приховати рекламу

Соціологія 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Федеральне агентство з освіти
Сиктивкарський лісовий інститут - філія
Державного освітнього закладу
вищої професійної освіти
«Санкт-Петербурзька державна
лісотехнічна академія імені С. М. Кірова »
Кафедра гуманітарних і соціальних дисциплін
соціологія
Методичний посібник
з дисципліни «Соціологія»
для студентів всіх спеціальностей та форм навчання
Сиктивкар 2007

УДК
ББК
З
Розглянуто та рекомендовано до видання
методичною радою сільськогосподарського факультету
Сиктивкарського лісового інституту
28 вересня 2006 г .
Укладач: Н. М. Мачурова, кандидат психологічних наук
Рецензент:
Л. А. Попова, старший науковий співробітник Відділу соціальних проблем Інституту соціально-економічних та енергетичних проблем Півночі Комі наукового центру УрВ РАН, доктор економічних наук
У виданні представлені питання для самостійного вивчення тем курсу, викладено вимоги до змісту та оформлення контрольної роботи, наведено теми контрольної роботи. Наведено зразкові питання тестів і зразкові питання до заліку. Дано рекомендації по самостійній підготовці до контрольного тесту.
© М. М. Мачурова, складання, 2006
© Сиктивкарський лісовий інститут - філія
Санкт-Петербурзької державної лісотехнічної академії імені С. М. Кірова, 2006

Зміст
ВСТУП
I. Норми державного стандарту до дисципліни «Соціологія»
II. Найменування занять, їх зміст та питання для самостійного вивчення
III. контрольна робота
3.1. Методичні рекомендації щодо виконання контрольної роботи
3.2. Теми контрольної роботи та їх приблизний зміст
IV. Методологічна і методична організація соціологічних досліджень
4.1. Основні поняття
4.2. Розробка програм соціологічного дослідження
4.3. Напрями тим соціологічного дослідження студентами
V. Контрольний тест
5.1. Методичні рекомендації з підготовки до контрольного тесту
5.2. Зразкові питання до контрольного тесту
VI. Зразкові питання до заліку
VII. Персоналії
VIII. Словник соціологічних термінів
Бібліографічний список

Введення
Курс «Соціологія» розрахований на студентів усіх форм навчання у відповідність з прийнятим і затвердженим Держстандартом предметом. Загальний обсяг курсу в аудиторії - 34 годин: з них лекції - 18 годин, практичні заняття - 16 годин.
Мета дисципліни полягає в подачі майбутнім фахівця знань з соціології, які допоможуть їм виробити загальну культуру, наростити знання в поясненні складних процесів суспільного життя, отримати наукове уявлення про соціальну картині світу.
У результаті вивчення дисципліни студент повинен мати знання:
з історії становлення та розвитку головних напрямів соціології;
по основних складових соціального життя: суспільства, культури, особистості;
соціологічних основ вчення про суспільство як соціальному організмі;
з соціальних структур і соціальних організацій;
з глобальних проблем сучасності;
за методами дослідження в соціології.
Повинен мати навички:
елементарних прийомів соціологічного дослідження;
вирішення конфліктних ситуацій.
Форми проведення практичних занять з соціології різноманітні і визначаються в залежності від теми занять, рівня підготовленості студентів, характеру використовуваного матеріалу, конкретної мети, яку слід досягти на даному занятті. Практичні заняття побудовані у формі рольових і ділових ігор, діалогів, а також у формі організаційно-розумових ігор.
У методичному посібнику дані вказівки з написання контрольної роботи, які включають в себе тематику, вимоги до змісту та оформлення.
До кожної теми контрольної роботи даються рекомендації щодо її написання і список літератури, який може бути розглянутий як орієнтир і розрахований на наявність книг в різних бібліотеках.
У роботі також дано рекомендації по самостійній роботі студентів при підготовці до контрольного тесту. Наведено зразкові питання тестів і зразкові питання до заліку.
Формою контролю знань з дисципліни «Соціологія» є тести і залік.

I. НОРМИ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ До ДИСЦИПЛІНИ «СОЦІОЛОГІЯ»
Передісторія і соціально-філософські передумови соціології як науки. Соціологічний проект О. Конта. Класичні соціологічні теорії. Сучасні соціологічні теорії. Російська соціологічна думка.
Суспільство та соціальні інститути. Світова система і процеси глобалізації.
Соціальні групи і спільності. Види спільнот.
Спільність і особистість. Малі групи і колективи. Соціальна організація.
Соціальні руху.
Соціальна нерівність, стратифікація і соціальна мобільність. Поняття соціального статусу.
Соціальна взаємодія та соціальні відносини. Громадська думка як інститут громадянського суспільства.
Культура як фактор соціальних змін. Взаємодія економіки, соціальних відносин і культури.
Особистість як соціальний тип. Соціальний контроль і девіація. Особистість як діяльний суб'єкт.
Соціальні зміни. Соціальні революції і реформи. Концепція соціального прогресу. Формування світової системи. Місце України в світовому співтоваристві.
Методи соціологічного дослідження.

II. Найменування занять, їх зміст та питання для самостійного вивчення
2.1 Н азваніе тем лекційних занять
Тема 1. Соціологія як наука про суспільство.
Предмет соціології та її структура.
Методи соціологічного дослідження (2 години)
Покажіть зв'язок соціології з іншими науками про суспільство.
Вкажіть функції соціології.
Що таке методологія соціологічного дослідження.
Що таке кількісний підхід у соціологічному дослідженні?
Що таке якісний підхід у соціологічному дослідженні?
Тема 2. Передісторія і соціально-філософські передумови соціології як науки.
Соціологічний проект О. Конта (3 години)
Чим соціально-філософські погляди Платона відрізняються від соціально-філософського вчення про суспільство Арістотеля?
Які особливості поглядів про владу і державу в Цицерона?
Зверніть увагу на теософію Августина Блаженного і схоластику Фоми Аквінського. Які основні положення їх навчань?
Тема 3. Класичні і сучасні соціологічні теорії. Російська соціологічна думка (3 години)
Які основні погляди про суспільство і державу І. Г. Фіхте, Ф. В. Шеллінга, К. Маркса
Які основні ідеї Г. Спенсера?
Які основні ідеї П. А. Сорокіна?
Опишіть основні соціологічні ідеї концепції Л. І. Мечникова, ідеї В. О. Ключевського, А. Л. Чижевського, М. М. Ковалевського, В. І. Леніна, Л. М. Толстого та ін
Тема 4. Суспільство та соціальні інститути (1 година)
Опишіть структуру суспільства та провідні соціальні інститути.
Які функції соціальних інститутів?
Зазначте джерела та фактори зміни суспільства.
Тема 5. Соціальні групи і спільності. Види спільнот (1 година)
Покажіть відмінності групи від спільності.
Вкажіть характерні риси масових спільнот.
Дайте класифікацію груп.
Поясніть причини зростання значущості у соціальному житті вторинних груп.
Опишіть властивості групи.
Тема 6. Спільність і особистість. Малі групи і колективи.
Соціальна організація. Соціальні руху (2 години)
Поясніть взаємовідносини особистості і суспільства.
Яка структура особистості?
Покажіть формування особистості в процесі соціалізації.
Опишіть види поведінки, що відхиляється особистості.
Покажіть підвищення ролі організації в сучасному суспільстві з позиції Р. Міхельса і М. Вебера.
Яка структура виробничих організацій?
Вкажіть ролі неформальних груп в діяльності організацій.
Опишіть погляди Л. Гумпловича і концепцію «зацікавлених груп» А. Бентлі по соціальним рухам.
Тема 7. Соціальні взаємодії та соціальні відносини.
Громадська думка як інститут громадянського суспільства (2 години)
Що таке соціальне дію і взаємодію?
Дайте класифікацію соціальної взаємодії.
Опишіть цінності та норми як компонент взаємодії.
Опишіть матеріальні носії як компонент взаємодії.
Тема 8. Соціальні зміни. Соціальні революції і реформи. Формування світової системи (2 години)
Покажіть типи механізмів соціальних змін та розвитку: еволюційний і революційний, прогресивний і регресивний, імітаційний та інноваційний.
Назвіть основні положення концепції соціальної еволюції Г. Спенсера щодо трансформації форм життя людини і людства як передумови розвитку теорій соціальних змін.
Тема 9. Світова система і процеси глобалізації.
Місце України в світовому співтоваристві.
Концепція соціального прогресу (2 год)
У чому суть теорії світової системи?
Покажіть особливості глобалізації соціальних і культурних процесів у сучасному світі та глобальних проблем сучасності: економічних, демографічних, політичних та ін
Які перспективи створення глобальної соціальної системи?
Чому західний тип суспільства має переваги у розвитку тенденції глобалізації?
2.2 Н азваніе тем практичних занять
Тема 1. Методи соціологічного дослідження (2 години)
Коли утвердився термін «соціологічне дослідження»?
Покажіть, що таке фундаментальне дослідження, його особливості, а також, що таке прикладне соціологічне дослідження.
Покажіть основні риси прикладного соціологічного дослідження.
Назвіть науки, методи яких використовуються в соціології.
Вкажіть типи соціологічних досліджень.
Опишіть відмінності соціологічного дослідження від інших типів дослідження.
Вкажіть сутність програми соціологічного дослідження.
Опишіть методи збору соціальної інформації (вибірка, аналіз документів, спостереження, опитування: анкетування, інтерв'ювання).
Опишіть види інтерв'ю (за способом організації інтерв'ю, за характером спілкування, за специфікою джерела інформації, по особливості процедури інтерв'ю, за ступенем формалізації).
Вкажіть способи аналізу та інтерпретації даних.
Тема 2. Соціальна нерівність, стратифікація і соціальна мобільність. Поняття соціального статусу (2 години)
Дайте визначення поняття соціальної структури суспільства. У чому специфіка економічної, політичної, соціальної структури суспільства?
Опишіть горизонтальну і вертикальну мобільність у сучасному суспільстві.
Тема 3. Культура як фактор соціальних змін. Взаємодія економіки, соціальних відносин і культури (2 години)
Розгляньте культуру як об'єкт соціального пізнання. Опишіть різноманіття підходів до визначення культури, їх особливості.
Вкажіть основні компоненти культури.
Які функції культури?
Взаємодія культури та економіки: вплив культури на соціальні та економічні відносини.
Дайте визначення субкультури, покажіть її види.
Тема 4. Особистість як соціальний тип.
Соціальний контроль і девіації.
Особистість як діяльний суб'єкт (2 години)
Вкажіть співвідношення природного і соціального в становленні і розвитку особистості.
Які взаємини особистості й суспільства?
У чому полягає процес соціалізації?
Тема 5. Соціальні конфлікти: генезис і механізм їх вирішення (2 години)
Які причини соціальних конфліктів?
Назвіть деструктивні і позитивні функції соціальних конфліктів (Л. Козер).
Опишіть процесуальні і структурні моделі конфлікту.
Вкажіть форми протікання соціальних конфліктів (дискусія, прийняття законів і т. д.).
Тема 6. Сім'я як найважливіший соціальний інститут (2 години)
Покажіть еволюцію сім'ї.
Опишіть розвиток сімейно-шлюбних відносин у радянський період і пострадянському просторі.
Вкажіть характерні особливості розвитку сімейно-шлюбних відносин в сучасному суспільстві.
Тема 7. Виробничі організації: функціонування, управління та нововведення (2 години)
Покажіть особливості структури і функціонування виробничих організацій.
Яка роль неформальних груп в діяльності організацій?
Що являє собою інноваційний процес? Які його етапи, стратегії?
Тема 8. Концепція соціального прогресу. Формування світової системи. Місце України в світовому співтоваристві (2 години)
Які основні наслідки розпаду СРСР?
Яка зараз соціальне становище населення в Російській Федерації?

III. Контрольна робота
3.1 Методичні рекомендації щодо виконання контрольної роботи
Вибір теми контрольної роботи здійснюється наступним чином: номер теми контрольної роботи для студентів очної або очно-заочної форми навчання відповідає номеру, під яким студент значиться в навчальному журналі або екзаменаційної відомості. Для студентів заочної форми навчання номер теми контрольної роботи визначається за останній цифрі номера залікової книжки. Наприклад: якщо остання цифра номера залікової книжки - одиниця, то можна вибрати одну з наступних вподобаних тим, що стоять під номерами 1, 11, 21 і т. д.
У контрольній роботі необхідно дотримуватися наступні розміри полів: ліве поле - 30 мм , Верхнє - 15 мм , Праве - 10 мм , Нижнє - 20 мм . Обсяг контрольної роботи може бути від 10 до 13 сторінок, включаючи титульний лист, зміст та бібліографічний список. У залежності від обсягу роботи можна використовувати міжрядковий інтервал 1 або 2. Шрифт - 12. Нумерація сторінок - зверху справа. Приклади оформлення титульного аркуша та змісту представлені в додатках 1,2. Титульний аркуш не нумерується.
При оформленні бібліографічного списку використовують заголовки «бібліографічний список» або «список літератури».
Бібліографічний список повинен бути оформлений відповідно до ГОСТу 7.1-2003, який введено в дію безпосередньо в якості державного стандарту Російської Федерації з 1 липня 2004 р . Бібліографічний список повинен містити не менше 4-5 джерел, і розташований в алфавітному порядку за прізвищем автора або, якщо їх декілька на прізвище першого автора або назви твору. Зразок правильного оформлення списку літератури наведено в додатку 3.

3.2 Теми контрольних робіт і їх приблизний зміст
Тема 1. Становлення соціології та її методологія
Рекомендації
Дайте визначення поняття «соціологія». Опишіть соціальні умови та теоретичні передумови виникнення соціології. Вкажіть предмет соціології, її структуру та функції, її методологію, методи, які застосовуються в соціології. Опишіть поняття закону в соціології та рівня соціологічного знання.
Література: [3, 6, 7, 10, 13, 15, 16, 17, 19, 20, 21, 25].
Тема 2. Історія соціально-політичних вчень до XX століття
Рекомендації
Опишіть соціально-політичні вчення Конфуція, Платона, Августина Блаженного, Н. Макіавеллі, Т. Мора, Ж.-Ж. Руссо, Ш. Монтеск 'є, А. Токвіля, О. Конта, К. Маркса і т. д.
Література: [3, 4, 6, 7, 12, 13, 15, 16, 19, 20, 21, 25].
Тема 3. Класичні соціологічні теорії
Рекомендації
Покажіть, що безпосередніми джерелами виникнення наукової соціології були три визначні течії в європейській соціальної думки: шотландська політична економія (А. Сміт, Р. Фергюссон і ін); французький утопічний соціалізм (К. Сен-Сімон та ін); німецька класична філософія (І. Кант, І. Фіхте, Ф. Шеллінг, Г. Гегель). Опишіть соціологічний проект О. Конта, ідеї Г. Спенсера, К. Маркса, Е. Дюркгейма, М. Вебера, В. Парето та ін
Література: [6, 7, 10, 12, 13, 15, 16, 19, 20, 21, 25].
Тема 4. Соціологічні школи
Рекомендації
Опишіть ідеї географічної школи в соціології (Л. І. Мечников); біологічної школи (Т. Мальтус, К. Лоренц); демографічної школи (Т. Мальтус); психологічної школи (Г. Спенсер, Ф. Ніцше, З. Фрейд, М . Лазарус, Х. Штейнталь, Г. Лебон, Б. Скіннер, Д. С. Мілль); економічної школи (К. Маркс); політичної школи (Т. Гоббс, І. Кант, Г. Гегель, Н. Макіавеллі, М . А. Бакунін, П. О. Кропоткін, Ш. Монтеск 'є, А. Токвіль); соціокультурної школи (Л. Леві-Брюль, Е. Дюркгейм, М. Вебер, О. Шпенглер, П. О. Сорокін)
Література: [6, 7, 12, 13, 15, 16, 19, 20, 21, 25].
Тема 5. Сучасні соціологічні теорії
Рекомендації
Опишіть теорію індустріального і постіндустріального суспільства, а також теорію соціальної дії Т. Парсонса, теорію комунікативної дії Ю. Габермаса, ідеї структурного марксизму Л. Альтюссера, концепції держави загального добробуту Дж. Кейнса, теорії «відкритого суспільства» К. Поппера, теорії «здорового суспільства »Е. Фромма, теорії справледлівості Дж. Ролза, теорії середнього рівня Р. Мертона, теорії конфлікту Л. Козера, теорії соціального обміну Дж. Хоманса, теорії« дзеркального Я »Ч. Кулі, ідеї символічного інтеракціонізму Дж. Міда.
Література: [6, 7, 10, 12, 13, 15, 16, 19, 20, 21, 25].
Тема 6. Російська соціологічна думка
Рекомендації
Опишіть три етапи становлення соціології в Росії. Відобразіть основні ідеї П. Л. Лаврова, Н. К. Михайлівського, Н. І. Кареєва, Л. І. Петражицького. Покажіть основні ідеї Л. І. Мечникова, В. О. Ключевського, С. М. Соловйова про значення географічних чинників для розвитку Російської держави; ідеї А. П. Паршева; А. К. Гастєва, І. Загорського, А. Л. Чижевського, Л. М. Гумільова, М. М. Ковалевського, В. І. Леніна, Л. М. Толстого, П. А. Сорокіна.
Література: [6, 7, 12, 13, 15, 16, 17, 19, 20, 21, 25].
Тема 7. Основні етапи та напрямки розвитку соціології в США
Рекомендації
Покажіть, що в США соціологія з самого початку складалася як університетська наука. Опишіть значення досліджень Ф. Знанецкого і У. Томаса на розробку соціології в США. Відобразіть особливості досліджень по соціології праці та управління (Ф. Тейлор, Е. Мейо, А. Маслоу, Д. МакГрегор, Ф. Херцберг та ін.) Поясніть, яку роль у становленні соціології в США зіграв біхевіоризм. Опишіть особливості загальної теорії соціальної дії і структурно-функціонального аналізу (Т. Парсонс). Відобразіть основні ідеї наступних теорій, сформульованих в американській соціології: «дзеркального Я», «соціального обміну», «символічного інтеракціонізму» та ін
Література: [6, 7, 12, 13, 15, 16, 19, 20, 21, 25].
Тема 8. Культура як фактор соціологічних змін.
Типи взаємодії культур
Рекомендації
Дайте визначення поняття «культура» в соціології. Покажіть, що базисними елементами культури є: смисловий знаково-символічний елемент, а також переконання, вірування, знання, цінності, соціальні норми, звичаї, традиції. Опишіть особливості культури з точки зору горизонтальній (цивілізаційні, регіональні, етнічні, національні, локальні) і вертикальної (домінуюча культура, субкультура, контркультура) типології. Дайте визначення понять «субкультура», «контркультура», «етноцентризм», «культурний релятивізм». Покажіть різновиди субкультур (національна, конфесійна, професійна, молодіжна, субкультура правлячої еліти, соціальних низів).
Література: [6, 7, 12, 13, 15, 16, 17, 19, 20, 21, 25].
Тема 9. Взаємодія економіки, соціальних відносин і культури
Рекомендації
Покажіть взаємодія економіки, соціальних відносин і культури з точки зору К. Маркса, Е. Дюркгейма, М. Вебера. Відобразіть функції культури.
Література: [6, 7, 12, 13, 15, 16, 17, 19, 20, 21, 25].
Тема 10. Соціальні групи і спільності. Види спільнот
Рекомендації
Дайте визначення понять «соціальна спільність» і «соціальна група». Розгляньте критерії виділення спільнот (за подібністю, близькості умов життєдіяльності людей; за потребами; по спільній діяльності і т. д.). Опишіть характерні риси масових спільнот. Вкажіть види соціальних груп.
Література: [6, 7, 12, 13, 15, 16, 19, 20, 21, 25].
Тема 11. Спільність і особистість
Рекомендації
Дайте визначення понять «спільність» і «особистість» в соціології. Поясніть структуру особистості. Опишіть різновиди спільностей і характерні риси масових спільнот. Покажіть взаємовідношення особистості і суспільства.
Література: [6, 7, 12, 13, 15, 16, 19, 20, 21, 25].
Тема 12. Етнічні спільності.
Основні риси та етапи формування російської нації
Рекомендації
Дайте визначення понять «спільність», «етнос» і «етнічна спільність». Вкажіть умови формування будь-якого етносу. Поясніть посилки і умови формування російського етносу. Опишіть концепцію основних рис і умов формування російської нації П. А. Сорокіна.
Література: [6, 7, 12, 13, 15, 16, 19, 20, 21, 25].
Тема 13. Особистість як соціальний тип
Рекомендації
Дайте визначення поняття «особистість» в соціології. Поясніть структуру особистості. Опишіть особистість як суб'єкт суспільних відносин, взаємодію особистості і суспільства.
Література: [6, 7, 12, 13, 15, 16, 19, 20, 21, 25].
Тема 14. Рольові теорії особистості. Поняття соціального статусу
Рекомендації
Дайте визначення поняття «особистість» в соціології. Вкажіть основні положення рольової теорії особистості (Г. Кулі, Дж. Мід, Р. Лінтон, Т. Парсонс, Р. Мертон). Дайте визначення понять «соціальний статус» «соціальна роль». Покажіть, що рольова теорія особистості описує її соціальне поводження двома основними поняттями «соціальний статус» і «соціальна роль». Опишіть рівні статусної позиції людини. Вкажіть п'ять основних характеристик, за допомогою яких описується будь-яка роль (за Т. Парсонс). Дайте визначення поняття «рольової набір».
Література: [6, 7, 12, 13, 15, 16, 19, 20, 21, 25].
Тема 15. Соціальний контроль і девіація
Рекомендації
Дайте визначення поняття «девіація». Опишіть формування особистості в процесі соціалізації. Поясніть порядок як соціальне явище. Вкажіть особливості поведінки, що відхиляється. Опишіть основні форми поведінки, що відхиляється. Покажіть проблему аномії за Е. Дюркгейма і Р. Мертону. Опишіть типологію девіації за Р. Мертону.
Література: [6, 7, 12, 13, 15, 16, 19, 20, 21, 25].
Тема 16. Соціальна нерівність, стратифікація і соціальна мобільність
Рекомендації
Дайте визначення понять «соціальна нерівність», «стратифікація», «соціальна мобільність». Опишіть особливості соціального простору, підстави соціальної стратифікації, а також профіль стратифікації. Опишіть соціальні механізми відтворення стратифікаційної структури суспільства. Покажіть типологію соціальної мобільності. Дайте пояснення понять «обсяг мобільності» і «дистанція мобільності».
Література: [2, 6, 7, 12, 13, 15, 16, 18, 19, 20, 21, 25].
Тема 17. Західні соціологічні теорії соціальної стратифікації
Рекомендації
Дайте визначення поняття «стратифікація». Опишіть теорії соціальної стратифікації американських соціологів К. Девіса, Т. Парсонса, В. Л. Уорнера, П. А. Сорокіна, західнонімецького соціолога Р. Дарендорфа та ін
Література: [6, 7, 12, 13, 15, 16, 19, 20, 21, 25].
Тема 18. Соціальна стратифікація і соціальна мобільність в СРСР і сучасному російському суспільстві
Рекомендації
Дайте визначення понять «стратифікація» і «соціальна мобільність». Покажіть особливості соціальної стратифікації і соціальної мобільності в СРСР і сучасному російському суспільстві. Опишіть підходи до соціальної стратифікації Т. І. Заславської та Р. В. Ривкина.
Література: [2, 6, 7, 12, 13, 15, 16, 19, 20, 21, 25].
Тема 19. Поняття «соціальний інститут».
Громадська думка як інститут громадянського суспільства
Рекомендації
Дайте визначення поняття «соціальний інститут». Покажіть, що соціальні інститути є базисним елементом регулювання суспільного життя. Вкажіть види і функції соціальних інститутів.
Література: [6, 7, 12, 13, 15, 16, 19, 20, 21,23, 25].
Тема 20. Причини, функції та суб'єкти соціальних конфліктів
Рекомендації
Дайте визначення понять «конфлікт», «соціальний конфлікт». Назвіть види конфліктів та причини конфліктів. Опишіть подання про конфлікт як прояві протиріч і джерело розвитку. Покажіть динаміку соціальних конфліктів. Розгляньте: міжособистісні конфлікти з позиції К. Левіна як задоволення потреб; внутрішньогрупові конфлікти з точки зору позитивних функцій внутрішньогрупових конфліктів за Л. Козеру. Вкажіть рівні конфліктів в організації та їх джерела. Опишіть природу інноваційних конфліктів. Покажіть види і форми перебігу соціальних конфліктів у сучасній Росії.
Література: [5, 6, 7, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 19, 20, 21, 25].
Тема 21. Сім'я як найважливіший соціальний інститут
Рекомендації
Дайте визначення поняття «сім'я». Опишіть типологію сімей. Які функції класичної сім'ї, сучасної сім'ї? Розкажіть про її життєвому циклі. Які особливості рольових відносин в сучасній родині? Опишіть "проблемне поле" сучасної сім'ї: ставлення до понять «сім'я» і «шлюб»; зниження ролі чоловіка як стабілізуючого чинника всередині сім'ї; особливості ставлення людей до «громадянського шлюбу»; високий рівень розлучень. Зазначте роль сім'ї у соціалізації підростаючого покоління.
Література: [1, 6, 7, 12, 13, 15, 16, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25].
Тема 22. Закономірності формування релігії як соціального інституту
Рекомендації
Опишіть специфіку міфологічного обгрунтування соціальної поведінки. Покажіть особливості та соціально-історичну роль релігії. Поясніть закономірності формування релігії як соціального інституту. Опишіть основні етапи становлення християнської церкви як соціальної організації.
Література: [6, 7, 12, 13, 15, 16, 19, 20, 21, 25].
Тема 23. Малі групи і колективи. Соціальна організація
Рекомендації
Дайте визначення понять «група», «колектив», «організація». Назвіть основні риси соціальної організації. Опишіть особливості формальних і неформальних організацій. Поясніть бюрократію як соціальне явище. Опишіть марксистське вчення про державу як соціальної організації.
Література: [6, 7, 12, 13, 15, 16, 19, 20, 21, 25].
Тема 24. Поняття управління, форми управлінської діяльності
Рекомендації
Дайте визначення поняття «управління». Опишіть форми управлінської діяльності. Назвіть стилі керівництва виробничою організацією.
Література: [6, 7, 12, 13, 15, 16, 19, 20, 21, 25].
Тема 25. Структура виробничих організацій
Рекомендації
Дайте визначення понять «структура», «виробничі організації». Покажіть умови і передумови виникнення організації. Опишіть особливості внутрішнього і зовнішнього середовища організації, її моделі.
Література: [6, 7, 12, 13, 15, 16, 19, 20, 21, 25].
Тема 26. Держава і громадянське суспільство
Рекомендації
Дайте визначення понять «держава» і «громадянське суспільство». Опишіть суспільство як систему. Відобразіть погляд К. Маркса про державу як соціальної організації класово-антогоністіческого суспільства. Опишіть соціологічні теорії суспільства (погляди функціоналістів - О. Конта, Г. Спенсера, Е. Дюркгейма, Т. Парсонса, Р. Мертона; погляди інтеракціоністов (концепція дії) - Дж. Хоманса, П. Блау, Дж. Міда, Г. Блумера ). Розгляньте типологію товариств (традиційне, індустріальне і т. д.). Опишіть форми розвитку суспільства.
Література: [6, 7, 12, 13, 15, 16, 19, 20, 21, 25].
Тема 27. Соціальні руху. Соціальні революції і реформи
Рекомендації
Дайте визначення понять «соціальні рухи», «соціальні революції» і «реформи». Покажіть природу соціальних явищ. Опишіть соціальні ситуації, що сприяють виникненню і розвитку соціальних рухів. Поясніть особистісну сприйнятливість до соціальних рухів. Розгляньте класифікацію соціальних рухів. Опишіть натовп як найпростішу форму соціального руху.
Література: [6, 7, 12, 13, 15, 16, 19, 20, 21, 25].
Тема 28. Світова система і процеси глобалізації
Рекомендації
Дайте визначення понять «глобалізація», «глобалізм». Опишіть особливості глобалізації соціальних і культурних процесів у сучасному світі. Покажіть політичні, економічні та соціальні наслідки глобалізації. Які особливості досягнення рівноправності в глобальній соціальній політиці?
Література: [6, 7, 12, 13, 15, 16, 19, 20, 21, 25].
Тема 29. Місце України в світовому співтоваристві
Рекомендації
Для визначення місця Росії у світовому співтоваристві опишіть загальносвітові тенденції (інформатизація, глобалізація, руйнування природного середовища і т. д.). Яке майбутнє Росії?
Література: [6, 7, 12, 13, 15, 16, 19, 20, 21, 25].
Тема 30. Сучасна молода сім'я: проблеми та перспективи
Рекомендації
Дайте визначення поняття «молода сім'я». Опишіть психологічні особливості дошлюбних стосунків. При розкритті теми зверніть увагу на наступні аспекти: адаптація молодого подружжя до умов спільного життя; організація сімейного побуту, сімейна економіка; сімейні ролі і їх розподіл; взаємини молодого подружжя з батьківськими сім'ями; дитина в молодій сім'ї.
Література: [1, 6, 7, 12, 13, 15, 16, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25].

IV. Методологічна і методична організація соціологічних досліджень
Емпіричне соціологічне дослідження - це система логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур з метою отримання точної об'єктивної інформації про обследуемом об'єкті.
4.1 Основні поняття
Методологію можна визначити як принципи організації дослідження, на основі яких відбираються процедура і техніка дослідження. Сюди відносяться як філософська позиція дослідника, так і конкретні форми планування і організації дослідження. Обрана методологія впливає на результати дослідження на різних його етапах, на розробку конкретних технічних прийомів.
Під процедурою розуміється логічна мережа послідовних операцій або дій при проведенні дослідження.
Техніка дослідження - це спеціальні операції збору та обробки первинної інформації. Технічні прийоми відповідають на запитання «як?». Технічні прийоми - це тільки інструменти, які використовуються для досягнення мети за певним методом. У соціологічних науках кількість технічних прийомів обмежена, і багато хто з них є спільними для більшості цих наук.
4.2 Розробка програми дослідження
Основою для проведення будь-якого емпіричного дослідження, в тому числі і конкретно-соціологічного, є розробка програми дослідження. При розробці програми можна виділити п'ять основних етапів.
1 етап. Визначення основної мети і завдань дослідження. Під метою і завданнями дослідження розуміється загальна змістовне визначення предмета дослідження, загальна постановка завдання в рамках даного дослідження і постановка ряду конкретних завдань, що відбивають специфіку досліджуваного контингенту (школярі, робітники, підприємці, політики і т. д.).
На цьому ж етапі визначаються методологічні передумови, об'єкт і предмет дослідження, описуються основні гіпотези і область можливого застосування кінцевих результатів. Дуже важливо точно і повністю визначити об'єкт і предмет дослідження на основі обраних методологічних принципів і результатів раніше проведених досліджень.
Проблеми, відібрані в якості досліджуваних, повинні мати попередній відповідь ще до завершення дослідження. Для цього й розробляються гіпотези, засновані на вивченні існуючої прийнятої теорії та отриманих раніше іншими дослідниками практичних результатів. Гіпотези повинні складати ієрархічну систему за ступенем узагальнення. На основі гіпотез з високим ступенем узагальнення слід будувати гіпотези з меншим рівнем узагальнення і т. д.
2 етап. Розробка дослідницьких гіпотез. Цей етап є одним з найважливіших при проведенні конкретно-соціологічного дослідження. На основі вже проведених наукових досліджень з досліджуваної проблеми та власного досвіду дослідження дається попередній пояснення проблеми і висуваються гіпотези. Гіпотези теоретично обгрунтовують досліджувану проблему, а в результаті дослідження або підтверджують їх, або відкидають. Гіпотези носять імовірнісний характер. Функції гіпотез складаються в отриманні нових наукових висловлювань і суджень. Гіпотези можуть бути основними та приватними, головними і побічними і т. д. Вироблені до проведення емпіричного дослідження гіпотези називаються робочими. Робочі гіпотези мають бути безпосередньо пов'язані з досліджуваною проблемою, науково обгрунтовані з максимальним ступенем ймовірності підтвердження і можливістю емпіричної перевірки в ході дослідження. Доцільно виділити центральну гіпотезу, надавши їй системоутворюючу функцію для інших робочих гіпотез.
Проілюструємо вищевикладене на прикладі дослідження за темою «Формування і розвиток способу життя учнівської молоді великого міста». Предметом дослідження був цілісний процес формування та розвитку способу життя учнівської молоді. Були визначені основні поняття: «спосіб життя учнівської молоді», «соціальна зрілість особистості», «дозвілля», «художня культура молоді», «спілкування», «колектив», «світогляд».
Робочі гіпотези:
Трудова (навчальна) діяльність є об'єктивно провідним чинником формування особистості та її способу життя.
Високий рівень трудової активності тісно пов'язаний з показниками професійної орієнтації особистості.
Чим вище рівень трудової активності, тим вищий рівень соціальної зрілості особистості.
За допомогою центральної гіпотези визначається перша з робочих, оскільки всі дослідження, присвячені проблемам способу життя та якості життя людини, так чи інакше, виявляли цей фактор.
3 етап. Відбір і конструювання емпірико-аналітичних процедур. Виходячи з цілей дослідження на цьому етапі відбираються або конструюються конкретні процедури збору вихідної (первинної) інформації, проводиться пілотажне дослідження.
У прикладній соціології існує набір апробованих спеціальних соціальних методів збору первинної інформації. До основних з них відносяться: анкетне попит, інтерв'ювання (формалізоване і неформалізоване), аналіз об'єктивних даних, метод експертних оцінок, метод вільних характеристик, тестування і деякі інші. Найбільш використовуваними і дозволяють охопити великий спектр проблем і репрезентативне число респондентів є анкетне опитування та інтерв'ювання. Розглянемо ці методи докладніше.
Методи збору первинної інформації. При розробці форм документів для збору первинної інформації необхідно представляти структуру таблиць з підсумковими даними, які соціолог буде використовувати при аналізі результатів дослідження.
Анкетне опитування дозволяє охопити великий контингент людей у порівняно короткі терміни, не вимагає повторного контакту з респондентами (якщо дослідженням не передбачено лонгитюдне спостереження).
Хороші результати дає застосування методу інтерв'ю. Цей метод, заснований на безпосередньому контакті дослідника і респондента, дозволяє торкнутися і висвітлити найтонші деталі досліджуваної проблеми, виявити приховані зв'язки та закономірності без залучення складного апарату статистичних розрахунків. У процесі інтерв'ю можна уточнити відповіді випробуваного. Застосування цього методу дозволяє скоротити трудові витрати на підготовку самого інструментарію. У той же час у методу інтерв'ю є певні недоліки. Так, сам процес інтерв'ювання забирає багато часу, тому важко набрати представницьку вибірку.
Пілотажне дослідження має на меті перевірку надійності інструментарію, запропонованого для збору інформації та відпрацювання процедур при організації масового опитування всієї вибіркової сукупності. Пілотажне дослідження дозволяє також підвищити якість опитувальних документів, перевірити їх релевантність, об'єктивність, доступність, провести хронометраж заповнення.
Для проведення пілотажу зазвичай використовувалися невеликі групи респондентів (від 30 до 50 осіб). Крім того, пілотажне дослідження допомагає визначити ставлення респондентів до подібного роду опитуваннями, відпрацювати перелік питань щодо повноти, адекватності, відношенню до відкритих і закритих питань і т. п., визначити найбільш ефективний час і місце.
Статистична процедура включає в себе теоретичні та технічні прийоми збору і обробки великих масивів інформації. Головна її мета - отримання достовірних висновків на безлічі неузгоджених даних.
Власне статистичні процедури здійснюються на четвертому етапі соціологічного дослідження.
Етап 4. Збір і обробка первинної соціологічної інформації. Одержану в ході конкретного соціологічного дослідження інформацію можна розділити на два блоки.
1). Об'єктивна інформація - це інформація, зібрана за статистичної звітності за минулі тимчасові інтервали, показники оцінок реальних процесів діяльності досліджуваного об'єкта та його стану на момент дослідження.
2). Суб'єктивна інформація - інформація, яка оцінює думки респондентів про предмет дослідження, їх установки, ціннісні орієнтації.
Техніка збору інформації по кожному блоку має свою специфіку. Якщо для першого блоку це в основному аналіз статистичної звітності та документів, то для другого - опитування та спостереження за сконструйованим процедур.
Зупинимося докладніше на техніці збору інформації по другому блоку. У другому блоці виділяються дві групи процедур: процедури дослідження індивідів і процедури дослідження груп.
Вибіркові дослідження. Соціологи використовують математичні методи вибіркового дослідження, яке визначимо як вчення про ймовірнісної оцінки даних, одержуваних у результаті вибіркового статистичного спостереження або експерименту.
Основні переваги вибіркового методу в порівнянні із суцільним обстеженням - зниження трудовитрат та вартості; скорочення часу обстеження; велика вірогідність; ширше сфера застосування.
Вибіркові дослідження можна умовно розділити на два види: 1) описові; 2) аналітичні.
Мета описового дослідження полягає в тому, щоб отримати відомості про деяких великих групах, наприклад, переписи населення.
При аналітичному дослідженні порівнюються різні підгрупи вибіркової сукупності для того, щоб встановити, чи існують між ними такі відмінності, які дозволили б прийняти або відкинути висунуті гіпотези.
Чіткої межі між двома цими видами вибіркового методу провести не можна. Отримані дані часто придатні для обох цілей. Введемо деякі визначення.
Генеральна сукупність N (іноді вживають термін «обстежувана сукупність») - множина всіх елементів, які, згідно з висунутим гіпотезам, є предметом дослідження.
Вибірка (або «вивчалася сукупність») - підмножина елементів, які обираються для емпіричного обстеження (анкетного опитування, інтерв'ювання і т. д.)
Одиниці відбору (одиниці спостереження - J) - безліч частин, що складають генеральну сукупність. Одиниці відбору не повинні перекривати один одного.
Повний збір даних охоплює генеральну сукупність, частковий збір даних - вибірку.
Вибіркові методи - технологія для визначення вибірки.
Репрезентативність вибірки - характеристика вибірки, при якій вона представляє собою витриману за масштабом зменшену модель генеральної сукупності.
Похибки вибірки - відхилення між характеристиками генеральної сукупності та вибірки.
Планування емпіричного дослідження. Плануючи емпіричне дослідження, на етапі розрахунку вибіркової сукупності слід звернути увагу на наступні проблеми
Треба співвідносити всі розрахунки з метою та завданнями дослідження. Всі зібрані дані повинні відповідати меті дослідження, але і ніякі важливі дані не можна упустити.
Треба визначити бажану ступінь точності результату (похибка вибірки). Розрахунок вибірки. При розрахунку вибірки враховуються певні властивості одиниць сукупності, які називаються характеристиками або просто ознаками генеральної сукупності.
Позначимо чисельні значення якої-небудь ознаки генеральної сукупності (N) через Y, Y 1, ..., Y n або, у загальному вигляді, Y i (i - 1, 2, ..., n).
При розрахунках обсягу вибірки найбільш часто використовуються наступні характеристики.
1). Частка одиниць, що потрапляють в деяку певну групу (наприклад, частка студентів, які володіють англійською мовою, відмінників і т. п.), середнє значення (наприклад, середній вік, середній бал на іспитах, середній дохід і т. п.):
- Для генеральної сукупності,
- Для вибіркової сукупності.
2). Сумарне значення:
- Для генеральної сукупності,
- Для вибіркової сукупності,
де у n - Яка-небудь ознака сукупності
3). Відношення двох сумарних або середніх значень (наприклад, відношення доходу до числа членів сім'ї):
R = Y / X,
де Y і X - сумарні або середні значення якої-небудь ознаки сукупності; R - відношення цих двох сумарних або середніх значень.
Кожен чесний дослідник, що застосовує методи вибіркового статистичного спостереження, завжди прагне до того, щоб підвищити точність результатів своєї роботи, тобто зменшити випадкову похибку вибірки і таким чином мати можливість з більшою ймовірністю вказати менші межі, в яких може перебувати невідома характеристика (так званий довірчий інтервал).
Типи вибірок. Розглянемо тепер основні типи вибірок:
1) простий випадковий відбір;
2) районований (типовий) випадковий відбір;
3) систематичний відбір.
Простий випадковий відбір. Нехай генеральна сукупність містить деякий кінцеве число N одиниць. Якщо ці одиниці різні між собою, то число різних вибірок обсягу n, які можуть бути вилучені з N одиниць, визначається комбінаторної формулою:
,
де З
Наприклад, якщо генеральна сукупність містить п'ять одиниць, що позначаються A, B, C, D і E, то існує десять різних вибірок обсягу 3:
ABC
ABD
ABE
ACD
ACE
ADE
BCD
BCE
BDE
CDE
Простим випадковим відбором називається спосіб вилучення n одиниць з N, при якому кожна з C вибірок має рівну ймовірність бути відібраної. Іноді цей спосіб відбору називають простим випадковим відбором. Тут термін «випадковий» вживається як синонім терміну «різновірогідні».
На практиці просту випадкову вибірку отримують, відбираючи послідовно одиницю за одиницею. Одиниці в генеральній сукупності нумеруються числами від 1 до N, потім вибирається послідовність n випадкових чисел, укладених між 1 та N. Цю послідовність можна вибирати або користуючись таблицею випадкових чисел, або за допомогою барабана з пронумерованими картками. У цьому випадку рівну ймовірність бути відібраними мають усі C можливих вибірок.
Відбір може бути як бесповторного, так і повторним, тобто картки або не повертаються в барабани, або повертаються.
При використанні таблиці випадкових чисел викреслюються або залишаються відібрані числа. Найчастіше користуються бесповторного відбором, наприклад, при телефонних, поштових опитуваннях і т. п.
Відібравши для роботи якої-небудь тип вибірки, ми повинні оцінити стандартні помилки по вибірці. Ця процедура переслідує три мети:
Порівняння точності, яку дає прийнята для роботи вибірка, з точністю інших способів відбору.
Оцінка обсягу вибірки, необхідного для даного дослідження.
Оцінка точності, якої можливо досягти в проведеному дослідженні.
Наведемо основні формули для розрахунків. У них входить поняття дисперсії . Як правило, для генеральної сукупності вона заздалегідь невідома, але її можна оцінити за даними вибірки:

Відхилення середніх значень вибірки від середнього значення генеральної сукупності при пропозиції нормального розподілу можна оцінити за формулою:
,
Тут t - квантиль нормального розподілу, відповідний бажаної ймовірності. На практиці користуються такими значеннями t:
Довірча ймовірність (у%)
50
80
90
95
99
Значення t
0,67
1,28
1,64
1,96
2,58
Тоді нижня і верхня довірчі кордону мають вигляд
для середнього значення:

для вибірки:

для сумарного значення:



Якщо обсяг вибірки менше 60 одиниць, то процентні значення квантиль можна взяти з таблиць t-розподілу Стьюдента з (n - 1) ступенями свободи. Ці таблиці є в усіх статистичних довідниках.
Повна відповідність t-розподілу має місце у випадку, коли самі спостереження y розподілені нормально і N прямує до нескінченності.
Наступний крок - визначення обсягу вибірки. Тут, в першу чергу, слід сформулювати низку вимог до вибірки. Дані вимоги випливають з розроблених гіпотез і очікуваних кінцевих результатів. Це - визначення бажаної довірчій ймовірності (як правило, 0,95, рідше 0,99), спосіб відбору та деякі інші. Якщо ми хочемо диференціювати висновки дослідження з деякими підгрупами вибірки, то бажані довірчі ймовірності повинні бути задані для кожної підгрупи.
На цьому етапі важливо також зіставити отримане значення n з ресурсами, виділеними для проведення даного соціологічного дослідження (тираж анкет чи інтерв'ю, необхідну кількість анкетеров, транспортні витрати і т. д.
Аналіз результатів. Аналіз результатів складає зміст етапу 5 конкретно-соціологічного дослідження.
Етап 5. Аналіз та інтерпретація результатів досліджень. Це останній етап, на якому проводиться аналітична робота. Вся інформація, отримана з різних джерел (дані ЕОМ, статистична звітність і т. д.) пропускається через структурну модель відповідно до завдань і гіпотезами дослідження, закладеними у програмі.
Отримавши вихідний (первинний) масив інформації (опитувальні документи, числові показники тощо) необхідно звести їх в інформаційні таблиці. Основне завдання даного етапу - отримання статистичних оціночних показників, які дозволяють провести порівняння різних підгруп вибірки (часткових сукупностей) та на основі їх аналізу зробити достовірні висновки.
Для вирішення цих завдань використовується апарат математичної статистики. Зазначений апарат широко розроблений для різних цілей в багатьох сферах науки і техніки. Розглянемо основні статистичні показники, якими користуються соціологи.
Ознаки, що відзначаються при спостереженні, можна розділити на два види:
Загальні ознаки, необхідні для встановлення однорідності масиву одиниць.
Основні ознаки, складові головну мету дослідження.
Тут потрібно відзначити, що досягнення повної однорідності одиниць спостереження є нездійсненним, а основні ознаки визначаються в залежності від мети і завдань дослідження. Основні ознаки відбираються дуже ретельно, і кількість їх повинна бути обмежена. Одночасне вивчення великої кількості основних ознак досить складний процес, тому що різні статистичні характеристики, що працюють при одночасному вивченні багатьох ознак, втрачають ясність і сенс при великій кількості ознак.
Як загальні, так і основні ознаки можуть бути якісними і кількісними. Якісні ознаки не піддаються виміру, тоді як кількісні можуть бути виміряні, тобто виражені за допомогою чисел.
У результаті первинної систематичної обробки матеріалу підраховується число одиниць спостереження, що володіють конкретним значенням тієї чи іншої ознаки. Отримуємо простий розподіл ознак, або варіаційні ряди.
Наприклад:
Питання номер________

№ п / п варіантів відповідей
Частість
% До числа анкет
% До числа відповідей
1
x 2
%
%
2
x 2
%
%
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
n
x n
%
%
Разом
100%
Статистичні показники. Варіація ознаки може бути дискретною, безперервною або атрибутивної. Дискретної варіацією ознаки називається варіація, при якій окремі значення ознаки відрізняються один від одного на деяку кінцеву величину (звичайно ціле число). Наприклад, оцінка на іспиті, число членів у родині, рівень освіти і т. п.
Безперервної називається варіація, при якій значення ознаки можуть відрізнятися один від одного на як завгодно малу величину, наприклад, вік, дохід і пр.
Література: [3, 6, 7, 10, 13, 15, 16, 17, 19, 20, 21, 25]
4.3 Напрямок тим соціологічного дослідження студентів
На практичному занятті кожному студентові необхідно виконати соціологічне дослідження по одному з напрямів. Напрямок дослідження вибирається за номером списку в навчальному журналі. Тема може бути сформульована таким чином, як вона звучить або в більш вузькому сенсі. Наприклад: «Життєві цінності молоді» - ширша тема, «Життєві цінності студентів» - вужча тема дослідження. Тема дослідження може бути сформульовано по-іншому, так як запропоновані теми є тільки напрямком дослідження. Дослідження проводяться або на вибірці студентів, або на інших вибірках молоді. Обсяг вибірки більше ста людей. Результат соціологічного дослідження, як самостійна робота студента, повинен бути оформлений за зразком, представленому на практичному занятті.
Теми «Ставлення студентів і молоді до різних аспектів сучасного життя»
Девіантна поведінка молоді.
Життєві цінності молоді.
Молодіжна субкультура.
Ставлення молоді до бідних людей.
Ставлення молоді до багатих людей.
Ставлення молоді до грошей.
Ставлення молоді до інтелігенції.
Ставлення молоді до кар'єрного росту.
Ставлення молоді до моди.
Ставлення молоді до молодіжного жаргону.
Ставлення молоді до громадської думки про молодь.
Ставлення молоді до патріотизму.
Ставлення молоді до престижних тусовках.
Ставлення молоді до проблеми самотності.
Ставлення молоді до рок-музиці.
Ставлення молоді до ЗМІ.
Ставлення молоді до творчості.
Ставлення молоді до праці.
Ставлення студентів (молоді) до громадської роботи.
Ставлення студентів до додаткового платного освіти (паралельне навчання).
Ставлення студентів до короткочасних платним навчальних курсів.
Ставлення студентів до науково-дослідної роботи.
Ставлення студентів до неуспішним студентам у навчанні й у житті.
Ставлення студентів до відмінникам у навчанні.
Ставлення студентів до підприємницької діяльності.
Ставлення студентів до навчання.
Ставлення учнів до сім'ї та шлюбу.
Ставлення учнів до школи.
Релігійність молоді.
Екстремізм у молодіжному середовищі.
Теми «Проблеми сучасної сім'ї»
Споріднена структура сім'ї.
Однорідність соціального складу сім'ї.
Типи провідних потреб в сім'ї.
Характер проведення дозвілля членів сім'ї.
Характер розподілу обов'язків.
Типи верховенства в сім'ї.
Функції сім'ї.
Ставлення до культури і традицій.
Ставлення членів сім'ї до Бога.
Психологічні особливості дошлюбних стосунків.
Ставлення до цивільного шлюбу.
Представлення молоді про сім'ю і шлюб.
Формування установок на шлюб та сім'ю.
Мотиви вибору шлюбного партнера.
Організація сімейного побуту, сімейної економіки.
Сімейні ролі, їх розподіл.
Взаємодія молодого подружжя з батьківськими сім'ями.
Підготовка сім'ї до народження першої дитини.
Сімейні сварки і подружні конфлікти.
Задоволеність шлюбом і умови збереження шлюбу.
Причини подружніх зрад.
Соціально-психологічні особливості розлучень.
Причини та мотиви розлучень.
Типи сімейного виховання.
Ролі дитини в сім'ї.
Батьківські позиції і мотиви сімейного виховання.
Проблеми дитячо-батьківських відносин.
Проблема «батьків і дітей».
Взаємини в системі «Сім'я - держава».
Патріотичне виховання в сім'ї.

V. контрольний тест
5.1 Методичні рекомендації з підготовки до контрольного тесту
1. Становлення і розвиток соціології як науки
Що є об'єктом соціології?
Що є предметом соціології?
Дайте визначення поняття «соціальне»
Коли відбулося зародження соціології як науки?
Вкажіть основні (первинні соціальні суб'єкти).
Що таке метасоціологія?
Вкажіть галузі соціології.
2. Класична соціологія
З ім'ям, якого вченого пов'язано зародження соціології?
Хто є автором позитивізму?
З якою системою порівнював суспільство Герберт Спенсер?
Хто є засновником «розуміючої соціології»?
3. Соціологічні школи XX століття
Вкажіть автора «етнометодологіі».
Вкажіть автора доктрини «людських відносин».
Хто є автором теорії постіндустріального суспільства?
Назвіть автора «Теорії структурації».
4. Соціологія в Росії
Вкажіть засновника теорії «культурно-історичних типів».
Вкажіть автора оригінальної теорії соціальної стратифікації.
У якому стані перебуває сучасна Росія з позиції цивілізаційного підходу.
Яким шляхом йде становлення громадянського суспільства в Росії?
5. Основні складові соціального життя. Суспільство
Дайте визначення поняття «громадянське суспільство».
Який тип відносин переважає у громадянському суспільстві.
Які взаємини між громадянським суспільством і державою?
6. Особистість
Дайте визначення поняття «соціалізація».
Яка роль індивіда в громадянському суспільстві?
7. Соціальна структура та соціальна стратифікація
Що таке соціальна структура суспільства?
Що таке соціальна мобільність?
Що називається вертикальної мобільністю?
8. Соціальні спільності та групи
Що таке соціальний статус?
Що таке Квазігрупа?
Хто з мислителів першим ввів поняття класової боротьби?
9. Соціальні відхилення і девіація
Дайте характеристику девіантної поведінки.
Що таке соціальний контроль?
10. Проблема глобалізму
Що означає поняття «глобалізація»?
Вкажіть основних теоретиків проблеми глобалістики.
5.2 П рімерние питання до тесту з курсу «Соціологія»
Вкажіть засновника теорії «культурно-історичних типів»:
1
А. Г. Гурвич
2
В. Н. Данилевський
3
С. Л. Гумплович
4
Д. Е Дюркгейм

З ім'ям, якого вченого пов'язано зародження соціології?
1
Іммануїл Кант
2
Огюст Конт
3
Карл Маркс
4
Еміль Дюркгейм
Що є об'єктом соціології?
1
Соціальна система, соціальні групи, спільності, інститути, соціальний прогрес
2
Людина
3
Суспільство
4
Взаємодія суспільства і природи

VI. Зразкові питання до заліку
Предмет і об'єкт пізнання в соціології. Поняття соціального.
Соціологія та інші науки про суспільство.
Структура соціології.
Функції соціології.
Соціальні умови та теоретичні передумови виникнення соціології.
Елементи соціологічного знання в античній соціальної філософії.
Соціальні погляди Платона.
Питання влади в концепції держави Цицерона.
Держава в релігійній концепції А. Блаженного і Ф. Аквінського.
Соціологічні погляди Н. Макіавеллі.
Соціологічні погляди І. Канта.
Держава і суспільство у Г. Ф. Гегеля.
Соціологічні погляди Г. Спенсера.
Засновник соціології О. Конт.
Класичний тип наукової соціології. Вчення про метод Е. Дюркгейма.
Нетрадиційний тип науковості. «Розуміє соціологія» Г. Зіммеля і М. Вебера.
Основні принципи матеріалістичного вчення про суспільство К. Маркса і Ф. Енгельса.
Психологічний напрям у психології.
Основні етапи та напрямки розвитку соціології в США.
Розвиток соціологічної думки в Росії.
Суспільство як цілісна система. Системний підхід до суспільного життя.
Концепція суспільства в функционализме і індивідуалізм.
Культура як об'єкт соціального пізнання.
Типи і взаємодія культур.
Субкультура, етноцентризм і культурний релятивізм.
Взаємодія культури та економіки.
Соціальні функції культури.
Типологія суспільств.
Поняття «соціальної зміни», «соціального розвитку», «соціального прогресу», «модернізації».
Концепція еволюційного та революційного розвитку суспільства.
Теорія культурно-історичних типів.
Глобалізація соціальних і культурних процесів у сучасному світі.
Поняття соціальної спільності та її різновиди. Характерні риси масових спільнот.
Соціальні групи - основна форма соціальних спільнот. Види соціальних груп.
Етнічні спільності. Основні риси та етапи формування російської нації.
Поняття особистості. Особистість як суб'єкт суспільних відносин.
Взаємовідносини особистості і суспільства.
Рольові теорії особистості. Соціальний статус і соціальна роль.
Формування особистості в процесі соціалізації.
Поведінка, що відхиляється особистості.
Поняття соціальної структури і соціальна стратифікація суспільства. Причини соціальної стратифікації.
Марксистське вчення про класи як основному елементі соціальної структури суспільства.
Західні соціологічні теорії соціальної стратифікації: підстави школа і профіль соціальної стратифікації.
Соціальна мобільність. Маргіналізація індивідів і груп.
Соціальна стратифікація і соціальна мобільність в СРСР і сучасному російському суспільстві.
Причини, функції та суб'єкти соціальних конфліктів.
Динаміки соціальних конфліктів.
Масові дії. Види і форми перебігу соціальних конфліктів у сучасній Росії.
Поняття «соціальний інститут». Інституціоналізація суспільного життя.
Види і функції соціальних інститутів.
Сім'я як найважливіший соціальний інститут.
Закономірності формування релігії як соціального інституту.
Основні етапи становлення християнської церкви як соціальної організації.
Основні риси соціальної організації.
Формальні і неформальні організації.
Бюрократія як соціальне явище.
Марксистське вчення про державу як соціальної організації класово-антагоністичного суспільства.
Держава і громадянське суспільство.
Структура виробничих організацій.
Цінності виробничих організацій.
Роль неформальних груп у діяльності організацій.
Поняття управління, форми управлінської діяльності.
Стиль керівництва виробничою організацією.
Методи оцінки діяльності керівників.
Молодь, як соціально-демографічна група.
Інноваційний процес: етапи, стратегії і проблеми.
Види соціологічних досліджень.
Теоретична підготовка дослідницької програми.
Методи збору соціальної інформації. Вибірка, аналіз документів, спостереження, опитування: анкетування, інтерв'ювання.
Способи аналізу та інтерпретації даних, отримання емпірично обгрунтованих узагальнень, висновків і рекомендацій.

VII. Персоналії
Августин Блаженний, (354-430)
Християнський теолог і церковний діяч. Родоначальник християнської філософії історії. «Земній граду» - державі протиставляв містично розуміється «Божий град» - церква. Розвинув вчення про благодать і приречення. Глибиною психологічного аналізу відрізняється автобіографічна «Сповідь», яка зображує становлення особистості.
Альтюсер, Луї, (р. 1918)
Французький філософ-марксист. Основні праці з історії філософії, теорії пізнання, діалектиці та історичного матеріалізму. Погляди Альтюссера близькі до ідей структуралізму.
Аристотель, (384-322 до н. Е..)
Давньогрецький філософ і вчений. Вважав, що людина - істота суспільна. Найкращі форми держави - монархія, аристократія, «політія» (помірна демократія), найгірші - тиранія, олігархія, охлократія.
Арон, Раймон, (1905-1983)
Французький соціолог, філософ і публіцист, професор Сорбонни. Один з творців теорії єдиного індустріального суспільства.
Бакунін Михайло Олександрович, (1814-1876)
Російський революціонер, один із засновників і теоретиків анархізму. Початок цивілізації зв'язує з пізнанням природних законів природи, відповідно до яких людина здійснює трудову діяльність. Мета і критерій прогресу розглядав як постійне зростання свободи особистості, тому прогресивні будь-які дії, що розчищає шлях цій свободі.
Белл, Даніел, (нар. 1919)
Американський соціолог, фахівець у галузі історії суспільної думки, політичних течій і соціального прогнозування. Розроблена ним концепція постіндустріального суспільства висунула його навряд провідних представників соціального прогнозування на Заході. Відповідно до цієї концепції, науково-технічна революція робить зайвою революцію соціальну. Д. Белл - один з найбільш видних представників американського неоконсерватизму.
Берджесс, Ернест, (1886-1966)
Найближчий соратник науковий Парку, що розвивав разом з ним екологічну концепцію соціального розвитку. Головними областями його наукових інтересів були проблеми урбанізації, соціальних патологій у міському середовищі, соціалізація особистості, сім'ї та громади. Широко відома його методика «концентричних зон», за допомогою якої він виявив соціальну неоднорідність простору великого міста.
Бердяєв, Микола Олександрович, (1874-1948)
Його творчість була пов'язана з народженням легального марксизму, зі «зміною віх» у свідомості російської інтелігенції, з яскравими сторінками російської соціальної думки в умовах еміграції.
Блау Пітер Мікаел, (р. 1918)
Американський соціолог, професор соціології. Поряд з Дж. К. Хоманс Б вважається одним з творців теорії соціального обміну. Синтезуючи ідеї М. Вебера зі структурно-функціональним підходом, робить спробу визначити джерела структурних змін у формальних організаціях і тенденції розвитку бюрократичних організацій в сучасному суспільстві.
Блумер, Герберт, (1910 - 987)
Представник психологічного напрямку четвертого покоління Чиказької соціологічної школи. Блумер продовжував традиції. У. Томаса, Р. Парка, Е. Х'юза. Він сконцентрований на вивченні «Я», его. Саме йому належить термін «символічний інтеракціонізм».
Вебер, Макс, (1864-1920)
Німецький соціолог, соціальний філософ та історик, основоположник соціології розуміє і теорії соціальної дії. Соціологію М. Вебер розробляв головним чином як соціологію економічної поведінки людей, при цьому поведінка незмінно виступало в нього як модель раціональної поведінки, за ступенем відхилення від якого він відрізняв інші типи поведінки - ціннісно-раціональне дію, афективний і традиційне дію. Розробив концепцію раціональної бюрократії.
Гарфінкель, Гарольд, (р. 1917)
Американський соціолог, професор, представник етнометодологіі. Термін «Етнометодологія» сконструйований за аналогією з етнографічним терміном «етнонаука» (зародкові знання у примітивних суспільствах). Етнометодологія Гарфінкеля - модифікація феноменологічної соціології А. Шюца. Але, на відміну від спекулятивної «соціальної гносеології» Шюца, Гарфінкель зосереджується на емпіричних дослідженнях одиничних («унікальних») актів соціальної взаємодії, що ототожнюється з мовною комунікацією.
Гаст Ал. Кап., (1882-1941)
Російський радянський поет і вчений. Організатор Центрального інституту праці (1920). Праці з раціональної організації і культурі праці.
Гегель, Георг, (1770-1831)
Німецький філософ. Одними з центральних понять його теорії діалектики є: 1. «Суб'єктивний дух» (психічна діяльність індивіда), 2. «Об'єктивний дух» (право, мораль і «моральність» - родина, цивільне суспільство, держава), 3. «Абсолютний дух» (мистецтво, релігія, філософія як форми самосвідомості духу).
Гідденс, Ентоні, (нар. 1938)
Англійський соціолог. У роботі «Капіталізм і сучасна соціальна теорія» аналізує класову структуру розвинених індустріальних суспільств. Висунув теорію структурації. Приділив велику увагу характеристиці соціальних інститутів епохи модерну, ролі національної держави як носія адміністративної влади, що володіє контролем над засобами збройного насильства. Досліджував різні аспекти суспільного життя в період «пізнього модерну». Одним з основних напрямків розвитку соціології Е. Гідденс вважає вивчення процесів глобалізації в сучасному світі.
Гоббс, Томас, (1588-1679)
Англійський філософ, творець першої закінченої системи механістичного матеріалізму. Держава Гоббс уподібнював міфічному біблійного чудовиську Левіафану, - результат договору між людьми, який поклав кінець природного стану «війни всіх проти всіх».
Гобіно, Жозеф, (1816-1882)
Французький соціолог і письменник, один з основоположників расизму та расово-антропологічної школи в соціології.
Гоулднер, Алвін, (1920-1980)
Американський соціолог, представник альтернативної соціології. Він виступав з критикою існуючої капіталістичної системи, запропонував концепцію рефлексивної соціології, в якій основне завдання соціолога - виявлення причин кризи західного суспільства та пошуки шляхів її подолання за допомогою «критичної рефлексії». Найглибші причини кризи західного суспільства А. Гоулднер бачив у деперсоналізації людини, руйнування його цілісності та загальнозначущого погляду на світ, антиномически-суперечливе ставлення між знанням і владою. Він стверджував, що наділена критичним елементом знання здатне виконати роль безпосереднього перетворюючого засоби трансформації соціального буття.
Гумплович, Людвіг, (1894-1965)
Польсько-австрійський соціолог і юрист, представник соціального дарвінізму. Предметом соціології вважав соціальні групи, а безперервну і нещадну боротьбу між ними - головним чинником соціального життя. Основа соціальних процесів у цілому, за Л. Гумпловичу, - в прагненні людини до задоволення матеріальних потреб.
Данилевський, Микола Якович, (1822-1885)
Російський соціолог, етнограф. Творець першої в історії соціології антіеволюціоністской моделі суспільного прогресу. В основі соціологічної доктрини Данилевського лежала ідея відокремлених, локальних «культурно-історичних типів» (цивілізацій). Як і біологічні види, вони проходять природно зумовлені стадії змужніння, старіння і неминучої загибелі.
Дарендорф, Ральф Густав, (нар. 1929)
Німецько-англійський соціолог. Під впливом позитивізму соціологію Р. Дарендорф розуміє як «дослідну науку, яка стурбована тим, щоб відкрити соціальний мир нашому розумінню за допомогою пропозицій, щодо правильності чи хибності яких можуть давати обов'язкові рішення систематичні спостереження». Суспільство, згідно Р. Дарендорфа, знаходиться в стані перманентного конфлікту. Ці конфлікти можуть придбати тим більш гостру форму, чим більш ускладнена соціальна мобільність, тобто просування людей до інших, ніж успадковані ними, статусним позиціях. Звідси випливає ліберальна програма високомобільні суспільства, яка визнає і регулюючого конфлікти. Суспільство, де немає нерівномірного розподілу нормативних повноважень, було б, по Д., застиглим, не розвивається.
Дюркгейм, Еміль, (1858-1917)
Французький соціолог-позитивіст, один із засновників сучасної соціологічної теорії. Є одним з основоположників структурно-функціонального аналізу поряд з М. Вебером і В. Парето. Перший професор соціології у Франції. Предметом соціології Е. Дюркгейм називав соціальні факти, які не можуть існувати без людей, але і не існують в конкретних індивідах. Соціальні факти, що є колективними уявленнями і діями, потрібно вивчати «як речі», тобто як об'єкти вивчення будь-яких наук. Природа і характер соціальної зв'язку лежать в основі механічної та органічної солідарності. Він розробив концепції колективної свідомості, аномії. Ця ситуація може бути результатом будь-якого різкого зміни соціальної структури (наприклад, при раптових економічних підйомах або спадах).
Заславська Тетяна Іванівна, (нар. 1927)
Радянський економіст, академік АН СРСР (1981). Основні праці за формами оплати праці в колгоспах, соціально-економічних проблем трудових ресурсів, міграції сільського населення.
Зіммель, Георг, (1858-1918)
Німецький філософ, культуролог і соціолог, представник «філософії життя». Виступив основоположником так званої формальної соціології. Предметом соціології вважав форми соціальної взаємодії людей, що зберігаються при всіх змінах конкретного історичного змісту. У руслі такого підходу Г. Зіммель аналізував соціальну диференціацію, соціальні форми (договір, конфлікт, конкуренція, авторитет, підпорядкування, ранг і т.д.), відносини, що виникають в малих групах. У «Філософії грошей» дол соціально-психологічний аналіз ролі грошей у розвитку безособових відносин між людьми як передумови розвитку особистості та індивідуальної свободи.
Знанецький, Флоріан Вітольд (1882-1958)
Польсько-американський соціолог. У роботі «Польський селянин у Європі та Америці» вперше застосував поняття «особистісні установки», цінності, а також методи вивчення особистих документів (листів, щоденників, автобіографій). Один із засновників теорії соціальної дії. Товариство є культурна система, що складається з соціальних, економічних, технологічних та інших підсистем і вивчається сукупність культурних наук. Соціальні системи, досліджувані соціологією, Знанецкій ділив на чотири підсистеми: дії, відносини, особистості і групи.
Кант, Іммануїл, (1724-1804)
Німецький філософ, родоначальник німецької класичної філософії. На його думку, умова пізнання - загальнозначущі апріорні форми, що упорядковують хаос відчуттів. Ідеї ​​бога, волі, безсмертя, недоведені теоретично, є, однак, постулатами «практичного розуму», необхідною передумовою моральності.
Кейнс, Джон, (1883-1946)
Англійський економіст і публіцист, основоположник кейнсіанства. Основні принципи цієї теорії сформульовані під впливом економічної кризи 1929-1933 і спрямовані на регулювання капіталістичної економіки для забезпечення безперебійного процесу суспільного виробництва. Основні цілі кейнсіанства - підтримку «ефективного» попиту і «повній» зайнятості.
Кін, Дж.,
Англійська політолог. Один з авторів поняття «соціалістичне громадянське суспільство». Запропонував більш широке уявлення про громадянське суспільство, яке не зводиться до проблеми взаємини між ведучими класами в рамках однієї формації. Він виходить на більш загальні загальноцивілізаційні проблеми. У їх числі проблема демократизації суспільства, співвідношення волі і підпорядкування індивіда суспільству, становлення нового типу волі - контрольованої й упорядкованої на основі політичного розуму.
Кінгслі, Чарльз, (1819-1875)
Англійський письменник і публіцист. Представник «християнського соціалізму».
Ключевський Василь Йосипович, (1841-1911)
Російський історик. Наукові праці з історії кріпосного права, станів, фінансів, історіографії.
Ковалевський Максим Максимович, (1851-1916)
Російський історик, юрист, соціолог еволюціоністського напрямки, академік Петербурзької академії наук (1914). Виступав як послідовник порівняльно-історичного методу і позитивізму. Центральне місце в його творчості займала ідея соціального прогресу, суть якого він бачив у зростанні солідарності соціальних груп, класів і народів. М. М. Ковалевський ввів в соціологію плюралістичну концепцію. Одним із перших він поставив питання про те, неприпустимо шукати якийсь один фактор як першопричини соціального розвитку. Фундаментальним внеском М. М. Ковалевського у розвиток соціології була його концепція соціальної замирення, під якою він розумів розширення людської солідарності. Відповідно до цієї концепції рівень соціального розвитку суспільства, етносу, будь-якої групи, цивілізованості залежить від того, наскільки викоренені конфлікти з життя цього етносу або соціальної групи. Нормальний розвиток суспільства, на його думку, йде шляхи розширення кордонів цієї замирення. Спочатку вона виникає на рівні сім'ї. Саме тут вперше встановлюються більш людські, більш теплі стосунки. Потім вона поширюється на громаду, зокрема на сільську громаду, згодом і на більш широкий етнос. Після його смерті в 1916 році було створено російське суспільство соціологів, назване його ім'ям.
Козер, Льюїс, (р. 1913)
Американський соціолог. Один з основоположників функционалистской модифікації теорії соціального конфлікту. На відміну від Р. Дарендорфа він трактує соціальний конфлікт не стільки як деструктивний чинник, скільки як імпульс соціального розвитку та навіть соціального згуртування (груп у процесі міжгрупового конфлікту). Критикуючи «рівноважну» концепцію, властиву еволюційному функціоналізму Т. Парсонса, Л. Козер виходить з тих класичних постулатів, що і останній (вони висувалися Е. Дюркгеймом, Г. Зіммель та ін.) Відповідно до цими постулатами процес соціальної диференціації та зростання незалежності індивідів і структур ведуть до поглиблення соціального конфлікту, але одночасно зростають гнучкість соціальних інститутів та їх здатність справлятися з наслідками конфлікту. Таким чином, Л. Козер зближує теорію конфлікту з теорією еволюційного функціоналізму.
Коркунов, Микола Михайлович, (1853-1904)
Принципово розрізняв закон і указ. У методологічному плані він був противником волюнтаризму і вважав, що в основі права лежить не воля, але інтерес правомочної. За Коркунова, право розмежовує інтереси, а держава - це не носій прав, але юридичне відношення, що існує між усіма індивідами, які проживають на одній території, а предметом цих відносин є державна влада, то є така сила, яка виникає у психіці підданих, в усвідомленні ними своєї залежності.
Сам Коркунов називав свої методологічні позиції суб'єктивістським реалізмом, намагаючись займати незалежну позицію в суперечці між позитивізмом і ідеалізмом. Ці принципи він досить успішно застосував у своїй надзвичайно оригінальної теорії держави і права, проте не зовсім послідовно у певній сутності права.
Конт, Огюст, (1798-1857)
Французький філософ і соціолог, один з основоположників позитивізму і соціології. Гадав, що за допомогою науки можна пізнати приховані закони, що керують усіма товариствами. Прагнув виробити раціональний підхід до вивчення суспільства, основу якого склали б спостереження і експеримент. Розглядав суспільство як органічну цілісність, індивіда - як абстрактну. В основі суспільного життя лежить егоїзм індивідів, яке приборкує державою, виступаючим органом соціальної солідарності. Розділив соціологію на «соціальну статику» і «соціальну динаміку». Основа позитивістської соціології - «порядок і прогрес». Основними елементами суспільства О. Конт вважав сім'ю, кооперацію, що базується на спеціалізації, і держава. Розглядав прогрес як закон суспільної еволюції.
Кропоткін, Петро Олексійович, (1842-1921)
Творець соціальної доктрини анархізму, великий географ, який вивчав Сибір і Маньчжурію, що обгрунтував теорію заледеніння Євразії. П. А. Кропоткін вважається засновником концепції анархічного комунізму. Для нього анархія є і методологічним, і соціально-моральним ключем до розуміння суті розвитку природного і суспільного буття, оскільки в державі і його інститути він бачив головну причину соціального гноблення, експлуатації та несправедливості.
У своїй концепції Кропоткін не тільки заперечував держава, але й розробляв конструктивні принципи створення бездержавного суспільного устрою. Методологічна основа цих побудов - «синтетична теорія», а також заміна гегелівську діалектику «строго науковим індуктивним методом», заснованим на еволюціонізм і анархізм. Його ідеал анархії комунізму тісно пов'язаний із законом взаємної допомоги, яка і дозволить створити федерацію вільних виробничих громад. Його ідеї набули значного поширення і розвиток в Західній Європі, особливо в Іспанії, а також в Латинській Америці, Індії, Китаї.
Кулі, Чарльз Хортон, (1864-1929)
Американський соціолог, прямий попередник символічного інтеракціонізму. Досліджував головним чином малі групи і формування особистості; ввів розрізнення первинних груп (сім'я, сусідство тощо), вважаючи їх основними осередками суспільства, і вторинних громадських інститутів (класи, нації, партії). Предметом соціології, за Кулі, є соціальні факти, які він визначив як «уявлення уявлень».
Лавров, Петро Лаврович, (1823-1900)
Російський філософ, соціолог, публіцист, один з ідеологів революційного народництва. Є одним з великих соціологом першого етапу становлення соціології в Росії. Прихильник суб'єктивного методу в соціології. Развиваемое їм напрямок соціальної думки одержало назву суб'єктивної соціології. Соціологія, на Лаврову, найтіснішим чином пов'язана з історією. Соціолог повинен практикувати суб'єктивний метод, тобто вміти стати на місце стражденних членів суспільства. Розуміння суспільства втілено в теорії прогресу. П. Л. Лавров вважав, що провідною силою, «органом прогресу є особистість, що характеризується критичним свідомістю, прагненням до зміни застиглих громадських форм». Спонукальними причинами діяльності людини називає звичай, афекти, інтереси та переконання. З виникненням критичних особистостей починається історичне життя людства.
Ленін, Володимир Ілліч (1870-1924)
Політичний діяч, засновник Радянської держави. В. І. Ленін досліджував розвиток капіталізму в Росії, давши обгрунтування імперіалізму як вищої стадії капіталізму. Ленінське вчення про імперіалізм свідчило про зростаючу глобалізації суспільства. Цю глобалізацію Ленін пропонував не стримувати, а взяти над нею контроль і змусити її працювати в марксистських цілях. Тим самим Ленін запропонував свій проект марксистської глобалізації.
Він сформулював концепцію держави, що мала важливе значення для розвитку радянського суспільства XX століття. В. І. Ленін доводить з посиланням на Маркса й Енгельса, що держава не засіб взаємоузгодження інтересів різних соціальних сил, а продукт непримиренності класових протиріч і орган придушення; сила, що стоїть над суспільством і все більше відчужує себе від нього. Звідси висновок: «Пролетаріату потрібно ... державу ... влаштоване так, щоб воно негайно почало відмирати».
Леонтьєв, Костянтин Миколайович, (1831-1891)
Був людиною великої духовної культури. Він ратував за духовне відродження деяких сторін візантійської життя в російській культурі. Його ідеалами були монархія і православ'я. Держава він представляв мужнім, суворим, але добрим по відношенню до своїх підданих. У его працях розписано, як бажано було б облаштувати життя Росії, які найбільш прийнятні форми суспільного буття країни. Леонтьєв називав себе принциповим, ідейним консерватором, стверджуючи наступні головні цінності: реально-містичне, суворо церковне і чернече християнство візантійського і почасти римського типу; міцну і зосереджену державність; красу життя в самобутніх національних формах.
Він вважав, що людство і окремі його частини проходять три стани: первісною простоти (подібно організму в утробі і дитинство); позитивного розчленування (розвинений квітучий вік) і змішувального спрощення та рівняння, або вторинної простоти (дряхлість, смерть і розкладання). Для Європи перший етап - це переселення народів, другий - Середні століття і початок нових, третій - століття Просвітництва і Великої французької революції.
Свій спільний ідеал К. М. Леонтьєв формулював наступним чином: держава повинна бути строкато, складно, міцно, станово і з обережністю рухомо, взагалі суворо, іноді до жорстокості; церква повинна бути більш незалежним нинішньої, ієрархія повинна бути сміливішими, владні, зосереджені; побут повинен бути поетичний, різноманітний у національному, відокремлений від Заходу єдності; закони, принципи влади повинні бути суворішим, люди повинні намагатися бути особисто добрішим - одне врівноважить інше; наука повинна розвиватися в дусі глибокого презирства до своєї користі.
Лазарсфельд, Пол (Пауль) Фелікс, (1901-1976)
Австрійсько-американський соціолог, який розробив проблематику методології соціальних наук і застосування математичних методів у соціальному пізнанні. Основним критерієм істинності наукового знання у Лазарсфельда виступає принцип верифікації (свідоцтво, посвідчення в автентичності). Він вперше ввів у методику соціологічного дослідження ряд нових методів: панельний метод, який він вперше використав при обробці результатів виборчої кампанії 1940 року в США; латентно-структурний аналіз. Видатний організатор Колумбійської школи, яка надала їй світове значення.
Лебон, Гюстав, (1841-1931)
Французький соціолог, соціальний психолог і антрополог, доктор медицини, автор праць з теоретичного і експериментального природознавства. Відстоював принцип расового детермінізму, доводив нерівність різних рас і провідну роль расової приналежності у розвитку цивілізації. Обгрунтовував переваги соціального устрою, заснованого на спадково-аристократичної форми правління і відповідних привілеї. Різко критикував ідеї соціальної рівності, демократії, а також соціалізму. Всі досягнення цивілізації, за Г. Лебон, є результатом діяльності аристократичної еліти. Занепад цивілізації він пов'язував з настання ери мас, коли все буде вирішувати натовп, що ініціюється окремими ватажками. Поділяв натовп на різнорідну (вуличні збіговиська) і однорідну (секти, класи). Вплинув на розвиток теорій масового суспільства і масової культури, стимулював інтерес до вивчення масових спільнот і механізмів масової поведінки.
Лілієнфельд-Тоаль, Павло Федорович, (1829-1903)
Є одним з перших російських соціологів, широко визнаних світовою спільнотою. У 1897 р . на третьому Міжнародного інституту соціології він був обраний президентом цієї професійної міжнародної організації. У змістовному плані його соціологічна концепція належить до соціального еволюціонізму. Слідом за Р. Вірхова, застосовуючи його клітинну теорію до аналізу суспільства, П. Ф. Лілієнфельд вважав, що соціальна хвороба завжди починається з переродження окремих клітин-інвалідів, а не з усього організму відразу. Потім через непрямі і прямі рефлекси йде передача хворобливого явища на весь організм, і процес цей завершується формуванням соціальної патології.
Луман, Ніколас (нар. 1927)
Німецький соціолог, найбільший теоретик неофункционализма і системної теорії в соціології, теоретик права. Предметом соціологічної науки вважає вивчення соціальних систем. Вихідним пунктом його системного підходу є розмежування системи і зовнішнього середовища. Елементами соціальної системи служать комунікації між індивідами. Еволюція суспільства пов'язана з посиленням його структурної диференціації.
Макіавеллі, Нікколо, (1469-1527)
Видатний мислитель епохи Відродження, засновник нової політичної науки. Поряд з долею Макіавеллі вважав другою рушійною основою політики і всієї історії свого роду особисту енергія, яка проявляється як сила, доблесть, підприємливість самого індивіда.
Малиновський, Броніслав, (1884-1942)
Був одним з основоположників сучасної культурної антропології, його ім'я пов'язане, перш за все, з функціональним аналізом первісних культур. Малиновський застосував функціональний підхід до людського суспільства і визначив культуру як інструментальний апарат, за допомогою якого людина може впоратися з конкретними проблемами навколишнього його світу.
Маннхейм, Карл, (1893-1947)
Німецький філософ і соціолог. Творець соціології знання, яка розглядає пізнання як справа не мислення, а переживання, що є результатом спільної діяльності людей у ​​суспільстві. Стверджував, що до справжнього соціального пізнання здатна лише творча інтелігенція, що стоїть поза класів, з якою Маннхейм пов'язував надії на збереження демократії в умовах загрози фашизму.
Маркс, Карл, (1818-1883)
Соціальний мислитель, філософ, економіст. Головне у вченні К. Маркса - ідея матеріалістичного розуміння історії. Ця ідея вперше в історії соціологічної думки дозволила встановити, виділивши економічні відносини як структуру суспільства, об'єктивні критерії значимості соціальних фактів. Зі створенням суспільних формацій, розробленої К. Марксом, з'явилася можливість розглядати кожну стадію суспільного розвитку в її реальної цілісності як особливий соціальний організм. Соціальний детермінізм К. Маркса - це наукова теорія, що пояснює процеси взаємодії суспільства і особистості. Виявляючи важливу роль економічних відносин, К. Маркс не зводить до них всю сукупність суспільного життя. До основних соціологічним характеристиками суспільства він відносить: 1). Розчленованість і структурованість суспільства як цілого; 2). Економічну структуру як базу груп і типів надбудовних явищ, 3). Мінливість систем і структур суспільства.
До творчої спадщини К. Маркса звертаються представники таких сучасних напрямків в соціології, як символічний інтеракціонізм, соціологія конфлікту, теорія соціального обміну, феноменологічна соціологія, неофункціоналізм та інші.
Маслоу, Абрахам, (1908-1970)
Американський психолог, один з лідерів гуманістичної психології. Сформулював ієрархічну теорію потреб, вважаючи фундаментальними такі потреби, незадоволення яких викликає хворобу. Вони можуть бути фізіологічними і психологічними. Психологічні потреби не так очевидні, як фізіологічні. Розглядав природу людини, розділивши її на нижчу і вищу. До нижчої частини будуть ставитися інстинкти людини, які в нього спільні з тваринами, а до вищої те, що відрізняє людину від тварини, - його розумність. Хоча теорія потреб А. Маслоу і піддалася широкій критиці, але завдяки своїм універсальним пояснювальним можливостям послужила вихідною основою для багатьох сучасних моделей мотивації праці і знайшла застосування в цілому ряді організаційних нововведень.
Мертон, Роберт, (1910-2002)
Вніс значний внесок у розвиток структурного функціоналізму. Вперше ввів в соціологію поняття дисфункції, розрізнив явні та латентні (приховані) соціальні функції. Розробив ідею так званих теорій середнього рівня, які повинні зв'язати емпіричні дослідження та загальну теорію соціології. Прикладом соціологічного аналізу Мертона, є його теорія аномії (поняття, запозичене у Е. Дюркгейма). Аномія, за Мертону, - особливе морально-психологічний стан індивідуальної і суспільної свідомості, що характеризується розкладанням системи моральних цінностей і вакуумом ідеалів. Мертон вважає причиною аномії протиріччя між «нормами-цілями» культури (прагнення до багатства, влади, успіху, яка виступає в якості установок і мотивів особистості) та існуючими інститутами, санкціонованими засобами досягнення цих цілей. Це протиріччя, вважає Р. Мертон, лежить в основі злочинності (бунт проти сковували його законів і правил, створюваних інститутами), апатії і розчарування в житті (втрати життєвих цілей). Р. Мертон розглядає це протиріччя як загальний конфлікт, типовий для індустріального суспільства. Йому належать емпіричні дослідження засобів масової комунікації в США (радіо, кіно, телебачення, преса), що містять критику останніх, а також роботи з соціології пізнання і соціології науки.
Мечников, Лев Ілліч, (1838-1888)
Російський географ, соціолог, громадський діяч. Найбільший представник географічного напряму в соціології. Під географічним середовищем Л. І. Мечников розумів не природу взагалі, але лише ту частину природи, яка залучена у процес праці і змінюється під його впливом. В якості головного двигуна цивілізації він виділяв гідрологічний фактор - моря, річки, океани. Відповідно у світовій історії виділялися три епохи, або цивілізації: річкова, морська і океанічна, або всесвітня.
Мід, Джордж Герберт (1863-1931)
Піонер американської соціології та соціальної психології, засновник символічного інтеракціонізму, видатний представник прагматизму і натуралізму. Розглядав соціальну реальність як сукупність соціальних ситуацій, а мислення - як знаряддя пристосування до них. Розкрив роль соціальних взаємодій в процесі формування «Я». У процесі соціалізації індивід опановує значеннями символів і з їх допомогою навчається свідомо спрямовувати свої дії, «вплітаючи» їх у ширший «суспільний акт».
Мілль, Джон Стюарт, (1806-1873)
Англійський філософ, економіст. Найважливішою рисою соціології Д. Мілля є емпіризм, заснований на визнанні розробленої ним індуктивної логіки як єдино можливої ​​методології соціальних наук, що дозволяє узагальнювати спостерігаються факти в загальні правила і закони, що не відображають, однак, істинної суті явищ, недоступною пізнання, тобто знання, отримане навіть на основі «істинної» індукції, завжди гіпотетична.
Д. Мілль розробив різноманітні схеми логічного доказу наявності або відсутності причинно-наслідкових зв'язків явищ, що використовуються до сьогоднішнього дня в соціальному експерименті на основі принципу порівняння двох або більше груп.
Михайлівський Микола Костянтинович, (1842-1904)
Російський соціолог, публіцист, критик, теоретик народництва, творець суб'єктивної психології, в основі якої лежить теза про те, що істина існує лише щодо до людини. Ввів поняття «нормального суб'єкта», що виражає загальноприйняті соціальні норми. Є одним з великих соціологом першого етапу становлення соціології в Росії.
Міхельс, Роберт, (1876-1936)
Один з представників політичної соціології. Висунув ідею неминучості олігархічного переродження усіх демократичних систем, партій і організацій («залізний закон олігархії»). Це призводить, на думку Р. Міхельса, до закріплення постів, фактичної незмінності лідерів, виникненню і закріпленню привілеїв, зростанню нерепрезентативність партійного керівництва, його прагненні. До увічнення власного становища і привілеїв: з «харизматичних» партійні лідери перетворюються в простих бюрократів, з революціонерів - у консерваторів, які дбають тільки про свої інтереси, а не про інтереси мас.
Моска, Гаятано, (1858-1941)
Італійський політолог і соціолог, один з основоположників сучасної концепції еліти. Г. Моска розвивав ідею необхідності і вічності поділу будь-якого суспільства незалежно від форм держави, соціальних груп і «політичних формул» на два класи: «політичний клас», тобто правляча еліта, і неорганізоване більшість, керований клас. Досліджуючи анатомію і динаміку еліт, Моска приходить до висновку, що без їх оновлення неможлива соціальна стабільність, яка є основою суспільства.
Мосс, Марсель, (1872-1950)
Французький етнограф і соціолог. Прихильник теорії Дюркгейма. М. Мосс у неявній формі піддав перегляду деякі її положення. Він фактично відмовляється від різкого антипсихологизм Дюркгейма, прагнучи до співпраці між соціологією та психологією. На відміну від Дюркгейма, який розглядає людину як двоїсте істота, що втілює і індивідуальну, і домінуючу над нею соціальну реальність, М. Мосс формулює поняття про «тотальному» (цілісному) людину в єдності її біологічних, психологічних і соціальних рис.
Мейо, Елтон, (1880-1949)
Американський соціолог і психолог. Один із засновників американської індустріальної соціології, висунув доктрину «людських відносин» як шлях до встановлення «миру в промисловості».
Огборн, У, (1886-1959)
Представляє третє покоління Чиказької соціологічної школи. Був керівником соціологічного факультету Чиказького університету. У своїй теорії соціальних змін У. Огборн проводить думку про те, що матеріальна культура розвивається в цілому щодо швидше, ніж нематеріальна або адаптивна культура. Причини цього він пояснював малою кількістю винаходів в адаптивній культурі, наявністю серйозних перешкод адаптивним змінам, значним опором адаптації, які є наслідком оцінок і орієнтацій групи - суб'єкта соціальних дій. В цілому ця теорія поклала початок формуванню концепції технологічного детермінізм в соціології.
Парето, Вільфредо (1848-1923)
Італійський економіст і соціолог, представник математичної школи в політекономії, один із засновників функціоналізму. Намагався математично обгрунтувати концепцію взаємозалежності всіх економічних факторів, включаючи ціну. Сформулював закон розподілу доходів (так званий закон Парето). Висунув концепцію «циркуляції еліт», згідно з якою основа суспільних процесів - творча сила і боротьба еліт за владу.
Парк, Роберт Езра, (1864-1944)
Вважається на відміну від організатора Чиказької соціологічної школи А. Смола, її ідейним творцем. Він вважається одним із засновників теорії соціальної екології великого міста.
Парсонс, Толкотт (1902-1979)
Американський соціолог - теоретик, за життя став класиком американської та світової соціології. Один з творців теоретичної соціології та соціальної антропології ХХ ст. Розробив так звану «соціологію дії», відповідно до якої поведінка індивіда супроводжується привнесенням «смислів», прийнятих в рамках тієї або іншої групи. Намагався побудувати загальну соціологічну теорію, яка охоплює людську реальність у всьому її різноманітті. Соціологія вивчає особливий аспект соціальної системи - дії, організовані навколо взаємин між двома і більше індивідами. Поєднував аналіз об'єктивної і суб'єктивної сторін суспільного життя явищ.
Петражицький, Лев Йосипович, (1867-1931)
Найбільший юрист і соціолог права. Один з головних творців психологічної школи права, згідно з якою - право це явище не стільки зовнішнього світу, скільки психічного світу людей.
Писарєв, Дмитро Іванович, (1840-1868)
Поклав початок тієї частини соціального аналізу, як - соціологічна публіцистика, яка гаряче і зацікавлено, з надзвичайним суспільним резонансом обговорювалася головним чином на сторінках журналів і газет, які приділяли соціологічним публікацій дуже помітне місце.
Плеханов, Георгій Валентинович (1856-1918)
Найбільший російський теоретик і пропагандист марксизму, видатний діяч російського і міжнародного робітничого і соціалістичного руху. Найбільший інтерес для соціології представляють висновки Г. В. Плеханова щодо ролі мас і особи в історії і характеру розвитку соціальної революції.
Руссо, Жан Жак, (1712-1778)
Французький філософ, письменник. Руссо критикував сучасне йому суспільство, використовуючи в якості масштабу для порівняння, по-перше, «природний стан» дообщественном людства, по-друге, ідеальну модель можливого суспільного устрою.
Сен-Симон, Клод Анрі де Рувруа (1760-1825)
Французький мислитель, соціолог, соціаліст-утопіст. Пояснюючи розвиток суспільства, в кінцевому рахунку, зміною пануючих у ньому філософсько-релігійних і наукових ідей, Сен-Симон вважав, що визначальне значення в історії мають «індустрія» (під якою він розумів усі види економічної діяльності людей) і відповідні їй форми власності та класи.
Скіннер, Беррес Фредерік, (р. 1904)
Американський психолог, провідний представник необихевиоризма в соціології. Соціальний біхевіоризм Скіннера виходить в основному з ототожнення механізмів колективного поведінки тварин і людей як поведінки «оперантного», тобто передбачає в якості регулюючого чинника взаємне підкріплення в процесі спілкування. Ідеями оперантного біхевіоризму Скіннер керується як при аналізу суспільства і його інститутів, так і при побудові своїх утопічних моделей суспільного устрою.
Смелзер, Нейл, (р. 1930)
Американський соціолог, представник еволюційного функціоналізму, учень і послідовник Т. Парсонса. Досліджував соціально-психологічні аспекти колективної поведінки, вплив різних соціальних інститутів - політичних, правових, релігійних та інших на економічне життя суспільства. Особливу увагу приділяє проблемі соціальної нерівності. Визначаючи категорію соціальної, Смелзер підкреслює, що не слід забувати про її змістовному елементі, яким є поняття рівності, справедливості та свободи.
Смолл, Албіон, (1854-1926)
Засновник і перший у світі декан факультету соціології Чиказького університету, засновник Чиказької соціологічної школи, яка існує і користується високою професійною репутацією і сьогодні. Гадав, що соціальне життя визначається взаємодією шести класів інтересів, що мають суб'єктивний і об'єктивний аспекти, спрямованих на здоров'я, добробут, спілкування, пізнання, красу і справедливість. Соціологія повинна давати практичні рекомендації у вигляді «соціальної технології», покликаної сприяти вдосконалення соціальних інститутів.
Сорокін Питирим Олександрович (1889-1968)
Російсько-американський соціолог. Після еміграції з Росії з 1930 р . професор Гарвардського університету. Історичний процес розглядав як циклічну зміну основних типів культури, в основі яких інтегрована сфера цінностей, символів. Стверджуючи, що сучасна культура переживає загальну кризу, П. О. Сорокін пов'язував його з розвитком матеріалізму і науки і бачив вихід у розвитку релігійної «ідеалістичної» культури. Один з родоначальників теорій соціальної стратифікації і соціальної мобільності. Центральна тема творчості П. Сорокіна - проблема соціокультурної динаміки. Для Сорокіна характерний Макросоціологічний підхід у дослідженні: він розглядає цивілізації і культури в якості автономних одиниць свого аналізу. На його думку, будь-яке суспільство можна описати і зрозуміти лише через призму притаманної йому системи значень, норм і цінностей. Ця система є одноразовим культурним якістю того чи іншого суспільства. Він розробив концепцію ненаправленной динаміки суспільного розвитку, оперуючи поняттями прогресу, регресу і культури. Виступив з ідеєю конвергенції, згідно з якою в майбутньому капіталістичний і комуністичний типи суспільства зіллються в якесь інтегральне суспільство, яке «об'єднає більшість позитивних цінностей і звільниться від серйозних дефектів кожного типу».
Спенсер, Герберт (1820-1903)
Англійський філософ, соціолог, психолог, один з родоначальників позитивізму, засновник органічної школи в соціології, ідеолог лібералізму. Представник соціального еволюціонізму, процес еволюції розглядав як рух від простого до складного. Всередині свідомості виділяв різні думки, до яких відносив відчуття і емоції, що об'єднуються за допомогою асоціативного процесу. Розвинув механічне вчення про загальну еволюції; в етиці - прихильник утилітаризму. Вніс значний внесок у вивчення первісної культури.
Тард, Габріель (1843-1904)
Французький соціолог, один з основоположників соціальної психології. Він порівнював суспільство з мозком, клітиною якого є мозок індивіда. Колективне свідомість він вважав функцією, а не чинником індивідуальних свідомостей. Завдання соціологічної науки Тард бачив у вивченні законів наслідування, завдяки яким суспільство, з одного боку, підтримує своє існування як цілісності, з іншого - розвивається в міру того, як у різних областях соціальної дійсності виникають та поширюються винаходи.
Тахтарев, Костянтин Михайлович, (1871-1925)
Видатний російський соціолог, спеціалізувався в галузі генетичної соціології. Він був організатором і першим директором першого в Росії соціологічного дослідного інституту. У 1916 р . він стає одним з організаторів Соціологічного товариства імені М. М. Ковалевського, з 1917 р . викладає у Петроградському університеті, в 1919 р . створює дослідний інститут, згодом перейменований з його ініціативи в Соціологічний інститут.
Толстой, Лев Миколайович, (1828-1910)
Головна особливість його соціально-політичних поглядів полягала в пріоритеті моральних цінностей.
Томас, Вільям Айзек, (1863-1947)
У. Томас сформулював концепцію соціальної ситуації, яку він ділив на три найважливіші складові частини: об'єктивні умови, закладені в існуючих соціальних теоріях і цінностях; установки індивіда і соціальної групи; формулювання істоти ситуації діючим індивідом. У спільній роботі з Ф. Знанецький У. Томас детально досліджував саме систему соціальних установок і показав, що конфлікти і соціальна дезінтеграція з необхідністю виникають у випадках, коли індивідуальні визначення ситуації особистістю не збігаються з груповими цінностями.
Тоффлер, Алвін (нар. 1928)
Американський соціолог і футуролог, публіцист, громадський діяч. У яскравій, образній і критичної формі він показував загострення соціальних суперечностей науково-технічної революції. Проголошує близькість «суперіндустріальною суспільства», шлях переходу до нього А. Тоффлер бачить в гуманізації всіх сфер життя сучасної людини на основі повсюдного впровадження новітньої комп'ютерної (третього покоління) технік, що дозволить перейти від стандартизованого масового обслуговування до максимально індивідуального.
Туган-Барановський, Михайло Іванович, (1865-1919)
Виділив п'ять основних груп інтересів людини, серед яких найбільш важливими для соціального розвитку є психологічні, егоальтруістіческіе і релігійні. Згідно з концепцією Туган-Барановського, класова боротьба діє лише в сфері економічних інтересів людини і суспільства, але не може бути застосована до тих сторін людського життя, які лежать поза економікою. Класова боротьба - це не що інше, як боротьба за розподіл продуктів у суспільстві.
Фромм, Еріх, (1900-1980)
Представник неофрейдизму. Один з представників Франкфуртської критичної школи. Предметом розгляду у Фромма є закони і принципи дії суб'єктивного, людського фактора в суспільно-історичному процесі. Е. Фромм вважав, що суспільство виконує не тільки негативну, репресують функцію, а й «творчу». Одна з центральних у творчості Е. Фромма - проблема відчуження. У сучасному суспільстві відчуження носить тотальний характер і не пов'язано з тією або іншою соціальною групою; величезна частина стає об'єктом маніпулювання з боку інших людей та їх символів. Внаслідок свого відчуженого характеру сучасне суспільство характеризується фрустрацією екзистенціальних потреб (відчуття втрати сенсу) і, за визначенням Е. Фромма, неухильним перетворенням в «цивілізацію маніпульованим мас». Приділяв велику увагу ролі несвідомого, кажучи про те, що «немає такої речі, як несвідоме; є тільки ті почуття, які ми усвідомлюємо, і ті, які не усвідомлюємо».
Габермас, Юрген, (р. 1929 р .)
Німецький філософ і соціальний теоретик, представник неомарксизму. Найбільш впливовий мислитель Німеччини. Представляє друге покоління Франкфуртської школи. Найбільш фундаментальним. Запропонував типологію соціальної дії, протиставляємо їм веберовской типології. Одним з центральних для Ю. Габермаса є поняття життєвого світу, що означає сферу безпосередньої взаємодії індивідів. Вказував на необхідність переосмислення ролі держави та ідеології в період «пізнього капіталізму». Приділяв увагу проблемам громадянського суспільства і демократії. Піддав критиці постмодерністські концепції.
Хоманс, Джордж Каспар, (1910)
Американський соціолог і соціальний психолог, один з авторів теорії соціального відбору. Вихідною одиницею аналізу Хоманс вважає «елементарне соціальну поведінку», тобто безпосередні контакти між індивідами, і на цій основі прагне осмислити функціонування соціальних систем різного рівня. Соціальна поведінка Хоманс досліджує на основі теорій, запозичених з психології поведінки та економічної концепції обміну. Описуючи соціальну поведінку, як універсальний обмін і формулюючи правила «справедливого обміну», Хоманс фактично передбачає існування єдиного позаісторичного набору цінностей та умов вільної конкуренції.
Чижевський Олександр Леонідович (1897-1964)
Радянський учений. Представник географічної школи космічного напряму. Вивчав вплив циклів сонячної активності на земні процеси. А. Л. Чижевський дійшов висновку, що посилення сонячної активності призводить до різких змін в житті суспільства - криз, на небезпеки, революції.
Чичерін, Борис Миколайович, (1828-1904)
Теоретик держави і права, соціолог та історик, публіцист і громадський діяч. Центральна ідея соціальної концепції Б. Н. Чичеріна - пріоритет держави, центральної адміністрації по відношенню до суспільства, громадським асоціаціям і спілкам в ході розвитку Росії. Головною метою необхідних Росії державних реформ він вважав надання гнучкості та мобільності окостенілу структурам влади. Згідно з Б. Н. Чичеріна, революції є прикладом руху заради руху, коли суспільство звільняється від колишніх форм життя, але не створює необхідних умов для розвитку нових органічних його начал.
Шпенглер, Освальд, (1880-1936)
Німецький філософ. Представник філософії життя; філософ історії та культури; соціальний філософ і публіцист, автор відомої праці «Занепад Європи», в якому пророкував неминучу загибель західноєвропейської цивілізації. Філософія історії Шпенглера будується на основі специфічного тлумачення культури, яка розглядається, по-перше, не як єдина загальнолюдська культура, а як розколота на 8 типів, кожен з яких виростає на основі свого власного унікального «прафеномена» - способу «переживання життя»: єгипетська , індійська, вавилонська, китайська, греко-римська, візантійсько-арабська, культура майя, також пробуджує російсько-сибірська культура, по-друге, - як підпорядкована жорсткого ритму, що визначає основні фази її внутрішнього розвитку: народження і дитинство, молодість і зрілість, старість і «захід». На основі цієї ритміки в межах загального «циклу» еволюції кожної з вищезгаданих культур виділяються два головних етапи: етап сходження культури - власне «культура» та етапи її сходження - цивілізація; перший з них характеризується «органічним» типом еволюції у всіх сферах людського життя - соціальної та політичної, релігійної та етичної, художньої та наукової, другий - «механічним» типом еволюції, що представляє собою «окостеніння» органічного життя культури і її розпад.

VIII. Словник соціологічних термінів
Авторитет - влада, яка узаконена і інституціоналізована.
Адаптація соціальна - процес пристосування індивіда або групи до нової середовищі за допомогою різних соціальних коштів.
Аномія - беззаконня, такий стан суспільства, в якому частина його членів, знаючи про існування зобов'язуючих норм, ставиться до них негативно, байдуже.
Асиміляція - поступове злиття груп меншості з домінуючою культурою.
Бюрократія - система апаратного владарювання та управління в організації, що складається з ряду офіційних осіб, посадові статуси яких утворюють ієрархію і які відрізняються формально встановленими правами та обов'язками, що визначають їхні дії та відповідальність.
Валідність - основна характеристика якості вимірювання в соціології, одна зі складових надійності соціологічної інформації. Виділяють два види валідності соціологічної інформації: теоретичну (або концептуальну) та емпіричну (валідність за критерієм).
Взаємодія соціальне - спосіб здійснення соціальних зв'язків і відносин у системі, яка передбачає наявність не менше двох суб'єктів, самого процесу взаємодії, а також умови і фактори його реалізації. У ході взаємодії має місце становлення і розвиток особистості, соціальної системи, зміна їх у соціальній структурі суспільства і т. п.
Вибірка - частина населення (популяції), суворо відображає особливості і співвідношення всіх елементів генеральної сукупності (досліджуваного співтовариства).
Вибіркова сукупність - зменшена модель генеральної сукупності; ті, кому соціолог роздає анкети, хто називається респондентом, хто представляє собою об'єкт соціологічного дослідження.
Гендерний ідеал - очікування певної поведінки чоловіків і жінок, притаманне даній культурі.
Генеральна сукупність - сукупність, на яку соціолог хоче поширити висновки дослідження.
Гіпотеза - наукове припущення, висунуте для пояснення явищ, процесів та ін в ході дослідження гіпотеза підтверджується або спростовується.
Держава - частина суспільства, що має владу і силу, а також можливість розподіляти суспільні ресурси та кошти.
Держава авторитарне - держава, в якій влада знаходиться в руках монарха чи диктатора, керуючого за допомогою насильства.
Група - ряд людей, які певним чином взаємодіють один з одним, відчувають свою приналежність до групи і сприймаються іншими як члени даної групи.
Група вторинна - сукупність людей, між якими майже відсутні емоційні відносини, їх взаємодія зумовлена ​​прагненням до досягнення певних цілей.
Група інструментальна - група, створена для виконання певної роботи.
Група контрольна (в експерименті) - досліджувані, з якими звертаються так само, як з піддослідними з експериментальної групи, але на них не впливає незалежна змінна.
Група мала - сукупність людей, між якими є безпосередні контакти.
Група первинна - невелика кількість людей, між якими встановлюються прямі контакти, що відображають багато аспектів їх особистісних властивостей, і складаються стійкі емоційні відносини.
Група етнічна - частина суспільства, члени якої усвідомлюють себе (або вважаються з точки зору інших) носіями загальної культури.
Девіація - поведінка, яка розглядається як відхилення від групових норм і призводить до ізоляції, лікування, виправлення чи покарання порушника.
Демографічний перехід - теорія, згідно з якою процес зростання населення складається з трьох етапів: 1) високі рівні фертильності та смертності населення; 2) зниження смертності при високому рівні смертності; 3) низький рівень фертильності та смертності.
Демографія - наука про народонаселення, вивчає його чисельність, склад, розподіл і зміна.
Демократія представницька - держава, де народ на певні терміни делегує свою владу обраним особам, які згодом повинні бути обрані. Для таких держав характерні такі особливості: визнання прав індивідуальності, наявність конституційного уряду; згода з боку тих, ким управляють; лояльна опозиція.
Депривація - руйнування особистості людини.
Депривація соціальна - безталання, бідність, що виникла через відсутність доступу до матеріальних і культурних благ за станом здоров'я, у зв'язку з багатодітністю, алкоголізмом і т. д.
Діада - група з двох чоловік.
Одиниця вибірки - при вибірковому обстеженні - одиниця відбору і аналізу даних
Зараження теорія - пояснення колективної поведінки, яка вважає, що люди в натовпі ірраціональні і схильні до емоціям, які поширюються, немов вірус.
Ідеологія - система, яка стверджує певні цінності і факти.
Ід - підсвідоме «Я», яке є джерелом енергії, стимулируемой прагненням до задоволення.
Індекс (перелік, показник, покажчик) - кількісний показник, узагальнюючий первинну соціологічну інформацію, отриману в ході вимірів за допомогою однієї або кількох шкал.
Інновація - реакція на аномалію, яка передбачає згоду з цілями суспільства, але заперечує соціально схвалювані способи їх досягнення.
Інститут соціальний (встановлення установи) - стійка форма організації спільної діяльності людей. Виконує організаційні, регулятивні, управлінські та виховні функції в суспільстві.
Інтерв'ю - цілеспрямована бесіда, мета якої - отримати відповіді на питання, передбачені програмою дослідження.
Інформація соціальна - знання, повідомлення, відомості про стосунки людей, стан і характер розвитку соціальних процесів, умов життєдіяльності, суспільне становище індивідів і соціальних груп, взаємодія їх інтересів.
Дослідження соціологічне - вид соціального дослідження, способів вивчення соціальних установок і поведінки (діяльності) індивідів на основі системи логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур. Їх мета - отримання достовірних даних про досліджуваному об'єкті або процесі для вирішення конкретних теоретичних і соціальних проблем.
Клас - велика соціальна група, що відрізняється від інших за критеріями доступу до суспільного багатства (розподілу благ у суспільстві), влади, соціального престижу.
Кластерна вибірка - спосіб класифікації груп населення за певними ознаками.
Когорта - всі люди, що народилися в межах одного року або декількох років.
Конвергенції теорія - 1). У дослідженні колективної поведінки погляд, згідно з яким сама по собі натовп не сприяє прояву незвичайного поведінки. Вона привертає певні типи людей, і таким чином реалізується поведінка, до якої вони були схильні; 2). У дослідженнях розвитку товариств конвергенція означає зростання схожості в міру економічного розвитку традиційних суспільств.
Контент-аналіз - метод кількісного вивчення змісту соціальної інформації.
Контркультура - субкультура, норми та цінності якої суперечать головним складовим панівної культури.
Контроль змінних - здатність дослідника свідомо регулювати і змінювати умови експерименту.
Конфлікт соціальний - зіткнення інтересів різних соціальних обов'язків, приватний випадок прояву соціального протиріччя.
Конформність - стан, який передбачає згоду індивідів з цілями суспільства і застосуванням законних способів їх досягнення.
Кореляційний аналіз - кількісне вивчення статистичних зв'язків між ознаками соціальних об'єктів.
Кореляція - функціональна залежність між двома змінними величинами, яка характеризується тим, що кожному значенню однієї з них відповідає цілком певне знання іншої.
Коефіцієнт кореляції - міра щільності кореляційного зв'язку. Зв'язок більш щільна, коли кожному значенню однієї ознаки відповідають різні, але близькі значення іншої ознаки, тобто тісно розташовуються біля своєї середньої величини.
Культура - система цінностей, уявлень про життя, спільних для людей, які пов'язані спільністю певного способу життя.
Культура масова - форма культури, твори якої стандартизуються і поширюються серед широкої публіки без урахування регіональних, релігійних чи класових субкультур.
Культура елітарна - форма культури, що включає витончені мистецтва, музику, літературу і призначена для вищих верств суспільства.
Культурна дифузія - поширення особливостей, властивостей даної культури на інші культури.
Культурний релятивізм - переконання, що культуру можна зрозуміти лише на основі її власних цінностей і в її власному контексті.
Легітимність - визнання членами спільності існуючого соціального порядку, наділення престижем, який диктує норми і встановлює зразки поведінки.
Особистість авторитарна - сукупність рис особистості, яка прагне проектувати почуття власної неповноцінності і слабкості на членів іншої групи і проявляє ворожість до цієї групи.
Лобізм - система організованих груп при законодавчих органах, які чинять тиск на державних чиновників (аж до підкупу) з метою прийняття рішень в інтересах представляються ними організацій.
Лонгітюдние дослідження - вид повторного дослідження, при якому ведеться тривалий періодичне спостереження над одними і тими ж особами чи соціальними об'єктами.
Макросоциология - область соціологічного знання, пов'язана з великими моделями соціальних структур.
Макрорівень соціологічного дослідження - зосередження уваги на великомасштабних соціальних структурах та інститутах.
Маргінальність - поняття, що означає проміжність, «граничність» положення індивіда між якими-небудь соціальними групами.
Менталітет - глибинний рівень колективної та індивідуальної свідомості, сукупність готових установок і схильностей індивіда чи соціальної групи діяти, мислити та сприймати світ певним чином.
Метод - систематизований спосіб досягнення теоретичного або практичного результату, рішення проблеми або отримання нової інформації. У его основі лежать певні регулятивні принципи пізнання і діяльності, усвідомлення специфіки досліджуваної предметної області та законів функціонування її об'єктів. Він окреслює шлях до досягнення мети (істини) і включає в себе стандартні і однозначні правила (процедури), що забезпечують надійність і достовірність знання. Прийнято розрізняти загальні і конкретно-наукові методи.
Методологія дослідження - стратегія наукового пошуку, що спирається на усвідомлення завдань, методу чи методів його проведення, програмних установок, ціннісних характеристик, нормативів і регуляторів теорії досліджуваної предметної області.
Микросоциология - область соціологічного знання, яка пов'язана з аналізом повсякденної взаємодії між людьми.
Мікрорівень соціологічного дослідження - зосередження уваги на найдрібніших елементах міжособистісного спілкування.
Мобільність вертикальна - зміна положення індивіда, яке викликає підвищення або пониження його соціального статусу.
Мобільність горизонтальна - зміна положення, яке не призводить до підвищення соціального статусу.
Мобільність індивідуальна - зміна положення індивіда в системі соціальної стратифікації.
Мобільність інтеграційна - перехід професійного статусу від батьків до дітей.
Мобільність колективна (групова) - зміна положення соціальної групи в системі соціальної стратифікації.
Спостереження - метод соціологічного дослідження та отримання інформації шляхом прямої і безпосередньої реєстрації подій і умов його перебігу.
Наука - соціальний інститут, що забезпечує виробництво та накопичення знань; одна з форм суспільної свідомості.
Нерівність - положення, при якому люди не мають рівного доступу до соціальних благ.
Номіналізм - напрям в соціології, згідно з яким всі соціальні явища отримують реальність тільки як реалізація цілей, установок, мотивів індивіда.
Норма соціальна - засіб соціальної регуляції поведінки індивідів і груп.
Норми - правила поведінки, очікування і стандарти, що регулюють взаємодії між людьми.
Обміну теорія - концепція соціальної взаємодії, згідно з якою на поведінку людей впливає те, як воно винагороджувалося в минулому.
Обробка даних - сукупність операцій і процедур аналізу первинної соціологічної інформації.
Освіта - інституалізовані (формальний) процес, на основі якого цінності, вміння і значення передаються від однієї людини, групи, спільноти іншим.
Громадський рух - організовані колективні зусилля, які сприяють або перешкоджають соціальних змін.
Суспільство - об'єднання людей, що має певні географічні кордони, спільну законодавчу систему і певну національну (соціокультурну) ідентичність.
Громада - сукупність людей, що мають спільне постійне місце проживання, що залежать один від одного в повсякденному житті і здійснюють багато видів діяльності задля задоволення спільних економічних та соціальних потреб.
Звичаї - менш важливі соціальні норми. Порушення їх тягне за собою м'яке покарання або взагалі не карається.
Опитування соціологічний - метод збору первинної інформації за допомогою звернення з питаннями до певної соціальної групи.
Організація - велика вторинна група, утворена для досягнення певних цілей.
Відносини соціальні - відносини між людьми і групами людей, що займають різне положення в суспільстві.
Відчуження у сфері праці - стан працівників, яке полягає в почутті безсилля, у відчутті, що праця не має сенсу, у психологічній невключення в свою роботу.
Панельне дослідження - спосіб збору інформації за допомогою декількох опитувань членів постійної вибіркової сукупності (панелі).
Парадигма - єдина система теоретичних впливів, методологічних принципів, методичних прийомів і емпіричних результатів, поділюваних науковим співтовариством в межах самостійної галузі знань або теоретичного підходу.
Змінна - в експерименті або дослідженні ознака, яка може набувати різних значень (наприклад, стать, вік, суспільний клас, дохід, рід занять).
Змінна залежна - змінна, яку слід пояснити за допомогою експерименту або іншим способом (наприклад, у масових обстеженнях).
Змінна незалежна - в експерименті або масовому дослідженні змінна, яка пояснює або викликає зміни в досліджуваному явищі.
Пілотажне дослідження - пробне дослідження переважно методичної спрямованості, мета якого - перевірка якості соціологічного інструментарію.
Щільність населення - число жителів на квадратний кілометр.
Поведінка колективне - щодо стихійне і неорганізоване поведінка групи людей, що реагують на невизначену або загрозливу ситуацію.
Повторне дослідження - довготривале вивчення деякого об'єкта за єдиною програмою.
Політична соціалізація - процес розвитку, в ході якого діти і підлітки сприймають ідеї, політичну позицію та поведінку, типові для даної спільності.
Політичний устрій - сукупність ідеологій та інститутів, що формують політичну діяльність всередині суспільства.
Проблема дослідження - питальна ситуація, пов'язана з протиріччям між соціальною дійсністю та її теоретичним уявленням вона потребує для того, щоб її пізнати і дозволити, використання соціальних методів, процедур і прийомів використання.
Проблема соціальна - соціальне протиріччя, усвідомлюване як значуще для них невідповідності між існуючим і належним.
Програма дослідження - виклад його мети, загальної концепції, вихідних гіпотез разом з логічною послідовністю операцій для їх перевірки.
Процес соціальний - послідовна зміна станів суспільства або його окремих систем.
Додаткова вартість - різниця між загальною вартістю і вартістю сировини, засобів виробництва, робочої сили (собівартістю).
Поділ праці - диференціація видів діяльності, що складається в суспільстві у процесі історичного розвитку.
Ранжування - спосіб оцінки змінної, коли її значенню приписується місце послідовності величин (так званий ранг), який визначається за допомогою порядкової шкали.
Раціоналізація - перехід від спонтанних, суб'єктивних традиційних способів поведінки до організації діяльності згідно раціонально встановленим вимогам.
Раціонально-легітимне панування - влада, заснована на переконанні в правильності та необхідності узаконених норм.
Релігія - система вірувань і ритуалів, за допомогою яких група людей пояснює і реагує на те, що знаходить надприродним і священним.
Ресоціалізація - процес засвоєння нових ролей, цінностей, знань на кожному етапі життя.
Репрезентативність - властивість вибіркової сукупності відтворювати характеристики генеральної сукупності. Репрезентативність вибірки означає, що з деякою похибкою можна ототожнити установки на вибірковій сукупності розподіл досліджуваних ознак їх дійсним розподілів генеральної сукупності.
Респондент - особа, яка виступає в якості джерела первинної інформації в процесі опитування або в результаті спостереження з приводу певного явища.
Ритуал - зразки поведінки по відношенню до священного і надприродного.
Спорідненість - сукупність соціальних відносин, заснованих на таких факторах, як кровні узи, шлюб і правові норми (усиновлення, опікунство і т. п.).
Рольова напруженість - ситуація, при якій одна роль пред'являє людині суперечливі вимоги.
Рольова система - сукупність ролей, які відповідають цій статусу.
Рольовий конфлікт - ситуація, при якій людина стикається із суперечливими вимогами двох чи більше несумісних ролей.
Роль - поведінка, що очікується від людини, яка займає певний статус.
Роль вікова - сукупність очікувань, пов'язаних з віком.
Санкції - соціальні покарання і заохочення, забезпечення дотримання норм.
Санкції негативні - покарання, що перешкоджають поведінки, яке не відповідає культурним нормам.
Санкції позитивні - заохочення за дотримання норм.
Сім'я - засноване на кровній спорідненості, шлюбі чи усиновленні об'єднання людей, пов'язаних спільністю побуту, взаємною відповідальністю за виховання дітей; члени сім'ї часто живуть в одному будинку.
Сім'я нуклеарна - сімейна структура, що складається з дорослих батьків і дітей, які перебувають на їх утриманні.
Сім'я розширена - сімейна структура, що включає крім нуклеарної сім'ї (дружини і діти) інших родичів, наприклад старших батьків, їх сестер і братів, онуків, двоюрідних родичів.
Символ - поняття, дія чи предмет, що замінюють інше поняття, дія або предмет і виражають його зміст.
Соціалізація - способи формування умінь і соціальних установок індивідів, відповідних їх соціальним ролям.
Соціальна дезорганізація - умова в суспільстві, при якому культурні цінності, норми і суспільні відносини відсутні, слабкі або суперечливі.
Соціальна інтеракція - процес, в якому люди діють і взаємодіють один з одним.
Соціальна реальність (соціальний мир) - створюється в процесі соціальних взаємодій суб'єктів, є результатом їх життєдіяльності. Основний громадський показник - культура суспільства.
Соціальне - властивість, іманентно (внутрішньо) властиве особистості і спільнотам, що формується в результаті процесів соціалізації та інтеграції людини в суспільство, в суспільні відносини.
Соціальний інститут - сукупність ролей і статусів, призначених для задоволення певної соціальної потреби.
Соціальний контроль - сукупність норм і цінностей суспільства, а також санкцій, що застосовуються для їх здійснення. У вивченні девіації - зусилля оточуючих, спрямовані на запобігання девіантної поведінки, покарання девиантов або їх виправлення.
Соціометрія - вивчення структури міжособистісних відносин в малих групах.
Середа соціальна - сукупність соціальних умов життєдіяльності людини, які здійснюють вплив на його свідомість і поведінку.
Середній клас - соціальна група, що займає проміжне положення між основними спільнотами (групами) суспільства.
Статус вікової - соціальне становище, приписуване індивіду на основі віку.
Статус досягнутий - статус, що купується індивідом у суспільстві завдяки його власним зусиллям.
Статус основний - статус, який визначає суспільне становище людини.
Статус приписаний (приписаний) - статус, успадкований від народження, природжений.
Статус соціальний - позиція людини у суспільстві, пов'язана з певними правами і обов'язками.
Стратифікація - порядок, згідно з яким нерівність, мабуть, з великою ймовірністю передається від одного покоління до іншого, формуючи різні верстви (страти) суспільства.
Стратифікація вікова - система, в якій різні вікові групи у суспільстві неоднаково винагороджуються.
Структура соціальна - стійкий зв'язок елементів у соціальній системі; ця сукупність взаємопов'язаних і взаємодіючих один з одним класів, соціальних верств, груп і т. д.
Субкультура - система норм цінностей, що відрізняють культуру певної групи від культури більшості суспільства.
Суперего - згідно З. Фрейдом, структура «Я», що виконує функції морального контролю й моральної оцінки.
Теорія - твердження, що містить сукупність взаємопов'язаних вихідних положень і гіпотез.
Тест - метод вимірювання та оцінки соціально-психологічних якостей індивіда.
Техніка соціологічного дослідження - сукупність організаційних і методичних прийомів і способів збору, обробки та аналізу даних.
Типологізація - спосіб виявлення подібності та відмінності безлічі соціальних об'єктів, пошук критеріїв їх класифікації.
Натовп - відносно велике число людей, що знаходяться в безпосередньому контакті один з одним.
Тоталітарна держава - держава, лідери якого прагнуть до повного контролю над країною і народом. Для таких держав зазвичай характерні наступні особливості: насаджування певної ідеології, однопартійна система, застосування терору, контроль над засобами масової інформації, контроль над зброєю і централізоване управління економікою
Точкове дослідження (разове) - збір інформації про стан або кількісні характеристики соціального явища на момент вивчення.
Факт соціальний - одиничне суспільно значуща подія або деяка сукупність однорідних подій, типових для тієї чи іншої сфери суспільства.
Харизма - властивості деяких лідерів вселяти своїм послідовникам віру в їх надлюдські здібності.
Харизматична влада - влада, заснована на відданості лідерові, якому приписують якісь вищі, майже містичні властивості.
Цінності - розділяються в суспільстві (спільності) переконання щодо цілей, до яких люди повинні прагне, і основних засобів їх досягнення (термінальні та інструментальні цінності).
Церква - релігійна організація, що діє в суспільстві і має з ним тісний зв'язок.
Цивілізація - ступінь в розвитку суспільства, рівень соціального і культурного розвитку, який пов'язаний з поділом праці.
Шкала - вимірювальна частина інструменту для оцінки соціологічної інформації.
Егалітаризм - концепція загальної рівності, одержала широке поширення, починаючи з епохи буржуазних революцій; історично склалися дві основні концепції егалітаризму - як рівність можливостей і як рівність результатів.
Его - за З. Фрейдом, складова частина особистості, яка виступає посередником між Суперего та Ід. Контролює поведінку людини і допомагає індивіду орієнтуватися в навколишньому світі.
Експеримент - спосіб отримання даних, при якому змінні контролюються для встановлення причинно-наслідкового зв'язку.
Етнометодологія - вивчення повсякденних норм, правил поведінки, смислів мови спілкування, які регулюють взаємодії між людьми.
Етноцентризм - тенденція оцінювати інші культури на основі власної; віра в біологічне і культурну перевагу членів власної групи над іншими групами.
Мова - система комунікації, що здійснюється на основі звуків і символів, що мають умовні, але структурно обгрунтовані значення.

Бібліографічний список рекомендованої літератури
1. Андрєєва, Т. В. Сімейна психологія [Текст]: навч. посібник / Т. В. Андрєєва. - СПб: Мова, 2005. - 244 с.
2. Бєляєва, Л. А. Соціальна стратифікація і середній клас у Росії: 10 років пострадянського розвитку [Текст] / Л. А. Бєляєва. - М.: Academia, 2001. - 248 с.
3. Вебер, М. Про деякі категоріях розуміє соціології [Текст] / М. Вебер / / Избр. виробнич. - М.: [б. і.], 1990. - С. 495-546.
4. Вебер, М. Протестантська етика і дух капіталізму [Текст] / М. Вебер / / Избр. виробнич. - М.: [б. і.], 1990. - С. 60-207.
5. Ворожейкін, І. Є. Конфліктологія [Текст]: підручник / І. Є. Ворожейкін, А. Я. Кибанов, Д. К. Захаров. - М.: ИНФРА-М, 2002. - 240 с.
6. Горєлов, А. А. Соціологія [Текст]: підручник / А. А. Горєлов. - М.: Ексмо, 2006. - 496 с.
7. Горєлов, А. А. Соціологія в питаннях і відповідях [Текст]: навч. посібник / А. А. Горєлов. - М.: Ексмо, 2005. - 320 с.
8. Готліб, А. С. Введення до соціологічного дослідження. Якісний і кількісний підходи. Методологія. Дослідницькі практики [Текст]: навч. посібник / А. С. Готліб. - М.: Флінта: МПСІ, 2005. - 384 с.
9. Дмитрієв, А. В. Конфліктологія [Текст]: навч. посібник / А. В. Дмитрієв. - М.: Гардаріки, 2000. - 320 с.
10. Дюркгейм, Е. Метод соціології [Текст] / Е. Дюркгейм / / Про поділ суспільної праці. - М.: [б. і.]. - С. 391-566.
11. Здравомислов, А. Г. Соціологія конфлікту: Росія на шляхах подолання кризи [Текст]: навч. посібник / А. Г. Здравомислов. - М.: Аспект Пресс, 1995. - 317 с.
12. Історія політичних і правових вчень [Текст]: підручник / за ред. В. С. Нерсесянца. - М.: Юрид. лит., 1983. - 720 с.
13. Кравченко, А. І. Загальна соціологія [Текст]: навч. посібник для вузів / А. І. Кравченко. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 479 с.
14. Левін, К. Дозвіл соціальних конфліктів [Текст] / К. Левін. - СПб. : Йдеться, 2000. - 408 с.
15. Загальна економія [Текст]: навч. посібник / під заг. ред. проф. А. Г. Ефендієва. - М.: ИНФРА-М, 2004. - 654 с.
16. Радугин, А. А. Соціологія [Текст]: курс лекцій / А. А. Радугин, К. А. Радугин. - М.: Бібліотека, 2004. - 224 с.
17. Сорокін, П. А. Основні риси російської філософської культури [Текст] / П. А. Сорокін. - М.: [б. і.], 1990. - С. 462-489.
18. Сорокін, П. А. Соціальна стратифікація і мобільність [Текст] / П. А. Сорокін / / Людина. Цивілізація. Товариство. - М.: Політвидав, 1992. - С. 295-424.
19. Соціологія [Текст]: навч. для вузів / під ред. проф. В. Н. Лавриненко. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 407 с.
20. Соціологія [Текст]: навч. посібник / під ред. Д. С. Клементьєва. - М.: Ексмо, 2004. - 480 с.
21. Соціологія. Основи загальної теорії [Текст]: навч. для вузів / відп. ред. академік РАН В. Осипов. - М.: Норма, 2005. - 912 с.
22. Целуйко, В. М. Психологія сучасної сім'ї [Текст] / В. М. Целуйко. М.: ВЛАДОС, 2004. - 288 с.
23. Черняк, Є. М. Соціологія сім'ї [Текст]: навч. посібник / Є. М. Черняк. - М.: Дашков і К, 2004. - 238 с.
24. Шнейдер, Л. Б. Основи сімейної психології [Текст]: навч. посібник / Л. Б. Шнейдер. - М.: МОДЕК, 2003. - 928 с.
25. Енциклопедичний соціологічний словник [Текст] / заг. ред. академіка РАН Г. В. Осипова. - М.: ІСПІ РАН, 1995. - 939 с.
26. Книги, відмічені зірочкою, необхідно використовувати при розкритті кожної теми контрольної роботи.

Додаток 1
Зразок оформлення титульного аркуша
федеральне агентство з освіти
Сиктивкарський лісовий інститут - філія
Державного освітнього закладу
вищої професійної освіти
«Санкт-Петербурзька державна
лісотехнічна академія імені С. М. Кірова »
Кафедра гуманітарних і соціальних дисциплін
контрольна робота
З дисципліни: Соціологія
На тему: Соціологія конфлікту
Виконав:
Павлов Микола Іванович, студент заочного факультету,
2 курс,
2270 гр.; Група 1 (2),
бюджетна (контрактна) форма навчання,
спеціальність БУАіА,
№ зач. книжки ____________
Перевірила:
Мачурова М. М., кпсхн.
Сиктивкар 2007

Додаток 2
Зразок оформлення змісту
Зміст
ВСТУП
1. Етика і етикет ділової бесіди (переговорів)
1.1. Методи ведення переговорів
2. Принципові переговори. Базові елементи переговорів
2.1. Розмежування між учасниками дискусії та обговорюваними проблемами
2.2. Вплив сприйняття, емоцій, різниці інтересів на результат переговорів
2.3. Взаємовигідні варіанти. Об'єктивні критерії
ВИСНОВОК
СПИСОК

Додаток 3
Приклади бібліографічних записів
Бібліографічний список
Агафонова, Н. Н. Цивільне право [Текст]: навч. посібник для вузів / Н. М. Агафонова, Т. В. Богачова, Л. І. Глушкова; під. заг. ред. А. Г. Калпин; авт. вступ. ст. М. М. поливаються; М-во заг. і проф. освіти РФ, Моск. держ. юрид. акад. - Вид. 2-е, перероб. і доп. - М.: МАУП, 2002. - 542 с.
Бахвалов, Н. С. Чисельні методи [Текст]: навч. посібник для фіз.-мат. спеціальностей вузів / М. С. Бахвалов, Н. П. Жидков, Г. М. Кобельков; під заг. ред. М. І. Тихонова. - 2-е вид. - М.: Фізматліт: Лаб. базових знань, СПб. : Нев. діалект, 2002. - 630 с.
Бочаров, І. М. Кипренский [Текст] / Іван Бочаров, Юлія Глушакова. - 2-е вид., Знач. доп. - М.: Молода гвардія, 2001. - 390 с.
«Виховний процес у вищій школі Росії», міжвузівська наук.-практична конф. (2001; Новосибірськ). Міжвузівська науково-практична конференція «Виховний процес у вищій школі Росії», 26 - 27 квітня. 2001 р . [Текст]: [посвящ. 50-річчя НГАВТ: матеріали] / редкол.: А. Б. Борисов [и др.]. - К.: НГАВТ, 2001. - 157 с.
ГОСТ 7. 53-2001. Видання. Міжнародна стандартна нумерація книг [Текст]. - Натомість ГОСТ 7.53-86; введ. 2002-07-01. - Мінськ: межгос. рада по стандартизації, метрології та сертифікації; М.: Изд-во стандартів, cop. 2002. - 3 с. - (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи).
Єріна, Е. М. Звичаї поволзьких німців [Текст] = Sitten und Brauche der Wolgadeutchen / Катерина Єріна, Валерія Салькова; худож. Н. Стариков; [Міжнар. союз ньому. культури]. - 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: Готика, 2002. - 102 с.
Мюссе, Л. Варварські навали на Західну Європу [Текст]: друга хвиля / Люсьєн Мюссе; переклад з фр. А. Тополева; [приміт. А. Ю. Карчінского]. - СПб. : Євразія, 2001. - 344 с.
Перроун, П. Д. Створення корпоративних систем на базі Java 2 Enterprise Edition [Текст]: рук. розробника: [пер. з англ.] / Поль Дж. Перроун, Венкат С. Р. «Крішна», Р. Чаганті. - М. [и др.]: Вільямс, 2001. - 1179 с.
Семенов, В. В. Філософія: підсумок тисячоліть. Філософська психологія [Текст] / В. В. Семенов; Рос. акад. наук, Пущин. наук. центр, Ін-т біофізики клітини, Акад. проблем збереження життя. - Пущино: ПНЦ РАН, 2000. - 64 с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Соціологія і суспільствознавство | Методичка
306.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Соціологія управління та соціологія державної служби спільне та відмінне
Соціологія як наука Військова соціологія в системі соціологічного знання
Соціологія як наука Військова соціологія в системі соціологічного з
Соціологія управління Соціологія організацій
Соціологія 4
Соціологія
Соціологія 3
Соціологія 8
Соціологія 9

Нажми чтобы узнать.
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru