Соціальне страхування 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Реферат на тему:
Соціальне страхування
Виконала:
Студентка 5 курсу
Групи 501-Ф
Бень Катерина
Сімферополь 2009

1. Право громадян на забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом ( частина перша статті 46). Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частина друга статті 46).
При цьому відповідно до ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У самому загальному вигляді соціальне забезпечення (страхування) можна позначити як утримання за рахунок суспільства особливої ​​категорії громадян, в особливих випадках і особливими способами. Соціальним даний вид страхування (забезпечення) називається тому, що він представляє собою обов'язок усього суспільства, реалізовану державою.
Держава сприяє громадянам у задоволенні тієї або іншої потреби різними способами, які представляють собою види допомоги по соціальному страхуванню (забезпечення). До таких видів відносяться: пенсії, різного роду допомоги (з тимчасової непрацездатності; по вагітності та пологах і т.п.); пільги (наприклад, пільги на оплату житлово-комунальних послуг для деяких категорій громадян, пільги на отримання пенсії за віком і т . д.); соціальне обслуговування (у вигляді вчинення дій побутового характеру на користь нужденних); натуральне забезпечення (транспортні засоби, продукти харчування, одяг тощо).
Визначення обов'язкових гарантій соціального захисту не виключає можливості впровадження законом інших додаткових гарантій у цій сфері (наприклад, соціальна допомога різних видів).
Однією з організаційно-правових форм соціального захисту громадян є загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Як визначено Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР, загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної , часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом (стаття 1).
Відносини, що виникають за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до Основ.
Особи, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, одержують свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів страхування та документом суворої звітності. Порядок видачі та зразок свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджується Кабінетом Міністрів України.

2. Функції страхування
Функції страхування і його зміст як економічної категорії органічно пов'язані. Як функцій економічної категорії страхування можна виділити наступні:
1. Формування спеціалізованого страхового фонду грошових коштів.
2. Відшкодування збитків та особисте матеріальне забезпечення громадян.
3. Попередження страхового випадку і мінімізація збитків.
Перша функція - це формування спеціалізованого страхового фонду грошових коштів як плати за ризики, які беруть на свою відповідальність страхові компанії. Цей фонд формуватися як в обов'язковому, так і в добровільному порядку. Держава, виходячи з економічної і соціальної обстановки, регулює розвиток страхової справи в країні.
Функція формування спеціалізованого страхового фонду реалізується в системі запасних і резервних фондів, що забезпечують стабільність страхування, гарантію виплат і відшкодувань. Якщо в комерційних банках акумулювання засобів населення з метою, наприклад, грошових накопичень, має тільки ощадне початок, то страхування через функцію формування спеціалізованого страхового фонду несе ощадно-ризикове початок. У моральному плані кожний учасник страхового процесу, наприклад при страхуванні життя, упевнений в одержанні матеріального забезпечення на випадок нещасної події і при завершенні терміну дії договору. При майновому страхуванні через функцію формування спеціалізованого страхового фонду не тільки вирішується проблема відшкодування вартості постраждалого майна в межах страхових сум і умов, обумовлених договором страхування, але і створюються умови для матеріального відшкодування частини або повної вартості постраждалого майна.
Через функцію формування спеціалізованого страхового фонду вирішується проблема інвестицій тимчасово вільних засобів у банківські й інші комерційні структури, вкладення коштів у нерухомість, придбання цінних паперів і т.д. З розвитком ринку в страхуванні незмінно буде удосконалюватися і розширюватися механізм використання тимчасово вільних коштів. Значення функції страхування як формування спеціальних страхових фондів буде зростати.
Друга функція страхування - відшкодування збитку й особисте матеріальне забезпечення громадян. Право на відшкодування збитку в майні мають тільки фізичні і юридичні особи, які є учасниками формування страхового фонду. Відшкодування шкоди через зазначену функцію здійснюється фізичним або юридичним особам у рамках наявних договорів майнового страхування. Порядок відшкодування збитку визначається страховими компаніями, виходячи з умов договорів страхування і регулюється державою (ліцензування страхової діяльності). За допомогою цієї функції одержує реалізацію об'єктивного характеру економічної необхідності страхового захисту.
Третя функція страхування - попередження страхового випадку і мінімізація збитку - передбачає широкий комплекс заходів, у тому числі фінансування заходів щодо недопущення або зменшення негативних наслідків нещасних випадків, стихійних лих. Сюди ж відноситься страхове вплив на страхувальника, закріплене в умовах укладеного договору страхування й орієнтоване на його дбайливе ставлення до застрахованого майна. Заходи страховика по попередженню страхового випадку і мінімізації збитку звуться превенції. З метою реалізації цієї функції страховик утворює особливий грошовий фонд попереджувальних заходів.
В інтересах страховика витратити якісь кошти на попередження збитку (наприклад, фінансування протипожежних заходів: придбання вогнегасників, розміщення спеціальних датчиків контролю над тепловим випромінюванням і т.д.), які допоможуть зберегти застраховане майно в первісному стані. Витрати страховика на попереджувальні заходи доцільні, тому що дозволяють домогтися істотної економії грошових коштів на виплату страхового відшкодування, запобігаючи пожежа або який-небудь інший страховий випадок. Джерелом формування фонду превентивних заходів служать відрахування від страхових платежів.
3. Види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Страхові випадки, умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати, розмір допомоги з тимчасової непрацездатності
Допомога з тимчасової непрацездатності відноситься до одного з видів допомоги з державного соціального страхування, що виплачуються з коштів Фонду соціального страхування України (п. 44 Інструкції про порядок надходження, обліку та використання коштів Фонду соціального страхування України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування України від 28.12 .94 р. № 44).
Порядок призначення і виплати допомоги з тимчасової непрацездатності регулюється Положенням про порядок забезпечення допомогою по державному соціальному страхуванню, затвердженим Президією ВЦРПС 12.11.84 р. з доповненнями і змінами за станом на 10.11.91 р., статтями законів України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи »і« Про правовий та соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей »,« Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту », Положення про порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим Міністерством праці, Міністерством освіти, Міністерством соціального захисту населення, Міністерством фінансів України та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.03.93 р. № 10.
Допомоги по тимчасовій непрацездатності видаються робітникам, службовцям, членам колгоспів, іншим громадянам, на яких поширюється державне соціальне страхування у наступних випадках:
1. при захворюванні (травмі), пов'язаної з втратою працездатності;
2. при санаторно-курортному лікуванні;
3. при хворобі члена сім'ї, у разі необхідності догляду за ним;
4. при карантині;
5. при тимчасовому переведенні на іншу роботу у зв'язку із захворюванням туберкульозом або професійним захворюванням;
6. при протезуванні з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;
7. при догляді за дитиною віком до 3-х років або дитиною-інвалідом віком до 16 років у разі хвороби матері;
8. при догляді за хворою дитиною віком до 14 років.
Підставою для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності є виданий в установленому порядку лікарняний листок (листок непрацездатності). Інші документи не можуть служити підставою для виплати допомоги. У випадку втрати лікарняного листка допомога може бути видано по дублікату.
Допомога з тимчасової непрацездатності при захворюванні (травмі) видається з першого дня втрати працездатності і до її відновлення або до встановлення лікарсько-трудової експертної комісією (МСЕК) інвалідності, навіть якщо в цей час працівник був звільнений. При настанні тимчасової непрацездатності в період спору про правильність звільнення допомога видається в разі поновлення на роботі. При цьому допомога видається з дня винесення рішення про поновлення на роботі.
При побутовій травмі допомога видається, починаючи з шостого дня непрацездатності. Якщо травма стала результатом стихійного лиха (землетруси, повені, пожежі тощо) або анатомічного дефекту потерпілого, допомога видається за весь період непрацездатності за загальними правилами.
При настанні тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання (травми) під час перебування в щорічній (в основному або додатковій) відпустці допомога видається за всі дні звільнення від роботи, засвідчені лікарняним листком. При настанні тимчасової непрацездатності в період відпустки без збереження заробітної плати допомога не видається. Якщо непрацездатність триває і після закінчення відпустки без збереження зарплати, то допомога видається з дня, коли працівник повинен був приступити до роботи.
Допомога з тимчасової непрацездатності видається в розмірі:
1) 100% заробітку:
· В разі трудового каліцтва або професійного захворювання;
· Працівникам, які мають безперервний трудовий стаж 8 і більше років, а при обчисленні допомоги у зв'язку з доглядом за хворою дитиною та у віці до 14 років - у яких загальний трудовий стаж 8 і більше років;
· Працівникам, які мають на своєму утриманні трьох і більше дітей у віці до 16 років (учнів - до 18 років) (незалежно від стажу роботи);
· Дружинам військовослужбовців (незалежно від стажу роботи);
· У зв'язку з доглядом за хворою дитиною віком до 14 років жінкам-військовослужбовцям (незалежно від стажу роботи);
· Працівникам з числа дітей-сиріт, які залишилися без опіки, батьків, не досягли 18 років і мають трудовий стаж до 5 років;
· Працюючим учасникам та інвалідам війни та особам, прирівняним до них;
· Працівникам, віднесеним до I, II, III, IV категорій згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також які тимчасово працювали з моменту аварії до 01.07.86 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986, 1987 рр.. в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, за умови, що вони були направлені в цю зону за розпорядженням міністерств, відомств, виконкомів, обласних Рад народних депутатів (незалежно від стажу роботи);
· Одному з батьків (або особі, яка їх замінює) хворих дітей у віці до 14 років, визнаних потерпілими відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», незалежно від безперервного стажу роботи за весь період хвороби , включаючи санаторно-курортне лікування, якщо дитині необхідний догляд батьків згідно з висновками лікарської консультаційної комісії;
2) у розмірі 80% заробітку:
· Працівникам, які мають безперервний трудовий стаж від 5 до 8 років, а при обчисленні допомоги у зв'язку з доглядом за хворою дитиною віком до 14 років - у яких загальний трудовий стаж від 5 до 8 років;
3) у розмірі 60% заробітку:
· Працівникам, які мають безперервний трудовий стаж до 5 років (по догляду за хворою дитиною віком до 14 років - загальний трудовий стаж до 5 років).
Допомога по догляду за хворим членом сім'ї видається не більше ніж на 3 календарні дні. Продовження терміну видачі допомоги понад 3-х календарних днів провадиться лише у виняткових випадках, залежно від тяжкості захворювання члена сім'ї та побутової обстановки, і не більше ніж до 7-и календарних днів, у загальній складності. Працівникові, що знаходиться в черговому чи додатковій відпустці або у відпустці без збереження заробітної плати, допомога по догляду за хворим членом сім'ї не видається.
Посібники призначаються за місцем роботи працівника (де знаходиться його трудова книжка) комісією із соціального страхування або уповноваженою на це профкомом членом комісії (профкому).
Право громадян на матеріальне забезпечення у разі тимчасової втрати працездатності як складова права на соціальний захист гарантується загальним державним соціальним страхуванням у порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-III, частина друга статті 35 якого передбачає, що умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, визначаються Законом, норми якого оскаржуються.
Законом передбачається виплата застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення у відповідному порядку інвалідності (частина перша статті 2); перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації за місцем роботи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 2).
Зі встановленням зазначеної норми розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, зменшено для роботодавців з 4 до 2,9 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників.
Аналіз законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зокрема постанов Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року № 439, від 26 вересня 2001 року № 1266 про порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві , і порядок нарахування середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, свідчить, що оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації проводиться в межах правовідносин, які регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням ". Це породжує відповідні правові наслідки у сфері захисту прав застрахованих осіб.
Закріплені у статті 2 Закону норми щодо виплати застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності і щодо оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності роботодавцями мають імперативний характер. Різні джерела покриття цих витрат не впливають на право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення по тимчасовій непрацездатності.
Конституційне право громадян на соціальний захист у разі тимчасової втрати працездатності та державні гарантії реалізації ними цього права (частини перша і друга статті 46 Конституції) не порушуються.

Використана література
1. Основи держави і права України / За ред. І.М. Пахомова. - Х.: Одіссей, 2000.
2. Основи правознавства: Навч. посіб. / За ред. С.В. Ківалова
3. Трудове право України: Підручник / За ред. Д.О. Карпенка - Київ, 1999.
4. Конституція України / / Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
5. Кодекс законiв про працю України з постатейними матерiаламі / / Бюлетень законодавства i юридичної практики України. - К.: Юрiнком, 1997. - № № 11-12.
6. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю. У 2-х т. - Сімферополь: Тавріда, 1998.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Банк | Реферат
39.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Соціальне страхування
Соціальне страхування 3
Соціальне страхування у Швеції
Соціальне страхування за кордоном
Соціальне та особисте страхування
Соціальне страхування в Росії
Соціальне та особисте страхування
Соціальне страхування в Росії 2 лютого
Соціальне страхування робітників в Російській Імперії
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru