додати матеріал


Розробка заходів щодо підвищення ефективності роботи Азнакаевскому райпо

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Анотація
Дипломний проект на тему «Розробка заходів щодо підвищення ефективності роботи Азнакаевскому райпо» містить 101 сторінку пояснювальної записки, малюнків - 9, таблиць - 20, використаних джерел - 27, ілюстративний альбом, що включає - 8 аркушів формату А4 графіків і діаграм, 12 аркушів бухгалтерської документації і 2 аркуша формату А1 графічної частини.
Ключові слова: аналіз, результати, показники, чинники, ефективність, заходи, ставка дисконтування.
Об'єкт дослідження - ефективність діяльності підприємства і методи її підвищення.
Метою дипломного проекту є розробка заходів щодо підвищення ефективності роботи Азнакаевскому райпо.
Теоретичні дослідження проводились методом аналізу літератури та нормативних джерел. Прикладні дослідження - факторний аналіз основних показників діяльності підприємства.
Грунтуючись на даних проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності та розрахунку ресурсів був розроблений комплекс заходів з підвищення ефективності роботи підприємства.
Практична цінність дипломного проекту полягає в тому, що розроблений план заходів щодо підвищення ефективності можна використовувати при прийнятті управлінських рішень на Азнакаевскому райпо.

Зміст
Введення. 3
Глава I. Роль і значення аналізу фінансово-господарської діяльності в роботі підприємства 6
1.1. Загальна характеристика підприємства і основні техніко-економічні показники 6
1.2. Сутність та значення економічного аналізу в сучасних умовах. 9
1.3. Методика аналізу фінансово-економічної діяльності підприємства. 15
Глава II. Аналіз фінансово-господарської діяльності Азнакаевскому райпо. 20
2.1. Аналіз використання персоналу підприємства і фонду заробітної плати .. 20
2.1.1. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами. 20
2.1.2. Аналіз використання фонду робочого часу. 24
2.1.3. Аналіз продуктивності праці. 27
2.1.4. Аналіз ефективності використання персоналу підприємства. 31
2.1.5. Аналіз використання фонду заробітної плати .. 34
2.2. Аналіз використання основних засобів. 42
2.2.1. Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами виробництва. 42
2.2.2 Аналіз ефективності використання основних засобів. 44
2.3. Аналіз використання товарних ресурсів. 47
2 .4. Аналіз фінансових результатів діяльності. 49
2.4.1. Аналіз складу і динаміки прибутку. 49
2.4.2. Аналіз фінансових результатів від реалізації продукції. 50
2.4.3. Аналіз рентабельності підприємства. 55
2 .4.4. Аналіз використання прибутку. 61
Глава III. Розробка заходів щодо підвищення ефективності роботи Азнакаевскому райпо 69
3.1. Визначення резервів підприємства. 69
3.1.1. Резерви збільшення виробництва і реалізації продукції. 69
3.1.2. Визначення резервів фондовіддачі. 71
3.1.3. Визначення резервів зростання прибутку і рентабельності. 72
3.2. Заходи щодо підвищення ефективності роботи підприємства. 74
3.3. Прийняття управлінських рішень на основі маржинального аналізу. 77
3.3.1. Поняття і значення маржинального аналізу. 77
3.3.2. Визначення беззбитковості обсягу продажів і зони безпеки підприємства 78
3.3.3. Аналіз факторів зміни беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства. 82
3.3.4. Визначення критичної суми постійних витрат. 84
3.3.5. Обгрунтування рішення про збільшення виробничої потужності. Ефект кривої досвіду 87
3.3.6. Аналітична оцінка рішення про прийняття додаткового замовлення за ціною нижче критичного рівня. 89
3.3.7. Обгрунтування рішення про залучення інвестицій. 91
Висновок. 96
Список літератури .. 100

Введення
Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства є важливою частиною, а, по суті, основою прийняття рішень на мікроекономічному рівні, тобто на рівні суб'єктів господарювання. За допомогою аналітичних процедур виявляються найбільш значущі характеристики і сторони діяльності підприємства і робляться прогнози його майбутнього стану, після чого на основі цих прогнозів будуються плани виробничої та ринкової активності і розробляються процедури контролю за їх виконанням.
У літературних джерелах зустрічаються різні підходи до визначення того, що є предметом аналізу фінансово-господарської діяльності. Найпростіший (і найбільш розроблений ще в епоху соціалістичного господарювання) підхід має на увазі, що предметом аналізу є використання підприємством своїх матеріальних і трудових ресурсів з точки зору виконання «спущених зверху» виробничих планів [25]. Більш широкий підхід відносить до сфери аналізу фінансово-господарської діяльності всі господарські процеси, включаючи виробниче планування на підприємстві та оцінку результативності використання всіх ресурсів, у тому числі фінансових [27].
Змістом аналізу фінансово-господарської діяльності є глибоке і всебічне вивчення економічної інформації про функціонування аналізованого суб'єкта господарювання з метою прийняття оптимальних управлінських рішень щодо забезпечення виконання виробничих програм підприємства, оцінки рівня їх виконання, виявлення слабких місць і внутрішньогосподарських резервів.
Фінансово-господарську діяльність підприємства можна представити як безперервний процес залучення різного роду ресурсів, об'єднання їх у процесі виробництва для отримання певного фінансового результату. Виходячи з цього, можна виділити три укрупнені сфери застосування аналізу: ресурси, виробничий процес, фінансові результати
Аналіз повинен являти собою комплексне дослідження дії зовнішніх і внутрішніх, ринкових і виробничих факторів на кількість і якість виробленої підприємством продукції, фінансові показники роботи підприємства і вказувати можливі перспективи розвитку подальшої виробничої діяльності підприємства у певній галузі господарювання [13].
При аналізі фінансово-господарської діяльності підприємства вивчається динаміка і структура фінансових результатів його діяльності, виявляються фактори, які вплинули на формування величини чистого прибутку (збитку) підприємства.
За результатами аналізу робиться висновок про прибутковість або збитковість діяльності підприємства, про тенденції зміни фінансових результатів діяльності підприємства порівняно з попередніми періодами, основних факторів, які вплинули на формування кінцевих результатів господарської діяльності підприємства.
У процесі аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства здійснюється аналіз ділової активності, що дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, яка характеризується швидкістю обороту фінансових ресурсів підприємства.
Крім аналізу ділової активності здійснюється аналіз рентабельності підприємства, що дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність його використання.
В умовах конкуренції і прагнення підприємств до максимізації прибутку аналіз фінансово-господарської діяльності є невід'ємною функцією управління. Цей аспект управління фірмою стає найбільш значущим в даний час, оскільки практика функціонування ринку показує, що без аналізу фінансово-господарської діяльності підприємство не може ефективно функціонувати.
В даний час в Росії, схоже, усвідомлена ця необхідність, хоча в розвинених країнах аналіз є нормою підприємницької діяльності вже досить тривалий час.
Ця проблема добре висвітлюється в економічній літературі, особливо останнім часом. Дуже позитивним є той факт, що саме російські економісти приділяють цьому велику увагу, що визначає облік у виданнях російської специфіки. Тим не менш, великий інтерес представляє і західна перекладна література.
Основна мета даної роботи - проведення аналізу фінансово-господарської діяльності Азнакаевскому райпо, за результатами якого намітити шляхи підвищення ефективності функціонування цього підприємства. Для досягнення цієї мети проводяться: оцінка результатів роботи за минулі періоди та розкриття резервів підвищення результативності діяльності.
У процесі досягнення основної мети аналізу вирішуються наступні задачі:
- Визначення економічної ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;
- Прогнозування результатів господарювання;
- Підготовка аналітичних матеріалів для вибору оптимальних управлінських рішень, пов'язаних з коригуванням поточної діяльності.

Глава I
Роль і значення аналізу фінансово-господарської діяльності в роботі підприємства
1.1. Загальна характеристика підприємства і основні техніко-економічні показники
До складу Азнакаевскому райпо входить Азнакаевскому роздрібно-торгове підприємство, Тумутукское роздрібно-торгове підприємство, торгове підприємство «Продукти», торгове підприємство «Промтовари», Райкоопзаготпром, хлібокомбінат і автобаза при райпо.
Всього в системі 60 магазинів, де працюють 95 продавців. У цілому в системі налічується 352 працівника.
У Тумутукском роздрібно-торговому підприємстві є 23 магазини, Азнакаевскому роздрібно-торговому підприємстві - 25 магазинів, торгове підприємство «Продтовари» має 9 магазинів, торгове підприємство «Промтовари» - 4 магазини, Райкоопзаготпром має 4 магазини. 11 магазинів знаходяться в м. Азнакаево та п. Актюбе.
Азнакаевскому райпо являє собою багатогалузевий комплекс, основні цілі й завдання якого забезпечення населення сіл, селищ та м. Азнакаево товарами повсякденного вжитку; закупівля у населення надлишків сирої сільськогосподарської продукції, виробництво необхідних продуктів харчування для населення; організація громадського харчування.
Робота Азнакаевскому райпо спрямована на вдосконалення діяльності всіх галузей, досягнення фінансової стабільності кооперативних підприємств і організацій для задоволення потреб сільського населення.
В даний час райпо об'єднує близько 12 тисяч пайовиків і обслуговує 23 тисячі населення.
У 2001 році реалізовано сільському і міському населенню товарів на суму 40,4 млрд. рублів, темпи тосту склали 59,5%, в тому числі оборот підприємств громадського харчування склав 68,5 млн. руб., Темпи зростання за якими склали 118,1 %.
Продаж товарів на душу населення за системою райпо склала 797,5 тис. руб.; У порівнянні з 2000 роком на 758,6 тис. руб. більше. У 2001 році продаж товарів по продовольчій групі склала 1300,5 тис. руб., По промисловій групі - 497 тис. руб.
Якщо врахувати товарообіг в структурі населення, то продано товарів для сільських жителів у сумі 18779,3 млн. крб., Для міських жителів - на 8761,6 млн. руб., Без урахування товарообігу магазинів РКЗП і КПК. Товарообіг власних підприємств склав 4,7 млрд. руб.
Питома вага продовольчих товарів у загальному товарообігу склав 72,35% в 2001 році, 69,1% - у 2000 році.
Товарообіг двох автомагазинів, які обслуговують 14 населених пунктів становить 470312,8 тис. руб.
Автобаза райпо налічує 41 автомашину, включаючи транспортні засоби РКЗП, ГПК та керівників господарств. У 2001 році парк автомашин поповнився 7 новими автомашинами.
Пріоритетним напрямком у розвитку будівництва на селі є газифікація об'єктів споживчої кооперації. Це завдання успішно вирішується і в нашому районі. У 2001 році було газифіковано 19 магазинів, до 2002 року газифіковано всі об'єкти Азнакаевскому райпо.
Фінансове забезпечення та контроль за фінансовими ресурсами справляють істотний вплив на всі аспекти діяльності райпо. Без стабільної економіки і фінансів неможливо здійснювати господарську діяльність, а, значить і дотримуватися економічні інтереси пайовиків.
Оздоровлення фінансового становища райпо неможливо без збільшення розміру пайового фонду. Одним із шляхів поповнення оборотних коштів та зміцнення платоспроможності кооперативних організацій і підприємств є пайові внески.
Підсумки роботи з заготівельної діяльності показують, що в ринкових умовах при гарній організації комерційної роботи, посиленого контролю за роботою заготівельників, при використанні матеріальної зацікавленості кожного працівника можна впевнено нарощувати обсяги заготівель, розширювати сферу діяльності підприємства.
У 2001 році заготівельний оборот склав 2384,5 млн. руб., У 2001 році - 2199,6 млн. руб., Приріст - 108,4%.
Отримано прибутку за системою райкоопзаготпрома 25 млн. крб., Фонд розвитку споживкооперації - 100 млн. руб.
До основних показників заготівельної діяльності належать: заготівля вовни, шкіряної сировини, заготівля продовольчої продукції (м'ясо, яйця, овочі і т.д.).
Значно підвищується роль промислової діяльності споживкооперації, як стабільного джерела збільшення товарних ресурсів для сільського населення. Значними резервами своєму розпорядженні хлебопіщекомбінат. Хлібокомбінатом вироблено і реалізовано продукції на суму 2939,5 млн. руб., Темп росту 113,6%.
Забезпечено приріст до рівня минулого року по випуску ковбасних виробів - 125,8%, киселю - 263,1%, кондитерських виробів - 172%, макаронних виробів - 107,9%. Випічка хлібобулочних виробів зросла на 138,6%.
У хлебопіщекомбінате є цехи: по випічці хліба і хлібобулочних виробів, з виробництва макаронних виробів, ковбасний цех, цех безалкогольних напоїв, цех копчення риби, кондитерський цех.

1.2. Сутність та значення економічного аналізу в сучасних умовах
Аналіз (Від грецького analysis - розкладання) - метод наукового дослідження явищ і процесів, в основі якого лежить вивчення складових частин, елементів досліджуваної системи [17].
На сучасному етапі однією з основних завдань є вдосконалення управління народним господарством в цілому і всіх його галузей, а також окремих підприємств.
Діяльність будь-якої фірми цілеспрямована, тобто передбачається, що буде отриманий певний результат, залежить від ресурсів, що знаходяться в розпорядження підприємства, мірі обліку факторів ризику, стану зовнішнього і внутрішнього середовища фірми, умов у зовнішньому середовищі (рис. 1.1).
РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА
ОБЛІК РИЗИКУ
ВПЛИВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
ВПЛИВ ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

РЕЗУЛЬТАТ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Рис. 1.1. Вплив окремих факторів на результат діяльності підприємства
У результаті впливу безлічі факторів соціально - економічного та політичного характеру виникають проблемні ситуації, коли отримані результати відрізняються від очікуваних.
У зв'язку з цим виникає ряд питань, вирішення яких без аналізу просто неможливо: причини ситуації, що склалася, вибір серед безлічі альтернатив, доцільне використання ресурсів фірми.
Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що аналіз в управлінні підприємством має дуже велике значення і є важливим етапом у ході прийняття будь-якого управлінського рішення.
Аналіз як суть, вивчається багатьма науками. Але аналіз економіки, аналіз фінансово - господарської діяльності і її кінцевих результатів - область виключно економічного аналізу. Аналізом в більш широкому сенсі займається теорія економічного аналізу, в професійному - економічний аналіз фінансово - господарської діяльності у відповідних галузях.
В економічній літературі виділено найбільш часто зустрічаються і глибоко опрацьовані способи класифікації (див. таб. 1.1.) [7].
Таблиця 1.1.
Класифікація аналізу фінансово-господарської діяльності господарюючих суб'єктів
Кваліфікаційний ознака
Види аналізу
Широта і доступність притягається інформаційного забезпечення
зовнішній
внутрішній
Аналізована підсистема підприємства
виробничий
Фінансовий
Часовий аспект діяльності
ретроспективний
перспективний
Горизонт аналізу
оперативний
тактичний
Об'єкти аналізу
інвестиційний, проектний, маркетинговий, аналіз ризиків і ін
Савицька Г.В. наводить класифікацію за ознаками: часу, галузевому, просторовому, функціональному [27].
У сучасній ринковій економіці бухгалтерський облік усе більш поділяється на 2 галузі: фінансовий облік і управлінський облік. Фінансовий облік вирішує проблеми взаємин підприємства з державою та іншими зовнішніми користувачами інформації про діяльність підприємства. Фінансовий облік і особливо публічна фінансова звітність регламентуються міжнародними і національними стандартами, що забезпечують інтереси зовнішніх користувачів інформації.
Управлінський облік складається з систематичного традиційного обліку, спрямованого на вироблення управлінських рішень в інтересах власників і адміністрації підприємства. Управлінський облік не регламентується державою, його організація і методи визначаються керівником підприємства, в ньому на перших план у діяльності бухгалтера висуваються управлінські задачі, що вимагають для свого рішення не тільки знань традиційної бухгалтерії, особливо обліку витрат і калькулювання собівартості продукції і послуг, але і техніко- економічного планування, статистики, аналізу господарської діяльності. При такому розумінні управлінського бухгалтерського обліку, власне бухгалтерський облік, планування, статистика й аналіз господарської діяльності розглядаються як єдине ціле. Управлінський бухгалтерський облік організує внутрішньогосподарські зв'язки на підприємстві [15]. Тому управлінський облік називають внутрішнім на відміну від фінансового - зовнішнього. У зміст як зовнішнього фінансового, так і внутрішнього управлінського обліку входить аналіз господарської діяльності, але його організація, об'єкти і методи в рішенні задач фінансового й управлінського обліку мають свою специфіку.
Суб'єктами аналізу виступають як безпосередньо зацікавлені, так і безпосередньо зацікавлені у діяльності підприємства користувачі інформації. До першої групи користувачів відносяться власники засобів підприємства, позикодавці, постачальники, покупці, податкові органи, персонал підприємства і адміністрація (керівництво). Кожен суб'єкт аналізу вивчає інформацію зі своїх позицій, виходячи зі своїх інтересів. Слід зазначити, що тільки керівництво підприємства може поглибити аналіз, використовуючи не тільки дані звітності, але і дані всієї системи господарського обліку в рамках управлінського аналізу, проведеного для цілей управління.
Друга група користувачів фінансової звітності - це суб'єкти аналізу, що хоча безпосередньо і не зацікавлені в результатах діяльності підприємства, але повинні за договором захищати інтереси першої групи споживачів інформації. Це, перш за все, аудиторські фірми, а також консультаційні фірми, біржі, юристи, преса, асоціації, профспілки та інші.
Отже, суб'єктами внутрішнього управлінського аналізу є тільки керівництво і залучені ними аудитори і консультанти. Інформаційною базою управлінського аналізу є вся система інформації про діяльність підприємства - про технічну підготовку виробництва, нормативна і планова інформація, господарський облік, у тому числі дані оперативного, бухгалтерського і статистичного обліку і так далі.
Управлінський аналіз включає у свою систему не тільки виробничий, але і фінансовий аналіз, без якого керівництво підприємства не може здійснювати свою фінансову стратегію. У техніко-економічних обгрунтуваннях будь-якої комерційної справи (бізнес-планах) використовуються методи як виробничого, так і фінансового аналізу. Так званий маркетинговий аналіз також передбачає використання методів як виробничого, так і фінансового аналізу в системі маркетингу, тобто в управлінні виробництвом і реалізацією продукції, орієнтований на ринок [8].
Фінансовий аналіз є частиною загального, повного аналізу господарської діяльності.
Особливостями зовнішнього фінансового аналізу, на думку Шеремета А. [27] є:
1) множинність суб'єктів аналізу, користувачів інформації про діяльність підприємства;
2) різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;
3) наявність типових методик аналізу, стандартів обліку та звітності;
4) орієнтація аналізу тільки на публічну, зовнішню звітність підприємства;
5) обмеженість задач аналізу як наслідок попереднього фактора;
6) максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів інформації про діяльність підприємства. Фінансовий аналіз, що грунтується на даних тільки бухгалтерської звітності, набуває характеру зовнішнього аналізу, тобто аналізу, проведеного за межами підприємства його зацікавленими контрагентами, власниками або державними органами.
Цей аналіз на основі тільки звітних даних, які містять обмежену частину інформації про діяльність підприємства, не дозволяє розкрити всі секрети успіху фірми. Основний зміст зовнішнього фінансового аналізу, здійснюваного за даними публічної фінансової звітності, складають:
- Аналіз абсолютних: показників прибутку;
- Аналіз відносних показників рентабельності;
- Аналіз фінансового стану, ринкової стійкості, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства;
- Аналіз ефективності використання позикового капіталу;
- Економічна діагностика фінансового стану підприємства і рейтингова оцінка емітентів.
Існує різноманітна економічна інформація про діяльність підприємств і безліч способів аналізу цієї діяльності.
Фінансовий аналіз за даними фінансової звітності називають класичним способом аналізу [19, 23].
Внутрішньогосподарський фінансовий аналіз використовує як джерело інформації й інші дані системного бухгалтерського обліку, дані про технічну підготовку виробництва, нормативну і планову інформацію та інші.
Основний зміст внутрішньогосподарського фінансового аналізу може бути доповнено й іншими аспектами, що мають значення для оптимізації управління, наприклад такими, як аналіз ефективності авансування капіталу, аналіз взаємозв'язку витрат, обороту і прибутку. У системи внутрішньогосподарського управлінського аналізу є можливість поглиблення фінансового аналізу за рахунок залучення даних управлінського виробничого обліку) іншими словами, є можливість проведення комплексного економічного аналізу і оцінки ефективності господарської діяльності.
Питання фінансового і виробничого аналізу взаємопов'язані при обгрунтуванні бізнес-планів, при контролі за їх реалізацією, в системі маркетингу, тобто в системі управління виробництвом і реалізацією продукції, робіт і послуг, орієнтованої на ринок.

1. 3. Методика аналізу фінансово-економічної діяльності підприємства.
Практика фінансового аналізу вже виробила основні правила читання (методику аналізу) фінансових звітів. Серед них можна виділити 6 основних методів:
- Горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;
- Вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому;
- Трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів і індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренда формують можливі значення показників у майбутньому, а, отже, ведеться перспективний прогнозний аналіз
- Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відносин між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників; - порівняльний (просторовий аналіз) - це як внутрішньо-господарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками фірми, дочірніх фірм, підрозділів, цехів, так і міжгосподарський аналіз показників даної фірми з показниками конкурентів, з середньогалузевими і середніми господарськими даними;
- Факторний аналіз - аналіз впливу окремих факторів (причин) на результативний показник за допомогою детермінованих прийомів дослідження. Причому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли результативний показник дроблять на складові частини, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник [8].
Проаналізувавши різні методики аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, ми прийшли до висновку про доцільність поділу даного аналізу на такі блоки:
1) аналіз основних техніко-економічних показників підприємства;
2) загальна оцінка динаміки і структури статей бухгалтерського балансу підприємства;
3) аналіз фінансової стійкості підприємства;
4) аналіз ліквідності балансу підприємства;
5) аналіз платоспроможності підприємства;
6) аналіз ділової активності підприємства;
7) аналіз рентабельності підприємства.
Запропонована методика аналізу фінансового стану призначена для забезпечення управління фінансовим станом підприємства та оцінки фінансової стійкості в умовах ринкової, економіки. Вона включає елементи, загальні як для зовнішнього, так і внутрішнього аналізу.
Розглянемо окремо кожен з блоків аналізу.
Фінансовий стан підприємства характеризується розміщенням та використанням засобів (активів) і джерелами їх формування (власного капіталу і зобов'язань, тобто пасивів). Ці відомості представлені в балансі підприємства. Порівняльний аналітичний баланс виходить з вихідного балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки та структурної динаміки вкладень і джерел коштів підприємства за звітний період. Обов'язковими показниками порівняльного аналітичного балансу є: абсолютні величини за статтями вихідного звітного балансу на початок і кінець періоду; питомі ваги статей балансу у валюті балансу на початок і кінець періоду; зміни в абсолютних величинах, зміни в питомих вагах; зміни у% до змін валюти балансу (темп приросту).
Порівняльний аналітичний баланс чудовий тим, що він зводить воєдино і систематизує ті розрахунки, які зазвичай здійснює будь-який аналітик при первинному ознайомленні з балансом. Схемою порівняльного балансу охоплена безліч важливих показників, що характеризують статику і динаміку фінансового стану.
Порівняльний баланс фактично включає показники горизонтального і вертикального аналізу, активно використовуються в практиці західних фірм. У ході горизонтального аналізу визначаються абсолютні та відносні зміни величин різних статей балансу за певний період, а метою вертикального аналізу є обчислення питомої ваги нетто. Усі показники порівняльного балансу можна розбити на три групи:
1) показники структури балансу;
2) показники динаміки балансу;
3) показники структурної динаміки балансу.
Для осмислення загальної картини зміни фінансового стану важливі показники структурної динаміки балансу. Зіставляючи структури змін в активі і пасиві можна зробити висновок про те, через які джерела в основному був приплив нових коштів і в які активи ці нові кошти вкладені.
Для загальної оцінки динаміки фінансового стану підприємства слід згрупувати статті балансу в окремі специфічні групи за ознакою ліквідності (статті активу) і терміновості зобов'язань (статті пасиву). На основі агрегованого балансу здійснюється аналіз структури майна підприємства, який у більш упорядкованому вигляді зручно проводити за такою формою [14] (див. таб. 1.2.):

Табл. 1.2.
Аналітичне угруповання статей активу і пасиву балансу
АКТИВ
ПАСИВ
1. Майно
1.1. Іммобілізовані активи
1.2. Мобільні, оборотні активи
1.2.1. Запаси і витрати
1.2.2. Дебіторська заборгованість
1.2.3. Грошові кошти та цінні папери
1. Джерела майна
1.1. Власний капітал
1.2. Позиковий капітал
1.2.1. Довгострокові зобов'язання
1.2.2. Короткострокові кредити і позики
1.2.3. Кредиторська заборгованість
Читання балансу за такими систематизованим групам ведеться з використанням методів горизонтального і вертикального аналізу.
Горизонтальний, або динамічний, аналіз цих показників дозволяє встановити їх абсолютні збільшення і темпи зростання, що важливо для характеристики фінансового стану підприємства.
Так, динаміка вартості майна підприємства дає додаткову до величині фінансових результатів інформацію про потужність підприємства. Не менше значення для оцінки фінансового стану має і вертикальний, структурний, аналіз активу і пасиву балансу.
Ознаками «доброго» балансу з точки зору підвищення (зростання) ефективності можна назвати наступні відомі показники;
1) має місце зростання власного капіталу;
2) немає різких змін в окремих статтях балансу;
3) дебіторська заборгованість знаходиться у відповідності (рівновазі) з розмірами кредиторської заборгованості; в балансі відсутні «хворі» статті (збитки, прострочена заборгованість банкам і бюджету);
4) у підприємства запаси і витрати не перевищують величину мінімальних джерел їх формування (власних оборотних коштів, довгострокових кредитів і позик, короткострокових кредитів і позик). Для деталізації загальної картини зміни фінансового стану таблиця, аналогічна порівняльному аналітичного балансу, може бути побудована для кожного з розділів активу і пасиву балансу. Так для дослідження структури і динаміки стану запасів і витрат використовується таблиця, побудована на основі даних розділу II активу балансу.
Такі ж таблиці служать для аналізу структури і динаміки основних засобів і вкладень, грошових коштів, дебіторської заборгованості та інших активів, джерел власних коштів, кредитів та інших позикових коштів, кредиторської заборгованості й інших пасивів. Більш докладний аналіз за статтею «Основні засоби» розділу I активу проводиться на основі форми № 5 річного звіту, в якій представлені детальна структура основних засобів на початок і кінець року, їх надходження і вибуття за звітний період.
На основі таблиць аналітик робить загальний огляд змін фінансового стану за звітний період, потім робиться аналітичне висновок.
Після загальної характеристики фінансового стану і його зміни за звітний період наступним важливим завданням аналізу фінансового стану є дослідження показників фінансової стійкості підприємства [1].
Фінансова стійкість - це певний стан рахунків підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність.
Система економічного рейтингу промислових, торговельних підприємств відпрацьована і містить певний набір фінансових документів і показників: Набір ключових показників, що відображають стан справ підприємства, залежить від глибини дослідження.

Глава II
Аналіз фінансово-господарської діяльності Азнакаевскому райпо
2.1. Аналіз використання персоналу підприємства і фонду заробітної плати
2.1.1. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами
Від забезпеченості підприємства трудовими ресурсами й ефективності їх використання залежить об'єм і своєчасність виконання всіх робіт, ступінь використання обладнання, машин, механізмів і як наслідок - обсяг виробництва продукції, її собівартість, прибуток і ряд інших економічних показників [30].
Основні завдання аналізу: вивчення забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів персоналом за кількісними та якісними параметрами; оцінка екстенсивності, інтенсивності та ефективності використання персоналу на підприємстві, виявлення резервів більш повного і ефективного використання персоналу підприємства.
Джерела інформації - план по праці, статистична звітність «Звіт з праці», дані табельного обліку і відділу кадрів.
Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами визначається шляхом порівняння фактичної кількості працівників за категоріями і професіями з плановою потребою. Особлива увага приділяється аналізу забезпеченості підприємства кадрами найбільш важливих професій (табл 2.1.).

Таблиця 2.1.
Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами
Категорія працівників
Чисельність
Планова
Фактична
2001
2002
2003
2001
2002
2003
Середньооблікова чисельність виробничого персоналу
350
355
360
352
357
363
У тому числі робітники
285
290
295
187
291
300
Вантажники
85
90
96
87
90
92
Водії
90
95
95
92
95
99
Працівники прилавка
90
95
100
95
93
99
Допоміжні робітники
20
10
10
13
13
10
Інженерно-технічні працівники
65
65
65
65
66
63
Продовження табл. 2.1.
Категорія працівників
Відсоток забезпеченості
2001
2002
2003
Середньооблікова чисельність виробничого персоналу
100,6
100,6
100,8
У тому числі робітники
100,7
100,3
101,7
Вантажники
102,4
100,0
96,8
Водії
102.2
100,0
104,2
Працівники прилавка
105,5
97,9
99,0
Допоміжні робітники
100,0
101,5
96,9
Інженерно-технічні працівники
65,0
130,0
100,0
З наведених даних видно, що підприємство повністю забезпечено необхідними працівниками.
Вивчимо зміни у складі працівників за віком і стажу роботи (табл. 2.2.) (Див. наступну сторінку).

Таблиця 2.2.
Якісний склад трудових ресурсів підприємства
Показник
Чисельність робітників на кінець року
Питома вага,%
2001
2002
2003
2001
2002
2003
За віком, років
До 20
35
19
21
10
5
6
Від 20 до 30
35
53
52
10
15
14
Від 30 до 40
70
71
74
20
20
20
Від 40 до 50
70
107
101
20
30
28
Від 50 до 60
92
71
75
26
20
21
Старше 60
49
36
39
14
10
11
Разом
352
357
363
100
100
100
За трудового стажу, років
До 5 років
35
48
51
10
12
14
Від 5 до 10
52
47
49
15
13
13
Від 10 до 15
70
102
99
20
25
21
Від 15 до 20
106
97
102
30
27
28
Понад 20
89
82
81
25
23
18
Разом
352
357
363
100
100
100
Наведені дані свідчать, що в Азнакаевскому райпо переважають працівники середнього віку з чималим стажем роботи.
Оскільки зміни якісного складу відбуваються в результаті руху робочої сили, то цього питання при аналізі приділяється багато уваги (табл. 2.3.).
Таблиця 2.3.
Дані про рух робочої сили
Показники
Роки
2001
2002
2003
Чисельність виробничого персоналу на початок року
340
336
345
Прийняті на роботу
92
48
39

Продовження таблиці 2.3.
Вибули
8
6
3
У т.ч. за власним бажанням
8
6
3
За порушення трудової дисципліни
0
0
0
Чисельність персоналу на кінець року
364
378
381
Коефіцієнт обороту з прийому працівників
0,09
0,13
0,10
Коефіцієнт обороту з вибуття працівників
0.02
0,02
0,02
Коефіцієнт плинності кадрів
0,02
0,02
0,01
Коефіцієнт сталості кадрів
0,94
0,92
0,94
Для характеристики руху робочої сили розраховують і аналізують динаміку наступних показників:
коефіцієнт обороту по прийому персоналу (К пр):


коефіцієнт обороту з вибуття (К в):

;
коефіцієнт плинності кадрів (К тк):


коефіцієнт сталості складу персоналу (К пс):


Як показують розраховані коефіцієнти, показники плинності на досліджуваному підприємстві низькі.
2.1.2. Аналіз використання фонду робочого часу
Повноту використання персоналу можна оцінити за кількістю відпрацьованих днів і годин одним працівником за аналізований період часу, а також за рівнем використання фонду робочого часу (ФРВ). Такий аналіз проводиться по кожній категорії працівників, по кожному виробничому підрозділу і в цілому по підприємству (табл. 2.4.).
Фонд робочого часу залежить від чисельності робітників, кількості відпрацьованих днів одним робітником у середньому за рік і середньої тривалості робочого дня. Цю залежність можна представити наступним чином:
ФРВ = ЧР х Д х П.
Таблиця 2.4.
Використання трудових ресурсів підприємства
Показник
Значення показника
Зміна
2001
2002
2003
2001/2002
2002/2003
Середньорічна чисельність робітників (ЧР)
287
291
300
54
69
Відпрацьовано днів одним робочим за рік (Д)
218
222
226
4
4
Відпрацьовано годин одним робітником за рік (Ч)
1659
1732
1740
73
8
Середня тривалість робочого дня (П), год
7,6
7,8
7,7
0,2
-0,1
Загальний фонд робочого часу (ФРВ), чол-год
476133
504012
522000
27879
17988
На аналізованому підприємстві фактичний фонд робочого часу більше планового на 17988 ч, у тому числі за рахунок зміни:
а) чисельності робітників:
ΔФРВ чр = (ЧР 1 - ЧР 0) х Д 0 х П 0
ΔФРВ чр (01-02) = (291 - 287) х 218 х 7,6 = +6627,2 год;
ΔФРВ чр (02-03) = (300 - 291) х 222 х 7,8 = +15584,4 год;
б) кількості відпрацьованих днів одним робітником:
ΔФРВ д = ЧР 1 х (Д 1 - Д 0) х П 0
ΔФРВ д (01-02) = 291 х (222 - 218) х 7,6 = +8846,7 год;
ΔФРВ д (02-03) = 300 (226 - 222) х 7,8 = +9360 год;
в) тривалості робочого дня:
ΔФРВ п = ЧР 1 х Д 1 х (П 1 - П 0)
ΔФРВ п (01-02) = 291 х 222 х (7,8 - 7,6) = +12920 год;
ΔФРВ п (02-03) = 300 х 226 х (7,7 - 7,8) = +6780 ч.
Як видно з наведених даних, підприємство використовує наявні трудові ресурси досить повно. У середньому кількість відпрацьованих одним робітником днів зростає за досліджуваний період.
Для виявлення причин втрат робочого часу зіставляють дані фактичного і планового робочого часу (табл. 2.5.).
Втрати робочого часу, як випливає з таблиці, можуть бути викликані різними об'єктивними і суб'єктивними обставинами, не передбаченими планом: додатковими відпустками з дозволу адміністрації, захворюваннями працівників з тимчасовою втратою працездатності, прогулами, простоями через несправність обладнання, машин механізмів, через відсутність роботи, сировини, матеріалів, електроенергії, палива і т.д. Кожен вид втрат аналізується більш докладно, особливо ті, які сталися з вини підприємства.
Таблиця 2.5.
Аналіз використання фонду робочого часу
Показник
На одного робітника
Зміна
2001
2001
2003
На одного робітника
На всіх робочих
01/02
02/03
01/02
02/03
Календарне кількість днів
365
365
365
-
-
-
-
У тому числі святкові та вихідні дні
101
101
101
-
-
-
-
Продовження таблиці 2.5.
Номінальний фонд робочого часу, дні
264
264
264
-
-
-
-
Неявки на роботу, дні
43
41
37
21
-4
582
-1200
У тому числі щорічні відпустки
22
24
27
2
3
582
900
Відпустки по навчанню
3
4
1
2
3
291
900
Відпустки по вагітності та пологах
1
-
3
-1
3
-291
900
Додаткові відпустки з дозволу адміністрації
1
2
-
1
-2
291
-600
Хвороби
3
3
5
0
2
0
600
Простої
-
-
2
0
2
0
600
Явочний фонд робочого часу, дні
218
222
226
4
4
1161
1200
Тривалість робочої зміни, год
8
8
8
-
-
-
-
Пільговий час для підлітків, год
3
2,5
2
-0,5
0,5
146
150
Перерви в роботі матерів, що годують, год
1
3
4
2
1
582
300
Внутрішньозмінні простої, год
13
17
25
5
8
1455
2400
Корисний фонд робочого часу, год
1659
1732
1740
73
8
21243
2400
Понаднормово відпрацьований час, год
-
-
-
-
-
-
-
Непродуктивні витрати робочого часу, год
1
7
10
6
3
1746
900
На Азнакаевскому райпо більша частина втрат робочого часу викликана суб'єктивними факторами: додаткові відпустки з дозволу адміністрації, відпустки по вагітності та пологах - що можна вважати невикористаними резервами збільшення фонду робочого часу.
Після вивчення екстенсивності використання персоналу потрібно проаналізувати інтенсивність його праці.
Скорочення втрат робочого часу, які обумовлені причинами, залежними від трудового колективу, є резервом збільшення виробництва продукції, що не вимагає додаткових інвестицій і що дозволяє швидко отримати віддачу. Щоб підрахувати його, необхідно втрати робочого часу (ПРВ) з вини підприємства помножити на базову середньогодинну вироблення продукції:
ΔВП = ПРВ х ЧВ 0;
ΔВП 01-02 = (291 +1455 +0) х 0,2 = 349 тис. крб.;
ΔВП 02-03 = (-600 + 600 + 2400) х 0,2 = 480 тис. руб.
З наведених даних видно, що резерв збільшення виробництва продукції за рахунок скорочення втрат робочого часу з вини підприємства на Азнакаевскому райпо склав до 2003 року 480 тис. руб.
2.1.3. Аналіз продуктивності праці
Для оцінки рівня інтенсивності використання персоналу застосовується система узагальнюючих, приватних та допоміжних показників продуктивності праці.
Узагальнюючі показники - це середньорічна, середньоденна і середньогодинна вироблення продукції одним робочим, а також середньорічне вироблення продукції на одного працівника у вартісному вираженні.
Приватні показники - це витрати часу на виробництво одиниці продукції певного виду (трудомісткість продукції) або випуск продукції певного види в натуральному вираженні за один людино-день або людино-годину.
Середньорічну вироблення продукції одним працівником можна представити у вигляді добутку наступних факторів:
ГВ ппп = Уд х Д х П х ЧВ.
Розрахунок впливу даних факторів виробляється одним із способів детермінованого факторного аналізу. На підставі даних табл. 2.6. зробимо цей розрахунок, використовуючи спосіб абсолютних різниць.
Таблиця 2.6.
Вихідні дані для факторного аналізу продуктивності праці
Показник
Значення показника
Зміна
2001
2002
2003
2001 \ 2002
2002/2003
Середньорічна чисельність ППП
352
357
363
5
6
У тому числі робочих
287
291
300
4
9
Питома вага робітників у загальній чисельності працівників (Уд)
0,82
0,82
0,83
0
0,01
Відпрацьовано днів одним робочим за рік (Д)
218
222
226
4
4
Відпрацьовано годин усіма робітниками, год
476133
504012
522000
27879
17988
Середня тривалість робочого дня
7,6
7,8
7,7
0,2
-0,1
Середньорічне виробництво одного працівника (ПТ), тис. руб.
288
291
261
3
-30
Вироблення робочого середньорічна (ГВ)
353
357
315
4
-42
Середньоденна (ДВ)
1,6
1,6
1,4
0
-0,2
Середньогодинна
0,2
0,2
0,18
0
-0,02
Виручка від продажів
101319
104009
94593
2780
-9416
Уд (01) = 287/352 = 0,82; Уд (02) = 291/357 = 0,82; Уд (03) = 300/303 = 0,83;
ПТ (01) = 101319/352 = 288; ПТ (02) = 104009/317 = 291; ПТ (03) = 94593 / 363 = 261;
ГВ (01) = 101319/287 = 352; ГВ (02) = 104009/291 = 357; ГВ (03) = 94593/300 = 315;
ДВ (01) = 101319/287218 = 1,6; ДВ (02) = 104009/291222 = 1,6; ДВ (03) = 315;
ЧВ (01) = 101319/476133 = 0,2; ЧВ (02) = 104009/504012 = 0,2; ЧВ (03) = 0,18.
З даних табл. 2.6. видно, що середньорічна вироблення одного працівника, зайнятого в основному виробництві, зменшилася на 30 тис. руб., в тому числі за рахунок зміни:
а) питомої ваги робітників у загальній чисельності персоналу підприємства
ΔГВ уд = ΔУд х Д 0 х П 0 х ЧВ 0
ΔГВ уд (01-02) = 0 х 218 х 7,6 х 0,2 = 0 тис. крб.;
ΔГВ уд (02-03) = 0,01 х 222 х 7.8 х 0.2 = 34,6 тис. руб.;
б) кількості відпрацьованих днів одним робочим за рік
ΔГВ д = Уд 1 х ΔД х П 0 х ЧВ 0
ΔГВ д (01-02) = 0,82 х 4 х 7,6 х 0,2 = 5 тис. руб.;
ΔГВ д (02-03) = 0,82 х 4 х 7,8 х 0,2 = 5,3 тис. руб.;
в) тривалості робочого дня
ΔГВ п = Уд 1 х Д 1 х ΔП х ЧВ 0
ΔГВ п (01-02) = 0,82 х 222 х 0,2 х 0,2 = 7,3 тис. руб.;
ΔГВ п (02-03) = 0.82 х 266 х (-0,1) х 0,2 = -3,7 тис. руб.;
г) середньогодинної вироблення робочих
ΔГВ ЧВ = Уд 1 х Д 1 х П 1 х ΔЧВ
ΔГВ ЧВ (01-02) = 0,82 х 222 х 7,8 х 0 = 0 тис. руб.;
ΔГВ ЧВ (02-03) = 0,82 х 266 х 7,7 х (-0,02) = -28,5 тис. руб.
З розрахованих даних випливає, що зменшення середньорічного виробітку одного працівника Азнакаевскому райпо відбулося за рахунок зменшення тривалості робочого дня і зменшення середньогодинної вироблення одного працівника.
Аналогічним чином аналізується зміна середньорічний вироблення робочого, яка залежить від кількості відпрацьованих днів одним робочим за рік, середньої тривалості робочого дня і середньогодинного виробітку:
ГВ '= Д х П х ЧВ.
ΔГВ = ΔД х П 0 х ЧВ 0
ΔГВ 'д (01-02) = 4 х 7,6 х 0,2 = 6,08 тис. руб.;
ΔГВ 'д (02-03) = 4 х 7,8 х 0,2 = 6,24 тис. руб.;
ΔГВ 'п = Д 1 х ΔП х ЧВ 0
ΔГВ 'п (01-02) = 222 х 0,2 х 0,2 = 8,88 тис. руб.;
ΔГВ 'п (02-03) = 226 х (-0,1) х 0,2 = 4,52 тис. руб.;
ΔГВ 'ЧВ = Д 1 х П 1 х ΔЧВ
ΔГВ 'ЧВ (01-02) = 222 х 7,8 х 0 = 0 тис. руб.;
ΔГВ 'ЧВ (02-03) = 226 х 7.7 х (-0,08) = -57,76 тис. руб.
Як видно з наведених даних, зниження середньорічної вироблення робочого обумовлено значним зниженням середньогодинної виробки.
Ефективність використання трудових ресурсів вимірюється продуктивністю праці, яка оцінюється за допомогою таких показників, як середня за аналізований період вироблення (продуктивність праці) одного працюючого (ПТ) та середня за аналізований період виробіток одного працівника прилавка (ПТ р.пр).
Зазначені показники вимірюються в тисячах карбованців і розраховуються за формулами:
і .
Слід пам'ятати, що розрахунок середнього виробітку одного працівника виробництва на підприємствах здійснюється на базі показника обсягу продажу продукції власного виробництва.
Відповідно до принципів ресурсозбереження позитивно оцінюється ситуація, коли приріст виручки переважно досягається за рахунок кардинального зростання продуктивності праці при тій же або меншій чисельності працюючих.
Для розрахунку впливу екстенсивного та інтенсивного напрямів використання трудових ресурсів на зміну виручки від продажів товарів використовується модель мутіплікатівного види:

Розрахунок впливу факторів можна здійснювати методом ланцюгових підстановок або абсолютних різниць:
;
ΔВР год (01-02) = ((357 - 352) х 95 х 1067) х 100 = 5068 тис. руб.;
ΔВР год (02-03) = ((363 - 357) х 93 х 1095) х 100 = 6110 тис.руб.;

ΔВР ЧПР (01-02) = (357 х (93-95) х 1067) х 100 = -7618 тис. крб.;
ΔВР ЧПР (02-03) = (363 х (99-93) х 1095) х 100 = 23849 тис. руб.;

ΔВР пт (01-02) = (357 х 93 х (1095 - 1067) / 100 = 92966 тис. руб.;
ΔВР пт (02-03) = (363 х 99 х (955 - 1095) х 100 = -50 311 тис. руб.;
ΔВР 0 = (Ч 0 х Ч 0 пр х ПТ 0 пр)
ΔВР 0 (01-02) = (352 х 95 х 1067) / 100 = 101 319 тис. руб.;
ΔВР 0 (02-03) = (357 х 93 х 1095) / 100 = 104 009 тис. руб.;
ΔВР '= (Ч' х Ч 'пр ПТ "пр)
ΔВР '(01-02) = (357 х 93 х 1095) / 100 = 104 009 тис. руб.;
ΔВР '(02-03) = (363 х 99 х 955) / 100 = 94593 тис. руб.
Як видно і наведених даних, виручка Азнакаевскому райпо в період з 2001 р. по 2002 р. збільшилася на 2690 тис. руб. На збільшення найбільш значно вплинула зміна середнього виробітку працівників прилавка. У період з 2002 р. по 2003 р. виручка зменшилася на 94593 тис. руб. На зменшення виручки вплинула зміна вироблення працівників прилавка на 50311 тис. руб.
2.1.4. Аналіз ефективності використання персоналу підприємства
Велике значення для оцінки ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві в умовах ринкової економіки має показник рентабельності персоналу (відношення прибутку до середньоспискової чисельності виробничого персоналу).

Факторну модель даного показника можна представити наступним чином:
,
де: R ппп - рентабельність персоналу;
П - прибуток від реалізації продукції;
ППП - середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу;
В - виручка від реалізації продукції;
ВП - вартість випуску продукції в поточних цінах;
R об - рентабельність обороту (продажів);
Д рп - частка реалізованої продукції в загальному обсязі її випуску;
ГВ - середньорічна вироблення продукції одним працівником у поточних цінах.
Цей взаємозв'язок можна представити схематично (рис. 2.1.)
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Рентабельність персоналу
(R ппп)
Середньорічне виробництво продукції одним працівником
(ГВ)
Рентабельність виробництва продукції
(R вп)
Частка реалізованої продукції в загальному обсязі її випуску
рп)
Рентабельність продажів
(R об)

Рис. 2.1. Структурно-логічна факторна модель рентабельності персоналу
Дана модель дозволяє встановити, наскільки змінилася прибуток на одного працівника за рахунок рівня рентабельності продажів, питомої ваги виручки в загальному обсязі виробленої продукції та продуктивності праці. Дані для факторного аналізу рентабельності підприємства представлені в табл. 2.7.
Таблиця 2.7.
Дані для факторного аналізу рентабельності персоналу
Показник
Значення показника
Зміна
2001
2002
2003
2001/2002
2002/2003
Прибуток від реалізації продукції, тис. руб.
596
3655
3104
2059
-551
Валовий обсяг виробництва продукції в поточних цінах звітного періоду, тис. руб.
80733
84699
75175
3966
-9524
Виручка від реалізації продукції, тис. руб.
101319
104009
94593
2690
-6726
Середньооблікова чисельність працівників, чол.
352
357
363
5
6
Рентабельність продажів,%
0,5
3,5
3,3
3
-0,2
Питома вага продажу у вартості виробленої продукції
1,255
1,2281
1,258
-0,027
0,03
Середньорічне виробництво продукції одним працівником (в поточних цінах), тис. руб.
288
291
261
3
-30
Прибуток на одного працівника, тис. руб.
1,7
10,2
8,6
8,5
-1,6



; ; .
Дані табл. 2.7. свідчать, що в період 2001-2002рр. виробіток на одного працівника збільшилася на 8,5 тис. руб., а в період 2002-2003 рр.. зменшилася на 1,6 тис. крб., в тому числі за рахунок зміни:
а) продуктивності праці
ΔR ппп = ΔГВ х Д рп0 х R об0
ΔR ппп (01-02) = 3 х 1,25 х 0,5 = 0,019 тис руб.;
ΔR ппп (02-03) = -30 х 1,22 х 3,5 = -1,28 тис. руб.;
б) питомої ваги реалізованої продукції в загальному її випуску
ΔR ппп = ГВ 1 х ΔД рп х R об0
ΔR ппп (01-02) = 291 х (-0,027) х 0,5 / 100 = -0,04 тис. руб.;
ΔR ппп (02-03) = 261 х 0,03 х 3,5 / 100 = 0,27 тис. руб.;
в) рентабельності продажів
ΔR ппп = ГВ 1 х Д РП1 х ΔR про
ΔR ппп (01-02) = 291 х 1,228 х 3 / 100 = 10,7 тис. руб.;
ΔR ппп (02-03) = 261 х 1.258 х (-0,2) / 100 = 0,65 тис. руб.,
На зменшення прибутку найбільш значно вплинуло зменшення продуктивності праці.
2.1.5. Аналіз використання фонду заробітної плати
Аналіз використання трудових ресурсів, зростання продуктивності праці необхідно розглядати в тісному зв'язку з оплатою праці. З ростом продуктивності праці створюються реальні передумови підвищення його оплати. У свою чергу, підвищення рівня оплати праці сприяє зростанню його мотивації та продуктивності.
У зв'язку з цим аналіз витрачання коштів на оплату праці має винятково велике значення. У процесі його необхідно здійснювати систематичний контроль за використанням фонду заробітної плати (ФЗП), виявляти можливості його економії за рахунок зростання продуктивності праці.
Приступаючи до аналізу використання фонду заробітної плати, в першу чергу необхідно розрахувати абсолютне і відносне відхилення його фактичної величини від планової (базової).
Абсолютне відхилення (ΔФЗП абс) розраховується як різниця між фактично використаними коштами на оплату праці та Бізовим фондом заробітної плати в цілому по підприємству, виробничим підрозділам і категоріям працівників:
ΔФЗП абс = ФЗП 1 - ФЗП 0;
ΔФЗП абс (01-02) = 10 499 - 8960 = тисячу п'ятсот тридцять дев'ять тис. руб.;
ΔФЗП абс (02-03) = 13 072 - 10 499 = 2574 тис. руб.;
Оскільки абсолютне відхилення визначається без урахування зміни обсягу виробництва продукції, то по ньому не можна судити про економію або перевитрату фонду заробітної плати.
Відносне відхилення (ΔФЗП отн) розраховується як різниця між фактично нарахованою сумою заробітної плати і базовим фондом, скоригованими на індекс обсягу виробництва продукції. При цьому слід мати на увазі, що коректується тільки змінна частина фонду заробітної плати, яка змінюється пропорційно обсягу виробництва продукції. Це зарплата робітників за відрядними розцінками, премії робітникам і управлінському персоналу за виробничі результати і сума відпускних, відповідна частці перемінної зарплати.
Постійна частина оплати праці не змінюється при збільшенні або спаді обсягу виробництва (зарплата робітників за тарифними ставками, зарплата службовців по окладів, всі види доплат, оплата праці працівників будівельних бригад, житлово-комунального господарства, соціальної сфери і відповідна їм сума відпускних).
ΔФЗП отн = ФЗП 1 - ФЗП ск = ФЗП 1 - (ФЗП пер0 х I вп + ФЗП пост0),
де ΔФЗП отн - відносне відхилення по фонду зарплати;
ФЗП 1 - фонд зарплати звітного періоду;
ФЗП ск - фонд зарплати базовий, скоригований на індекс обсягу випуску продукції;
ФЗП пер0 і ФЗП пост0 - відповідно змінна і постійна сума базового фонду зарплати;
I вп - індекс обсягу випуску продукції.
ФЗП 01 = 8960 тис. руб.;
Змінна частина - 6272 тис. руб.;
Постійна частина - 2688 тис. руб.;
ФЗП 02 = 10 499 тис. руб.;
Змінна частина - 7979 тис. руб.;
Постійна частина - 25204 тис. крб.;
ФЗП 03 = 13 072 тис.руб.;
Змінна частина - 9412 тис. руб.;
Постійна частина - 3660 тис. руб.;
I вп (01-02) = 84679/80733 = 1,05;
I вп (02-03) = 75135/84699 = 0,88
ΔФЗП отн (01-02) = 10 499 - (6272 х 1,05 + 2688) = 1226 тис. руб.;
ΔФЗП отн (02-03) = 1372 - (7979 х 0,88 + 2520) = 3530 тис. руб., Отже на даному підприємстві є перевитрата фонду заробітної плати в розмірі 1226 тис. руб. за період 2001-2002 рр.. і 3530 тис. руб. за період 2002-2003 рр..
У процесі подальшого аналізу необхідно визначити фактори абсолютного і відносного відхилення по фонду заробітної плати.
Для детермінованого факторного аналізу абсолютного відхилення по фонду заробітної плати можуть бути використані наступні моделі:
1. ФЗП = ЧР х ГЗП,
2. ФЗП = ЧР х Д х ДЗП,
3. ФЗП = ЧР х Д х П х ДЗП,
де ЧР - середньооблікова чисельність працівників;
Д - кількість відпрацьованих днів одним працівником за рік;
П - середня тривалість робочого дня;
ВЗП - середньорічна зарплата одного працівника;
ДЗП - середньоденна зарплата одного працівника;
ЧЗП - середньогодинна зарплата одного працівника.




;

розрахунок впливу факторів за даними моделей можна зробити способом абсолютних різниць:
ΔФЗП чр = (ЧР 1 - ЧР 0) х Д 0 х П 0 х ЧЗП 0;
ΔФЗП чр (01-02) = (357 - 352) х 218 х 7,6 х 0,018 = -149 тис. руб.;
ΔФЗП д (02-03) = (363 - 357) х 222 х 7,8 х 0,016 = 166 тис. крб.;
ΔФЗП д = ЧР 1 х (Д 1 - Д 0) х П 0 х ЧЗП 0;
ΔФЗП д (01-02) = 357 х (222 - 218) х 7,6 х 0,018 = 195 тис. крб.;
ΔФЗП д (02-03) = 363 х (226 - 222) х 7,8 х 0,016 = 181 тис. крб.;
ΔФЗП п = ЧР 1 х Д 1 х (П 1 - П 0) х ЧЗП 0;
ΔФЗП п (01-02) = 357 х 222 х (7,8 - 7,6) х 0,018 = 253 тис. крб.;
ΔФЗП п (01-02) = 363 х 226 х (7,7 - 7,8) х 0,016 = -133 тис. руб.;
ΔФЗП чзп = ЧР 1 х Д 1 х П 1 х (ЧЗП 1 - ЧЗП 0);
ΔФЗП чзп (01-02) = 357 х 222 х 7,8 х (0,016 - 0,018) = 1236 тис. руб.;
ΔФЗП чзп (02-03) = 363 х 226 х 7,7 х (0,02 - 0,016) = 2526 тис. руб.
Як видно з наведених даних на Азнакаевскому райпо перевитрата фонду заробітної плати найбільше залежить від збільшення середньогодинної зарплати одного працівника, у меншій мірі від середньоденної зарплати одного працівника.
Після цього необхідно встановити чинники зміни кожного показника, що характеризує ефективність використання фонду заробітної плати.
Для факторного аналізу виробництва продукції на карбованець заробітної плати можна використовувати наступну модель:

де ВП - випуск продукції в поточних цінах;
ФЗП - фонд заробітної плати;
Т - кількість годин, витрачених на виробництво продукції;
ΣД і Д - кількість відпрацьованих днів відповідно всіма робітниками і одним робочим за аналізований період;
ЧР - середньооблікова чисельність робітників;
ППП - середньооблікова чисельність виробничого персоналу;
ЧВ - середньогодинна вироблення продукції одним працівником;
ПД - середня тривалість робочого дня;
Уд - питома вага робітників у загальній чисельності виробничого персоналу;
ВЗП - середньорічна зарплата одного працівника.
(01/02) (02/03)
(01/02) (02/03)
(01/02) (02/03)

(01/02)
(02/03)

(01/02)
(02/03)

(01/02)
(02/03)

(01/02)
(02/03)



Як видно з наведених даних на виручку від реалізації продукції на карбованець зарплати найбільш значно впливає середньогодинна вироблення продукції одним робітником (зменшення) і середньорічна зарплата одного працівника (збільшення).
При аналізі розміру чистого прибутку на гривню заробітної плати крім названих чинників додається ще такий фактор, як частка чистого прибутку в загальній сумі валового прибутку (Д чп):
ПП / ФЗП = Д чп х R про х УТ х ЧВ х ПД х Д х Уд: ВЗП.
(01/02) (02/03)
(01/02) (02/03)
(01/02) (02/03)



(01/02)
(02/03)

(01/02)
(02/03)

(01/02)
(02/03)

(01/02) ;
(02/03) .
Як показують наведені дані найбільшою мірою розмір чистого прибутку на гривню заробітної плати збільшує рівень рентабельності продажів, зменшує зниження середньогодинної вироблення продукції одним робочим.

2.2. Аналіз використання основних засобів
2.2.1. Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами виробництва
Одним з найважливіших факторів збільшення обсягу виробництва продукції на підприємствах усіх форм власності є забезпеченість їх основними засобами в необхідній кількості та асортименті та ефективне їх використання.
Джерелами інформації для аналізу є: бізнес-план підприємства, план технічного розвитку, форма № 1 «Баланс підприємства», форма № 5 «Додаток до балансу підприємства» (розд. 3 «амортизується майно»), форма № 11 «Звіт про наявність та рух основних засобів », форма БМ« Баланс виробничої потужності », дані про переоцінку основних засобів, інвентарні картки обліку основних засобів, проектно-кошторисна та технічна документація.
Аналіз починається з вивчення обсягу основних засобів, їх динаміки і структури.
Велике значення має аналіз руху і технічного стану основних засобів, який проводиться за даними бухгалтерської звітності (форма № 5). Для цього розраховуються наступні показники:
коефіцієнт відновлення (До обн), що характеризує частку нових основних засобів у загальній їх вартості на кінець року:


термін оновлення основних засобів (Т обн):


коефіцієнт вибуття (К в):


коефіцієнт приросту (К пр):


коефіцієнт зносу (До ізн):


коефіцієнт технічної придатності (До г):


ΔК обн01-02 = -21; ΔК обн02-03 = -3,5;
ΔК В01-02 = -039; ΔК В02-03 = 0,39;
Т обн01-02 = 0,26; Т обн01-02 = 0,22;
ΔК пр01-02 = -0,35; ΔК пр02-03 = 0,09;
ΔК ізн01-02 = -0,05; ΔК ізн01-02 = -0,02;
ΔК r 01-02 = 0,11; ΔК r 02-03 = -0,05.
Таблиця 2.8.
Аналіз структури основних засобів за станом на кінець року
Вид основних засобів
Сума, тис. руб.
Питома вага,%
2001
2002
2003
2001
2002
2003
Будинки і споруди
18064
20049
23975
97,8
95,4
100
Всього виробничих фондів
18064
20044
23975
97,8
95,4
100
Продовження таблиці 2.8.
Невиробничі основні засоби
223
442
-
2,2
5,6
0
Разом
18472
21007
23975
100
100
100
Продовження табл. 2.8.
Вид основних засобів
Зміна
Суми, тис. руб.
Питомої ваги
2001/2002
2002/2003
2001/2002
2002/2003
Будинки і споруди
1985
3926
-2,4
5,6
Всього виробничих фондів
1985
3926
-2,4
5,6
Невиробничі основні засоби
219
-442
3,4
-5,6
Разом
2535
2968
100
100
Як видно з наведених даних кількість основних засобів на Азнакаевскому райпо зростає, але їх оновлення йде дуже повільними темпами.
2.2.2 Аналіз ефективності використання основних засобів
Екстенсивна сторона використання основних засобів характеризується їх середньою вартістю за аналізований період. При цьому вона формується за формулою:
,
де, - Середня вартість власних основних засобів, розрахована за формулою середньої хронологічної на підставі даних головної книги по рахунку 01 «Основні засоби» або за середньої арифметичної простої на підставі даних 3 розділу рядка 370 форми № 5 «Додаток до бухгалтерського балансу». Останній спосіб розрахунку використовується в разі, якщо протягом аналізованого періоду рух власних основних засобів було незначним.
- Середня вартість орендованих основних коштів, що визначається за формулою середньої арифметичної простої за допомогою даних ряд 910 довідки до форми № 1 бухгалтерської звітності «Бухгалтерський баланс»;
- Середня вартість основних засобів, зданих в оренду, визначається за формулою середньої арифметичної простої за даним ряд 387 розділу 3 форми № 5 бухгалтерської звітності.
Для зручності дані занесемо в таблицю 2.9.
Ефективність використання основних засобів оцінюється таким показником, як фондовіддача (Ф). Вона вимірюється в рублях і розраховується за формулою:
;
Таблиця 2.9.
Дані аналізу екстенсивної сторони використання основних засобів
Показник
2001
2002
2003

15281
19057
22012

-
-
-

-
-
-

15281
19057
22012
Ф
6,6
5,5
4,3
Як видно з наведених даних, середня вартість основних засобів на підприємстві, що аналізується за досліджуваний період зросла на 6731 тис. руб., Але ефективність їх використання знижується.
Розрахунок впливу екстенсивного та інтенсивного напрямів використання основних засобів здійснюється методом диференційно-інтегральних числень на базі мультиплікативної моделі:



01/02 = Ѕ х (19057 - 15281) х 12,1 = 22845;
02/03 = Ѕ х (22012 - 19057) х 9,8 = 14480;
01/02 = Ѕ х (5,5 - 6,6) х (19057 + 15281) = -18886;
02/03 = Ѕ х (4,3 - 5,5) х (22012 + 19057) = -24641;

01/02 = 15281 х 6,6 = 101 319;
02/03 = 1957 х 5,5 = 104 009;

01/02 = 19057 х 5,5 = 104 009;
02/03 = 22 012 х 4,3 = 94593.
Для зручності дані аналізу занесемо в таблицю 2.10.
Таблиця 2.10.
Дані аналізу екстенсивного та інтенсивного напрямів використання основних засобів
Показник
2001/2002
2002/2003

22845
14480

-18886
-24641

101319
104009

104009
94593
З наведених даних видно, що екстенсивна сторона використання основних засобів (в залежності від їх середньої вартості) більш ефективна, ніж інтенсивна (в залежності від фондовіддачі).

2.3. Аналіз використання товарних ресурсів
Кількісна сторона використання товарних ресурсів, які складають значну частку оборотних коштів підприємств торгівлі, характеризується таким показником, як «Середня вартість товарних запасів». Її величина розраховується за формулою середньої хронологічної:
,
де: - Середня вартість товарних запасів;
- Вартість товарних запасів на перше число i-го кварталу (місяця). Ці дані беруться з головної книги за відповідним субрахунком до рахунку 41 «Товари» »;
n - число кварталів, за які беруться дані.
01 = (2796 + 2715) / 2 = 2756 тис. руб.;
02 = (2715 + 3240) / 2 = 2978 тис. руб.;
03 = (3240 + 6181) / 2 = 4711 тис. руб.
Наведені дані свідчать, що на Азнакаевскому райпо середня вартість товарних запасів збільшується і до кінця досліджуваного періоду збільшення склало 1955 тис. руб.
Якісна характеристика використання товарних запасів проводиться на базі показників товарооборачиваемости. Ними є час звернення (В) і швидкість обігу (С), які розраховуються за формулами:
,
де:
ВР - виручка від продажу товарів за звітний період;
ОВР - одноденна виручка від продажу, що розраховується як відношення виручки за аналізований період до числа днів в періоді.
Час звернення вимірюється в днях, причому чим менше число днів звертається середня величина товарних запасів, тим менше оборотних коштів необхідно для здійснення господарської діяльності.
дн.; дн.; дн.
; ;
Як видно з наведених даних час обороту товарних ресурсів на досліджуваному підприємстві зростає, і до кінця досліджуваного періоду зросла на 5 днів, а, відповідно, швидкість обороту знижується.

2 .4. Аналіз фінансових результатів діяльності
2.4.1. Аналіз складу і динаміки прибутку
Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються сумою отриманого прибутку і рівнем рентабельності. Чим більше величина прибутку і вище рівень рентабельності, тим ефективніше функціонує підприємство, тим стійкіше його фінансовий стан. Тому пошук резервів збільшення прибутку і рентабельності - одна з основних завдань у будь-якій сфері бізнесу. Велике значення в процесі управління фінансовими результатами відводиться економічному аналізу.
Основні джерела інформації: дані аналітичного бухгалтерського обліку по рахунках результатів, «Звіт про фінансові результати» (форма № 2), «Звіт про зміни капіталу» (форма № 3), відповідні таблиці бізнес-плану підприємства.
У процесі аналізу необхідно вивчити склад балансового прибутку, її структуру, динаміку і виконання плану за звітний період.
Таблиця 2.11.
Аналіз динаміки та складу прибутку
Показник
Значення показника
Сума, тис. руб.
Частка,%
2001
2002
2003
2001
2002
2003
Прибуток від продажів
596
3655
3104
100
141
120
Сальдо інших операційних доходів і витрат
-80
-224
-826
-13,4
-8.6
31,7
Сальдо позареалізаційних доходів і витрат
-516
-842
304
-86,6
-32,4
11,7
Загальна сума брутто-прибутку
0
2589
2582
100
100
100
Податки з прибутку
1490
763
1083
1480
29,4
41,9
Чистий прибуток
-1490
1826
1499
-1490
70,6
58,1

Продовження табл. 2.11.
Показник
Темп зростання прибутку,%
Сума, тис. руб.
Частка,%
Прибуток від продажів
613
85,9
Сальдо інших операційних доходів і витрат
250
369
Сальдо позареалізаційних доходів і витрат
163
136
Загальна сума брутто-прибутку
2589
99,7
Податки з прибутку
51,2
142
Чистий прибуток
223
82
Як показують дані табл. 2.11., Загальна сума брутто-прибутку за досліджуваний період збільшилася на 99,7%. Найбільшу частку в її складі займає прибуток від продажів.
Далі слід вивчити фактори зміни кожної складової загальної суми брутто-прибутку.
2.4.2. Аналіз фінансових результатів від реалізації продукції
Основну частину прибутку підприємство отримує від реалізації продукції. У процесі аналізу вивчаються динаміка, виконання плану прибутку від реалізації продукції і визначаються фактори зміни її суми (рис. 3.1.)
Прибуток від реалізації продукції в цілому по підприємству залежить від чотирьох факторів першого рівня співпідпорядкованості: обсягу реалізації продукції (VРП); її структури (Уд i); собівартості i) та рівня средньореалізаціоних цін (Ц i).
П = Σ [VРП общ х Уд ii - З i)].
Обсяг реалізації продукції може здійснювати позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажів рентабельної продукції приводить до збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Прибуток від реалізації продукції
Обсяг продажів
Структура продажів
Ціни реалізації
Собівартість продукції
Зміна перехідних запасів готової продукції
Зміна залишків неоплаченої продукції
Обсяг випуску продукції
Ресурсо-ємність
продукції
Ціни на ресурси
Сума постійних витрат
Обсяг випуску продажів
Якість продукції
Кон'юнктура ринку
Ринки збуту
Інфляція
Терміни реалізації продукції

Рис. 2.2. Структурно-логічна модель факторного аналізу прибутку від операційної діяльності
Структура товарної продукції може здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на суму прибутку. Якщо збільшиться частка більш рентабельних видів продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте. Навпаки, при збільшенні питомої ваги низькорентабельної чи збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться.
Собівартість продукції обернено пропорційна прибутку: зниження собівартості призводить до відповідного зростання суми прибутку і навпаки.
Зміна рівня средньореалізаціоних цін прямо пропорційно прибутку: при збільшенні рівня цін сума прибутку зростає, і навпаки.
Розрахунок впливу цих факторів на суму прибутку можна виконати способом ланцюгової підстановки, використовуючи дані, наведені в табл. 2.12.
Таблиця 2.12.
Вихідні дані для факторного аналізу прибутку від реалізації продукції
Показник
Базовий період
Дані базового періоду, перераховані на обсяг продажу звітного періоду
Звітний період
Виручка (нетто) від реалізації продукції (В)
VРП 0 х Ц 0 = В 0 =
= 101319 тис.руб.
VРП 1 х Ц 0 = У 01 =
100548 тис. руб.
VРП 1 х Ц 0 = У 1 =
104009 тис. руб.
VРП 0 х Ц 0 = В 0 =
= 104009 тис. руб.
VРП 1 х Ц 0 = У 01 =
108832 тис. руб.
VРП 1 х Ц 0 = У 1 =
94593 тис. руб.
Повна собівартість реалізованої продукції (З)
VРП 0 х З 0 = З 0 =
80733 тис. руб.
VРП 1 х З 0 = З 01 =
80028 тис. руб.
VРП 1 х З 1 = З 1 =
84699 тис. руб.
VРП 0 х З 0 = З 0 =
84699 тис. руб.
VРП 1 х З 0 = З 01 =
88068 тис. руб.
VРП 1 х З 1 = З 1 =
75175 тис. руб.
Прибуток (П)
В 0 - З 0 = П 0 =
20586 тис. руб.
У 01 - З 01 = П 01 =
20520 тис. руб.
У 1 - У 0 = П 1 =
84699 тис. руб.
В 0 - З 0 = П 0 =
10310 тис. руб.
У 01 - З 01 = П 01 =
20764 тис. руб.
У 1 - У 0 = П 1 =
19418 тис. руб.
Спочатку потрібно знайти суму прибутку при фактичному обсязі продажів і базової величини інших факторів. Для цього слід розрахувати індекс обсягу реалізації продукції, а потім базову суму прибутку скорегувати на його рівень.
Індекс обсягу продажів обчислюють шляхом зіставлення фактичного обсягу реалізації з базовим у натуральному (якщо продукція однорідна), умовно-натуральному або вартісному вираженні (якщо продукція неоднорідна за своїм складом). На даному підприємстві його величина становить:

П 0 = В 0 - З 0;
П 0 (01/02) = 101 319 - 8733 = 20586 тис. руб.;
П 0 (02/03) = 104009 - 84699 = 19310 тис. руб.
П усл1 = П 0 х I рп;
П усл1 (01/02) = 20586 х 0,99 = 20380 тис. руб.;
П усл1 (02/03) = 19310 х 1,05 = 20275 тис.руб.,
Якби величина інших факторів не змінилася, то сума прибутку повинна була б зменшиться на 1% за період 2001-2002 рр.. і скласти 20380 тис. руб., і, відповідно, за період 2002-2003 рр.. - Збільшитися на 0,5% і скласти 20275 тис. руб.
Потім визначимо суму прибутку при фактичному обсязі і структурі реалізованої продукції, але при базовому рівні собівартості і цін. Для цього з умовної виручки потрібно відняти умовну суму витрат:
П усл2 = В ум - З ум;
П усл2 (01/02) = 100548 - 80028 = 20520 тис. руб.;
П усл2 (02/03) = 108832 - 88068 = 20764 тис.руб.
Потрібно підрахувати також, скільки прибутку підприємство могло б одержати при фактичному обсязі реалізації, структурі та цінах, але при базовому рівні собівартості продукції. Для цього з фактичної суми виручки слід відняти умовну суму витрат:
П усл3 = У 1 - У ум;
П усл3 (01/02) = 104009 - 80028 = 23981 тис. руб.;
П усл3 (02/03) = 94593 - 75175 = 19418 тис. руб.
П 1 = В 1 - З 1;
П 1 (01/02) = 104009 - 84699 = 20886 тис. руб.;
П 1 (02/03) = 94593 - 75175 = 19418 тис. руб.
Порядок розрахунку даних показників у систематизованому вигляді представлений в табл. 2.13.
Таблиця 2.13.
Розрахунок впливу факторів першого рівня на зміну суми прибутку від реалізації продукції в цілому по підприємству
Показник прибутку
Порядок розрахунку
Прибуток, тис. руб.
2001/2002
2002/2003
П 0
В 0 - З 0
20586
19310
П усл1
П 0 х I рп
20380
20275
П усл2
У ум - З ум
20520
20764
П усл3
У 1 - З ум
23981
6525
П 0
У 1 - З 1
20886
19418
За даними табл. 2.13. можна встановити, як змінилася сума прибутку за рахунок кожного фактора. Зміна суми прибутку за рахунок:
- Обсягу реалізації продукції
ΔП v рп = П усл1 - П 0;
ΔП v рп (01 \ 02) = 20380 - 20586 = -206 тис. руб.;
ΔП v рп (02 \ 03) = 20275 - 19310 = 965 тис. крб.;
- Структури товарної продукції
ΔП стр = П усл2 - П усл1;
ΔП стр (01 \ 02) = 20520 - 20380 = 140 тис. крб.;
ΔП стр (02 \ 03) = 20764 - 20275 = 489 тис. крб.;
- Відпускних цін
ΔП ц = П усл3 - П усл2;
ΔП ц (01/02) = 23981 - 20520 = 3461 тис. руб.;
ΔП ц (02/03) = 6525 - 20 764 = -14 239 тис. руб.;
- Собівартості реалізованої продукції
ΔП з = П 1 - П усл3;
ΔП з (01 \ 02) = 20886 - 23981 = -3095 тис. крб.;
ΔП з (02 \ 03) = 19418 - 6525 = 12893 тис. руб.
Результати розрахунків показують, що зростання прибутку обумовлений в основному зниженням собівартості реалізованої продукції. Зростанню суми прибутку на 489 тис. руб. сприяли також зміни в структурі товарної продукції, так як в загальному обсязі реалізації збільшилась питома вага високорентабельних видів продукції. У зв'язку зі зміною відпускних цін сума прибутку зменшилася на 14239 тис. руб. до 2003 року. Але в цілому динаміка прибутку позитивна.
2.4.3. Аналіз рентабельності підприємства
Рентабельність - це відносний показник, що визначає рівень прибутковості бізнесу. Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямків діяльності (виробничої, комерційної, інвестиційної тощо), вони більш повно, ніж прибуток, характеризують остаточні результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення ефекту з наявними або спожитими ресурсами . Ці показники використовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні.
Показники рентабельності можна об'єднати в кілька груп:
1) показники, що характеризують окупність витрат виробництва та інвестиційних проектів;
2) показники, що характеризують рентабельність продажів;
3) показники, що характеризують прибутковість капіталу та його частин.
Рівень рентабельності виробничої діяльності (окупності витрат), обчислений у цілому по підприємству, залежить від трьох основних факторів першого рівня: зміни структури реалізованої продукції, її собівартості та середніх цін реалізації.
Факторна модель цього показника має такий вигляд:

Розрахунок впливу факторів першого рівня на зміну рентабельності в цілому по підприємству можна виконати способом ланцюгової підстановки, використовуючи дані табл. 2.10. і 2.11:










ΔR заг = R 1 - R 0;
ΔR заг (01/02) = 24,7 - 25,2 = -0,5%;
ΔR заг (02/03) = 25,8 - 22,7 = 3,1%;
ΔR v рп = R усл1 - R 0;
ΔR v рп (01/02) = 25,2 - 25.2 = 0;
ΔR v рп (02/03) = 22,7 - 22,7 = 0;
ΔR уд = R усл2 - R усл1;
ΔR уд (01/02) = 25,6 - 25,2 = 0,4%;
ΔR уд (02/03) = 23,6 - 22,7 = 0,9%;
ΔR ц = R усл3 - R усл2;
ΔR ц (01/02) = 30,0 - 25,6 = 4,4%;
ΔR ц (02/03) = 7,4 - 23,6 = -16,7%%;
ΔR з = R 1 - R усл3;
ΔR с (01/02) = 24,7 - 30,0 = -5,3%;
ΔR с (02/03) = 25,8 - 7,4 = 18,4%.
Отримані результати свідчать про те, що рівень рентабельності підвищився до 2003 року у зв'язку зі зниженням собівартості продукції. Зниження цін продукції викликало зниження рівня рентабельності на 16,7% до 2003 року.
Таким же чином проводиться факторний аналіз рентабельності обороту. Детермінована факторна модель цього показника, обчисленого в цілому по підприємству, має наступний вигляд:

Знаючи, з-за яких чинників змінилася прибуток і виручка від реалізації продукції, можна дізнатися їх вплив на зміну рівня рентабельності, послідовно замінюючи базовий рівень кожного чинника даної моделі на фактичний звітного періоду.










ΔR заг (01/02) = 20,1 - 20,3 = -0,2%;
ΔR заг (02/03) = 20,5 - 18,6 = 1,9%;
ΔR v рп (01/02) = 20,3 - 20,3 = 0;
ΔR v рп (02/03) = 18,6 - 18,6 = 0;
ΔR уд (01/02) = 20.4 - 20,3 = 0,1%;
ΔR уд (02/03) = 19,1 - 18,6 = 0,5%;
ΔR ц (01/02) = 24,1 - 20,4 = 3,7%;
ΔR ц (02/03) = 6,8 - 19,1 = -12,3%;
ΔR с (01/02) = 20,1 - 24,1 = -4,0%;
ΔR с (02/03) = 20,5 - 6,8 = 17,4%.
На загальне зниження рентабельності обороту найбільш значно вплинуло зменшення средньореалізаціоних цін за досліджуваний період.
Аналогічно здійснюється факторний аналіз рентабельності капіталу. Загальна сума брутто-прибутку залежить від обсягу реалізованої продукції (VРП), її структури (Уд i), собівартості (С i), середнього рівня цін (Ц i) та фінансових результатів від інших видів діяльності, не пов'язаних з реалізацією продукції та послуг ( ВФР).
Середньорічна сума основного та оборотного капіталу (KL) залежить від обсягу продажів і швидкості обороту капіталу (коефіцієнта оборотності До об), який визначається відношенням виручки до середньорічної суми основного і оборотного капіталу. Чим швидше обертається капітал на підприємстві, тим менше його потрібно для забезпечення запланованого обсягу продажів. І навпаки, уповільнення оборотності капіталу потребує додаткового залучення коштів для забезпечення того ж обсягу виробництва і реалізації продукції.
Взаємозв'язок названих чинників з рівнем рентабельності капіталу можна записати у вигляді такої моделі:

Таблиця 2.14.
Вихідні дані для факторного аналізу рентабельності сукупного капіталу
Показник
Значення показника
2001
2002
2003
Прибуток від реалізації, руб.
596
3655
3104
Позареалізаційні фінансові результати, руб.
596
1066
252
Сума брутто-прибутку, крб.
0
2589
2582
Середньорічна сума основного та оборотного капітал, руб.
31448
36992
42676
Виручка від реалізації продукції, грн.
101319
104009
945593
Коефіцієнт оборотності капіталу
3,2
2,8
2,2
На підставі даних табл. 2.9., 2.10. і 2.11. зробимо розрахунок впливу факторів способом ланцюгової підстановки:
;
; ;
;
; ;
;
; ;
;
; ;
;
;
;
; ;
Загальне відхилення від плану за рівнем рентабельності капіталу становить:
ΔR заг = R 1 - R 0; ΔR заг (01/02) = 31,8%; ΔR заг (02/03) = 32,3%;
У тому числі за рахунок:
ΔR уд = R усл1 - R 0; ΔR уд (01-02) = 63,4%; ΔR уд (02-03) = 43,4%;
ΔR ц = R усл2 - R усл1; ΔR ц (01-02) = 8,4%; ΔR ц (02-03) = -33,7%;
ΔR з = R усл3 - R усл2; ΔR с (01-02) = -9,5%; ΔR с (02-03) = 38,1%;
ΔR вфр = R усл4 - R усл3; ΔR вфр (01-02) = 1,4%; ΔR вфр (01-02) = -2,4%
ΔR Коб = R 1 - R усл4; ΔR Коб (01-02) = -31,9%; ΔR Коб (02-03) =- 13,1%.
Таким чином, рівень рентабельності сукупного капіталу знизився в основному через зниження цін на продукцію і уповільнення оборотності капіталу.

2 .4.4. Аналіз використання прибутку
Чистий прибуток є одним з найважливіших економічних показників, що характеризують кінцеві результати діяльності підприємства. Кількісно вона являє собою різницю між загальною сумою брутто-прибутку і сумою внесених у бюджет податків з прибутку, економічних санкцій та інших обов'язкових платежів підприємства, що покриваються за рахунок прибутку.
Її величина залежить від факторів зміни загальної суми брутто-прибутку та факторів, що визначають питому вагу чистого прибутку в загальній сумі прибутку, а саме частки податків, економічних санкцій та ін
Таблиця 2.15.
Визначення суми чистого прибутку
Показник
Рівень показника, тис. руб.
Зміна, тис. руб.
2001
2002
2003
01/02
02/03
Загальна сума прибутку
0
2589
2582
2589
-7
Податки і економічні санкції по платежах до бюджету
1490
763
1083
-727
320
У тому числі податок на прибуток
1490
763
1083
-727
320
Чистий прибуток
-1490
1826
1499
3316
-327
Продовження табл. 2.15.
Показник
Питома вага в загальній сумі прибутку,%
Зміна, тис. руб.
2001
2002
2003
01/02
02/03
Загальна сума прибутку
100
100
100
-
-
Податки і економічні санкції по платежах до бюджету
1490
29,4
41,9
-1460,6
12,5
У тому числі податок на прибуток
1490
29,4
41,9
-1460,6
12,5
Чистий прибуток
-1490
70,6
58,1
1560,6
-12,5
Щоб визначити зміну суми чистого прибутку за рахунок факторів, першої групи, необхідна зміна брутто-прибутку за рахунок кожного фактора помножити на плановий (базовий) питома вага чистого прибутку в сумі загальної брутто-прибутку:
ΔЧП = ΔБП xi х Уд чп0.
Приріст чистого прибутку за рахунок другої групи факторів розраховується множенням приросту питомої ваги i-го фактора (податків, санкцій, відрахувань) у загальній сумі брутто-прибутку на фактичну її величину у звітному періоді:
ΔЧП = БП 1 х (-ΔУд xi).
Таблиця 2.16.
Розрахунок впливу факторів на зміну суми чистого прибутку
Фактори зміни нерозподіленого прибутку
Розрахунок впливу
Зміна суми, тис. руб.
2001/2002
2002/2003
2001/2002
2002/2003
Зміна загальної суми брутто-прибутку
+2589 Х (-1490)
-7 Х 70,6
-3857610
494,2
Прибуток від реалізації продукції
3059 г (-1490)
-551 Х70, 6
-4557910
-38900,6
Сальдо інших доходів і витрат
-172 Г (-1490)
-610 Х 70,6
+256280
-43066
Податки з прибутку
(-1460,6) Х 2589
12,5 х 2582
-3781493
+32275
З таблиці. 2.16. видно, що сума чистого прибутку змінилася до 2003 року за рахунок зниження прибутку від реалізації продукції та сальдо інших доходів і витрат.
Валовий прибуток розраховується за формулою:
ВП = ВР - СС, де
ВП - валовий прибуток (ф.2 стор 029);
ВР - виручка (нетто) від продажу товарів, продукції, послуг (ф.2 стор 010);
СС - собівартість проданих товарів (ф.2 стор 020);
ВП 01 = 101 319 - 80 733 = 20 586 тис. руб.;
ВП 02 = 104 009 - 84 699 = 19 310 тис. руб.;
ВП 03 = 94593 - 75175 = 19418,
Як видно з розрахованих даних валовий прибуток на досліджуваному підприємстві має тенденцію до зниження.
На підприємствах торгівлі валовий прибуток (валовий дохід) характеризує суму торгової надбавки, що припадає на продані товари, тобто представляє собою різницю між продажною і купівельною вартістю проданих товарів.
Прибуток від продажів розраховується за формулою:
ПП = ВП - КР - УР, де
ПП - прибуток від продажів (ф. 2 стор 050);
ВП - валовий прибуток (ф. 2 стор 029);
КР - комерційні витрати (ф. 2 р. 030);
УР - управлінські витрати (ф.2 стор 040);
ПП 01 = 20586 - 19990 - 0 = 596 тис. крб.;
ПП 02 = 19310 - 15655 - 0 = 3655 тис. руб.;
ПП 03 = 19418 - 16314 - 0 = 3104 тис. руб.
Прибуток від продажів на досліджуваному підприємстві має тенденцію до зростання, хоча і трохи знизилася в 2003 р. в порівнянні з 2002 роком.
Прибуток до оподаткування розраховується за формулою:
ПДН = ПП + ОД - ОР + ВРД - ВРР, де
ПДН - прибуток до оподаткування (ф. 2 стор 140);
ОД, ОР - операційні доходи і витрати;
ВРД, ВРР - позареалізаційні доходи і витрати;
ПДН 01 = 596 + 3 - 83 + 4 - 520 = 0;
ПДН 02 = 3655 + 0 - 224 + 15 - 857 = 2589 тис. руб.;
ПДН 03 = 3104 + 9 - 843 + 439 - 127 = 2582 тис. руб.
Склад операційних і позареалізаційних доходів і витрат відображений у ПБО 9 / 99 «Доходи організацій», затвердженим наказом Міністерства фінансів РФ від 06.05.99. № 32н, і ПБУ 10/99 «Витрати організації», затвердженому наказом Міністерства фінансів РФ від 06.05 99. № 33н.
Згідно з цими документами до складу операційних доходів включають:
- Надходження, пов'язані з наданням за плату в тимчасове користування активів організації;
- Надходження, пов'язані з наданням за плату прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інші види інтелектуальної власності;
- Надходження, пов'язані з участю в статутних капіталах інших організацій (включаючи відсотки та інші доходи за цінними паперами);
- Прибуток, отриманий організацією в результаті спільної діяльності (за договором простого товариства);
- Надходження від продажу основних засобів та інших активів, відмінних від грошових коштів, продукції, товарів;
- Відсотки, отримані за надання в користування коштів організації, а також відсотки за користування банком грошових коштів, що знаходяться на рахунку організації в цьому банку.
Перші три з вказаних вище видів доходів включаються до складу визначених у випадку, якщо вони не є основним предметом діяльності комерційної організації.
Операційні доходи відображаються по рядках 060, 080 і 090 форми № 2 бухгалтерської звітності.
Операційні витрати включають:
- Витрати, пов'язані з наданням за плату в тимчасове користування активів організації;
- Витрати, пов'язані з наданням за плату прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інші види інтелектуальної власності;
- Витрати, пов'язані з участю в статутних капіталах інших організацій;
- Витрати, пов'язані з продажем, вибуттям та іншим списанням основних засобів та інших активів, відмінних від грошових коштів, продукції, товарів;
- Відсотки, сплачувані організацією за надання їй в користування грошових коштів (кредитів, позик);
- Інші операційні витрати (зокрема, місцеві податки і збори).
Прибуток від звичайної діяльності розраховується за формулою:
ПІД = ПДН - НП, де
ПІД - прибуток від звичайної діяльності (ф. 2 стр.160),
НП - податок на прибуток, податок на поставлений дохід, інші податки, які сплачуються за рахунок прибутку, штрафні санкції до бюджету і позабюджетні фонди (ф. 2 стор 150);
ПІД 01 = 0 - 1490 = -1490 тис. крб.;
ПІД 02 = 2589 - 763 = тисяча вісімсот двадцять шість тис. руб.;
ПІД 03 = 2589 - 1083 = +1499 тис. руб.,
Як видно з наведених даних, прибуток від звичайної діяльності змінюється також як і прибуток від продажів.
Чистий прибуток розраховується за формулою:
ЧП = ПІД + ЧД - ЧР, де
ЧП - чистий прибуток (ф. 2 стор 190);
ЧД = надзвичайні доходи (надходження, що виникають як наслідки надзвичайних обставин господарської діяльності - стихійного лиха, пожежі, аварії, націоналізації майна; страхове відшкодування, вартість матеріальних цінностей, що залишаються від списання непридатних до відновлення. І подальшого використання активів), відображаються за рядку 170 форми № 2 бухгалтерської звітності;
ЧР - надзвичайні витрати (витрати, що виникають як наслідки надзвичайних обставин господарської діяльності), відображаються за стор. 180 форми № 2 бухгалтерської звітності.
ПП 01 = -1490 - 0 + 0 =- 1490 тис. руб.;
ПП 02 = 1826 - 0 + 0 = тисяча вісімсот двадцять шість тис. руб.;
ПП 03 = 1499 + 0 - 0 = +1499 тис. руб.
Підіб'ємо підсумки. У цій главі аналізувалася фінансово-господарська діяльність Азнакаевскому райпо.
Підприємство використовує наявні трудові ресурси недостатньо повно. У Азнакаевскому райпо переважають працівники середнього віку з чималим стажем роботи при низькій плинності кадрів. Фактичний фонд робочого часу більше планового на 17988 ч.
У середньому кількість відпрацьованих одним робітником днів зростає, більша частина втрат робочого часу викликана суб'єктивними факторами: додаткові відпустки з дозволу адміністрації, відпустки по вагітності та пологах. Резерв збільшення виробництва продукції за рахунок скорочення втрат робочого часу з вини підприємства на Азнакаевскому райпо склав до 2003 року 480 тис. руб.
Середньорічне виробництво одного працівника, зайнятого в основному виробництві, зменшилася на 30 тис. руб., Що відбулося за рахунок зменшення тривалості робочого дня і зменшення середньогодинної вироблення одного працівника.
Обсяг виручки в період з 2001 р. по 2002 р. збільшився на 2690 тис. руб. На збільшення найбільш значно вплинула зміна середнього виробітку працівників прилавка. У період з 2002 р. по 2003 р. виручка зменшилася на 94593 тис. руб. На зменшення виручки вплинула зміна вироблення працівників прилавка на 50311 тис. руб.
У період 2001-2002рр. виробіток на одного працівника збільшилася на 8,5 тис. руб., а в період 2002-2003 рр.. зменшилася на 1,6 тис. руб.
На зменшення прибутку найбільш значно вплинуло зниження продуктивності праці.
На даному підприємстві є перевитрата фонду заробітної плати в розмірі 1226 тис. руб. за період 2001-2002 рр.. і 3530 тис. руб. за період 2002-2003 рр.., який найбільше залежить від збільшення середньогодинної зарплати одного працівника.
Кількість основних засобів зростає, але їх оновлення йде дуже повільними темпами. Середня вартість основних засобів за досліджуваний період зросла на 6731 тис. руб., Але ефективність їх використання знижується. Екстенсивна сторона використання основних засобів більш ефективна, ніж інтенсивна.
Час обороту товарних ресурсів на досліджуваному підприємстві зростає, і до кінця досліджуваного періоду зросла на 5 днів, а швидкість обороту, відповідно, знижується.
Загальна сума брутто-прибутку за досліджуваний період збільшилася на 99,7%. Найбільшу частку в її складі займає прибуток від продажів.
Зростання прибутку обумовлений в основному зниженням собівартості реалізованої продукції. Зростанню суми прибутку на 489 тис. руб. сприяли також зміни в структурі товарної продукції, так як в загальному обсязі реалізації збільшилась питома вага високорентабельних видів продукції. У зв'язку зі зміною відпускних цін сума прибутку зменшилася на 14239 тис. руб. до 2003 року. Але в цілому динаміка прибутку позитивна.
Рівень рентабельності підвищився до 2003 року у зв'язку зі зниженням собівартості продукції. Зниження цін продукції викликало зниження рівня рентабельності на 16,7%.
На загальне зниження рентабельності обороту найбільш значно вплинуло зменшення средньореалізаціоних цін за досліджуваний період.
Рівень рентабельності сукупного капіталу знизився в основному через зниження цін на продукцію і уповільнення оборотності капіталу.
Сума чистого прибутку змінилася до 2003 року за рахунок зниження прибутку від реалізації продукції та сальдо інших доходів і витрат.
Валовий прибуток на досліджуваному підприємстві має тенденцію до зниження.
Прибуток від продажів на досліджуваному підприємстві має тенденцію до зростання, хоча і трохи знизилася в 2003 р. в порівнянні з 2002 роком.
Прибуток від звичайної діяльності змінюється також як і прибуток від продажів і чистий прибуток.

Глава III
Розробка заходів щодо підвищення ефективності роботи Азнакаевскому райпо
3.1. Визначення резервів підприємства
3.1.1. Резерви збільшення виробництва та реалізації продукції
Для того щоб розробити заходи щодо підвищення ефективності доцільно спочатку провести аналіз резервів підприємства, тобто дізнатися за рахунок чого і на скільки можна підвищити цей показник.
Діяльність Азнакаевскому райпо многопрофильна і багатофункціональна, в даній роботі проведено аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому, а не за окремими видами діяльності та розрахунок ресурсів зробимо також по підприємству в цілому. Тому окремі показники, що враховують той чи інший вид діяльності не увійшли у даний розрахунок.
Визначимо резерви збільшення виробництва і реалізації продукції, основні джерела яких на Азнакаевскому райпо наведено на рис. 3.1.
Визначення величини резервів проводиться таким чином:
;
;
,
де - Резерв зростання випуску продукції відповідно за рахунок створення нових робочих місць, збільшення фонду робочого часу та підвищення середньогодинної вироблення робітників;
- Резерв збільшення кількості робочих місць;
- Резерв збільшення фонду робочого часу за рахунок скорочення його втрат з вини підприємства;
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Резерви зростання обсягу реалізації продукції Азнакаевскому райпо
Резерви зростання обсягу виробництва продукції
За рахунок поліпшення використання трудових ресурсів
Створення додаткових робочих місць
Скорочення втрат робочого часу
Підвищення продуктивності праці

Рис. 3.1. Джерела резервів збільшення обсягу та реалізації продукції
- Резерв зростання середньогодинної вироблення за рахунок удосконалення техніки, технології, організації виробництва і робочої сили;
ФРВ в - можливий фонд робочого часу з урахуванням виявлених резервів його зростання.
= 7;


;
;
;
ФРВ в = 253.
З наведених даних видно, що резерви зростання випуску продукції за рахунок створення нових робочих місць, збільшення фонду робочого часу та підвищення середньогодинної вироблення робітників складають: 2210,6 тис. руб. Резерв збільшення робочих місць - 7, це означає, що підприємство може при наявних ресурсах створити ще 7 робочих місць, за рахунок яких випуск продукції збільшиться на 2205 тис. руб.
Також Азнакаевскому райпо може збільшити фонд робочого часу за рахунок скорочення його втрат з вини підприємства на 27 год на одного робітника в рік, що дасть приріст продукції на 5,06 тис. руб. на одного робітника в рік, а підвищення середньогодинної вироблення за рахунок удосконалення техніки, технології, організації виробництва і робочої сили на 0,02 тис. руб. на годину збільшить обсяг виробництва на 0,54 тис. руб. на одного робітника в рік.
3.1.2. Визначення резервів фондовіддачі
Резервами фондовіддачі можуть бути введення в дію нового обладнання, скорочення цілоденних і внутрізмінних простоїв, підвищення коефіцієнта змінності, більш інтенсивне його використання.
Резерви фондовіддачі визначаються за формулою:
,
де ВП 1 - фактичний обсяг валової продукції звітного періоду;
- Резерв збільшення валової продукції;
ОПФ 1 - фактична середня величина основних виробничих фондів у звітному періоді;
ОПФ д - додаткова сума основних фондів, яка знадобиться для освоєння резервів;
- Резерв скорочення основних фондів за рахунок реалізації, здачі в оренду, консервації та списання.
ВП 1 = 75175;
= 4762;
ОПФ 1 = 22012;
ОПФ д = 10281;
= 3647;
.
Таким чином, резерв зростання фондовіддачі на Азнакаевскому райпо становить 0,2 рубля продукції на одиницю основних фондів. Резерв зростання фондовіддачі залежить від раціонального співвідношення резерву збільшення валової продукції і основних виробничих фондів, потрібних для освоєння цього резерву. На фондовіддачу позитивно впливає зменшення скорочення основних виробничих фондів за рахунок реалізації, здачі в оренду, консервації та списання. У Азнакаевскому райпо ці показники наближені до ідеальної моделі, так як резерв фондовіддачі позитивний і його збільшення відбувається за рахунок підвищення випуску продукції на 4762 тис. руб. і за рахунок скорочення основних фондів на 3647 тис. руб.
3.1.3. Визначення резервів зростання прибутку і рентабельності
Основні джерела резервів збільшення суми прибутку: збільшення обсягу реалізації продукції, зниження її собівартості, підвищення якості товарної продукції, реалізація її на більш вигідних ринках збуту і т.д. (Рис. 3.2.).
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Резерви збільшення суми прибутку
Збільшення обсягу реалізації продукції
Підвищення цін
Підвищення якості продукції
Пошук більш вигідних ринків
Реалізація в більш оптимальні строки

Рис. 3.2. Основні напрямки пошуку резервів збільшення прибутку від реалізації продукції
Для визначення резервів прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації продукції необхідно резерв зростання обсягу реалізації помножити на фактичний прибуток у розрахунку на одиницю продукції відповідного виду:
;
тис. руб.
Основні джерела підвищення рівня рентабельності продукції - збільшення суми прибутку від реалізації продукції та зниження її собівартості. Для підрахунку резервів використана наступна формула:
,
де - Резерв зростання рентабельності;
R в - можливий (прогнозований) рівень рентабельності;
R 1 - фактичний рівень рентабельності;
П 1 - фактична сума прибутку;
- Резерв зростання прибутку від реалізації продукції;
VРП в - можливий обсяг реалізації продукції з урахуванням виявлених резервів його росту;
З i в - можливий рівень собівартості i-х видів продукції з урахуванням виявлених резервів зниження;
З i - фактична сума витрат від реалізованої продукції.
,
Рівень рентабельності Азнакаевскому райпо підвищиться за рахунок вказаних джерел на 3%.
Резерв підвищення рівня рентабельності сукупного капіталу визначений за формулою:
.

3.2. Заходи щодо підвищення ефективності роботи підприємства
У даній роботі досліджені тільки внутрішньогосподарські ресурси і внутрішній потенціал підприємства, тому і заходи розроблені на основі цих ресурсів.
Основним напрямом підвищення ефективності будь-якого підприємства є збільшення виробництва продукції, а, отже, і прибутку.
На досліджуваному підприємстві, як з'ясувалося в ході аналізу, найбільш значно на виробництво продукції впливає використання трудових ресурсів.
Резерви зростання випуску продукції за рахунок створення нових робочих місць, збільшення фонду робочого часу та підвищення середньогодинної вироблення робітників становить: 2210,6 тис. руб. Резерв збільшення робочих місць - 7, це означає, що підприємство може при наявних ресурсах створити ще 7 робочих місць, за рахунок яких випуск продукції збільшиться на 2205 тис. руб.
Також Азнакаевскому райпо може збільшити фонд робочого часу за рахунок скорочення його втрат з вини підприємства на 27 год на одного робітника в рік, що дасть приріст продукції на 5,06 тис. руб. на одного робітника в рік, а підвищення середньогодинної вироблення за рахунок удосконалення техніки, технології, організації виробництва і робочої сили на 0,02 тис. руб. на годину збільшить обсяг виробництва на 0,54 тис. руб. на одного робітника в рік.
Збільшити виробництво продукції за рахунок скорочення втрат робочого часу з вини підприємства на Азнакаевскому райпо можна на 480 тис. руб.
За рахунок підвищення середньорічного виробітку одного працівника, зайнятого в основному виробництві, можна збільшити виробництво продукції на 30 тис. руб. на рік.
Таким чином, оптимізація використання трудових ресурсів на Азнакаевскому райпо повинна проходити за наступними напрямками:
- Створення нових робочих місць;
- Збільшення фонду робочого часу;
- Підвищення середньогодинної вироблення за рахунок удосконалення техніки, технології, організації виробництва і робочої сили;
- Скорочення втрат робочого часу з вини підприємства;
- Підвищення середньорічної виробітку одного працівника, зайнятого в основному виробництві.
Важко переоцінити значення ефективного використання основних фондів на підприємстві. Вирішення цього завдання означає збільшення виробництва продукції, підвищення віддачі створеного виробничого потенціалу, поліпшення балансу обладнання, зниження собівартості продукції, зростання рентабельності виробництва.
На Азнакаевскому райпо кількість основних засобів зростає, але їх оновлення йде повільними темпами. Резерв зростання фондовіддачі на Азнакаевскому райпо становить 0,2 рубля продукції на одиницю основних фондів.
Щоб збільшити рентабельність основних фондів і отримати додатково 0,2 рубля продукції без залучення додаткових коштів Азнакаевскому райпо необхідно:
- Зменшити скорочення основних фондів за рахунок консервації та списання;
- Скоротити і, можливо, ліквідувати внутрішньозмінні простої обладнання шляхом підвищення якості ремонтного обслуговування обладнання, своєчасного забезпечення основного виробництва робочою силою.
- Скоротити цілоденні простої обладнання, підвищити коефіцієнт змінності його роботи.
Основною метою комерційної діяльності підприємства є отримання прибутку. Розглянемо за рахунок яких внутрішніх резервів можна збільшити прибуток на Азнакаевскому райпо.
Як видно з проведеного аналізу фінансової діяльності підприємства на зміну прибутку найбільш значно вплинули наступні фактори:
- Продуктивність праці;
- Швидкість обороту товарних ресурсів;
- Зміна собівартості і структури товарної продукції;
Таким чином, враховуючи резерви збільшення прибутку за рахунок цих чинників можна сказати, що, використовуючи раціональні методи підвищення ефективності цих факторів можна збільшити прибуток підприємства на 432 тис. руб.
Показники рентабельності підприємства в цілому більш повно, ніж прибуток, характеризують остаточні результати господарювання, тому, що їх величина показує співвідношення ефекту з наявними або спожитими ресурсами.
На рівень рентабельності Азнакаевскому райпо найбільший вплив зробили зміна собівартості продукції, зменшення средньореалізаціоних цін. Тому використання Азнакаевскому райпо джерел підвищення рівня рентабельності - збільшення суми прибутку від реалізації продукції та зниження її собівартості, підвищить рентабельність підприємства на 0,8%.
Усі заходи щодо підвищення ефективності виробництва розроблені без залучення додаткових коштів, тільки за рахунок більш раціонального використання внутрішніх ресурсів підприємства.

3.3. Прийняття управлінських рішень на основі маржинального аналізу
3.3.1. Поняття і значення маржинального аналізу
Велику роль в обгрунтуванні управлінських рішень у бізнесі грає маржинальний аналіз, який називають ще аналізом беззбитковості або сприяння доходу; його методика базується на вивченні співвідношення між трьома групами найважливіших економічних показників: витратами, обсягом виробництва (реалізації) продукції і прибуток, - і прогнозуванні величини кожного з цих показників при заданому значенні інших.
Ця методика заснована на розподілі виробничих і збутових витрат в залежності від зміни обсягу діяльності підприємства на змінні (пропорційні) та постійні (непропорційні) та використання категорії маржинального доходу.
Маржинальний дохід підприємства - це виручка мінус змінні витрати. Маржинальний дохід на одиницю продукції являє собою різницю між ціною цієї одиниці і змінними витратами на неї. Маржинальний дохід включає в себе постійні витрати і прибуток.
Маржинальний аналіз (аналіз беззбитковості) широко застосовується в країнах з розвиненою ринковою економікою. Він дозволяє:
- Більш точно обчислити вплив факторів на зміну суми прибутку і на цій основі більш ефективно управляти процесом формування та прогнозування її величини;
- Визначити критичний рівень обсягу продажів (порога рентабельності), постійних витрат, ціни при заданій величині відповідних чинників;
- Встановити зону безпеки (зону беззбитковості) підприємства;
- Обчислити необхідний обсяг продажів для отримання заданої величини прибутку;
- Обгрунтувати найбільш оптимальний варіант управлінських рішень, що стосуються зміни виробничої потужності, асортименту продукції, цінової політики, варіантів обладнання, технології виробництва, придбання комплектуючих деталей тощо з метою мінімізації витрат і збільшення прибутку.
3.3.2. Визначення беззбитковості обсягу продажів і зони безпеки підприємства
Беззбитковість - такий стан, коли бізнес не приносить ні прибутку, ні збитків. Це виручка, яка необхідна для того, щоб підприємство почало отримувати прибуток. Її можна висловити і в кількості одиниць продукції, яку необхідно продати, щоб покрити витрати, після чого кожна додаткова одиниця проданої продукції буде приносити прибуток підприємству.
Різниця між фактичною кількістю реалізованої продукції та беззбитковим обсягом продажу продукції - це зона безпеки (зона прибутку), і чим більше вона, тим міцніше фінансовий стан підприємства.
Беззбитковий обсяг продажів і зона безпеки підприємства - основні показники при розробці бізнес-планів, обгрунтуванні управлінських рішень, оцінки діяльності підприємств.
Для визначення їх рівня можна використовувати аналітичний (табл. 3.1.) Та графічний способи.
Таблиця 3.1.
Дані для визначення беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства
Показник
Значення показника
Виробнича потужність підприємства
716 тис. шт.
Ціна виробу
132 руб.
Виручка (нетто) (В)
94593 тис. руб.
Продовження таблиці 3.1.
Постійні витрати (А)
15035 тис. руб.
Змінні витрати на одиницю продукції (b)
84 крб.
Змінні витрати на весь випуск продукції (З пер)
60140 тис. руб.
Прибуток від реалізації продукції (П)
19418 тис. руб.
Маржинальний дохід (МД = В - З пер)
34453 тис. руб.
Частка маржинального доходу у виручці (Д мд)
0,36
Ставка маржинального доходу (С мд)
48 тис. руб.
Для визначення беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства побудуємо графік (рис. 3.1.). По горизонталі показується обсяг реалізації продукції у відсотках від виробничої потужності підприємства, або в натуральних одиницях (якщо випускається один вид продукції), або у грошовій оцінці (якщо графік будується для декількох видів продукції), по вертикалі - собівартість проданої продукції і прибуток, які разом складають виручку від реалізації.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Змінні витрати
Тис. руб.
х
716 000 шт.
15035
Постійні витрати
94593
Зона прибутку
Зона збитків
Точка беззбитковості
55,8%

Рис. 3.1. Залежність між прибутком, обсягом реалізації продукції та її собівартістю
За графіком можна встановити, при якому обсязі реалізації продукції підприємство отримає прибуток, а при якому її не буде. Можна визначити також точку, в якій витрати будуть рівні виручці від реалізації продукції. Вона отримала назву точки беззбиткового обсягу реалізації продукції, або порога рентабельності, або точки окупності витрат, нижче якої виробництво буде збитковим.
На досліджуваному підприємстві критична точка розташована на рівні 55,8% можливого обсягу реалізації продукції (рис. 3.2.). Якщо пакет замовлень на продукцію підприємства більше 55,8% від його виробничої потужності, то буде прибуток. При пакеті замовлень 78,4% від можливого обсягу виробництва прибуток становитиме половину максимальної суми. Якщо ж пакет замовлень буде менш 55,8% від фактичної виробничої потужності, то підприємство буде збитковим або збанкрутує.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
х
716 000 шт.
19418
Тис. руб.
15035
55,8%

Рис. 3.2. Визначення точки беззбитковості
Якщо підприємство повністю використовує свою виробничу потужність, випустить і реалізує 716 тис. штук виробів, то зона безпеки (запас фінансової міцності) складе 55,8%, при реалізації 620 тис. штук виробів - 20% і т.д. Зона безпеки показує, на скільки відсотків фактичний обсяг продажів вище критичного, при якому рентабельність дорівнює нулю.
При обсязі реалізації, рівним нулю, підприємство отримує збиток у розмірі суми постійних витрат. При обсязі 716 тис. виробів прибуток становитиме 19418 тис. рублів. Поєднавши ці крапки між собою, одержимо на лінії точку критичного обсягу продажів.
У даному випадку крапка окупності (поріг рентабельності) буде на позначці 716 тис. штук.
Аналітичний спосіб розрахунку беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства більш зручний, ніж графічний, тому що виключає необхідність креслити щоразу графік, що досить трудомістко. Можна вивести ряд формул і з їх допомогою розрахувати дані показники.
Для визначення беззбиткового обсягу продажів у вартісному виразі необхідно суму постійних витрат розділити на частку маржинального доходу у виручці:
тис. руб.
для розрахунку точки критичного обсягу реалізації у відсотках до максимального об'єму, який приймається за 100%, може бути використана формула:
Т = А: МД х 100% = 15035: 34453 х 100 = 43,6%.
Для визначення зони безпеки аналітичним методом за вартісними показниками використовується наступна формула:
.

3.3.3. Аналіз факторів зміни беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства
Наведені графіки та аналітичні розрахунки показують, що беззбитковий обсяг продажів і зона безпеки залежать від суми постійних і змінних витрат, а також від рівня цін на продукцію. При підвищенні цін потрібно менше реалізувати продукції, щоб отримати необхідну суму виручки для компенсації постійних витрат підприємства, і, навпаки, при зниженні рівня цін беззбитковий обсяг реалізації зростає. Збільшення ж питомих змінних і постійних витрат підвищує поріг рентабельності і зменшує зону безпеки.
Тому кожне підприємство прагне до скорочення постійних витрат. Оптимальним вважається такий план, який дозволяє знизити частку постійних витрат на одиницю продукції, зменшити беззбитковий обсяг продажів і збільшити зону безпеки. Помістимо дані для аналізу в таблицю 3.2.
Таблиця 3.2.
Дані для аналізу зони безпеки Азнакаевскому райпо
Показник
Значення показника
2002
2003
Виробнича потужність підприємства
684
716
Ціна виробу (p)
152
132
Виручка (нетто) (В)
104009
94593
Постійні витрати (А)
19904
15035
Змінні витрати на одиницю продукції (b)
94,7
84,0
Змінні витрати на весь випуск продукції (З пер)
64795
60140
Прибуток від реалізації продукції (П)
19310
19418
Маржинальний дохід (МД = В - З пер)
39214
34453
Частка маржинального доходу у виручці (Д мд)
0,38
0,36
Ставка маржинального доходу (С мд)
57,3
48,0

Критична величина обсягу становитиме:
тис. од;
Способом ланцюгової підстановки можна визначити вплив кожного фактора на зміну беззбиткового обсягу продажів:



Зміна точки окупності за рахунок:
- Суми постійних витрат:
ΔVРП (А) = 262 - 347 = -85 од;
- Ціни реалізації продукції:
ΔVРП (p) = 403 - 262 = 141 од;
- Питомих змінних витрат:
ΔVРП (З пер) = 179 -403 = -224 од;
- Разом:
ΔVРП заг = 179 -347 = -168 од
Найбільше на беззбитковість обсягу продажів впливає збільшення питомих змінних і постійних витрат.
Для факторного аналізу зони безпеки підприємства можна використовувати наступну модель:
.
Послідовно замінюючи базовий рівень кожної складової цієї формули на фактичний, способом ланцюгової підстановки визначимо зміна зони безпеки за рахунок обсягу продажів, суми постійних витрат, ціни виробу, питомих змінних витрат:
ЗБ 0 = (684 - 347) / 684 = 49,3%;
ЗБ усл1 = (716 - 347) / 716 = 51,5%;
ЗБ усл2 = (716 - 262) / 716 = 63,4%;
ЗБ усл3 = (716 - 403) / 716 = 43,7%;
ЗБ 1 = (716 - 179) / 716 = 75%;
У цілому зона безпеки підприємства збільшилася на 19,2%, у тому числі за рахунок зміни:
- Обсягу продажів:
ΔЗП (VРП) = 51,5 - 49,3 = 2,2%;
- Постійних витрат
ΔЗП (А) 63,4 - 51,5 = 11,9%;
- Ціни продукції
ΔЗП (p) = 43,7 - 63,4 = -19,7%;
- Питомих змінних витрат:
ΔЗП (b) = 75 - 43,3 = 31,7%;
ΔЗП заг = 75 - 49,3 = 25,7.
Як видно з наведених даних, зона безпеки Азнакаевскому райпо збільшилася в основному за рахунок зниження питомих змінних витрат.
3.3.4. Визначення критичної суми постійних витрат
За допомогою маржинального аналізу можна встановити критичний рівень не тільки обсягу продажів, але і суми постійних витрат при заданому значенні інших факторів.
Критичний рівень постійних витрат при заданому рівні маржинального доходу та обсягу продажів розраховується наступним чином:
А = VРП (p - b), або А = В х Д мд.
Суть цього розрахунку полягає в тому, щоб визначити максимально допустиму величину постійних витрат, яка покривається маржинальним доходом при заданому обсязі продажу, ціни та рівня змінних витрат на одиницю продукції. Якщо постійні витрати перевищать цей рівень, то підприємство буде збитковим:
А кр = 179 (132 - 84) = 8592 тис. руб.
При сумі постійних витрат у 8592 тис. руб. у підприємства не буде прибутку, але не буде і збитку. Якщо ж постійні витрати виявляться вище критичної суми, то в ситуації, що склалася вони будуть непосильними для підприємства: воно не зможе покрити їх за рахунок своєї виручки.
Для того, щоб визначити термін окупності (t) постійних витрат звітного періоду, необхідно зробити наступний розрахунок:
.
Термін окупності постійних витрат буде дорівнювати:

Решта 6,7 місяця підприємство буде отримувати прибуток. Отже менша частина року піде на відшкодування постійних витрат.
Як бачимо, критичний рівень постійних витрат є дуже цінним показником в управлінській діяльності. З його допомогою можна ефективніше керувати процесом формування фінансових результатів.
Критичний рівень змінних витрат на одиницю продукції (b) для отримання певної суми цільового прибутку (П) при заданому обсязі продажів (VРП), за ціною (p) і сумою постійних витрат (А) визначається наступним чином:
тис. руб.
Критичний рівень ціни (p кр) визначається із заданого обсягу реалізації і рівня постійних і змінних витрат:
тис. руб.
Якщо обсяг виробництва продукції становить 716 тис. шт., Сума змінних витрат на одиницю продукції - 94,7 тис. рублів, сума постійних витрат - 19904 тис. крб., То мінімальна ціна, необхідна для покриття постійних витрат підприємства, повинна бути 122, 4 тис.руб.
При такому рівні ціна буде дорівнює собівартості одиниці продукції, а прибуток і рентабельність будуть дорівнюють нулю. Встановлення ціни нижче цього рівня не вигідно для підприємства, так як в результаті буде отримано збиток.
Грунтуючись на функціональній взаємозв'язку витрат, обсягу продажів і прибутку, можна розрахувати обсяг реалізації продукції, який дає однаковий прибуток за різними варіантами управлінських рішень.
Якщо суму прибутку представити у вигляді формули:
П = VРП (pb)-А = VРП х С мд - А,
де невідомою величиною є обсяг продажів в натурі, і прирівняти прибуток по одному варіанту до прибутку за другим варіантом, то обсяг продажів можна знайти наступним чином:
тис. шт.
Це означає, що обсяг реалізованої продукції нижче існуючого на 243,5 тис. шт. і становить 472,5 тис. шт.
Можна також визначити обсяг продажів, при якому загальна сума витрат буде однаковою по різних варіантах управлінських рішень, для чого прирівнюють витрати по різних рішень. Тоді шуканий обсяг продажів знаходять наступним чином:
тис. шт.
На підставі проведених розрахунків вибирається один з варіантів управлінських рішень.

3.3.5. Обгрунтування рішення про збільшення виробничої потужності. Ефект кривої досвіду
За допомогою маржинального аналізу можна обгрунтувати доцільність збільшення виробничої потужності. Оскільки із збільшенням виробничої потужності відбувається зростання суми постійних витрат, слід встановити, чи збільшиться прибуток підприємства і зона його безпеки.
Таблиця 3.3.
Дані для обгрунтування рішення про збільшення виробничої потужності безпеки Азнакаевскому райпо
Показник
Значення показника
2002
2003
Зміна%
Обсяг виробництва продукції, шт.
684
716
+4,5
Ціна виробу (p)
152
132
+15,2
Виручка (нетто) (В)
104009
94593
+10
Постійні витрати (А)
19904
15035
-32,4
Змінні витрати на одиницю продукції (b)
94,7
84
-12,7
Прибуток від реалізації продукції (П)
19310
19418
+0,6
Беззбитковий обсяг продажів, шт.
347
179
-94,3
Зона безпеки підприємства,%
49,3
34,3
+75
Термін окупності постійних витрат
6,0
5,3
-13,2
Отже, при збільшенні виробничої потужності на 4,5%, сума постійних витрат зменшиться на 32,4%, а сума прибутку всього на 0,6%. При цьому зі збільшенням суми покриття постійних витрат збільшиться зона безпеки підприємства та зменшиться термін окупності постійних витрат на 13,2%.
Остаточне рішення про збільшення виробничої потужності треба застосовувати з урахуванням окупності інвестицій на будівництво додаткових приміщень, придбання та модернізацію обладнання. Враховуються також можливості збуту продукції, створення нових робочих місць, наявність необхідних матеріальних і трудових ресурсів і т.д.
Слід враховувати також ефект кривої досвіду (ЕКЗ): у міру збільшення виробництва, нарощування виробничих потужностей відбувається поступове зниження змінних витрат у зв'язку з підвищенням рівня стандартизації виробничих процесів, кваліфікації та професіоналізму кадрів, вдосконаленні техніки, технології та організації виробництва.
Графіка ЕКО для Азнакаевскому райпо наведено на рис. 3.3.
Z
VPП
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Рис. 3.3. Залежність витрат від обсягу виробництва продукції
ЕКО проявляється не автоматично, а реалізується за умови постійного підвищення кваліфікації персоналу, впровадження нової техніки, нових технологій та раціональних пропозицій. Адміністрація підприємства повинна постійно піклується про проведення поточних поліпшень, що сприяють зниженню витрат на виробництво продукції.
При збільшенні виробничої потужності на 4,5% змінні витрати на одиницю продукції за рахунок зростання продуктивності праці і зниження матеріаломісткості знизиться на 12,7% і становитиме 84 тис. руб. Тоді підприємство отримає прибуток у розмірі:
Р = VРП (pb) - А = 716 х (132 - 84) - 15 035 = 19 333 тис. руб. (-0,4%).
Беззбитковий обсяг продажів і зона безпеки складуть:
тис. шт;
.
Отже, з урахуванням реалізації можливості кривої досвіду збільшення виробничої потужності вигідно для підприємства, оскільки сприяє зменшенню прибутку тільки на 0,4%, збільшення зони безпеки на 34,3%, скоротити термін окупності постійних витрат на 0,7 місяці.
3.3.6. Аналітична оцінка рішення про прийняття додаткового замовлення за ціною нижче критичного рівня
Необхідність прийняття додаткового замовлення за ціною нижче собівартості продукції може виникнути при спаді виробництва, якщо підприємство не встигло сформувати портфель замовлень і його виробничі потужності не використовуються досить повно.
Розглянемо період 2001-2002 рр.. Виробнича потужність розрахована на виробництво 690 тис. штук, ринкова ціна яких 147 рублів. Постійні витрати становлять 22605 тис. руб. Змінні витрати на виріб - 84,2 руб. За таких умов собівартість одного виробу (С), прибуток (П) і беззбитковий обсяг продажів (VРП кр) складуть:
руб.
П = VРП (p - b) - А = 690 (147 - 84,2) -22605 = 20586 тис. руб.
тис. шт.

У зв'язку з втратою ринку збуту портфель замовлень зменшився до 684 тис. шт. Постійні і змінні витрати в порівнянних цінах залишилися на тому ж рівні. Розрахуємо собівартість виробу, прибуток і беззбитковий обсяг продажів у ситуації, що змінилася.
руб.
П = VРП (p - b) - А = 684 (147 - 84,2) -22605 = 20350 тис. руб.
тис. шт.

Результат досить обнадійливий, навіть із зменшенням портфеля замовлень підприємство залишається з прибутком.
Якщо в цей час надійде пропозиція від замовника на випуск продукції, яка вимагає дещо інший технології і, відповідно, додаткових постійних витрат, то менеджери підприємства можуть прийняти таке замовлення навіть за цінами критичного рівня. Припустимо, замовник погодився розмістити замовлення на 30 тис. шт. виробів за ціною 140 крб., яка нижче ринкового її рівня. При цьому підприємство додатково витратило 497 тис. руб.
Чи вигідно це підприємству? На перший погляд невигідно, тому що ціна реалізації нижче собівартості одиниці продукції. Крім того, будуть потрібні додаткові витрати на підготовку виробництва.
Зробимо техніко-економічне обгрунтування рішення про прийняття додаткового замовлення на таких умовах:
руб.
П = VРП (pb)-А = 684 (147-84,2) -22605 +30 (140-84,2) -497 = 20586 тис. руб.
тис. шт.

Це доводить, що навіть на таких невигідних умовах прийняття додаткового замовлення економічно виправдано. Додатковий замовлення дозволяє значно знизити собівартість одиниці продукції за рахунок нарощування обсягів виробництва і замість збитку отримати прибуток.
3.3.7. Обгрунтування рішення про залучення інвестицій
Основними кількісними параметрами ефективності інвестиційного проекту є: чиста поточна вартість (ЧТВ); індекс рентабельності (ІР); внутрішній коефіцієнт окупності (ВКО), термін окупності інвестицій (СО) і дисконтований термін окупності (ТО - поточна окупність). Даний метод враховує динаміку витрат і результатів по роках розрахункового періоду.
В якості додаткових критеріїв при оцінці економічної ефективності проекту можуть бути використані приватні критерії: рентабельність виробництва, рентабельність продукції, аналіз беззбитковості, абсолютна економічна ефективність, термін окупності інвестицій та ін
Чиста поточна вартість (інтегральний економічний ефект чи економічний ефект за розрахунковий період) - сума поточних ефектів за весь розрахунковий період, наведених до року початку інвестування.
Якщо ГТС> 0, то вкладення інвестицій є ефективними. Чим вище при цьому величина ГТС, тим ефективніше в цьому випадку планується проект.
Якщо ГТС <0, то інвестиції є неефективними, при ГТС = 0 - від інвестицій немає ні прибутку ні збитку.
Термін окупності інвестицій або період повернення інвестицій показує, скільки часу буде потрібно підприємству для відшкодування первісних витрат. Для розрахунку окупності треба підсумовувати чисті доходи грошових коштів, поки їх сума не буде дорівнювати сумі чистих інвестицій.
Рік, в якому відбувається перекриття суми чистих доходів грошових коштів сумою грошових потоків інвестицій, і буде строком окупності.
Окупність за дисконтованого грошового потоку або поточна окупність враховує тимчасову вартість грошей. Поточна окупність більше, ніж окупність, розрахована за чистими доходами грошових коштів. При визначенні поточної окупності підсумовуються дисконтовані грошові доходи, поки їх сума не буде дорівнювати сумі дисконтованих сум інвестицій.
Як видно з наведених даних (табл. 3.4.), Вкладення інвестицій в Азнакаевскому райпо дуже вигідно. Ефективність інвестицій зростає і до кінця досліджуваного періоду чиста поточна вартість проекту сягає 559707 тис. руб. Терміни окупності (див. рис. 3.4.) Задовольнять будь-якого інвестора, але доцільніше не залучати кошти з боку, а використовувати власні.

Таблиця 3.4.
Дисконтований термін окупності інвестицій
Показник
всього
2001
2002
2003
виручка від реалізації
299 921
101 319
104 009
94 593
позареалізаційні надходження
2 156
204
687
1 265
Разом приплив коштів
302 077
101 523
104 696
95 858
повні інвестиційні витрати
3 326
753
1 490
1 083
загальна сума виплат по кредитах
1 232
0
-603
-629
інші поточні витрати
1 358
-516
-842
0
податкові виплати
13 722
-4 822
-4 299
-4 601
Разом відтік коштів
12 986
-4 585
-4 254
-4 147
Чистий потік грошових коштів (ЧПДС)
78 939
-89 297
78 326
117 910
чиста поточна вартість проекту
437 951
86 675
83 366
267 910
ДДП
125241
-25100
71041
79300
Простий термін окупності: 1,42 року
Дисконтований термін окупності: 0,76 року.
то
з
\ S
Рис. 3.4. Рух грошових потоків протягом розрахункового періоду
Розрахунок економічних результатів від впровадження економічного проекту
Показник
всього
2001
2002
2003
Дохід від реалізації проекту
287139
96938
99755
90446
Інвестиції
208206
186235
21429
536
Коефіцієнт дисконтування
-
0,953
0,907
0,882
Поточна вартість
262632
92382
90477
79773
Дисконтовані інвестиції
197391
177482
19436
473
Кумулятивний дохід
287139
96938
99755
90446
Кумулятивні інвестиції
208206
186235
21429
536
Кумулятивний дисконтований дохід
262632
92382
90477
79773
Кумулятивні дисконтовані інвестиції
197391
177482
19436
473
ЧПДС
78 939
-89 297
78 326
117 910
ДДП
125241
-25100
71041
79300
Простий термін окупності
1,42
-
-
-
Дисконтований термін окупності
0,76
-
-
-
Підіб'ємо підсумки. У результаті маржинального аналізу був зроблений аналіз прибутку Азнакаевскому райпо. Якщо пакет замовлень на продукцію підприємства більше 55,8% від його виробничої потужності, то буде прибуток. При пакеті замовлень 78,4% від можливого обсягу виробництва прибуток становитиме половину максимальної суми. Якщо ж пакет замовлень буде менш 55,8% від фактичної виробничої потужності, то підприємство буде збитковим або збанкрутує.
Були також визначені беззбитковий обсяг продажів і зона безпеки, які склали відповідно 716 тис. штук умовної продукції і 55,8% фінансової. На беззбитковість обсягу продажів Азнакаевскому райпо впливає збільшення питомих змінних і постійних витрат. Зона безпеки Азнакаевскому райпо збільшилася в основному за рахунок зниження питомих змінних витрат. При сумі постійних витрат у 8592 тис. руб. у підприємства не буде прибутку, але не буде і збитку. Якщо ж постійні витрати виявляться вище критичної суми, то в ситуації, що склалася вони будуть непосильними для підприємства: воно не зможе покрити їх за рахунок своєї виручки.
Термін окупності постійних витрат за досліджуваний період буде дорівнює 5,3 місяця. Мінімальна ціна, необхідна для покриття постійних витрат підприємства, повинна бути 122,4 тис. руб. При такому рівні ціна буде дорівнює собівартості одиниці продукції, а прибуток і рентабельність будуть дорівнюють нулю. Встановлення ціни нижче цього рівня не вигідно для підприємства, так як в результаті буде отримано збиток.
На основі отриманих даних було розраховано прийняття деяких управлінських рішень для досліджуваного підприємства.
Проведено обгрунтування рішення про збільшення виробничої потужності, в ході якого було виявлено, що при збільшенні виробничої потужності на 4,5%, сума постійних витрат зменшиться на 32,4%, а сума прибутку всього на 0,6%. При цьому зі збільшенням суми покриття постійних витрат збільшиться зона безпеки підприємства та зменшиться термін окупності постійних витрат на 13,2%.
Була так само зроблена аналітична оцінка рішення про прийняття додаткового замовлення за ціною нижче критичного рівня. Результат досить обнадійливий, навіть із зменшенням портфеля замовлень підприємство залишається з прибутком.
Це доводить, що навіть на таких невигідних умовах прийняття додаткового замовлення економічно виправдано. Додатковий замовлення дозволяє значно знизити собівартість одиниці продукції за рахунок нарощування обсягів виробництва і замість збитку отримати прибуток.
Розрахунок ефективності інвестицій показав, що інвестиційна діяльність вигідна Азнакаевскому райпо.

Висновок
У даній роботі проведено аналіз господарсько-фінансової діяльності Азнакаевскому райпо.
Азнакаевскому райпо - багатопрофільне торгово-закупівельне підприємство. До складу Азнакаевскому райпо входить Азнакаевскому роздрібно-торгове підприємство, Тумутукское роздрібно-торгове підприємство, торгове підприємство «Продукти», торгове підприємство «Промтовари», Райкоопзаготпром, хлібокомбінат і автобаза при райпо. Основний вид діяльності - закупівля та реалізація населенню продовольчих та інших товарів. Підприємство також займається виробничою діяльністю - випічка хлібобулочних та випуск макаронних виробів.
Методом дослідження було обрано факторний аналіз, тому що він дозволяє простежити зміни показника за рахунок зміни складових його факторів.
Аналіз показав, що ресурси підприємства використовуються недостатньо повно. Резерв збільшення виробництва продукції за рахунок скорочення втрат робочого часу з вини підприємства склав до 2003 року 480 тис. руб. Велика частина втрат робочого часу викликана суб'єктивними чинниками. Середньорічне виробництво одного працівника, зайнятого в основному виробництві, зменшилася за рахунок зменшення тривалості робочого дня і зменшення середньогодинної вироблення одного працівника.
Обсяг виручки в період з 2001 р. по 2003 р. зменшився на 34158 тис. руб. На зменшення найбільш значно вплинула зміна середнього виробітку працівників прилавка. На зміну прибутку за рахунок нераціонального використання ресурсів також вплинуло зниження продуктивності праці. На даному підприємстві є перевитрата фонду заробітної плати в розмірі 4756 тис. руб., Який найбільше залежить від збільшення середньогодинної зарплати одного працівника.
Аналіз використання основних засобів показав: кількість основних засобів зростає, але їх оновлення йде повільними темпами. Середня вартість основних засобів за досліджуваний період зросла на 6731 тис. руб., Але ефективність їх використання знизилася. Екстенсивна сторона використання основних засобів більш ефективна, ніж інтенсивна.
У процесі аналізу фінансової діяльності підприємства були отримані наступні результати. Загальна сума брутто-прибутку за досліджуваний період збільшилася на 99,7%. Найбільшу частку в її складі займає прибуток від продажів. Зростання прибутку обумовлений в основному зниженням собівартості реалізованої продукції, зміною в структурі товарної продукції, (в загальному обсязі реалізації збільшилась питома вага високорентабельних видів продукції). У зв'язку зі зміною відпускних цін сума прибутку зменшилася на 14239 тис. руб. до 2003 року. Але в цілому динаміка прибутку позитивна.
Сума чистого прибутку змінилася до 2003 року за рахунок зниження прибутку від реалізації продукції та сальдо інших доходів і витрат. Валовий прибуток на досліджуваному підприємстві має тенденцію до зниження. Прибуток від продажів, навпаки, має тенденцію до зростання, хоча і трохи знизилася в 2003 р. в порівнянні з 2002 роком. Прибуток від звичайної діяльності змінюється також як і прибуток від продажів і чистий прибуток.
Рівень рентабельності Азнакаевскому райпо підвищився до 2003 року у зв'язку зі зниженням собівартості продукції цін. На загальне зниження рентабельності обороту найбільш значно вплинуло зменшення средньореалізаціоних цін за досліджуваний період. Рівень рентабельності сукупного капіталу знизився в основному через зниження цін на продукцію і уповільнення оборотності капіталу.
Для визначення можливостей підприємства підвищити ефективність був проведений маржинальний аналіз доходів. За допомогою даних цього аналізу підприємство отримує можливість обгрунтованого прийняття рішень по найбільш значущих напрямках своєї діяльності.
У ході цього аналізу було проведено дослідження прибутку підприємства. Результати дослідження показали, що якщо пакет замовлень на продукцію підприємства більше 55,8% від його виробничої потужності, то буде прибуток.
Були також визначені беззбитковий обсяг продажів і зона безпеки, які склали відповідно 716 тис. штук умовної продукції і 55,8% фінансової. На беззбитковість обсягу продажів Азнакаевскому райпо впливає збільшення питомих змінних і постійних витрат. Зона безпеки Азнакаевскому райпо збільшилася в основному за рахунок зниження питомих змінних витрат. При сумі постійних витрат у 8592 тис. руб. у підприємства не буде прибутку, але не буде і збитку. Термін окупності постійних витрат за досліджуваний період буде дорівнює 5,3 місяця. Мінімальна ціна, необхідна для покриття постійних витрат підприємства, повинна бути 122,4 тис. руб. При такому рівні ціна буде дорівнює собівартості одиниці продукції, а прибуток і рентабельність будуть дорівнюють нулю. Встановлення ціни нижче цього рівня не вигідно для підприємства, так як в результаті буде отримано збиток.
На підставі аналізу фінансово-господарської діяльності були розраховані ресурси підприємства та розроблено заходи щодо підвищення ефективності діяльності за рахунок внутрішніх ресурсів.
Був проведений розрахунок прийняття управлінських рішень з використанням висновків маржинального аналізу.
Проведено обгрунтування рішення про збільшення виробничої потужності, в ході якого було виявлено, що при збільшенні виробничої потужності на 4,5%, сума постійних витрат зменшиться на 32,4%, а сума прибутку збільшиться всього на 0,6%.
Була так само зроблена аналітична оцінка рішення про прийняття додаткового замовлення за ціною нижче критичного рівня. Результат досить обнадійливий, навіть із зменшенням портфеля замовлень підприємство залишається з прибутком.
Це доводить, що навіть на таких невигідних умовах прийняття додаткового замовлення економічно виправдано. Додатковий замовлення дозволяє значно знизити собівартість одиниці продукції за рахунок нарощування обсягів виробництва і замість збитку отримати прибуток.
Інвестування діяльності Азнакаевскому райпо вигідно, тому що термін окупності інвестицій становить 2,4 року, а показник чистої поточної вартості проекту має тенденцію до зростання і до 2006 року буде складати 559 707 тис. руб.

Список літератури
1. А. К. Шишкін, С.С. Вартанян, В.А. Мікрюков «Бухгалтерський облік і фінансовий аналіз на комерційних підприємствах» ИНФРА-М - 1998.
2. Абрамов А. Є. Основи аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності підприємства у 2-х ч. М.: Економіка і фінанси АКДИ, 1996.
3. Баканов М.І., Шеремет А.Т. Теорія аналізу господарської діяльності: Підручник. - 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: Фінанси і статистика, 1997.
4. Басовский Л.Є. Теорія економічного аналізу-М.: ИНФРА-М, 2001 р.
5. Бочаров В. В. Фінансове моделювання - СПб: Питер, 2000.
6. Бухгалтерська звітність і оподаткування в 2000 году.Сборнік ІНСЕІ.Випуск 1.-СПб; Вид-во СПбГУЕФ, 2000 р.
7. Вартанов А.С. Економічна діагностика діяльності підприємства: організація та методологія. - М.: Фінанси і статистика, 1991.
8. Гіляровський Л. Т., зав. кафедрою бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності ХТРЕІУ «Економічний аналіз в оцінці кінцевих результатів виробничо-фінансової діяльності організації», «Аудитор» № 3, 2001 р.
9. Греков О.С. «Методологічні особливості та основні принципи виявлення резервів підвищення ефективності діяльності підприємств, обгрунтування їх величини», Журнал депонованих рукописів № 9 вересень, 2002.
10. Грузинів В.П, Грибов В.Д. Економіка підприємства: Учеб. посібник. - 2-е вид., Доп. - М.: Фінанси і статистика, 2002.
11. Ендовицкий Д. А., д.е.н., зав. кафедрою економічного аналізу та аудиту Воронезького державного університету. «Бухгалтерська звітність як джерело інформації при стратегічному аналізі діяльності комерційної організації» «Аудитор» № 4, 2001 р.
12. Ковальов В.В., Волкова О.М. Аналіз господарської діяльності підприємства / / Підручник. М.: «ПРОСПЕКТ», 2000.
13. Негашев Є.В. Аналіз фінансів підприємства в умовах ринку: Навчальний посібник. - М.: Вища школа, 1997.
14. Загальна теорія фінансів підручник / Л.А. Дробозіна Ю.А. Константинова, А.П. Окунєва та ін Под ред. Л.А. Дробозиной - М.: Банки і біржі ЮНИТИ, 1995.
15. П'ятов М.Л. Відносність оцінки показників бухгалтерської звітності / / Бухгалтерський облік. - 2000. - № 6.
16. Райзберг Б. А., Лозівський Л. Ш., Стародубцева Е. Б. Сучасний економічний словник. - М.: ИНФРА - М, 1997. - 576 с.
17. Скоун Т. Управлінський облік. -М.: Вид-во ЮНИТИ, 1997.
18. Стоянов Е.А., Стоянова Е.С. Експертна діагностика і аудит фінансово-господарського становища підприємства. -М.: Перспектива, 1993.
19. Уткін Е.А. Фінансовий менеджмент. Підручник для вузів. - М.: Зерцало, 1998.
20. Фатхутдінов Р.А. Конкурентоспособобность: економіка, стратегія, управління .- М.: ИНФРА-М-2000.
21. Федеральний закон від 21 листопада 1996 р. N 129-ФЗ «Про бухгалтерський облік» (з ізм. І доп. Від 23 липня 1998, 28 березня, 31 грудня 2002, 10 січня, 28 травня, 30 червня 2003 року .)
22. Фінансове планування і контроль Пер з англ. / Под ред. М.А. Поукока і А.Т. Тейлора - М.: ИНФРА - М.: 1996.
23. Фінансовий менеджмент: теорія і практика / За ред. Стоянової Є.С. - М.: Перспектива, 1999.
24. Цуценят С.А. Бухгалтерський баланс промислового підприємства. М: Госфініздат, 1963.
25. Економічні аналіз: ситуації, тести, приклади: Навчальний посібник (Під ред.Баканова М.І., Шеремета А.Д.) .- М.: Фінанси і статистика, 2002.
26. Савицька Г.В. -Аналіз господарської діяльності підприємства: 2-е вид. / Москва «ИНФРА-М», 2003.
27. Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу: Підручник. Изд.4-е - М.: Фінанси і статистика, 2002.


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Диплом
648.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Аналіз і розробка заходів щодо підвищення ефективності роботи готелю Братислава
Аналіз і розробка заходів щодо підвищення ефективності роботи готельного комплексу Братислава
Розробка заходів щодо підвищення ефективності роботи у сфері надання платних послуг установи
Розробка заходів щодо підвищення ефективності галузі рослина
Розробка заходів щодо підвищення ефективності маркетингової діяльності підприємства
Розробка заходів щодо підвищення ефективності використання основних виробничих фондів
Розробка заходів щодо підвищення ефективності маркетингової діяльності підприємства на прикладі
Розробка заходів щодо підвищення ефективності галузі рослинництва в СВК Перепілкине
Розробка заходів щодо підвищення ефективності МУП Житлово комунальне господарство г Невьянська
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru