додати матеріал


Структура і виробництво Барановицького виробничого бавовняного об`єднання

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЗВІТ про проходження переддипломної практики
Студент:
Місце проходження практики:
                 
Керівник практики:
Від підприємства -
Від кафедри -
Звіт защіщен_________________________________
(Підпис керівника практики від кафедри)
1 Місце Барановицького виробничого бавовняного об'єднання в економічному середовищі
1.1. Загальна характеристика діяльності підприємства РУП «БПХО»
Будівництво бавовняного комбінату в місті Барановичі розпочато в 1960 році відповідно до Постанови ЦК КПБ і Ради Міністрів УРСР від 30 серпня 1958 року.
20 грудня 1963 достроково введені в експлуатацію 66 тисяч прядильних веретен. У грудні 1965 року введено в експлуатацію другу прядильна фабрика, в серпні 1966 року - ткацька фабрика, а в листопаді 1969 року завершено введення потужностей оздоблювального виробництва.
До складу комбінату входили: прядильне виробництво № 1 і № 2, ткацьке виробництво, оздоблювальне виробництво.
Прядильне виробництво № 1 випускало товарну пряжу: однониткову і кручену для трикотажних підприємств. На виробництві була встановлена ​​перша в Радянському Союзі лінія мерсеризації пряжі в джгуті англійської фірми «Ліссон Холт», на якій мерсеризує гребінна пряжа високих номерів. До складу виробництва входив цех нетканих матеріалів, що випускає ватин, технічну серветку, тканина простілочную для взуттєвої промисловості.
Три виробництва: прядильне № 2, ткацьке та оздоблювальне були закомбініровани на випуск готових бавовняних тканин, які поставлялися швейним підприємствам і в роздріб.
У вересні 1970 року Радою Міністрів УРСР комбінату присвоєно звання Ленінського комсомолу Білорусії і з цього моменту комбінат називався - Барановицький бавовняний комбінат імені Ленінського комсомолу Білорусії.
З метою вдосконалення структури управління та на виконання Постанови Ради Міністрів УРСР від 11 серпня 1980 року № 292 наказом Міністерства легкої промисловості УРСР від 28.08.1980 року № 233 Барановичский бавовняний комбінат імені Ленінського комсомолу Білорусії перетворений в Барановіцьке виробниче бавовняне об'єднання.
До об'єднання увійшли три фабрики: прядильна № 1, прядильна № 2, ткацька й оздоблювальне виробництво. Оздоблювальне виробництво згодом було перетворено в оздоблювальну фабрику.
25 червня 1997 Президія Концерну «Беллегпром» затвердив «Програму фінансово-економічного оздоровлення Барановицького виробничого бавовняного об'єднання на 1997-1998 роки», яка передбачала реструктуризацію і структурну перебудову об'єднання. Відповідно до неї з 01.07.1997 року прядильна фабрика № 2 і ткацька фабрика були об'єднані в прядильно-ткацьку фабрику, а прядильної фабриці № 1 надано з 01.08.1997 року статус юридичної особи з окремим балансом, розрахунковим рахунком, статутом, але в складі об'єднання. З 01.04.2000 року прядильна фабрика № 1 знову була приєднана до об'єднання зі збереженням тільки окремого розрахункового рахунку.
18 жовтня 2000 БПХО зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та індивідуальних підприємців як Республіканське унітарне підприємство «Барановіцьке виробниче бавовняне об'єднання» (РУП «БПХО»).
З метою виконання протоколу доручень першого заступника Прем'єр-міністра Республіки Білорусь Кобякова А.В. № 07/45 від 08.08.2000 року «Про розгляд фінансового положення БПХО та про прийняття необхідних заходів щодо його поліпшення, а також про підвищення ефективності роботи об'єднання» з 1 січня 2001 року до структури об'єднання внесені зміни: прядильна фабрика № 1 була приєднана до прядильному переходу прядильно-ткацької фабрики зі створенням єдиного структурного підрозділу - прядильно-ткацької фабрики.
З 01.05.2001 року на базі діючих швейних цехів було створено швейне виробництво.
В даний час до складу РУП «БПХО» входять прядильно-ткацька фабрика, обробна фабрика і швейне виробництво.
Основними постачальниками сировини (волокна бавовняного) є фірми: «Пауль Рейнхарт АГ» (Швейцарія), «Дженсен Інвестмент Холдінгс» (США), «Бауманн, Хайнд і Ко» (Великобританія), «Ікеа» (Швейцарія), «Уолз Трейдинг» (США).
Виробник бавовни - хлопкозаводи Узбекистану, Таджикистану, Киргизстану, Казахстану, Туркменістану, Азербайджану.
Хімічне волокно надходить з МРУП ВО «Хімволокно» (м. Могильов). Хімічні нитки зі Свєтлогорського ВО «Хімволокно». Котонізірованное льоноволокно з Несвижського і Пружанського льонозаводів.
Основною продукцією підприємства є бавовняні тканини ситцевій, бязеві, білизняний, сатиновою, платтяні, одежною, технічної, суворою, пакувальної, рушникові груп. Також тканини дитячого призначення, швейні вироби для новонароджених і дітей ясельної групи, вироби білизняні для дітей, постільна білизна, медичні халати, виробнича одяг для захисту від загальних виробничих забруднень.
З липня 2001 року в структурі служби, що займається збутом продукції, виділений відділ маркетингу, на який покладено функції з проведення комплексу досліджень, пов'язаних з ринком, товаром і споживачами, організація інформаційно-рекламної діяльності.
Ринками збуту продукції підприємства є внутрішній і експортний ринки. Внутрішній ринок включає швейну промисловість, роздрібну торгівлю, що задовольняють потреби республіки, а також частнопредпрінімательскіх сектор та комерційні структури. Експортний ринок - це країни далекого зарубіжжя і країни СНД. Продукція підприємства поставлялася в 14 країн світу, в тому числі: Італію, Німеччину, Чехію, Польщу, Литву, Латвію, Бельгію, Португалію, Словенію, Нідерланди, Румунію, Іспанію. З країн СНД 95% від загального обсягу поставки припадає на Росію.
1.2. Основні техніко-економічні показники роботи РУП «БПХО» за 2002-2004 роки
Основні техніко-економічні показники діяльності РУП «БПХО» у 2002-2004 роках наведені в таблиці 1.1. Частина показників отримана з бухгалтерської та статистичної звітності підприємства, інші показники розраховані на їх основі.
Таблиця 1.1
Основні техніко-економічні показники роботи РУП «БПХО» за 2002-2004 рр..
Показники
Одиниці
Виміру
ня
2002
рік
2003
рік
Темп
зростання,%
2004
рік
Темп
зростання,%
1
2
3
4
5
6
7
Обсяг товарної продукції в порівняних цінах,
в тому числі
швейне виробництво
тис.руб
тис.руб
54897160,0
2506054,0
43039374,0
2972181,0
78,4
118,6
36472367,0
2597282,0
84,7
87,3
Виробництво товарів на-родного споживання в порівняних цінах,
в тому числі
швейне виробництво
тис.руб
тис.руб
31345243,0
2523922,0
26643457,0
3230621,0
85,0
128,0
24680154,0
2961794,0
92,6
91,7
Випуск продукції в натуральному вираженні:
Пряжа бавовняна
в т.ч. на експорт,
пряжа товарна,
в т.ч. з давальч.сирья,
тканини готові х / бум.,
в т.ч. з давальч.сирья,
в т.ч. на експорт
тонн
тонн
тонн
тонн
тис.п.м
тис.квм
тис.п.м
тис.п.м
10332,0
310,8
3889,3
1767,8
27426,0
42047,0
6139,0
11947,1
8235,0
624,8
2602,0
1188,0
22123,0
35934,0
5821,0
11756,0
79,7
201,0
66,9
67,2
80,7
85,5
94,8
98,4
7024,0
216,4
1665,0
1496,0
20386,0
37188,0
13625,0
15565,0
85,2
34,6
64,0
125,9
92,1
103,5
234,0
132,4
Продовження Таблиці 1.1
Питома вага експорту у випуску тканини
%
43,5
53,1
-
76,4
-
Неткані матеріали
тис.п.м
1131,0
693,0
61,3
565,0
81,5
Постачання на експорт за все з урахуванням вартості давальницької сировини,
Без урахування вартості давальницької сировини,
У т.ч. чиста валютна виручка
тис.дол-ларів
тис.доларів
тис.дол-ларів
9481,5
7483,6
856,0
9766,0
7707,8
769,0
103,0
103,0
89,8
8783,0
5159,0
803,0
89,9
66,9
104,4
Імпорт - всього
тис.дол-ларів
6570,7
11617,0
176,8
7144,0
61,5
Використання виробниц-дарських потужностей:
Пряжа х / паперова,
Тканини суворі
%
%
40,1
51,4
53,2
41,1
-
-
54,1
41,2
-
-
Балансова прибуток,
в тому числі
Прибуток від реалізації
тис.руб
тис.руб
- 324321,0
- 228517,0
- 4297903,0
- 4462835,0
-
-
- 4212806,0
- 3706955,0
-
-
Рентабельність реалізована ванної продукції, робіт, послуг
%
-
-
-
-
-
Облікова чисельність
чол.
5860
5292
90,3
4718
89,2
Середньооблікова чисельність працюючих ність-всього,
в тому числі ППП
чол.
чол.
5184
4805
4993
4608
96,3
95,9
4570
4216
91,5
91,5
Продуктивність тру-да одного працюючого
тис.руб
11418,0
9340,0
81,8
8651,0
92,6
Фонд заробітної плати всього персоналу,
в тому числі ППП
тис.руб
тис.руб
3007622,0
2807663,0
4833250,0
4475415,0
160,7
159,4
6162141,0
5725645,0
127,5
127,9
Середньомісячна заробітна плата 1 працюючого
руб.
48133,0
80287,0
166,8
111927,0
139,4
Кількість відпрацьованих днів
дні
185,0
165,9
89,6
148,2
89,3
Уработано бавовни і воло-кон,
у тому числі бавовна,
бавовна давльческій,
льон,
лавсан,
нітрон (віскоза)
тонн
тонн
тонн
тонн
тонн
тонн
11479,5
11140,3
3799,8
203,3
110,4
25,5 / -
9074,0
8950,1
3213,6
82,9
37,2
3,8 / 0,1
79,1
80,3
84,6
40,8
33,7
14,9
7848,0
7830,4
6184,3
11,8
5,1
0,5 / -
86,5
87,5
192,4
14,2
36,4
13,2
Основні техніко-економічні показники роботи РУП «БПХО» за 2002-2004 рр..
Дані наведеної таблиці дозволяють відстежити динаміку результатів господарської діяльності підприємства за 2002 -2 004 року.
За 2004 рік підприємством перероблено 7848 тонн волокон. У порівнянні з 2003 роком це на 1226 тонн або 13,5% менше. За 2004 рік бавовни перероблено 7830,4 тонн (87,5% до 2002 року), льону перероблено 11,8 тонн, лавсан - 5,1 тонн. У значній мірі завантаження виробничих потужностей забезпечувалася за рахунок переробки давальницької бавовни, обсяг якого в 2004 році склав 6184,3 тонни, що майже в два рази більше, ніж у 2003 році. Питома вага давальницької бавовни в загальному обсязі переробленої сировини в 2004 році склав 79%.
Для нормальної завантаження виробничих потужностей та забезпечення беззбиткової роботи, РУП «БПХО» має переробляти протягом року не менше 12 тисяч тонн сировини.
Згідно з розробленим на підприємстві бізнес-планом на 2004 рік РУП «БПХО» з метою поповнення нестачі оборотних коштів було потрібно отримання бюджетної позики в розмірі еквівалентній 3,6 мільйона доларів. Однак протягом 2004 року РУП «БПХО» виділені бюджетні позички на закупівлю бавовни на суму 900 мільйонів рублів, що еквівалентно 461 тисячі доларів. На кошти бюджетної позички закуплено 430 тонн бавовни, якого достатньо при нормальній завантаженні лише на 8 днів роботи.
Станом на 1 січня 2005 витрачено на оплату бавовни 1мільйон 352 000 доларів, з них сплачено концерном «Беллегпром» - 57 тисяч доларів, сплачено підприємством за договорами переведення боргу - 1 мільйон 29 тисяч доларів.
Незважаючи на проведену роботу з придбання сировини, його обсяги 2002-2004 роках були нижче запланованих, що спричинило за собою невиконання доведених показників за основними видами продукції.
За 2003 рік темп зростання обсягу товарної продукції в порівнянних цінах у порівнянні з 2002 роком склав 78,4%; за 2004 рік по відношенню до 2003 року 84,7% при завданні 113%.
Виробничі потужності використовувалися в прядінні в 2002 році на 40,1%, в 2003 році на 53,2% і в 2004 році на 54,1%; у ткацтві - у 2002 році на 51,4%, в 2003 році на 41, 1% і в 2004 році на 41,2%. Випущено пряжі бавовняної в 2003 році в порівнянні з 2002 роком на 79,7%; у 2004 році 7024 тонни, що склало 85,2% до 2003 року при завданні 112,2%.
Тканин готових вироблено в 2003 році 22123 тисяч погонних метрів, що на 19,3% менше, ніж у 2002 році. У 2004 році тканин готових вироблено 20386 тисяч метрів погонних, це на 7,9% менше, ніж у 2003 році. Але в квадратних метрах випуск тканин у 2004 році збільшився до 2003 року на 3,5% (при завданні 117,7%) і склав 37188 тисяч метрів квадратних. Оскільки свого сировини було недостатньо, а давальницькі угоди полягали в основному на вироблення суворих тканин, тільки 31% вироблених суворих тканин піддавався подальшої обробки. Тому відсутність коштів на закупівлю бавовни в найбільшій мірі відбилося на завантаженні обробної фабрики. Використання її виробничих потужностей було вкрай низьким. У 2004 році на обробному обладнанні вироблено лише 6,3 мільйона погонних метрів готових тканин, що в 1,7 рази менше, ніж у 2003 році.
На експорт в 2004 році поставлено продукції на суму 8783 тисяч доларів (включаючи вартість давальницької сировини). При завданні 108% темпи зростання експорту склали 89,9%. Темпи зростання товарів народного споживання склали 92,6%.
Фактичні темпи зростання продуктивності праці промислово-виробничого персоналу за 2003 рік до 2002 року склали 81,8%, за 2004 рік до 2003 року - 92,6%. Невиконання завдання за темпами зростання продуктивності праці відбулося через невиконання завдання по темпах росту обсягів виробництва товарної продукції в порівнянних цінах.
Протягом 2004 року на підприємстві проводилася робота з приведення чисельності у відповідність з виробничою програмою. У 2003 році були видані накази про скорочення чисельності працюючих. Скорочення чисельності проведено поетапно в 2003-2004 роках.
У 2003 році по відношенню до 2002 року облікова чисельність працюючих скоротилася на 568 осіб. А на 01.01.2005 склала 4718 осіб, у порівнянні з минулим роком вона ще зменшилася на 574 особи або на 11%, в той час як обсяги знизилися на 25%.
Оскільки завантаження виробничих потужностей в 2002-2004 роках була невисокою, відповідно і завантаження працюючих підприємства також була неповна. У 2004 році в середньому кожним працівником підприємства відпрацьовано 148,2 робочих днів, що складає 58,8% до календарної нормі.
У зв'язку з неповним завантаженням заробітна плата на підприємстві невисока. Протягом 2004 року проводилася робота щодо соціального захисту працюючих - підвищення заробітної плати, вдосконалення оплати праці. Робота проводилася з урахуванням наявних в Республіці законів і нормативних актів з оплати праці. У січні 2005 року тарифна ставка першого розряду становила 72820 рублів.
Однак, незважаючи на те, що розмір тарифної ставки першого розряду перевищував застосовувану в Республіці більш ніж в 2 рази, заробітна плата протягом року залишалася нижчою ніж у Республіці. За 2004 рік вона склала 111927 рублів, у тому числі в грудні 2004 року 140833 рубля, що нижче Республіканської на 106000рублей.
Фінансовий стан об'єднання вже протягом багатьох років є незадовільним. За балансом на 1 січня 2005 року брак оборотних коштів склав понад 23 мільярдів рублів. За рік він збільшився на 7,5 мільярдів рублів. Причини зростання втрати власних оборотних коштів є наступні: збиток за 2004 рік - 4 мільярди 384 мільйони рублів; нарахований податок на нерухомість в сумі 159 млн рублів, витрати на утримання об'єктів соціальної сфери (ДК «Текстильник», медсанчастина, ЖКО) - 472 мільйона рублів; сплата відсотків за кредит по пролонгованих позиках - 468 мільйонів рублів, витрати на споживання при відсутності прибутку - 305 мільйонів рублів.
Через відсутність власних оборотних коштів об'єднання користувалося кредитами банків і бюджетними позиками, загальна сума кредитів і позик на 01.01.2005 року склала 26385 млн рублів, за рік сума кредитів і позик збільшилася на 3803 млн рублів, у тому числі за рахунок зростання курсу валют на 1895 мільйонів рублів. Борг по сплаті відсотків за користування кредитами - 3140 мільйонів рублів.
За 2004 рік збитки від реалізації продукції склали 3706955 тисяч рублів, збитковість реалізованої продукції - 12,8%. Причини збитковості у 2004 році полягають у наступному:
а) через нестачу власних оборотних коштів на закупівлю бавовни і низького завантаження виробничих потужностей, втрати на подорожчанні умовно-постійних витрат склали 4194 млн рублів;
б) на балансові збитки списано 651 млн рублів курсових різниць;
в) на фактичну собівартість і балансові збитки списано 1050 млн рублів;
г) оплата простоїв через недовантаження потужностей (з податками) склав 315 мільйонів рублів;
д) на балансові збитки списано 315 мільйонів рублів, що представляють 4% виторгу від реалізації на експорт згідно з Декретом Президента РБ № 14 від 17.05.2002 року «Про деякі питання обчислення та сплати податку на додану вартість». Разом з причин списано 6325 млн рублів.
Все це призвело до значного погіршення фінансового стану у 2004 році.
З початку 2003 року з'явилася і щомісяця збільшується заборгованість підприємства по платежах до бюджету, по соціальному страхуванню. Іноді має місце несвоєчасна оплата за спожиті енергоносії. Постійно протягом 2003-2004 року мала місце заборгованість та несвоєчасна виплата заробітної плати. Аналіз фінансових показників об'єднання свідчить про те, що об'єднання є неплатоспроможним.
На підприємстві приймаються заходи по пошуку шляхів виходу з кризового стану. Розроблено бізнес-план фінансово-економічного оздоровлення. Якщо вдасться отримати державну підтримку в тому обсязі, який передбачений в бізнес-плані, то підприємство зможе стабільно працювати. Крім того, на підприємстві розроблена програма заходів щодо зниження витрат виробництва в 2005 році по різних напрямах.
1.3. Аналіз динаміки реалізації продукції
Аналіз реалізації продукції на підприємстві проводиться за кожний місяць, кварта, півріччя, рік. У процесі його фактичні дані порівнюються з плановими, попередніми періодами, розраховуються відсоток виконання плану, відхилення від плану, темпи зростання за аналізований відрізок часу.
В якості джерел інформації використовуються «Звіт про фінансові результати», місячні, квартальні та річні звіти підприємства про реалізацію продукції, відомість 16 «Рух готових виробів, їх відвантаження і реалізації» та інші.
Показниками реалізації продукції є:
а) залишки готової продукції на складі і товарів, відвантажених на початок року;
б) обсяг виробництва продукції, в тому числі на експорт;
в) залишки готової продукції на складі і товарів, відвантажених на кінець року;
г) показники виконання договірних зобов'язань, у тому числі по експортної продукції;
д) показники ритмічності з відвантаження продукції.
Можливі два варіанти методики аналізу реалізації продукції: з відвантаження товарної продукції чи після оплати відвантаженої продукції.
При аналізі динаміки реалізації продукції спочатку вивчимо динаміку виручки від реалізації продукції в діючих цінах. У таблиці 1.2 наведені результати цього аналізу.
Таблиця 1.2
Аналіз динаміки реалізації продукції РУП «БПХО» за 2002-2004 рр..
Показник
Рік
2002
2003
2004
Реалізація у діючих цінах, тис. грн.
24709984
35456612
30518807
Темпи зростання,%:
до базисного року
до попереднього року
100,0
100,0
143,5
143,5
123,5
86,0
Індекси зростання реалізації у діючих цінах показують, що в 2003 році реалізація продукції значно збільшилася на 43,5%. Темп зростання в 2004 році по відношенню до попереднього року знизився на 14%, а по відношенню до базисного 2002 році збільшився на 23,5%. Однак це не означає, що прибуток від реалізації продукції в 2003 році збільшилася на 43,5%, а в 2004 році на 23,5%. Одним із чинників збільшення реалізації є інфляція. Для того, щоб привести показник реалізації в порівнянні умови, тобто визначити зміну реалізації продукції в реальних показниках, необхідно врахувати відповідні зміни цін. У таблиці 2.3 представлений індекс цін і розрахунок реалізації в порівнянних цінах.
Таблиця 2.3
Розрахунок реалізації продукції РУП «БПХО» у порівнянних цінах
Показник
Рік
2002
2003
2004
Індекс цін,%
100
117
101
Реалізація в порівнянних цінах,
тис.руб.
24709984
30304796,58
30216640,59
Показник
Рік
2002
2003
2004
Індекс реалізації в діючих (порівнянних) цінах,%
100
122,6
122,3
Таким чином, збільшення реалізації на 43,5% у діючих цінах не відображає реального збільшення обсягу реалізації, а пояснюється значним впливом на цей показник зростанням цін. У цілому, обсяг реалізації у 2003 і 2004 роках збільшився в порівнянні з 2002 роком приблизно на 22%. У 2004 році реалізація по відношенню до 2003 року знизилася на 0,3%.
Серед всієї продукції, що випускається РУП «БПХО», гідне місце займають швейні вироби. Економісти відділу збуту щомісячно надають інформацію - про відвантаження швейних виробів. Ця інформація включає дані про географію поставок, дані по асортиментних групах, за формою оплати та інші. У таблиці 1.5 наведено динаміку реалізації швейних виробів за 2004 рік по кварталах.
Таблиця 1.5
Динаміка реалізації швейних виробів РУП «БПХО» за 2004р.
Показник
Квартал
Разом
I
II
III
IV
1
2
3
4
5
6
Всього з експортом, тис.руб.
965657,0
676787,0
836974,0
1140096,0
3619514,0
Темп росту,%:
до базисного кварталу,
до попереднього кварталу
100,0
100,0
70,0
70,0
86,6
123,6
118,0
136,2
-
-
Далеке зарубіжжя, тис.руб.
30838,0
2835,0
10128,0
18720,0
62521,0
Росія, тис. руб.
62749,0
34642,0
17489,0
56909,0
171789,0
Всього по Білорусі, тис.руб.
в тому числі:
872070,0
639310,0
809357,0
1064467,0
3385204,0
Географія поставок
Мінськ, тис. руб.
Мінська область (без м. Мінськ), тис. руб.
Брестська обл., Тис. руб.
Вітебська обл., Тис. руб.
Гомельська обл., Тис. руб.
Гродненська обл., Тис.руб.
Могилевська обл., Тис. руб.
285949,0
55617,0
253814,0
51559,0
50010,0
127603,0
47518,0
234192,0
44281,0
204402,0
37201,0
31058,0
46170,0
42006,0
287400,0
56885,0
240489,0
64366,0
33121,0
109418,0
17678,0
233888,0
66959,0
562002,0
53249,0
20316,0
91712,0
36341,0
1041429,0
223742,0
1260707,0
206375,0
134505,0
374903,0
143543,0
За асортиментних групах
Постільної білизни, тис.руб.
Сувенірної продукції, тис. руб.
Вироби дитячого асортименту, тис. руб.
Іншого асортименту, тис.руб.
Хусток носових, тис. руб.
595959,0
174082,0
48242,0
28579,0
25208,0
437954,0
89644,0
41982,0
51339,0
18391,0
533551,0
90979,0
70664,0
90855,0
23308,0
731400,0
217102,0
45343,0
58389,0
12233,0
2298864,0
571807,0
206231,0
229162,0
79140,0
За формами оплати
За передоплатою, тис. руб.
За взаємозаліком і бартером, тис. руб.
Для потреб БПХО, тис. руб.
З відстрочкою платежу, тис. руб.,
в т. ч. для фірмових секцій, тис. руб.
92441,0
106690,0
36771,0
636168,0
26707,0
36454,0
141272,0
3227,0
458357,0
42764,0
36622,0
172771,0
6780,0
593184,0
59972,0
32929,0
234661,0
28833,0
768044,0
81077,0
198446,0
655394,0
75611,0
2455753,0
210520,0
Дані таблиці 2.5 показують, що з усього асортименту, що випускається швейним виробництвом, найбільше реалізується постільної білизни. Його частка серед реалізованого асортименту складає 68%. Високий рівень реалізації сувенірної продукції в I і IV кварталах пов'язаний зі зростанням попиту на неї у зв'язку зі святами. Сувенірні вироби (рушники, скатертини, серветки, рукавиці кухонні, прихватки) виготовляють з тканин з нанесеними на них малюнками, які відповідають тематиці свята. При цьому дуже важливо провести реалізацію до потрібної дати. Зростання виручки від реалізації іншого асортименту в II і III кварталах пояснюється тим, що в цей період (весна, літо) невеликим попитом користуються сукні, халати, сарафани для дівчаток, комбінезони і костюми для хлопчиків, халати та сукні для жінок. Частка їх реалізації становить 6%. Взагалі, випуск швейних виробів за асортиментом проводиться тільки за заявками, за даними начальника відділу збуту.
72% від всієї реалізованої продукції відпущено з відстрочкою платежу. За неоплачену в строк продукцію підприємство справляє гроші через податкову інспекцію, господарський суд. Боржникам не відпускається нова партія товару, поки не буде оплачена попередня. Значна частка (19%) виручки від реалізації продукції за взаємозаліком і бартеру. Тільки 6% виручки надходить по передоплаті.
Найбільшу суму виручки підприємство отримує від реалізації продукції в місті Мінську (31%) та Брестської області (37%). РУП «БПХО» розташоване в Брестській області та його продукція відповідно більше і краще відома споживачів даної області. У Брестській області досить розгалужена збутова мережа: фірмові секції в багатьох магазинах міст області, велика кількість приватних підприємців. У місті Мінську продукція підприємства представлена ​​в багатьох магазинах - «1000 дрібниць», «Аеліна», «Першотравневий», ТД «Зоряний», «Матрьошка», «Клеопатра», «Алеся», ТД «Рамонак», ТД «На Немизі» , «Щастя», ТД «Палессе». І як відзначають товарознавці перерахованих магазинів, попит на продукцію об'єднання є, особливо на постільну білизну та сувенірні вироби. Найменша сума виручки в Могилевської області (4,1%) і Гомельської (3,9%).
Найбільша частка швейних виробів реалізується в Білорусі - 93%. Низький рівень реалізації в Росії (5%) пояснюється наявністю в ній своїх лідерів легкої промисловості, які мають розгалужені, постійно зростаючі і удосконалюються мережі регіональних представництв. У країнах далекого зарубіжжя великим попитом користуються тканини суворі, гладкофарбований, що мають ширину більше 3 метрів.
На малюнках 1.1 - 1.4 представлена ​​реалізація швейних виробів, пошіваемих аналізованих підприємством РУП «БПХО» у відсотках з географії поставок, асортиментних групах і формами оплати.
\ S

Рис. 1.1. Географія поставок (загальна) за 2003 рік
\ S


Рис. 1.2. Географія поставок продукції РУП «БПХО» 2003 рік
\ S


Рис. 1.3. Структура реалізації в розрізі асортименту продукції, що випускається 2003
Відділ маркетингу є структурним підрозділом, що входять до складу служби заступника генерального директора з комерційних питань.
Структура і штати відділу затверджує генеральний директор, у відповідності з типовими структурами апарату управління про нормативами чисельності фахівців і службовців, з урахуванням обсягів роботи та особливості виробництва, а також обсягу робіт, покладених на відділ.
Відділ у своїй діяльності керується чинним законодавством, постановами Уряду Республіки Білорусь, наказами генерального директора, розпорядженнями заступника генерального директора з комерційних питань.
Відділ маркетингу складається з начальника відділу маркетингу, заступника начальника відділу, групи ВЕС, група по тканинах, група з пряжі і нетканих матеріалів, група з швейним виробам, група маркетингу і реклами.
Основними завданнями відділу маркетингу є: дослідження споживчих властивостей виробленої продукції і висунутих до неї покупцями вимог; дослідження факторів, що визначають структуру і динаміку споживчого попиту на продукцію підприємства; проведення маркетингових досліджень ринків збуту товарів, вироблених підприємством, збір і накопичення інформації про потенційних покупців продукції підприємства , конкурентів, розробка та реалізація довгострокової, середньострокової, короткострокової стратегії поведінки на ринку, організація і контроль своєчасної підготовки та укладання договорів (контрактів) на поставку текстильних товарів; забезпечення виконання планів постачання продукції у строки за номенклатурою відповідно до укладених договорів (контрактів), контроль за дотриманням режиму поставки; ув'язка з виробничими підрозділами планів випуску партій виробів з графіками постачання готової продукції в терміни і за номенклатурою відповідно до укладених договорів і контрактів; контроль за здачею продукції виробничими цехами підприємства, організація і менеджмент товаропровідної і товаросупровідних мереж; планування і здійснення рекламно-інформаційного просування продукції підприємства на ринку, організація і здійснення зовнішньоекономічної діяльності об'єднання, контроль за своєчасним виконанням зобов'язань об'єднання, що випливають з угод, договорів і контрактів; розвиток експорту товарів і послуг, поліпшення їх структури, розширення номенклатури, сприяння підвищенню якості та конкурентоспроможності продукції об'єднання, що поставляється на експорт.
Функції відділу маркетингу:
1) Реалізація товарної політики підприємства:
1.1 Оцінка споживчих властивостей виробленої продукції і збір інформації про задоволеність ними покупців.
1.2 Оцінка конкурентоспроможності запропонованих товарів, зіставлення їх споживчих властивостей, цін, собівартості з відповідними показниками конкурентних аналогів, що просуваються на ринок іншими підприємствами.
1.3 Виявлення нових сегментів ринку і вільних ринкових ніш для просування нових і освоєних товарів.
1.4 Створення та обслуговування корпоративної інформаційної бази даних по маркетингу, включаючи дані про постійні покупцях (замовниках), заявках на постачання товарів, наявності запасів.
1.5 Виявлення товарів, що не мають достатнього збуту і встановлення причин відторгнення їх споживачами.
1.6 Підготовка пропозицій та рекомендацій за планом виробництва продукції за обсягами і номенклатурі або за асортиментом товарів, виходячи з результатів маркетингових досліджень.
2 Реалізація збутової політики підприємства:
2.1 Забезпечення успішної комерційної діяльності підприємства по збуту продукції.
2.2 Підготовка та укладення договорів (контрактів) з покупцями на постачання продукції, що випускається.
2.3 Участь спільно з плановим відділом підприємства у формуванні річних, квартальних, місячних планів виробництва.
2.4 Пред'явлення претензій іншим підрозділам підприємства за невиконання зобов'язань з виготовлення і здачі продукції згідно з договорами і контрактами.
2.5 Здійснення обліку та контролю за виконанням планів постачання за номенклатурою відповідно до укладених договорів, підготовка добових даних про відвантаження продукції.
2.6 Регулювання відносин із споживачами, ведення листування та прийому представників покупців з питань товарів і розрахунків з ними, підготовка матеріалів спільно з бухгалтерією і юридичним бюро для заяви претензій та позовів до споживачів продукції з питань порушення умов договорів.
2.7 Вибір і контроль посередницьких структур, які поширюють продукцію підприємства.
2.8 Створення мережі фірмової торгівлі, представництв, ексклюзивних посередників (дилерів)
2.9 Методичне керівництво дилерською мережею, навчання дилерів та забезпечення їх необхідною технічною документацією, нормативними та рекламно-інформаційними матеріалами.
3 Реалізація загальної маркетингової політики підприємства:
3.1 Координація та узгодження всіх функціональних підрозділів у виробленні єдиної комерційної політики.
4 Реалізація рекламно-інформаційної політики підприємства:
4.1 Розробка та реалізація стратегії рекламно-інформаціоннго просування на ринок товарів.
4.2 Організація реклами через засоби масової інформації (газети, журнали, телебачення, радіо), підготовка ескізів рекламних модулів, текстів статей. Організація реклами в мережі Інтернет.
4.3 Організація участі підприємства у регіональних, національних і міжнародних виставках-ярмарках.
4.4 Розробка пропозицій по формуванню фірмового стилю підприємства.
4.5 Забезпечення представників підприємства, що прямують на виставки-ярмарки, рекламними матеріалами.
5 Реалізація зовнішньоекономічної діяльності підприємства:
5.1 Координація роботи структурних підрозділів об'єднання з питань зовнішньоекономічної діяльності.
5.2 Ведення ділового листування за запитами зарубіжних фірм на поставку продукції об'єднання.
5.3 Підготовка та подання до МЗС РБ документів на отримання експортних ліцензій і на продовження термінів проведення зовнішньоторговельних операцій, отримання в МЗС РБ вищевказаних ліцензій і дозволів, пересилання експортних ліцензій експрес-поштою.
5.4 Узгодження з покупцями продукції строків подання транспорту для виклику експортної продукції і виписка розпоряджень на відвантаження продукції.
5.5 Сприяння закордонним фірмам у замовленні транспорту та організації міжнародних перевезень вантажів при експорті та імпорті товарів, організація транспортування товару при замовленні транспортом об'єднанням.
5.6 Контроль за своєчасною оплатою продукції, що поставляється на експорт.
Аналіз взаємини з іншими структурними підрозділами підприємства дозволяє зробити наступні висновки: в процесі своєї діяльності відділ маркетингу взаємодіє з усіма відділами підприємства, особливо простежуються зв'язку з відділами представленими на малюнку 1.5.

Відділ маркетингу
 

ППО ООТиЗ ВТК ОРНАіС ОУК Відділ відвантаження ФО
Ототем Сировинний відділ ВМТП Відділ енергоконтроля
Прядильно-ткацька, Централізована
обробна фабрики, бухгалтерія
швейне виробництво
Рис. 1.5. Комунікаційні процеси відділу маркетингу РУП «БПХО»
Від планово-виробничого відділу (ППО) відділ маркетингу отримує прейскуранти, розцінки на вироблену продукцію згідно запитам покупців, надає порівняльні аналізи цін на продукцію підприємства з аналогічною продукцією конкурентів, пропозиції щодо зміни цін, виходячи з кон'юнктури ринку і стану попиту на товари.
З відділом митного оформлення товарів (ототем) погоджує умови укладених зовнішньоторговельних контрактів і договорів, що стосуються митного оформлення. Представляє оригінали контрактів і договорів, розпорядження на відвантаження продукції і відвантажувальні інструкції покупців для оформлення паспортів угоди і підготовки документів на відвантаження. Після проведення відвантаження отримує копії рахунків, сертифікатів походження, митних декларацій, товарно-транспортних накладних.
Від відділу організації праці та заробітної плати (ООТиЗ) відділ маркетингу отримує графік роботи підприємства, штатний розклад відділу, рекомендаційні та керівні матеріали з організації оплати праці, положення про преміювання співробітників відділу. Надає пропозиції щодо вдосконалення організації праці, його матеріального стимулювання і винагороди, необхідні дані та матеріали для аналізу стану організації праці і заробітної плати.
Від сировинного відділу отримує технічну документацію щодо імпорту сировини для здійснення переказів, документи про надходження давальницької бавовни, узгодить умови контрактів, укладених на умовах давальницької сировини, надає інформацію про виробництво і відвантаження продукції з давальницької сировини.
Відділ маркетингу з відділом технічного контролю (ВТК) погоджує вимоги щодо якості товару, умов упаковки і маркування товарів.
Для прядильно-ткацької, обробної фабрикам і швейному виробництву відділ маркетингу являє замовлення для виробництва продукції. Так само від цих фабрик отримує інформацію про виконання доведених завдань, отримує через асортиментний кабінет зразки продукції, що виробляється за запитами покупців.
Відділу розробки нового асортименту і стандарту (ОРНАіС) дає завдання на розробку нових видів тканин, надсилає пропозиції щодо зняття з виробництва застарілих або не мають збуту виробів.
Відділу матеріально-технічного постачання (ВМТП) відділ маркетингу надає заявки на придбання матеріалів, необхідних для функціонування відділу, рекомендації щодо вдосконалення закуповуваної упаковки для продукції. Отримує технічну документацію і відвантажувальні документи для здійснення переказу, погоджує умови бартерних контрактів з імпорту обладнання, матеріалів і комплектуючих.
Від відділу управління якістю (ОУК) отримує план роботи по стандартизації, сертифікації та уніфікації, нормативно-технічну документацію із стандартизації та сертифікації, проекти наказів та розпоряджень по впровадженню стандартів, інформацію про введення нових і зміну чинних стандартів, проекти стандартів на відкликання, надає відгуки на проекти стандартів, звіти за стандартами, що стосуються діяльності відділу маркетингу.
Від централізованої бухгалтерії отримує відомості про покупців, що допустили прострочення з оплатою отриманої продукції. Погоджує умови платежів за укладеними зовнішньоторговельними контрактами і розпорядження на відвантаження продукції на предмет відповідності умовам платежів за укладеними контрактами, отримує інформацію про суми грошових коштів, що підлягають сплаті з відвантаженої продукції, акти звірки взаєморозрахунків.
З відділом енергоконтроля погоджує умови укладених зовнішньоторговельних контрактів з оплатою шляхом проведення енергозачетов, отримує інформацію про суми проведених заліків за споживану електроенергію.
Від відділу відвантаження відділ маркетингу отримує інформацію про асортимент продукції, що є на складах, про реалізацію продукції, про продукцію не користується попитом.
Відділ маркетингу інформує фінансовий відділ про підтвердження покупців про перерахування грошових коштів, отримує інформацію про надходження грошових коштів, надає допомогу в складанні платіжних доручень на перерахування валютних коштів за імпортом.
Тісні відносини з даними підрозділами допомагають відділу маркетингу ефективно проводити свою роботу.
Щоб зрозуміти клієнтів підприємства, його конкурентів, ділерів і т.п., жодному діячеві ринку не обійтися без маркетингових досліджень.
Маркетингове дослідження - це систематичний збір, відображення і аналіз даних про проблеми пов'язані з маркетингом товарів і послуг.
Маркетингові дослідження, для того, щоб бути ефективними, по-перше, повинні носити систематичний, а не випадковий або незв'язаний характер. По-друге, це не одноразові заходи, вони включають сукупність дій або процесів таких, як збір даних, їх запис і аналіз.
Рішення підприємства зайнятися маркетинговими дослідженнями не означає, що вони повинні бути складними і дорогими, типу пробного маркетингу і національного опитування ставлення споживачів. Можна досягти своїх цілей через аналіз власних даних про продажі або неформальні зустрічі з співробітниками збуту. Що необхідно в маркетингових дослідженнях, так це системний підхід і прихильність принципам об'єктивності, точності й ретельності.
Найбільш поширеними методами маркетингового дослідження проведеного на РУП БПХО є анкетування індивідуальних покупців про споживчі властивості продукції та маркетинговий аналіз по найбільш розкуповується товарах.
РУП БПХО є сировинною базою для трикотажної галузі Республіки і не тільки. Від того, як працює об'єднання, багато в чому залежить робота багатьох підприємств Концерну «Беллегпром», таких як: «Бобруйсктрікотаж», ВАТ «Моготекс», ВАТ «Світанак», ВАТ «КІМ», ВАТ «Брестський панчішний комбінат», ВАТ «8 Марта ».
Постачання пряжі в країни СНД і в країни далекого зарубіжжя здійснюються за давальницькою схемою:
Її суть полягає в тому, що будь-яке підприємство далекого зарубіжжя або СНД закуповує бавовну на Ліверпульської біржі і передає нашому підприємству. З цього РУП БПХО виконує його замовлення, а залишок сировини використовує у власних цілях, тобто виробляє пряжу, тканини, постільна білизна, спецодяг та іншу продукцію іншим споживачам: країнам СНД чи країнам далекого зарубіжжя, магазинах і споживачам РБ (фірми «Євротрейд» м. Смоленськ і «Неостейт» Великобританія).
Тканини виробництва РУП БПХО вигідно відрізняються від тканин багатьох Російських виробників своєю якістю, художньо - колористичним оформленням. У 2002 році підприємство отримало міжнародний сертифікат відповідності СТБ ИССО 9001-96.
Через нестачу коштів на закупівлю бавовни в 2003 році було 80% переробленої сировини отримано за давальницькою схемою. Давальницькі угоди полягали в основному на вироблення суворих тканин.
Фахівці підприємства зробили спробу прорахувати прогноз ємності основних товарів бавовняної групи (таблиця 1.6), який базується на основі розробок Російських вчених за нормами раціонального та оптимального споживання на душу населення, наведених у незалежної міжнародної газеті «ЛЕГПРОМБІЗНЕС».
Таблиця 1.6
Розрахунок ємності ринку бавовняної продукції.

Найменування

Оптимальний
Рівень споживання
населення (кв.м.) **

Структура оптимального рівня населення,%

Тканини бавовняні, Усього
29
100
У т.ч. одяг,
14,5
66
У т.ч. пальтова група
0,7
3,5
Костюмно-платтяні
7,6
34,5
Білизняна
3,1
14,0
Одяг для новорожден.
0,3
1,5
Одяг робочий
2,3
10,5
Хустки (включаючи носові)
0,4
2,0
У т.ч. предмети загального
користування
6,6
30,0
У т.ч. постільна
5,0
22,8
Білизна столове
0,33
1,6
Рушники
0,6
3,0
Ковдри
0,2
0,8
Віконні фіранки
0,4
1,8
Др. (Марля і т. п.)
0,9
4,0
** - Норми раціонального споживання тканин побутового призначення та одягу в перерахунку на тканину (без нетканих матеріалів).
У розрахунку ємності ринку бавовняної продукції Республіки Білорусь по групам тканин (таблиця 1.7) використані норми оптимального рівня споживання бавовняних тканин і чисельності населення Республіки Білорусь 9,8 млн. чоловік. У результаті ємності ринку бавовняної продукції Республіки Білорусь складе: 22 м. кв. * 9,8 млн. чол. = 215,6 млн. кв. м.
Таблиця 1.7
Місткість ринку бавовняної продукції в Республіці Білорусь
Найменування
Загальна ємність ринку Республіки Білорусь
Потреба
Млн. кв. м.
Структура
%
Тканини
Бавовняні,

215,6

100,0
Ситцева група
51,7
25,0
Бязевих група
12,9
6,0
Сатинова група
6,5
3,0
Платьевая група
34,5
16,0
Одежна група
23,7
11,0
Підкладкова група
1,1
0,5
Суворі тканини
4,3
2,0
Рушникова група
6,5
3,0
Платочная група
3,2
1,5
Меблево-
декоративна
3,9
1,8
Одеяльная
1,5
0,7
Марля
7,6
3,5

Таким чином, номенклатура споживання бавовняних тканин будується, виходячи з фундаментальних потреб населення у конкретних видах одягу і предметів общесемейного користування.
Потреба ринку в бавовняних тканинах і виробах з них згідно з проведеними маркетинговими дослідженнями становить 215,6 млн. кв.м.
Якщо врахувати, що нормальний стан економіки вважається, коли товарні ресурси складаються на 80% з продукції вітчизняних виробників і на 20% - імпортної, то виходячи з цього потреба в продукції вітчизняних виробників (тобто в продукції РУП БПХО) (промспоживання, спецпризначення , лікарні, інтернати і т. д.) складе 172,5 млн. кв. м.
Планується наступний розподіл готових тканин РУП «БПХО» у 2005 році на внутрішньому ринку (таблиця 1.8).
Таблиця 1.8.
Розподіл готових тканин на внутрішній ринок
Найменування організацій
Тис. кв. м.
Швейне виробництво РУП «БПХО»
7200
Державні структури
1700
Концерн «Белместпром»
1100
Концерн «Белхудожпромисли»
1560
Концерн «Беллесбумпром»
840
Білкоопспілки
540
Мінторг
1060
РАЗОМ
14000
З багаторічного досвіду роботи РУП «БПХО» з державними структурами зроблено розрахунок їх потреби в тканинах готових на 2005 рік (в тис. кв. М.):
Міністерство праці та соцзахисту -49,5
Міністерство охорони здоров'я -1500
Міністерство з надзвичайних ситуацій -20
Міністерство оборони -30
Міністерство внутрішніх справ -70
Державний комітет прикордонних військ -30
РАЗОМ -1700
На РУП «БПХО» з власних тканин виробляється швейна продукція наступного асортименту: постільна білизна, столові приналежності, халати, сорочки, дитячий асортимент і ін
Будь-яке підприємство зіштовхується з безліччю різноманітних конкурентів. Конкуренти підприємства часто впливають на його маркетингову стратегію і успіх у виході на цільовий ринок. Отже, конкурентну структуру, з якою стикається підприємство, потрібно уточнити і проаналізувати. Після визначення характеристик ринкової структури, з якою стикається підприємство, необхідно оцінити маркетингову стратегію конкурентів. Зокрема, підприємство має встановити: які територіальні ринки насичені, а які ні, маркетингові плани та цільові ринки конкурентів, образи конкурентів, відмітні переваги конкурентів, ступінь задоволеності споживачів рівнем обслуговування та якості надані конкурентами.
Потрібно визначити конкурентів у загальних поняттях, тобто як можна більш широко. Кращий спосіб виявити всіх конкурентів - це провести дослідження, яким чином люди приймають рішення про покупку (на РУП БПХО за допомогою анкети).
Провівши маркетингове дослідження РУП БПХО виявило своїх конкурентів у Республіці Білорусь, країнах СНД і країнах Далекого та Близького зарубіжжя. Конкурентами РУП БПХО з виробництва бавовняної пряжі для трикотажного галузі на внутрішньому ринку є РУУП «Гронітекс» (1500 тонн) м. Гродно і СП «Сопотекс» м. Могильов. У 2003 році РУП БПХО реалізовано товарної пряжі 1530 тонн, хоча виробничі потужності дозволяють випускати близько 20000 тон, що пов'язано з відсутністю обігових коштів на закупівлю бавовняного волокна та несвоєчасними розрахунками за поставлену пряжу.
РУП БПХО є практично єдиним виробником бавовняних тканин в РБ. У 2004 році на внутрішній ринок було реалізовано 4820,7 тис. п. м. готових тканин, що значно нижче можливостей підприємства та потреб ринку.
Проведений аналіз показав, що на внутрішньому ринку бавовняних тканин бязеві, білизняний, одежній груп можна було б реалізувати в 2 рази більше, за умови збереження конкурентної ціни. У 2004 році недоотримали заявлений обсяг тканин найбільші торговельні підприємства Республіки, такі як ГУМ, ЦУМ, ТД «На Немизі», Універмаг «Білорусь» м. Мінськ, ЦУМ м. Брест та ін
Конкурентними підприємствами з виробництва швейних виробів в Республіці виступають підприємства концерну «Беллегпром», Местпрома, МОЗ, Комітету з виконання покарань МВС, дрібні приватні фірми, які виробляють постільна та столова білизна як із тканин РУП БПХО, так і з тканин імпортного виробництва, в основному російських. Незважаючи на те, що багато хто з перерахованих організацій користуються податковими пільгами і вироблена ними продукція дешевша, продукція дешевша, продукція РУП БПХО має свою нішу на ринку Республіки, в основному, завдяки високій якості. У 2004 році РУП БПХО реалізовано на внутрішньому ринку 1085 тис. шт. швейних виробів, в основному постільної білизни і столового приладдя.
Використання у власному виробництві останніх розробок за видами і малюнках тканини вигідно відрізняє продукцію підприємства, яка користується стійким попитом.
У Російській Федерації динаміку розвитку і частку продукції РУП БПХО на ринку готових бавовняних тканин і пряжі визначає, в першу чергу, становище нашого підприємства в порівнянні з підприємствами текстильної галузі Росії та Узбекистану (як основного постачальника бавовняного волокна по СНД).
За обсягом виробництва готових бавовняних тканин (за даними за 2004 рік) у м. кв. частка Барановицького БПХО порівнянні з обсягами виробництва текстильної галузі Росії (за даними концерну «Ростекстіль») становить 1,6%.
У 2004 році темпи зростання виробництва бавовняної пряжі в Росії сповільнився. Причинами зниження є проблеми з реалізацією пряжі не дивлячись на позитивну динаміку виробництва тканин. Причина полягає в тому, що Узбекистан з 2004 року збільшив виробництво бавовняної пряжі і суворих тканин на експорт і тенденція ця буде зберігатися так як уряд Узбекистану сьогодні вживає активних заходів по залученню іноземних інвестицій в текстильну галузь (особливо в прядильні фабрики).
Проводиться будівництво нових і модернізація існуючих виробництв.
Збільшення обсягів випуску високоякісної пряжі в Узбекистані буде відчуватися вже в 2005 році.
Російські підприємства з 2005 року також роблять упор на виробництво більш якісної бавовняної тканини та пряжі.
Аналізуючи імпорт готових бавовняних тканин до Росії ми бачимо, що при загальному падінні імпорту в 2004 році збільшилися поставки готових бавовняних тканин з далекого зарубіжжя, тобто завозяться тканини вищої якості і поліпшеної обробки, яка поки що не виробляється в Росії в необхідній кількості. Тому основні акценти в стратегії необхідно ставити на випуск високоякісної бавовняної пряжі і на новий асортимент і види високоякісної обробки готових бавовняних тканин.
Відмінною особливістю російського ринку в даний момент є поява та активна робота об'єднань підприємств текстильної промисловості (концернів), найбільшими з яких є Альянс «Російський текстиль», до якого увійшли: ВАТ "Пауер Інтернейшл", один з найбільших постачальників бавовни - волокна в Росію із середньорічним обсягом продажів понад 55 тисяч тонн бавовни; ТОВ «Нова Текстильна Компанія», сучасна структура, яка пропонує широкий асортимент тканин, трикотажу, готових виробів та фурнітури, а також поставляє кращі текстильно - допоміжні речовини та барвники для бавовняних комбінатів і фабрик, ВАТ « Тейковского бавовняний комбінат »- найбільший виробник бавовняних тканин в Іванівській області; ВАТ« Товариство Тверська мануфактура »- сучасне підприємство, що випускає більше 800 тисяч погонних метрів тканин шириною 308 см, а також до 1000 тонн високоякісної Кардне бавовняної пряжі і близько 2 млн. погонних метрів набивних та гладкофарбований тканин завширшки 75 і 150 см. на місяць; Камишинська прядильно - ткацька фабрика № 1, одна з провідних прядильно - ткацьких фабрик Росії з обсягом виробництва понад 6 млн. погонних метрів суворих бавовняних тканин і до 300 тонн товарної пряжі в місяць; ВАТ Муромський бавовняний комбінат «Красний Луч», лідер галузі по виробництву тканин тикової групи з повним циклом технологічного процесу випуску тканини, що включає прядильний, ткацький, обробний цеху, і з обсягом випуску понад 350 тонн бавовняної пряжі і більше 1 млн. погонних метрів тканин; ВАТ «Елегант», фабрика з виробництва швейних виробів з асортиментом більш ніж 60 видів, до асортименту входять костюми, брюки та дитячі вироби.
Можливості компанії з виробництва та реалізації становлять понад 150 млн. погонних метрів різних тканин і переробки понад 55 тис. тонн бавовни на рік.
Виробнича програма альянсу «Російський Текстиль» включає в себе два напрямки:
1) виробництво на власних комбінатах Компанії;
2) виробництво за договорами підряду з комбінатами - партнерами.
Партнери по виробничій програмі альянсу «Російський Текстиль»: ВАТ «Чебоксарский бавовняний комбінат» (Чебоксари); УМП "Ярцевскій бавовняний комбінат» (Ярцево); ЗАТ «Тканини Оретекс» (м. Орехово-Зуєво), ВАТ «Оренбурзький текстиль» (г . Оренбург), ЗАТ «Донтекс» (м. Шахти); ВАТ «Льонокомбінат« Техноткань »(м. Нижній Новгород); ЗАТ« Червона Талка »(м. Іваново); ЗАТ« Серпуховський Текстиль »(м. Серпухова); ВАТ «Московська ситценабивна фабрика» (м. Іваново); ВАТ «Самтекс» (г.Іваново); ТОВ СП «Чексіл-Аріадна», ВАТ «Ортон» (м. Кемерово).
Партнери по бавовні: гавкаючи «Інновація», гавкаючи «Узпроммашімпекс» (Узбекистан), «Reinhart», "Dunovant" (Швейцарія), «Devcot» (Франція).
Партнери по текстильній хімії: CIBA, BEZEMA (Швейцарія); BASF, CHT, SAXOL, NIKELMEH, ALBERT, ROSE (Німеччина); OSTACOLOR (Чехія); DAMCO (Нідерланди).
У стратегічних планах альянсу «Російський Текстиль» - спрямовані інвестиції в технічне переозброєння комбінату, що дозволить розширити асортимент тканин і варіантність обробки, а також значно поліпшити якість.
2.7. Аналіз рекламних заходів проведених на РУП «БПХО»
Численні можливості можна об'єднати в чотири основні групи: товар, ціна, методи поширення і стимулювання.
Товар - це набір виробів та послуг, які підприємство пропонує цільовому ринку.
Ціна - грошова сума, які споживачі повинні сплатити для отримання товару. Призначена фірмою ціна має відповідати сприймають цінності пропозиції, інакше покупці будуть купувати товари конкурентів. Формування ціни на продукцію здійснюється відповідно до «Положення про порядок формування та застосування цін і тарифів», затвердженим Міністерством економіки РБ від 22.04.1999 р. № 43. У розрахунок цін закладені податки, що включаються до собівартості (фонд соціального захисту населення, фонд зайнятості, надзвичайний податок, інноваційний фонд), податки та відрахування з виручки (відрахування в дорожній фонд, відрахування в республіканський фонд підтримки виробників сільськогосподарської продукції, відрахування до місцевих цільові бюджетні фонди і цільові збори, відрахування до місцевого цільової житлово-інвестиційний фонд).
Методи поширення - різноманітна діяльність, завдяки якій товар стає доступним для цільових споживачів. Продукція об'єднання саме вивезенням довозиться до споживача залізничним транспортом (контейнери, вагони), автотранспортом і оплачується доставка споживачем, з-за дорогих витрат.
Методи стимулювання - різноманітна діяльність підприємства з розповсюдження відомостей про переваги свого товару і переконанню цільових споживачів купувати його.
Методом стимулювання збуту на РУП «БПХО» є реклама, участь у проведених виставках продажах, наприклад у 2004 році представники об'єднання брали участь у ряді виставок-продажів у Росії, Литві, Польщі. Так, на виставці «Балтік-Текстиль», відзначався великий інтерес до суворих і готовим тканинам, бавовняної і змішаної пряжі, постільній і столовому білизні. Основними відвідувачами були представники прибалтійських фірм - були проведені переговори з представниками близько 20 фірм з Литви, 15 фірм з Німеччини, Данії, Італії. До теперішнього часу укладений контракт з фірмою «Аполіна» на постачання вибіленої вафельної тканини, в стадії опрацювання знаходяться ще кілька договорів з потенційними покупцями продукції об'єднання, в основному з прибалтійських держав.
На Федеральних оптових ярмарках товарів і обладнання легкої та текстильної промисловості, що проходили в Москві навесні і восени минулого року, продукція об'єднання викликала великий інтерес у представників різних регіонів Росії, Казахстану, України.
У роботі ярмарку взяли участь понад 2000 експонентів з багатьох країн світу (Польщі, Китаю, Індії, Італії, Кореї, Туреччини та ін), виставкові експозиції яких розміщувалися в шести павільйонах. Виставковий стенд нашого підприємства розміщувався в 20 павільйоні, де були представлені експозиції по групах:
а) текстиль для дому;
б) технічний текстиль;
в) сировину для текстильної та легкої промисловості.
Представлена ​​нашим підприємством колекція тканин та швейних виробів зацікавила наших споживачів і конкурентів. На загальному тлі виробників ми виділялися своєю великою колекцією тканин для постільної білизни з малюнками-компаньйонами, дитячими малюнками.
Що стосується комплектів постільної білизни, то всі без винятку заявили, що воно дуже гарне, якісне, але дуже дороге.
Споживачами нашою продукцією було висловлено положення, поліпшити упаковку швейних виробів. Російські підприємства, маючи гіршу якість продукції, що випускається, у зовнішньому оформленні упаковки своєї продукції помітно попереду нас.
Що стосується пряжі, то до неї інтерес був величезний, всіх цікавила пряжа з німецької лінії «Трюцшлер», але висока ціна на пряжу відлякувала наших покупців. Найбільше цікавилися набивний бязью шириною 150, 220, 295 см.
З середини 1998 року реклама продукції об'єднання здійснюється й через міжнародну комп'ютерну мережу Інтернет. Є фірмова сторінка БПХО англійською мовою, орієнтована на покупців далекого зарубіжжя, яка активно «відвідується» потенційними покупцями. У січні 1999 року відділ маркетингу розмістив фірмову сторінку об'єднання і російською мовою, орієнтовану на російськомовних покупців. В даний час обидві фірмові сторінки БПХО зареєстровані в пошукових системах Інтернет на декількох десятках вітчизняних і зарубіжних серверів.
Об'єднанням проводиться заходи з просування товарів (реклама, виставки). На ринках країн СНД проведена додаткова робота по рекламі об'єднання та його продукції в мережі Інтернет, електронною і звичайною поштою - директ-мейл (пряма поштова розсилка) з метою пошуку нових партнерів у країнах далекого і ближнього зарубіжжя.
У липні-серпні 1999 року створено реклама готових тканин об'єднання у вигляді цифрових фотозображень. Вона внесена в електронну базу даних торгово-рекламного комплексу концерну «Белресурси» (м. Мінськ), а також торгового дому «Білорусь Інтер Торг Ресурси» (м. Москва).
Також у якості реклами висилається на предпрития або магазини рекламні проспекти, в яких дається характеристика продукції, що випускається нашим підприємством і прайс-листи.
РУП «БПХО» для просування своїх товарів використовує рекламу на телебаченні, радіо, в журналах.
Великою перевагою користується реклама на телебаченні тому, що споживач може бачити продукцію, одночасно дізнавшись про її достоїнства і адреси магазинів або складів для її придбання. Недоліком є ​​те, що реклама на телебаченні дуже дорога (наприклад, у 2003 р. за вихід 1 ролика тривалістю 50 секунд кілька разів на день РУП БПХО платило 10000 у.о. за курсом Національного Банку РБ на той час).
Радіореклама менш дорога (600 у.о. на Радіо Свобода і 2300 у.о. на Бі-Ей) споживач може чути про самий товар, тобто його властивості і достоїнства, але на жаль не може побачити його.
Як реклами РУП БПХО випускає проспекти, буклети, календарі; друкує свою рекламу в спеціальних виданнях і каталогах наприклад, таких як «Легка промисловість», «Директорський журнал» і т.д. (Додаток Г).
Для залучення покупців на підприємстві організована рекламна компанія, за допомогою таких заходів як:
- Реклама на білоруському телебаченні в листопаді 2003р., Січні 2004 р., для реклами сувенірної та новорічної продукції використовувався місцевий телеканал «Інтекс»
- Реклама в газетах і журналах («Проблеми управління», Народна газета, ЛегПромБізнес, Місцева газета і т.д.)
- Інформація про підприємство розміщена в довідкових каталогах Білорусь ΧΧΙ століття, Компас, Ділова Білорусь-2003, Ділова Білорусь-2004, Легка промисловість РБ та ін
- Виготовлені для поширення каталог постільної білизни 2004р., Рекламна листівка, календарі.
На 2005 рік визначено найбільш ефективне рекламне агентство («ЛегПромСтройБізнес») з яким працює не тільки РУП «БПХО», а й управління концерну «Беллегпром». Це агентство працює не тільки в Республіці Білорусь, але і в Росії і Далекому Зарубіжжя. Через це агентство підприємство розміщувало рекламу в мережі інтернет, як найбільш перспективну у майбутньому. Було оновлено сторінка підприємства в мережі Інтернет (www.bcpa.lpb.ru) за поданням нового асортименту продукції підприємства.
Велася постійна робота з вивчення основних конкурентів на ринку Республіки та Росії, проводилися порівняльні аналізи цін по тканинах, пряжа, нетканих матеріалів і швейним виробам.
Проводилися порівняльні аналізи цін на тканині РУП «БПХО» з цінами виробників Російської Федерації (додаток А), та порівняльний аналіз цін на пряжу трикотажну сувору кардна кільцевого способу прядіння (додаток А).
За даними таблиць можна зробити наступний висновок:
1) ціни на пряжу трикотажну сувору кардна кільцевого способу прядіння досить високі, тільки РУП «Гронітекс» м. Гродно випускає продукцію дорожче на 1-5%, а у Т2S-Пром м. Іваново нижче на 81%;
2) у російських виробників ціни також нижче;
3) необхідно зазначити, що дана продукція РУП «БПХО» відрізняється кращою якістю.
Порівняльний аналіз цін на тканині РУП «БПХО» з цінами виробників РФ показує, що ціни на продукцію нашого підприємства високі, що говорить про недостатньо проведені заходи щодо зниження собівартості продукції, не повне завантаження підприємства, використання виробничих потужностей значно збільшують витрати на виробництво і реалізацію продукції .
2 Удосконалення системи управління якістю продукції на підприємстві
2.1 Якість продукції як економічна категорія
Проблема підвищення якості продукції є актуальною для будь-якого підприємства, особливо на сучасному етапі, коли в підвищенні ефективності виробництва все більшого значення відіграє фактор «якість продукції», що забезпечує її конкурентоспроможність. Як відомо, щоб успішно вирішувати проблему, необхідно її добре знати. У зв'язку з цим можна поставити ряд питань: як давно зародилася проблема якості продукції, і які причини її зародження, чому актуальність даної проблеми зростає на сучасному етапі; як вирішується ця проблема на вітчизняних і закордонних підприємствах та ін
На перших етапах промислової революції предмети праці створювалися окремими особами або невеликими групами людей, які знали запити споживачів і планували їх задоволення. З розвитком промислового виробництва і поділу праці перелік виконуваних робіт зріс настільки, що робітник втратив з поля зору кінцевий продукт праці. У результаті проблема якості різко зросла. Виникла необхідність визначати проміжні показники якості продукції. На підприємствах стали з'являтися служби контролю якості.
На питання, чому актуальність проблеми підвищення якості продукції зростає на сучасному етапі, можна відповісти так.
По-перше, підвищилися вимоги НТП, які диктують докорінні якісні зміни в усіх сферах науково-виробничої діяльності. Посилюються вимоги до властивостей і характеристик продукції, особливо до таких, як надійність (довговічність, збереженість, безвідмовність і ін), естетичність, економічність в експлуатації та ін Це пов'язано з тим, що сучасна техніка працює в складних умовах, при критичних режимах і колосальних навантаженнях. Вихід з ладу одиниці техніки тягне за собою величезні збитки для підприємства. Поліпшення якості готової продукції, у свою чергу, вимагає підвищення якості сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, впровадження нових прогресивних технологій і методів організації виробництва і праці. Тому завдання підвищення якості продукції набуває комплексний характер і зачіпає всі галузі промисловості.
По-друге, відбувається подальше поглиблення суспільного поділу і кооперації праці, що призводить до ускладнення внутрішньогалузевих, міжгалузевих і міждержавних виробничих зв'язків. Якість навіть середньої за складністю техніки починає залежати від роботи десятків, а то і сотень підприємств різних галузей. Сьогодні не існує другорядних ділянок виробництва. Висока якість будь-якого виробу вимагає рівної і безумовної відповідальності за сумлінну роботу кожного робітника, ІТП, незалежно від того, на якому ступені виробництва він знаходиться. У результаті їх спільної праці кінцевий продукт задовольняє потребам тільки в тому випадку, якщо кожен вузол, блок, деталь строго відповідають стандартам і технічним умовам.
По-третє, у міру задоволення в кількісному вираженні потреби у засобах виробництва і предметах споживання (час, коли кількість грало вирішальну роль, пройшло) на перший план висувається їх якісна характеристика. справа в тому, що для кількісного споживання існують природні, якщо навіть не жорсткі, кордону. Наприклад, підприємства можуть використовувати тільки обмежена кількість предметів праці. У якісному розвитку потреб таких кордонів не існує, тому що в результаті суспільного розвитку виникають нові потреби, зростають вимоги до якості продукції. Підвищити якість - це значить з тієї ж кількості сировини і матеріалів випустити продукцію, більш повно задовольняє суспільні потреби.
По-четверте, розширюються торгово-економічні зв'язки з іншими країнами, що зумовлює постійне підвищення якості продукції (конкурентна боротьба за ринки збуту). Успішно реалізують свою продукцію ті підприємства, якість продукції у яких вище.
По-п'яте, підвищення якості продукції дозволяє вирішувати не тільки технічні і економічні, але і соціальні завдання.
ПОЛІТИКА
В ОБЛАСТІ ЯКОСТІ.

Республіканського унітарного підприємства

«Барановіцьке виробниче бавовняне
ОБ'ЄДНАННЯ »
Керівництво підприємства вважає головною метою
політики у сфері якості:
¨ постійне поліпшення якості, підвищення конкурентоспроможності
продукції, що випускається, задоволення вимог наших споживачів.
Головна мета в області якості підприємства
базується на наступних принципах:
¨ виробляти те, що продається;
¨ якість - основа благополуччя нашого підприємства, як в даний час,
так і в майбутньому;
¨ ми для споживача, а не споживач для нас
Основними завданнями у сфері якості, за допомогою
яких забезпечується виконання встановлених
принципів і цілей політики, є:
¨ глибокі маркетингові дослідження споживачів, конкурентів;
¨ орієнтація на ринковий попит і конкретні вимоги споживачів;
¨ підвищення технічного рівня і якості продукції, що випускається;
¨ вибір грошових постачальників з метою забезпечення виробництва високоякісною сировиною і матеріалами;
¨ відсутність рекламацій від споживачів;
¨ вдосконалення системи менеджменту якості для постійного поліпшення результативності роботи підприємства;
¨ систематична робота персоналу над підвищенням кваліфікації;
¨ відповідальність кожного працівника підприємства за якість своєї праці і продукції, що випускається;
¨ забезпечення прибутковості роботи підприємства.
Керівництво підприємства бере на себе відповідальність за
виконання даної політики та неухильне її проведення

2.2 Показники якості продукції
Якість відповідно до Держстандарту 15467-79 - це сукупність властивостей продукції, що обумовлюють її придатність задовольняти певні потреби відповідно до її призначення.
З цього визначення випливає, що поняття якості продукції охоплює не всі корисні властивості, а тільки ті, які роблять її придатною задовольняти певні потреби відповідно до її призначення. Наприклад, для побутової одягу не мають значення такі властивості, як вогнестійкість, кислотостійкість. Якщо одяг має інше призначення, наприклад, для роботи в гарячих, хімічних цехах, то ці властивості дуже важливі, вони мають вирішальний вплив на якість такого одягу.
Якість - категорія складна, багатогранна. Для кожного товару сукупність властивостей буде різною. Від телевізора потрібні такі властивості, як чіткість зображення, гарне звучання, достатня величина екрана, гарне зовнішнє оформлення, від взуття - зручність в шкарпетці, міцність, сучасна елегантна модель, колір та ін Якість товарів змінюється з розвитком науково-технічного та соціально-економічного прогресу. На зміну застарілому товару з'являється новий, більш високої якості; відповідно змінюються і вимоги споживачів.
Контроль якості товарів це перевірка відповідності показників якості встановленим вимогам.
Показники якості. «Показник якості продукції - кількісна характеристика властивостей продукції, що входять до складу з якості, розглядається відповідно до певних умов її створення та експлуатації або споживання» (ГОСТ 15467-70). Як видно з визначення, показник якості - це кількісна характеристика властивостей, що виражається числом. Але іноді вона може бути і безрозмірною.
Показник якості може бути виражений в різних одиницях, наприклад в метрах, грамах, кілограмах, годинах, ватах, відсотках і ін (потужність електричної лампочки виражається у ватах, щільність виробів у кг/м3 або в г/см3, зміст вовняного волокна в напівшерстяної тканини у відсотках).
Промислові товари народного споживання мають відповідати низці загальних вимог. Виділяють такі, найбільш важливі для споживачів вимоги до товарів: функціональні, ергономічні, гігієнічні, надійності та довговічності, естетичні, технологічні, економічні, відсутність дефектів.
Кожна група вимог задовольняється відповідною групою властивостей і їх показників.
На РУП «БПХО» випускаються, в основному, х / б тканини. Для них характерні наступні показники якості:
· Ширина
· Поверхнева щільність
· Кількість ниток на 1 см 2
· Розривне навантаження смужки тканини певного розміру
· Переплетення
· Зміна розмірів після мокрої обробки
· Гігроскопічність
· Повітропроникність
· Вміст вільного формальдегіду і т.д.
1.2 Особливості управління якістю продукції
Висока якість продукції може бути досягнуто, перш за все, завдяки продуманій і добре організованій системі управління якістю - цільовий підсистемі управління перед прийняттям. Вона має на увазі упорядковану сукупність взаємопов'язаних та взаємодіючих елементів об'єкта виробництва, призначених для досягнення поставленої мети - створення умов для забезпечення необхідного рівня якості - об'єкта виробництва при мінімальних витратах. Оскільки взаємозв'язок і взаємодія елементів визначають властивості утвореною ними системи, сукупність стає системою лише тоді, коли відсутність або порушення місця або функції одного зі складових впливає на яке-небудь з властивостей, які характеризують якість сукупності в цілому. За міжнародними стандартами ISO серії 9000 система якості - це сукупність організаційної структури, методик, і ресурсів, необхідних для загального керівництва якістю, тобто це ті аспекти загальної функції управління, які визначають політику в сфері якості, цілі і відповідальність, а також реалізують її з допомогою таких засобів, як планування якості, керування якістю, забезпечення якості і - поліпшення його в рамках системи якості.
Відповідно до ГОСТ 15467 - 79 управління якістю продукції - це дії, здійснювані при створенні і експлуатації або споживанні продукції, мета яких - встановити забезпечити і підтримувати необхідний рівень її якості В теорії управління існує поняття «категорія управління». Значення цих категорій представлені в таблиці 1.
В даний час на білоруських підприємствах створені і функціонують системи управління якістю на трьох ієрархічних рівнях (загальнодержавному, галузевому та на рівні підприємства), а також на всіх стадіях створення і використання продукції (при дослідженні і проектуванні, виготовленні, обігу і т.д.) .
Верхній ієрархічний рівень управління якістю продукції представляють такі державні органи, як Уряд і Держстандарт. Важлива роль тут відводиться законодавства як форми державного регулювання якості та методів його забезпечення.
На рівні галузі керуючу систему представляють міністерства, технічні управління, технічні підрозділи, інспекції якості, метрологічного контролю і нагляду, сертифікації.
Нижній ієрархічний рівень керуючої системи складається з таких служб підприємства, як технічні відділи (ОК), служби стандартизації, метрології, служби (відділи) технічного контролю якості та ін До керованої системи відносяться всі процеси на різних стадіях створення нової техніки продукції відповідного рівня якості.
Кожна стадія висуває свої завдання, ставить свої цілі, певним чином впливає на якість продукції.
У процесі дослідження та проектування головне завдання полягає в тому, щоб підвищити корисні властивості продукції відповідно до вимог НТП і відобразити їх у нормативно-технічної документації: стандартах, кресленнях і технологічних картах, технічних умовах. Необхідно також передбачити комплекс заходів щодо досягнення заданого рівня якості продукції.
У процесі виробництва основним завданням стає забезпечення необхідних технічних, організаційних, виробничих і соціальних умов для отримання заданого рівня якості в суворій відповідності до вимог технічної документації. Це завдання досить складна. Для її успішного рішення необхідно: своєчасне введення прогресивних технологічних процесів і високопродуктивного обладнання; належне забезпечення якісними матеріалами, інструментом, оснащенням; виховання в колективі високої відповідальності за якість продукції, поліпшення
організації та підвищення культури виробництва; хороша організація служби технічного контролю, своєчасність і достовірність інформації про якість; мобілізація уваги трудових колективів до питань підвищення якості продукції та культури виробництва.
На стадіях реалізації та експлуатації або споживання на перше місце виступає завдання створення необхідних умов для більш тривалого збереження вже створених корисних властивостей продукції в процесі її транспортування і експлуатації.
Як правило, організаційно всі стадії роз'єднані між собою. Дослідженням і проектуванням займаються одні організації, виробництвом і реалізацією - інші, експлуатацією або споживанням - треті. Між тим ефективність системи управління якістю тим і обумовлюється, що
Технологічна схема виробництва тканин
бавовняних і змішаних на РУП «БПХО»
Вхідний контроль сировини і матеріалів
Прядильно-ткацька фабрика
Приймання сировини, змішування, тіпання
Чесання, вирівнювання п / ф, утонение
Прядіння, кручення пряжі
Контроль якості основної і уточнив пряжі
Обгрун (перемотування), шлихтування, пробирання,
Ткацтво
Контроль якості суворих тканин
Обробна фабрика
Приймання суворих тканин (зшивання, таврування)
Підготовка до фарбування (обпалення, мерсеризація, отварка, білення, віджимання, сушіння)
Фарбування (азотолірованіе, промивка тканин)
Друкування (стрижка, ширення, зреленіе, друкування)
Заключна обробка (апретування, сушіння, ширення)
Ворсування, декатіровка
Контроль якості готових тканин
Пакування, складування, здача на склад
формування рівня якості продукції здійснюється в нерозривному зв'язку всіх чотирьох стадій. Це виражається через постійний оперативний обмін Інформацією, що дозволяє керуючій системі давати науково обгрунтовані команди управління і здійснювати коригуючі дії на чинники, що визначають рівень якості виробів.
Фактори, які найбільшою мірою, що впливають на рівень якості продукції, групуються за стадіями її життєвого циклу.
1.3 Система менеджменту якості
1.3.1 Загальні вимоги
РУП «Барановіцьке виробниче бавовняне об'єднання» розробило, задокументувало, впровадило і підтримує у робочому стані СМЯ. Для цього:
- Визначені процеси, необхідні для системи управління якістю: Процес планування та управління СМЯ;
Процес визначення та аналізу вимог споживачів і вимірювання рівня їх задоволеності;
Процес розробки і постановки продукції на виробництво;
Процес закупівель сировини;
Процес закупівель необхідних матеріалів;
Процес виробництва продукції:
Процес виробництва пряжі;
Процес виробництва тканин суворих;
Процес виробництва тканин готових і готових-суворих;
Процес управління обладнанням;
Процес управління персоналом;
Процес моніторингу та вимірювання продукції;
- Визначено послідовність і взаємодію цих процесів - визначено критерії та методи, необхідні для забезпечення результативності як при здійсненні, так і при управлінні цими процесами;
- Забезпечено наявність ресурсів та інформації, необхідних для підтримки цих процесів та їх моніторингу;
- Здійснюється моніторинг, вимірювання та аналіз цих процесів;
- Приймаються заходи, необхідні для досягнення запланованих результатів та постійного поліпшення цих процесів.
Положення та процедури системи менеджменту підприємства обов'язкові для виконання персоналом всіх структурних підрозділів підприємства.
1.3.3 Людські ресурси
Необхідний рівень кваліфікації для персоналу, робота якого впливає на якість, встановлений в Положеннях про структурні підрозділи, посадових інструкціях, контрольних і робочих інструкціях, які доведені до співробітників.
Організація бере на роботу, яка впливає на якість продукції, персонал компетентний у відповідності з отриманим освітою, підготовкою,
навичками та досвідом у відповідності з вимогами до рівня кваліфікації.
Потреба в персоналі визначається на підставі плану по чисельності і виходячи зі штатного розкладу.
Кожен співробітник РУП «БПХО» має доступ до інформації, необхідної для виконання його обов'язків, а також несе відповідальність за якість виконуваної ним роботи.
Загальний порядок управління персоналом на РУП «БПХО» встановлено в СТП БПХО 4.9-15-2002
Потреба в навчанні кадрів визначається і оформляється у вигляді річного плану підготовки і підвищення кваліфікації кадрів начальником БПК на підставі заявленої потреби керівниками структурних підрозділів.
Порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітників, керівників і фахівців регламентований в СТП БПХО 4.18-40-2002.
Порядок підготовки персоналу для внутрішніх перевірок СМЯ регламентований в СТП БПХО 4.17-39-2002.
При проведенні всіх видів навчання та інформування персоналу РУП «БПХО» в програми, у міру необхідності, включаються питання менеджменту якості:
- Роз'яснення Політики в області якості і цілей, що стоять перед організацією;
- Роз'яснення вимог СМЯ і наслідків відхилення від встановлених процедур;
- Роз'яснення впливу діяльності на якість і вигод від поліпшення роботи персоналу та ін
Записи про освіту, підготовці, навичках та досвіді реєструються відповідно до СТП БПХО 9001-37-2004.
1.4 Механізм контролю якості продукції
Система технічного контролю (об'єкти контролю, контрольні операції, їх послідовність, технічне оснащення, режими, методи, засоби) є невід'ємною частиною виробничого процесу, розробляється одночасно з розробкою технологій виробництва за участю або за погодженням з відділом технічного контролю і в обов'язковому порядку фіксується в затверджених технологічних процесах.
Перевірки, в першу чергу, виконують безпосередньо виконавці-робітники, бригадири, майстри виробничих ділянок. Але для
того, щоб забезпечити випуск продукції заданої якості, на підприємстві є служба - відділ технічного контролю (ВТК).
На МЗОО технічний контроль якості організований за
ряду напрямків:
1. За участі у виробничому процесі:
Вхідний - контроль надходять на підприємство елементів матеріально-технічного забезпечення і зовнішнього кооперування, виготовлених цехами напівфабрикатів, що направляються в інші цехи;
Поопераційний - на різних стадіях обробки та виготовлення виробів;
Вихідний - контроль готових виробів;
2. За призначенням:
- Поточний (попереджувальний), що має на меті попередження браку у виробництві;
- Приймальний - вироблений для визначення придатних предметів праці та виявлення браку у виробництві;
- Інспекційний - для оцінки якості роботи контролерів, осіб, що знаходяться на самоконтролі, бригад, ділянок, цехів і дотримання ними, технологічної дисципліни;
3. За ступенем охоплення об'єктів:
- Суцільний - перевірка всіх виготовляються об'єктів;
- Вибірковий;
4. За місцем проведення контрольних операцій:
- Стаціонарний - проводиться контролерами в спеціальних контрольних пунктах;
- Рухомий - безпосередньо на робочих місцях основних робітників.
Головними завданнями ВТК є - запобігання випуску (поставки) підприємством продукції, що не відповідає вимогам ТНПА, проектно-конструкторської і технічної документації, умовам поставки та договорів, а також зміцнення виробничої дисципліни і підвищення відповідальності всіх ланок виробництва за якість продукції.
ВТК забезпечує розвиток і вдосконалення систем технічного контролю, організовує та здійснює їх впровадження, веде вхідний контроль надходять на підприємство сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів та ін ВТК бере участь у роботах з підготовки продукції до атестації, оформляє документи на прийняту готову продукцію, а також документи, що містять обгрунтування для пред'явлення претензій до зовнішніх постачальникам за забракованої продукції при вхідному контролі.
Виявлений брак поділяється на дві групи:
1) поправний;
2) непоправний (остаточний).
До останньої належать предмети праці, які технічно неможливо або економічно недоцільно виправляти.
Рис. 1.1 Класифікація видів контролю
КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ
по можливості використання проконтрольовано продукції
за обсягом контрольованої продукції
за метою контролю
за стадіями виробничого процесу
-Руйнує;
-Не руйнує.
-Суцільний;
-Вибірковий.
-Приймальний контроль продукції;
-Статистичне регулювання технологічного процесу.
-Контроль вхідний;
-Операційний;
-Готової продукції;
-Транспортування;
-Зберігання.
за характером контролю
за прийнятими рішеннями
по засобах контролю
за характером надходження продук ції на контроль
-Інспекційний;
-Летючий.
-Активний;
-Пасивний.
-Візуальний;
-Органолептичні;
-Інструментальний.
-Партіями;
-Безперервний.
по контрольованому параметру
-За кількісною ознакою;
-По якісному ознакою;
-За альтернативною ознакою
1.4 Процес сертифікації продукції
Сертифікація грунтується на таких основних принципах:
1. Державності - забезпеченні державних інтересів при оцінці безпеки продукції;
2. Добровільності - використання С. Виробником в цілях реклами;
3. Об'єктивності - незалежність від виготовлювача і споживача;
4. Достовірності - використання професійної випробувальною бази;
5. Виняток розділення товарів і послуг на вітчизняні та зарубіжні;
6. Демократичності - надання виготовлювачу самому вибрати орган з сертифікації;
7. Встановлення відповідальності учасників С.;
8. Багатофункціональності використання результатів С. (виробником, торгівлею, споживачем, митницею і т.д.)
9. Відкритості отриманої інформації;
10. Розмаїття форм і методів проведення З. З урахуванням специфікації даної продукції;
Сертифікації можуть бути обов'язковим і добровільним.
ОБОВ'ЯЗКОВА С.:
Має місце в тих випадках, коли:
1. Стандарти у законодавчому порядку стають обов'язковими до застосування і вимагають підтвердження уповноважених органів.
2. При проведенні державної політики у сфері підвищення конкурентоспроможності продукції і т.д.
3. Приєднання країни до міжнародної системи сертифікації.
4. Прийняття законів про безпеку конкретних видів продукції, із зазначенням конкретних посилань на певний стандарт.
У Росії формування системи обов'язкової сертифікації регулюється Законами України "Про захист прав споживачів" та "Про сертифікації продукції та послуг".
Організація і проведення сертифікації включає в себе 2 стадії:
1. Забезпечення і реалізація умов для створення і виробництва продукції, що підлягає сертифікації (мова йде про виробництво продукції, яка повинна бути сертифікована);
2. Організація і проведення С. продукції як підтвердження її відповідності вимогам нормативно-технічної документації (підтвердження відповідності нормативним документом або іншого виду вимог).
Вищевказані стадії органічно взаємопов'язані і складають єдину систему проведення та забезпечення сертифікації.
Необхідно згадати, що взаємодія 2 типів систем С. (обов'язкової і добровільної) в різних країнах складається неоднаково. Так в країнах, де сильні позиції виробників (напр. Німеччина), роль державного нагляду мінімальна і зводитися до ліцензування виробництва та контролю за безпекою продукції, що випускається. У таких випадках роль добровільної С. є домінуючою.
У країнах з нерозвиненою (або погано розвиненою) ринковою економікою (напр. Росія) - сильні державні органи.
Враховуючи специфіку розглянутого питання слід детально зупинити на такому моменті як ПРЕДМЕТ або ОБ'ЄКТ сертифікації.
Це, як правило, продукція або послуга, до властивостей і станом якої встановлені спеціальні вимоги, що підтверджуються документально.
Серед об'єктів обов'язкової сертифікації можна згадати такі:
1. Всі види послуг населенню;
2. Продукція (сировину, матеріали, паливо, енергія, готові вироби і т.д.);
3. Виробничі процеси, системи якості і т.п.
Під об'єктом добровільної сертифікації розуміється продукція підтвердження відповідності якої проводитися з ініціативи виробника або споживача, а також інших зацікавлених сторін.
Таким чином, можна зробити невеликий висновок:
С. продукції являє собою досить складний механізм взаємодії різних видів оцінок, вироблених як в обов'язковому, так і в добровільному порядку. Конкретний вибір тих чи інших методів сертифікації буде багато в чому залежатиме від статусу і цілей проведеного заходу.
Схеми сертифікації:
Для забезпечення прийнятної ступеня доказовості відповідності для різних видів продукції, умов і масштабів її виробництва, застосовують різні схеми сертифікації.
Документами ІСО передбачається 8 відомих схем. Незалежно від обраної схеми, процедура сертифікації передбачає наступні пункти:
1. подачу та розгляд заявки;
2. експериментальне визначення характеристик (всі види контрольних операцій);
3. оцінку стабільності виробництва;
4. оцінку відповідності (загальна оцінка) і видачу сертифіката;
ОПИС МОЖЛИВИХ СХЕМ СЕРТИФІКАЦІЇ:
1. Передбачає проведення випробувань зразка (проби) продукції на відповідність нормативних документів в акредитованому випробувальному центрі (лабораторії);
2. Передбачає доповнення до схемою 1 (після видачі сертифіката), наступний інспекційний контроль шляхом випробувань зразка, узятого з торгівлі;
3. Схема 2а передбачає доповнення до схемою 2 - аналіз стану виробництва продукції, що сертифікується за методикою, розробленою органом сертифікації;
4. Схема 3 передбачає доповнення до Схеми 1 (після видачі сертифіката на продукцію) наступний контроль шляхом інспекційних випробувань зразка, взятого зі складу готової продукції виготовлювача перед відправкою його споживачеві;
5. Схема 3а передбачає доповнення до Схеми 3 (до видачі сертифіката на продукцію) аналіз стану виробництва продукції, що сертифікується за методикою, розробленою органом сертифікації;
6. Схема 4 грунтується на проведенні випробувань зразка продукції (див. Схеми 1-3) шляхом проведення подальшого інспекційного контролю зразків, взятих як з торгівлі, так і зі складу виготовлювача;
7. Схема 4а передбачає доповнення до Схеми 4 (до видачі сертифіката) аналіз стану виробництва продукції, що сертифікується за методикою, розробленою органом сертифікації;
8. Схема 5 грунтується на проведенні випробувань продукції та сертифікації виробництва і чи системи якості з подальшим інспекційним контролем, а також контролю стабільності умов виробництва та функціонування системи якості;
9. Схема 6 встановлює по сертифікації системи якості виготовлювача по спеціальному документу;
10. Схема 7 встановлює випробування зразка, відібраного з партії виготовленої продукції;
11. Схема 8 грунтується на проведенні випробувань кожного одиничного виробу на відповідність вимогам нормативних та інших документів.
На підставі проведених випробувань, органом по сертифікації видається сертифікат відповідності на продукцію. Сертифікат видається на типовий представник продукції, партію або на кожний виріб. Термін дії сертифікату не може перевищувати 3 років.
Підприємства, що пройшли сертифікацію, зобов'язані маркувати знаком відповідності свою продукцію (тару, упаковку, товаросупровідні документи).
Надалі можливий контроль і проведення інспекцій з боку органів, що видали сертифікат, з метою виявлення відповідності стабільності системи якості виробленої продукції.
Сертифікація системи якості.
Нормативну основу сертифікації систем якості в Республіці Білорусь складають міжнародні стандарти ISO серії 9000 і комплекс методичних документів системи сертифікації з сертифікації систем якості та сертифікації виробництва.
Сертифікація систем якості грунтується на наступних принципах:
1. Добровільність;
2. Об'єктивність оцінок;
3. Конфіденційність;
4. Інформативність;
Відповідно до міжнародної практики процес сертифікації систем якості складається з 3 етапів:
1. Попередній, заочна оцінка систем якості;
2. Остаточна перевірка системи;
3. Інспекційний контроль за сертифікованими системами якості протягом терміну дії сертифіката;
Необхідність сертифікації систем якості може виникнути, якщо:
1. Сертифікація продукції проводиться за схемами сертифікації, яка передбачає подальший контроль якості (дані схеми приведені в додатку до доповіді);
2. Споживач (клієнт) в ході укладання чи реалізації контракту вимагає сертифікат системи якості;
3. Наявність сертифікату може сприяти збільшенню ціни на продукцію;
4. Наявність сертифікату системи якості створює більш сприятливі умови для отримання кредитів і страхування;
Найважливішим напрямом розвитку вітчизняної сертифікації систем якості є діяльність за визнанням її результатів зарубіжними організаціями та фірмами. Необхідною умовою взаємного визнання результатів сертифікації систем якості є взаємна відповідність використовуваних принципів і методів, а також компетентність експертів-аудиторів, які виробляють оцінку.
Весь пакет згадуваних законів у першу чергу захищає права споживачів, і вже тільки після цього починає, приносить реальну користь виробникам, постачальникам, продавцям та іншим учасникам процесу сертифікації. Як потенційні споживачі, ми повинні пам'ятати про свої соціальні права і вимагати їх повної відповідності нормам, прийнятим в більшості розвинених країн.
Обсяг сертифікованої продукції у відпускних цінах за 2004 рік склав 26862,5 млн. руб., Питома вага сертифікованої продукції в загальному обсязі товарів народного споживання склав 56%.
Фактична сортність з випуску готових тканин за 2004 рік склала 94,8% при плані 89,9%, відхилення + 4,9%.
Сортність по пряжі товарної за 2004 рік склала 99,9% при плані 81,7%, відхилення + 18,2%.

Матриця взаємодії та розподілу відповідальності

за елементами системи якості
Найменування елементів системи якості
Елемент
Посадові особи підприємства і підрозділи
Ген. директор
Коммер. дир-тор
Гол. інж. перед-ку
Заст. ген. дір.по
общ.воп.
Гол. економіст
Зам.ком.дір.по
орг.проіз
Гол. бухгалтер
Зам.гл.інж.по скл.
і усл.тр
Начальник ВТК
ОУК
Дір. пр-ткац. ф-ки
Дір. відділ. ф-ки
Сировинний відділ
Відділ збуту
Відповідальність керівництва
Відпові-сть і повноваження
Ресурси
Представники керівництва
Аналіз з боку керуючи-ва
Система якості
Аналіз контракту
Управління проектуванням
Управління документацією та даними
Закупівлі
Управ. прод-ів, постав. потреб
Ідентифікація та простежуваність продукції
Управління процесами
Контроль і випробування
Управ. контр.ізм. і ісп. обор.
Статус контролю та випробувань
Управ. невідповідностей. продукцією
Корректир. та перед. дії
Погруз. раз.работи, хран. упаковка, консерв. і пост.
Управ. регист. даних про кач-ве
Внутрішні перевірки кач-ва
Підготовка кадрів
Обслуговування
Статистичні методи
4.1.1
4.1.2.1
4.1.2.2
4.1.2.3
4.1.3
4.2
4.3
4.4
4.5
4.6
4.7
4.8
4.9
4.10
4.11
4.12
4.13
4.14
4.15
4.16
4.17
4.18
4.19
4.20
Про
У
Про
Про
І
У
У
У
У
У
У
У
І
І
І
І
У
І
І
І
Р
Р
І
У
У
У
І
Р
Р
Р
Р
Р
І
У
І
Р
І
І
І
І
Р
Р
Р
Р
У
І
І
У
У
У
І
І
У
У
У
У
І
І
Р
У
У
У
У
У
У
У
І
І
У
У
У
У
Р
І
У
І
І
І
І
У
Р
У
У
У
І
У
Р
У
І
І
У
У
І
У
І
І
У
У
І
У
У
У
У
У
У
У
І
І
У
У
У
У
Р
Р
І
Про
І
У
І
У
У
І
У
У
У
У
І
У
У
І
У
І
У
У
У
У
У
І
У
У
У
У
У
У
У
У
У
У
І
І
У
Про
У
У
У
У
У
У
У
У
У
У
І
У
У
У
У
У
У
У
Р
У
Р
У
Р
Р
У
І
У
У
У
Про
Про
У
У
У
У
Про
Про
У
І
Про
І
І
І
У
І
І
І
І
Про
І
Про
Про
У
І
У
У
У
І
У
У
У
У
У
У
Про
Про
У
У
У
У
Про
У
У
У
У
У
У
Про
У
У
У
І
У
У
У
У
У
У
Про
Про
У
У
У
У
Про
У
У
У
У
У
У
Про
У
У
І
У
У
У
У
У
Про
У
Про
У
Про
У
Про
Про
У
Про
У
У
У
І
У
У
І
У
У
Про
У
У
У
І
І
І
У
У
У
У
Про
У
У
У
У
  і - виконавець
1.4.1 Документація системи менеджменту якості РУП «БПХО» включає:
- Політику і цілі у сфері якості;
- Настанову з якості;
- Документовані процедури;
- Документи, необхідні організації для забезпечення ефективного планування, здійснення процесів та управління ними;
- Записи.
1.4.2Політіка і цілі у сфері якості
Основною метою Політики, офіційно сформульованої вищим керівництвом і відображає сталість зусиль, є випуск продукції, що задовольняє вимогам споживачів. Встановлена ​​Політикою в сфері якості основна мета забезпечує визначення організацією процесів, необхідних для виконання вимог споживачів і досягнення цілей у сфері якості.
Політика в області якості РУП «БПХО» розробляється ОУК під безпосереднім керівництвом представника керівництва і генерального директора РУП «БПХО». Проект Політики в області якості направляється на розгляд керівникам процесів, колективам СП підприємства. Порядок розробки Політики в області якості описаний у СТП БПХО 4.1-01-2001.
Політика РУП «БПХО» в області якості доведена до відома персоналу організації і роз'яснена йому. Політика в області якості доводиться персоналу організації:
- Відділом кадрів, при прийомі на роботу;
- Фахівцями організації, в тому числі керівниками структурних підрозділів, при проведенні всіх видів навчання;
- Поширенням Політики у вигляді окремого документа по всіх структурних підрозділах;
- Фахівцями підприємства, в ході виробничих нарад, зборів;
- Через засоби масової інформації (дошки оголошень, внутрішню газету).
Найважливішими завданнями планування підвищення якості продукції, що випускається є:
· Вдосконалення системи менеджменту якості;
· Глибокі маркетингові дослідження;
· Підвищення технічного рівня і якості продукції, що випускається;
· Дотримання вимог НД;
· Задоволення вимог споживачів.
Основними формами планування підвищення якості на РУП «БПХО» є:
- Завдання щодо випуску продукції першого сортом;
- Цільова програма поліпшення та забезпечення якості на рік;
- Програма «Якість» підприємства на 3 роки / 13 /.
Згідно програми «Якість» на 2006 рік розроблено такі заходи:
1 Заходи з маркетингу:
· Для підвищення конкурентоспроможності продукції, що випускається, дослідження споживачів і конкурентів, прогнозування ринку, динаміки його змін брати участь у виставках-ярмарках продукції підприємства: Heimtextil 2004, Франкфурт-на-Майні, XXII та XXIII Федеральної оптової ярмарку товарів та обладнання легкої та текстильної промисловості м . Москва, Балтійський текстиль м. Вільнюс, БелТЕКСпо-2004 м.Мінськ, постійно діючій виставці «Схід-Захід» м. Брест, постійно діючій виставці в Концерні «Белресурси».
· Для дослідження споживачів, конкурентів, вивчення цінової політики, визначення оптимальних умов продажу продукції підприємства здійснювати: збір інформації та проведення порівняльних аналізів цін на продукцію підприємства з цінами конкуруючих підприємств; роботу з оптовими споживачами з надання інформації про споживчі властивості продукції (опитувальних листів).
· Для задоволення вимог споживачів, пошуку та залучення потенційних покупців, налагодження виробничих зв'язків з підприємствами-замовниками: брати участь у тендерах із закупівлі речового майна для потреб організацій, що фінансуються з бюджету (МО, КДБ, МНС, МВС); розсилати інформаційні повідомлення потенційним споживачам, спрямовані на розширення ринків збуту; проводити рекламу в ЗМІ нової та традиційної продукції підприємства; проводити роботу з торговими та виробничими підприємствами м. Москви і Санкт-Петербурга по налагодженню більш тісного співробітництва і просування продукції підприємства в зазначених регіонах Росії; проводити роботу з просування продукції підприємства в регіони Сибіру, ​​Уралу, Краснодарського краю, Ростовської області РФ, країни Балтії, Далекого Зарубіжжя.
2 Заходи щодо технічного переозброєння підприємства:
· Впровадження прогресивної технології з метою підвищення конкурентоспроможності продукції, що випускається, проведення монтажу та пуску ланцюжка технологічного обладнання з виробництва сумішевої пряжі (льон, бавовна, лавсан); освоєння випуску тканини на ткацьких верстатах марки СТБ-2-330.
3 Заходи щодо поліпшення якості продукції, що випускається:
· З метою зниження пороку «петляння» встановити нітенакопітелі на ткацьких верстатах.
· З метою зниження шлюбу «м'яка намотування» при заробітку основи артикулу 487 розробити проект та встановити на шліхтовальную машину «Зукер» каретку, відповідну розмірам труби між фланцями.
· З метою економії енергоресурсів і поліпшення якості гладкофарбовані тканин освоїти і впровадити технологію фарбування тканини пігментними барвниками.
· Для поліпшення якості підготовки тканин під фарбування розробити технологію нейтралізації тканин під фарбування пігментними барвниками.
· Для поліпшення показників міцності по гладкофарбовані тканини автоматизувати регулювання температурного режиму на сушильних секціях фарбувальної лінії.
· З метою зниження пороку «бруд від кирзи» встановити в кірзомойке друкарської машини відбивачі води між щітками.
· Для поліпшення якості набивних тканин апробувати та впровадити у пресі пігментні препарати, що впливають на «неровноту друку».
· Модернізувати прес пакувальний для пресування тканини на європіддони.
4 Заходи щодо вдосконалення асортименту:
· З метою вдосконалення асортименту продукції, що випускається з урахуванням напрямку моди розробити:
- Тканина для виготовлення білизни з різними ткацькими ефектами;
- Тканина для виготовлення столового білизни;
- Тканина з вкладенням поліефірного волокна;
- Тканина з виборчою печаткою;
- Тканина з резервно-тонової печаткою;
- Нові малюнки для оформлення тканин різного асортименту.
5 Заходи з підготовки та підвищення кваліфікації кадрів:
· Провести навчання керівників і фахівців на виробничо-економічному семінарі з нової техніки, передових технологій, що забезпечує високу якість продукції.
· Навчити фахівців на виробничо-економічному семінарі щодо вдосконалення системи менеджменту якості.
· Направити на навчання фахівця екологічної групи з курсу «Екологічна сертифікація системи управління навколишнім середовищем на відповідність вимогам міжнародних стандартів ІСО серії 14000».
6 Заходи щодо вдосконалення системи управління якістю продукції:
· Забезпечення якості на основі міжнародних стандартів СТБ ІСО 9001-2000:
- З метою вдосконалення системи якості виробництва тканин бавовняних і змішаних систематично проводити внутрішні перевірки додержання СТП та функціонування системи управління якістю на підприємстві;
- Здійснювати контроль за виконанням вимог політики у сфері якості, коригувальних та попереджувальних заходів з якості, програм «Якість»;
- Проводити аналіз функціонування системи управління якістю на підприємстві;
- Розглядати результати внутрішніх перевірок і аналізу функціонування системи якості на «Днях якості», балансових нарадах при генеральному директорові підприємства;
- Підтримувати в фабриках наочну агітацію за якістю в актуальному стані; переглянути стандарти підприємства з урахуванням зауважень, що виникли в процесі роботи.
Удосконалення системи управління якістю на основі Міжнародних Стандартів ІСО версії 2000 року:
- Створити Координаційну Раду з розробки документів і переходу на систему менеджменту якості на основі СТБ ІСО 9001 версії 2000 року;
- Розробити план проведення робіт з ресертифікації системи менеджменту якості підприємства;
- Вибрати процеси і визначити склад документів системи менеджменту якості;
- Організувати у пресі рубрики, присвячені проблемам підвищення якості і конкурентоспроможності продукції, що випускається;
- Організовувати та проводити сертифікацію нової продукції, яка виробляється на підприємстві;
- Забезпечити виконання показника "Частка сертифікованої продукції в загальному обсязі випуску продукції» до 95%.
Основні акценти в стратегії необхідно ставити на випуску високоякісної бавовняної пряжі і на новий асортимент і види високоякісної обробки готових бавовняних тканин.
Переваги конкурентів:
- Більш низькі тарифи на тепло-і електроенергію;
- Низькі ставки відсотків за кредитами;
- Менша податкове навантаження;
- Впровадження сучасних технологій і устаткування для виробництва продукції;
- Гнучка цінова політика, орієнтована на можливість і потреби ринку;
- Налагоджена кооперація всередині об'єднань підприємств, спрямована на узгодженість дій на різних сегментах ринку;
- Наявність оборотних коштів на закупівлю сировини;
Переваги РУП «БПХО»:
- На внутрішньому ринку РУП «БПХО» єдиний виробник високоякісних бавовняних тканин;
- Наявність завершеного циклу виробництва;
- Висока якість продукції, що випускається;
- Наявність оздоблювального обладнання, яке дозволяє випускати готові тканини шириною до 320 см.
Цінова стратегія підприємства на товарних ринках орієнтована переважно на відшкодування витрат виробництва та отримання прибутку і головним чином реалізується на ринках республіки і країн СНД. У країнах далекого зарубіжжя стратегія реалізації тканин передбачає обов'язкове дотримання конкурентних умов за ціною, що склалася на домінуючих підприємствах.
З урахуванням кон'юнктури, що склалася перспективним ринком збуту для продукції РУП «БПХО» є ринки Республіки Білорусь, Росії, Близького і Далекого Зарубіжжя.
Для підвищення конкурентоспроможності бавовняних тканин необхідно провести модернізацію ткацьких верстатів для збільшення випуску тканин шириною більше 2 метрів, затребуваних на ринку.
Для вивчення платоспроможного купівельного попиту проводяться: зустрічі з представниками торговельних організацій Республіки Білорусь з показом останніх новинок виробництва; виставки-продажу; виїзна торгівля; анкетування і інтерв'ювання покупців.
Заходи щодо вивчення попиту, засновані на проведених дослідженнях, використовуються для визначення життєвого циклу товару та прийняття рішення щодо зміни структури, кольору, малюнка або зняття товару з виробництва.
Технологія просування продукції підприємства:
- Розвиток фірмової торгівлі в Республіці Білорусь;
- Розвиток оптової торгівлі на ринках Росії через договори консигнації і дилерську мережу;
- Робота на замовлення;
- Участь у тендерах на поставку продукції для Державних потреб країн Близького Зарубіжжя.
Для розвитку фірмової торгівлі необхідно продовжити роботу з відкриття фірмових секцій підприємства в найбільших магазинах обласних центрів і великих міст Республіки Білорусь.
З метою підвищення зацікавленості покупців і стимулювання збуту необхідно розробити оптимальну цінову політику (цінові знижки, надбавки) з урахуванням коливань попиту на продукцію, а також форми оплати за поставлену продукцію, обсягів партії продукції.
Розвиток і зміцнення контактів з фірмами та торговими організаціями всіх регіонів Росії, участь у міжнародних виставках-ярмарках дозволить знайти нових покупців і розширити ринки збуту продукції підприємства.
Необхідно виконати наступні заходи щодо вдосконалення маркетингової діяльності:
1 Збільшити обсяг реалізації через наявних дилерів («Фортекс-2000» в Росії, «Белл Сем Лтд» у Вірменії, «Стейтон Трейд» в Україну.
2 Організувати роботу представництв підприємства за межами Республіки Білорусь (Урал, Сибір, Краснодарський край).
3 Збільшити обсяг продажів готових тканин, швейних виробів торговим організаціям мають фірмові секції РУП «БПХО».
4 Відкрити представництва РУП «БПХО» в обласних центрах РБ, що мають низькі обсяги продажів продукції (Гродно, Гомель, Вітебськ).
5 Відкрити 4 фірмові секції з продажу продукції підприємства в областях: Гродненської, Могильовської, Вітебської, Гомельської.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Менеджмент і трудові відносини | Звіт з практики
383кб. | скачати


Схожі роботи:
Поняття структура і принципи організації виробничого процесу
Структура та функції апарату управління госпрозрахункового об`єднання
Суспільне виробництво його структура і роль у оюществе
Поляризаційна структура випроміненого сигналу прийнятого сигналу Когерентне об`єднання накопичення
Розробка основних розділів бізнес-плану Барановицького хлібозаводу філії РУПП Брестхлебпром
Поняття господарського об єднання Законодавство про господарські об єднання
Поняття господарського об єднання Законодавство про господарські об єднання 2
Матеріальне виробництво та виробництво послуг суть і відмінності
Структура знакового процесу Структура значення знака Типові логічні помилки
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru