додати матеріал


приховати рекламу

Сутність гендерних стереотипів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Гендерні стереотипи очима студентів-держслужбовців: неоднозначність сприйняття
Подолання існуючих гендерних стереотипів та упереджень є складною комплексною проблемою, важливе місце в якій займає освітній компонент. Власне, це і породило ідею комплексного впровадження гендерних знань через систему освіти. Зараз є особлива необхідність в отриманні гендерної освіти майбутнім чиновникам і політикам, педагогам і журналістам, тобто тим професійними групами, які мають вплив на громадську свідомість. Дослідження гендерних стереотипів у студентів дуже важливо для їх ефективної подальшої діяльності в суспільстві, побудованого на принципах рівноправності.
Серед українських вчених грунтовні дослідження гендерної системи в Україні здійснюють І. Жеребкина, І. Головашенко, І. Лебединська, Т. Мельник, Н. Чухим та ін, ґендерніх стереотипів і ґендерніх ролей - Т. Виноградова, Т. Говорун, О. Кікінежді , В. Семенов, П. Горностай, М. Пірен, В. сукуватий та ін.
Мета полягає в тому, щоб на основі аналізу результатів соціально-психологічного дослідження проведеного серед студентів-державних службовців курсу підвищення кваліфікації Української академії Зовнішньої торгівлі показати рівень гендерної чутливості, ставлення молоді до існуючих ґендерним стереотипам, виявлення особистісних цінностей і установок респондентів, порівняльний аналіз сприйняття гендерних відмінностей.
Загальна кількість досліджуваних віком від 22 до 53 років складала 96 студентів, серед яких представники як жіночої статі - 69 студенток, чоловічий - 27 студентів. Методологічний підхід при розробці нами анкет передбачав такий набір тем в процесі соціологічного опитування, який найбільш притаманний людям у повсякденному життєдіяльності, і який би відобразив гендерні аспекти досліджуваних проблем.
Дослідження показало, що ставлення респондентів до стереотипним уявленням, які існують в суспільстві про норми поведінки і ролі чоловіків і жінок, неоднозначні. Студенти-чоловіки більшою мірою проявляють готовність підтримувати стереотипи, якщо вони стосуються жінок, їх ролей, характеристик і норм поведінки. Дівчата більш схильні до незгоди з приписами для обох статей, які обмежують їх діяльність.
Аналіз особистісних цінностей і установок свідчить про те, що респонденти як чоловічої, так і жіночої статі вважають свою родину і щастя близьких людей пріоритетом для себе в майбутньому. При цьому, повага інших людей у ​​ставленні до них буде залежати від їх особистісних характеристик, а не від сім'ї або престижної роботи. Дівчата частіше за хлопців демонструють самодостатність і цінність власної особистості.
Таким чином, проведене дослідження демонструє, що гендерна тематика досить актуальна на сучасному етапі розвитку України. Компоненти гендерної політики сьогодні в часі. Це підтверджує цілий ряд законопроектів, прийнятих в Україні за останні 5 років, а також державна програма з утвердження гендерної рівності на період 2007-2010 рр.. Там компонент освіти є найбільшим.
Зрештою, можна сказати, що працюючи саме з політиками, державними службовцями, ми бачимо, що вплив на їхню свідомість має велике значення, але ще більше значення має те, щоб формувати в суспільстві нове бачення цих проблем, систематично і систематизовано.

Гендерні стереотипи і гендерна сегрегація у сфері нових інформаційних технологій
Стереотипи в суспільстві існували і будуть існувати завжди. Принаймні, поки існує різниця між статями. Поняття «гендер» відображає складний соціокультурний процес конструювання суспільством відмінностей у чоловічих та жіночих ролях, поведінці. Поки буде існувати думка про те, як треба представляти свою стать, в які іграшки грати дітям і чому їм навчатися на уроках, будуть існувати гендерні стереотипи. З них, зокрема, будуть випливати професійні гендерні стереотипи. Гендерні стереотипи - це сформувалися в культурі узагальнені уявлення (переконання) про те, як дійсно поводяться чоловіки і жінки. Термін варто відрізняти від поняття гендерна роль, що означає набір очікуваних зразків поведінки (норм) для чоловіків і жінок.
Термін «гендерна сегрегація» описує явище, пов'язане з роздільним існуванням індивідів, що належать різним гендерних груп, в певній сфері життєдіяльності людини. І хоча стать і гендер не є тотожними поняттями, під гендерної сегрегацією розуміється розділення чоловіків і жінок в рамках певних соціальних, економічних та інституційних структур.
Професійні гендерні стереотипи і гендерна сегрегація яскраво проявляються в сучасному російському суспільстві. Гендерно-нейтральних професій дуже мало. Дискримінація жінок в професійній сфері, незважаючи на прийняті законодавства, триває. Нерідко жінок беруть на менш оплачувану роботу або просто менше платять за той же обсяг роботи, ніж чоловікам. В областях, що вважаються в суспільстві «чоловічими», жінок спочатку сприймають як менш кваліфікованих працівників. Сфера інформаційних технологій є яскравим тому прикладом - прикладом дії гендерних стереотипів та гендерної сегрегації.
Інформаційні технології (ІТ, IT, «Ай ти») - спосіб створення, фіксації, переробки і поширення інформації. Вони поділяються на дві сфери: традиційні та сучасні (нові). Традиційні - способи фіксації, тиражування і розповсюдження інформації, не зачіпаючи самого процесу створення і смислової переробки інформації. Специфіка ж сучасних ІТ таких, як мультимедіа, штучний інтелект і ін полягає в тому, що вони проникають, перш за все, до сфери інтелектуальної праці. Сфера ІТ розвивається з 1960-х років, проте в даній сфері існують свої, вже сформовані стереотипи.
За деякими даними світова жіноча частка серед фахівців у галузі інформатики становила в середині 80-х - 37%, у середині 90-х - 28%. До 2007 року вона знизилася до 25%.
Ситуація в Росії на ринку праці у сфері ІТ така: серед програмістів 1С жінки складають 15%, серед програмістів РНР всього 6%, серед програмістів Delphi їх 14%, жінок web-дизайнерів 32%, а системних адміністраторів всього 4%.
У компаніях, що спеціалізуються на розробці бухгалтерського програмного забезпечення, у банках, торгових домах успішно трудяться жінки: програмісти-розробники, постановники задач, системні аналітики та адміністратори мереж. Щоправда, рівень заробітної плати, найчастіше, у жінок все-таки нижче, ніж у програмістів-чоловіків. Наприклад, для чоловіка - програміста Oracle середній рівень оплати становить $ 600 - $ 800 на місяць (у банках - $ 1000 - $ 1200), а жінкам платять $ 200 - $ 400.
Для виявлення основних стереотипів в області інформаційних технологій в квітні 2007 р. нами було проведено соціологічне дослідження. У режимі глибинного інтерв'ю ми опитали ряд директорів фірм і начальників ІТ відділів на предмет того, в чому вони бачать різницю між програмістами різних статей. У результаті були виявлені наступні гендерні стереотипи.
У роботодавців-експертів були виявлені переваги чоловіків жінкам.
Наприклад, вони вважають, що жінки більш схильні до гуманітарних, ніж точним і технічних наук. Більш глибоке пояснення цього (що явно в інтерв'ю майже не називалося, але чітко малося на увазі) - чоловіки розумніші, практично тільки вони здатні на якесь відкриття, на створення нового продукту.
Звідси випливає наступний стереотип - всі експерти відзначили схильність жінок до аналітичної роботи. Аналітика у програмуванні - це, наприклад, пошук помилок у вже створеної програми, її налагодження, але не розробка програмного продукту. Роботодавцям-чоловікам складніше подивитися на жінку як просто на професіонала.
Ще один стереотип - тільки чоловік може повністю віддати себе роботі, у той час як жінка більшою мірою зайнята собою, сім'єю і лише потім роботою. Експерти кажуть, що жінки більш вимогливі до роботодавця, до захисту своїх прав, вони часто відмовляються робити додаткову роботу.
Звичайно, існує й інша думка. Його висловлювали брали участь в інтерв'ю роботодавці-жінки, а також незначна частина чоловіків, у підпорядкуванні яких працює чимало висококваліфікованих жінок. Проте наше дослідження показало, що на ринку переважають стереотипи, що говорять, що справжнім програмістом, заслуговує високої зарплати, може бути тільки чоловік.
Результати опитування студентів факультету обчислювальної математики і мехмат показали, що стереотип нездатність жінок до точних наук формується самими викладачами, коли вони роблять дівчатам поблажки під час заліків та іспитів. Респонденти відзначили, що студенткам викладачі задають менше питань і взагалі проявляють меншу вимогливість. (У переважній більшості це думка висловлювалася респондентами-чоловіками.)
Дане дослідження буде продовжено в лютому-березні 2008 року. Передбачається з використанням методу кейс-стаді дослідити ряд фірм і ІТ підрозділів підприємств Республіки Татарстан (міста Казань і Альметьевск), підтвердити (або скорегувати) колишні і виявити нові гендерні професійні стереотипи. У ході неформалізованих інтерв'ю планується порівняти висловлювання, оцінки, позиції працівників (жінок і чоловіків) з приводу виконуваної ними роботи і ставлення до них з боку колег та керівництва, а також думки роботодавців щодо своїх підлеглих. У ході вивчення явища передбачається виявити процес гендерної сегрегації і в приватному, і державній сфері. Зокрема нами висувається гіпотеза, що існує поділ на безпосередньо програмістів у вузькому сенсі, кодерів - з одного боку - і на аналітиків, отладчиков - з іншого. Причому першу групу робіт (більш складну, більш висококваліфіковану) виконують, як правило, чоловіки, а другу - жінки.
Сфера інформаційних технологій розвивається в Росії приблизно з 60 років XX століття. До теперішнього часу інформаційні технології проникли вже практично в усі сфери діяльності і продовжують свій наступ, безперервно вдосконалюючись. Це означає, що незабаром знадобиться велика кількість кваліфікованих кадрів, нестача яких вже зараз відчувається в розвинених країнах. Там проблема вирішується за рахунок активного залучення жінок у дану сферу ринку праці. У Росії на даний момент такойпроблеми не існує, а отже, проблеми, пов'язані з гендерною дискримінацією в ІТ сфері найближчим часом вирішені не будуть.
Фактори формування гендерних стереотипів
У науковій літературі безліч робіт присвячено вивченню процесу формування гендерних стереотипів. Традиційно до них відносять такі соціальні характеристики, як стать, вік, рівень освіти і т.д. Дослідники відзначають, менш освічені й урбанізовані верстви населення проявляють меншу критичність до нової інформації, у той час як в колах найбільш освічених людей виявляються ознаки радикалізації та активізації свідомості. Більш доросле покоління схильне підтримувати традиційний уклад, зберігаючи консервативний погляд і на розподіл ролей у сучасній сім'ї. Інший значимий фактор - підлога, гендерні стереотипи не завжди поділяються чоловіками і жінками, до того ж по-різному оцінюються. Найбільш вивченою є роль расового та етнічного чинника, перш за все називається стереотип «російської жінки», якій приписують риси, в західній культурі властиві швидше чоловікам: розум, сила, працьовитість. Окреме місце в процесі формування гендерних стереотипів відводять засобам масової інформації. Основна функція ЗМІ полягає в поширенні і соціальному освоєнні існуючих норм і цінностей, але також підкреслюється роль у створенні нових уявлень про фемінінності і маскулінності.
У рамках соціологічного дослідження «Волгоград сьогодні: масова свідомість і оцінка суспільної ситуації», проведеного в липні 2007 року, ми розглянули вплив різних чинників на процес формування гендерних стереотипів. Використовувалася стратифіковано-гніздова вибірка обсягом 240 осіб. Респондентам пропонувалося висловити свою згоду / незгоду з наступними висловлюваннями: «чоловік - годувальник сім'ї» та «доля жінки - будинок і діти», а також з розподілом основних сімейних обов'язків і трудових ролей.
Результати проведеного анкетування багато в чому підтверджують аналогічні дослідження. Найбільш виражений вплив справляє такий фактор як стать респондента (r = 0,570). Проведене дослідження підтверджує існування різних уявлень у чоловіків і жінок про ідеальний тип сім'ї та гендерному розподілі сімейних ролей. Чоловік консерватизм проявляється у прагненні розділяти домашні обов'язки на «чоловічі» та «жіночі», а також у прагненні закріплювати за чоловіком роль начальника, за жінкою - роль підлеглого.
Вік респондентів має також важливе значення. Люди старшого віку, як і раніше схильні підтримувати традиційний уклад. Кореляція між ознакою «вік» і підтриманням стереотипів досить істотна (r = 0,421). Що стосується такої ознаки, як рівень освіти, то його вплив важко відокремити від роду занять респондента, тим не менш, простежується залежність: чим нижчий рівень освіти, тим частіше респонденти погоджуються з тим, що головна жіноча функція - це турбота про сім'ю та дітей.
Також слабка кореляція присутній між підтримкою стереотипів і ознакою «сімейний стан». Якщо врахувати, що в основному не перебуває у шлюбі молодь, то можна говорити, що молоде покоління не схильна підтримувати цей стереотип, до того ж, не перебуваючи у шлюбних відносинах, респонденти (особливо дівчата) не поділяють традиційний уклад сучасного життя.
Таким чином, ми можемо говорити, що процес формування гендерних стереотипів в чому детермінований соціально-демографічними характеристиками. Вплив таких факторів, як стать, вік, сімейний стан значно. Однак для більш точного розуміння процесу формування стереотипів, слід враховувати цілий комплекс факторів соціального середовища.
Гендерні стереотипи в телевізійній рекламі
Реклама в сучасному суспільстві впливає не тільки на економіку, вона стала потужним фактором соціалізації, в тому числі і гендерної. Це може мати позитивні і негативні наслідки, як для окремої людини, так і для суспільства в цілому.
Основною метою рекламної діяльності є прагнення привернути увагу найбільшої кількості потенційних покупців і викликати у них бажання придбати рекламований продукт. Для цього в рекламі використовується цілий спектр засобів спрямованих як на свідому, так і на несвідому сферу людини.
Прагнучи здійснити найбільш ефективний вплив на споживача, реклама використовує потреби, світоглядні ціннісні орієнтації, стереотипне мислення людей. Вона намагається проникнути в глиб психіки людини, зрозуміти причини, за якими він купує той чи інший товар, а потім використовувати цю інформацію, щоб надавати ще більш ефективний вплив. При цьому в процесі рекламної комунікації відбувається формування певної споживчої системи цінностей, певного способу і стилю життя.
Телебачення - найефективніший видовищний і масовий за охопленням споживачів вид реклами. Незважаючи на досить короткий період свого існування, в порівнянні з іншими видами реклами, телереклама успішно конкурує з іншими засобами реклами, постійно розвиваючись і вдосконалюючись. Телереклама має гарну запам'ятовується, прокатаний велике число разів, вона дуже міцно впроваджує у свідомість телеглядачів те, що необхідно рекламодавцю.
У зв'язку з цим актуальним є вивчення гендерних стереотипів, що використовуються в телевізійній рекламі, а також порівняння їх із сучасними гендерними уявленнями, які існують у петербурзькому суспільстві.
Автор тез у квітні 2005 року провела дослідження під назвою «Гендерні стеротип в телевізійній рекламі» використовувався метод контент-аналізу. Категорії і підкатегорії контент-аналізу чоловічих і жіночих образів у телевізійній рекламі були визначені в ході вивчення теорії маскулінності і фемінності, закономірностей створення рекламних сюжетів і образів, вивчення закономірностей мовленнєвої та невербальної комунікації. Всього виділено 20 основних категорій і 68 підкатегорій контент-аналізу. В якості основних категорій виступають ролі, види діяльності, вік, фізична і психологічна поза персонажа, позиції у взаємодії, поведінка в ситуації труднощі, сфера діяльності, які відчувають емоції, риси поведінки та ін Аналіз рекламних роликів проводився з 18.00. До 24.00. протягом п'яти днів на тиждень. Об'єктом дослідження були образи чоловіка і жінки на каналах ГРТ і РТР, дані телеканалу є найбільш популярними і масовими за охопленням населення. Предметом - соціально-психологічні характеристики образів чоловіка і жінки в телевізійній рекламі. У ході дослідження було переглянуто 144 рекламних роликів. Потім отримані дані в ході дослідження «Гендерні стереотипи в телевізійній рекламі» автор тез порівняла з даними, отриманими ході дослідження «Жінки в політичному процесі сучасної Росії» 2 проведеного групою Інституту гендерних досліджень факультету соціології Санкт-Петербурзького державного університету, під керівництвом Ушакової В.Г . у 2003 році. У рамках дослідження «Жінки в політичному процесі сучасної Росії» на питання анкети відповіли 1085 осіб, порушувалися такі теми як розподілу ролей чоловіка та жінки в суспільстві, розподіл сімейних ролей і обов'язків, ступінь відповідальності чоловіка і жінки в сім'ї, визначення пріоритетів для чоловіка і жінки (як сімейних, так і цивільних), морально-психологічні якості чоловіків і жінок. Для порівняння був використаний метод вторинного аналізу даних, отриманих в ході дослідження. Результати вторинного аналізу дозволили зробити висновок про те, наскільки відповідають гендерні стереотипи, використовувані в телерекламі уявленням про гендер у сучасних петербуржців.
При створенні гендерних образів в рекламі широко використовуються традиційні гендерні стереотипи: стереотипи маскулінності і фемінності; стереотипи «про головне і природному призначення чоловіків і жінок»; стереотипи про поділ домашньої праці. Відповідно, з даними стереотипами жінкам і чоловікам приписують традиційні ролі, якості, відбувається поділ сфер діяльності, обов'язків, підкреслюються гендерні відмінності. Для цього в рекламі використовуються як візуальні засоби, так і невербальна символіка. Чоловіча модель поведінки в рекламі протиставляється жіночої. Чоловік наділяється таким якостями як сила, розум, упевненість у собі, для нього основною сферою діяльності визначається професійна сфера, йому пропонується вести активний спосіб життя, займатися спортом, бізнесом, бути головою сім'ї і приймати рішення. Жінці в більшості випадків надаються протилежні якості - залежність, дбайливість, пасивність. Для неї основною сферою, в більшості реклами, визначається сімейна сфера, їй пропонується бути турботливою матір'ю, домогосподаркою, люблячою дружиною, піклуватися про всіх членів сім'ї.
Так само, необхідно відзначити і те, що жіноча сексуальність, жіноче тіло, часто використовується в рекламі як засіб залучення уваги, як прикраса, обіцянки для чоловіка, що в разі купівлі того чи іншого продукту, він отримає бажану жінку. Нерідко жіноче тіло в рекламі прирівнюється до рекламованого продукту, що є яскравим проявом сексизму.
Однак не вся рекламна продукція побудована на традиційних гендерних стереотипах. Збільшується кількість гендерно нейтральною реклами, з'являються рекламні образи і сюжети, які суперечать традиційним стереотипам, більшість подібної реклами орієнтоване, як правило, на молодь.
Більшість петербуржців не згодні з традиційним розподілом ролей та обов'язків між чоловіками і жінками і висловлюють готовність будувати відносини, як у сім'ї, так і в суспільстві на основі рівноправності і взаємодопомоги. Таким чином, гендерні стереотипи, використовувані в телерекламі, швидше нав'язуються сучасним петербуржцям, чим відображають їх уявлення про гендер. Необхідне вдосконалення російського закону «Про рекламу», внесення відповідних поправок, що обмежують використання традиційних гендерних стереотипів, а також надмірне і некоректне використання жіночого тіла.

Список літератури
1. Кириліна А.В. (2008) Гендерні дослідження в лінгвістиці та теорії комунікації. М.: РОССПЕН, 2008.
2. Малишева Н.Г. (2005) Гендерні стереотипи у засобах масової комунікації, орієнтованих на аудиторію різного віку / / Світ псіхологіі.2005, № 3.
3. Рябова Т.Б. (2007) Стереотипи і стереотипізація як проблема гендерних досліджень / / Особистість. Культура. Товариство. Т.V. Вип. 1-2.
4. Мальцева, І.О. Гендерна сегрегація і мобільність на російському ринку праці / І.О. Мальцева, С. Ю. Рощин. - М.: Изд. Будинок ГУ ВШЕ, 2006.
5. Соціологія: Енциклопедія / Упоряд. А.А. Грицанов, В.Л. Абушенко, Г.В. Евелькін, Г. Н. Соколова, О. В. Терещенко. - Мінськ: Книжковий Дім, 2003.
6. Берн Ш. Гендерна психологія. - СПб: Прайм - Еврознак, 2008.
7. Клецина І. Самореалізація та гендерні стереотипи / / Психологічні проблеми самореалізації особистості. Вип. 2. - СПб.: СПбДУ, 1998.
8. Сілласте Г.Г. Гендерна соціологія як приватна соціологічна теорія / / Соціс: Соціологічні дослідження - 2008. - N11. - С. 5-15.
9. Антологія гендерної теорії. Мінськ. 2007.
10. Грошев І.В. Гендерні образи реклами. / / Питання психології 2006 № 6.
11. Дударева А. Рекламний образ: чоловік і жінка. М. 2007.
12. Жінка в політичному процесі сучасної Росії. Санкт-Петербург. 2003.
13. Жінка і візуальні знаки. М. Ідея-Прес. 2008.
14. Лебедєв-Любимов А. Психологія реклами. Пітер.2008
15. Практикум з гендерної психології. СПб.2008.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Соціологія і суспільствознавство | Реферат
44.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Особливості гендерних стереотипів у сучасному суспільстві
Вплив гендерних стереотипів на спілкування і взаємодію людей
Вплив гендерних стереотипів на вибір майбутньої професії
Деякі особливості сприйняття гендерних стереотипів реклами
Вплив гендерних стереотипів на характер та ефективність спілкування
Дослідження гендерних стереотипів і моделей поведінки в конфліктних ситуаціях
Вплив гендерних стереотипів на процес становлення особистості дівчат підлітків
Соціально-психологічні характеристики гендерних стереотипів у юнаків і дівчат у студентстві
Вплив гендерних стереотипів на процес становлення особистості дівчат-підлітків
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru