Специфіка професійної діяльності психолога етичні та кваліфікаційні вимоги до нього

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

ЗМІСТ
ВСТУП. 3
1.Псіхологіческая допомогу як основний рід діяльності. 4
фахівця-психолога. 4
2.Етіческій кодекс професійного психолога. 5
3.Кваліфікаціонние вимоги до фахівців-психологам в Росії і за кордоном 8
ВИСНОВОК. 11
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ .. 13

ВСТУП

Професійна діяльність психолога - це дуже складна і відповідальна область професійної діяльності. Вона вимагає відповідної освіти, професійної майстерності і може торкатися долі людей.
Професійна діяльність психолога пов'язана з пізнанням суто індивідуальних особистісних особливостей людей, їх глибоких внутрішніх переживань і станів. У процесі роботи психолог оперує інформацією, недбале використання якої може завдати непоправної шкоди окремим людям, сім'ям, колективам, авторитету самої психології. У той же час психолог повинен виробляти пропозиції і рекомендації посадовим особам, надавати їм необхідні дані про працівників в інтересах прийняття управлінських рішень, забезпечення навчальної та виховної роботи з ними, самостійно здійснювати цілеспрямоване втручання в їхні думки, почуття, світогляд, поведінку.
У зв'язку з цим до психологів пред'являється ряд соціально-етичних та професійних вимог, дотримання яких дозволяє спеціалісту зберігати довіру людей, правильно орієнтуватися в ситуаціях конфлікту між нормами субординації і моральності, потребами та інтересами окремих людей і різних груп.
У даному рефераті висвітлюються питання специфіки професійної діяльності, а також розглядаються етичні та кваліфікаційні вимоги до фахівця-психолога.

1. Психологічна допомога як основний рід діяльності фахівця-психолога

Під психологічною допомогою розуміється система заходів, що проводяться психологом і спрямованих на попередження, пом'якшення чи подолання різного роду психологічних труднощів, що виникають у окремої людини або групи людей, засобами практичної психології. Основними видами психологічної допомоги є психотерапія, психологічна корекція, психологічна реабілітація, психологічне консультування, психологічне навчання і освіта, а також психопрофілактика і психогігієна. Ці види допомоги неможливо уявити без здійснення психодіагностики.
Психопрофілактика сприяє попередженню виникнення психологічних труднощів, спрямована на збереження психічного здоров'я, створення нормальних умов їх життєдіяльності. У рамках психопрофілактики організовується робота кімнат психологічного розвантаження, проводиться психологічна експертиза житлової та робочого середовища, навчання прийомам саморегуляції. Психологічне консультування полягає в індивідуальній роботі з психологічними труднощами клієнта. У рамках консультування допускається роз'яснення клієнту його психологічних труднощів, підвищення його компетентності в життєвих питаннях, в питаннях особистісного функціонування. Психологічне навчання і освіта - це комплекс заходів щодо формування уявлень про закономірності функціонування людської психіки, розвитку нових соціально-психологічних навичок, побудови ефективних взаємовідносин з іншими людьми і т.д. Психотерапія та психокорекція - діяльність, спрямована на реконструкцію психологічних утворень людини, його особистісне зростання, відтворення гармонійних відносин з навколишнім середовищем, послаблення дії психотравмуючих чинників, оптимізацію психологічного клімату в колективі. Психореабілітація - це діяльність, спрямована на відновлення психічних функцій і особистісного статусу людини, порушених внаслідок психотравмуючих чинників.
Перераховані види психологічної допомоги на практиці об'єднані в цілісну систему.
Відправною точкою діяльності практичного психолога є поняття норми. При цьому використовуються різні розуміння норми: 1) психічна норма (відсутність психічних захворювань, медичне психіатричне розуміння);
2) психологічна норма як прояв статистичних закономірностей (соціально-психологічна норма). У цьому розумінні нормою є те, чим володіє більшість;
3) психологічна норма як вираження найвищого розвитку, як ідеальне. З цієї точки зору нормою буде прагнення людини до духовного та особистісного росту, найвищі прояви духовності, моральності, гуманізму.

2.Етіческій кодекс професійного психолога

Предметом діяльності практичних психологів є психічна реальність людей, а також фактори, що впливають на неї. Причому, якщо в академічній психології психічна реальність виявляється як би поділеної на окремі поняття і категорії, мислимі в рамках тих чи інших пояснювальних схем, наукових теорій і напрямів, то особливістю психологічної практики є те, що людина в ній постає цілісно, ​​в єдності своїх специфічних процесів, якостей, здібностей. Тому психолог-практик змушений використовувати сукупність різних методів, що склалися в різних школах і напрямках психотерапевтичної практики. Логіка психолога-практика - це логіка дії, спрямованого на використання результатів наукового дослідження в інтересах тих, хто звернувся до них по допомогу. Це означає, що практик працює з тими, хто сам звертається до нього за певним видом послуг. Психолог працює з «клієнтами» - особами потребують психологічної допомоги. Психолог-практик завжди спирається на виявлену в ході наукових досліджень норму. Він знайомий з усіма розуміннями норми в сучасній психології. Практик переводить труднощі клієнта на мову психологічної науки, осмислює їх у термінах загальної психологічної теорії та описує в психологічному діагнозі. Психолог-практик застосовує спеціальні професійні навички та вміння, що допомагають коригувати відхилення від норми у клієнтів. Загальну логіку роботи психолога-практика можна описувати через повернення стану клієнта до норми.
У своїй роботі психолог-практик зобов'язаний керуватися професійно-етичними нормами, що виражаються в етичних принципах:
1) Принцип дотримання таємниці. Діяльності практичного психолога, як і багатьом іншим видам діяльності властива професійна таємниця - дотримання правила, згідно з яким певна інформація може бути відома тільки вузькому колу фахівців. Цього вимагають інтереси клієнта, а також самого психолога. Це завдання не просте. Позиція і статус психолога в системі професійної комунікації такі, що він зобов'язаний надавати певну психологічну інформацію. Під цим виглядом можуть пред'являтися вимоги і щодо персональної інформації. Професійний борг психолога не дозволяє йому надавати інформацію про клієнта більшості посадових осіб.
Перш за все, психолог відстоює права свого клієнта, і конфіденційність є їх істотною частиною. Дотримання професійної таємниці відображає принцип конфіденційності, який поділяють всі психологи світу. У той же час професійна таємниця та конфіденційність мають свої межі. Якщо клієнт повідомив яку-небудь інформацію про можливу небезпеку для свого життя, здоров'я, благополуччя або життю інших людей, то психолог вживе заходів для її запобігання. А це може зажадати втручання інших людей і розголошення інформації. Наприклад, психолог не може залишити без уваги повідомлення про задуманий самогубство, злочин або втечу дитини з дому. Про можливість обговорювати проблему клієнта з колегами, також повідомляється на початковій стадії роботи. У групі психолог прикладає зусиль до формування таких групових норм, які створюють атмосферу конфіденційності;
2) Принцип нанесення шкоди. Принцип нанесення шкоди - один з основних принципів діяльності практичних психологів, що передбачає, що результати, отримані в ході взаємодії з клієнтом, ні в якому разі не повинні завдати йому шкоди. Цей принцип має медичну походження. Він закликає психолога до стриманості і навіть відомому консерватизму в усьому, що зачіпає здоров'я, соціальне становище і здатність людини вирішувати свої проблеми. Клієнт може бути травмований в процесі спілкування з психологом в результаті отримання приголомшливою його інформацією про себе, своїй поведінці, з якою він не знає, що робити Він може зміцнитися в думці про неможливість знайти потрібну йому допомогу. Неправильні дії психолога можуть сформувати залежність і пасивність клієнта. Шкода може бути завдано необережним поводженням психолога з людьми, які мають владу над клієнтом, і можуть вжити в зло все, що вони дізналися зі спілкування з психологом. Психолог повинен застосовувати тільки апробовані методики, що відповідають сучасним науковим стандартам. Всю свою роботу психолог будує на основі безумовної поваги гідності та недоторканності особи клієнта. Він поважає основоположні людські права, визначені загальної Декларації прав людини;
3) Принцип наукової обгрунтованості використовуваних психологічних методик та об'єктивності висновків;
4) Принцип комплексної діагностики та психологічної допомоги. Він припускає сполучення різних методичних прийомів при діагностиці одного і того ж психічного властивості, а також поєднання методик, спрямованих на родинні психічні властивості, для підвищення достовірності дослідження;
5) Принцип безоціночного ставлення до клієнта і поваги його особистості. Психолог створює умови, щоб звернувся за допомогою людина відчувала себе спокійно і комфортно під час прийому. Психолог проявляє доброзичливе ставлення, вміння слухати, розуміти, осмислювати, ставитися серйозно до неприємностей і проблем клієнта;
6) Принцип ефективності пропонованих рекомендацій передбачає, що такі рекомендації мають бути обов'язково підходять до того, кому даються;
7) Принцип професійної компетентності і рефлексії професійних обмежень передбачає, що психолог повинен відповідати за наслідки своєї професійної діяльності. Він повинен чітко уявляти межі своїх професійних можливостей, застосовувати тільки перевірені методи роботи.

3.Кваліфікаціонние вимоги до фахівців-психологам в Росії і за кордоном

Професійна кваліфікація, відображаючи ступінь відповідності фахівця вимогам професії на певному етапі професіоналізації, є складовою частиною його професіоналізму. Своє безпосереднє вираження професіоналізм практичного психолога знаходить у мотиваційній і операциональной сферах.
Мотиваційна сфера характеризується сукупністю зовнішніх і внутрішніх елементів, що спонукають, регулюють та направляють діяльність, забезпечують орієнтування в цілі та норми професійної діяльності. Мотиваційна сфера професіонала включає професійне покликання, професійні наміри, ціннісні орієнтації, мотиви професійної діяльності, професійні претензії, професійні очікування. Професійні мотиви повинні бути стійкими, інтенсивними, з яскравим емоційним забарвленням.
Операциональная сфера психіки професіонала забезпечує виконавську частина професійної діяльності. Операциональная сфера - це сукупність засобів (знання, вміння, навички) і психологічних ресурсів особистості, які психолог використовує для виконання професійних обов'язків. Розвиток операціональної сфери забезпечує відповідність процесуальної сторони професійної діяльності нормативним вимогам. Серед найважливіших операціональних показників розвитку професіонала - професійні здібності, що дозволяють особистості як можна більш повно відповідати вимогам професії. Деякі дослідники (А. А. Борисова) виділяють як важливе структурний якість професійну проникливість, соціальний інтелект (Н. А. Амінов), здатність психолога вирішувати завдання на спілкування (Н. В. Бачманова).
Крім цих вимог існує вимога досвіду практичної роботи. У відповідних нормативних документах багатьох країн містяться вказівки на те, що повноцінним психологом-консультантом або психологом-психотерапевтом можна стати після проходження практики (500-600 годин) під керівництвом професіонала, а також після досягнення певного віку (27-29 років).
Зарубіжний досвід показує, що оцінка рівня кваліфікації - це найважливіших елемент регулювання їх діяльності. Так у США та багатьох Європейських країнах ліцензування та сертифікація психолога є необхідною умовою початку його професійної діяльності. Правом наділяти повноваженнями і регулювати практичну діяльність психолога користуються спеціальні комісії, які складаються не тільки з чиновників, але здебільшого з представників університетських кафедр, клінік, центрів реабілітації та ін Здійснюється комплексна перевірка кандидатів на отримання ліцензії, що складається з професійного іспиту та аналізу досвіду їх самостійної практики.
У нашій країні цілісної комплексної системи перевірки відповідності кваліфікаційним вимогам психологів на різних етапах їх професійної діяльності поки немає. Виняток становлять численні курси підвищення кваліфікації для працівників освіти, медичних працівників та інших, які дозволяють підтвердити або підвищити свою професійну категорію. Якість навчання на таких курсах, як правило, залишає бажати кращого.
Передбачається, що в майбутньому в нашій країні сертифікація психологів буде здійснюватися на основі експертного оцінювання діяльності професіонала, його знань теорії. За окремим вузьким спеціалізаціями практикуючих психологів передбачається ввести різні кваліфікаційні вимоги.

ВИСНОВОК

Сучасне життя важко уявити без психології. Професія психолога дуже міцно увійшла в різні галузі народного господарства, медицини та освіти. Психологи працюють у медичній сфері, на виробництві, в освіті, в установах соціального захисту. Проблем з якими працює конкретний психолог дуже актуальні: девіантна поведінка, психічні розлади, підвищення ефективності трудової діяльності, навчання новим навичкам і т.д.
Поява професії психолога пов'язано, перш за все, з виникненням соціального замовлення на здійснення психологічних форм науково обгрунтованого впливу на людину і групи людей. В якості передумови до виділення самостійних галузей практичної психології можуть бути розглянуті такі галузі практичної діяльності, як медицина диференційна і соціальна психологія, що дали початок розвитку психотерапії та психологічного консультування. Теоретичною базою при цьому виступила психологія особистості, представлена ​​в таких психологічних школах, як психоаналіз, гештальтпсихологія, гуманістична, когнітивна психологія та ін З іншого боку, економічні інтереси, завдання оптимального залучення трудових ресурсів на виробництві, у сфері управління та освіти і т.п ., а також наявні до цього часу певні традиції і досвід в психодіагностики призвели до появи самостійних галузей практичної психології.
Розуміння психології як психологічного забезпечення різних соціальних сфер є найбільш поширеним. Так що розуміється практична психологія представлена ​​сукупністю галузей психології, які отримали своє найменування у відповідності з тією сферою, в яку вони включені: військова, медична, педагогічна, інженерна, спортивна, юридична і т.д. психологія.
З появою самостійних психологічних служб, власне психологічної практики принципово змінюється соціальна позиція психолога. Тепер він сам формує цілі й цінності своєї професійної діяльності, сам здійснює необхідні дії на який звернувся
за допомогою людини, сам несе відповідальність за результати своєї роботи. Це різко змінює і його ставлення до людей, яких він обслуговує, і його ставлення до самого себе і беруть участь в роботі спеціалістів іншого профілю, а головне, змінюються стиль і тип його професійного бачення реальності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бархан Б.П. Введення в професію психолога. - М., 1999;
2. Петровський А.В., Ярошевський М.Г. Основи теоретичної психології. - М., 1998;
3. Маркова А.К. Психологія професіоналізму. - М., 1996.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Психологія | Реферат
36кб. | скачати


Схожі роботи:
Етичні вимоги до професійної діяльності соціального педагога Етичні принципи соціальної роботи
Етичні та кваліфікаційні стандарти психолога
Кваліфікаційні та етичні вимоги до облікових працівників
Специфіка прилучення молодого актора до професійної діяльності
Кваліфікаційні вимоги до інженера-будівельника спеціальності Теплогазопостачання і вентиляція
Етичні проблеми в роботі психолога
Етичні проблеми в роботі психолога 2
Етичні стандарти і практична етика психолога
Сучасний урок математики вимоги до нього
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru