Скільки митних зборів і податків вимагає кожен митний режим

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Скільки митних зборів і податків «вимагає» кожен митний режим?
Необхідність сплати платежів при «розмитненні» товарів, а також їх розмір визначаються, крім усього іншого, тим митним режимом, який заявляється. Однак умовою встановлення лише двох з них - вільного обігу і тимчасового ввезення є сплата мит, акцизів і податку на додану вартість (далі - ПДВ). Всі інші митні режими не вимагають сплати таких платежів, за винятком, можливо, випадків, коли порушуються умови використання товарів у цих режимах (наприклад, якщо товар, поміщений під митний режим митного складу, буде втрачений і т.п.).
Режим вільного обігу
Почнемо з митного режиму вільного обігу, який заявляється, наприклад, у відношенні тільки що ввезених з-за кордону товарів або раніше ввезених і зберігаються на митному складі.
До того, як митниця видасть свідоцтво про приміщення товарів під такий режим, необхідно сплатити митні збори за митне оформлення, митні збори, акцизи (якщо ввезені товари є підакцизними) і ПДВ. Зазначені платежі обчислюються за встановленими ставками і сплачуються, як правило, в повному розмірі обчисленої суми. Оскільки саме цей митний режим передбачає сплату максимально можливої ​​суми платежів, повнота її обчислення особливо важлива в цьому випадку.
Нагадаємо, від чого залежить правильність обчислення митних платежів.
Перше - від повноти та достовірності відомостей про характеристики декларованого товару. Опис цих характеристик (у тому числі торгової марки, моделі тощо) повинні бути достатніми для однозначної і точної класифікації товару згідно з Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності Республіки Білорусь. У більшості випадків величина митних платежів залежить від ваги, обсягу або інших характеристик товару в натуральному вираженні.
Друге - від величини митної вартості. Для заяви і контролю такої вартості, як правило, потрібні відповідні митні документи (декларація митної вартості; іноді, - форма коригування митної вартості та митних платежів) та документи, що обгрунтовують заявлені величину і структуру митної вартості, а також обраний метод її визначення.
Готуючись до заяви митного режиму вільного обігу, слід знати, що, в ряді випадків, щодо деяких товарів сплачувати платежі не потрібна, або їх сплата здійснюється в меншому розмірі. Однак для того щоб скористатися пільгою з митних платежах потрібно крім заповненої митної декларації та інших документів представити в митницю документи, що підтверджують право на звільнення від сплати платежів або сплату їх у меншому розмірі.
При цьому подальше використання «пільгованою» товарів має здійснюватися, як правило, тільки в строго встановлених цілях.
Таким чином, в питанні вибору: платити державі в повному обсязі мито або податок або ж скористатися в рамках законодавства пільгою зі сплати цього платежу, прийняття рішення залишається за зацікавленою особою.
Продовжимо розгляд «платіжних» питань у рамках тієї ж митного режиму вільного обігу, але цього разу заявляється у відношенні продуктів переробки, отриманих у результаті здійснення переробки раніше вивезених товарів.
Мається на увазі наступна ситуація: спочатку якісь товари вивозяться за кордон для переробки (вони містилися під митний режим переробки за межами митної території), а потім вироблені з них готові товари - продукти переробки - ввозяться в республіку і поміщаються під митний режим вільного обігу. У цьому випадку також потрібно сплата платежів, але розрахунок їх дещо складніший, ніж зазвичай. Загальний принцип такий - платежі повинні стягуватися виходячи з вартості операцій переробки, а не від митної вартості продуктів переробки.
Приклад
За кордон раніше було відправлено несправне обладнання вартістю 55 000 000 рублів, на яке встановлено ставку ввізного мита 5%, і вартість ремонту склала в еквіваленті 7450000 рублів, то що підлягає сплаті мито буде дорівнює:
ТП = 7450000 х 0,05 = 372 500 рублів
Можна навести й інший приклад для випадку, коли необхідна для розрахунку вартість переробки відсутня в комерційних документах.
Приклад
для переробки за кордон вивезено тканину невибілена (митна вартість - 15 000 000 рублів) і барвники (митна вартість - 2 300 000 рублів). Після здійснення операцій переробки в Білорусь ввезена пофарбована тканина митної вартістю 23 000 000 рублів (ставка ввізного мита - 15%). При неможливості визначити вартість операцій з переробки, сума мита складе:
ТП = [23 000 000 - (15 000 000 + 2 300 000)] х 0,15 = 855 000 рублів
Однак не завжди продукти переробки обкладаються «процентними» ставками мита. Як відомо, існують ще ставки, встановлені, у тому числі в євро за певну кількісну одиницю, якою може бути охарактеризований товар. Розрахунок мита в цьому випадку краще всього продемонструє наступний приклад.
Приклад
У результаті переробки згаданої вище невибіленої тканини (ставка мита - 15%) і барвників (ставка мита - 5%) отримані ввозяться до Білорусі завіси (ставка мита - 20%, але не менше 0,7 євро за 1 кг) загальною вагою 5120 кг та митною вартістю 41 млн рублів, то з застосуванням курсу євро, рівного 3398,78 рублів, мито, обчислена у відношенні товарів для переробки складе:
ТПтоваров для перер. = 15 000 000 х 0,15 + 2300000 х 0,05 = 2365000 рублів.
Обчислена за загальними правилами сума збору щодо продуктів переробки (завіс) повинна відповідати найбільшому з наступних значень:
8200000 рублів (41 млн х 0,2) і 12181228 рублів (5120 х 0,7 х 3398,78).
Тобто ТПпрод.перер. складе 12181228 рублів.
При приміщенні розглянутих завіс під митний режим вільного звернення треба буде сплатити:
ТП = ТПпрод.перер. - ТПтоваров для перер. = 12181228 - 2 365 000 = 9 816 228 рублів.
Також трохи «попотіти» доведеться при розрахунку ПДВ у відношенні розміщені під митний режим вільного обігу продуктів переробки. Як і у випадку з митом, ПДВ визначається як добуток обчисленої податкової бази та ставки. Однак у податкову базу замість митної вартості ввезених товарів включається вартість операцій, які були здійснені при виготовленні готового продукту.
Якщо ж така вартість невідома, то діяти треба наступним чином:
1. Підсумовуємо митні вартості товарів, вивезених за кордон у митному режимі переробки за межами митної території. Їх величину можна взяти з відомостей раніше виданих митних свідоцтв. Якщо для цілей виробництва продукту переробки був вивезений тільки один товар, то підсумовувати не доведеться.
2. Визначаємо митну вартість продуктів переробки.
3. Різниця між величинами, отриманими згідно з пунктом 2 і 1 дасть величину, яку можна використовувати замість вартості ремонту або інших операцій з переробки в якості основи для розрахунку ПДВ.
Проте згадані «маніпуляції» з митними вартостями не треба проводити, якщо з поданих документів, наприклад, рахунок-проформи, яку виставив закордонний переробник, і зовнішньоторговельного договору можна взяти ту саму вартість операцій переробки.
А ось формула для розрахунку акцизів в порівнянні з общеустановленной не зміниться. Акциз треба платити в розмірі, як якщо б товар просто куплений і ввозився на митну територію.
Приклад
Для здійснення возмездного ремонту у митному режимі переробки за межами митної території вивезений вантажний мікроавтобус Fiat Ducato:
рік випуску - 01.07.2003;
двигун потужністю 128 к.с.;
митна вартість 35460000 рублів.
Після здійснення ремонту, вартість якого документально не підтверджена, цей мікроавтобус ввезений назад в Білорусь. При заяві митного режиму вільного обігу митна вартість відремонтованого мікроавтобуса визначена в розмірі 42760000 рублів. Із застосуванням в розрахунку курсу євро, рівного 3398,78 рублів і ставок: митних зборів - 50 євро, мита - 10%, акцизів - 1260 рублів за 1 к.с., а ПДВ - 18%, сплаті будуть підлягати такі митні платежі :
1. Збір за митне оформлення = 50 євро х 3398,78 = 169 939 рублів;
2. Мито = (42760000 - 35460000) х 0,1 = 730 000 рублів;
3. Акцизи = 128 х 1260 = 161 280 рублів.
4. ПДВ = (42760000 - 35 460 000 + 730 000 + 161 280) х 0,18 = 1474430 рублів.
Режим тимчасового ввезення
Поряд з митним режимом вільного обігу, тимчасове ввезення також вимагає сплати митних платежів, які обчислюються за тими ж ставками, що й у режимі вільного обігу. Проте їх розмір і строки сплати вже будуть іншими. Тимчасовий ввіз не вимагає одноразової сплати всієї суми митних зборів і податків до завершення «розмитнення» товарів, як у митному режимі вільного обігу. Тут сума безпосередньо залежить від того, скільки місяців товарами тимчасово користувалися в республіці. За кожний такий місяць треба сплачувати 3% від суми, обчисленої у вільному обігу.
Розраховується за формулою:
ТП вр = ТП х 0,03 х n, де:
ТП вр - сума конкретного виду митного платежу (мита або акцизів або ПДВ), що обчислюється щодо тимчасово ввезених товарів;
ТП - сума цього платежу, обчислена, як якщо б ввезені товари поміщалися під митний режим вільного обігу;
n - кількість повних і неповних календарних (квітень, травень, червень, ...) місяців, протягом яких товари будуть використані в митному режимі тимчасового ввезення.
Приклад
Митний режим тимчасового ввезення заявляється на період з 15 червня по 15 вересня, то мита і податки треба сплатити у тривідсотковому розмірі за наступні календарні місяці: неповний червень, повний липень, повний серпень, неповний вересень. Разом сплаті підлягатиме 12% від митних платежів, які сплачувалися б у випадку «повного розмитнення» товарів.
Сплата таких тривідсотковий платежів може здійснюватися одноразово або періодично.
Якщо вибір ліг на разову сплату, то тривідсотковий платежі треба сплачувати одноразово за весь заявлений термін дії митного режиму тимчасового ввезення товарів. Термін внесення платежів до бюджету, в цьому випадку, обмежений видачею митним органом свідоцтва про приміщення товарів під такий митний режим.
Кілька більш складним є порядок періодичної сплати тривідсотковий митних зборів і податків. Суть полягає в тому, що обчислена сума ділиться на частини і сплачується декларантом:
- Перша частина тривідсотковий платежів - до видачі митним органом свідоцтва про розміщенні товарів у митний режим тимчасового ввезення;
- Наступні частини - 1 раз на 3 місяці і з урахуванням того, що, їх сплата повинна проводитися до закінчення раніше оплаченого періоду. Терміни сплати платежів таких частин встановлюються митними органами.
Пропонований періодичний порядок сплати є, на перший погляд, більш вигідним для платників. Дійсно, не потрібно відразу ж вилучати з оборотних коштів всю необхідну суму платежів. Однак, в даному випадку, необхідно знати наступні 2 нюансу:
- По-перше, на платника покладається обов'язок за чітким відстеження термінів періодичної сплати для своєчасного внесення кожного чергового платежу до бюджету. В іншому випадку декларант буде нести відповідальність за його несплату;
- По-друге, при періодичній сплаті поряд з тривідсотковим платежами, необхідно сплачувати відсотки. Вони стягуються із сум частин тих тривідсотковий платежів, які сплачуються після поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.
При бажанні можна залишити тимчасово ввезені товари в республіці, заявивши митний режим вільного обігу (і знову про режим вільного обігу), та користуватися цими товарами надалі стільки, скільки буде завгодно. І не варто побоюватися можливого «повторного» обкладення платежами - один раз в режимі тимчасового ввезення, а другий - в режимі вільного обігу. Потрібно підсумувати всі сплачені тривідсотковий платежі й доплатити відсутню суму до максимальної, необхідної режимом вільного обігу, і можна залишити товари в Білорусі, заявивши до закінчення (!) Режиму тимчасового ввезення митний режим вільного обігу.
Таким чином, виходить, що при розміщенні товарів у режим тимчасового ввезення і при подальшому своєчасному зміні його на режим вільного обігу вся сума мит та податків може бути сплачена не одноразово, а як би «по частинах», в розстрочку. За аналогією з прийнятою у всіх фінансових організаціях практикою за користування розстрочкою держава стягує відсотки, які нараховуються в розмірі 1 / 360 ставки рефінансування Національного банку Республіки Білорусь за кожен день, що минув з дня приміщення товарів під режим тимчасового ввезення за день сплати відповідної частини митного платежу. Відсотки необхідно сплачувати як в рамках митного режиму тимчасового ввезення, так і при зміні цього режиму на режим вільного обігу.
Існує ще один нюанс щодо товарів, які розміщені під митний режим вільного обігу. Правда, він стосується тільки тих товарів, які до заяви такого режиму були ввезені для переробки на білоруській території.
Митний режим переробки на митній території не вимагає сплати митних зборів і податків. У зв'язку з цим, слід застерегти тих осіб, які вирішили заявити товари в цьому режимі тільки для того, щоб «піти» від сплати митних платежів. Справа в тому, що ввезені товари, які залишаться на території Білорусі, все одно потрібно буде «розмитнювати», заявляючи митний режим вільного обігу. Однак у цій ситуації поряд з усіма належними до сплати митом та податками додатково будуть нараховані відсотки (не плутати з пенею). Вони обчислюються з дня видачі митним органом свідоцтва про розміщенні товарів у митний режим переробки на митній території і закінчуються днем ​​сплати митних зборів і податків.
Розмір відсотків становить 1 / 360 ставки рефінансування Національного банку Республіки Білорусь, що діє на день сплати митних платежів. Це ж повною мірою відноситься і до випадку, коли готові товари не вивозяться за кордон, а залишаються в Білорусі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція Республіки Білорусь 1994 року. Прийнята на республіканському референдумі 24 листопада 1996 року (зі змінами та доповненнями, прийнятими на республіканському референдумі 24 листопада 1996р. Та 17 жовтня 2004р.) Мінськ «Білорусь» 2004р.
2. Митний кодекс Республіки Білорусь від 4 січня 2007р. № 204-З. Прийнятий Палатою представників 7 грудня 2006 року. Схвалений Радою Республіки 20 грудня 2006 року. (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 24.01.2007, № 17, реєстр. № 2 / 1301 від 11.01.2007). Юридична база «ЮСІАС» 2008р.
3. Козирін О.М. Митне право Росії: Учеб. Посібник. М.: Спарк, 2004р.
4. Основи митної справи: Учеб. Посібник в 7 вип. Вип. 1: Розвиток митної справи в Росії / Наук. Ред. П.В. Дзюбенко. М., РІО РОТА, 2001.
5. Основи митної справи: Учеб. Посібник в 7 вип. Вип 4: Правове регулювання митної справи / Ю.В. Воробйов, За заг. ред. В.А. Максімцева. М., РІО РОТА, 2002.
6. Митне право Республіки Білорусь. Черевченко Н.В.; 2007р., 300с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Митна система | Реферат
29.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Забезпечення сплати митних зборів податків у рамках митних кодексів Республіки Білорусь
Справляння митних зборів
Митний контроль над обчисленням і сплатою митних платежів
Митний режим
Система податків і зборів в РФ
Види податків і зборів в РФ
Митний режим митного складу
Поняття і функції податків і зборів
Система податків і зборів у Росії
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru