Роль майстра виробничого навчання у формуванні учнівського колективу

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

КОМПЛЕКСНА КУРСОВА РОБОТА

з професійної педагогіки та психології на тему:
«Роль майстра виробничого навчання у формуванні учнівського колективу»

Зміст
Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
3

1. Психологія колективної діяльності учнів

1.1. Колектив ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
5
1.2. Особистість і колектив ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
7
1.2.1. Вплив колективу на особистість ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
8
1.2.2. Вплив особистості на колектив ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
9
1.2.3. Вплив майстра виробничого навчання на колектив ... ... ...
11
1.3. Учнівський колектив та його формування ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
13
2. Педагогічні методи і засоби формування колективу учнів
2.1. Шляхи формування колективу навчальної групи в ПТЗО ... ... ... ... ...
18
2.2. Роль майстра ПЗ в процесі формування учнівського колективу
22
2.3. Методи вивчення колективних явищ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
25
2.4. Рекомендації щодо підвищення ефективності формування учнівського колективу ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
27
2.5. Методичні рекомендації майстру ПО з оптимізації процесу формування учнівського колективу ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
29
2.6 Фактори, що впливають на формування учнівського колективу в навчальній групі ПТУ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
31
Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
36
Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
37

Введення
Система професійно-технічної освіти міцно утвердилася, як основна форма планомірної підготовки кваліфікованих робітничих кадрів і стала високим фактором формування політичних, моральних якостей робітників. Сучасні профтехучилища покликані готувати кваліфікованих робітників, здатних до швидкої зміні праці в умовах постійного технічного процесу, які володіють суміжними професіями, здатних працювати в бригадах і швидко адаптуватися на підприємствах у процесі виробництва.
Провідна роль у вдосконаленні системи профтехосвіти та прискоренні навчально-виховного процесу належить майстрам виробничого навчання (ПЗ), першим постачальникам робочої зміни. Характерні риси більшості з них - компетентність і високий професіоналізм, відповідальність за доручену справу, здатність навчати і виховувати учнів, вести за собою учнівський колектив. Майстрам ПО вкрай важливо і корисно систематично звертатися до наукової літератури з педагогіки, психології.
Необхідно, щоб сучасний робочий володів глибокими знаннями з професії і вміннями у виробничій діяльності. У вирішенні цього завдання провідне місце належить майстрам профтехучилищ - головним постачальникам робочої зміни. Вони покликані передати юнакам і дівчатам свої знання і досвід, виховати активну життєву позицію, сформувати особистість, прищепити високі морально-етичні якості.
Майстер багато в чому вирішує питання створення працездатного і згуртованого учнівського колективу, що характеризується здоровим психологічним кліматом, високим моральним рівнем, колективістськими суспільними відносинами.
Об'єктом дослідження в курсовій роботі є навчально-виховний процес у ПТЗО. Предмет дослідження - методи досліджень колективних явищ.
Мета дослідження: виявити та теоретично обгрунтувати фактори, що впливають на процес формування учнівського колективу в навчальній групі ПТУ.
Гіпотеза: правильно вибрані засоби і методи формування учнівського колективу сприяють всебічному розвитку особистості, підвищують процес навчання.
У відповідності з метою дослідження та висунутою гіпотезою були визначені наступні завдання:
- Вивчити психолого-педагогічну літературу з формування учнівського колективу;
- Розкрити сутність колективу;
- Визначити вплив майстра ПЗ на колектив;

1. Психологія колективної діяльності учнів
1.1. Колектив
У сучасній психолого-педагогічній літературі вживається два значення поняття колектив. Перше: під колективом розуміється будь-яка організація, група людей (на заводі, в цеху, бригаді, ПТУ, студентської групи тощо); друге: під колективом розуміється високий рівень розвитку групи. У цьому випадку мова йде про її якісні характеристики: цілеспрямованості, згуртованості, духовній єдності.
Термін «колектив» закріплений в латинській мові як «збірний». Відомо, що джерелом об'єднання людей є наявність загальної мети, для досягнення якої організується спільна діяльність, а єдність цілей сприяє формуванню нових поглядів, спільності, моральних оцінок. Однак не всякі цілі чинять такий вплив на формування відносин, що характеризують колектив. Наявність навіть справжніх зв'язків, деяких спільних цілей і переживань не є основою колективу.
Колектив - це група людей, яких об'єднують спільні цілі, що мають цілий сенс, і спільна діяльність, у процесі якої її учасники вступають у певні відносини, які характеризуються правильним розподілом між ними функцій відповідальності і залежності, при постійній взаємній підтримці і товариської взаємодопомоги. Саме поняття «колектив учнів» є в якійсь мірі умовним, тому що в діяльності будь-якого учнівського колективу завжди беруть участь дорослі.
Без цілеспрямованого керівництва з боку дорослих учнівський колектив функціонувати не може.
Виховання, що готує людину жити в колективі і для колективу, не може бути організовано інакше, як тільки шляхом створення згуртованих, впливових колективів, що характеризуються, за вченням А.С. Макаренко, певними ознаками:
а) постійної бадьорістю, готовністю до організованих дій;
б) дружнім єднанням членів колективу;
в) твердої здійснюваної ідеєю захищеності кожної особистості: «У колективі повинно бути міцним законом, що ніхто не тільки не має права, але і не має і можливості безкарно знущатися, кураж або насільнічать над самим слабким членом колективу»;
г) активністю, що виражається в тому, що член колективу протягом дня розумно зайнятий корисною діяльністю;
д) звичкою гальмування, умінням учня бути стриманим у поведінці, слові.
Відносини у дружньому учнівському колективі характеризуються єдністю інтересів і взаємодопомогою, взаємною відповідальністю, турботою один про одного, повагою гідності товаришів, умінням підпорядкування членів колективу уповноваженим, відповідальним за певні ділянки роботи, встановленням ділових контактів учнів з громадськими та виробничими колективами, зміцненням дружби і міжнародних відносин з учнями технікумів інших союзних республік. Все це сприяє всебічному розвитку особистості в колективі учнів.
Існують різні типи колективів: навчально-виховні різного типу навчальних закладів; за інтересами учнів, вільного спілкування; перевиховання у спеціальних установах.
Як правило, учень одночасно приймає участь у діяльності кількох колективів; він і учень в певній групі, і член профспілкової організації, і учасник гуртка, і член клубу і т.п. Природно, що в різних колективах учень буде виконувати і різні функції, виступати в різних полях, цим самим, набуваючи життєвий досвід і формуючись як особистість.
Основою навчальної діяльності органів навчально-виховного колективу є опора на внутрішню його організацію, тобто на сильні первинні колективи, спеціально організовані в педагогічних цілях.
У первинному колективі найбільш інтенсивно формується громадська думка, адже всі гарні й небажані вчинки кожного члена первинного колективу відбуваються на очах товаришів і при правильній організації колективу мимоволі викликають адекватний відгук, оцінку з боку товаришів.
Первинний колектив є провідником впливу общетехнікумовского колективу на кожного, хто входить в нього учня. А.С. Макаренко вважав первинні колективи інструментом дотику до особистості учня і всіляко підкреслював необхідність цього сполучної ланки. Порушення його, на думку А.С. Макаренко, тягне за собою реальну небезпеку замикання первинного колективу у колі вузьких інтересів, перетворення цього колективу в звичайну дружню компанію.
Таким чином, первинні колективи та общетехнікумовскій колектив через його обрані органи тісно пов'язані між собою і утворюють єдину структуру колективу, яка служить організаційною основою стійкості системи колективних відносин.
1.2. Особистість і колектив
Особистість у колективі пов'язана з іншими особистостями і разом з ними висловлює спрямованість даної спільності; через колектив особистість співвідноситься з іншими колективами і суспільством в цілому. Оскільки колектив - частка суспільства, то колектив несе в собі неминуче політичні, естетичні, моральні та інші ідеї. Особистість розділяє ці ідеї, керується ними в справах і поведінці.
На питання про те, що таке особистість, психологи відповідають по-різному, і в різноманітності їх відповідей, а почасти і в розходженні їхніх думок на цей рахунок, виявляється складність самого феномена особистості.
У ході взаємодії з матеріальним світом і спілкування з людьми особистість не тільки набуває індивідуальний досвід, на основі якого формуються індивідуальні риси, властивості, але і привласнює суспільний досвід, який стає найважливішою складовою частиною її духовного багатства. Ідейна моральна спільність найближчій і більш широкої соціальної середовища створює умови для розвитку і формування цілісної гармонійної особистості.
На мій погляд, найбільш повне поняття особистості дав Г. Олякфт: особистість є прижиттєво формується індивідуально-своєрідна сукупність психофізіологічних систем - груп особистості, якими визначається своєрідне для однієї людини мислення і поведінку.
Взаємовідносини особистості і колективу різноманітні. Можна виділити два основних аспекти: вплив колективу на особистість і вплив особистості на колектив.
1.2.1. Вплив колективу на особистість
Колектив - осередок соціального суспільства; колективізм - духовна сила, що цементує його. Колектив зацікавлений у всебічному розвитку особистості, тому що від повноти і багатства кожної особистості, кожного члена колективу залежить розвиток усього колективу.
По відношенню до особистості колектив виконує ряд функцій: по-перше, прилучає її до ідейних, моральних, естетичних та інших цінностей. Цю функцію він виконує остільки, оскільки є відкритою соціальною системою і свої цілі, завдання привносить з товариства (він може виробляти їх і усередині і співвідносити із суспільними).
Якщо розглядати особистість у співвідношенні з колективом, то вона також представляється системою, відкритою стосовно даної спільності. Особистість сприймає ідейні, моральні й інші цінності колективу, який у свою чергу витягає їх із суспільства. Таким чином, в колективі оформляється ідейний і морально-естетичний вигляд особистості.
По-друге, вплив колективу на особистість виявляється у виховній і коригувальної функції. На перший погляд здається, ніби сама людина, і тільки він «коваль» свого характеру, тільки від нього залежить, чи буде він наполегливим, сміливим, чуйним, добрим і т.д. Безумовно, людина повинна формувати себе і тим самим у нього має бути бажання бути краще, цінніше для суспільства. Але при всьому цьому колектив могутня сила. У своєму арсеналі вона містить такі засоби виховання, яких немає в особистості. Колективне вплив, думка, переконання, роз'яснення, критика, змагання - ось далеко не повний перелік заходів, що знаходяться в розпорядженні колективу. Особливо важливого значення набуває колектив у перевихованні індивіда. Він раніше зауважує відхилення в поведінці і психічному складі, ніж сама особистість. І це не дивно, оскільки колектив несе відповідальність за вчинки і справи входять до нього особистостей.
1.2.2. Вплив особистості на колектив
Міра впливу особистості на колектив виражається в категоріях авторитету, керівництва, лідерства.
Авторитет - громадське визнання особистості, оцінка колективом відповідності суб'єктивних якостей людини об'єктивним вимогам діяльності.
Авторитетність, перш за все, залежить від особистих якостей людини. Великі знання, багатий життєвий досвід, вироблені уміння і навички - усе це виділяє людини серед інших. До думки такої людини прислухаються, до нього звертаються за порадою, допомогою. Авторитетної людини відрізняють безкорисливе прагнення йти назустріч людям, і це створює йому вдячність людей.
Однак бувають дуті, фальшиві авторитети. У цьому випадку людині приписують більше заслуг, ніж він насправді їх має. У такої особи думка про свої знання, уміння та навички виявляється завищеним. Рано чи пізно це розкривається і помилковий авторитет валиться. Іноді помилковий авторитет особистості створюється і підтримується іншими в їхніх корисливих цілях.
Авторитетна особистість не обов'язково є керівником. Вона може бути і часто буває рядовим членом колективу, а й у своїй рядовий ролі дуже впливає на життя, згуртованість даної спільності.
Колектив, як одиниця, як спільність людей зберігає свою цілісність не тільки в силу існування загальної цілі, але і завдяки наявності керівництва, що забезпечує узгодженість дій. У цій якості виражається вплив особистості на колектив.
Дослідженнями встановлено типи керівників. Типологія грунтується на психологічному складі особистості, на спроможності й умінні управляти колективною діяльністю. Виділено три типи.
Перший тип - авторитарний. Керівник такого типу переважно використовує методи адміністрування. Авторитарний керівник вважає, що підлеглі повинні виконувати його розпорядження і накази точно в строк.
Другий тип - демократичний. Керівника цього типу відрізняє велика гнучкість, спритність у рішенні задач. У колективах з таким керівником робота продовжується в тому ж режимі, з тим же результатом, як у присутності, так і у відсутності керівника.
Третій тип - попустительский. Керівник такого типу пускає справу на самоплив. Підлеглі не відчувають керівництва. Створюється враження, ніби кожний робить, що бажає, не рахуючись ні з загальною задачею, ні з тим, що роблять інші. Іноді такий керівник обтяжує своїм становищем і готовий уступити його іншій особі.
Поряд з поняттям «керівництво» у соціальній психології останнім часом широко використовується поняття "лідерство". Деякі психологи ототожнюють ці поняття. Більшість же розділяє, вбачаючи в кожному з них щось своєрідне.
По-перше, лідерство виникає переважно в неофіційній групі, при відповідних відносинах. Керівництво відбиває відношення відповідальності.
По-друге, лідерство переважно з'являється в малих групах, керівництво у великих спільнотах, оскільки йому необхідно підтримувати зв'язок з вищим керівництвом.
По-третє, лідер висувається стихійно, керівник засновується системою організацій та інститутів.
По-четверте, авторитет лідера заснований на особистому його впливі, керівника - не тільки на особистому впливі, але і на санкціях, наданих йому підприємствами.
1.2.3. Вплив майстра ПЗ на колектив
Педагоги, майстри ПЗ, перш за все, несуть відповідальність за навчання, громадську роботу і моральний клімат у колективі. Майстри ПЗ не несуть прямої відповідальності за взаємні симпатії чи антипатії учнів.
Разом з тим, не можна не погодитися, що особисті взаємини - дуже важливий момент життя колективу: вони надають досить сильний вплив на результати його роботи. Психологічний клімат, в характеристику якого входять особисті взаємовідносини членів колективу та пов'язані з ними норми і ціннісні орієнтації, також повинен регулюватися як у загальних інтересах, так і в інтересах кожного учня. Це завдання зазвичай беруть на себе лідери, в ролі яких можуть виступати офіційні керівники, якщо вони володіють достатнім неформальним авторитетом.
Психологічне вивчення лідерства і порівняльне дослідження вимог, що пред'являються до майстрів ПЗ та лідерам у колективі, вказують на великі відмінності в знаннях, уміннях, формах поведінки і способи впливу на людей, якими користуються хороші майстри ПЗ і неформальні лідери. Майстер ПО повинен завжди бути безумовно об'єктивним людиною, однаково ставитися до всіх учням незалежно від своїх особистих симпатій і антипатій. Він же, як лідер, повинен бути, навпаки, суб'єктивним (у хорошому сенсі цього слова) людиною, тобто, позитивно, емоційно, упереджено ставитися до учнів, близько до серця приймати всі хвилююче їх, співчувати та переживати.
Тільки при гарному особисте ставлення до людей можна стати для них лідером, домогтися поваги та довіри, неофіційного визнання.
Далеко не всі майстри, досить успішно справляються з функціями керівника, володіють тими якостями, знаннями та навичками, які необхідні хорошому лідеру. Дуже часто людина успішно керівний колективом, лідером не є
Гнучкий лідер (так само і керівник) повинен змінювати стиль лідерства у відповідності зі сформованою в колективі обстановкою.
1.3. Учнівський колектив та його формування
Людина як особистість розвивається і формується під впливом об'єктивних суспільних відносин, які визначають основу і структуру суспільства, членом якого він є.
Поза суспільством, поза колективом, який є сполучною ланкою між особистістю та суспільством, людина не може придбати властивостей особистості, тобто світогляду, моральних та інших соціальних властивостей і якостей.
В обгрунтуванні проблеми колективу і особистості педагогічна наука враховує відомий загальносоціологічний закон спілкування і відособлення особистості, сутність якого полягає в тому, що з одного боку, в сучасному суспільстві під впливом науково-технічного прогресу, розвитку засобів масової комунікації та ін спостерігається тенденція до посилення спілкування між людьми, зміцненню колективних зв'язків. З іншого боку, спостерігається абсолютно протилежна тенденція, сутність якої полягає в тому, що людина має тяжіння не тільки до спілкування з собі подібними, а й до відокремлення, до прояву своєї індивідуальності, до самоствердження себе як особистості.
Таким чином, суспільство, колектив є необхідною умовою розвитку особистості.
Для особистості учня учнівський колектив - це своєрідна модель суспільства. Він необхідний суспільству як інструмент виховання, щоб з його допомогою «помістити» в учня «держава», те саме держава, якому властиві певні принципи, соціальні норми, в якому педагоги готують своїх вихованців.
Учнівський колектив як модель суспільства характеризується властивими суспільству відносинами, атмосферою людських ціннісних орієнтацій. Тому учнівський колектив є органічною осередком суспільства.
Крім того, школярськи колектив для особистості учня є соціальною микросредой, своєрідною середовищем проживання: учень не може повністю розвиватися поза спілкуванням із однолітками. Вся його діяльність (навчання, праця, дозвілля) відчувається переважно в колективі навчального закладу, позашкільних установ.
Середовище, в якому обертається учень, може бути сприятливою і несприятливою. Якщо вона несприятлива для всебічного розвитку учня, він витрачає значні сили або на пристосування до неї, або на боротьбу. За наявності сприятливого середовища найбільш повно розвивається індивідуальність, творчі здібності учня.
Для учня учнівський колектив є базою накопичення соціального досвіду, як відомо, здійснюється, насамперед, у родині, під впливом масових засобів комунікації, у взаємодії з навколишньою дійсністю, у спілкуванні з однолітками, педагогами. Проте весь цей досвід у якійсь мірі обмежений. Він не може служити міцною базою сталого суспільної поведінки. Для накопичення широкого соціального досвіду учень повинен не тільки засвоїти, а як би привласнити багатогранний досвід соціальної поведінки, зробити його власним, з тим, щоб виробити певну поведінку не тільки в заздалегідь передбачених ситуаціях, але і в непередбачених обставин.
Будучи сполучною ланкою між суспільством і особистістю учня, колектив перетворює вплив навколишнього середовища. У результаті в колективі відбувається трансформація масового впливу з метою виховання особистості учня.
Учнівський колектив є могутнім засобом, що стимулює, що активізує діяльність учня.
У колективі в процесі спільної діяльності, спільних переживань виникає емоційне зараження, в результаті чого учень глибше відчуває, яскравіше переживає події, що відбуваються, відчуває почуття радості від праці, спілкування, збагачується внутрішній світ взаємної інформацією і створюється так зване поле інтелектуально-морального напруги (Л. І. Новікова та А. Т. Куракін), що найістотнішим чином впливає на формування уявлень, поглядів і прагнень учнів. Особливо велика роль учнівського колективу у формуванні громадянської самосвідомості в очах однолітків і дорослих. У своїй діяльності він шукає сприятливе середовище для самоствердження себе як особистості. У колективі учнів він або знаходить суспільне визнання своїх наявних чи уявних переваг, або засудження товаришами своїх дій, вчиться відстоювати свою думку, свою життєву позицію. Тому колектив учнів є тим середовищем, в якій може статися самоствердження особистості учня, а в силу цього - могутнім засобом його індивідуального розвитку.
Учнівський колектив - складне соціальне утворення.
Усі види діяльності учнів повинні носити колективний характер. Ігрова, трудова, навчальна та інші види діяльності повинні бути організовані так, щоб завжди і у всьому формувати колективістичних принципи, зміцнювати і розвивати дух дружньої підтримки, взаємодопомоги, виховувати вміння, коли це необхідно, своє особисте підкоряти колективу.
Для згуртування учнівського колективу дуже важливо спільне переживання хлопців у ході предметних олімпіад, спортивних змагань, підготовки і проведення зборів, вечорів. Колективні емоційні переживання, які супроводжують різну суспільну діяльність учнів, сприяють формуванню колективу, зближують між собою учнів, навчають їх відчувати біль і радість іншого.
Специфічна особливість психології перехідного віку полягає в тому, що це психологія полуребенка, напівдорослий. Підліток ще, як дитина, жадібно вбирає в себе всі враження, росте і фізично, і духовно, відчуває зростання і в ньому черпає силу і відвагу, але не знає ще міри своїх сил, повинен ще їх спробувати.
Але в цей же час підліток вже не дитина. У нього вже є досить великий життєвий досвід. Іноді досвід досить суворий. Він не може вже жити тими ілюзіями, якими живе дитина, у нього зовсім інші інтереси, інтереси дорослої людини.
Молодь у цьому віці здатна на безвідповідальне захоплення, на самий гарячий ентузіазм. Тільки це захоплення, цей ентузіазм швидко гаснуть, якщо вони не можуть вилитися в будь-яку дію, втілитися в живу, захоплюючу розумову, духовну, а й діяльність суто фізичну.
Учнівський колектив є потужним чинником впливу на окремих малодісціплінірованних учнів, допомагає в проведенні заходів виховного характеру, в організації громадської роботи, допомоги відстаючим учням і т.п.
У цьому випадку звичайно мається на увазі більш-менш дружний організований досвідченим вихователем колектив, і ця згуртованість розглядається як важливий виховний чинник. Але такого типу колектив учнів не є ще виховний колектив.
Виховний колектив, за Макаренком, - це наукова організація виховного процесу. Не звичайний колектив, який ми звикли уявляти собі, нехай навіть найкращий, організований і натхнений, що склався в ході життєвої діяльної тієї чи іншої об'єднаної групи людей, а спеціально з педагогічними цілями науково організований виховний колектив.

2. Педагогічні методи і засоби формування колективу учнів
2.1. Шляхи формування колективу навчальної групи ПТЗО
Виховання в колективі - основа виховної системи. Тільки в правильно організованому колективі можливо всебічне виховання молоді. В організованому колективі члени його повинні погоджувати свої особисті бажання і вчинки із загальними завданнями, що стоять перед колективом, з вчинками і бажаннями товаришів. Загальні цілі визначають особисті цілі. Єдність загальних і особистих цілей - характерна риса організованого колективу. Разом з тим у колективі кожному надається можливість проявити свою ініціативу, здібності.
Основою общеучіліщного колективу учнів є навчальна група. Учнівський колектив, надаючи серйозну допомогу майстру у вирішенні виховних завдань, в той же час є для учнів великою школою формування навичок колективної праці.
Навчальні завдання профтехосвіти комплектуються з випускників середніх шкіл. Як правило, ці учні приходять до училищ з різних шкіл, районів, і навіть областей. Щоб учнівські колективи створених навчальних груп у короткий термін стали працездатними, педагогам і, перш за все, майстрам ПО доводиться проводити велику організаторську роботу. Як правило, починається вона з вивчення складу групи, індивідуальних особливостей учнів.
Багато майстрів вивчають індивідуальні особливості своїх майбутніх вихованців ще до початку навчального року, пам'ятаючи рада К.Д. Ушинського: «Якщо педагогіка хоче виховати людину в усіх відношеннях, то вона, перш за все, повинна дізнатися його у всіх відношеннях».
Першим джерелом відомостей про учнів служить його невелику справу - анкета, характеристика зі школи та медична довідка. Вивчаючи особисті справи, майстер має можливість отримати початкове уявлення про склад групи і вирішити, кому в першу чергу необхідно приділити увагу, знайти з числа учнів найбільш здібних і активних.
Важлива подія для майстра - перша розмова з групою. До цієї зустрічі потрібно готуватися, як до іспиту, тому що настрій учня, бажання його вчитися багато в чому залежить від першого враження про училище, професії, майстра. У цей день слід розповісти учням про історію училища, його кращих випускників, традиціях колективу, поставити перед новачками умови, без виконання яких не можна успішно вивчити професію: відмінна трудова дисципліна, зразкова культура поведінки, боротьба за знання, а не за оцінки, сумлінне виконання громадських доручень, боротьба за честь свого колективу.
Перші уроки з учнями старших курсів також слід починати з таких же напрямних і попереджуючих бесід, групових і батьківських зборів.
При першій зустрічі з новачками можна запропонувати їм заповнити спеціальну анкету, в якій крім звичайних анкетних є такі питання, як середній заробіток членів сім'ї, улюблене заняття, службовий телефон батьків, домашній телефон, прізвища товаришів, які навчаються в училищі і живуть поруч.
Важлива щабель у вивченні навчальної групи - перші батьківські збори, які рекомендується проводити до початку навчального року. На цих зборах майстер дізнається від батьків про особливості їхніх дітей.
Як правило, перед початком навчального року в майстернях училища та навчальних комбінатах проводиться велика робота з наведення загального порядку. До неї з метою вивчення індивідуальних особливостей слід залучати, перш за все, учнів нового набору.
Заміська прогулянка - кращий спосіб знайомства з групою. У такій прогулянці протягом одного дня найчастіше можна дізнатися про учня більше, ніж на заняттях за весь навчальний рік. Невимушена обстановка допомагає учням проявити свої таланти. У поході перевіряється і фізичне загартування учнів, спортивні та мистецькі здібності.
В останні роки багато навчальних закладів до початку навчального року беруть участь у збиранні врожаю. Роботу в підшефному колгоспі слід також використовувати як засіб вивчення хлопців, виховання у них свідомого ставлення до суспільної праці. У результаті проведення перерахованих заходів у майстра складається певне попереднє враження про учня. Після цього можна намітити план індивідуальної роботи з кожним учнем, групою в цілому, приступити до формування учнівського колективу та активу групи.
Хорошим засобом формування учнівського колективу є позакласна робота. У неофіційній обстановці учень часом проявляє риси характеру, які можна не помітити на уроках. Займаючись позакласною роботою, майстер, безсумнівно, приваблює хлопців до себе, завойовує їхню повагу, а це впливає на ставлення учнів до майбутньої професії.
Важливу роль у формуванні учнівського колективу відіграє правильний розподіл громадських доручень, коли кожен учень групи має доручення. Майстер повинен переконати учнів у тому, що, виконуючи навіть невелике громадське доручення групи, вони вносять свій внесок у поліпшення навчального процесу.
Громадська доручення можна підбирати учню в залежності від його характеру і організаторських здібностей. Тільки після згоди учня можна запропонувати групі закріпити за ним доручення.
Першочергова задача майстра і активу групи - створення здорового громадської думки в колективі, щоб самі учні могли правильно реагувати на будь-яку провину свого товариша. Жодне питання в групі не повинен вирішуватися без участі активу. Актив за участю майстра вирішує, кому присвоїти звання «Кращий за професією», кому видати в порядку заохочення квиток у театр і т.д. Це піднімає авторитет активістів і ставить майстра у вигідні умови у відносинах з учнями.
Вирішальну роль у формуванні учнівського колективу повинні відігравати громадські організації.
Велику увагу майстер повинен приділяти учнівської профспілкової організації в групі. У перший місяць навчання необхідно провести групове збори, на яких роз'яснити учням значення професійних спілок. У перші дні навчання треба постаратися залучити всіх учнів до профспілки і налагодити в групі профспілкову роботу.
Важливе місце у навчальній групі повинна мати спортивна робота. Фізична культура і спорт необхідні для всебічного виховання молодої людини. Добре підготовлена ​​спортивно-масова робота в навчальній групі неодмінно позначиться на спортивні успіхи всього училища і підготує молодь до продуктивної праці, допоможе їй стати сильною, вправною, сміливою і вольовий.
Важливим засобом виховного впливу і формування колективу є самоврядування. Воно може приймати різні форми, в міру розвитку колективу розвиваються і форми самоврядування. Поширеною формою в училищі є актив групи. У групі з справжнім самоврядуванням, багатогранної колективною діяльністю і морально цінними колективними відносинами процес виховання особистості сприяє вихованню волі, самосвідомості, почуття обов'язку, збуджує прагнення вдосконалювати свої якості, здійснювати роботу по самовихованню в суспільно корисної діяльності.
У становленні колективу важливу роль відіграють героїчні традиції робітничого класу. Кінцева мета традицій - ввести діяльність нового покоління в те русло, по якому розвивалася діяльність старших поколінь. Традиція вирішує це завдання через регламентацію духовних якостей, необхідних для правильного, з точки зору робітничого класу, поведінки в різних середовищах громадського та особистого життя.
2.2. Роль майстра ПЗ в процесі формування учнівського колективу
В умовах науково-технічного прогресу, що додає праці новий характер, необхідно, щоб сучасний робітник був підготовлений до нього, мав професійно-технічну освіту, володів глибокими знаннями з професії і вміннями у виробничій діяльності. У вирішенні цього завдання провідне місце належить майстрам профтехучилищ - головним наставникам робочої зміни. Вони покликані передати юнакам і дівчатам свої знання і досвід, ідейну переконаність, виховати активну життєву позицію, сформувати особистість зростаючого громадянина України, прищепити високі морально-етичні якості.
Очима свого першого наставника дивляться його вихованці на обрану професію, за його справами вчаться поважати її.
У середніх профтехучилищах майстер одночасно як організатор, вихователь, спеціаліст (інженерно-педагогічний працівник) і керівник первинної ланки - учнівської групи. Діючи, як фахівець високої кваліфікації, що знає свою справу майстер навчає того, що сам уміє добре і доброякісно робити, передаючи учням свої знання та вміння.
Успішна робота майстра багато в чому залежить від його професійних і психолого-педагогічних знань, володіння методикою навчання і виховання, здатності до постійного вдосконалення, його особистісних якостей.
Майстер багато в чому вирішує питання створення працездатного і згуртованого учнівського колективу, що характеризується здоровим психологічним кліматом, високим моральним рівнем, колективістськими суспільними відносинами.
К.Д. Ушинський надавав великого значення особистості педагога, стверджуючи, що «багато чого залежить від загального розпорядку в закладі, але найголовніше завжди залежатиме від особистості безпосередньо вихователя, що стоїть обличчям до обличчя з вихованцем: вплив особистості на молоду душу становить ту виховну силу, яку не можна замінити ні підручником, ні системою покарань і заохочень ».
У спілкуванні з учнями майстер виробляє свій педагогічний такт, сутність якого полягає у встановленні відносин, що сприяють розвитку особистості вихованця і приводять в рух кращі сторони його розуму і характеру. І в цьому полягає одна з найважчих завдань педагогічної майстерності.
Старший майстер училища забезпечує організацію та проведення виробничого навчання та виробничої практики учнів відповідно до вимог навчальних програм.
За якість навчання і виховання майбутніх молодих кваліфікованих робітників, у першу чергу, відповідальні викладачі і майстри ПЗ. Їх основні обов'язки наступні:
- Озброїти учнів міцними і глибокими знаннями, вміннями і навичками;
- Проводити навчальну роботу на високому ідейному і науковому рівні, забезпечувати виконання навчальних планів і програм, вести облік успішності учнів, організовувати і контролювати їх самостійну роботу в училищі і вдома;
- Здійснювати ідейно-політичне виховання учнів під час занять та в позаурочний час;
- Обладнання робочих місць у навчальній майстерні, лабораторії і т.д.;
- Організація допомоги громадським організаціям учнів;
- Турбота про здоров'я, побут, фізичному вихованні та відпочинок учнів;
- Звітність про результати навчально-виховної роботи.
Вирішальну роль у вихованні в учнів любові до професії належить майстрові. Саме він повинен розкрити найкращі риси професії так, щоб учні захопилися нею, тоді буде хороший результат і в навчанні, і у вихованні. Важливо, щоб майстер бачив найменші досягнення вихованця, знав, у чому він зазнає труднощів, міг визначити, який результат праці для учня буде радісною подією, вчасно допоміг йому закріпити і розвинути цей успіх.
Як показує досвід, майстру завжди потрібно пам'ятати, що у кожного учня свої, тільки йому притаманні здібності і можливості, а від них і залежить успіх навчання. Наприклад, один учень за якийсь час зробив 5 деталей, а інший за той же самий час - 10. У того і в іншого учня - це особисті досягнення, і майстру дуже важливо це враховувати, оцінюючи роботу кожного відповідно до його можливостей, особливо на перших порах.
Якщо учень любить свою професію, майстру порівняно легко виховати у нього почуття відповідальності, високу організованість і свідому трудову дисципліну, прагнення до знань і постійного вдосконалення.
2.3. Методи вивчення колективних явищ
Процеси виховання, освіти мають колективний характер. Найбільш часто вживаний метод їх вивчення - масові опитування учасників даних процесів, що проводяться за певним планом. Ці опитування можуть бути усними або письмовими. Широко використовуються також соціометричні методи, порівняльні дослідження. Оскільки ці методи прийшли в педагогіку з соціології, їх називають соціологічними.
Анкетування - метод масового збору матеріалу, за допомогою спеціально розробленого опитувальника, званого анкетою. Анкетування грунтується на припущенні, що людина відверто відповідає на задані йому запитання, проте, як показують останні дослідження, ефективність даного методу виправдовується на половину, що різко звужує діапазон застосування анкетування і підриває довіру до отриманого результату.
Педагогів анкетування залучило можливістю швидких масових опитувань учнів, учителів.
Пройшовши через перші невдачі і розчарування, педагогічне анкетування позбулося від багатьох недоліків. Зараз застосовуються різні типи анкет: відкриті і закриті, в яких учням доводиться вибирати один з готових відповідей; іменні - які вимагають вказати прізвища випробуваних, і анонімні, що обходяться без неї, повні і урізані, звичайні і контрольні. Для того, щоб вийшли правдиві анкети необхідно задавати такі питання, щоб учень не здогадався, про що саме хоче дізнатися укладач анкети.
Широко використовується метод вивчення групової диференціації (соціометричний метод), що дозволяє проаналізувати внутріколективні відносини. Метод дозволяє робити «зрізи», що характеризують різні стадії формування відносин, види авторитету, складання активу. Чи не головна його перевага - можливість представити отримані дані в наочній формі за допомогою так званих матриць і соціограма, а також кількісна обробка результатів.
Вся система методів оцінки отриманих результатів реалізується в колективі учнів і педагогів.
Прогнозування морального розвитку колективу учнів профтехучилища тісно взаємопов'язано зі станом технічного базису сучасного виробництва, з особливостями професійної трудової діяльності.
Процес морального виховання планується з урахуванням специфіки професійної моралі робітників. Створення здорового учнівського колективу групи - складна і важлива задача майстра виробничого навчання. При його формуванні доцільно спиратися на спадщину досягнень передовиків педагогічної праці в області розвитку колективу і практично його становлення. Найбагатшим джерелом для вироблення умінь майстра створити учнівський колектив може послужити педагогічна спадщина Н.К. Крупської, А.С. Макаренко, В.А. Сухомлинського.
Формування колективу учнів у навчальній групі профтехучилища має свою специфіку: в його основі лежить оволодіння конкретною професією, шляхом організації спільного виробничого праці, наближеного до форм виробничого навчання.
Становлення колективу навчальної групи має кілька етапів, кожен з яких відрізняється цілями та змістом діяльності, характером складаються взаємин, рівнем розвитку суспільного явища, позицією майстра ПЗ. Розроблена А.С. Макаренко методика поетапного формування колективу може бути з успіхом застосована в профтехучилищі в процесі виробничого навчання.
2.4. Рекомендації щодо підвищення ефективності формування учнівського колективу
Важливою умовою підвищення ефективності виховної роботи в групі є регулярне ведення майстром педагогічного щоденника.
Планування, облік, критичний аналіз вдалися і невдалих виховних заходів дає можливість майстру накопичити педагогічний досвід, виробити певну систему у вихованні учнів.
На кожного учня групи в щоденнику відводиться окрема сторінка, де майстер записує його вчинки, в яких планується індивідуальна виховна робота.
Щоденник, як дзеркало, відображає життя колективу групи в цілому і кожного учня зокрема протягом усього періоду навчання в училищі.
Важливо, щоб педагоги середніх спеціальних навчальних закладів враховували особливості та роль різних органів навчально-виховного колективу, направляли й формували відповідні відносини між представниками тих чи інших органів, допомагали чітко розмежовувати функції між ними і встановити повне взаєморозуміння і контакт. Ігнорування і недооцінка цієї умови сприяють гальмуванню у розвитку навчально-виховного колективу.
З метою правильного формування взаємовідносин складу органу колективу повинен обиратися самими учнями, в іншому випадку учні сприймають його як орган адміністрації навчального закладу. Обраний орган колективу з перших днів свого існування повинен активно діяти.
Вирішальну роль в організації учнівського колективу повинні відігравати громадські організації. З перших днів навчання треба постаратися залучити всіх учнів у профспілкову роботу.
Групова профспілкова організація повинна очолити змагання, стежити за охороною праці, технікою безпеки, організувати допомогу відстаючим, дбати про побут учня.
Важливе місце у навчальній групі повинна зайняти спортивна група. Фізична культура і спорт необхідні для всебічного виховання молодої людини. Майстру не обов'язково бути спортсменом, щоб допомогти учням налагодити спортивну роботу в групі. Будь-який майстер може підготувати своїх учнів до участі в училищної спартакіаді, мобілізувати на активну боротьбу за спортивну честь свого колективу. Майстер повинен пам'ятати, що регулярні заняття фізкультурою і спортом потрібні не стільки для дозвілля учнів, скільки для зміцнення здоров'я, загартовування, згуртування учнівського колективу, виховання дружби і товариства.
Для більшого підвищення ефективності формування учнівського колективу майстру ПЗ необхідно постійне спілкування з учнями, яке вимагає від нього великого такту, чуйності і справедливості у поєднанні з високою вимогливістю, оптимізмом, самовладанням і твердістю у реалізації рішень. Майстру необхідно багато часу приділяти організаційній роботі поза училища, учнів більш організованих і здатних прикріпити на допомогу відстаючим. Майстру слід постійно удосконалювати свої професійні якості. У рішенні будь-яких питань майстер повинен спиратися на учнівський колектив. Але найголовнішим є атмосфера доброзичливості, яка сприяє розкриттю особистості учнів і формування індивідуальності. Все це дає можливість створити міцний і стабільний колектив. У результаті майстер відчуває себе в колективі потрібним і необхідним людиною.
2.5. Методичні рекомендації майстру ПО з оптимізації процесу формування учнівського колективу
Процес формування учнівського колективу та розробка його змісту, методів і засобів істотно залежать від майстра ПЗ. Перш за все, слід з'ясувати специфічні особливості особистості кожного члена колективу.
Одним з найбільш поширених методів розкриття особливостей особистих і міжособистісних відносин у групі є метод соціометричний у двох його основних формах:
1) метод вибору партнера для спільної трудової або навчальної, громадської або ігрової діяльності, для відпочинку і розваг;
2) метод взаємної оцінки за 5-7-бальною системою ділових, інтелектуальних, вольових, моральних та інших якостей особистості кожного члена колективу.
Бути хорошим майстром-вихователем - це, значить, побудувати своє життя так, щоб вона стала прикладом для хлопців, першою і основною школою морального виховання.
Якість роботи будь-якого вчителя залежить від його роботи над підвищенням своїх загальних і спеціальних знань, ідейно-теоретичного рівня, від удосконалення педагогічної майстерності та професійної кваліфікації.
Майстер повинен дбайливо ставитися до того, що хвилює молодь, не засмучуватися, а радіти, коли хлопці задають питання і не відбуватися загальними фразами, а зацікавлено, аргументовано пояснювати. На одні питання відповідати вичерпно, а на інші - ескізно. При цьому рекомендує літературу для самостійно знайомства з проблемою. На наступному занятті розмова продовжується на іншій глибині, з великим розумінням.
Майстру ПЗ необхідно підвищити рівень дружніх і альтруїстичних відносин у групі. Необхідно правильно розподілити громадські доручення в залежності від характеру і здібностей учнів, провести групове збори, на яких роз'яснити, що, виконуючи будь-яку роботу, вони роблять внесок у поліпшення навчального процесу.
Хорошим засобом формування учнівського колективу є позакласна робота. У неофіційній обстановці учні часом проявляє риси характеру, які можна не помітити на уроках.
Для педагога однаково важливо прищепити учням і професійні навички, і педагогічну спрагу пізнання світу, почуття незадоволеності своїми знаннями, успіхами.
Досвідчені викладачі дають учням не тільки знання. Вони, перш за все, навчають їх мислити, пробуджують у них дарування, розвивають свідоме, творче ставлення до роботи, яке в майбутньому стане основою їх діяльності на виробництві.
Діяльність керівника в своїй сутності творча, тому неможливо дати які-небудь універсальні рецепти формування і керівництва будь-якими групами і колективами. Але разом з тим, мистецтво виховного впливу на неї вимагає володіння навичками організаційної роботи і знаннями основ науки спілкування, основ психології, педагогіки і етики.
2.6. Фактори, що впливають на формування учнівського колективу в навчальній групі ПТУ
Аналізуючи проведену роботу з вивчення формування учнівського колективу та ролі майстра ПЗ в цьому процесі, можна виділити декілька чинників, що роблять найбільший вплив на формування учнівського колективу.
Перший, з моєї точки зору найвагоміший фактор, це професіоналізм самого майстра ПЗ, його навички спілкування з учнями та їх виховання. Завдання майстра ПО складається не тільки в тому, щоб прищепити навички професійної діяльності учням, а й виховати в них суспільно корисні якості. Тому майстер зобов'язаний вивчити кожного учня, його стосунки в сім'ї, здатність взаємодії з колективом. Багато чого залежить від стилю управління керівника. Так як у групі учнів зустрічаються найрізноманітніші характери, особистості з індивідуальними якостями, майстер повинен вміло поєднувати типи управління, в залежності від того, з ким саме він працює.
Майстер ПО повинен бути безумовно об'єктивним при роботі з групою. Він же повинен упереджено ставиться до учнів, близько до серця приймати всі їх хвилююче, співчувати та переживати, тобто бути в якійсь мірі суб'єктивним. Майстер ПО повинен вміти поєднувати професіоналізм педагога, вихователя, з позитивними загальнолюдськими якостями.
Другий, важливий фактор, що впливає на формування учнівського колективу, є взаємини в самій групі. Для згуртування учнівського колективу дуже важливо спільне переживання в ході проведення олімпіад, спортивних змагань і т.д. Всі види спільної діяльності учнів повинні носити колективний характер, тому що це дозволяє формувати колективістичних принципи, зміцнювати і розвивати дух дружньої підтримки, взаємодопомоги.
Актив групи. Запропонований майстром і узгоджений з групою, вагомий чинник, що впливає на формування учнівського колективу.
Також важливу роль у формуванні учнівського колективу відіграють громадські організації. У перші дні навчання майстер залучити всіх учнів до профспілки і налагодити профспілкову роботу.

Діагностика міжособистісних відносин за допомогою тесту Лірі
Методика створена Т. Лірі, Г. Лефоржем, П. Сезанна 1954 році і призначена для дослідження уявлень суб'єкта про себе і ідеальному «я», а також для вивчення взаємин у малих групах.
За допомогою даної методики виявляється переважаючий тип відносин до людей в самооцінці та взаимооценке.
З цією метою в ПТУ був проведений опитування групи. Учні повинні були поставити знак «+» проти тих визначень, які відповідали їх уявленням про себе (якщо немає повного затвердження, знак «+» не ставиться). Методика побудована так, що судження, спрямовані на виявлення будь-якого типу відносин, розташовані не підряд, а особливим чином, вони групуються по чотири і повторюються через рівну кількість визначень. При обробці тесту було підраховано (рис. 1) кількість відносин кожного типу. Як видно з малюнка 1 в групі переважає альтруїстичний (17,%), доброзичливий (17%) і авторитарний (16,4%) типи відносин. У меншій мірі виражені егоїстичний, залежний, підкоряємося, підозрілий та агресивний.
Спробуємо проаналізувати результати взаємин у досліджуваній групі ПТУ. Як видно з тіста в колективі переважає авторитарний тип відносин. Ті учні, яким притаманний даний тип проявляють активність і вважають за краще, щоб інші виконували їх накази, вимоги і вказівки, прагнуть перекласти роботу на більш слабких і боязких.
З розбіжностями у кілька відсотків переважає доброзичливий і альтруїстичний типи відносин, які, можна сказати, закривають негативні якості авторитарного типу. Члени групи усвідомлюють себе частиною єдиного цілого, поділяють цілі та мотиви діяльності з іншими членами групи, переживають почуття захищеності в групі, що діє за принципом «один за всіх, і всі за одного». Учні намагаються демократичним способом приходити до будь-яких рішень в організаційних питаннях навчання, в організації та проведенні різних заходів.
У цілому психологічний клімат групи сприятливий, тому що типи відносин розподілені по наростаючій від негативного до позитивного. Явна перевага будь-якого з типів відносин не спостерігається.



П.І.Б.
Тип
відносин
Бабаєв А.В
Болтенков В.В
Безродний С.Н
Дубровський А.В
Герман Д.А
Дрозд Є.К
Котлярова О.М
Коваленко В.А
Мага Е.С
Малицька С.Г
Цирульник О.П
Прудка І.М
Сотников Е.С
Разом,%
Авторитарний
9
14
12
13
6
14
6
5
9
5
6
7
9
16,4
Егоїстичний
6
6
7
8
5
7
4
3
6
6
6
7
5
11,0
Агресивний
4
4
5
7
7
4
3
3
3
5
6
6
3
8,6
Підозрілий
3
4
6
9
6
4
0
5
6
5
7
4
5
9,0
Залежний
5
8
7
9
4
4
3
7
7
7
3
4
8
11,0
Доброзичливий
7
15
9
14
6
9
5
6
12
6
4
9
14
17,0
Підкоряємося
7
15
10
14
5
11
7
7
13
4
5
6
15
10,0
Альтруїстичний
5
7
5
8
5
2
4
8
3
6
5
3
7
17,0
100%
\ S
Малюнок 1.

Висновок
Проаналізувавши психолого-педагогічну літературу, дав визначення поняттю колектив, що таке особистість, учнівський колектив. Розглянули вплив учнівського колективу на особистість і особистості на колектив, виявили шляхи формування колективу навчальної групи в ПТЗО, визначили роль майстра ПЗ в процесі формування учнівського колективу, дали рекомендації щодо підвищення ефективності формування учнівського колективу, визначили чинники, що впливають на формування учнівського колективу.
Провели експеримент з метою вивчення уявлень суб'єкта про себе і ідеальному «я», а також вивчення взаємин у малих групах. Експеримент проводився у формі тестів у навчальній групі складається з 13 учнів. У досліджуваній групі переважають доброзичливий, альтруїстичний і авторитарний типи відносин.
Виходячи з тіста Лірі, майстер ПЗ може заздалегідь визначити і надалі прогнозувати свої дії по відношенню до досліджуваного колективу.

Список літератури
1. Бабанський Ю.К. Проблеми підвищення ефективності педагогічних досліджень. - М.: Вища школа, 1982.
2. Васильєва З.І. Система методів виховання профтехучилищ. - М.: Вища школа, 1989.
3. Ларін А.Є. Навчання, виховання, творчість. - М.: Вища школа, 1977.
4. Макаренко А.С. Використання педагогічних ідей у ​​процесі виховання учнів. - М.: Вища школа, 1991.
5. Михайлівський В.А. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник, - Харків: ХДУ, 1991.
6. Побєдоносцев Г.А. Вдосконалюємо систему виховання. М.: Вища школа, 1989.
7. Самоухіна Н.В. Психологія і педагогіка в професійній діяльності. - М.: Вища школа, 1993.
8. Сухомлинський В.А. Як виховати справжню людину. - Київ, 1978.
9. Маргуліс Є.Д. Колективна діяльність учнів. - К.: Вища школа, 1990.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Курсова
151кб. | скачати


Схожі роботи:
Професійне становлення майстра виробничого навчання
Зміст роботи майстра виробничого навчання
Концепція професійної освіти України і завдання майстра виробничого навчання
Роль колективу у формуванні особистості
Роль гри у формуванні дитячого колективу
Педагогічне спілкування і роль вчителя у формуванні дитячого колективу
Роль колективу у формуванні особистості як провідна ідея гуманістичної педагогіки
Виховання учнівського колективу
Корпоративна культура учнівського колективу
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru