Сутність класифікація та кодування інновацій Зміст системи інноваційного менеджменту

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Сутність, класифікація та кодування інновацій. Зміст системи інноваційного менеджменту

Зміст

Введення
1. Поняття інновації та їх роль для організації
2. Види інновацій, кодування інновацій
3. Система інноваційного менеджменту в сучасних організаціях
Висновок
Список літератури

Введення
Сьогодні, коли з російського ринку пішло переважна більшість зарубіжних конкурентів, вітчизняні товаровиробники вступили в боротьбу за споживача між собою. Досвід економічно розвинених країн показує, що переможцем у цій боротьбі виявляється той, хто будує свою діяльність переважно на основі інноваційного підходу і головною метою стратегічного плану ставить розробку нових товарів і послуг.
З початку реформування економіки Росії пройшло майже десять років. Найбільш заповзятливі виробничі суб'єкти відносно швидко зорієнтувалися в ринкових умовах. Практично на всіх адаптувалися до ринку підприємствах створені відділи комерції та маркетингу, які здійснюють зв'язок зі споживачами, введено нові системи управлінського обліку, спрямовані на виявлення реальної картини фінансово-економічного стану підприємства. Разом з тим, як показує практика, для створення довгострокової конкурентоспроможності цього виявляється недостатньо. Одним з основних умов формування конкурентоспроможної стратегічної перспективи промислового підприємства може стати його інноваційна активність.
Розробка, впровадження у виробництво нової продукції мають для фірм важливе значення як засіб підвищення конкурентноздатності й усунення залежності фірми від розбіжності життєвих циклів виробленої продукції. У сучасних умовах відновлення продукції йде досить швидкими темпами. Інноваційний менеджмент - один з напрямків стратегічного управління, здійснюваного на вищому рівні керівництва компанії. Його метою є визначення основних напрямків науково-технічної і виробничої діяльності фірми в таких областях: розробка і впровадження нової продукції (інноваційна діяльність); модернізація й удосконалення що випускається продукції; подальший розвиток виробництва традиційних видів продукції; зняття з виробництва застарілої продукції.

1. Поняття інновації та їх роль для організації
Термін "інновація" став активно використовуватися в перехідній економіці Росії як самостійно, так і для позначення ряду родинних понять: "інноваційна діяльність", "інноваційний процес", "інноваційне рішення" і т. п.
Під інноваціями в широкому змісті розуміється прибуткове використання нововведень у вигляді нових технологій, видів продукції і послуг, організаційно-технічних і соціально-економічних рішень виробничого, фінансового, комерційного, адміністративного або іншого характеру [1]. Період часу від зародження ідеї, створення і поширення нововведення і до його використання прийнято називати життєвим циклом інновації. З урахуванням послідовності проведення робіт життєвий цикл іновації розглядається як інноваційний процес.
У світовій економічній літературі "інновація" інтерпретується як перетворення потенційного науково-технічного прогресу в реальний, що втілюється в нових продуктах і технологіях. Проблематика нововведень у нашій країні протягом багатьох років розроблялася в рамках економічних досліджень НТП.
Відповідно до міжнародних стандартів інновація визначається як кінцевий результат інноваційної діяльності, що одержав втілення у виді нового або удосконаленого продукту, впровадженого на ринку, нового чи удосконаленого технологічного процесу, використовуваного в практичній діяльності, або в новому підході до соціальних послуг.
Інновація може бути розглянута як у динамічному, так і в статистичному аспекті. У останньому випадку іновація рекомендується як кінцевий результат науково-виробничого циклу (НПЦ).
Терміни "інновація" і "інноваційний процес" близькі, але не однозначні. Інноваційний процес пов'язаний із створенням, освоєнням і поширенням інновацій. Творці іновації (новатори) керуються такими критеріями, як життєвий цикл виробу й економічної ефективності. Їхня стратегія спрямована на те, щоб перевершити конкурентів, створивши нововведення, що буде визнано унікальним у певній області. Науково-технічні розробки і нововведення виступають як проміжний результат науково-виробничого циклу і в міру практичного застосування перетворюються в науково-технічні інновації - кінцевий результат. Науково-технічні розробки і винаходи є додатком нового знання з метою його практичного застосування, а науково-технічні іновації (НТІ) - це матеріалізація нових ідей і знань, відкриттів, винаходів і науково-технічних розробок у процесі виробництва з метою їхньої комерційної реалізації для задоволення визначених запитів споживачів. Неодмінними властивостями іновації є науково-технічна новизна і виробнича придатність.
Отже, науково-технічні інновації повинні [2]:
- Мати новизну;
- Задовольняти ринковий попит;
- Приносити прибуток виробнику.
Поширення нововведень, як і їхнє створення, є складовою частиною інноваційного процесу.
У повсякденній практиці, як правило, ототожнюють поняття нововведення, новація, нововведення, іновація, що цілком з'ясовно. Нововведенням може бути новий порядок, новий метод, винахід. Нововведення означає, що нововведення використовується. З моменту прийняття до поширення нововведення одержує нова якість і стає інновацією.
Будь-які винаходи, нові явища, види послуг або методи тільки тоді одержують суспільне визнання, коли будуть прийняті до поширення (комерціалізації), і вже в новій якості вони виступають як нововведення (інновації).

Сучасні компанії сприймають інновації як засіб збільшення прибутку і завоювання більш широкого сегмента ринку. Уряду вважають їх панацеєю з точки зору прискорення економічного зростання за допомогою підвищення конкурентоспроможності у світі.

Інновації створюють вартість і матеріальні багатства, спираючись на якусь форму змін (у будь-якій області - технології, матеріалів, цін, послуг, демографії або навіть геополітики), формуючи новий попит або вдаючись до нових способів заміщення основного капіталу та використання "зрілих ринків". Інновації сприяють переміщенню ресурсів у сферу більш високої продуктивності та прибутку.

Виробничі організації, у свою чергу, також прийшли до розуміння необхідності здійснення інноваційної діяльності. Впровадження інновацій все більше розглядається ними як єдиний спосіб підвищення конкурентоспроможності вироблених товарів, підтримки високих темпів розвитку і рівня прибутковості. Тому підприємства, долаючи економічні труднощі, почали самотужки вести розробки в галузі продуктових і технологічних інновацій
Саме інновації пояснюють причину, за якою рівень віддачі від інвестицій в США, країнах Західної Європи і Японії був значно вище в другій, а не першої половині XX ст. Тенденція до зростання прибутку тісно пов'язана з розвитком інтеллектуальноемкіх виробництв, в яких важливі ресурси людського капіталу, навички, дорогі інформаційні секрети і ноу-хау.

2. Види інновацій, кодування інновацій
Для успішного управління інноваційною діяльністю необхідне ретельне вивчення іновацій. Перш за все, необхідно відрізняти інновації від несуттєвих видозмін у продуктах і технологічних процесах (наприклад, естетичні зміни - кольори, форми і т. п.); незначних технічних або зовнішніх змін у продуктах, що залишають незмінними конструктивне виконання й здійснюючих не достатньо помітний вплив на параметри , властивості, вартість виробу, а також вхідних у нього матеріали і компонентів; від розширення номенклатури продукції за рахунок освоєння виробництва не випускалися колись на даному підприємстві але уже відомих на ринку продуктів, із метою задоволення поточного попиту і збільшення прибутків підприємства. Новизна іновацій оцінюється по технологічних параметрах, а також із ринкових позицій. З урахуванням цього будується класифікація іновацій.
У залежності від технологічних параметрів інновації підрозділяються на [3]:
- Продуктові іновації, вони включають застосування нових матеріалів, нових напівфабрикатів і комплектуючих, отримання принципово нових продуктів.
- Процесні інновації означають нові методи організації виробництва (нові технології). Процесні інновації можуть бути пов'язані зі створенням нових організаційних структур у складі підприємства (фірми).
За типом новизни для ринку іновації діляться на:
- Нові для галузі в світі;
- Нові для галузі в країні;
- Нові для даного підприємства (групи підприємств).
За місцем в системі (на підприємстві, у фірмі) можна виділити:
- Інновації на вході підприємства (зміни у виборі і використанні сировини, матеріалів, машин і устаткування, інформації тощо);
- Інновації на виході підприємства (вироби, послуги, технології, інформація та ін);
- Інновації системної структури підприємства (управлінської, виробничої, технологічної).
У залежності від глибини внесених змін виділяють іновації:
- Радикальні (базові);
- Покращують;
- Модифікаційні (приватні).
У Науково-дослідному інституті системних досліджень (РНИИСИ) розроблена розширена класифікація інновацій з урахуванням сфер діяльності підприємства [4]. За цією ознакою виділяються іновації:
- Технологічні;
- Виробничі;
- Економічні;
- Торгові;
- Соціальні;
- В галузі управління.

3. Система інноваційного менеджменту в сучасних організаціях
Статистичне дослідження інноваційної діяльності в промисловості Нижегородської області, проведене обласним комітетом державної статистики, показало, що в 1998 році в цілому по області з 675 обстежених підприємств усіх форм власності, за винятком суб'єктів малого підприємництва, 146 здійснювали заходи по створенню і впровадженню технологічних новинок. Це склало 20,8% від загальної кількості всіх обстежених організацій [5]. В основному це досить великі промислові підприємства: автомобільний гігант - ВАТ «ГАЗ», нафтова компанія - ВАТ «Норс», виробник готових лікарських засобів - ВАТ «Нижфарм», ВАТ «Заволзький моторний завод», ВАТ «Арзамаський машинобудівний завод», ВАТ « Виксунський металургійний завод »та інші.
Головна увага в інноваційному менеджменті приділяється виробітку стратегії іновації і мір, спрямованих на її реалізацію. Розробка і випуск нових видів продукції стає пріоритетним напрямком стратегії фірми, тому що визначають всі інші напрямки її розвитку.
Здійснення інноваційного менеджменту в цілому припускає [6]:
1) розробку планів і програм інноваційної діяльності;
2) спостереження за ходом розробки нової продукції і її впровадження;
3) розгляд проектів створення нових продуктів;
4) проведення єдиної інноваційної політики: координації діяльності в цій області у виробничих підрозділах;
5) забезпечення фінансами і матеріальними ресурсами програм інноваційної діяльності;
6) забезпечення інноваційної діяльності кваліфікованим персоналом;
7) створення тимчасових цільових груп для комплексного вирішення інноваційних проблем - від ідеї до серійного виробництва продукції.
Вибір стратегії є запорукою успіху інноваційної діяльності. Фірма може виявитися в кризі, якщо не зуміє передбачати обставини, що змінюються і відреагувати на них вчасно. Вибір стратегії - найважливіша складова циклу інноваційного менеджменту. В умовах ринкової економіки керівнику недостатньо мати гарний продукт, він повинен уважно стежити за появою нових технологій і планувати їхнє впровадження у своїй фірмі, щоб не відстати від конкурентів.
Стратегія є відправним пунктом теоретичних і емпіричних досліджень. Організації можуть різнитися тим, наскільки їхні керівники, що приймають ключові вирішення, зв'язали себе зі стратегією використання нововведень. Якщо вище керівництво підтримують спроби реалізувати нововведення, можливість того, що воно буде прийнято до впровадження в організації, зростає. В міру залучення в процес прийняття рішень вищого керівництва значення стратегічних і фінансових цілей зростає.
Однак досягнення істотних результатів у розвитку інноваційної сфери серед більш широкого кола підприємств найближчим часом видається проблематичним.
Причиною тому служить, в першу чергу, відсутність серйозного досвіду ведення інноваційної діяльності в ринкових умовах [7]. Корені цієї проблеми відходять у минуле і пов'язані з орієнтацією науково-дослідних організацій на виконання державних, в основному, військово-промислових, замовлень і відсутністю раніше можливостей для самостійного виведення нових виробів на ринок. Аналіз проблем, пов'язаних з прискоренням інтеграції науки і виробництва, впровадженням інноваційних процесів у промисловості, показує також, що багато з них виникають з-за відсутності добре сформованої інфраструктури підтримки горизонтальних зв'язків між промисловими підприємствами, науковими та фінансовими організаціями. Певну роль, звичайно, грають загальні фінансово-економічні труднощі, так звана «витік мізків» і старіння наукових кадрів.
Позначається і новизна проблеми в умовах ринку. Тому, акцентуємо увагу на основних поняттях, які використовуються в теорії та практиці управління інноваційними процесами. Проблема відсутності загальноприйнятої термінології і класифікації в галузі інноваційної діяльності неодноразово піднімалася в зв'язку з затримкою в введення в дію Федерального Закону «Про інноваційну діяльність». У літературі широко представлені і дані різні визначення терміна «інновація» та запропоновано різнохарактерна типологія процесів, пов'язаних з цим явищем. Проте зростаючий інтерес керівників компаній до вивчення організації управління технологічними інноваціями змушує повернутися до цього питання. Для більшої прозорості обговорення проблеми доцільно почати з визначення основних понять і, перш за все, необхідно розмежувати поняття «нововведення» та «інновація».
Поняття «нововведення», що походить від англ. invention, прийнято визначати як нову ідею, яка в процесі розробки може бути реалізована в новий продукт, нову технологію, новий метод і т.п. Поняття «інновація», в англ. innovation, слід розуміти як новий чи удосконалений продукт чи технологію, створену в результаті використання нововведення і реалізовану на ринку або впроваджену у виробничу, управлінську або іншу діяльність.
Іншими словами, технологічне нововведення є джерелом технологічної інновації, яка набуває така якість з моменту прийняття до поширення у вигляді нового продукту. Процес такого перетворення називається інноваційним процесом. У свою чергу, процес введення нововведення на ринок прийнято називати процесом комерціалізації [8]. З моменту появи нововведення на ринку воно стає інновацією.

Висновок
Світові тенденції в області розвитку технологій, на перший погляд, здаються далекими від російської дійсності і не надають істотного впливу на діяльність вітчизняних товаровиробників. Однак прагнення Росії стати повноцінним членом міжнародної торгової системи викликає необхідність наводити вироблені товари і послуги у відповідність до світових вимог.
Особливістю сучасного етапу розвитку інноваційної діяльності є утворення в найбільших фірмах єдиних науково-технічний комплексів, що об'єднують у єдиний процес дослідження і виробництво. Це припускає наявність тісного зв'язку всіх етапів циклу «наука-виробництво". Створення цілісних науково-виробничо-збутових систем об'єктивно закономірно, обумовлено науково-технічним прогресом і потребами ринкової орієнтації фірми.
У 1980-ті роки в інноваційній політика значних фірм чітко проявилася тенденція до переорієнтування спрямованості науково-технічної і виробничо-збутової діяльності. Вона виражалася, насамперед, у прагненні до підвищення в асортименті що випускається продукції питомої ваги нових наукомістких виробів, збут яких веде до розширення супутніх технічних послуг: інжинірингових, лізингових, консультаційних та ін З іншого боку, відзначається прагнення до зниження витрат виробництва традиційної продукції.
Ці тенденції повинні обов'язково враховуватися сучасними російськими компаніями і державою при розробці та впровадженні інноваційних технологій, продуктів на ринок.

Список літератури
1. Інноваційний менеджмент, довідковий посібник; Наука, Санкт-Петербург, 1997.
2. Інноваційний менеджмент. Довідковий посібник, видання 2-е, перероблене і доповнене / За редакцією П. М. Завліна, А. К. Казанцева, Л. Е. Мінделі. М.: Центр досліджень і статистики науки, 1998.
3. Коробейников О.П., Тріфілова А.А., Коршунов І.А. Роль інновацій у процесі формування стратегії підприємства / / Менеджмент у Росії і за кордоном № березні 2000
4. Морозов Ю.П. Методологічні основи організації управління технологічними інноваціями в умовах ринкових відносин / Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук. - Н. Новгород, 1997.
5. Фатхутдінов Р.А. Інноваційних менеджмент = Innovatory management: підручник для студентів вузів за фахом і напрямком "менеджмент". - М.: - Бізнес-школа «Інтел-Синтез», 1998


[1] Фатхутдінов Р.А. Інноваційних менеджмент = Innovatory management: підручник для студентів вузів за фахом і напрямком "менеджмент". - М.: - Бізнес-школа «Інтел-Синтез», 1998
[2] Фатхутдінов Р.А. Інноваційних менеджмент = Innovatory management: підручник для студентів вузів за фахом і напрямком "менеджмент". - М.: - Бізнес-школа «Інтел-Синтез», 1998
[3] Інноваційний менеджмент. Довідковий посібник, видання 2-е, перероблене і доповнене / За редакцією П. М. Завліна, А. К. Казанцева, Л. Е. Мінделі. М.: Центр досліджень і статистики науки, 1998.
[4] Інноваційний менеджмент. Довідковий посібник, видання 2-е, перероблене і доповнене / За редакцією П. М. Завліна, А. К. Казанцева, Л. Е. Мінделі. М.: Центр досліджень і статистики науки, 1998.
[5] Коробейников О.П., Тріфілова А.А., Коршунов І.А. Роль інновацій у процесі формування стратегії підприємства / / Менеджмент у Росії і за кордоном> № березні 2000
[6] Інноваційний менеджмент, довідковий посібник; Наука, Санкт-Петербург, 1997.
[7] Коробейников О.П., Тріфілова А.А., Коршунов І.А. Роль інновацій у процесі формування стратегії підприємства / / Менеджмент у Росії і за кордоном> № березні 2000
[8] Морозов Ю.П. Методологічні основи організації управління технологічними інноваціями в умовах ринкових відносин / Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук. - Н. Новгород, 1997.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Менеджмент і трудові відносини | Реферат
40.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Сутність і зміст інноваційного менеджменту
Сутність інноваційного менеджменту
Сутність і зміст менеджменту
Розвиток, історія, сутність та зміст менеджменту, як науки
Сутність зміст структурні елементи соціальної системи
Прийоми інноваційного менеджменту
Основи інноваційного менеджменту
Поняття інноваційного менеджменту
Функції інноваційного менеджменту
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru