яку перевірку передбачає розрахунок пристосування на міцність:
А) перевірку правильності розташування опор, упорів, затискачів, виконання правил шести точок;
В) перевірку можливості закріплення заготовки і визначення зусиль затискних пристроїв;
З) перевірку розмірів виключають поломку деталей пристосування під дією сил затиску і різання;
D) уточнення розмірів і розташування базують пристроїв пристосування;
Е) виявлення доцільності виготовлення пристосування і його використання.
79.1 Економічний розрахунок пристосування передбачає:
А) перевірку правильності розташування опор, упорів, затискачів, виконання правил шести точок;
В) перевірку можливості закріплення заготовки і визначення зусиль затискних пристроїв;
З) перевірку розмірів виключають поломку деталей пристосування під дією сил затиску і різання;
D) уточнення розмірів і розташування базують пристроїв пристосування;
Е) виявлення доцільності виготовлення пристосування і його використання.
79.2 Яку перевірку передбачає економічний розрахунок пристосування:
А) перевірку правильності розташування опор, упорів, затискачів, виконання правил шести точок;
В) перевірку можливості закріплення заготовки і визначення зусиль затискних пристроїв;
З) перевірку розмірів виключають поломку деталей пристосування під дією сил затиску і різання;
D) уточнення розмірів і розташування базують пристроїв пристосування;
Е) виявлення доцільності виготовлення пристосування і його використання.
80.1 Контроль діаметрів валів виконується за допомогою:
А) граничних скоб, мікрометра, штангенциркуля;
В) граничних шаблонів, лінійних скоб;
З) приладів індикаторного типу;
D) прохідного комплексного шліцьового кільця;
Е) граничних прохідних і непрохідних різьбових кілець.
80.2 Якими інструментами виконується контроль діаметрів валів:
А) граничними скобами, мікрометр, штангенциркуль;
В) граничними шаблонами, лінійними скобами;
З) приладами індикаторного типу;
D) прохідними комплексними шліцьовими кільцями;
Е) граничними прохідними і непрохідними різьбовими кільцями.
81.1 Контроль довжин ділянок валів виконується за допомогою:
А) граничних скоб, мікрометра, штангенциркуля;
В) граничних шаблонів, лінійних скоб;
З) приладів індикаторного типу;
D) прохідного комплексного шліцьового кільця;
Е) граничних прохідних і непрохідних різьбових кілець.
81.2 Якими інструментами виконується контроль довжин ділянок валів:
А) граничними скобами, мікрометр, штангенциркуль;
В) граничними шаблонами, лінійними скобами;
З) приладами індикаторного типу;
D) прохідними комплексними шліцьовими кільцями;
Е) граничними прохідними і непрохідними різьбовими кільцями.
82.1 Контроль биття поверхні валів щодо осі виконується за допомогою:
А) граничних скоб, мікрометра, штангенциркуля;
В) граничних шаблонів, лінійних скоб;
З) приладів індикаторного типу;
D) прохідного комплексного шліцьового кільця;
Е) граничних прохідних і непрохідних різьбових кілець.
82.2 Якими інструментами виконується контроль биття поверхні валів відносно осі:
А) граничними скобами, мікрометр, штангенциркуль;
В) граничними шаблонами, лінійними скобами;
З) приладами індикаторного типу;
D) прохідними комплексними шліцьовими кільцями;
Е) граничними прохідними і непрохідними різьбовими кільцями.
83.1 Контроль шліцьових ділянок валів виконується за допомогою:
А) граничних скоб, мікрометра, штангенциркуля;
В) граничних шаблонів, лінійних скоб;
З) приладів індикаторного типу;
D) прохідного комплексного шліцьового кільця;
Е) граничних прохідних і непрохідних різьбових кілець.
83.2 Якими інструментами виконується контроль шліцьових ділянок валів:
А) граничними скобами, мікрометр, штангенциркуль;
В) граничними шаблонами, лінійними скобами;
З) приладами індикаторного типу;
D) прохідними комплексними шліцьовими кільцями;
Е) граничними прохідними і непрохідними різьбовими кільцями.
84.1 Контроль резьб на валах виконується за допомогою:
А) граничних скоб, мікрометра, штангенциркуля;
В) граничних шаблонів, лінійних скоб;
З) приладів індикаторного типу;
D) прохідного комплексного шліцьового кільця;
Е) граничних прохідних і непрохідних різьбових кілець.
84.2 Якими інструментами виконується контроль резьб на валах:
А) граничними скобами, мікрометр, штангенциркуль;
В) граничними шаблонами, лінійними скобами;
З) приладами індикаторного типу;
D) прохідними комплексними шліцьовими кільцями;
Е) граничними прохідними і непрохідними різьбовими кільцями.
85.1 Маршрутна карта технологічної документації містить:
А) опис технологічного процесу виготовлення і контролю деталі по всіх операціях;
В) містить всі дані, необхідні для виконання робіт на даній операції;
З) містить ескізи, схеми, таблиці, які необхідні для виконання технологічного процесу, операції переходу;
D) містить опис процесу обробки деталі по всіх операціях;
Е) містить опис специфічних прийомів роботи або методики контролю технологічного процесу.
85.2 Яку інформацію містить маршрутна карта технологічної документації:
А) опис технологічного процесу виготовлення і контролю деталі по всіх операціях;
В) містить всі дані, необхідні для виконання робіт на даній операції;
З) містить ескізи, схеми, таблиці, які необхідні для виконання технологічного процесу, операції переходу;
D) містить опис процесу обробки деталі по всіх операціях;
Е) містить опис специфічних прийомів роботи або методики контролю технологічного процесу
86.1 Операційна карта технологічної документації містить:
А) опис технологічного процесу виготовлення і контролю деталі по всіх операціях;
В) містить всі дані, необхідні для виконання робіт на даній операції;
З) містить ескізи, схеми, таблиці, які необхідні для виконання технологічного процесу, операції переходу;
D) містить опис процесу обробки деталі по всіх операціях;
Е) містить опис специфічних прийомів роботи або методики контролю технологічного процесу.

86.2 Яку інформацію містить операційна карта технологічної документації:
А) опис технологічного процесу виготовлення і контролю деталі по всіх операціях;
В) містить всі дані, необхідні для виконання робіт на даній операції;
З) містить ескізи, схеми, таблиці, які необхідні для виконання технологічного процесу, операції переходу;
D) містить опис процесу обробки деталі по всіх операціях;
Е) містить опис специфічних прийомів роботи або методики контролю технологічного процесу.
87.1 Карта ескізів технологічної документації містить:
А) опис технологічного процесу виготовлення і контролю деталі по всіх операціях;
В) містить всі дані, необхідні для виконання робіт на даній операції;
З) містить ескізи, схеми, таблиці, які необхідні для виконання технологічного процесу, операції переходу;
D) містить опис процесу обробки деталі по всіх операціях;
Е) містить опис специфічних прийомів роботи або методики контролю технологічного процесу.
87.2 Яку інформацію містить карта ескізів технологічної документації:
А) опис технологічного процесу виготовлення і контролю деталі по всіх операціях;
В) містить всі дані, необхідні для виконання робіт на даній операції;
З) містить ескізи, схеми, таблиці, які необхідні для виконання технологічного процесу, операції переходу;
D) містить опис процесу обробки деталі по всіх операціях;
Е) містить опис специфічних прийомів роботи або методики контролю технологічного процесу.
88.1 Карта технологічного процесу містить:
А) опис технологічного процесу виготовлення і контролю деталі по всіх операціях;
В) містить всі дані, необхідні для виконання робіт на даній операції;
З) містить ескізи, схеми, таблиці, які необхідні для виконання технологічного процесу, операції переходу;
D) містить опис процесу обробки деталі по всіх операціях;
Е) містить опис специфічних прийомів роботи або методики контролю технологічного процесу.
88.2 Яку інформацію містить карта технологічного процесу:
А) опис технологічного процесу виготовлення і контролю деталі по всіх операціях;
В) містить всі дані, необхідні для виконання робіт на даній операції;
З) містить ескізи, схеми, таблиці, які необхідні для виконання технологічного процесу, операції переходу;
D) містить опис процесу обробки деталі по всіх операціях;
Е) містить опис специфічних прийомів роботи або методики контролю технологічного процесу.

89.1 Технологічна інструкція містить:
А) опис технологічного процесу виготовлення і контролю деталі по всіх операціях;
В) містить всі дані, необхідні для виконання робіт на даній операції;
З) містить ескізи, схеми, таблиці, які необхідні для виконання технологічного процесу, операції переходу;
D) містить опис процесу обробки деталі по всіх операціях;
Е) містить опис специфічних прийомів роботи або методики контролю технологічного процесу.
89.2 Яку інформацію містить технологічна інструкція:
А) опис технологічного процесу виготовлення і контролю деталі по всіх операціях;
В) містить всі дані, необхідні для виконання робіт на даній операції;
З) містить ескізи, схеми, таблиці, які необхідні для виконання технологічного процесу, операції переходу;
D) містить опис процесу обробки деталі по всіх операціях;
Е) містить опис специфічних прийомів роботи або методики контролю технологічного процесу.
90.1 Установча технологічна база позбавляє заготовку:
А) трьох ступенів свободи;
В) двох ступенів свободи;
С) одного ступеня свободи;
D) п'яти ступенів свободи;
Е) чотирьох ступенів свободи.

90.2 Скількох ступенів свободи позбавляє заготовку настановна технологічна база:
А) трьох ступенів свободи;
В) двох ступенів свободи;
С) одного ступеня свободи;
D) п'яти ступенів свободи;
Е) чотирьох ступенів свободи.
91.1 Напрямна технологічна база позбавляє заготовку:
А) трьох ступенів свободи;
В) двох ступенів свободи;
С) одного ступеня свободи;
D) п'яти ступенів свободи;
Е) чотирьох ступенів свободи.
91.2 Скількох ступенів свободи позбавляє заготовку напрямна технологічна база:
А) трьох ступенів свободи;
В) двох ступенів свободи;
С) одного ступеня свободи;
D) п'яти ступенів свободи;
Е) чотирьох ступенів свободи.
92.1 Опорна технологічна база позбавляє заготовку:
А) трьох ступенів свободи;
В) двох ступенів свободи;
С) одного ступеня свободи;
D) п'яти ступенів свободи;
Е) чотирьох ступенів свободи.

92.2 Скількох ступенів свободи позбавляє заготовку опорна технологічна база:
А) трьох ступенів свободи;
В) двох ступенів свободи;
С) одного ступеня свободи;
D) п'яти ступенів свободи;
Е) чотирьох ступенів свободи.
93.1 Принцип постійності баз полягає:
А) у використанні однієї бази при якомога більшій кількості операцій;
В) у використанні конструкторських і вимірювальних баз як технологічних;
З) у використанні необроблених поверхонь як баз;
D) у використанні оброблених поверхонь як баз;
Е) у використанні центрових гнізд в якості баз.
93.2 У чому полягає принцип сталості баз:
А) у використанні однієї бази при якомога більшій кількості операцій;
В) у використанні конструкторських і вимірювальних баз як технологічних;
З) у використанні необроблених поверхонь як баз;
D) у використанні оброблених поверхонь як баз;
Е) у використанні центрових гнізд в якості баз.
94.1 Принцип суміщення баз полягає:
А) у використанні однієї бази при якомога більшій кількості операцій;
В) у використанні конструкторських і вимірювальних баз як технологічних;
З) у використанні необроблених поверхонь як баз;
D) у використанні оброблених поверхонь як баз;
Е) у використанні центрових гнізд в якості баз.
94.2 У чому полягає принцип суміщення баз:
А) у використанні однієї бази при якомога більшій кількості операцій;
В) у використанні конструкторських і вимірювальних баз як технологічних;
З) у використанні необроблених поверхонь як баз;
D) у використанні оброблених поверхонь як баз;
Е) у використанні центрових гнізд в якості баз.
95.1 Систематичні постійні похибки створюються:
А) похибками верстата, пристосування інструмента;
В) безперервним зносом різального інструменту або верстата;
С) не постійними за знаком і значенням силами, причину виникнення яких встановити заздалегідь не можливо;
D) неправильної установки ріжучого або неправильного використання вимірювального інструмента;
Е) недостатньою кваліфікацією робітника.
95.2 Чим створюються систематичні постійні похибки:
А) похибками верстата, пристосування інструмента;
В) безперервним зносом різального інструменту або верстата;
С) не постійними за знаком і значенням силами, причину виникнення яких встановити заздалегідь не можливо;
D) неправильної установки ріжучого або неправильного використання вимірювального інструмента;
Е) недостатньою кваліфікацією робітника.
96.1 Систематичні похибки, що виникають закономірно створюються:
А) похибками верстата, пристосування інструмента;
В) безперервним зносом різального інструменту або верстата;
С) не постійними за знаком і значенням силами, причину виникнення яких встановити заздалегідь не можливо;
D) в результаті неправильної установки ріжучого або неправильного використання вимірювального інструмента;
Е) недостатньою кваліфікацією робітника.
96.2 Чим створюються систематичні закономірні похибки:
А) похибками верстата, пристосування інструмента;
В) безперервним зносом різального інструменту або верстата;
С) не постійними за знаком і значенням силами, причину виникнення яких встановити заздалегідь не можливо;
D) в результаті неправильної установки ріжучого або неправильного використання вимірювального інструмента;
Е) недостатньою кваліфікацією робітника.
97.1 Випадкові похибки створюються:
А) похибками верстата, пристосування інструмента;
В) безперервним зносом різального інструменту або верстата;
С) не постійними за знаком і значенням силами, причину виникнення яких встановити заздалегідь не можливо;
D) в результаті неправильної установки ріжучого або неправильного використання вимірювального інструмента;
Е) недостатньою кваліфікацією робітника.
97.2 Чим створюються випадкові похибки:
А) похибками верстата, пристосування інструмента;
В) безперервним зносом різального інструменту або верстата;
С) не постійними за знаком і значенням силами, причину виникнення яких встановити заздалегідь не можливо;
D) в результаті неправильної установки ріжучого або неправильного використання вимірювального інструмента;
Е) недостатньою кваліфікацією робітника.
98.1Грубие похибки створюються:
А) похибками верстата, пристосування інструмента;
В) безперервним зносом різального інструменту або верстата;
С) не постійними за знаком і значенням силами, причину виникнення яких встановити заздалегідь не можливо;
D) в результаті неправильної установки ріжучого або неправильного використання вимірювального інструмента;
Е) недостатньою кваліфікацією робітника.
98.2 Чим створюються грубі похибки:
А) похибками верстата, пристосування інструмента;
В) безперервним зносом різального інструменту або верстата;
С) не постійними за знаком і значенням силами, причину виникнення яких встановити заздалегідь не можливо;
D) в результаті неправильної установки ріжучого або неправильного використання вимірювального інструмента;
Е) недостатньою кваліфікацією робітника.
99.1 Конусность, биття, знос верстата виявляється при перевірці:
А) геометричної точності верстата;
В) кінематичної точності верстата;
З) зусиль різання на верстаті;
D) точності обробки деталей;
Е) застосовуваного різального інструменту.
99.2 При якій перевірці виявляється конусність, биття, знос верстата:
А) геометричної точності верстата;
В) кінематичної точності верстата;
З) зусиль різання на верстаті;
D) точності обробки деталей;
Е) застосовуваного різального інструменту.
100.1 Точність нарізування резьб на верстаті виявляється при перевірці:
А) геометричної точності верстата;
В) кінематичної точності верстата;
З) зусиль різання на верстаті;
D) точності обробки деталей;
Е) застосовуваного різального інструменту.
100.2 Т При якій перевірці виявляється точність нарізування резьб на верстаті:
А) геометричної точності верстата;
В) кінематичної точності верстата;
З) зусиль різання на верстаті;
D) точності обробки деталей;
Е) застосовуваного різального інструменту.
101.1 Висока кваліфікація робітників необхідна при:
А) одиничному виробництві;
В) дрібносерійному виробництві;
С) середньосерійному виробництві;
D) великосерійному виробництві;
Е) масовому виробництві.
101.2 При якому типі виробництва необхідна висока кваліфікація робітників:
А) одиничному виробництві;
В) дрібносерійному виробництві;
С) середньосерійному виробництві;
D) великосерійному виробництві;
Е) масовому виробництві.
102.1 Висока кваліфікація робітників не потрібно при:
А) одиничному виробництві;
В) дрібносерійному виробництві;
С) середньосерійному виробництві;
D) великосерійному виробництві;
Е) масовому виробництві.
102.2 При якому типі виробництва висока кваліфікація робітників не потрібно:
А) одиничному виробництві;
В) дрібносерійному виробництві;
С) середньосерійному виробництві;
D) великосерійному виробництві;
Е) масовому виробництві.
103.1 Найбільш висока точність виготовлення деталей при:
А) одиничному виробництві;
В) дрібносерійному виробництві;
С) середньосерійному виробництві;
D) великосерійному виробництві;
Е) масовому виробництві.
103.2 При якому типі виробництва найвища точність виготовлення деталей:
А) одиничному виробництві;
В) дрібносерійному виробництві;
С) середньосерійному виробництві;
D) великосерійному виробництві;
Е) масовому виробництві.
104.1 Найбільш низька точність виготовлення можлива при:
А) одиничному виробництві;
В) дрібносерійному виробництві;
С) середньосерійному виробництві;
D) великосерійному виробництві;
Е) масовому виробництві.
104.2 При якому типі виробництва найбільш низька точність виготовлення:
А) одиничному виробництві;
В) дрібносерійному виробництві;
С) середньосерійному виробництві;
D) великосерійному виробництві;
Е) масовому виробництві.
105.1 Найбільш висока продуктивність можлива при:
А) одиничному виробництві;
В) дрібносерійному виробництві;
С) середньосерійному виробництві;
D) великосерійному виробництві;
Е) масовому виробництві.
105.2 При якому типі виробництва найбільш висока продуктивність:
А) одиничному виробництві;
В) дрібносерійному виробництві;
С) середньосерійному виробництві;
D) великосерійному виробництві;
Е) масовому виробництві.
106.1 Найбільш низька продуктивність можлива при:
А) одиничному виробництві;
В) дрібносерійному виробництві;
С) середньосерійному виробництві;
D) великосерійному виробництві;
Е) масовому виробництві.
106.2 При якому типі виробництва найбільш низька продуктивність:
А) одиничному виробництві;
В) дрібносерійному виробництві;
С) середньосерійному виробництві;
D) великосерійному виробництві;
Е) масовому виробництві.
107.1 Найвища точність вимірювань можлива при:
А) одиничному виробництві;
В) дрібносерійному виробництві;
С) середньосерійному виробництві;
D) великосерійному виробництві;
Е) масовому виробництві.
107.2 При якому типі виробництва найвища точність вимірів:
А) одиничному виробництві;
В) дрібносерійному виробництві;
С) середньосерійному виробництві;
D) великосерійному виробництві;
Е) масовому виробництві.
108.1 Найбільші похибки вимірювань можливі при:
А) одиничному виробництві;
В) дрібносерійному виробництві;
С) середньосерійному виробництві;
D) великосерійному виробництві;
Е) масовому виробництві.
108.2 При якому типі виробництва найбільші похибки вимірювань:
А) одиничному виробництві;
В) дрібносерійному виробництві;
С) середньосерійному виробництві;
D) великосерійному виробництві;
Е) масовому виробництві.
109.1 Похибка базування заготовки на верстаті виникає внаслідок:
А) не суміщення технологічної та вимірювальної баз;
В) граничного положення заготовки, що викликається дією затискних сил;
С) неточності виготовлення пристосування і його знос при експлуатації;
D) залишкових напружень всередині заготовки;
Е) виготовлення деталей у термоконстаннтних цехах.
109.2 З якої причини виникає похибка базування заготовки на верстаті:
А) не суміщення технологічної та вимірювальної баз;
В) граничного положення заготовки, що викликається дією затискних сил;
С) неточності виготовлення пристосування і його знос при експлуатації;
D) залишкових напружень всередині заготовки;
Е) виготовлення деталей у термоконстаннтних цехах.
110.1 Похибка закріплення заготовки виникає внаслідок:
А) не суміщення технологічної та вимірювальної баз;
В) граничного положення заготовки, що викликається дією затискних сил;
С) неточності виготовлення пристосування і його знос при експлуатації;
D) залишкових напружень всередині заготовки;
Е) виготовлення деталей у термоконстаннтних цехах.
110.2 З якої причини виникає похибка закріплення заготовки:
А) не суміщення технологічної та вимірювальної баз;
В) граничного положення заготовки, що викликається дією затискних сил;
С) неточності виготовлення пристосування і його знос при експлуатації;
D) залишкових напружень всередині заготовки;
Е) виготовлення деталей у термоконстаннтних цехах.
111.1 Похибка пристосування виникає внаслідок:
А) не суміщення технологічної та вимірювальної баз;
В) граничного положення заготовки, що викликається дією затискних сил;
С) неточності виготовлення пристосування і його знос при експлуатації;
D) залишкових напружень всередині заготовки;
Е) виготовлення деталей у термоконстаннтних цехах.
111.2 З якої причини виникає похибка пристосування:
А) не суміщення технологічної та вимірювальної баз;
В) граничного положення заготовки, що викликається дією затискних сил;
С) неточності виготовлення пристосування і його знос при експлуатації;
D) залишкових напружень всередині заготовки;
Е) виготовлення деталей у термоконстаннтних цехах.
112.1 Похибка форми заготовки збільшується внаслідок:
А) не суміщення технологічної та вимірювальної баз;
В) граничного положення заготовки, що викликається дією затискних сил;
С) неточності виготовлення пристосування і його знос при експлуатації;
D) залишкових напружень всередині заготовки;
Е) виготовлення деталей у термоконстаннтних цехах.
112.2 З якої причини похибка форми заготовки збільшується:
А) не суміщення технологічної та вимірювальної баз;
В) граничного положення заготовки, що викликається дією затискних сил;
С) неточності виготовлення пристосування і його знос при експлуатації;
D) залишкових напружень всередині заготовки;
Е) виготовлення деталей у термоконстаннтних цехах.
113.1 Температурні деформації деталі зменшуються внаслідок:
А) не суміщення технологічної та вимірювальної баз;
В) граничного положення заготовки, що викликається дією затискних сил;
С) неточності виготовлення пристосування і його знос при експлуатації;
D) залишкових напружень всередині заготовки;
Е) виготовлення деталей у термоконстаннтних цехах.
113.2 З якої причини тмпературние деформації деталі зменшуються:
А) не суміщення технологічної та вимірювальної баз;
В) граничного положення заготовки, що викликається дією затискних сил;
С) неточності виготовлення пристосування і його знос при експлуатації;
D) залишкових напружень всередині заготовки;
Е) виготовлення деталей у термоконстаннтних цехах.

114.1 Контроль якості шорсткості здійснюється:
А) порівнянням із зразками або за допомогою профілометра;
В) приладами ТШ і ТК за методом Бріннелю і Роквелла;
З) магнітної або люмінесцентної дефектоскопії;
D) поелементно з використанням індикаторних головок і перевірочних лінійок;
Е) з допомогою призм, центрів, контрольних оправок і скалок.
114.2 Яким методом здійснюється контроль якості шорсткості:
А) порівнянням із зразками або за допомогою профілометра;
В) приладами ТШ і ТК за методом Бріннелю і Роквелла;
З) магнітної або люмінесцентної дефектоскопії;
D) поелементно з використанням індикаторних головок і перевірочних лінійок;
Е) з допомогою призм, центрів, контрольних оправок і скалок.
115.1 Контроль твердості обробленої поверхні здійснюється:
А) порівнянням із зразками або за допомогою профілометра;
В) приладами ТШ і ТК за методом Бріннелю і Роквелла;
З) магнітної або люмінесцентної дефектоскопії;
D) поелементно з використанням індикаторних головок і перевірочних лінійок;
Е) з допомогою призм, центрів, контрольних оправок і скалок.
115.2 Яким методом здійснюється контроль твердості обробленої поверхні:
А) порівнянням із зразками або за допомогою профілометра;
В) приладами ТШ і ТК за методом Бріннелю і Роквелла;
З) магнітної або люмінесцентної дефектоскопії;
D) поелементно з використанням індикаторних головок і перевірочних лінійок;
Е) з допомогою призм, центрів, контрольних оправок і скалок.
116.1 Виявлення мікротріщин на обробленій поверхні здійснюється:
А) порівнянням із зразками або за допомогою профілометра;
В) приладами ТШ і ТК за методом Бріннелю і Роквелла;
З) магнітної або люмінесцентної дефектоскопії;
D) поелементно з використанням індикаторних головок і перевірочних лінійок;
Е) з допомогою призм, центрів, контрольних оправок і скалок.
116.2 Яким методом здійснюється виявлення мікротріщин на обробленій поверхні:
А) порівнянням із зразками або за допомогою профілометра;
В) приладами ТШ і ТК за методом Бріннелю і Роквелла;
З) магнітної або люмінесцентної дефектоскопії;
D) поелементно з використанням індикаторних головок і перевірочних лінійок;
Е) з допомогою призм, центрів, контрольних оправок і скалок.
117.1 Перевірка відхилень форми обробленої поверхні здійснюється:
А) порівнянням із зразками або за допомогою профілометра;
В) приладами ТШ і ТК за методом Бріннелю і Роквелла;
З) магнітної або люмінесцентної дефектоскопії;
D) поелементно з використанням індикаторних головок і перевірочних лінійок;
Е) з допомогою призм, центрів, контрольних оправок і скалок.
117.2 Яким методом здійснюється перевірка відхилень форми обробленої поверхні:
А) порівнянням із зразками або за допомогою профілометра;
В) приладами ТШ і ТК за методом Бріннелю і Роквелла;
З) магнітної або люмінесцентної дефектоскопії;
D) поелементно з використанням індикаторних головок і перевірочних лінійок;
Е) з допомогою призм, центрів, контрольних оправок і скалок.
118.1 Перевірка відхилення розташування поверхні здійснюється:
А) порівнянням із зразками або за допомогою профілометра;
В) приладами ТШ і ТК за методом Бріннелю і Роквелла;
З) магнітної або люмінесцентної дефектоскопії;
D) поелементно з використанням індикаторних головок і перевірочних лінійок;
Е) з допомогою призм, центрів, контрольних оправок і скалок.
118.2 Яким методом здійснюється перевірка відхилення розташування поверхні:
А) порівнянням із зразками або за допомогою профілометра;
В) приладами ТШ і ТК за методом Бріннелю і Роквелла;
З) магнітної або люмінесцентної дефектоскопії;
D) поелементно з використанням індикаторних головок і перевірочних лінійок;
Е) з допомогою призм, центрів, контрольних оправок і скалок.
119.1 Ступінчасті, колінчаті, ексцентрикові, кулачкові вали входять в клас:
А) круглі стрижні;
В) порожнисті циліндри;
С) корпусні деталі;
D) некруглі стрижні;
Е) тяги.
119.2 До якого класу належать ступінчасті, колінчаті, ексцентрикові, кулачкові вали:
А) круглі стрижні;
В) порожнисті циліндри;
С) корпусні деталі;
D) некруглі стрижні;
Е) тяги.
120.1 Пружні деформації технологічної системи виявляють:
А) геометричну точність верстата;
В) конусність, биття знос верстата;
З) зусилля різання на верстаті;
D) похибка виготовлення ріжучого інструменту;
Е) похибки налаштування верстата.
120.2 Які параметри верстата та інструменту виявляють пружні деформації технологічної системи:
А) геометричну точність верстата;
В) конусність, биття знос верстата;
З) зусилля різання на верстаті;
D) похибка виготовлення ріжучого інструменту;
Е) похибки налаштування верстата.
121.1 Таким символом позначається:
А) повідковий патрон;
В) механічний затискач;
З) жорсткий центр;
D) обертається центр;
Е) рухливий люнет.
121.2 Для позначення чого використовується такий символ:
А) повідковий патрон;
В) механічний затискач;
З) жорсткий центр;
D) обертається центр;
Е) рухливий люнет.
122.1 Таким символом позначається:
А) повідковий патрон;
В) механічний затискач;
З) жорсткий центр;
D) обертається центр;
Е) рухливий люнет.
122.2 Для позначення чого використовується такий символ:
А) повідковий патрон;
В) механічний затискач;
З) жорсткий центр;
D) обертається центр;
Е) рухливий люнет.
123.1 Таким символом позначається:
А) повідковий патрон;
В) механічний затискач;
З) жорсткий центр;
D) обертається центр;
Е) рухливий люнет.
123.2 Для позначення чого використовується такий символ:
А) повідковий патрон;
В) механічний затискач;
З) жорсткий центр;
D) обертається центр;
Е) рухливий люнет.
124.1 Таким символом позначається:
А) повідковий патрон;
В) механічний затискач;
З) жорсткий центр;
D) обертається центр;
Е) рухливий люнет.

124.2 Для позначення чого використовується такий символ:
А) повідковий патрон;
В) механічний затискач;
З) жорсткий центр;
D) обертається центр;
Е) рухливий люнет.

125.1 Таким символом позначається:
А) повідковий патрон;
В) механічний затискач;
З) жорсткий центр;
D) обертається центр;
Е) рухливий люнет.

125.2 Для позначення чого використовується такий символ:
А) повідковий патрон;
В) механічний затискач;
З) жорсткий центр;
D) обертається центр;
Е) рухливий люнет.
126.1 За формулою t сп = t о + t в визначається:
А) норма виробітку за годину;
В) додатковий час;
С) штучно-калькуляционное час;
D) оперативний час;
Е) норма штучного часу.
126.2 Який параметр визначається виразом t сп = t о + t в:
А) норма виробітку за годину;
В) додатковий час;
С) штучно-калькуляционное час;
D) оперативний час;
Е) норма штучного часу.
127.1 За формулою t доп = t сб + T оп визначається:
А) норма виробітку за годину;
В) додатковий час;
С) штучно-калькуляционное час;
D) оперативний час;
Е) норма штучного часу.

127.2 Який параметр визначається виразом t доп = t сб + T про:
А) норма виробітку за годину;
В) додатковий час;
С) штучно-калькуляционное час;
D) оперативний час;
Е) норма штучного часу.
128.1 За формулою t ш = t о + t в + t про + t від визначається:
А) норма виробітку за годину;
В) додатковий час;
С) штучно-калькуляционное час;
D) оперативний час;
Е) норма штучного часу.
128.2 Який параметр визначається виразом t ш = t о + t в + t про + t від:
А) норма виробітку за годину;
В) додатковий час;
С) штучно-калькуляционное час;
D) оперативний час;
Е) норма штучного часу.
129.1 За формулою t шк = t ш + t п.з. / N визначається:
А) норма виробітку за годину;
В) додатковий час;
С) штучно-калькуляционное час;
D) оперативний час;
Е) норма штучного часу.
129.2 Який параметр визначається виразом t шк = t ш + t п.з. / N:
А) норма виробітку за годину;
В) додатковий час;
С) штучно-калькуляционное час;
D) оперативний час;
Е) норма штучного часу.
130.1 За формулою Q r = 60 | t ш визначається:
А) норма виробітку за годину;
В) додатковий час;
С) штучно-калькуляционное час;
D) оперативний час;
Е) норма штучного часу.
130.2 Який параметр визначається виразом Q r = 60 | t ш:
А) норма виробітку за годину;
В) додатковий час;
С) штучно-калькуляционное час;
D) оперативний час;
Е) норма штучного часу.
131.1 За формулою С т = С м + С з + С ЦР визначається:
А) технологічна собівартість;
В) конструктивна матеріаломісткість;
З) рівень технологічності за трудомісткістю;
D) рівень технологічності за технологічною собівартості;
Е) технологічна матеріаломісткість.
131.2 Який параметр визначається виразом З т = С м + С з + С ЦР:
А) технологічна собівартість;
В) конструктивна матеріаломісткість;
З) рівень технологічності за трудомісткістю;
D) рівень технологічності за технологічною собівартості;
Е) технологічна матеріаломісткість.
132.1 За формулою До у.с. = С т / З бт визначається:
А) технологічна собівартість;
В) конструктивна матеріаломісткість;
З) рівень технологічності за трудомісткістю;
D) рівень технологічності за технологічною собівартості;
Е) технологічна матеріаломісткість.
132.2 Який параметр визначається виразом До у.с. = С т / З бт:
А) технологічна собівартість;
В) конструктивна матеріаломісткість;
З) рівень технологічності за трудомісткістю;
D) рівень технологічності за технологічною собівартості;
Е) технологічна матеріаломісткість.
133.1 За формулою До у.п. = Т і / Т бі визначається:
А) технологічна собівартість;
В) конструктивна матеріаломісткість;
З) рівень технологічності за трудомісткістю;
D) рівень технологічності за технологічною собівартості;
Е) технологічна матеріаломісткість.
133.2 Який параметр визначається виразом До у.п. = Т і / Т бі:
А) технологічна собівартість;
В) конструктивна матеріаломісткість;
З) рівень технологічності за трудомісткістю;
D) рівень технологічності за технологічною собівартості;
Е) технологічна матеріаломісткість.
134.1 За формулою М к = Мu / N визначається:
А) технологічна собівартість;
В) конструктивна матеріаломісткість;
З) рівень технологічності за трудомісткістю;
D) рівень технологічності за технологічною собівартості;
Е) технологічна матеріаломісткість.
134.2 Який параметр визначається виразом М к = Мu / N:
А) технологічна собівартість;
В) конструктивна матеріаломісткість;
З) рівень технологічності за трудомісткістю;
D) рівень технологічності за технологічною собівартості;
Е) технологічна матеріаломісткість.
135.1 За формулою К м = тд / Тз визначається:
А) технологічна собівартість;
В) конструктивна матеріаломісткість;
З) рівень технологічності за трудомісткістю;
D) рівень технологічності за технологічною собівартості;
Е) технологічна матеріаломісткість.
135.2 Який параметр визначається виразом К м = тд / тз:
А) технологічна собівартість;
В) конструктивна матеріаломісткість;
З) рівень технологічності за трудомісткістю;
D) рівень технологічності за технологічною собівартості;
Е) технологічна матеріаломісткість.
136.1 За формулою Z imin = 2 (R zi -1 + T i -1 + Öt 2 i -1 + D 2 yi) визначається:
А) Мінімальний операційний припуск для тіл обертання;
В) загальна похибка обробки;
С) мінімальний операційний припуск для плоских тіл;
D) коефіцієнт закріплення операцій;
Е) такт випуску.
136.2 Який параметр визначається виразом Z imin = 2 (R zi -1 + T i -1 + Öt 2 i -1 + D 2 yi):
А) Мінімальний операційний припуск для тіл обертання;
В) загальна похибка обробки;
С) мінімальний операційний припуск для плоских тіл;
D) коефіцієнт закріплення операцій;
Е) такт випуску.
137.1 За формулою Z imin = R zi -1 + T i -1 + t i -1 + D yi визначається:
А) Мінімальний операційний припуск для тіл обертання;
В) загальна похибка обробки;
С) мінімальний операційний припуск для плоских тіл;
D) коефіцієнт закріплення операцій;
Е) такт випуску.
137.2 Який параметр визначається виразом Z imin = R zi -1 + T i -1 + t i -1 + D yi:
А) Мінімальний операційний припуск для тіл обертання;
В) загальна похибка обробки;
С) мінімальний операційний припуск для плоских тіл;
D) коефіцієнт закріплення операцій;
Е) такт випуску.
138.1 За формулою До зо = ЩО / ЧРМ визначається:
А) Мінімальний операційний припуск для тіл обертання;
В) загальна похибка обробки;
С) мінімальний операційний припуск для плоских тіл;
D) коефіцієнт закріплення операцій;
Е) такт випуску.
138.2 Який параметр визначається виразом До зо = ЩО / ЧРМ:
А) Мінімальний операційний припуск для тіл обертання;
В) загальна похибка обробки;
С) мінімальний операційний припуск для плоских тіл;
D) коефіцієнт закріплення операцій;
Е) такт випуску.
139.1 За формулою t = 60F d / N визначається:
А) Мінімальний операційний припуск для тіл обертання;
В) загальна похибка обробки;
С) мінімальний операційний припуск для плоских тіл;
D) коефіцієнт закріплення операцій;
Е) такт випуску.
139.2 Який параметр визначається виразом t = 60F d / N:
А) Мінімальний операційний припуск для тіл обертання;
В) загальна похибка обробки;
С) мінімальний операційний припуск для плоских тіл;
D) коефіцієнт закріплення операцій;
Е) такт випуску.
140.1 За формулою D o = D з ± D визначається:
А) Мінімальний операційний припуск для тіл обертання;
В) загальна похибка обробки;
С) мінімальний операційний припуск для плоских тіл;
D) коефіцієнт закріплення операцій;
Е) такт випуску.
140.2 Який параметр визначається виразом D o = D з ± D:
А) Мінімальний операційний припуск для тіл обертання;
В) загальна похибка обробки;
С) мінімальний операційний припуск для плоских тіл;
D) коефіцієнт закріплення операцій;
Е) такт випуску.
141.1 Виріб, складові частини якого підлягають з'єднанню на підприємстві-виробнику, це:
А) деталь;
В) складальна одиниця;
С) комплект;
D) комплекс;
Е) робочий хід.
141.2 Предмет кінцевої стадії виробництва, складові частини якого підлягають з'єднанню на підприємстві-виробнику, це:
А) деталь;
В) складальна одиниця;
С) комплект;
D) комплекс;
Е) робочий хід
142.1 Виріб, виготовлений з однорідного матеріалу без застосування складальних операцій, це:
А) деталь;
В) складальна одиниця;
С) комплект;
D) комплекс;
Е) робочий хід.
142.2 Предмет кінцевої стадії виробництва, виготовлений з однорідного матеріалу без застосування складальних операцій, це:
А) деталь;
В) складальна одиниця;
С) комплект;
D) комплекс;
Е) робочий хід.
143.1 Вироби, які не з'єднані на підприємстві-виробнику, але призначені для виконання взаємопов'язаних експлуатаційних функцій, це:
А) деталь;
В) складальна одиниця;
С) комплект;
D) комплекс;
Е) робочий хід.
143.2 Предмети кінцевої стадії виробництва, не з'єднані на підприємстві-виробнику, але призначені для виконання взаємопов'язаних експлуатаційних функцій, це:
А) деталь;
В) складальна одиниця;
С) комплект;
D) комплекс;
Е) робочий хід.

144.1 Вироби, які не підлягають з'єднанню і представляють собою набір виробів допоміжного характеру, це:
А) деталь;
В) складальна одиниця;
С) комплект;
D) комплекс;
Е) робочий хід.
144.2 Предмети кінцевої стадії виробництва, що не підлягають з'єднанню і представляють собою набір виробів допоміжного характеру, це:
А) деталь;
В) складальна одиниця;
С) комплект;
D) комплекс;
Е) робочий хід.
145.1 Частина переходу, що полягає в одноразовому переміщенні інструмента відносно заготовки супроводжується обробкою, це:
А) деталь;
В) складальна одиниця;
С) комплект;
D) комплекс;
Е) робочий хід.
145.2 Одноразове переміщення інструмента відносно заготовки супроводжується обробкою, це:
А) деталь;
В) складальна одиниця;
С) комплект;
D) комплекс;
Е) робочий хід.
146.1 Ставлення радіальної складової сили різання до зміщення леза інструменту, це:
А) квалітет;
В) хвилястість;
З) податливість;
D) шорсткість;
Е) жорсткість системи СНІД.
146.2 Ставлення Р у / У с, це:
А) квалітет;
В) хвилястість;
З) податливість;
Д) шорсткість;
Е) жорсткість системи СНІД.
147.1 Сукупність нерівностей, що утворюють мікрорельєф поверхні, це:
А) квалітет;
В) хвилястість;
З) податливість;
D) шорсткість;
Е) жорсткість системи СНІД.
147.2 Яким терміном характеризується мікрорельєф поверхні:
А) квалітет;
В) хвилястість;
З) податливість;
D) шорсткість;
Е) жорсткість системи СНІД.
148.1 Величина, зворотна відношенню радіальної складової сили різання до зміщення леза інструменту, це:
А) квалітет;
В) хвилястість;
З) податливість;
D) шорсткість;
Е) жорсткість системи СНІД.
148.2 Що визначається ставленням - 1 / γ з
А) квалітет;
В) хвилястість;
З) податливість;
D) шорсткість;
Е) жорсткість системи СНІД.
149.1 Періодично повторювані підвищення з кроком, що перевищує довжину ділянки виміру шорсткості, це:
А) квалітет;
В) хвилястість;
З) податливість;
D) шорсткість;
Е) жорсткість системи СНІД.
149.2 Яким терміном визначаються періодично повторювані підвищення з кроком, що перевищує довжину ділянки виміру шорсткості:
А) квалітет;
В) хвилястість;
З) податливість;
D) шорсткість;
Е) жорсткість системи СНІД.
150.1 Сукупність допусків, відповідних однаковою мірою точності для всіх номінальних розмірів, це:
А) квалітет;
В) хвилястість;
З) податливість;
D) шорсткість;
Е) жорсткість системи СНІД.
150.2 Допуски, що сприяють однаковою мірою точності для всіх номінальних розмірів, це:
А) квалітет;
В) хвилястість;
З) податливість;
D) шорсткість;
Е) жорсткість системи СНІД.
151.1 Різниця між дійсним і номінальним значеннями розміру або геометричного параметра, це:
А) допуск;
В) розмірна точність;
З) похибка;
D) просторова точність;
Е) точність.

151.2 Величина відхилення між дійсним і номінальним значеннями розміру або геометричного параметра, це:
А) допуск;
В) розмірна точність;
З) похибка;
D) просторова точність;
Е) точність.
152.1 Ступінь наближення дійсних розмірів і геометричних параметрів до номінальних значень на кресленнях, це:
А) допуск;
В) розмірна точність;
З) похибка;
D) просторова точність;
Е) точність.
152.2 Повна відповідність дійсних розмірів і геометричних параметрів номінальним значенням на кресленнях, це:
А) допуск;
В) розмірна точність;
З) похибка;
D) просторова точність;
Е) точність.
153.1 Різниця між найбільшим і найменшим граничними розмірами, це:
А) допуск;
В) розмірна точність;
З) похибка;
D) просторова точність;
Е) точність.
153.2 Дозволена відхилення від номінальних розмірів, це:
А) допуск;
В) розмірна точність;
З) похибка;
D) просторова точність;
Е) точність.
154.1 Точність розмірів, це:
А) допуск;
В) розмірна точність;
З) похибка;
D) просторова точність;
Е) точність.
154.2 Яким терміном визначається точне виготовлення розмірів:
А) допуск;
В) розмірна точність;
З) похибка;
D) просторова точність;
Е) точність.
155.1 Точність взаємного розташування поверхонь, це:
А) допуск;
В) розмірна точність;
З) похибка;
D) просторова точність;
Е) точність.

155.2 Розташування поверхонь без відхилень, це:
А) допуск;
В) розмірна точність;
З) похибка;
D) просторова точність;
Е) точність.

156.1 База, що використовується для визначення положення деталі у виробі, це:

А) вимірювальна база;
В) технологічна база;
З) Допоміжна конструкторська база;
D) основна конструкторська база;
Е) базування.

156.2 Щодо, який бази визначають положення деталі у виробі:

А) вимірювальна база;
В) технологічна база;
З) Допоміжна конструкторська база;
D) основна конструкторська база;
Е) базування.

157.1 Додання заготівлі необхідного положення щодо координат верстата, це:

А) вимірювальна база;
В) технологічна база;
З) Допоміжна конструкторська база;
D) основна конструкторська база;
Е) базування.

157.2 Розташування заготовки щодо системи координат верстата, це:

А) вимірювальна база;
В) технологічна база;
З) Допоміжна конструкторська база;
D) основна конструкторська база;
Е) базування.

158.1 База для визначення положення приєднується вироби, це:

А) вимірювальна база;
В) технологічна база;
З) Допоміжна конструкторська база;
D) основна конструкторська база;
Е) базування.

158.2 Поверхня для визначення положення приєднується вироби, це:

А) вимірювальна база;
В) технологічна база;
З) Допоміжна конструкторська база;
D) основна конструкторська база;
Е) базування.

159.1 База, що використовується для визначення положення заготовки в процесі її обробки, це:

А) вимірювальна база;
В) технологічна база;
З) Допоміжна конструкторська база;
D) основна конструкторська база;
Е) базування.

159.2 Поверхня, яка використовується для визначення положення заготовки тільки в процесі її обробки, це:

А) вимірювальна база;
В) технологічна база;
З) Допоміжна конструкторська база;
D) основна конструкторська база;
Е) базування.

160.1 База для визначення відносного положення вимірюваної поверхні і відліку розмірів, це:

А) вимірювальна база;
В) технологічна база;
З) Допоміжна конструкторська база;
D) основна конструкторська база;
Е) базування.

160.2 Поверхня для визначення положення вимірюваної поверхні і відліку розмірів, це:

А) вимірювальна база;
В) технологічна база;
З) Допоміжна конструкторська база;
D) основна конструкторська база;
Е) базування.

161.1 Ступінь використання матеріалу заготовки при виготовленні деталі, це:

А) нормалізація;
В) уніфікація;
З) технологічна матеріаломісткість;
D) конструктивна матеріаломісткість;
Е) стандартизація.

161.2 Яким терміном характеризується кількість використання матеріалу заготовки при виготовленні деталі, це:

А) нормалізація;
В) уніфікація;
З) технологічна матеріаломісткість;
D) конструктивна матеріаломісткість;
Е) стандартизація.

162.1 Витрати конструкційних матеріалів на одиницю потужності, це:

А) нормалізація;
В) уніфікація;
З) технологічна матеріаломісткість;
D) конструктивна матеріаломісткість;
Е) стандартизація.

162.2 Яким терміном характеризується витрати конструкційних матеріалів на одиницю потужності:

А) нормалізація;
В) уніфікація;
З) технологічна матеріаломісткість;
D) конструктивна матеріаломісткість;
Е) стандартизація.

163.1 Узагальнення конструктивних рішень, зафіксованих у державних стандартах, це:

А) нормалізація;
В) уніфікація;
З) технологічна матеріаломісткість;
D) конструктивна матеріаломісткість;
Е) стандартизація.

163.2 Конструктивні рішення, зафіксовані в державних стандартах, це:

А) нормалізація;
В) уніфікація;
З) технологічна матеріаломісткість;
D) конструктивна матеріаломісткість;
Е) стандартизація.

164.1 Узагальнення конструктивних рішень у вигляді внутрішньозаводських нормалей, це:

А) нормалізація;
В) уніфікація;
З) технологічна матеріаломісткість;
D) конструктивна матеріаломісткість;
Е) стандартизація.

164.2 Конструктивні рішення відповідні внутризаводским нормалях, це:

А) нормалізація;
В) уніфікація;
З) технологічна матеріаломісткість;
D) конструктивна матеріаломісткість;
Е) стандартизація.

165.1 Узагальнення конструктивних рішень без оформлення спеціальної документації, це:

А) нормалізація;
В) уніфікація;
З) технологічна матеріаломісткість;
D) конструктивна матеріаломісткість;
Е) стандартизація.

165.2 Конструктивні рішення, що використовуються без оформлення спеціальної документації, це:

А) нормалізація;
В) уніфікація;
З) технологічна матеріаломісткість;
D) конструктивна матеріаломісткість;
Е) стандартизація.
166.1Фіксірованное положення заготівлі спільно з пристосуванням щодо інструмента, це:
А) одиничне виробництво;
В) масове виробництво;
С) серійне виробництво;
D) установка;
Е) позиція.
166.2 Розташування заготівлі спільно з пристосуванням щодо інструмента, це:
А) одиничне виробництво;
В) масове виробництво;
С) серійне виробництво;
D) установка;
Е) позиція.

167.1 Частина технологічної операції, виконувана при незмінному закріпленні заготовки, це:
А) одиничне виробництво;
В) масове виробництво;
С) серійне виробництво;
D) установка;
Е) позиція.
167.2 Яким терміном характеризується обробка, виконувана при незмінному закріпленні заготовки:
А) одиничне виробництво;
В) масове виробництво;
С) серійне виробництво;
D) установка;
Е) позиція.
168.1 Виробництво неповторюваних виробів при їх широкій номенклатурі, це:
А) одиничне виробництво;
В) масове виробництво;
С) серійне виробництво;
D) установка;
Е) позиція.
168.2 Виробництво постійно мінливих виробів, це:
А) одиничне виробництво;
В) масове виробництво;
С) серійне виробництво;
D) установка;
Е) позиція.
169.1Проізводство великої кількості повторюваних виробів обмеженої номенклатури, це:
А) одиничне виробництво;
В) масове виробництво;
С) серійне виробництво;
D) установка;
Е) позиція.
169.2 Виробництво виробів, повторюваними партіями обмеженої номенклатури, це:
А) одиничне виробництво;
В) масове виробництво;
С) серійне виробництво;
D) установка;
Е) позиція.
170.1 Виробництво виробів однієї номенклатури протягом тривалого часу, це:
А) одиничне виробництво;
В) масове виробництво;
С) серійне виробництво;
D) установка;
Е) позиція.
170.2 Виробництво однакових виробів протягом тривалого часу, це:
А) одиничне виробництво;
В) масове виробництво;
С) серійне виробництво;
D) установка;
Е) позиція.
171.1 Предмет, який є продуктом кінцевої стадії виробництва, це:
А) виробничий процес;
В) технологічний процес;
З) технологічний перехід;
D) технологічна операція;
Е) виріб.
171.2 Виготовлена ​​продукція, це:
А) виробничий процес;
В) технологічний процес;
З) технологічний перехід;
D) технологічна операція;
Е) вироби.
172.1 Сукупність всіх дій людей і знарядь виробництва для перетворення напівфабрикатів у вироби, це:
А) виробничий процес;
В) технологічний процес;
З) технологічний перехід;
D) технологічна операція;
Е) виріб.
172.2 Всі дії людей і знарядь виробництва спрямованих на перетворення напівфабрикатів у вироби, це:
А) виробничий процес;
В) технологічний процес;
З) технологічний перехід;
D) технологічна операція;
Е) виріб.
173.1 Дії по зміні форми, розмірів і якості предметів виробництва, це:
А) виробничий процес;
В) технологічний процес;
З) технологічний перехід;
D) технологічна операція;
Е) виріб.
173.2 Сукупність дій спрямованих на зміну форми, розмірів і якості предметів виробництва, це:
А) виробничий процес;
В) технологічний процес;
З) технологічний перехід;
D) технологічна операція;
Е) виріб.
174.1 Закінчена частина технологічного процесу, виконувана на одному робочому місці, це:
А) виробничий процес;
В) технологічний процес;
З) технологічний перехід;
D) технологічна операція;
Е) виріб.
174.2 Закінчена обробка, що виконується на одному робочому місці, це:
А) виробничий процес;
В) технологічний процес;
З) технологічний перехід;
D) технологічна операція;
Е) виріб.
175.1 Закінчена частина операції, яка характеризується постійністю вживаного інструменту та оброблюваних поверхонь, це:
А) виробничий процес;
В) технологічний процес;
З) технологічний перехід;
D) технологічна операція;
Е) виріб.
175.2 Обробка з постійністю вживаного інструменту та оброблюваних поверхонь, це:
А) виробничий процес;
В) технологічний процес;
З) технологічний перехід;
D) технологічна операція;
Е) виріб.
176.1 За формулою L = 1000 (h доп - h н) / V н + l н визначається:
А) кількість деталей, оброблених до повного затуплення інструменту;
В) загальна довжина ходу інструменту;
З) основне технологічне час;
D) довжина шляху різання до допустимого зносу інструменту;
Е) довжина шляху врізання при фрезеруванні.
176.2 Що визначається виразом L = 1000 (h доп - h н) / V н + l н:
А) кількість деталей, оброблених до повного затуплення інструменту;
В) загальна довжина ходу інструменту;
З) основне технологічне час;
D) довжина шляху різання до допустимого зносу інструменту;
Е) довжина шляху врізання при фрезеруванні.
177.1 За формулою Lp = l 3 + l 1 + l 2 визначається:
А) кількість деталей, оброблених до повного затуплення інструменту;
В) загальна довжина ходу інструменту;
З) основне технологічне час;
D) довжина шляху різання до допустимого зносу інструменту;
Е) довжина шляху врізання при фрезеруванні.
177.2 Що визначається виразом Lp = + l 1 + l 2:
А) кількість деталей, оброблених до повного затуплення інструменту;
В) загальна довжина ходу інструменту;
З) основне технологічне час;
D) довжина шляху різання до допустимого зносу інструменту;
Е) довжина шляху врізання при фрезеруванні.
178.1 За формулою N = L / l д визначається:
А) кількість деталей, оброблених до повного затуплення інструменту;
В) загальна довжина ходу інструменту;
З) основне технологічне час;
D) довжина шляху різання до допустимого зносу інструменту;
Е) довжина шляху врізання при фрезеруванні.
178.2 Що визначається виразом N = L / l д:
А) кількість деталей, оброблених до повного затуплення інструменту;
В) загальна довжина ходу інструменту;
З) основне технологічне час;
D) довжина шляху різання до допустимого зносу інструменту;
Е) довжина шляху врізання при фрезеруванні.
179.1 За формулою То = Lp i / ns визначається:
А) кількість деталей, оброблених до повного затуплення інструменту;
В) загальна довжина ходу інструменту;
З) основне технологічне час;
D) довжина шляху різання до допустимого зносу інструменту;
Е) довжина шляху врізання при фрезеруванні.
179.2 Що визначається виразом То = Lp i / ns:
А) кількість деталей, оброблених до повного затуплення інструменту;
В) загальна довжина ходу інструменту;
З) основне технологічне час;
D) довжина шляху різання до допустимого зносу інструменту;
Е) довжина шляху врізання при фрезеруванні.
180.1По формулою l 2 = √ t (2R - t) визначається:
А) кількість деталей, оброблених до повного затуплення інструменту;
В) загальна довжина ходу інструменту;
З) основне технологічне час;
D) довжина шляху різання до допустимого зносу інструменту;
Е) довжина шляху врізання при фрезеруванні.
180.2 Що визначається виразом l 2 = √ t (2R - t):
А) кількість деталей, оброблених до повного затуплення інструменту;
В) загальна довжина ходу інструменту;
З) основне технологічне час;
D) довжина шляху різання до допустимого зносу інструменту;
Е) довжина шляху врізання при фрезеруванні.
181.1 Шар металу, призначений для зняття на одній операції, це:
А) загальний припуск;
В) симетричний припуск;
С) дефектний шар;
D) мінімальний припуск;
Е) операційний припуск.
181.2 Збільшення розміру заготівлі, призначеного для зняття на одній операції, це:
А) загальний припуск;
В) симетричний припуск;
С) дефектний шар;
D) мінімальний припуск;
Е) операційний припуск.
182.1 Мінімально необхідна товщина шару металу для виконання операції, це:
А) загальний припуск;
В) симетричний припуск;
С) дефектний шар;
D) мінімальний припуск;
Е) операційний припуск.
182.2 Мінімальна збільшення розміру заготівлі для виконання операції:
А) загальний припуск;
В) симетричний припуск;
С) дефектний шар;
D) мінімальний припуск;
Е) операційний припуск.
183.1 Шар металу, призначений для зняття, при виконанні всіх операцій, це:
А) загальний припуск;
В) симетричний припуск;
С) дефектний шар;
D) мінімальний припуск;
Е) операційний припуск.
183.2 Збільшення розміру заготівлі, призначеного для зняття, при виконанні всіх операцій, це:
А) загальний припуск;
В) симетричний припуск;
С) дефектний шар;
D) мінімальний припуск;
Е) операційний припуск.
184.1 Припуск для обробки поверхонь тіл обертання, це:
А) загальний припуск;
В) симетричний припуск;
С) дефектний шар;
D) мінімальний припуск;
Е) операційний припуск.
184.2 Припуск, рівномірно розташований щодо осі симетрії, це:
А) загальний припуск;
В) симетричний припуск;
С) дефектний шар;
D) мінімальний припуск;
Е) операційний припуск.
185.1Поверхностний шар металу, у якого структура, хімічний склад, механічні властивості відрізняються від основного металу, це:
А) загальний припуск;
В) симетричний припуск;
С) дефектний шар;
D) мінімальний припуск;
Е) операційний припуск.
185.2 Шар металу, у якого є дефекти структури, хімічного складу, механічних властивостей, це:
А) загальний припуск;
В) симетричний припуск;
С) дефектний шар;
D) мінімальний припуск;
Е) операційний припуск.

186.1 Відрізок з конструкційного матеріалу підготовлений до механічної обробки, це:
А) вихідна заготовка;
В) проміжна заготовка;
С) сріблянка;
D) заготовки;
Е) припуск для призматичних тел.
186.2 Конструкційний матеріал, призначений для виготовлення деталі, це:
А) вихідна заготовка;
В) проміжна заготовка;
С) сріблянка;
D) заготовки;
Е) припуск для призматичних тел.
187.1 Відрізки прокату, поковки, штампування, виливки з конструкційного матеріалу, призначені для виготовлення деталей механічною обробкою, це:
А) вихідна заготовка;
В) проміжна заготовка;
С) сріблянка;
D) заготовки;
Е) припуск для призматичних тел.
187.2 Конструкційний матеріал, призначений виготовлення деталей механічною обробкою, це:
А) вихідна заготовка;
В) проміжна заготовка;
С) сріблянка;
D) заготовки;
Е) припуск для призматичних тел.
188.1Отрезок конструкційного матеріалу, оброблений кількома операціями і підлягає подальшій обробці, це:
А) вихідна заготовка;
В) проміжна заготовка;
С) сріблянка;
D) заготовки;
Е) припуск для призматичних тел.
188.2 Заготівля, оброблена кількома операціями і підлягає подальшій обробці, це:
А) вихідна заготовка;
В) проміжна заготовка;
С) сріблянка;
D) заготовки;
Е) припуск для призматичних тел.
189.1 Кругла калібрована сталь підвищеної точності з поліпшеною обробкою поверхні, це:
А) вихідна заготовка;
В) проміжна заготовка;
С) сріблянка;
D) заготовки;
Е) припуск для призматичних тел.
189.2 Як називається кругла калібрована сталь підвищеної точності з поліпшеною обробкою поверхні:
А) вихідна заготовка;
В) проміжна заготовка;
С) сріблянка;
D) заготовки;
Е) припуск для призматичних тел.
190.1 Шар конструкційного матеріалу, що підлягає видаленню з плоскої поверхні, це:
А) вихідна заготовка;
В) проміжна заготовка;
С) сріблянка;
D) заготовки;
Е) припуск для призматичних тел.
190.2 Збільшення розміру заготівлі, що підлягає видаленню при обробці з плоскої поверхні, це:
А) вихідна заготовка;
В) проміжна заготовка;
С) сріблянка;
D) заготовки;
Е) припуск для призматичних тел.
191.1 За формулою визначається:
А) коефіцієнт використання верстата по основним технологічним часу для великосерійного і масового виробництв;
В) коефіцієнт використання верстата по основним технологічним часу для одиничного і дрібносерійного виробництв;
С) коефіцієнт завантаження верстата за часом;
D) розрахункова кількість верстатів для великосерійного і масового виробництв;
Е) розрахункова кількість верстатів для дрібносерійного і одиничного виробництв.
191.2 Що визначається виразом :
А) коефіцієнт використання верстата по основним технологічним часу для великосерійного і масового виробництв;
В) коефіцієнт використання верстата по основним технологічним часу для одиничного і дрібносерійного виробництв;
С) коефіцієнт завантаження верстата за часом;
D) розрахункова кількість верстатів для великосерійного і масового виробництв;
Е) розрахункова кількість верстатів для дрібносерійного і одиничного виробництв.
192.1 За формулою визначається:
А) коефіцієнт використання верстата по основним технологічним часу для великосерійного і масового виробництв;
В) коефіцієнт використання верстата по основним технологічним часу
для одиничного і дрібносерійного виробництв;
С) коефіцієнт завантаження верстата за часом;
D) розрахункова кількість верстатів для великосерійного і масового виробництв;
Е) розрахункова кількість верстатів для дрібносерійного і одиничного виробництв.
192.2 Що визначається виразом :
А) коефіцієнт використання верстата по основним технологічним часу для великосерійного і масового виробництв;
В) коефіцієнт використання верстата по основним технологічним часу для одиничного і дрібносерійного виробництв;
С) коефіцієнт завантаження верстата за часом;
D) розрахункова кількість верстатів для великосерійного і масового виробництв;
Е) розрахункова кількість верстатів для дрібносерійного і одиничного виробництв.
193.1 За формулою визначається:
А) коефіцієнт використання верстата по основним технологічним часу для великосерійного і масового виробництв;
В) коефіцієнт використання верстата по основним технологічним часу для одиничного і дрібносерійного виробництв;
С) коефіцієнт завантаження верстата за часом;
D) розрахункова кількість верстатів для великосерійного і масового виробництв;
Е) розрахункова кількість верстатів для дрібносерійного і одиничного виробництв.
193.2 Що визначається виразом :
А) коефіцієнт використання верстата по основним технологічним часу для великосерійного і масового виробництв;
В) коефіцієнт використання верстата по основним технологічним часу для одиничного і дрібносерійного виробництв;
С) коефіцієнт завантаження верстата за часом;
D) розрахункова кількість верстатів для великосерійного і масового виробництв;
Е) розрахункова кількість верстатів для дрібносерійного і одиничного виробництв.
194.1 За формулою визначається:
А) коефіцієнт використання верстата по основним технологічним часу для великосерійного і масового виробництв;
В) коефіцієнт використання верстата по основним технологічним часу для одиничного і дрібносерійного виробництв;
С) коефіцієнт завантаження верстата за часом;
D) розрахункова кількість верстатів для великосерійного і масового виробництв;
Е) розрахункова кількість верстатів для дрібносерійного і одиничного виробництв.
194.2 Що визначається виразом :
А) коефіцієнт використання верстата по основним технологічним часу для великосерійного і масового виробництв;
В) коефіцієнт використання верстата по основним технологічним часу для одиничного і дрібносерійного виробництв;
С) коефіцієнт завантаження верстата за часом;
D) розрахункова кількість верстатів для великосерійного і масового виробництв;
Е) розрахункова кількість верстатів для дрібносерійного і одиничного виробництв.

195.1 За формулою визначається:
А) коефіцієнт використання верстата по основним технологічним часу для великосерійного і масового виробництв;
В) коефіцієнт використання верстата по основним технологічним часу для одиничного і дрібносерійного виробництв;
С) коефіцієнт завантаження верстата за часом;
D) розрахункова кількість верстатів для великосерійного і масового виробництв;
Е) розрахункова кількість верстатів для дрібносерійного і одиничного виробництв.
195.2 Що визначається виразом :
А) коефіцієнт використання верстата по основним технологічним часу для великосерійного і масового виробництв;
В) коефіцієнт використання верстата по основним технологічним часу для одиничного і дрібносерійного виробництв;
С) коефіцієнт завантаження верстата за часом;
D) розрахункова кількість верстатів для великосерійного і масового виробництв;
Е) розрахункова кількість верстатів для дрібносерійного і одиничного виробництв.
196.1 Перевірку правильності розташування опор, упорів, затискачів, виконання правила шести точок виробляють:
А) геометричним розрахунком;
В) силовим розрахунком;
С) розрахунком пристосування на точність;
D) розрахунком пристосування на міцність;
Е) економічним розрахунком пристосування.
196.2 Яким розрахунком перевіряють правильність розташування опор, упорів, затискачів, виконання правила шести точок:
А) геометричним розрахунком;
В) силовим розрахунком;
С) розрахунком пристосування на точність;
D) розрахунком пристосування на міцність;
Е) економічним розрахунком пристосування.
197.1Проверку можливості закріплення заготовки і визначення зусиль затискних пристроїв проводять:
А) геометричним розрахунком;
В) силовим розрахунком;
С) розрахунком пристосування на точність;
D) розрахунком пристосування на міцність;
Е) економічним розрахунком пристосування.
197.2 Яким розрахунком перевіряють можливість закріплення заготовки і визначення зусиль затискних пристроїв:
А) геометричним розрахунком;
В) силовим розрахунком;
С) розрахунком пристосування на точність;
D) розрахунком пристосування на міцність;
Е) економічним розрахунком пристосування.
198.1 Перевірку розмірів виключають поломку деталей пристосування під дією сил затиску і різання виробляють:
А) геометричним розрахунком;
В) силовим розрахунком;
С) розрахунком пристосування на точність;
D) розрахунком пристосування на міцність;
Е) економічним розрахунком пристосування.
198.2 Яким розрахунком перевіряють розміри виключають поломку деталей пристосування під дією сил затиску і різання:
А) геометричним розрахунком;
В) силовим розрахунком;
С) розрахунком пристосування на точність;
D) розрахунком пристосування на міцність;
Е) економічним розрахунком пристосування.
199.1Уточненіе розмірів і розташування базують пристроїв пристосування виробляють:
А) геометричним розрахунком;
В) силовим розрахунком;
С) розрахунком пристосування на точність;
D) розрахунком пристосування на міцність;
Е) економічним розрахунком пристосування.
199.2 Яким розрахунком перевіряють розміри і розташування базують пристроїв пристосування:
А) геометричним розрахунком;
В) силовим розрахунком;
С) розрахунком пристосування на точність;
D) розрахунком пристосування на міцність;
Е) економічним розрахунком пристосування.
200.1Виявленіе доцільності виготовлення пристосування і його використання виробляють:
А) геометричним розрахунком;
В) силовим розрахунком;
С) розрахунком пристосування на точність;
D) розрахунком пристосування на міцність;
Е) економічним розрахунком пристосування.
200.2 Яким розрахунком перевіряють доцільність виготовлення пристосування і його використання:
А) геометричним розрахунком;
В) силовим розрахунком;
С) розрахунком пристосування на точність;
D) розрахунком пристосування на міцність;
Е) економічним розрахунком пристосування.
201.1 Граничними скобами, мікрометр, штангенциркуль здійснюють:
А) контроль діаметрів валів;
В) контроль довжин ділянок валів;
З) контроль биття поверхні валів щодо осі;
D) контроль шліцьових ділянок валів;
Е) контроль резьб на валах.
201.2 Контроль, яких параметрів здійснюють граничними скобами, мікрометр, штангенциркуль:
А) контроль діаметрів валів;
В) контроль довжин ділянок валів;
З) контроль биття поверхні валів щодо осі;
D) контроль шліцьових ділянок валів;
Е) контроль резьб на валах.

202.1 Граничними лінійними шаблонами, лінійними скобами здійснюють:
А) контроль діаметрів валів;
В) контроль довжин ділянок валів;
З) контроль биття поверхні валів щодо осі;
D) контроль шліцьових ділянок валів;
Е) контроль резьб на валах.
202.2 Контроль, яких параметрів здійснюють граничними лінійними шаблонами, лінійними скобами:
А) контроль діаметрів валів;
В) контроль довжин ділянок валів;
З) контроль биття поверхні валів щодо осі;
D) контроль шліцьових ділянок валів;
Е) контроль резьб на валах.
203.1 Приладами індикаторного типу здійснюють:
А) контроль діаметрів валів;
В) контроль довжин ділянок валів;
З) контроль биття поверхні валів щодо осі;
D) контроль шліцьових ділянок валів;
Е) контроль резьб на валах.
203.2 Контроль, яких параметрів здійснюють приладами індикаторного типу:
А) контроль діаметрів валів;
В) контроль довжин ділянок валів;
З) контроль биття поверхні валів щодо осі;
D) контроль шліцьових ділянок валів;
Е) контроль резьб на валах.
204.1 Прохідним комплексним шліцьовим кільцем здійснюють:
А) контроль діаметрів валів;
В) контроль довжин ділянок валів;
З) контроль биття поверхні валів щодо осі;
D) контроль шліцьових ділянок валів;
Е) контроль резьб на валах.
204.2 Контроль, яких параметрів здійснюють прохідним комплексним шліцьовим кільцем:
А) контроль діаметрів валів;
В) контроль довжин ділянок валів;
З) контроль биття поверхні валів щодо осі;
D) контроль шліцьових ділянок валів;
Е) контроль резьб на валах.
205.1 Граничними прохідними і непрохідними різьбовими кільцями здійснюють:
А) контроль діаметрів валів;
В) контроль довжин ділянок валів;
З) контроль биття поверхні валів щодо осі;
D) контроль шліцьових ділянок валів;
Е) контроль резьб на валах.
205.2 Контроль, яких параметрів здійснюють граничними прохідними і непрохідними різьбовими кільцями:
А) контроль діаметрів валів;
В) контроль довжин ділянок валів;
З) контроль биття поверхні валів щодо осі;
D) контроль шліцьових ділянок валів;
Е) контроль резьб на валах.
206.1 Опис технологічного процесу виготовлення і контролю деталі по всіх операціях містить:
А) маршрутна карта технологічної документації;
В) операційна карта технологічної документації;
З) карта ескізів технологічної документації;
D) карта технологічного процесу;
Е) технологічна інструкція.
206.2 Який документ містить опис технологічного процесу виготовлення і контролю деталі по всіх операціях:
А) маршрутна карта технологічної документації;
В) операційна карта технологічної документації;
З) карта ескізів технологічної документації;
D) карта технологічного процесу;
Е) технологічна інструкція.
207.1Все дані, необхідні для виконання робіт на даній операції містить:
А) маршрутна карта технологічної документації;
В) операційна карта технологічної документації;
З) карта ескізів технологічної документації;
D) карта технологічного процесу;
Е) технологічна інструкція.
207.2 Який документ містить всі дані, необхідні для виконання робіт на даній операції:
А) маршрутна карта технологічної документації;
В) операційна карта технологічної документації;
З) карта ескізів технологічної документації;
D) карта технологічного процесу;
Е) технологічна інструкція.
208.1 Ескізи, схеми, таблиці, які необхідні для виконання технологічного процесу, операції, переходу, містить:
А) маршрутна карта технологічної документації;
В) операційна карта технологічної документації;
З) карта ескізів технологічної документації;
D) карта технологічного процесу;
Е) технологічна інструкція.
208.2 Який документ містить ескізи, схеми, таблиці, які необхідні для виконання технологічного процесу, операції, переходу:
А) маршрутна карта технологічної документації;
В) операційна карта технологічної документації;
З) карта ескізів технологічної документації;
D) карта технологічного процесу;
Е) технологічна інструкція.
209.1 Опис процесу обробки деталі по всіх операціях містить:
А) маршрутна карта технологічної документації;
В) операційна карта технологічної документації;
З) карта ескізів технологічної документації;
D) карта технологічного процесу;
Е) технологічна інструкція.
209.2 Який документ містить опис процесу обробки деталі по всіх операціях:
А) маршрутна карта технологічної документації;
В) операційна карта технологічної документації;
З) карта ескізів технологічної документації;
D) карта технологічного процесу;
Е) технологічна інструкція.
210.1Опісаніе специфічних прийомів роботи або методики контролю технологічного процесу містить:
А) маршрутна карта технологічної документації;
В) операційна карта технологічної документації;
З) карта ескізів технологічної документації;
D) карта технологічного процесу;
Е) технологічна інструкція.
210.2 Який документ містить опис специфічних прийомів роботи або методики контролю технологічного процесу:
А) маршрутна карта технологічної документації;
В) операційна карта технологічної документації;
З) карта ескізів технологічної документації;
D) карта технологічного процесу;
Е) технологічна інструкція.
211.1 Трьох ступенів свободи позбавляє заготовку:
А) настановна технологічна база;
В) напрямна технологічна база;
З) опорна технологічна база;
D) принцип сталості баз;
Е) принцип поєднання баз.
211.2 Яка база позбавляє заготовку трьох ступенів свободи:
А) настановна технологічна база;
В) напрямна технологічна база;
З) опорна технологічна база;
D) принцип сталості баз;
Е) принцип поєднання баз.
212.1 Використання конструкторських і вимірювальних баз як технологічних це:
А) настановна технологічна база;
В) напрямна технологічна база;
З) опорна технологічна база;
D) принцип сталості баз;
Е) принцип поєднання баз.
212.2 Який принцип застосовується, коли конструкторські та вимірювальні бази використовуються в якості технологічних:
А) настановна технологічна база;
В) напрямна технологічна база;
З) опорна технологічна база;
D) принцип сталості баз;
Е) принцип поєднання баз.
213.1 Двох ступенів свободи позбавляє заготовку:
А) настановна технологічна база;
В) напрямна технологічна база;
З) опорна технологічна база;
D) принцип сталості баз;
Е) принцип поєднання баз.
213.2 Яка база позбавляє заготовку двох ступенів свободи:
А) настановна технологічна база;
В) напрямна технологічна база;
З) опорна технологічна база;
D) принцип сталості баз;
Е) принцип поєднання баз.
214.1 Однією ступеня свободи позбавляє заготовку:
А) настановна технологічна база;
В) напрямна технологічна база;
З) опорна технологічна база;
D) принцип сталості баз;
Е) принцип поєднання баз.
214.2 Яка база позбавляє заготовку одного ступеня свободи:
А) настановна технологічна база;
В) напрямна технологічна база;
З) опорна технологічна база;
D) принцип сталості баз;
Е) принцип поєднання баз.
215.1Іспользованіе однієї бази при якомога більшій кількості операцій це:
А) настановна технологічна база;
В) напрямна технологічна база;
З) опорна технологічна база;
D) принцип сталості баз;
Е) принцип поєднання баз.
215.2 Який принцип застосовується, коли одна база використовується при якомога більшій кількості операцій:
А) настановна технологічна база;
В) напрямна технологічна база;
З) опорна технологічна база;
D) принцип сталості баз;
Е) принцип поєднання баз.
216.1 похибками верстата, пристосування інструмента створюються:
А) систематичні постійні похибки;
В) систематичні похибки виникають закономірно;
З) випадкові похибки;
D) грубі похибки;
Е) похибки форми оброблюваної поверхні.
216.2 Які похибки створюються похибками верстата, пристосування інструмента:
А) систематичні постійні похибки;
В) систематичні похибки виникають закономірно;
З) випадкові похибки;
D) грубі похибки;
Е) похибки форми оброблюваної поверхні.
217.1Непреривним зносом різального інструменту або верстата створюються:
А) систематичні постійні похибки;
В) систематичні похибки виникають закономірно;
З) випадкові похибки;
D) грубі похибки;
Е) похибки форми оброблюваної поверхні.
217.2 Які похибки створюються безперервним зносом різального інструменту або верстата:
А) систематичні постійні похибки;
В) систематичні похибки виникають закономірно;
З) випадкові похибки;
D) грубі похибки;
Е) похибки форми оброблюваної поверхні.
218.1 Чи не постійні за знаком і значенням похибки, причину виникнення яких встановити заздалегідь не можливо це:
А) систематичні постійні похибки;
В) систематичні похибки виникають закономірно;
З) випадкові похибки;
D) грубі похибки;
Е) похибки форми оброблюваної поверхні.
218.2 Які похибки не постійні за знаком і значенням, причину виникнення яких встановити заздалегідь не можливо:
А) систематичні постійні похибки;
В) систематичні похибки виникають закономірно;
З) випадкові похибки;
D) грубі похибки;
Е) похибки форми оброблюваної поверхні.

219.1 У результаті неправильної установки ріжучого або неправильного використання вимірювального інструмента створюються:
А) систематичні постійні похибки;
В) систематичні похибки виникають закономірно;
З) випадкові похибки;
D) грубі похибки;
Е) похибки форми оброблюваної поверхні.

219.2 Які похибки створюються в результаті неправильної установки ріжучого або неправильного використання вимірювального інструмента:
А) систематичні постійні похибки;
В) систематичні похибки виникають закономірно;
З) випадкові похибки;
D) грубі похибки;
Е) похибки форми оброблюваної поверхні.

220.1Геометріческімі неточностями верстата, нерівномірним по довжині обробки пружним віджиманням створюються:
А) систематичні постійні похибки;
В) систематичні похибки виникають закономірно;
З) випадкові похибки;
D) грубі похибки;
Е) похибки форми оброблюваної поверхні.
220.2 Які похибки створюються геометричними неточностями верстата, нерівномірним по довжині обробки пружним віджимання:
А) систематичні постійні похибки;
В) систематичні похибки виникають закономірно;
З) випадкові похибки;
D) грубі похибки;
Е) похибки форми оброблюваної поверхні.
221.1Прі перевірці геометричної точності верстата виявляють:
А) конусність, биття знос верстата;
В) точність нарізування резьб на верстаті;
С) пружні деформації технологічної системи;
D) похибка виготовлення ріжучого інструменту;
Е) похибки налаштування верстата.
221.2 Які параметри виявляють при перевірці геометричної точності верстата:
А) конусність, биття знос верстата;
В) точність нарізування резьб на верстаті;
С) пружні деформації технологічної системи;
D) похибка виготовлення ріжучого інструменту;
Е) похибки налаштування верстата.
222.1 Зусиллями різання на верстаті виявляють:
А) конусність, биття знос верстата;
В) точність нарізування резьб на верстаті;
С) пружні деформації технологічної системи;
D) похибка виготовлення ріжучого інструменту;
Е) похибки налаштування верстата.
222.2 Які параметри виявляють зусиллями різання на верстаті:
А) конусність, биття знос верстата;
В) точність нарізування резьб на верстаті;
С) пружні деформації технологічної системи;
D) похибка виготовлення ріжучого інструменту;
Е) похибки налаштування верстата.
223-1 При перевірці точності обробки деталей на верстаті виявляють:
А) конусність, биття знос верстата;
В) точність нарізування резьб на верстаті;
С) пружні деформації технологічної системи;
D) похибка виготовлення ріжучого інструменту;
Е) похибки налаштування верстата.
223.2 Які параметри виявляють при перевірці точності обробки деталей на верстаті:
А) конусність, биття знос верстата;
В) точність нарізування резьб на верстаті;
С) пружні деформації технологічної системи;
D) похибка виготовлення ріжучого інструменту;
Е) похибки налаштування верстата.
224.1 При перевірці застосовуваного різального інструменту виявляють:
А) конусність, биття знос верстата;
В) точність нарізування резьб на верстаті;
С) пружні деформації технологічної системи;
D) похибка виготовлення ріжучого інструменту;
Е) похибки налаштування верстата.
224.2 Які параметри виявляють при перевірці застосовуваного різального інструменту:
А) конусність, биття знос верстата;
В) точність нарізування резьб на верстаті;
С) пружні деформації технологічної системи;
D) похибка виготовлення ріжучого інструменту;
Е) похибки налаштування верстата.
225.1Прі перевірці кінематичної точності верстата виявляють:
А) конусність, биття знос верстата;
В) точність нарізування резьб на верстаті;
С) пружні деформації технологічної системи;
D) похибка виготовлення ріжучого інструменту;
Е) похибки налаштування верстата.

225.2 Які параметри виявляють при перевірці кінематичної точності верстата:
А) конусність, биття знос верстата;
В) точність нарізування резьб на верстаті;
С) пружні деформації технологічної системи;
D) похибка виготовлення ріжучого інструменту;
Е) похибки налаштування верстата.
226.1 При одиничному виробництві:
А) потрібна висока кваліфікація робітників;
В) не потрібна висока кваліфікація робітників;
З) найбільш висока точність виготовлення деталей;
D) високий ступінь автоматизації технологічних процесів;
Е) механізація та автоматизація технічного контролю.
226.2 Яке вимога обов'язкова при одиничному виробництві:
А) потрібна висока кваліфікація робітників;
В) не потрібна висока кваліфікація робітників;
З) найбільш висока точність виготовлення деталей;
D) високий ступінь автоматизації технологічних процесів;
Е) механізація та автоматизація технічного контролю.
227.1 При масовому виробництві:
А) потрібна висока кваліфікація робітників;
В) не висока продуктивність робітників;
З) найбільш висока точність виготовлення деталей;
D) не висока ступінь автоматизації технологічних процесів;
Е) немає механізації і автоматизації технічного контролю.
227.2 Яке вимога виконується при масовому виробництві:
А) потрібна висока кваліфікація робітників;
В) не висока продуктивність робітників;
З) найбільш висока точність виготовлення деталей;
D) не висока ступінь автоматизації технологічних процесів;
Е) немає механізації і автоматизації технічного контролю.
228.1 При великосерійному виробництві:
А) потрібна висока кваліфікація робітників;
В) не потрібна висока кваліфікація робітників;
С) не висока точність виготовлення деталей;
D) відсутня автоматизація технологічних процесів;
Е) немає механізації і автоматизації технічного контролю.
228.2 Яке вимога задовольняє великосерійне виробництво:
А) потрібна висока кваліфікація робітників;
В) не потрібна висока кваліфікація робітників;
С) не висока точність виготовлення деталей;
D) відсутня автоматизація технологічних процесів;
Е) немає механізації і автоматизації технічного контролю
229.1Прі середньосерійному виробництві:
А) кваліфікація робітників нижча, ніж при одиничному виробництві;
В) мінімальна продуктивність робітників;
С) найвища точність виготовлення деталей;
D) високий ступінь автоматизації технологічних процесів;
Е) високий ступінь механізація та автоматизація технічного контролю.
229.2 Яке вимога досить для среднесерійного виробництва:
А) кваліфікація робітників нижча, ніж при одиничному виробництві;
В) мінімальна продуктивність робітників;
С) найвища точність виготовлення деталей;
D) високий ступінь автоматизації технологічних процесів;
Е) високий ступінь механізація та автоматизація технічного контролю.
230.1Прі дрібносерійному виробництві:
А) потрібна висока кваліфікація робітників;
В) не потрібна висока кваліфікація робітників;
З) найбільш висока точність виготовлення деталей;
D) високий ступінь автоматизації технологічних процесів;
Е) механізація та автоматизація технічного контролю.

230.2 Яке вимога обов'язкова при дрібносерійному виробництві:
А) потрібна висока кваліфікація робітників;
В) не потрібна висока кваліфікація робітників;
З) найбільш висока точність виготовлення деталей;
D) високий ступінь автоматизації технологічних процесів;
Е) механізація та автоматизація технічного контролю.

231.1 При одиничному виробництві можлива:
А) найвища точність виготовлення;
В) низька точність виготовлення;
З) висока продуктивність робітників;
D) висока точність вимірювань;
Е) мінімальна похибка базування.

231.2 Яке визначення характерно для одиничного виробництва:
А) найвища точність виготовлення;
В) низька точність виготовлення;
З) висока продуктивність робітників;
D) висока точність вимірювань;
Е) мінімальна похибка базування.

232.1Прі дрібносерійному виробництві можлива:
А) найвища точність виготовлення;
В) невисока точність виготовлення;
З) висока продуктивність робітників;
Д) висока точність вимірювань;
Е) мінімальна похибка базування.

232.2 Яке визначення характерно для дрібносерійного виробництва:
А) найвища точність виготовлення;
В) невисока точність виготовлення;
З) висока продуктивність робітників;
D) висока точність вимірювань;
Е) мінімальна похибка базування

233.1 При середньосерійному виробництві можлива:
А) найвища точність виготовлення;
В) низька точність виготовлення;
З) невисока продуктивність робітників;
D) висока точність вимірювань;
Е) максимальна похибка базування.

233.2 Яке визначення характерно для среднесерійного виробництва:
А) найвища точність виготовлення;
В) низька точність виготовлення;
З) невисока продуктивність робітників;
D) висока точність вимірювань;
Е) максимальна похибка базування.

234.1Прі великосерійному виробництві можлива:
А) висока точність виготовлення;
В) низька точність виготовлення;
З) невисока продуктивність робітників;
D) невисока точність вимірювань;
Е) максимальна похибка базування.

234.2 Яке визначення характерно для великосерійного виробництва:
А) висока точність виготовлення;
В) низька точність виготовлення;
З) невисока продуктивність робітників;
D) невисока точність вимірювань;
Е) максимальна похибка базування.

235.1Прі масовому виробництві можлива:
А) невисока точність виготовлення;
В) низька точність виготовлення;
З) висока продуктивність робітників;
D) невисока точність вимірювань;
Е) максимальна похибка базування.

235.2 Яке визначення характерно для масового виробництва:
А) невисока точність виготовлення;
В) низька точність виготовлення;
З) висока продуктивність робітників;
D) невисока точність вимірювань;
Е) максимальна похибка базування.

236.1Не суміщення технологічної та вимірювальної баз виникає внаслідок:
А) похибки базування заготовки на верстаті;
В) похибки закріплення заготовки на верстаті;
З) похибки пристосування;
D) похибок форми заготовки;
Е) температурних деформацій заготовки.

236.2 Внаслідок чого виникає не суміщення технологічної та вимірювальної баз:
А) похибки базування заготовки на верстаті;
В) похибки закріплення заготовки на верстаті;
З) похибки пристосування;
D) похибок форми заготовки;
Е) температурних деформацій заготовки.

237.1Предельние положення заготовки, що викликаються дією затискних сил виникають внаслідок:
А) похибки базування заготовки на верстаті;
В) похибки закріплення заготовки на верстаті;
З) похибки пристосування;
D) похибок форми заготовки;
Е) температурних деформацій заготовки.

237.2 Внаслідок чого виникають граничні положення заготовки, що викликаються дією затискних сил:
А) похибки базування заготовки на верстаті;
В) похибки закріплення заготовки на верстаті;
З) похибки пристосування;
D) похибок форми заготовки;
Е) температурних деформацій заготовки.

238.1Неточность виготовлення пристосування і його знос при експлуатації утворює:
А) похибки базування заготовки на верстаті;
В) похибки закріплення заготовки на верстаті;
З) похибки пристосування;
D) похибки форми заготовки;
Е) температурні деформації заготовки.

238.2 Внаслідок неточності виготовлення пристосування і його знос при експлуатації утворює:
А) похибки базування заготовки на верстаті;
В) похибки закріплення заготовки на верстаті;
З) похибки пристосування;
D) похибки форми заготовки;
Е) температурні деформації заготовки.

239.1Остаточние напруги всередині заготівлі виникають внаслідок:
А) похибки базування заготовки на верстаті;
В) похибки закріплення заготовки на верстаті;
З) похибки пристосування;
D) похибок форми заготовки;
Е) температурних деформацій заготовки.

239.2 Внаслідок чого виникають залишкові напруги всередині заготовки:
А) похибки базування заготовки на верстаті;
В) похибки закріплення заготовки на верстаті;
З) похибки пристосування;
D) похибок форми заготовки;
Е) температурних деформацій заготовки.

240.1Ізготовленіе деталей у термоконстаннтних цехах створює:
А) похибки базування заготовки на верстаті;
В) похибки закріплення заготовки на верстаті;
З) похибки пристосування;
D) похибок форми заготовки;
Е) відсутність температурних деформацій заготовки.

240.2 Що дає виготовлення деталей в термоконстаннтних цехах:
А) похибки базування заготовки на верстаті;
В) похибки закріплення заготовки на верстаті;
З) похибки пристосування;
D) похибок форми заготовки;
Е) відсутність температурних деформацій заготовки.

241.1Сравненіем Навпомацки із зразками або за допомогою профілометра здійснюється:
А) контроль шорсткості;
В) контроль твердості поверхні;
З) виявлення мікротріщин на обробленій поверхні;
D) перевірка відхилень форми обробленої поверхні;
Е) перевірка відхилення розташування поверхні.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Виробництво і технології | Тести
559.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Технологія машинобудування та технічне нормування
Технологія машинобудування Коробка диференціала
Технологія машинобудування технологічні машини та обладнання
Машинобудування 2
Машинобудування 5
Машинобудування світу
Світове машинобудування
Машинобудування в Україні
Машинобудування України

Нажми чтобы узнать.
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru