Система соціального забезпечення в США

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО АГЕНСТВО ДО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Державна освітня установа вищої професійної освіти

«Тюменський Державний Нафтогазовий Університет»

Гуманітарний інститут

Кафедра соціальної роботи

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Історія соціальної роботи»

на тему «Система соціального забезпечення

в США »

Виконала: студентка C Рб-08 Алексєєва

Тетяна Іванівна

Перевірила: викладач Галкіна

Галина Анатоліївна

Тюмень 2010

Зміст

  1. Історія соціального забезпечення в США

  2. Система соціальної допомоги в США

  3. Соціальне страхування

  4. Пільгові програми

  5. Добровільна допомога і благодійність

1. Історія Соціального забезпечення в США

Система соціального забезпечення США виникла в результаті масштабних реформ, проведених у середині 1930-х років. Безпрецедентний економічний криза ("Велика Депресія") 1930-х років, що став причиною неймовірно високого безробіття, показав, що ні уряди штатів, ні місцеві органи влади, ні приватні компанії виявилися не в змозі подбати про нужденних громадян США. Ситуація вимагала кардинального вирішення проблеми соціального забезпечення на рівні федерального уряду. Тому, починаючи з 1932 року, федеральний уряд почав надавати спочатку кредити, а потім і гранти урядам штатів з метою надання прямих і трудових допомоги громадянам.

Пізніше, в 1935 році, президент США Франклін Рузвельт (Franklin Delano Roosevelt) запропонував на розгляд Конгресу США проект законодавства про систему соціального забезпечення. Даний законодавчий проект був заснований на рекомендаціях, зроблених членами спеціально створеної Ради з Економічної Безпеки. Незабаром був прийнятий Закон про соціальне забезпечення, який набув чинності в серпні 1935 року.

Закон передбачав створення двох програм загальнонаціонального масштабу по соціальному забезпеченню літніх і безробітних. Перша програма заклала основу федеральної системи надання пільг людям похилого віку та пенсіонерам, які пропрацювали в промисловому і торговельному секторах. Друга програма передбачала створення системи соціального страхування для безробітних. Законом також передбачалося надання федеральних грантів штатам для забезпечення реалізації програм з підтримки людей похилого віку та інвалідів (в основному, сліпих). Закон передбачав також виділення федеральних грантів для забезпечення дітей медичними послугами (система проіснувала до 1996 року).

Програма по соціальному страхуванню престарілих, тим не менш, не отримала повного розвитку, поки не були прийняті деякі зміни в законі. Прийняті Конгресом в 1939 році поправки до Закону про соціальне забезпечення, які створили пільги для осіб, які перебувають на утриманні у пенсіонерів і хворих робітників, перетворили систему страхування літніх людей в сімейну програму. У 1950-і роки програма була розширена і була поширена на багато інших професій, які спочатку були виключені з-за труднощів, пов'язаних зі збором інформації про розміри заробітної плати в деяких галузях.

У 1956 році національна система соціального страхування була також значно розширена за рахунок створення системи страхування у випадку недієздатності. Так, були введені пільги для інвалідів праці у віці 50 і старше і для дітей-інвалідів. У 1958 році були прийняті нові поправки до Закону, завдяки яким дітям недієздатних робітників також почали надавати пільги. У 1960 році був знятий віковий ценз, який встановлює, що пільги, покладені недієздатним робочим, можуть отримати лише особи, які досягли 50-річного віку. Поправки 1972 зв'язали термін "Вартість життя", на основі якого розраховуються розміри допомог і пенсій, з Індексом Споживчих Цін (ІСЦ) - постійно розраховується економістами коефіцієнтом. У результаті будь-які зміни в показнику ІСЦ тягли за собою зміни в "вартості життя" - тобто, якщо ціни на основні товари і послуги зростають, то збільшується і пенсія. Даними поправками билa також створена система Пізнього Пенсійного Кредиту, який передбачав збільшення пенсійних виплат особам, які вийшли на пенсію пізніше встановленого терміну в 65 років.

Поправки 1983 зробили обов'язковим надання пільг цивільних федеральним службовцям і службовцям некомерційних організацій. Поправки проте збільшили вік, досягнення якого давало службовцям право вийти на повну пенсію з 65 до 67 років. Крім того, пільги стали оподатковуваними для деяких категорій одержувачів пільг з відносно високими доходами. Поправки 1994 збільшили планку для страхування заробітків робітників з $ 50 за квартал до $ 1 тис. на рік.

Одна з найбільш важливих частин соціального законодавства була введена поправками 1965 до Закону про соціальне забезпечення, у результаті яких була створена система страхування здоров'я людей похилого віку "Медікер" (Medicare). Програма забезпечує медичні потреби особам, що досягли 65 років і більше, незалежно від рівня їхнього доходу. Дія цієї програми в останні роки стикалося з критикою з боку пенсіонерів: через постійне зростання цін на ліки їм ставало все складніше набувати їх. У результаті в 2003 році були внесені доповнення в цю програму і частина коштів, необхідних для купівлі медикаментів, пенсіонерам почало надавати федеральний уряд.

Інші програми сприяння включають в себе Програму з надання продовольчих талонів ("фуд-Стемп"). Дана програма була створена в 1964 році для поліпшення харчування в сім'ях з низькими доходами. Іншою програмою продовольчої підтримки є Спеціальна Програма Додаткового Харчування для Жінок, Немовлят і Дітей. Хоча в США немає системи надання сімейних субсидій, але сім'ям з дітьми надаються спеціальні податкові пільги.

Сьогодні існують три типи організацій, які здійснюють соціальні послуги для населення

  • Державні - фінансуються через бюджет, сформований штатом

  • Приватні неприбуткові - фінансуються за допомогою федеральних грантів, грантів штату та місцевих грантів, а також отримують дотації, призначені для державних програм

  • Приватні прибуткові - фінансуються грошима, які клієнти виплачують, щоб отримати послуги, дані організації засновані спеціально для отримання прибутку.

Типи послуг, які ці три типи організацій надають для наступних категорій населення

  • Діти, Молодь, та Сім'ї

  • Дорослі та діти - інваліди

  • Літні й престарілі

Служба психіатричної допомоги

2. Система соціальної допомоги в США

Більшість американців - близько 85 відсотків - не багаті і не бідні. Вони складають широку економічну категорію, що іменується «середній клас». Належність до середнього класу означає, що людина або працює на фабриці, або управляє магазином, або є кваліфікованим професіоналом - вчителем або медичним працівником. Належать до цієї категорії і фермери, і поліцейські, і комівояжери. Зазвичай ці люди добре живуть, мають машини, щорічно користуються відпусткою і здатні оплатити, хоча б частково, навчання своїх дітей в університеті. Вище цього середнього класу на економічній сходах стоять дуже багаті люди. Нижче - бідні. Бідність в Сполучених Штатах визначити важко. Зазвичай бідної вважається сім'я з трьох осіб, річний дохід якої 8000 доларів або менше. Багато бідні мають дохід значно менший, ніж ця «мінімальна» сума. Жити бідним важко. Вони не заробляють нічого або не заробляють достатньо, щоб вистачало на їжу та інші потреби. Багато хто живе в тертьових-бах або напіврозвалених будинках, а є й взагалі бездомні, що живуть у нічліжках. Їм не по кишені ні медична допомога, ні вища освіта для дітей.

Більшість американців стурбовані існуванням у їхній країні бідності. Зрештою, Сполучені Штати відомі саме своїм багатством, достатком продовольства і можливостями кожному створити собі гарне життя. Метою є підтримання економічної системи вільного підприємництва, в якій кожен, бажаючий працювати, може знайти собі роботу, здатну принести достатній дохід для безбідного життя. Однак завжди існує якась кількість людей, які прагнуть, але що не зуміли знайти собі заняття за здібностями. Число безробітних в країні коливається в залежності від загальної економічної кон'юнктури. За офіційними даними в останні роки безробіття склала від семи до восьми відсотків.

Бідним і безробітним було б куди важче, якщо б вони не отримували допомоги від федерального уряду і урядів штатів. Система соціального забезпечення в США настільки широка, що на початку і середині 1960-х років майже половину всіх витрат федеральної скарбниці становили виплати на «соціальні потреби», тобто на надання допомоги людям. Це в два рази більше, ніж у 60-х роках, коли на забезпечення соціальних програм витрачалося лише близько 25 відсотків федерального бюджету. Крім федеральних програм уряду всіх п'ятдесяти штатів проводять свої власні програми допомоги нужденним. Програми допомоги бідним включають:

Допомоги по соціальному забезпеченню - щомісячні суми, що виплачуються державою тим, чий дохід не забезпечує таких основних потреб, як їжа, дах і одяг.

Медікейд - надання безкоштовної медичної допомоги і госпіталізації.

Продовольчі купони - книжечки спеціальних талонів, дійсних для придбання продуктів в будь-якому магазині.

Шкільне харчування - безкоштовні сніданки та обіди для школярів.

Розподіл надлишків продовольства - в рамках цієї програми уряд скуповує величезна кількість продовольчих продуктів і безкоштовно розподіляє їх серед бідних сімей.

На додаток до цього існує програма надання муніципального житла бідним - та й не лише бідним - сім'ям в будинках, побудованих за рахунок бюджетних коштів. Федеральні, штатні та міська влада стежать за тим, щоб квартири в цих будинках діставалися сім'ям з низьким рівнем доходів. Державні організації забезпечують утримання будинків, оплачуючи персонал, ремонт та опалення.

При відсутності муніципальних будинків бідних, які не мають даху над головою, іноді розселяють на приватних квартирах або в готелях за рахунок держави.

3. Соціальне страхування

Існують і багато інших програм державної допомоги нужденним. Самою великою, як і раніше залишається програма соціального забезпечення Со-шіал сек'юріті. Фінансується вона за рахунок оподаткування всіх працюючих американців. Практично у кожного трудящого американця віднімається сім відсотків заробітку (за даними на 1985 рік) на забезпечення програми соціального страхування. Витрачаються ці кошти різними шляхами:

Після досягнення пенсійного віку - не раніше 62 років - людина може залишити роботу і отримати щомісячну пенсію по соціальному страхуванню. (Однак у більшості випадків американці не виходять на пенсію раніше 65 років.)

Якщо робочий або працівниця втрачають працездатність внаслідок каліцтва, вони зазвичай отримують право на допомогу з соціального страхування. Також виплачуються допомоги по соціальному страхуванню вдовам і дітям робітників, що померли до досягнення пенсійного віку.

Літнім американцям (старше 65 років) надається сприяння в медичному обслуговуванні та госпіталізації в рамках федеральної програми Медікер. Хоча повністю витрати на лікування ця програма не покриває, допомогу вона, тим не менше, надає значну. У середньому вона оплачує близько 74 відсотків витрат на госпіталізацію і близько 55 відсотків лікарських гонорарів.

4. Пільгові програми

Існують і інші способи надання людям допомоги з боку федерального уряду та урядів штатів:

Страхування по безробіттю: уряд кожного штату виділяє гроші для виплат працівникам, які втратили роботу не зі своєї вини. Безробітні отримують щотижневі виплати протягом шести місяців, поки не знайдуть нове місце. У періоди економічних спадів, коли роботу знайти надзвичайно складно, терміни виплат продовжуються, інколи до року. Суми виплат різняться в різних штатах, залучаються для їх забезпечення і кошти з федеральної казни. У штатах су-існуючих також відомства, які займаються професійною переорієнтацією робітників і надають їм сприяння в пошуках нових робочих місць на основі інформації, наданої приватними компаніями.

Пільги ветеранам: колишнім військовослужбовцям надається дешеве або повністю оплачений обслуговування у спеціальних госпіталях для ветеранів. Ветерани, які отримали поранення і каліцтва на службі країні в збройних силах, забезпечуються також пенсією і безкоштовною медичною допомогою.

Освіта: У всіх штатах існує мережа державних шкіл. У кожному міському мікрорайоні їх не менше, ніж по одній. Школу має кожен населений пункт, незалежно від розміру, кожен окремий сільський район. Всі діти - навіть із сімей, які не мають американського громадянства - користуються правом на отримання в цих школах повністю безкоштовної освіти. Термін навчання в школах -12 років до віку 17-18 років. Вища освіта в коледжах і університетах по більшій частині платне, але кожен штат і багато міст мають власні університети, надають освіту за цінами набагато більш доступним, ніж приватні.

Молоді люди з сімей з низьким рівнем доходу можуть отримати субсидії в рамках державних програм. Отримані субсидії повинні бути повернуті, коли студент завершує навчання і починає працювати.

У всіх містах і штатах є безкоштовні публічні бібліотеки, де кожен може читати або брати на будинок книги, журнали і звукозапису.

Ділове життя: Спеціальні державні відомства сприяють підприємцям, або людям, охочим зайнятися підприємництвом, аж до надання кредитів на обзаведення справою. Вважається, що, допомагаючи бізнесменові стати на ноги, держава допомагає і багатьом іншим людям, для яких будуть таким чином створюватися нові робочі місця поряд з виробництвом корисних товарів і послуг.

Професійне навчання: Урядові програми надають молоді та дорослим з бідних сімей і національних меншин можливості навчання спеціальностям, з якими легше отримати хорошу роботу. Ці програми, розраховані на надання допомоги молоді, яка проявляє здібності до техніки, мистецтва і деяким іншим сферам діяльності, доповнюють систему безкоштовного середньої освіти.

5. Добровільна допомога і благодійність

Крім допомоги, що надається в рамках державної системи соціального забезпечення, що фінансується за рахунок податкових коштів і керованої федеральними та місцевими органами влади, американець у скрутну хвилину може розраховувати на сприяння широкого кола приватних філантропів і добровільних благодійних організацій. Ряд організацій подібного роду користується підтримкою підприємців і промисловців. Три з багатьох великих благодійних організацій, що фінансуються великим бізнесом - фонд Карнегі, фонд Форда і фонд Рокфеллера, - вклали десятки мільйонів доларів на програми підготовки педагогів, зміцнення бази бібліотек, розвитку біомедичних досліджень, суспільних наук і поліпшення адміністративних служб. За останні 25 років американські компанії вклали в розвиток суспільного добробуту 50 мільярдів доларів.

У більш скромних масштабах 55 відсотків усіх дорослих американців беруть участь у тих чи інших формах добровільної благодійності, щорічно віддаючи суспільних справ 84 млрд годин. Також кожен американець у середньому жертвує на благодійні цілі 1,8 відсотка свого бюджету. Ці засоби допомагають утримувати приватні коледжі, університети, лікарні, дитячі притулки, будинки для сліпих та людей похилого віку, а також допомагають фінансувати діяльність таких активних міжнародних організацій, як Червоний Хрест. І організації, і окремі особи можуть реєструвати суми своїх витрат на благодійність і компенсувати певний відсоток з них за рахунок федерального уряду, який для цього

Нужденні сім'ї з дітьми, і перш за все сім'ї з одним працюючим батьком, є основними одержувачами соціальної допомоги поряд з пенсіонерами та інвалідами. Багато хто з них включені одночасно в кілька соціальних програм, що, однак, не завжди дозволяє їм вирватися з бідності. Крім того, залишається ще значна частина малозабезпечених сімей, які не підпадають під дію цих програм, - це повні сім'ї з дітьми, в яких батьки мають низькі доходи. Таким чином, незважаючи на велику кількість програм, різними видами соціальної підтримки охоплена лише частина американських сімей.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Соціологія і суспільствознавство | Реферат
41.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Система права соціального забезпечення
Соціальні ролі та професійні знання соціального педагога Система цінностей соціального педагога
Право соціального забезпечення
Особливості соціального забезпечення
Право соціального забезпечення
Технологія соціального забезпечення
Організація соціального забезпечення
Пільги по системі соціального забезпечення
Джерела права соціального забезпечення
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru