додати матеріал


Розробка методика діагностики технічного блоку живлення відеомонітора EGA

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ЗМІСТ
(.
Введення ................................................. .................................................
1 Загальна частина ............................................... ...........................................
1.1 Класифікація засобів електроживлення ......................................
1.2 Класифікація джерел вторинного електроживлення ............
1.3 Основні характеристики джерел вторинного
електроживлення ................................................. ...................................
1.4 Блоки живлення відеомоніторів .............................................. ......
2 Спеціальна частина ............................................... .............................
2.1 Блок схема живлення відеомонітора EGA ................................
2.2 Схема електрична принципова блоку живлення
відеомонітора EGA ................................................ ........................
2.3. Алгоритм діагностики технічного стану блоку харчування
відеомонітора EGA ................................................ .........................
2.4 Технічна пропозиція щодо оснащення робочого місця
ремонтника ................................................. ...........................................
3 Економічна частина ............................................... ...........................
4 Техніка безпеки ............................................... ..........................
4.1 Вимоги до приміщення .............................................. ..............
4.2 Електробезпека при експлуатації технічних засобів ..
4.3 Заходи щодо протипожежної техніки .............................
4.4 Монтаж і налагодження устаткування ............................................. .
Список використаної літератури ............................................... .......

ВСТУП
Сучасна електронно-обчислювальна техніка знайшла широке застосування в різних галузях народного господарства як важливий засіб ефективного управління виробничими процесами та об'єктами, а також вирішення різноманітних наукових і інженерних задач. Вони володіють високими техніко-економічними показниками (швидкодією, продуктивністю, надійністю та ін), забезпечення яких певною мірою залежить від характеристик системи електроживлення. Система електроживлення електронно-обчислювальної техніки забезпечує нормальну роботу електронно-обчислювальних машин у робочому, профілактичних і аварійних режимах.
Сучасні засоби вторинного електроживлення радіоелектронної апаратури вийшли за рамки класу найпростіших радіоелектронних пристроїв. Зараз засоби вторинного електроживлення представляють собою досить складні пристрої, які містять велику кількість різноманітних функціональних вузлів, що виконують ті чи інші функції перетворення електричної енергії та покращення її якості.
В даний час Російський ринок наповнений великою кількістю зарубіжної електронно-обчислювальної техніки, яка часто поставляється без необхідного комплекту супровідного-експлуатаційної документації, тому при експлуатації та ремонті виникають великі проблеми під час пошуку та усунення несправностей.
. У даному дипломному проекті зроблена спроба розробити методику діагностику технічного стану блоку живлення відеомонітора EGA з використанням експлуатаційної документації на засоби обчислювальної техніки та науково-технічної інформації з теми дипломного проекту.

1.1 Класифікація засобів електроживлення
Всі кошти електроживлення можна розділити на первинні і вторинні. До первинних зазвичай відносять такі кошти, які перетворять неелектричних енергію в електричну, наприклад, електромеханічні генератори, електрохімічні джерела - акумулятори або гальванічні елементи та ін
Безпосереднє використання первинних джерел ускладнене тим, що вихідна напруга в більшості випадків не піддається регулюванню, а стабільність його недостатньо висока. Однак для живлення електронної апаратури в більшості випадків потрібно Високостабільні напругу з різними номінальними значеннями - від одиниць вольт до декількох сотень вольт, в ряді випадків навіть вище. З цієї причини будь-який електронний пристрій містить вторинний джерело електроживлення, який підключається до одного з первинних джерел.
Засоби вторинного електроживлення електронних пристроїв, називається зазвичай джерелами вторинного електроживлення (ІВЕП) призначені для формування необхідних для роботи електронних елементів напружень з заданими характеристиками.
Вони можуть бути виконані у вигляді окремих блоків або входити до складу різних функціональних елементів. Їх основним завданням є перетворення енергії первинного джерела в комплект вихідних напруг, які можуть забезпечити нормальне функціонування електронного пристрою.
Пристрій управління та контролю, що входить до складу ІВЕП, може бути використано для зміни характеристик ІВЕП при різних сигналах зовнішнього або внутрішнього управління: дистанційного включення або виключення, переведення в режим очікування, формування сигналів скидання та ін в той же час пристрій захисту та комутації дозволяє зберегти працездатність ІВЕП при

виникненні різних нестандарних режимів: короткого замикання в навантаженні, її раптового відключення, різкого підвищення навколишньої температури та ін Ці додаткові пристрої можуть бути забезпечені власними джерелами електроживлення, включаючи резервні акумулятори або гальванічні елементи.
1.2 Класифікація джерел вторинного електроживлення
Класифікацію ІВЕП можна виконати за різними ознаками: принципу дії, призначенням, кількістю каналів вихідної напруги, виду використовуваних первинних джерел та ін залежно від виду первинного джерела електроживлення ІВЕП можна розділити на дві групи: інверторні і конверторні.
Інверторні ІВЕП використовуються для перетворення напруги змінного струму, тобто вони змінюють не тільки значення, а й рід вихідної напруги. До інверторним ІВЕП відносяться також перетворювачі постійної напруги первинного джерела в змінну напругу, що живить навантаження. Наприклад, до інверторів можна віднести електронний генератор, який, перетворюючи напруга акумулятора або гальванічного елемента в змінну вихідна напруга, живить електродвигун.
Конверторні ІВЕП використовуються для перетворення одного напруги в інше. Наприклад, до конверторів постійної напруги можна віднести звичайні електронні стабілізатори постійної напруги, а до конверторів змінної напруги можна віднести трансформатори. Будь-конвертор може містити усередині себе інвертор і навпаки.
За принципом дії ІВЕП можна розділити на дві групи: трансформаторні і бестрансформаторних. У трансформаторних ІВЕП напруга змінного струму, наприклад силової мережі, спочатку змінюється за значенням за допомогою трансформатора, а потім випрямляється і стабілізується. У бестрансформаторних ІВЕП, навпаки, змінна напруга мережі спочатку випрямляється, а потім пре-

утворюється в змінну напругу більш високої частоти. У перетворювачі може використовуватися високочастотний трансформатор, тому точніше ці джерела називати трохи інакше: з трансформаторним або бестрансформаторним входом. Оскільки перетворювачі в таких джерелах зазвичай працюють в імпульсному режимі, то джерела вторинного живлення такого типу часто називають імпульсними.
За кількістю різних вихідних напруг ІВЕП можна розділити на одноканальні і багатоканальні. Якщо в кожному каналі використовується окремий стабілізатор вихідної напруги, то це багатоканальний джерело вторинного електроживлення з індивідуальною стабілізацією. Якщо ж для стабілізації всіх вихідних напруг використовується вихідна напруга тільки одного джерела (який називають головним або провідним), то такі джерела називаються ІВЕП з груповою стабілізацією.
За вихідний потужності ІВЕП прийнято ділити на мікропотужні (1 Вт), малопотужні (від 1 до 100 Вт), середньої потужності (від 100 Вт до 1 кВт) і потужні (> 1 кВт).
За типом живильної мережі - на джерела вторинного електроживлення, що використовують електричну енергію, що отримується від однофазної мережі змінного струму, на ІВЕП, що використовують електричну енергію, що отримується від трифазної мережі змінного струму, і на ІВЕП, що використовують електричну енергію автономного джерела постійного струму.
По напруженню на навантаженні - на джерела низького (до 100 В), середнього (від 100 до 1000 В) і високої напруги (понад 1000 В).
За родом струму навантаження - на ІВЕП з виходом на змінному (однофазному або трифазному) струмі і постійному струмі.
За характером зворотного зв'язку - на параметричні, компенсаційні та комбіновані.
По виду стабилизируемого параметра - стабілізатори напруги та стабілізатори струму.

1.3 Основні характеристики джерел вторинного електроживлення
При проектуванні або виборі джерела вторинного електроживлення необхідно знати їх технічні та експлуатаційні характеристики. Цими характеристиками зазвичай керуються при використанні ІВЕП в електронній апаратурі. Всі характеристики джерел вторинного електроживлення можна розділити на три групи: вхідні, вихідні та експлуатаційні.
До вхідних характеристиках джерел вторинного електроживлення відносять:
- Значення і вид первинного джерела живлення, наприклад, живильної сило
вої мережі або акумулятора;
- Нестабільність напруги живлення;
- Частоту напруги живлення та її нестабільність;
- Кількість фаз джерела змінної напруги;
- Допустимий коефіцієнт гармонік пі танучого напруги;
До вихідних характеристиках ІВЕП зазвичай відносять:
- Значення вихідних напруг; - нестабільність вихідних напруг;
- Тип навантаження або вихідну потужність по кожному каналу;
- Наявність гальванічної ізоляції між входом і виходом;
- Наявність захисту від перевантаження або підвищення вихідної напруги.
До експлуатаційних характеристик відносять:
- Діапазон робочих температур;
- Допустиму відносну вологість;
- Діапазон допустимих тисків навколишнього атмосфери;
- Допустимі механічні навантаження;
- Коефіцієнт корисної дії ІВЕП;
- Питому потужність;
- Надійність.
Джерела електроживлення повинні протягом певного часу зберігаються-

няти свої параметри в межах, зазначених у технічних умовах, забезпечуючи безперебійну роботу електронної апаратури.
Надійність джерела вторинного електроживлення забезпечується заходами, що їх на етапах розробки, виготовлення і експлуатації. Основа надійність ІВЕП закладається на етапі їх розробки.
Основними причинами відмов джерел вторинного електроживлення є не тільки катастрофічне відмови елементів, але також неправильно поставлені вимоги до якості вхідних (живлять) і вихідних напруг, помилки, допущені при виборі схеми і при проектуванні окремих вузлів, неякісне виготовлення джерел вторинного електроживлення і неправильна експлуатація.
Забезпечення надійності ІВЕП, закладений на етапі розробки, зводиться до наступних основних положень:
- Ретельному обгрунтуванню вибору структурної схеми;
- Обгрунтованого вибору елементної бази з досить високим запасом по
граничним режимам і параметрами;
- Розробці конструкції, що забезпечує хороший тепловідвід і легкий
доступ до окремих вузлів і елементів;
- Проведення всебічних випробувань макетів за кліматичними і механі
ного впливів.
Вибір структурної схеми джерела вторинного електроживлення має здійснюватися з урахуванням вимог надійності. При розробці повинні передбачатися необхідні пристрої захисту, які не беруть участь в роботі ІВЕП, а лише забезпечують підвищення надійності. У їх функцію входить:
- Захист силових елементів - транзисторів, діодів, тиристорів і ін;
- Захист джерела вторинного електроживлення від коротких замикань або
повного відключення навантаження;
- Захист від можливих підвищень або знижень живлять (вхідних) на
напружень;
- Захист навантаження від можливих підвищень або знижень вихідних на-

напружень;
- Захист від підвищення температури навколишнього середовища.
Вибір елементної бази в найбільшій мірі впливає на надійність джерела вторинного електроживлення. Використовувані елементи повинні проходити тренування перед установкою на джерело вторинного електроживлення. На використовувані елементи встановлюють максимальні коефіцієнти навантаження не більше 70-80% від гранично допустимих значень.
Конструкція джерела вторинного електроживлення повинна забезпечувати хороший тепловідвід від нагріваються елементів: транзисторів, діодів, трансформаторів і не допускати нагрів інших елементів від нагріваються елементів.
З метою забезпечення ремонтопридатності конструкції джерела вторинного електроживлення повинна забезпечувати легкий доступ до всіх елементів. Розташування елементів повинно бути таким, щоб не викликати пошкодження питаемого пристрою.
Лабораторні випробування макетів допомагають розкрити недоліки, які не були враховані при розробці схеми та конструкції джерела вторинного електроживлення. Основне завдання випробування макету - це виявлення слабких місць у схемі і конструкції. Тому перед проведенням випробувань складають програму, в якій передбачають перевірку всіх схем захисту та вплив різних кліматичних і механічних впливів.
1.4 Блоки живлення відеомоніторів
За винятком комп'ютерів з батарейним харчуванням всі інші комп'ютери отримують живлення від мережі. Незалежно від вхідної мережі блок живлення повинен перетворювати її в напруги, необхідні для роботи внутрішніх пристроїв.
Всередині комп'ютера та монітори живлять напруги подаються на мікросхеми, операційні підсилювачі, дискретні транзистори і інші компоненти.
Для мікросхем потрібні напруги +5 і -5 В, а для операційних підсилювачів і дискретних транзисторів +12 і -12 В. Напруження повинні бути Стабія-

зований. Крім того, блок живлення повинен забезпечувати струм, необхідний для роботи. У моніторах потрібні напруги +5 В для мікросхем, 12 В - для операційних підсилювачів і транзисторів, а також напруги від 100 до 100 В - для схем розгортки та електронно-променевої трубки, що фокусують напруги для деяких електронно-променевих трубок становить +500 В. Анодні напруги становлять 10-15 кВ для монохроматичних електронно-променевих трубок і до 30 кВ для кольорових. Практично всі ці напруги постійного струму.
Великою частиною блок живлення комп'ютера є автономним пристроєм. Блоки живлення оформляються в окремих корпусах, які кріпляться до шасі і з'єднуються з материнською платою.
Є два різновиди блоків живлення - звичайні і імпульсні. Старі звичайні блоки живлення після включення без будь-якої перевірки подають напругу в комп'ютер. Імпульсний блок живлення при включенні перевіряє наявність навантаження, тобто схем, на яке подається харчування. Якщо навантаження відсутня або неправильна, блок живлення відключається. Блоки живлення повинні не тільки формувати напруги постійного струму, а й стабілізувати їх.
Як правила блоки живлення для периферійних пристроїв (монітор, принтер і т.д.) будуються на основі однотактового обратноходовие регульованого стабілізуючого перетворювача. Це пов'язано з тим, що для живлення комп'ютера потрібна велика потужність, а для живлення периферійних пристроїв - значно менша, що і стало причиною вибору таких структур побудови перетворювачів.
На схемі 1 представлена ​​базова схема однотактового обратноходовие автогенераторного нерегульованого перетворювача, що включає в себе: силовий транзистор Q1; трансформатор Т1 з первинної обмоткою W1, базової обмоткою W2, вихідний обмоткою W3; випрямний діод Д2; згладжує конденсатор С1; базовий резистор R1; ланцюг запуску на резистори R2; діод, що захищає еммітерний перехід від неприпустимих зворотних напруг.
Сердечник трансформатора виконується з матеріалу з вузькою петлею гістерезису і з великим лінійним ділянкою залежності індукції від напруженості.
Схема працює в такий спосіб.


Рис. 1

При подачі напруги живлення через резистор зміщення R2 починає протікати початковий струм транзистора Q1. Це призводить до появи колекторного струму, що протікає по обмотці W1.
Завдяки електромагнітної зв'язку (між обмотками W1 і W2) на обмотці W2 наводиться ЕРС, яка веде до збільшення базового струму транзистора Q1 і його більшого отпиранию. Таким чином, завдяки пристрою зворотного зв'язку між W1 і W2 починається лавиноподібний процес відкривання Q1. тривалість цього процесу - частки мікросекунди. Після повного відкриття транзистора Q1 починається етап накопичення енергії в магнітному полі сердечника трансформатора Т1, при цьому всі напруга живлення практично докладено до обмотки W1, і процеси в цій обмотці відбуваються відповідно до закону електромагнітної індукції.
Починається практично лінійне зростання струму колектора рівного току первинної обмотки. Протягом цього інтервалу енергія зі вторинної обмотки W3 в навантаження не передається завдяки відсікаючого дії діода Л1, а підтримання напруги на навантаженні забезпечується енергією накопиченої в конденсаторі С1. Протягом цього процесу транзистор Q1 насичений.
BxI E> I Kj
де: В - коефіцієнт передачі транзистора по струму; 1 Б - струм бази; 1 К - струм колектора.
Наприкінці інтервалу накопичення енергії це нерівність переходить в рівність, тому що транзистор виходить в активну область і збільшення струму колектора припиняється. Отже, припиняється зміна індукції в сердечнику. Відповідно до закону електромагнітної індукції це призводить до того, що на всіх обмотках, в тому числі і на базовій, напруга стає рівним нулю і починається процес замикання Q1. Це, в свою чергу призводить до того, що полярність напруги у всіх обмотках змінює знак і починається етап передачі накопиченої енергії в навантаження. Після того, як накопичена енергія повністю передається в навантаження, напруга на всіх обмотках стане рівним нулю, і далі всі процес-

си у схемі повторюються. Такий режим роботи цієї схеми є автогенераторного тому, що схема сама для себе вибирає моменти перемикання. Основними недоліками даної схеми є:
- Амплітуда струму колектора залежить від його коефіцієнта посилення і може
перевищити гранично допустиме значення і привести до виходу приладу з ладу;
- Наявність індуктивного розсіювання обмоток реального трансформатора при
водить до виникнення значних перенапруг на колекторі Q1, які
можуть стати причиною виходу приладу з ладу;
- Значне недовикористання сердечника трансформатора, який пе-
ремагнічівается за приватною петлі гістерезису;
- Можливість пробою еммітерного переходу.
Перший недолік можна усунути способами, гарантовано забезпечують відключення Q1 при заданому струмі колектора. Один з них представлений на схемі. Завдяки наявності транзистора Q2 і наявності резистивного датчика струму R3 величина максимального струму колектора визначається зі співвідношення:
I K = U 0 / R 3 t
де: U о - порогове напруга еммітерного переходу Q2.
Шляхи усунення другого недоліку досягається застосуванням демпфуючих R, С, D ланцюгів.
Принцип дії полягає в тому, що енергія, накопичена в індуктивності розсіювання. Витрачається на заряд конденсатора С1 через діод Д1, тим самим знімаючи імпульсне перенапруження з транзистора Q1. Резистор R4 призначений для розряду конденсатора з метою його підготовки до наступного моменту відключення Q1.
Третій недолік є принципово властивим цього класу перетворювачів і ніякими засобами не може бути усунутий.
Четвертий недолік усувається включенням захисного діода паралельно емміторному переходу Q1. Розглянутий перетворювач є нерегульованим і тому в такому вигляді без додаткових ланцюгів регулювання не може бути використаний у стабілізуючих блоках харчування, регулювання може бути

здійснено наступними способами:
- За рахунок регулювання часу паузи між попереднім етапом передачі
енергії і подальшим процесом накопичення енергії;
- За рахунок регулювання величини накопиченої енергії, тобто регулюється ве
личина колекторного струму Q1;
- Або методом ТПІМ з постійною частотою перемикань.
Слід мати на увазі, що при перших двох способах регулювання змінюється частота роботи перетворювача, а при останньому способі частота перетворювача незмінна, що в ряді випадків буває необхідно.
Достоїнствами даного класу перетворювачів є:
- Простота, і як наслідок, відносно невисока вартість;
- Можливість досить простими засобами здійснити в одному вузлі
перетворення енергії та її регулювання;
- Відсутність проблеми усунення наскрізних струмів, що притаманне двотактним
перетворювачів;
- Відсутня проблема симетричного перемагнічування сердечника транс
форматора і легко вирішується проблема усунення насичення сердечника.
Недоліками є:
- Великі перенапруги на Q1, що вимагає використання високовольт
них транзисторів;
- Однотактний режим роботи вимагає щодо потужних згладжуючих
фільтрів з-за підвищених пульсацій вихідної напруги;
- Велика амплітуда струму в первинної ланцюга;
- Недовикористання сердечника трансформатора.
З вищесказаного випливає, що Q1 повинен бути розрахований на високу напругу і мати достатньо високий струм колектора, незважаючи на невелику величину середнього споживаного струму. Тому через необхідність великої встановленої потужності транзистора Q1 такі перетворювачі знайшли застосування в блоках харчування невеликої потужності до 30-60 т, тобто в джерелах вторинного електроживлення периферійних пристроїв.

2.1 Блок живлення відеомонітора EGA
а) вхідний фільтр
б) мережевий випрямляч
в) фільтр випрямленої напруги
г) одноконтактні перетворювач
д) вихідні випрямлячі
е) вихідні фільтри
ж) додаткові згладжують фільтри
з) вузол зворотного зв'язку
2.2 Схема електрична принципова блоку
харчування відеомонітора EGA
На схемі електричної принципової зображена-схема БП відеомонітора EGA, являє собою імпульсний стабілізатор на основі однотактного обратноходовие регульованого перетворювача і складається з: вхідного фільтра, що захищає ІВЕП від перешкод, що йдуть з мережі, і мережа від перешкод, що йдуть з джерела; мережевого випрямляча; фільтра випрямленої напруги; однотактного перетворювача; вихідних випрямлячів; вихідних фільтрів і вузла зворотного зв'язку; додаткових згладжуючих фільтрів, що знаходяться на окремій платі.
Cl, C2 - вхідний протизавадний фільтр;
СЗ, L1, С4, С5, R1-служить для обмеження кидків струму через діоди випрямного мосту при заряді конденсаторів С9 і СЮ;
Dl - D4 - мостовий двухполуперіодний випрямляч напруги;
С7, С8 - служать для зменшення перешкод. При відновленні зворотного опору діодів.
Однотактний перетворювач виконаний на транзисторах Ql, Q2. При включенні БП в мережу струм через R4 і R6 прочиняє Q1, завдяки ПОС між обмот-

ками W4 і W2 транзистор повністю відкривається і починається процес накопичення енергії в первинній обмотці трансформатора W1. Одночасно починає заряджатися С14 і, коли напруга на ньому досягне близько 0,6 В. .. 0,8 В, відкриється транзистор Q2 виводячи транзистор Q1 в активний режим, це призведе до того, що почне розвиватися регенеративний процес замикання Q1. Напруга на всіх обмотках трансформатора Т1 поміняє знак і почнеться процес передачі енергії на вторинні обмотки Т1. Процес заряду конденсатора С14 проходив, по ланцюгу D10> R8> C14-> W3-> W2. Розряд конденсатора С14 для підготовки до наступного циклу проходить по контуру R10-> W13-> W3-> C14.
Резистор R7 задає базовий струм Q1.
L3, D9 (D8, С12) - формують спеціальну форму базового струму для зменшення динамічних втрат.
D12 - служить для захисту транзистора Q2 від роботи його в інверсно режимі.
D6, D7, СІ, R5, С13 - призначені для зменшення імпульсного перенапруження транзисторі Q1, обумовленого індуктивністю розсіювання первинної обмотки трансформатора.
Вторинні ланцюги - все випрямлячі однополуперіодні. CI7, С20, С22 - ви-холние фільтри для згладжування пульсацій випрямленої напруги.
С16, С19, С21, С23 - призначені для зменшення високочастотних імпульсних завад, обумовлених відновленням опору випрямних діодів при їх запиранні.
У цьому блоці живлення передбачений захист від перевищення вихідної напруги ІВЕП (обумовленого, зокрема, виходом з ладу вузла стабілізації). Захист виконана на тиристорі TS1, працює таким чином. Якщо вихідна напруга по каналу 2 перевищує номінальний рівень, то пробивається стабілітрон D16, і по керуючому електроду відкривається тиристор TS1. Коли тиристор відкриється, то він своїм низьким вихідним опором буде шунтувати всі виходи ВІЛ, тим самим захищаючи навантаження від неприпустимого підвищення напрузі.
С18, R13 - призначені для підвищення перешкодозахищеності тиристора.

Недоліком даної схеми захисту є відсутність візуальної індикації про її спрацювання (пошкодували світлодіод).
Вузол стабілізації вихідних напруг виконаний на Q3, С25, R21, R22, S29. R19, ​​R8, R15,. IC-1. Опорна напруга задається на D21.
R22 - призначений для точної установки вихідної напруги.
С24 - служить для забезпечення стійкості і перешкодозахищеності.
С25, R21 - для плавного виходу ІВЕП на режим.
R19 - обмеження струму в перехідних режимах через світлодіод на допустимому рівні.
Схема стабілізації працює наступним чином: при збільшенні вихідної напруги вище номінального, по ланцюгу R13, R15, Q3, D21 відкривається транзистор Q3; це призводить до збільшення його колекторного струму, і. як наслідок, до збільшення струму через світлодіод оптопари IC-1, фототранзистор відкривається, що призводить до більш швидкого заряду конденсатора С14 і, як наслідок, зменшення часу відкритого стану Q1, і як наслідок, до зменшення енергії накопиченої в магнітному полі сердечника силового трансформатора. Це в свою чергу призводить до зменшення енергії, що передається на вторинні обмотки, а отже і до зменшення вихідних напруг до номінальних значень.
Вузол розмагнічування кінескопа об'єднує елементи R2, R3 і СБ Принцип дії заснований на тому, що через обмотку розмагнічування надходить змінний зменшуваний по амплітуді струм. Зменшення амплітуди струму обумовлена ​​застосуванням терморезисторов з позитивним температурним коефіцієнтом опору. Струм, проходячи через опір R3 починає підігрівати його, тим самим, збільшуючи його опір. Це призводить до зменшення амплітуди змінного струму в обмотці розмагнічування майже до нуля. R2 конструктивно розташований дуже близько до резистору R3 для того, щоб підігріти останній своїм теплом і ще більше збільшити його опір.
Переваги цього БП: простота, мало елементів, не боїться коротких замикань на виходах, «дуже» легко регулюється. Не потрібні LC-фільтри, досить

№ Номінал Р W% Аналог R1 4
R2 R3 'R4 270К R5 22К R6 47К 0,12 п'ять R7 33 0,12 5 R8 ЗК9 0,12 5 R9 ЗК9 0,12 5 RIO 270 0,12 5 R11 10 0,12 5 R12 150 0,12 5 R13 20К 0,12 5 R14 1К 0,12 5 R15 10К R16 2 R17 2 R18 390 0,12 5 R19 ЗК9 0,12 5 R20 ЗК 0.12 5 R21 4КЗ: 0,12 п'ять R22 500 -
З-фільтрів. Один силовий транзистор. Відсутні проблеми наскрізних струмів, а також симетричного намагнічування силового трансформатора.
Недоліки: підвищена напруга на силовому транзисторі, підвищені пульсації вихідної напруги і. як наслідок, необхідність застосування потужних ємнісних фільтрів.
2.2.1 Таблиця замін
ОПОРУ
Таблиця 1






З-фільтрів. Один силовий транзистор. Відсутні проблеми наскрізних струмів, а
також симетричного намагнічування силового трансформатора.
Недоліки: підвищена напруга на силовому транзисторі, підвищені
пульсації вихідної напруги і. як наслідок, необхідність застосування
потужних ємнісних фільтрів.
2.2.1 Таблиця замін
ОПОРУ
Таблиця 1

Номінал
PW
%
Аналог
R1
4



R2




R3




R4
270К



R5
22К



R6
47К
0,12
5

R7
33
0,12
5

R8
ЗК9
0,12
5

R9
ЗК9
0,12
5

RIO
270
0,12
5

R11
10
0,12
5

R12
150
0,12
5

R13
20К
0,12
5

R14

0,12
5

R15
10К



R16
2



R17
2



R18
390
0,12
5

R19
ЗК9
0,12
5

R20
ЗК
0.12
5

R21
4КЗ
: 0,12
5

R22
500 -



'Х.
/ 9 * ~) v
У / <ДЛ22О *. &
49 / 71 ^ з,
& 3 /
/ Z / / 0 #
Змін. Лист № докум. Підпис. Цата

№ Номінал Р W% Аналог R23 4Е7 R24 2 R25 8Е2 R26 4Е7 R27 1К R28 270 R29 4Е7
. Примітки № Номінал Аналог, ч (додаткові заміни)
С1 1нх630В К73-9 С2 1нх630В К73-9 СЗ ОДмкФхбЗОВ К73-9 С4 2н2х630В К73-9 С5 2н2х630В К73-9 С6 47нх400В К73-9 С7 2н2х630В К73-9 С8 2н2х630В К73-9 С9 100нх400В К73-9 СЮ 100мкФх400В К50-17 СІ 47нх630В К73-9 С12 220нхЮОВ КМ-6 220нх25В С13 2н2хЮОВ К73-16 4н7х1500В С14 15нх25В КМ-6; КЮ-17 С15 1мкФх50В К50-6 З 16 200пх200В. КМ-4 200пх250В З 17 ЮОмкФхЮОВ К50-31 С18 22нх400В К73-9
Продовження табл. 1
КОНДЕНСАТОРИ
Таблиця 2











Продовження табл. 1

Номінал
Р W% Аналог
R23 4Е7

R24 2

R25 8Е2

R26 4Е7

R27 IK

R28 270

R29 4Е7

КОНДЕНСАТОРИ




Таблиця 2

Номінал
Аналог
Примітки (додаткові заміни)
С1

1нх630В


К73-9


С2
1нх630В


К73-9


СЗ
ОДмкФхбЗОВ
К73-9


С4
2н2х630В


К73-9


С5
2н2х630В


К73-9


С6
47нх400В


К73-9


С7
2н2х630В


К73-9


С8
2н2х630В


К73-9


С9
100нх400В
К73-9


СЮ
100мкФх400В
К50-17


СІ
47нх630В


К73-9


С12
220нхЮОВ
КМ-6

220нх25В
С13
2н2хЮОВ


К73-16

4н7х1500В
С14
15нх25В


КМ-6; До 10 - 17

С15
1мкФх50В
К50-6


С16
200пх200В.
КМ-4

200пх250В
С17
ЮОмкФхЮОВ
К50-31


С18
22нх400В


К73-9












ВМК. л г /
'?? О / / /? 2 / 7J





Ј / - LJ /. / Lf J-. / / • ^ / ...
Змін.
Лист
№ докум.
Підпис.
Цата

д Примітки № Номінал Аналог, ч (додаткові заміни)
З 19 220пх100В КМ-4 200пх250В С20 470мкФх50В К50-16 ЗООмкФхЗОВ С21 220пх200В КМ-4 200пх250В С22 ЮОмкФхЮОВ К50-31 С23 220нх50В КМ-6 200пх50В С24 ЮнхбЗВ КМ-6 10нх25В; ЮнхЗОВ С25 22мкФхЮОВ К50-6; К50-16 20мкФхЮОВ С26 47мкФхЮОВ К50-6 ЗОмкФхЮОВ С27 47мкФх25В (16В) К50-6; К50-16 50мкФх25В С28 22мкФх25В (16В) К50-6; К50-16 20мкФх25В С29 100мкФх25В (16В) К50-6; К50-16 СЗО 100мкФхЗОВ (50В) К50-6 ; К50-16 ЮОмкФхЗОВ С31 22нх50В К10-47 22нх250В С32 470мкФх25В (16В) К50-6; К50-16 500мкФх25В СЗЗ 100мкФ »10В К50-6; К50-16 С34 22нх15В. КМ-6; К10-17 СЗЗ 47мкФхЮОВ К50-6 ЗОмкФхЮОВ С36 ЮОмкФхЗОВ К50-24 1000мкФх40В С37 470мкФхЗОВ К50-16 ЗООмкФхЗОВ С38 ЮмкФхЗОВ К50-16; К50-6 ЮОмкФхЗОВ
л. тт А Примітки
№ Номінал Аналог, ^. (Додаткові заміни)
Dl IN5061 2Д220Б-Г; КД226Г-Е D2 IN5061 2Д220Б-Г; КД226Г-Е КЦ402А.Б D3 IN5061 2Д220Б-Г; КД226Г-Е КЦ405А.Б D4 IN5061 2Д220Б-Г; КД226Г-Е D5 BZX79/C24V КС224Ж
Продовження табл. 2
Діоди; Стабілітрони; Тиристор
Таблиця 3



















Продовження табл. 2

Номінал
Аналог
Примітки (додаткові заміни)
С19
220пх100В
КМ-4

200пх250В
С20
470мкФх50В
К50-16

ЗООмкФхЗОВ
С21
220пх200В
КМ-4

200пх250В
С22
ЮОмкФхЮОВ
К50-31



С23
220нх50В


КМ-6

200пх50В
С24
ЮнхбЗВ


КМ-6

Юнх25В; ЮнхЗОВ
С25
22мкФх100В
К50-6; К50-16

20мкФхЮОВ
С26
47мкФх100В
К50-6

ЗОмкФхЮОВ
С27
47мкФх25В (16В)
К50-6; К50-16

50мкФх25В
С28
22мкФх25В (16В)
К50-6; К50-16

20мкФх25В
С29
100мкФх25В (16В)
К50-6; К50-16



СЗО
100мкФхЗОВ (50В)
К50-6; К50-16

ЮОмкФхЗОВ
С31
22нх50В


К10-47

22нх250В
С32
470мкФх25В (16В)
К50-6; К50-16

500мкФх25В
СЗЗ
100мкФ »10В
К50-6; К50-16



С34
22нх15В.


КМ-6; До 10 - 17



СЗЗ
47мкФхЮОВ
К50-6

ЗОмкФхЮОВ
С36
ЮОмкФхЗОВ
К50-24

1000мкФх40В
С37
470мкФхЗОВ
К50-16

ЗООмкФхЗОВ
С38
ЮмкФхЗОВ
К50-16; К50-6

ЮОмкФхЗОВ
Діоди; Стабілітрони; Тиристор





Таблиця 3
№ D1 D2
Номінал
Аналог
Примітки (додаткові заміни)
IN5061 IN5061

2Д220Б-Г; КД226Г-Е 2Д220Б-Г; КД226Г-Е

КЦ402А.Б

D3 IN5061 D4 IN5061 D5 BZX79/C24V
2Д220Б-Г; КД226Г-Е 2Д220Б-Г; КД226Г-Е КС224Ж

КЦ405А.Б











У 3 / 1 К. ДП ±
>? / 7 / / /?? Д / чи ^





/ .. LJ / • / LS4-. • i '*- / у у
Змін.
flucm
№ докум.
Підпис.
Цата

> R A Примітки № Номінал Аналог. *. (Додаткові заміни)
D6 RGP10J 2Д220Б-Г; 2Д215Б КД226Б-Г D7 RGP10J 2Д220Б-Г; 2Д215Б КД226Г-Е D8 BZX79/C2V4 КС133Г D9 IN4148 2Д510; 2Д522 D10 IN4148 2Д510; 2Д522 Dll BZX79/C9V1 КС191Ж D12 IN4148 2Д510; 2Д522 D13 IN4148 2Д510; 2Д522 D14 IN4148 2Д510; 2Д522 D15 RGP15J КД212А, Б D16 BZX79/C18 КС224Ж D17 RGP10D КД212А, Б D18 IN4148 2Д510; 2Д522 D19 RGP10J 2Д220Б-Г; 2Д215Б КД226Г-Е D20 RGP10D КД213А, Б D21 BZX79/6V2 КС 162В D22 D23 BZX79 / C3V2 КС133Г D24 IN400I 2Д510; КД510 TS1 ВТ 151-500 КУ107А, Б, В КУ102Б, В, Г
, .. Тт А Примітки № Номінал Аналог, (додаткові заміни)
Ql BUT11A КТ872А.Б; КТ859 КТ838; КТ828 Q2 ВС337-40 КТ3117; КТ3102 Q3 ВС547С КТЗП7; КТ3102
Продовження табл. 3
ТРАНЗИСТОРИ
Таблиця 4





Продовження табл. 3

Номінал
Аналог
Примітки (додаткові заміни)
D6
RGP10J
2Д220Б-Г; 2Д215Б
КД226Б-Г
D7
RGP10J
2Д220Б-Г; 2Д215Б
КД226Г-Е
D8
BZX79/C2V4
КС133Г

D9
IN4148
2Д510; 2Д522

D10
IN4148
2Д510; 2Д522

D11
BZX79/C9V1
КС191Ж

D12
IN4148
2Д510; 2Д522

D13
IN4148
2Д510; 2Д522

D14
IN4148
2Д510; 2Д522

D15
RGP15J
КД212А, Б

D16
BZX79/C18
КС224Ж

D17
RGP10D
КД212А, Б

D18
IN4148
2Д510; 2Д522

D19
RGP10J
2Д220Б-Г; 2Д215Б
КД226Г-Е
D20
RGP10D
КД213А, Б

D21
BZX79/6V2
КС 162В

D22



D23
BZX79/C3V2
КС133Г

D24
IN400I
2Д510; КД510

TS1
ВТ 151-500
КУ107А, Б, В
КУ102Б, В, Г
ТРАНЗИСТОРИ
Таблиця 4

Номінал
Аналог
Примітки (додаткові заміни)
Q1
Q2
Q3
BUT11A ВС337-40 ВС547С
КТ872А.Б; КТ859 КТ3117; КТ3102 КТЗП7; КТ3102
КТ838; КТ828



/ * "?" ~) А Л 1 / f
7 / Z% 7 / fff2 / 73


ВЗМ / <. Д
/ / /. ZL L. ' / • / LS *-. '' ~ S. P
70
Змін. Пістія
Л * докум. Підпис.
Цата '"

Індуктивність
Таблиця 5

Номінал
Аналог
Примітки (додаткові заміни)
L1 L2 L3
ЗмкГн
не стандарт ДМ-З.ОА-6мкГн-5%
котушка розмагнічування кінескопа ГІО.477.005 ТУ
ТРАНСФОРМАТОРИ
Таблиця 6

Номінал
Аналог
Примітки (додаткові заміни)
Т1

не стандарт

МІКРОСХЕМИ; оптопари
Таблиця 7

Номінал
Аналог
Примітки (додаткові заміни)
IC-1 IC-2
CNX62
78М12
АОТ128; 30TI26 аналогів немає
АОТ123А; АОТ127; АОТ131; АОТ130
2.3 Алгоритм діагностики технічного стану програми блоку живлення відеомонітора EGA
коли монітор на працює, перш за все перевіряємо бік харчування монітора. Якщо не виконуються які небудь функції, перш за все перевіряємо напругу, що подається в схему з блоку живлення.
Алгоритм складений для використання на робочому місці ремонтника.
Діагностувати несправність блоку живлення нескладно з допомогою мульти-метра марки М890.
а) діагностика технічного стану блоку живлення відеомонітора EGA починається зі старту на холостому ходу, тобто без навантаження. Перевіряємо напруга на

виході U BbIX, якщо воно є і відповідає нормі, значить робота з діагностики технічного стану блоку живлення закінчена.
б) якщо вихідні напруги відсутні. Візуальна перевірка на отсутст
віє замикань між доріжками плати, обрив доріжок. Виміряти напругу на
конденсаторі С9. Якщо напруга на С9 є, то несправність треба шукати в ав
тогенераторе.
в) якщо вихідні напруги відрізняються від номінальних, спробувати їх
виставити подстроечним резистором R22, якщо це не вдається, то перевіряємо ис
правность стабілітрона D21, транзистора Q3 і оптопари IC-1, конденсатора С25 і
Q2, D12.
Перевірка вузла стабілізації.
- Закоротити D11, якщо вихідні напруги зменшуються, то Ql, D12, С14
справні;
- Закоротити колектор-еммітер транзистора Q3, якщо вихідні напруги
зменшилися, то оптопара IC-1 справна, якщо немає, то несправна остання, або
стабілітрон D21;
- Закоротити стабілітрон D21, якщо напруга зменшилася, то Q3 ІСПР
вен, а якщо не зменшилася, то останній вийшов з ладу;
г) якщо вихідні напруги близькі до нуля. Швидше за все спрацював захист
від перенапруг на елементах D16, TS1. Причини:
- Несправний стабілітрон - D16;
- Несправний тиристор - TS1;
- Пробою конденсаторів фільтра (випаювати й перевіряти);
- Не працює вузол стабілізації (див. попередній пункт).
д) якщо відсутня напруга на каналах К2 або КЗ (вузол стабілізації ра
ботає) Обрив діодів D17, D19.
е) якщо вихідні напруги нульові. Не працює перетворювач:
- Перевірити запобіжник; поставили запобіжник, включили в мережу,
запобіжник знову згорів. Перевіряємо справність транзистора Q1, Якщо він вико
праві, то перевірити конденсатори С9 і СЮ. Якщо вони справні, а запобіжник

горить - перевірите справність діодів D1-D4. Якщо і вони справні, а запобіжник все одно горить - перевірити, справність дроселя L1 і конденсаторів СЗ-С5 (менш імовірно).
ж) якщо запобіжник цілий, але вихідні напруги нульові.
- Автогенератор не працює - вийшов з ладу Q1;
- Може бути обрив в первинній обмотці трансформатора, або обрив в ланцюзі
зворотного зв'язку;
- Обрив діодів Dl-D4 - проконтролювати напруга на конденсаторі С8
і, якщо його немає - ставимо нові діоди;
- Несправний Q2 (закорочений або пробитий) або пробитий діод D12:
- Найрідкісніший випадок - межвитковое замикання в трансформаторі, але як
показує практика, така ситуація може виникнути.
Якщо всі елементи справні, а напруга на виході нульове - перевірте справність тумблера.
2.4 Технічна пропозиція щодо оснащення робочого місця ремонтника
Процес ремонту обчислювальних машин припускає використання мінімального набору інструментів для розбирання, заміни електронних компонентів, усунення дефектів друкованої плати. У такий набір входять різні викрутки, гайкові ключі, бокорізи, плоскогубці, приладдя для пайки.
Сучасні обчислювальні машини мають конструкцію, що містить мінімальну кількість кріпильних деталей. Як правила, для розбирання і складання обчислювальної машини достатньо однієї викрутки з хрестовим наконечником, але для інших операцій, наприклад налаштування, заміни транзисторів і т.д. можуть знадобиться і інші інструменти.
У рекомендований набір викруток повинні входити (хрестова і пряма) довжиною 350-400 мм і діаметром 5 мм, дві довжиною 150 мм і діаметром 3 мм, а також маленькі (діаметром 2-2,5 мм) для настроювання мініатюрних підстроювальних кон-

денсаторов. Для виключення випадкових замикань на платі викрутки для настроювання бажано ізолювати трубкою, залишивши незакритим тільки саами кінець. Всі викрутки, особливо силові, повинні мати гарну заточку, щоб не псувати шліци на гвинтах.
Корисно мати набір торцевих ключів з подовжувачами. Це може особливо допомогти при ремонті обчислювальних машин старих конструкцій або вітчизняних. Для обрізки і формування висновків деталей необхідно використовувати бокорізи і малі плоскогубці (длінногубци) із прямими і вигнутими кінцями.
Слід в комплект інструмента включити також вакуумний відсмоктувач для видалення залишків припою при випоюванні транзисторів і мікросхем із плати. У необхідний для ремонту обчислювальних машин комплект рекомендується включити ще захисні окуляри, які необхідно використовувати при перших включеннях обчислювальної машини після ремонту, коли немає впевненості в нормальних режимах роботи окремих деталей. Наприклад, при пробої ключового транзистора блоку харчування може тріснути його пластиковий корпус і осколки потрапити в очі.
Слід передбачити також кошти для детального перегляду друкованої плати і деталей. Такі як лупи різного збільшення і, можливо, невеликий мікроскоп зі збільшенням 20-40 разів.
В якості основних контрольно-вимірювальних приладів при проведенні ремонтних робіт необхідно використовувати тестер і осцилограф. Тестер (мульти-метр) повинен забезпечувати вимірювання постійної напруги в межах до 100 В, змінного напруги до 750 В, постійного струму до 1 А., а також вимір опорів від 1 Ом до 1000 кому. Точність вимірювань не повинна бути гірше 2-3%, а вхідний опір приладу - не менше 1 МОм. Таким вимогам задовольняють цифрові мультиметри як вітчизняного виробництва, наприклад «Електроніка ММЦ-01», так і багато імпортних.
До комплекті мультиметра необхідно мати високовольтний щуп для виміру напруг до 30 кВ, так як контроль ускоряющего напруги електронно-променевої трубки в процесі ремонту обов'язковий щоб уникнути підвищеного рентгенівського випромінювання від електронно-променевої трубки при напрузі більше 25 кВ.

Високовольтний щуп не слід намагатися зробити самому, так як він повинен бути виконаний зі спеціальних резисторів з розподіленим по довжині опором, забезпечувати високу точність і безпеку вимірів.
Осцилограф в процесі ремонту обчислювальних машин використовується для спостереження і контролю сигналів у вузлах рядкового, кадрової розгортки, а також в блоці живлення. Вимоги до осцилографа невисокі: смуга частот - до 10 МГц, часи розгорнення - від 100 не / справ до 0,1 с / справ, чутливість для виміру напруг від 10 мВ до 100 В.
Добре зарекомендував себе в роботі цифровий запам'ятовує осцилограф типу С8-19, який має компактне виконання через рідкокристалічного екрана. Крім того, наявність пам'яті дозволяє аналізувати форму сигналів на екрані після вимикання обчислювальної машини.
У комплекті з осцилографом необхідно мати кабелі зі зручними наконечниками для підключення до схеми і дільник напруги 1:10. Осцилограф З 8-19 має вхідний перемикач чутливості до 50 В / справ, що з зовнішнім дільником 1:10 дозволяє контролювати сигнали розмахом до 2 кв і перевіряти імпульсну напругу на колекторі рядкового транзистора.

3.1 Аналіз можливих витрат для оснащення робочого місця ремонтника
Витрати утворюються з різних витрат і вартості покупних виробів і напівфабрикатів, які визначаються з урахуванням середньої ціни на розрахунковий період за прейскурантом.
Дані розрахунку вартості покупних виробів і напівфабрикатів наведені в таблиці.
Таблиця

Найменування покупних виробів і напівфабрикатів
Кол.
Ціна за шт. руб.
Сума, руб.
1
Осцилограф З 1-1 грудня
1
2000
2000
2
Мультиметр М890
1
500
500

Разом 2500
Транспортно-заготівельні витрати розраховуються у розмірі 10% від вартості виробів та напівфабрикатів.
Транспортно-заготівельні витрати становлять 250 руб.
У підсумку визначаємо витрати на оснащення робочого місця ремонтника. Вони складають 2750 руб.
Даний аналіз є неточним і у зв'язку з рівнем інфляції при реальному обладнанні робочого місця можливий перерахунок.

4.1 Вимоги до приміщення
Кліматичні умови є важливим фактором надійної роботи засобів обчислювальної техніки і високої працездатності обслуговуючого персоналу. З метою створення нормальних умов для персоналу обчислювального цента (ВЦ) встановлені норми виробничого мікроклімату. Ці норми встановлюють оптимальні і допустимі величини температури, вологості і швидкості руху повітря для робочої зони виробничих приміщень з урахуванням надлишків явного тепла, ваги виконуваної роботи і сезонів року.
Під оптимальними параметрами мікроклімату прийнято розуміти такі, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують збереження нормального функціонального і теплового стану організму без напруги реакцій терморегуляції, створюють відчуття теплового комфорту та є передумовою високого рівня працездатності.
Оптимальні і допустимі норми мікроклімату повинні враховувати специфіку технологічного процесу у ВЦ, зокрема, умови щодо забезпечення надійної роботи ЕОМ.
У технічних умовах з експлуатації ЕОМ вказуються допустимі робочі діапазони параметрів мікроклімату: температура повітря від 5-10 до 35-40 ° С, відносна вологість 40-90%.
В обчислювальних центрах застосовується бічне, природне освітлення. У машинних залах додатково може передбачатися верхнє освітлення через світловий отвір в покритті. У тих випадках, коли одного природного освітлення в приміщенні не недостатньо, влаштовується суміщене освітлення. Застосування одного місцевого освітлення не допускається. Для загального освітлення приміщень ПЦ слід використовувати, головним чином люмінесцентні лампи. Освітленість робочих місць багато в чому залежить від відбитого світла. Тому колірну обробку стель, стін, перегородок, підлог, обладнання слід виконувати у світ-

лих тонах.
Для забезпечення встановлених норм метеорологічних параметрів і чистоти повітря в машинних залах та інших приміщеннях ВЦ застосовують вентиляцію. У приміщеннях ОЦ необхідно забезпечити приплив свіжого повітря, кількість якого визначається техніко-економічним розрахунком і вибором схеми системи вентиляції.
У приміщеннях будь-якого призначення з постійним і тривалим перебуванням людей передбачає систему опалення. Вона повинна забезпечити достатнє, постійне і рівномірне нагрівання повітря в приміщеннях в холодний період року, а також безпека у відношенні пожежі або вибуху. Для опалення використовуються водяні, повітряні і панельно-променисті системи центрального опалення.
Мікрокліматичні умови в приміщеннях для зберігання носіїв інформації повинні відповідати таким вимогам. Температуру повітря та відносну вологість його рекомендується приймати такою ж, як і в машинному залі ОЦ. У цьому випадку не потрібно акліматизації носіїв інформації перед їх використанням.
Параметри мікроклімату в приміщенні підготовки даних, приміщеннях сервісного і технічного обслуговування ЕОМ, приміщення для пристроїв телеобробки, як правила, приймаються такими ж, як і в машинному залі ОЦ.
У машинному залі, в сховищах носіїв на магнітних стрічках, дисках рекомендується підтримувати температуру і вологість повітря постійними, з відносно малими коливаннями. Значні коливання температури призводять до зміни робочих характеристик вузлів і пристроїв ЕОМ.
Повітря, що використовується для вентиляції машинних залів ПЦ і охолодження стійок пристроїв ЕОМ, повинен очищатися від пилу. Пил, що осідає на пристрої та вузли ЕОМ, погіршує тепловіддачу, може утворювати струмопровідні ланцюга, викликає стирання рухомих частин і порушення контактів.
Шум є одним з найбільш поширених факторів зовнішнього середовища, несприятливо впливають на організм людини. На робочих місцях у

приміщеннях ВЦ шум створюється технічними засобами, установками кондиціонування повітря, перетворювачами напруги, компресорами і іншим обладнанням. За походженням шум ділять на механічний і, аеродинамічний, гідравлічний, і електромагнітний. Для ПЦ характерна поява всіх видів шуму.
Зниження шуму, створюваного на робочих місцях ВЦ внутрішніми джерелами, а також шуму, проникаючого ззовні, здійснюється наступними методами: зменшенням шуму в джерелі: раціональним плануванням приміщення, акустичної обробкою приміщень: зменшення шуму на шляху його поширення. У ряді приміщень зменшення рівня шуму до норми на робочих місцях можливе застосування шумозахисних екранів, якщо це можливо за архітектурно-планувального вирішення.
Зменшення шуму, що проникає в приміщення ВЦ через повітроводи, канали вентиляційних систем і установок кондиціонування, здійснюється глушниками.
4.2 Електробезпека при експлуатації технічних засобів
При проведенні налагоджувальних і профілактичних робіт, а також у процесі експлуатації обчислювального устаткування ВЦ людина може доторкнутися до що під напругою провідникам електричного струму. У цьому випадку через тіло людини буде протікати струм, який може викликати порушення життєдіяльних функцій організму (втрата свідомості, зупинка дихання або припинення роботи серця). Таке ураження організму називають електричним ударом.
Характер впливу і тяжкість ураження людини заздрості від багатьох факторів, таких як сила, тривалість дії струму, його рід, шляхи проходження та ін
Електробезпека являє собою систему організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого і небез-

ного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.
Підвищення частоти живлячої напруги електроустановок застосовують як один із заходів електробезпеки. Навколишнє середовище надає додатковий вплив на умови електробезпеки. Ступінь ураження електричним струмом в чому залежить від щільності та площі контакту людини з струмоведучих-ми частинами. У вологих приміщеннях з високою температурою або в зовнішніх електроустановках складаються несприятливі умови, за яких площа контакту людини з струмоведучими частинами збільшується.
При оцінці умов електробезпеки в електроустановках та розробці захисних заходів необхідно визначити не тільки допустимі значення сили струму для людини, але і допустимі напруги дотику у разі включення його в електричний ланцюг, які будуть залежати від електричного опору тіла людини.
Найбільш важким є двухполюсное дотик людини до струмів-провідним частинам, коли незалежно від виду мережі та роду струму сила струму, що протікає через тіло людини, досягає граничного значення. У цьому випадку єдиною мірою, що підвищує безпеку обслуговуючого персоналу, може бути зниження робочої напруги установки. До технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки обслуговуючого персоналу при роботі в діючих електроустановках, відносяться: виробництво відключення; вивішування попереджувальних плакатів; огорожу місця роботи; перевірка відсутності напруги, положення заземлення.
Виробництво відключення: при роботах з повним або частковим зняттям напруги струмовідні частини, на яких виконуються роботи, а також до яких можливо дотик при роботі, відключають.
Вивішування попереджувальних плакатів, огородження місця роботи: плакати вивішують з метою попередження помилкових дій обслуговуючого персоналу, випадкової подачі напруги на працюючих.
Перевірка відсутності напруги: така перевірка здійснюється перед нача-

брухт всіх видів робіт в електроустановках із зняттям напруги, відсутність напруги перевіряє допускає.
Заземлення застосовують для захисту працюючих від ураження електричним струмом в разі помилкової подачі напруги.
Основними технічними засобами, що забезпечують безпеку робіт в електроустановках, є: захисне заземлення, занулення, вирівнювання потенціалів, захисне відключення, електричне розділення мережі, мала напруга, огорожу і блокування, ізоляція струмоведучих частин, застосування підвищеної частоти і електрозахисних засобів.
4.3 Заходи щодо протипожежної техніки
Пожежі в обчислювальних центрах становлять особливу небезпеку, тому що пов'язані з великими матеріальними втратами. Характерна особливість ВЦ-невеликі площі приміщень. Як відомо, пожежа може виникнути при взаємодії горючих речовин, окислювача і джерела запалювання. У приміщеннях ОЦ присутні всі три основні чинника, необхідні для виникнення пожежі. Горючими компонентами на ОЦ є: будівельні матеріали для акустичної і естетичної обробки приміщень, перегородки, двері, підлоги, ізоляція силових, сигнальних кабелів і ін
Для відведення теплоти від ЕОМ у виробничих приміщеннях ВЦ постійно діє потужна система кондиціонування. Кондиціювання повітря здійснюється і в допоміжних і в службово-побутових приміщеннях. Тому кисень, як окислювач процесів горіння, мається на будь-якій точці приміщень ПЦ.
Джерелами запалювання можуть виявитися електронні схеми, прилади застосовуються для технічного обслуговування, пристрої електроживлення, кондиціонери повітря, де внаслідок різних порушень утворюються перегріті елементи, електричні іскри та дуги, здатні викликати загоряння горючих матеріалів.
Кабельні лінії є найбільш пожежонебезпечним місцем. Наявність пального ізоляційного матеріалу, розгалуженість і недоступність роблять кабельні

лінії місцем найбільш ймовірного виникнення і розвитку пожежі. Для зниження займання та здатністю поширювати полум'я кабелі покривають вогнезахисними покриттями.
При ремонтно-профілактичних роботах використовують різні горючі та легкозаймисті матеріали, переносну електроапаратуру, електродрилі, паяльники та ін З'являються додаткові джерела запалювання, що створює підвищену небезпеку виникнення пожежі, тому при таких роботах необхідно суворо дотримуватися елементарних правил пожежної безпеки. Робоче місце столу електромеханіка покривають плитою з негорючого діелектричного матеріалу.
Промивання деталей, осередків та інших об'ємних пристроїв горючими рідинами слід проводити в спеціальних приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією. Зберігати горючі рідини необхідно в металевому ящику або сейфі у кількостях, що не перевищують змінну норму.
У машинних залах допускається зберігання лише оперативних носіїв, які необхідні для нормальної роботи. Всі невикористовувані в цей момент носії інформації повинні знаходиться в спеціальних вогнетривких металевих шафах.
До первинних засобів гасіння пожеж призначеним для локалізації невеликих займань, належать пожежні стволи, внутрішні пожежні водопроводи, вогнегасники, сухий пісок, азбестові ковдри тощо.
У будинках пожежні крани встановлюються в коридорах, на площах сходових клітин та входів. Вода використовується для гасіння пожеж в приміщеннях.
Застосування води в машинних залах, сховищах носіїв інформації, приміщенні контрольно-вимірювальних приладів причини небезпеки пошкодження або повного виходу з ладу дорогого електронного обладнання можливе у виняткових випадках, коли пожежа загрожує прийняти великі розміри. При цьому кількість води, що подається на гасіння, має бути мінімальним, а пристрої ЕОМ необхідно захищати від попадання води, накриваючи їх брезентом або полотном.

Для гасіння пожеж в початковій стадії їх виникнення широко застосовуються вогнегасники.
Всі роботи з відключення електроустановок, використання вогнегасників, приведення в дію установок, газового гасіння пожежі повинні виконуватися з дотриманням правил техніки безпеки.
4.4 Монтаж і налагодження устаткування
при монтажі радіоелектронного обладнання застосовується справний інструмент, що працює при малій напрузі.
Про монтажі схем неприпустимі: перевірка на дотик наявності напруги і нагріву струмоведучих частин схеми; застосування для з'єднання блоків і приладів проводи з пошкодженою ізоляцією; виробництво пайки деталей в обладнанні, що знаходиться під напругою; вимірювання напруг і струмів переносними приладами з неізольованими проводами і щупами; заміна запобіжників у включеному обладнанні.
Налагодження малогабаритного радіоелектронного обладнання може проводиться наладчиком, які мають достатню виробничу кваліфікацію і групу по техніці безпеки не нижче IV, у присутності другої особи, з групою не нижче III.
Для налагодження малогабаритного радіоелектронного обладнання організується робоче місце: спеціально обладнаний робочий стіл і вільна частина площі біля нього, призначена для розміщення налагоджуваного обладнання, контрольно-вимірювальної апаратури і знаходження самого наладчика.
На кожному робочому місці одночасно налагоджується одне одиниця устаткування.
При вимірюванні параметрів електричної схеми за допомогою контрольно-вимірювальної апаратури дозволяється виймати налагоджувальні обладнання з корпусу, знімати обшивку в місцях підключення контрольно-вимірювальної апаратури й замикати накоротко блокування.
При цьому виконуються такі вимоги безпеки:

- Всі підготовчі роботи, приєднання до
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Комунікації, зв'язок, цифрові прилади і радіоелектроніка | Курсова
327.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Розрахунок собівартості блоку живлення ПЕОМ
Розробка проекту ділянки діагностики з розробкою технології діагностики автомобіля ГАЗ-3507
Розробка проекту ділянки діагностики з розробкою технології діагностики автомобіля ГАЗ 3507
Розробка друкованої плати пристрої керування живлення комп`ютерної системи
Методика діагностики дитячої обдарованості для батьків
Методика діагностики особистості і міжособистісних відносин підлітків та юнаків
Методика та результати діагностики банкрутства підприємства на прикладі ТОВ трест Татспецнефтехімремстрой
Розробка технічного проекту
Розробка опитувальника діагностики фобій і страхів
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru