Система державної та відомчої перевірки засобів вимірювань

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

РЕФЕРАТ ПО ТЕМІ:

Системи державного і відомчого повірки засобів вимірювань

Метрологія - це наука про вимірювання.

Телекомунікаційні системи є складними системами, що включають підсистеми управління, якості, сигналізації і т.д.

Для того щоб система була керованою, вона повинна бути спостерігається. Для будь-якої технічної системи спостереження, перш за все, включає в себе вимір.

Стандартизація, метрологія та сертифікація засобів вимірювань в електрозв'язку є фундаментом сучасних телекомунікацій.

Специфіка галузі зв'язку - наявність складної єдиної національної системи зв'язку, яка інтегрується у всесвітню систему зв'язку і зумовлює особливості стандартизації в галузі. Розробка, виробництво, випробування та експлуатація техніки зв'язку, надання послуг зв'язку, система їх стандартизації повинні гармонійно адаптуватися до основних принципів міждержавних, а також міжнародних, регіональних та національних систем стандартизації.

Політика стандартизації засобів зв'язку спрямована на розробку та впровадження в Україні національних нормативних документів, гармонізованих з міжнародними та європейськими стандартами з електрозв'язку, а також шляхом їх прямого впровадження.

Головні пріоритети стандартизації засобів зв'язку такі:

- Захист інтересів споживачів і держави щодо питань безпеки засобів зв'язку для життя, здоров'я та майна громадян, охорони навколишнього природного середовища;

- Забезпечення якості засобів зв'язку відповідно до досягнень науки і техніки, потреб населення і народного господарства;

- Забезпечення уніфікації, сумісності та взаємозамінності засобів зв'язку, їх надійності;

- Створення нормативної бази функціонування системи стандартизації та сертифікації засобів зв'язку, розробка та використання державних і міжнародних науково-технічних програм розвитку зв'язку;

- Усунення технічних і термінологічних перешкод для створення конкурентоспроможних засобів зв'язку і виходу їх на світовий ринок;

- Сприяння забезпеченню обороноздатності країни.

Основним завданням робіт із стандартизації в галузі зв'язку України є наукове обгрунтування, розробка та поетапне впровадження механізму, і функціонування складної організаційно-технічної системи стандартизації в галузі зв'язку (ССОС). З часом, враховуючи розвиток ринкових відносин на телекомунікаційному ринку послуг Україна, повинна послаблюватись жорсткість у регламентації вибору та застосування стандартів. Однак при цьому повинні бути розроблені основні вимоги до мереж, виконання яких є обов'язковим для забезпечення цілісності та надійності мережі загального користування.

ССОС реалізує функції у взаємодії з законодавчими та управлінськими структурами України, державними, міждержавними, регіональними і міжнародними системами стандартизації.

Основні завдання, які повинні вирішувати стандарти у галузі зв'язку - це регламентація характеристик систем, обладнання та послуг зв'язку, що дозволяє операторам і виробникам реалізувати єдину технічну політику і створювати мережі, які можуть інтегруватися з світовими мережами.

У перспективі повинні бути переглянуті діючі ще стандарти ГОСТ та розроблені нові національні стандарти, які будуть гармонізовані з міжнародними стандартами ISO, ГЕС, рекомендаціями ITU-T, ITU-R і UPU відповідно до "Програми інтеграції галузі зв'язку України до Європейського Співтовариства".

Розробку нормативних документів повинні здійснювати організації Держкомзв'язку та інформатизації України із залученням всіх зацікавлених сторін.

Згідно з Програмою інтеграції передбачаються такі періоди розвитку стандартизації:

Протягом 2002-2005 рр..:

- Здійснення робіт з порівняльного аналізу та вимогам нормативних документів ЄС до вимог законодавчих і нормативних документів, чинних в Україні та у галузі зв'язку;

- Розпочати роботи з розробки технічних регламентів з підтвердженням відповідності;

- Видання нормативних документів, які гармонізовані з вимогами європейських нормативних документів та забезпечення ними підприємств, установ та організацій галузі зв'язку України.

Протягом 2006-2010 рр..:

- Коригування систем стандартизації в галузі зв'язку України відповідно до вимог ЄС на основі гармонізованих нормативних документів та відповідних змін чинного законодавства України, введення в дію технічних регламентів підтвердження відповідності.

Враховуючи, що більшість параметрів систем передачі можуть визначатися числовими значеннями фізичних величин, роль вимірювальної техніки в телекомунікаціях важко переоцінити.

В даний час використовується безліч методів і засобів вимірювань, що служать для визначення відповідності цих параметрів установленим нормам. Норми регламентуються відповідними стандартами. Норми включають комплекс взаємопов'язаних рекомендацій, спільно визначають методики вимірювань і обробки їх результатів, а також вимоги до характеристик використовуваних для цієї мети коштів. Однак, для забезпечення необхідної точності та достовірності результатів вимірювань тих чи інших параметрів, самі засоби вимірювань повинні відповідати сукупності вимог, найбільш важливою з яких є точність засоби вимірювання. Забезпечення необхідної точності та єдності вимірювань є завданнями метрологічного забезпечення підприємств, організацій і держави і вирішуються органами державної метрологічної служби.

При будь-якому контролі відповідності параметрів повинні обов'язково враховуватися похибки (помилки) і достовірність результатів контролю.

Поняття «метрологічне забезпечення» охоплює встановлення необхідної точності вимірювань та забезпечення народного господарства країни засобами вимірювань - забезпечення єдності вимірювань. У загальному випадку метрологічне забезпечення (МО) - це встановлення і застосування наукових і організаційних основ, технічних засобів, правил і норм, необхідних для досягнення єдності і необхідної точності вимірювань. Єдність вимірювань увазі такий стан вимірювань, за якого їх результати виражаються в узаконених одиницях і похибки вимірювань відомі з заданою точністю. Однак виконання тільки єдності вимірювань недостатньо, так як необхідно, щоб ця похибка не перевищувала встановлених науково обгрунтованих норм точності. Тому для вирішення питань забезпечення єдності і точності вимірів у їх сукупності існує метрологічна служба, що складається з державної і відомчих служб.

У державну метрологічну службу, очолювану Держстандартом України, входять: головний центр державної метрологічної служби, Український науково-дослідний інститут метрології УНИИМ та інші головні центри державних еталонів, головний центр стандартних зразків речовин і матеріалів, центр державної служби довідкових даних.

В організаційному та методичному плані метрологічне забезпечення грунтується на Законі «Про забезпечення єдності вимірювань», який встановлює правові основи забезпечення єдності вимірювань і регулює відносини державних органів управління з юридичними і фізичними особами з питань виробництва, експлуатації, ремонту, а також імпорту засобів вимірювань (СІ ). Відповідно до цього закону всі галузі народного господарства поділяються на дві великі групи: підпадають під сферу поширення державного метрологічного контролю і нагляду та не підпадають під сферу зазначеного виду державної діяльності.

При цьому контроль і нагляд включають в себе:

1) затвердження типу СІ;

2) перевірку як робочих, так і еталонних СІ;

3) ліцензування виготовлення та ремонту СІ.

Застосовувані на підприємствах ЗІ повинні проходити випробування на затвердження типу, мати відповідний сертифікат Держстандарту і проходити періодичну повірку. Для здійснення періодичної повірки необхідно виконання наступних умов: метрологічні служби повинні бути оснащені відповідними еталонами і зразковими засобами вимірювань, мати методики повірки і бути акредитовані на право перевірки органами Держстандарту, а сама перевірка повинна здійснюватися особами, спеціально навченими та атестованими органами Держстандарту.

У відповідності з керівним нормативним документом (КНД від 2 листопада 1998 р № 113/98 - ВР «Закону Україні з метрології та метрологічної діяльності») встановлено вимоги до перевірки і калібрування засобів вимірювальної техніки в системі державного комітету зв'язку на основі ДСТУ 2681-94, ДСТУ 3968-2000, ДСТУ 3989-2000 та ДСТУ 2681.

Одним з основних видів державного метрологічного нагляду і відомчого контролю, спрямованих на забезпечення єдності вимірювань, є перевірка СІ. Повірка - визначення похибок СІ і встановлення їх придатності до застосування та відповідності класу точності. Повірці піддаються СІ, що випускаються з виробництва та ремонту, одержувані з-за кордону, а також які знаходяться в експлуатації та зберіганні.

Дані ЗІ повинні враховуватися в сферах поширення державного метрологічного контролю і нагляду, а процедура повірки повинна здійснюватися відповідно до порядку, розробленим з урахуванням документа Міжнародної організації законодавчої метрології: «Первинна та подальша перевірка засобів вимірів і вимірювальних процесів».

При цьому більш строго повірка СІ визначається як сукупність операцій, виконуваних органами Державної метрологічної служби (іншими уповноваженими органами чи організаціями) з метою визначення та підтвердження відповідності СІ встановленим технічним вимогам.

За рішенням Держстандарту України право перевірки СІ може бути надано акредитованим метрологічним службам, діяльність яких здійснюється відповідно до чинного законодавства та нормативними документами щодо забезпечення єдності вимірювань Держстандарту України.

Повірочна діяльність, здійснювана акредитованими метрологічними службами, контролюється органами Державної метрологічної служби за місцем розташування цих служб, а власне повірка виконується фізичною особою, атестованим як повірителя в порядку, що встановлюється Держстандартом України.

Повірка проводиться відповідно до нормативних документів, які затверджуються за результатами випробувань за твердженням типу СІ. Результатом перевірки є підтвердження придатності засоби вимірювання до застосування або визнання його непридатним до застосування.

Якщо СІ за результатами повірки визнано придатним до застосування, то на нього або технічну документацію наноситься відбиток поверительного клейма або видається «Свідоцтво про повірку».

В іншому випадку відбиток поверительного клейма гаситься, «Свідоцтво про повірку» анулюється, виписується «Повідомлення про непридатність» або робиться відповідний запис у технічній документації.

Відповідальність за неналежне виконання повірочних робіт і недотримання вимог відповідних нормативних документів несе орган Державної метрологічної служби або метрологічна служба підприємства, яка виконала перевірочні роботи.

Згідно вимог забезпечення єдності вимірювань СІ піддають первинної, періодичної, позачергової та інспекційної повірки.

Первинною повірці підлягають СІ затверджених типів при випуску з виробництва та ремонту, а також при ввезенні по імпорту. При цьому даному виду повірки можуть не піддаватися СІ при ввезенні по імпорту на підставі укладених міжнародних угод (договорів) про визнання результатів повірки, виробленої в зарубіжних країнах.

Первинну перевірку органи Державної метрологічної служби можуть виконувати на контрольно-перевірочних пунктах, організованих юридичними особами, що випускають і ремонтують засоби вимірювань.

Первинною повірці підлягає, як правило, кожен екземпляр засобів вимірювань, допускаючи інколи вибіркову перевірку.

Періодичної повірки, на відміну від первинної повірки, підлягають СІ, що знаходяться в експлуатації або на зберіганні. Періодична повірка виконується через певні міжповірочні інтервали, а її результати дійсні протягом міжповірочного інтервалу. Міжповірочний інтервал встановлюється при затвердженні типу.

Періодична повірка може здійснюватися на території користувача, органу Державної метрологічної служби або Метрологічній служби підприємства (МСП). Місце повірки вибирає користувач засобів вимірювань, виходячи з економічних факторів та можливості транспортування повіряються засобів вимірювань і еталонів. Засоби вимірювань повинні представлятися на перевірку на вимогу органу Державної метрологічної служби розконсервовані, разом з технічним описом, інструкцією з експлуатації, методикою повірки, паспортом або свідоцтвом про останню перевірці, а також необхідними комплектуючими пристроями.

Періодичну повірку повинен проходити кожен примірник засобів вимірювань за винятком СІ, що знаходяться на тривалому зберіганні.

Періодичну повірку засобів вимірювань, призначених для вимірювань (відтворення) декількох величин або мають декілька діапазонів вимірювань, але використовуються для вимірювань (відтворення) меншого числа величин або на меншому числі діапазонів вимірювань, допускається на підставі рішення головного метролога або керівника підприємства виробляти тільки за тими вимогами нормативних документів з перевірки, які визначають придатність СІ для вживаного числа величин і вживаних діапазонів вимірювань. У цьому випадку в експлуатаційних документах має бути зроблений відповідний запис.

Органи Державної метрологічної служби і МСП зобов'язані вести облік результатів періодичних перевірок і розробляти рекомендації щодо коригування міжповірочних інтервалів з ​​урахуванням специфіки їх застосування.

Конкретні переліки засобів вимірювань, що підлягають повірці, складають власники засобів вимірювань, направляючи ці переліки до органів Державної метрологічної служби, які в процесі здійснення державного нагляду за дотриманням метрологічних правил і норм контролюють правильність складання переліків засобів вимірювань, що підлягають повірці.

Позачерговий повірці підлягають СІ при експлуатації (зберіганні) коштів у випадках:

- Пошкодження знаку поверительного клейма, а також у разі втрати свідоцтва про повірку;

- Введення СІ в експлуатацію після тривалого зберігання (більше одного міжповірочного інтервалу);

- Проведення повторної юстування або налаштування, відомому або передбачуваному ударному впливі на засіб вимірювання або незадовільну роботу приладу.

Інспекційній повірці підлягають СІ з метою виявлення придатності до застосування при здійсненні державного метрологічного нагляду.

Даний вид повірки можна робити не в повному обсязі, передбаченому методикою повірки, відображаючи результати повірки у відповідному акті.

Інспекційну перевірку роблять у присутності представника перевіряється юридичної або фізичної особи.

Повірка в рамках метрологічної експертизи проводиться за письмовою вимогою і за дорученням органів суду, прокуратури, арбітражного суду та Федеральних органів виконавчої влади. За результатами перевірки складають висновок, який затверджує керівник органу Державної метрологічної служби, і направляють його заявнику.

Один примірник висновку повинен зберігатися в органі Державної метрологічної служби, який проводив перевірку, важливим методом проведення якої є калібрування.

Калібрування - визначення похибок або поправок однієї (багатозначною) заходи (наприклад, лінійної шкали або сукупності заходів, необхідних для отримання правильних результатів вимірювань). Калібрування здійснюється порівнянням заходів або ділянок шкали.

На відміну від розглянутої вище повірки, калібрування в обов'язковому порядку повинні піддаватися засоби вимірювань, що використовуються в технологічних процесах для оцінки стану і відшукання несправностей техніки зв'язку при її ремонті, настройці і експлуатації. Калібруванню підлягають засоби вимірювань, що знаходяться в експлуатації, при випуску з ремонту і знову куплені засоби вимірювань, які не мають чинного відбитка клейма про повірку або знаку про калібрування в системі Держкомзв'язку України або в Українській системі калібрування.

Калібрування, як і повірка засобів вимірювань, здійснюється з використанням коштів калібрування, що забезпечують передачу розмірів одиниць від відповідних еталонів калібрується засобом вимірювань, та допоміжних засобів.

Результати калібрування засобів вимірювань засвідчуються калібрувальним тавром, яке наноситься на засіб вимірювань, свідоцтвом про калібрування або записом в експлуатаційних документах.

Калібрування засобів вимірювань мають право виконувати тільки метрологічні служби, акредитовані на право проведення калібрувальних робіт.

Область діяльності (галузь акредитації) метрологічної служби з проведення калібрувальних робіт повинна відповідати області акредитації, заявленої для отримання атестата акредитації на право проведення калібрувальних робіт.

Акредитація метрологічних служб на право проведення калібрувальних робіт (далі - акредитація) здійснюється для підтвердження умов, необхідних для забезпечення єдності вимірювань в сферах, не підлягають державному метрологічному контролю і нагляду.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Комунікації, зв'язок, цифрові прилади і радіоелектроніка | Реферат
41.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Засоби вимірювань Повірка засобів вимірювань
Мета і завдання державної системи забезпечення єдності вимірювань
Калібрування засобів вимірювань
Характеристики засобів вимірювань
Поняття та класифікація засобів вимірювань
Розрахунки засобів технічних вимірювань та контролю
Система державної служби в сучасній Росії та її види Посади державної цивільної
Методика аудиторської перевірки основних засобів
Проведення аудиторської перевірки обліку оренди основних засобів на пр
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru