приховати рекламу

Розрахунок обсягу апаратури телефонного вузла г Любань

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

МІНІСТЕРСТВО ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ КОЛЕДЖ ЗВ'ЯЗКУ

Факультет заочного навчання

КАФЕДРА ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

До ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

на тему: «Розрахунок обсягу апаратури телефонного вузла м. Любань»

МІНСЬК 2004

ВСТУП

Загальновизнано, що комплексне і пріоритетний розвиток зв'язку є обов'язковою умовою функціонування будь-якої динамічної економіки ринкового типу. Створення сучасної системи зв'язку є одним з пріоритетних напрямів розвитку економіки Республіки Білорусь і необхідною умовою перетворення республіки в економічно розвинену державу.

Вже зараз стан системи телекомунікацій є більш ніж задовільним: телефонізовано понад 90% квартир у містах і 45% - у сільських населених пунктах (і цей процес триває), активно впроваджується нові технологи, такі, як Internet, мобільний зв'язок різних стандартів, супутниковий зв'язок і інші.

Поступово йде технічне переозброєння як станційних споруд, так і ліній зв'язку. Волоконно-оптичні зв'язку, наприклад, на даний момент становлять понад третину від всіх, хто знаходиться в експлуатації ліній зв'язку. Що ж до модернізації та цифровізації автоматичних телефонних станцій, то на міжнародних і міжміських мережах даний процес уже успішно завершений (з використанням обладнання «EWSD" фірми "Siemens" (Німеччина) і AXE -10 фірми «Ericsson» (Швеція) модернізовані автоматична міжміські телефонні станції (АМТС) в м. Мінську та в усіх обласних центрах республіки, а також міжнародний центр комутації (МЦК) в м. Мінську, а в даний час йдуть роботи на зонових і місцевих телефонних мережах. Слід відзначити і той факт, що протягом останнього часу вводиться в дію виключно цифрова апаратура, наприклад, частка цифрових автоматичних телефонних станцій зросла з 3% в 1996 році до 25% у 2003 році.

Цифровізація комутаційної техніки здійснюється з використанням імпортного та вітчизняного обладнання. До Республіки Білорусь свою продукцію постачають такі підприємства, як «Siemens» (Німеччина), «Ericsson» (Швеція), «Iskratel» (Словенія), «Alkatel» (Німеччина). Що ж стосується білоруських виробників, то найбільшим з них є ЗАТ «Связьинвест», що випускає автоматичні телефонні станції «Ф 50/1000» і ЦСФ «Німан», і Мінське виробниче об'єднання обчислювальної техніки (МПООТ), що випускає автоматичну телефонну станцію "Бета" .

Слід відзначити один негативний обставина: активне освоєння цифрової телекомунікаційної техніки відбувається в основному на міських телефонних мережах (ГТС), в той час як на сільських телефонних мережах (СТС), якщо й відбувається зміни, то дуже незначні. Це зумовлено багатьма чинниками, і в першу чергу - браком грошових коштів. Але, незважаючи на всі труднощі, цифровізація СТС триває.

Зокрема, реалізація сучасної комутованій мережі зв'язку райцентрів припускає використання ЦАТС ємністю 20-40 тисяч точок підключення з можливістю розподілу ємності АТС по місцях концентрації користувачів, надання розширених послуг, включаючи послуги ISDN. На жаль, вітчизняної продукції відповідної ємності й качест у нас немає. Вирішити це завдання можна тільки, використовуючи світовий досвід розробок і виробництва сучасних ЦАТС у вигляді купується за кордоном телекоммутаціонной техніки [5].

Серед усього використовуваного імпортного комутаційного обладнання виділяється продукція міжнародного концерну "Ericsson". Комутаційна система AXE -10, що випускається цим концерном, застосовна у всіх існуючих мережах, що легко адаптується до майбутніх вимогам і службам.

Крім необхідної ємності комутаційного обладнання для центральних станцій найважливішими вимогами при виборі комутаційної системи є можливість їх взаємодії з сучасним системам сигналізації та інтеграції систем технічного обслуговування і експлуатації з протокольними та апаратно-програмними засобами систем зв'язку вищого рівня - обласних центрів та міжнародною мережею зв'язку, а також , що не менш важливо, можливість організації централізованої системи експлуатації та обслуговування 15 - 25 сільських кінцевих станцій.

Обрана комутаційна система повинна стати базою для подальшого розширення ємності та надання сучасних послуг, що однозначно пов'язане з необхідністю реалізації загальноканальної сигналізації по протоколу № 7.

Система AXE -10 розроблена для використання в комутованої телефонної мережі загального користування та забезпечує підключення аналогових абонентів, абонентів ЦСІС, УПАТС, винесених блоків і т.п. Більш того, система може взаємодіяти з мережею пакетної комутації, широкосмугового ЦСІС, інтелектуальними мережами, мережею управління зв'язком та іншими [5].

Метою дипломного проекту є розрахунок обсягу обладнання і кількості з'єднувальних ліній модернізованої АТС - 4 на базі обладнання AXE - 10 г. Любань.

1. ХАРАКТЕРИСТИКА МЕРЕЖІ Г. Любань

Місто Любань є промисловим і культурним районним центром Мінської області. На території міста знаходиться велике рибне господарство, комбінат будівельних матеріалів, завод стінових блоків, масло-сир завод, льонозавод, успішно розвивається консервний завод, а також функціонує швейна фабрика, продукція якої користується великим попитом не лише в республіці, але і в країнах СНД і зарубіжжя.

Чисельність населення міста на 1 березня 2004 року склала 34520 осіб.

З січня 1996 року Любанський районний вузол зв'язку реорганізований шляхом поділу в Любанський районний вузол поштового зв'язку та Любанський районний вузол електрозв'язку. Для успішної роботи підприємств, а також забезпечення населення послугами електрозв'язку Любанського міська телефонна мережа постійно розвивається і вдосконалюється. В даний час ГТС надає своїм абонентам поряд з традиційними послугами мережі загального користування також можливість підключення до мережі БелПак (мережі передачі даних з комутацією пакетів) і НЦС (накладеної цифрової мережі). У Любані налічується 84 абонентів мережі БелПак і 8 абонентів НЦС, на базі EWSD, що знаходиться в м. Мінську.

На 1 січня 2004 р. в міській телефонній мережі м. Любань налічується 17180 основних телефонних апаратів. З них квартирних - 15179 телефонних апаратів. У місті встановлено 74 міських і 25 міжміських таксофонів. З них 18 універсальних таксофонів. Міська телефонна мережа районованих, будується за принципом "кожна з кожною". Районування ГТС передбачає децентралізацію станційного обладнання, яке полягає у наближенні АТС до абонентів, в результаті чого скорочується довжина абонентських ліній і витрати на них. На мережі використовуються три АТС різних типів. Структурна схема Любанського ГТС зображена на малюнку 1.1. додатка А.

АТС-2 типу АТСЕ "Ф-50/1000, ємністю 2000 номерів.

АТС-3 типу АТСКУ, ємністю 2000 номерів.

У 1998 р. була введена в експлуатацію принципово нова АТС типу АХЕ-10 заводу-виробника "Нікола Тесла" Хорватія за ліцензією шведської фірми "Ерікссон" ємністю 3052 номерів. У 2000 р. введено в експлуатацію другий етап АХЕ-10 ємністю 5128 номерів. Фінансування проекту здійснюється Міністерством зв'язку і інформатики РБ.

З 2000 р. по 2003 р. були введені в експлуатацію нові станції типу АТСЕ "Ф - 50/1000" загальною ємністю 2000 номерів.

СТС Любанського району побудована по радіальному принципом. Центральною станцією СТС є координатне СПУ, але відбувається перемикання на обладнання AXE - 10. В даний час на СТС Любанського РУЕС експлуатуються АТСК 50/200, АТСК 100/2000, КЕАТС "Квант" і АТСЕ "Ф - 50/1000". Для організації СЛ між кінцевими станціями і СПУ використовується апаратура ущільнення з тимчасовим поділом каналів (ВРК) типу ІКМ-15 та ІКМ-30. Як СЛ використовується симетричний високочастотний кабель СТС марки КРПП.

На СТС застосовується відкрита система нумерації. При такій системі нумерації внутристанционной зв'язок здійснюється набором скороченого тризначного номера, у разі ж виходу за межі своєї АТС, набирається спочатку індекс виходу на вищу центральну станцію, а потім єдиний п'ятизначний номер абонента, що викликається СТС або ГТС. В якості індексу виходу використовується цифра "9". Виклик спецслужб здійснюється набором скороченого номера 01-09, після набору індексу виходу на ЦС. Також слід зазначити комплекс відомчої мережі зв'язку "НПЗ", ЗКД, ТЕЦ, ЛВДС. Тип і монтована ємність станцій на цих підприємствах зведені в таблицю 1.2.

Для організації СЛ між ОС і ЦС використовується апаратура ущільнення з ВРК типу ІКМ-15, ІКМ-30.

Таблиця 1.1 - Тип і ємність існуючих АТС р. Любань

№ п. / п.

Тип АТС

Ємність

Нумерація № №

1

АТС - 2

2 000

20000 - 2 1999

2

АТС - 3

2000

30000 - 31999

3

АТС - 4

8180

40000 - 48179


AXE - 10 (SS 0)

AXE - 10 (SS 1)

AXE - 10 (RSS 1)

AXE - 10 (RSS 2)

AXE - 10 (RSS 3)

2052

1000

2000

1056

2072

40000 - 41999

48000 - 48051

42000 - 42999

44000 - 44999

43664 - 43687

45000 - 45999 48052 - 48107 46000 - квітень 7999 48108 - 48179

3.1

КЕАТС "Квант"

1000

50000 - 50999

3.2

АТСЕ "Ф - 50/1000"

2000

52000 - 53999

3.3

АТСК 100/2000

1000

54000 - 54999

3.4

АТСЕ "Ф - 50/1000"

1000

55000 - 55999

У даному дипломному проекті буде проведено розширення АТС - 4, на базі обладнання АХЕ - 10 на 2048 абонентів.

2. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМ КОМУТАЦІЇ

2.1 Огляд систем комутації, що випускаються білоруськими підприємствами

Розглянемо електронні цифрові автоматичні телефонні станції, що випускаються підприємствами Республіки Білорусь. Це такі станції, як ЦСФ "Німан", ЕАТС "Ф - 50/1000" (обидві - виробництво ВАТ "Связьинвест"), АТС "Бета" (виробник - МПООТ).

Всі представлені вище станції володіють типовими достоїнствами цифрових АТС (підвищення якості передачі та комутації, розширення спектру послуг, що надаються, зменшення обсягу робіт при монтажі та обслуговуванні і т.д.), але в порівнянні з зарубіжними аналогами вони мають одну незаперечну перевагу - ціну. Вартість одного номера в 2-4 рази менше, ніж на аналогічних імпортних АТС, а якщо врахувати значне зниження експлуатаційних витрат протягом 25 років експлуатації, то економічний виграш буде ще більш відчутним. Тому не дивно, що перевага на введення абонентської ємності на місцевих мережах віддається продукції саме білоруських виробників. Цьому також сприяє і та обставина, що Державна Програма імпортозаміщення наказує використовувати виключно вітчизняне обладнання.

Основні технічні характеристики ЦАТС, вироблених в Республіці Білорусь, наведені в таблиці 2.1. У той же час не можна не відзначити той факт, що закордонні ЦАТС надають абонентам набагато більший перелік надаваних послуг. Ще один недолік ЦАТС, вироблених в нашій республіці, полягає в малої місткості (до 10000 портів) що випускаються станцій. Звідси випливає висновок: для успішного виконання завдання, поставленого в моєму дипломному проекті, продукція білоруських підприємств, на жаль, не підходить [5].

Таблиця 2.1 - Технічна характеристика ЦАТС, вироблених в Республіці Білорусь

Найменування параметрів

Бета 180

Бета 760

Ф -

50/1000

ЦСФ

"Неман"

Максимальна абонентська ємність, номерів

340


760

8160

4080

Максимальна кількість СЛ

60

180

960

960

Максимальна кількість викликів у ЧНН

1400


4400

7200

6500

Максимальний трафік в ЧНН (Ерл)

96

240

2000

1284

Навантаження на лінії (Ерл):

Сполучні;

Абонентські

0,15

0,7

0,15

0,7

0,8

0,15

0,15

0,7

Споживана потужність на один номер (Вт)

1,2

1,15

<1

0,7

Число портів на 1 платі

8

8

4

4

2.2 Огляд імпортних систем комутації

Для мого дипломного проекту найбільш підходять наступні комутаційні системи: DX-200 фірми "Telenokia" (Фінляндія), SI 2000 фірми "Iskratel" (Словенія), AXE-10 фірми "Ericsson" (Швеція), EWSD фірми "Siemens" (Німеччина), S12 Alkatel фірми "Alkatel" ( Німеччина).

Електронна цифрова комутаційна система DX-200.Сістема DX -200 активно використовується у всьому світі вже протягом багатьох років і за цей час заслужила повагу своєю надійною та якісною роботою. Система DX -200 характеризується тимчасовим поділом каналів у комутаційному поле і цифровим способом передачі інформації на основі системи передачі ІКМ-30/32. Управління здійснюється по записаній програмі із застосуванням розподілених функціональних керуючих пристроїв, реалізованих на мікропроцесорах. Система побудована за модульним принципом, як апаратних засобів, так і програмного забезпечення. Усі функціональні блоки і програмні засоби поділяються на незалежні один від одного модулі. Модулі взаємодіють за допомогою стандартизованих сигналів.

C истема DX -200 може використовуватися в якості опорної станції, транзитної станції, а також абонентських концентраторов.Опорная станція забезпечує встановлення кінцевих з'єднань між телефонними апаратами абонентів місцевих мереж, а також вихід на зонові, міжміські і міжнародні мережі. Станції призначені також для роботи на районованих мережах з вузлами вхідного та вихідного повідомлення, а також на мережах без вузлоутворенням. На мережах може використовуватися 5 -, 6 - і 7 - значная нумерація, а також змішування нумерація.

Транзитна станція призначена для комутації каналів, пропуску транзитного навантаження на міську телефонну станцію і забезпечує організацію вузлів вхідного повідомлення, вузлів вихідного повідомлення, вузлів вхідного міжміського сполучення, вузлів замовно-з'єднувальних ліній, суміщених вузлів, які об'єднують перераховані вище вузли, вузлів відомчих мереж.

Система DX -200 забезпечує взаємодію з існуючими на мережах станціями: декадно-кроковими, координатними, квазіелектронні автоматичними телефонними станціями, а також зі спеціальними інформаційними службами міської телефонної станції.

Для абонентів DX -200 передбачено цілий ряд додаткових видів послуг:

1) скорочений набір номера;

2) прямий зв'язок;

3) повторний виклик без нового набору номера;

4) заборона вхідного і вихідного зв'язку;

5) передача виклику у випадку зайнятості абонента на інший телефонний апарат;

6) передача виклику на автоінформатор або телефоністці;

7) визначення номера абонента, що викликається.

У системі DX -200 погодинної облік вартості розмови здійснюється при вихідного зв'язку з урахуванням категорії абонентів.

До складу системи DX -200 входять два типи автоматичних телефонних станцій: DX -210 і DX -220. Станція DX -210 в основному вико в якості автоматичної телефонної станції малої ємності [6]. Основні характеристики системи DX -200 наведені в таблиці 2.2.

Електронна цифрова комутаційна система SI 2000.Сістема SI 2000 призначена для обслуговування телефонних мереж приміської та сільській місцевості. Передова концепція організації мережі SI 2000 є базовою стратегією. На противагу іншим рішенням дана концепція забезпечує незрівнянну економічну вигоду і гнучкість. Мережі зв'язку багатьох країн здебільшого є ще аналоговими, і здійснити негайну цифровізацію всіх шляхів передачі практично неможливо. Поряд із стандартними можливостями система SI 2000 має ще деякі специфічні особливості, що служать для оптимізації рішень, пов'язаних зі створенням цифрової мережі зв'язку.

У всіх телефонних станціях SI 2000 інтегровані аналогові лінійні комплекти. Таке рішення для наявного аналогового обладнання передачі є економічно найбільш вигідним.

Розробка оптимізованої мережі, орієнтованої на приміську та сільську місцевість, вимагає створення цифрових островів. Здатність SI 2000 синхронізуватися від цифрової мережі дозволяє виконати цифровізацію підлеглих кінцевих автоматичних телефонних станцій і трактів передачі. Для забезпечення безперешкодного розвитку мережі зв'язку вузлова SI 2000 буде виконувати в цілому комутацію і аналого-цифрове перетворення. Якщо буде змонтована головна цифрова міська автоматична телефонна станція, синхронізація SI 2000 буде виконуватися від неї без будь-якого додаткового обладнання.

Абонентом системи SI 2000 надає наступні послуги:

  1. декадний або частотний набір номера;

  2. наявність контрольного лічильника у абонента;

  3. спостереження;

  4. заборона деяких видів вихідного зв'язку;

  5. переадресація виклику;

  6. скорочений набір номера (прямий виклик);

  7. установка на очікування

і багато інших з усією необхідною підтримкою з обліку їх вартості.

Виносні модулі в SI 2000 оптимізовані відповідно до передової концепцією організації мережі. При виникненні потреби у великих ємностях використовується автономні автоматичні телефонні станції сімейства SI 2000. Автономна автоматична телефонна станція може бути перетворена в виносний модуль або, навпаки, без будь-яких змін в апаратних засобах.

Передача по маршрутах великої протяжності в сільській місцевості є більш дорогої, ніж у міських зонах. Для того, щоб заощадити на устаткуванні передачі, в систему SI 2000 інтегровано, як обов'язкового, пристрій відгалуження каналів тракту ІКМ-30. В одному тракті ІКМ потік може бути розділений максимально по 15 станцій. Устаткування передачі даних може вводити або виділяти понад двох потоків даних зі швидкістю 64 кілобіт на секунду.

Основними достоїнствами системи SI 2000 є надійність (менше 0,5 відмов на 100 ліній на рік), простота, розподіленість і модульність, економічність [7].

Основні характеристики системи SI 2000 наведені в таблиці 2.2.

Електронна автоматична комутаційна система AXE-10.Сістема комутації AXE -10 може використовуватися в якості опорної автоматичної телефонної станції, в якості різних вузлів зв'язку (включаючи міжнародний), а також в якості центральних, вузлових і кінцевих автоматичних телефонних станцій малої місткості на сільських телефонних мережах .

У залежності від варіанта пропонованого використання розрізняють:

1) місцеву станцію AXE;

2) транзитну станцію;

3) станцію мобільного (рухомого) зв'язку для створення мережі зв'язку.

Максимальна ємність AXE -10, використовуваної в якості місцевої автоматичної телефонної станції, становить 200000 абонентських ліній при середній тривалості розмови 100 секунд та навантаження на одну абонентську лінію до 0,1 Ерланга.

Транзитна станція типу AXE -10 розрахована до 2048 цифрових з'єднувальних ліній, дозволяє пропускати навантаження транзиту до 200 тисяч абонентських ліній, що включаються до місцевих автоматичні телефонні станції. Допустиме навантаження на один канал сполучної цифрової лінії встановлена ​​рівної 0,8 Ерланга.

Для аналого-цифрового перетворення використовується імпульсно-кодова модуляція зі швидкістю передачі інформації 2048 кілобіт за секунду.

Обмін керуючими сигналами з координатними автоматичними телефонними станціями здійснюється на базі системи сигналізації R 2 за допомогою многочастотного коду "2 з 6".

При міжміського зв'язку використовується переважно одночастотна система сигналізації, застосовується також система сигналізації по загальному каналу сигналізації № 7.

За допомогою системи експлуатації та технічного обслуговування забезпечується постійне і всебічне спостереження за порядком та результатами встановлення з'єднань, контроль надходить навантаження.

Основні послуги, що надаються абонентам:

1) скорочений набір номера;

2) прямий зв'язок без набору номера;

3) наведення довідки під час розмови;

4) переадресація виклику до телефону або на автоінформатор;

5) автоматична конференц-зв'язок;

6) установка на очікування в разі зайнятості абонента з повідомленням;

7) виклик абонента за замовленням;

8) супроводжуючий виклик;

9) перемикання на інший апарат при зайнятості або за не відповіді абонента;

10) обмеження вихідного зв'язку;

11) визначення номера абонента при наявності заявки від абонента;

12) автоматична побудка.

Система комутації може бути використана для планування і розробки мереж зв'язку в сільській місцевості. При цьому повинні враховуватися великі відстані, низька телефонна щільність. В основі системи AXE -10 для сільської місцевості лежить той же склад устаткування, що і для цифрової мережі міста. Додатково включається в постачання віддалений абонентський мультиплексор, що дозволяє підключити до 128 абонентських ліній. Передбачено використання кабельних цифрових ліній зв'язку або ліній радіозв'язку для з'єднання віддалених абонентських мультиплексорів з опорною автоматичної телефонної станції. Розроблено варіанти розміщення обладнання в спеціальних контейнерах, що містять необхідні пристрої для включення в мережу електроживлення негайного введення в експлуатація.

Для абонентів засновницької сектора спеціально розроблені такі послуги, як Центрекс і передача даних по спеціально виділених каналах. За допомогою цієї послуги частина абонентів системи комутації об'єднується в групи із закритою нумерацією та загальним викликом із боку телефонної мережі по виділеному номером. Практично можуть створюватися установчі автоматичні телефонні станції на базі одного і того ж обладнання комутації.

Система комутації AXE -10 розрахована на використання в якості центральної станції мережі зв'язку типу NMT -450. Розробка спеціальної підсистеми для включення рухомого телефонного зв'язку дозволила організувати сполучення системи AXE -10 з базовими станціями стільникового зв'язку [8].

Основні характеристики системи AXE -10 наведені в таблиці 2.2.

Електронна автоматична комутаційна система EWSD. Система EWSD придбала чудову репутацію у багатьох країнах світу завдяки своїй надійності, економічної ефективності та різноманіттю послуг, що надаються.

Цифрова електронна станція EWSD застосовується: з використанням віддаленого цифрового блоку для оптимізації абонентської мережі або для впровадження в зоні нових послуг, в якості місцевої телефонної станції, в якості транзитної телефонної станції, в якості міської і транзитної міжміського станції, як комутаційного центру для рухливих об'єктів , в якості сільській станції, станції малої ємності, як контейнерна станція, як комутаційної системи, в якості центру експлуатації і технічного обслуговування групи станцій, як вузла в системі загальноканальної сигналізації, в цифровій мережі інтегрального обслуговування, для надання спеціальних послуг.

EWSD забезпечує експлуатаційні компанії багатьма переважними можливостями, які, у свою чергу, обумовлюються універсальністю, гнучкістю і експлуатаційними якостями комутаційної системи. До основних характерним можливостям EWSD можна віднести: інтегрований нагляд, що включає нагляд за роботою, індикацію помилок, процедури аналізу помилок і їх діагностику, впровадження в існуючі мережі, вибір маршруту, вибір альтернативного маршруту, реєстрація обліку вартості телефонних розмов, вимірювання навантаження, управління базою даних та інших.

У EWSD можуть бути використані всі стандартні системи сигналізації. Передача сигналізації також здійснюється стандартними системами. Станція може працювати як з абонентами з декадними набором номера, так і з абонентами з тональним набором номера. Для реєстрації обліку вартості використовуються всі стандартні методи.

Аналоговому абоненту можуть бути представлені наступні види послуг:

1) скорочений набір номера;

2) з'єднання без набору номера (прямий зв'язок);

3) з'єднання без витримки часу;

4) передача вхідного виклику при відсутності абонента на службу відсутніх абонентів;

5) автоінформатор з заздалегідь записаними фразами;

6) заборона деяких видів вихідного зв'язку;

7) тимчасова заборона вхідного зв'язку;

8) постановка виклику на очікування (у разі зайнятості абонента);

9) наведення довідки під час розмови;

10) конференц-зв'язок;

11) роздрукована запис тривалості і вартості розмови;

12) автоматична побудка;

13) спеціальний абонент;

14) пріоритет викликів

та інші.

Для абонентів цифрової мережі інтегрального обслуговування додатково можуть бути надані наступні види послуг:

1) підключення до восьми кінцевих пристроїв одночасно;

2) зміна кінцевого пристрою, вибір кінцевого пристрою;

3) мобільність кінцевого пристрою;

4) індикатори послуги;

5) зміна послуги у часі виклику;

6) робота з одночасним користуванням двома послугами;

7) реєстрація обліку вартості розмови по окремих послугах;

8) виклику, оплачувані абонентом та інші [9].

Основні характеристики системи EWSD наведені в таблиці 2.2.

Електронна автоматична комутаційна система Alkatel S 12. При розробці системи велика увага приділялася проблемам економічності у виробництві та експлуатації. Економічність виробництва забезпечується високим ступенем уніфікації обладнання.

Головною функціональною характеристикою станції "Alkatel S 12" є децентралізована структура, заснована на повністю розподіленому управлінні, як функціями обробки інформації, так і безпосередньо процесами комутації.

У поєднанні з модульність апаратних і програмних засобів розподілене керування забезпечує:

1) високу надійність роботи обладнання;

2) можливість побудови станції в широкому діапазоні ємностей;

3) гнучкість в плановому нарощуванні ємностей системи за вимогами замовника;

4) стійкість до змін системних вимог у майбутньому, оскільки нові застосування будуть пов'язані тільки з доукомплектуванням станції новими апаратними або програмними модулями без зміни архітектурних принципів і базових апаратно-програмних засобів;

5) спрощення програмного забезпечення.

Модульна архітектура станції забезпечує гнучке впровадження нових технологічних рішень і надання нових послуг в умовах експлуатації без перерв у роботі. Нові технологічні рішення і версії програмного забезпечення впроваджені на мережах різних країн, довівши "Alkatel S 12" до досконалого рівня відповідності вимогам до функціональних і техніко-експлуатаційними характеристиками, а також забезпечивши її подальший еволюційний перехід до вузькосмуговій та широкосмугового цифрової мережі інтегрального обслуговування.

Обладнання станції "Alkatel S 12" призначений для застосування на мережах загального та спеціального призначення, охоплюючи спектр застосування від малих винесених абонентських блоків до великих міських і міжміських станцій. Основними варіантами конфігурації обладнанні є:

1) міські автоматичні телефонні станції малої ємності (від 256 до 5376 абонентських ліній);

2) міські автоматичні телефонні станції середньої та великої місткості (до 100000 абонентських ліній);

3) транзитні вузли комутації (до 60000 сполучних ліній);

4) винесені абонентські концентратори (до 976 абонентських ліній).

Станції "Alkatel S 12" забезпечує надання абонентам наступних видів зв'язку:

1) автоматична внутрішній зв'язок між всіма абонентами станції;

2) автоматична входить і що виходить місцевий зв'язок до абонентів інших станцій;

3) транзитна зв'язок між вхідними та вихідними лініями;

4) автоматична зв'язок всередині певної групи абонентів;

5) автоматична вихідний зв'язок до довідкових служб;

6) полупостоянная комутація.

Абонентам "Alkatel S 12" надаються наступні види додаткових телефонних видів послуг:

1) переадресація вхідного виклику до іншому апарату;

2) переадресація виклику у випадку зайнятості абонента;

3) переадресація вхідного виклику на автоінформатор або оператора;

4) супроводжуючий виклик за паролем на апарат, з якого замовлялися послуги;

5) Пошукова сигналізація;

6) установка на очікування звільнення абонента, що викликається (очікування зі зворотним викликом);

7) повторний виклик без набору номера;

8) з'єднання з абонентом за попереднім замовленням;

9) конференц-зв'язок та інші.

Основні характеристики системи "Alkatel S 12" наведені в таблиці 2.2 [10].

Таблиця 2.2 - Основні характеристики імпортних систем комутації

Найменування параметрів

DX-210

(DX-220)

SI 2000

AXE-10

EWSD

Akatel S12

Максимальна абонентська ємність, номерів

3500

(39000)

10400

200000

250000

120000

Максимальна кількість СЛ

16

(200)

3600

60000

60000

85000

Пропускна здатність, (Ерл).

450

(2500)

2500

30000

25200

30000

Максимальна кількість викликів у ЧНН

12000

(100000)

80000

1000000

1000000

1000000

Мінімальна кількість портів на 1-ій платі

60

16

128

256

16

Споживана потужність на один номер, (Вт).

0,6 .. 0,9

0,7 .. 1,0

0,65 .. 0,7

0,6 .. 1,2

0,7 .. 1,1

Навантаження на лінії, (Ерл):

Сполучні;

Абонентські.

0,8

0,15

-

0,1

0,8

0,1

0,8

0,15

0,8

0,1

Як видно з вищесказаного, параметри імпортних систем комутації близькі один до одного, і в цьому випадку вирішальне значення має вартість. Ось саме за цим критерієм мною обрана система комутації AXE -10, як найкраща за співвідношенням "якість-ціна".

3. ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ АХЕ-10

3.1 Характеристика системи АХЕ-10

В даний час телефонні мережі на базі станції AXE-10 застосовуються в більш ніж 113 країнах світу, кількість задіяних або замовлених телефонних ліній перевищує 96 мільйонів. Гнучкість побудови мережі дозволяє використовувати станцію в різних конфігураціях і з різними ємностями від невеликих виносів на кілька сотень абонентів до глобальних телефонних систем великих мега полісів. Системи серії AXE-10 добре відомі і встановлюються на території колишнього СРСР вже більше 16 років. У Росії більше 1 млн. ліній AXE встановлюються або знаходяться в експлуатації.

Вибір системи цифрової комутації є відповідальним кроком для телекомунікаційних відомств, оскільки від продуктивності, надійності і універсальності комутаційних систем в значній мірі залежить рентабельність всієї мережі протягом тривалого часу. Для такого вибору важливо детально оцінити технічну основу системи та її продуктивність. Не менш важлива, однак, оцінка "зрілості" системи і її поведінки в наявних установках.

Наскільки випробувана система в роботі? Який досвід постачальника при використанні системи в різних типах мереж? Наскільки добре здатна система обробляти спеціальні види сигналізації?

Майже половина встановлених в світі сучасних цифрових міжнародних комутаторів має марку АХЕ; більше 40% абонентів мобільного телефонії у світі підключені до мереж АХЕ. Враховуючи, що в даний час продано понад 96 млн. ліній і системи АХЕ встановлені або замовлені в 113 країнах, можна без сумніву стверджувати, що АХЕ стала світовим стандартом цифрової комутації.

У даному розділі розглянемо основні характеристики системи АХЕ-10. Ключ до успіху системи АХЕ-10 - унікальна гнучкість і модульність. Модульність дозволяє АХЕ-10 легко пристосуватися до мінливих вимог мережі і кінцевих користувачів. Модульність в системі АХЕ-10 здійснюється по ряду напрямків:

1) функціональна модульність;

2) модульність програмного забезпечення;

3) модульність апаратних засобів;

4) технологічна модульність.

Система АХЕ-10 розроблена таким чином, що із загального комплекту системи можуть бути генеровані вузли з різними функціями. Це досягається завдяки модульності апаратних засобів і програмного забезпечення.

Система АХЕ-10 створена як комплект незалежних блоків побудови (відомих як функціональні блоки), кожен з яких виконує певну функцію і пов'язаний з іншими за допомогою певних сигналів та інтерфейсів. Модульність програмного забезпечення означає, що функціональні блоки можуть бути додані, видалені або змінені для того, щоб вимагати зміни інших частин системи.

Блочность системи АХЕ-10 визначає високу ступінь її гнучкості. Блокові системи сприяють полегшенню системи експлуатації в процесі проектування, виробництва, монтажу, експлуатації та обслуговування. Основні елементи компановки блоків пакетної системи - друковані плати та контейнери для друкованих плат, касети. Друковані плати можуть замінюватися і видалятись без порушення іншого обладнання.

АХЕ-10 - відкрита платформа комутації. Це дозволяє додавати нові технології та функції, що, у свою чергу, дозволяє АХЕ-10 безперервно розвиватися.

У АХЕ-10 апаратні засоби та концепції програмного забезпечення були розроблені паралельно. Апаратні засоби розроблені фірмою ERICSSON і пристосовані до специфічному середовищі роботи в реальному масштабі часу. Використовувані мови програмного забезпечення були розроблені спеціально, щоб забезпечити вимоги роботи систем у реальному масштабі часу.

АХЕ представляє собою сучасну телекомунікаційну систему, що забезпечує природний і ефективний перехід до цифрових мереж завтрашнього дня. АХЕ не має ніяких обмежень для власного розвитку завдяки унікальній, гнучкої системної архітектурі, званої "функціональна модульність". АХЕ визначена у вигляді набору своїх функцій і сполучення між ними. Можна додавати, виключати або видозмінювати певні функції - без впливу на інші функції, незалежно від того, реалізовані ці функції програмним і апаратним шляхом або тільки програмним шляхом.

Ця відкрита архітектура АХЕ є передумовою її необмеженою гнучкості. Можна побудувати комутатори будь-якої продуктивності і для будь-яких видів мереж шляхом простого вибору відповідних підсистем з набору стандартних "будівельних блоків".

АХЕ може використовуватися для локальних, транзитних і проміжних, а також для міжнародних комутаторів. Система може застосовуватися в мережах мобільного телефонії, в мережах для передачі даних і в мережах для сільської місцевості.

Цифрові системи АХЕ в поєднанні з високопродуктивними оптичними системами передачі дають можливість підключення до інтегрованої цифрової мережі (ISDN), що вже перебуває в комерційній експлуатації відповідно і міжнародними стандартами.

Модульна архітектура АХЕ забезпечує можливість використання нової техніки та сталого розвитку відповідно до мінливих вимог до роботи мережі і потребами замовників.

По суті справи. АХЕ - не тільки виріб, а справжня системна концепція, що дозволяє проводити безперервне вдосконалення цього виробу. Кожна поставляється система AXE відображає самі останні досягнення в цьому постійному розвитку.

АХЕ є ідеальним вирішенням найбільш складної проблеми планування мереж: створення таких високорозвинених систем, які відповідали би технічним специфікаціям сьогоднішнього дня, забезпечували б всі послуги, необхідні замовникам, і одночасно були б здатні розвиватися в технічному відношенні протягом тривалого часу - іншими словами, систем, витримують "випробування часом".

У АХЕ використовується найсучасніша техніка на рівні компонентів, блоків і систем. Схеми з надвисокою інтеграцією (VLSI) у поєднанні з сучасною технологією монтажу електронних елементів забезпечують велику ємність комутатора при малих розмірах обладнання.

Процес мініатюризації триває. системи АХЕ використовують нові технічні рішення - за умови. Що вони довели свою придатність і пройшли польові випробування.

Поставляються сьогодні комутатори АХЕ є ілюстрацією того, як модульна системна архітектура дозволяє безперервний розвиток та удосконалення. Все обладнання монтується в компактних автономних шафах - на відміну від традиційних стійок - і поставляється споживачеві в повністю укомплектованому вигляді.

У районах з невеликою кількістю абонентів - наприклад, у сільській місцевості - обладнання може бути змонтовано в спеціальних шафах для установки в приміщенні або на відкритому повітрі. Такі "Дистанційні абонентні Ступені" з'єднані з керуючими комутаторами АХЕ і забезпечують для абонентів таку ж продуктивність, як і основні комутатори. Вони обладнані власними процесорами, що забезпечують місцевий зв'язок при пошкодженні лінії зв'язку з основним комутатором.

Для зв'язку "Дистанційних абонентних Сходів" (RSS) з основним комутатором АХЕ використовується система Номер 7. Ця система з загальним каналом буде переважно застосовуватися в цифрових мережах в майбутньому. Вона використовується в комутаторах АХЕ з початку 80-х років.

У процесорної архітектури АХЕ використовується логічне та ефективне поєднання як централізованої, так і розподіленої обробки даних. Виконання простих і часто виконуваних функцій проводиться в регіональних процесорах. Складна обробка на системному рівні виконується високопродуктивним центральним процесором, який спеціально сконструйований для задоволення вимог максимальної надійності при роботі в реальному масштабі часу.

Тип центрального процесора може бути обраний у залежності від лінійної навантаження. При високій навантаженні використовується найбільш продуктивний телекомунікаційний центральний процесор з наявних в експлуатації. Починаючи з 1984 р., цей процесор ретельно випробовувався в різних мережах з високим навантаженням, наприклад, у міжнародних комутаторах і комутаторах великих міст. Безперервне удосконалення процесорів, як і інших компонентів системи АХЕ, відбувається в рамках єдиної системної концепції. Поставляються сьогодні центральні процесори складаються з меншого числа блоків, споживають менше енергії і набагато компактніші, ніж їх попередники, хоча і справляються з набагато більшою лінійної навантаженням.

Продуктивність процесора в цифровому комутаторі є вирішальним фактором для майбутнього нарощення комутатора і збільшення продуктивності нових цифрових мереж. Процесор повинен не тільки забезпечити виконання всіх лінійних функцій, але і володіти такими якостями, які необхідні для введення нових функцій та послуг. Функціональна модульність АХЕ означає здатність процесорів до подальшого розвитку для задоволення потреб "інтелектуальних" мереж завтрашнього дня [8].

    1. Головна структура АХЕ-10

Система АХЕ-10 фізично функціонує під впливом пам'яті управління програм (SPC), тобто програми, що зберігаються в комп'ютері, управляють комутаційним обладнанням.

Система АХЕ-10 структурована ієрархічно і має декілька функціональних рівнів. На найвищому рівні АХЕ-10 розділена на дві частини:

1) АРТ - комутаційна частина, яка забезпечує управління всіма функціями комутації каналів;

2) АР Z - керуюча частина, яка містить програмне забезпечення, необхідне для управління операціями, виконуваними комутаційної частиною.

На малюнку 3.1 зображена ієрархія і функціональні рівні системи АХЕ-10.

АРТ та АР Z, у свою чергу, розділені в підсистеми, кожна з яких має певну функцію. Кожна підсистема розроблена з високим ступенем автономії і підключається до інших підсистем через стандартні інтерфейси.

Назва кожної підсистеми відображає її функцію. Наприклад, підсистема магістрального зв'язку та сигналізації (Т SS) відповідальна за сигналізацію і контроль підключень магістральної лінії до іншого комутаційного обладнання.

Кожна підсистема розділена на функціональні блоки. Назва кожного функціонального блоку також відображає його функцію. Наприклад, ВТ - функціональний блок магістрального зв'язку, який управляє магістральною лінією, що несе трафік в обох напрямках між комутаторами.

На самому низькому функціональному рівні функціональний блок розділений на функціональні пристрої. Функціональне пристрій - це чи апаратні засоби, або програмне забезпечення [1].

4. РОЗРАХУНОК ІНТЕНСИВНОСТІ ТЕЛЕФОННІЙ НАВАНТАЖЕННЯ І кількість сполучних ліній

Інтенсивність телефонного навантаження - це основний параметр, який визначає обсяг усіх видів устаткування АТС (комутаційного, лінійного, керуючого). Тому розрахунок виникає і входить від інших АТС телефонної мережі навантажень, розподіл їх за напрямками проектованої станції є дуже важливим завданням.

Для визначення інтенсивностей навантажень, що надходять на всі пучки з'єднувальних пристроїв проектованої АТС, необхідно знати схему організації зв'язку, ємності й типи діючих АТС (розділ 1 дипломного проекту).

    1. Розрахунок виникає навантаження

Виникає навантаження створюють виклики (заявки на обслуговування), що надходять від абонентів і займають на деякий час різні з'єднувальні пристрої станції.

Згідно відомчим нормам технологічного проектування слід розрізняти три категорії джерел: народно-господарський сектор, квартирний і таксофони.

Знаючи чисельність населення міста (111 300 тис. чоловік) і структурний склад абонентів (кількість абонентів квартирного сектору понад 65%, таксофони 2%) знаходимо за таблицею 3.1 [2] параметри навантаження і зводимо їх у таблицю 4.1.

Величина інтенсивності виникає навантаження i-ї категорії джерел, виражається в Ерланген, визначається за формулою (4.1):

Таблиця 4.1 - Основні параметри навантаження

Тип абонентської лінії

Кількість абонентських ліній

Середнє число викликів у ЧНН, З i

Середня тривалість розмови, Тс

Частка викликів що закінчилися розмовою

Народно-господарський сектор

526

2,7

90

0, 5

Квартирний сектор

1522

1,2

140

0,5

Таксафони

54

10

110

0,5

Y = 1 / 3600 × N i × C i × t i, Ерл. (4.1)

де N i - Кількість телефонних апаратів абонентів i-ї категорії, штук;

C i - середнє число викликів у ЧНН від абонентів i-ї категорії;

t i - середній час заняття комутаційного обладнання в ЧНН при надходженні дзвінка від абонентів i-ї категорії, секунди.

Середній час заняття виклику комутаційного обладнання при надходженні викликів від абонентів i-ї категорії визначається за формулою (4.2):

t i = a i × P p × (t co + nt n + t yc + t пв + T i), с, (4.2)

де Р р - частка дзвінків, що закінчилися розмовою, Р р = 0,5 ¸ 0,7;

t co - середній час сигналу "відповідь станції", t co = 3 с;

nt n - число цифр і середній час набору однієї цифри для ТА, t n = 0,8;

t yc - Середній час встановлення з'єднань з урахуванням наявності на мережі квазіелектронних, координатних і декадно-крокових АТС, t yc = 3 с;

t пв - час посилки виклику, якій Ви телефонуєте при відбулося розмові, t пв = 7 ¸ 8 з;

a i - коефіцієнт, що враховує тривалість заняття комутаційного обладнання викликами, не закінчилися розмовою.

Його величина визначається з графіка і залежить від частки викликів, що закінчилися розмовою Р р і середньої тривалості розмови T i, тобто a = f (T i) при Р р = const. Для абонентів засновницької сектора a уч = 1,21, для квартирного сектора a кв = 1,16, для таксофонів a тф = 1,175

Розрахуємо тривалість одного заняття для кожної категорії за формулою (4.2).

t кв = 1,16 × 0,5 × (3 +5 · 0,8 +2 +7 +140) = 90,48, с,

t уч = 1,21 × 0,5 × (3 +5 · 0,8 +2 +7 +90) = 64,13, с,

t та = 1,175 × 0,5 × (3 +5 · 0,8 +2 +7 + 110) = 76,03, с.

Середня тривалість одного заняття при наборі номера з апарату многочастотного набору трохи нижче, ніж розрахований час для дискових апаратів. Проектована АТС повинна забезпечувати стовідсоткову можливість використання всіма абонентами апаратів з багаточастотних набором, що можна врахувати розрахунку кількості багаточастотних приймачів. Навантаження, більшу ніж абоненти з апаратами многочастотного набору, створюють абоненти з апаратами дискового набору. Тому окремо розрахуємо середню тривалість одного заняття для тастатурних апаратів та інтенсивність виникає навантаження. Отримані дані зведемо в таблицю 4.2.

Величину інтенсивності виникає навантаження i-ї категорії джерел розрахуємо за формулою (4.1):

Y кв = 1 / 3600 × 959 × 1,2 × 90,48 = 28,923, Ерл,

Y уч = 1 / 3600 × 412 × 2,7 × 64,13 = 19,81, Ерл,

Y та = 1 / 3600 × 5 × 10 × 74,03 = 1,0282, Ерл.

Отримані дані заносимо в таблицю 4.2

Таблиця 4.2 - Виникаюча навантаження на вході щаблі ГІ

Тип н / н

Категорія Ліній

Кількість ТА, Ni,

Коефіцієнт, a i

Тривалість одного заняття, ti, з

Виникаюча навантаження, Yi, Ерл

Дисковий

Квартирні

959

1,16

90,48

28,923


Адміністративні

412

1,21

64,13

19,81


Таксафони

5

1,175

74,03

1, 0282


Сумарне навантаження




49,38

Тастатурний

Квартирні

563

1,16

91,06

16,98


Адміністративні

114

1,21

64,735

5,48


Таксафони

-

-

-

-


Сумарне навантаження




71,84

Загальностанційне виникає навантаження Y, тобто навантаження в ЧНН на з'єднувальні пристрої від початку до закінчення будь-якого виклику, не залежно від його результату, виходить підсумовуванням навантажень Y i від усіх категорій абонентів, включених в станцію.

Y вих = (Y кв.д + Y уч.д + Y та.д) + (Y кв.т + Y уч.т + Y та.т) = 49,38 +22,46 = = 71,84, Ерл.

    1. Розподіл виникла навантаження

Місцева навантаження від абонентів AXE -10, надходить на щабель ГІ, розподіляється по станціях мережі і до вузла спецслужб. Розподіл навантаження по станціях мережі має випадковий характер, залежить від неподдающейся обліку взаємної зацікавленості абонентів у переговорах. Тому точне визначення міжстанційних потоків навантаження при проектуванні АТС неможливо. Це можна зробити лише після введення станції в експлуатацію шляхом аналізу проведених вимірювань.

Для подальших розрахунків використовуємо спосіб розподілу навантаження, рекомендований в [2], за яким достатньо знати виникає місцеве навантаження кожної станції мережі.

Одна частина навантаження Y N, N замикається всередині станції, а друга - утворює потоки до діючих АТС, до вузла спецслужб і до АМТС.

Навантаження, спрямована до вузла спецслужб розраховується за формулою 4.3:

Y СП j = К СП × Y N, Ерл, (4.3)

де К СП - коефіцієнт, що характеризує частку навантаження, що надходить на вузол спецслужб - К СП = 0,03 ... 0,5.

Y СП, 4 = 0,03 × 71,84 = 2,1552, Ерл.

Внутристанционной навантаження до абонентів своєї станції Y N, N визначається за формулою 4.4:

Y N, N = h × (Y N - Y СП), Ерл, (4.4)

де h - коефіцієнт внутристанционного повідомлення, залежить від коефіцієнта ваги h с,%.

h з = N n / N ГТС, (4.5)

де N n - номерна ємність станції, NN;

N ГТС - ємність мережі, з урахуванням проектованої станції, NN.

h з = 2048 / 38884 × 100% = 5,2%.

Залежність коефіцієнта внутрішнього сполучення h від коефіцієнта ваги h з визначаються за таблицею 3.2 [2].

h = 19,8%

Y 4,4 = 0,198 × 71,84 = 14,22 Ерл.

Загальна вихідна міжміський навантаження розраховується за формулою 4.6:

Y АМТС j = Y ЗСЛ × (N n - N Т), Ерл. (4.6)

де Y ЗСЛ - середнє навантаження на замовно-сполучну лінію, рівна 0,003 Ерл;

N n - ємність проектованої станції, NN;

N Т - кількість таксафонов, штук.

Y АМТС, 4 = 0,003 × (2048 - 5) = 6,129, Ерл.

З метою спрощення, що входить міжміську навантаження можна прийняти рівною вихідної.

Навантаження на всіх діючих АТС Y j, Y СП j, Y АМТС j, Y N, N

розраховуються аналогічно з розрахунками для проектованої станції.

Питоме навантаження і структурний склад абонентів для АТСЕ - 2 і АТСКУ - 3 зведені в таблицю 4.3.

Таблиця 4.3 - Основні параметри навантаження

АТС

Тип абонентської лінії

Кількість абонентських ліній

Середнє число викликів у ЧНН, З i

Середня тривалість розмови, Тс

Частка викликів що закінчилися розмовою

АТСДШ - 2

Народно-господарський сектор

1698

2,7

90

0,5


Квартирний сектор

5288

1,2

140

0,5


Таксафони

14

10

110

0,5

АТСКУ - 3

Народно-господарський сектор

1549

2,7

90

0,5


Квартирний сектор

5433

1,2

140

0,5


Таксафони

18

10

110

0,5

Величину інтенсивності виникає навантаження i-ї категорії джерел розраховуємо за формулою 4.1. Середній час заняття комутаційного обладнання в ЧНН при надходженні дзвінка від абонентів i-ї категорії візьмемо значення розрахована за формулою 4.2.

Розрахунок зробимо для АТСДШ - 2:

Y кв = 1 / 3600 · 5288 · 1,2 · 90,48 = 159,48, Ерл,

Y нх = 1 / 3600 · 1698 · 2,7 · 64,15 = 81,695, Ерл,

Y т = 1 / 3600 · 14 · 10 · 74,03 = 2,879, Ерл.

Загальностанційне виникає навантаження на АТСДШ - 2 буде дорівнює:

Y 2 = 159,48 + 81,695 +2,879 = 244,06, Ерл.

Далі проведемо розподіл навантаження. Навантаження спрямовану до вузла спецслужб розраховуємо за формулою 4.3.

Y сп = 0,03 · 244,06 = 7,322 Ерл

Внутристанционной навантаження до абонентів своєї станції визначаємо поформуле 4.4. Де коефіцієнт внутристанционного повідомлення h з знайдемо за формулою 4.5.

h з = 7000 / 38884 · 100% = 18%

Коефіцієнт ваги h знаходимо за таблицею 3.2

h = 38,5%

Y 22 = 244,064 · 0,385 = 93,965 Ерл

Таким же методом розраховуємо величину інтенсивності навантаження АТСКУ - 3 і всі отримані дані зведемо в таблицю 4.4.

Таблиця 4.4 - внутристанционной і виходить навантаження

Позначення АТС

Ємність АТС

Y j, Ерл

h с,%

h,%

Y ВН, Ерл

Y вих, j, Ерл

АТСДШ-2

7000

244,064

18

38,5

93,965

142,777

1

2

3

4

5

6

7

АТСКУ-3

7000

24 лютого 2006

18

38,5

93,193

141,605

АТС-4

2 048

71,84

5,2

19,8

14,22

5 5,47

Тепер з урахуванням типу зустрічної станції знаходяться значення потоків повідомлення, що надходять на вихідні пучки ліній від кожної АТС до всіх інших станціях мережі, і за отриманими даними складемо матрицю міжстанційних навантажень.

Знайдемо величину навантаження від проектованої АТС-4 до АТСДШ-2 за формулою 4.7.

Y 4,2 = j Д × Y вих, 2 × Y вих, 4 / Y вих, 2 + Y вих, 3 + Y вих, 4, Ерл; (4.7)

де j Д - коефіцієнт, що враховує тип станції в даному випадку j Д = 0,95;

Y вих, 4 - інтенсивність навантаження від АТС - 4;

Y вих, 2 - інтенсивність навантаження від АТС ДШ - 2;

Y вих, 3 - інтенсивність навантаження від АТСКУ - 3.

Y 4,2 = 0,95 × 142,777 × 55,47 / 142,777 +141,605 +55,47 = 22,61 Ерл.

Величину навантаження від АТСДШ - 2 до проектованої АТС - 4 расчитаем за формулою 4.8.

Y 2,4 = j Д × Y вих, 4 × Y вих, 2 / Y вих, 3 + Y вих, 4, Ерл; (4.8)

Величину навантаження від АТСКУ-3 до проектованої АТС-4 знайдемо за формулою 4.9.

Y 3,4 = j до × Y вих, 4 × Y вих, 3 / Y вих, 2 + Y вих, 4, Ерл; (4.9)

де j К - коефіцієнт, що враховує тип станції в даному випадку j К = 0,89;

Y 3,4 = 0,89 · 55,47 · 141,605 / 142,777 + 55,47 = 33,67 Ерл.

Величину навантаження до АТСКУ -3 від проектованої АТС - 4 расчитаем за формулою 4.10.

Y 4,3 = j Д × Y І З Х, 3 × Y вих, 4 / Y вих, 2 + Y вих, 4 + Y вих, 3, Ерл; (4.10)

Y 4,3 = 0,89 × 141,605 × 55,47 / 142,777 +141,605 +55,47 = 19,6 Ерл;

Так як УСС, СПУ, АМТС знаходяться на проектованій, то необхідно злагоджено навантаження, що надходитимуть від АТС мережі до АТС-4 і навантаження від цих АТС до вищеперелічених вузлів. Всі результати розрахунків зведені в таблицю 4.5.

На АТС потоки навантаження від усіх джерел змішуються і розподіляються по розрахованим вище напрямками. При цьому середнє значення інтенсивності телефонного навантаження визначається в ЧНН. Проте, середнє навантаження, створювана абонентської групою не є однаковою для ЧНН різних днів. При підвищенні навантаження і незмінній кількості приладів втрати інтенсивно зростають. Крім того, абонентські групи однаковою ємності та структури створюють у ЧНН різні середні навантаження, і в результаті якість обслуговування в окремих випадках може бути нижчим ніж норми.

Тому для забезпечення нормування нормованих втрат повідомлення розрахунок числа з'єднувальних ліній виробляється не за середньої навантаженні, а за таким її значенням, яке із заданою ймовірністю забезпечує прийняті невеликі втрати повідомлення. Це значення інтенсивності телефонного навантаження називаються розрахунковою інтенсивністю навантаження.

Розрахункове значення вибирають таким, щоб з імовірністю 0,75, втрати в абонентських групах не перевищували 3-5%. Для зазначених умов розрахункове значення інтенсивності телефонного навантаження можна отримати з виразу:

Y Р = Y +0,6472 × Ö Y, Ерл, (4.11)

де Y Р - розрахункова інтенсивність навантаження, Ерланг;

Y - середнє значення інтенсивності навантаження, Ерланг.

Розрахункове значення телефонного навантаження визначається тільки для пучків СЛ, число яких необхідно розраховувати.

Перелічені значення представлені у вигляді матриці міжстанційних навантажень в таблиці 4.5.

Таблиця 4.5 - Матриця міжстанційних навантажень

Напрямок

Середнє значення Y, Ерл

Розрахункове значення Y Р,

від АТСДШ-2

38,18

42,53

від АТСКУ-3

33,67

37,425

до АТСДШ-2

22,1

25,14

до АТСКУ-3

19,6

22,46

від АМТС

6,129

7,731

до АМТС

6,129

7,731

    1. Розрахунок кількості з'єднувальних ліній

Необхідна кількість з'єднувальних ліній від АТС мережі до проектованої АТС - 4 знайдемо за формулою Ерланга для знайденої навантаження і заданих втрат (формула 4.36), [2]. Отримані значення кількості з'єднувальних ліній зведені в таблицю 4.6.

Допустимі норми втрат на міжстанційних СЛ від АТСДШ і АТСК складають р = 0,005 (відповідно до ВНТП-112-86) для СЛ місцевого зв'язку.

V j = Е (Y, р) j, (4.12)

Таблиця 4.6 - Кількість з'єднувальних ліній

Напрямок

Значення втрат

Розрахункове значення Y Р, Ерл

Сполучні лінії

від АТСДШ-2

0,005

42,53

60

до АМТС

0,005

7,731

15

від АТСКУ-3

0,005

37,425

60

до АТСДШ-2

0,005

25,14

50

до АТСКУ-3

0,005

22,46

45

5. РОЗРАХУНОК ОБСЯГУ ОБЛАДНАННЯ

У даному дипломному проекті розглядається введення другої черги системи АХЕ-10 ємністю 2048 номерів. Тому ми не розглядаємо проектування центрального керуючого комплексу. Метою розрахунку обсягу станційного обладнання є визначення кількості наступних модулів:

  • лінійний комутаційний модуль (LSM);

  • комплект станційного закінчення (ETC).

Ступінь абонентського шукання SSS складається з декількох LSM, в кожен з яких можуть бути включені до 128 абонентських ліній, 8 приймально-передавачів тонального набору (KRC) і один 32-канальний комплект станційного закінчення удаленной ступені (ЕТВ) або опорної ступені (ЄТС).

Кількість модулів LSM розрахуємо за формулою (5.1):

LSM = N а / 128, (5.1)

де N а - ємність проектованої АТС.

LSM = 2048 / 128 = 16 модулів.

ЄТС і ЕТВ складаються з комплектів на друкованих платах, вставлених в магазин, і працюють в якості стику між ІКМ та ступенем GSS. На кожні 30 розмовних каналу встановлюється один ЄТС або ЕТВ. Кількість необхідних комплектів ЄТС (ЕТВ) для проектованої АТС визначимо за формулою (5.2):

ЄТС = N к / 30, (5.2)

де N к - кількість каналів.

ЄТС = 230 / 30 = 8 комплектів.

У таблиці 5.1 наведено кількість необхідних модулів LSM і ETC.

Таблиця 5.1 - Кількість необхідних модулів

Найменування комплектів

Кількість комплектів

LSM

16

ETC

8

5. 1 Конструкція і розташування обладнання

Так як система АХЕ-10 модульної побудови, тому обладнання АТС має модульну механічну структуру. Модульна конструкція забезпечує просте обслуговування. Особливо велике значення це має при поставці, монтажі і самої експлуатації обладнання.

Обладнання станції АХЕ-10 розміщене в шафах. Конструкція цих шаф забезпечує міцність при значних механічних напругах і дозволяє транспортувати шафи з змонтованим в них внутрішнім обладнанням. У кожній шафі є п'ять чи шість полиць, на яких розміщені касети з платами або інші частини обладнання. Зовнішній корпус шафи служить електромагнітним екраном. На задній стороні шафи є витяжний отвір для відведення тепла до верху шафи.

Механічна конструкція, що застосовується на АХЕ, забезпечує природне охолодження циркуляцією повітря. Холодне повітря входить через отвори на дверях шаф і циркулює між друкованими платами в магазинах. Установка для кондиціонування повітря на стелі знижує температуру повітря, і холодний (важке повітря) спускається на підлогу і охолоджує апаратуру. Установка для кондиціонування повітря встановлюється між рядами шаф, запобігаючи таким чином пошкодження апаратури водою, що капає з несправного обладнання.

До базових апаратних компонентів, які утворюють механічну структуру АХЕ, відносяться:

- Друковані плати;

- Касети (магазини), в яких розміщені друковані плати;

- Кабелі та роз'єми з сполучними панелями і окремими касетами.

Друковані плати виготовлені з багатошарового склопластику. Роз'єми, розташовані на краю друкованої плати, служать для з'єднання цієї плати із загальною платою магазину.

Касети є базовими блоками модульного обладнання та застосовуються для розміщення і кріплення друкованих плат. Касета являє собою раму для друкованих плат із задньою панеллю, яка є монтажним блоком. Друковані плати вставляються в гнізда панелей, і стикуються з роз'ємами монтажного блоку. Касети можуть бути різних розмірів, в залежності від типу обладнання. Щоб полегшити заміну магазинів або друкованих плат в магазинах, всі кабелі, підводиться до касет, підключаються з передньої сторони магазину. Звідти кабелі ведуться до екранованих кабелепроводам.

Всі магазини заземлені через алюмінієвий профіль, який змонтовано з передньої сторони магазину.

Механічна конструкція, вживана для АХЕ, не задає ніяких обмежень, що стосуються взаємного розміщення шаф і магазинів. Шафи зазвичай встановлюються лінійно, задніми сторонами один до одного, утворюючи здвоєні ряди. Відстань між рядами можна вибрати відповідно будь-якому розміру проходу. Стандартна ширина проходу для АХЕ-10 дорівнює 800 мм. Така ширина придатна для покриття стандартними плитками фальшпола. Цей підлогу рекомендується застосовувати в нових будівлях АТС. Устаткування монтується на рамі статі, що має ті ж розміри, що і підстава шафи. Кабельний підлогу перекриває тільки простір між шафами та їх найближчим оточенням. Пол має висоту 180 мм, що достатньо для прокладки кабелів і кабелепроводов. [1]

6. Техніко-економічне обгрунтування

6.1 Обгрунтування необхідності розробки

Необхідно виконати техніко-економічне обгрунтування на проектування, розширення ємності телефонної мережі міста Любань на базі обладнання АХЕ-10, абонентською місткістю 2048 номерів. Розглянута телефонна станція системи АХЕ-10 відображає прогресивний напрямок у розвитку телефонної мережі, володіє високими властивостями адаптації до існуючої аналогової мережі, має високі техніко-експлуатаційні характеристики. Станція забезпечує: всі основні телефонні функції (місцеві, вихідні і вхідні, міжміські з'єднання); велика кількість додаткових послуг (абонентська лінія з декадними / частотним набором, повторення останнього набраного номера, заборона вихідної / вхідного зв'язку, конференц-зв'язок, визначення зловмисного виклику, перенаправлення виклику та інші); підключення додаткових абонентських пристроїв (модеми, факсимільні апарати, автоматичні визначники номера, автовідповідачі); підключення до мережі Інтернет, електронною поштою БелПак [1].

Економічність станції системи АХЕ-10 полягає насамперед у її модульності, завдяки якій вона добре адаптується до вимог ринку щодо продуктивності, енергоспоживання, ємності і функцій [8].

При проектуванні нової АТС практично завжди ставиться питання про вибір обладнання.

В даний час з-за великої насиченості ринку телекомунікацій різними системами, що мають приблизно однакові технічні характеристики, проблема вибору чисто техніко-економічним завданням.

Для реалізації даного проекту було прийнято рішення використовувати цифрову комутаційну систему АХЕ -10, для порівняння наведемо вартість обладнання системи SI 2000 фірми "Iskratel" (C Ловен). Зведення цін на придбання обладнання приведена в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 - Підсумок цін обладнання SI 2000

Найменування устаткування

Кількість, одиниць

Вартість однієї одиниці,

дол США

Загальна вартість, дол США

Модуль ASM

4

24000

96000

Модуль RASM

2

15625

31250

Модуль ANM

6

10000

60000

Модуль DNM

6

4000

24000

Модуль CHM

1

5000

5000

Модуль ADM

1

5200

5200

Модуль GSM

1

20850

20850

Шафи

-

-

22200

ПЗ

-

-

40000

Крос

2000

30

60000

ЕПП

-

-

20000

Устаткування для технічного обслуговування

-

-

2000

ЗІП

1

19900

19900

Разом вартість обладнання (Ц нт):

-

-

407000

Наведемо вартість придбаного проектованого устаткування АХЕ - 10 у таблиці 6.2

Таблиця 6.2 - Підсумок цін устаткування АХЕ-10

Найменування устаткування

Кількість, одиниць

Вартість однієї одиниці,

дол США

Загальна вартість, дол США

Модуль LSM

16

6000

96000

Модуль ETC

8

6000

48000

Шафи

-

-

16200

ПЗ

-

-

16000

Крос

2048

30

61440

Устаткування для технічного обслуговування

-

-

2000

ЗІП

1

14500

14500

Разом вартість обладнання (Ц нт):

-

-

260000

У результаті проведених порівнянь виходячи з таблиць 6.1 і таблиці 6.2, зробимо висновок, що обладнання системи АХЕ -10 економічно вигідніше обладнання системи SI 2000.

6.2 Розрахунок одноразових витрат

Для розрахунку одноразових витрат складемо кошторис на придбання обладнання на основі зведеної расценочние приймально-здавальної відомості на обладнання ЕАТС АХЕ -10. Зведення цін на придбання обладнання наведена у таблиці 6.2.

Капітальні вкладення в сфері введення в експлуатацію нового виробу включають всі одноразові витрати і поточні витрати, які несе споживач у зв'язку з переходом до експлуатації нового виробу.

Одноразові витрати п) визначаються за формулою (6.1):

До п = Ц нт + К р + К м, (6.1)

де Ц нт - вартість устаткування, руб.;

К р - витрати на розмитнення обладнання, 2,5% від вартості обладнання для країн, що розвиваються, руб.;

К м - витрати на установку, монтаж та налагодження, 5-8% від вартості устаткування, руб.

За безготівковим курсом Національного банку РБ на 01.04.2004г. долар США дорівнює 2150 білоруських рублів.

Ц нт = 260000 · 2150 = 559 млн руб.

К р = 260000 · 2150 · 2,5 / 100 = 13975000 руб.

К м = 260000 · 2150 · 5 / 100 = 27950000 руб.

До п = 559000000 + 13975000 + 27950000 = 600925000 крб.

6.3 Розрахунок річного від основної діяльності АТС

Доходи від основної діяльності АТС складаються з:

У таблиці 6.3 наведено разові доходи від основної діяльності.

Таблиця 6.3 - Разові доходи від основної діяльності АТС

Найменування доходів

Кількість абонентів

Тариф на послуги зв'язку на 01.04.04, руб.

Дохід, крб.

Установка і підключення основного телефону:

народно-господарський сектор

квартирний сектор

526

1512

685000

323000

360310000

488376000

Установка і підключення факсимільного апарату, модему, Аона:

народно-господарський сектор

квартирний сектор

110

350

2515

1750

276650

612500

Реєстрація абонента з комутованим доступом в Інтернет:

народно-господарський сектор квартирний сектор

30

20


13080

7800

392400

156000

Разом разових доходів (Др):

-

-

8 50123550

У таблиці 6.4 наведені поточні доходи від основної діяльності

Виходячи з того, що нормативний термін окупності станції становить 3,4 року, можна рознести на цей термін суму разових доходів від основної діяльності АТС, одержуваних одноразово при підключенні нових абонентів.

Величину разових доходів, що припадають на 1 рік, розрахуємо за формулою (6.2).

Д р / год = Д р · К, (6.2)

де К - коефіцієнт приведення, 0,16.

Таблиця 6.4 - Поточні доходи від основної діяльності

Статті доходів

Кількість

абонентів

Тариф на послуги зв'язку на 01.04.04, грн. / міс.

Дохід у місяць,

руб. / міс.

Річний дохід, руб. / Рік

1

2

3

4

5

Основна абонентська плата:

народно-господарський сектор квартирний сектор

526

1512

3540

1870

1862040

2827440

22344480

33929280

Абонентська плата за факсимільний апарат, модем, АВН:

народно-господарський сектор

квартирний сектор

90

200

1170

480

105300

96000

1263600

1152000

Абонентська плата за послуги Інтернет:

народно-господарський сектор

квартирний сектор

30

20

4960

1970

148800

39400

1785600

472800

Погодинний облік вартості розмов:

місцеві розмови:

народно-господарський сектор (при середньостатистичній тривалості розмов одного абонента 825 хвилин на місяць)

квартирний сектор

(При середньостатистичній тривалості розмов одного абонента 430 хвилин на місяць)

міжміські та міжнародні розмови: народно-господарський сектор (при середньостатистичній оплату розмов одного абонента 5000 руб. в місяць)

526




1512





526

10,4




5,75





-

5470,4




8694





263000 0

65645




104328





31560000

квартирний сектор

(При середньостатистичній оплату розмов одного абонента 5000 руб. В місяць)

1512

-

7560000

90720000

Дохід від таксофонів за магнітними картками (при середньостатистичному доході від одного таксофона 19350 руб. В місяць)

10

-

1935000

2322000

Разом поточних доходів (Дт):

-

-

-

185719733

Д р / год = 850123550 · 0,16 = 136 019 768 руб. / Рік

Загальну суму річних доходів від основної діяльності АТС визначимо за формулою (6.3).

Д р = Д т + Д р / год, (6.3)

Д р = 185719733 + 136019768 = 321739501 крб. / Рік

6.4 Розрахунок експлуатаційних витрат

Експлуатаційні витрати представляють собою сукупність витрат, пов'язаних з утриманням та експлуатацією устаткування.

Введення даного об'єкта передбачає збільшення штату на одного інженера-оператора. Фонд заробітної плати (ФЗП) на рік розраховується за формулою (6.4):

Ф З П = Ч обс × Т і × К пр · n, (6.4)

де Ч обс - чисельність обслуговуючого персоналу, чол.;

Т і - тарифна ставка інженера-оператора, 271700 крб.;

До пр - коефіцієнт премій, 1,2;

n - кількість місяців у році, 12.

Ф З П = 1 × 271700 × 1,2 × 12 = 3912480 крб. / Рік

Відрахування на соціальні потреби визначимо за формулою (6.5).

Ос = Н ос · Ф З П, (6.5)

де Н ос - Норматив відрахувань на соціальний захист, інші податки та неподаткові платежі, 35%.

Ос = 35 · 3912480 / 100 = 1369368 руб. / Рік

Амортизаційні відрахування розраховуються за формулою (6.6):

А = Н а × К п / 100, (6.6)

де Н а - норма амортизації на повне відновлення НТ, 3,3%.

А = 3,3 × 600 925 000 / 100 = 19830525 руб. / Рік

Матеріальні витрати складають 0,5% від одноразових витрат, визначаються за формулою (6.7).

М = 0,5% · До п, (6.7)

М = 0,5 · 600 925 000 / 100 = 3004625 грн. / рік

Витрати по оплаті електроенергії розраховуються за формулою (6.8):

Р ел = W д × Т еф × Ц ел, (6.8)

де W д - споживана потужність НТ, 1,16 кВт;

Т еф - фонд часу роботи НТ, 8760 год / рік;

Ц ел - тариф на електроенергію, 280 руб. / КВт · год

Р ел = 1,16 × 8760 × 280 = 2845248 крб. / Рік

Витрати на поточний ремонт обладнання визначимо за формулою (6.9):

Р тр = Н тр × Ц нт / 100, (6.9)

де Н тр - норматив витрат на поточний ремонт, 2%;

Р тр = 2 × 559 млн / 100 = 11180000 руб. / Рік

До складу інших витрат входять:

податки, збори і відрахування до бюджету і позабюджетні фонди:

  1. надзвичайний податок;

  2. відрахування на дошкільні установи;

  3. дорожній податок;

  4. земельний податок;

  5. екологічний податок;

  6. відрахування до фонду підтримки виробників с / г продукції;

    • інвестиційний фонд;

    • ремонтний фонд;

    • витрати на службові відрядження;

    • плата за воду і каналізацію;

    • плата за оренду приміщень [3].

Надзвичайний податок сплачується в розмірі 4% від фонду заробітної плати, розраховується за формулою (6.10).

Н ч = 4% · ФЗП, (6.10)

Н ч = 4 · 3912480 / 100 = 156 500 грн. / рік

Відрахування на дошкільні установи (Оду) сплачується у розмірі -5% від ФЗП за формулою (6.11)

Про ду = ФЗП * 5% / 100%, (6.11)

Про ду = 3912480 * 5 / 100 = 195 624 грн. / рік

Визначимо дорожній податок у розмірі 1% від загальної суми річних доходів формула (6.12).

Ндор = 1% · Д р, (6.12)

Н дор = 1 · 321 739 501 / 100 = 3217395 грн. / рік

Податок на землю сплачується в залежності від ставок і площ, займаних підприємством, за квітень місяць склав 8000 грн. Отже, податок на землю за рік складе 96000 грн. / рік.

Сума відрахувань до фонду підтримки виробників с / г продукції становить 1% від загальної суми річних доходів, визначається за формулою (6.13).

Н с / х = 1% · Д р, (6.13)

Н с / х = 1 · 321 739 501 / 100 = 3217395 грн. / рік

Екологічний податок (НЕК) сплачує підприємство за користування природними ресурсами та за викиди в навколишнє середовище в межах встановлених норм.

Викиди поділяються на:

1.стаціонарние (спалювання вугілля і газу, вентиляція приміщення і т.д.);

2. пересувні (згоряння автотранспортного палива).

Сума екологічного податку за рік становить орієнтовно 10000000 руб.

Відрахування в інвестиційний фонд складають:

Загальна сума відрахувань в інвестиційний фонд розраховується за формулою (6.14).

Оі = Оі.д. + Оі.а., (6.14)

де Оі.д. - Відрахування в інвестиційний фонд від доходів;

Оі.а. - Відрахування в інвестиційний фонд від суми амортизаційних відрахувань.

Оі = 15 · 321 739 501 / 100 + 15 · 19830525 / 100 = 51235504 грн. / рік

Відрахування в ремонтний фонд становлять 1% від одноразових витрат, розраховуються за формулою (6.15).

Ф рем = 1% · До п, (6.15)

Ф рем = 1 · 600 925 000 / 100 = 6009250 грн. / рік

Річні витрати на службові відрядження інженера АТС визначимо за формулою (6.16).

Рс.к. = Ос.к. · n С.К., (6.16)

де О с.к. - Оплата добової відрядження, 8200 руб.;

n с.к. - Кількість службових відряджень у рік, 12 разів.

Р с.к. = 8200 · 12 = 98400 грн. / рік.

Плата за воду і каналізацію здійснюється в залежності від фактичного споживання води по лічильнику. За квітень місяць плата склала 12000 руб. Отже, річна плата за воду і каналізацію складе 144000 грн. / рік.

Орендна плата визначається згідно з договорами на оренду приміщень. За квітень місяць ця плата склала 3840000 крб. Отже, річна орендна плата складе 46080000 грн. / рік.

Результат розрахунку експлуатаційних витрат за проектованої станції представлений у таблиці 6.5.

Таблиця 6.5 - Експлуатаційні витрати

Статті витрат

Річна сума витрат, руб. / Рік

1

2

Фонд заробітної плати

3912480

Відрахування на соціальні потреби

1369368

Амортизаційні відрахування

1983525

Матеріальні витрати

3004625

Витрати з оплати електроенергії

2845248

Витрати на поточний ремонт

11180000

Інші витрати

З них:

Податки, відрахування в бюджет і позабюджетні фонди

в тому числі:

надзвичайний податок

відрахування на дошкільні установи

дорожній податок

податок на землю

екологічний податок

фонд підтримки виробників с / г продукції

156500

195624

3217395

96000

10000000

3217395

Відрахування в інвестиційний фонд

51235504

Відрахування в ремонтний фонд

6009250

Витрати на службові відрядження

98400

Оплата за воду і каналізацію

144000

Оренда приміщень

46080000

Всього експлуатаційних витрат (Е р):

144745314

НДДКР

1013217

Разом:

145758530

До складу собівартості, крім статей експлуатаційних витрат, входить науково-дослідницький та дослідно-конструкторська робота (НДДКР). Вона визначається в розмірі 0,7% від експлуатаційних витрат.

НДДКР = Ер * 0,7% / 100% (6.17)

Прибуток підприємства розрахуємо за формулою (6.18):

Р = Д р - Е р, (6.18)

У формулі (6.18) Р складається з балансового прибутку та податку на додану вартість. Подальші розрахунки проводимо без урахування ПДВ:

Р = 321739501 - 145758530 = 175980000 крб. / Рік

Чистий прибуток підприємства визначимо за формулою (6.19):

Р ч = (1 Н п) · Р, (6.19)

де Н п - податок на прибуток, 30% від прибутку підприємства.

Р ч = 70 / 100 × 175 980 000 = 123 185 000 руб. / Рік

6.5 Розрахунок економічного ефекту

На основі проведених раніше розрахунків визначимо доцільність впровадження інженерного проекту.

Визначимо термін окупності станції за формулою (6.20).

Т ок = К п / (Д р Е р), (6.20)

Т ок = 600925000 / (321739501 - 145758530) = 3,4 року

За формулою (6.21) визначимо розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності.

Е р = 1 / Т ок, (6.21)

Е р = 1 / 3,4 = 0,29

Аналіз отриманих результатів показує, що до апітальние вкладення в сфері введення в експлуатацію комутаційного вузла на базі ЕАТС АХЕ - 10 становлять 600925000 крб., Експлуатаційні витрати - 145758530 руб., Середньорічні доходи від основної діяльності АТС - 321739501 руб., Річний чистий прибуток підприємства - 123185000 крб., термін окупності проекту становить 6,2 року.

Порівняння розрахункового терміну окупності даного проекту з нормативним (3,4 роки) свідчить про доцільність впровадження даного об'єкта на телефонній мережі міста Любань.

7. ОПТИМІЗАЦІЯ ЗОРОВИХ УМОВ ПРАЦІ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ (У ЦЕХУ, ЛАБОРАТОРІЇ, У ВЦ, КБ ТА ІН)

Освітлення - використання світлової енергії сонця і штучних джерел світла для забезпечення зорового сприйняття навколишнього світу. Світло є природною умовою життя людини, необхідним для здоров'я і високої продуктивності праці, заснованої на роботі зорового аналізатора, самого тонкого і універсального органа почуттів. Забезпечуючи безпосередній зв'язок організму з навколишнім світом, світло є сигнальним подразником для органа зору й організму в цілому: достатнє освітлення діє тонізуюче, поліпшує протікання основних процесів вищої нервової діяльності, стимулює обмінні й імунобіологічні процеси, впливає на формування добового ритму фізіологічних функцій людини. Основна інформація про навколишній світ - близько 80% - надходить через зорове сприйняття. Саме тому гігієнічно раціональне виробниче освітлення має величезне позитивне значення.

7.1 Основні вимоги до освітленості з урахуванням праці

Правильно спроектоване і виконане висвітлення забезпечує можливість нормальної виробничої діяльності.

Із загального обсягу інформації людина отримує через зоровий канал близько 80%. Якість інформації, що надходить багато в чому залежить від освітлення: незадовільний кількісно або якісно воно не тільки стомлює зір, але і викликає стомлення організму в цілому. Нераціональне освітлення може, крім того, бути причиною травматизму: погано освітлені небезпечні зони, сліпучі джерела світла і відблиски від них, різкі тіні погіршують видимість настільки, що викликає повну втрату орієнтування працюючих.

При незадовільному освітленні, крім того, знижується продуктивність праці і збільшується брак продукції.

Освітлення характеризується кількісними та якісними показниками.

До кількісних показників відносяться: світловий потік, сила світла, освітленість і яскравість.

Частина променистого потоку, яка сприймається зором людини як світло, називається світловим потоком Ф і вимірюється в люменах (лм).

Світловий потік Ф - потік променистої енергії, що оцінюється по зоровому відчуттю, характеризує потужність світлового випромінювання.

Одиниця світлового потоку - люмен (лм) - світловий потік, випромінюваний точковим джерелом з тілесним кутом в 1 стерадіан при силі світла, рівної 1 кандела.

Світловий потік визначається як величина не тільки фізична, а й фізіологічна, оскільки її вимір грунтується на зоровому сприйнятті.

Усі джерела світла, в тому числі і освітлювальні прилади, випромінюють світловий потік в простір нерівномірно, тому вводиться величина просторової щільності світлового потоку - сила світла I.

Сила світла I визначається як відношення світлового потоку dФ, що виходить від джерела і поширюється рівномірно всередині елементарного телеcного кута, до величини цього кута.

За одиницю величини сили світла прийнята кандела (кд).

Одна кандела - сила світла, що випускається з поверхні площею 1 / 6 · 10 5 м 2 повного випромінювання (державний еталон світла) в перпендикулярному напрямку при температурі затвердіння платини (2046,65 К) при тиску 101325 Па.

Освітленість Е - відношення світлового потоку dФ падаючого на елемент поверхні dS, до площі цього елементу

Е = dФ / dS.

За одиницю освітленості прийнято люкс (лк).

Яскравість L елемента поверхні dS під кутом відносно нормалі цього елемента є відношення світлового потоку d2Ф до твору тілесного кута dЩ, в якому він поширюється, площі dS і косинуса кута?

L = d2Ф / (dЩ · dS · cos і) = dI / (dS · cosі),

де dI - сила світла, випромінюваного поверхнею dS в напрямку і.

Коефіцієнт відображення характеризує здатність відображати падаюче на нього світловий потік. Він визначається як відношення відбитого від поверхні світлового потоку Фотріє. до падаючого на нього потоку ФПАД ..

До основних якісних показників висвітлення ставляться коефіцієнт пульсації, показник осліпленості і дискомфорту, спектральний склад світла.

7.2 Обгрунтування організації освітленості і норм рівня освітленості робочого місця

Вимоги до освітлення приміщень встановлює СниП 23-05-95 Природне і штучне освітлення. Для приміщень промислових підприємств встановлено норми на КПО, освітленість, допустимі поєднання показників осліпленості і коефіцієнта пульсації. Значення цих норм визначаються розрядом і подразряд зорової роботи. Всього передбачено вісім розрядів - від I; де найменший розмір об'єкта розрізнення складає менше 0,15 мм, до VI, де він перевищує 5 мм; VII розряд встановлений для робіт з світяться матеріалами і виробами в гарячих цехах, VIII - для загального спостереження за ходом виробничого процесу. При відстанях від об'єкта розрізнення до ока що працює більше 0,5 м розряд робіт встановлюється в залежності від кутового розміру об'єкта розрізнення, що визначається відношенням мінімального розміру об'єкта розрізнення до відстані від цього об'єкта до очей працюючого. Подразряд зорової роботи залежить від характеристики фону і контрасту об'єкта розрізнення з фоном.

Вибір цих норм залежить від розряду та підрозряд зорової роботи. Для таких приміщень передбачено 5 розрядів зорової роботи - від А - до Д.

Зорова робота відноситься до одного з перших трьох розрядів (залежно від найменшого розміру об'єкта розрізнення), якщо вона полягає в розрізненні об'єктів при фіксованій та нефіксованим лінії зору. Подразряд зорової роботи при цьому визначається відносною тривалістю зорової роботи при направленні зору на робочу поверхню (%).

Зорова робота відноситься до розрядів Гід, якщо вона полягає в огляді навколишнього простору при дуже короткочасному, епізодичному розрізненні об'єктів. Розряд Г встановлюється при високій насиченості приміщення світлом, а розряд Д - при нормальній насиченості.

Норми природного освітлення залежать від світлового клімату, в якому розташований адміністративний район. Необхідне значення КПО визначається за формулою

До Е О = Eн · mN,

Де N - номер групи забезпеченості природним світлом, який залежить від виконання світлових отворів і їх орієнтації по сторонах горизонту;

Eн - значення КПО, вказане в таблицях СниП 23-05-95;

mN - коефіцієнт світлового клімату.

Для освітлення виробничих приміщень та складських будівель слід використовувати, як правило, найбільш економічні розрядні лампи. Використання ламп розжарювання для загального освітлення допускається тільки у випадку неможливості або техніко-економічної недоцільності використання розрядних ламп.

Для місцевого освітлення крім розрядних джерел світла слід використовувати лампи розжарювання, в тому числі галогенні. Застосування ксенонових ламп всередині приміщень не допускається.

Для місцевого освітлення робочих місць слід використовувати світильники з непросвечивающими відбивачами. Місцеве освітлення робочих місць, як правило, має бути обладнане регуляторами освітлення.

У приміщеннях, де можливе виникнення стробоскопічного ефекту, необхідне включення сусідніх ламп в 3 фази живлячої напруги або включення їх в мережу з електронними пускорегулювальними апаратами.

7.3 З редством і способи забезпечення вимог освітленості і рівномірного світлорозподілу

Для оцінки умов зорової роботи існують такі характеристики, як фон, контраст об'єкта з фоном.

При висвітленні виробничих приміщень використовують природне освітлення, що створюється світлом неба, що потрапляє через світлові прорізи в зовнішніх огороджувальних конструкціях, штучне, що здійснюється електричними лампами і поєднане, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Природне освітлення приміщення через світлові прорізи в зовнішніх стінах називається бічним, а освітлення приміщення через ліхтарі, світлові прорізи в стінах у місцях перепаду висот будівлі називається верхнім. Поєднання верхнього і бокового природного освітлення називається комбінованим природним освітленням.

Якість природного освітлення характеризують коефіцієнтом природної освітленості (КПО). Він являє собою відношення природної освітленості, що створюється в деякій точці заданої площини всередині приміщення світлом неба, до значення зовнішньої горизонтальної освітленості, створюваної світлом повністю відкритого небосхилу; виражається у відсотках.

За конструктивним виконанням штучне освітлення може бути двох систем - загальне і комбіноване. У системі загального освітлення світильники розміщуються у верхній зоні приміщення рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або відносно того, як розташоване устаткування (загальне локалізоване освітлення). У системі комбінованого освітлення до загального освітлення додається місцеве, що створюється світильниками, концентрує світловий потік безпосередньо на робочих місцях.

Застосування одного місцевого освітлення не допускається.

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяють на такі види: робоче, безпеки, евакуаційне, охоронне і чергове.

Робоче освітлення - освітлення, що забезпечує нормовані освітлювальні умови (освітленість, якість освітлення) в приміщеннях і в місцях виконання робіт поза будівлями.

Освітлення безпеки - освітлення, влаштовується для продовження роботи при аварійному відключенні робочого освітлення. Цей вид освітлення повинен створювати на робочих поверхнях у виробничих приміщеннях і на територіях підприємств, які потребують обслуговування при відключенні робочого освітлення, найменшу освітленість у розмірі 5% освітленості, яка нормується для робочого освітлення від загального освітлення, але не менш 2лк усередині будівлі і не менше 1лк для територій підприємств.

Евакуаційне освітлення слід передбачати для евакуації людей з приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення в місцях, небезпечних для проходу людей. Воно повинно забезпечувати найменшу освітленість на підлозі основних проходів (або на землі) і на сходах: у приміщеннях - 0,5 лк, а на відкритих територіях-0,2 лк.

Освітлення безпеки і евакуаційне освітлення називають аварійним освітленням. Вихідні двері громадських приміщень громадського призначення, в яких можуть перебувати більше 100 людей, а також виходи з виробничих приміщень без природного світла, де можуть перебувати одночасно більше 50 осіб або мають площу понад 150 м2, повинні бути відзначені покажчиками. Покажчики виходів можуть бути світловими і не світловими, за умови, що позначення виходу висвітлюється світильниками аварійного освітлення.

Освітлювальні прилади аварійного освітлення допускається передбачати палаючими, що включаються одночасно з основними освітлювальними приладами нормального освітлення і не палаючими, автоматично включаються при припиненні живлення нормального освітлення.

Охоронне освітлення повинно передбачатися вздовж кордонів територій, що охороняються у нічний час. Освітленість повинна бути не менше 0,5 лк на рівні землі в горизонтальній площині або на рівні 0,5 м від землі на одній стороні вертикальної площини, перпендикулярної до лінії кордону.

Чергове освітлення передбачається для неробочого часу. Область його застосування, величини освітленості, рівномірність і вимоги до якості не нормуються.

Основне завдання освітлення на виробництві - створення найкращих умов для бачення. Це завдання можна вирішити тільки освітлювальною системою, що відповідає певним вимогам.

Освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, який визначається наступними параметрами:

- Найменшим розміром об'єкта розрізнення (розглянутого предмета, окремої його частини або дефекту);

- Характеристикою фону (поверхні, що прилягає безпосередньо до об'єкта розрізнення, на якій він розглядається); фон вважається світлим - при коефіцієнті відбиття поверхні більше 0,4, середнім - при коефіцієнті відображення поверхні від 0,2 до 0,4, темним - при при коефіцієнті відбиття поверхні менше 0,2.

- Контрастом об'єкта розрізнення з фоном К, який дорівнює відношенню абсолютної величини різниці між яскравістю об'єкта Lо і фону Lф до яскравості фону K = | Lо - Lф | / Lф; контраст вважається великим - при К більше 0,5 (об'єкт і фон різко відрізняються за яскравістю), середнім - при К від 0,2 до 0,5, (об'єкт і фон помітно відрізняються за яскравістю), малим - при К менше 0,2 (об'єкт і фон мало відрізняються за яскравістю).

Необхідно забезпечити достатньо рівномірний розподіл яскравості на робочій поверхні, а також у навколишньому просторі. Якщо в полі зору перебувають поверхні, значно відрізняються між собою по яскравості, то при перекладі погляду з яскраво освітленій на слабо освітлену поверхню очей змушений переадаптіроваться, що веде до стомлення зору.

На робочому місці повинні бути відсутні різкі тіні. Наявність різких тіней створює нерівномірний розподіл поверхонь з різною яскравістю в полі зору, спотворює розміри і форми об'єктів розрізнення, в результаті підвищується стомлюваність, знижується Продуктивність праці. Особливо шкідливі рухомі тіні, які можуть призвести до травм.

У полі зору має бути відсутня пряма і відбита блескость. Блескость - підвищена яскравість світяться поверхонь, що викликає порушення зорових функцій (засліпленість), тобто погіршення видимості об'єктів.

Пряма блескость пов'язана з джерелами світла, відображена виникає на поверхні з більшим коефіцієнтом відбиття або відображенням у напрямку очі.

Критерієм оцінки сліпучої дії, створюваного освітлювальної установки, є показник осліпленості Ро, значення якого визначається за формулою

Ро = (S - 1) · 1000,

де S - коефіцієнт осліпленості, рівний відношенню порогових різниць яскравості при наявності та відсутності сліпучих джерел в полі зору.

Критерієм оцінки дискомфортною блесткості, що викликає неприємні відчуття при нерівномірному розподілі яркостей у полі зору, є показник дискомфорту.

Величина освітленості повинна бути постійною в часі, щоб не виникало втоми очей за рахунок переадаптаціі. Характеристикою відносної глибини коливань освітленості в результаті зміни в часі світлового потоку джерел світла є коефіцієнт пульсації освітленості Кп.

Кп (%) = 100 · (Еmax - Emin) / 2Еср,

де Еmax, Emin і Еср - максимальне, мінімальне та середнє значення освітленості за період її коливання.

Для правильного перенесення кольорів слід вибирати необхідний спектральний склад світла. Правильну передачу кольору забезпечують природне освітлення і штучні джерела світла зі спектральною характеристикою, близькою до сонячної.

7.4 Розрахунок освітленості робочого місця

Раціональне освітлення робочого місця є одним з найважливіших факторів, що впливають на ефективність трудової діяльності людини, що попереджають травматизм і професійні захворювання. Правильно організоване освітлення створює сприятливі умови праці, підвищує працездатність і продуктивність праці. Освітлення на робочому місці має бути таким, щоб працівник міг без напруги зору виконувати свою роботу. Стомлюваність органів зору залежить від ряду причин:

  • недостатність освітленості;

  • надмірна освітленість;

  • неправильний напрям світла.

Недостатність освітлення приводить до напруги зору, ослабляє увагу, приводить до настання передчасної стомленості. Надмірно яскраве освітлення викликає засліплення, роздратування і різь в очах. Неправильний напрямок світла на робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски, дезорієнтувати працюючого. Всі ці причини можуть призвести до нещасного випадку або профзахворювань, тому такий важливий правильний розрахунок освітленості.

Розрахунок освітленості робочого місця зводиться до вибору системи освітлення, визначенню необхідного числа світильників, їхнього типу і розміщення. Процес роботи програміста в таких умовах, коли природне освітлення недостатньо або відсутній. Виходячи з цього, розрахуємо параметри штучного освітлення.

Штучне освітлення виконується за допомогою електричних джерел світла двох видів: ламп накалювання і люмінесцентних ламп. Будемо використовувати люмінесцентні лампи, які порівняно з лампами розжарювання мають суттєві переваги:

  • за спектральним складом світла вони близькі до денного, природного освітлення;

  • володіють більш високим ККД (у 1.5-2 рази вище, ніж ККД ламп розжарювання);

  • мають підвищену світловіддачею (в 3-4 рази вище, ніж у ламп розжарювання);

  • більш тривалий термін служби.

Розрахунок освітлення проводиться для кімнати площею 108 м 2, ширина якої 14,7 м, висота - 4.2 м. Скористаємося методом світлового потоку.

Для визначення кількості світильників визначимо світловий потік, падаючий на поверхню за формулою:

, Де

F - розраховується світловий потік, Лм;

Е - нормована мінімальна освітленість, Лк (визначається за таблицею). Роботу програміста, відповідно до цієї таблиці, можна віднести до розряду точних робіт, отже, мінімальна освітленість буде Е = 300 Лк при газорозрядних лампах;

S - площа освітлюваного приміщення (у нашому випадку S = 108 м 2);

Z - відношення середньої освітленості до мінімальної (звичайно приймається рівним 1.1-1.2, нехай Z = 1.1);

К - коефіцієнт запасу, враховує зменшення світлового потоку лампи в результаті забруднення світильників у процесі експлуатації (його значення визначається за таблицею коефіцієнтів запасу для різних приміщень і в нашому випадку К = 1.5);

n - коефіцієнт використання, (виражається відношенням світлового потоку, що падає на розрахункову поверхню, до сумарного потоку всіх ламп і обчислюється в частках одиниці; залежить від характеристик світильника, розмірів приміщення, фарбування стін і стелі, якi характеризуються коефіцієнтами відображення від стін (Рс) і стелі (Рп)), значення коефіцієнтів Рс і Рп визначимо по таблиці залежностей коефіцієнтів відображення від характеру поверхні: Рс = 30%, Рп = 50%. Значення n визначимо по таблиці коефіцієнтів використання різних світильників. Для цього обчислимо індекс приміщення по формулі:

, Де

S - площа приміщення, S = 108 м 2;

h - розрахункова висота підвісу, h = 3.39 м;

A - ширина приміщення, А = 4.9 м;

В - довжина приміщення, В = 7.35 м.

Підставивши значення отримаємо:

Знаючи індекс приміщення I, Рс і Рп, по таблиці знаходимо n = 0.28

Підставимо всі значення у формулу для визначення світлового

потоку F:

Лм

Для освітлення вибираємо люмінесцентні лампи типу ЛБ40-1, світловий потік яких F = 4320 Лк.

Розрахуємо необхідну кількість ламп за формулою:

, Де

N - обумовлений число ламп;

F - світловий потік, F = 190928,571 Лм;

F л - світловий потік лампи, F л = 4320 Лм.

шт.

При виборі освітлювальних приладів використовуємо світильники типу ОД. Кожен світильник комплектується двома лампами. Розміщуються світильники двома рядами, по чотири в кожному ряду.

ВИСНОВОК

Система комутації з програмним управлінням АХЕ-10 - сучасна електронна комутаційна система. Система АХЕ-10 призначена для будівництва місцевих і транзитних станцій, міжнародних станцій, станцій стільникового рухомого зв'язку і вузлів комутації інтелектуальних мереж. Система АХЕ-10 постачається від станцій невеликої ємності до великих міжнародних станцій.

В основі системи АХЕ покладається модульний принцип побудови, що дозволяє нарощувати її ємність без погіршення якісних показників. При широкому застосуванні системи АХЕ зменшуються експлуатаційні витрати (економія в навчанні персоналу, спрощується техобслуговування, потрібна менша кількість запчастин).

Система АХЕ постійно вдосконалюється. Габаритні розміри значно зменшені в порівнянні з першою версією. Швидкість обробки викликів у багато разів збільшилася. Введені нові види послуг. АХЕ-10 забезпечує створення універсальної мережі зв'язку для ділових, квартирних, рухомих і стаціонарних абонентів, передача мовної і неречевой інформації, включення аналогового обладнання і функцій ЦСІС (цифрової системи інтеграції служб).

У дипломному проекті проектується будівництво РАТС в г.Любань на 2048 номерів. У проекті дана технічна характеристика системи АХЕ-10, наведена структурна схема, описаний принцип побудови систем APZ і APT, систем групового та абонентського шукання. У розділі "Управління трафіком в системі АХЕ-10" описаний процес встановлення з'єднання.

У дипломному проекті визначено структурний склад абонентів, проведений розрахунок міжстанційних навантажень і, виходячи з них, розраховане число з'єднувальних ліній та ІКМ-систем. Далі розрахована кількість необхідних блоків LSM і ETC, наводиться план розташування даних блоків, описується вимога до розташування обладнання.

У дипломній роботі виконано техніко-економічне обгрунтування, в якому, виходячи з реальної вартості проектованої АТС, розраховані експлуатаційні витрати, а також дохід підприємства і чистий прибуток. Далі в проекті зроблено розрахунок економічного ефекту з урахуванням фактору часу, який показав, що АТС окупиться вже на п'ятий рік своєї роботи.

Також в дипломній роботі наводяться заходи з охорони праці та екологічної безпеки при експлуатації проектованої АТС.

ЛІТЕРАТУРА

1. Технічна документація системи АХЕ-10. - М.: Ерікссон трейнінг центр, 1997. - 340 с.

2. Буланов О.В. та ін Основи проектування електронних АТС типу АТСЕ 200. - М.: МИС, 1988. - 60 с.

3. Методичні вказівки по техніко-економічного обгрунтування дипломних проектів. - Мінськ: БДУІР, 1996. - 123 с.

4. Долін П.А. Техніка безпеки на підприємствах зв'язку. - М.: 1987.

5. Журнал "Вісник зв'язку" № 1,3,6. -Мінськ, 1997.

6. Інтернет - ресурс http: / / mgts. Ru / menu. Htm /? ID _ DOC = 52

7. Інтернет - ресурс http: / / kis - kiev. Narod. Ru / АТС / si 2000 / si -2000. Htm

8. Інтернет - ресурс http://.aist. net. ru / standart / tech / ericsson / axe-10 /

9. Інтернет - ресурс http:// simens. ua / ic / icn / product / operator / ewsd. phtml

10. Інтернет - ресурс http: / / s 12. Narod. Ru /

11. Інтернет - ресурс http: / / osp. Admin. Tomsk. Ru. / Cw / 1999 / 19 / 07. Htm

12. Інтернет - ресурс http:// axe. Samara. ru / hw / condition. shtml

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Комунікації, зв'язок, цифрові прилади і радіоелектроніка | Диплом
314.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Розрахунок собівартості телефонного сигналізатора
Розрахунок беззбиткового обсягу виробництва у вартісному виразі Розрахунок податку на прибуток підприємства
Гідравлічний розрахунок вузла гідротехнічних споруд
Розрахунок вузла абсорбції аміачно повітряної суміші
Розрахунок вузла абсорбції аміачно-повітряної суміші
Розрахунок паливної апаратури дизельного двигуна 16ЧН2527
Розрахунок обсягу виробництва
Технологічний розрахунок ділянки дизельної паливної апаратури для АТП складається з 50 автомобілів
Фінансовий менеджмент 2 Розрахунок обсягу

Нажми чтобы узнать.
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru