Територіальні особливості машинобудівної галузі в м Севастополь

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Територіальні особливості розвитку машинобудівної галузі в м. Севастополь

Сімферополь 2009

Реферат

У роботі розглядаються територіальні особливості розвитку машинобудівної галузі в м. Севастополь. Зокрема наводяться основні статистичні показники, що характеризують галузь, вивчаються структура та фактори розміщення машинобудування, встановлюється наявність трудових ресурсів, як провідного чинника для розвитку галузі в м. Севастополь, з'ясовуються основні особливості спеціалізації машинобудування в м. Севастополь. На закінчення наведені діаграми, графіки і таблиці, побудовані на основі даних зі статистичних збірників, які дозволяють характеризувати розвиток основних галузей і підприємств машинобудування в м. Севастополь.

Ключові слова: машинобудівна галузь, трудові ресурси, кооперування, спеціалізація, індекси продукції промисловості, реалізована продукція, операційні витрати, конверсія.

Введення

Об'єктом вивчення є машинобудівна галузь виробництва, предметом - територіальні особливості її розвитку у м. Севастополь.

Мета роботи: з'ясувати територіальні особливості розвитку машинобудівної галузі промисловості в м. Севастополь на основі обробки статистичного матеріалу.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні завдання:

  1. Зібрати і систематизувати статистичний матеріал з теми дослідження.

  2. З'ясувати особливості та проблеми сучасного етапу розвитку машинобудівної галузі в м. Севастополі.

  3. Скласти діаграми і графіки динаміки розвитку машинобудування в м. Севастополі.

Методологічною основою для написання роботи послужили праці М.В. Кузнєцова, І.М. Вороніна, Н.В. Багрова.

Обсяг курсової роботи складає 33 сторінки. Вона складається з реферату, вступу, трьох розділів, висновків та списку літератури, що включає 13 найменувань. У курсовій роботі міститься 7 рисунків та 5 таблиць.

1. Географічні особливості вивчення машинобудівної галузі в м. Севастополь

    1. Особливості географічного положення Севастополя

Місто Севастополь розташований на південно-заході Кримського півострова. Сьогодні Севастополь - місто республіканського (центрального) підпорядкування. Такий статус місто придбало 29 жовтня 1948 в силу свого стратегічного положення - як головна військово-морська база Чорноморського флоту. З цієї причини місто не може бути районним центром, але йому необхідна сільськогосподарська зона для постачання міста продовольством. Тому навколишні землі оголошено частиною території Севастополя, тобто існує 2 поняття «місто Севастополь», що має на увазі власне міську частина, і «Севастопольський регіон» - місто з прилеглими територіями. Зараз Севастопольський регіон займає дуже велику територію - близько 107,96 тис. га, що становить - 0,143% території України. З них 21,6 тис. га - акваторія бухт і 86,36 тис. га - суша, а власне місто Севастополь займає 19 тис. га. 29% території регіону займають сільськогосподарські угіддя, близько 40% - ліси, 25% - промислова і житлова зона, 6% - військово-морська база. Загальна протяжність кордонів становить 258 км, у тому числі сухопутних - 152 км, морських - 106 км.

На території Севастопольського регіону виділяють 4 адміністративні райони: Балаклавський, Гагарінський, Ленінський та Нахімовський. У межах районів розташовані 3 міста (Севастополь, Балаклава, Інкерман), 1 селище міського типу - Кача, 28 сіл (Воронін, 1998).

На північному сході регіон межує з Бахчисарайським районом, а на південно-сході - з Великою Ялтою, це територія Автономної Республіки Крим. Із заходу і півдня регіон омивається водами Чорного моря. По морю регіон пов'язаний з країнами ближнього зарубіжжя (Росія, Грузія) і далекого зарубіжжя (Румунія, Туреччина, Болгарія).

Крайні точки - мис Тюбек на півночі, мис Сарич - на півдні, який одночасно є крайньої південної точкою Кримського півострова, мис Херсонес - на заході; крайня східна точка розташована на Ай-Петрінської яйлі. Це гора Тез-Баїр (1012 м над ур. М.). Вона ж найвища точка регіону.

Географічні координати міста Севастополя - 44 ˚ 37 'пн.ш. і 33 ˚ 31 'східної довготи Протяжність Севастопольського регіону з заходу на схід - 43 км, з півночі на південь - 50 км.

У межах регіону виділяють більше 30 бухт, найбільші з них - Севастопольська, що врізався в півострів на 8 км з заходу на схід; Південна, що відгалужуються від неї на південь, а також Стрілецька, Кругла (Омега), Подвійна, утворена з бухти очеретяною і Козачій, і Балаклавська. Найбільші з них - Севастопольська і Південна - ділять місто на 3 частини, або, як кажуть севастопольці, «сторони»: Північну, Корабельну та Південну. Севастопольська бухта посідає 3-е місце в світі за зручністю після гонконгівської і Сіднейської.

З Севастопольського регіону починаються всі три гряди Кримських гір. Через нього проходить межа 2 географічних поясів - помірного та субтропічного. З природних ресурсів Севастополь є одним з найбагатших регіонів Криму і Україні.

Севастополь - найбільший незамерзаючий морський торговельний, рибний порт, промисловий, науково-технічний, рекреаційний і культурно-історичний центр півдня України, що має розвинену промисловість, потужний агропромисловий та курортно-туристичний комплекси.

    1. Промислові зони міста

На території Севастопольського регіону йдуть інтенсивні процеси урбанізації та агломерування поселень. Міські поселення - Севастополь, Балаклава та Інкерман, - розповзаючись вздовж узбережжя Севастопольської бухти і Ялтинського шосе, формують Севастопольську агломерацію - Великий Севастополь, поглинаючи в себе довколишні села.

Можна виділити 3 промислові зони. Перша, і вона ж сама потужна і найстаріша, розташована вздовж Севастопольської бухти, починаючи від мису Костянтинівський на Північній стороні, через Інкерман до Південної бухти. Тут розташовані промислові підприємства: Севастопольський морський завод, приладобудівний завод «Парус», Інкерманський завод ЗБВ, база «Втормет» та ін Нове промислове будівництво тут більше не ведеться.

Друга промислова зона розташована уздовж Камишової бухти і Фіолентовського шосе. Це наймолодша промислова зона, за рівнем розвитку вона вже досягла першу. Тут знаходяться рибодобувні і рибопереробні підприємства міста, а також концерн «Мусон», термічний завод, залізнична станція «Севастополь - вантажний» та ін

Третя промислова зона розташована на перешийку, що з'єднує Гераклейский півострів з Кримським по лінії Балаклава-Інкерман. Ця зона не так велика за територією та потужності, як перші дві. Тут розміщуються локомотивне депо «Інкерман-1», виробничі бази деяких будівельних організацій і ряд інших підприємств і складських об'єктів. Тут розташовані Балаклавське рудоуправління, судноремонтний завод «Металіст» та ін

Деякі промислові підприємства розмістилися в межах міської межі Севастополя: завод «Ремез», підприємство «Ера» та ін (Воронін, 1998).

    1. Значення машинобудування в господарстві регіону

Машинобудування і металообробка - головні складові частини продуктивних сил, що визначають рівень, структуру, темпи і науково-технічний прогрес всіх інших галузей. Машинобудування - одна з провідних галузей у господарстві м. Севастополя. На машинобудування і металообробку доводиться близько 1 / 5 загального обсягу промислового виробництва міста (Мал. 1).

Рис. 1. Розподіл обсягу реалізованої продукції промисловості за видами діяльності в 2007 році, у відсотках до загального обсягу

В останні роки спостерігається значне зменшення частки машинобудівної галузі в загальному обсязі реалізованої продукції промисловості, про що свідчить графік, наведений на рис. 2.

Машинобудівний комплекс був одним з найбільш швидко і стабільно розвивалися, а його продукція становила найбільшу частку продукції всієї промисловості Криму (Багров, 1997).

Рис. 2. Графік розподілу реалізованої продукції машинобудівної галузі, у відсотках до загального обсягу

Значення машинобудування надзвичайно велике для господарства будь-якої країни, так як воно визначає темпи та напрямки розвитку науково-технічного прогресу (НТП) у всіх галузях господарства. НТП забезпечує механізацію та автоматизацію виробничих процесів. Розвиток машинобудування сприяє розробці таких технологій і техніки для всіх галузей господарства, які відрізняються малими індексами витрат сировини, палива і енергії; забезпечують вирішення питань збереження навколишнього середовища.

Виключне значення машинобудівного комплексу, перш за все, в тому, що він виробляє знаряддя праці для матеріального і духовного виробництва, радикально збільшуючи його продуктивну силу та інтелектуальні можливості людини (Кузнецов, Побірченко, 2004). Без машинобудування немислимо рішення проблеми забезпечення населення сучасними товарами народного споживання - автомобілями, побутовими приладами, відеотехнікою та іншої різноманітною продукцією.

    1. Основні статистичні показники, що характеризують підприємства машинобудівної галузі

Статистика враховує продукцію в натуральному і грошовому вираженні, підрозділяючи на такі групи:

А) засоби виробництва;

Б) предмети споживання.

Вся продукція, вироблена у виробничій сфері за певний період (1 рік), виражена в грошах, називається валовим суспільним продуктом (ВНП). Розмір ВОП визначається в оптових цінах галузі та окремо підприємстві, за закупівельними цінами в сільському господарстві, за кошторисними цінами в будівництві, за тарифними розцінками у вантажному транспорті та виробничого зв'язку.

Продукція промисловості - це прямий, корисний результат діяльності основних виробничих цехів. Продукцію промисловості можна розглядати і як сукупність споживчих вартостей, створених основними виробничими цехами за певний період (квартал, рік).

Склад (види) продукції:

  • готова - споживчі вартості, здатні задовольняти потреби без будь-якої додаткової доробки;

  • напівфабрикат - продукція, призначена для подальшого доопрацювання. Частина видів напівфабрикатів виступає в ролі побутової продукції;

  • незавершена - частина продукції, яка з яких-небудь причин не доведена до готовності;

  • продукція промислово-виробничого характеру - роботи виробничого характеру, вироблені для інших промислових підприємств.

Всі перераховані види продукції враховуються за сукупністю в грошах, а окремо в натуральних фізичних величинах.

До основних показників статистики, характеризує виробничу діяльність підприємства відносять валовий оборот, внутрішньозаводський оборот, валову продукцію підприємства, товарну продукцію, чисту продукцію, реалізовану продукцію.

Валовий оборот характеризує всю сукупність виробничої діяльності підприємства (сюди входить навіть частину продукції, вироблена і спожита на самому підприємстві):

ВО = V,

де V - загальний обсяг виробничої діяльності підприємства.

Цей показник самостійного значення не має, але використовується для визначення загальних масштабів роботи підприємства і підрахунків інших видів продукції.

Внутрішньозаводський оборот - це та частина виробленої підприємством продукції, яка спожита на власні потреби підприємства:

ВЗО = ВО-ВП = П,

де П - продукція, спожита на місці виробництва.

Валова продукція підприємства - сукупність споживчих вартостей, створених на цьому підприємстві для відпуску на сторону, включаючи матеріальні витрати (галузевий метод підрахунку).

Заводський метод:

ВП = ВО-ВЗО

Товарна продукція - це продукція, вироблена підприємством для реалізації на ринку або відпустки на сторону.

Чиста продукція - це сукупність новостворених матеріальних цінностей за певний період:

ЧП = ВП-МІ,

де МІ - матеріальні витрати на виробництво продукції (Кузнецов, 2004).

Обсяг реалізованої продукції промисловості визначається за ціною продажу відвантаженої за межі підприємства готової продукції (робіт, послуг), що зазначена в оформлених як підстава для розрахунку з покупцями (замовниками) документах (включаючи продукцію (роботи, послуги) за бартерним контрактом), за винятком непрямих податків (ПДВ, акцизний збір та ін). Продукція вважається реалізованою на момент оформлення документів незалежно від надходження платежів за неї.

У статистичних збірниках м. Севастополя наводиться інформація за наступними показниками:

загальний обсяг продукції промисловості визначається як сума даних про обсяг продукції окремих промислових підприємств, розрахованому заводським методом;

індекси обсягу промислової продукції до попереднього року розраховуються, виходячи з обсягів продукції в порівнянних цінах. Оцінка вартості продукції здійснюється безпосередньо на підприємствах. До 1990 року включно за порівнянні ціни приймалися прейскурантні ціни, які діяли тривалий час і були єдиними на відповідні види продукції для всіх підприємств. З 1991 року застосовувались порівнянні ціни відповідного року. Для порівняння з попереднім роком обсяги останнього перераховувалися в ціни звітного року. Починаючи з 1996 року, індекс визначається через щомісячні індекси виробництва. Індекси обсягу продукції за тривалі періоди розраховуються ланцюговим методом, тобто шляхом перемноження між собою індексів до попереднього року за необхідний період. Статистичні дані, починаючи з 2000 року, сформовані відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД). Дані по промисловості визначаються за сумою видів економічної діяльності, які за КВЕД відносяться до добувної, переробної промисловості і виробництва та розподілення електроенергії, газу і води (секції C, D, E). Виробництво промислової продукції в натуральному вираженні показується, як правило, по валовому випуску, тобто разом з продукцією, призначеною для подальшої переробки в межах одного підприємства;

рентабельність окремих видів продукції визначена як відношення прибутку (або збитку) до собівартості їх виробництва;

операційні витрати на виробництво - витрати та платежі, пов'язані з проведенням за певний період часу фінансових, виробничих, господарських операцій. Операційні витрати включають витрати на виробництво і реалізацію продукції, адміністративні та фінансові витрати.

2. Фактори розвитку і розміщення машинобудування в м. Севастополь

    1. Структура і фактори розміщення машинобудування

Машинобудівні виробництва традиційно діляться адекватно витрат металу та праці. У першому наближенні машинобудування можна розділити на важке, або металлоемкое, середнє і точне, або неметаллоемкое. За ступенем трудомісткості в машинобудуванні виділяють трудомісткі і нетрудомісткі виробництва: серед перших особливо виділяється група наукоємних виробництв або піонерні машинобудування (Шумський, 2003).

Галузева структура машинобудування надзвичайно складна і в узагальненому вигляді являє собою наступну ієрархію: верстатобудування; сільськогосподарське машинобудування; важке машинобудування; електротехнічне машинобудування; електроніка; транспортне машинобудування, яке включає виробництво автомобілів, судно-, локомотиво-, авіабудування, виробництво озброєнь і військової техніки.

У м. Севастополь отримали розвиток наступні галузі машинобудування:

  • верстатобудування;

  • електротехнічне машинобудування;

  • електроніка;

  • суднобудування і судноремонт.

Ці галузі, що випускають складні і точні машини, прилади та обладнання, є досить трудомісткими і вимагають на одиницю вартості продукції багато кваліфікованої праці. Основними факторами розміщення машинобудування в м. Севастополь є трудовою і споживчий, тому що чим нижче металоємність машинобудування, тим більше його трудомісткість.

    1. Наявність трудових ресурсів для розвитку машинобудування в м. Севастополь

Трудові ресурси - це частина населення працездатного віку, а також підлітки та особи пенсійного віку, які зайняті або можуть бути зайняті в суспільному виробництві і сфері обслуговування (Голіков та ін, 2003).

Економічно активне населення - частина населення, зайнята суспільно корисною діяльністю, що приносить дохід. Статистика ООН включає в економічно активне населення також і безробітних.

На території Севастопольського регіону проживає близько 380 тис. чол. (0.8% населення України). З них на частку міського населення припадає 95% (361 тис. чол.). Севастопольський регіон є найбільш урбанізованим районом Криму. Середня щільність населення - 450.1 чол. на 1 км 2.

Розподіл населення (постійного) міста за основними віковими групами: вік молодше працездатного - 75.9 тис. чол. (19.9%), працездатний вік - 232.6 тис. чол. (61.2%), вік старше працездатного - 72.1 тис. чол. (18.9%).

На кожні 1000 чоловік міста припадає 250 пенсіонерів - значно нижче середнього показника (284) по областях України.

Кількість населення зайнятого в економіці - 139.1 тис. чол. (56.2% населення працездатного віку).

Попит на робочу силу - 3100 чол., В т.ч. службовців 500 чол. (16.1%).

На сьогоднішній день в Севастополі спостерігається стійка позитивна динаміка в раціональному використанні трудових ресурсів, підвищення рівня життя, збільшення чисельності та поліпшення структури зайнятого населення, зниження рівня безробіття.

На тлі збільшення загального числа зайнятого населення з 61,7% до 62,9% відзначається позитивна тенденція руху робочої сили: коефіцієнт заміщення звільнених працівників прийнятими виріс до 104,5%. Сьогодні за рівнем зайнятості населення Севастополь займає друге місце в Україні, поступаючись лише Києву.

Практично відсутня проблема працівників, які трудяться в режимі неповної зайнятості - вони складають лише 1,55% від середньої чисельності працюючих громадян. Стабілізувалися процеси скорочення, кількість звільнених за економічними показниками у 2008 році зменшилося до 59,6% того ж показника 2007 року.

Збільшення загальної кількості зайнятого населення супроводжується адекватним зменшенням чисельності безробітних та економічно неактивних громадян. Рівень безробіття склав 3,1%. Це один з найнижчих показників по Україні, в середньому по країні цей показник становить більше 7%. При цьому станом на 1 липня 2008 року в інформаційному банку міського Центру зайнятості є 3,1 тис. вакансій, серед яких домінують робочі професії - 61,25%.

Найбільша проблема ринку праці на сьогодні не безробіття, а, скоріше, кількісний і якісний дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили. Кожен п'ятий громадянин економічно активного віку в Севастополі сьогодні старше 50 років, кожен десятий у складі зайнятого населення - старше працездатного віку. У загальній чисельності штатних працівників підприємств та організацій міста кожен четвертий - пенсіонер.

У той же час у міста є резерв - молодь, яка сьогодні складає більше третини населення Севастополя. Близько 40 тисяч чоловік навчається за тією чи іншій формі, складаючи трудовий резерв. У цих умовах розвиток гнучкої, орієнтованої на подальше працевлаштування, системи професійної орієнтації молоді, повернення престижу робітничих професій, є найважливішою складовою активної політики зайнятості в регіоні.

Протягом останніх років спостерігається перетікання зайнятого населення зі сфер матеріального виробництва в нематеріальні. Сьогодні практично кожен четвертий працює у торгівлі, готельному або ресторанному бізнесі, кожен п'ятий у сфері надання послуг юридичним і фізичним особам, 14% - працівники освіти та охорони здоров'я, 7,4% - сфери транспортних послуг і зв'язку, 6% - будівництва. Всього лише 9,4% працюючих сьогодні зайняті у промисловості.

Таким чином, на сьогоднішній день економічно активне населення Севастополя складає близько 155, 48 тис. чол. З них у промисловості зайнято лише 14,615 тис. (у т.ч. в машинобудівній галузі - 4,117 тис. чол., Що становить приблизно 2,65% від загального числа зайнятих у виробничій і невиробничій сферах).

Середньомісячна заробітна плата робітників і службовців у Севастополі за підсумками 2007 року склала 1413, 27 грн. Ця величина в 3 рази перевищує мінімальну зарплату й у 2,5 рази - прожитковий мінімум.

    1. Особливості спеціалізації машинобудування м. Севастополь

Розвиток машинобудування визначається двома головними взаємопов'язаними формами організації виробництва - кооперуванням та спеціалізацією.

Кооперування - тісні виробничі зв'язки між окремими підприємствами або галузями промисловості, спільно беруть участь у виготовленні певного готового продукту (Плоткін, 1977).

Спеціалізація промисловості - процес суспільного поділу праці, при якому відбувається виділення і відокремлення галузей, зосереджених на виробництві певного готового продукту або його частини, а також на виконанні окремої технологічної операції (Плоткін, 1977).

Один з найважливіших економіко-географічних аспектів спеціалізації промисловості - територіальне розчленування єдиного виробничого процесу на окремі стадії, які здійснюються різними підприємствами. При цьому підприємства з первинної обробки сировини і виробництва напівфабрикатів тяжіють до джерел сировини, а підприємства, які завершують виробничий процес, розміщуються досить вільно, хоча і зв'язані найчастіше з районами споживання готової продукції (Хрущов, 1990).

Для машинобудування Севастополя характерні чотири форми спеціалізації виробництва:

  1. предметна (виробництво суден, верстатів, обладнання для харчової промисловості, побутового обладнання, засобів зв'язку, радіоапаратури, посуду);

  2. технологічна спеціалізація (виробництво чавунного і сталевого литва, штамповок);

  3. подетальная (випуск запасних частин для сільськогосподарських машин і автомобілів, пневмообладнання);

  4. ремонтні виробництва для судів, сільгосптехніки, тепловозів, моторів, автомобілів. Ремонтні виробництва найбільш численні, з високою часткою ручної праці, з дуже низькою продуктивністю.

Однією з провідних галузей севастопольського машинобудування є суднобудування і судноремонт. Одне з найбільших підприємств - Товариство з обмеженою відповідальністю «Севморверфь». З 23 червня 1783 по теперішній час на Севастопольському морському заводі було побудовано і переобладнано 526 військових кораблів і судів, таких як: бриг «Меркурій» (1820 р.), корвет «Олівуца», броненосці «Чесма», «Потьомкін», лінкор «Імператриця Марія», крейсер «Очаків», підводний мінний загороджувач «Краб», морський самохідний плавкрану вантажопідйомністю 1600 тонн «Витязь». Севастопольським морським заводом побудовано 79 плавкранів вантажопідйомністю від 50 до 500 т.

ТОВ «Севморверфь» має в своєму розпорядженні:

- Похилим стапелем, що дозволяє здійснювати будівництво суден з головні розміри 100x26 м і максимальним спусковим вагою до 3000 тонн;

- Корпусообрабативающім і складально-зварювальних виробництвом;

- Стапельного-монтажним і достроєчних виробництвом;

- Глибокими причалами з інженерними комунікаціями, портальними кранами вантажопідйомністю до 100 т.

«Севморверфь» співпрацює з ДП ЦКБ «Чорноморець», ЦКБ «Корал», проектує судна з застосуванням автоматизованих систем проектування CAD і TRIBON.

Будівництво суден на "Севморверфь» здійснюється за вимогами Російського та Українського морського регістра судноплавства. Система якості верфі сертифікована за міжнародними стандартами ІСО 9002:94.

Основні типи суден, на яких спеціалізується підприємство:

- Плавучі крани вантажопідйомністю від 50 до 500 т (Мал. 3);

- Судна технічного та спеціального призначення, такі як буксири, пожежні, бонопостановника, пороми, дослідницькі;

- Судна рибодобувної галузі;

- Споруди для освоєння шельфу і металоконструкції різного ступеня складності.

Продукція ТОВ «Севморверфь» конкурентоспроможна на світовому ринку.

Рис. 3. Морський самохідний повноповоротний плавучий кран вантажопідйомністю 150 тонн. Проект 16491 «Нептун»

У 2001 році успішно реалізований проект будівництва автономної занурюється несамохідної платформи проекту ТП-400 з розміреним 71,0 x32, 0 м на замовлення ДП «Укрспецекспорт» для Греції, виграний на конкурсній основі.

У 2002 році здійснюється будівництво пожежного судна та судна-бонопостановника, що будується для нафтотерміналу порту «Південний» (м. Одеса). У причалів ТОВ «Семворверфь» будуються плавучі крани вантажопідйомністю 150, 350 т для Феодосійського морського порту та РАО «Газпром».

Суднобудування та судноремонт представлено найбільшими в місті підприємствами: Балаклавський судноремонтний завод «Металіст» (ремонт кораблів і суден з дизельними енергетичними установками; мале суднобудування, ремонт дизелів та дизель - генераторів), Товариство з обмеженою відповідальністю «Судноремонтна компанія« Севморсудоремонт »(обмивання водою високого тиску, кіркованіе, обмивши повітряними турбінами, піскоструминна обробка; виконання всіх типів забарвлення, ремонт донно-забортної арматури, всі види ремонту корпуса, обшивки, подвійного дна, шпангоутів, перегородок, цистерн, пустот, ящиків, і.т.д.; ремонт якорів, якірних ланцюгів та приводів; ремонт гвинто-рульового комплексу; ремонт кріплень та валів гвинта, ущільнень гвинто-рульового комплексу, Cederval, Simplex, несучих і валопровода; ремонт валопровода і осьових несучих, проміжних і осьових валів, регулювання валопровода; ремонт усіх типів головних і допоміжних двигунів, допоміжних механізмів та приводів; ремонт головного та допоміжного парових котлів, котли на відпрацьованому газі, теплообмінна апаратура, засоби гасіння пожеж, ремонт і виробництво всіх видів трубопроводу; ремонт палубних механізмів і вантажних привідних лебідок, шпилів, брашпилів, палубних рейок ; докові роботи; споруда корпусів; піскоструминна обробка поверхні до ступеню SA 2,5, забарвлення; попереднє дефектації; очищення і дегазація паливних цистерн; всі види приводів і пристроїв; системи і трубопроводи; електроприлади та обладнання; заміна сталі; ремонт кришок MacGREGOR; гвинто -рульової комплекс; ремонт котлів, головних і допоміжних механізмів; модернізація і реконструкція суден згідно вимогам Регістру Морського судноплавства; доставка запчастин і обладнання), Відкрите акціонерне товариство «Севастопольський морський завод» (усі види ремонту, докование і переобладнання суден будь-яких класів і призначень; будівництво плавучих кранів, корпусів суден і суден дедвейтом до 6 тис. тонн; суднове устаткування: брашпилі, фільтри, в'юшки, палубні і тралові лебідки, теплообмінники та ін; машини для переробки сільськогосподарської продукції; поковки, штампування; поставки ремонтних комплектів ЗІП для судів , побудованих в СРСР і СНД), Відкрите акціонерне товариство «Севастопольське підприємство« Ера »(суднобудування, судноремонт та електрообладнання; вступні обліково-розподільні щитки; опалювальні системи, сантехніка; металовироби, алюмінієві конструкції).

Судноремонтні підприємства міста у силу низької вартості робочої сили можуть у значній мері скласти конкуренцію європейської судноремонтної промисловості (Воронін, 1998).

У машинобудівному комплексі регіону найбільш молодою галуззю є точне машинобудування. У неї входять заводи електротехнічного, електронного та приладобудівного профілю. Одне з провідних підприємств - концерн «Мусон», який спеціалізується на випуску наступної продукції:

- Аварійні радіобуйние системи КОСПАС - САРСАТ (EPIRB)

- Радіолокаційні відповідачі 9 ГГц (SART)

- Система ГМССБ, район плавання А1-А3 (GMDSSAREA A1-A3).

Не менш значущими є підприємства: Відкрите акціонерне товариство «Електрон» (вимірник кутових прискорень; конденсаторні мікрофони; перетворювачі сейсмічні), Відкрите акціонерне товариство «Севастопольський завод« Парус »(спеціалізується на виробництві електронної апаратури, в тому числі блоків для атомних електростанцій), Науково -виробнича фірма «VD MAIS» (поставка електронних компонентів і систем, шаф, корпусів та конструктивів, електромеханічних пристроїв, кабелів і електроз'єднувачів, систем промавтоматики, вимірювальних приладів, технологічного обладнання та матеріалів для поверхневого монтажу), Кримський електротехнічний завод «Сатурн» (статорні котушки для низьковольтних електродвигунів змінного струму; якірні котушки для електродвигунів постійного струму; зварювальне обладнання побутового призначення; геліосистеми для екологічно чистого нагрівання води за рахунок сонячної енергії, ремонт електротехнічних машин всіх типів і призначень без обмеження потужності, в тому числі і електричного обладнання для морських і річкових плавзасобів).

3. Розвиток основних галузей машинобудування в м. Севастополі

3.1 Основні показники машинобудівної галузі Севастополя

Основними показниками розвитку промисловості за видами економічної діяльності є середньостатистичне кількість штатних працівників і обсяг реалізованої продукції.

У машинобудівній галузі Севастополя, за даними за 2007 рік, зайнято в середньому 4117 чоловік, що становить приблизно 28,2% від загального числа зайнятих у промисловому виробництві. Для порівняння в 2000 році частка зайнятих у машинобудівній галузі становила 51,7%. Тобто, незважаючи на загальне зростання зайнятих у промисловості з 11442 чол. (2000) до 14615 чол. (2007), їх частка в машинобудівній галузі знизилася з 51,7% до 28,2%, тобто на 23,5% (Таб. 1).

Таблиця 1. Чисельності зайнятих у машинобудівній галузі

Рік

Середньостатистична кількість штатних працівників у промисловості, чол.

Середньостатистична кількість штатних працівників у машинобудівній галузі, чол

Частка зайнятих в машинобудуванні,%

2000

11442

5917

51,7

2005

14915

4095

27,5

2006

14884

4359

29,3

2007

14615

4117

28,2

Середньостатистична кількість штатних працівників у машинобудуванні за видами діяльності показано на рис 4.

Рис. 4. Середньостатистична кількість штатних працівників у машинобудуванні за видами діяльності в 2007 році, чол.

У 2007 році значно зменшилися індекси продуктивності праці в порівнянні з аналогічними показниками 2006 року (Таб. 2.)

Таблиця 2. Індекси продуктивності праці за основними видами діяльності машинобудівної галузі, у% до попереднього року


2006 до 2005 р.

2007 до 2006 р.

Машинобудування

136,4

84,4

Виробництво машин і устаткування

119,8

145,6

Виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування

350,0

149,6

Виробництво транспортних засобів та устаткування

105,2

55,9

Знизився також і обсяг реалізованої продукції машинобудування. У 2007 році він склав 426049,1 тис. грн., Тобто приблизно 23,4% від загального обсягу реалізованої продукції промисловості (Таб. 3).

Таблиця 3. Зміна частки машинобудівної галузі в загальному обсязі реалізованої продукції промисловості

Рік

Загальний обсяг реалізованої продукції промисловості, тис. грн.

Обсяг реалізованої продукції машинобудування, тис. грн.

Частка машинобудування у загальному обсязі реалізованої продукції промисловості,%

2000

334628,4

126074,8

37,7

2005

1133876,1

372960,4

32,9

2006

1491231,2

430268,0

28,9

2007

1819764,6

426049,1

23,4

Розподіл обсягу реалізованої продукції машинобудівної галуззю за видами діяльності представлено на рис. 5.

Рис. 5. Розподіл обсягу реалізованої продукції машинобудування за видами діяльності в 2007 році, тис. грн.

У 2007 році різко знизився індекс обсягу продукції машинобудування в порівнянні з попередніми роками (Мал. 6).

Рис. 6. Графік динаміки індексів обсягу продукції машинобудівної галузі, у% до попереднього року

У цілому характер зміни індексів обсягу продукції машинобудування за видами діяльності представлений на рис. 7.

Суттєво змінилася і структура операційних витрат. У порівнянні з 2006 роком у 2007 році на 1,4% знизилися матеріальні витрати на виробництво (з 56,3% до 54,9% від загальних витрат) і витрати на амортизацію (з 2,3% до 2,1% від загальних витрат). Збільшилися витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи (Таб. 4).

Структура операційних витрат на виробництво в машинобудівній галузі

Таблиця 4.

Рік

% Від загальних витрат


Матеріальні витрати

Амортизація

Витрати на оплату праці

Відрахування на соціальні заходи

Інші операційні витрати

2005

51,6

3,0

13,9

5,4

25,4

2006

56,3

2,3

13,0

5,0

23,4

2007

54,9

2,1

14,0

5,2

23,8

Рис. 7. Індекси обсягу продукції машинобудування за видами діяльності

Операційні витрати на одиницю виробленої продукції в 2007 році виросли в порівнянні з попереднім роком на 3,3 коп / грн. (З 95,3 коп / грн. До 98,6 коп / грн.)

Сприятливо на розвитку машинобудування позначаються інвестиції в основний капітал галузі, які в 2007 році істотно зросли в порівнянні з показниками 2006 року (Таб. 5).

Таблиця 5. Інвестиції в основний капітал машинобудівної галузі за видами діяльності (у фактичних цінах)


2005

2006

2007


тис. грн.

% До попереднього року

тис. грн.

% До попереднього року

тис. грн.

% До попереднього року

Машинобудування

33997

63,7

14439

43,2

16688

88,9

Виробництво машин і устаткування

374

67,0

151

37,1

1610

966,3

Виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування

28933

873,8

1682

5,8

2303

125,7

Виробництво транспортних засобів та устаткування

4690

10,0

12606

261,4

12775

74,7

3.2 Основні проблеми, що стоять на шляху розвитку машинобудівної галузі в Севастополі

На шляху розвитку машинобудівної галузі Севастополя стоїть багато проблем. Однією з найсерйозніших залишається конверсія.

Конверсія - процес переведення підприємств оборонних галузей на випуск цивільної продукції.

Більшість виробництв даного комплексу в регіоні має оборонну спрямованість. Зниження обсягів виробництв військової продукції у зв'язку з початком політики роззброєння дозволяє вже сьогодні перебудувати виробництво на випуск високоякісної цивільної продукції, забезпечити зростання надання послуг населенню, що принесе додатковий дохід, забезпечить поступовий перехід до конверсії. Саме в машинобудуванні можна досягти найбільшого економічного ефекту, а продукція севастопольських машинобудівників може бути конкурентоспроможна на зовнішньому ринку. Яскравим прикладом тому є судноремонтний завод «Металіст». Його демілітаризація закінчилася у вересні 2008 року. Незважаючи на те, що завод буде будувати і ремонтувати яхти світового класу, після конверсії тут продовжать обслуговувати кораблі українського військового флоту, адже, за словами Р. Царькова - директора СБЗ «Металіст» - на сьогоднішній день потреба лише військового судноремонту в Україну складає більше 11 мільйонів гривень на рік ». У ремонтних доках заводу може знаходитися до дванадцяти кораблів одночасно. На сьогоднішній день це єдине в Україні місце, де ремонтують корабельні двигуни потужністю понад 500 кінських сил. Через кілька місяців завод планує будувати малі судна та яхти VIP-класу за свої гроші.

Актуальними на сьогоднішній день залишаються також проблема високої частки ручної праці в машинобудуванні і зниження частки обслуговуючих виробництв.

Висновок

У ході написання роботи були зроблені наступні висновки:

1. Виробнича сфера Севастополя сформувалася під впливом низки чинників: певна вигідність економіко-географічного положення регіону, особливості та багатство природи, а також специфіка міста, як військово-морської бази двох флотів: Чорноморського флоту Російської Федерації та військово-морських сил України. Особливий статус Севастополя, який визначається двовікові формуванням його як військово-морської бази, неминуче спричинив однобічність розвитку інфраструктури міста, близько 90% обсягу виробництва якого припадало на підприємства ВПК. Більшість виробництв галузі машинобудування відносяться до військово-промисловому комплексу. Покликана на службу флоту міська промисловість пройшла всі стадії формування ВПК на севастопольському березі. У Севастополі створювалися не тільки судноремонтні та суднобудівні заводи, арсенали, але і найсучасніші виробництва, які постачають начинку для кораблів і підводних човнів, літаків і космічних апаратів. У створення НВО суднобудування та електроніки вкладалися колосальні кошти. Дітищами ВПК стали НУО та заводи «Парус», «Мусон», «Маяк» та багато ін

Однак з початком політики роззброєння та скорочення збройних сил потреби у військовій промисловості Севастополя знизилися, що призвело до скорочення обсягів виробництва. Цю нішу у виробництві поступово заповнила конверсія. Це особливо важливо, оскільки оборонні підприємства відрізняються найвищою наукоємністю, технічним рівнем виробництва і зосередженістю кваліфікованих кадрів.

2. Незважаючи на зниження темпів виробництва машинобудування займає одне з провідних місць в господарстві м. Севастополь.

3. Найважливішими галузями спеціалізації машинобудування в регіоні є верстатобудування, електротехнічне машинобудування, електроніка, суднобудування і судноремонт.

4. У силу низької вартості робочої сили судноремонтні підприємства міста можуть у значній мері скласти конкуренцію європейської судноремонтної промисловості.

5. Незважаючи на істотне зростання інвестицій у машинобудівну галузь в останні роки різко знизилися значення основних показників, що характеризують розвиток машинобудівної галузі.

6. Перспективним у розвитку машинобудівної галузі в Севастополі є створення комплексів, які забезпечують весь цикл виробництва та переробки сільгосппродукції, впровадження технологій для розвитку екологічно чистих виробництв сільськогосподарської продукції за світовими стандартами, розвиток судноремонтних і суднобудівних підприємств, які в істотній мірі можуть скласти конкуренцію європейської судноремонтної промисловості за умови потужної рекламної кампанії і сприяння в підвищенні маркетингової діяльності самих підприємств.

Список літератури

  1. Багров М.В. Яким бути Криму в XXI столітті? - С.: Таврида, 1997. - 196 с.

  2. Воронін І.М. Севастополь: природа, економіка, екологія. Навчальний посібник. С.: Кримське навчально-педагогічне державне видавництво, 1998. - 96 с.

  3. Кузнецов М. В. Основи соціально-економічної статистики. Навчальний посібник. - С.: МСП «Ната», 2004. - 148 с.

  4. Кузнєцов М.В, Побірченко В.В. Розміщення продуктивних сил України: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - С.: МСП «Ната», 2004 - 224 с.

  5. Світове господарство та міжнародні економічні відносини: Навчальний посібник. - Під ред. А.П. Голікова та ін - С.: Соната, 2003. - 432 с.

  6. Плоткін М.Р. Основи промислового виробництва. Учеб. посібник для університетів та педагогічних інститутів. М.: Вищ. шк. - 1977. - 304 с.

  7. Статистичні дані Управління статистики м. Севастополь за 2000, 2005, 2006, 2007 роки.

  8. Хрущев А.Т. Географія промисловості СРСР: Учеб. для геогр. спец. Вузів. - М.: Вищ. шк. - 1990. - 223 с.

  9. Шумський В.М. Економічна та соціальна географія світу. - С.: МСП «Ната», 2003. - 186 с.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Географія | Курсова
125.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Територіальні особливості організації поліграфічної промисловості
Територіальні особливості відтворення та розселення населення РФ
Територіальні особливості демографічної кризи в Росії (на прикладі Самари)
Організація льодового катка Хатина Ескімоси в регіоні Севастополь
Управління якістю і конкурентоспроможністю машинобудівної продукції
Практичне застосування нормативних матеріалів для нормування праці на підприємствах машинобудівної
Особливості забезпечення безпеки галузі торгівлі
Особливості обліку у галузі підприємств сільського господарства
Особливості правовідносин виникають у галузі державного кредиту
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru