Розпорядчі документи

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

ЗМІСТ
введення ................................................. .................................................. 3
1. Класифікація розпорядчих документів ...................................... 5
2. Етапи підготовки розпорядчих документів ................................. 7
2.1 Процедура видання розпорядчих документів в умовах колегіального прийняття рішення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 7
2.2 Процедура видання розпорядчих документів в умовах одноосібного прийняття рішень ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .9
3. Правила оформлення розпорядчих документів ............................ 12
Висновок ................................................. ............................................ 18
Список джерел та літератури .............................................. 19
ДОДАТОК

введення
Діяльність установи, організації, підприємства відображається в різних документах, які взаємопов'язані і складають системи документації, які застосовуються в певній сфері.
Можна дати класифікацію систем документації, співвідношення яких в діловодстві різних установ неоднаково:
- Організаційні документи;
- Розпорядча документація;
- Інформаційно-довідкові документи та довідково-аналітична документація;
- Планова документація;
- Звітно-статистична;
- Кадрова документація;
- Бухгалтерська документація.
Серед великої різноманітності документів підприємств та організацій, що входять у перераховані групи, організаційно-розпорядча управлінська документація (ОРД) займає центральне місце.
ОРД класифікується на три групи:
1) організаційні документи (статути, положення, інструкції, штатний розклад та ін);
2) розпорядча документація (накази, розпорядження, постанови, рішення, вказівки та ін);
3) інформаційно-довідкова документація (листи, акти, протоколи, довідки та ін.)
У своїй роботі я більш детально розглянула систему розпорядчої документації.
Мета роботи - розглянути етапи підготовки та правила оформлення розпорядчих документів.
Завдання роботи:
1. дати класифікацію розпорядчих документів;
2. визначити етапи підготовки розпорядчих документів в залежності від умов прийняття рішень;
3. розглянути правила оформлення розпорядчих документів.
Актуальність даної теми в тому, що розпорядчі документи регулюють і координують діяльність, що дозволяє органу управління забезпечувати реалізацію поставлених перед ним завдань і за рахунок цього отримувати максимальний ефект від своєї діяльності, що особливо важливо при ринковій економіці.
При вивченні даного питання використовувалися ГОСТ Р 6.30-2003 «Уніфіковані системи документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів »і типова інструкція з діловодства у федеральних органах виконавчої влади, затверджена наказом Міністерства культури і масових комунікацій Російської Федерації від 8 листопада 2005 р . № 536.
Також при визначенні етапів підготовки розпорядчих документів використовувався підручник «Діловодство. Організація і технології документаційного забезпечення управління »під ред. проф. Т.В. Кузнєцової.
При вивченні правил оформлення розпорядчих документів застосовувався підручник «Правила оформлення документів: Коментар до ГОСТ Р 6.30-2003« Уніфіковані системи документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документа-ції. Вимоги до оформлення документів »Чуковенкова А.Ю. і Янковий В.Ф., а також навчально-методичний комплекс «Документознавство та діловодство» Панфілової Т.А. і Кондратьєвої Т.М.
Велику допомогу при написанні роботи надав підручник під ред. В.А. Кудряева «Організація роботи з документами».

1. КЛАСИФІКАЦІЯ Розпорядчі документи
Розпорядчі документи - це документи, в яких фіксуються рішення адміністративних і організаційних питань діяльності організації. Ці документи регулюють і координують діяльність, дозволяють органу управління забезпечувати реалізацію поставлених перед ним завдань.
Незалежно від організаційно-правової форми, характеру і змісту діяльності організації, її компетенції, структури та інших чинників керівництво будь-якої організації наділяється правом здійснювати виконавчо-розпорядчу діяльність і, відповідно, видавати розпорядчі документи.
Розпорядчі документи містять рішення, що йдуть зверху вниз по системі управління: від керуючого органу до керованого, від керівника організації до структурних підрозділів і працівникам. Саме ці документи реалізують керованість об'єктів по вертикалі.
У юридичному плані розпорядчі документи відносяться до правових актів: у них отримують вираз конкретні юридично владні розпорядження суб'єктів управління [1]. Конкретність таких приписів проявляється в тому, що за допомогою розпорядчих документів вирішуються виникають у сфері управління проблеми і питання; їх адресатом є конкретні установи, структурні підрозділи, посадові особи або працівники; вони є юридичними фактами, що викликають виникнення конкретних адміністративно-правових відносин.
З урахуванням сфери своєї дії розпорядчі документи поділяються на:
1) правові акти федерального рівня - акти, які видаються Президентом Російської Федерації, Урядом Російської Федерації, органами федеральної виконавчої влади (міністерствами, комітетами, агентствами, службами тощо);
2) правові акти, що діють на рівні суб'єктів Російської Федерації - республік, країв, областей, міст республіканського значення Москви й Санкт-Петербурга, автономних областей і округів, а також і територіальних утворень;
3) правові акти організацій, установ, підприємств.
Також виділяють наступні види розпорядчих документів: наказ, розпорядження, вказівка, рішення, постанову.
Підставою для видання розпорядчого документа може бути:
¾ необхідність виконання прийнятих законодавчих, нормативних правових актів та інших рішень вищестоящих органів і раніше прийнятих рішень даної організації;
¾ необхідність здійснення власної виконавчо-розпорядчої діяльності, обумовленої функціями і завданнями організації [2].
З точки зору порядку вирішення питань (прийняття рішень) усі розпорядчі документи поділяються на дві групи: документи, які видаються в умовах колегіальності та документи, які видаються в умовах одноосібного прийняття рішень [3]. У наступному розділі я розгляну етапи підготовки розпорядчих документів в залежності від даних умов прийняття рішення.

2. Етапи підготовки розпорядчих документів
2.1 Процедура видання розпорядчих документів в умовах колегіального прийняття рішення
Підготовка розпорядчих документів при колегіальному прийнятті рішень включає наступні стадії:
1) Підготовка матеріалів до засідання колегіального органу.
2) Внесення матеріалів на розгляд колегіального органу.
3) Обговорення питання (підготовлених матеріалів) на засіданні колегіального органу.
4) Прийняття рішення з розглянутих матеріалів.
5) Оформлення протоколу засідання.
6) Видання розпорядчого документа.
7) Доведення рішення до виконавців [4].
Перша стадія передбачає збір інформації з питання та її аналіз і завершується оформленням аналітичної довідки. Цю роботу проводять відповідно до плану роботи колегіального органу фахівець або група фахівців відповідного структурного підрозділу. Необхідна інформація може запитуватися з інших підрозділів, підвідомчих і інших організацій. Довідка повинна містити вичерпну і всебічну інформацію та конкретні пропозиції щодо вирішення проблеми. Вона повинна бути узгоджена з усіма зацікавленими в підготовлюване рішення фахівцями і підписана керівником підрозділу, що становлять питання на розгляд. Поряд з довідкою готується проект рішення колегіального органу. Довідка з питання і проект рішення оформляються на стандартних аркушах паперу. Проект рішення містить обгрунтування рішення та розпорядчу частину - доручення.
На другій стадії підготовлені матеріали - довідка та проект рішення - передаються секретарю колегіального органу - як правило, за 10-15 днів до засідання. Цей час необхідний для розмноження представлених матеріалів та їх розсилки членам колегіального органу для попереднього вивчення. Члени колегіального органу до засідання повинні мати можливість вивчити матеріали, щоб мати уявлення про питання, який буде розглядатися на засіданні.
На третій і четвертій стадіях голова колегіального органу знайомиться з наданими матеріалами, проводяться організаційні заходи з підготовки засідання (членам колегіального органу розсилаються запрошення, порядок денний, матеріали до засідання), на засіданні обговорюються представлені матеріали, висловлюються думки щодо проекту рішення та пропозиції щодо його зміни та внесенню змін. У результаті дискусії можуть бути зроблені поправки до проекту, які визнаються прийнятими, якщо за них проголосують члени колегіального органу. У результаті обговорення більшістю голосів або кваліфікованою більшістю (2 / 3 голосів) приймається рішення.
П'ята стадія відображає специфіку діяльності колегіальних органів: це фіксація ходу засідання в протоколі. Під час засідання ведуться чорнові рукописні записи перебігу засідання, стенографическая запис або звукозапис на магнітофонну стрічку. У вищих органах влади і управління звукозапис супроводжується стенографічної записом. Після засідання на основі записів оформляється протокол засідання. Якщо протокол складається на основі рукописних записів, бажано узгодити з виступали запис їхніх виступів. У цьому випадку виступив візує протокол на лівому полі напроти запису виступу. Після узгодження протокол підписують голова колегіального органу і відповідальний секретар.
Шоста стадія - видання розпорядчого документа за рішенням колегіального органу. Рішення колегіальних органів оформлюються постановами або рішеннями. Постанови видаються вищими органами державної влади та управління (наприклад, Урядом Російської Федерації), представницькими і колегіальними виконавчими органами влади суб'єктів Російської Федерації (наприклад, Московської міської Думою, Урядом Москви і т.п.). Колегіальні органи установ, організацій, підприємств (наприклад, загальні збори засновників (учасників), акціонерів, рада директорів відкритого акціонерного товариства) видають рішення. Рішення інформаційного характеру, як правило, не оформляються у вигляді розпорядчого документа і фіксуються тільки в протоколі. У практиці управління такі рішення називають протокольними, доведення їх до виконавця здійснюється виписками з протоколу засідання.
Сьома стадія - це тиражування документа, його розсилання (у можливо стислі терміни) або передача виконавцям.
2.2 Процедура видання розпорядчих документів в умовах одноосібного прийняття рішень
Процедура видання розпорядчих документів в умовах одноосібного прийняття рішень - наказів, вказівок, розпоряджень - включає наступні стадії:
1) Ініціювання вирішення (обгрунтування необхідності видання розпорядчого документа).
2) Збір і аналіз інформації з питання.
3) Підготовка проекту розпорядчого документа.
4) Узгодження проекту документа.
5) Доопрацювання проекту розпорядчого документа за зауваженнями.
6) Прийняття рішення (підписання документа).
7) Доведення розпорядчого документа до виконавців [5].
Процедура документування є організуючим початком у підготовці та виданні розпорядчого документа і покликана забезпечити його відповідність чинному законодавству.
Проекти розпорядчих документів готуються на плановій основі (відповідно до раніше розробленого плану або програмою), за дорученням керівництва організації, за ініціативою керівників структурних підрозділів або підвідомчих організацій, а також окремих фахівців. Обгрунтування необхідності видання розпорядницького документа може викладатися у доповідній записці, довідці аналітичного або інформаційного змісту, пропозиції, укладанні, акті, службовому листі. Ці документи виступають в якості ініціюючих рішення.
Проекти розпорядчих документів готуються фахівцями структурних підрозділів. Якщо проект документа зачіпає інтереси різних підрозділів, за рішенням керівництва організації створюється тимчасова комісія або призначається група працівників для підготовки проекту розпорядчого документа.
Збір та аналіз інформації для вироблення управлінського рішення передбачає збір об'єктивної, достатньої та своєчасної інформації. Для цього необхідно, перш за все, визначити джерела такої інформації - це можуть бути законодавчі акти та нормативна документація; поточна документація організації; документи, що надходять з вищестоящих та підвідомчих організацій; архівні документи; публікації в періодичній пресі; наукові матеріали та ін Підсумком збору і аналізу інформації з питання є вироблення управлінського рішення, причому, як правило, у процесі аналізу інформації опрацьовуються різні варіанти рішень і після всебічної їх оцінки вибирається одне, найбільш прийнятне.
Підготовка проекту розпорядчого документа: оформлення виробленого рішення у вигляді проекту розпорядчого документа здійснюється не на бланку, а на стандартному аркуші паперу формату А4 за тими ж правилами, що й остаточний документ. На верхньому полі праворуч проставляється слово "Проект". Текст документа оформляється так само, як якщо б це був остаточний варіант документа.
Узгодження проекту документа передбачає візування (якщо для видання документа достатньо внутрішнього погодження) і зовнішнє погодження (якщо необхідно провести експертизу рішення в інших організаціях).
Забезпечення якісної підготовки проектів документів та їх узгодження з зацікавленими сторонами покладається на керівників підрозділів, які виносять проект.
Проекти і додатки до них візуються виконавцем та керівником підрозділу, які зробили проект, керівниками підрозділів, яким у проекті передбачаються завдання та доручення, а також керівником служби ДОП та юридичної служби (візує проекти нормативних правових актів).
Візи проставляються на зворотному боці останнього аркуша першого примірника (оригіналу) проекту документа в нижній його частині.
У процесі узгодження можуть бути висловлені зауваження та доповнення до проекту документа. Вони можуть бути внесені безпосередньо у представлений проект документа або оформлені на окремому аркуші як особливу думку або зауваження. В останньому випадку при візуванні на проекті документа крім підпису візує особи і дати проставляється відмітка: "Особлива думка додається" або "Зауваження додаються". Особлива думка, оформлене на окремому аркуші, прикладається до проекту документа і повертається розробникам проекту для доопрацювання документа. При передачі остаточно оформленого документа керівнику на підписання всі особливі думки і зауваження повинні будуть надійти разом з документом на розгляд керівника.
Однак, якщо в процесі узгодження до проекту вносяться зміни принципового характеру, то він підлягає передруці і повторному узгодженню. При цьому необхідно пам'ятати, що повторне погодження не потрібно, якщо при доопрацюванні в проект документа внесені тільки уточнення редакційного характеру, що не змінили його змісту. C: \ Program Files \ Apache Software Foundation \ Apache2.2 \ htdocs \ coolreferat \ unpack1 \ 00050251.zip \ ТГУ \ докум-ня \ енциклопедії \ 66 - 1 # 1
Доопрацювання проекту розпорядчого документа за зауваженнями передбачає внесення зауважень до проекту документа за результатами узгодження, остаточне оформлення узгодженого проекту документа на бланку організації і подання його керівнику на підписання.
Контроль за правильністю оформлення проектів документів здійснює служба документаційного забезпечення управління (ДОП).
Якщо проект розпорядчого документа готувався за дорученням вищестоящої організації, проект документа оформляється не на бланку організації, а на стандартних аркушах паперу і направляється у вищестоящу організацію із супровідним листом і пояснювальною запискою.
Прийняття рішення, тобто підписання розпорядчого документа керівником, - вирішальна стадія підготовки розпорядчого документа. Підпис керівника перетворює проект документа в повноцінний документ, у якого юридичною силою.
Проекти документів друкуються на стандартних бланках встановленої форми і доповідаються для підпису при необхідності з довідкою, яка повинна містити короткий виклад суті проекту, обгрунтування його необхідності, а також відомості про те, на підставі чого підготовлено проект і з ким погоджений.
Доведення розпорядчого документа до виконавців - це тиражування документа, його розсилання (у можливо стислі терміни) або передача виконавцям.

3. Оформлення розпорядчих документів
Наказ - правою акт, що видається керівником організації (його структурного підрозділу), що діють на підставі єдиноначальності з метою розв'язання основних і оперативних завдань, що стоять перед цим органом. В окремих випадках може стосуватися широкого кола організацій та посадових осіб, незалежно від підпорядкованості.
Накази з основної діяльності видаються при реорганізації, ліквідації установи, затвердження та зміну структури і штатів, з метою утвердження і (або) введення в дію документів (положень, інструкцій, правил, регламентів і ін), при необхідності регулювання питань фінансування, матеріально- технічного забезпечення, науково-технічної політики, інформаційного та документаційного забезпечення, соціальної політики та ін Приклад оформлення наказу по основній діяльності див. Додаток 1.
Накази з особового складу (кадрові накази) регулюють прийом, переміщення, звільнення працівників, надання відпусток, присвоєння розрядів, винесення стягнень і заохочення працівників. Приклад оформлення наказу по особовому складу див. Додаток 2.
Проекти наказів по основній діяльності, підготовлені для узгодження, оформляються на стандартних аркушах паперу з нанесенням усіх необхідних реквізитів і вказівкою на верхньому полі документа праворуч - "Проект". Проекти наказів складаються на основі ретельного і всебічного вивчення питань, які потребують дозволу, з тим щоб наявні в проектах доручення були конкретними і реальними, відповідали чинному законодавству, забезпечувалися достатніми матеріально-технічними та фінансовими засобами і виключали надалі необхідність коректування прийнятих рішень.
Тема є обов'язковим реквізитом наказу, він повинен бути сформульований чітко, по можливості коротко, висловлюючи основний зміст документа, і повинен відповідати на запитання "Про що?", Наприклад: "Про створення філії товариства у м. Твері", "Про зміну статуту товариства ".
У наказах текст викладають від першої особи однини ("наказую", "пропоную", "прошу").
Текст наказу складається з двох частин: констатуючої (преамбули) та розпорядчої.
У констатуючій частині дається обгрунтування запропонованих дій. Якщо підставою для видання наказу послужив законодавчий або нормативний правовий акт вищестоящої організації або документ, раніше виданий цією організацією, в констатуючій частині зазначаються його назва, дата, номер. Якщо наказ видається в ініціативному порядку, тобто на виконання покладених на організацію функцій і завдань, в констатуючій частині формулюються цілі та завдання запропонованих дій, викладаються факти або події, що послужили причиною видання наказу.
Преамбула може починатися словами "З метою", "На виконання" і т.д.
Констатуюча частина відокремлюється від розпорядчої словом "НАКАЗУЮ", яке друкується в розрядку з нового рядка від поля прописними літерами. Констатуюча частина може бути відсутньою, якщо приписувані дії не потребують роз'яснення або обгрунтуванні.
Розпорядча частина повинна містити перерахування запропонованих дій із зазначенням виконавця кожної дії та термінів виконання. При цьому розпорядча частина поділяється на пункти, якщо виконання наказу передбачає кілька виконавців і виконання різних за характером дій. Пункти, які включають управлінські дії, що носять розпорядчий характер, починаються з дієслова у формі. Наприклад: "1. Створити робочу групу у складі ...".
У тому випадку, якщо дія передбачає конкретного виконавця, відповідний пункт документа повинен починатися з вказівки посади і прізвища виконавця (ініціали в тексті ставляться після прізвища) в давальному відмінку. В якості виконавців можуть бути вказані організації чи структурні підрозділи. Відомості про управлінський дії передають дієсловом у формі і доповненням з позначенням об'єкта дії. Наприклад:
1. Начальнику Управління виробництва і впровадження інформаційних систем Воробйову К.В. підготувати проект "Технічного завдання ...".
Зазначення терміну виконання друкується окремим рядком і оформляється як дата завершення виконання. Наприклад: "Термін подання 15.07.2003."
В останньому пункті розпорядчої частини вказують конкретних осіб, на яких покладається контроль за виконанням розпорядчого документа. Наприклад: "5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника генерального директора Ярославцева Т.П.".
Якщо наказ змінює, скасовує або доповнює раніше виданий документ або якісь його положення, то один із пунктів розпорядчої частини тексту повинен містити посилання на Скасовуючий документ (пункт документа) із зазначенням його дати, номера і заголовка. Текст пункту повинен починатися словами "Визнати таким, що втратив силу ...".
До наказу не слід включати пункт "Наказ довести до відома ...". Підрозділи (посадові особи), до відома яких доводиться наказ, перераховуються в покажчику розсилки, який виконавець готує разом з проектом наказу.
До подання на підпис проект наказу візується усіма зацікавленими підрозділами і посадовими особами. Візи проставляються на першому примірнику наказу в нижній частині останнього аркуша документа або на звороті останнього аркуша.
Якщо до проекту наказу є програми довідкового або аналітичного характеру (графіки, схеми, таблиці, списки), у тексті наказу у відповідних пунктах розпорядчої частини даються відсилання: "(додаток 1)", "(додаток 2)". На самому додатку в правому верхньому куті першого аркуша друкується слово "Додаток" (якщо додатків кілька, вони нумеруються) і вказується, до якого наказом або пункту наказу належить додаток.
Якщо додатком до наказу є затверджуваний документ (положення, правила, інструкція тощо), у відповідному пункті розпорядчої частини робиться відмітка: "(додається)", а на додатку у верхньому правому куті оформляється гриф затвердження документа.
Додатки до проектів наказів повинні візуватися виконавцем, підготували їх, керівниками структурних підрозділів.
Накази підписують керівник організації або його заступник, офіційно виконуючий обов'язки керівника під час його тривалої відсутності (відрядження, відпустка, хвороба).
Накази оформляються на бланку наказу (бланк конкретного виду документа).
Обов'язковими реквізитами наказу є: найменування організації, назва виду документа (НАКАЗ), дата, реєстраційний номер документа, місце складання чи видання, заголовок до тексту, підпис, візи узгодження документа.
Вказівка ​​- правовий акт, що видається органом державного управління, переважно з питань інформаційно-методичного характеру, а також з питань, пов'язаних з організацією виконання наказів, інструкцій та інших актів даного органу та вищих органів управління.
Право видання вказівок належить також керівникам організацій, установ та підприємств за оформлення рішення оперативних виробничих та адміністративних питань.
У цілому вказівки складаються і оформляються аналогічно наказам, але ключовими словами в тексті вказівки можуть бути: "ЗОБОВ'ЯЗУЮ" або "ПРОПОНУЮ" - залежно від змісту вказівки.
Якщо вказівки розсилаються в підвідомчі організації з метою доведення до них норм загального характеру або інших відомостей, вони оформляються на загальному бланку з кутовим розташуванням реквізитів та оформленням у правому верхньому кутку реквізиту "Адресат". Приклад оформлення вказівки див. Додаток 3.
Обов'язковими реквізитами вказівки є: найменування організації, назва виду документа (ВКАЗІВКА), дата, реєстраційний номер документа, місце складання чи видання, заголовок до тексту, підпис, візи узгодження документа.
Розпорядження - правовий акт, що видається одноосібно керівником, головним чином, колегіального органу державного управління з метою розв'язання оперативних питань. Як правило, має обмежений термін дії і стосується вузького кола організацій посадових осіб і громадян.
Розпорядження видають також заступники першого керівника, головні спеціалісти, керівники структурних підрозділів з оперативних питань господарської, виробничої, адміністративної діяльності.
Порядок складання та оформлення розпоряджень в цілому аналогічний порядку оформлення наказів по основній діяльності організації. Відмінності полягають в наступному: розпорядча частина відокремлюється від констатуючої словом "ПРОПОНУЮ" або "ЗОБОВ'ЯЗУЮ", яке так само, як в наказах друкується окремим рядком від поля прописними літерами, або без будь-якого слова, тобто безпосередньо слідує за констатуючій частиною після двокрапки.
Розпорядження оформляються на бланку розпорядження (бланк конкретного виду документа). Приклад оформлення розпорядження див. Додаток 4.
Обов'язковими реквізитами розпорядження є: найменування організації, назва виду документа (РОЗПОРЯДЖЕННЯ), дата, реєстраційний номер документа, місце складання чи видання, заголовок до тексту, підпис, візи узгодження документа.
Рішення - це правовий акт, що приймається колегіальними і дорадчими органами установ, організацій, підприємств з метою розв'язання найбільш важливих питань їх діяльності. Рішеннями називаються також спільні розпорядчі документи, прийняті двома органами управління і більше, один з яких діє на основі колегіальності, а інший - на основі єдиноначальності.
Текст рішення складається з двох частин: констатуючої та розпорядчої, розділених словом "ВИРІШИЛА" ("ВИРІШИЛА", "ВИРІШИЛО", "ВИРІШИЛИ"), яке друкується великими літерами з нового рядка від поля. Якщо рішення не мають потребу в обгрунтуванні, текст починається наступним чином: "Рада директорів вирішила: ...".
У рішеннях, прийнятих колегіальними і дорадчими органами, використовується форма викладення тексту від третьої особи однини ("ВИРІШИЛА", "ВИРІШИЛА", "ВИРІШИЛО"). У спільних рішеннях двох і більше організацій текст викладається від першої особи множини ("ВИРІШИЛИ").
При необхідності констатуюча частина може містити посилання на закони та інші нормативні акти.
Розпорядча частина викладається пунктами.
Рішення можуть містити додатки, посилання на які дається у відповідних пунктах розпорядчої частини.
Проект рішення повинен бути узгоджений з усіма зацікавленими структурними підрозділами та організаціями.
Юридичну силу рішення знаходить після його підписання керівником органу колегіального органу управління, присвоєння документу номери (тобто реєстрації) та проставлення дати. Датою рішення є дата проведення засідання колегіального органу, на якому воно було прийнято.
Рішення оформляються на бланку рішення (бланк конкретного виду документа). Приклад оформлення рішення див. Додаток 5.
Обов'язковими реквізитами рішення є: найменування організації, назва виду документа, дата, реєстраційний номер документа, місце складання чи видання, заголовок до тексту, підпис, візи узгодження документа.
Постанова - це правовий акт, що приймається вищими і деякими центральними органами федеральної виконавчої влади, що діють на основі колегіальності, а також представницькими і колегіальними виконавчими органами суб'єктів Російської Федерації з метою розв'язання найбільш важливих і принципових завдань, що стоять перед даними органами, і встановлення стабільних норм, правил.
Постанови приймаються також керівними колегіальними органами громадських організацій по найбільш важливих і принципових питань їх діяльності.
Порядок складання та оформлення постанов в цілому аналогічний порядку оформлення рішень. Відмінності полягають в наступному: розпорядча частина відокремлюється від констатуючої словом "постановляє" або "УХВАЛИЛИ" (у спільних постановах двох або більше організацій), яке друкується окремим рядком від поля прописними літерами.
Постанови оформляються на бланку постанови (бланк конкретного виду документа). Приклад оформлення постанови див. Додаток 6.
Обов'язковими реквізитами постанови є: найменування організації, назва виду документа, дата, реєстраційний номер документа, місце складання чи видання, заголовок до тексту, підпис.

Висновок
Управління організацією (підприємством, установою) неможливо здійснювати без використання розпорядчих документів. Від того, наскільки правильно складені і оформлені розпорядчі документи, організована робота з ним, багато в чому залежить своєчасність та правильність прийняття управлінського рішення.
У розпорядчих документах відображається та обліковується діяльність організації, в них зафіксовані важливі рішення, що впливають на роботу всього підприємства. При перевірці роботи організації, проведенні ревізії перевіряють особливо документи. Тому ведення багатьох документів наказано законами.
Правила оформлення документів закріплені в правових і нормативних актах, які видають федеральні органи державної влади, органи державної влади суб'єктів Російської Федерації, органи місцевого самоврядування, органи управління комерційних і некомерційних організацій та їх об'єднань.
Вимоги до оформлення документів також закріплені в державних стандартах на документацію. Стандарт, як інформативно-технічний документ (зразок, еталон, модель) встановлює комплекс норм, правил, вимог до об'єкта стандартизації.
Застосування стандартів на практиці сприяє поліпшенню якості документів, і як наслідок більш ефективної діяльності організації.

Список джерел та літератури
1. ДЖЕРЕЛА:
1.1 ГОСТ Р 6.30-2003. Уніфіковані системи документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документа-ції. Вимоги до оформлення документів. - Введ. 2003-07-01. - М.: Держстандарт Росії: Вид-во стандартів, 2003.
1.2 Типова інструкція з діловодства у федеральних органах виконавчої влади, затверджена наказом Міністерства культури і масових комунікацій Російської Федерації від 8 листопада 2005 р . № 536. - М., 2006.
2. ЛІТЕРАТУРА:
2.1 Організація роботи з документами: Підручник / За ред. проф. В.А. Кудряева. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ИНФРА-М, 2002. - 592 с.
2.2 Чуковенков А.Ю., Янкова В.Ф. Правила оформлення документів: Коментар до ГОСТ Р 6.30-2003 «Уніфіковані системи документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ». - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ТК Велбі, Вид-во Проспект, 2005. - 216 с.
2.3 Кузнєцова Т.В., Кузнєцов С.Л. Кадрове діловодство. - М.: ТОВ «Інтел-синтез АПР», 2005. - 400 с.
2.4 Діловодство (Організація і технології документаційного забезпечення управління): Підручник для вузів / Кузнєцова Т.В., Санкіна Л.В., Бикова Т.А. та ін; Під ред. проф. Т.В. Кузнєцової. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 359 с.
2.5 Організаційно-розпорядча документація. Вимоги до оформлення документів: Методичні рекомендації щодо впровадження ГОСТ Р 6.30-2003. / Росархів; ВНИИДАД; Сост.: М.Л. Гавлін, А.С. Красавін, Л.В. Кузнецов та інших; Заг. ред. М.В. Ларін, О.М. Сокова. - М., 2003. - 90 с.
2.6 Панфілова Т.О., Кондратьєва Т.М. Документознавство і діловодство: Навчально-методичний комплекс. - Тюмень: Видавництво ТюмГУ, 2005. - 272 с.


[1] Організація роботи з документами: Підручник / За ред. проф. В.А. Кудряева. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ИНФРА-М, 2002. - С. 45.
[2] Організація роботи з документами: Підручник / За ред. проф. В.А. Кудряева. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ИНФРА-М, 2002. - С. 46.
[3] Там же. - С. 46.
[4] Діловодство (Організація і технології документаційного забезпечення управління): Підручник для вузів / Кузнєцова Т.В., Санкіна Л.В., Бикова Т.А. та ін; Під ред. проф. Т.В. Кузнєцової. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - С. 79.
[5] Діловодство (Організація і технології документаційного забезпечення управління): Підручник для вузів / Кузнєцова Т.В., Санкіна Л.В., Бикова Т.А. та ін; Під ред. проф. Т.В. Кузнєцової. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - С. 86.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Контрольна робота
66.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Розпорядчі документи 2
Розпорядчі документи 2 Процедура складання
Діловодство з особового складу розпорядчі та інформаційно-довідкові документи
Як оформляють документи
Управлінські документи
Організаційні документи
Документи планування
Виконавчі документи
Документи в торгових операціях
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru