Словник менеджера

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Словник менеджера

  • Завдання - намічена робота, серія робіт або частина роботи, яка по­винна бути виконана наперед визначеним способом і в наперед обумов­лений термін.

Змінні внутрішні - ситуаційні фактори всередині організації, до яких відносяться цілі, структура, завдання, технологія і люди.

Імітація - використання моделі для імітації реальної системи, щоб дослідити і зрозуміти її властивості, поведінку та риси.

Інтеграція - процес досягнення єдності зусиль всіх підсистем (під­розділів) організації для реалізації їхніх завдань і цілей.

Інформаційно — управляюча система (ІУС) - формальна система для подання адміністрації інформації, необхідної для прийняття управлін­ських рішень.

Комітет постійний — постійно діюча в організації група, яка має конкретну ціль

Комітет спеціальний - тимчасова група, сформована для виконан­ня певної цілі.

Комітети - групи в організації, яким делеговані повноваження для виконання якогось завдання.

Комунікації - обмін інформацією.

Комунікаційний процес - обмін інформацією між двома і більше лю­дьми.

Контролі, - процес забезпечення досягнення організацією своїх цілей.

Контроль оперативний - процес забезпечення ефективного і квалі­фікованого виконання конкретних завдань.

Контроль управлінський - процес, завдяки якому управляючі забез­печують отримання ресурсів і їхнє ефективне використання для досягнен­ня загальних цілей організації.

Конфлікт - відсутність згоди між двома або більше сторонами, яки­ми можуть бути окремі особи чи групи.

Конфлікти дисфункціональні - конфлікти, що ведуть до зниження ефективності організації.

Конфлікти функціональні - ті, які ведуть до підвищення ефектив­ності організації.

Лідерство - вміння і здатність впливати на окремих людей, групи, направляючи їхні зусилля на досягнення цілей організації.

Місія (основна загальна ціль) організації - чітко визначена причина її існування.

Модель лінійного програмування - та, що використовується для ви­значення оптимального розподілу дефіцитних ресурсів при наявності конкуруючих потреб.

Модель теорії черг, або модель оптимального обслуговування - та, що використовується для визначення оптимальної кількості каналів об­слуговування стосовно потреби в них.

Модель управління запасами - та, що використовується для визна­чення часу розміщення замовлень на ресурси і їхню кількість, а також кількість готової продукції на складах.

Мотивація - процес спонукання себе та інших до діяльності для дося­гнення особистих цілей і цілей організації.

Неформальні організації (групи) - колективи, що створюються не з волі керівника. Вони є могутньою силою, яка за певних умов може стати домінуючою в організації і зводити всі зусилля керівника нанівець.

Організації - соціотехнічні системи, які складаються Із п'яти основних елементів: структури, завдань, технології, людей, цілей.

Організації неформальні - групи, які виникають спонтанно, але їхні члени вступають у взаємовідносини досить часто.

Організація - група людей, діяльність якої свідомо координується для досягнення загальної цілі або цілей.

Організація — процес створення структури організації, яка дає мож­ливість працівникам ефективно діяти разом для досягнення їхніх цілей.

Організація децентралізована - організація, в якій повноваження розподілені за нижчими рівнями управління.

Організація матрична - організація, в якій члени групи підпорядко­вуються як керівнику проекту, так і керівникам функціональних відділів, в яких вони працюють.

Організація неформальна - спонтанно створені групи людей, які по­стійно взаємодіють для досягнення певних цілей.

Організація проектна - тимчасова структура, яка створюється для вирішення конкретного завдання.

Організація централізована — така, в якій керівництво вищої ланки залишає за собою більшу частину повноважень необхідних для прийняття найважливіших рішень.

Підприємець - людина, яка бере на себе ризик, пов'язаний з організа­цією нового підприємства або із розробкою ідеї виробництва нової про­дукції чи надання нового виду послуг, які пропонуються споживачеві.

Повноваження з обов'язковими погодженнями - рішення (дії) кері­вника нижчої ланки, які мають погоджуватися з апаратом.

Повноваження лінійні - ті, які передаються безпосередньо від нача­льника до підлеглого і далі до інших підлеглих.

Повноваження паралельні: вище керівництво розширює повноважен­ня апарату, надаючи йому право відхилення рішень лінійного керівника.

Повноваження - обмежене право використовувати ресурси органі­зації і направляти зусилля окремих працівників на виконання поставлених завдань.

Повноваження рекомендаційні: лінійний керівник звертається до консультативного апарату, але не зобов'язаний діяти так, як йому рекоме­ндують.

Повноваження функціональні—надання можливості апарату як запропонувати, так і заборонити певну дію лінійного керівника в межах своєї компетенції.

Показник результативності - конкретний критерій оцінки діяль­ності в процесі контролю за певний період часу.

Політика—загальне керівництво для дій і прийняття рішень, яке полегшує досягнути поставлені цілі.

Правило-точно визначає, як потрібно діяти в конкретній ситуації.

Прийняття рішень - інтегральна частина управління організацією будь-якого роду. Вміння приймати оптимальні рішення найвиразніше від­різняє менеджера від не менеджера, ефективно працюючого менеджера від неефективно працюючого колеги.

Процедура — опис дії, яку необхідно вжити в конкретній ситуації.

Рішення - вибір альтернативи.

Рішення запрограмоване - результат реалізації визначеної послідов­ності кроків або дій, схожих на ті, що застосовуються при розв'язанні ма­тематичного рівняння.

Рішення інтуїтивне - вибір, який зроблений тільки на основі відчут­тя того, що він правильний.

Рішення незапрограмоване —те, що приймається в нових ситуаціях, або коли ситуації пов'язані з невідомими факторами.

Рішення організаційне - вибір який повинен зробити керівник, щоб виконати обов'язки, передбачені займаною ним посадою.

Рішення раціональне-вибір, який здійснюється з допомогою об'єк­тивного аналітичного процесу,

Рішення, яке будується на судженнях— вибір, зумовлений знаннями і набутим досвідом.

Середовище непрямого впливу: включає в себе фактори, які не мають прямої негативної дії на операції, але певним чином впливають на них.

Середовище прямого впливу: включає в себе фактори, які безпосере­дньо впливають на операції в організації і випробовують на собі прямий вплив цих операцій.

Система - деяка цілісність, яка складається із взаємозв'язаних частин, кожна з яких вносить свій вклад в характеристики цілого.

Стандарти - цілі, просування до яких піддається виміру. Стиль управління - манера поведінки керівника стосовно підлеглих з метою здійснення на них впливу і спонукання їх на досягнення цілей орга­нізації.

Стратегічне планування - процес прийняття рішень відносно цілей організації, змін цих цілей, використання ресурсів для досягнення цих ці­лей і відносно стратегій, які обумовлюють отримання, використання і роз­міщення цих ресурсів.

Стратегічне планування - дії та рішення, які використовує керівник в розробці спеціальних стратегій, завдяки яким організація може досягнути поставленої мети.

Стратегія — "мистецтво генерала " (з грецької) — детальний усесторонній комплексний план, призначений для того, щоб забезпечити здійс­нення місії організації та досягнення її цілей.

Структура організації - логічне взаємовідношення рівнів управлін­ня і функціональних ділянок, побудованих в такій формі, яка дозволяє най­більш ефективно досягнути намічені цілі організації.

Сфера контролю - кількість осіб підлеглих одному керівнику. Тактика — короткотермінові стратегії, які забезпечують досягнення основних цілей.

Теорії мотивації змістовні: ґрунтуються на ідентифікації внутрі­шніх спонукань (потреб), які заставляють людей діяти так, а не Інакше

Теорія ігор - метод моделювання оцінки впливу прийнятою рішення на конкурентів.

Теорія очікувань: ґрунтується на положенні про те, що наявність ак­тивної потреби не с єдиною необхідною умовою мотивації людини на досягнення визначеної цілі.

Технологія - поєднання кваліфікаційних навичок, обладнання, Інфрас­труктури, інструментів і відповідних технічних знань, необхідних для здійс­нення бажаних перетворень в матеріалах, інформації або людях

Управління - особливий вид діяльності, який перетворює неорганізо­ваний натовп в ефективну цілеспрямовану І продуктивну групу.

Управління - процес планування, організації, мотивації І контролю, необхідний для того, щоб сформувати і забезпечити досягнення цілей ор­ганізації.

Управління за цілями - поєднання планування І контролю в сфері людських ресурсів.

Управлінське дослідження - процес проведення оцінки функціона­льних зон організації, який призначений для виявлення стратегічно силь­них і слабких її сторін.

Функціональна департаменталізація - процес поділу організації на окремі елементи, кожний з яких мас свої чітко визначені конкретні за­вдання і обов'язки.

Хоторнський ефект - умови, за яких новизна, інтерес до експериме­нту чи підвищення уваги до даного питання приводили до неочікуваного, часто дуже сприятливого, результату.

Цілі - конкретний кінцевий стан або бажаний результат, якого намага­ється досягнути група людей, що працюють разом.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Астрономія | Реферат
37.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Фінансовий словник
Словник політологічних понять
Словник біблійних термінів
Словник економічних термінів
Хозарський словник Бершадського
Короткий релігієзнавчий словник
Що таке електронний словник
Словник понять з маркетингу
Тлумачний словник по програмуванню
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru