Складання регіонального міжгалузевого балансу виробництва і розподілу продукції

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Розрахункове завдання
З дисципліни «Регіональна економіка»
«Складання регіонального міжгалузевого балансу виробництва і розподілу продукції»

Варіант № 6
Вихідні дані
Країна ділиться на 2 умовних регіону: А і Б. У кожному регіоні є три галузі: добувна промисловість (Видобуток), виробництво готової продукції (Готова продукція) та виробництво послуг (Послуги). Прожитковий мінімум - 198,29 руб.
Регіон А, млрд. руб.
Випуск
Проміжний попит
Кінцевий попит
Випуск
Витрати
Видобуток
Готова
продукція
Послуги
Всього
Всього
в тому числі
Кінцеве споживання
Валове
накопичення
Чистий ввезення / вивезення
Видобуток
54
65
4
123
132,9
63
65
4,9
75
Гот. продукція
9,3
5
8,9
23,2
27
1
21
5
78
Послуги
2,7
5
46
53,7
59,9
32
2,9
25
60
РАЗОМ
66
75
58,9
199,9
219,8
96
88,9
34,9
213
Валова ДС
9
3
1,1
13,1
Випуск
75
78
60
213
Зайнятість
4,9
5,2
1,9
12
Чисельність населення (ЧН) 1010 млн. чол.
Трудові ресурси (ЧЗ) 468 млн. чол.
Прожитковий мінімум (ПМ) 190 руб.

Регіон Б, млрд. руб.
Випуск
Проміжний попит
Кінцевий попит
Випуск
Витрати
Видобуток
Готова
продукція
Послуги
Всього
Всього
в тому числі
Кінцеве споживання
Валове
накопичення
Чистий
ввезення / вивезення
Видобуток
5,7
2,5
54
62,2
176
45
86
45
140
Гот. продукція
65
2,8
6,8
74,6
15,4
4,6
6,6
4,2
50
Послуги
65
42
5
112
6,1
2,5
1,5
2,1
70
РАЗОМ
135,7
47,3
65,8
248,8
197,5
52,1
94,1
51,3
260
Валова ДС
4,3
2,7
4,2
11,2
Випуск
140
50
70
260
Зайнятість
4,7
8,9
57
70,6
Чисельність населення 49 млн. чол.
Трудові ресурси 21 млн. чол.
Прожитковий мінімум (ПМ) 210 руб.
Вивезення та ввезення / експорт та імпорт по регіонах країни
Регіон А
Регіон Б
Країна
Вив
Вв
Екс
Імп
Вив
Вв
Екс
Імп
Екс
Імп
Сальдо
Видобуток
5,3
67
23
-
45
43
5,9
-
28,9
-
28,9
Гот.пр.
35
78
24
4,5
7,4
15
4,7
46
28,7
50,5
-21,8
Послуги
0,5
2
4
5,7
5,9
7
0,2
5,5
4,2
11,2
-7
ВСЬОГО
10,8
147
51
10,2
58,3
65
10,8
51,5
61,8
61,7
0,1
Рішення:
I. У таблицях регіональних балансів розрахувати:
а) рядки «Всього» і «Разом»;
б) продублювати стовпець «Випуск» в однойменну рядок;
в) валову додану вартість як різницю між випуском і рядком «Разом».
II. У таблиці «Ввезення-Вивіз» розрахувати:
а) стовпці «Експорт країни» і «Імпорт країни» шляхом складання відповідних стовпців по регіонах;
б) стовпець «Сальдо» шляхом віднімання значення імпорту з експорту.
III. Міжгалузевий баланс виробництва і розподілу продукту країни:
Випуск
Проміжний попит
Кінцевий попит
Випуск
Витрати
Видобуток
Готова
продукція
Послуги
Всього
Всього
в тому числі
Кінцеве споживання
Валове
накопичення
Чистий ввезення / вивезення
Видобуток
59,7
67,5
58
185,2
308,9
108
151
49,9
215
Гот. продукція
74,3
7,8
15,7
97,8
42,4
5,6
27,6
9,2
128
Послуги
67,7
47
51
165,7
66
34,5
4,4
27,1
130
РАЗОМ
201,7
122,3
124,7
448,7
417,3
148,1
183
86,2
473
Валова ДС
13,3
5,7
5,3
24,3
Випуск
215
128
130
473
Зайнятість
9,6
14,1
58,9
82,6
IV. Показники для кожного регіону:
а) ВРП на душу населення:
ВРП дн = ВРП
ЧН
ВРП дн А = 13100 / 1010 = 12,97
ВРП дн Б = 11200 / 49 = 228,57
б) ВРП на одного зайнятого в економіці (продуктивність праці):
П тр = ВРП
ДТ
П тр А = 13100 / 12 = 1091,6
П тр Б = 11200 / 70,6 = 158,64
в) Кінцеве споживання на душу населення:
КП дн = КП
ЧН
До П дн А = 96000 / 1010 = 95,05
До П дн Б = 52100 / 49 = 1063,27
г) Коефіцієнт купівельної спроможності:
До пс = КП дн
ПМ
До пс А = 95,05 / 0,00019 = 500263,16
До пс Б = 1063,26 / 0,00021 = 5063142,9
д) Частка кінцевого споживання і валового нагромадження в ВРП:
Д кп = КП Д вн = ВН
ВРП ВРП
Регіон А:
Д кп = 96 / 13,1 = 7,33
Д вн = 88,9 / 13,1 = 6,79
Регіон Б:
Д кп = 52,1 / 11,2 = 4,652
Д вн = 94,1 / 11,2 = 8,402
Таблиця:
Показник
Регіон А
Регіон Б
СР по країні
ВРП дн
12,97
288,57
120,77
% До СР знач.
10,74
189,3
100
КП дн
95,05
1063,27
579,16
% До СР знач.
16,41
183,59
100
До пс
500263,16
5063142,9
2781703,03
% До СР знач.
18
182
100
П тр
1091,6
158,64
625,12
% До СР знач.
175
25
100
V. Оцінка відкритості регіонів:
а) Коефіцієнт вивезення за галузями:
До вив = Вивезення * 100%
Випуск
Регіон А:
До вив Д = (5,3 / 75) * 100 = 7,07
До вив ДП = (35 / ​​78) * 100 = 44,9
До вив У = (0,5 / 60) * 100 = 0,83
Регіон Б:
До вив Д = (45 / 140) * 100 = 32,14
До вив ДП = (7,4 / 50) * 100 = 14,8
До вив У = (5,9 / 70) * 100 = 8,43
Регіони в цілому:
До вив А = (10,8 / 213) * 100 = 5,07
До вив Б = (58,3 / 260) * 100 = 22,42
б) Коефіцієнт ввезення за галузями:
До ст = Ввезення * 100%
Випуск + Ввезення - Вивезення
Регіон А:
До ст Д = (67 / (75 +67 - 5,3)) * 100 = 49
До ст ДП = (78 / (78 +78 - 35)) * 100 = 64,5
До ст у = (2 / (60 +2 - 60)) * 100 = 100
Регіон Б:
До ст Д = (43 / (140 +43 - 45)) * 100 = 31,2
До ст ДП = (15 / (50 +15 - 7,4)) * 100 = 26,04
До ст у = (7 / (70 +7 - 5,9)) * 100 = 9,84
Регіони в цілому:
До ст А = (147 / (213 +147 - 10,8)) * 100 = 42,09
До ст Б = (65 / (260 + 65 - 58,3)) * 100 = 24,37
в) Коефіцієнт товарообміну за галузями:
До то = Ввезення + Вивезення * 100%
Випуск
Регіон А:
До то Д = ((67 +5,3) / 75) * 100 = 96,4
До то ДП = ((75 +35 / 78) * 100 = 141
До то У = ((2 +0,5) / 60) * 100 = 4,2
Регіон Б:
До то Д = ((43 +45) / 140) * 100 = 62,86
До то ДП = ((15 +7,4 / 50) * 100 = 4,48
До то У = ((7 +5,9) / 70) * 100 = 18,43
Регіони в цілому:
До то А = ((147 + 10,8) / 213) * 100 = 74,08
До то Б = ((65 + 58,3) / 260) * 100 = 47,42
г) Коефіцієнти міжрегіональної та зовнішньоекономічної відкритості і регіонів:
Про х мр = Ввезення рег. + Вивезення рег. * 100%
ВРП
Про х ве = Імпорт рег. + Експорт рег. * 100%
ВРП
Регіон А:
Про х мр = ((10,8 +147) / 13,1) * 100 = 1204,58
Про х ве = ((10,2 +51) / 13,1) * 100 = 467,2
Регіон Б:
Про х мр = ((65 +58,3) / 11,2) * 100 = 1100,89
Про х ве = ((51,5 +10,8) / 11,2) * 100 = 556,25
д) Експорт міжрегіональної пов'язаності в країні:
До мс = å вивезення з регіонів + å ввезення в регіони * 100%
ВВП країни
До мс = (10,8 +53,3) + (147 +65) * 100 = 1156,8
13,1 +11,2
е) Коефіцієнт зовнішньоекономічної відкритості країни:
До ве = Імпорт стор + Експорт стр * 100%
ВВП
До ве = 10,2 +51,5 +51 +10,8 * 100 = 508,23
13,1 +11,2
Таблиця:
Регіон
Галузі
Регіон у цілому
Видобуток
ДП
Послуги
Регіон А
Квив
7,07
44,9
0,83
5,07
КВВ
49
64,5
100
42,09
Хто
96,4
141
4,2
74,08
Регіон Б
Квив
32,14
14,8
8,43
22,42
КВВ
31,2
26,04
9,84
24,37
Хто
62,86
4,48
18,43
47,42
VI. Аналіз галузевої і територіальної структур виробника:
а) Галузева структура виробництва формується шляхом знаходження частки випуску галузі в загальному обсязі випуску в регіоні або країні:
До i = В i * 100%
ВРП
Регіон А:
Д про Д = (75 / 213) * 100 = 35,2
Д про ДП = (78 / 213) * 100 = 36,6
Д про У = (60 / 213) * 100 = 28,2
Регіон Б:
Д про Д = (140 / 260) * 100 = 53,8
Д про ДП = (50 / 260) * 100 = 19,2
Д про У = (70 / 260) * 100 = 27
По країні в цілому:
Д про Д = (95 / 190) * 100 = 50
Д про ДП = (40 ​​/ 190) * 100 = 21,05
Д про У = (55 / 190) * 100 = 28,95
Таблиця:
Галузь
Регіон А
Регіон Б
Країна
Видобуток
35,2
53,8
50
Готова продукція
36,6
19,2
21,05
Послуги
28,2
27
28,95
РАЗОМ
100
100
100
б) Територіальна структура виробництва формується шляхом знаходження частки випуску продукції галузі в регіоні загальному обсязі випуску галузі в країні:
Др i = Вр i * 100%
НД i
Регіон А:
Д р Д = (75 / 215) * 100 = 34,9
Д р ДП = (78 / 128) * 100 = 60,9
Д р У = (60 / 130) * 100 = 46,15
Регіон Б:
Д р Д = (140 / 215) * 100 = 65,1
Д р ДП = (50 / 128) * 100 = 39,1
Д р У = (70 / 130) * 100 = 53,85
Разом по регіонах:
Д р А = (213 / 473) * 100 = 45,03
Д р Б = (260 / 473) * 100 = 54,97
Таблиця:
Галузь
Регіон А
Регіон Б
Країна
Видобуток
34,9
65,1
100
Готова продукція
60,9
39,1
100
Послуги
46,15
53,85
100
РАЗОМ
45,03
54,97
100
В) Розрахувати коефіцієнти локалізації:
:
КЛ ir = В ir У i    , Де
У r У
У ir - обсяг випуску i-ої галузі в регіоні r;
У r - обсяг валового випуску в регіоні r;
У i - загальний обсяг випуску i-ої галузі в країні;
В - обсяг валового випуску в країні.
Регіон А:
:
К л Д = 75 215 = 0,77
213 473
:
К л ДП = 78 128 = 1,365
213 473
:
К л У = 60 130 = 1,03
213 473
Регіон Б:
:
До п Д = 140 215 = 1,2
260 473
:
До п ДП = 50 128 = 0,704
260 473
:
До п У = 70 130 = 0,982
260 473
Таблиця:
Галузь
Регіон А
Регіон Б
Видобуток
0,77
1,2
Готова продукція
1,365
0,704
Послуги
1,03
0,982
Висновки за результатами аналізу:
Регіон Б має значну перевагу по виробництву ВРП на душу населення, а також за кінцевим споживанням на душу населення. Показник продуктивності праці в регіоні А вище, ніж у регіоні Б у 7 разів, що говорить про неефективність виробництва в регіоні Б. Коефіцієнт купівельної спроможності в регіоні Б вище, ніж у регіоні А, що веде до високої купівельної спроможності в регіоні Б. Коефіцієнт вивезення по регіону Б, становить 5,07, що значно менше Квив регіону А, що становить 22,42 в 4 рази, тобто регіон Б вивозить більше продукції добувної промисловості та послуг. Коефіцієнт ввезення регіону А більше КВВ регіону Б. Коефіцієнт товарообміну по регіону А, становить 74,08, а по регіону Б - 47,42, що на 27% нижче ніж у регіону А. Коефіцієнти міжрегіональної та зовнішньоекономічної відкритості в регіонах не дуже різні.
Галузева структура виробництва Регіонів розподілена наступним чином: у регіоні А переважають видобуток (35%) і виробництво готової продукції 37%, в регіоні Б видобуток (54%) сильно перевищує показники інших галузей, що сильно впливає на показники країни. Добувна промисловість переважає в регіоні Б, і становить 65% по країні, проти 35% в регіоні Б. Також показники регіону Б, з надання послуг, вище ніж у регіоні Б, на 12%. Коефіцієнт локалізації з видобутку в регіоні А становить 0,77, а регіоні Б - 1,2; Кл по готовій продукції в регіоні А становить 0,72, у регіоні Б - 1,44; Кл по послугах у регіоні А - 1,365, у регіоні Б - 0,704. Отже в регіоні А більше розвинене виробництво готової продукції і надання послуг, а в регіоні Б видобувна промисловість.

Загальна географічна характеристика

Більша частина області розташована на південно-сході Західно-Сибірської рівнини, межує: на півночі з Томської областю, на заході з Омської областю, південно-західна межа НСО спільна з Казахстаном, південь і південний схід межує з Алтайським краєм, а на сході - кордон з Кемеровської областю, і лише крайня східна частина знаходиться в межах гір Південного Сибіру. НСО займає внутрішньоматериковому положення і має значну протяжність з заходу на схід і з півдня на північ.
НСО займає вигідне економіко-географічне положення, і незважаючи на те, що ресурсний потенціал НСО невеликий вона знаходиться поряд з промисловими центрами розташованими в Кемеровській та Омській областях, а так само Алтайським краєм. У суміжних областях широко розвинена залізнична тракторне машинобудування, металообробка, хімічна промисловість, виробництво будівельних матеріалів, і чорна та кольорова металургія.
Географічне положення і розміри області визначають її природні умови.

Рельєф

Рельєф області переважно рівнинний з невеликим коливанням абсолютних висот на близькій відстані. У західній частині коливання складають 5-20м, в східній до 50 - 100 м . Територія області поступово підвищується із заходу на схід, утворюючи декілька ступенів. Найнижча займає західну частину Барабинской рівнини з висотами 90 - 120 м і обмежується на сході приблизно по лінії Карасук - досить - Барабинськ - південна частина Киштовкі. Найбільші площі мають висоту 100-116м. У долинах річок Об, Тартас, й на висоти опускаються до 90м. Другий ступінь - Васкяздкжая плоска рівнина і східна частина Барабинской рівнини з відносними висотами 5-59м. Форми рельєфу по висоті ниці, рівнини пологого - хвилясті. Третю сходинку утворюють Приобське плато, Кузнецька улоговина. Абсолютні висоти становлять 90 - 350м, відносні до 100 - 150м. Це піднесені, хвилясті і горбисті рівнини (сопка - Холодна - 381м, сопка Михайлівська-343м) Четверту сходинку рельєфу представляє Салаїрський кряж - підняття з абсолютною висотою до 400 - 500м.
Таким чином, незважаючи на переважання рівнинної поверхні, рельєф області різноманітний.

Клімат

В області переважає континентальний клімат помірних широт. Відрізняється швидка зміна кліматичних умов півночі на південь. Для клімату характерні різні коливання середньомісячних (до38градусов) і абсолютних температур повітря (до 91 градусів); яскрава виразність 4-х сезонів з тривалою холодною зимою, порівняно коротким влітку і короткими перехідними періодами - навесні і восени невелике річне   кількість опадів (250 - 500мм) і нерівномірний їх розподіл за сезонами року з максимумом в літні місяці. Кліматичні умови можна оцінити як задовільні для життєдіяльності людини, для сільськогосподарського виробництва. Суми температур повітря вище 10 градусів складають 1600градусов в тайговій зоні та на Півночі, на крайньому південному заході в зоні степу 2000 градусів. Така кількість тепла досить для дозрівання скоростиглих і середньостиглих сортів ярої пшениці, вівса, ячменю, озимого жита, проса, гречки, гороху, льону, коноплі, соняшнику, овочевих культур, ягідників. У південних районах області можливе вирощування пізньостиглих сортів кукурудзи, цукрових буряків. До несприятливих кліматичних умов вирощування сільськогосподарських культур відносяться пізні весняні, ранні осінні заморозки, посухи і т.д.
Для більшої частини області (лісостеп і степ) у період вегетації створюються важкі умови забезпечення рослин водою. Коефіцієнт зволоження в більшості років менше 1,0. Тому необхідні роботи з накопичення вологи в грунті. В області необхідно зрошення. Прогнозується иссушение клімату.

Природні ресурси регіону

 

Гідроресурси

Внутрішні води області представлені річками, озерами, підземними водами. У НСО протікає близько 430 річок довжиною понад 10 км. 21река має довжину більше 100 км. Найбільша - Об. Річки області відносяться до 3-м басейнах: річки Об (Бердь, Йня, Шегарка та ін), річки Іртиш (Тара, Омь та їх притоки); басейну замкнутого стоку (Каргат, Баган, Карасух). Південні райони області (Баганскій, карасукськой, Кічковський, Чістоозерний, Краснозьорский) відчувають гостру нестачу в річковій воді. На Обі побудована Новосибірська ГЕС потужністю 455тис. кВт і утворено водосховище площею 1070кв. км. Створення греблі порушило природний режим Обі. У результаті порушення берегів зникли численні острови, відбулося обміління водосховища, зменшення запасів води, що позначилося на запасі та склад риби. Озера є джерелом водопостачання (Чани, Убінське, Сартлан,, Тандово, Гарний). Їх вода в південних районах використовується на зрошення. Великі озера - рибопромислові водоймища, з наявністю водоплавної птиці) У перспективі можливе широке використання грязі озера Карачі в лікувальних цілях. В озерах акліматизовані цінні породи риб, ондатра. В області наявні запити мінеральних вод. У Татарській, Чановськом, Куйбишевському Доволенськом районах на глибинах 800 - 1500м залягають мінеральні води, подібні за своїм складом з лікувальними водами курорту «Єсентуки». Мінеральні води з підвищеним вмістом йоду й брому вивчені в районному центрі Північному і Доволенськом санаторії. Родонові води поширені в Новосибірську і його околицях. Термінальні води з температурою до ЗЗ-ох градусів зосереджені головним чином в Північному, Усть-Тарсков, Венгеровського, Куйбишевському, Татарській, Чістоозерном, Чанавском, Барабинской районах. Вони - знаходяться на глибинах 1,5-3 тис. м. і в області практично не використовуються.

Земельні ресурси

Набір грунтів області перевищує 100 різновидів. У північних районах під хвойними, хвойно - листяними лісами сформувалися підзолисті і дерново-підзолисті грунти (близько 270тис га), характерна риса яких - наявність підзолистого горизонту. У період рясного зволоження розчинні сполуки, які знаходяться в цьому типі грунту, вимиваються з верхніх шарів у більш глибокі, відбувається збіднення грунту. Тому необхідні вапнування і внесення органічних і мінеральних добрив. Під березовими лісами формуються сірі лісові грунти (2400тис.га) їх родючість теж невелика. Під лігво - степовий і трав'янистою рослинністю утворюються чорноземи (= 2800, 9 тис. га). Вони мають гарну структуру і високою родючістю. На території області широко поширені болотисті грунти (4700тис га), відбувається накопичення торфу. На заході області, в Барабе і Кулунда, великі площі зайняті солончаками і солонцями (30001). Засолені грунти вимагають серйозного поліпшення. Це досягається агротехнічними прийомами, внесенням добрив, гіпсування. Широке поширення отримали лугові, чорноземно-лучні, лігво - чорноземні. Загальний грунтовий покрив сель / госп угідь складає 8,6 млн. га. Виявляються загальні закономірності зміни грунтів з півночі на південь і з заходу на схід.

Рослинність

Рослинність області відрізняється різноманітністю і строкатістю у її розподілі. Вона представлена ​​темно - хвойними, светлохвойние та листяними лісами рівнини, гірськими і передгірними лісами Салаира, різноманітністю лугів і боліт, степами й полями культурних рослин. У Киштовськом, Коливанськом, Шасіянінском районах ліси займає більше 1 / 2 всієї площі, у карасукськой, Баганском, купинський та ін південних районах їх частка не досягає 10%. Невеликі площі боліт в Північному, Убінське, Куйбишевському районах, більше 1 / 2 зайняті ріллею в Черепановского, Кічковський та Краснозьорськом районах. Всю область із заходу на схід перетинає зона лісостепу. Для них характерне поєднання лісової і степової рослинності. Південно-західна частина області зайнята степовою зоною. Для них характерні дерновшаюшіе - злакові степи. На засолених грунтах солонцевих луки. Велика частина території освоєна людиною. Значні площі степу та лісостепу використовуються під ріллю. Розораність південних і ше-точних районів становить 40 - 60%. У північній лісостепу вона зменшується до 10-20%. Більше 90% території області знаходиться у межах Західно-Сибірської платформи, тому на її території поширені корисні копалин-мі осадового чохла.
У північному районі у 1964р. відкрито Веселівське газо-нафтове родовище, пізніше - Східно-Межовське, Верх-Тарське, Раітінское родовища цегельних глин (більше 100 родовищ), пісків та піщано-гравійних сумішей. Розвідано 6 родовищ вогнетривкої глини (Дорогінское, Евсінское, Обської - експлуатуються зараз). Керамічні глини використовують для виготовлення облицювальних плит, каналізаційних труб. Глинисті сланці і вапняки Чорноріченського родовища біля міста Іскітіму і всівся Петені_Маслянінскоро району на Салаїрський кряжі. Кварцові піски є в Новосибірському і Болотнинськом районах. Будівельні вапняки для виробництва будівельного вапна, щебеню, бутового каменю зосереджені в 9 родовищах. Мінеральні фарби (квіткова глина) видобуваються в Черепановского, Тогучінском, Искитимского районах. Гірські породи магматичного походження - граніт, діабази та ін зосереджені на Буготатскіх сопках, граніти - у селища Успенка, Дубровіна, Мочіще і в кар'єрі Борок (Новосибірськ). Використовуються вони в якості будівельного каменю.
У Черепановского, Искитимского і Тогучінском районах у вигляді вузької смуги у кілька кілометрів на відстані 110км розташований Гірловскій басейн високоякісного вугілля - антрацитів. Загальні їх запаси оцінюються у млрд. т. Вугілля відрізняється високою калорійністю, витримує далекі перевезення. У Тогучінском районі розташовується Зав'яловське кам'яного вугілля із загальними запасами до глибини 300м близько 70млн т. Ліствянське вугілля (Черепановський район) - сировина для виготовлення електродів.
У Салаїрський кряжі виявлені невеликі родовища бокситів, олов'яних руд. На півночі області, в Киштовськом районі, виявлено нафту і газ (Литовське, Веселівське), розташовані всього в 150км від залізниці. Величезні запаси торфу (3075,8 млн. т) - Коливанський, Чулимске, Каргатскій, Болотнінський райони. Вивченість торф'яних покладів недостатня, але, тим не менш, на 1 січня 1985 виявлено 568 родовищ торфу. В озерах області накопичено багаті запаси сапропелів. Вони встановлені в 11 районах області.

Населення

Населення - головна продуктивна сила Західно-Сибірського економічного району. За період 1975 - 1995 рр.. воно збільшилося з 12,5 до 15,2 млн. чол. Питома вага населення Західного Сибіру на початок 1996 р . склав 12% населення Росії, а його щільність в районі - більше 6 осіб / кв. км. Найбільш щільно заселена порівняно неширока смуга уздовж Транссибірської залізничної магістралі (20 чол. / кв. Км) і Кемеровська область - понад 33 чол. / кв. км. На півночі району щільність населення знижується: в Томській області до 3 чол. / кв. км, у Тюменській області до 2,5 осіб / кв. км '. Питома вага міського населення склав у 1995 р . 71% (в цілому по Росії - 72%). У районі виділяються два найбільші міста, в яких чисельність населення перевищує мільйон чоловік - Новосибірськ і Омськ. У найбільш урбанізованій Кемеровській області (26% міського населення району) міста зосереджені головним чином уздовж залізниці від Юрги до Таштагола.
Майже 91% населення району складають росіяни. З інших національностей тут проживають українці (5%), алтайці, ненці, ханти, мансі та ін Національність
1980
1990
2000
Все населення
2505249
2620130
2733824
Росіяни
2286554
2407183
2515618
Німці
67931
64195
64186
Українці
47583
46997
50202
Татари
21825
28549
28952
Казахи
12184
11837
12123
Євреї
11864
9649
7467
Чуваші
8007
6756
5987
Мордва
5885
4729
4847
Латиші
1928
1714
1197
Інші національності
9698
10523
16683
У народному господарстві району зайнято майже 8 млн. чол. (86% працездатного населення), в - матеріальному виробництві - 5,6 млн. чол. (70%), у невиробничій сфері - 2,4 млн. чол. (30%). У 1999 р . у промисловості Західного Сибіру було зайнято 33% робітників і службовців, в сільському господарстві - 12%, на транспорті і зв'язку - 10%, в будівництві - 15%. У зв'язку з переходом до ринкових відносин в районі з'явилася безробіття. За офіційними даними, чисельність безробітних в 1999 р . становила 320 тис. чол. (4% від загальної чисельності зайнятих у народному господарстві району), але якщо врахувати, що на багатьох підприємствах робітники зайняті неповний тиждень і вимушено беруть відпустки за свій рахунок на 3-4 місяці на рік, то, за попередніми оцінками, чисельність безробітних складає 440 тис. чол. (5,5%).

Середня чисельність зайнятих в економіці (за НСО)
1985
1990
1992
1994
1996
1998
2000
1412,5
1414,5
1406,3
1383,7
1331,5
1268,2
1197,9
У Західному Сибіру висока плинність робочої сили. Вона вища, ніж у середньому по країні, в 1,25 рази. Основні причини плинності кадрів - недостатній розвиток соціальної інфраструктури і порівняно низька заробітна плата в галузях невиробничої сфери, що не дозволяє покривати додаткові витрати на життєдіяльність людей, пов'язані з суворими кліматичними умовами.
Віковий склад населення НСО
Молодший ТБ
1986
1991
1992
1993
1994
1995
24,8
24,5
24,3
23,4
23,4
27,9
Знаходяться в ТБ
58,5
56,9
56,8
56,7
56,9
57,1
Старше ТБ
16,7
18,6
18,6
19,4
19,7
20,0

Загальна характеристика економіки

Західно-Сибірський економічний район за промисловим потенціалом посідає третє місце в Російській Федерації, поступаючись таким районам, як Центральний (17%) і Уральський (18%). Особливо він виділяється на загальноукраїнському тлі виробництвом палива, електроенергії, а так само продуктів хімії та фармацевтики. Новосибірськ, як великий промисловий комплекс, грає в промисловості Західно-Сибірського регіону провідну роль.
Господарський комплекс Новосибірської області представлений в наступних пунктах:
[Галузева структура промисловості.
[Сема функціональної економіки.

Галузева структура промисловості.

Галузева структура промисловості Новосибірська і Новосибірської представлена ​​в наступній таблиці:
Випуск товарів і послуг у фактичних цінах (без ПДВ та акцизу)
Млн. рублів
У% до загального обсягу
Електроенергетика
3650,0
15,7%
Паливна промисловість
116,1
0,5%
Чорна металургія
209,5
0,9%
Кольорова металургія
1021,1
4,4%
Хімічна та нафтохімічна промисловості
679,6
2,9%
Машинобудування і металообробка
7636,4
32,8%
Лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловості
465,5
2,0%
Промисловість будівельних матеріалів
1425,8
6,2%
Легка промисловість
620,0
2,7%
Харчова промисловість
5872,1
25,2%
Мікробіологічна промисловість
160,7
0,7%
Борошномельно-круп'яна промисловість
664,2
2,8%
Медична промисловість
536,9
2,3%
Поліграфічна промисловість
204,4
0,9%
Питоме значення всієї промисловості району в загальноросійському промисловому комплексі за 30 років зросла в 2,4 рази. Це відбулося за рахунок прискореного зростання видобувних галузей. Обробні галузі розвивалися уповільненими темпами, особливо машинобудування і металообробка. Питома вага цієї галузі знизився на 10%.
Підвищилась питоме значення лісової та лісопереробної промисловості в 1,17 рази, головним чином за рахунок збільшення лісозаготівель і деревообробки. Незначне збільшення частки харчової промисловості (7%) слід визнати невиправданим, оскільки основна частина сировини цій галузі вивозилася до європейських райони. Фактичні дані показують, що за період 1965 - 1995 рр.. в Західно-Сибірському економічному районі посилилися диспропорції між видобувними та обробними галузями. Якщо в 1965 р . питоме значення видобувних галузей становило близько 30%, то в 1995р. -48% Всього обсягу промислової продукції. Таким чином, значно підвищилася роль району як паливно-сировинного придатка європейських районів країни.
Виробництво та випуск основних видів продукції металургійної промисловості наведено в таблиці:
2000 рік.
Фактично
у% до 1998 року.
Чорна металургія млн. рублів
209,5
У 2,5 р.
Сталь
37085
120,8
Прокат готовий
126083
У 4,7 р.
Труби сталеві
78857
У 5 р.
Стрічка сталева холоднокатана
3016
У 3,3 р.
Кольорова металургія млн. рублів
1021,1
85,1
Олово
...
93,4
Золото, його сировину і сплави
...
118,3
Видобуток золота кг.
...
92,5
Машинобудування і металообробка. У цілому по галузі фізичний обсяг збільшився на 11,9%:
1999 рік.
фактично
У% до 1998 року.
Машинобудування і металообробка
7636,4
111,9
Машинобудування
У тому числі:
6706,7
107,6
Гірничошахтне і гірничорудне
62,7
129,7
Залізничне
383,2
93,9
Хімічне і нафтове
9,9
72,0
Електротехнічна промисловість
550,9
122,2
Верстатобудівна та інструментальна
349,9
101,6
Автомобільна
49,8
131,9
Тракторне і сільськогосподарське машинобудування
237,3
У 2,4 р..
Машинобудування для легкої харчової промисловості та побутових приладів
66,2
157,7
Інші галузі машинобудування
4962,9
184,5
Промисловість металевих конструкцій і виробів
165,1
106,3
Ремонт машин і устаткування
763,6
74,0
Будівельно-шляхове і комунальне
34,3
88,2

Схема функціональної економіки.

У схемі функціональної економіки ми побудували, використовуючи наступні дані:
[За галузевій структурі промисловості регіону у% за обсягом продукції
[Частка сільського господарства у валовому виробництві району в%.
Вона представлена ​​у вигляді будівлі, поверхи якого відрізняються своїми функціями, завданнями, проблемами і характером зв'язку з природними, трудовими і науково-інформаційними ресурсами.
1 поверх.

Сільське господарство

4010,9
16,7%
Промисловість
18761,6
77,6%
Лісове господарство
43,5
0,2%
Чорна металургія
209,5
0,9%
Заготівлі
111,3
0,5%
Кольорова металургія
1021,1
4,2%
2 поверх.
Транспорт
7673,2
46,2%
Будівництво
2154,7
13%
Зв'язок
1532,6
9,2%
Матеріально-технічне постачання і матеріальне виробництво
602,6
3,6%
Торгівля і громадське харчування
1955,5
11,8%
Житлово-комунальне господарство
2000,4
12,0%
Медична промисловість
536,9
3,2%
3 поверх.
Геологічна і геофізична
272,7
22,5%
Наука
891,7
73,6%
Інформаційне та технологічне обслуговування
47,8
3,9%
Частка сільського господарства у валовому виробництві регіону складає 9,5%.

Галузева структура господарства.

Галузі
Галузі комплексного розвитку
k <1
Галузі Спеціалізації
k> 1
Зерно
Сталеві труби
Рослинна олія
Цемент
Електроенергія
Насіння соняшнику
Картопля
Тракторні сівалки
Шерсть
Овочі
Вугілля
Телевізори
М'ясо
Холодильники
Молоко
Пральні машини
Лікеро-горілчана продукція
Хліб
Яйце
Взуття
Будівельний цегла
1.
2. K <1
3. K> 1
- Перше коло, галузі спеціалізації. k> 1
- Друге коло, галузі комплексного розвитку k <1
- Третє коло


Територіальна структура господарства.

Назва елементів ТШХ
Характер елементів ТШХ
Приклади.
Промисловий пункт
Локальне виробничо-територіальне поєднання підприємств однієї галузі.
Чулим, Искитим, Бердськ, Татарськ
Промисловий центр.
Локальне виробничо-територіальне поєднання підприємств двох трьох галузей
Барабинськ, Куйбишев, Карасук
Промисловий вузол.
Локальне виробничо-територіальне поєднання підприємств ядра і міст супутників, об'єднаних тісними виробничо-технічними зв'язками, загальними системами інфраструктури з метою найбільш ефективного використання природних і трудових ресурсів.
Новосибірськ.
Основними елементами ТШХ регіону є промислові пункти, такі як: Чулим, Искитим, Бердськ і Татарськ. Вони спеціалізуються на машинобудуванні та металообробці, а також на харчовій промисловості.

Транспортна інфраструктура

Новосибірськ, будучи найбільшим на сході країни центром оптової торгівлі, вже сьогодні в оперативному режимі обслуговує десятки міст Сибіру із загальною чисельністю більше 7-8 мільйонів осіб. Наявність великої кількості міст і навіть регіонів - "клієнтів" Новосибірська, географічно розташовані в оперативній доступності всіма видами транспорту, відрізняє його від інших великих транспортних вузлів сибірського регіону. Залізничні, авіаційні та автомобільні перевезення (транзитні і кінцеві), забезпечують торговельні зв'язки Новосибірська з містами Казахстану, Середньої Азії, Китаєм, Монголією та інших країн. Саме з цієї причини, незважаючи на загальний промисловий спад, зрив практично всіх програм конверсії підприємств ВПК місто живе і розвивається як центр транспортних, фінансових, інформаційних та інших форм послуг, властивих сучасним товаропровідних комплексам.
Якщо говорити про стратегію економічного розвитку сходу Росії, то Новосибірськ є для цього, мабуть, найбільш ефективним опорним пунктом. Географічно становище міста дозволяє формувати систему проходять через нього транспортних коридорів міжнародного класу, однак при цьому необхідно враховувати ті реалії, які виникли останнім часом, особливо в сфері залізничних та повітряних сполучень.
Після розпаду СРСР у Росії відбулися серйозні якісні зміни в транспортних потоках. Західна Сибір, яка була пов'язана трьома залізницями з центром, тепер має в своєму розпорядженні фактично однією дорогою. Ця єдина транспортна магістраль обслуговується найслабшою в технічному відношенні ділянкою дороги від Омська ж Тюмені і Єкатеринбурга, Якщо раніше Транссибірська магістраль була поза конкуренцією г; 'обслуговуванню транспортного мосту «Азіатські країни - Росія - Європа», то тепер: у Транссибу з'явилися серйозні конкуренти. Японія в останні роки створила дуже потужний контейнерний флот, і з завершенням будівництва останньої ділянки залізничної доріг між Туркменією і Іраном з'явилася нова Трансазиатская магістраль. Ця дорога починається від узбережжя Тихого океану, проходить через всю територію Китаю, колишні республіки Середньої Азії і в обхід Росії доходить через країни Передньої Азії і Туреччину до Європи. Дорога готова, вона коротше Транссибу, і хоча поки ще не може працювати як транзитна магістраль ні за технічними умовами, ні з організації руху, їй потрібен час, щоб стати дійсним конкурентом, але цей час може настати несподівано швидко.
Необхідно зберегти переваги готового Транссибу. який має хороші виходи через Харбін і Улан-Батор в Південно-Восточнуго Азію. Головним завданням у цьому плані є стратегічні орієнтири. Потрібно приймати негайні рішення про те, яким буде Транссиб в Росії вже на початку XXI століття, щоб виконати ту роль, яку потенційно може взяти на себе Росія, використовуючи своє геополітичне становище і ставши головною сполучною ланкою між країнами АТР і Європою. Росії і Сибіру потрібен не просто швидкісний Транссиб, а Транссиб, який може бути ланкою швидкісний міжнародної транспортної системою Євразії.
У зв'язку з цим, пропозиції Міністерства шляхів сполучення про усунення недовантаження Транссибу, про пошук додаткових тонн, здаються недостатньо вагомими для рівня державного завдання.
Останнім часом сталося не тільки погіршення системи транспортних зв'язків нашої країни. Є й позитивні зміни. Росія відкрила повітряний простір для проходження іноземних суден, не тільки над сушею, але і над Північним Льодовитим ока ном, де стали формуватися коридори зв'язків над нашими територіями між Америкою!:
Азією через Північний Полюс. До теперішнього часу ці повітряні простори були закриті. Більше чотирьохсот тисяч повітряних суден на рік обходило Росію, а це величезні фінансові втрати. У майбутньому році маршрут «Америка - Північний Полюс - Азія» вже входить в розклад міжнародних транспортних ліній. Є заявки на 150 тисяч перепусток з новим перспективним напрямком активізації вигідного економіко-географічного положення м. Новосибірська є його участь в російських і міжнародних програмах розвитку «транспортних коридорів», сприяють реальної інтеграції економік територій, дійсному формування єдиного економічного простору.
Важливо підкреслити, що заходи ці, як правило, вигідні всім учасникам, а тому нікого не треба примушувати інтегруватися примусово. Однак у сучасних умовах різко посилюються вимоги до участі регіонів та міст в обслуговуванні транспортних потоків та інтеграційних зв'язків (у тому числі і в рамках програм розвитку транспортних коридорів), що викликає необхідність використання нових нетрадиційних підходів.
У зв'язку з цим колективом співробітників Сибірського державного університету шляхів сполучення за участю вчених СО РАН і різних фахівців міста ведеться робота над проектом розвитку Новосибірського мультимодального транспортного вузла. Основна мета проекту - розвиток системи комплексного в сучасному розумінні обслуговування вантажопотоків, що циркулюють в зоні впливу і відповідальності вузла.
Реалізація проекту надасть позитивний вплив на розвиток транспортних послуг та економіку регіонів Сибіру і Сходу країни, а Новосибірську дозволить збільшити доходні надходження до бюджету, підвищити зайнятість, залучити інвестиції та передові технології.
Основні переваги мультимодальних транспортних систем пов'язані з можливістю оптимізації комплексного використання транспортних засобів і транспортної інфраструктури. Вони дозволяють забезпечити ефективний контроль за транспортною системою, «спішно застосовувати нові транспортні технології, раціонально використовувати паливно-енергетичні ресурси, підвищувати конкурентоспроможність експорту, розширювати зовнішню торгівлю, спрощувати митні процедури, створювати сприятливі умови для розвитку конкуренції між вітчизняними та іноземними перевізниками, працювати з одним перевізником (оператором), який забезпечує весь процес доставки "від дверей до дверей" різними видами транспорту, використовувати їх оптимальне поєднання, скорочувати терміни доставки вантажів, зменшувати вартість вантажної маси, що знаходиться в процесі перевезення, прискорення платежів, підвищувати ефективність транспортування шляхом скорочення витрат перевезення і перевантаження вантажів, покращувати використання транспортних засобів і устаткування на основі надійного контролю за функціонуванням мультимодальній системи, ефективної координації та контролю за місцезнаходженням вантажу в шляху проходження, використовувати уніфіковані технології транспортування, навантаження, розвантаження, а також уніфіковані програми документів, мінімізувати складські запаси та складські площі , знижувати втрати в процесі транспортування, перевантаження і зберігання вантажів, мінімізувати витрати на тару упаковку спрощувати і здешевлювати процедури пред'явлення претензій та інше
В даний час під патронажем ООН розроблено й реалізується програма розвитку міжнародних транспортних коридорів. З дев'яти європейських коридорів другого і дев'ятий проходять по території Росії. Важливо забезпечити їх зв'язок з Транссибірської транспортним коридором, до складу якого входить транссибирская магістраль.
Оперативне вирішення названих проблем виключно актуально ще й тому, що вже зараз починають втіляться в життя плани розвитку конкурентних міжнародних транспортних коридорів, наприклад Євроазіатського коридору до китайських портів на Тихому океані. У зв'язку з цим важливим завданням Новосибірського мультимодального транспортного вузла є поширення зони його впливу на систему міжнародних транспортних коридорів, збереження сприятливих міжнародних транссибірські транспортних економічних умови та правової бази для формування коридорів, проходять через Новосибірський вузол.
Основними міжнародними транспортними коридорами в зоні безпосередньої уваги Новосибірська, на розвитку яких необхідно зосередити зусилля всіх владних структур, можуть бути:
1. Транссибірської магістралі з поромним, а в перспективі тунельним виходом до Японії, а так само перспективою виходу на Амуро-Якутську магістраль і продовженням через Берингову протоку в Північну Америку.
2. "Середньоазіатський (залізнично-автомобільний) коридор": Новосибірськ - Середня Азія з перспективою виходу на Трансазиатской транспортний коридор;
3. "Чуйський (залізнично-автомобільний) коридор": Новосибірськ - кордон на ділянці Республіки Гірський Алтай з продовженням на Китай;
4. Новосибірськ - країни Південно-Східної Азії (авіаційний);
5. Новосибірськ - Північна Америка (авіаційний);
6. Новосибірськ - Західна Європа (авіаційний).
Створення цих коридорів, їх технічна підтримка є основою для разі транспортної системи Сибіру, ​​забезпечуючи її високу конкурентоспроможність з міжнародними транспортними коридорами країн Азії та Близького Сходу.
Велику роль у розвитку Новосибірського мультимодального транспортного вузла грати його внутрішні транспортні коридори. По них будуть переміщатися вантажем забезпечені спеціальним (режим найбільшого сприяння) комплексом правил і послуг, податкових обкладань, системою заходів безпеки, страхування, ційні супутникового позиціонування (спостереження) і ін Створення відповідного режиму для цього комплексу - одне з головних завдань місцевих органів влади.
Внутрішні коридори з'єднають основні логістичні зони, які включають в транспортні вузли (аеропорти, залізничні станції та ін), складські та митниць термінали з промисловими і торговельними зонами, розподільними центрами, Друпа життєво важливими об'єктами Новосибірського вузла. Ці коридори будуть форміроватбся поетапно від превалювання окремих видів транспорту та територіальних одиниць. Розвиток транспортних коридорів Новосибірського вузла, створення терміна системи руху і переробки вантажів забезпечить високу комерційну і бюджет ефективність, дозволить створити нові робочі місця і надійну базу податкових надходжень до бюджету міста і області.
Проектом передбачається реалізація серії інвестиційних субпроектів з розширення можливостей конкретних об'єктів Новосибірського мультимодального транспортного вузла, його товаропровідної комплексу. Велике значення при цьому набувають узгодження міжрегіональної взаємодії, а так само взаємодії обласних та муніципальних владних і галузевих структур.
Рішення поставлених завдань вимагатиме підтримки не лише місцевої влади, але з входу на урядовий рівень як за його окремих компонентів, так і в цілому.

Список використаних джерел
1. Шалміна Г.Г, Тарасевич В.В., Загарін А.В. Основи стратегії розвитку регіонів України .- М.: НГАЕіУ, 1999р
2. Населення Росії за 100 років: Статистичний збірник / Держкомстат України.-М., 1998р.
3. Демографічний щорічник України.-М., 1998р.
4. Озорнова Л.М. Східні регіони России.-Н.: НГАЕіУ У, 1996р.
5. Засоби INTERNET.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Практична робота
306.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Оптимізаційні моделі міжгалузевого балансу
Модель динамічного міжгалузевого балансу
Організація роботи зі складання проектів федерального регіонального та місцевих бюджетів
Складання бухгалтерського балансу 2
Складання бухгалтерського балансу
Складання бухгалтерського балансу підприємства
Складання оборотних відомостей і балансу
Методологія складання платіжного балансу
Особливості складання консолідованого балансу в Росії
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru