Розробка СУБД Оперативний облік виробничої діяльності промислового підприємства

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ВСТУП
Даний курсовий проект створений в СУБД Ассеss 2000. Перевагою даної БД є швидкість і легкість створення бази даних, не маючи професійних знань і наочне надання всієї необхідної інформації. В даний час, в «епоху комп'ютерів», стрімко розвиваються комп'ютерні технології. Це обумовлено тим, що застосування комп'ютерів можна знайти в будь-якій галузі промисловості і в будь-якій галузі людської діяльності, а це зараз є як ніколи, тим самим підвищуючи попиту на якісну та зручну інформацію. За багато років роботи різні установи та підприємства накопичили великі обсяги інформації, яка продовжує збільшуватися, виникає необхідність у її систематизації та обробці. Працювати з величезною купою паперової інформацією дуже довго і трудомістко. Вихід можна знайти у створенні електронної бази даних.
Це значно полегшило роботу різних інформаційних служб. У сучасному світі всіляких даних, відомостей не просто багато, а гігантська кількість. Найчастіше одержуючи інформацію з різних джерел, співробітники підприємства спостерігали дублювання даних. Це нікого не радувало. Перед творцями особистої картотеки поставало питання: як розмістити інформацію так, щоб мінімально використовувати фізичне дисковий простір, оперативну пам'ять і при цьому забезпечити оперативний доступ до даних.
Комп'ютери проникли у більшість підприємств, навчальних закладів, дослідницьких інститутів, промислових центрів. Це полегшило обробку величезної кількості інформації, пошуку даних. Велика допомога надана відділу кадрів. Тепер зовсім не важко робити швидко і якісно різні вибірки, запити з особового складу працівників інституту, по успішності студентів інституту і т.д.

1 ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ

1.1 Загальна постановка задачі

Метою написання даного ПП є проектування бази даних, яка міститиме докладну інформацію про функціонування ботанічного саду, надавати докладну інформацію про рослини, співробітників, що працюють там.
У цілому, база даних «Функціонування ботанічного саду» повинна:
1) забезпечувати можливість запитувати, відшукувати, змінювати і систематизувати інформацію в БД;
2) мати зручний призначений для користувача інтерфейс для роботи з базою даних користувача, який не є спеціалістом в області обробки даних;
3) містити систему допомоги, необхідну довідкову інформацію та інформацію про програму;
4) містити необхідні запити і форми для обробки інформації, що зберігається;
5) забезпечувати захист від несанкціонованого доступу (використовувати паролі і захист на рівні користувачів);
6) контролювати надмірність (передбачати архівацію даних), несуперечність, збереження і достовірність інформації, що зберігається в БД інформації.
7) утримувати необхідну інформацію і надавати її на вимогу.

1.2 Основні складові компоненти проектованої БД
Для реалізації поставленого завдання в проектовану БД необхідно включити наступні розділи:
1) інформація про вирощуваних рослинах;
2) інформація про співробітників;
3) інформація про ділянки.

2 ОПИС ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ
Для функціонування ботанічного саду необхідно знати інформацію про вирощуваних рослинах, що працюють співробітників і ділянках.
Ботанічний сад містить кілька ділянок. У кожної ділянки є своя назва. На кожній дільниці вирощується певний набір рослин і працює персонал. Кожен користувач може переглянути список співробітників і рослин по кожній ділянці.
Про рослинах необхідно знати, на якій ділянці воно виростає, його тип, сімейство, його назву і дату посадки. Типи і сімейства рослин вибираються з вже існуючого довідника.
Для повноцінного функціонування та контролю над ботанічним садом потрібно знати ПІБ кожного співробітника, його посаду, стаж роботи, дату народження, посаду і ділянка, на якому він працює. Все це потрібно для контролю над рослинами на кожній дільниці.
Предметна область розробленого проекту являє собою набір систематизованих відомостей необхідних для автоматизації функціонування ботанічного саду.

3 ОПИС СХЕМИ ОБ'ЄКТ-СТАВЛЕННЯ
Виходячи з моєї предметної області, я виділила наступні об'єкти: «Рослини», «Співробітники», «Дільниці», «Посади», «Вчені звання», «Типи рослин», «Родини». Кожен об'єкт має деякі властивості. Об'єкт «Рослини» має властивість: «назва», «тип», «сімейство»; об'єкт «Працівники» має властивості: ПІБ, «дата народження», «посаду», «стаж роботи», «вчене звання»; У об'єкта «Дільниці» є властивості: «номер», «назва»; В об'єкта «Посади» властивість: «назва»; Об'єкт «Вчені звання» має властивість: «назва»; Об'єкт «Типи рослин» має властивість «назва»; об'єкт «Родини» має властивість «назва».
Виділимо необхідні відносини між об'єктами з схеми об'єкт-відношення, представленої на малюнку 3.1:
1. СПІВРОБІТНИК має ПОСАДУ;
2. СПІВРОБІТНИК має вчене звання;
3. РОСЛИНА має ТИП;
4. РОСЛИНА має СІМЕЙСТВО.
5. СПІВРОБІТНИК вирощує РОСЛИНА на ДІЛЬНИЦІ
Об'єкт «Посади» відноситься до об'єкту «Працівники» як 1 / ∞ тому одну посаду може мати кілька співробітників, а один співробітник може мати тільки одну посаду. Об'єкт «Вчені звання» відноситься до об'єкту «Працівники» як 1 / ∞ тому одне вчене звання може мати кілька співробітників, а один співробітник може мати тільки одне вчене звання. Об'єкт «Типи рослин» відноситься до об'єкту «Рослини» як 1 / ∞ тому одного типу може бути кілька рослин, а одна рослина може бути лише одного типу. Об'єкт «Родини» відноситься до об'єкту «Рослини» як 1 / ∞ тому одного сімейства може бути кілька рослин, а одна рослина може бути лише одного сімейства. Об'єкт «Співробітники» і таблиця «Рослини» відносяться до об'єкту «Вирощується» як 1 / ∞ тому один співробітник може вирощувати кілька рослин і одна рослина може вирощуватися кількома співробітниками одночасно.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Ділянка
Співробітник
Рослина
Вирощується
Має
т
Посада
Має
т
Має
т
Має
т
Рослина
Вчене звання
назва
Дата посадки

Малюнок 3.1 - Схема об'єкт-відношення

4 ВИБІР І ОБГРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ ДАНИХ

Велика кількість розроблених до теперішнього часу різноманітних СУБД пов'язано з існуванням різних моделей даних. При проектуванні БД ми стикаємося із завданням вибору найбільш підходящої моделі даних для конкретної предметної області.
З наведеної схеми (рисунок 3.1) видно, що між об'єктами існують зв'язки мають тип як «один до багатьох», так і «один до одного». Це дозволяє здійснити проектування БД з використанням як реляційної, так і мережевій моделі даних. Перевагу було віддано реляційної моделі даних.
БД може бути заснована на одній моделі або на сукупності кількох моделей. Будь-яку модель даних можна розглядати як об'єкт, який характеризується своїми властивостями (параметрами), і над нею, як над об'єктом, можна проводити будь-які дії.
Будь-яка модель повинна забезпечувати такі операції над БД:
- Пошук зазначеного елемента бази;
- Перехід від одних даних до інших;
- Рух по записах;
- Пошук запису;
- Видалення запису;
Існують три основних типи моделей даних - реляційна, ієрархічна і мережна.

4.1 Ієрархічна модель даних

В ієрархічній моделі зв'язку між даними описують за допомогою упорядкованого графа (або дерева). Тип є складовим. Він включає в себе підтипи («піддерева»), кожен з яких, у свою чергу, є типом «дерево». Кожен з елементарних типів, включених в тип "дерево", є простим або складеним типом «запис».
Таким чином, ІМД представляє собою упорядковану сукупність екземплярів типу «дерево» (дерев), що містять екземпляри типу «запис» (записи).
Відповідно до визначення типу «дерево», можна зробити висновок, що між предками і нащадками автоматично підтримується контроль цілісності зв'язків. Основне правило контролю цілісності формулюється наступним чином: нащадок не може існувати без батька, а деяких батьків може не бути нащадків. Механізми підтримки цілісності зв'язків між записами різних дерев відсутні.
Дані в базі з наведеною схемою для розробленого ПП можуть виглядати, наприклад, як показано на малюнку 4.1.
ПІДПРИЄМСТВО
МІСТО
ТИП
 
ВИРІБ
ЦЕХ
 

 
Малюнок 4.1 - Приклад ієрархічної моделі даних для проектованої БД

Кореневими є відразу два типи Тип і Місто, які в свою чергу мають свої підлеглі типи. Тип, як і Місто має підлеглий тип Підприємство, тоді як Підприємство має підлеглий тип Цех. Тип Цех, в свою чергу має підлеглий тип Виріб. До достоїнств ІМД відносять ефективне використання пам'яті ЕОМ і непогані показники часу виконання основних операцій над даними. А саме: пошук зазначеного примірника БД, перехід від одного дерева до іншого, перехід від одного запису до іншого всередині дерева, вставка нового запису в зазначену позицію, видалення поточного запису. ІМД зручна для роботи з ієрархічно упорядкованою інформацією. Недоліком ІМД є її громіздкість для обробки інформації з досить складними логічними зв'язками, а також складність розуміння для звичайного користувача.

4.2 Мережева модель даних

Мережева модель дозволяє відображати різноманітні взаємозв'язки елементів даних у вигляді довільного графа, узагальнюючи тим самим ІМД.
СМД складається з набору записів та набору відповідних зв'язків. На відміну від ІМД в СМД запис-нащадок може мати довільну кількість записів-предків (зведених батьків).
Факультет
Схема СМД для даної БД показана на малюнку 4.2. Типи зв'язків тут позначені написами на з'єднують типи записів лініях.

Випускає
Випускається
Виріб
Випускається
Випускає
Випуск
Цех
має
Розташований
на
Відноситься до
Тип
Має
Підприємство
Знаходиться в
Місто
має в своєму розпорядженні
Підпис: Знаходиться в 
Малюнок 4.2 - Мережева модель даних
Аналізуючи схему, бачимо, що всі елементи пов'язані один з одним. Будь-який елемент може бути виражений через інші елементи. З одного боку це добре, але з іншого погано: на формування типів зв'язку не накладаються особливі обмеження, що приводить при виконанні основних операцій над даними до негативних для проектованої БД ситуацій. Наприклад, у додатковій таблиці з'являться записи, які не мають батьківських записів в основній таблиці.
Тому недоліком СМД є висока складність і жорсткість схеми БД, побудованої на її основі, а також складність для розуміння і виконання обробки інформації в БД звичайним користувачем. Крім того, в СМД ослаблений контроль цілісності зв'язків внаслідок допустимості встановлення довільних зв'язків між записами. Таким чином, для розробленої в пункті 3 схеми об'єкт-відношення дану модель даних застосовувати небажано.
Перевагою СМД є можливість ефективної реалізації за показниками витрат пам'яті й оперативності. У порівнянні з ІМД мережева модель надає великі можливості в сенсі допустимості освіти довільних зв'язків.

4.3 Реляційна модель даних

Реляційна модель даних деякої предметної області являє собою набір відносин (двовимірних таблиць), що змінюються в часі.
У загальному випадку можна вважати, що реляційна БД включає одну або декілька таблиць, об'єднаних смисловим змістом, а також процедурами контролю цілісності та обробки інформації в інтересах вирішення деякої прикладної задачі. Наприклад, при використанні СУБД Microsoft Access у файлі БД поряд з таблицями зберігаються й інші об'єкти бази: запити, звіти, форми, макроси та модулі.
Гідність РМД полягає в простоті, зрозумілості та зручності фізичної реалізації на ЕОМ. За допомогою однієї таблиці зручно описувати найпростіший вид зв'язків між даними, а саме поділ одного об'єкта, інформація про який зберігатися в таблиці, на безліч підоб'єктів, кожному з яких відповідає рядок або запис таблиці. Фізичне розміщення даних у реляційних базах на зовнішніх носіях легко здійснюється за допомогою звичайних файлів. Проблеми ж ефективності обробки даних цього типу виявилися технічно цілком можна вирішити.
Основними недоліками реляційної моделі є наступні: відсутність стандартних засобів ідентифікації окремих записів і складність опису ієрархічних і мережевих зв'язків.
Перехід від схеми об'єкт - відношення до реляційної моделі даних здійснюється наступним чином: всі об'єкти схеми об'єкт - відношення це певні таблиці назву полів яких є властивостями об'єктів, якщо відношення має властивості то воно також є таблицею в отриманій реляційної моделі даних
Для проектованої бази даних реляційна модель представлена ​​на малюнку 4.3.

Малюнок 4.3 - Реляційна модель даних
Таким чином, після розгляду наведених вище моделей даних для розробленої в пункті 3 схеми об'єкт-відношення була обрана РМД, яка проста і зрозуміла для користувача і відповідає вимогам досліджуваного курсу.

5 ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ СУБД

Основи сучасної інформаційної технології складають бази даних (БД - це структурована певним чином сукупність даних, що відносяться до конкретного завдання) та системи управління базами даних (СКБД представляє собою комплекс інструментальних засобів, програмних і мовних, реалізують централізоване управління БД і забезпечують доступ до даних (зміни , додавання, видалення, резервного копіювання і т.д.), роль яких як єдиного засобу зберігання, обробки і доступу до великих обсягів інформації постійно зростає. Швидкий розвиток потреб застосувань БД висуває нові вимоги до СУБД: природні та ефективні подання до БД різноманітних відносин між об'єктами предметних областей (наприклад, просторово-часових із забезпеченням візуалізації даних); СУБД повинна забезпечувати пошук, модифікацію і збереження даних, а також оперативний доступ (час відгуку), захист цілісності даних від апаратних збоїв та програмних помилок, розмежування прав і захист від несанкціонованого доступу, підтримка спільної роботи декількох користувачів з даними.
Цим вимогам відповідають багато сучасних СУБД, в тому числі і Access. МА включає в себе традиційні технології і можливості реляційних СУБД, надає засоби створення бази нормалізованих даних і форм для діалогової роботи з нею та зручним графічним інтерфейсом. З побудовою бази нормалізованих даних тісно пов'язана розробка та ефективна реалізація завдань користувача. Для ренію багатьох завдань досить використовувати такі об'єкти Access, як форми, запити, звіти. Ці об'єкти легко створюються в діалоговому режимі. Для реалізації цілісного додатки користувача в деякій предметній області виникає необхідність у створенні макросів і модулі на мові Visual Basic for Applications (VBA). Механізм обробки подій, що виникають у процесі діалогової роботи з даними, дозволяє об'єднувати в додатку користувача окремі запити, форми і звіти і отримувати нестандартні ренію в практичних додатках користувача.
Програма Microsoft Access 2000 є реляційної СУБД, яка може функціонувати під управлінням операційних систем Windows 95/98/Me, Windows NT, Windows XP, і дозволяє реалізувати поставлену мету. Забезпечує зручність роботи користувача: є можливість створення користувацьких інтерфейсів при використанні Visual Basic для додатків, автоматизація розробки різних об'єктів. Для побудови і виконання запитної функції в Access 2000 дуже зручним і доступним є мова запитів за зразком QBE, підтримуваний потужним інтерфейсом користувача, а також вбудовану мову запитів SQL, який є зручним мовою управління базами даних.
Програма Microsoft Access 2000 має невеликий обсяг допоміжного програмного забезпечення, внаслідок чого пред'являє менше вимог до пам'яті, чим програми Microsoft Access пізніх версій. Крім того, для проектування необхідної БД немає необхідності у використанні можливостей більш пізніх програм Office або інших фірм виробників. Цілком достатньо коштів, наданих користувачеві Microsoft Access 2000.

6 опис концептуальної моделі реляційної
Б АЗИ ДАНИХ
6.1 Схема Даних
Схема даних, відображає логічне уявлення реляційної моделі даних для проектованої БД.
Побудувати іншу концептуальну модель для даної БД таким чином, щоб вона відповідала специфіці предметної області і в інформаційному плані зберігала всі можливості наведеної вище моделі без додавання нових об'єктів, практично неможливо.
Нормалізація - це розбиття таблиці на дві або більше, що володіють кращими властивостями при включенні, зміну і видалення даних. Остаточна мета нормалізації зводиться до отримання такого проекту бази даних, в якому кожен факт з'являється лише в одному місці, тобто виключена надмірність інформації. Це робиться не стільки з метою економії пам'яті, скільки для виключення можливої ​​суперечливості збережених даних.
Таблиця знаходиться в першій нормальній формі (1НФ) тоді і тільки тоді, коли жодна з її рядків не містить в будь-якому своєму полі більше одного значення і жодна з її ключових полів не порожній.
Таблиця знаходиться в другій нормальній формі (2НФ), якщо вона задовольняє визначенню 1НФ і всі її поля, що не входять в первинний ключ, пов'язані повної функціональної залежністю з первинним ключем.
Таблиця знаходиться в третій нормальній формі (3НФ), якщо вона задовольняє визначенню 2НФ і не одне з її не ключових полів не залежить функціонально від будь-якого іншого не ключового поля.

Малюнок 6.2 - Таблиця даних у 1НФ
Назв. підприємства
З 80
Дата відкриття підприємства D10
Назв. Міста
C20
Назв. Типу підпр C30
Назв. Цехи C15
Кількість робочих N4
Дата введення в дію D8
Дата посл реконструкції D8
Місяць С8
Кількість виробів N6
Ціна N5
Назв. Вироби C20
Уявімо функціональні залежності для таблиці в 1НФ:
Назва міста
Назва типу
Назва цеху
Назва виробу
Назва підприємства
Кількість робочих
Кількість виробів
Дата відкриття
Дата введення в дію
Ціна виробу
Місяць випуску вироби
Дата остан. Реконстр.



Малюнок 6.3 - Функціональна залежність для 1НФ

Підприємство
Назва підприємства
Дата відкриття
Тип
Місто

Цех
Назва цеху
С15
Кількість робочих
N4
Дата введення в дію
D8
Дата останньої реконструкції D8
Місяць випуску вироби
Кількість виробів
Ціна виробу
Назва виробу
Малюнок 6.4 - Таблиці даних під 2НФ
Після представлення таблиць у 2НФ, уявімо шапки таблиць в 3НФ:
Місяць
Кількість виробів
Ціна виробу
Код цеху #
Код виробу #
Випуск Тип
# Код типу
Назва типу
Підприємство
# Код підпр
Назва підприємства
Дата відкриття
КГ #
КТ #
 
Виріб
# Код вироби
Назва виробу
Цех
# Код
цеху
Назва цеху
Кількість робочих
Дата введення в дію
Дата останньої реконструкції
Код підприємства #

Місто
# Код міста
Назва міста
Малюнок 6.5 - Таблиці даних у 3НФ
6.2 Опис і обгрунтування полів таблиць
У проектованої базі даних реалізовано шість таблиць. Нижче для кожної таблиці наведено опис, обгрунтування полів, обмеження на вхідну інформацію, необхідні маски введення, використовувані підстановки. Всі приклади заповнених таблиць наведені в додатку В.
Таблиця «Підприємство» (таблиця 6.2.1):
1. Код підприємства
-Ключ: первинний ключ;
-Лічильник;
-Довге ціле;
-Розмір: 3;
-Збіг не допускаються, так як це первинний ключ, він вважає запису в таблиці.
2. Назва підприємства
- Текстове;
- Розмір 80;
- Обов'язкове поле, тому що назва підприємства - це головна особливість, за якою можна розрізняти підприємства;
- Порожніх рядків немає, так як не може бути підприємство без назви;
- Збіги не допускаються, так як у двох різних підприємств не повинно бути однакових назв;
3. Дата відкриття підприємства
- Тип дата;
- Розмір 10;
- Обов'язкове поле, тому що в кожного підприємства є дата відкриття;
-Збіги допускаються, тому що різні підприємства можуть бути відкриті в один і той же день;
-Маска: 00.00.0000;
-Значення за замовчуванням = Date ();
-Умова на значення <= Date (), тому що підприємство не може відкритися пізніше, ніж у день розгляду його діяльності.
4. Місто
-Тип довге ціле;
-Розмір 2;
-Обов'язкове поле, так як кожне підприємство перебуває в якомусь місті;
-Збіги допускаються, тому що різні підприємства можуть перебувати в одному місті;
-Підстановка: з таблиці «Місто», поле «Назва міста»;
-Зовнішній ключ.
5. Тип
-Тип довге ціле;
-Розмір 2;
-Обов'язкове поле, тому що в кожного підприємства є свій тип;
-Збіги допускаються, тому що різні підприємства можуть мати один і той самий тип;
-Підстановка: з таблиці «Тип», поле «Назва типу»;
-Зовнішній ключ.

Таблиця 6.2.1 «Підприємство»
Підприємство
# Код підприємства
Назва підприємства
Дата відкриття
Місто
Тип
1
Шахтуглесервіс
25.06.1956
Шахтарськ
Приватне
2
Азовмаш
24.05.1985
Маріуполь
ТОВ
3
Азовсталь
13.02.1991
Краматорськ
Державне
4
ДМЗ
12.03.1985
Донецьк
ВАТ
Таблиця «Місто» (таблиця 6.2.2):
1. Код міста
-Ключ: первинний ключ;
-Лічильник;
-Довге ціле;
-Розмір: 3;
-Збіг не допускаються, так як це первинний ключ, він вважає запису в таблиці.
2. Назва міста
- Текстове;
- Розмір 20;
- Обов'язкове поле, оскільки місто не може бути без назви;
- Порожніх рядків немає, оскільки місто не може мати пусте назва;
- Збіги не допускаються, тому що різні міста не можуть мати одне і те ж назву.
Таблиця 6.2.2 «Місто»
Місто
# Код міста
Назва міста
1
Донецьк
2
Шахтарськ
3
Маріуполь
4
Краматорськ

Таблиця «Тип» (таблиця 6.2.3):
1. Код типу
-Ключ: первинний ключ;
-Лічильник;
-Довге ціле;
-Розмір: 3;
-Збіг не допускаються, так як це первинний ключ, він вважає запису в таблиці.
2. Назва типу
- Текстове;
- Розмір 30;
- Обов'язкове поле, тому що тип не може бути без назви;
- Порожніх рядків немає, так як тип не може мати пусте назва;
- Збіги не допускаються, тому що різні типи не можуть мати одне і те ж назву.
Таблиця 6.2.3 «Тип»
Тип
# Код типу
Назва типу
1
Державне
2
Приватне
3
ТОВ
4
ВАТ
Таблиця «Виріб» (таблиця 6.2.4):
1. Код міста
-Ключ: первинний ключ;
-Лічильник;
-Довге ціле;
-Розмір: 3;
-Збіг не допускаються, так як це первинний ключ, він вважає запису в таблиці.
2. Назва виробу
- Текстове;
- Розмір 20;
- Обов'язкове поле, так як вироби не може бути без назви;
- Порожніх рядків немає, так як тип не може мати пусте назва;
- Збіги не допускаються, тому що різні вироби не можуть мати одне і те ж назву.
Таблиця 6.2.4 «Виріб»
Виріб
# Код вироби
Назва виробу
1
Шайби
2
Чайники
3
Болти
4
Бочки
5
Двигуни
6
Сковорідки
7
Столи
8
Ліжка
9
Комп'ютери
Таблиця «Цех» (таблиця 6.2.5):
1. Код цеху
-Ключ: первинний ключ;
-Лічильник;
-Довге ціле;
-Розмір: 3;
-Збіг не допускаються, так як це первинний ключ, він вважає запису в таблиці.
2. Назва цеху
- Текстове;
- Розмір 15;
- Обов'язкове поле, так як вироби не може бути без назви;
- Порожніх рядків немає, так як цех не може мати пусте назва;
- Збіг допускаються, тому що різні цехи не можуть мати одне і те ж назву.
3. Кількість робочих
-Тип довге ціле;
-Розмір 4;
-Збіги допускаються, тому що різні цехи можуть мати однакове число кількості робітників;
- Порожніх рядків немає, так як будь-який цех містить робітників;
-Умова на значення> 0, так як на цеху не може бути ні одного робітника.
4. Дата введення в дію
-Тип дата
- Розмір 10
- Обов'язкове поле, так як кожен цех має дату відкриття;
-Збіги допускаються, тому що різні цехи можуть в один день привести до ладу;
- Маска: 00.00.0000;
-Значення за замовчуванням = Date ();
- Умова на значення <= Date () and <(дата останньої реконструкції), так як цех не може бути введений в дію пізніше, ніж була його реконструкція.
5. Дата останньої реконструкції
-Тип дата;
- Розмір 10;
- Не обов'язкове поле, оскільки цех міг ще не підлягати реконструкції;
-Збіги допускаються, так як дати реконструкції різних цехів можуть бути однаковими;
- Маска: 00.00.0000;
- Значення за замовчуванням = Date ()
- Умова на значення <= Date () and> (дата введення в дію), так як цех не може бути отреконструїровани раніше, ніж він був введений в дію.
6. Підприємство
-Тип довге ціле;
-Розмір 2;
-Обов'язкове поле, тому що будь-цех знаходиться на якому-небудь підприємстві;
-Збіги допускаються, так як кілька цехів можуть бути на одному підприємстві;
-Підстановка: з таблиці «Підприємство», поле «Назва підприємства»;
-Зовнішній ключ.
Таблиця 6.2.5 «Цех»
Цех
# Код цеху
Назва цеху
Кількість робочих
Дата введення в дію
Дата останньої реконструкції
Підприємство
1
Любительський
146
19.05.1999
26.03.2000
Азовсталь
7
Кінцевий
106
21.07.1998
29.03.2004
Азовсталь
11
Любительський
60
31.05.1996
16.04.2001
Азовмаш
13
Проміжний
34
05.10.1995
06.08.1998
ДМЗ
15
Проміжний
140
01.02.1986
12.07.1996
Азовмаш
24
Древній
25
03.12.1957
25.05.1959
Шахтуглесервіс
25
Любительський
326
18.12.1989
26.04.1995
ДМЗ
34
Кінцевий
86
29.05.1973
16.11.2001
Шахтуглесервіс
Таблиця «Випуск» (таблиця 6.2.6):
1. Місяць
-Текстове;
- Розмір 8;
- Обов'язкове поле, тому що всі вироби випускаються в якомусь місяці;
- Збіг допускаються, так як вироби могли бути випущені в один і той же місяць.
2. Кількість виробів
-Тип довге ціле;
-Розмір 4;
-Збіги допускаються, так як могло бути випущено однакову кількість виробів;
-Порожніх рядків немає, тому що в будь-якому випадку було випущено будь-яку кількість виробів.
3. Ціна виробу
-Тип довге ціле;
-Розмір 5;
-Збіги допускаються, тому що ціна може бути однаковою у різних виробів;
-Порожніх рядків немає, у всіх виробів є своя ціна.
4. Цех
-Тип довге ціле;
-Розмір 2;
-Обов'язкове поле, так як будь-який виріб випускається на якомусь цеху;
-Збіги допускаються, тому що різні вироби випускаються на одному цеху;
-Підстановка: з таблиці «Цех», поле «Назва цеху»
-Зовнішній ключ.
5. Виріб
-Тип довге ціле;
-Розмір 2;
-Обов'язкове поле, тому що обов'язково випускається како-то виріб;
-Збіги допускаються, тому що може випускатися один і той же виріб;
-Підстановка: з таблиці «Виріб», поле «Назва вироби»;
-Зовнішній ключ.
Таблиця 6.2.6
Випускає
Місяць
Кількість виробів
Ціна виробу
Цех
Виріб
Код Випуску
Січень
2568
107
Любительський
Бочки
2
Лютий
78
34
Любительський
Чайники
7
Березень
1000
100
Любительський
Болти
9
Квітень
200
101
Любительський
Чайники
12
Травень
567
754
Любительський
Бочки
13
Червень
155
24
Любительський
Бочки
24
Липень
4535
788
Любительський
Двигуни
29
Серпень
636
235
Любительський
Бочки
30
Вересень
42
520
Любительський
Шайби
31
Жовтень
453
445
Любительський
Ліжка
32
Січень
535
53
Кінцевий
Шайби
33
Лютий
539
278
Кінцевий
Чайники
34
Березень
455
876
Кінцевий
Болти
35
Квітень
41
7786
Кінцевий
Ліжка
36
Жовтень
572
963
Кінцевий
Столи
37
Листопад
754
912
Кінцевий
Сковорідки
38
Грудень
476
724
Кінцевий
Двигуни
39
Січень
336
26
Проміжний
Двигуни
40
Лютий
561
54
Проміжний
Бочки
41
Вересень
513
35
Проміжний
Болти
42
Серпень
45
96
Проміжний
Двигуни
44
Березень
4
5468
Проміжний
Сковорідки
45
Квітень
8462
33
Древній
Столи
46
Вересень
545
56543
Древній
Болти
47
Листопад
654
377
Любительський
Комп'ютери
48
Грудень
8974
850
Любительський
Двигуни
49
Травень
6463
55
Кінцевий
Комп'ютери
50
Червень
543
12
Кінцевий
Шайби
51
Липень
894
4856
Кінцевий
Чайники
52
Серпень
5641
861
Кінцевий
Болти
53
Вересень
563
48
Кінцевий
Столи
54
Квітень
521
265
Проміжний
Комп'ютери
55
Травень
23
2645
Проміжний
Сковорідки
56
Червень
452
52
Проміжний
Чайники
57
Липень
553
83
Проміжний
Комп'ютери
58
Грудень
441
333
Проміжний
Ліжка
59
Листопад
478
599
Проміжний
Бочки
60

ВИСНОВКИ

Результатом проведеної роботи є база даних «Облік продуктивної діяльності промислового підприємства» в СУБД Microsoft Access, що має зручний користувальницький інтерфейс, призначений для роботи різних груп користувачів.
База даних може надати користувачеві всю необхідну інформацію про діяльність промислових підприємств. Таким чином, головну мету написання даного курсового проекту, а саме створення БД, що дозволяє автоматизувати облік діяльності підприємств, виконана.
У цілому, БД відповідає таким вимогам:
- Містить всю необхідну інформацію про підприємства, цехах, виробничому процесі;
- Має зручний користувальницький інтерфейс;
- Забезпечує виконання операцій зберігання та модифікації, дотримується правила оновлення даних;
- Дотримує терміни зберігання даних, несе відповідальність за їх збереження і достовірність, забезпечує санкціонований доступ;
- Забезпечує архівування та відновлення даних.
Розроблена база даних може мати широке застосування. Її можуть використовувати прикладні програмісти, навчальні заклади, студенти, що проходять курс за подібною тематикою. Особливо рекомендується використовувати БД статистичними організаціям: зникне необхідність у багатотомних паперових картотеках, в стомлюючої ручній роботі над розробкою статистичних даних. Також, дану базу можна використовувати в бухгалтеріях кожного окремого використаного в базі підприємства. Крім того, комп'ютер може вести пошук і змінювати дані набагато швидше людини і краще виконувати механічну роботу.
База даних проста у використанні, що навіть недосвідчений користувач зможе легко розібратися, як з нею працювати. Для розуміння її функціонування не потрібно знань особливих розділів проектування баз даних, спеціальних навичок програмування і знань економічних дисциплін. Чи не виникне проблем з використанням цієї БД і при наявності комп'ютера, що володіє мінімальною обчислювальною потужністю.
Недоліками в цій БД є недостатня інформація про підприємства: немає інформації про директора, про оклади робітникам, про спеціалізацію цехів, про продажі виробів і про їх залишки. Можливо, не скрізь передбачені умови на дані, що вводяться, не до кінця продумана ідея доступу до бази даних: рівні та групи користувачів.
Автор сподівається надалі розширити функціональні можливості та вдосконалити дану БД за допомогою ліквідації її недоліків.

Список використаної літератури

1. Хомоненко А.Д., Циганкова В.М., Мальцев М.Г. Бази даних: Підручник для вищих навчальних закладів / За ред. проф. А.Д. Хомоненко. - Видання друге, доповнене і перероблене - СПб.: КОРОНА принт, 2002.
2. Дейт К.Дж. Введення в системи баз даних, 6-е видання: Пер. з англ. - К.; М.; СПб.: Видавничий дім «Вільямс», 2000.
3. Пасько В. Access 97 - К.: Видавнича група BHV, 2000. - 368с.
4. Дейт К., Дж. Введення в системи баз даних, 6-е видання - К.; М.; СПб.: Через видавничої дім "Вільямс", 2000.
5. Бекаревич Ю.Б., Пушкіна Н.В. MS Access 2000 за 30 занять. - СПб.: БХВ-Петербург, 2001. - 512 с.: Іл.
6. Методичні вказівки з оформлення студентських робіт / Укл.: Л.А. Білозерський та ін - Донецьк: ДГІІІ, 2000р.

Додаток Б
КЕРІВНИЦТВО КОРИСТУВАЧА
Б.1 Загальні відомості
Розроблена БД призначена для надання користувачу всієї необхідної інформації для автоматизації продуктивної діяльності промислового підприємства.
Дана БД має зручний графічний інтерфейс. При запуску програми, з'являється головне меню, що містить всі пункти, необхідні для роботи з додатком (див. Додаток Д рис. Д.1). При необхідності додати, переглянути або змінити інформацію потрібно вибрати допомогою клавіш управління курсором або <Tab> необхідну кнопку з назвою форми, і натиснути <Enter> або відкрити форму кліком миші.
Для запуску програми потрібно запустити файл «Course.mdb» в СУБД MS Access.
Б.2 Введення, видалення, додавання і редагування даних
Введення даних здійснюється у формах за допомогою клавіатури. Для введення даних необхідно виділити покажчиком миші необхідне поле або перейти на нього за допомогою клавіш управління курсором або <Tab>, і ввести дані. Аналогічним чином здійснюється редагування даних.
Додавання даних здійснюється у формах так само, як і у всіх БД.
На видалення записів користувачі «Guest» не мають права. Видаляти записи з таблиць або форм можуть тільки користувачі «Adminstrator» і «User», використовуючи відповідні клавіші в формах.
Б.3 Перегляд звітів
Для перегляду звітів необхідно викликати пункт меню Головне меню-> відкрити звіт. Або пункт меню Головне меню-> відкрити форму-> звіти.
Б.4 Використання довідкової інформації і вихід з програми
Довідкова інформація в БД. У цілому для здійснення необхідних дій потрібно читати написи на кнопках або поруч з ними і натискати на ці кнопки.
Вихід з програми MS Access здійснюється при виборі пункту меню Головне меню-> Вихід.

Додаток В
Лістинг ПРОГРАМНИХ ​​МОДУЛІВ
1. Модуль: контроль над введенням даних.
Option Compare Database
Sub c ()
Dim t As Integer
DoCmd.OpenForm "Предпріятіе1", acNormal
DoCmd.OpenForm "цех1", acNormal
If [Forms]! [Предпріятіе1]! [Дата відкриття] <[Forms]! [Цех1]! [Дата введення в дію] Then
t = MsgBox ("Дані введені, вірно", vbOKOnly, "Повідомлення")
Else: t = MsgBox ("Повідомлення: цех був введений в дію, до відкриття підприємства", vbOKOnly, "Повідомлення")
End If
End Sub
2. Модуль: групи користувачів.
Private Sub Form_Open (Cancel As Integer)
myvalue = InputBox ("Якщо ви адміністратор або користувач, введіть свій пароль, якщо гість - натисніть ОК")
If myvalue = "" Then
Кнопка 13.Visible = False
Кнопка 15.Visible = False
Кнопка 23.Visible = False
Кнопка 16.Visible = False
Кнопка 45.Visible = False
Кнопка 48.Visible = False
Кнопка 49.Visible = False
Кнопка 50.Visible = False
Кнопка 51.Visible = False
Кнопка 52.Visible = False
Кнопка 53.Visible = False
Else
If myvalue = "I am admin" Then
Кнопка 16.Visible = True
Кнопка 23.Visible = True
Кнопка 15.Visible = True
Кнопка 13.Visible = True
Кнопка 33.Visible = True
Кнопка 8.Visible = True
Кнопка 38.Visible = True
Else
If myvalue = "User" Then
Кнопка 48.Visible = False
Кнопка 49.Visible = False
Кнопка 50.Visible = False
Кнопка 51.Visible = False
Кнопка 52.Visible = False
Кнопка 53.Visible = False
Else: MsgBox ("введіть правильний пароль !!!")
DoCmd.Close acForm, "Головна"
End If
End If
End If
End Sub
3. Модуль: додавання в форму.
Option Compare Database
Sub Verifying () 'Процедура додавання елементу в список
Dim str, tmp1, tmp2 As String
Dim c, i, t, f As Integer
Dim rst As DAO.Recordset
Dim flag As Boolean
str = ""
Do While str = ""
str = InputBox ("Введіть назву", "Введення даних") 'Вводимо новий елемент
If str = "" Then 'Запобігання порожнього рядка
t = MsgBox ("Рядок не може бути порожньою", vbInformation, "Інфо")
End If
Loop
DoCmd.OpenForm "Предпріятіе1", acNormal 'Відкриваємо форму
DoCmd.GoToRecord acDataForm, "Предпріятіе1", acNewRec
Set rst = Forms ("Предпріятіе1"). Recordset
flag = False
rst.MoveFirst
While Not rst.EOF
If rst! [Назва підприємства] = str Then
flag = True
GoTo m001:
End If
rst.MoveNext
Wend
m001:
If flag Then
t = MsgBox ("Такий елемент у списку вже є. Додавання неможливо.", vbCritical)
Else
t = MsgBox ("Ви дійсно бажаєте додати новий елемент списку?", vbQuestion + vbYesNo, "Ви впевнені?")
If t = 6 Then

rst.AddNew
rst! [Назва підприємства] = str
rst.Update

z = MsgBox ("Додана нова назва:" & str, vbInformation)
ElseIf t = 7 Then 'відмову від додавання
t = MsgBox ("Перервано користувачем!", vbOKOnly + vbCritical, "Error")
End If
End If
DoCmd.OpenForm "Предпріятіе1", acNormal 'Відкриваємо форму
End Sub
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Програмування, комп'ютери, інформатика і кібернетика | Курсова
175.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Розробка СУБД Оперативний облік виробничої діяльності промислового підприємства 2
Розробка виробничої структури підприємства
Розробка загального бюджету промислового підприємства
Розробка системи моніторингу оцінки бізнесу промислового підприємства
Облік собівартості продукції промислового підприємства
Аналіз виробничої діяльності підприємства
Статистичні показники виробничої діяльності підприємства
Економічні основи виробничої діяльності підприємства
Мета і завдання виробничої діяльності підприємства
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru