Розумове виховання

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

План

Введення

Поняття про розумовому розвитку і розумовому вихованні

Завдання розумового виховання

Сенсорне виховання

Розвиток розумової діяльності

Становлення мови

Виховання допитливості і пізнавальних інтересів

Формування системи знань про навколишній світ

Засоби розумового виховання

Список літератури



Введення

Для сучасної освітньої системи проблема розумового виховання надзвичайно важлива. За прогнозами вчених, 3-е тисячоліття на порозі, якого варто человечеств, буде ознаменований інформаційною революцією, коли знають освічені люди стануть цінувати як справжнє національне багатство. Необхідність компетентно орієнтуватися у зростаючому обсязі знань пред'являє інші, ніж були 30-40 років тому, вимоги до розумовому вихованню підростаючого покоління. На перші план висувається завдання формування здатності до активної розумової діяльності. Один з провідних фахівців в області розумового виховання дошкільників, М.М. Поддьяков справедливо підкреслює, що на сучасному етапі треба давати дітям ключ до пізнання дійсності, а не прагнути до вичерпної сумі знань, як це мало місце в традиційній системі розумового виховання.

Між тим у багатьох країнах світу, у всіх ланках системи освіти - від дошкільної установи до університетів - зазначаються, з одного боку, зростання інформованості, з іншого боку - зниження в цілому якості знань, розумового розвитку учнів.

У роботах вітчизняних і зарубіжних вчених дошкільне дитинство визначаться як період, оптимальний для розумового розвитку і виховання. . Так вважали педагоги, які створили перші системи дошкільного виховання, - A. Фребель, М. Монтессорі. але в дослідженнях А.П. Усовой, А. В. Запорожця, Л.А. Венгера, М.М. Поддьякова виявлено, що можливості розумового розвитку дітей дошкільного віку значно вище, ніж вважалося раніше. . Дитина може не тільки пізнавати зовнішні, наочні властивості предметів і явищ, як це передбачено в системах A. Фребеля, М. Монтессорі, але і здатний засвоювати уявлення про загальні зв'язки, що лежать в основі багатьох явища природи, соціального життя, оволодівати способами аналізу і вирішення різноманітних завдань.

Поняття про розумовому розвитку і розумовому вихованні

Розумовий розвиток - це сукупність якісних і кількісних змін, що відбуваються в уявних процесах у зв'язку з віком і під впливом середовища, а також спеціально організованих виховних і навчальних впливів і власного досвіду дитини. На розумовому розвитку дитини позначаються і біологічні фактори: будова мозку, стан аналізаторів, зміни нервової діяльності, формування умовних зв'язків, спадковий фонд задатків.

За даними вчених (генетиків, психологів), передумови розумових здібностей закладені в природі дитини на 50-60% (в зарубіжній науковій літературі вказується більш високий рівень - до 80%). Причому підкреслюється, що розумові здібності дитини від народження носять переважно творчий характер, але не в усіх виходить належне розвинути. Виявляється, що від виховання залежить, чи будуть взагалі розвиватися розумові здібності малюка, а тим більше, - який напрям вони отримають. Уявіть, що дитині пощастило, і природа нагородила його задатками розрізнення кольорів. На основі цих задатків може розвинутися здатність до живопису, до мистецької праці: він буде сам створювати твори (малюнки, композиції з різних матеріалів), проявляючи гостру спостережливість, власне бачення світу, аналізувати, оцінювати твори мистецтва, насолоджуватися творчістю і т.д. умови життя, виховання, ставлення батьків, педагогів до самої дитини та до його діяльності - ось фактори, від яких залежить, наскільки реалізуються задатки, якими його зазначила природа.

Про розумовому розвитку дитини судять за обсягом та змістом знань, за рівнем сформованості пізнавальних процесів (відчуття, сприйняття, пам'ять, мислення, уява, увага), за здатністю до самостійного творчого пізнання. З раннього віку в дитини починає формуватися сукупність індивідуальних здібностей до накопичення знань, вдосконалення розумових операцій, іншими словами розвивається його розум. У дошкільному віці більшою чи меншою мірою виявляються такі властивості розуму, як швидкість, широта, критичність, гнучкість розумових процесів, глибина, креативність, самостійність.

Таким чином, розумовий розвиток дітей дошкільного віку залежить від комплексу соціальних і біологічних факторів, серед яких напрямну, збагачує, систематизирующих роль виконує розумове виховання і навчання.

Розумове виховання - планомірне цілеспрямований вплив дорослих на розумовий розвиток дітей з метою повідомлення знань, необхідних для різностороннього розвитку, для адаптації до навколишнього життя, формування на цій основі пізнавальних процесів, уміння застосовувати засвоєння знання в діяльності.

Розумове виховання та розумовий розвиток перебувають у тісній взаємодії. Розумове виховання багато в чому визначає розумовий розвиток, сприяє йому. Проте це відбувається лише в тому випадку, якщо враховуються закономірності та можливості розумового розвитку дітей перших років життя.

У дошкільні роки спостерігаються більш високі темпи розумового розвитку, ніж у наступні вікові періоди. Особливо слід звернути увагу на розумовий розвиток дітей раннього віку. Сучасні дослідження встановили, що зазвичай до 2 років діти живуть настільки насичено, що спостерігається дуже великий обсяг пізнавальної діяльності. Мозок дитини розвивається на диво швидко: до 3 років він вже досягає 80% ваги мозку дорослої людини. Як свідчать дані фізіології, більшість сучасних дітей раннього віку страждає не від надлишку інформації, а від її нестачі.

Не слід допускати й іншої крайності, коли шляхом посиленого виховання і навчання малюка перевантажують надмірними по змісту і об'єму знаннями, намагаючись розвинути у нього будь-які високі здібності. При інтенсивній тренуванні дитина може засвоїти знання, досягти результатів, але це буде коштувати фізичних і нервово-психічних витрат. Звідси випливає правило, слідувати якому обов'язково: не перевантажувати, не перевтомлюватися мозок дитини!

Дефекти, допущені в розумовому розвитку дитини протягом дошкільного дитинства, важко усунути в більш старшому віці. Вони роблять негативний вплив на весь наступний розвиток. Наприклад, у сім'ї, в дошкільному закладі не приділяють уваги ігор дитини з будівельним матеріалом, з конструкторами. Через це у нього не розвивається просторова уява, що може створити труднощі при вивченні геометрії, оволодінні кресленням в школі.

Основна особливість розумового розвитку дитини дошкільного віку - переважання образних форм пізнання: сприйняття, образного мислення, уяви. Для їх виникнення та формування дошкільний вік має особливими можливостями.

Для розвитку морального обличчя дитини важливі уявлення про моральні норми, правила поведінки, про конкретних проявах моральних якостей. Наприклад, діти 3-4 років говорять про будь-якому дитині, з яким грали, не сварилися: «Це мій друг». Хто такий друг? Що значить означати дружити? Уявлення про дружбу, друга, які дитина засвоює, спрямовують його поведінку, наповнюючи його новим змістом, служать для оцінки вчинків одного і самооцінки.

З раннього віком дитина набуває знання про догляд за своїм тілом, які стають основою охорони здоров'я, формування культурно-гігієнічних звичок, засвоєння правильних рухів.

Розумове виховання, маючи на меті вплив на розум дитини, благотворно позначається на становленні його морального обличчя, естетичному розвитку, придбання звички до здорового способу життя.



Завдання розумового виховання

Основною функція розумового виховання дітей перших років життя - формування пізнавальної діяльності, тобто такої діяльності, в ході якої дитина вчиться пізнавати навколишній світ.

Пізнавальна діяльність здійснюється у формах сприйняття і мислення. За допомогою сприйняття дитина пізнає зовнішні властивості предметів в їх сукупності. Завдяки мисленню дитина осягає внутрішні, приховані властивості, між предметами і явищами. Між сприйняттям і мисленням існує тісний зв'язок. Сприйняття формується в перші місяці життя дитини, а початок розвитку мислення відноситься до віку близько 2 років.

Для повноцінного розумового розвитку дитини перших років життя необхідно дбати про розвиток його сприйняття і мислення. У зв'язку з цим найважливішими завданнями розумового виховання дітей дошкільного віку є:

- Сенсорне виховання

- Розвиток розумової діяльності

- Становлення мови

Сенсорне виховання

Сенсорне виховання - цілеспрямовані педагогічні впливи, що забезпечують формування чуттєвого пізнання і вдосконалення відчуттів і сприйняття.

Для розвитку сприйняття дитина повинна оволодіти громадським сенсорним досвідом, який включає в себе найбільш раціональні способи обстеження предметів, сенсорні еталони.

Сенсорні еталони - це узагальнені сенсорні знання, сенсорний досвід, накопичений людством за всю історію свого розвитку.

У перші роки життя у дітей формуються передумови сенсорних еталонів. З другої половини першого року до початку третього року формуються так звані сенсомоторні предеталони. У дошкільному віці дитина користується так званими предметними еталонами. Тим часом дослідження показали, що у старшому дошкільному віці діти можуть співвідносити якості предметів з освоєними загальноприйнятими еталонами: сонце як куля.

Зміст сенсорного виховання включає широкий обсяг ознак і властивостей предметів, які дитина повинна збагнути протягом дошкільного дитинства. У вітчизняній системі сенсорного виховання традиційний зміст розширено і доповнено за рахунок включення орієнтування в часі, розвитку мовного і музичного слуху. Орієнтування в часі припускає, що дитина засвоює уявлення про частини доби, дні тижня, місяцях, рік, про плинність часу.

Мовний (фонематичний) слух - це здатність сприймати звуки мови, диференціювати й узагальнювати їх у словах як смислоразлічітельную одиниці. Рівень розвитку фонематичного слуху проявляється при навчанні дитини грамоті.

Музичний слух - це вміння розрізняти звуки по висоті, тембру, ритмічному малюнку, мелодії.

Методика сенсорного виховання передбачає навчання дітей обстеженню предметів, формування уявлень про сенсорні еталони. Один і той же предмет обстежується по-різному в залежності від цілей обстеження і самих обстежуваних якостей. Наприклад, перед малюванням зайця діти обстежують іграшку. Увага дитини звертають на контур, основні частини (голова, очі, тулуб, лапи, хвіст, вуса), їх форму і колір.

Для збагачення сенсорного досвіду дітей використовують дидактичні ігри. Багато з них пов'язані з обстеженням предмета, з розрізненням ознак, вимагають словесного позначення цих предметів («Чим схожі і не схожі»).

Розвиток розумової діяльності

Цей аспект розумового виховання розглядається як розвиток у дитини розумових операцій, пізнавальних процесів і здібностей. Мислення виникає на основі практичної діяльності з чуттєвого пізнання, розсовуючи горизонти останнього. На основі практичних дій малюк вчитися зіставляти об'єкти, аналізувати, порівнювати, групувати. Починає функціонувати перша група мислення - наочно-дієве.

Поступово у дитини розвивається здатність мислити не тільки на основі безпосереднього сприйняття предметів, але і на основі образів. Формується наочно-образне мислення. У другій половині дошкільного віку починає розвиватися словесно-логічне мислення.

У дошкільному віці розвиваються і такі важливі пізнавальні процеси, як пам'ять і уяву. Завдяки пам'яті дитина запам'ятовує, зберігає, відтворює те, що раніше сприймав, робив, відчував. Мислення неможливе без накопичення відомостей, фактів.

Велике місце серед пізнавальних процесів людини взагалі, а дитину дошкільного віку особливо займає уяву. Уява полягає у створенні нових образів на основі тих, які були сприйняті раніше, а також знову полеченних знань. Уява вплітається в усі складні розумові операції, є основою творчої діяльності дитини. Спочатку в дитини з'являється відтворює уяву, на основі якого з накопиченням життєвого досвіду і розвитком мислення формується творча уява.



Становлення мови

Розумова діяльність неможлива без мови. Опановуючи промовою, дитина опановує і знаннями про предмети, ознаки, дії і відносинах, відображеними у відповідних словах. При цьому він не тільки здобуває знання, а й вчитися мислити. Слово - матеріальна оболонка думки. Однак ця теза справедлива в тому разі, якщо за кожним словом у дитини стоїть образ предмета, який це слово означає. Якщо дитина чує в мові дорослих або сам використовувати слова, за якими не стоять образи, розумової діяльності не відбувається. Після того як дитина опановує мову, навколишній світ для нього як би подвоюється. На етапах раннього і дошкільного віку вирішуються найважливіші завдання мовного розвитку: збагачення словника, виховання звукової культури мовлення, формування граматичного ладу, розвиток зв'язного мовлення.

Слово подвоює світ і дозволяє дитині подумки оперувати предметами навіть в їх відсутності. Це розширює межі його пізнавальної діяльності: він може користуватися опосередкованими засобами розширення свого кругозору.

Дитина користується мовою для того щоб висловити свої думки, почуття, впливати на оточуючих людей це висуває вимоги до його виразності, емоційності, зв'язності.

На етапах раннього і дошкільного віку вирішуються найважливіші завдання мовного розвитку: збагачення словника, виховання звукової культури мовлення, формування граматичного ладу, розвиток зв'язного мовлення. Слід також формувати культуру діалогічного мовлення: вміння говорити чітко, виразно, по суті, слухати співрозмовника, намагатися його зрозуміти не перебивати, не перескакувати з предмета на предмет.



Виховання допитливості пізнавальних інтересів

Діти - допитливі дослідники навколишнього світу. Ця особливість закладена в них від народження. Цікаво і пізнавально інтереси представляють собою різні форми пізнавального ставлення до навколишнього світу. Допитливість характеризується як особлива форма пізнавальної активності, недиференційована спрямованість дитини на пізнання навколишніх предметів, явищ, на оволодіння діяльністю. Пізнавальний інтерес проявляється у прагненні дитини пізнавати нове, з'ясувати незрозуміле про якості, властивості предметів, явищ дійсності, у бажанні вникнути в їхню сутність, знайти наявні між ними зв'язки і відносини. Таким чином, пізнавальний інтерес відрізняється від допитливості широтою обхвату об'єктів, глибиною пізнання, вибірковістю. Під впливом пізнавального виявляється здатний до більш тривалої стійкої зосередженості уваги виявляє самостійність у вирішенні розумової або практичної задачі. Пізнавальний інтерес дитини відбивається в його іграх, малюнках та інших видах творчої діяльності.

Здавна питання дитини вважалися основною формою прояву допитливості пізнавальних інтересів. Питання ділять на дві групи: пізнавальні та комунікативні. Комунікативні питання дитина задає, щоб залучити дорослих до своїх переживань, встановити з ним контакт. («Ти, коли був маленький, боявся ходити в темну кімнату?») Такі питання виникають у дітей в хвилини тривоги, радості, страху.

В основі багатьох дитячих питань лежить пізнавальний мотив: діти ставлять їх у силу своєї допитливості, коли відчувають нестачу в знаннях, прагнуть їх поповнити, уточнити, придбати нові. Пік питань проходиться на вік з 4,5 - 5,5 років.



Формування системи знань про навколишній світ

Знання самі по собі ще не забезпечують повноти розумового розвитку, але без них останнє неможливо. Тому основу розумового виховання дошкільників становить ознайомлення з оточуючим, в процесі якого діти засвоюють різноманітні знання.

Визначення обсягу і змісту знань, що забезпечують повноцінний розвиток дитини дошкільного віку, - одна з традиційних проблем педагогіки. В історії вітчизняного дитячого саду коло необхідних для розвитку дитини знань окреслювалося програма виховання. Умовно ці знання ділилися на знання про природу, про предметному світі, про працю та професії, про явища суспільного життя (революції, вожді).

В останні роки розроблено багато нові програм, де визначено коло знань про навколишній світ. Спільним для всіх програм є спроба поставити в центр цих знань людини (людина і природа, людина і її особистість, людина та інші люди).

Будь-яке предметний зміст знань дошкільник може засвоїти по-різному: у вигляді уявлень, у вигляді понять (узагальнені знання про цілу групу предметів), у вигляді знань-відомостей, які він отримує від дорослих, у вигляді пояснення.

Протягом дошкільних років дитина оволодіває двома категоріями знань. Першу категорію складають ті знання, які він засвоює без спеціального навчання, у повсякденному житті, спілкуючись з дорослими, однолітками, в процесі ігор, спостережень. Вони нерідко хаотичні і часом спотворено відображають дійсність. Більш складні знання, що відносяться до другої категорії, можуть бути засвоєні тільки в процесі спеціального навчання на заняттях. На заняттях уточнюються, систематизуються, узагальнюються знання, які діти набувають самостійно.

Засоби розумового виховання

Умовно кошти розумового виховання розподіляють на дві групи: діяльність дітей і твори духовної імматеріальной культури.

Значний час, особливо у дітей молодшого дошкільного віку, відводиться на так звану побутову діяльність, пов'язану з виконанням режиму. Зміст цієї діяльності сприятливо для сенсорного розвитку. Умиваючись, діти розрізняють теплу і холодну воду, пізнають інші властивості води. У процесі режимних виконання процедур діти вправляються у просторових орієнтування. Тимчасова визначеність режиму дітей допомагає їм засвоїти перші уявлення про частини доби.

Діти дізнаються назву посуду, знайомляться з матеріалом, з яких вони виготовлені, з правилами користування ними. У досвідченого педагога ознайомлення дітей з предметами побуту, начиння служить розвитку аналітико-синтетичної діяльності.

Розумове виховання дошкільнят здійснюється в ігровій діяльності. У спеціально створених дорослими іграх укладені різноманітні знання, розумові операції, розумові дії, які діти повинні освоїти. Творчі ігри за своєю природою отобразітельной: у них діти відображають свої враження про навколишнє життя. У процесі гри ці знання піднімаються на новий рівень: переводяться в мовної план, отже, узагальнюються, перетворюються, удосконалюються.

Продуктивні види діяльності (трудова, конструктивна, образотворча) мають своїми специфічними можливостями для подальшого розвитку планувальної функції мислення. Дитина повинна передбачати результат вироблених ним дій, визначати етапи виконання роботи, способи її організації.

Розумове виховання у трудовій діяльності спрямовано на збагачення сенсорного досвіду дітей: ознайомлення з матеріалами, їх ознаками, властивостями, з їх змінами під впливом перетворюючої діяльності. У дітей формується система знань про матеріали, про знаряддях праці та інструментах, про способи виконання трудових операцій.

Праця в природі має особливу пізнавальну основу, тому що знайомить дитину з особливостями розвитку рослинного і тваринного світу, що, в сою чергу, допомагає встановлення причинно-наслідкових зв'язків, підводить до висновків, умовиводів. Таким чином, праця у природі сприяє становленню словесно-логічного мислення.

У житті дитини рано входять як найважливіші засоби розумового розвитку предмети матеріальної і духовної культури: різноманітні ігри та іграшки, посібник, книги, твори живопису, архітектури, скульптури, предмети декоративно-прикладного мистецтва.

За кордоном, а в останні роки і в нашій країні як комплексний засіб розумового виховання дітей використовуються музей. Багато музеїв організують на своїй базі гуртки для дітей дошкільного та молодшого дошкільного віку, розгортають спеціальні експозиції.



Список літератури

  1. Артемова Л. В. Театралізовані ігри дошкільника - М., 1991

  2. Венгер Л. А., Венгер А.Л. Домашня школа .- М., 1994

  3. Виховання і праця / Под ред. Р. С. Буре. - М., 1987

  4. Аргайл М. Психологія щастя: переклад з англ. - М 1991

  5. Давидчук А.М. Розвиток дошкільнят конструктивного творчості. - М 1976

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Курсова
60.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Розумове виховання школярів
Розумове виховання обдарованих дітей
АС Макаренко про виховання дітей у сім`ї та сучасні проблеми сімейного виховання
Залучення громадськості до виховання дітей Церква і виховання підростаючого покоління
Навчання і виховання у Стародавній Греції Система спартання виховання
Структурні елементи виховання Цілі зміст джерела виховання
Виховання екологічної свідомості Правові аспекти екологічного виховання
Духовне виховання підлітків у процесі виховання школярів
Естетичне виховання в процесі фізичного виховання школярів
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru