Розробка передавача для радіомовлення в синхронній мережі

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Міністерство Російської Федерації по зв'язку та інформатизації

Кафедра РПУ

Курсовий проект

за курсом Радиопередающие пристрої

"Розробка передавача для радіомовлення в синхронній мережі"

Виконав:

ст-т гр Р-32

Шабанов Д.А.

Перевірив:

Рибочкін В.Є.

Новосибірськ 2006

Зміст

1. Введення

2 Розробка структурної схеми передавача

3. Розрахунок вихідного каскаду

3.1 Розрахунок в піковій точці

3.1.1 Розрахунок анодному ланцюзі

3.1.2 Розрахунок ланцюга керуючої і екранує сіток

3.2 Розрахунок в телефонній точці

3.3 Розрахунок генератора УМК на ЕОМ

4. Розрахунок передвихідного каскаду

4.1 Розрахунок генератора на біполярних транзисторах при колекторної модуляції в схемі з ОЕ

4.1.1 Розрахунок колекторному ланцюзі в максимальному режимі

4.1.2 Розрахунок базової ланцюга в максимальному режимі

5. Розрахунок попереднього каскадів в максимальному режимі

5.1 Розрахунок колекторному ланцюзі в максимальному режимі

5.2 Розрахунок базового ланцюга

6. Розрахунок промислового ККД

Список використаної літератури

1. Введення

Для підвищення ефективності роботи передавачів та поліпшення чутності РВ передач на низьких і середніх частотах були створені і введені в експлуатацію мережі синхронного радіомовлення, в яких більшу кількість радіостанцій, що передають одну й ту ж саму програму, працює на одній загальній частоті. Використання синхронних мереж радіомовлення дозволяє:

при менших випромінюваних потужностях забезпечити задану напруженість поля в обслуговуваних зонах;

скоротити витрати на експлуатацію радіопередавачів або не збільшуючи витрат підвищити напруженість поля в обслуговуваних зонах, і поліпшити на прийомі відношення сигнал-шум;

при використанні в синхронній мережі досить малопотужних передавачів виключити в темний час доби властиві потужним радіостанціям нелінійні і частотні спотворення в зонах завмирання;

підвищити надійність мережі радіомовлення як у випадках можливих аварій окремих передавачів, так і при дії перешкод, створюваних просторовим променем потужних дальніх станцій, що працюють в суміщеному каналі;

2 Розробка структурної схеми передавача

Для вибору підсилювального елемента у вихідному каскаді, виходячи із заданої потужності P ~ т = 5кВт, знаходимо максимальну потужність P ~ max, яка визначається виразом:

де m = 1 глибина модуляції, h кс-коефіцієнт корисної дії коливальної системи. Приймемо h кс = 75%, тоді

Тип генераторної лампи вибирається виходячи з довідкової потужності лампи P ~ лін, так як лампа працює в режимі УМК. За довідковими даними вибираємо лампу ГУ-83Б, яка має P ~ лін = 28кВт.

3. Розрахунок вихідного каскаду

Вихідний каскад працює в режимі посилення модульованих коливань (УМК). Він повинен працювати в недонапруження режимі, тому що в цьому режимі будуть найменші нелінійні спотворення, з кутами відсічки Q = 90 Про Тільки при Q = 90 О і Q = 180 Про виходить лінійне посилення, але при Q = 180 Про потрібна велика потужність.

У вихідному каскаді використовується лампа ГУ-83Б

P ~ max = 26.7кВт J н = 155А S = 65мА / У P адоп = 25кВт

P max = 45кВт З АС1 = 1,2 пФ S кр = 22мА / У P с2доп = 1,8 кВт

E а = 12кВ З ск = 38пФ D = 0.004 P з1 доп = 0,4 кВт

E с2 = 1,5 кВ З с1к = 330пФ f max = 1,6 МГц m c 1 c 2 = 5,8

U н = 8В γ = α 1 / α 0 = 1,5723 α 1 = 0,5 α 0 = 0,318

3.1 Розрахунок в піковій точці

Зробимо розрахунок максимального режиму лампового підсилювача.

3.1.1 Розрахунок анодному ланцюзі

Максимальний коефіцієнт використання анодної напруги:

Амплітуда коливального анодної напруги:

Амплітуда першої гармоніки анодного струму:

Постійна складова анодного струму:

Амплітуда імпульсу анодного струму:

де a 1 - коефіцієнт Берга.

Потужність підводиться до анодного ланцюга генератора:

Потужність розсіюється на аноді лампи генератора:

Коефіцієнт корисної дії генератора по анодному ланцюзі:

Перевірка

Еквівалентний опір анодного навантаження:

Амплітуда сіткової напруги:

де b 1 = 0,5 - коефіцієнт Шулейкіна.

Напруга зсуву на сітці:

3.1.2 Розрахунок ланцюга керуючої і екранує сіток

Пікова напруга на керуючій сітці:

Так як то в ланцюзі сітки, що управляє струму немає.

Знайдемо мінімальне значення напруги на аноді:

Знаючи e c 1 max, e a min, E c 2 знайдемо імпульс струму сітки, що екранує

Кут відсічки Q 2 орієнтовно вибирається в межах (0,5 ¸ 0,7) Q

Q 2 = 0,55 * Q = 0,55 * 90 = 50 O Тоді a 0с2 = 0,183

Знайдемо постійну складову струму екранної сітки

де К = 2 / 3 - поправочний коефіцієнт

3.2 Розрахунок в телефонній точці

Для розрахунку в режимі несучої можна використовувати формули лінійної інтерполяції.

Амплітуда першої гармоніки анодного струму:

де m - глибина модуляції. Постійна складова анодного струму:

Амплітуда напруги на аноді:

Амплітуда напруги на сітці:

Коливальна потужність:

Потужність споживана лампою:

Потужність розсіюється на аноді лампи:

Потужність розсіюється на екранної сітці:

3.3 Розрахунок генератора УМК на ЕОМ

Потужність розсіюється на аноді досягає максимального значення в режимі несучої. Споживана генератором і коливальна потужності мають максимальне значення в піковій точці, причому коливальна потужність змінюється за квадратичним законом, а споживана за лінійним.

ККД має максимальне значення тільки в піковій точці, що не дуже добре, так як передавач 70% часу перебуває в режимі молчнія, коли лампа працює в телефонній точці, де ККД низький.

4. Розрахунок передвихідного каскаду

Передвихідній каскад призначений для попереднього посилення ВЧ сигналу до потужності необхідної для розкачки вихідного каскаду. Також у передвихідні каскаді здійснюється амплітудна модуляція до колекторному ланцюзі. Каскад будується на мосту складання шести підсилювальних модулів для забезпечення безперебійної роботи передавача при виході з ладу одного з модулів.

Кожен з модулів будується за двотактної схемою на 8 транзисторах 2Т970А включених по схемі з ОЕ.

Транзистор має такі характеристики:

r нас = 0.3 Ом e кедоп = 60В r б = 0.2 Ом e бедоп = 4В

r Е = 0 Ом J кодоп = 13А b 0 = 20-80 f 1 ¸ f 2 = 0,9-1,6 МГц

f T = 700МГц f = 100 МГц З К = 120пФ Р ~ = 100Вт

З Е = 600пФ К р = 30 L Е = 0,2 нГн

L б = 0,5 нГн Е к = 28В L К = 5нГн Q = 76 Про

4.1 Розрахунок генератора на біполярних транзисторах при колекторної модуляції в схемі з ОЕ

Потужність припадає на 1 транзистор щаблі у відповідності зі структурною схемою.

P | ~ VT = 83,5 Вт

4.1.1 Розрахунок колекторному ланцюзі в максимальному режимі

Критичний коефіцієнт використання колекторного напруги:

Напруга на колекторі:

Максимальна напруга на колекторі:

Амплітуда першої гармоніки струму колектора:

Постійна складова струму колектора:

Пікове значення струму в ланцюзі колектора:

Вихідний опір по змінному струму:

Потужність споживана транзистором:

Тоді

Коефіцієнт корисної дії:

4.1.2 Розрахунок базової ланцюга в максимальному режимі

Баластний резистор в ланцюзі бази:

Опір бази: де Е Б0 = 0,7 В

Постійна складова струму бази:

Постійна складова струму емітера:

Напруга зсуву на базі:

Розрахуємо активну складову вхідного опору транзистора:

Вихідна потужність:

5. Розрахунок попереднього каскадів в максимальному режимі

5.1 Розрахунок колекторному ланцюзі в максимальному режимі

У каскаді зібраному на транзисторах 2Т934Б потужність припадає на 1 транзистор ступеня складає P | ~ = 11Вт

Транзистор має такі характеристики:

r нас = 1ом e кедоп = 70В L б = 3.1нГн Е к = 28В

r б = 0.2Ом e бедоп = 4В L К = 2.5нГн Q = 90 Про

r Е = 0 Ом J кодоп = 1 (1.5) А, b 0 = 5-150 f 1 ¸ f 2 = 100-400МГц

f T = 600МГц f = 100МГц, С К = 10пФ Р ~ = 12Вт

З Е = 110пФ К р = 30, L Е = 1,2 нГн ККД = 50%

Критичний коефіцієнт використання колекторного напруги:

Напруга на колекторі:

Максимальна напруга на колекторі:

Амплітуда першої гармоніки струму колектора:

Постійна складова струму колектора:

Пікове значення струму в ланцюзі колектора:

Вихідний опір по змінному струму:

Потужність споживана транзистором:

Потужність розсіюється на колекторі:

Коефіцієнт корисної дії:

5.2 Розрахунок базового ланцюга

Баластний резистор в ланцюзі бази:

Постійна складова струму бази:

Постійна складова струму емітера:

Напруга зсуву на базі:

Розрахуємо активну складову вхідного опору транзистора:

Вихідна потужність:

6. Розрахунок промислового ККД

Загальне вираз промислового ККД являє собою:

Споживана потужність анодними ланцюгами всіх каскадів передавача:

Споживана потужність накального ланцюгами всіх каскадів передавача:

Споживана потужність ланцюгами зсуву всіх каскадів передавача:

Додатково споживана потужність системою охолодження, УБС, Тув і збудником передавача:

Список використаної літератури

  1. Конспект лекцій

  2. Методичні вказівки по курсовому і дипломному проектуванню радіопередавальних пристроїв на тему: "Розрахунок техніко-економічних показників проектованого передавача". Укладач Кривогуз А.С. Новосибірськ.: НЕІС, 1985. - 20 с.

  3. Синхронне радіомовлення / під редакцією А.А. Пирогова. - М.: Радіо і зв'язок, 1989.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Комунікації, зв'язок, цифрові прилади і радіоелектроніка | Курсова
37.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Розробка проекту локальної комп`ютерної мережі для автоматизації документообігу підприємства
Розробка комунікаційної політики для мережі продуктових супермаркетів Еко-маркет у місті Сумu
Проектування локальної мережі для робочих місць на базі мережі Ethernet
Налаштування локальної мережі і підключення до мережі інтернет для Windows XP і Windows 7
Розробка локальної обчислювальної мережі фотолабораторії
Розробка рекламної продукції в мережі інтернет
Розробка збутової мережі виробничого торговельного підприємства
Розробка широкосмугової мережі доступу з технологією АТМ
Проектування локальної обчислювальної мережі Розробка схеми
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru