додати матеріал


Світова фінансова криза 2008 2009 рр. 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Московський Інститут Підприємництва і Права
Реферат
з предмету «Світова економіка»
Тема: «Світова фінансова криза 2008-2009 рр.."
Виконала студентка II курсу
Факультет: економіки та управління
Спеціальність: менеджмент організацій
Берестнєва О.А.
Викладач: Зубенко В.А.
Москва 2009

Зміст:
Введення
1. Причини виникнення світової фінансової кризи 2008-2009 рр..
2. Крах «Центрального банку світу»?
3. Росія в умовах світової фінансової кризи.
4. Криза в окремих країнах.
5. Можливі шляхи виходу з кризи.
Висновок.
Список використаної літератури

«Жертвами глобальної фінансової кризи можуть
стати не тільки корпорації, а й цілі країни ».
П. Сморщка
Введення
Весь світ зараз буквально лихоманить від слова «криза». Його називають банківським кризою, фінансовою кризою, економічною кризою 2008, світовою кризою, а також кризою в Росії. ЗМІ вихлюпує все більш і більш негативну інформацію, з кожним днем ​​прогнози аналітиків стають все більш страхітливими. Сьогодні слова «фінансова криза» на вустах не тільки у власників компаній, топ-менеджерів, але й у простих робітників. Скільки триватиме і коли закінчиться криза? У чому його причина і які шляхи виходу з неї? У своєму рефераті я постараюся дати відповіді на ці та інші питання, які напевно хвилюють зараз кожного.

1. Причини виникнення світової фінансової кризи
2008-2009 рр..
Світова фінансова криза почалася в серпні 2007-го із краху ринку іпотечних кредитів США.
Американська економічна модель значною мірою розвивається завдяки споживачам, оскільки споживчі витрати формують близько 2 / 3 ВВП Сполучених Штатів. Саме постійне зростання споживання створювали протягом останніх тридцяти років приріст ВВП, доходів населення та державного бюджету США. І якщо до середини 80-х американці зберігали близько 7-9% своїх поточних доходів, то пізніше норма поточних заощаджень почала неухильно скорочуватися, упавши 2001 року за від 0% (за рахунок кредитів). Згодом заощадження трохи відновилося, але в 2005-2006 роках люди знову перестали відкладати гроші й навіть почали витрачати накопичені в попередні роки. Не сприяли заощадженнях американців і низькі відсоткові ставки за кредитами, які майже в необмежених обсягах отримували американські банки у Федеральній резервній системі, яка, у свою чергу, призводило до практично нульових, з урахуванням інфляції, розмірів реальних відсотків за депозитами.
Добре відомо, що головним джерелом фінансування надлишкових витрат упродовж останніх 30 років у Сполучених Штатах є кредитування. З середини 80-х американці фактично не лише не повертали кредити, а навпаки, нарощували їх темпами, які значно випереджали як темпи зростання їхніх доходів, так і темпи зростання ВВП. Особливо зростання обсягів кредитування почалося від часу виникнення мильної бульбашки, пов'язаної з різким збільшенням кількості та подальшим банкрутством так званих «доткомів» у період з 1998-го по 2001 рік.
З тих пір боргові зобов'язання основної маси американців почали зростати не просто з прискоренням, а взагалі в арифметичній прогресії відносно зростання доходів. На сьогодні обсяг фінансових зобов'язань основної маси американських громадян перевалив уже за 140% їхнього річного доходу. Лише виплати за відсотками перевищили 10% доходу населення - що вже говорити про повернення основних сум. Очевидно, що це в якийсь момент не могло не призвести до ситуації, коли більшість простих американців уже не могли брати нові кредити. Вони змушені припинити нарощувати обсяги споживання та почати займатися виключно поверненням накопичених боргів. Багато хто і цього вже робити не могли та почали відмовлятися від придбаних у кредит будинків, автомобілів і т.п. Це, у свою чергу, почало обвалювати ринки автомобілів, нерухомості і по ланцюжку інші сектори американської економіки. І це не могло не призвести до різкого падіння курсу більшості цінних паперів на американському фондовому ринку.
Закономірно, що почалося це з ринку ризикованих іпотечних паперів, який формувався за рахунок сек'юритизації ризикованих іпотечних кредитів, що видавалися найменш забезпеченим американцям, головним і майже єдиним джерелом доходів яких є заробітна плата. Втрата роботи означає для цієї категорії американців втрату можливості обслуговувати зобов'язання за іпотечними кредитами, що означає виставлення їхніх будинків і квартир на продаж і, як наслідок, враховуючи масовість цього явища, істотне падіння цін на них. Обвал цін на іпотечні папери призвів до здешевлення активів великої кількості іпотечних та інвестиційних банків, потім почали падати акції та цінні папери цих фінансових інститутів, а потім інших корпорацій, і не тільки в Сполучених Штатах.

2. Крах «Центрального банку світу»?
Справа в тому, що повоєнна світова економічна система базувалася на виконанні Сполученими Штатами функції центрального банку світу. Саме долар був і залишається нині головною розрахунковою валютою в міжнародній торгівлі. І поки частка США в загальному обсязі світового ВВП домінувала, а розмір міжнародної торгівлі був відносно незначним, долар упевнено виконував функцію засобу платежу.
Статус центрального банку світу дозволяв США отримувати дохід. Випускаючи в обіг нічим не забезпечені грошові знаки, американський уряд і всі фізичні та юридичні особи Сполучених Штатів могли купувати товари та послуги практично в будь-якій країні світу.
На підтвердження цього наведу такі дані. На сьогодні борг уряду США перевищив 9,5 трильйона доларів, а після реалізацій так званого плану порятунку економіки міністра фінансів США Полсона, цей борг перевищить 10,5 трильйона доларів.
Цей випуск в обіг доларів має не такий однозначний характер. Справа в тому, що внаслідок зростання та глобалізації світової економіки та нарощування обсягів міжнародної торгівлі виникає потреба в додаткових коштах в якості засобу платежу. Якщо цих коштів не вистачає, то їхня ціна починає зростати, що викликає зростання обмінного курсу цієї валюти щодо інших валют. А це, у свою чергу, погіршує умови для експортерів та стимулює здешевлення і збільшення обсягів імпорту. Тобто для недопущення зростання курсу долара США щодо інших валют американський уряд має емітувати все більше і більше грошових знаків. А зростання попиту на основні ресурси (нафта, метали, продукти харчування тощо) з боку економік Китаю, Індії, Бразилії та інших країн світу, не могло не провокувати підвищення цін на них і, як наслідок, потреби в ще більшій кількості оборотних коштів, необхідних для забезпечення розрахунків у міжнародній торгівлі.
Крім цього, функція грошей як засобу платежу поєднується зі ще однієї функції - бути засобом заощадження. Зрозуміло, якщо ти не маєш можливості зберігати й накопичувати якусь валюту, то не зацікавлений і розплачуватися нею. Ось тут починається нове коло проблем у американської економіки.
Частка доларів США, яка тимчасово не використовується як засіб платежу в міжнародній торгівлі, потрапляє на американський фондовий ринок, що зумовлює зростання доходів простих громадян і бізнесових структур та бюджету США. Так, спочатку доходи отримують інвестиційні банки, які надають комісійні послуги з випуску цінних паперів і їх продажу американським та іноземним інвесторам (доходи від цих послуг щорічно становили мільярди й навіть десятки мільярдів доларів). Збільшення попиту на цінні папери й зростання цін на них призводить до різкого зростання доходів усіх інвесторів. А це, у свою чергу, стимулює кредитування під купівлю цих цінних паперів.
З одного боку, зростання спекулятивних доходів сприяло зростанню споживчого попиту, з іншого - ще більше розігрівало американський фондовий ринок і формувало величезну мильну бульбашку не підкріплених реальною вартістю фондових активів. Таким чином, виконуючи функції центрального банку світу, Сполучені Штати потрапили в пастку, з якої не так просто знати вихід.
Очевидно, що світова спільнота, зіткнулася з дуже складною проблемою. Суть її полягає в тому, що одна навіть дуже економічно потужна країна не може виконувати функцію центрального банку світу. При цьому очевидно, що європейські країни та європейський центральний банк не готові взяти на себе таку функцію. І якщо хтось вважає, що ЄЦБ в захопленні від заяв тих чи інших країни про перехід у міжнародних розрахунках з долара США на євро, то помиляється. Бо там чудово розуміють і переваги такої ситуації, і величезні ризики, яким піддається єдина Європа та їх об'єднана економіка.
3. Росія в умовах світової фінансової кризи.
Першою ознакою кризи, що починається в Росії став понижуючий тренд на російських фондових ринках в кінці травня 2008 року, який перейшов в обвал котирувань наприкінці липня, внаслідок, як вважають експерти, заяв прем'єр-міністра Володимира Путіна на адресу керівництва компанії «Мечел» в липні і військово-політичних дій керівництва країни на початку серпня (російсько-грузинського конфлікту).
Особливістю російської економіки перед кризою був великий обсяг зовнішніх корпоративних боргів при незначному державний борг, і третіх у світі за величиною золотовалютних резервах держави.
Криза ліквідності в російських банках, різке падіння біржових індексів РТС і ММВБ, падіння цін на експортну продукцію (сировину і метал) почали в жовтні - листопаді 2008 року позначатися на реальному секторі економіки: почався різкий спад промислового виробництва, перша хвиля скорочень робочих місць. 12 грудня 2008 заступник глави МЕРТ Андрій Клепач визнав, що в IV кварталі 2008 економіка Росії увійшла в рецесію. 15 грудня 2008 заява Клепача було спростовано міністром фінансів Олексієм Кудріним, передбачив зростання ВВП в Росії в 2009 році на 3%.
Спроби уряду стримати падіння курсу російського рубля призвели до втрат до чверті золотовалютних резервів Російської Федерації. З кінця листопада 2008 фінансова влада приступили до політики «м'якої девальвації" рубля, яка, на думку експертів, значно прискорила спад в промисловості в листопаді - грудні 2008 року, змушуючи підприємства згортати виробництво і виводити оборотні кошти на валютний ринок.
Згідно з даними, оприлюдненими 23 січня 2009 Росстатом, в грудні 2008 року падіння промислового виробництва в Росії досягло 10,3% по відношенню до грудня 2007 року (у листопаді - 8,7%), що стало самим глибоким спадом виробництва за останнє десятиліття.
4. Криза в окремих країнах.

 

Австралія

Ханс Редекер, поточний керівник BNP Paribas, заявив, що Австралії доведеться генерувати 4% свого ВВП, для покриття виплат іноземним власникам своїх активів. Уряд Австралії буде виступати гарантом по всіх банківських вкладах у фінансових організаціях країни, повідомило AFP з посиланням на заяву прем'єр-міністра Австралії Кевіна Радда. У випадку банкрутства одного з банків відшкодування за вкладами буде здійснюватись без будь-яких обмежень. Крім того, Австралія також буде гарантувати всі короткострокові боргові зобов'язання своїх банків, що працюють на міжнародному ринку.
У період вересня - жовтня 2008 австралійський долар був девальвований на 23%, вжито заходів із вливання в економіку до 7,3 млрд американських доларів з метою стимулювання споживчого попиту. Також Резервний банк Австралії зробив зниження ставки рефінансування.
Падіння цін на акції (у тому числі і акції австралійських компаній) викликало значні збитки австралійських пенсійних фондів.
Зменшення попиту на сировину з боку промисловості Китаю, і падіння світових цін, негативно позначилося на добувній промисловості Австралії.
Криза також створив тиск на ринок праці. 25 жовтня 2008 міністр імміграції Австралії Кріс Еванс заявив про те, що у зв'язку з кризою, можливо буде скорочена імміграційна квота на 2009 рік, яка становила раніше до 160-190 тис. чол. на рік при населенні Австралії в 21 млн чол. Однак, через кілька днів, Кріс Еванс відмовився від цих заходів під тиском компаній і профспілок видобувної промисловості штату Західна Австралія.
У грудні 2008 департамент імміграції Австралії склав «критичний список» з декількох десятків особливо гостродефіцитних спеціальностей, заяви на імміграцію за яких будуть розглядатися в пріоритетному порядку.
Незважаючи на негативні фактори, за прогнозами МВФ і Резервного банку Австралії, прогнозується зростання економіки до 2% в 2009 році, тоді як більшість західних економік будуть перебувати в стані рецесії.

Бразилія

У грудні 2008 президент Бразилії підписав указ про формування «суверенного фонду добробуту» сумою до 6 млрд дол, що фінансується за рахунок профіциту держбюджету (що становить до 3,8% ВВП). Метою фонду є забезпечення інвестицій для бразильських компаній в умовах краху зовнішніх джерел кредитування.
За прогнозом Центрального банку Бразилії, очікується зростання ВВП в 2008 році в 5,6%, в 2009 му - 3,2%. Прогноз на 2008 був, незважаючи на кризу, підвищений з 5 до 5,6%

Індія

Очікується зростання ВВП Індії на 6,8% за підсумками 2008 року, і 5,5% за підсумками 2009. Уряд оголосив про виділення до 5 млрд дол на сприяння експортерам. Ряд аналітиків очікують часткової переорієнтації економіки Індії на торгівлю з іншими азіатськими країнами, особливо Китаєм, також на внутрішній попит, і на великі інфраструктурні проекти. За заявою прем'єр-міністра Манмохана Сінгха, зробленому у вересні 2008, індійський уряд «надає вищий пріоритет заходам щодо ізоляції країни від глобальної фінансової кризи».
Вжито заходів з девальвації індійської рупії, і з уливання державою коштів в економіку. Центральний банк Індії знизив базову процентну ставку.
У липні-серпні 2008 спостерігався спад продажів нових легкових автомобілів, в основному місцевого виробництва. У листопаді продажі впали на 19%.
У грудні 2008 зазначено, вперше за 15 років, скорочення промислового виробництва, відбувається на тлі негативної реакції інвесторів на терористичну атаку в Мумбаї. Спостерігається різке падіння котирувань акцій, і втеча іноземного капіталу з Індії.

Ісландія

В Ісландії уряд передав під контроль Управління з фінансового нагляду три найбільші банки країни: Kaupюing banki, Glitnir banki (раніше передбачалося націоналізувати його) і Landsbanki Нslands. Чотири найбільші банки Ісландії мали зовнішні зобов'язання розміром 106 млрд доларів, при розмірі ВВП в 14 млрд 9 жовтня уряд зупинив торгівлю всіма акціями, до 13 жовтня було закрито підрозділ біржі OMX у Рейк'явіку, були заборонені короткі продажі акцій всіх банків країни. Прем'єр-міністр Гейр Хаарде у зверненні до громадян попередив, що країна може стати банкрутом. Економічна ситуація в країні викликала масове невдоволення і протести, що призвели 23 листопада 2008 до масових заворушень у Рейк'явіку. 26 січня 2009 р . Гейр Хаарде оголосив про відставку уряду.
1 лютого 2009 тимчасовий уряд очолила Йоханна Сігурдардоттір.

Казахстан

Перші ознаки серйозної економічної кризи в Казахстані припадають на другу половину 2007 року.
15 серпня 2007 р . - Звіт міжнародного рейтингового агентства Moody's відзначає, що "підвищення ставок на міжнародних боргових ринках на тривалий період може ускладнити рефінансування для казахстанських банків, що залучають кошти за кордоном".
21 серпня 2007 міністр економіки і бюджетного планування Казахстану Бахит Султанов заявив, що "у зв'язку із загрозою перенесення початку видобутку на Кашагані можливі значні недонадходження коштів до Національного фонду". На наступний день ціни на паливо піднялися на 7%.
Вересень 2007 р . - ЗМІ забили на сполох, повідомляючи, що Казахстан мало не залишився без стратегічного запасу зерна. Подорожчав хліб, соняшникова олія, молоко і сіль. Для розв'язання продовольчої кризи уряд Масімова вводить заборону на експорт рослинної олії, з одночасним зняттям митних зборів на його імпорт.
Жовтень 2007 р . ознаменувався падінням ринку вторинного житла на 10%. Слідом різко знижуються продажі і на первинному ринку. У листопаді з'ясовується, що в падінні на попит житла винні банки другого рівня, які відмовляються видавати населенню кредити під іпотеку на колишніх умовах під 10-12% річних. У ЗМІ з'являється інформація про гігантський борг банків другого рівня, який необхідно погасити до кінця 2008 року.
15 листопада 2007 р . Нурсултан Назарбаєв заявив, що «в Казахстані немає кризи. Є тільки окремі кризові явища в деяких секторах економіки. У країні триває ріст ВВП »Щоб придушити непотрібні чутки виділяється $ 4 млрд. щоб завершити будівництво житлових об'єктів в Астані, надати підтримку малому і середньому бізнесу, і рефінансувати індустріальні та інфраструктурні об'єкти.
Інформаційні агентства повідомляють, що борг БВУ перед іноземними кредиторами складає близько $ 12 мільярдів, а зовнішній борг всієї країни більше $ 80 мільярдів. Криза в будівельній галузі призвела до появи невдоволення серед пайовиків. Уряд сподівається, що накопичені валютні резерви Нацбанку і кошти Нацфонду, складові на той момент $ 39 млрд., а також сприятлива кон'юнктура на ринку нафти, газу і деяких видів металів дозволять республіці уникнути негативних наслідків.
Жовтень 2008 р . - За вказівкою президента Казахстану Назарбаєва створено Фонд національного добробуту "Самрук-Казина», якому доручено боротися зі світовою фінансовою кризою в Казахстані. Розроблено Антикризовий план, згідно з яким уряд виділив кошти для покупки у системоутворюючих банків (Народний Банк Казахстану, Казкоммерцбанк, Альянс банк і БТА банк) 25% голосуючих акцій. На грудень 2008 року банківський сектор Казахстану має зовнішній борг близько 40 мільярдів доларів. Прийнято рішення, що Уряд та Фонд «Самрук-Казина» будуть використовувати активи пенсійних фондів «для фінансування пріоритетних інвестиційних проектів, а також забезпечать випуск створеним Фондом стресових активів боргових цінних паперів з інвестиційним рейтингом».
2 лютого 2009 р . влади Казахстану в особі фонду "Самрук Казина» повідомили про викуп 78,14% акцій БТА Банку і 76% акцій Альянс банку.
4 лютого 2009 р . Нацбанк Казахстану девальвував національну валюту тенге на 25%.

Канада

У травні 2008 року Канадський ВВП скоротився на 0,1% у зв'язку зі скороченням в гірничодобувній, нафтової і газової промисловості на 1,2% і зменшенням автомобілебудування на 3,6%.
На початку грудня 2008 Банк Канади знизив ставку рефінансування до найнижчого рівня з 1958 року, і визнав, що економіка країни увійшла в рецесію.

Китай

За підсумками перших трьох кварталів 2008 року, обсяг золотовалютних резервів КНР склав близько 2 трлн дол, проте в IV кварталі почалося зниження цих запасів, скорочення обсягів до 1,9 трлн дол Влада КНР оголосила план по вкладенню до 586 млрд дол у відновлення інфраструктури , і в сільське господарство. Ця сума складає до 18% ВВП КНР, тоді як «План Полсона" у США складає до 6% ВВП.
20 листопада 2008 міністр людських ресурсів і соціального забезпечення, член Державної ради КНР Інь Веймінь офіційно визнав збільшення числа безробітних у країні, назвавши ситуацію «критичної»: фабрики, орієнтовані на експорт, змушені закриватися.
У зв'язку зі скороченням зовнішнього попиту анонсуються наміри китайського уряду щодо переорієнтації економіки на внутрішній попит. Також представники КНР оголосили про плановане переведення своїх резервів у золото.
За підсумками 2008 року очікується зростання ВВП КНР на 9-10%, на 2009 рік прогнозується зростання, за різними оцінками, від 5 до 10%. Так, Світовий банк прогнозує зростання на рівні 7,5%, Goldman Sachs - на рівні 6%.
Погіршення світової кон'юнктури призвело до того, що китайська промисловість знизила попит на сировину, що, у свою чергу, спричинило за собою зниження світових цін, в тому числі на продукцію металургії.
7 січня 2009 агентство «Сіньхуа», коментуючи заяви Генрі Полсона і Бена Бернанке, поклало відповідальність за світову кризу на владу США, звинувативши їх у «надмірної емісії доларів при потуранні контрольних відомств».

Нова Зеландія

З першого кварталу 2008 економіка Нової Зеландії увійшла в рецесію, у зв'язку зі світовою кредитною кризою, посухою і падінням попиту на традиційний експорт - сільськогосподарську продукцію. За заявою міністра фінансів Нової Зеландії Майкла Каллена «Цей рік почався для нас адаптацією до реальних труднощів, викликаним поєднанням уповільнення світового зростання економіки, підвищення цін на нафту і продукти харчування, і збільшення вартості позик на тлі кредитної кризи в США ... Ці труднощі прийшли до нас з-за кордону, але ми долаємо цей важкий відрізок, і повертаємося до зростання економіки на тлі ряду позитивних факторів ».
Криза в Новій Зеландії в 2008 році проходить на тлі падіння цін на нерухомість, і масового скорочення робочих місць. Близько 23 новозеландських фінансових компаній оголосили про банкрутство.

Тайвань

Тайвань оголосив про мільярдні витрати та зниження податків для пожвавлення економіки через 26 відсоткового спаду на фондовому ринку в 2008 році.

України

Україна під час кризи узятий велику позику МВФ у розмірі 16,5 млрд доларів, при сумарних золото-валютних резервах країни на цей момент близько 32 млрд доларів. При цьому Фонд були поставлені та України прийняті умови управління економікою країни. На 1 грудня 2008 отримано перший транш - 4 млрд дол Позика призначений для виплат західним кредиторам боргів комерційних підприємств і банків Україні. Незважаючи на позику, Україні є однією з найбільш постраждалих від кризи:

Японія

10 жовтня індекс Nikkei 225 упав до найнижчого значення з травня 2003 року, опустившись на 881,06 пункту (-9,62%) і склавши 8276,43 пункту. Центробанк Японії заявив про намір направити 35,5 млрд дол для підтримки фінансового ринку, раніше ЦБ виділив близько 40 млрд дол http://ru.wikipedia.org/wiki/% D0% 9C% D0% B8% D1% 80% D0% BE% D0% B2% D0% BE% D0% B9_% D1% 84% D0% B8% D0% BD% D0% B0% D0% BD% D1% 81% D0% BE% D0% B2% D1% 8B% D0% B9_% D0% BA% D1% 80% D0% B8% D0% B7% D0% B8% D1% 81_ (2008) - cite_note-132 # cite_note-132 Того ж дня стала банкрутом страхова компанія Yamato Life Insurance Co. Ltd., Сума заборгованості якої склала близько $ 2,7 млрд.

5. Можливі шляхи виходу з кризи.

На прикладі нашого уряду ми бачимо, як змінюються антикризові плани, адреси та обсяги державної підтримки, як перераховуються прогнозні показники, особливо чутливо реагують на стан нафтової та валютної бірж. Те ж відбувається і в усьому світі. Так, адміністрація Барака Обами планує переглянути хід реалізації антикризової програми підтримки банків, на яку виділено 700 млрд. доларів і тут же терміново «проштовхує» нову, більш дорогу програму. Не перший і не останній «план порятунку» обговорюється в ЄС.
І немає нічого дивного в тому, що в програмах змінюються не лише цифри, а й принципи розподілу грошей, нові джерела їх надходження. Зокрема, в останній статті міністра фінансів Олексія Кудріна «Світова фінансова криза та її вплив на Росію», опублікованій в академічному журналі «Питання економіки», викладаються основи нової антикризової політики уряду. Деталі, треба думати, з'являться в черговий плані уряду, але і він - в черговий раз - не стане панацеєю, раз і назавжди закриває саму тему кризи. Досить, що на «урядовому годині» в минулу п'ятницю міністри підтвердили, що на антикризові заходи вже витрачено з бюджету 1,145 трильйона рублів, а значна частина національних фондів буде витрачена в 2009 році на покриття дефіциту бюджету.
Проте вже зараз зрозуміло інше: уряд добре підготувався до світової фінансової кризи, не допустивши в умовах падіння цін на нафту одномоментної девальвації рубля. На відміну від кризи 1998 р ., Це виявилося можливим завдяки «подушці безпеки» у вигляді Стабфонду. Зараз в умовах тотального дефіциту коштів Стабфонд продовжує «живити» державні антикризові програми, дозволяючи посилити промисловість і банківську систему, в повному обсязі зберегти тягар соціальних зобов'язань перед бюджетниками і пенсіонерами.
У свою чергу, достроково виплачені борги дозволили Росії обійтися без рекомендацій МВФ і не висіти на волосині від економічного колапсу, як відбувається зараз з менш підготувалися до кризи урядами інших, в тому числі і розвинених європейських країн. А якщо говорити про загальний економічний стан, то виросли за останні роки і ВВП країни, і добробут громадян. Ось тільки повної реструктуризації економіки так і не відбулося, хоча навряд чи це могло статися в такий короткий термін.
Які ж орієнтири для виходу країни з кризи? На думку глави Мінфіну, головний ворог зараз - інфляція. І для її стримування міністр не тільки підтримує заявлену політику ЦБ щодо скорочення зростання грошової маси в 2009 і 2010-2011 роках, а й пропонує суворіше формувати бюджет. Щоб бюджетні витрати стимулювали економіку, але не призводили до інфляційних хвиль і раптовим пробоїнах в бюджеті. І вже, звичайно, не обмежуватися лише державними «вливаннями», спонукати бізнес і самому розплачуватися за свої промахи. У пошуках коштів для покриття дефіциту бюджету Кудрін продовжує дотримуватися думки, що податкові послаблення не принесуть користі. А щоб боротися з інфляцією в умовах триваючого дощу бюджетних грошей для соціальних потреб та бізнесу, міністр фінансів пропонує посилити адресність заходів і ретельно відбирати кандидатів на державну підтримку.

Висновок
Світова фінансова криза це випробування не тільки для нашої країни, але і для всього світу. Складно точно визначити наслідки кризи або тим більше дати його однозначний прогноз. Особливо зараз, в умовах глобальної нестабільності, коли світова криза міцно укорінився у всіх сферах господарювання. Економічна криза 2009 безумовно закінчиться, складно точно визначити коли, в 2009, 2010 або можливо навіть в 2011 році, можна з упевненістю сказати лише одне, всі ми станемо сильніші і мудріші.

 
Список використовуваної літератури:
1. Газета «Комсомольська правда»
2. «Російська газета»
3. Газета «Коммерсант»
Використовувалася інформацію з сайтів:
www.capitalizm.narod.ru
www.qmedia.by
www.mirkrizis.ru
www.info-crisis.ru
www.bizobzor.net
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Реферат
58.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Світова фінансова криза 2008 2009 рр.
Світова фінансова криза 2008 року
Світова фінансова криза та економіка Росії
План роботи психолога 2008-2009
План роботи психолога 2008 2009
Оцінка надійності і стійкості КБ Юніаструм банк за 2008-2009 рр.
Проблема споживчого кредитування в Росії до і після кризи 2008-2009 рр.
Розвиток соціальної сфери Республіки Саха Якутія в 2008-2009 роки
Кредитування підприємств на фоні фінансової кризи 2008–2009 рр. (на матеріалах ПАТ КБ Приватбанк)
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru