додати матеріал


Статистика населення

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

СТАТИСТИКА НАСЕЛЕННЯ

Зміст

Поняття населення і демографічні процеси

Показники руху населення

Екстраполяційні методи

Угруповання населення

Література

Поняття населення і демографічні процеси

Населення - це сукупність людей, що проживають в межах певної території: частини країни, всієї країни, групи країн, усієї земної кулі.

До числа демографічних процесів відносяться:

а) процеси природного руху населення і зміни поколінь, тобто відтворення;

б) процеси зміни структури населення (за статтю, віком, соціальним та економічним складом, рівнем освіти та грамотності);

в) процеси зміни розміщення населення по території;

г) процеси міграції населення.

Статистика населення використовує специфічні способи аналізу: побудова імовірнісних таблиць, демографічної сітки, вікових пірамід та ін

У статистиці населення використовуються такі види імовірнісних таблиць: народжуваності, смертності (дожиття), шлюбності, розлучуваності.

Всі імовірнісні таблиці будуються не для реального, а для умовного, гіпотетичного населення. По суті це модель смертності або дожиття до певного віку народилися 100 000 чоловік або 10 000 жінок фертильного віку в таблицях народжуваності, шлюбності і розлучуваності.

Показники чисельності населення та методи їх розрахунку

Основним джерелом статистики населення є поточний облік і одноразові спостереження у вигляді суцільних або вибіркових переписів.

При аналізі розрізняються постійне населення (ПН) та наявне населення (НН). У переписах, крім того, враховуються ще дві категорії: тимчасово проживають (ВП) і тимчасово відсутні (ВО).

Якщо є дані на початок і кінець періоду , То середня чисельність населення визначається за формулою середньої арифметичної простої:

.

Якщо є дані моментного ряду динаміки з рівновіддаленими рівнями, то розрахунок середньої чисельності населення здійснюється - по хронологічної:

,

де - Чисельність населення на початок місяця;

п - число місяців

Для моментного ряду динаміки з нерівно віддаленими рівнями розраховується за формулою середньої арифметичної зваженої:

.

При визначенні середньої чисельності населення за тривалий період часу, то використовується формула середньої логарифмічною:

.

Показники руху населення

Для характеристики застосовують показники природного та механічного руху населення, до яких відносяться загальні та повікова коефіцієнти народжуваності, смертності, природного приросту, а також коефіцієнти механічного поповнення, вибуття і приросту населення.

Всі ці коефіцієнти розраховуються за однією і тією ж методикою - як відношення відповідного абсолютного показника до середньорічної чисельності населення. Тому вони визначаються за наступним формулам:

;

;

;

; ;

; .

Загальний коефіцієнт інтенсивності міграції:

,

де , - Відповідно коефіцієнти народжуваності і смертності;

- Коефіцієнт природного приросту населення;

- Відповідно коефіцієнти механічного поповнення та механічного вибуття;

- Коефіцієнт механічного приросту населення;

- Коефіцієнт життєздатності (коефіцієнт Покровського);

- Спеціальний коефіцієнт народжуваності (коефіцієнт плідності, фертильності);

- Відповідно чисельність осіб, що народилися і померлих протягом досліджуваного періоду;

- Відповідно чисельність осіб, які вибули і прибулих в країну протягом досліджуваного періоду;

- Середня загальна чисельність населення країни за досліджуваний період.

Методи прогнозування чисельності населення

Загальний приріст чисельності населення за рік складається як результат його природного руху, так і в результаті механічного (міграційного) переміщення.

Коефіцієнт загального приросту

.

Демографічний прогноз являє собою наукове передбачення майбутнього розвитку населення на найближчу або віддалену перспективу.

У спеціальній літературі є класифікації демографічних прогнозів. Найбільш чітка класифікація дана в працях Л.Л. Рибаківська. Він розрізняє наступні групи демографічних прогнозів.

1. За мети, яка переслідується при прогнозуванні:

а) прогнози, що показують, що може статися, якщо в майбутньому збережуться тенденції розвитку населення (прогнози-застереження);

б) прогнози, що демонструють, що має відбутися в результаті здійснення відповідної системи заходів, пов'язаних з демографічними процесами.

2. По об'єктах прогнозування:

а) прогнози відтворення населення, народжуваності, смертності;

б) прогнози міграційних процесів;

в) прогнози чисельності та складу трудових ресурсів, якими володіє територія;

г) прогнози окремих структурних елементів і категорій населення або трудових ресурсів;

д) прогнози динаміки чисельності та половозрастного складу всього населення країни.

3. За методами побудови:

а) прогнози, побудовані методом змістовної екстраполяції;

б) прогнози, побудовані методом експертних оцінок;

в) прогнози, побудовані по аналоговому принципом

Екстраполяційні методи

На основі аналізу фактичних динамічних рядів чисельності зайнятого, безробітного та активного населення країни визначають формальну функцію (в залежності від часу), яка найбільш точно описує реальний процес зміни чисельності прогнозованих показників.

На практиці часто використовують функції:

а) рівняння прямої

;

б) рівняння параболи другого порядку:

;

в) різні статечні функції

.

Наприклад, перспективна чисельність населення через t років:

.

Угруповання населення

Населення поділяється:

на економічно активне населення,

працездатне населення.

Економічно активне населення охоплює всіх осіб обох статей, які надають свою працю для виробництва економічних товарів і послуг протягом зазначеного періоду.

Розрізняють два поняття економічно активного населення - це активне населення, вимірюване за відносно тривалий період (як правило, за рік), і поточне активне населення (або, що тотожно, робоча сила), що вимірюється за відносно короткий спостережуваний період (один день або один тиждень ).

Для характеристики економічно активного населення широко застосовується метод угруповань.

Угруповання умовно можна об'єднати в два типи:

общедемографіческіе;

соціально-економічні (за статусом).

До общедемографіческім угрупованням відносяться:

а) угруповання за статтю та віком;

б) територіальна угруповання (за місцем проживання), яка здійснюється на підставі адміністративно-територіального поділу країни.

в) групування за сімейним станом (що складаються в шлюбі; холості; розведені; вдови), а також угрупування за кількістю членів у сім'ї;

г) угруповання за національністю і рідної мови;

д) угруповання з підданства (громадянином якої держави є дана особа);

е) угруповання за рівнем освіти;

ж) угруповання за джерелом засобів до існування (доходи від занять; пенсії, допомоги, стипендії; доходи від капіталу - відсотки, дивіденди та інші).

Економічно активне населення ділиться у відношенні зайнятості (соціально-економічні) на групи:

роботодавці;

самостійний господар;

найманий працівник;

неоплачувану працюючий член сім'ї в сімейному бізнесі;

член виробничого кооперативу.

Працездатне населення поділяється:

на осіб "оплачуваний зайнятості";

осіб "Самостійної зайнятості";

безробітних.

"Оплачувана зайнятість"

1) "на роботі": особи, які протягом спостережуваного періоду виконували роботу з метою отримання заробітної плати;

2) "мали роботу, але не були на роботі": особи, які вже працювали, але тимчасово не були на роботі протягом даного періоду, хоча мали формальний зв'язок зі своєю роботою.

"Самостійна зайнятість"

1) "на роботі": особи, які протягом спостережуваного періоду виконували деяку роботу з метою отримання прибутку або сімейних доходів;

2) "з господарством, але не на роботі": особи з господарством, яке може бути діловим підприємством, фірмою з надання послуг, які тимчасово не перебувають на роботі протягом досліджуваного періоду.

На підставі даних про чисельність активного населення, зайнятих і безробітних визначаються відповідні коефіцієнти активності, зайнятості та безробіття. При цьому коефіцієнти зайнятості та безробіття можна розрахувати в двох варіантах:

а) по відношенню до загального населення;

б) по відношенню до економічно активного населення.

Література

1. Теорія статистики: Підручник / За ред. проф. Р.А. Шмойловой. - М.: Фінанси і статистика, 2007. - 560 с.

2. Практикум з теорії статистики: Навч. П особини е / Под ред. Р.А. Шмойловой. - М.: Фінанси і статистика, 2004. - 416 с.

3. Єлісєєва І.І., Юзбашев М.М. Загальна теорія статистики: Підручник. - М.: ИНФРА-М. 2002. - 387 с.

4. Єфімова М.Р., Петрова О.В., рум'янців В.М. Загальна теорія статистики: Підручник. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 346 с.

5. Загальна теорія статистики: Статистична методологія до вивчення комерційної діяльності / Під ред. О.Е. Башин, О. О. Спіріна. - М.: Фінанси і статистика, 2003. - 298 с.

6. Економічна статистика: Підручник / За ред. Ю.Н. Іванова. - М.: ИНФРА-М, 2007. - 480 с.

7. Гусаров В.М. Статистика: Учеб. Посібник для вузів. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 463 с.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Соціологія і суспільствознавство | Контрольна робота
31.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Статистика працездатності населення
Статистика рівня життя населення
Статистика населення Красноярського краю
Статистика міграції населення України
Статистика міграції населення України
Статистика Населення як об`єкт статистичного вивчення
Статистика соціально-економічних доходів і витрат населення
Статистика житлових умов і побутового обслуговування населення
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru